Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ

СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Контрольна робота

з дисципліни «Українська мова»

Студентки 1 курсу ЕПз-16з групи

Жуковської Тетяни Миколаївни

перевірив: ст. викладач

Малиш М.М.

Київ 2016

1. Що ми включаємо у поняття "рідна мова" і "національна мова". Чи тотожні ці поняття

Національна мова - це мова українського народу, української нації, яка об'єднує літературну форму загальнонародної мови, її територіальні та соціальні діалекти.

Національна мова - це тип національного мислення, тип національної культури, філософії, психології, що може реалізовуватися у різноманітних варіантах мовної, мовленнєвої та національної діяльності. Вона об'єднує людей більше, ніж класова, партійна приналежність, етнічне походження. Ось чому на відміну від літературної, національна мова не може оперувати поняттями єдиної уніфікованої норми. Для сформованої політичної нації територіальні або соціальні особливості мови є свідченням широти й багатства спільної національної культури.

Необхідно зауважити, що абсолютним синонімом до терміна національна мова є загальнонародна мова.

Національна (загальнонародна) мова охоплює:

1) літературну мову,

2) діалекти,

3) професійні й соціальні жаргони,

4) фольклорні елементи,

5) просторіччя,

6) суржик.

В літературі можна натрапити на думку, що загальнонародної мови як такої не існує, а є слобожанська мова, мова волинян, подолян, полтавців тощо. Якщо йти таким шляхом, то загалом не варто визнавати факт існування єдиної національної мови, тобто мови української нації.

Проте поняття національної мови (чи національних мов) поширене в науковій термінології та має не лише суспільний, а й власне лінгвістичний зміст.

Рідна мова -- мова, з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей у їх національній своєрідності. Людина стає свідомою, оволодіваючи мовою своїх батьків. Тому в художній літературі -- поезії і прозі -- всіх народів поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, батьківської хати, материнського тепла, вітчизни, тобто рідна мова сприймається не просто як засіб комунікації, не тільки як знаряддя формування думок, а значно інтимніше -- як одне з головних джерел патріотичних почуттів, як рецептор духовно-емоційної сфери людини. Письменники поетизують рідну мову так само, як і рідний край, його пейзажі, як свій народ. Мова входить у систему художніх образів.

Рідна мова єднає, консолідує народ у часі і просторі. Тому-то духовні проводирі нації постійно звертаються до своєї мови як до основи народності, найбільшого духовного багатства, животворного джерела повноцінного розвитку. У зверненні до носіїв української мови М. Рильський писав: «Мова -- втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови».

Людина, народ у цілому, творячи свою духовну культуру, самовиражаються головним чином у мові (словесний фольклор, словесна індивідуальна творчість). Тому кожне суспільство дбає про свою рідну мову не тільки як про засіб взаємної інформації і нагромадження знань, а й як про знаряддя створення художніх цінностей. Важливо, щоб названі функції мови-інформативна (комунікативна), пізнавальна (накопичувальна) і художня -- використовувалися повною мірою. Вияв неуваги до однієї з них може призвести до функціональної неповноцінності мови, а отже, й до зниження її соціального престижу, до намагання надолужити одну з цих функцій використанням іншої мови.

Так склалося, що в сучасному світі поняття рідної і національної мови змішуються. Між ними ставиться практично знак рівності, що, по суті, абсолютно невірно.

Яка ж різниця між національною і рідною мовою? Наприклад, розглянемо таку ситуацію: людина з України емігрувала до США і з часом отримала громадянство. З цього моменту його національна мова - англійська. Чи робить це її рідною? Звичайно, ні. Рідною залишається й надалі українська мова, а офіційною мовою, мовою спілкування - англійська. Ось у чому полягає різниця між національною мовою та рідною мовою.

2. Автобіографія. Чим автобіографія відрізняється від резюме

Автобіографія -- це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.

Автобіографія має бути вичерпною й лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення автобіографія може бути:

- автобіографією-розповіддю (укладається в довільній формі);

- автобіографією-документом (точно викладаються основні факти).

Автобіографія складається з таких реквізитів:

1. Назва документа.

2.Текст.

3. Дата.

4.Підпис, ініціали, прізвище особи, яка написала автобіографію.

Основними складовими частинами тексту автобіографії є:

1. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю, у називному відмінку).

2. Число, місяць, рік і місце народження.

3. Відомості про навчання (роки й місце, одержана освіта й спеціальність за дипломом тощо)

4. Відомості про трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював автор автобіографії, останнє місце роботи чи навчання, посада).

5. Відомості про громадську роботу, досягнення, заохочення, захоплення.

6. Відомості про батьків (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, де й ким працюють, посада або останнє місце роботи).

7. Склад родини і стан сім'ї.

8. Паспортні дані, домашня адреса, номер телефону.

Автобіографія

Я, Карпюк Петро Іванович, народився 14 квітня 1975 року в м. Житомир, Житомирської області (Україна).

Мати - Карпюк Галина Володимирівна, 1950 року народження, українка, має вищу педагогічну освіту, працювала педагогом (вихователем у дитячому садку, потім шкільним учителем), пенсіонер. Проживає за адресою: м. Житомир, Житомирської області, вул. Арктична, 178.

Батько - Карпюк Руслан Олегович, 1949 року народження, українець, здобув середню технічну освіту, працював машиністом електровоза, пенсіонер. Зараз проживає за адресою: м. Житомир, Житомирської області, вул. Арктична, 178.

У 1982 році пішов у 1 клас Житомирської середньої школи № 3 в рідному місті Житомир, а в 1990 році отримав неповну середню освіту і вступив до Житомирського економічного технікуму на спеціальність технік-технолог, який успішно закінчив у 1994 році.

З 1994 по 1995 рік - служба в армії (ракетні війська, старший сержант запасу).

У 1995 році вступив до Івано-Франківського педагогічного інституту, і в 2000 році отримав диплом спеціаліста за спеціальністю викладач фізики і математики.

У 2005 році вступив до Вінницького інституту економіки (на заочне відділення), який закінчив у 2010 році, отримавши диплом економіста (бакалавр)

З 2000 року почалася моя трудова кар'єра з посади вчителя математики і фізкультури в сільській школі.

У 2005 році одружився і переїхав на постійне місце проживання в м. Львів, влаштувавшись на роботу в приватну фірму на посаду менеджера по роботі з клієнтами, де працював по теперішнього часу. За багато років успішної роботи менеджером придбав величезний досвід роботи з клієнтами. Звільнився у зв'язку з тим, що не було можливості кар'єрного росту, а мені б хотілося реалізуватися не тільки як менеджеру, але і як керівнику відділу.

Одружений. Дружина - Ілона Анатоліївна Карпюк, 1983 року народження, українка, освіта вища юридична, в даний час знаходиться в декретній відпустці, проживає зі мною.

Син - Карпюк Дмитро Петрович, 2006 року народження, проживає зі мною.

Донька - Карпюк Ганна Петрівна, 2011 року народження, проживає зі мною.

У трудовій діяльності завжди відрізнявся своїми досягненнями і творчою ініціативою, як в педагогічній діяльності, так і в роботі менеджером у приватній компанії, за що багаторазово заохочувався грошовими преміями та цінними подарунками.

Хобі - спорт і велотуризм. Маю другий дорослий розряд з легкої атлетики та коричневий пояс з рукопашного бою. Неодноразово займав призові місця в різних змаганнях з легкої атлетики. Регулярно займаюся в тренажерному залі і їжджу на велосипеді на довгі дистанції.

Судимостей не маю.

14 серпня 2015

Резюме називають документ, у якому коротко викладено особисті, освітні та професійні відомості про особу. На відміну від автобіографії, резюме зорієнтоване не на всебічний опис особи, а передусім на переконання роботодавця у наявності у претендента умінь, необхідних для виконання певної роботи відповідної освіти, організаційних навичок, досвіду тощо..

Панченко Світлана Петрівна

Мета -Працевлаштування на посаду головного спеціаліста відділу виплати пенсій

Ё Професійні навички Своєчасне і якісне відпрацювання документів по нарахуванню та виплаті пенсій

Ё Оформлення особових рахунків по новопризначених та прибулих пенсійних справах та нарахування пенсії до виплати

Ё Контроль роботи спеціалістів І категорії

Ё Контроль правильності розміру виплати допомоги на поховання

Ё Своєчасне відпрацювання відомостей особових рахунків, виплата по яким припинена у зв'язку з закінченням строку виплати

Ё Контроль правильності оформлення поштових переказів

Ё Листування з виконавчими службами та іншими організаціями

Ё Ведення звіту по переплатам та звіту по формі 2а.

Особисті дані

Ё Д.н. 25 січня 1979 р.

Ё Одружена

Ё Маю доньку семи років

Ё Судимостей не маю

Досвід роботи червень 2006р. - березень 2010р.

Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва

Посада: головний спеціаліст відділу виплати пенсій

Посадові обов'язки:

- контроль за своєчасним відпрацюванням відомостей особових рахунків.

- перевірка правильності та законності нарахування сум по особовим рахункам при надходженні пенсійних справ з перерахунками.

2001-2003 рр. Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

Посада: спеціаліст першої категорії відділу по роботі зі зверненнями громадян

Посадові обов'язки:

- опрацювання звернень громадян, що надійшли на адресу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації;

- допомога громадянам у вирішенні відповідно до чинного законодавства питань, з якими вони звернулись.

Освіта1996-2001 рр. Національний університет "Києво-Могилянська академія", м. Київ

Факультет: Правознавство

Спеціальність: спеціаліст-правознавець

Ё Додаткові відомості: Англійська мова - рівень володіння середній

Ё ПК - досвідчений користувач (повний пакет програм MS Office, Lotus, HTML, навігація в Internet, довідково-інформаційні програми).

Ё Машинопис - 180 знаків на хвилину.

Ё Знання оргтехніки (міні-атс, ксерокс, факс, принтер, сканер).

3. Напишіть характеристику на учня 11-го класу. Назвіть реквізити характеристики та їх розміщення

Характеристика -- це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника (учня).

Характеристика дається, як правило, з останнього місця роботи або навчання. Готує її керівник структурного підрозділу (у школі -- класний керівник). Підписується керівником установи або ж керівником установи й керівником структурного підрозділу та засвідчується гербовою чи круглою (що прирівнюється до гербової) печаткою.

Характеристика подається при вступі до навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу тощо. Залежно від призначення може бути виробничою, атестаційною, рекомендаційною, нейтральною.

Характеристика складається, як правило, з таких реквізитів:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я, по батькові особи (повністю), на яку складається характеристика, у родовому відмінку.

3. Посада, науковий ступінь, учене звання (якщо є), місце роботи, навчання.

4. Рік народження (за необхідності -- національність, домашня адреса, освіта).

5. Текст.

6. Дата складання характеристики.

7. Підпис керівника установи (другим може бути підпис керівника структурного підрозділу, інших посадових осіб).

8. Печатка установи.

Текст характеристики містить, як правило, такі дані:

- короткі анкетні дані про особу, на яку складається характеристика;

- відомості про трудову (навчальну) діяльність особи (де, з якого часу працює, на яких посадах працює або дані про навчання);

- оцінка ділових і моральних якостей особи, ставлення до колег, риси характеру, відомості про стягнення, заохочення, нагороди;

- висновки про особу, на яку складається характеристика;

- місце, куди подається характеристика.

Характеристика

Іванова Віктора Петровича, учня

11 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2

м. Прилуки Чернігівської області,

1983 року народження, українця,

освіта середня.

Іванов Віктор Петрович з 1990 до 2001 року навчався в ЗОШ І -- III ступенів м. Прилуки Чернігівської області. За час навчання в школі зарекомендував себе здібним дисциплінованим учнем. До навчання ставиться сумлінно, має глибокі й міцні знання з усіх предметів, усебічно розвинений. Багато читає художньої літератури. Останні три роки очолював шкільний драматичний гурток. Брав активну участь у культурно-масових заходах.

Брав участь у районних олімпіадах з української мови та літератури, фізики, де посідав 1--2 місця. Захоплюється футболом. Виступав за збірну команду школи.

Уміє триматися в колективі, підкоряється його вимогам. Критично ставиться до власних вчинків, до поведінки товаришів і відверто про це говорить. Доброзичливий, стриманий, урівноважений.

Характеристика видана для подання в приймальну комісію Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Директор школи (підпис) І.П.Аксьонов (печатка)

Класний керівник (підпис) К. П. Гур'їна (дата)

4. Напишіть правильно слова, поясніть орфограми

автобіографія рідний мова резюме

Проїзний-

1) Спрощення груп приголосних здн-зн

Контрастний, баластний

1) літера т зберігається: у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється, контраст -- контрастний, баласт -- баластний

Випускний

1) У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-, але: випуск -- випускний, виск -- вискнути, риск -- рискнути

Блиснути -

1) У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну- блиск - блиснути

Зап'ясний -

1) Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї: після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня.

2) Літера т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять

Кістлявий -

3) Літера т зберігається у словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять

Шістнадцять -

1) Літера т зберігається у словах:

зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять

2) У числівниках на -дцять, -десят, -сот у кінці попередньої частини слова м'який знак не пишеться: п 'ятнадцять, шістнадцять

3) М'який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, на позначення м'якості приголосних у кінці слова чи складу

Ненависне -

1) У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т: ненависть - ненависне

Чесний -

1) У групах приголосних - -с(т)н'-, -стн- випадає т: честь - чесний.

Список використаних джерел

Закон України «Про мовив Українській РСР» від 28.10.89, зі змінами від 28.02.95.

Житецький П. Нарис літературної історії української мови в ХVІІ ст. - Львів, 1941. - С. 3.

Оржехівський В. Міжетнічні взаємини // Права Людини. - Харків, 2001.

Освіта України. - №4 (232) від 24 січня 2001.

Пентилюк М. Наш скарб - рідна мова. /Матеріали сайту "Сторінки лінгвіста", 2001.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А. П.Грищенка.-К.: Вища шк., 2002.

Размещено на Allbest.ru