Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Головне управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації

Кіровоградське територіальне відділення МАН України

Кіровоградське районне наукове товариство учнів

«Мала академія наук»

Відділення: філології та мистецтвознавства

Секція: журналістика

«Молодіжна журналістика: кіровоградський вимір»

Роботу виконала

Валента Юлія Олегівна

учениця 10-А класу

Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу

(гімназія-інтернат - школа мистецтв)

Науковий керівник

Ткаченко Ірина Анатоліївна

кандидат філологічних наук

старший викладач кафедри видавничої справи та редагування КДПУ

ім. В. Винниченка

Кіровоград 2014г.

Тези науково-дослідницької роботи «Молодіжна журналістика: кіровоградський вимір»

Автор: Валента Юлія Олегівна, учениця 10-А класу Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат - школа мистецтв).

Науковий керівник: Ткаченко Ірина Анатоліївна, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри видавничої справи та редагування КДПУ ім. В. Винниченка.

Кіровоградське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Секція: журналістика

Молодіжна журналістика - це особлива галузь журналістики, і продукт її діяльності теж специфічний і часом буває не всім до смаку. Та вона заслуговує на увагу, адже розглядається як вид суспільної діяльності молоді, яка заявляє через спеціальні ЗМІ свою точку зору, ідеї, досягнення тощо. Молодіжні ЗМІ, їх історія, сучасний стан і тенденції розвитку - необхідне й важливе поле для дослідження.

У широкому колі журналістських питань ця тема є актуальною, оскільки сучасне українська молодь відіграє особливу роль у вирішенні важливих соціальних, політичних та моральних проблем суспільства, а також є вагомою частиною населення. Зокрема вивчення регіональних особливостей молодіжної журналістики є малодослідженим журналістикознавчим сюжетом. Досі популярним явищем в системі медіа є самвидав, який теж комплексно не аналізувався науковцями. У студентському середовищі журналістські матеріали у форматі самвидаву є популярним явищем.

Метою роботи є окреслення основних напрямків розвитку молодіжної журналістики на Кіровоградщині, здійснення комплексного контент-аналізу провідних кіровоградських ЗМІ, які можна класифікувати як молодіжні, узагальнення впливу нових ідей та віянь, спричинених молодими спеціалістами на кіровоградські медіа.

Результати проведених досліджень такі:

1) здійснено моніторинг наукової літератури на задану тему (молодіжні ЗМІ, особливості, сутнісні вияви, формати існування молодіжної журналістки);

2) узагальнено специфіку молодіжних ЗМІ на Кіровоградщині, окреслено стан і сучасні тенденції розвитку;

3) зроблено характеристику молодіжному медіа-простору Кіровоградщини;

4) здійснено контент-аналіз кіровоградської обласної молодіжної газети «Студентський меридіан» як один із прикладів успішного молодіжного проекту незалежної молодіжної газети;

5) створено власну концепцію молодіжного видання, яке буде втілюватися в життя протягом наступного року навчання в МАН.



ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність дослідження регіональної журналістики в контексті висвітлення молодіжної проблематики та участі журналістів-початківців у редакційному процесі зумовлена постійними соціальними перетвореннями у суспільстві.

Час не стоїть на місці, тому журналістика стрімко розвивається і повинна завжди бути на крок попереду. Оскільки саме ЗМІ відображають останні події та зміни у світі, країні чи регіоні, то вони мають здатність постійно змінюватися та оновлюватися: «Останнім часом молодіжна преса помітно активізувалася», - наголошують дослідники медіа [11, с. 17].

«Молодіжна преса, а надто регіональна, сьогодні перебуває на зародковому етапі розвитку. Найбільша проблема для регіональної журналістики є та, що до районної газети нові віяння доходять тоді, коли в столичній журналістиці вони вже вважаються банальністю. Та й ці віяння в редакції сприймаються з осторогою і як щось небажане. Новий, креативний погляд у районку могли б принести молоді журналісти, але й тут є чимало пересторог. Найперше, свою, так би мовити, першу журналістську освіту вони здобувають саме в редакції від працівників із провінційним мисленням. Вступаючи до вищих навчальних закладів на факультети чи відділення журналістики, молоді, а найчастіше амбітні люди, звісно ж, із часом звільняються від провінційності, як те курчатко від уже зайвої шкаралупи. Але найімовірніше, що ці молоді журналісти, маючи власний погляд на те як писати матеріал та як робити газету, навряд чи повернуться у свою районку; вони шукатимуть реалізації у більш престижних ЗМІ» [9].

Традиційна журналістика - основа основ, та без наслідування основних віянь сучасності, без надання великої ролі онлайн-платформам важко здобути прихильність читача.

Молодіжні видання перебувають у постійній динаміці та розвитку, вони змінюються на потребу сучасної молодіжної аудиторії, їхнім інтересам та вподобанням.

Регіональний аспект функціонування молодіжних ЗМІ є малодослідженим у журналістикознавстві.

Кіровоградський медійний простір, його молодіжна складова, системно не досліджувалися (хіба що тільки під час написання курсових та дипломних досліджень студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування» КДПУ ім. В. Винниченка).

Мета і завдання досліджень. Мета науково-дослідницької роботи полягає в окресленні основних напрямків розвитку молодіжної журналістики, здійсненні комплексного контент-аналізу провідних кіровоградських ЗМІ, узагальненні впливу нових ідей та віянь, спричинених молодими спеціалістами на кіровоградські медіа.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1) здійснити моніторинг наукової літератури на задану тему (молодіжні ЗМІ, особливості, сутнісні вияви, формати існування молодіжної журналістки);

2) узагальнити специфіку молодіжних ЗМІ на Кіровоградщині, окреслити стан і сучасні тенденції розвитку;

3) дати характеристику молодіжному медіа-простору Кіровоградщини;

4) здійснити контент-аналіз кіровоградської обласної молодіжної газети «Студентський меридіан» як одного із прикладів успішного молодіжного проекту незалежної молодіжної газети;

5) окреслити тенденції сучасного розвитку молодіжних форматів журналістики (на прикладі журналу «шTOPOR»);

6) створити авторську концепцію молодіжного видання, яке буде втілюватися в життя протягом наступного року навчання в МАН.

Об'єкт дослідження: молодіжні видання кіровоградського медіа-простору.

Предмет дослідження: особливості функціонування молодіжної журналістики в сучасному інформаційному просторі Кіровоградщини.

