жЖрнальний сегмент тревел-видань

Поняття тревел-журналістики як окремого та потужного напрямку міжнародного медіапотоку, який формує уявлення про різні географічні ареали, їхню флору і фауну, етнокультурну специфіку різних народів, пам’ятки історії та культури. Її стан і перспективи.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.04.2019
Размер файла 29,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Активне включення України в глобалізаційні процеси зумовлює суттєві зміни в найрізноманітніших сферах життя соціуму, у тому числі у сфері масової комунікації. Ці процеси позначаються на самому характері сучасної комунікативної парадигми, у якій тенденції до створення єдиного інформаційного простору органічно поєднуються з прагненням до збереження й відтворення культурної ідентичності. Потужним інструментом формування уявлень про чужу культуру, а також репрезентації неповторного досвіду кожної нації є сьогодні тревел-журналістика.

Протягом останніх десятиліть тревел-журналістика набирає все більшої популярності у читацького загалу. Про це свідчить, приміром, той факт що американський журнал «National Geographic Magazine», на сьогодні налічує 32 національні версії. В останні десятиліття коло реципієнтів тревел-контенту помітно збільшилося завдяки тому, що у цього видання з'явилася ціла низка журналів - «сателітів», орієнтованих на певні вікові категорії («National Geographical Kids», «National Geographical Little Kids») або розраховані на потенційних туристів («National Geographic Traveler») [7].

В телевізійному медіа-просторі питома вага найрізноманітніших телепередач та навіть телеканалів з тревел - проблематикою теж помітно збільшується, що безперечно інтенсифікує інтерес широкого загалу до туристичного дискурсу та теми мандрів. Згадаймо, наприклад, міжнародний бренд Тravel Сhannel, що має 16 регіональних варіацій, представлених на території 5 континентів. Медіакорпорація Discovery Communication транслює свої телепрограми на 20 міжнародних каналах, які здійснюють мовлення 45 мовами. Глядацька аудиторія її інформаційного продукту на 30 жовтня 2013 року налічувала більш, ніж два мільярди глядачів у 224 країнах світу.

Все це дає підстави говорити про тревел-журналістику як про окремий потужний напрямок міжнародного медіа-потоку, який формує уявлення про різні географічні ареали, їх флору і фауну, етнокультурну специфіку різних народів, пам'ятки історії та культури тощо. В умовах глобалізації тревел-журналістика виступає одним із найвпливовіших чинників творення образу - іміджу однієї нації у культурній свідомості іншої [1, c. 61-63].

Помітний інтерес до тревел-журналів та створюваного ними медіапродукту виявляють туристичні компанії, державні агенції з розвитку туризму, фахівці з реклами та паблік рілейшнз. Тож і фахівці з масових комунікацій приділяють дедалі більше уваги вивченню тревел-журналістики та тревел-журналів, які яскраво демонструють, що сфера журналістики не обмежується лише зоною «серйозних новин» (hard news).

1. Тревел-журналістика. Проблеми. Перспективи

Протягом останніх десятиліть тревел-журналістика набуває все більшої популярності серед читацького загалу. Помітно зростає і увага аудиторії та працівників ЗМІ до проблематики, пов'язаної з дозвіллям та відпочинком, чому сприяє стрімке збільшення кількості людей, що залучаються до різноманітних подорожей.

Збільшення питомої ваги ЗМІ (як друкованих, так і електронних), де актуалізується тематика подорожей та туризму зумовлено загальною тенденцією до зміщення фокусу із серйозних новин («hard news») на інформацію, пов'язану з дозвіллям.

Відбувається й інституціоналізація професії тревел-журналіста, становлення професійних стандартів тревел-журналізму. Про зростаючий інтерес в суспільстві до журналістики опосередковано свідчить і зростання кількості фрілансерів та блогерів, що долучаються до тревел-журналізму, чим породжують гострі наукові дискурсії щодо правомірності включення їх до когорти тревел-журналістів. І хоча деякі науковці (Д. Вівер, Р. Бім, Б. Браунлі, П. Воукс та К. Вілгойт) переконані, що журналістами можуть вважатися лише ті фахівці, які працюють в медійних установах, пов'язаних з репрезентацією новин, інші (З. Вайшенберг, М. Малік, А. Шоль), враховуючи, що значна частина тревел-контенту світових ЗМ І виробляється сьогодні саме фрілансерами, вважають їх повноправними учасниками процесу розвитку тревел-журналістики [5, c. 14].

В контексті поширення такої соціокультурної практики, як туризм, тревел - журналістика набуває значення одного з найвпливовіших факторів формування туристичних очікувань і маршрутів, що також визнають менеджери та маркетологи туристичної галузі. Сьогодні тревел-журналістика є окремим і потужним напрямком міжнародного медіапотоку, який формує уявлення про різні географічні ареали, їхню флору і фауну, етнокультурну специфіку різних народів, пам'ятки історії та культури тощо. Неможливо переоцінити її значення як інструменту між-культурної комунікації, зокрема її вплив на формування образу однієї нації в колективній свідомості іншої, на налагодження діалогічних стосунків між державами [10, c. 312-313]. Втім, тревел-журналістика здатна не лише сприяти вихованню міжкультурної компетентності та толерантності, але і створювати стереотипи, міфи і, навіть, ідеологічно упереджені ментальні штампи щодо представників певних народів». Тож, все вищевикладене ставить на часі потребу наукового осягнення цього медіа - феномену [2, c. 192 - 194].

Тревел-журнали виступають продуктом тревел - журналістики, яка завдяки свій поліфункціональній природі вміщує в собі і ряд функцій сервісної журналістики: а саме виступає у ролі модератора смаків пересічних читачів, але ця функція не виступає домінантною. Науковці вважають: тревел-видання не можна сприймати лише в системі сервісних ЗМІ, що випливає з їх предметно-практичних так і функціональних характеристик. Парадигма журналів з тревел-орієнтацією виходить за рамки сервісних видань, головною функцією яких виступає задоволення утилітарних потреб масової аудиторії та реалізації латентних інтенцій представників бізнес кіл.

В структурі тревел - видань, що є частиною сервісної журналістики можна назвати лише бортові журнали авіакомпаній та транспортних компаній, журнали для клієнтів туристичних компаній, спеціалізовані прагмапутівники та журнали орієнтовані на фахівців сфери гостинності та туризму.

Значна увага дослідників сьогодні приділяється проблемі жанрової ідентифікації форм сучасної тревел-журналістики. Особливості тревелогу як жанру тревел-журналістики присвячено серія робіт серед яких варто відмітити доробки С. Дандес, Й. Борма, О. Юферєвої.

2. Функції тревел-журналів

тревел журналістика медіапотік етнокультурний

Функціонування сучасних тревел-журналів на перехресті різних видів журналістики (лайфстайл, розважальна, науково-пізнавальна, сервісна) та різних дискурсів (ідеологічний, націєтворчий, консюмеристський, екологічний, міжкультурної комунікації) дає підстави говорити, що перелік їх функцій буде розлогим і доволі специфічним.

Однією з основних функцій тревел-журналів є інформативно-просвітницька, яка полягає в тому, що ці видання знайомлять своїх читачів з цікавими дестинаціями та природними локусами, іншокультурними традиціями та історичними пам'ятками, привабливими маршрутами для подорожей, сприяючи розширенню кругозору і збагаченню загальнокультурної ерудиції. При цьому тревел-видання не лише публікують матеріали, які сприяють підвищенню загальної ерудиції та інтелектуально-культурного рівня реципієнтів, але і репрезентують корисну інформацію, пов'язану з діяльністю певних туристичних фірм, конкретними туристичними напрямами, специфікою конвенцій (поведінкових, расово-гендерних, релігійних, етнічних), типових для конкретного регіону. Поєднання інформативного начала з просвітницьким (його ще можна назвати культурно-освітнім) є для тревел-журналістики прикметною характеристикою, детермінованою її вищезгаданим бінарним статусом.

Наступна функція тревел-журналів - розважально-релаксаційна, що полягає в орієнтації їх контенту на надання потенційному читачеві емоційного, естетичного, інтелектуального задоволення. Так, наприклад, більшість тревел-журналів активно використовують візуальні компоненти (ефектні фотографії, шрифти, кольорову гамму, тощо), які покликані справити позитивне враження, сформувати необхідне авторові ставлення до вербально репрезентованої інформації за рахунок активізації емоційно-психологічної стихії. Реалізації цієї функції значною мірою сприяє актуалізація літературних здібностей журналіста, адже від його уміння цікаво викласти матеріал, від його навичок ефектної репрезентації тревел-контенту як захоплюючого нарративу (це передбачає оригінальність авторської оповідної манери, багатство виражальних засобів тощо) значною мірою залежать здатність тревел-тексту розважити читача і надати йому емоційного та психологічного задоволення. Важливою функцією тревел-журналів постає також комунікативна, адже ці видання сприяють налагодженню міжкультурного діалогу. За словами Ф. Гануша, тревел-журналістика, як правило, бере на себе роль посередника у діалозі культур, при чому саме завдяки їй іноземна культура починає сприйматися реципієнтом тревел-тексту як більш зрозуміла і приваблююча в аспекті спілкування. Це стосується як видань розважальних, що відкривають своїм читачам невідомі локації та знайомлять зі цікавими звичаями їх населення, так і видань рекламно - інформаційного характеру, адже, підживлюючи туристичний попит та надаючи переважно прагматично спрямовану інформацію, вони також намагаються заповнити «лакуни» «незнання» в свідомості потенційних туристів для їх кращої адаптації до іншокультурного середовища [8, c. 79].

Репрезентуючи «чужу» культуру, тревел-журнали здатні формувати уявлення одних націй про інші, сприяючи розвиткові взаємного розуміння чи навпаки розпалюючи ворожнечу, ксенофобські настрої, нетерпимість.

Сьогодні, коли дещо інтерес до художньої літератури, а читач віддає перевагу тревел-журналам, то саме вони все більше долучаються до виконання відповідальної місії - формування стереотипних уявлень щодо представників інших культур. Крім того, вони впливають на самооцінку та само ідентифікацію, як особистості, так і нації в цілому. З огляду на це правомірно говорити, що тревел-журнали здатні виконувати імагологічну та націєтворчу функції.

Більшості тревел-видань властива також утилітарна (або довідкова) функція, що полягає у їх здатності формувати в свідомості реципієнта певні уявлення про оптимальні шляхи задоволення власних потреб, пов'язаних з подорожами, мандрами, туризмом. На думку Ф. Гануша, тревел-наратив, як правило, націлений на стимулювання потенційного реципієнта до мандрів а також забезпечення його цікавою та корисною інформацією про потенційно привабливі маршрути, дестинації рекреативний потенціал певної локації.

З утилітарною функцією тревел-журналів тісно пов'язана і рекламна функція. Практично кожний тревел-журнал містить велику кількість прагматично орієнтованого контенту, який ангажує потенційного реципієнта. Ця заангажованість може стосуватися як аспектів побутово-консьюмеристського плану (реклама певних туристичних фірм, готелів, ресторанів, видів розваг, тощо), так і власне туристичного продукту, що подається у вигляді рекомендованих маршрутів, захоплюючих описів привабливих дестинацій, тощо [6, c. 163 - 165].

До факультативних функцій тревел-журналів можна віднести іміджеву функцію. На її реалізацію, зокрема, націлені більшість публікацій на сторінках таких нішевих типів тревел-видань, як інфлайти. Втім, і на сторінках інших тревел - журналів часто зустрічаються матеріали, спрямовані на формування позитивного образу-іміджу певних регіонів, маршрутів, туристичних брендів чи компаній, що надають певні послуги.

3. Тревел-журнали в Україні

В останні роки активний розвиток туристичного сектору породжує відповідне зростання та розширення спектру туристичних медіа різних рівнів та спрямувань. У Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб?єктів інформаційної діяльності донедавна було зареєстровано 55 друкованих туристичних ЗМІ (газет - 14, журналів - 41). При цьому їх кількість поступово збільшується.

У багатьох друкованих туристичних ЗМІ як особливу комунікативну стратегію пропонують матеріали рубрики про Україну, цікаві місця для мандрів, опис готелів, розваги, автентичні традиції та обряди, «натискаючи» в такий спосіб на загострене почуття національної гідності. До речі, ця тенденція зберігається і в інших видах медіа (телебачення, радіо, інтернет). Прикладом можуть слугувати передачі «Життя глибинки» на «Радіо свобода», телевізійний проект «Мандрівка Україною» на «24 каналі» або ж авторська програма Міли Роспопи «Волинь туристична» на «Громадське. Волинь».

З-поміж усіх саме телевізійні й інтернет-медіа найбільше продукують та докладно висвітлюють туристичну інформацію: йдеться про спеціалізовані закордонні телеканали «Discovery», «BBC», «Travel» із їх науково - пізнавальними, документальними фільмами, передачами розважального формату, а також трансльовані в українському медіапросторі вітчизняні телепередачі про туризм (наприклад, тревел-шоу «Орел і решка» на телеканалі «Інтер», авторська програма «Феєрія мандрів» із Ігорем Захаренком на «5 каналі», телевізійний туристичний проект «Світ навиворіт» із ведучим Дмитром Комаровим на «1+1», «За сім морів» із Юлією Єрмолаєвою на телеканалі «Тоніс»).

Друковані медіа як технологію просування туристичних продуктів часто використовують авіакомпанії, страхові агентства і самі туристичні оператори. Чимало з них пропонують клієнтам газетно-журнальні розкладки для ознайомлення або ж примірники туристичних журналів безкоштовно як бонус до покупки відповідного туру / продукту / послуги. Тут спрацьовує англо-саксонська видавнича модель, коли основним є інший продукт, а видання слугує за подарунок. Як побачимо далі, за такою моделлю сьогодні працює переважна більшість українських туристичних журналів. Серед них особливо популярними є «Мандри. Навігатор», «Робінзон», «Велика прогулянка», «Едем в отпуск», «Світ туризму», «Міжнародний туризм», «Турбізнес», «Турист-UA», «Бізнес тревел», «Готельний і ресторанний бізнес» тощо [12, c. 43-44].

Цікаво, що спеціалізовані журнальні видання, присвячені проблемам розвитку туристичного потенціалу України й закордоння, мають як суто ділові формалізовані назви («Міжнародний туризм», «Турбізнес», «Готельний і ресторанний бізнес», «Бізнес тревел» і т.д.), так і метафоричні / символічні назви із яскраво вираженими експресивними акцентами («Едем в отпуск», «Велика прогулянка», «Робінзон»). Спеціалізований туристичний журнал «Мандри. Навігатор» (головний редактор - Леся Москаленко) виходить із 2004 року. Статті кожного номера дублюються українською та англійською мовами для охоплення якнайбільшої аудиторії українських та закордонних мандрівників. Не випадково ж із загального накладу видання у 25 тисяч примірників майже половина (10 тисяч) безкоштовно розповсюджується на внутрішніх та міжнародних авіарейсах компаній-партнерів (у рамках співпраці з авіакомпанією Родріга Еліаса Мерхежа «UM Air». До речі, у цієї авіакомпанії зі штаб-квартирою у м. Київ працює також видавничий проект «UM Air magazine» (головний редактор - Марина Федотова). Журнал кваліфіковано як бортове видання накладом 8 тисяч примірників, очевидно, охоплюючи пасажиропотік перевізника. За ідейно-тематичними та формальними показниками бортовий журнал авіакомпанії схожий із виданням «Мандри. Навігатор»: дзеркальне дублювання статей українською та англійською мовами, розмаїття рубрик із обов?язковим оглядом туристичних цікавинок, відомих та маловідомих туристичних об?єктів України й світу).

Подібні друковані медіа використовують технології привернення уваги / зацікавлення споживача через особливості верстки та дизайну видань (глянцевий папір, повноколірний друк, велика кількість візуальної інформації - яскравих пейзажних, портретних, натюрмортних фото, нестандартних ракурсів зйомки, прийомів обрамлення, колажу тощо) [12, c. 45-46].

Україномовний щомісячний журнал «Робінзон» (головний редактор - Антоніна Ломачук), який виходить накладом 10 тисяч екземплярів і безкоштовно розповсюджується у Києві та передмісті, популяризує різні види туризму - від індивідуального до групового, від тематичного до медичного. Як зазначено на сайті видання, «головною відмінною рисою журналу «Робінзон» є чітке дотримання тематики номеру /…/ кожний з випусків журналу присвячений одній країні, регіону чи курорту. І перша половина журналу, а саме рубрики «Шлях Робінзона», «Коментар для Робінзона», «Страва від Робінзона» та «Гостинець від Робінзона» зазвичай присвячені темі номера» [3, c. 52-53].

«Велика прогулянка» - один із туристичних журналів про подорожі, заснований 2002 року видавництвом «Дзеркало світу». Відтоді тиражем у 20 тисяч екземплярів кожні що два місяці виходить повноколірне видання, присвячене туризму, відпочинку й подорожам.

