Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток управління автоперевезеннями в ринкових умовах господарювання підприємств

1. Теоретичні узагальнення сутності та механізму міжнародних автоперевезень в Україні

1.1 Характеристики зовнішньоекономічних вантажопотоків та структури обслуговуючих транспортних засобів в міжнародних перевезеннях в Україні

За даними Державного комітету статистики України, підприємства транспорту України за 11 міс. 2012 р. скоротили обсяг вантажоперевезень на 4,5% - до 707,2 млн. т у порівнянні з обсягом 11 міс. 2011 року [85].

У січні-листопаді 2012 г. перевезення вантажів залізницями становили 98,5% від обсягу січня-листопада 2011 г., у т.ч. відправлення вантажів - 98,5%.

Українським морським та річковим водним транспортом за січень-листопад 2012 г. перевезено вантажів в обсязі 7,3 млн. т, або 79,6% від обсягу січня-листопад 2011 г. Закордонні перевезення вантажів національним водним транспортом склали 74,2% від обсягів січня-листопада 2011 г.

Обсяг переробки вантажів у портах і на промислових причалах (морських і річкових), доставлених українськими та іноземними судами, виріс за 11 міс. 2012 року на 0,9% і склав 147,2 млн. т. Переробка експортних вантажів збільшилась на 17,4%.

Переробка в морських портах України імпортних вантажів скоротилася на 13,9%, транзитних - на 18,6%, внутрішнього повідомлення - на 18,1%. Кількість оброблених судів - закордонних і інфрахт - скоротилося на 6,9% і склала 13,8 тис. штук.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень-листопад 2012 г. перевезено 164,8 млн. т вантажів, що на 1,1% більше, ніж за січень-листопад 2011 г., і виконаний вантажообіг в обсязі 35,9 млрд. ткм, що виріс на 2,6%.

Магістральними трубопроводами в січні-листопаді 2012 г. транспортовано 113,5 млн т вантажів, що склало 80,9% від обсягу транспортування вантажів у січні-листопаді 2011 г. Перекачування аміаку скоротилося на 1,8%, газу - на 16,8%, нафти - на 32%. Транзит газу зменшився на 20,7%, нафти - на 19%, аміаку - на 6,3%.

За 11 місяців 2012 р. авіаційним транспортом перевезено 106,6 тис. т вантажів, що на 27,8% більше, ніж за січень-листопад 2011 г. Вантажообіг авіаційного транспорту склав 320,1 млн. ткм, що на 5,5% менше, ніж за січень-листопад 2011 г.

Проведене дослідження розподілу сумарних та зовнішньоекономічних (експорт, імпорт, міждержавний транзит через територію України) вантажопотоків в Україні між видами транспорту показав, що потоки за 2011-2012 рр. розподілені наступним чином [78]:

- залізничний транспорт - 451,5 млн. т / 129,6 млн. т - експорт /32,02 млн. т - імпорт / транзит 38,4 млн. т;

- автомобільний транспорт - 164 млн. т / 6, 9 млн. т. - експорт/ 8,7 млн. т - імпорт/ 5,01 млн. т - транзит

- вантажопотік через морські порти - 114 млн. т. / 63,0 млн. т - експорт / 11,0 млн. т - імпорт / 39,9 млн. т - транзит;

- авіаційний транспорт - 0,1 млн. т вантажів / експорт - 0,005 млн. т.;

- трубопровідний транспорт - 113, 5 млн. т / 88,5 млн. т - транзит;

Слід відмітити, що статистична звітність не враховує участі автомобільного транспорту в забезпеченні логістичних ланцюгів експортних та імпортних перевезень, в зв'язку з чим весь цей обсяг перевезень автомобільним транспортом експорту до морських портів та залізничних терміналів, а також вивезення імпорту з морських портів і залізничних терміналів віднесено до внутрішньодержавних автомобільних перевезень

Транзит становить суттєву частку (40,8%) у структурі зовнішньоекономічних вантажопотоків, що прямують через кордони України (табл. 1.1). Це обумовлено вигідним геополітичним розташуванням України, активним розвитком на її території міжнародних транспортних коридорів (МТК), а також наявними потужностями з переробки транзитних вантажів у морських торговельних портах, забезпеченням трубопровідним транспортом транзиту вуглеводневої сировини Російської Федерації до європейських країн та Туреччини, поступовим покращенням стану автомобільних доріг, відродженням авіаційної галузі. Проте на різних видах транспорту вказана частка варіює від 0-0,1% (річковий та інші види транспорту) до 78,4% (трубопровідний транспорт).

Таблиця 1.1. Зовнішньоекономічні вантажопотоки через кордони України за основними видами транспорту у 2010 р.*, тис. т [78]

Як зазначається у Програмі економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [78], транзитний потенціал країни недовикористовується: вантажопотік між Європою й Російською Федерацією через Білорусь у 5 разів вищий, ніж через Україну. Якщо у 2007 р. (рік з найвищими показниками за останнє десятиріччя, табл. 1.2) загальні обсяги транзиту вантажу становили майже 387 млн т, то у 2011 р. - лише 151,2 млн т, тобто у понад 2,5 разу менше. Тоді як у Комплексній програмі утвердження України як транзитної держави на 2002-2010 рр. [78] було передбачено досягнення транзитного вантажопотоку територією України у 2010 р. в обсязі 247 млн. т, що у понад 1,5 разу більше фактичного обсягу.

Таблиця 1.2. Динаміка транзитних вантажопотоків територією України

Роки	Обсяг транзиту, тис т	% до 2000 р.
2000	184 000,5	100,0
2001	183 633,5	99,8
2002	181 608,0	98,7
2003	218 964,0	119,0
2004	185 629,8	100,9
2005	205 565,2	111,7
2006	222 948,1	121,2
2007	386 956,6	210,3
2008	325 423,0	176,9
2009	178 134,1	96,8
2010	152 353,8	83,0
2011 **	151 243,0	82,2

Таблиця 1.3. Динаміка транзитних вантажопотоків за видами транспорту, тис. т

Дослідження динаміки транзитних вантажопотоків територією України у 2005-2011 рр. за видами транспорту (табл. 1.3) свідчить, що без урахування трубопровідного транспорту обсяги перевезень залізничним транспортом складають левову частку вантажопотоків (90,2% у середньому за період).

За досліджений період відбулось зменшення обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом на 33,5%, що пов'язано з переключенням таких перевезень на морський та автомобільний види транспорту.

Так, обсяги перевезень, що здійснюється автомобільним транспортом, зросли у 7,9 разу, а їхня частка у структурі транзитних потоків зросла більше ніж вдесятеро; обсяги перевезень, що здійснюються морським транспортом, зросли з 3,8 млн. т до 3,9 млн. т, їхня частка у загальних обсягах транзитних перевезень вантажів збільшилась з 4,9% до 6,7%.

Проведене дослідження структури вантажних потоків на залізничних дорогах України та частки зовнішньоекономічних вантажопотоків в них у 2012 році показало [78]:

1. За 11 місяців 2012 року перевезено залізничним транспортом України 421,54 млн. тонн вантажів, що менше, ніж за аналогічний період 2011 року на 6,54 млн. тонн - або на 1,5%.

При цьому на 11,2 млн. тонн або 9,5% збільшилися обсяги перевезень вантажів в експортному напрямку й на 3,15 млн. тонн або 10,9% в імпортному, а зменшення обсягів перевезень спостерігається в транзитному й внутрішньому сполученнях - на - 8,47 млн. тонн або на - 18,1% і 12,42 млн. тонн або на - 5,3% відповідно.

2. На експорт за 11 місяців 2012 року перевезено 129,58 млн. тонн вантажів, що на 11,2 млн. тонн або на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У структурі експортних перевезень перше місце займає руда залізна й марганцева (25% питомої ваги) призначенням, в основному, в Китай (через морські порти України), Польщу, Чехію й Словаччину. Обсяги перевезень цих двох руд збільшилися на 3,4% до 32,4 млн. тонн.

Друге місце зайняли стройматеріали (24,2% питомої ваги), переважно щебені (більше 70%), переважно призначенням у Росію, Білорусь, Польщу, Молдову й вогнетривка сировина (14,2% питомої ваги) призначенням в Італію, Росію й Польщу. Обсяги перевезень стройматеріалів виросли на 22,3% до 31,3 млн. тонн.

На третьому місці - чорні метали (15,4% питомої ваги) в основному призначенням у Росію, Єгипет, Туреччину, Польщу.

На четвертому - зерно й продукти зернопереробки (14,7% питомої ваги), які перевозяться переважно через порти України призначенням у напрямку Швейцарії, Туреччини, Єгипту й Нідерландів. Їхні обсяги збільшені майже в 2 рази до 19 млн. тонн.

На загальному тлі збільшення обсягів експортних вантажів, основне зменшення відбулося в сегментах нафти й нафтопродуктів (на 2,56 млн. тонн або на 68,7%), чорних металів (на 1,14 млн. тонн або на 5,4%), кам'яного вугілля (на 750,9 тис. тонн або на 11,3%) і солі (на 750,6 тис. тонн або на 48,9%).

3. Імпортних вантажів залізничним транспортом за 11 місяців 2012 року на територію України завезено 32,02 млн. тонн, що на 3,15 млн. тонн або на 10,9% більше, ніж за аналогічний період 2011 року.

У структурі імпортних перевезень залізничним транспортом за 11 місяців 2012 року перше місце займає кам'яне вугілля - питома вага 41,4% (країни експорту: Російська Федерація, США, Казахстан). Переважно це коксівне вугілля для металургійного виробництва й коксування. Імпорт вугілля збільшився на 12,9% до 13,2 млн. тонн.

На другому місці - нафта й нафтопродукти (питома вага - 15,9%), обсяги імпорту яких збільшилися на 26,6% до 5,1 млн. тонн (з Білорусі, РФ, Казахстану). Імпортується в основному бензин і дизпаливо.

Третє місце зайняв імпорт руди залізної й марганцевої (питома вага 10,8%), руда залізна в основному із РФ (до 80% від загального імпорту руди) і руда марганцева з Гани й Австралії. Імпорт руди збільшився на 8,8% до 3,5 млн. тонн.

При загальному збільшенні імпорту відбулося зниження імпортних перевезень по залізниці чорних металів (на 218,9 тис. тонн або на 12,6%), хімікатів (на 211,5 тис. тонн або на 19,2%), зерна й продуктів млива (на 46, 6 тис. тонн або на 42,9%).

4. Транзитом по території України за 11 місяців 2012 року перевезено 38,38 млн. тонн вантажу, що на 8,47 млн. тонн або на 18,1% менше, ніж за аналогічний період 2011 року.

У структурі транзитних перевезень вантажів перше місце займає нафта й нафтопродукти (питома вага 27,2%), основні країни відправлення - Казахстан, Російська Федерація, Білорусь. Вантажопотоки спрямовані головним чином в Італію, Туреччини, Польщі й Швейцарії.

Друге місце в транзиті зайняли перевезення руди залізної й марганцевої (питома вага - 23,8%) з Російської Федерації в КНР (через морські порти) і країни Східної Європи (Словаччина, Польща, Чехія, Румунія, Угорщина).

Третє місце в залізничному транзиті займає кам'яне вугілля (питома вага - 18,9%), основні країни відправлення Російська Федерація, Казахстан, США. Російське й казахстанське вугілля направляється в Туреччину, Словаччини, Кіпру, Польщі, Болгарії, Греції, американське - у РФ.

Четверте місце в залізничному транзиті зайняли чорні метали (питома вага - 7,9%), в основному з металургійних підприємств Російської Федерації, Білорусі й Молдови. Основний вантажопотік спрямований в Італію, Туреччину, Словаччину і Йорданію.

На п'ятому місці транзиту - хімміндобрива (питома вага - 7,3%) з хімічних підприємств РФ і Білорусі, спрямовані в Туреччину, Бразилію, Швейцарію, КНР, Угорщину, Сербію, Індію.

5. Внутрішньодержавні залізничні перевезення вантажів в Україні за 11 місяці 2012 року становлять 221,6 млн. тонн, що на 12,4 млн. тонн або на 5,3% менше, ніж за аналогічний період 2011 року.

У структурі внутрішніх перевезень перше місце займає кам'яне вугілля (38,9%), друге - руда залізна й марганцева (15,5%) і третє - стройматеріали (14,8%).

Середня відстань, на яке за 11 місяців 2012 року залізничним транспортом України перевозилися транзитні вантажі, становить 1012 км, експортні - 660 км, імпортні - 529 км і внутрішні - 349 км.

Проведене дослідження структури вантажних потоків в морських портах України та частки зовнішньоекономічних вантажопотоків в них у 2012 році показало [78]:

1. В 18 морських портах України за 2012 р. перероблено 113,7 млн. т вантажів - це на 5,6% більше аналогічного показника 2011 р.

2. Загальний обсяг переробки зовнішньоекономічних транзитних вантажів виріс на 20,4% - з 33,1 млн. т в 2011 р. до 39,9 млн. т в 2012 р.

3. У порівнянні з 2011 р. спостерігався ріст і обсягу переробки імпортних вантажів - на 4,7% (у січні-грудні 2012 року українськими портами перероблено 11 млн. т імпортних вантажів).

4. Серед лідерів по росту рівня переробки зовнішньоекономічних транзитних вантажів перебувають: Керченський порт (оброблено на 191,8% більше вантажів, ніж у січні - грудні 2011 р.), порт «Південний» - на 35,4% більше, Евпаторийский порт - на 33,6% більше, Феодосійський порт - на 17,2% більше; порт - на 7% більше; Одеський порт - на 6,9% більше; Маріупольський порт - на 4,7%; Миколаївський порт - на 2,7% більше.

5. Удосконалюється організаційно-правовий механізм проходження транзитних вантажів через акваторію морських портів. Вже у 2010 р. ОМТП розпочав приймати вантажі у режимі трансшипмент, для чого Мінінфраструктури було розроблено та впроваджено зміни до діючого законодавства, і станом на кінець 2011 р. оброблено близько 8 тис. TEU у новому режимі, а протягом 2012 р. перероблено вже близько 440 тис. TEU. Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову про обмеження тривалості митного контролю транзитних контейнерів на території морських портів до 4 годин. В портах впроваджується принцип так званої «вільної практики», коли вантажна обробка судна розпочинається задовго до того, як на борт підіймаються представники контрольних органів. Це дозволяє скоротити час обробки суден майже вдвічі прискорити проходження вантажу, у т.ч. транзитного.

6. У провідних морських торговельних портах України розробляються програми розвитку щодо розширення та модернізації портової інфраструктури, зміцнення потужностей залізничних підходів, що дозволить оптимізувати термін обробки вагонів з транзитним вантажем. Здійснюється подальша розбудова інфраструктурних об'єктів провідних МТП (насамперед, Одеського, Іллічівського, Южного, Херсонського, БілгородДністровського, Маріупольського). Це дозволить залучати додаткові транзитні вантажі, які перевозяться сучасними великотоннажними морськими суднами, у т.ч. з осадкою до 15-20 м. Зокрема, в Одесі на засадах державно-приватного партнерства споруджується (термін введення в дію - 2013 р.) новий контейнерний термінал на Карантинному молі (площа 19 га, довжина причальної стінки 650 м, потужність 600 TEU, глибини підходу - 15 м). Порт буде спроможний приймати сучасні суднаконтейнеровози, які нині здебільшого заходять до Констанци чи Новоросійська. У порту «Южний» працюють над збільшенням підхідних глибин та каналів акваторії до 21 м, що дозволить приймати судна з осадкою 19,5 м і таким чином суттєво розширити арсенал суден, що оброблятимуться портом (насамперед, з транзитним вантажем), у т.ч. дедвейтом до 200 тис. т, які нині обслуговуються на рейді, з чим пов'язані великі матеріальні та часові витрати.

Для забезпечення функціонування міжнародних перевезень в Україні створена мережа міжнародних транспортних коридорів, погоджена з багатьма країнами світу.

Міжнародний транспортний коридор - це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства [78].

Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (31.10.1991 р., Прага), Другої (14-16.03.1994 р., Кріт) та Третьої (23-25.06.1997 р., Гельсінкі) Пан Європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Панєвропейських міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву «критські».

Панєвропейський №9.

1. Панєвропейський транспортний коридор №3 (рис. А.1 Додатку А).

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів. Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна.

Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км. (в тому числі відгалуження 47,2 км)

2. Панєвропейський транспортний коридор №5.

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів. Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна. Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні (рис. А.2 Додатку А):

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км. (в тому числі відгалуження 47,2 км)

3. Панєвропейський транспортний коридор №9

Проходження: Гельсінкі - СанктПетербург - Вітебськ - Київ(Москва) - Одеса (Кишинів) - Пловдів - Бухарест - Александрополіс (з 4ма відгал.). Країни учасниці - Фінляндія, Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Румунія, Греція (рис. А.3 Додатку А).

Протяжність основного ходу: 3400 км., в тому числі по Україні:

- залізничний: 1496 км.

- автодорожний: 996,1 км. (в т.ч. відгалуження 152,4 та 242,4 км)

У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції під керівництвом ЄС Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан і Узбекистан домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море в Центральну Азію (проект «Програма ТRАСЕСА» - рис. А.4 Додатку А).

Україна задіяна в реалізації 13 регіональних проектів технічної допомоги та 3 інвестиційних вартістю 8,2 млн. ЄВРО, спрямованих на розвиток інфраструктури Іллічівського морського порту та покращання роботи морської переправи Іллічівськ - Поті/Батумі (реалізовані в 1998-2000 рр.).

Однією із важливих ланок коридору Європа-Кавказ-Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну і Грузію. З 1996 року тут діє автомобільна, а з 1999 року залізнична поромна переправа Іллічівськ - Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливість після підписання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкрити регулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті-Іллічівськ-Варна. В 2004 році почала діяти залізнична поромна переправа Іллічівськ-Деренжі (Туреччина).

До 2002 року маршрут TRACECA в Україні закінчувався в порту Іллічівськ. За пропозицією Міністерства транспорту України в кінці 2001 року, було прийнято рішення щодо продовження TRACECA сухопутною територією України від Іллічівська до прикордонного з Польщею пункту Ягодин (з перспективою виходу на Балтійське море).

Розвиток транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямком розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

Важливим досягненням у вдосконаленні організації міжнародних перевезень стало запровадження технології перевезень міжнародних вантажів залізничним транспортом без переоформлення товаротранспортних документів, із застосуванням уніфікованої накладної - єдиного перевізного документа для транспортного права ЦІМ і СМГС. Узгоджені умови для здійснення таких перевезень з Німеччиною, Польщею, Чехією, Словаччиною, що створило необхідні передумови для розширення географії міжнародних перевезень за такою технологією.