Гіпотеза дослідження. Молодіжна журналістика - це майбутнє медіа-простору Кіровоградщини.

Молоді кадри в журналістиці зможуть сприяти оновленню медійної системи міста; володіння ними сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями відкриває нові можливості для створення інноваційних медіа продуктів.

Новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше здійснена спроба системно окреслити специфіку молодіжних ЗМІ Кіровограда. Зокрема молодіжна газета «Меридіан» та журнал «шTOPOR» не ставали об'єктом самостійного журналістикознавчого дослідження.

Методи дослідження: історично-описовий, контент-аналіз (Розділ ІІ), контент-моніторинг (Розділ І), інтерв'ю (з журналістами та редакторами видань, обраних для аналізу), класифікаційний та типологічний аналіз.

Структура роботи. Хід і результати дослідження висвітлені в двох розділах (теоретичний та практичний), висновках та додатках.

Перспективи роботи над темою полягають, по-перше, в розробці молодіжного видання за авторською концепцією, по-друге, в продовженні обраного напряму роботи із залученням порівняного методу дослідження (контент-аналіз молодіжних ЗМІ в інших містах України).

РОЗДІЛ 1. Молодіжна журналістика та її особливості

1.1 Молодіжна журналістика як медійне явище

Молодіжна журналістика - це особлива галузь журналістики, і продукт її діяльності теж специфічний та не всім до смаку. Під молодіжною журналістикою пропонуємо розуміти явище в журналістиці, розділ журналістської науки, яка досліджує, аналізує молодіжну пресу та пресу для молоді, пропонує найякісніші форми подачі інформації для молодіжної аудиторії. А також молодіжна журналістика розглядається як вид суспільної діяльності молоді, яка заявляє через спеціальні ЗМІ про свою точку зору, переживання, ідеї, надбання, досягнення тощо [2].

На формування молодого покоління значною мірою впливає комунікація як усередині молодіжного середовища, так і між молодими людьми та соціумом, а одним із інструментів забезпечення цієї комунікації є ЗМІ, тому виникає потреба вивчення молодіжної журналістики задля кращого розуміння тенденцій розвитку молодіжного середовища [9]. У нашому суспільстві поширений стереотип про те, що сучасна молодь - пасивна та безініціативна, егоїстично переслідує тільки свої інтереси. Та, спростовуючи цю гіпотезу, можна навести в приклад чимало молодих людей, які мають стійку життєву позицію, беруть активну участь у всіх подіях та цікавляться тим, що відбувається навколо них. Тому для молоді має обов'язково бути спосіб реалізації свого творчого потенціалу. Молодіжна журналістика - один з таких способів.

Демократичний напрямок розвитку України не можливий без становлення вільного інформаційного поля. Найбільш активна частина суспільства - молодь, тому організація відкритого молодіжного інформаційного простору на основі надбань студентських та молодіжних засобів масової інформації, які виникли за роки незалежності України, є одним із напрямів розвитку сучасної журналістики. Саме молоді журналісти мають розвивати принципи інформаційного суспільства, розробити основні напрямки та інструменти реалізації цих принципів у молодіжному інформаційному просторі, створити єдину мережу молодіжних засобів масової інформації та постійну комунікацію між ними, підвищити рівень найбільш активних молодих журналістів, рівень молодіжної журналістики та активізувати комунікацію держави з молоддю.

Молодіжна преса - самостійна ланка загальної системи засобів масової інформації. Вона покликана долучати підростаюче покоління до інтелектуального й духовного потенціалу суспільства, бути важливим каналом передачі інформації від старшого покоління до молодшого, засобом комунікації, що дає змогу спілкуватися один з одним. З її допомогою юна аудиторія пізнає світ. Специфіка цього виду ЗМІ визначається чітко вираженою віковою орієнтованістю. У зв'язку з цим у ній використовуються особливі, специфічні прийоми відображення дійсності, власні виразні засоби, форми спілкування з аудиторією [4]. У цілому в умовах масованого, системного впливу ЗМІ підлітки та молодь «усмоктують» у себе та використовують більшу частину установок і різноманітних кліше, пропонованих їм газетами, журналами, радіо й телебаченням. Не можна говорити, що на інформаційний імунітет вирішальний вплив має рівень освіти або добробуту. ЗМІ однаково успішно формують особистість поза цією залежністю. Але чим раніше починається цей процес, тим він ефективніший, незворотний.

Відомо, що саме в підлітковому, молодіжному віці відбувається вибір спрямованості у пізнавальних інтересах. Починає виявлятися інтерес до різних аспектів дорослого життя: новини зі світу політики, культури, мистецтва, шоу-бізнесу, любов, мода і т. п. Це намагаються враховувати й використовувати у своїй практиці видання, орієнтовані на таку аудиторію. Донедавна подібну інформацію суворо дозували, зважували у співвідношенні з віком, рівнем розвитку. В останні десятиліття, на жаль, цього не відбувається. У гонитві за масовістю видавці часто переходять усі моральні та етичні межі. З'явилися й швидко знайшли масове розповсюдження видання, що копіюють дорослу бульварну пресу. Яскравим прикладом цього можуть слугувати такі журнали, як «Cool», «Cool Girl», проти яких у Росії (за розбещування) в 2001 р. було порушено кримінальну справу за ст. 242 КК РФ (незаконне розповсюдження порнографічної продукції), а в Україні ці журнали продовжують успішно розповсюджуватися.

Звісно, сьогодні молодіжні засоби масової інформації змушені працювати за законами ЗМІ взагалі. Попри те, вони мають свої специфічні риси та особливості.

Цільове призначення сучасної дитячої, підліткової та молодіжної преси багато в чому визначається її засновниками, видавцями й редакціями. У зв'язку з інтенсивною появою нових видань відбулося переформатування у сфері традицій видавців. Сьогодні випуском дитячої, підліткової, молодіжної періодики займаються державні та громадські структури, інформаційні агентства, видавничі будинки, комерційні організації й приватні особи тощо. Існують також і інші ознаки, які впливають на особливості таких видань: періодичність, обсяг інформації, форма видань, художнє оформлення, наклад і т.п.

