Оцінка ефективності діяльності посередників міжнародного бізнесу

У першій частині дипломної роботи було визначена сутність посередницької діяльності та основні операції посередницьких фірм: операції з перепродажу товарів; комісійні операції; агентські операції; брокерські.

За характером здійснюваних операцій:

- торгові фірми поділяються на: торговельні доми, експортні фірми; імпортні фірми; оптові фірми; роздрібні фірми; дистриб'ютори; стокісти;

- комісійні фірми поділяються на: комісійні експортні фірми; комісійні імпортні фірми; представник покупця;

- агентські фірми поділяються на: експортних агентів; імпортних агентів чи агентів-резидентів; закордонних збутовий агентів; іноземні закупівельні агентські фірми; представників фірми;

- брокерські фірми - це посередницькі фірми, в обов'язки яких входить функція зведення контрагентів.

Детальніше аспекти діяльності міжнародних посередників у світі та в Україні буде розглянуто у другому розділі.

2. Аналіз діяльності посередників міжнародного бізнесу в світі та в Україні

2.1 Оцінка діяльності посередників міжнародного бізнесу

Багаторічний досвід діяльності як крупних, так і середніх й малих промислових й комерційних структур за кордоном показав, що кінцевий ефект від використання посередників, які втілюють зв'язок виробника із споживачем товарів та послуг, значно вище, ніж створення виробником власної збутової мережі. Не випадково, що збутові структури найбільших корпорацій типа «General Motors», «Nestle», «Venty House», «Mitsubishi Heavy Industries», «Brirtish Petroleum» прямо або опосередковано спираються на сотні та тисячі різноманітних посередницьких фірм світу.

Вплив посередницьких компаній по країнах і товарних потоках різний. В більшій мірі він проглядається в Японії, Південній Кореї і Англії, в Скандинавських країнах. Так, в Японії 8 тис. торгових компаній контролюють 67% імпорту і 60% експорту. В Південній Кореї три відомих торгових доми - «Samsung», «Hyndai» і «Daeku» - обслуговують 40% зовнішньої торгівлі країни. В США, Франції та інших країнах багато великих компаній здійснюють продаж своєї продукції на світових ринках через посередників. В той же час в США 3/4 малих фірм здійснюють експорт самостійно. В Швеції, Англії крізь торгових посередників виконується маже 50% зовнішньоторгівельного обороту.

Великі фірми-постачальники активно використовують також посередників при виході на нові експортні ринки. Так, аналіз зовнішньоторгової експансії провідних промислових корпорацій Японії дозволяє виділити три загальних етапу їх збутової стратегії. На першому етапі (перший вихід фірми на новий експортний ринок) японські компанії використовують тільки іноземних або японських торгових посередників. На другому етапі (освоєння іноземного ринку) збут відбувається частково як за допомогою посередників, так і за допомогою власних торгових представництв або філіалів, які часто організовуються у вигляді дочірніх збутових фірм. На останньому третьому етапі (активне заснування на іноземному ринку) японські постачальники збут своєї продукції вже повністю здійснюють за допомогою власних торгових фірм, діючих на території країни-імпортера.

Досить зразкова в цьому відношенні стратегія освоєння ринку США ведучими японськими автомобільними корпораціями. Так, на етапі впровадження на американський ринок легкових автомобілів у 1957-1960 рр. збут продукції «Nissan Motor» відбувався крізь традиційних японських торгових посередників - торгівельні дома «Marubeni» та «Mitsubishi». В подальшому (1961-1965 рр.) збут автомашин у США відбувався крізь власну збутову фірму «Nissan motor corporation - USA» - та частково крізь декілька посередників США. З 1966 р. вона відмовилась від послуг останніх, переключив продажі на власну торгівельну фірму.

Широко відомі численні приклади вдалої роботи на світовому ринку російських комерційних та виробничих структур саме завдяки ефективній роботі їх торгових посередників. Так, наприклад, саме завдяки активному лобіюванню в уряду місцевих посередників ВАТ «Самарський подшипниковий завод», яке здійснює експорт своєї продукції в цю країну, вдалося отримати замовлення на постачання обладнання для будівництва в ПАР заводу великогабаритних подшипників для потреб металургійної та гірничодобувної галузей промисловості. Як результат цієї угоди російський виробник буде контролювати до 25% ринку подшипників ПАР. У значній мірі завдяки використанню торгової марки посередника та активній рекламі, в якій останній безпосередньо приймав участь, невеликій російській фірмі «Парагон» вдалося не тільки успішно вийти на західнонімецький ринок програмного забезпечення, але й перетворити свій програмний продукт в один з найбільш популярних в ФРН. Без використання місцевого торгового посередника був би неможливий прорив державної компанії «Росвооружение» на ринок військової авіаційної техніки в Малайзії. До того ж, творче використання на практиці закордонних схем збуту через посередників дозволила російській фірмі «Tigi Knauf», що знаходилась на межі банкрутства, висунутись з часом в число провідних в Росії виробників будівельних матеріалів. Ряд таких прикладів можна було б продовжувати й продовжувати.

Ведучі країни світу приділяють пріоритетну увагу розвитку електронної промисловості. Саме тому обсяг продажів електронних систем у світі в 2005 р. по оцінках склав більш 1 трильйона доларів. У США річні темпи росту електронної промисловості в 2005-2006 рр. склали 17%. Зусилля уряду всіх динамічно розвиваються країн спрямовані на розвиток виробництва і підвищення конкурентоздатності електронної техніки (Німеччина, Франція, Японія, Тайвань, Південна Корея, Сінгапур). Країни, що поставили перед собою ціль зайняти лідируючі позиції техніко-економічного росту і ВВП (Китай, Малайзія, Іспанія, Індія, Туреччина), починають колосальні зусилля по створенню практично з нуля і підтримки власної бази електронної промисловості.

На думку компетентних осіб, у даний час світова електроніка знаходиться в черговий (дев'ятій) позитивній на півхвилі циклічного процесу напівпровідникового виробництва. Цього разу розквіт збігся за часом з бумом мобільних засобів зв'язку (попередні піки розвитку теж приходилися на масове впровадження новинок - кольорового телевізора, кабельного телебачення, кишенькового калькулятора, відеотехніки, комп'ютера). У 2007 р. ринок піднявся на 19% у порівнянні з 2006 р., і далі йде нагору. Зараз динаміку стримує лише наступаюча криза надвиробництва компонентів, прогнозована до кінця 2008 року.