На шпальтах ЗМІ тревел - журналісти охоче і в доступній формі викладають цікаві факти з історії України та закордоння, несподівані ракурси та мальовничі пейзажі, свіжий погляд на відомі історичні події, а також новини туристичної сфери. Якщо у багатьох журналах тема релігійних пам?яток оминається або ж на них відводиться не так багато журнальної площі, то у «Великої прогулянки» є у цьому плані безумовна перевага - окрема рубрика «Дорогами духовності» розповідатиме про місця всесвітнього паломництва.

Ще одна цікава рубрика порадує читачів, котрі люблять мистецтво, - «Фан-фан» міститиме історії створення знаменитих творів мистецтва, музичних, театральних, кінематографічних та літературних шедеврів. Це, на думку редакції, сприятиме задоволенню інформаційних та пізнавальних потреб мандрівників. Рубрика «Зоряні дороги» пропонує інтерв?ю з українськими та зарубіжними співаками, акторами, шоуменами про гастролі, відвідані країни й місця з акцентом на особистих враженнях. Такий прийом інформування споживачів має додаткове значення - авторитетний та популярний виконавець стає носієм рекламної інформації про країну, туристичний маршрут, пропоновані продукти й послуги у сфері готельно-ресторанного бізнесу, туроперейтингу тощо. У такому випадку маємо рекламний жанр тестимоніуму, а використана медіа технологія називатиметься «звертанням до авторитетів».

Ці та інші методи комунікаційного впливу також використовуються у спеціалізованому журналі «Український туризм» видавництва «Дзеркало світу», розрахованому на значно вужчий аудиторний сегмент (цільова аудиторія видання - професіонали туристичного ринку, працівники туристичних компаній, посольств, авіаперевізників). У зв?язку з обмеженням аудиторії наклад журналу становить 9 тисяч примірників, проте це навіть виправдано з погляду організації комунікаційного процесу - споживачі зацікавлені у конкретній інформаційно-аналітичній групі матеріалу, охоче читають про зміну законодавства у сфері туризму, роз?яснення та коментарі експертів галузі, прогнози щодо туристичних напрямів та майбутні події туристичного ринку (форуми, виставки, презентації) [9, c. 208-209].

Серед друкованих туристичних медіа, які активно працюють на професійну (вузькоспеціалізовану) та масову аудиторію, виділимо журнал «Світ туризму» (випусковий редактор - Юлія Ісакіна). Видання було засноване ще у 1997 році і виходить 6 разів на рік. Фронтпейдж журналу, як правило, містить цікаву світлину із зображенням колоритного персонажа однієї з країн, про які розповідатимуть автори у самому виданні, а для приваблення читацької аудиторії редакція макетує зміст із використанням візуального супроводу. Комунікативний трюк полягає у створенні своєрідного фотоогляду контенту, що дозволяє читачеві обрати відповідний матеріал, який його зацікавив. У рубриках журналу можна знайти інформацію про різні країни та їх звичаї, пригоди та авторські експедиції команди видання (при цьому зауважується, що жоден маршрут не буде пройденим двічі, а, отже, читачі з упевненістю отримають ексклюзивні фото, враження та супровідну інформацію), також корисною виявиться рубрика «Поради туристам» від редакції та професійних туристів. Очевидним комунікативним потенціалом журналу «Світ туризму» є використання фоторепортажів або й просто великоформатних (на 1-2 шпальти) фотографій у вигляді лейтмотиву видання. Такий прийом актуалізує візуальне сприймання інформації, вражає, викликає інтерес і налаштовує на подальше сприймання тексту. Як і більшість журналів, кожен номер містить тематичну туристичну рекламу партнерів видання (зокрема, сервісів авіаперельотів від Amadeus, KLM, Ель Аль, Центру ділової авіації). Серед редакційних матеріалів можна віднайти також авторекламу із вказівками умов та вартості передплати видання [3, c. 54].

На відміну від «Міжнародного туризму», якому властива місія популяризаторства та просвітництва, спеціалізоване видання «Турбізнес» створено для професіоналів туристичного сектору. Інформаційно журнал не потребує реклами, а представлені матеріали оперативно висвітлюють найменші зміни у секторі внутрішнього та зовнішнього туризму. Періодичність виходу (щомісяця) та невеликий наклад (6 тисяч примірників) вказують на те, що контент видання готують професіонали для професіоналів.