1.2 Молодіжні ЗМІ та їх специфіка

Молодіжні ЗМІ, їх історія, сучасний стан і тенденції розвитку - необхідне й важливе поле для дослідження. У широкому колі журналістських питань ця тема є актуальною, оскільки сучасне українська молодь відіграє особливу роль у вирішенні важливих соціальних, політичних та моральних проблем суспільства, а також є вагомою частиною населення.

1. Шкільна журналістика. Дитяча шкільна преса - явище не нове, проте як матеріал для досліджень воно рідко привертає увагу науковців-журналістів. Серед видань, повністю присвячених дитячій журналістиці, можемо зазначити навчальний посібник А. Гостомислова «Дитяча журналістика» [2] та збірник порад для представників шкільної преси «Путівник в медіа-просторі шкільної преси» (укладач Ю. Скоробогач) [3]. Найбільшу перешкоду у вивченні дитячої шкільної преси становить те, що переважна більшість подібних видань виходить надзвичайно малими тиражами (від 10 примірників) і не є офіційно зареєстрованими ЗМІ. Тож, на відміну від «дорослих» видань, шкільна преса не доступна для науковців ні в бібліотеках, ні в архівах навчальних закладів. А те, що склад учнівської редакції шкільної газети постійно змінюється через щорічний випуск старшокласників, призводить до того, що підшивок номерів немає навіть у редакції видання.

Газети та журнали, створені дітьми (або такі, в яких більшість матеріалів пишуть діти), окрім загальновідомих функцій, властивих усім ЗМІ, виконують ще одне надзвичайно важливе завдання: вони готують нову зміну фахівців-журналістів і виступають стартовим майданчиком для майбутніх письменників та суспільних діячів. Та, на жаль, при створенні подібних видань організатори та редакційні колегії (якщо такі є) рідко враховують загальноприйняті вимоги до друкованих видань і теоретичну базу сучасної журналістики. З одного боку, це пояснює низьку професійну якість дитячої преси, з іншого -- дозволяє спостерігати самобутнє дитяче уявлення про журналістику. Жанрове та тематичне розмаїття шкільних видань досі залишалося поза увагою дослідників, хоча воно суттєво відрізняється від аналогічних аспектів дорослих видань і, вірогідно, пов'язане не лише з роботою окремих редакцій шкільних газет, а й із загальними тенденціями розвитку та функціонування шкільної преси.

Вибір жанрів і тематики журналістських матеріалів значною мірою залежить від віку юних авторів, і, відповідно, від психологічних особливостей, властивих цьому періоду дитинства. Їх творчість, з огляду на набуті протягом шкільного навчання навички на писання творів-роздумів, ближча до художнього, ніж до публіцистичного стилю. Зазвичай, перші журналістські спроби обмежуються найпростішими інформативними матеріалами та опитуваннями. Обрана тематика пов'язана з найближчим колом оточення та висвітлює шкільне й позашкільне життя, стосунки в родині та з друзями. Серйозніший підхід до журналістської творчості спостерігаємо в підлітків 13-16 років. У цьому віці для дітей критичною є потреба в самореалізації та визнанні, тож випуск газети стає ідеальною можливістю виявити свій талант. Значну роль у зацікавленні учнів середньої та старшої школи публіцистикою відіграють питання майбутньої профорієнтації. У цей період дитина вже здатна враховувати при написанні матеріалу жанрову специфіку, вона активніше цікавиться професійними ЗМІ. Підлітки роблять спроби написання окремих аналітичних матеріалів, намагаються висвітлити критичні для молоді проблеми й питання. Жанрове розмаїття дитячих газет є значно вужчим, порівняно з професійними виданнями. Зумовлено це тематичною обмеженістю, необізнаністю з основами поділу матеріалів на жанри в журналістиці, незнанням особливостей підготовки кожного з жанрів. Через це у непрофесійних виданнях значно підсилена загально журналістська тенденція до змішування жанрів. Крім цього, у шкільній пресі часто трапляються літературні твори -- вірші та маленькі оповідання. На сторінках дитячих видань редакції часто розміщують також психологічні тести, анекдоти, вітання іменинникам і переможцям різноманітних олімпіад і конкурсів, оголошення від шкільної адміністрації.

Тематика дитячих шкільних газет теж видається обмеженою, у порівнянні з будь-яким професійним виданням, -- це висвітлення подій, пов'язаних з функціонуванням навчального закладу, який ініціював видання, а також тих сфер суспільного життя, які мають безпосереднє відношення до життя дітей, як-от: освіта, розваги, окремі соціальні проблеми тощо. Така тематична бідність пов'язана, з одного боку, з низьким рівнем залучення школярів до суспільного життя, з іншого -- з прагненням керівництва навчального закладу висвітлювати у виданні виключно шкільні та пов'язані зі школою події.

2. Студентська журналістика. Студентські ЗМІ мають інформувати про важливі події, що відбуваються у ВНЗ, виховувати та об'єднувати студентів. Наукових досліджень у цій сфері небагато, а тим часом проблема потребує всебічного розгляду, бо такі ЗМІ - реальний механізм представлення інтересів студентства та захисту його прав.

Студентські редакції в Україні здебільшого видають друковану продукцію, а в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка реалізовані новітні студентські медіапроекти, зокрема кімнати високих технологій та на часі - інтернет-радіо. У Житомирському державному педагогічному університету ім. Івана Франка та в Запорізькому національному університеті з 2004 року, крім газет, функціонує також загальноуніверситетська мережа студентського радіо, де виходять щоденні ефіри, які транслюються на перервах. Студентські ЗМІ формують світосприйняття молодої людини, розвивають її свідомість та виховують громадську позицію.

Студентська журналістика допомагає молодому поколінню знайти себе, адже девіз нашого часу «Володієш інформацією - володієш світом» став провідним у суспільстві. Журналістика є найпотужнішим засобом підготовки та розповсюдження інформації, тому дуже важливо, щоб студенти мали свої ЗМІ, де подавалися б украй необхідні матеріали, що допомогли молодій генерації вивчати сучасні пріоритети, слідкувати за розвитком світу й суспільства. У наш час нагальна потреба формувати національно-свідоме покоління, оскільки це - стрижень правильного курсу нації.

Молодь найбільше розвивається саме в студентські роки: в цей період вона формується як зріла особистість. Тому дуже важливим є те, чим вона живе, бо від цього залежить її свідома участь у державотворенні. Основною і найпершою функцією студентських ЗМІ є інформування студентства, другою розвиток особистості та формування її чіткої позиції.

У багатьох українських університетах існують різноманітні студентські медіа: звичайні паперові видання, радіо, телестудії, інтернет-портали. Попри різноманітність форматів, тематика таких ЗМІ не дуже широка: студентські мас-медіа пропонують суто розважальні молодіжні матеріали або ж офіційні статті про досягнення університету і студентів.

Останнім часом студентські ЗМІ України активізували свою діяльність. Але через брак матеріальних ресурсів та досвіду такі видання нині працюють не досить ефективно. І все ж, досліджуючи стан студентських ЗМІ, можна дійти висновку, що навіть за сьогоденної матеріальної бази такі видання мають великі внутрішні ресурси для розвитку. Насамперед - це творчий потенціал та ентузіазм. Ці речі мають більшу вагу, ніж кошти. «Аркуші формату А4, зігнуті навпіл, статті про міс факультету і верстка у текстовому редакторі Word повільно відсувається на задній план. В моду входять напівпрофесіоналізм та реклама. Так званий студентський самвидав давно перестав бути самвидавом. Пройшли ті романтичні часи, коли студгазети писалися вручну і розвішувалися на стінах або навіть друкувалися на принтерах за власний кошт. Молоді журналісти та видавці все більше об'єднуються у спільноти, відвідують тренінги, налагоджують діалог із «дорослими» ЗМІ та переймають досвід старших колег» - так характеризують сучасні тенденції студентських ЗМІ фахівці.

Специфіка написання статей у студентських ЗМІ дуже різноманітна. Лексика текстів і стиль зберігаються авторські, виправляються тільки граматичні помилки. Це надає матеріалові яскравості та оригінальності. Читач завжди зверне на нього увагу, а якщо авторові пощастить - то й прочитає текст.

Помітно, що молодим журналістам не байдужі проблеми як українського минулого, так і сьогодення. Із матеріалів цих видань можна дізнатися про українську культуру, самобутність і становлення нації в різні періоди життя українців.

Сучасні студентські мас-медіа в Україні тільки починають вибудовувати свій інформаційний простір, тому наразі вони ще не мають свого цілісного сформованого обличчя. На жаль, переважна більшість сучасної молоді звикла до легкої розважальної інформації, яка не збуджує думку, не спонукає аналізувати час, у якому живе студент. Редакція кожного видання сподівається розширити коло інтересів та зацікавлень молоді, об'єднати навколо себе активну, небайдужу аудиторію, що зможе осмислити сучасні процеси в суспільстві та виробити свою громадянську позицію. Тому до завдань газети належать:

1) підвищення активності студентів та молодіжних організацій через поінформованість шляхом розповсюдження газети;

2) підтримка молодіжних інформаційних агенцій, інформаційних служб і центрів.

3) створення умов для інформування студентів про міжнародні навчальні програми;

4) створення умов для реалізації творчих ініціатив молоді;

5) активізація студентства в усіх сферах життєдіяльності суспільства, розширення його участі у формуванні та реалізації державної підтримки щодо розв'язання соціальних проблем молоді [3].

Студентські ЗМІ мають вагоме значення у суспільстві, адже вони висвітлюють життя молодого, майбутнього будівника держави. Студентська преса має неабиякий вплив на всі процеси перехідного періоду молоді в доросле життя, зважаючи на темпи розвитку сучасного світу. Вона, як дзеркало, відображає суспільну думку і повинна бути провідником нового демократичного мислення.

1.3 Сучасні тенденції розвитку регіональних молодіжних ЗМІ

Чи можна сьогодні уявити учня, студента без мобільного телефону; школу, вуз - без комп'ютерів та Інтернету? Все це стало невід'ємною частиною нашого повсякденного буття. Тож оптимальне використання всіх набутків інформаційного суспільства є нагальною проблемою.

Молодіжні електронні ЗМІ, як самостійні інтернет-видання, так і електронні версії друкованих видань, молодіжних організацій, вузів та ін , повинні виконувати головні функції молодіжного видання: виховувати, розважати, виконувати просвітницьку та оздоровчу функції. Молодіжна інтернет-журналістика в Україні тільки починає сьогодні розвиватися. І особливо важливо саме в період становлення підживлювати її не тільки фінансами, але і професійним підходом до написання матеріалів, дизайнерського оформлення веб -видань.

У частини молодих користувачів Інтернету складається враження, що стати інтернет-журналістом не так і важко. Варто тільки захотіти. Окрім бажання та інтернет-доступу, більше нічого, мовляв, і не треба, оскільки в Мережі все легко і просто. Тут ідеться про легкість як категорію і характеристику Мережі. Досить порівняти багатомісячну працю в архівах та бібліотеках з приголомшливою швидкістю майже негайного інтернет-пошуку. Є й інший аспект цього питання. Упродовж тисячоліть людської історії легкість у комунікації асоціювалася передусім з думкою. Найлегше було подумати, скажімо, сформулювати нову ідею. Опісля йшли доволі трудомісткі операції заради донесення думки до аудиторії: писання, набір шрифтів, друк. Натомість у Мережі спостерігаємо цілком протилежну ситуацію: головне - сформулювати думку, а оприлюднити її - це вже просто і швидко [5].

Тому журналістика оновилася. В науковій літературі простежуємо позиції від категоричного заперечення приналежності блоґів до сфери журналістики - до визнання їх авторськими проектами, «газетами з одним журналістом», «громадянською», «громадською» або «любительською» журналістикою. Та й справді маємо чимало прикладів, коли нікому невідомі блоґери ставали відомими журналістами.

Задавши відповідний інтернет-пошук, легко з'ясувати, що термін «блоґ» веде свій родовід від 17 грудня 1997 р., коли Джон Бергер вжив слово weblog (пізніше воно трансформувалося в іменник blog) стосовно свого мережевого журналу Robot Wisdom. Проте з того часу поняття «блоґ» значно розширило своє значення і увійшло в широкий вжиток.