Сьогоднішня динаміка ринку характеризується наступними даними (таблиця 2.1). У ній згруповані типи компонентів по росту виручки від продажів (у тому числі за рахунок підвищення цін).

У географічному вимірі приріст ринків виглядає так: китайська Азія 39%, Японія 33%, Європа 29%, Америка 21%, що значно випереджає ріст валового національного продукту (китайська Азія 6,8%, Америка 4,0%, Європа 3,5%, Японія 1,0%). У фазі економічного росту має місце бум капітальних вкладень: будівництво і введення в експлуатацію нових виробничих потужностей.

Таблиця 2.1. Зони ринкової активності у 2007 р. за зростанням продаж, % до 2006 р.

Зона великої активності	%	Зона середньої активності	%	Зона малої активності	%
FLASH PLD STD Linear DRAM Telecom Analog Dedicated MOS Logic Auto Analog ASSP DSP Opto	160 58 47 45 45 40 40 38 38	Microcontroller Diodes MOS Standard Logic STD Cells Power Transistors Consumer Analog ASSP Audio/video	31 30 28 26 25 19 18	Rectifier SRAM Storage Analog ASSP Thyristor EEPROM Microprocessor EPROM	16 14 13 11 9 5 -3

Розглянемо тепер тенденції світової і європейської дистрибуції як основного ланцюга розподілу продукції мікроелектроніки (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Динаміка світових лідерів дистрибуції електронних компонентів у 2005-2007 рр.

Компанія	Обсяги продажів, млн. дол.
	2005	2006	2007
«Arrow» «Avnet» «Veba Electronics» «Pioneer Standard» «Future Electronics»	7764 5877 3590 1252 2105	8300 6350 4350 1700 2200	9300 8300 5470 2259 2250

Як бачимо з таблиці 2.2, тенденції світової дистрибуції відображають загальні тенденції розвитку галузі у бік зростання.

На європейському ринку зберігаються позиції тих же основних гравців світової дистрибуції галузі мікроелектронних компонентів з повторенням трійки лідерів - «Arrow», «Avnet» і «Veba Electronics».

Активність найбільших дистриб'юторів у різних країнах Європи нерівномірна: на всій території західної Європи представлені тільки «Arrow» (включаючи «Spoerle») і «Veba» (об'єднуюча «Wyle Electronics Inc.», «EBV Elektronik Vertriebs GmbH.», «Memec PLC», «Raab Karcher Elektronik Gmb»).

Сукупна частка ведучої десятки фірм у загальному обсязі дистриб'юторських продажів на європейському ринку зростала з 50% у 1999 р. до 70,2% у 2006 р., і залишалася стабільною протягом 2007 р. (69,3%). До літа 2007 р. відгомони світового електронного бума досягли просторів СНД. І першим його проявом став дефіцит мікросхем флеш-пам'яті. Потім пішли збільшення термінів постачання і зріст цін по іншим категоріям електронних компонентів. Однак світова електронна промисловість має солідний запас міцності і здатна забезпечити п'ятдесятивідсотковий щорічний ріст обсягів виробництва. Так, якщо в травні 2007 р. цей приріст щодо травня 2006 р. складав за даними Асоціації електронної промисловості [41] 39,8%, те вже в серпні досяг рекордних 52,7% щодо серпня 2006 р. Незважаючи на зниження темпів приросту в 2007 році, тенденції розвитку мікроелектронної галузі зберігають позитивну динаміку.

В цілому, за сучасними оцінками фахівців, більш половини міжнародного товарообміну здійснюється за сприяння або безпосередньої участі незалежних торгово-посередницьких фірм. З врахуванням внутрішньої торгівлі, яка часто є продовженням торгівлі зовнішньої, доля посередників у торгівельному обміні між виробниками та кінцевими споживачами ще більше та становить, за підрахунками експертів, не менше 90% загального всесвітнього обміну товарів та послуг.

2.2 Передумови підвищення ефективності діяльності посередників міжнародного бізнесу в Україні

Важливу роль у соціально-економічному розвитку країни можуть відігравати посередницькі підприємства оптової торгівлі, які повинні бути активними, економічно вигідними комерційними посередниками як для товаровиробників, так і роздрібних торговців, забезпечити баланс інтересів усіх учасників ринку та створити сучасну систему товароруху, орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів.

Внаслідок процесів роздержавлення та демонополізації та формування конкурентного середовища відбулися суттєві зміни у складі суб'єктів споживчого ринку, зокрема оптових посередників. Нині функціонують різні типи оптових посередників з повним та обмеженим циклом обслуговування. Високими темпами розвивається мережа оптових підприємств, що є власністю міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Набувають також розвитку і спільні підприємства з іноземними інвестиціями, які також сприяють створенню ефективного конкурентного середовища в оптовій торгівлі.

За період трансформації економіки країни надзвичайно високими темпами збільшувалася кількість і самих оптових посередників (за період 1991-2007 рр. в торгівлі вона зросла з 1,5 тис. до 21 тис. од.), що теж посилює їх конкурентну боротьбу за місце на ринку.

Рисунок 2.1 показує розвиток міжнародних оптових посередників в Україні за період 2002-2007 рр.

Однак, поряд із позитивними інституційними змінами є багато таких, які не сприяють якісному реформуванню оптової торгівлі та не відповідають сучасним напрямам її розвитку в умовах ринкової економіки. Такий висновок випливає з результатів функціонування цієї ланки та порівняльного аналізу стану і тенденції її розвитку в інших країнах.



Рис. 2.1. Динаміка розвитку міжнародних оптових посередників в Україні, тис од.

Підтвердженням цього є порівняння показників посередницьких підприємств України та Росії, в економіці якої нині відбуваються аналогічні трансформаційні зміни.

Більше того, оптова торгівля, зокрема споживчими товарами, через оптову ланку, значно втратила свої позиції. Суб'єкти господарювання віддають перевагу товарам виробничо-технічного призначення.

Дані таблиці 2.3 свідчать, що збільшення кількості оптових посередників не супроводжується належними якісними змінами.

