Фоторепортаж в Запорізьких регіональних виданнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

За досить короткий час фотографія присутня практично в усіх сферах людської діяльності. Але найбільш широке застосування фотографія отримала у пресі та стала незамінним засобом передачі інформації та пропаганди. Утворилась окрема галузь журналістики - фотожурналістика.

Поява ілюстрованої преси та можливостей тиражування візуальної інформації зробили фотожурналістику потужним фактором впливу на суспільну свідомість.

У комунікативному середовищі форми фотографії, до яких ми звертаємося, щоб одержати надійну інформацію про оточуючі нас соціальні і політичні реалії, не завжди піддаються чіткому визначенню. Сучасна журналістика характеризується широким використанням зображального матеріалу, який відіграє роль не лише естетичної прикраси й ілюстративного доповнення до тексту, а наділений самодостатніми функціями - є документальним свідченням, що підтверджує правдивість наведеної інформації.

Питання фотоілюстрування у виданнях є дуже важливим відносно розгляду розвитку газетної преси.

Ілюстрація є важливою складовою видання, адже від її якості залежить, чи зуміє вона привернути увагу читача до матеріалів, чи узгоджена із матеріалом видання, чи задовольняє потреби читацької аудиторії або ж навпаки.

Але останнім часом присутність фоторепортажу в традиційних засобах масової інформації стає все менш помітним. Періодичні видання та суспільно-політичні журнали виділяють для фотожурналістики менше місця, та спираються більше на журналістські тексти.

Причина цьому - матеріальна база, рекламодавці, але перш за все - бажання інвесторів повернути вкладені у видання гроші. Від традиційних ілюстрованих періодичних видань читацька аудиторія вимагає більш докладного висвітлення світу шоу-бізнесу, таким чином обмежуючи можливості для публікації фоторепортажу.

З іншого боку, кількість друкованих видань некомерційних організацій, що підтримують жанр фоторепортажу зростає, що змушує їх частіше і краще використовувати якісну фотографію.

У наш час, коли поняття «комунікації» застосовне у всіх сферах, багато структур (онлайн-ЗМІ, портали газет) стали усвідомлювати інформаційну цінність фотозображень.

Відповідно, тема курсової роботи актуальна, тому що наявні дві проблеми стосовно фоторепортажу, які суперечать один одному: традиційні ілюстровані видання не затребувані, в той час як некомерційні ілюстровані видання мають значний попит на ринку.

Мета роботи - розглянути фоторепортаж як жанр фотожурналістики у запорізьких виданнях.

Відповідно до мети були визначенні такі завдання:

1) Вивчити основні поняття теорії фотожурналістики;

2) Застосувати уміння і навички правильного та ефективного використання теоретичних знань на практиці;

3) Дати визначення поняттю «фоторепортаж», дослідити його види.

Об'єкт дослідження: газети «Суббота+», «Індустріальне Запоріжжя» (за 2013 рік).

Предмет: фоторепортаж та його види.

Наукова новизна - фоторепортаж у традиційних засобах масової інформації напрямок досить новий і досліджень на цю тему дуже мало.

Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що, зробивши аналіз фоторепортажу, можна буде розглянути перспективи зростання цього жанру в електронних ЗМІ. Дослідження може бути корисно в практичній роботі всім, хто займається фотографією, а також як додаткові відомості в вивченні фотожурналістики.

Структура роботи: вступ, два розділи: теоретичний та практичний, висновки, список використаної джерел та додатки.

1. Фоторепортаж у жанрах журналістики

Фотоілюстрація у періодичному виданні є невід'ємною частиною, адже вона робить сторінку легкою для сприйняття, допомагає її структурувати.

Фотографія виконує функції не лише у зовнішньому а й у змістовому наповненні, створює іншу інформаційну систему, яка доносить інформацію до читачів на рівні з текстом. Використання різних видів фотографії робить сторінку естетично привабливою, пожвавлює її, та, як і текст, передає інформацію.

1.1 Поява фотожурналістики

На хвилі технологічних проривів, які завжди визначали розвиток журналістики, на рубежі ХХ століття в газети і журнали прийшла фотографія.

Вагомий внесок у вивчення історії фотографії вніс фахівець з фотохімії К. Чибісов [25]. У своїй книзі «Нариси з історії фотографії» він позначив хронологічні межі різних періодів її розвитку. За його словами, спочатку фотографії для журналів гравірували, це ускладнювало процес тиражування, саме тому їх мало використовували в поліграфії.

Лише в кінці 70-х, початку 80-х рр. XIX ст., коли в поліграфії з'явилися нові, породжені фотографією, види відтворення фотознімків (фототипія, цинкографія), вони все частіше і частіше стали з'являтися в масовому друці.

1. Гравюра. Вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відтиск з друкарської форми вважається авторським твором [25, с. 220].

2. Літографія. Техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам'яній або металевій пластині створюється малюнок літографським олівцем або літографською тушшю. Жирні місця (малюнок на камені) не змочується фарбою і стає білим тлом.

3. Фототипія. Різновид плоского друку з скляної або металевої пластинки, на яку фотографічним способом наносять відтворюване зображення. При друкуванні фарбою змочуються тільки елементи, що друкують [25, с. 40].

4. Цинкографія. Фотомеханічний процес виготовлення кліше (ілюстрованих форм високого друку) шляхом фотографічного переносу зображення на цинкову або іншу пластину, поверхня якої потому піддається травленню кислотою в пробільних ділянках зображення.

5. Фотолітографія. Вид графічного мистецтва. Заснований на літографічному способі друкування із застосуванням фотографії, коли камінь для отримання початкового зображення покривається світлочутливим шаром. Набула широкого поширення після відкриття фотографії в 1839 р. і до винаходу цинкографії в 80-х рр. XIX ст. [25, с. 188].

З того часу, як отримання ставало доступнішим, фотографії почали ширше використовуватися в періодичних друкарських виданнях, що, по суті, стало початком фотожурналістики.

Ставши новим видом мистецтва, доступним не тільки для розуміння, але і для використання широкими групами людей, фотографія принесла в журналістику принципово нові і дуже важливі властивості - вищий рівень достовірності і точності, збільшення обсягу інформації та її щільність, видовищність і виразність.

Фотографії дали читачам більше подробиць і деталей про ті події, які вони ілюстрували, навчили вдивлятися не лише в образи реальності, але і в їх природу, привнесли у висвітлення дійсності чіткість, контрастність, а згодом - з появою кольорової фотографії - ще і барвистість.

На думку О. Вартанової [7, с. 5], фототекст став невід'ємною частиною журналістики як професії ще й тому, що він був першим типом тексту, у якому одночасно співіснували новини, аналіз, логіка й емоції. Газетно-журнальні фотографи перетворилися на окремий клас журналістів. Хоч вони не створюють вербальні тексти, однак все-таки професіонали, бо через візуальні образи вони зображують події.

Саме завдяки розвитку фотографії почалися процеси, які привели до того, що сучасні ЗМІ без ілюстративного зображення тексту вже просто неможливі.

Фотографія виявилася затребуваною і в газеті, і в журналі, і на телебаченні, навіть в Інтернеті. Вона стала невід'ємною частиною різних видів медіатекстів, але, перш за все, текстів журналістських та рекламних. І при цьому фотографія на газетній шпальті стала більш яскравим символом журналістики, ніж будь-який жанр - інформаційна замітка, репортаж або інтерв'ю [7, с. 6].

Становлення саме фотожурналістики як виду творчої діяльності зумовлене суспільною потребою в візуальній інформації.

Будь-яка діяльність характеризується відношенням суб'єкта до об'єкта.

Н. Ворон [12] у своїй книзі «Жанри фотожурналістики» зазначає, що для створення твору фотожурналістики також необхідна наявність об'єкта і суб'єкта. Він виділяє такі категорії:

1. Поле діяльності фотожурналістики - періодична преса - визначає характер творчості. Фотожурналістика постає перед нами як діяльність духовно-практична.

2. Мета творчості фоторепортерів - візуальними засобами розкрити соціально-політичний зміст фактів і подій сучасного суспільного життя.

Будь-яка діяльність характеризується відношенням суб'єкта до об'єкта. Для створення твору фотожурналістики також необхідно наявність об'єкта і суб'єкта.

3. Об'єкт фотожурналістики той же, що і в інших видах журналістики - словесної, радіо- і телевізійної. Це - природа і суспільство. Однак в особливостях і засобах відображення об'єкта виявляються відмінності.