Намагання відмежувати журналістику від блоґосфери є цілком зрозумілим. Поблажливе, якщо не сказати зневажливе, ставлення до блоґів насамперед пов'язане з надзвичайно простою процедурою відкриття/реєстрації блоґа. На практиці сьогодні у світі щосекунди відкривають кілька нових блоґів. Абсолютна більшість з них не мають нічого спільного з журналістикою. З іншого боку, з-поміж мільйонів блоґів маємо чимало таких, які претендують називатися журналістикою: вони можуть охоплювати широкий спектр тем - від політичних коментарів і новин, до різних захоплень, займатися журналістськими розслідуваннями, подавати достовірні факти, містити інтерв'ю і таке ін. Отже, проблема полягає в різноманітності і різнотипності блоґів. Чимало інтернет-видань в Україні і світі мають рубрику «Блоґи» (напр., «Українська правда», «Кореспондент», «Захід.нет»). Вести її можуть як журналісти, так і відомі інтелектуали з-поза меж редакцій. За своїм жанром це «авторські колонки» або «Щоденники» - рубрики, що здавна практикуються в традиційній друкованій періодиці.

Таким чином, швидкий розвиток Інтернету на межі ХХ-ХХІ ст. відкрив нові можливості для розвитку недорогих демократичних. Усе це може означати, що журналізм знову стає демократичним медіумом, який нікому не належить і який відповідає гаслу Скупа Ніскера: «Якщо вам не до вподоби новини, які вам пропонують, то творіть їх самі!» [6].

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Молодіжна журналістика нині посідає належне місце серед загальної системи засобів масової інформації. Вона є невід'ємною частиною журналістики, адже її аудиторія - підростаюче покоління, яке повинно з раннього віку долучатися до суспільного, культурного та політичного життя держави. Завдання молодіжних ЗМІ - інформувати про події та сфери життя, які цікавлять школярів та студентів. Увагу сучасних підлітків привертають новини політики, культури та мистецтва, корисні поради для гарного зовнішнього вигляду, взаємовідносин із друзями та батьками, рецензії на нові книги та кінофільми. Цим визначається специфіка та тематичне розмаїття видань, розрахованих на молодих читачів. Та, тим не менш, молодіжні ЗМІ часто наслідують загальні тенденції «дорослих» видань. Завдання держави - слідкувати за можливими правопорушеннями, адже підлітки пізнають світ за допомогою журналів чи телепередач, а вони іноді можуть мати зовсім негативний вплив на психічне здоров'я молоді та загальний розвиток.

Шкільна та студентська журналістика - це самодостатні види молодіжних ЗМІ, які мають насамперед висвітлювати основні події того чи іншого навчального закладу. Це наймогутніший канал передачі інформації між адміністрацією школи чи університету, органами самоврядування та учнями чи студентами. Також це спосіб самовираження та підготовка, адже шкільна та студентська періодика формує майбутніх журналістів, редакторів та політичних діячів. За допомогою молодіжних ЗМІ підліток може спробувати себе у незнайомій професії, здобути деякі навички, перевірити свої можливості. Тож такий вид діяльності у роки навчання допомагає орієнтуватися серед розмаїття професій, адже немалий відсоток шкільних журналістів чи студентів, які брали участь у створенні університетської преси, обирають у подальшому професію журналіста, репортера чи телеведучого.

Молодіжна журналістика, як і вся система ЗМІ, постійно оновлюється згідно з сучасними тенденціями. Однією із головних рис розвитку ХХІ століття стало інтенсивне впровадження Інтернету у всі сфери життя людини, поширення такого явища як «блоґ». Цей спосіб вираження своїх думок - найдоступніший та найдемократичніший. Порівняно з традиційними ЗМІ, створення та редагування яких потребує багато часу, для того щоб висловити своє ставлення до якихось подій за допомогою блоґу необхідно декілька хвилин. Така альтернатива звичайним медіа неймовірно популярна серед молоді, адже кожен має можливість самостверджуватися, використовуючи різні онлайн-платформи.

Деякі підлітки стають популярними серед однолітків за допомогою власних блоґів, де вони розміщують свої фотографії чи спостереження. Та це не можна назвати журналістикою, хоча іноді і зустрічаються молоді журналісти, які пишуть свої пости, дотримуючись усіх професійних стандартів та журналістської етики. Але таких, на жаль, дуже мало.

журнал газета медійний студентський

РОЗДІЛ 2. Особливості кіровоградської молодіжної журналістики

2.1. Історія становлення та розвитку

Кіровоградський молодіжний медіа-простір - малодосліджене явище. За всю історію регіональної преси існували лише декілька якісних видань, які, зазвичай, випускалися студентами місцевих ВНЗ (в свій час «Молодий комунар», «Молодіжне перехрестя», «Стріха», «Меридіан», «Сало», «А5» тощо).

Сьогодні в Україні кожен поважний університет видає свою студентську газету (у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка виходить газета «Університет», у Національному університеті «Київський політехнічний інститут» -- газета «Київський політехнік», у Львівському національному університеті імені І. Франка -- «Каменяр», у Тернопільській академії народного господарства -- «Академія», в Острозькій академії -- «Острозька академія», у Житомирському державному університеті імені Івана Франка - «Універсум»). Усі вони мають свій формат та різну кількість сторінок, і часто є чи не єдиним масовим джерелом інформації для студентів.

В Кіровоградському державному педагогічному університеті таким виданням є газета «Університетський меридіан».

Кіровоградський педагогічний університет не є винятком. Кафедра видавничої справи та редагування є наймолодшою на факультеті. Необхідність її створення була обумовлена потребами регіону у кваліфікованих кадрах з видавничого редакторського фаху. З 2004 року розпочато підготовку фахівців з видавничої справи та редагування на базі філологічного факультету, який у зв'язку з відкриттям спеціальності журналістського напряму було перейменовано у факультет філології та журналістики. І зараз кафедра випускає професіоналів, які реалізовують себе і під час навчання і після закінчення навчального закладу. Студентська газета «П'ять поверхів» переживала різні етапи свого існування - від формату А5 до повноцінного табло їду, а тепер існує у форматі електронного видання, що зумовлено відсутністю фінансування.

За період існування було створено декілька медіа-продуктів, які стали доброю нагодою для студентів попрактикуватися та здобути цінний досвід. Студентські видання вміщували у собі статті про життя студентів, огляди подій міста, різноманітні конкурси, опитування, анекдоти на навіть інформацію для працевлаштування. Тим не менш, серед невеликої кількості молодіжних видань лише деякі проіснували порівняно довго, адже тираж, зовнішній вигляд та тривалість «життя» газети залежить від фінансування. Незважаючи на це, є такі газети, які залишили слід у історії кіровоградської молодіжної журналістики та зробили значний внесок у її подальший розвиток.

