Стилістичні засоби створення образності в авторському дискурсі

Отже, стилістичні засоби це свідома та міжнародна власність деяких структур та семантичних властивостей мовної одиниці, що допомагає узагальнити статус і тому стає генеративною моделлю.

2.4 Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома “Троє в одному човні (не рахуючи собаки)”

Джером Клапка Джером (англ. Jerome Klapka Jerome) був англійським письменником і гумористом, найбільш відомим завдяки роману-подорожі Троє в одному човні.

Він народився в Келдморі, в Англії, і в бідності переїхав в Лондон.

Серед його помітних робіт також збірка есе Idle Thoughts of an Idle Fellow та Second Thoughts of an Idle Fellow; Троє на колесах ( англ. Three Men on the Bummel), сиквел до Троє в одному човні та кілька інших повістей.

Молодий Джером хотів зайнятися політикою або стати інтелектуалом, але смерть батька, коли Джерому було 13 років, і матері в 15, примусили його покинути навчання і заробляти на життя. Він працював на London and North Western Railway, спочатку просто збираючи вугілля, що падало вздовж залізниці, протягом чотирьох років.

В 1877, надиханий любов'ю старшої сестри Бландіни до театру, Джером вирішив спробувати бути актором. Після трьох років вештання по дорогам без жодних натяків на успіх, 21-річний Джером вирішив, що з нього вистачить сценічного життя, і почав шукати іншої справи.

Він намагався стати журналістом, писати есе, сатиру і оповідання, але більшість цих його спроб були невдалими. Протягом наступних кількох років він був шкільним вчителем, пакувальником, клерком у адвоката. Нарешті, в 1885, він отримав певний успіх з На сцені й за лаштунками(англ. On the Stage -- and Off), комічними мемуарами про свій досвід акторства в трупі. Наступна книга, Idle Thoughts of an Idle Fellow, збірка гумористичних есеїв, вийшла в 1886.

21 червня 1888 року Джером одружився на Georgina Elizabeth Henrietta Stanley Marris (a.k.a. Ettie), через дев'ять днів після її розлучення з першим чоловіком. Вона мала дочку з попереднього, п'ятирічного шлюбу, яку називали Elsie (її справжнім ім'ям було також Georgina). Медовий місяць молодята провели на Темзі "у маленькому човні," і це мало помітний вплив на наступний, найбільш важливий твір Джеймса Троє в одному човні.

Джером почав писати Троє в одному човні одразу після повернення з медового місяця. В творі його дружину було замінено його давніми друзямии George Wingrave (George) та Carl Hentschel (Harris). Це дозволило йому створити комічні (і не сентиментальні) ситуації, які були описані разом з історією регіону Темзи. Книга, опублікована в 1889, мала стабільний успіх і досі друкується. Її популярність була такою високою, що в наступний після публікації рік кількість зареєстрованих на Темзі човнів зросла на п'ятдесят процентів, що вплинуло на перетворення Темзи на приваблиу для туристів місцевість.

За перші 20 років було продано більше мільйона копій по всьому світу. За романом було створено фільми, телесеріал і радіошоу, поставлено п'єси і навіть мюзикли. Стиль, яким було написано цей твір, сильно вплинув на багатьох гумористів і сатириків в Англії і по всьому світу.

Не зважаючи на те, що в романі автор вживав сатирику, також можна помітити багато різних стилістичних засобів. Наприклад в романі помічаємо порівняння:

“You wave an airy adieu to the boys on shore, light your biggest pipe, and swagger about the deck as if you were Captain Cook, Sir Francis Drake, and Christopher Columbus all rolled into one.” [54; 6].

“George said he should be all right, and would rather like it, but he would advise Harris and me not to think of it, as he felt sure we should both be ill.” [54; 8].

“If most men were like a fellow I saw on the Yarmouth boat one day, I could account for the seeming enigma easily enough.” [54; 8].

“ Oh, you can give it up! I've found it myself now. Might just as well ask the cat to find anything as expect you people to find it.” [54; 18].

Можна знайти й алітерацію, яка надається в творі, тобто повторення приголосних звуків на початку близько розташованих наголошених складів. За своєю природою алітерація буває різних типів, але найбільш розповсюдженим є алітерація з повторенням одного звуку. Наприклад:

“…Harris said a little something in one's stomach often kept the disease in check; and Mrs. Poppets brought the tray in, and we drew up to the table, and toyed with a little steak and onions, and some rhubarb tart…” [54; 5] у цьому випадку м и бачимо повторення приголосного звука [s].

“…Meanwhile the third man, who has been baling out the boat, and who has spilled the water down his sleeve, and has been cursing away to himself steadily for the last ten minutes, wants to know what the thundering blazes you're playing at, and why the blarmed tent isn't up yet...” [54; 13].

“…There you dream that an elephant has suddenly sat down on your chest, and that the volcano has exploded and thrown you down to the bottom of the sea - the elephant still sleeping peacefully on your bosom…” в цьому реченні помітні повторення звука [54; 14].

“…We would find the hammer for him, and then he would have lost sight of the mark he had made on the wall, where the nail was to go in, and each of us had to get up on the chair, beside him, and see if we could find it…” [54; 18].

Чітко виражений асонанс, тобто неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки [6; 216]. Наведемо приклади:

“He would use a bit of string this time, and at the critical moment, when the old fool was leaning over the chair at an angle of forty-five, and trying to reach a point three inches beyond what was possible for him to reach…” [54; 19].

“Many of the old houses, roundabout, speak very plainly of those days when Kingston was a royal borough, and nobles and courtiers lived there, near their King, and the long road to the palace gates was gay all day with clanking steel and prancing palfreys, and rustling silks and velvets, and fair faces.” [54; 44].

Джером К. Джером часто вживав метафори у своєму романі. Це можна побачити на прикладі:

“…The peas and potatoes might have been a bit softer, but we all had good teeth, so that did not matter much: and as for the gravy, it was a poem - a little too rich, perhaps, for a weak stomach, but nutritious…” [54; 129].

Так, як роман “Троє в одному човні” написаний сатирично, то автор вживав іронію. Іронію автор вживав щоб надати протилежному значенню глузування. Наприклад:

“…George said that was the advantage of Irish stew: you got rid of such a lot of things…” [54; 129].

“…The peas and potatoes might have been a bit softer, but we all had good teeth, so that did not matter much: and as for the gravy, it was a poem - a little too rich, perhaps, for a weak stomach, but nutritious…” [54; 129].

“…The act of Montmorency, who brought dead water-rat, makes us think whether he was sarcastic or he wanted to help…”.

“It shows you what could be done with economy and care.”.

Тут можна побачити і епітети. Наприклад: зі словом “Sonning” вживаються такі слова, як: veritable, old, green, square, low quaint, awkward, sweet, а коли автор розповідає нам про ідею приготування вечері, він вживає: splendid, good, slap-up, fascinating supper. Із вживанням епітету автор позначає індивід та унікальні риси щоб описати предмет. А називаючи вечерю “slap-up” він схиляє читача до розкішної їжі, але як ми побачимо в кінці це буде нерозсудливе очікування.

Дуже чітко в романі помітно повторення, які нам теж потрібно виділити:

“No, there would be too many of them! It would be the houses that he had never entered that would become famous. "Only house in South London that Harris never had a drink in!" The people would flock to it to see what could have been the matter with it.” [54; 43].

Найчастіше серед повторення автор вживає слово “and”. Для прикладу, виберемо будь-який абзац із тексту та проаналізуємо його:

“The river up to Sonning winds in and out through many islands, and is very placid, hushed, and lonely. Few folk, except at twilight, a pair or two of rustic lovers, walk along its banks. `Arry and Lord Fitznoodle have been left behind at Henley, and dismal, dirty Reading is not yet reached. It is a part of the river in which to dream of bygone days, and vanished forms and faces, and things that might have been, but are not, confound them.

We got out at Sonning, and went for a walk round the village. It is the most fairy-like little nook on the whole river. It is more like a stage village than one built of bricks and mortar. Every house is smothered in roses, and now, in early June, they were bursting forth in clouds of dainty splendour. If you stop at Sonning, put up at the "Bull," behind the church. It is a veritable picture of an old country inn, with green, square courtyard in front, where, on seats beneath the trees, the old men group of an evening to drink their ale and gossip over village politics; with low, quaint rooms and latticed windows, and awkward stairs and winding passages.” [54; 128]. З цього можна зробити висновок, що в тексті велика кількість повторень слова “and”.

Таким чином, в ході дослідження було з'ясовано, що стилістичні засоби за своєю природою різноманітні та чисельні, що вони у переважній більшості базуються на принципі, на якому побудований увесь механізм мови: зіставлення явищ та встановлення схожості (еквівалентності), або різниці (контрасту) між ними.

Разом з тим слід зауважити, що на тлі широкого використання стилістичних засобів специфіка вживання образотворчих і виразних засобів визначається, здебільшого, на основі показників частотності їх використання в художньому творі. Отже розглянемо вживання стилістичних засобів у творі Джерома К. Джерома “Троє в одному човні” (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Стилістичні засоби	алітерація	асонанс	повторення	порівняння	метафора	епітет	іронія
Кількість одиниць	35	30	59	54	21	19	28
Розрахунок у відсотках	14,2%	12,2%	24%	22%	8,5%	7,7%	11,4%

Отже, дослідивши 246 стилістичних одиниць та перевівши їх у відсоток можна побачити, що автор найбільше вживав повторення та порівняння, разом вони складають 46%.

2.5 Аналіз використання стилістичних засобів у романі Харпер Лі “Вбити пересмішника”

ЛІ, Харпер (Lee, Harper -- нар. 28.04.1926, Монровіль, Алабама) -- американська письменниця.

Лі -- юрист за освітою і за фахом, автор роману «Вбити пересмішника» («То Kill a Mockingbird», 1960), удостоєного Пулітцерівської премії за 1960 p., перекладеного багатьма мовами світу, який очолював списки бестселерів упродовж тривалого часу. Після такого блискучого дебюту Лі оголосила, що працює над другим романом, який, проте, так і не з'явився.

Епіграфом до свого роману Лі взяла слова чудового англійського дитячого письменника Ч. Лема: «Юристи, напевне, теж колись були дітьми».

Секрет успіху першого роману Лі складався з багатьох факторів. Одним із них стало своєрідне звучання авторського голосу. У романі описані події 1935 р., що відбуваються у провінційному містечку Мейкомбе штату Алабама і відтворені з точки зору дівчинки, яка проживає в романі період від шести до дев'яти років, доньки юриста Аттікуса Фінча. Але дуже часто в тон оповіді та оцінки того, що відбувається, втручається голос 33-річної письменниці.

Лі показує, як змінюється уявлення дітей про світ. Динамічним виявляється навіть уявлення про їхнього батька. Вони не здатні ще оцінити його мудрого і шляхетного рішення ніколи не брати до рук смертоносної зброї, бо рано чи пізно вона може принести нещастя.

Роман Лі з'явився услід за повістями Дж. Селінджера «Над прірвою у житі» (1951) і «Вино з кульбаби» Р. Бредбері (1957), близькими йому за тематикою і проблематикою.

У своїй повісті Лі використовує різні стилістичні засоби, які надають оповіданню образності та цікавості.

На рахунок фонетичного рівня, автор використовує алітерацію та асонанс. Завдяки цим засобам можна отримати повноцінний текст. Наприклад:

“During his first five years in Maycomb, Atticus practiced economy more than anything; for several years thereafter he invested his earnings in his brother's education.” [55; 2].

“Jem was the product of their first year of marriage; four years later I was born, and two years later our mother died from a sudden heart attack. They said it ran in her family.” [55; 4].

“She was a Graham from Montgomery; Atticus met her when he was first elected to the state legislature.” [55; 4].

Обґрунтовуючи лексичний рівень, ми бачимо, що автор у творі вживала метафори та епітети. Щоб зрозуміти це краще подивимося кілька прикладів. Метафори:

Автор розповідає про дівчину вживаючи такі вирази: “broken the code”, “the victim of cruel poverty and ignorance”, “she struck out at her victim”; “she was no child hiding stolen contraband”. Детальніше розглянемо на реченнях:

“But in this case she was no child hiding stolen contraband: she struck out at her victim-of necessity she must put him away from her-he must be removed from her presence, from this world.” [55; 223].

“She is the victim of cruel poverty and ignorance” [55; 222].

Тепер слід розглянути епітети:

Автор відкриває сутність значень епітетів “rigid”, “severe” та вербальної метафори “to hound”в її фігуральному значенні “to ostracize”.

Атикус характеризує Тома Робінсона вживаючи епітети: quiet, respectable, humble.

Але саме більше автор надає перевагу порівнянню та повторенню, вони у творі часто вживані.

Порівняння - це засіб художньої образності, один із видів тропів, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його. Розглянемо кілька прикладів порівняння:

“he was talking to the jury as if they were folks on the post office” [55; 222].

“this case is as simple as black and white”таке порівняння виявляється банальним. “…a lie as black as Tom Robinson's skin…” [55; 224]. Порівняння “dreamlike quality” (of what happened) створює уявлення про страшний та жахливий кошмар. Такий ефект є більш загострений для порівняння: (the jury) “moving like underwater swimmers…”

(Jem's) “shoulders jerked as if each “guilty” was a separate stab between them…”.

Повторення - художній прийом, що виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін. наприклад:

Автор виділяє кілька видів повторення:

· ланцюжкове повторення (catch-repetition):“…she has merely broken a rigid and time-honored code of our society, a code so severe…”; “A court is only as sound as its jury, and the jury is only as sound as the men who make it up.”,

· анафора (anaphora): “…some Negroes lie, some Negroes are immoral…”,

· епіфора (epiphora): “…but because her desires were stronger than the code she was breaking, she persisted in breaking it.”,

· кореневе (root-repetition): the witnesses “have presented themselves to you, gentlemen, to this court, in cynical confidence… confident that you, gentlemen, would go along with them…”

· синонімічне повторення (synonymic repetition): “…of necessity she must put him away from her - he must be removed from her presence, from this world. She must destroy the evidence of her offense…”.

Отже повторення є найбільш звичайний засіб, щоб служити для мовців, так як вони дають змогу мовцям привернути увагу слухача до найбільш головних пунктів у розмові. Розмова Фінча не виняток, він зберігає повторення у ключових словах: guilt, code, persist, offense, break, put away, assumption, black, white, human, equal.

“The foreman handed a piece of paper to Mr. Tate, who handed it to the clerk, who handed it to the judge…” [55; 230].

“She has broken a code of our society, a code so severe that whoever breaks it is hounded from our midst as unfit to live” [55; 222].

Також у творі є повторення дієслова “must” наприклад: “…she must put him away from her -- he must be removed from her presence, from this world. She must destroy the evidence of her offense.” [55; 223].

Отже, використовуючи різні стилістичні засоби, автор робить твір цікавішим та більш забарвленим. Розглянемо вживання стилістичних засобів у творі Харпер Лі “Вбити пересмішника” (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

Стилістичні засоби	алітерація	асонанс	метафора	епітет	порівняння	повторення
Кількість одиниць	37	32	27	25	49	53
Розрахунки у відсотках	16,6%	14,3%	12,1%	11,2%	22%	23,8%

У цьому творі ми розглянули та проаналізували 223 стилістичних одиниць, з них охарактеризували: алітерацію, асонанс, метафору, епітет, порівняння та повторення. Зробивши відсоткову таблицю ми бачимо, що у творі автор найбільше вживала повторення та порівняння, для кращого вираження образності у творі.

2.6 Вживання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома “Троє в одному човні” та Харпер Лі “Вбити пересмішника”

Розглянувши вживання стилістичних засобів у двох романах можна зробити порівняльну таблицю (див. Таблицю 3).

Таблиця 3

Стилістичні засоби	алітерація	асонанс	метафора	Іронія	епітет	порівняння	повторення	Всього стилістичних засобів
“Троє в одному човні”	14.2%	12.2%	8.5%	11.4%	7.7%	22%	24%	246 одиниць
“Вбити пересмішника”	16.6%	14.3%	12.1%	0%	11.2%	22%	23.8%	223 одиниці

Отже, розглянувши 469 одиниць і порівнявши їх, Харпер Лі менше вживала стилістичних засобів, ніж Джером К. Джером.

Короткі висновки до Розділу 2

У розділі ІІ нами було розглянуто стилістичні засоби. Стилістика - розділ мовознавства, що вивчає в межах національної мови суть і специфіку стилів мови. Це сукупність виражальних засобів мови якого-небудь художнього твору, письменника, літературної школи і т. ін. та можна сказати, що це те саме що і стиль.

Нами було поділено стилістичні засоби на різні види і зроблено висновок, що Джером К. Джером частіше вживав стилістичні засоби, ніж Харпер Лі.

У дослідженні було розглянуто 2 романи авторів, один з них належать Джерому К. Джерому а інший - Харпер Лі. Досліджено 469 одиниць використання стилістичних засобів, де 47,5% належить Харпер Лі, а 52,5% належить Дж. К. Джерому.

Загальні висновки

Межі визначення терміна "дискурс" є досить розмитими. Дане поняття не має однозначного та конкретного трактування, оскільки вживається у різних науках з різним значенням. Недостатньо прозоре і сповнене протиріч уявлення про зміст поняття "дискурс" часто призводить до різних емпіричних результатів і створює багато їх інтерпретацій. Очевидно, що це пов'язано не лише з міждисциплінарним характером предмету дослідження, але й зі складною, багатоаспектною природою самого дискурсу.

Часто слово "дискурс" як синонім слова "текст" - в значенні будь-якого явища дійсності, що має знакову природу і певним чином структуроване. У цьому контексті важливо пам'ятати, що спочатку створюється дискурс, який з плином часу перетворюється в текст, котрий адресат знову може перетворити на дискурс.

Дискурс - це складна комунікативна подія, суттєва складова соціокультурної взаємодії, характерні риси якої - інтереси, цілі та стилі.

Н. Д. Арутюнова визначає дискурс як “зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, соціокультурними, прагматичними, психологічними факторами; це - текст, узятий в аспекті подій; мовлення, що розглядається як цілеспрямоване соціальне явище, дія, як компонент, що приймає участь у взаємодії між людьми і механізмах їх свідомості. Дискурс - це мовлення, занурене у життя”.

Дискурс також розуміється як текст, ”представлений у вигляді особливої соціальної даності” і ”утворений в результаті мовленнєвої діяльності представників певної лінгвокультурної спільноти, який розглядається у сукупності його лінгвістичних параметрів та соціокультурного контексту”.

Дане дослiдження проводилось на основi стилістичих засобів. Отже, стилістика - розділ мовознавства, що вивчає в межах національної мови суть і специфіку стилів мови. Це сукупність виражальних засобів мови якого-небудь художнього твору, письменника, літературної школи і т. ін. та можна сказати, що це те саме що і стиль.

Предметом стилістики є значення здійснення головних та додаткових функцій мови, що гарантує ефективність розмовної діяльності мовця. Метою комунікації є передати потрібну інформацію.

Нами було досліджено твори Джерома К. Джерома та Харпер Лі. Нами було встановлено такі стилістичні засоби, як: алітерація, асонанс, метафора, епітет, порівняння, іронія та повторення. Внаслiдок вживання стилістичних засобів мовець (автор) та адресант (читач) можуть подiляти єдину мовну картину свiту.

В результатi данного дослiдження було виявлено помiрну частотнiсть вживання стилістичних засобів рiзних видiв у англомовному дискурсi. На 2 романи, знайдено 469 стилістичних засобів різних видів.

Результат порівняння Джерома К. Джерома та Харпер Лі показав, що обидва автори використовували майже однакову кількість стилістичних засобів (223 одиниці : 246 одиниць; 47.5% : 52.5%) Обидва автори найбільше приділили уваги вживання порівняння та повторення.

Додаток 1

Глосарій лінгвістичних термінів

Алітерація у широкому розумінні - це повторення голосних та приголосних звуків на початку близько розташованих наголошених складів. За своєю природою алітерація буває різних типів, але найбільш розповсюдженим є алітерація з повторенням одного звуку.

Асонанс - це неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі. [5, с.216].

Дискурс - це складна комунікативна подія, суттєва складова соціокультурної взаємодії, характерні риси якої - інтереси, цілі та стилі.

Експресивність - це обумовлені образністю, інтенсивністю або емотивністю образотворчо-виразні якості слова або паремії.

Емотивність - це емоційність в мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об'єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань людини. Емотивність завжди експресивна та оціночна, але не навпаки.

Емоції - форма відношення людини до навколишньої дійсності - завжди супроводжується оцінкою.

Епітет - художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії.

Іронія - стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежного значення з метою глузування.

Метафора (грецьк. metaphora - перенесення) - один із основних тропів поетичного мовлення. В метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Метонімія (грецьк. metonimia - перейменування) - різновид тропа, близького до метафори, в якому переноситься значення слів з певних явищ та предметів на інші за суміжністю.

Образність - це властивість, яка змальовує, зображує що-небудь за допомогою образів.

Повторення - художній прийом, що виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін.

Порівняння - засіб художньої образності, один із видів тропів, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.

Стилістика - розділ мовознавства, що вивчає в межах національної мови суть і специфіку стилів мови. Це сукупність виражальних засобів мови якого-небудь художнього твору, письменника, літературної школи і т. ін. та можна сказати, що це те саме що і стиль.

Текст -- це смислове ціле, таке, що є організованою єдністю складових його елементів; повідомлення автора (адресанта) читачеві (адресатові).

Додаток 2

Частота вживання стилістичних засобів у творі Джерома К. Джерома “Троє в одному човні”

Діаграма 1

Додаток 3

Частота вживання стилістичних засобів у творі Харпер Лі “Вбити пересмішника”

Діаграма 2

Додаток 4

Порівняльна діаграма вживання стилістичних засобів у творі Джерома К. Джерома “Троє в одному човні” та Харпер Лі “Вбити пересмішника”

Діаграма 3

Список використаних джерел

1. Азнаурова Э. С. Прагматика текстов различных функциональных стилей Э. С. Азнаурова // Общественно-политический и научный текст как предмет обучения иностранным языкам. - М.: Наука, 1987. - С. 261 - 263.

2. Арутюнова Н. Д. // Лингвистический энциклопедический словарь / Н. Д. Арутюнова. -- М.: 1990. -- 136 с.

3. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: стилистика декодирования / И. В. Арнольд. -- Л., 1981 -- 295 с.

4. Баран Я. А. Основні питання загальної та німецької фразеології: Монографія / Я. А. Баран. - Л.: Вища школа, 1980. - 128 с.

5. Белл Т. Роджер. Социолингвистика / Т. Роджер Белл // Цели, методы и проблемы. / Под ред. А. Д. Швейцера. - М.:Международные отн., 1980. - 318 с.

6. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. - М.: Прогресс, 1975. - 447 с.

7. Бєлова А.Д. Поняття "стиль", "жанр", "дискурс", "текст" у сучасній лінгвістиці / А.Д. Бєлова // Вісник КУ. Іноземна Філологія: Випуск 32-33. - 2002. - С. 11- 14.

8. Большая Советская Энциклопедия: В 30 Т. / А. И. Прохоров. - Т. 12. - М.: Сов. Энцикл., 1973. - 624 с.

9. Борботько В.Г. Элементы теории дискурса / В. Г. Борботько. - Грозный, 1989. - 81 с.

10. Бузаров В. В. К вопросу о термине «дискурс» / В. В. Бузаров // Горизонты гуманитарного знания: сб. научн. тр. ПГЛУ. -- Пятигорск, 1999. 314 с.

11. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата / О. П. Воробьева. - К.: Вища шк., 1993. - 200 с.

12. Воробьева О. П. Реализация фактора адресата в аспекте лингвокультурной традиции / О. П.Воробьева. - М.: Филолог. Науки. - 1992. - № 1. - С. 15 - 17.

13. Габермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Ю. Габермас / Пер. с нем. под ред. Д. В. Скляднева, послесл. Б.В.Маркова. -СПб.: Наука, 2000. - 138 с.

14. Гальперин И. Р. Текст как обьект лингвистических исследований / И. Р. Гальперин.-- М.: Наука, 1981. -- 139 с.

15. Грицанов А. А. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. - М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. - 316 c.

16. Дeйк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Т.А. Дайк // Пер. с англ.: Сб. работ / сост. В. В. Петров под ред. В. И. Герасимова; Вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова.- М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

17. Демянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века / В. З. Демянков // Язык и наука конца 20 века. -- М., 1995 -- С. 13-16.

18. Жаботинская С. А. Концептуальний анализ: типы фреймов / С. А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. Серія «Філол. науки». -- Черкаси, 1998. -- Вип.11.-- С. 12 - 25.

19. Звегинцев В.О. Предложение и его соотношение к языку и речи / В.О. Звегинцев. - М.: МГУ, 1976. - 170 с.

20. Ишмуратов А. Т. Логико-когнитивный анализ онтологии дискурса / А. Т. Ишмуратов // Рациональность и семиотика дискурса. Сб. трудов АНУ Институт Ф-и. - К.: Наук. Думка, 1994. - С. 250 - 253.

21. Ищенко Ю.А. Мышление как толерантный дискурс / Ю.А. Ищенко // Рациональность и семиотика дискурса. Сб. трудов АНУ. Институт ф-и. - К.: Наук. думка, 1994. - С. 228 - 229.

22. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу. / О.М. Ільченко. - К., 2002. - 288 с.

23. Касавин И.Г. Дискурс-анализ как междисциплинарный метод гуманитарных наук / И.Г. Касавин // Эпистемология и философия науки. - т. Х. - № 4. - 2006. - С. 7 - 9.

24. Колегаева И. Текст как единица научной и художественной коммуникации. / И. Колегаева. - Одесса: редакционно-издательский отдел обласного управления по печати, 1991. - 122 с.

25. Кондаков И. В. К поэтике адресата (в контексте идей академика Г. В. Степанова) / И. В. Кондаков // Res philological Сб. ст. Под ред. Д. С лихачева. - М.: Наука, 1990. - C. 18 - 29.

26. Кох В.А. Предварительный набросок дискурсивного анализа семантического типа / В.А. Кох // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1978. - С. 163 - 164.

27. Красних В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / В.В. Краних // Курс лекций. -- М.: «Гнозис», 2002. -- 284 с.

28. Кротков Е. Логико-когнитивный анализ онтологии дискурса / Е. Кротков Рациональность и семиотика дискурса. Сб. трудов. АНУ Институт Ф-и. - К.: Наук. Думка, 1994. - С. 252-255.

29. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности / Е. С. Кубрякова. - М.: Наука, 1986. - 158 с.

30. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения / Е. С. Кубрякова. -- М., 1997. -- 326 с.

31. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского язика: Учеб. пособие / А.В. Кунин. - Дубна: Феникс, 1996. - 200 с.

32. Лук'янець В.С. та ін. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури: Монографія / В.С. Лук'янець. - К.: ВІПОЛ, 2000. - C. 16 - 18.

33. Матвеева Т. В. Функциональные стили в аспекте текстовых категорий / Т. В. Матвеева. - Свердловск: Изд- во Урал. ГУ, 1990. - 624 с.

34. Мороховский А. И. К проблеме текста и его категорий / А. И. Мороховский // Текст и его категориальные признаки: Сб. науч. Тр./КГПИИЯ. - К., 1989. - C. 3 - 8.

35. Мурзин Л. Н. Психологическое направление. Лингвистический энциклопедический словарь / Л. Н. Мурзин. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685 с.

36. Палек Б. Кросс-референция; к вопросу о гиперсинтаксисе / Б. Палек // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1978. - С. 244 - 246.

37. Переверзев Е.В., Кожемякин Е.А. Политический дискурс: многопараметральная модель / Е.В. Переверзев, Е.А. Кожемякин // Вестник ВГУ, Серия: лингвистика и межкультурная коммуникация. - Белгород, 2008. - № 2. - С.74 - 77.

38. Почепцов Г. Г. Теория и практика коммуникации / Г. Г. Почепцов. - М.: Из-во «Центр», 1998. - 352 с.

39. Почепцов Г. Г. (мол.) Теорія комунікації / Г.Г. Почепцов. - 2-ге вид., доп. - К.: ВЦ "Київський університет", 1999. - 308 с.

40. Практикум зі стилістики англійської мови: Навчальний посібник / Укл.: З.Г. Коломієць, Н.Л. Львова, І.М. Микитюк. - Чернівці, 2010. - 96 с.

41. Рикер П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение / П. Рикер // Теория метафоры. - М., 1990. - С. 77 - 78.

42. Степанов Г. В. Язык. Литература. Поэтика. / Г. В. Степанов - М.: Наука, 1988. - 120 c.

43. Степанов Ю.С. Альтернативный мир. Дискурс, факт и принцип причинности / Ю.С. Степанов // Язык и наука конца ХХ века: Сб. статей. - М., 1995. - C. 109 - 111.

44. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: [учеб. пособие] / С. Г. Тер-Минасова. -- М.: Слово, 2000. - 480 c.

45. Ушакова Т. А., Павлова Н. Д., Заясова И. А. Роль человека в общении. - М.: Наука, 1989. - 192 с.

46. Фивегер Д. Лингвистика текста в исследованиях ученых ГДР / Д. Фивегер // Синтаксис текста: Сб. ст. / Отв. ред. Г. А. Золотова. - М.: Наука, 1971. - C. 314 - 323.

47. Фуко М. Археологія знання / М. Фуко - К.: Основа, 2003. - 326 с.

48. Шейгал Е.И. Категория прогностичности в политическом дискурсе / Е.И. Шейгал // Язык, сознание, коммуникация. - М., 2000. - Вып. 14. - С. 3 - 20.

49. Hardy Thomas. The Mayor of Casterbridge. / Th. Hardy. - M.: Progress Publishers, 1964. - 369 p.

50. Mc Dermot P. On Cultural Authority: Women's Studies. Feminists Politics Theory / P. Mc Dermot. - N.Y., 1993. - 100 p.

51. Neubert A. Text and Translation / A. Neubert. - Leipzig: VEB. -Verlag Enzyklopadie, 1985. - 168 p.

52. Palek B. Reference and Text / B. Palek // Grammars and Descriptions / Ed. by T.A van Dijk and J. Petofi. - B.; N. Y.: de Guyter, 1947. - 175 p.

53. Seidel G. Political Discourse Analysis / G. Seidel // Handbook of Discourse Analysis. Vol. 4. Discourse Analysis in Society. - London: Academic Press, 1985. Pр. 43-60.

Інтернет - ресурси

54. English text [Електронний ресурс]. - 2003. - Режим доступу: http://www.authorama.com/three-men-in-a-boat-1.html

55. English text [Електронний ресурс]. - 2000. - Режим доступу: http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/80405/Harper_ To_Kill_a_Mockingbird.html

Размещено на Allbest.ru