На думку Н. Ворона, фоторепортер відображає дійсність, покладаючись у першу чергу на можливості фотографії. Таким чином, реальності світу він відтворює з допомогою не тільки мовних знаків, а й іконічним тобто об'єкт у фотожурналістиці постає в наочному вигляді.

Читач стає ніби очевидцем дійсності, показаної на фотознімку; досягається ефект впливу, багато в чому схожий з тим, який міг би бути отриманий від безпосереднього спостереження події.

Інша особливість фіксації об'єкта у фотожурналістиці - документальність, показ дійсності в нетрансформованому вигляді, відображення факту як він є, його точна просторово-часова характеристика.

Документальність у фотожурналістиці зумовлюється психологічною постановою: фотографії чогось не реального або не існуючого не може бути. Ця особливість відображення характерна і для інших видів журналістики, але в фотожурналістиці вона проявляє себе в більшій мірі.

Об'єкт у фотожурналістиці завжди конкретний. Своє завдання фотожурналіст бачить у тому, щоб знаходити в дійсності і запам'ятовувати конкретні прояви передового досвіду, а також конкретні недоліки в різних сферах суспільної практики.

Твори фотожурналістики можна позначити поняттям «привабливість». Фотопублікація на газетній або журнальній сторінці стає свого роду зоровим центром.

Як правило, саме зі знімків на шпальті починається ознайомлення з вмістом видання, вони є тим матеріалом, який «прочитується» усіма.

Нарешті, фотожурналістику характеризує така особливість, як швидкість сприйняття зображення, що в інформаційному процесі відіграє дуже важливу роль. Швидкість сприйняття не лише заощаджує час читача, але і дозволяє досягти особливого ефекту впливу на нього.

4. Суб'єкт завершує «портрет» фотожурналістики як виду творчості. Суб'єкт, тобто фотожурналіст, прояснює значимість відображеного факту, показує його зв'язок з іншими фактами. У суб'єктно-об'єктних відношеннях виявляються закономірності журналістської творчості.

Принципи взаємодії фотоілюстрації і слова слід розглядати, спираючись, насамперед, на функціональну специфіку періодики як важливого виду масової комунікації. Адже журналістське повідомлення, в ідеалі, розраховане на точне розуміння, яке досягається, коли інформація не допускає багатоваріантності тлумачення. Тільки тоді досягається бажаний результат - ефективний вплив на громадську думку.

Отже для того, щоб уникнути непорозуміння внаслідок нагромадження інформацією, необхідне використання засобів зображення і слова як у пресі, так і на телебаченні.

Якщо подію зафіксовано наочно, значить, вона, без сумніву, відбулася саме в тому місці й за тих обставин, зображених на знімку.

Фотографія у виданні виконує різні функції: і як елемент оформлення, і як інформативне джерело, є альтернативою тексту. За допомогою розгалуженої системи фотожанрів на шпальті не буває однакових фотознімків, які створюють монотонність в оформленні.

Графічна оригінальність надає привабливості, пожвавлює оформлення шпальти.

фотоілюстрація фотожурналістика запорізький видання

1.2 Фоторепортаж як жанр журналістики

У фотожурналістиці за багато десятиліть сформувалася певна система жанрів.

Головна мета журналістської праці полягає в передачі інформації. А в супроводі з фотографією текст легше сприймається читачем. Іноді вдала фотографія здатна передати ідею, думку чи образ набагато краще, ніж текст. Саме тому, фотожурналістика, а зокрема фоторепортаж, як головний її жанр, найбільш часто застосовується у візуальної комунікації.

У багатьох електронних виданнях є спеціальні рубрики, присвячені фоторепортажу, де можна переглядати роботи фотографів з місць подій.

Репортажний знімок є історичним документом, з відображеною на ньому певною подією. Його головними вимогами є достовірність та інформативність.

Фоторепортажі користуються більшою популярністю, ніж журналістські тексти з мінімальним використанням фотографій чи ілюстрацій, адже саме через нього читач «бачить все своїми очима», тому сумнівів щодо достовірності інформації в нього вже не виникає. Враховуючи потреби читачів у візуальному сприйнятті, на сторінках інтернет-газет з'явилися рубрики фоторепортажу.

Н. Ворон у роботі «Жанри радянської фотожурналістики» [12] поділяє жанри фотожурналістики на інформаційні та публіцистичні. До інформаційного жанру належить фотозамітка, фотозамальовка та фоторепортаж. До публіцистичного - фотокореспонденція, фотонарис та фотомонтаж [12, с. 21]. Ці жанри представлені у вигляді певної структурованої організації повідомлення (комунікативної дії), що дозволяє дати наочне уявлення про подію або факт, і за допомогою мінімального тексту сформулювати їх суть.

Розрізняються вони за конкретним призначенням.

Так, в основі фотозамітки лежить одиничний факт, фоторепортажу - подія, фотонарису - явище. У порівнянні зі словесною формою та візуальною є паралель: до замітки звертаються, коли треба повідомити факти; до репортажу, коли має бути документально засвідчений розвиток події; до нарису, коли потрібно відобразити суспільне явище.

Фоторепортаж - розгорнута комунікативна дія, що спрямована комунікатором (фоторепортером, журналістами, органом ЗМІ) на глядача і читача, з метою висвітлення багатопланової події.

Фоторепортаж може складатися як з серії знімків, що відображають одну або декілька подій, так і з одного.

Фоторепортаж може володіти великим смисловим навантаженням: в одній єдиній фотографії може бути вміщено цілий фотонарис. Якщо фоторепортаж задуманий як серія знімків, вони можуть бути як послідовними, тобто описувати події в їх хронологічній послідовності, так і знятими у випадковому порядку, але пов'язаними воєдино однією ідеєю.

Щодо суджень про характер відображення дійсності у фотожурналістиці, то нерідко перебільшується роль техніки і робиться висновок: світ постає таким, яким бачить його фотокамера. Висновок, безумовно, неправильний. Відображення дійсності у фотожурналістиці не є суто механічним. Фотопублікація в газеті чи журналі включає відтворення не тільки об'єктивної реальності, а й суб'єктивного погляду автора на неї [12, с. 7].

Фотокамера в руках репортера бачить світ таким, яким бачить його журналіст. Це виявляється вже у виборі об'єкта. Адже саме вибір об'єкта передбачає і його оцінку.

Дійсність у фотожурналістиці спочатку фокусується через світоглядну призму фоторепортера. Не виключається і можливість прояву прогресивного і консервативного напрямків. Цим самим підтверджується закономірність, властива журналістиці загалом.

У роботі «У майстерні фотожурналіста» Л. Сьомова зазначає, що фоторепортаж має два методи фотозйомки - репортажний і постановочний [7, с. 73].

При репортажному методі фотограф не намагається впливати на хід подій, а лише фіксує момент справжньої події, яка відбувається незалежно від того, фотографують її чи ні. При репортажному методі зйомки важлива саме відображення події. Тому фотограф фіксує найбільш виразні моменти, роблячи різноманітні дублі. Переглядаючи потім знятий матеріал, він вибирає найбільш вдалі кадри.

Постановочний метод полягає в попередній організації сюжету з метою фотозйомки. Відбувається відображення заздалегідь підготовленого епізоду, наприклад зйомки кінофільму, зйомки в театрі тощо. Постановочний метод безсумнівно володіє значно більшими можливостями.

Можна зустріти в газетах так званий «наскрізний фоторепортаж» - розверстку образотворчого ряду на декількох сторінках. Але слід підкреслити, що «наскрізний фоторепортаж» - термін оформлювальний, але не жанр, адже аналогічним чином можуть розташовуватися фотонарис, фотокореспонденція.

Форми подачі фоторепортажів на газетних і журнальних сторінках різноманітні. Їх розташування залежить від актуальності теми, особливостей образотворчого ряду, поєднанням з іншими матеріалами, оформлювальними традиціями періодичних видань. Зазвичай на шпальті вони подаються у блоках.

Звичайно, розташування фотоматеріалу на шпальті - справа не тільки фотожурналіста, але й інших працівників видання. Однак першим повинен вирішувати це питання автор, оскільки розверстку фоторепортажу не можна розуміти як несуттєвий момент. Не випадково досвідчені фоторепортери ще при зйомці замислюються над тим, як виглядатиме фотопублікація в номері газети чи журналу.

Отже, можна зробити висновок, що фотожурналістика оповідає не тільки про політичне життя, а й про життя соціальне. Фоторепортаж, як жанр фотожурналістики, виконує інформаційну та репрезентативну функцію. Його основна мета - інформувати та відображати реальність. Функція - представлення події в ясній і чіткій формі.

За останню третину століття фотожурналістика зазнала радикальних змін під впливом таких чинників, як очікування, бажання публіки та нові технології, що зароджуються, у сфері візуальних комунікацій. Вона продовжують змінюватися і сьогодні, коли телевізійні канали новин витісняють газети, а відео є альтернативою «мертвій» картинці.

2. Аналіз фоторепортажу в запорізьких виданнях

На сьогодні важко уявити журналістський текст без фотоілюстрації. Поява фоторепортажу, так само як текстового, радіо- і телерепортажу, обумовлена потребою інформування мас про ту суспільну та природню реальність, яка народжувалися на очах у журналіста.

Перевага фоторепортажу на відміну від інших засобів передачі інформації, полягає в його правдивості. Справжність, документальність фоторепортажу перетворює його на потужний засіб агітації і пропаганди.

Традиційно існують два види фоторепортажу - подієвий фоторепортаж (висвітлена будь-яка подія - спортивний матч, форум, виставку або урочиста зустріч), і звичайний - це зйомка, що відображає повсякденні події, сцени зі звичайного життя. Сюжети «повсякденного» репортажу можуть бути найрізноманітнішими, викривати конкретні події, розповідати про те, що сталося напередодні і те, що тільки має незабаром відбутися.

Вияв основних рис жанру дозволяє зрозуміти його зв'язок з дійсністю. Але характер відображення у фоторепортажі рухомий, тому він може змінюватися в залежності від завдань та творчих настанов.

Як зазначає Н. Ворон, фоторепортаж має свій різновид.

Дуже часто журналіст, очевидець події, фіксує хід її розвитку, дає читачу повну хронологічну послідовність, деталізує явище, даючи таким чином читачу можливість повніше уявити картину того, що відбувається. Авторська оцінка в подібних публікаціях найменше виражена. Зміст визначається лиш об'єктивним елементом, тобто реальністю. Такий різновид фотопублікації має назву хронікальний фоторепортаж. Викликаючи зацікавлення до тієї чи іншої сторони соціального життя, він впливає на аудиторію. Тобто цей різновид фоторепортажу виконує не лише пізнавальну функцію, але й мобілізуючу, може спонукати до певних дій [12, c. 56]

Для того, щоб привернути увагу читача, некоментоване повідомлення повинно володіти відповідними якостями. Хронікальний фоторепортаж досягає ефекту завдяки, по-перше, оперативності відображення, по-друге, новизні інформації, по-третє, детальному показу події. Очевидно, що названі якості, проявившись одночасно, можуть задовольнити очікування читача: швидкість відображення і новизна змісту збуджують інтерес, а розгорнутий показ дає в якійсь мірі завершене уявлення про подію в дійсності.

У деяких виданнях виявляються публікації, у яких фоторепортер ставить перед собою завдання не тільки з достатньою повнотою показати подію, а й дати йому оцінку, тобто продемонструвати авторський погляд на події.

Таким чином, у фоторепортажі «голос» автора може скласти істотну частину змісту. Цей різновид публікацій у пресі називають інтерпретуючий фоторепортаж.

У ньому інтерпретуючий початок може бути виражений одним компонентом (фотографічним або текстовим), а також і тим і іншим одночасно [12, c. 58].

Отже, обидва різновиди жанру - хронікальний та інтерпретуючий фоторепортаж - практикуються у фотожурналістиці. Першому фоторепортер надає перевагу, коли необхідно оперативно розповісти про подію, представити в точних просторово-часових параметрах і цим обмежити своє завдання, другому - коли важливо показати не тільки дію об'єкта, але і прояснити його зміст. Авторське пояснення, оцінка стають органічним елементом змісту інтерпретуючого фоторепортажу.

У дослідженні наведені приклади основних різновидів фоторепортажу, а саме: звичайний, хронікальний (подієвий) та інтерпретуючий.

Звичайний фоторепортаж

Об'єктом дослідження є фоторепортаж, розміщений на сайті запорізької газети «Суббота+».

Публікація має назву: «В одному із запорізьких двориків оселилася казка». Мешканці будинку одного з районів Запоріжжя прикрасили двір незвичайними саморобками. Всі фігурки зроблені із підручних матеріалів, які часто просто викидають на смітник.