Одним із прикладів молодіжних видань Кіровограда, що відігравали не малу роль у суспільному житті міста, є кіровоградська обласна молодіжна газета «Молодіжне перехрестя». Ідея створити молодіжну газету в Кіровограді виникла вже досить давно, але як не намагалися зробити такий подарунок студентам і старшокласникам міста і області, нічого не виходило. У 2004 році невелика група однодумців вирішила все ж побороти цю тенденцію і створити нову газету для молоді. Газета містила у собі статті про життя школярів та студентів, новини суспільного та культурного життя регіону, огляди, цікаві історії і т.д.

Окремим культурно-інформаційний проектом була газета «Стріха», яка існувала на грантові кошти рік. Це було самодостатнє видання в плані змісту і форми.

Оскільки регіональна молодіжна журналістика йде в ногу з часом, то не залишає поза увагою сучасні тенденції розвитку. Прикладом сучасного кіровоградського медіа-продукту для молоді є портал «Гречка». Раніше автори називали проект «сайт небайдужої кіровоградської молоді» і цим підкреслювали його специфічність. Наразі сайт переїхав на нову адресу та розширився, тому тепер це «інформаційний портал Кіровоградщини», який працює під гаслом «У центрі України - в епіцентрі подій».

Інформаційний портал «Гречка» засновано у 2008 році групою однодумців, представників ГО Кіровограда. За п'ять років портал двічі змінював свій дизайн (зовнішній вигляд) та адресу, проте протягом всього часу існування незмінними лишаються ідея та принципи, за якими працює команда видання.

На сторінках сайту можна знайти свіжі новини суспільного, політичного, культурного життя Кіровограда та області, резонансні події України, актуальні фото- і відеоматеріали. Окрім того, «Гречка» пропонує змістовну аналітику і журналістські розслідування.

Також щотижня на сторінках сайту з'являється найповніша афіша культурних подій обласного центру. В нагоді стане і довідка підприємств та закладів Кіровограда.

Громадським журналістом на сторінках видання може стати кожен - достатньо зареєструватися і створити свою сторінку на «Гречаних блогах».

Цікавим є той факт, що до заснування і роботи «Стріхи», і «Гречки» активно долучався Валерій Лебідь - один із провідних журналістів міста. Завдяки його ентузіазмі і неупередженості «Гречка» продовжує успішно функціонувати, здобуваючи прихильність не тільки молодіжної аудиторії. Це одне із небагатьох кіровоградських видань, яке пропонує аналітичну журналістику.

В обласних виданнях тема молоді є актуальною. Молоді журналісти сміливо здобувають інформаційний простір, долучаючись до роботи «немолодіжної» журналістики (наприклад, в газеті «Наше місто» чи «Нова газета» молодий колектив журналістів, проте редакційна політика не обмежується виключно проблемами молоді). За формальними показниками такі видання не є молодіжними в їх чистому вигляді.



2.2 Контент-аналіз молодіжної газети «Меридіан»

Я хочу розглянути та дослідити діяльність одного з регіональних видань, а саме Кіровоградської обласної молодіжної газети «Меридіан», і на її прикладі показати основні можливі напрямки розвитку молодіжної журналістики кіровоградського медіа-простору.

Драматизм цього дослідницького сюжету в тому, що це видання існувало фактично два роки, і було одним із перших успішних молодіжних видань: так, створювали газету молоді люди - студенти, громадські активісти, і контент був молодіжним. Серед студентів було престижно дописувати в «меридіан», головний редактор серйозно формував колектив і чітко знав, який вектор є головним для того, щоб газета стала систематичною і впізнаваною. Проте її діяльність припинилася, коли закінчився термін фінансування (вона існувала на кошти гранту, потім її тимчасово підтримували місцеві органи влади та університету), але з часом фінансування припинилося, і як результат - зникла газета.

Проте її концепційна виразність заслуговує уваги.

Дане видання є газетою студентів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Перший випуск вийшов 14 листопада 2006 року і містив у собі 8 сторінок (починаючи з випуску №16 від 30 листопада 2009 року обсяг газети збільшився удвічі - 16 сторінок). Такий обмежений розмір номеру зберігався протягом майже всього існування газети, під час якого було створено 18 номерів. Варто зазначити, що періодичність виходу була щомісячна у накладі 5000 ескізів.

Більшість випусків газети доступні за адресою http://issuu.com/akma.

«Меридіан» містив у собі декілька постійних рубрик. Розглянемо кожну з них:

1) Титульна сторінка

На титульній сторінці газети зазначалось, що дане видання інформує «тебе про найважливіші події, концерти, змагання і виставки, які відбулися у нашому університеті за місяць»; створює «для тебе нові можливості, публікуючи оголошення про конкурси, стипендії, стажування в Україні та за кордоном, вакансії працевлаштування»; захищає «твої права, щоб ти міг вільно висловлювати свою думку, жити у нормальних умовах або отримувати стипендію вчасно». Також основну частину сторінки займала фотографія, яскрава назва та короткий вступ, які відображали тематичну специфіку випуску.

2) «Новини» (згодом було перейменовано на «Молодіжні новини»)

На цій сторінці висвітлювалися найважливіші події України (колонка «А що в Україні?»), світу (колонка «А що в світі?»), а також були запропоновані до уваги конкурси та акції (колонка «Створюємо можливості»). Іноді з'являлася колонка «Гаряченька тема», за допомогою якої виносилися на розсуд читача найактуальніші тогочасні події.

3) «Актуальна тема»

Ця сторінка була присвячена зображенню найважливіших проблем кіровоградських студентів і зокрема жителів міста. Зазвичай, виконувалася рубрика у жанрі репортажу чи журналістського розслідування з використанням висловлювань студентів, викладачів чи просто випадкових перехожих.

4) «Ретроспектива»

Назва цієї рубрики змінювалася декілька разів (наприклад, на «Ностальгія» або «Свято») відповідно до специфіки номера. На цій сторінці можна було знайти цікаві факти, фотографії з минулого. В одному з випусків рубрику присвятили новорічним бажанням викладачів у дитинстві, розмістили їх дитячі фотографії і запропонували читачам самостійно відгадати «хто є хто».

5) «Спецпроект»

Ця рубрика виділялася для висвітлення яскравих та значущих подій або ж дослідження питання чи проблеми, яка турбує молодь і всіх жителів міста. Обсяг корисного матеріалу доповнювала невеличка колонка під назвою «А-фішка». Як зазначили самі створювачі газети, «тут ви знайдете необхідну інформацію про відпочинок для молоді у нашому місті».

6) «(мас) КУЛЬТ.УРА!»

Така творча та оригінальна назва сторінки відповідала її наповненню: вона вміщувала у собі інформацію та враження від концертів відомих співаків, що приїжджають до Кіровограду, а також коротенькі рецензії на нові кінострічки (колонка «Наше улюблене кіно», партнером якої був кінотеатр «Портал») і книги (колонка [читати - модно], партнером якої був «Книжковий супермаркет»). Молоді журналісти вели пропаганду цікавого та здорового відпочинку на противагу згубним рекламам алкоголю та цигарок.

7) «Персона»

Одна з найцікавіших рубрик, яку протягом усього існування газети вела зовсім юна журналістка Наталя Романюк. Матеріал сторінки подавався читачу у форматі інтерв'ю з виділенням найважливіших цитат тієї чи іншої особистості. Також були розміщені фотографії людини, з якою відбулася розмова. Деякі матеріали і досі залишаються цікавими та актуальними. У рубриці брали участь такі яскраві особистості, як МС Ёжа, Валентин Поворозник, Анатолій Єгорович Коротков, Михайло Черновол, Олександр Колотуха, Андрій Кур'ян, Володимир Панченко, Андрій Ліпатов, Любов Боса, Григорій Клочек, Леонід Куценко та інші.

8) «Остання сторінка»

Сторінка, що завершувала номер газети, зазвичай, містила декілька рубрик, а саме «Обличчя номера», «Фотопогляд», «Вітаємо:)», «Експонат», «Робота для студентів» та «Комікс у номер». Їх назви та кількість постійно видозмінювалися відповідно до специфіки номеру.

Як усім відомо, найважливішим чинником, що впливає на популярність та актуальність газети, є особистості, які її створюють - журналісти, редактори, фотографи і т.д. Основу редколегії «Меридіану» складали молоді таланти - студенти університету. Склад журналістів та редакторів газети постійно змінювався, та є особистості, постійне перебування яких у редколегії цього медіа-проекту зробило вихід кожного номеру особливим та креативним.

Слід виділити Олександра Акименка, який зробив величезний внесок у створення та розвиток газети, адже займав посаду головного редактора від початку її існування. Інша частина редколегії складалася з майбутніх журналістів та редакторів - студентів Кафедри видавничої справи та редагування (Факультет філології та журналістики) КДПУ ім. Винниченка. Їх склад був невеликим та постійно змінювався, на сторінках з'являлися результати праці нових авторів та фотографів.

Декілька слів про Александра Акименка з його публічної офіційної сторінки в соціальній мережі Facebook

Робота та освіта

· Платформа - Співзасновник, керівник проекту , з 2010 р. донині

· Forbes. Україна - Deputy editor Forbes.ua - Kyiv, Ukraine, з квітня 2012 р. до серпня 2013 р.

· TEDx Kyiv - волонтер · З 2010 р. до 2012 р.

· Вме100слов - собственник проекта, блогер, з березня 2009 р. до 2012 р

· Бюро «Свідомо» - журналист, з серпня 2008 р. до травня 2010 р.

· Телеканал «Интер» - журналист, з грудня 2007 р. до липня 2008 р.

· Кировоградская областная молодежная газета «Меридіан» - головний редактор, з вересня 2006 р. до лютого 2008 р.

· Украинский медиа холдинг

Такий діапазон професійної реалізації свідчить про потужні організаторські здібності, інноваційний спосіб медіамислення - вміння бачити сутність медійного середовища і як бізнес-інструмента, і як середовища для формування іміджу, отримання освіти. Саме на харизмі таких організаторів і тримаються молодіжні ЗМІ.

Проблемою даного видання можна назвати наявність орфографічних, стилістичних та іншого роду помилок на його сторінках. Оскільки газета створювалася виключно студентами без досвіду та навичок подібної роботи, то рідка поява неправильного вживання слів та допущення помилок є закономірним явищем.

Отже, молодіжна газета «Меридіан» стала своєрідним поштовхом та стартом для багатьох молодих журналістів, редакторів і фотографів. Процес підготовки кожного випуску дав змогу попрактикуватися та отримати безцінний досвід роботи над створенням газети. Протягом тривалого існування видання змогло привернути до себе увагу цільової аудиторії - молоді, зайняти достойне місце серед кіровоградських ЗМІ (зокрема, молодіжних). Сам же медійний проект став прикладом молодіжного видання як засобу, що залучає молодь до формування активної громадської позиції, здорового способу життя, правильних життєвих орієнтирів, моральних цінностей, широкого кругозору тощо.

2.3 Молодіжний журнал «шTOPOR»

Для окреслення основних тенденцій розвитку сучасних молодіжних регіональних ЗМІ було здійснено контент-аналіз кіровоградського літературно-мистецького журналу «шTOPOR». Дане видання має молодіжну спрямованість та специфічну тематику, тому може вважатися гідним прикладом для узагальнення стану регіональних молодіжних ЗМІ в цілому.

Своєрідна назва видання пояснюється головним редактором, Кирилом

Поліщуком, так: «Журнал не дарма має таку загадкову назву «шTOPOR», яка поєднує в собі ніби два поняття - штопор і топор, тобто сокиру. Штопором ми для вас будемо відкривати, себто відкорковувати, маловідомих поетів, прозаїків, музикантів зі всієї України і, зокрема, Кіровограда. Адже штопором відкорковують вина - благородний напій. Але, можливо, що буде траплятися і шмурдяк... А «топором» (сокирою) будемо прорубувати Україні, та і самим кіровоградцям, вікно в літературу, кіно, театр, музику, розповідати про культурні події нашого міста, що і як пройшло, що і де буде, і що варто відвідати».

«шTOPOR» вирізняється подвійним форматом: видання є у вільному доступі як мистецький портал та як електронний журнал, який можна легко завантажити. Це забезпечує зручне користування, а також зворотній зв'язок між редакторами та читачами. Кожен має можливість внести вклад у розвиток видання, запропонувавши цікаві матеріали чи вказавши на недоліки. Свіжі новини з'являються на сторінках порталу кожен день, а нові випуски журналу - щомісяця. Видання містить 7 постійних рубрик (подано опис, створений головним редактором):

1) ВІД РЕДАКТОРА. Тут ви прочитаєте зауваження редактора журналу щодо випуску, що і як робилося, для чого ми це робимо і таке інше.

2) БО КУЛЬТУРНЕ МІСТО. В цій рубриці ви маєте можливість познайомитися з культурними подіями Кіровограда, які відбулися, з їх рецензіями та оглядами, а також дізнатися про нові заходи, літ.читання, вистави і концерти.

3) ЩО ВАРТО ЧИТАТИ. У цій рубриці кваліфіковані читачі будуть ділитися своїми знахідками, авторами, книжками, коротше те, на що можна звернути увагу, те, що ВАРТО прочитати.

4) ЩО ВАРТО ЧЕКАТИ. Ця рубрика познайомить вас з майбутніми надходженнями на книжковий ринок, найгучніші музичні та театральні проекти, які плануються в Кіровограді. Коротше те, чого ВАРТО дочекатися.

5) MUSIC IN UKRAINE. Українська та Кіровоградська маловідома музика відкоркується вам в цій рубриці. Рецензії на виступи, інтерв'ю та історії груп ви можете прочитати тут.

6) ЦЕНТР НА КОМПАСІ. ?Чому на компасі немає центру?? - задалися ми питанням. Якщо уявити, що компас це Україна, то центром на компасі є Кіровоград. Тому ця рубрика відкриє для вас кіровоградських письменників, і з їх творчістю ви можете познайомитися саме в цій рубриці.

7) МЕСЕДЖ З...(ПІВДНЯ/ПІВНОЧІ/ЗАХОДУ/СХОДУ). Не могли ми оминути увагою і авторів з інших ?сторін світу?. Тому для їхньої творчості і створили цю рубрику. В кожному випуску будуть представлені письменники з різних регіонів України.

Видання активно співпрацює з початківцями поетами та всіма, хто цікавиться поезією. Результатом є батл поезій «Битва поетів», літературно-музичний фестиваль «Хід конем», проект «Вуличні музиканти» та численні концерти молодих музичних гуртів.

Тож «шTOPOR» постійно розвивається, шукає нові ідеї, обличчя та таланти, але основна суть видання не змінюється - це заклик до молоді зростати морально й духовно, брати активну участь у культурному житті міста, дізнаватися про своїх талановитих земляків, відкривати для себе незвичайну літературу та музику, цінувати поезію.

2.3. Власна концепція молодіжного видання

Проблема молодіжної журналістики у Кіровограді є однією з типових для всієї регіональної журналістики. Вона полягає у відсутності необхідного фінансування, недостатньої кількості молодих журналістів-ентузіастів, які б працювали на громадських засадах, без зарплатні. Також важливим чинником у створені молодіжного видання є майбутня аудиторія, читачі, а саме підлітки - школярі та студенти, молодь. Тому друкований формат найчастіше недоступний для купівлі чи перегляду, адже обмежується невеликим тиражем. Тому використання сучасних технологій - це запорука популярності видання та забезпечення його функціональності. Звичайно, можна періодично готувати дайджест - обирати найцікавіші, актуальні матеріли та створювати друковані версії.

Нині звичайний підліток має багато можливостей для створення всілякого роду сайтів, блоґів чи особистих сторінок у Інтернеті. Такий спосіб висловлення особистої думки доволі зручний та доступний у використанні, адже щоб стати журналістом не потрібно влаштовуватися на роботу в редакцію, шукати кошти для створення власного видання чи просити опублікувати свої статті в якомусь авторитетному виданні. Тому традиційні газети та журнали втратили свою минулу популярність. Тож, на мою думку, найкращим вибором у форматі видання стане блог (наприклад, на платформі Blogger).

Колектив дописувачів має складатися з декількох молодих журналістів, адже думка однієї людини найчастіше буває суб'єктивною, а також передбачається залучення експертів та досвідчених журналістів (як кіровоградських, так й з інших міст України - таку можливість відкривають соціальні мережі, де можна вийти на діалог з будь-яким відомим журналістом чи громадським діячем).

Створюваний медіа-продукт має відрізнятися від інших регіональних порталів чітко визначеною цільовою аудиторією та специфічною тематикою. Наприклад, буде недоречною кримінальна хроніка.

Молодіжне видання має містити в собі новини суспільного життя, інформацію про акції, конкурси, головні культурні події міста, історії з життя школярів та студентів, практичні поради для виходу з складних життєвих ситуацій, альтернативи для творчої та професійної реалізації тощо.

Переваги електронного видання в тому, що цей інформаційний продукт буде мультимедійним: буде можливим додавати відео-контент (як авторський, так і через посилання на інші цікаві медіапродукти), створювати цікаву динамічну інфографіку, посилювати фото контент (фотожурналістика - теж цікавий формат для розвитку молодіжної журналістики).

Орієнтовні тематичні рубрики: навчання, освіта, дозвілля, спорт, пошуки і мандрівки, діалоги, літературна творчість, розслідування, обмін досвідом, мотивації.

Також важливим є наявність зворотного зв'язку, тобто можливості читачів віртуально спілкуватися з редакцією та з іншими читачами.

На мою думку, саме така концепція молодіжного видання може зацікавити сучасну аудиторію. Проаналізувавши дії та витрати, необхідні для створення даного медіа-продукту, можна сказати, що реалізувати цей проект можливо.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Кіровоградський молодіжний медіа-простір - явище малодосліджене. Існує невелика кількість видань, які можна назвати взірцями регіональної молодіжної журналістики. Зазвичай, вони створені студентами або випускниками факультету філології та журналістики КДПУ ім. В. Винниченка. Цей вищий навчальний заклад випускає професіоналів, що реалізовують себе під час навчання та після закінчення університету. Цільовою аудиторією студентських видань є студенти та викладачі закладу. Тому подібні медіа-продукти відрізняються від інших специфічною тематикою змісту. Наприклад, статті про студентське життя, інтерв'ю з викладачами, огляди головних подій міста, оголошення, які стосуються подій в університеті - це традиційне наповнення студентських газет. Також існували та існують незалежні видання з молодіжною спрямованістю. Прикладами є кіровоградська обласна молодіжна газета «Молодіжне перехрестя», створена у 2004 році (зараз не існує), та сучасний інтернет-портал «Гречка», заснований у 2008 році та популярний і сьогодні. Також цікавим активним форматом молодіжної журналістики можна вважати журнал «шTOPOR».