Комунікативна стратегія туристичного медіа полягає у «розмові на рівних» із читачем, від якого вимагається певний рівень професійної підготовки, знання сфери діяльності та її особливостей. У текстах присутні статистичні дані, аналітика, прогнозування, експертні оцінки рентабельності нових напрямів, законодавчих, економічних та інших дотичних нововведень, що можуть якісно змінити розвиток туристичного сегменту. Для пересічного читача такий матеріал не буде цікавим, адже перевантажений бізнес-інформацією (до прикладу, постійні рубрики видання висвітлюють новинні, правові, економічні, технологічні, інноваційні та прогностичні теми - «Аспекти галузі», «Юристконсульт», «Бізнес-курс», «Технології», «Підсумки») [12, c. 48].

Цікаво, що журнал описує діяльність найбільш перспективних вітчизняних туристичних фірм (рубрика «Лідер галузі»), що користується попитом в обмеженому спеціалізованому середовищі. Із усіх рубрик тільки три носять загальний характер - «Тема номера», «Путівник» і «Рідний край».

Висновки

Сучасна українська туристична преса переживає складний період переформатування змістового (на рівні контенту видання у зв?язку з появою нових та актуалізацією внутрішніх напрямків) та формального (використання різноманітних комунікативних прийомів привернення уваги читача, зацікавлення його туристичними маршрутами, консультування з приводу організації та вдалої реалізації туру).

За інформаційним потенціалом усі туристичні друковані медіа можна поділити на професійні (вузько спеціалізовані) та загальні (розраховані на широку аудиторію, що не вимагають відповідної підготовки туриста). Тип читацької аудиторії визначає рівень складності сприймання туристичної інформації. Туристична преса України (і газетна, і журнальна) цілком залежна від реклами й рекламних комунікацій.

Огляд сучасних досліджень тревел-журналістики дозволяє зробити певні висновки:

1) тревел-журналістика сьогодні становить окремий напрямок міжнародного медіапотоку, активність якого обумовлюється збільшенням міжкультурних контактів, глобалізаційними процесами, розвитком індустрії туризму та комерціалізацією медіа;

2) наразі найбільш дослідженими є питання типології тревел-видань, їх жанрової специфіки, а також атрибутивних характеристик тревел-медіатексту;

3) потребує більшої уваги теоретичне обґрунтування інституалізації тревел-журналістики як на теоретичному так і практичному рівні, зокрема виявленням специфіки її ґенези;

4) уточнення та легітимізації термінологія, що використовується дослідниками [2, c. 231-232].

Тревел-журнали - унікальний тип мас-медіа, який включає в себе ЗМІ, що мають доволі широкий спектр тем, які співвідносяться з концептом «подорож». Вони належать до спеціалізованої преси, але намагаються задовольняти інформаційні запити більш широкої аудиторії, зокрема й тих, хто лише цікавиться туристичною тематикою, але не планує здійснити подорож найближчим часом. За якістю поліграфії та комунікативними стратегіями згадані видання все більше наближаються до масових, зокрема до глянсових видань [8, c. 121].

Орієнтація сучасних тревел-журналів на стандарти лайф-стайл журналістики зумовлена їх тематичним спрямуванням на туристичні практики як найбільш актуальні та затребувані в суспільстві споживання. При цьому передусім актуалізується прагматична інтенція тревел-журналів, що задають сьогодні споживчі стандарти у сфері відпочинку та розваг.

Також затребуваною є розважальна складова таких видань, адже розваги є одним із напрямків розвитку постмодерної індустрії. Інформація в таких журналах зазвичай рубрикована відповідно до інтересів споживачів туристичного продукту і в повній мірі сприяє формуванню розважально - споживацької ідеології сучасного суспільства як суспільства споживання. В зв'язку з цим лише посилюється утилітарне спрямування багатьох з досліджених нами видань, більшість з яких перетворюються на журнали-гіди, де майже всі матеріали мають практичний характер і розповідають про конкретні маршрути, містять численні поради туристам, детально розглядаючи нюанси подорожування тією чи іншою країною [4, c. 209 - 210].

Міждискурсивність контенту сучасних тревел-журналів зумовлена його мультиінституціональністю та поліфункціональністю. Характер взаємодії в рамках контенту тревел-видань журналістського та туристичного дискурсів, зумовлений функціональною специфікою, впливає на внутрішню типологічну диференціацію цих видань.

Список використаних джерел

1. Варич М.В. Тенденції розвитку жанру подорожнього нарису (на прикладі публікації сучасної преси туристичного спрямування в Україні) / М.В. Варич // Журналістика. - 2013 - Випуск 12 (37). - С. 58-66.