Фоторепортаж представлений серією фотознімків, на яких зображені вироби, які прикрашають двір.

Публікація відображає сцену із звичайного життя людей, яка не несе прихований соціально-політичний вплив, тому цей фоторепортаж можна назвати звичайним.

Хронікальний фоторепортаж.

Об'єктом дослідження є фоторепортаж, розміщений на порталі запорізької газети «Суббота+».

Публікація має назву: «Запорізький ярмарок: бійка за торт, новий асфальт і сумний настрій» і присвячена традиційному «Покровському ярмарку», присвяченому святкуванню 70-річчя визволення міста Запоріжжя від фашистських загарбників.

Окрім фотознімків, журналіст подає текст, який дає змогу повніше уявити картину того, що відбувається, дає читачу хронологічну послідовність події. У публікації відсутня авторська оцінка, окрім пізнавальної функції є і мобілізуюча - спонукання до певних дій. Наявна також і комунікативна функція, яка направлена фоторепортером на глядача і читача з метою освітлення події.

Швидкість відображення та новизна змісту збуджують інтерес та дає завершене уявлення про подію.

Фоторепортаж складається із серії знімків, що описують події в їх хронологічній послідовності, а саме - вистава, що відбувалася на каскаді фонтанів «Райдуга». На них послідовно зображені події першого дня святкування 70-річчя визволення міста Запоріжжя від фашистських загарбників, починаючи від реконструкції бойових дій 1943 року, де глядачі побачили солдатів у військовій формі, моделей танків у повний розмір та переможні прапори, до спостереження за розрізанням торта-рекордсмена, вагою в 243 кг.

Підсумовуючи всі перераховані ознаки, та зіставляючи їх з ознаками різновидів фоторепортажу, можна зробити підсумок, що це - хронікальний фоторепортаж, адже автор мав на меті оперативно розповісти про подію в певних просторово-часових параметрах, і цим його завдання обмежене.

Інтерпретуючий фоторепортаж

Об'єктом дослідження є фоторепортаж, розміщений на порталі запорізької газети «Індустріальне Запоріжжя» (Додаток В).

Публікація має назву: «У Запорізькій області по всіх дорогах можна проїхати». Погана погода 10.11. була неочікуваною для служби автомобільних доріг у Запорізькій області. Але вже вночі техніка підприємства вийшли для прибирання трас державного та обласного значення. Вранці Олександр Пеклушенко перевірив стан більш навантажених автомобілями доріг - доріг у бік Дніпропетровська та Донецька, траси Харків-Сімферополь, та затвердив, що робота з розчищення проведена успішно.

Фоторепортаж представлений серією знімків, знятими у випадковому порядку, але пов'язані однією ідеєю.

Окрім фотознімків, автор подає текст, за допомогою якого можна краще дізнатися про подію. У статті присутній позитивний авторський погляд щодо оперативності служби автомобільних доріг, який впливає на думку після ознайомлення з матеріалом.

У фоторепортажі не тільки висвітлення події, але й наявне пояснення його змісту. Саме тому цей матеріал можна назвати інтерпретуючим.

Висновки

В ході курсової роботи були вирішені всі поставлені завдання:

1. Були вивченні основні поняття теорії фотожурналістики.

Становлення саме фотожурналістики як виду творчої діяльності зумовлене суспільною потребою в візуальній інформації.

Поле діяльності фотожурналістики - періодична преса - визначає характер творчості. Фотожурналістика постає перед нами як діяльність духовно-практична.

Об'єкт фотожурналістики той же, що і в інших видах журналістики - словесної, радіо- і телевізійної. Це - природа і суспільство. Однак в особливостях і засобах відображення об'єкта виявляються відмінності.

Фотографія у виданні виконує різні функції: і як елемент оформлення, і як інформативне джерело, є альтернативою тексту. За допомогою розгалуженої системи фотожанрів на шпальті не буває однакових фотознімків, які створюють монотонність в оформленні.

Графічна оригінальність надає привабливості, пожвавлює оформлення шпальти.

Жанри фотожурналістики поділяються на інформаційні та публіцистичні.

До інформаційного жанру належить:

- фотозамітка;

- фотозамальовка;

- фоторепортаж.

До публіцистичного жанру належить:

- фотокореспонденція;

- фотонарис;

- фотомонтаж.

Ці жанри представлені у вигляді певної структурованої організації повідомлення, що дозволяє дати наочне уявлення про подію або факт, і за допомогою мінімального тексту сформулювати їх суть.

Розрізняються вони за конкретним призначенням.

Так, в основі фотозамітки лежить одиничний факт, фоторепортажу - подія, фотонарису - явище. У порівнянні зі словесною формою та візуальною є паралель: до замітки звертаються, коли треба повідомити факти; до репортажу, коли має бути документально засвідчений розвиток події; до нарису, коли потрібно відобразити суспільне явище.

2. Застосовані уміння і навички правильно та ефективно використовувати теоретичні знання на практиці.

Дуже часто журналіст, очевидець події, фіксує хід її розвитку, дає читачу повну хронологічну послідовність, деталізує явище, даючи таким чином читачу можливість повніше уявити картину того, що відбувається. Авторська оцінка в подібних публікаціях найменше виражена. Зміст визначається лиш об'єктивним елементом, тобто реальністю. Такий різновид фотопублікації має назву хронікальний фоторепортаж. Викликаючи зацікавлення до тієї чи іншої сторони соціального життя, він впливає на аудиторію. Тобто цей різновид фоторепортажу виконує не лише пізнавальну функцію, але й мобілізуючу, може спонукати до певних дій. Хронікальний фоторепортаж привертає увагу читача завдяки, по-перше, оперативності відображення, по-друге, новизні інформації, по-третє, детальному показу події.

У деяких виданнях виявляються публікації, у яких фоторепортер ставить перед собою завдання не тільки з достатньою повнотою показати подію, а й дати йому оцінку, тобто продемонструвати авторський погляд на події. Таким чином, у фоторепортажі «голос» автора може скласти істотну частину змісту. Цей різновид публікацій у пресі називають інтерпретуючий фоторепортаж.

У ньому інтерпретуючий початок може бути виражений одним компонентом, фотографічним, текстовим, а також і тим і іншим одночасно.

Хронікальний та інтерпретуючий види фоторепортажу практикуються у фотожурналістиці. Першому фоторепортер надає перевагу, коли необхідно оперативно розповісти про подію, представити в точних просторово-часових параметрах і цим обмежити своє завдання, другому - коли важливо показати не тільки дію об'єкта, але і прояснити його зміст.

3. Були дані визначення поняттю «фоторепортаж», дослідили його види.

Фоторепортаж - розгорнута комунікативна дія, спрямована комунікатором (фоторепортером, журналістами, органом ЗМІ) на глядача і читача, з метою висвітлення багатоскладового події.

Фоторепортаж може складатися як з серії знімків, що відображають одну або декілька подій, так і з одного.

Фоторепортаж має свій різновид:

- звичайний - це зйомка, що відображає повсякденні події, сцени зі звичайного життя;

- хронікальний (подієвий) - фоторепортаж, де висвітлена будь-яка подія та представлена у точних просторово-часових параметрах; авторська оцінка найменше виражена;

- інтерпретуючий - фоторепортер ставить перед собою завдання не тільки з достатньою повнотою показати подію, а й дати йому оцінку, тобто продемонструвати авторський погляд на події.

- Фоторепортаж має два методи фотозйомки:

- репортажний - фіксація події у момент її відтворення;

- постановочний - попередня організація сюжету з метою фотозйомки.

У практичній частині були дослідженні три відмінні один від одного види репортажу: звичайний, хронікальний та інтерпретуючий. Були виділені плюси та мінуси фоторепортажу у запорізьких регіональних виданнях.

Плюси:

1) На сьогоднішній день у фоторепортажу, як окремого жанру фотожурналістики, одна з головних ролей. Перспективи його розвитку досить великі. Можливо, він навіть витіснить всі інші жанри Інтернет журналістики (такі як портрет, постановочна фотографія).

2) Розміщення фотографій в Інтернеті набагато зручніше і швидше.

Мінуси:

1) Фоторепортаж є доступним. Користувач має змогу розміщувати серію знімків, не будучи при цьому професіональним фоторепортером. Як наслідок - неякісні фотознімки.

Поставлена мета курсової роботи була досягнута. Ми вивчили фоторепортаж як жанр фотожурналістики, вивчили методи роботи над ним і на практиці застосували вивчений матеріал.

Список джерел

1. Акчурин Д.Г. Жанровые особенности фоторепортажа // Логика и образ в публицистике / Д.Г. Акчурин. - Казань, вид. 1973. - С. 117-129.

2. Акчурин Д.Г. Жанры фотожурналистики: (Особенности фотоинформации) // Жанры журналистики / Д.Г. Акчурин. - Казань, 1972. - С. 131-149.

3. Акчурин Д.Г. Своеобразие анализа фактов в фотообвинении // Единство информации и анализа в публицистике / Д.Г. Акчурин. - Казань, 1974. - С. 92-100.

4. Александрова А.А. Фотокнига на современном рынке // Книга исследований и маркетинга / А.А. Александрова. - 1994. - Сб.68. - С. 119-122.

5. Бальтерманц И.Д. Специфика содержания и формы фотожурналистики: Лекции / И.Д. Бальтерманц. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 64 с.

6. Борев В.Ю. Фотография в структуре массовой коммуникации (на материалах литовской школы художественной фотографии) / В.Ю. Борев. - Вильнюс: Минтис, 1986. - 192 с.

7. В мастерской фотожурналиста. Сборник статей / Под ред. О.А. Бакулина, Л.В. Сёмовой. - М.: Факультет журналистики МГУ имени М.В. Ломоносова, 2011. - 150 с.

8. Вартанов А.С. От фото до видео / А.С. Вартанов. - М.: Искусство, 1996. - 220 с.

9. Вартанов А.Н. Фотография: документ и образ / А.Н. Вартанов. - М.: Планета, 1983.

10. Волков-Ланнит Л.Ф. Исскуство фотопортрета / Л.Ф. Волков-Ланнит. - М.: Искусство, 1987. - 272 с.

11. Ворон Н.И. Жанры фотожурналистики в газете и журнале // Художественно-техническое оформление периодических изданий / Н.И. Ворон. - М., 1980. - С. 93-99.

12. Ворон Н.И. Жанры фотожурналистики: Учеб. Пособие / Н.И. Ворон. - М.: МГУ, 2012. - 145 с.

13. Голдсмит А. Веришь в то, что видишь (что такое фотожурналистика?) // Советское фото / А. Голдсмит. -1989. - №8. - С. 10-15.

14. Головко Б.Н. Искусство пресс-фотографии: Очерк истории, теории и практики / Б.Н. Головко. - М.: МВПШ, 1990. - 134 с.

15. Головко Б.Н. Моделирование в фотопропаганде // Фотография в прессе: проблемы истории, теории и фотожурналистского мастерства: Тез. докл. науч.-практ. Конф / Б.Н. Головко. - К., 1989. - Ч. 2. - С. 30-31.

16. Морозов С.А. Творческая фотография / С.А. Морозов. - М., Планета, 1989.

17. Мжельская Е.Л. Редакторская подготовка фотоизданий. Уч. пособие для студентов-журналистов / Е.Л. Мжельская. - М.: Аспект-Пресс, 2005. - 112 с.

18. Панфилов Н.Д. Фотография и ее выразительные средства / Н.Д. Панфилов. - М.: Искусство, 1981.

19. Пономарева Е.Л. Специфика редактирования фотоизданий // Издательское дело: Науч.-техн. инфорац. Сб / Е.Л. Пономарева. - М., 1995. - Вып. 1. С. 3-11.

20. Суткус А. Фотография и издательское дело // Советское фото / А. Суткус. -1988. - №7. - С. 18-19.

21. Тулупов В.В. В мастерской газетного оформителя / В.В. Тулупов. - М., 1986

22. Тулупов В.В. Газета: маркетинг, дизайн, реклама / В.В. Тулупов. - М.: Аспект-пресс, 2005.

23. Черняков Б.И. Изобразительная журналистика в печатных средствах массовой информации: (От возникновения до середині XIX столетия) / Б.И. Черняков - 1998 г. - 37 с.

24. Чибисов К.В. «Очерки по истории фотографии» / К.В. Чибисов. - М.: «Искусство», - вид. 1987.

25. Кёркланд Д. Фотожурналистика сегодня. [Электронный ресурс] / Д. Кёркланд. - Режим доступа: photographer.ru

26. Игарский В. Краткая история фотографии. [Электронный ресурс] / В. Игарский. - Режим доступа: photographer.ru

Размещено на Allbest.ru