Продовжується ініційована Укрзалізницею, як альтернатива морським перевезенням, робота по організації контейнерних перевезень поїздом «Новий шовковий шлях» залізницями Китаю-Казахстану-Російської Федерації-України до Польщі (Славкув), з подальшим розподілом вантажів у напрямку Німеччини, Угорщини, Словаччини, Чехії і інших країн Євросоюзу. Територією України проходить центральна вісь міжнародних транспортних коридорів Європа - Азія, в рамках якої визначено основні маршрути [78]:

- Залізничні міжнародні транспортні маршрути (табл. Б.1, рис. Б.1 Додатку Б);

- Автомобільні міжнародні транспортні маршрути (табл. Б.2, рис. Б.2 Додатку Б);

Скасування Митною службою України для Укрзалізниці статусу «митного перевізника» [86], тобто права виступати фінансовим гарантом під час доставки підакцизних товарів до митниць призначення, призвело до зменшення обсягів транзитних перевезень залізничним транспортом, одним з сегментів яких був транзит іноземних легкових автомобілів через порти великої Одеси (Одеса, Іллічівськ, Південний) в Росію та країни СНД у Середній Азії. Після відповідного рішення ДМСУ цей сегмент був зайнятий автомобільним перевезенням потоку імпорту за допомогою автомобілевозів.

В дипломному проекті досліджені основні характеристики імпортних вантажопотоків через морські порти України на Чорному та Азовському морях та структура обслуговуючих транспортних засобів в міжнародних мультимодальних та інтермодальних перевезеннях територією України нових автомобілів (міжнародний транспортний коридор №9 через порти великої Одеси (Одеса, Іллічівськ, Південний).

Україна має сприятливі передумови для розвитку морського транспорту. На півдні її територію омивають води Чорного та Азовського морів, які практично не замерзають і з'єднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарданели. Загальна довжина морської берегової лінії України понад 2000 км.

Найважливішими морськими портами на Чорному морі є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та інші, великі портові міста на берегах Азовського моря - Маріуполь, Бердянськ тощо. Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зовнішньоекономічні зв'язки України. Загалом в України налічується 31 морський порт, найбільші 8 з них характеризуються даними, наведеними в табл. В.1 Додатку В [82].

Пропускна можливість українських портів в Чорному та Азовському морях складає 259 млн. т/рік, а конкурентних російських морських портів в Чорному та Азовському морі - 221 млн. т/рік (рис. Е.1 Додатку Е). При цьому російські порти, в основному, спеціалізовані на наливні вантажі (61%), а українські - на сухі вантажі (51%). Одночасно, українська порти мають в 2,6 рази більшу можливість обслуговування контейнерних вантажопотоків, ніж порти Росії.

На рис. 1.1 наведена динаміка обсягів вантажопотоків через морські порти України у 2005-2012 рр., які становлять від 2,0 до 3,0% загального обсягу річних вантажопотоків України всіма видами транспорту (залізничний, автомобільний, повітряний, трубопровідний).

Частка портів Великої Одеси (Одеса, Іллічівськ, Південний) становить 50% (129 млн. т) всіх морських перевалочних потужностей України. Ці три порти до того ж є й саме глибоководними - максимальна осадка прийнятих судів становить 14,5 м для порту Південний.



Рисунок 1.1 - Динаміка обсягів експорту, імпорту, транзиту та внутрішніх перевезень вантажів портами України у 2004-2012 рр. (за даними [78])

Розподіл вантажопотоків через морські порти України між країнами експорту, імпорту та транзиту вантажів у 2011 році (155 млн. т) характеризується наступними показниками [82]:

- країни Євросоюзу (ЄС27) - 24% (37,3 млн. т);

- Україна - 15% (22,5 млн. т);

- Транзит СНД (без України) - 5% (7.1 млн. т);

- Китай - 14% (22,3 млн. т);

- Європа (не країни ЄС27) - 13% (20,5 млн. т);

- Ближній Схід - 9% (14,0 млн. т);

- Африка - 8% (11,9 млн.т);

- Азія (без Китаю) - 7% (11,6 млн. т);

- Північна Америка - 3% (5,2 млн. т);

- Південна Америка - 1% (2,2 млн. т);

- Австралія і Океанія - 0,1% (0,3 млн. т).

Країни Євросоюзу (ЄС27) займають найбільшу частку вантажопотоку (37,3 млн. т) через морські порти України. КНР є основним напрямків експорту вантажів гірничо-металургійного комплексу (19,8 млн. т) через українські морпорти.

Найбільшу кількість міжнародних перевезень забезпечують чорноморські порти Одеси, Іллічівська і Південного. На Одеський порт припадає більше 20% морського транспорту України. Основними вантажами є руди, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, зерно, цукор, цитрусові та ін. Іллічівський порт, розташований за 20 км від Одеси, є дублером Одеського та працює на забезпечення експортних поставок.

Порти Азовського пароплавства - Маріуполь, Бердянськ і Керч - спеціалізуються переважно на експорті залізної та марганцевої руд, чорних металів, кам'яного вугілля, цементу. Порти Українсько-Дунайського пароплавства - Рені, Ізмаїл, Кілія і Вилкове відіграють важливу роль в економічних зв'язках з країнами Європи, особливо Дунайського басейну. Через морські порти на експорт надходить кам'яне (коксівне) вугілля, кокс, залізна і марганцева руди, чорні метали, хімічні продукти, зокрема аміак, цемент, цукор, деякі види машин та інші товари. Україна імпортує машини та обладнання, мінеральносировинні ресурси, зокрема боксити, фосфорити, продукцію сільського господарства тощо.

Основний обсяг надходження суховантажних грузів в морські порти Одеського регіону приходиться на грузи в контейнерах. Судаконтейнеровози призначені для перевезення вантажів, заздалегідь упакованих в спеціальні контейнери, маса яких з вантажем становить від 10 до 40 т.

Контейнеровози обладнані трюмами, що допускають перевезення стандартних контейнерів ІСО довжиною 3, 6, 9, 12 м. Типове судно вантажопідйомністю 60 000 т може транспортувати 2000 шестиметрових контейнерів. Частину з них можна перевозити на палубі, а також у режимі рефрижераторів. Контейнеровоз може перевезти протягом року вантажів у 7 разів більше, ніж судно звичайного типу однакової вантажопідйомності [81].

Більшість контейнерних перевезень проводиться у контейнерах двох типів [82]:

1. Двадцятифутовий контейнер - завантаження 18 т. Внутрішні розміри: довжина - 5,89 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м.

2. Сорокафутовий контейнер завантаженням на 30 т. Внутрішні розміри: довжина - 12 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м.

Завдяки тому, що в вантажні трюми укладають не штучний вантаж різного розміру і маси, а стандартні контейнери, завантажувально-розвантажувальні операції на контейнеровозах виконуються в 4-7 разів швидше, ніж на звичайних суховантажних судах.

На контейнеровозах вантажне пристосування зазвичай відсутнє: вантажні операції виконуються портовими засобами зі спеціальних причалів (терміналів). На малих контейнеровозах, призначених для заходу в необладнані порти, встановлені спеціальні крани. Контейнерні перевезення особливо вигідні при інтермодальному (змішаному) сполученні (залізничний вагон - автомобіль - судно), оскільки дозволяють доставляти вантаж від відправника до отримувача з мінімальними затратами на перевантаження з одного виду транспорту на інший і забезпечують при цьому необхідне фізичне та митне збереження вантажу під запорами та пломбами.

Суда з горизонтальним способом вантажообробки (їх також називають суднами типу «роро» або ролкерами) дають можливість автомобілям або іншій самохідній техніці в'їжджати через аппарель - частину борту, що опускається до рівня причалу. Ролкери є зручною формою взаємодії різних видів транспорту, особливо активно використовуються при перевезенні нових легкових автомобілів. Вантажопідйомність цих суден - 1000-2000 т, швидкість - 16-27 вузлів.

Комплекс для обслуговування вантажів роро (легкових автомобілів) в Іллічевськом порту був створений в 1980 році через два роки після пуску паромної переправи й по сусідству з нею. Він базується на 28-му причалі й прилягаючої до нього складської території, призначеної для зберігання 5575 стандартних автомобілів класу «С» (чотиридверний седан) по європейській класифікації.

1.2 Вантажопотік імпорту / транзиту іноземних автомобілів через морські порти України

Одним із самих динамічних у розвитку імпортних та транзитних вантажопотоків, що проходять через українські порти, у 2004-2012 рр. був потік нових легкових і комерційних автомобілів іноземного виробництва [82].

Після доставки автомобілів в морський порт в перевезення включається наступний вид транспорту - залізничний чи автомобільний.

Якщо дослідити структуру вантажопотоку автомашин, що йде через термінал Іллічівська, то на частку транзиту доводиться 42%, а на частку імпорту - 58%. Практично весь транзит іде на Росію, і в основному - на Москву, 90% всіх автомашин вивозиться з порту автомобілевозами [81].

В дипломному проекті були розглянуті питання:

- яке співвідношення обсягів імпорту автомобілів та обсягів власного виробництва автомобілів в Україні;

- які перспективи росту зовнішньоекономічного вантажопотоку імпорту та транзиту через територію України нових автомобілів та доцільності розвитку інфраструктури їх вантажоперевезень з морських портів України.

Український ринок автомобілів в сегменті легкових автомобілів за 2011 рік характеризується наступними показниками [87]:

1. Обсяг ринку та попит.

Український автомобільний ринок представлений трьома категоріями: легкові автомобілі (89,7% від загального виробництва), вантажівки (7,1%) та автобуси (3,2%). Протягом 2008-2009 рр. спостерігалося суттєве скорочення обсягів ринку: продажі автомобілів знижувалися у зв'язку з падінням платоспроможного попиту, обмеженням доступу до кредитних ресурсів та спадом виробництва. Незважаючи на низький товарообіг та проблеми з ліквідністю, перед якими постали українські автодилери, багато великих компаній змогли утримати своє положення на ринку та трохи наростити обсяги продажів у 2010 р. У 2010 р. український ринок легкових автомобілів почав оживати, розширившись на 0,2% у порівнянні з минулим роком (до 162,6 тис. машин).

У січні-вересні 2011 р. внутрішні продажі легкових автомобілів збільшилися на 22,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (АППР). Основними причинами для цього стали: зростання платоспроможного попиту, відновлення кредитування, зниження кредитних ставок і низький рівень автомобільного парку. У 2011 р. прогнозується, що обсяг українського автомобільного ринку становитиме 210-215 тис. машин.

У вересні 2011 р. найбільші обсяги продажів були продемонстровані ВАЗ (2884 машин, що на 7,6% більше ніж за АППР), Hyundai (2244 машини, +53,1% до АППР), Renault (1173 машини, +49,8% до АППР), Chevrolet (1170 машин, +57,9% до АППР), Toyota (977 машин, +16,7% до АППР), KIA (915 машин, +103,3% до АППР), Volkswagen (805 машин, +83,8% до АППР) та Nissan (798 машин, +30,8% до АППР).

2. Внутрішнє виробництво.

На сьогодні українські автомобільні заводи завантажені лише на 30%. Передбачається, що українська автомобільна промисловість буде розвиватися в майбутньому за рахунок розширення долі українських автомобілів; підвищення локалізації виробництва та залучення інвестицій у вітчизняну автопромисловість. Підвищення локалізації виробництва вже дозволило багатьом компаніям зменшити витрати та диверсифікувати свій бізнеспортфель. Завдяки впровадженню збірних ліній для виробництва іноземних автомобілів, багато вітчизняних автовиробників змогли завоювати міцну позицію на українському авторинку; наприклад, ПАТ ЗАЗ, лідер українського автомобільного ринку, встановив лінії для зборки наступних закордонних брендів: Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, ВАЗ, ТАТА, Сhery, та КІА; Корпорація Богдан (Hyundai, LADA, Subaru, ISUZU), КрАСЗ (Rexton, Faw, ВАЗ та Kyron), та інші.

Виробництво легкових автомобілів в Україні в січні-листопаді 2012 г. за даними Держкомстата України зменшилося на 25,8% - до 66,6 тис. шт. Обсяг виробництва легкових автомобілів В Україні за 2011 р. становив 97,5 тис. штук.

3. Зовнішня торгівля.

Після значного скорочення на 84% в 2009 р., в 2010 р. імпорт легкових автомобілів почав відновлюватися, розширившись на 74% (до 106,7 тис. штук). У січні-вересні 2011 р. Україна імпортувала 131,5 тис. машин на загальну суму 16,4 млрд. грн. Основними імпортерами автомобілів в Україну є Японія (20,8%), Німеччина (18,9%), Південна Корея (11,1%), Росія (9,9%), Велика Британія (7,3%) та США (5,4%). Нещодавно Верховна рада прийняла в першому читанні законопроект №8452д про внесення змін до закону України «Про митний тариф». Якщо законопроект буде прийнято, в 2012 р. імпортне мито на автокаравани та нові автомобілі з об'ємом двигуна більше ніж 3000 см? буде знижено з 7% до 6%. Для інших машин імпортне мито залишиться тим самим (10%).

Протягом 2008-2009 рр. український експорт легкових автомобілів скоротився на 75%. Завдяки пожвавленню ринку та відновленню платоспроможного попиту в 2010 р. український експорт легкових автомобілів розширився на 81% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (до 32,7 тис. штук). У січні-вересні 2011 р. український експорт автомобілів становив 32,1 тис. штук (на загальну суму 1,8 млрд. грн.). Основним ринком збуту для України виступає Росія, доля якої складає близько 96,2% загального експорту.

4. Ринкові прогнози

Експерти прогнозують, що український авто ринок буде розширюватись протягом наступних років, оскільки він має високий потенціал: кількість автомобілів на 1000 людей все ще достатньо невисока (182 машин на 1000 осіб) у порівнянні з Росією (244 машин на 1000 осіб), Чехією (429 машин на 1000 осіб) та Польщею (462 машин на 1000 осіб).

У 2012 р. прогнозується, що внутрішні продажі легкових автомобілів зростуть на 20% (до 250 тис. штук) в основному завдяки розвитку інфраструктури до ЄВРО2012. Експерти прогнозують, що в 2012 р. українські автоділери продовжуватимуть слідувати стратегії експансії (відкриття нових салонів та модернізації наявних), що збільшить інвестиційну привабливість цієї галузі.

Основними національними виробниками автомобілів є ПАТ ЗАЗ, Корпорація Богдан, ПАТ Єврокар та ТОВ КрАСЗ [87].

1. ПАТ ЗАЗ (випуск власних марок автомобілів, збирання імпортних марок автомобілів з імпортуємих та українських комплектів)

- Заснований в 1963 р.

- Частка у виробництві - 56,2%.

- Повний цикл виробництва легкових автомобілів.

- Частина групи компаній Укравто.

- Основні торгові марки: ВАЗ, ЗАЗ, Chance, Sens, Lanos, Lanos wagon, Chevrolet, KIA.

- Співпрацює з Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, ВАЗ, ТАТА, Сhery, КІА.

2. Корпорація Богдан (збирання імпортних марок автомобілів з імпортуємих та українських комплектів)

- Заснована в 2005 р.

- Частка у виробництві - 25,5%.

- Виробничі потужності: 120-150 тис. легкових автомобілів, 9 тис. автобусів та 15 тис. вантажівок і спеціального устаткування.

- Основні торговельні марки: Богдан, Hyundai, LADA, Subaru, ISUZU.

- Продукція продається через ТОВ Український автомобільний холдинг (37 представництв по Україні, близько 60 торговельних майданчиків загальною площею 319,5 тис. м?).

3. ПАТ Єврокар (збирання імпортних марок автомобілів з імпортуємих та українських комплектів)

- Заснований в 2007 р.

- Частка у виробництві - 9,9%.

- Основні торговельні марки: Volkswagen, Audi, Skoda, SEAT.

- Офіційний постачальник автомобілів Skoda до України.

- 250 млн. грн. було проінвестовано в побудову виробничого заводу.

4. ТОВ КрАСЗ (збирання імпортних марок автомобілів з імпортуємих та українських комплектів):

- Заснований в 1995 р.

- Частка у виробництві - 8,4%.

- Частина корпорації АIS.

- Основні торговельні марки: ВАЗ, FAW, Rexton, Kyron.

- Два збірні цехи для збирання легкових та комерційних автомобілів; виробничі потужності - до 40 тис. машин на рік.

У січні-квітні 2012 р. внутрішні продажі легкових автомобілів збільшилися на 12,4%, до 20,84 тис. автомобілів, Україна імпортувала автомобілі на загальну суму 8,93 млрд. грн. Основними експортерами автомобілів в Україну є: Японія, Німеччина, Південна Корея, Росія, Велика Британія, та США.

Експерти прогнозують, що український авто ринок буде розширюватись протягом наступних років, оскільки він має високий потенціал: кількість автомобілів на 1000 осіб все ще достатньо невисока. Станом на 2011 р. на 1000 осіб припадає 151 автомобіль, порівнюючи з 306 автомобілями у Румунії, 228 автомобілями у Росії та 454 автомобілями у Польщі.

В 2012 р. внутрішні продажі імпортних легкових автомобілів зросли як в Україні, так і в Росії (рис. Ж.1 Ж.3 Додатку Ж) на 15-20% у натуральному та на 20-25% у грошовому вимірі. Таким чином, імпортний вантажопотік іноземних автомобілів через порти Чорного моря має перспективи до зростання на ненасичених ринках України та Росії.

1.3 Сутність та законодавче поле організації міжнародних автоперевезень в Україні

Для організації міжнародних автомобільних перевезень нових іноземних автомобілів із портів Чорного моря в вантажопотоках імпорту в Україну та транзиту в Росію, окрім проведеного економічного аналізу доцільності розвитку діяльності автоперевізника в цьому сегменті ринку, важливо врахувати особливості організації міжнародних автоперевезень в Україні.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:

- дозвіл України;

- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

- документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - таксографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки таксографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - таксокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові таксографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Проведене узагальнення сутності та механізму міжнародних автоперевезень в Україні дозволяє сформулювати наступні висновки:

1. Дослідження розподілу сумарних та зовнішньоекономічних (експорт, імпорт, міждержавний транзит через територію України) вантажопотоків в Україні між видами транспорту показав, що за 2011-2012 рр. вантажопотоки розподілені наступним чином:

- залізничний транспорт - 451,5 млн. т / 129,6 млн. т - експорт /32,02 млн. т - імпорт / 38,4 млн. т - транзит;

- автомобільний транспорт - 164 млн. т / 6, 9 млн. т. - експорт/ 8,7 млн. т - імпорт/ 5,01 млн. т - транзит;

- вантажопотік через морські порти - 114 млн. т. / 63,0 млн. т - експорт / 11,0 млн. т - імпорт / 39,9 млн. т - транзит;

- авіаційний транспорт - 0,1 млн. т вантажів / експорт - 0,005 млн. т.;

- трубопровідний транспорт - 113, 5 млн. т / 88,5 млн. т - транзит;

2. Дослідження в дипломному проекті зовнішньоекономічного вантажопотоку імпорту в Україну та транзиту в Росію легкових автомобілів іноземного виробництва показало, що для насичення попиту ринку нових автомобілів в Україні у 2011 р. Україна імпортувала 148 тис. машин (частка імпорту на автомобільному ринку України - 71,1%) на загальну суму 19,6 млрд. грн. та 60 тис. автомобілів власного виробництва були випущені в продаж на території України. Аналогічно, в Росії частка імпортних автомобілів займає сегмент у 36,1% із темпом зростання обсягів в 43% на рік, тобто транзитний потік імпорту автомобілів в Росію також зростає. Основними імпортерами автомобілів в Україну є Японія (20,8%), Німеччина (18,9%), Південна Корея (11,1%), Росія (9,9%), Велика Британія (7,3%) та США (5,4%). При цьому практично весь імпорт автомобілів Японії, Південної Кореї, Великої Британії і США в Україну проходить черех морські порти на Чорному морі, оскільки такі автомобільні гіганти, як «Форд», «Тойота», «Хюндай», «Рено» і інші, організували виробництво автомобілів у середземноморських країнах: в Іспанії, Туреччині.

3. Дослідження структури вантажопотоку автомашин, що йде через термінал морського порту Іллічівська показало, що на частку транзиту доводиться 42%, а на частку імпорту в Україну - 58%. Практично весь транзит іде на Росію, і в основному - на Москву. Основна проблема пропускної потужності автотерміналу в Іллічівську и нового автотерміналу в Одесі - це підвищення швидкості транспортної логістики вивозу автомобілів з портових терміналів та оптимізація строків митної логістики на терміналах.

4. При міжнародних перевезеннях автомобілів (імпорт в Україну та транзит в Росію і Казахстан) через морські порти в Україні максимально швидкою та оптимальною митною логістикою до товарів, якi перебувають пiд митним контролем i переміщуються транзитом, може застосовуватися один із таких заходів гaрантування доставки до митноrо opгану - перевезення в контейнерах під митними пломбами з морських терміналів на умовах Митноi конвенцii про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП 1975 р. (Конвенцii МДП 1975 р.). Контейнерні перевезення особливо вигідні при змішаному сполученні (залізничний вагон-автомобіль-судно), оскільки дозволяють доставляти вантаж від відправника до отримувача з мінімальними затратами на перевантаження з одного виду транспорту на інший і забезпечують при цьому митне та фізичне збереження вантажу від разукомплектовання та пошкоджень.

2. Дослідження діяльності автопідприємства ТОВ «Автотранс Україна»

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства ТОВ «Автотранс Україна»

Об'єктом магістерської роботи є діяльність автомобільного перевізника ТОВ «Автотранс Україна» (АТП 11254), офіс якого розташований в м. Дніпропетровську [94].

Основним видом діяльності підприємства є перевозки автовозами легкових автомобілів по Україні й СНД. Перевозки джипів автовозами і доставка автомобілів автовозами можлива по всіх країнах Європейського Союзу, що входять у Конвенцію МДП - даний вид перевезень здійснює філія в Латвії: Aiko Auto. Всі автовози є тягачами європейського виробництва рівня мінімум EuroII, установки латвійської філії - Euro III-V. Автовози географічно розташовані в Запоріжжя (Україна) і в Ризі (Латвія).

Одночасно ТОВ «Автотранс Україна» на власних виробничих потужностях та гаражних площадках надає послуги з ремонту вантажних автомобілів (тягачів) і стоянки TIR транзитних вантажних автомобілів.

В 2006 році автотранспортне підприємство АТП - 11254 (м. Дніпропетровськ) було перетворено в АТП ТОВ «АВТОТРАНС УКРАЇНА». Слідом за зміною форми правління в цьому ж році почалося відновлення автопарку підприємства: застарілі нерентабельні 54і й 53і КамАЗи були замінені сучасними сідельними тягачами DAF екологічності EuroII. Спеціалізація підприємства - перевезення легкових автомобілів автовозами. На кінець 2007 року колона автовозів включала 32 автозчеплення. Пізніше, в 2008 році, з метою диверсифікованості ризиків було ухвалене рішення створити 3 нові колони по 30 одиниць: колони самоскидів, контейнеровозів і тентованих фургонів, але фінансова криза 2008-2009 рр. скорегувала до мінімуму перспективні плани розвитку підприємства [94].

Станом на кінець 2012 року парк підприємства складається з: 32 автовозів, 5 самоскидів (8х4), 2 джиповозів, 4 контейнеровозів (45 «HQ) і 11 тентованих фургонів (90 куб. м.).

Чисельний склад підприємства з рівня 83 співробітника у 2008 році зменшився до 42 співробітників у 2009-2010 рр. (частковий простій автовозів за відсутністю заказів на перевезення) та зріс до 68 співробітників у 2011-2012 рр. (посткризове відновлення заказів на перевезення).

В табл. 2.1 представлені результати дослідження основних фінансових показників діяльності підприємства у 2008-2011 рр.

Таблиця 2.1. Основні результати діяльності ТОВ «Автотранс Україна» у 2008-2011 рр.

Як показує аналіз даних, наведених в табл. 2.1:

- з прибуткової діяльності (+1,5 млн. грн. чистого прибутку) у 2008 році, підприємство при кризовій відсутності замовлень на перевезення та вимушеному простої транспортних засобів у 2009 році отримало збиток від діяльності у розмірі 1,7 млн. грн.;

- поступове посткризове відродження економіки України у 2010-2011 рр. та переорієнтація підприємства у 2011 році на обслуговування транзитних перевезень автомобілів в Росію та країни Євросоюзу, дозволило у 2010 році відновити прибуткову діяльність підприємства на рівні +0,2 млн. грн. чистого прибутку та отримати у 2011 році чистий прибуток ц розмірі 1,45 млн. грн., відновивши докризові показники фондовіддачі основних засобів та фондовитратності на оновлення автотранспортних засобів підприємства (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Показники руху основних фондів ТОВ «Автотранс Україна» у 2008-2011 рр.

2.2 Вантажопотоки, обслуговуємі підприємством ТОВ «Автотранс Україна»

ТОВ «Автотранс України» надає автотранспортні послуги в наступних сегментах ринку [94]:

- основним видом діяльності підприємства є перевезення імпортуємих в Україну легкових автомобілів і джипів на автовозах по Україні та по країнах ближнього зарубіжжя (по схемі TIR - МДП) - рис. К.1 Додатку К;

- перевезення автовозами автомобілів по країнах Європейського Союзу через філію в Латвії (по схемі TIR - МДП);

- перевезення навальних вантажів самоскидами по Дніпропетровській області і Україні (щебінь, пісок та ін.);

- перевезення імпортних контейнерів по Україні та транзитом по СНД (пріоритет - з портів Іллічівська і Одеси в Москву);

- перевезення вантажів тентованими фургонами;

- перевезення сільськогосподарської техніки й негабаритного вантажу вагою до 20 тонн на відкритій платформі (платформа контейнеровоза).

ТОВ «Автотранс України» [94]:

1. Є акредитованим в основних «роро» та контейнерних портах України як міжнародний вантажоперевізник TIR - підприємство, яке є дійсним учасником АсМАП України, що гарантує належне виконання митних зобов'язань.

2. При здійсненні перевезень підприємство страхує вантаж - вантаж застрахований у СК «Універсальна» на страхову суму 100 тис. дол. США. У випадку перевозки автомобілів вартістю більше страхової суми на вимогу клієнта виконується разове дострахування. У випадку незначних ушкоджень із вини водія: подряпини, вм'ятини та інше на суму до 200 доларів США, виплата збитку проводиться готівкою або будь-яким іншим зручним способом на протязі 2х днів з моменту звертання клієнта із претензією.

3. Має високий рівень кваліфікації й досвіду водіїв, технічного стану й модельного ряду транспортних засобів, власних авторемонтних майстерень, менеджменту й інших аспектів діяльності, що дозволяє гарантувати високий рівень надання послуг.

4. Доставка автомобілів автовозами здійснюються сідельними тягачами марки DAF Euro II (75 CF, 85 CF і 95 XF) у зчіпці з двохповерховими платформами BIZZARD (Італія). Перевезення джипів і мікроавтобусів здійснюється на спеціальному напівпричепі - «джиповозі» - здатному вмістити до 3х джипів або 2 мікроавтобуси сумарною вагою до 20 тонн.

Так наприклад, маса Nissan Pathfinder у стандартній комплектації становить 2 165 кг., Toyota Land Cruiser - 2 395 кг. Середня вантажопідйомність імпортного двохповерхового автовоза коливається від 10 до 12 тонн, виходячи із чого перевезення 3-4 джипів на ньому є ризикованим. Що ж стосується «джиповоза», то його вантажопідйомності - 20 тонн - цілком достатньо для перевезення будь-якої важкої техніки. Відсутність «другого поверху» і страховка є надійною гарантією доставки дорогих машин у цілості й схоронності.

5. У наявності є власна ручна автомойка «Сооl wash», завдяки чому, якщо буде потреба, можлива підготовка машин після транспортування та очищення від бруду прямо на автовозі (для Дніпропетровської області).

6. Підприємство має авторемонтну майстерню, до складу якої входять: агрегатна ділянку, ділянка з ремонту паливної апаратури, зварювальна ділянка, шиномонтаж, токарська ділянка й ділянка реставрації, що дозволяє здійснювати ремонт будь-якої складності: ремонт двигунів вантажних автомобілів, коробка передач, ремонт ходової частини.

7. Крім основної діяльності підприємство займається поставками сідельних тягачів DAF з площадок у Голландії й Німеччині як із пробігом по СНД, так і без пробігу в кредит через ПАТ КБ «Приватбанк».

8. Також підприємство здає в оренду приміщення в м. Дніпропетровську на території АТП (виробничі і офісні) і надає послуги стоянки TIR вантажних автомобілів (відповідальне зберігання вантажних автомобілів).

В табл. 2.3 наведений прейскурант вартості послуг перевезення легкових автомобілів автовозами та інших вантажів ТОВ «Автотранс України» станом на 04.12.2012 р.

Таблиця 2.3. Вартість послуг перевезення легкових автомобілів автовозами та інших вантажів ТОВ «Автотранс України» станом на 04.12.2012 р.

Послуга, місткість	Тариф за 1 км пробігу
По Україні
автовоз 8 місць. «по колу»*	7.20 грн. (с ПДВ)
3х місцевий джиповоз «по колу»*	7.20 грн. (с ПДВ)
Тент за 1 км.	7,20 грн. (із ПДВ)
Міжнародні перевезення (TIR), фрахт
автовоз Севастополь UA - Москва RU (TIR) (1'600 km * 2 = 3'200 km)	1 800 EUR
Контейнеровоз Одеса UA - Москва RU (TIR)	1 900 EUR
автовоз Запоріжжя UA - Москва RU (TIR) (1'150 km * 2 = 2'300 km)	1 300 EUR
автовоз Іллічевськ UA - Москва RU (TIR) (1'500 km * 2 = 3'000 km)	1 800 EUR
автовоз Базова вартість 1 км. в обидва кінці по СНД (TIR)	0,70 EUR
Тент 1 км. По СНД (TIR)	0,80 EUR
Курс USD/UAH, вартість дизельного палива (20.12.2012)
Курс Національного Банку України USD / UAH	7,9930
Курс Національного Банку України EUR/ UAH	10,5875
Вартість 1 літра дизельного палива** UAH (USD/EUR)	10,29 (1,28/0,97)

В табл. 2.4. наведена вартість перевезення ТОВ «Автотранс України» контейнерів автоконтейнеровозами станом на 04.12.2012 р.

Таблиця 2.4. Вартість перевозки контейнерів контейнеровозами (вартість в USD з порту Одеса в деякі міста України, а також Москва, Мінськ, Кишинів, ставки при завантаженні 21 т) [94]

Вартість перевезення контейнерів, USD залежно від типорозміру контейнера
Місто	20 (dv)	40 (dv)	40 (hc)
Київ	1'600	1'720	2'010
Москва	2'980	2'980	2'980
Мінськ	2'325	2'325	2'325
Кишинів	1'855	1'955	1'955
Дніпропетровськ	1'535	2'120	2'170

Вантажопотоки, які обслуговує ТОВ «Автотранс України», та додаткові послуги діяльності розподіляються на наступні облікові сегменти [94]:

1. Перевезення імпортних легкових автомобілів і джипів на автовозах по Україні (Іллічівськ - Дніпропетровськ, Іллічівськ - Запоріжжя, Одеса - Київ);

2. Перевезення імпортних легкових автомобілів і джипів на автовозах в Росію (Іллічівськ - Москва, Одеса - Москва, Севастополь - Москва);