2. Василенко М.К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі: монографія / М.К. Василенко. - К.: Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. - 238 с.

3. Зеленюк Ю.О. Журнали-травелогна українському медійному ринку / Ю.О. Зеленюк // Держава та регіони. Сер.: Соціальні комунікації: наук. - вироб. журн. / Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя: 2012 №1. С. 52-54

4. Зеленюк Ю.О. Туристичні медіа як чинники духовно-морального виховання молоді / Ю.О. Зеленюк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія і педагогіка. - Острог, 2012. - Вип. 21. - C. 207-214.

5. Лучинская С.А. Журналы-травелоги в условиях глобализации масс-медиа: автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.01.10 / С.А. Лучинская; Кубанский гос. университет. - Краснодар, 2009. - 23 с.

6. Наукові записки Інституту журналістики: науковий збірник / за ред. В.В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2013. - Т. 53. - Жовтень-грудень. - 382 с.

7. Показаньева И.В. // Проблемное поле трэвел-журналистики как явления современного медиапространства / И. В Показаньева. // Режим доступу: http://mediascope.ru/node/1385

8. Різун В., Скотникова Т. Методи наукових досліджень у журналістико-знавстві: Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. / В. Різун, Т. Скотнікова. - К.: 215 Преса України, 2008. - 144 с.

9. Ростовская Ю.В. Журналы путешествий. История развития специализированной периодики / Ю. В Ростовская // Вопросы теории и практики журналистики. - 2012, - №2 - С. 207 - 212

10. Ростовская Ю.В., Витковская Н.Г. Туристическая пресса этапы становлення / Ю.В. Ростовская, Н.Г. Витковская / Вестник Волжского университета им. В.Н. Татищева. Серия: Гуманитарные науки и образование. - 2015 - №2 (18). - С. 306-316

11. Чекмишев О.В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики / О.В. Чекмишев. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. - 129 с.

12. Шевченко В. Типологія сучасних журналів - засіб вивчення світогляду суспільства / В. Шевченко // Наукові записки інституту журналістики / КНУ імені Тараса Шевченка. Інститут журналістики. - К., 2007. - Т. 28. - С. 43-48.

13. Юферева. О.Ю. Нарративні тенденції сучасної Української тревел-журналістики в соціокультурній перспективі (на матеріалі журналу «мандри») / О.Ю. Юферева. // Електронне джерело http://journ.besaba.com/uncategorized/ о-юферева - нарративні-тенденції-сучас.html

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретические подходы к изучению тревел-программ. Предпосылки возникновения тревел-журналистики. Телевизионный формат: понятие и элементы. Драматургия: роль конфликта и интриги. Практическое исследование драматургической структуры тревел-программ.

    дипломная работа [87,6 K], добавлен 26.08.2017

  • Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.

    статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009

  • Книговидавнича діяльність в галузі образотворчого мистецтва в Україні на зламі тисячоліть. Різноманіття образотворчих видань 1933 — 1935 років. Національний аспект в історії розвитку бібліографії образотворчого мистецтва: проблеми і перспективи.

    контрольная работа [349,1 K], добавлен 01.04.2013

  • Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.

    курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013

  • Журналістика - наука, яка має свої закони, прагне до класифікації матеріалу, який вивчає. Поняття жанрів в теорії журналістики. Метод відображення дійсності. Три групи жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Визначення функцій жанру.

    контрольная работа [30,0 K], добавлен 09.02.2009

  • Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014

  • Становлення та розвиток історико-наукових серіальних видань в Одесі, їх характеристика. Аналіз проблемно-тематичних пріоритетів публікацій, визначення функцій, виявлення позитивних й негативних рис їх функціонування в контексті ґенези історичної науки.

    статья [43,6 K], добавлен 07.08.2017

  • Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.

    доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013

  • Історія становлення таблоїдних видань. Поняття таблоїду: походження та розвиток видань даного типу, їх класифікаційні ознаки. Українські таблоїди: зміст, структура, дизайн. "Факты и комментарии" та "Комсомольская правда в Украине" як приклади таблоїдів.

    курсовая работа [56,9 K], добавлен 11.01.2012

  • Класифікація і типологізація видань. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань. Поділ видань на книжкові, журнальні, листові. Класифікація ізографічних документів. Листівка як вид пропагандистської продукції. Призначення художньої репродукції.

    курсовая работа [39,5 K], добавлен 26.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.