Таблиця 2.3. Показники розвитку оптових посередників України та Росії

Показник	Україна	Росія
	2002 р.	2009 р.	2002 р.	2009 р.
Кількість міжнародних оптових посередників на кінець року, тис. од.	46,3	75,7	547,9	597,6
у тому числі з торгівлі:
- споживчими товарами;	13,7	21,0	511,2	546,0
- товарами виробничо-технічного призначення	32,6	54,7	36,7	51,6
Оптовий товарообіг, всього, млрд. грн.	167,3	493,1	3135,2	9459,6
у тому числі по:
- споживчих товарах;	42,2	179,0	2652,4	8310,9
- товарах виробничо-технічного призначення	125,1	314,1	482,8	1148,7
Питома вага міжнародних оптових посередників з торгівлі споживчими товарами, %
- у загальній кількості оптових посередників	25,3	27,7	93,3	91,4
- у загальному обсязі оптового товарообороту	25,2	36,3	84,6	87,9
Оптовий товарообіг у розрахунку на одного міжнародного посередника, млрд. грн.	3,6	6,5	5,7	15,8
з них на посередника з торгівлі:
- споживчими товарами;	3,1	8,5	5,2	15,2
- товарами виробничо-технічного призначення	3,8	5,7	13,2	22,3
Кількість міжнародних оптових посередників у розрахунку на 1 тис. кв. км. території:
- з торгівлі споживчими товарами;	23	35	30	32
- з торгівлі і товарами виробничо-технічного призначення	54	91	2	3

Більшість таких посередників не здатна професійно виконувати свої функції. Тому майже 60% оптового товарообігу - це продаж товарів іншим оптовим підприємствам.

Отже, за показником «кількість оптових підприємств» Україна наблизилась до інших країн, а порівняно з Росією досягла навіть більшого рівня забезпеченості ними у розрахунку на 1 тис. кв. км. території.

Для реформування оптової ланки в Україні важливим є вивчення, узагальнення й продукції виробничо-технічного призначення.

Однак таких інституційних перетворень недостатньо. Потрібне критичне осмислення досвіду організації оптової торгівлі в країнах з розвинутою економікою.

Тенденція до укрупнення та об'єднання підприємств, що спостерігалася в роздрібній торгівлі та виробничому секторі цих країн, в свою чергу вимагала відповідних змін і в оптовій торгівлі.

Розвинуті економіки створюють мотивацію для відомих учасників ринку. У той же час і бажання захопити певну частку ринку і відсутність фінансової стабільності у дрібних і середніх торгових підприємств сприяли їх об'єднанню. Глобалізація світової економіки робить цю тенденцію й в інших країнах визначальною.

Для досягнення конкурентних переваг створюються різні види об'єднань:

- вертикальні маркетингові системи, до складу яких входять товаровиробники;

- оптові і роздрібні торгові фірми, які функціонують як єдина система.

Особливо серед них слід відмітити об'єднання, що створюються на принципах франчайзингу для малих посередницьких підприємств і функціонують під егідою товаровиробника або потужного оптового торгового посередника. Заслуговують уваги і досвід щодо розвитку горизонтальних маркетингових систем. Завдяки об'єднанню підприємств досягається значний ефект синергізму. Тому надзвичайно важливим у розвитку оптової торгівлі України є врахування процесів глобалізації, які інтенсивно відбуваються в світовій економіці.

Що стосується дистриб'юторів електронних компонентів у аспекті міжнародного бізнесу, то потрібне зниження митних тарифів на продукцію, що імпортується для стратегічно важливих українських виробництв. На даному етапі економіки українські виробники електронних компонентів не спроможні конкурувати у виробництві багатьох компонентів, потрібних для стратегічно важливих для української економіки підприємств. Тому потрібна урядова програма для субсидування імпортерів електронних компонентів для виробництва.

На кінець проаналізуємо проблему фінансово-економічного механізму функціонування торговельних посередників. Механізм торговельно-посередницької діяльності в Україні тільки формується. У ньому тільки визначаються фінансово-економічні важелі: ціни, процентні ставки, винагородження, стимули, податки. Але ці важелі досить слабко адаптовані до специфіки діяльності торговельно-посередницької діяльності. Це відноситься перш за все до цін, скидок на об'єкти угод, ставок, платежів, деяких податків. При цьому не відрегульовані гарантії з боку посередника, його відповідальність перед контрагентами.

2.3 Аналіз та оцінка ефективності діяльності посередницької компанії «СЕА Електронікс» на ринку України

Компанія «СЕА Електронікс» займається поставкою й оптовим продажем електронних компонентів, електротехнічного й паяльного устаткування. Фірма заснована в 1990 році у формі товариства із обмеженою відповідальністю (ТОВ). Основними продуктами фірми є такі:

- активні компоненти - аналогові і цифрові мікросхеми, контролери, джерела живлення, транзистори, діоди, світлодіоди, світлодіодні вироби, світлофори (власного виробництва), лазерні діоди, індикатори, СВЧ компоненти, датчики;

- пасивні компоненти - конденсатори, індуктивності, ферити, трансформатори, резистори, запобіжники усіх типів, кварцові резонатори і генератори, запобіжники, клемники, кнопки, перемикачі, автомат. вимикачі, контактори, конструктиви, шафи, вентилятори;

- джерела живлення - Ac/Dc, Dc/dc, dc/ac перетворювачі напруги з гальванічною розв'язкою і без, акумуляторні батареї;

- компоненти для бездротових технологій - GSM /CDMA модеми, Gps-приймачі, антени, кабельні перехідники, однокристальні вирішення для Zigbee;

- електротехнічна продукція - конструктиви, шафи, датчики, акумулятори, автоматичні вимикачі, вимикачі із запобіжниками, контактори, силові реле, клемники, датчики, вентилятори;

- промислові комп'ютери - електронне устаткування для автоматизації виробництва і бізнесу;

- вимірювальні прилади - осцилографи, генератори, спектроаналізатори, джерела живлення, калібратори, мультіметри, прилади для телекомунікацій і телебачення;

- паяльне устаткування і інструменти - паяльні і ремонтні станції, монтажний інструмент, ситеми димовидалення, дозатори, установники, печі, паяльні пасти, флюси, припої, пристрої візуального контролю.

Фірма освоїла власне виробництво транспортних і пішохідних світлофорів, які вже з успіхом експлуатуються на дорогах України. Крім того фірма пропонує GSM-GPS термінали і лічильники електроенергії під торгівельною маркою «SEA», а також надає послуги з розробки і виготовлення друкарських плат, контрактного виробництва електронних виробів та систем.

Головна місія фірми - ефективне впровадження продуктів високих технологій у виробничі підприємства України та за допомогою імпортного постачання їх не посередньо від виробника або від прямих представників.

Найголовніша стратегічна мета керівництва - стати лідером у продажу електронних продуктів високих технологій відомих фірм світу. Цієї мети керівництво досягає за рахунок ефективної взаємодії із виробниками, досвіді робити 17 років на ринку електронних компонентів, розвинутому митному відділу та відділу ЗЕД, та стратегічного співробітництва із підприємствами-клієнтами.

Фірма є дистриб'ютором багатьох європейських брендів, таких, як «Tyco Electronics», «Hitano», «International Rectifier», «IXYS Semiconductor», «Uni-Ohm», «Figaro», «Hameg», «Vishay», «FIS», «TDK», «Caliber», «ST Microelectronics», «Samsung Electromechanics», «ATE Electronics», «Wago», «Hitano», «Beha», «Molex», «ATC Ceramics», «Cooper Tools», «CHINT», «Chauvin Arnoux», «LeCroy», «SCHURTER», «Interflux», «SHARP» та ін.

Система менеджменту якості підприємства сертифікована Асоціацією по сертифікації «Російський Регістр» на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000.

Структура компанії. Головний офіс фірми розташований у Києві. Фірма має два підрозділи - «SEA Electronics GmbH» у Німеччині та «СЕА Росія» у Росії. Також фірма має відокремлений підрозділ «СЕА Аудіо-Відео». На рис. 2.2. вказана продуктова структура із міжнародними відділеннями. Зараз фірма має свої філії в Москві й у Німеччині, у інших містах України (Донецьку, Харкові, та у Львові). Але у інших містах України представництва лише набирають обороту.

Рис. 2.2. Продуктова структура підприємства із міжнародними підрозділами

Така структура має певні переваги з позицій логістичного ланцюга - скорочення витрат за рахунок консолідації вантажів у німецькій та російський філіях. Також така структура допомагає у вирішенні деяких фінансових розрахунках, та полегшує роботу головної фірми та її філій. Також фірма має своє видавництво «Радіоаматор», яке займається розкриттям та розробкою питань електронних розробок в Україні.

На рис. 2.3. зображена ринкова, яку фірма займає у різних сегментах ринку. Серед напрямків постачання активні та пасивні електронні компоненти, промислові комп'ютери, паяльне, вимірювальне та електротехнічне обладнання.

Рис. 2.3. Ринкова доля ТОВ «СЕА Електронікс» по групам компонентів

Найбільшу частку ринку фірма займає на ринку електронних компонентів (активних та пасивних). Найслабкішу долю ринку фірма займає на ринку паяльного обладнання.

Рис. 2.4. Ринкова структура галузей-споживачів ТОВ «СЕА Електронікс»

Найбільша галузь-споживач фірми - промислова електроніка - приладобудування, автоматизовані системи керування процесами на підприємствах, та ін.

Зробимо оцінку сильних та слабких сторін компанії та її зовнішніх можливостей та загроз (таблиця 2.4) за допомогою SWOT-аналізу (Strength, Weakness, Opportunities, Threats - відповідно сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози) [9, c. 145].

Таблиця 2.4. SWOT - аналіз ТОВ «СЕА Електронікс»

Сильні сторони	Слабкі сторони
- підприємство має досвід 17 років на ринку імпортних поставок електронних комплектуючих; - широка географія постачання продукції; - має висококваліфікований персонал, - свій відділ ЗЕД та митний відділ; - своє видавництво; - партнерські взаємовідносини із багатьма постачальниками, яки надають можливість доступу до прогресивних технологій та своєчасного постачання товарів.	- занадто високі витрати порівняно до конкурентів; - безсистемність у постачаннях; - конфлікти між відділами; - низька вмотивованість персоналу; - відносно високі ціни порівняно із деякими конкурентами; - нестача фінансових коштів для здійснення стратегічних ініціатив; - велика доля залишків нереалізованої продукції на складі.
Можливості	Загрози
- обслуговування нових груп споживачів завдяки новім сегментам ринку електротехнічної продукції та аудіо-відео компонентів; - використання нових технологій у системі імпортних закупівель, пошук більш дешевих логістичних систем та перевізників; - нові можливості завоювання незасвоєних часток ринку конкурентів; - стратегічне партнерство із постачальниками у спільних проектах, спільна маркетингова та рекламно-виставкова діяльність по просуненню на ринок нових товарів та технологій; - горизонтальна та вертикальна інтеграція міжнародних підрозділів у Німеччині та у Росії.	- зниження купівельного попиту, загроза закриття стратегічних підприємств-споживачів; - звеличення цін на ринку сировини та комплектуючих; - ввід нових імпортних обмежень, які підвищують витрати компанії; - зростаюча конкуренція на ринку веде до зниження прибутковості діяльності компанії й змушує до постійної боротьби для того, щоб проникнути на нові сегменти ринку. Зростають витрати на дослідження ринку й рекламну діяльність, хоча рентабельність такої діяльності знижується з року у рік; - тиск зі сторони постачальників, які вимагають дотримуватись умов контрактів та закуповувати великі партії.

Фірма хоча і займає одне із перших місць за продажем електронних компонентів в Україні, та відстає у поставці електротехнічного, паяльного обладнання, та промислових комп'ютерів. Також ведуться роботи по постачанню аудіо-відео обладнання, в якому фірма не має доки досить досвіду.

Не вистачає компетенції в дешевій і швидкій поставці електротехнічних компонентів, не вироблені доки постійні логістичні канали. Крім того, продукт досить специфічний і потребує вивчення як ринку постачальників, так і споживачів. Існуючи проблеми в постачальників можуть послужити проблемою в поставці даного компонента вчасно. Крім того, існуюча система оплати менеджерів по логістиці - тверда ставка - не мотивує їх до прояву ініціативи.

Український ринок широко представлений такими широковідомими конкурентами, як «Філур Електронікс», «VD Mais», «АВС», «3TEK» та інші. Зростаюча конкуренція на ринку веде до зниження прибутковості діяльності компанії й змушує до постійної боротьби для того, щоб проникнути на нові сегменти ринку. Зростають витрати на дослідження ринку й рекламну діяльність, хоча рентабельність такої діяльності знижується з року у рік. Також фірма програє деяким фірмам у ціні на продукцію та швидкості постачання. Для визначення конкурентоспроможності підприємства по порівняльним ознакам можна використати опитування думки споживача, яке було проведено відділом продаж підприємства. Дослідницька група з відділу дослідила думку більш 300 споживачів та вияснила головні споживацькі сподівання. Для визначення рівня конкурентоспроможності оцінку проводили по декілька показникам. Оцінка конкурентоспроможності визначається по формулі [9, с. 238]:

(2.1)

де - ринкова вартість бізнесу, i - індекс КФУ, n - кількість КФУ, - вага (ступінь важливості) i - го КФУ, - значення i - го КФУ; КФУ - ключові фактори успіху.

Спершу формуються ключові фактори успіху (КФУ). Потім максимальні значення цих показників приймаються за 1, а решта діляться на це максимальне значення. При цьому, при вимірі показників ціни максимальне значення приймає та фірма, чиї показники найменші.

Другим шагом одержанні показники підносимо у квадрат. Потім множимо одержані показники на ваговий коефіцієнт, який показує значимість цього параметра в загальному об'ємі вагомих показників. Скористуємося при цьому формулою [9, с. 239]:

(2.2)

де - величина відповідних вагових показників;

- одержані рейтингові оцінки.

Одержав суми множень одержаних вагових коефіцієнтів та оцінок по кожній фірмі ми визначаємо лідерів споживацьких переваг. Таблиця 2.5 показує значення одержаних показників.

Таблиця 2.5. Результати порівняльної рейтингової оцінки споживацьких переваг

Підприємство	Підсумковий показник	Місце
«VD Mais»	0,90	I
ТОВ «Віаком»	0,78	II
ТОВ «СЕА Електронікс»	0,77	III
«Філур Електрик»	0,74	IV
«3TEK»	0,73	V
«АВС»	0,61	VI

Отже, по результатам рейтингового оцінювання лідерами споживацького сподівання є «VD Mais» та «ТОВ «Віаком». Третє та четверте місця відповідно належать ТОВ «СЕА Електронікс» та «Філур Електрик». Отже досліджуване підприємство програє за показниками ціни та строку постачання, але має досить великий рівень складу та досить якісну продукцію, що постачається.

Клієнти. Клієнти фірми - промислові підприємства України, Росії, та частково Германії. «СЕА Електронікс» здійснює постачання провідним заводам виробникам, НДІ і конструкторським бюро, телекомунікаційним операторам, а також багатьом іншим приватним і державним підприємствам.

Зростаючий ринок постачальників електронних компонентів постійно вимагає зниження цін і строків поставок. Зростаючі ціни на сировину ведуть до того, що деяких постійних клієнтів доводиться втримувати за допомогою зниження норми рентабельності продукції.

Крім того, зниження попиту зі сторони стратегічно важливих партнерів, загальне погіршення економічної ситуації в Україні, криза неплатежів можуть в подальшому послужити серйозною проблемою.

Перевізники. Компанія використовує безліч каналів постачання електронних компонентів:

- авіа перевезення (TNT, FedEx, UPS, DHL, Hellmann, та ін.) - використовуються при перевезенні товарів незначної ваги, коли найголовнішим критерієм є швидкість постачання та неможливість використання інших способів перевезення (США, Канада, та деякі європейські країни) - більш ніж 40% від загальної маси перевезень;

- авто перевезення (Hellmann, Raben, Kuehne&Nagel, та ін.) - використовуються, коли можливо зекономити за рахунок масштабу та коли строк постачання не є більш-менш критичним - 8% від загальної маси перевезень;

- морське перевезення («Maersk Group», «Hellmann», «Raben», «Kuehne&Nagel», «DHL» та ін.) - використовується при перевезенні значних багажів, коли можливо зекономити за рахунок масштабу та коли неможливо використовувати інші перевезення завдяки дуже великим вартостям перевезення - 40% від загальної суми перевезень (використовується при постачанні електронних компонентів із Китаю та Тайваню);

- поштові перевезення - (EMS, Укрпошта, Canadian Post Service, та ін.) - 2% від загальної вартості постачання - при незначних за вагою перевезеннях та коли термін постачання не є критичним. Цей спосіб постачання є найбільш економним (у декілька разів дешевше ніж авіа - та авто перевезення) але має декілька вад:

- обмеженість у вазі посилки - до 10 кг.;

- не всі країни мають поштовий сервіс для використання у постачанні, а якщо й мають, то не мають договору із перевізниками, і тому не досить охоче використовують цей сервіс;

- доволі великий строк у порівнянні із авіа - та автоперевезеннями;

- фірма не має договору із поштовими службами і тому не може робити замовлення зі своєї сторони;

- більш ризикований у плані втрати.

Із вищезазначеними перевізниками компанія має партнерські відносини. Але постійне зростання тарифів перевезення вимушує компанію до постійного пошуку нових шляхів постачання та нових перевізників.

Фірми-постачальники. Більше половини з компаній-постачальників розташовані у Китаю. Тому існує певний ризик у постачанні із цього регіону та у якості товарів. Крім того постійний зріст цін на сировину змушує фірму постійно шукати нові шляхи постачання та нових постачальників. Більш того, стратегічно важливі постачальники фірми примушують виконувати певні умови дистриб'юторських контрактів.

Наприклад, такі ключові закордонні фірми-виробники, «Hitano», «International Rectifier», «Vishay», «ST Microelectronics», та «Molex» потребують постійного підтримання належного рівня складів, що в умовах нестабільного та неплатоспроможного попиту може призвести до накопичування складів та погіршення ситуації із зворотністю оборотних коштів. Такі виробники, як «Tyco Electronics», «IXYS Semiconductor», «Wago», та ін. встановлюють обмеження щодо регіону дистрибуції та обмежують свободу діяльності.

Організація шукає форми взаємовигідного й продуктивного співробітництва зі споживачами й постачальниками на основі стратегічного партнерства. Після того, як належні зв'язки встановлені, особливого значення набуває моніторинг динаміки розвитку відносин і їхнє збереження.

Аналіз фінансово-господарського стану. Проаналізуємо зміну величини статей балансу за допомогою горизонтального аналізу (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6. Баланс фірми «СЕА Електронікс»

АКТИВ	01.01.2007 тис. грн.	01.01.2008 тис. грн.	01.01.2009 тис. грн.
І. Необоротні активи:	3081,20	2622,06	2503,60
Будівля, споруди (початкова вартість)	4304,20	3949,20	3949,20
Накопичена амортизація	1453,00	1557,14	1675,60
Будівля, споруди (залишкова вартість)	2851,20	2392,06	2273,60
Інвестиції	230,00	230,00	230,00
ІІ. Оборотні активи:	5075,00	5937,88	9641,37
Грошові кошти та їх еквіваленти	453,00	710,07	728,93
Ринкові цінні папери	242,00	542,00	142,00
Дебіторська заборгованість	2430,00	2916,48	6165,04
Товарно-матеріальні засоби	1950,00	1769,33	2605,40
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	120,00	110,00	100,00
Баланс	8276,20	8669,94	12244,97
ПАСИВ	01.01.2007 тис. грн.	01.01.2008 тис. грн.	01.01.2009 тис. грн.
І. Власний капітал:	3220,00	3950,92	4203,18
Статутний капітал	2400,00	2400,00	2400,00
Додатковий вкладений капітал	120,00	120,00	120,00
Нерозподілений прибуток	700,00	1430,92	1683,18
ІІ. Довгострокові зобов'язання	1200,00	1150,00	1100,00
Довгостроковий банківський кредит	400,00	350,00	300,00
Інші довгострокові зобов'язання	800,00	800,00	800,00
ІІІ. Короткострокові зобов'язання	3856,20	3569,02	6941,79
Кредиторська заборгованість	3240,00	1390,19	4487,07
Векселі до видачі	256,00	376,00	326,00
Нараховані зобов'язання	212,00	1336,72	1876,32
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	50,00	50,00	50,00
Податкова заборгованість	98,20	416,11	202,40
Баланс	8276,20	8669,94	12244,97

Як видно з підрахунків відбувався зріст активу на 393,74 тис. грн. у 2008 (4,8%) та на 3575,03 тис. грн. (41,2%) у 2009 роках. Це відбулося за рахунок приросту оборотних активів на 862,88 тис. грн. або 17,0% у 2005 та на 3703,79 тис. грн. (62,4%) у 2008 році і зменшення вартості необоротних активів на 459,14 тис. грн. або на 14,9% у 2007 та на 118,46 тис. грн. або на 4,25% у 2008 році.

Збільшення величини оборотних коштів відбулося головним чином за рахунок збільшення всіх статей оборотних коштів в 2008 році.

У таблиці 2.7. вказана величина матеріальних запасів за 2008 рік. Отже як бачимо, найбільша частина запасів перепадає на активні та пасивні електронні компоненти. Збільшення товарних запасів привело до збільшення частини собівартості в загальній долі витрат фірми.

Таблиця 2.7. Структура матеріальних запасів за 2008 рік

Група товарів	Річний обсяг запасів, тис. грн.	Частка у річному обсязі, %
Активні електронні компоненти	119588	45,9
Пасивні електронні компоненти	69304	26,6
Вимірювальне обладнання	29441	11,3
Промислові комп'ютери	34391	13,2
Паяльне устаткування	7816	3,0
Всього	260540	100

Недолік грошових ресурсів підприємство компенсує вдвічі збільшуючи кредиторську заборгованість. У наслідок цього у структурі фірми відбулося зменшення частки власного капіталу й збільшення частини зобов'язань.

Внаслідок вдалих продажів у підприємства за період вдвічі звеличилась величина нерозподіленого прибутку й зменшилась величина кредиторської заборгованості (таблиця 2.8). В 2008 році зріст необоротних активів відбувся за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. Величина нарахованих зобов'язань на 01.01.2008 року збільшилася більш ніж у 5 разів (530,53%). Швидше за все, це пов'язано зі зростанням заборгованості у виплаті відсотків і дивідендів, а також зі зростанням заборгованості в заробітній платі, збільшеній за рік чисельності персоналу й розбіжністю границь облікового циклу й календарних дат виплат персоналу. У 2008 року стан більш-менш стабілізується, хоча спостерігається зріст.

Збільшення собівартості відбулося меншими темпами, ніж приріст виручки (10,02% проти 10,29%), що посприяло збільшенню валового доходу на 13,92%. За рік величина операційного прибутку знизилася на 670,88 тис. грн. або 229,01% (структурна зміна -2,96%). Зміна зв'язана зі звеличенням адміністративних витрат на 539,60 тис. грн., або на 40,37% (структурна зміна - 1,5%), та маркетингових витрат на 686,12 тис. грн., або 47,05% (структурна зміна - 2,0%), при тому, що валовий прибуток звеличився всього на 554,84 тис. грн., або на 13,92%.

Таблиця 2.8. Звіт про фінансові результати фірми «СЕА Електронікс»

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ	01.01.2008 тис. грн.	01.01.2009 тис. грн.
Виручка	24304,00	26804,50
Собівартість продукції	19976,01	21976,76
Валовий прибуток	3985,85	4540,69
Адміністративні затрати	1336,72	1876,32
Маркетингові затрати	1458,24	2144,36
Операційний прибуток	1190,89	520,01
Прибуток/збиток від продаж активів	73,00	43,60
Дивіденди одержані	5,00	34,00
Прибуток до сплати процентів та податків	1268,89	597,61
Відсотки по довгостроковому кредиті банку	112,00	98,00
Відсотки по іншому довгостроковому боргу	15,00	15,00
Прибуток до податку на прибуток	1141,89	484,61
Податок на прибуток	285,47	121,15
Чистий прибуток	856,42	363,46
Нерозподілений прибуток на початок періоду	700,00	1430,92
Чистий прибуток за період	856,42	363,46
Чистий прибуток у розпорядженні власників	1556,42	1794,38
Грошові дивіденди власникам підприємства	382,10	326,49
Нерозподілений прибуток на кінець періоду	1174,32	1467,89
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ	01.01.2008 тис. грн.	01.01.2009 тис. грн.
Матеріальні затрати	12818,75	13638,36
Оплата прямої праці	3159,52	3752,63
Амортизація	342,14	287,05
Виробничі накладні витрати	3655,60	4298,72
Разом	19976,01	21976,76

Відбулося зниження чистого прибутку на 492,96 тис. грн. або на 235,63% (зміна в структурі -2,17%). Норма розподілу прибутку зменшилася. Якщо на 01.01.2008 вона становила 24,55%, то на 01.01.2009 вона стала становити 18,19%. Аналізуючи другий розділ звіту можливо бачити, що за 2008 рік відбувся структурний зріст витрат на оплату праці й виробничих накладних витрат та зменшення матеріальних витрат та амортизації. Операційним менеджерам варто приділити особливу увагу на зниження цих двох параметрів.

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про надходження й вибуття коштів у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної й фінансової. Хоча кожне підприємство має характерні риси, але будь-яка його діяльність може бути віднесена до одного із зазначених видів.

Таблиця 2.9. Горизонтальний аналіз звіту про рух грошових коштів фірми «СЕА Електронікс»

1. Кошти від основної діяльності:	01.01.2008 Сума, тис. грн.	01.01.2009 Сума, тис. грн.	Абсолютні зміни	Відносні зміни, %
Чистий прибуток	856,42	363,46	-492,96	-57,56
Амортизація	104,14	118,46	14,32	13,75
Грошові потоки за рахунок зміни оборотних коштів
Ринкові цінні папери	-300,00	400,00	700,00	233,33
Дебіторська заборгованість	-486,48	-3248,56	-2762,08	-567,77
Товарно-матеріальні засоби	180,67	-836,07	-1016,74	-562,76
Витрати майбутніх періодів	10,00	10,00	0,00	0,00
Грошові потоки за рахунок зміни короткострокових зобов'язань
Кредиторська заборгованість	-1849,81	3096,88	4946,69	267,42
Векселі до видачі	120,00	35,46	-84,54	-70,45
Нараховані зобов'язання	1124,72	539,60	-585,12	-52,02
Поточна частина довгострокового боргу	-	-	-	-
Заборгованість по податках	317,91	-213,71	-531,62	-167,22
РАЗОМ кошти від основної діяльності:	77,57	265,51	187,95	242,30
2. Кошти від інвестиційної діяльності:
Придбання/продаж основних коштів	459,14	118,46	-340,68	-74,20
РАЗОМ кошти від інвестиційної діяльності:	459,14	118,46	-340,68	-74,20
3. Кошти від фінансової діяльності:
Одержання довгострокового кредиту	-	-	-	-
Дивіденди одержані	5,00	34,00	29,00	580,00
Погашення кредитів	-50,00	-50,00	0,00	0,00
Дивіденди виплачені	-382,10	-326,49	55,62	-14,56
РАЗОМ кошти від фінансової діяльності	-427,10	-342,49	84,62	19,81
РАЗОМ чиста зміна коштів за період	109,61	41,49	-68,12	-62,15

Як видно з таблиці 2.9, основна частина коштів отримана підприємством за рахунок його основної діяльності: чистого прибутку, амортизації, зменшення величини товарно-матеріальних запасів у 2007 році та ринкових цінних паперів і збільшення величини кредиторської заборгованості у 2008 році, нарахуваннях зобов'язань і заборгованості по податках. Також збільшенню чистого грошового потоку сприяла інвестиційна діяльність.

Результуючий грошовий потік зменшився на 68,12 тис. грн. або на 62,15%%. Таке зниження стало головним чином результатом зменшення величини інвестиційної діяльності підприємства на 340,68 тис. грн. або на 74,20%.

Положення трохи стабілізувало збільшення коштів від основної діяльності на 187,95 тис. грн. або на 240,3% і коштів від фінансової діяльності на 84,62 тис. грн. або на 19,81%.

У цілому таку діяльність не можливо назвати позитивною, тому, що значну частину грошового припливу становлять кошти від продажу активів і нарахованих зобов'язань.

Проаналізуємо фінансовий стан підприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів [34, c. 250]. Основні показники, що характеризують фінансовий стан підприємства: коефіцієнти ліквідності (таблиця 2.10); коефіцієнти платоспроможності (структури капіталу); показники ділової активності (оборотності); показники рентабельності (прибутковості).

Таблиця 2.10. Коефіцієнти ліквідності «СЕА Електронікс»

Показник	на 01.01.2007	на 01.01.2008	Зміна показника	на 01.01.2009	Зміна показника
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності = (Оборотні кошти/ короткострокові зобов'язання)	1,32	1,66	0,35	1,39	-0,27
Коефіцієнт термінової ліквідності = (Грошові кошти + короткострокові фінансові вкладення + чиста дебіторська заборгованість) / короткострокові зобов'язання)	0,81	1,17	0,36	1,01	-0,15
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (= Грошові кошти /Короткострокові зобов'язання)	0,18	0,35	0,17	0,13	-0,23
Чистий (функціонуючий) капітал (= Оборотні кошти - короткострокові зобов'язання), тис. грн.	1 218,80	2 368,86	1150,06	2 699,58	330,72

Існують також додаткові коефіцієнти в оцінці ліквідності та платоспроможності - це коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів та коефіцієнт покриття запасів (таблиця 2.11).

Таблиця 2.11. Показники маневреності та покриття «СЕА Електронікс»

Показник	на 01.01.07	на 01.01.08	Зміна показника	На 01.01.09	Зміна показника
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (= Грошові кошти / функціонуючий капітал)	0,37	0,30	-0,07	0,27	-0,03
Коефіцієнт покриття запасів (= Чистий капітал / запаси)	0,63	1,34	0,71	1,04	-0,30
Коефіцієнт покриття запасів нормальними джерелами покриття (= Чистий капітал + короткострокові зобов'язання / запаси)	2,60	3,36	0,75	3,13	-0,22

За розрахунковий період коефіцієнти ліквідності знаходяться у межах міжнародних стандартів (для коефіцієнта загальної ліквідності цей показник 1,0 - 2,0; для коефіцієнта термінової ліквідності цей показник дорівнює 1 та вище; для коефіцієнта абсолютної ліквідності цей показник - 0,2-0,25).

Таким чином ми бачимо, що підприємство досить непогано справляється із короткостроковими зобов'язаннями. Хоча існує занадто мале значення показника абсолютної ліквідності, та керівництво це частково компенсує балансуванням дебіторською та кредиторською заборгованістю.

Коефіцієнт оборотності активів (Assets turnover ratio - ATR) або коефіцієнт трансформації - відношення виручки від реалізації до середньорічної величини активів - характеризує ефективність використання фірмою усіх ресурсів, показує скільки разів за рік відбувається повний цикл виробництва та обороту [35, 119].

На початок 2008 року маємо такі дані:

ATR = обороту.

Період обороту = днів.

На початок 2009 року:

ATR = обороту.

Період обороту = дні.

Як бачимо, показник оборотності зменшився, а період обороту звеличився, що негативно характеризує діяльність підприємства у цілому.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Receivable turnover ratio - RTR) дозволяє виявити структуру та стан дебіторської заборгованості. Він вираховується як відношення виручки від реалізації до середньорічної величини дебіторської заборгованості [35, 119].

На початок 2008 року маємо такі дані:

RTR = обороту.

Період обороту = день.

На початок 2009 року:

RTR = обороту.

Період обороту = дні.

Показник оборотності зменшився, а період обороту звеличився, що негативно характеризує діяльність підприємства у відношенні до дебіторів. Але частково зрослий обсяг виручки пояснює це - підприємство звеличило обсяг продаж за рахунок продаж у кредит.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Payable turnover ratio - PTR) - відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості кредиторської заборгованості; показує, скільки підприємству треба оборотів для покриття виставлених їй рахунків [35, 121].

На початок 2008 року маємо такі данні:

PTR = обороту.

Період обороту = дні.

На початок 2009 року маємо такі данні:

PTR = обороту.

Період обороту = днів.

Відносне зменшення показника дебіторської заборгованості дорівнює 1,54 , а відносне зменшення показника кредиторської заборгованості дорівнює 1,15 . Порівняння цих двох показників показує, за рахунок чого підприємство частково компенсує показник дебіторської заборгованості, що зріс.

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (Inventory turnover ratio - ITR) розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості запасів [35, 122].

На початок 2008 року маємо такі дані:

ITR = обороту.

Період обороту = дні.

На початок 2009 року маємо:

ITR = обороту.

Період обороту = днів.

Зменшення оборотності запасів негативно позначається на діяльності підприємства і приводить до звеличення нереалізованої продукції та завантаження складів.

Тривалість операційного циклу (Commitment of cash for purchases - CCP) - тривалість часу від закупок та матеріалів, які необхідні підприємству до одержання коштів за вироблений товар:

CCP = ITR + RTR (2.3)

На початок 2008 року:

ITR = 34 + 41 = 75 днів.

На початок 2009 року:

ITR = 37 + 62 = 99 днів.

Тривалість фінансового циклу або обороту грошових коштів (Cash cycle) - тривалість часу між фактичною оплатою закупок сировини та матеріалів та отриманням грошових коштів в оплату за реалізовані товари:

CC = ITR + RTR - PTR (2.4)

На початок 2008 року: ITR = 74 - 42 = 32 дні.

На початок 2009 року: ITR = 99 - 48 = 51 дні.

Звеличення операційного та фінансового циклу свідчить про той негативний факт, що потреба в поточних активах звеличилась за рахунок зрослих товарно-матеріальних коштів та дебіторської заборгованості.

Показники структури капіталу показують захищеність інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення у фірму [35, 122]. Коефіцієнт власності характеризує частку власного капіталу в структурі капіталу підприємства. Коефіцієнт заборгованості (Debt-to-Total Assets Ratio) - показник, зворотний попередньому показнику. У останній рік значення цього показника досягло найгіршого значення. Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність підприємства від зовнішніх позик. Високий рівень (вище за 1) показує потенційну загрозу появи дефіциту грошових коштів та загрози банкрутства. Плече фінансового важеля - більш жорсткий показник, який виключає кредиторську заборгованість із загальної частки заборгованості. Цей показник у підприємства також має дуже низьке значення.

У таблиці 2.12 надані показники структури капіталу фірми «СЕА Електронікс».

Таблиця 2.12. Показники структури капіталу підприємства «СЕА Електронікс»

Показник	на 01.01.07	на 01.01.08	Зміна показника	на 01.01.09	Зміна показника
1. Коефіцієнт власності (= власний капітал / підсумок балансу)	0,47	0,54	0,06	0,40	-0,14
3. Коефіцієнт заборгованості (= заборгованість / підсумок балансу)	0,53	0,46	-0,06	0,60	0,14
2. Коефіцієнт фінансової залежності (= заборгованість / власний капітал)	1,11	0,86	-0,25	1,50	0,63
4. Плече фінансового важеля (= загальна заборгованість - кредиторська заборгованість / власний капітал)	0,28	0,57	0,28	0,58	0,02
5. Відношення заборгованості до капіталізації (= довгострокова заборгованість / довгострокова заборгованість + власний капітал)	0,11	0,09	-0,02	0,08	-0,01

Рентабельність активів (ROA - Return on Assets) розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів. Цей показник показує, скільки треба було власнику грошових одиниць, щоб отримати одиницю чистого прибутку, незалежно від джерела одержання цих коштів [35, 122].

На початок 2008 року маємо такі дані:

ROA = .

На початок 2009 року:

ROA = .

Отже бачимо, значення цього показника значно знизилося та свідчить про погіршання конкурентоспроможності підприємства. Але для більш повного аналізу треба мати дані інших підприємств у галузі.

Рентабельність реалізації (PRS - Profitability in Relation to Sales) - розраховується як відношення валового доходу до виручки. Цей показник показує ефективність поточної діяльності підприємства та обґрунтованість його цінової політики [35, 123].

На початок 2008 року маємо такі дані:

PRS =.

На початок 2009 року маємо:

PRS =.

Невелике звеличення цього показника свідчить на стійкість його цінової політики.

Для більш детального аналізу використовують коефіцієнт чистої рентабельності реалізації (NPM - Net Profit Margin), який розраховується як відношення чистого прибутку до виручки.

На початок 2008 року маємо такі дані:

NPM = .

На початок 2009 року:

NPM = .

Погіршення коефіцієнта чистої реалізації відбулось переважно за рахунок зростання адміністративних та маркетингових затрат.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Return on Equity - ROE) дозволяє виявити ефективність використання капіталу. Вираховується як відношення чистого прибутку до середньорічної суми власного капіталу.

На початок 2008 року маємо такі дані:

ROE = .

На початок 2009 року: