главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 





Переклад власних імен з анлійської на українську

Дослідження особливостей перекладу та способів перекладу власних імен з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу. Існуючі способи та прийоми: транслітерація; транскрипція; транспозиція; калькування.

Рубрика: Иностранные языки и языкознание
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 21.01.2013
Размер файла: 48,1 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные документы


1. Особливості перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську
Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011

2. Особливості перекладу англійських власних імен українською мовою
Визначення поняття власних імен, їх класифікація та місце в художній літературі. Шляхи досягнення адекватності при перекладі власних імен. Особливості перекладу промовистих власних імен на матеріалі творів Дж. Роулінг та роману Д. Брауна "Код Да Вінчі".
дипломная работа [94,9 K], добавлен 21.06.2013

3. Аналіз фонових знань, необхідних перекладачеві для перекладу текстів у галузі неврології
Аналіз фонових знань перекладача, необхідних для роботи із текстами у галузі неврології. Переклад тексту з англійської мови на українську (історія хвороби). Розгляд головних перекладацьких прийомів, застосованих для перекладу термінологічних сполук.
курсовая работа [95,1 K], добавлен 09.05.2012

4. Способи та прийоми перекладу. Особливості передачі власних назв з німецької мови
Загальні труднощі перекладу (фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні труднощі), його способи та прийоми (на основі системних еквівалентних відповідників, передачі безеквівалентних номінацій). Передача німецьких власних назв на українську мову.
дипломная работа [120,5 K], добавлен 12.09.2012

5. Переклад ділових листів з англійської мови на українську
Аналіз фонових знань, необхідних перекладачеві для перекладу ділових листів: загальна їх характеристика та особливості ділової кореспонденції. Зміст та стиль ділового листа, відсоткове співвідношення та аналіз граматичних конструкцій при його перекладі.
курсовая работа [63,2 K], добавлен 07.11.2011

6. Лексико-граматичні труднощі перекладу німецькомовних текстів у галузі юриспруденції
Фонові знання, необхідні для перекладу текстів у галузі юриспруденції. Дослідження шляхів перекладу німецької юридичної термінології на українську мову. Основні прийоми перекладу термінів-словосполучень. Аналіз лексико-граматичних трансформацій.
курсовая работа [137,8 K], добавлен 28.12.2012

7. Лексико-стилістичний аналіз економічної лексики, аналіз способів перекладу лексичних одиниць
Аналіз фахових та фонових знань, необхідних перекладачу для роботи з текстами економічного характеру. Способи перекладу лексичних одиниць в економічному тексті. Використання граматичного часу при перекладі. Розмежування між активним та пасивним станами.
дипломная работа [142,1 K], добавлен 22.07.2011

8. Калькування як лексичний прийом перекладу
Основні поняття теорії лексичного калькування та його різновиди. Калькування як спосіб перекладу лексичних одиниць, його місце у системі шляхів перекладу. Погляд на словотворче калькування як на поморфемний переклад. Калькування та буквальний переклад.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 08.06.2012

9. Полісемія англійських термінологічних одиниць як проблема перекладу
Полісемія у термінологічній системі англійської мови. Багатозначність та неоднозначність відповідників перекладу термінів з англійської на українську мову. Використання словника при роботі з багатозначними термінами, їх переклад відповідно до контексту.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 13.03.2013

10. Перекладацький та стилістичний аналіз труднощів текстів в галузі психології
Розгляд фонових знань необхідних для перекладу текстів в галузі психології. Ознайомлення з положеннями перекладу та визначення особливостей перекладу текстів науково-технічної літератури. Систематизація і класифікація труднощів з метою їхнього подолання.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 26.02.2012


Другие документы, подобные Переклад власних імен з анлійської на українську

Страница:  1   2 


Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську

Розділ 2. Засоби та прийоми перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську

Висновки

Список використаної літератури

Додаток А. Переклад та аналіз тексту

ВСТУП

У наш час,час широких міжнародних зв'язків іноземні імена й назви утворюють значну частину словникового складу української мови. Важко уявити собі працівника науки і культури, фахівця з будь-якої галузі людської діяльності, який не вживав би назв і назв, запозичених з іноземних мов. Багато з них - журналісти, вчені, редактори, перекладачі, референти, бібліографи, бібліотекарі та інші - повсякденно стикаються з необхідністю писати іноземні імена і назви.

Для того щоб грамотно писати іноземні імена на українській мові, необхідне знання відповідних правил та принципів. Проте правильність є чимось відносним, змінним з появою нових норм і розпоряджень, інструкцій і т.д. Необхідно також представити собі, як вчинити, якщо буквально вжитого правила не виявиться (а це може статися, тому що всього передбачити не можна). Отже необхідно, свідоме засвоєння основ транскрипції, розуміння природи власного імені та оволодіння досить тонкими і різноманітними прийомами передачі іншомовних власних назв, що існують в українській мові.

Імена і назви завжди грали особливу роль. Зі з'ясування імені починається знайомство людей один з одним. Власні імена надзвичайно важливі для спілкування та взаєморозуміння людей. Від загальних слів їх, крім іншого, відрізняє тенденція до універсальності використання. Наприклад, переходячи до розмови на іншій мові, доводиться використовувати інші загальні слова стосовно знайомих предметів і понять.

Таким чином, імена стають опорними точками в міжмовній комунікації і тим самим, у вивченні іноземної мови і перекладі з неї. Це породило ілюзію того, що імена і назви не вимагають особливої уваги при вивченні іноземної мови і перекладі з неї. Такий підхід є помилковим. Власні назви дійсно допомагають подолати мовні бар'єри, але у своєму початковому мовному середовищі вони мають складну смислову структуру, унікальні особливості форми та етимології, численні зв'язки з іншими одиницями і категоріями мови. При передачі імені на іншу мову велика частина цих властивостей втрачається. Якщо не знати або ігнорувати ці особливості, то передача імені на іншу лінгвістичну основу може не тільки полегшити, але й ускладнити ідентифікацію носія імені.

Вважається,що власні назви «перекладаються» як би самі собою, автоматично, суто формально. Результатом подібного формального підходу є численні помилки, різне читання, неточності в перекладі текстів та використання іншомовних імен та назв. А інший раз навпаки , «точність» передачі призводить до виникнення незручновимовленних, немилозвучних або безглуздих імен та назв.

Мета роботи: Метою даної роботи є дослідження особливостей перекладу та способів перекладу власних імен з англійської мови на українську.

Мета роботи досягається вирішенням таких завдань:

§ проведення аналізу фонових знань;

§ застосування перекладацьких прийомів та вмінь;

§ з'ясування частотності використання різних видів трансформацій.

Матеріалом дослідження є J.K. Rowling "Harry Potter and Half-Blood Prince", 2009.

РОЗДІЛ 1

Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних імен з англійської на українську мови. Історія розвитку перекладу власних імен.

переклад власна назва географічний

На сьогоднішній день ще не встановлено абсолютно точних правил перекладу англійських власних назв на українську мову і навпаки. І це зрозуміло, адже повних еквівалентів на орфографічному, а тим більше на фонологічному рівні майже не буває, тому що звуки того самого класу навіть у близькоспоріднених мовах досить різняться між собою. Внаслідок цього еквівалентних трансформів на рівні звукового відтворення всіх українських власних та інших назв англійською мовою і навпаки бути не може.

Тим більше що деякі звуки нашої мови взагалі не мають відповідників у фонетичній системі сучасної англійської мови, де практично відсутня палаталізація приголосних, немає подовження приголосних, фактично відсутні прямі відповідники нашим приголосним (г, х, ц) тощо. Все це створює труднощі при передачі українських власних назв іноземними мовами. Зокрема й при відтворенні звукової (та орфографічної) форми українських власних імен англійською мовою (як і англійських - українською) доводиться часом використовувати найближчі фонеми.

Усі власні назви несуть у собі якусь інформацію стосовно якогось предмета,чи його властивостях. Ця інформація може бути відомою різною мірою в різних сферах спілкування. Якщо ця інформація набуває поширення в масштабах всього мовного колективу, то це означає, що відомості про даний предмет є частиною мовного значення власної назви.

Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних імен з англійської на українську мови

При перекладі власних назв, особливої уваги треба приділити, перекладу власних імен, бо саме при передачі власних імен найбільш виразно проявляється тенденція до встановлення еквівалентів.

Існує чотири способи передачі власних назв у перекладі: транслітерація, транскрипція або транскрибування, транспозиція та калькування.

Роботи інших авторів

Дослідженню власних імен та назв присвячували свої праці багато лінгвістів, серед яких І. В. Корунець , В.І. Карабана, А.Б. Федоров, Левицька Т.Р. і Фітерман А.М., інші. Серед небагатьох наукових праць з перекладу, де глибоко аналізується передача власного імені, можна назвати монографії С.Влахова і С. Флоріна , І.Рецкера , а також Д.І. Єрмоловича та інших. Більшість праць з перекладознавства концентрують свою увагу на перекладах англійська-російська. В даній роботі аналізуються переклад з англійської на українську, що й зумовлює її актуальність.

1.В першу чергу, слід відзначити змістовну, теоретично обґрунтовану працю І. В. Корунця « Теорія і практика перекладу» (1986). В цій книзі він надзвичайно чітко та точно показує принципи і способи перекладу. Робота І. В. Корунця мала велике значення для розв'язання нашої проблеми я к в загальнотеоретичному так і в практичному плані.

З точки зору Корунця, який вважає, що немає чітко встановлених правил перекладу, так як різні види і типи англійський власних імен слід перекладати на українську мову. Але важливу роль при перекладі власних імен відіграють головні звуки. Існують різні методи передання англійських голосних на українську мову. Їх вибір та сфера використання заздалегідь визначена деякими мовними факторами, такими як: а) положення фонеми в англійському слові / власному імені, б) середовище фонеми, в) походження власного імені; г) традиції (якщо такі є) передача імені на українську мову, коли ім'я часто зустрічається в двох мовах (біблійних) наприклад, походження: Еліас / і'Іаіжз /, Ілля, / I'laid'je / Ілля (Ілія).

Що стосується можливих замінників для схожих чи протилежних англійських голосних фонем, кілька варіантів для коротких монотонгів, що утворюються на різних мовних позиціях можуть мати відповідники в українській мові (Анджела/Енджела, Andy Енді/Анді, Amanda Аманда/Еманда, Patrick Патрік/ Петрік, Allison Еллісон, Аллісон).

Більшість англійських власних імен є з вилученням або додаванням однієї або двох літер в українській мові. Такий вид перекладу стає необхідним коли мова їде про специфічні англійські орфографічні форми власних імен, для того щоб уникнути порушення традиційно встановлених правил правопису в українській мові (McDonald Макдональд, Macintosh Макінтош, McEnroe Макенро, Dinah Діна, Jupiter Юпітер, Judah Юда, Longfellow Лонгфелло, Williamson Вільямсон).

Деякі інші англійські власні імена передаються на українську мову шляхом транскрипції (Jackson Джексон, Brooking Брукінґ, Huntington Гантінґтон).

Крім того,точність передання англійських власних імен на українську мову може бути заздалегідь визначена деякими мовними факторами. Основними з яких є відсутність в українській мові відповідних фонем та орфографічних значень для заміни деяких особових англійських звукових/ літерних комбінацій чи вже сформованих традицією, згідно з якою деякі імена вже переведені (Thorne Торн, Ethan Ітан, Faith Фейс/ Фейт, Fitzclarence Фіцкларенс, Graham Гре(йе)м, Galsworthy Ґолсуорсі, Goorka Ґурка, Hugon Гюґон, Hutchinson Гачінсон/ Гатчінсон, Ptolemy Птолемей, Whistler Віс(т)лер, Wriothesley Райетслі).

Однак, основна частина всіх інших англійських власних імен також передаються на українську мову за допомогою фонетичному або на фонологічному рівні,тобто транскрибуються або транслітеруються. Ступінь їх перекладу залежить від існування чи не існування відповідних чи аналогічних звуків в мові, на яку перекладається ім'я. Слід бути обережним,що уникнути впливу лінгвістичних факторів. Наприклад, такі добре відомі імена, як Adam, David можуть перекладатися на українську мову як Адам та Давид (біблійно або історично) чи як Едем та Девід (прості імена людей). Аналогічно з Matthew, Paul, Rachel та деякі інші, які можуть відповідно перекладатися як Матфей/Матвій, Павло, Рахіль або або як Метью, Пол, Ре (й) чел, Pope John Paul II як Папа Іван Павло Другий і т.д.

Проте,в багатьох випадках імена королів, королев, принців, принцес, царів і цариць перекладаються, тобто калькуються. Ці винятки із загального правила спостерігаються в наступних назвах: King Charles/ George, Henry Король Карл/Георг, Генріх; Queen Elisabeth/Mary Stewart королева Єлизавета/Марія Стюарт; King James I (John, William) король Яків І (Іоанн, Вільгельм); Princess Ann/Margaret принцеса Анна/Маргарита.

Серед імен королів, королев, царів, і т.д., також і такі, які транслітеруються на мову, на яку перекладається ім'я. В основному це своєрідні національні імена без відповідного еквівалента в інших мовах: King Horn король Горн; Prince Robert принц Роберт.

Прізвиська людей майже завжди перекладаються, тобто калькуються незалежно від мови з якої вони прийшли: King Charles the Great король Карл Великий; King Edward the Confessor король Едуард Сповідник; King Richard the Lionheart/Lionhearted король Річард Левине Серце; Prince William of Orange принц Вільгельм Оранський. На відміну від цього правила є неправильний переклад в наших засобах масової інформації ім'я Prince Charles of Wales, як принц Чарльз, а не принц Карл (відповідно до історично сформованої традиції).

Імена індіанських вождів та прізвища американських індіанців, які стали відомі в основному з романів Джеймса Фенимора Купера теж перекладаються (калькуються), як правило, (the) Arrowhead Гостряк Стріли; Dew of June, Червнева Роса; Chingachgook the Big Serpent Чінгачгук Великий Змій; the Deerslayer (the Pathfinger) Звіробій (Знайдислід, «Слідопит»); the Leather Stocking, Hawk's Eye Шкіряна Панчоха, Соколине Око; John Running Deer, Джон Тікаючий Олень; Pete Brown Feather, Піт Руда Пір'їна.

Так звані узагальнюючі або характеризуючі імена, що використовуються багатьма авторами в їх роботах в художній літературі, щоб вказати на деякі визначні (зазвичай негативні) особливості їхніх характерів в більшості випадках не перекладаються, а тільки транскрибуються або транслітеруються. Наприклад такі персонажі в роботах Чарльза Дікенса як: Mrs. Porkenham (cf. pork and ham ласа/любителька добре поїсти, гурманка пані Поркенгем); Doctor Slammer (cf. to slam the door грюкати/грюкнути дверима лікар Слеммер); Тгасу Tupman (cf. tup-male sheep, ram баран, тупоголовий) Трейсі Тапмен; Nathaniel Winkle (cf. winkle sea snail used as food) морський равлик Натаніель Вінкель; Miss Witherfield (cf. wither, fade) в'янути, сохнути (в'януча стара діва) Міс Візерфільд. [7:124]

2.На думку Гіляревського Р.С. та Старостіна Б.А. в їх довідникові «Иностранные имена и названия», то всі власні імена транскрибуються і ніколи не перекладаються,за винятком при традиційній передачі власного імені можливі відхилення від транскрипції, наприклад Caroline - Кароліна (замість Каролайн).

Окрім, порівняно невеликого відсотка традиційно переданих імен, транскрипція слів, що входять в цей ряд, не викликає труднощів, перш за все тому,що вимова власних імен,зазвичай строго зафіксована та відома. Та і взагалі, власні імена займають особливе місце серед усієї ономастичної лексики. З однієї сторони, власні імена не типові для власних назв у тому відношенні, що більшість з них дуже звичні та мають властивість серійності,тобто кожне з розповсюджених власних імен відносяться до серії осіб. Наприклад: в англійській мові дуже багато таких власних імен як John та Smith. Ось чому,таким чином у списку англійських власних імен у своєму довідникові вони не приводять транскрипції, оскільки у більшості випадків їх можна передавати безпосередньо і однозначно.

Зменшувальні імена (англійське ім'я Jack - зменшувальне від John, Walt - Walter). Усі такі імена, з точки зору Гіляревського Р.С. та Старостіна Б.А., транскрибуються. Для правильного розуміння зменшувального імені бажано відшукати повне ім'я, від якого воно виникло. Наприклад, англійське ім'я Dob, Dobbin виникло від Robert, а Dol, Dolly від Dorothy. Звідси видно, що іноді зменшувальне ім'я має доволі мало спільного зі своєю повною формою. Як правило, в англійській мові зменшувальному імені властивий суфікс -y( Johnny - Джоні).

Псевдоніми англійських авторів, в свою чергу, також передаються на українську мову шляхом транскрипції. Клички тварин перекладаються, якщо їх початковий сенс досить ясний. Наприклад: роман Джека Лондона «White Fang» перекладається просто «Біле Ікло». Якщо ж той самий сенс не зрозумілий, то клички тварин транскрибуються. (Cheroky - Черокі). Також транскрибуються і міжнародні клички тварин, що використовуються в різних мовах та традиційно встановлені (наприклад клички собак Reks - Рекс, Jack - Джек).[3:184]

3.Ось так розглядає проблему перекладу власних імен Карабан В.І. в своїй книзі «Переклад наукової і технічної літератури». Він вважає, що власні імена людей не перекладаються, а транскодуються. Існують певні правила передачі власних імен у перекладі, що встановлюють українські відповідники англійських літер і звуків та певних сполучень букв і літер. Так, літера "h" у прізвищі Hendrson перекладається як "г" ("Гендерсон"), літера " w " в імені William - як "в" ("Вільям"), літера "r" в кінці імені Roger - як "р" ("Роджер"), сполучення літер "th" у прізвищі Booth - як "т" ("Бут"), а у прізвищі Crother - як ("Крозерс"), сполучення літер "kn" Knowles - як"н" ("Ноулз").

При передачі власних імен на українську мову, на думку Карабана В.І., застосовується транскрибування, транслітерування, та змішаний спосіб, тобто поєднання транскрипції та транслітерування. Наприклад, прізвище Hope передається за допомогою транскрибування - Гоуп, ім'я Lancing - за допомогою транслітерування («Лансінг»), а прізвище Pattrey - за допомогою змішаного способу - «Патррі». На думку, Карабана В.І., спостерігається тенденція застосування транскрибування власних імен і зменшення застосування транслітерування (наприклад ім'я Liza перекладається не як «Ліза», а як «Лайза».[6:107]

4.Проблемою перекладу власних імен також займався відомий вчений,перекладач і педагог, Федорова А.В., що й докладно описав в своєму підручнику «Основы общей теории перевода. Лингвистические проблемы». На думку Федорова А.В. власні імена мають власну семантику, тож при їх перекладі стоїть вибір чи транслітерація, чи переклад. Такі проблеми зумовлені традицією, яку не можуть не брати до уваги перекладачі навіть в тих випадках коли вони мають справу з вигаданими іменами чи прізвиськами.

Стосовно власних імен, що не мають своєї семантики в сучасній мові, то по відношенню до них, питання о їх перекладі, звичайно навіть не підіймається, та аналогія з формами передачі тут закінчується. Наприклад , таке англійське імена як «Liz, Lise, Lisa, Liza» перекладаються а українську мову як «Ліза».[10:95]

5. Проблемою перекладу власних назв,в тому числі і власних імен, такі відомі лінгвісти як Левицька Т.Р. і Фітерман А.М., що і докладно описали в своєму підручнику «Теория и практика перевода».

На їх думку, при перекладі власних імен треба звернути окрему увагу на передачу національного колориту, який складається з цілого ряду елементів. Переклад, позбавлений національного колориту є неприпустимим. Яким же чином перекладач може зберегти національний колорит оригіналу?

Англійські власні імена обов'язково повинні передаватись за допомогою транслітерації: англійська вимова передається як умога точніше буквами українського алфавіту. Однак тут слід зробити дуже суттєве застереження. Перекладач повинен зважати на встановлену традицію по відношенню до історичних власних імен, а також персонажів всесвітньо відомих літературних творів, які за традицією їх переклад вже є встановленим. Так наприклад, ми продовжуємо називати William the Conqueror - Вільгельмом (а не Вільямом) Завойовником; King Charles I в історії відомий як Карл I (а не Чарлз I), а письменник Charles Dickens і вчений Charles Darwin відомі українському читачеві як Чарльз Діккенс (а НЕ Чарлз Діккенз) і Чарльз Дарвін (а не Чарлз Даруін). Чи можна в нових перекладах Шекспіра замінити імена Гамлет, Офелія, Фальстаф на Хемлет, Офілія, Фолстаф.[8:215]

6. Окрему главу перекладу власних назв приділили й С. Влахов та С. Флорін у своєму підручнику «Непереводимое в переводе».

Головним чином вони розглядали проблеми без еквівалентності та передачі національного колориту,а також можливостях та прийомах передачі власних імен в текст. Як правило при перекладі власних імен використовується транскрипція,але також власні імена можуть и перекладатись. Тож виникає питання: чи транскрибувати, чи перекладати?

До транскрибування зустрічаємого власного імені перекладач підходить по-різному,в залежності чи має власне ім'я вже затверджений графічний вигляд в мові перекладу чи його потрібно транскрибувати. В першому випадку, власне ім'я береться вже в готовому виді, який в принципі не підлягає змінам, навіть в тих випадках, коли вже встановлений фонетичний вигляд не відповідає сучасним нормам. В другому випадку, перекладач транскрибує ім'я, намагаючись максимально приблизити його у вимові до оригіналу,разом з тим не псуючи фонетики та графіки мови на яку перекладають.

Особливо вони підкреслили важливість та складність у знаходженні вже існуючих транскрипцій. А саме відповідь на питання транскрибувати чи перекладати залежить вже від самої назви, від повязаним з ним та його референтом традицій та від контексту.[2:156]

7. Великий вклад в розв'язанні проблеми перекладу власних назв вніс Д.І. Єрмолович, ми можемо побачити в його підручнику «Имена собственные на стыке языков и культур».

Він вважає, що в своїй основі парадигматика власних імен в англійській і українських мовах має багато спільного, і українському читачеві взагалі то зрозуміла різниця у використанні повних форм та дериватів у тих випадках, коли перші відповідають більш офіційній ситуації, а другі відображають більш інтимні дружні відносини між мовцем та носієм імені. Тому в таких випадках передача імені по відомим правилам транскрипції та транслітерації в тій формі, в якій ім'я зустрічається в тексті (тобто на основі практичної транскрипції), є достатньою для еквівалентної передачі прагматичного аспекту значення імені в тексті.

Але все ж таки перекладачу слід мати на увазі, що парадигматика англійських імен не завжди добре розуміється читачем мови, на яку переклали. Особливо, може не відчуватись зв'язок дериватів з повними формами власних імен. Оскільки в українській мові діють інші правила утворення дериватів, єдність імен Маргарет та Пеггі (Margaret та Peggy), Мері та Мей ( Mary та May), Джозеф та Джоун (Joseph та Joan), Олівер та Нол (Oliver та Nol), Едвард та Тед ( Edward та Tad) для українського читача, не знайомого достатньо з англійською ономастикою, розпадається.

Також перекладачу слід звернути особливу увагу на переклад власних імен відомих американських осіб. Наприклад: «Abe Lincoln» буде перекладатись як Ейб Лінкольн, але ж насправді це одна й та сама особа, що й відомий нам Авраам Лінкольн. А таке власне ім'я як Jackie, яке перекладалось просто як Джекі, але ж насправді мається на увазі дружина відомого американського президента Джона Кеннеді,- Jacqueline Kennedy, що і перекладається на українську мову як Жаклін Кеннеді.[4:178]

8. На думку І.Рецкера для передачі власних імен у перекладі існують дві протиборчі тенденції: транскрипція і транслітерація. Транскрипція заснована на фонетичному принципі, тобто на передачі українськими літерами англійських звуків. Транслітерація полягає у передачі графічного образу англійського імені, тобто в передачі літер. Звичайно, спосіб транскрипції набагато правильніше передає звучання англійських імен. Тому він поступово витісняє транслітерацію, що мала широке поширення в минулому, і особливо в XVIII столітті.

У написанні імен великих людей і діячів минулого велике значення має традиція. Зберігається навіть помилкова передача імені, наприклад, Вальтер Скотт замість Уолтер Скотт, Айседора Дункан замість правильної форми Ліплайт. Все ж відносно відомих діяльний теперішнього часу і нещодавнього минулого спостерігається деяка ломка традиції: перехід від транслітерації до транскрипції. Письменника Мітчела Уїлсона ми не називаємо Вільсоном, як покійного президента США Вудро Вільсона або нині покійного Гарольда Вільсона, хоча у всіх у них одне й те ж прізвище.[9:34]

РОЗДІЛ 2

Засоби та прийоми перекладу власних імен з англійської мови на українську.

1.Транскрипція

В цілому більшість власних назв в наш час передається засобами графіки, тобто за допомогою транскрипції.

Хоча власна назва покликана ідентифікувати предмет у будь-якій ситуації і будь-якому мовному колективі, вона в переважній більшості випадків має національно-мовну приналежність.

У кожному мовному колективі є особи іншої національної приналежності. При передачі на іншу мову, виникає питання: якою мірою ці імена зберегли своєрідності тієї мови, з якої прийшли. Англійський лікар і лексикограф Peter Mark Poget все життя прижив в Англії, але успадкував від батьків французів прізвище,яке вимовляється «Роже». Англійці також вимовляють це прізвище на французький мане, але з властивими їх вимові особливостями: [roujei]. Якщо б ми вирішили відтворити фонетичну структуру цього прізвища так, як воно вимовляється в англомовних країнах, то треба було б писати «Роужей». Але оскільки навіть в англомовному мовному середовищі це прізвище відчувається як французьке, то і на українську мову це прізвище слід передавати за правилами практичної транскрипції з французької мови, тобто «Роже».

Власна назва це завжди реалія. В мові вона називає дійсно існуючий чи вигаданий об'єкт думки, особу чи місце, що єдині у своєму роді та неповторні. У кожній такій назві зазвичай міститься інформація про локальні та національні приналежності, визначеного ними об'єкта. При перекладі з української мови треба особливо уважно відноситись до назв іншомовного походження, що транскрибовані на українську мову. В цьому випадку слід намагатись відновити орфографію назви на тій мові, з якої вона походить.

Дуже відповідально слід підходити до текстів на англійській мові, в яких містяться європейські власні назви неанглійського походження. В цьому випадку при передачі назв правила англо-української транскрипції не діють,а необхідно брати до уваги правила практичної транскрипції з мови оригіналу. Саме з цією метою в додатку наведені зведені правила практичної транскрипції з англійської мови на українську і з української мови на англійську.

Транскрипції підлягають всілякі власні назви(назви осіб, географічних об'єктів, небесних тіл, установ, організацій, морських і річкових суден, фірм, готелів, ресторанів, газет, журналів, сценічних постановок і т.д.). Звичайно ми навіть і не уявляємо собі яка велика кількість власних назв в будь-якій мові. Ця кількість в сотні раз перевищує словник будь-якого, навіть самого повного із словників. Це природно, так як співвідношення власних імен та апеллятивної лексики приблизно відповідає співвідношенню відомих одиничних предметів і загальних понять. Відсутність єдиної транскрипційної системи в багатьох випадках ускладнює розуміння текстів і ототожнення осіб та об'єктів. Безсумнівно,що далеко не все в транскрипції може бути формалізовано,зокрема, коли транскрипція виступає як компонент у великій системі художнього перекладу, норми транскрипції не можуть бути повністю уніфіковані і багато чого залишається на частку художнього чуття перекладача й редактора. У той же час для того, щоб давати вдалі варіанти транскрипції, що обґрунтовано відхиляються від формальної норми, корисно і навіть необхідно по максимуму оволодіти цією нормою. В даному випадку цілком умісна теза Л.В. Щерби щодо того,що «…авторів, зовсім не відступаючих від норми,звичайно, не існує…». Коли у людини виховане почуття норми,тоді він починає відчувати всю красу обгрунтованих відступів від неї.»

«Під транскрипцією розуміють передачу звуків, або накреслень мови системою знаків, відмінних від прийнятих у цій мові письмових одиниць. У лінгвістичних дослідженнях для наукових цілей застосовується фонетична транскрипція, що використовує умовну систему знаків. «При практичній транскрипції використовується історично встановлена орфографічна система тієї мови, на якій передаються іноземні імена і назви.»

Практична транскрипція є засобом включення слів однієї мови в текст іншого з приблизним збереженням звукового образу цих слів. Неминуча приблизність практичної транскрипції є наслідком розбіжностей ряду фонем в різних мовах. Практичну транскрипцію слід відрізняти, з одного боку, від перекладу, а з іншого боку, від транслітерації. Спільним для транскрипції і транслітерації є те, що вони служать засобом передачі слова з будь-якої мови в запозичену мову, відмінність полягає в засобах, які використовуються для цієї передачі.

Транскрипція власних назв з англійської мови не рідко представляє значні труднощі у зв'язку з деякими обставинами.

По-перше, причиною транскрипційних труднощів є те, що історичний розвиток англійської орфографії призвів до її значних розбіжностей у вимові, до великої кількості невимовних або вимовних в різних словах по-різному букв і буквосполучень. Крім того, відмінною рисою англійської орфографії та, перш за все, орфографії власних імен є нерідке засвоєння іншомовних буквосполучень з повним або частковим збереженням особливостей їх вимови.

Іншою важкістю, істотною для транскрипції англійських імен та назв, є відсутність в українській мові ряду фонем, наявних в англійській. Такі, наприклад, фонеми [и] та [?], представлені буквосполученням th; далі в українській мові немає фонематичного протиставлення довгих і коротких голосних, немає фонеми [ж] і т. д.

По-третє, імена можуть мати різну вимову в різних країнах англійської мови. Відомо, наприклад, що англійська літера «а» в тій самій позиції, де в південно-англійській вимові вона відповідає вимові [а:], наприклад, last, в ряді діалектів на півночі Англії, в Австралії або на півдні США і вимовляється як [ж]. Очевидно, що в багатьох випадках не можна ігнорувати особливості вимови географічних назв місцевими жителями, особливості вимови власних імен носіями цих імен у багатьох країнах англійської мови, де мають поширення спадкоємо пов'язаний з ним різновид американського (у США та Канаді), австралійського і т.д. вимови. Наприклад, топонім Wrath зазвичай вимовляється англійцями як [roи], але в Шотландії він вимовляється як [га: и], і іноді це вимова імітується англійцями у вигляді [га: и] або [rжи].

В четвертих,це є скоріше правилом, ніж виключенням, те положення,коли до транскриптора потрапляє англійське власне ім'я в його графічній формі, без фонетичної транскрипції чи спеціальних вказівок на вимову. У таких випадках, особливо якщо до складу власного імені входять поєднання, вимова яких може бути різною, бажано уточнити читання імені через будь-який спеціальний довідник, серед яких можна привести, наприклад, списки прізвищ з транскрипцією в словнику Вебстера.

Суттєвим відхиленням прийнятої української транскрипції від англійського оригіналу може бути перестановка наголосу в імені на інший склад (Бrnold [a: nld] -> Арнольд). Наголос при цьому в українській мові є транскрипційним або традиційній передачі зсувається зазвичай у напрямку до кінця слова, наприклад 'Agatha > Агата. Ряд англійських власних назв поряд з правильною транскрипційной, має і суто традиційну передачу. До цієї передачі слід вдаватися, зокрема, при перекладі архаїчних текстів, а також тоді, коли немає впевненості, що рідна мова носія транскрипційного імені - англійська. Таким чином, деякі англійські імена при запозиченні у українську мову як би розщеплюються на два варіанти, традиційний і транскрипції, або ж традиційний і менш традиційний.

Міжкультурні та міжмовні контакти мають багатовікову історію. Імена і назви давно запозичуються з однієї мови в інші, зазнаючи найрізноманітніших спотворень або міняючи свій вигляд у ході розвитку і трансформації мов. При зіставленні багатьох власних імен, які позначають одні й ті ж предмети в різних мовах, часто помітно, як вони несхожі.

Багато власних імен прийшли в українську мову давно і не завжди з першоджерела. Це особливо стосується історичних, релігійних, фольклорно-міфологічних і літературних імен і назв. Не всі з них читаються і пишуться так, як припускають сучасні норми і рекомендації в галузі практичної транскрипції.

Також транскрибуванню підлягають такі групи власних назв: власні імена людей, зменшувальні імена, прізвиська, прізвища, прізвиська тварин, топоніми, астроніми, назви суден, літаків, космічних кораблів, назви організацій і установ, журналів, книг, кінофільмів і т.д.[3:345]

2.Транслітерація

Транслітерація-це формальне по фонемне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою фонем перекладаємої мови, фонетична імітація вихідного слова.

Транслітерація відрізняється від практичної транскрипції своєю простотою то можливістю введення додаткових знаків. Транслітерація часто застосовується при складанні бібліографічних покажчиків та при організації каталогів,наприклад, коли треба зібрати в одному місці каталогу опис усіх творів вітчизняних авторів на іноземних мовах. Як засіб внесення іноземного слова в український текст транслітерація застосовується менше, так як при транслітерації сильно спотворюється звуковий образ іншомовної назви.

Принцип транслітерації:

Транслітерація використовується в мовах з різними графічними системами(наприклад англійська мова і українська), але літери ( чи графічні одиниці) цих мов можна поставити в якусь відповідність один одному, і згідно з цими відповідностями відбувається міжмовна передача власних назв. Оскільки,наприклад,латиниця,грецький алфавіт та кирилиця мають спільну основу, то більшість літер цих двох алфавітів можна поставити у відповідність один одному, з урахуванням тих звуків, які вони регулярно позначають.

Транслітерація має як переваги так і недоліки. Переваги очевидні-письмовий варіант не спотворюється,його носій має універсальну, незалежну від мови, ідентифікацію.( наприклад, столиця Німеччини-Берлін англійською мовою передається як Berlin, а німецькою так само Berlin). Інколи дуже важко відновити вихідну форму імені, що дана в українській транскрипції, тобто з орієнтацією на звучання, а не написання імені. При транслітерації ще в більшій мірі ніж при прямому перенесенні, запозичена мова нав'язує назві вимову за власними правилами.

Сьогодні ж транслітерація в чистому вигляді в українській мовній практиці не застосовується. Справа в тому, що в англійській, французькій, німецькою, угорською та іншими мовами багато Сьогодні ж транслітерація в чистому вигляді в українській мовній практиці не застосовується. Допустима і реально має місце практика прямого перенесення імені, тобто написання його латинськими літерами. Пряме перенесення практикувалося дуже рідко,зокрема, в радянський період, але іноді це допускалося в спеціальних наукових текстах, зокрема в медичних. З кінця 80-х років практика прямого перенесення стала поширюватись все ширше і ширше.

При запозиченні власних назв, їх передача може орієнтуватися і на письмову форму( графічну) форму. Можливе просте перенесення графічної форми назви без зміни з тексту на одній мові в текст на іншій мові. Найчастіше такої практики дотримуються в більшості країн, що користуються латинською графікою. В західноєвропейських мовах власні назви, запозичені з однієї мови в іншу, як правило, не змінюють орфографію: так зручніше читачам, які завдяки цьому підходу можуть легко орієнтуватись в будь-яких письмових джерелах.

Наприклад, при використанні в англомовному тексті назви з мови, писемність якої заснована на латиниці, власна назва не зазнає змін. При цьому в принципі бажано, щоб відтворювалися і ті літери,які відсутні в англійському алфавіті.

Брак практики прямого перенесення полягає в тому,що іноземці часто не можуть визначити за написанням, як вимовляється іншомовне власне ім'я. Переносячи ім'я в незмінній формі, носії приймаючої мови нерідко нав'язують вимову імені, що відповідає правилам читання їх на рідній мові. [3:351]

3.Калькування

Поряд з перекладацькою транслітерацією для мовних одиниць, що не мають безпосереднього відповідності в мові,що перекладається, іноді застосовується калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови, що перекладається. Калькування як перекладацький прийом стало основою для великої кількості різного роду запозичень в міжкультурній комунікації в тих випадках, коли транслітерація була неприйнятна з естетичних, смислових чи інших міркувань.

Історичний розвиток мов показує численні приклади міжмовної кореляції, найчастіше за функціональною ознакою, наприклад, українські суфікси-ель, -чік/щік / 'ник,-ец і т. п. корелюють з англійськими суфіксами - er / or,-ist; українські префікси не-, без-прямо асоціюються з англійськими приставками un-, in/im-, non-. Завдяки інтенсивній міжмовної взаємодії багато європейських мов вносять загальні стройові морфеми, наприклад:-іст,-ізм,-op,-дис,-іон, і т. д. Багато кореневих морфем також мають пряму відповідність в українській і англійській мовах, наприклад:

Лава - bench

Війна - war

Money - гроші

Велика кількість словосполучень в політичній, науковій і культурній галузях практично є кальками:

Глава уряду - head of government

Верховний Суд - Supreme Court

Mixed laws - змішані закони

На відміну від транскрипції, калькування не завжди буває простою механічної операцією перенесення вихідної форми в мову, що перекладається; часто доводиться вдаватися до деяких трансформацій. У першу чергу це стосується зміни відмінкових форм, кількості слів у словосполученні, афіксів, порядку слів, морфологічного чи синтаксичного статусу слів і т. п. Наприклад, англійське слово skinheads калькуєтся зі зміною як семантичного значення слова skin, так і з загальною трансформацією - бритоголові ; англійський вираз two-thirds majority вимагає як морфологічної, так і синтаксичної трансформації, залишаючись, проте, калькою в українській мові - більшість у дві третини (голосів). Деякі афікси в англійській мові відповідають самостійній ознаці, що виражається прикметником в українській мові, що також включає необхідні трансформації в процес калькування, наприклад:

Maldistribution of costs Неправильний розподіл витрат

Non-taxable income Неоподатковуваний дохід

Калькированию зазвичай піддаються терміни, широко вживані слова та словосполучення:

Зимовий палац - Winter Palace

White House - Білий дім;

назви художніх творів:

«Біла гвардія» - The White Guard

Over the Cuckoo's Nest - «Над гніздом зозулі»;

назви політичних партій і рухів:

the Democatic Party - Демократична партія

наш будинок-Росія - Our Home Is Russia;

історичні події:

навала Бату-Хана-the invasion of Batu-Khan;

або вирази

плоди освіти - the Fruits of the Enlightment і т. д.

У деяких випадках, особливо щодо історичних подій і періодів чи культових об'єктів, діють декілька паралельних відповідників, наприклад: дві різні кальки або калька і транскрипція:

смутні часи - the period of unrest або

the Time of Trouble Успенський собор - Uspensky Sobor або

the Cathedral of the Assumption розкольники-старовіри - raskolmki або Old Believers.

Географічні назви гір, озер, морів і т. п. перекладаються шляхом калькування, якщо в них входять «перекладні» компоненти:

Ivory Coast - Берег Слонової кістки

the Salt Lake - Солоне озеро

the Black Sea - Чорне море

Якщо ж в назву входять слова, значення яких забуто або з яких-небудь причин не може бути перекладено, вживається змішаний спосіб, коли частина назви перекладається транскрипцією, проте в цілому зберігається принцип калькування:

Ладозьке озеро - Lake Ladoga

The River Dart - річка Дарт.

Вибір калькування, транслітерації чи змішаного способу часто задається словником, однак існують багато випадків, особливо ті,що пов'язані з історико-культурними іменами, рідкісними географічними назвами, новими термінами, вимагають самостійного рішення перекладача. Ось кілька міркувань, які можуть допомогти сформулювати перекладацьку позицію: по-перше, вибір на користь точності (буквальності) перекладу не завжди буває самим вдалим, оскільки в результаті створюється занадто незручне для сприйняття слово - це нерідко трапляється при дослівному калькуванні (наприклад, переклад Лондонський Тауер краще, ніж Тауер Лондона, хоча за структурою останній ближче до вихідної одиниці).

По-друге, калькування нерідко стає кращим способом перекладу, ніж транскрипція, оскільки в результаті транскрипцій створюються непідходящі і, що набагато гірше, слова, що не мають сенсу в мові,що перекладається. Якщо транскрипції взагалі не вдається уникнути, то її, як правило, поєднують з калькований формою, що часто зустрічається при перекладі імен-прізвиськ. Специфічним ускладненням при використанні цього способу є необхідність розгортання або згортання вихідної структури, тобто додати до неї додаткових елементів або скорочення вихідних елементів: Юрій Долгорукий-Yury the Long Hands.

У цілому можна констатувати, що вибір тієї чи іншої можливості передачі власних імен, що зберегли певну семантику, тобто вибір транслітерації чи перекладу, - обумовлюється традицією, з якою не можуть не рахуватися перекладачі навіть у тих випадках, коли вони зустрічаються з іменами вигаданими або прізвиськами, хоча тут коливання значно часті.

Що стосується власних імен, що не мають своєї семантики в сучасній мові, то по відношенню до них питання про переведення, природно, не встає, і аналогія з формами передачі реалій тут припиняється.[3:361]

ВИСНОВКИ

Переклад один із найважливіших моментів розвитку людства. Завдяки перекладу люди однієї країни знайомляться з життям, культурою, побутом, історією,науковими та літературними досягненнями інших країн.

Становлення України як незалежної держави і входження її в світову її в світову співдружність націй постановило надзвичайно важливу потребу вираження її самобутності через характерну національну ономастику й топоніміку, яка впродовж століть поширювалася всіма іноземними мовами в російській фонетичній і граматичній інтерпретації. Англомовний світ, наприклад, знає тепер наші імена у вимові Ivan, Mikola, Galina, так яr ми знаємо їхні імена і назви.

Немає сумніву в тому, що жоден незалежній народ не погодиться, щоб його власні назви чи назви реалії суспільно-політичного життя передавалися іноземними мовами через якусь мову-посередник. Вимога передавати наші власні назви іншими мовами в транскрипції поставлена і в Законі про мови в Україні. Та незважаючи на це, в книгарнях України можна побачити різні путівники, атласи й словники, в яких власні назви продовжують транскрибуватися не в українській вимові.

Таким чином, проблемою даної роботи є принципи і способи передачі англійських власних імен на українську мову.

Актуальність і значимість цієї проблеми визначається тим, що сьогодні, коли Україна здобула міжнародне визнання і налагоджує всебічні стосунки з багатьма країнами світу, потреба в неспотвореній передачі її ономастики й топоніміки набуває особливого значення. Найперше йдеться про передачу цих своєрідних реалій англійською мовою, що є мовою міжнародного спілкування в усіх головних сферах міждержавних відносин.

В даній курсовій роботі ми аналізували переклад власних імен з англійської мови на українську,також дослідили яким засобами перекладали відомі лінгвісти та прийоми їх перекладу. Окремої уваги приділили перекладу фрагменту тексту Джоан Роулінг «Гаррі Поттер та Принц - полукровка» з великим вмістом власних імен,проаналізувавши його, ми дійшли висновку, що серед трьох варіантів перекладу( транскрипція, транслітерація та калькування), транслітерація,як прийом власних імен майже в чистому вигляді в українській мовній на практиці майже не застосовується. Вся справа в тому, що в багатьох мовах допустима і реально має місце практика прямого перенесення імені, тобто написання його латинськими літерами. Пряме перенесення практикується дуже рідко,а транслітерація часто застосовується при складанні бібліографічних покажчиків та при організації каталогів. Як засіб внесення іноземного слова в український текст транслітерація застосовується менше, так як при транслітерації сильно спотворюється звуковий образ іншомовної назви. Тому більшість власних імен ми переклали шляхом калькування, тобто відтворили не звуковий,а комбінований склад слова, а саме переклали відповідними елементами української мови складові частини англійського словосполучення. Також велику кількість власних імен ми переклали за допомогою транскрипції, тобто ми фонетично передали на українську мову власну назву так, як вона звучить на англійській мові. Як правило це традиційно встановлена форма слова.

Якщо порівняти з прийомами перекладу відомих лінгвістів,які раніше досліджували переклад власних географічних назв,то вони більше рекомендують застосовувати спосіб практичної транскрипції з елементами транслітерування, що дозволяє досить точно ідентифікувати оригінальну графічну форму власного імені. А також вони дотримуються і такого способу перекладу власних імен, як калькування, що зараз є дуже поширеним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. В.С.Виноградов. Введение в переводоведение - М.: 2001.- 314с.

2. С. Влахов, С. Флорин. Непереводимое в переводе.- Международные отношения, 1980. - 340с.

3. Р.С. Гиляревский, Б.А. Старостин. Иностранные имена и названия в русском тексте: Справочник.- 3-е изд., испр. и доп.-М.: Высшая школа.,- 1985. - 303с.

4. Ермолович Д.И. Имена собственные на стыке языков и культур.- М.: Р. Валент, 2001. - с.200.

5. Т.А Казакова. Практические основы перевода. English <=> Russian.-- Серия: Изучаем иностранные языки.-- СПб.: «Издательство Союз», -- 2001, -- 320 с.

6. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. - Вінниця, Нова книга, 2004. - 576 с.

7. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу: Підручник. - Вінниця, Нова книга, 2000. - 448 с.

8. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода (англ. яз.). - М.: Междунар. Отношения, 1976. - 208 с.

9. Рецкер Я.И. Пособие по переводу с английского языка на русский язык.- Изд.3, 1981. - 160с.

10. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для институтов и факультетов иностр. языков. Учеб. пособие. -- 5-е изд. -- СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: ООО «Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. - 416 с.

11. J.K. Rowling "Harry Potter and Half-Blood Prince", 2009.

ДОДАТОК А

Переклад та аналіз фрагментів тексту «Гаррі Поттер та Принц-полукровка»

1. "To the Prime Minister of Muggles. Urgent we meet. Kindly respond immediately. Sincerely, Fudge."

1. “Прем'эр-міністр маглов.Теміново необхідно зустрітися. Будь ласка дайте відповідь негайно. З повагою,Фадж.»

2. "Ah... Prime Minister," said Cornelius Fudge, striding forward with his hand outstretched. "Good to see you again."

2. «А, прем'эр -міністр,» - сказав Корнеліус Фадж, підходячи з протягнутою рукою. «Рад знову вас бачити.»

3. "I'm sorry... You think that He-Who-Must-Not-Be-Named is still alive, then?"

3. «Пробачте…Ви вважаєте, що Той-Кого-Не-Можна-Називати все ще живий?

4. Those murders were not the work of Muggles. And Herbert Chorley's family would be safer without him.

4. Ті вбивства були зроблені не маглами. Та сім'ю Герберта Чорлей було б безпечніше ізолювати від нього.

5. "It was the Death Eaters," said Fudge. "He-Who-Must-Not-Be-Named's followers. And... and we suspect giant involvement."

5. «Це були Пожирателі Смерті», - сказав Фадж. «Прибічники Того-Кого-Не - Можна - Називати. Та ще…ми підозрюємо, що в цьому приймали участь велетні».

6. "I'm not getting rid of Kingsley Shacklebolt, if that's what you're suggesting!" said the Prime Minister hotly.

6. «Я не звільню Кінгслі Брутсвела, якщо ви ведете до цього!»- сказав гарячкувато Прем'єр-Міністр.

7. "That's because he's a wizard," said Scrimgeour, without a flicker of a smile. "A highly trained Auror, who has been assigned to you for your protection."

7. «Це тому, що він чарівник»,- сказав Скримджер не посміхаючись. «Мракоборець вищої кваліфікації, який приставлений охороняти вас».

8. "Cissy--Narcissa--listen to me--". The woman named Narcissa gained the top of the bank. The other woman, Bella, followed at once.

8. «Циссі!Нарцисса!Послухай мене!». Жінка, яку звали Нарцисса нарешті піднялась на верхівку банку. Інша жінка, Белла, не відставала від неї не на крок.

9. "The Dark Lord is... I believe... mistaken," Bella panted.

9. «Здається Темний Лорд помиляється»,- часто та тяжко дихаючи мовила Белла.

10. "As you have clearly realized, Wormtail, we have guests," said Snape lazily.

10. «Як ти вірно підмітив, Хвіст, в нас гості»,- ліниво промовив Снейп.

11. "You ask why I did not attempt to find him when he vanished. For the same reason that Avery, Yaxley, the Carrows, Greyback, Lucius" - he inclined his head slightly to Narcissa.

11. «Ти запитуєш мене чому я не намагався відшукати його, коли він зник. З тієї ж причини, з якої й не намагались відшукати його Ейвері, Якслі, Керроу, Сивий, Люциус» - він вклонився в сторону Нарцисси.

12. By allowing Dumbledore to think that I was only returning to the Dark Lord's side because I was ordered to, I have been able to pass information on Dumbledore and the Order of the Phoenix ever since! Consider, Bellatrix: The Dark Mark had been growing stronger for months. I knew he must be about to return, all the Death Eaters knew! I had plenty of time to think about what I wanted to do, to plan my next move, to escape like Karkaroff, didn't I?

12. «Я змусив Дамблдора вважати, наче я повертаюсь до Темного Лорда, виключно з його наказу, та завдяки цьому отримав можливість передавати інформацію про Дамблдора та Орден Фенікса! Дивись ,Белатрисса, : Чорна Мітка вже збільшується вже протягом кількох місяців. Я знав, що він от-от вже повинен повернутись, та всі Пожирателі Смерті знали це! В мене буд час продумати свої дії, я мав можливість втекти, як Каркаров,чи не так?».

13. "I led, as perhaps you have guessed, to the recent capture and murder of Emmeline Vance, and it certainly helped dispose of Sirius Black, though I give you full credit for finishing him off."

13. «Як ти могла б здогадатись,я дозволив зловити та вбити Емеліну Венс. Та саме вони допомогли знищити Сіріуса Блека, хоча тут я повинен відати тобі належне,- покінчила з ним ти».

14. The only gesture he had made to the possibility of a journey was to shut his snowy owl, Hedwig, safely in her cage.

14. Тільки єдине він зробив для підготовки до можливої подорожі, це для безпеки посадив у клітку сову Хедвіг.

15. "It is a long time since my last visit," said Dumbledore, peering down his crooked nose at Uncle Vernon. Vernon Dursley said nothing at all.

15. «Пройшло багато часу з мого останнього візиту,» - сказав Дамблдор дивлячись згори вниз на дядю Вернона. Вернон Дурсль промовчав.

16. "Albus Dumbledore," said Dumbledore, when Uncle Vernon failed to effect an introduction. "We have corresponded, of course." Harry thought this an odd way of reminding Aunt Petunia that he had once sent her an exploding letter, but Aunt Petunia did not challenge the term. "And this must be your son, Dudley?"

17. «Альбус Дамблдор» - представився Дамблдор, оскільки дядя Вернон очевидно не збирався найомити з ним дружину. «Звичайно ми в вами вели переписку». Гаррі подумав, що дещо сильно сказано, адже Дамблдор лише один раз прислав тітке Петунії лист, що підірвався, але тітка Петунія не стала заперечувати. - А це, очевидно, ваш син, Дадлі?».

17. "Kreacher wont, Kreacher won't, Kreacher wont!" croaked the house-elf, quite as loudly as Uncle Vernon, stamping his long, gnarled feet and pulling his ears. " Kreacher belongs to Miss Bellatrix, oh yes, Kreacher belongs to the Blacks, Kreacher wants his new mistress, Kreacher won't go to the Potter brat, Kreacher won't, won't, wont -"

17. «Кретчер не хоче, Кретчер не хоче, Кретчер не хоче!» - прохрипів домовий ельф, так же голосно як і дядя Вернон, закривши вуха, та топаючи довгими кривими ногами. «Кретчер належить місс Белатріссі, о да, Кретчер належить Блекам, Кретчер хоче до нової хазяйки, Кретчер не буде слугувати цьому виродку Поттеру, не буде, не буде!».

18. "Hagrid will be delighted," said Dumbledore, smiling. "He was thrilled to see Buckbeak again. Incidentally, we have decided, in the interests of Buckbeak's safety, to rechristen him 'Witherwings' for the time being, though I doubt that the Ministry would ever guess he is the hippogriff they once sentenced to death".

18. «Хагрід буде у захваті», - посміхаючись сказав Дамблдор.«Він так зрадів, коли знову побачив Бакбіка. Доречі, ми вирішили, про всяк випадок, дати Бакбіку для його безпеки нове ім'я. Він одночасно зветься Візервінгс. Хоча на мій погляд ніхто в Міністерстві не здогадався б, що це один й той же гіппогріф, якого вони колись приговорили до смерті».

19. "You can't Apparate anywhere inside the buildings or grounds," said Harry quickly. "Hermione Granger told me."

19. «Ви не можете переміщуватись на території замку та околиць», - швидко мовив Гаррі. «Мені сказала Герміона Грейнджер».

20. "Professor Umbridge ran afoul of our centaur herd," said Dumbledore. "I think you, Horace, would have known better than to stride into the forest and call a horde of angry centaurs 'filthy half-breeds.'"


Страница:  1   2 

курсовая работаПереклад власних імен з анлійської на українську скачать курсовая работа "Переклад власних імен з анлійської на українську" скачать
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов