Коммунітарна регіональна економічна політика в Європейському Союзі

Зміна підходу до РП відчувається насамперед у різкому збільшенні виділення фінансових коштів (у цей час витрати на проведення РП у бюджеті Союзу поступаються лише витратам на проведення загальної сільськогосподарської політики); диверсифікованості форм і методів РП; спроби ЄС зайнятися «профілактикою», тобто вже на етапі вироблення рішень взяти до уваги їхній вплив на регіональний розвиток.

Який же досвід в області проведення комунітарної РП може виявитися корисним? Я бачу принаймні п'ять основних напрямків.

Перше. На досвіді ЄС Україна може оцінити переваги й недоліки того або іншого концептуального підходу до сутності регіонального розвитку. Очевидно, що найбільш оптимальним для сьогоднішньої України був би підхід стимулювання внутрішнього потенціалу регіонів, до якого ЄС перейшов після криз 70-80-х років. До цього превалював перерозподільний підхід, коли РП тісно замикалася із цілями соціальної політики.

Однак тут Україна виявляється в деякій «пастці». З одного боку, перерозподільний підхід країна явно не може собі дозволити, підхід стимулювання внутрішнього потенціалу набагато ефективніше. Але з іншого боку, специфічні українські умови й українська історія (відсутність традицій проведення повноцінної регіональної політики) об'єктивно ведуть до того, що завдання РП замикаються із завданнями соціальної політики настільки тісно, що перша стає як би територіальним розворотом другої.

Друге. Тексти ЄС, присвячені РП, дозволяють одержати прекрасне подання про понятійний апарат, яким Союз користується в цій області. Взагалі питання про дефініції представляється вкрай актуальним для України - без його рішення навряд чи можливо подальший розвиток РП. На сьогоднішній день ситуація, на жаль, така, що практично кожен пишучий або мовець про РП, має на увазі якесь своє визначення, не завжди зрозуміле навіть самому авторові. Зараз в Україні «ходить» щонайменше 8 визначень регіональної політики. Таким чином, необхідно терміново виробити домовленість із цього приводу.

Третє. Визначення принципів і пріоритетів РП. Можливо, принципи РП, якими керується ЄС, не зовсім годяться для України, однак ключовий момент у цьому випадку укладається в тім, що ці чітких й однакові для всіх регіонів принципи обов'язково повинні існувати й неухильно дотримуватися. В Україні ж сьогодні коштів виділяються залежно від близькості того або іншого регіону до «верхів», що просто неприпустимо.

Четверте. Нарешті, важливим моментом є вивчення українського регіонального розвитку, українських регіонів, і наступне опублікування цих результатів. Дані регіональних досліджень довгий час уважалися секретними, сьогодні ж невивченість регіональних проблем веде до того, що ми просто не знаємо як треба, що відбувається в країні на рівні регіонів, не говорячи вже про місцевий рівень.

Суперечки про те, якими повинні бути основні принципи регіональної політики України, йдуть досить давно й, мабуть, тут дотепер залишається досить велика кількість невирішених питань, може бути, їх навіть більше, ніж вирішених. Проміжним підсумком дискусій про те, яким державою повинна бути Україна - унітарн або федеративним - стало прийняття Конституції, у якій був визначено унітарний устрій держави (правда, деяким протиріччям із цим положенням є наявність Кримської автономії).

Сьогодні сутність проблеми визначається тим, що повинна бути сформована чітка модель взаємин центральної влади й регіональних эліт і знайдені шляхи для її реального функціонування.

РОЗДІЛ 2. СЬОМА РАМКОВА ПРОГРАМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2.1. Тематика сьомої рамкової програми

Сьома рамкова програма Євросоюзу присвячена дослідженням, технологічному розвитку й демонстраційній діяльності в 2007- 2013 р.

Знання становлять ядро порядку денного лісабонської конференції й фундамент всіх її елементів. Дослідження й технології, разом з освітою й інноваціями, становлять компоненти "трикутника знань".

Для того, щоб перетворитися в "найбільш динамічну й конкурентноздатну, засновану на знаннях економіку у світі", що має на увазі "європейська модель", Європа повинна збільшити внесок у свої дослідження до 3% європейського валового доходу й поліпшити використання можливостей в області передачі (трансформування) наукових результатів у нові продукти, процеси й послуги. Разом із країнами-членами й у тісній кооперації з ними Євросоюз повинен мобілізувати свої правові й фінансові кошти для досягнення цієї цілі, починаючи з досліджень по Рамковій Програмі.

При підготовці дійсних пропозицій Комісія враховувала результати численних опитувань і консультацій з організаціями Євросоюзу, у першу чергу Європарламентом, і організаціями країн-членів співтовариства, а також представниками наукових кіл, промисловості й всіх виконавців дослідницьких робіт у Європі. Ураховувалися також оцінки імпакт-фактора, що визначались як основними учасниками досліджень, так і незалежними експертами.

Сьома рамкова програма, хоча і є продовженням попередніх програм, повинна стати по своєму змісті, структурі, характеру впровадження й способам управління ключовим елементом здійснення лісабонської стратегії. Важливою особливістю програми є значне спрощення в схемах фінансування, оформленні й забезпеченні виконання робіт.

Сьома рамкова програма складається із чотирьох програм, що відповідають основних складових європейських досліджень:

1. Кооперація. Підтримка всіх видів досліджень, виконуваних міжнаціональними колективами європейських країн, а також співробітництво між ЄС і країнами, що розвиваються.

2. Творчі принципи й основи. Програма спрямована на стимулювання динамізму, творчого характеру й підйом рівня європейських досліджень на передових рубежах науки й технології, у тому числі в області технічних, соціально-економічних і гуманітарних наук.

3. Кадровий потенціал. Якісне й кількісне посилення людських ресурсів у дослідженнях і розробці технологій шляхом узгодження заходів з конкурсами Марії Кюрі.

4. Дослідницький потенціал. Підтримка ключових дослідницьких й інноваційних можливостей: інфраструктури досліджень, досліджень для розвитку малих і середніх підприємств, підтримка дослідницького потенціалу європейського регіону як регіону "суспільства знань", стимулювання повної реалізації дослідницьких можливостей розширеного ЄС. Якісне й кількісне посилення людських ресурсів у дослідженнях і розробці технологій шляхом узгодження заходів з конкурсами Марії Кюрі.

Програма "Кооперація" підрозділяється на підпрограми, для яких позначене дев'ять тем.

1. Проблеми здоров'я;

2. Продукти харчування, сільське господарство й біотехнології;

3. Інформаційні й комунікаційні технології;

4. Нанонауки, нанотехнології, матеріали й нові технології виробництва;

5. Енергетика;

6. Навколишнє середовище (включаючи зміни клімату);

7. Транспорт (включаючи аеронавтику);

8. Соціальні, економічні й гуманітарні науки;

9. Безпека й дослідження космосу.

7 статей документа описують структуру, мети, способи, правові й фінансові аспекти виконання програми. У статті 4 позначені основні показники розподілу бюджету програми (у млн. €):

Кооперація - 44432

Творчі принципи й основи - 11862

Кадровий потенціал - 7129

Дослідницький потенціал - 7486

Спеціальні програми спільних дослідницьких центрів, що виконують роботи, не пов'язані з ядерною тематикою - 1817

Показники розподілу бюджету по тематиці наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Показники розподілу бюджету по тематиці

Кооперація	Тематика
	Проблеми здоров'я	8317
	Продукти харчування, сільське господарство й біотехнології	2455
	Інформаційні й комунікаційні технології	12670
	Нанонауки, нанотехнології, матеріали й нові технології виробництва	4832
	Енергетика	2931
	Навколишнє середовище (включаючи зміни клімату)	2535
	Транспорт (включаючи аеронавтику)	5940
	Соціальні, економічні й гуманітарні науки	792
	Безпека й дослідження космосу	3960
Усього по програмі Кооперація	44432
Творчі принципи й основи	Європейська рада по дослідженнях	11862
Кадровий потенціал	Конкурси Марії Кюрі	7129
Дослідницький потенціал	Дослідницька інфраструктура	3961
	Дослідження для підтримки малих і середніх підприємств	1901
	Регіони знань	158
	Дослідницький потенціал	554
	Наука в суспільстві	554
	Діяльність по міжнародному співробітництву	358
Усього по програмі дослідницького потенціалу	7486
Спеціальні програми спільних дослідницьких центрів, що виконують роботи, не пов'язані з ядерною тематикою	1817
Усього ЄС	72726
Евроатом	3092

Сьома рамкова програма Евроатома припускає виконання двох спеціальних програм:

1. Ядерний синтез: з метою розробки технології безпечного, стійкого, екологічного й економічно вигідного джерела енергії.

2. Ядерний розпад і радіаційна безпека: для забезпечення безпечного використання й експлуатації ядерних установок в індустрії й медицині.

Інші напрямки охоплюють дослідження в області ядерної енергетики в спільних дослідницьких центрах. У цій області ціллю є забезпечення й технічна підтримка прийняття політичних рішень в області ядерної енергетики.

6 квітня 2005 року в Брюсселі відбулося засідання Комісії Європейської Співдружності. Було схвалено дві пропозиції.

У підготовці поточних пропозицій, Комісія взяла до уваги зауваження, виражені іншими установами ЄС, зокрема Європейським Парламентом і членами ЄС, також багатьма зацікавленими сторонами в широкому обговорені, включаючи наукову співдружність і промисловість.

Пропозиція для Структурної програми ЄС. Для того, щоб підсилити перевага й підняти середній рівень досліджень у Європі, необхідно стимулювати, організовувати й експлуатувати всі форми співробітництва в дослідженнях, від співробітництва в об'єднаних проектах і мережах до координації національних програм досліджень. Для того, щоб максимізувати сполучення фінансової підтримки ЄС, зв'язків і додаткових, як національних так і політичних й інших дій, будуть посилені джерела вкладення коштів ЄС у рамках 7-ий Структурної програми.

Ключова особливість 7-ий Структурної програми - це істотне спрощення її діяльності, порівняно з попередніми. Заходи описані в Робочому документі по виконанню, що супроводжує пропозицію. Вони покриють повний цикл вкладення коштів, зокрема спрощення схем вкладення коштів, адміністративних і фінансових правил і процедур.

7-я Структурна програма буде організована в чотирьох певних програмах, які відповідають чотирьом головним завданням Європейської політики досліджень:

Співробітництво. Підтримка цілого ряду дій досліджень, здійснюваних у співробітництві із транснаціональними й партнерськими проектами й у мережах координації програм досліджень. Міжнародне співробітництво між ЄС і третіми країнами є частиною цієї діяльності.

Ідеї. Автономний Європейський Консиліум Досліджень буде створений, щоб підтримувати інвестиційні проекти "прикордонних досліджень", здійснювані індивідуальними командами, які конкурують на Європейському рівні, у всіх наукових і технологічних областях.

Люди. Дії, які підтримують навчання й розвиток кар'єри дослідників.

Можливості. Ключові аспекти Європейських дослідницьких й інноваційних можливостей будуть підтримуватися інфраструктурою досліджень; дослідженнями для вигоди середніх і малих підприємств; регіональними дослідженнями частин, щоб задіяти повний потенціал досліджень у регіонах "конвергенції" ЄС; горизонтальними" діями міжнародної кооперації

Крім того, певна програма для не ядерних дій Об'єднаного Центра Досліджень.

Програма по Співробітництву буде організована в підпрограми, що дозволить об'єднати перехресні тематичні підходи, щоб досліджувати теми спільного нтерес.

Після опублікування в червні 2004 року Комюніке щодо розвитку нанотехнології Комісія провела on-line Консультації для посередників. Учасники визнали важливість концентрації зусиль на пріоритетних напрямках, які відповідають цілям Європейського Союзу. Ряд учасників відзначили труднощі в ідентифікуванні пріоритетів. Загальною точкою зору є необхідність повної прозорості в цьому питанні, у тому числі й у тім, що стосується посередників. Багато хто з респондентів підкреслювали важливість гнучкості у визначенні пріоритетів і вважають за необхідне підсилити підтримку досліджень, зокрема, таких як фундаментальні, дозволивши при цьому дослідникам самостійно обирати їхню тематику

Наукова тематика в 7-ий Рамковій програмі.

Комісія визначила два нових тематичних пріоритети для 7-ий Рамкової програми - Безпека й космос. На сайті Комісії Консультації для посередників була підтримана необхідність фінансування цих пріоритетів. Серед них безпека мала більше низький рівень підтримки. Багато хто з відвідувачів сайту підкреслювали, що дослідження в області безпеки повинні перебувати в правильному співвідношенні з основними волями, правами людини й соціальних цінностей.

2.2 Потужності Дослідження - інфраструктури, підприємства середнього й малого бізнесу, галузі й потенціал

Виробнича програма запропонувала 7 рамковій програмі обрати ціллю розширення досліджень й інноваційної потужності по всій Європі й гарантувати їхніми заходами, направленими на:

ѕ Инфраструктуры исследования;

ѕ Исследование для выгоды предприятий среднего и малого бизнеса;

ѕ Области знаний;

ѕ Исследовательский потенциал Областей Сходимости;

ѕ Наука в обществе;

ѕ Международное сотрудничество.

Ця спеціальна програма також прагне підтримувати послідовний розвиток політики, доповнюючи програму Співробітництва, і сприяючи політику Співтовариства й ініціативам поліпшити послідовність і вплив політики Держав-членів, включаючи:

ѕ Зміцнення й поліпшення європейської системи науки, прагнучи до "кращого регулювання";

ѕ Контроль й аналіз досліджень, що зв'язали суспільну політику й індустріальну стратегію;

ѕ Координація політики досліджень, включаючи міжнаціональні ініціативи співробітництва.

ѕ Інфраструктури досліджень

Пропозиція виробничої програми прагне оптимізувати використання й розвиток кращих інфраструктур дослідження, що існують у Європі, і допомагати створювати у всіх галузях науки й техніки нові інфраструктури дослідження пан-європейського інтересу. Це необхідно для європейського наукового співтовариства, щоб залишатися в центрі діяльності просування дослідження, а також для промисловості з метою підсилити її базу знання, і її технологічне ноу-хау.

Інфраструктури дослідження, включаючи променеві джерела, банки даних у геноміці й банки даних у соціальній науці, обсерваторії для екологічних наук, системи відображення або чисті кімнати для вивчення й розвитку нових матеріалів або наноелектроніки, а також е-інфраструктури, базовані на вирахуваннях і зв'язку, - це ядро дослідження. Вони дороги, мають потребу в широкому діапазоні експертизи, щоб розвиватися, і повинні використатися й експлуатуватися більшим співтовариством ученої й споживчої промисловості в європейському масштабі.

Пропозиція рамкової програми призначає ЄС грати каталізовану й посилену роль за допомогою наступних дій:

1. Підтримка існуючих дослідницьких інфраструктур:

ѕ міжнаціональний доступ, щоб гарантувати, що європейські дослідники можуть мати доступ до кращих дослідницьких інфраструктур незалежно від місця розташування;

ѕ інтегровані дії, щоб структурувати краще, у європейському масштабі, спосіб, яким дослідницькі інфраструктури працюють у даному полі;

ѕ дослідницька e-інфраструктура, створюючи подальший розвиток об'ємного й високоефективного зв'язку, інфраструктур сітки, високопродуктивних обчислювальних можливостей.

2. Підтримка нових дослідницьких інфраструктур, включаючи координацію фінансових інструментів співтовариства, Рамкову Програму й Структурні Фонди:

ѕ конструкція нові й основні відновлення існуючих інфраструктур, які можуть бути вирішені на основі Статті 171 з Угоди або на основі Певних Рішень Програми у відповідності зі Статтею 166 Угоди;

ѕ вивчення, що проектують, щоб просунути створення нових дослідницьких інфраструктур, фінансуючи дослідницькі нагороди й техніко-економічні обґрунтування.

Попередньо, Комісія видала рабочий документ относительно инфраструктур исследования що описує, як інфраструктури Дослідження європейських капіталовкладень будуть розвинені, використовуючи механізм, подібний тому, що використовувався для трансевропейських комп'ютерних мереж. Цей підхід вимагає розвитку бачення й маршруту для інфраструктур дослідження в Європі за наступні 10 - 20 років, і розвиток нового експлуатаційного механізму, залучаючи досвід трансевропейських комп'ютерних мереж.

Европейскому Форуму Стратегии по Инфраструктурам Исследования (ESFRI), початому у квітні 2002, дали мандат підготувати стратегічний маршрут до Європи в галузі інфраструктур дослідження протягом наступних 10 - 20 років. У початковій стадії, ESFRI представив свій перший "Список Можливостей" Комісії 7 квітня 2005, вносячись у список 23 проекту інфраструктури дослідження, які могли б фінансуватися по пріоритетах, щоб виконати потреби дослідницького співтовариства.

Наінвесторські консультації на Комунікації Комісії відносно майбутнього європейського дослідження багато учасників підкреслили важливість дослідницької інфраструктури для виконання європейських досліджень. Потреба охоплювати широкий діапазон дисциплін, включаючи соціальні гуманітарні науки, як потреба в промисловому відношенні доречній інфраструктурі, була згадана.

Комісія також провела Обзор европейских Инфраструктур Исследования, який завершився в січні 2005 року, призиваючи інвесторів дослідницьких інфраструктур допомагати наносити на карту існуючі Інфраструктури Дослідження й Інфраструктури Дослідження, що будуть створені протягом наступних декількох років.

Консультаційне Правління Європейських Досліджень, також видало рекомендації щодо європейських інфраструктур досліджень.

Дослідження для вигоди підприємств середнього й малого бізнесу. Ціль пропозиції 7 рамкової програми полягає в тому, щоб підсилити інноваційні здатності європейських підприємств середнього й малого бізнесу, і їхній внесок у розвиток нової технології, що створює товари й ринки, допомагаючи їм здійснити дослідження, збільшити їхні зусилля по дослідженню, розширити їхньої мережі, краще експлуатувати результати дослідження й здобувати технологічне ноу-хау.

Пропозиція звертає увагу, що більшість дій держав - членів, доречних для підприємств середнього й малого бізнесу не заохочує й не підтримує міжнаціональне співробітництво дослідження й технологічний трансфер, і що дії на рівні ЄС є необхідними для доповнення й збільшення впливу дій, початих на національному й регіональному рівні.

Певні дії для підтримки підприємств середнього й малого бізнесу виконані у всій сфері науки й техніки, з фінансовими коштами, розділеними між двома схемами:

ѕ дослідження для підприємств середнього й малого бізнесу;

ѕ дослідження для асоціацій підприємств середнього й малого бізнесу.

Програма конкурентноздатності й Інновації також забезпечить підтримку комп'ютерним мережам посередницьких і національних схем дій з метою заохотити й полегшити участь підприємств середнього й малого бізнесу в рамковій програмі, і їхня участь заохочена й полегшене, а їхньої потреби - прийняті в увагу, у всіх частинах 7-ий регіональної програми.

Області знання.

У межах цієї ініціативи, 7 рамкова програма пропонує підсилити потенціал дослідження європейських регіонів, особливо, заохочуючи й підтримуючи розвиток, по Європі, регіональних "наведених дослідженням груп", центрів дослідження, підприємств і регіональної влади.

Експериментальна Дія відносно "Галузей Знань" продемонструвало динаміку розвитку й необхідність підтримувати й заохочувати розвиток таких структур.

Дії, початі в цій області, дозволять європейським регіонам підсилити їхню здатність інвестування й виконання дослідницької діяльності, при максимальному потенціаліу для успішного залучення їхніх операторів у європейських науково-дослідних роботах.

Ці дії будуть здійснені в близьких відносинах з регіональною політикою ЄС і Програмою конкурентноздатності й інновації, у пошуку спільних дій з регіональною політикою ЄС щодо регіонів конвергенції.

Дослідницький потенціал Галузей Конвергенції.

Пропозиція 7 рамкової програми прагне стимулювати реалізацію повного потенціалу дослідження розширеного Союзу, шляхом розкриття й розвитку потенціалу дослідження в Галузях Конвергенції ЄС, і допомагаючи підсилити можливості їхніх дослідників, щоб успішно брати участь у дослідницькій діяльності на рівні ЄС.

Дії в цій галузі будуть включати підтримку:

ѕ міжнаціональні двосторонні відрядження дослідницького персоналу в галузях конвергенції;

ѕ придбання й розвиток обладнання дослідження у відібраних центрах;

ѕ організація симпозіумів і конференцій, щоб полегшити трансфер знань;

ѕ "кошти оцінювання" для дослідницьких центрів, зосереджених в Галузях Конвергенції, щоб отримати незалежну міжнародну експертну оцінку їхні дослідницькі якості й інфраструктури.

Сильні спільні дії будуть досягнуті разом з регіональною політикою ЄС. Дії, виконані під цим заголовком, визначать потреби й можливості зміцнення потужності дослідження що з'являються й існують центрів переваги в областях конвергенції, які можуть бути виконані фондами структури і єдності.

Наука в суспільстві.

З погляду на побудову ефективного й демократичного європейського суспільства знання. Ціллю цієї частини 7 рамкової програми є стимулювання гармонічної інтеграції наукових і технологічних спроб, і зв'язаної політики дослідження в європейській соціальній мережі, шляхом заохочення масштабного європейського відбиття й дебатів по науці й техніці, і їхні відносини із суспільством і культурою.

Ініціатива, почата в цій області, включає підтримку:

ѕ зміцнення й удосконалення європейської системи науки, включаючи "саморегулювання";

ѕ більше широке зобов'язання дослідників і публіки в цілому щодо пов'язаних з наукою питань;

ѕ відбиття й дебати по науці й техніці і їхнє місце в суспільстві;

ѕ родове дослідження, включаючи інтеграцію виміру роду у всіх областях дослідження;

ѕ навколишнє середовище, що викликає цікавість до науки серед молодих людей, зміцнюючи наукове утворення на всіх рівнях;

ѕ розвиток політики щодо ролі університетів;

ѕ поліпшений зв'язок між науковим світом і більше широкою аудиторією вищих чиновників, середньої й широкої публіки.

2.3 Міжнародне співробітництво

Співробітництво із країнами третього миру в рамковій програмі буде особливо цілеспрямованим у наступних групах країн:

ѕ Країни-кандидати;

ѕ Країни, що граничать із ЄС, Середземномор'ям, Західними Балканами й державами, які недавно стали незалежними;

ѕ країни, Що Розвиваються, зосереджуючи на їхніх специфічних потребах;

ѕ Країни з економікою, що починає розвиватися.

Тематичні міжнародні дії співробітництва будуть виконані відповідно до програми "Співробітництва".

Міжнародні дії в області людського потенціалу будуть відповідно до програми "Людей".

Програма "Можливостей" здійснить горизонтальні дії підтримки й межі виділення областей, крім певної тематичної або міждисциплінарної області. Зусилля будуть також зроблені, щоб підтримати координацію національних програм щодо міжнародного наукового співробітництва, і гарантувати повну координацію міжнародних дій співробітництва відповідно до різних програм РП7.

2.4 Технологічні платформи

У повідомленні «Наука й технології, ключ до майбутнього Європи - керівні принципи для майбутньої стратеги підтримки досліджень Європейського Союзу», Еврокоміссія пропонує шість головних цілей, однією з яких є реалізація європейських технологічних ініціатив. У цьому контексті Еврокоміссія відзначає, що «Еврокоміссією разом із промисловістю була створена ініціатива «Технологічні платформи», покликана об'єднати компанії, дослідницькі організації, фінансовий мир й органи влади загальноєвропейського рівня з метою створення загальної програми досліджень, здатної мобілізувати критичну масу суспільних і приватних ресурсів як на рівні окремих країн, так і на загальноєвропейському рівні.

Дійсно, існує ряд різноманітних технологічних проблем, щодо яких інтересанти вже приймають або планують взяти участь у рамках такого типу мережі, але продовжують з'являтися нові області досліджень. Таким чином, були виділені специфічні області досліджень, принципові для майбутньої конкуренції в рамках Європи, у відповідності з їхнім внеском у ключові цілі науково-технічної політики, включаючи:

ѕ Нові технології, що приводять до радикального змінам у своїй області, що з'являються й використаються вчасно й доречно (наприклад, Водень і паливні елементи; Наноелектроніка).

ѕ Узгодження різних цілей науково-технічної політики з погляду стійкого розвитку (наприклад, Водопостачання й каналізація; Геномика рослин і біотехнології).

ѕ Товари й послуги, що базуються на нових технологіях з високим бар'єром входження в галузь і невизначену прибутковість, але високим соціально-економічним потенціалом (наприклад, Мобільний і бездротовий зв'язок; Інноваційна медицина для Європи).

ѕ Забезпечення появлення необхідних технологічних проривів з метою збереження передового рівня розвитку у високотехнологічних секторах, мають істотне стратегічне й економічне значення для Європи (наприклад, Аеронавтика; Убудовані системи).

ѕ Оновлення, відродження або реструктуризація традиційних секторів промисловості (наприклад, Сталь)

Сайт надає інформацію від Європейської Комісії, що стосується розвитку технологічних платформ, за допомогою оглядів багатьох проблемах.

2.5 Програма „Ідеї” - підтримка фундаментальних досліджень

Ціллю програми «Ідеї», що була запропонована для РП7, є підвищення динамізму, креативніості й наукового рівня Європейських розробок на границі наукових знань. Для досягнення цієї цілі будуть підтримуватися ініціативні дослідницькі проекти індивідуальних груп учених у будь-якій галузі науки при конкуренції на Європейському рівні. Проекти будуть фінансуватися на основі проектних пропозицій, представлених дослідниками в рамках обраної ними тематики й оцінюватися за єдиним критерієм рівня якості, обумовленій шляхом експертної оцінки.

Заходи Еврокоміиссії в галузі міждисциплінарних досліджень будуть проводитися Європейською Радою по Наукових Дослідженнях, що складається з керівної наукової ради й спеціальної виконавської структури. Галузі наукових інтересів будуть незалежні від тематичних переваг інших частин Рамкової програми й будуть включати прикладні й гуманітарні науки.

Керівна наукова рада буде складатися із представників Європейської наукової громадськості найвищого рівня, що діють у власній області наукових інтересів, незалежно від політичних й інших поглядів і буде визначатися Еврокоміссією шляхом проведення незалежної процедури по їхній ідентифікації.

Керівна наукова рада буде:

ѕ Означати типи досліджень для фінансування;

ѕ Розробляти щорічну Робочу програму;

ѕ Забезпечувати проведення експертної оцінки;

ѕ Проводити моніторинг здійснення програми з метою контролю рівня досліджень із погляду наукової перспективи.

Попередні етапи становлення Європейської Ради по Наукових Дослідженнях як структури, що підтримує фундаментальні дослідження в контексті Європейського Дослідницького Простору, включали робочий документ Еврокоміссії по забезпеченню механізму фінансування фундаментальних досліджень, у якому пропонувалися 5 основних принципів.

Незалежний Комітет з Науковим Дослідженням Європейського Союзу також пропонував, щоб сфера діяльності фундаментальних досліджень поширювалася на всі області досліджень, включаючи прикладні, гуманітарні й суспільні.

2.6 Програма зі співробітництва

Ціллю спеціальної Програми зі співробітництва є підтримка всього діапазону науково-дослідних заходів, виконуваних у рамках транснаціонального співробітництва - від спільних проектів і мереж до координації програм наукових досліджень. Сюди входить також міжнародне співробітництво між ЄС і третіми країнами.

Програма зі співробітництва буде також організована в тематичні підпрограми, кожна з яких буде максимально автономна в операційному відношенні, але в той же час покликана демонструвати погодженість і сумісність із іншими програмами й дозволить здійснювати спільні, тематично пересічні підходи в дослідницьких областях, що представляють спільний нтерес. Девять тематических областей научных исследований, певних для Програми по співробітництву.

Спільні наукові дослідження: Європейська перевага.

Спільні наукові дослідження складуть більшу й основну частину наукових досліджень ЄС, фінансованих у рамках РП7. Їхньою метою є створення в головних областях поширення знань чудових науково-дослідних проектів і мереж, здатних залучити дослідників й інвестиції з Європи й усього світу. Вона повинна бути досягнута шляхом підтримки спільних наукових досліджень за допомогою цілого ряду схем фінансування: Спільні проекти, Мережі переваги, Координаційні/підтримуючі заходи й т.п.

Опитування думок по цих пріоритетах у майбутніх європейських наукових дослідженнях, проведений у ході консультаційної наради Еврокоміссії із зацікавленими сторонами, показав дуже високий ступінь очікуваної фінансової підтримки на європейському рівні транснаціональних спільних наукових досліджень. Серед різних категорій респондентів особливо виділяється підтримка більшими компаніями (93% оцінюють дані цілі як "важливі" або "дуже важливі"). Загальним побажанням учасників було зниження кількості партнерів у консорціумах і необхідність загострення уваги на малих проектах у порівнянні з маючими місце в 6-ий Рамковій програмі.

Комісія експертів високого рівня, очолювана доктором Рамоном Маріимоном, уже провела проміжну оцінку нових інструментів, уведених у Шостій рамковій програмі, а саме Мереж переваги й Інтегрованих проектів.

Спільні технологічні ініціативи й технологічні платформи.

У випадку, зокрема, тематик, що представляють інтерес для промисловості, теми для спільних наукових досліджень визначалися в залежності, крім інших джерел, від діяльності різних "Європейських технологічних платформ", заснованих в областях, де європейська конкурентноздатність, економічний ріст і добробут залежать від важливих наукових досліджень і технологічного прогресу в середньо- і довгостроковій перспективі. Європейські технологічні платформи з'єднують воєдино всі зацікавлені сторони, при визначальній ролі промисловості, з метою вироблення й реалізації Стратегічного плану заходів в області наукових досліджень. РП7 буде сприяти реалізації цього Стратегічного плану заходів в галузі наукових досліджень, які являють реальну цінність для Європи.

В обмеженій кількості випадків рамки цілей ІТП (наукових досліджень і технічних розробок) і масштаб залучених ресурсів свідчать про установу довгострокових суспільних приватних товариств у формі Спільних технологічних ініціатив. Ці ініціативи, що є в основному результатом діяльності європейських технологічних платформ й охоплює один або кілька відібраних аспектів наукових досліджень у своїй області, будуть поєднувати інвестиції в приватний сектор, а також національне і європейське державне фінансування, включаючи підтримку грантів науково-дослідною рамковою програмою й кредитне фінансування Європейським інвестиційним банком.

2.7 Тематичні пріоритети РП7 «Космос» й «Безпека»

У РП7 планується використати підпрограму з питань безпеки й космічних досліджень як одну з тем у рамках Програми по співробітництву.

Безпека. Цілі досліджень питань безпеки, викладених у проекті РП7, що випливають:

ѕ розвивати технології й знання, необхідні для гарантії безпеки громадян від погроз типу тероризму й організованої злочинності, дотримуючи при цьому положення про основні права людини;

ѕ гарантувати найкраще використання доступних технологій у цивільній і військовій областях

ѕ стимулювати співробітництво між провайдерами й користувачами при рішенні питань безпеки.

Проект має на меті гарантувати, щоб наукові дослідження в галузі забезпечення безпеки узгоджувались із зовнішньою загальною політикою й політикою з питань безпеки, забезпечували високий рівень безпеки в межах загальноєвропейської юстиції, свобод і гарантій і сприяли технологіям, що розвиваються, і потенційним можливостям у підтримку інших політик ЄС у таких областях як транспорт, захист цивільного населення, енергетика й навколишнє середовище.

Беручи до уваги те, що існуючі заходи в галузі наукових досліджень питань безпеки в Європі страждають від фрагментації й недоліку критичної маси, а також відсутності можливостей для взаємодії, наукові дослідження питань забезпечення безпеки на рівні Європейського співтовариства пропонується сфокусувати на заходах, результати яких являють реальну цінність на національному рівні й при цьому будуть сприяти погодженості й підвищенню конкурентноздатності, наприклад, таких як:

ѕ Захист проти тероризму й організованої злочинності, така, наприклад, як від CBRN (хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної) погрози;

ѕ Безпека інфраструктур й утиліт, таких як ICT (інформаційних і комунікаційних) систем і мереж;

ѕ Безпека на границях, включаючи прикордонний контроль і спостереження;

ѕ Відновлення безпеки у випадках кризових ситуацій й у ході різних операцій у надзвичайних обставинах.

Підготовча стадія заходів в області наукових досліджень питань безпеки, розроблена з ініціативи Європейської комісії в області наукових досліджень питань безпеки, уже наведена у виконання, і ця робота була продовжена до кінця 2006 р. Дані заходи реалізуються відповідно до методик, розробленим у РП6. Запланована тривалість - три роки із загальним бюджетом € 65 млн.

Протягом іспитового періоду Підготовча стадія заходів буде зістиковуватися з потребами потенційних користувачів відповідних технологій. Користувачі в основному будуть представляти суспільний сектор, а саме уряд, агентства з питань безпеки й неурядові організації. Результати поточного етапу Підготовчої стадії заходів створять основу для винесення рішення Європейським Парламентом і Радою Міністрів по питанню про створення "Програми наукових досліджень питань безпеки в Європі" після 2006 р.

Ціль Еврокоміссії гарантувати, щоб вимоги Європейської стратегії безпеки, Зовнішньої загальної політики й політики з питань безпеки, Європейської політики з питань безпеки й оборони й інших відповідний політик Еврокоміссії, що відносяться до питань внутрішньої безпеки, повністю врахована в розробці наукових досліджень питань безпеки. Вирішено розвивати співробітництво й спільну діяльність у ході виконання наукових досліджень питань безпеки Співтовариством і відповідними робочими аспектами Європейським оборонним відомством.

Був заснований "Консультативний комітет з науковим дослідженням питань безпеки в Європі" й, ґрунтуючись на його рекомендаціях, Еврокоміссія представила свій проект по змісту, фінансовим аспектам й організаційній структурі "Програми наукових досліджень питань безпеки в Європі" в 2005.

Космос. Ціллю космічних досліджень у рамках РП7 є підтримка Європейської космічної програми, з акцентом на такі застосування як GMES, покликаної забезпечити реальні результати для громадян і підвищення конкурентноздатності європейської космічної промисловості. Вона також буде сприяти розвитку Європейської космічної політики й доповнювати зусилля держав-членів й інших ключових гравців, включаючи Європейське космічне агентство.

ЄС, беручи участь у цій галузі, міг би зосередитися на визначенні загальних цілей, координації діяльності, запобіганні дублювання й максимізації можливостей для взаємодії, а також на встановленні стандартів. Європейська космічна політика була б націлена на представників державної влади й на особи, що приймає рішення, а також на європейську промисловість.

Заходу на європейському рівні також необхідні для втілення цілей політики ЄС, наприклад, в областях сільського господарства, рибного лову, навколишнього середовища, телекомунікацій, безпеки й транспорту, а також для того, щоб Європа була шановним партнером у регіональному й міжнародному співробітництві. Деякі із планованих заходів включають:

ѕ Космічні застосування для обслуговування європейського співтовариства, такі як GMES і супутниковий зв'язок;

ѕ Участь у міжнародних ініціативах по дослідженню космічного простору;

ѕ Дослідження в області космічних транспортних технологій і наук про космос, включаючи наявність життя в космосі.

Біла книга Еврокоміссії з Європейської космічної програми, опублікована в 2003 р., розглядає "Усиление европейского превосходства в науке о космосе" як один зі своїх головних пріоритетів. Ціллю цього пріоритету є зміцнення європейського лідерства в науках про космос і розширення можливостей для реалізації політик ЄС. Біла книга рекомендує прогресивне підвищення фінансування космічних досліджень ЕКА й національними фондами.

Реалізацію Європейської космічної політики передбачає проводити у два етапи: перший (2004-2007) складається у виконанні заходів, охоплених Рамковою угодою, досягнутою між Європейським економічним співтовариством й ЕКА. Другий (з 2007 і далі) почнеться після вступу в чинність Європейського конституційного договору, що, як очікується, визначить питання дослідження космосу в компетенції, розділеної між ЄС і державами-членами.

Програма (FP7) призначена для того, щоб збільшити інноваційний потенціал середніх і малих підприємств.

У зв'язку з підвищенням бюджету, спрощенням процедур і розширенням підходів, сьома програма спрямована на участь малих і середніх підприємств у дослідницьких програмах ЄС а також на те, щоб допомогти їм стати їм більше інноваційними, - так говорять члени Комісії.

Існує безліч об'єднань, які були створені за допомогою Комісії з метою збільшити участь середніх і малих підприємств у програмах, таких як: Європейські Інформаційні Центри, комп'ютерні мережі Центрів Інновацій Бізнесу, Інноваційні Послідовні Центри й Національні Контрактні крапки

Вступ у суспільні дослідження є можливим, навіть якщо процедури часто складні.

Що стосується учасників, середнє й мале підприємство має більше шансів на успіх, якщо воно готовить проекти без очікувань, коли їх опублікую. Іншим фактором, що впливає на успіх, є те, що партнери поєднуються й починають працювати над поданням проекту перед підпорядкуванням пропозиції. Нарешті, частим є випадок, коли середні й малі підприємства, які вже брали участь у програмах, мають більше шансів на успіх, тому що вони звикли повертатися з різними підходами.

Головна європейська мережа Eureka відіграє важливу роль у визначенні технічних платформ і спільних технологічних ініціатив. Обоє ці напрямки для FP7, як частина управління, призначені зробити програму промислово- орієнтованої

Європейські дослідницькі центри, як і самі дослідники, відчувають недолік у координації між ЄС дослідниками 7-ий регіональної програми й головною європейською мережею для маркет-орієнтації, промислових досліджень і розвитку.

Роль ЄС, як стимулятора й помічника досліджень на Європейському рівні, є вкрай важливою для створення найбільшої Європейської конкурентноздатності.

Із цією ціллю комісія підприємств і промисловості DG опублікувала першочерговий перелік робіт, які будуть сприяти підвищенню конкурентноздатності:

ѕ план рішення програм для європейських центрів/ регіонів, що сприяють підприємництву

ѕ переклад документів, що стосуються SME і підприємницької політики,

ѕ ефективність податкової системи, спрямованої на збереження джерел доходу й збільшення справедливості

ѕ створення попереджуючих інструментів, що запобігають бізнес-невдачі,

ѕ технічна й адміністративна допомога для організації й проведення досліджень

ѕ порівняльне вивчення кращого застосування в області соціальних проектів нових підприємців й їхніх партнерів, аналіз рівнів соціального захисту бізнесу.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

3.1 Шляхи вдосконалювання регіональної політики в умовах асиметричного розвитку

Значний вплив на соціально-економічний розвиток України робить історично сформована економічна неоднорідність простору країни. При цьому зменшення диференціації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку може впливати на зміцнення єдності України й проведення єдиної загальнодержавної політики. В умовах асиметричного розвитку регіонів й ослаблення контролю над просторовим розвитком країни, надзвичайно зростає значення регіональної політики, що сприяє досягненню стійкого соціально-економічного розвитку територій. Із цих позицій становить інтерес SWOT-аналіз концепцій регіонального розвитку в історичному контексті (табл. 3.1).

У колишньому СРСР провідне місце займала політика вирівнювання соціально-економічного розвитку, інструментами якої були централізоване фінансування економіки й соціальної сфери, дотації й субвенції, планові ціни й т.д. До деякої міри ці міри згладжували міжрегіональну соціально-економічну диференціацію. Однак при цьому усувалася не причина проблеми, а її наслідок, що приводило до пасивності господарюючих суб'єктів. У той час як у більшості країн миру, що зштовхнулися із проблемами територіальних диспропорцій (США, Японія, що розвиваються країнах Азії, Африки й Латинської Америки й ін.), з початку 60-х років використалася концепція "поляризованого розвитку". Вона базується на наявності в регіонах своєрідних "вогнищ росту", або "полюсів", що генерують їхній поступальний рух [10, с. 3].

Поняття "полюса росту" одним з перших увів у науковий оборот на початку 60-х років 20 століття французький економіст Ф. Перру. Відповідно до його подань, економічний ріст іде не повсюдно, а має осередковий характер. "Полюса росту" - це агломерації підприємств, сконцентрованих у певних місцях, де економічний ріст, підприємницька активність, інноваційний процес відрізняються найбільшою інтенсивністю, впливаючи на інші території, які не входять в "полюси". Це і є "поляризоване" розвиток [11].

Таблиця 3.1 - SWOT - аналіз концепцій територіального розвиненийия

Концепція вирівнювання регіонального розвитку	Концепція саморозвитку регіонів	Концепція поляризованого розвитку
1	2	3
Коротка характеристика
Державне планування в системі централізованого керування. Регіон - елемент єдиного народногосподарського комплексу країни виконуюче замовлення й централізовано забезпечується фінансовими ресурсами.	Державне регулювання в системі ринкових відносин. Регіон - рівноправний учасник єдиного економічного простору країни, що реалізує свої товари й послуги на ринку й, що здобуває необхідні для себе товари й послуги в інших регіонів.	Державне регулювання на тлі ринкового середовища, що формується. Пріоритет віддається розвитку регіонів - локомотивів росту укрупнення регіонів за рахунок злиття сильних регіонів з відстаючими.
Ціль розвитку визначається центром. Спрямована на зміцнення "Єдиного народногосподарського комплексу країни" і національної безпеки.	Ціль розвитку визначається регіоном. Спрямована на: - підвищення конкурентноздатності економіки; - підвищення рівня життя населення.	Ціль розвитку визначається регіоном за узгодженням із центром. Спрямована на підвищення ефективності економіки за рахунок "крапкового" розвитку освоєних регіонів.
Зниження міжрегіональної соціально-економічної диференціації. Забезпечення всіх громадян Росії мінімальними споживчими благами. Зниження соціально-політичної напруги в країні.	Створення передумов для усунення причин міжрегіональної соціально - економічної диференціації. Розвиток демократизації суспільства, участь регіонів у міжрегіональному й міжнародному обміні. Підвищення конкурентноздатності регіонів і національній економіці в цілому. Максимальне використання ресурсного, виробничого, наукового й трудового потенціалів.	Підвищення ефективності економіки. Збільшення темпів економічного росту Сприяння рішенню завдання подвоєння ВВП до 2010 р. Сприяння структурній перебудові економіки РФ шляхом переходу до інтенсивного розвитку.
Слабкі сторони й погрози
Безініціативність, пасивність господарюючих суб'єктів. Усувається не причина проблеми асиметричного розвитку, а її наслідок. Неможливість досягнення високих темпів економічного росту.	В умовах посилення впливу факторів зовнішнього середовища знижуються можливості саморозвитку регіонів. Надмірна міжрегіональна конкуренція може привести до деструктивних процесів у національній економіці.	Збільшення диференціації за рівнем соціально-економічного розвитку. Погроза територіальної цілісності України. Збільшення ймовірності загострення міжнаціональних відносин.

У цей час в Україні здійснюється перехід від принципів "вирівнювання соціально-економічного розвитку" до принципів "поляризованого розвитку", що може привести до значного збільшення міжрегіональних диспропорцій з усіма із цього наслідками. При цьому, в умовах дефіциту фінансових ресурсів, більшість регіонів України буде випробовувати гостру недостачу інвестицій. У цьому зв'язку саме для цих регіонів найбільш прийнятна концепція "саморозвитку". Дана концепція універсальна: вона відповідає потребам і можливостям як щодо слабких регіонів, так і тих суб'єктів, які не мають потреби або майже не мають потреби в зовнішній підтримці.

Таким чином, по-перше, необхідний диференційований підхід до вибору пріоритетів регіонального розвитку, інформаційною основою якого може стати оцінка потенціалу саморозвитку регіонів і рівня конкурентоспроможності їхньої економіки. По-друге, для переважної більшості регіонів України в умовах дефіциту бюджетних засобів, на наш погляд, прийнятна "концепція саморозвитку". І, по-третє, необхідно досягти балансу інтересів окремих регіонів, погодженого зі стратегічними цілями України в цілому.

З обліком вищевикладеного можна виділити два магістральні напрями вдосконалювання державної регіональної: посилення регіональних аспектів соціально-економічної політики, удосконалювання федеральної регіональної соціально-економічної політики

Посилення регіональних аспектів соціально-економічної політики.

Виконання регіонально-орієнтованих заходів соціальних й економічних реформ може вирішувати істотну частину завдань, пов'язаних з подоланням негативних тенденцій у російському економічному просторі й реалізацією стратегії територіального розвитку країни.

Найбільш близькі до проблематики територіального й регіонального розвитку підрозділи про соціальну підтримку населення, пенсійній реформі, стратегії житлової політики й розвитку житлово-комунального господарства, міграційній політиці, реформуванні податкової системи й позабюджетних відносин, розвитку транспортної й виробничої інфраструктури, а також більшість підрозділів по структурній політиці.

Для подолання надмірного відставання ряду регіонів за рівнем доходів і соціальної забезпеченості населення важливе значення будуть мати гарантування за рахунок бюджетних засобів мінімальних соціальних стандартів (враховуючих регіональні особливості) і нормативів мінімальної бюджетної забезпеченості, що вводить адресність соціальних виплат і пільг, поступове підвищення мінімальної заробітної плати й пенсій (з урахуванням районних коефіцієнтів) до рівня регіонального прожиткового мінімуму, федеральна політика збільшення зайнятості й збільшення допомога з безробіття, введення житлових стандартів. Реалізація зазначених мір дозволить уже в найближчі роки скоротити число регіонів, у яких значна частина населення перебуває нижче границі бідності [7, с. 308].

Стимулюючий вплив на регіональний розвиток повинні робити заходу щодо створення сприятливого підприємницького й інвестиційного клімату. Розробка цих заходів повинна враховувати позитивний досвід ряду регіонів.

Для більше раціонального й справедливого формування фінансових ресурсів регіонів варто переглянути діючий порядок оподатковування по місцю державної реєстрації підприємств (трансрегіональних корпорацій), що приводить до невиправданої концентрації податкових доходів в окремих регіонах при відсутності податкової з регіонів, де розміщаються основні виробництва й об'єкти соціального призначення.

Реалізація регіональних аспектів соціальний, макроекономічний, структурний, інвестиційної й інших політик не забезпечує рішення всіх проблем територіального розвитку України й не виключає необхідності єдиної регіональної політики як ядра системи державного регулювання територіального й регіонального соціально-економічного розвитку.

Основною метою регіональної політики є зміцнення єдиного соціального й економічного простору України на основі розвитку економічних відносин.

Інвестиційна діяльність держави по поліпшенню якості економічного простору. Обмежені інвестиційні ресурси федерального бюджету необхідно направляти, у першу чергу, на ті потреби, які відповідають найважливішим цілям і функціям держави, але не є настільки ж важливими або не представляють достатнього комерційного інтересу для приватних інвесторів, регіональної й муніципальної влади.

Створення системи економічних регуляторів, орієнтованих на посилення інтеграції. Міжрегіональної економічної інтеграції сприяє розвиток й удосконалювання не тільки матеріальної інфраструктури, але й грошової, кредитної систем.

Всі господарюючі суб'єкти, що діють на внутрішньому ринку України, повинні користуватися рівними правами у своїх відносинах з державними органами влади України й органами місцевого самоврядування.

Забезпечення єдиного економічного простору й сприятливого конкурентного середовища багато в чому визначається поводженням органів державної влади стосовно господарюючих суб'єктів на відповідній території. Безконтрольне й безсистемне надання допомоги державою окремим господарюючим суб'єктам порушує конкурентні норми й дезорганізує єдине конкурентне середовище на державному економічному просторі.

Реформування системи державної допомоги повинне розглядатися як частина цілісної програми вдосконалювання системи регулювання економіки. Підвищення ефективності державної допомоги, у тому числі приведення її у відповідність принципам рівних умов конкуренції для всіх учасників ринку, вимагає принципових змін практично в усі сферах федеративної економічної політики [7, с. 320].

Необхідною умовою організації економічної діяльності є забезпечення в кожному регіоні рівних можливостей для конкуренції для резидентів і нерезидентів регіональної економіки. Повинні створюватися необхідні правові й інституціональні умови для міжрегіональної конкуренції по залученню капіталу. Із цих позицій варто критично підходити до спробам висновку яких-небудь ексклюзивних договорів й угод між центром і регіонами.

3.2 Пріоритети розвитку регіональної політики в Україні

Регіональна політика є відносно новим напрямком державної політики України. Однак її значення росте паралельно з ростом диспропорцій у рівні соціально-економічного розвитку регіонів, міст і районів. Забезпечення однакових умов соціального й економічного розвитку окремих територій є однієї з головних цілей державної регіональної політики. Однак ефективне керування процесами, що відбуваються в соціально-економічному житті держави і його регіонів неможливо без побудови сучасної, гнучкої й прозорої статистичної системи, здатної оперативно й об'єктивно відбивати зміни тенденцій у розвитку суспільства. З метою планування регіонального розвитку статистикою повинна бути надана така інформація, що дозволила б чітко виявити диспропорції в економічному й соціальному стані регіонів й основні тенденції їхнього розвитку. Отже, це питання вимагає наукового осмислення й обґрунтування методики оцінки диспропорцій регіонального розвитку [1, с. 6].