Главная База знаний "Allbest" Иностранные языки и языкознание Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову

Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову

Визначення й лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 21.02.2011
Размер файла 121,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український інститут лінгвістики і менеджменту

Факультет прикладної лінгвістики

Кафедра прикладної лінгвістики

Магістерська робота на тему:

АНГЛОМОВНІ ГАЗЕТНІ ЗАГОЛОВКИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД

НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

КИЇВ-2010

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків

1. Структурно-граматичні особливості газетних заголовків

1.1 Лексичні особливості газетних заголовків

Висновки до РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків

2.1 Комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків

2.2 Семантичний аспект функціонування заголовка

2.3 Стилістичні особливості газетних заголовків

Висновки до РОЗДІЛУ 2

РОЗДІЛ 3. Переклад англомовних газетних заголовків на українську мову

3.1 Лексичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову

3.2 Граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову

Висновки до РОЗДІЛУ 3

Загальні висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. Газети відіграють значну роль в сучасному житті. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства - політичних, соціальних, побутових, філософських тощо. А заголовок є орієнтиром читача у вирі газетних статей. Таке порівняння не є безпідставним, адже без заголовку ми губимося в морі різноманітної інформації, нерідко оминаючи основне та приділяючи увагу незначному. Заголовок - це також і політичне обличчя газети. Він формує наше ставлення до публікації, вказує на авторську позицію в тлумаченні того чи іншого факту. Вдалий заголовок несе в собі велике інформаційне навантаження, що є особливо важливим у наше сторіччя „вибуху інформації”. Саме заголовок формує у читача загальне уявлення про матеріал статті та дозволяє обрати найбільш важливе для подальшого ознайомлення.

В газетах заголовок відіграє особливу роль. Заголовок покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем. Внаслідок такої цілеспрямованості як в англомовній, так і в українській пресі сформувався окремий стиль газетного заголовку із низкою притаманних йому лексико-граматичних та функціонально-стилістичних рис.

Особливий стиль заголовків газетних статей може спричинити певні складнощі при перекладі. Саме тому в даній роботі увага головним чином приділяється особливостям англомовних газетних заголовків, також в ній досліджуються та порівнюються типи заголовків англійської та української преси, відмічаються певні розбіжності між ними і пропонуються способи їх адекватного перекладу.

Мета даної роботи: визначення та аналіз специфіки перекладу англомовних газетних заголовків на українську мову; порівняльно-типологічний аналіз газетних заголовків двох мов і висвітлення їх структурних, лексичних, граматичних та стилістичних відмінностей.

Поставлена мета передбачає розв'язання наступних завдань:

1. Визначити структурно-граматичні та лексичні особливості газетних заголовків;

2. Розглянути функціонально-стилістичні особливості газетних заголовків;

3. Перекласти заголовки англомовних газет на українську мову;

4. Проаналізувати переклад.

Об'єктом даного дослідження є заголовки британських та американських газетних та журнальних статей.

Предметом дослідження є технології перекладу заголовків у сучасному публіцистичному дискурсі.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися наступні методи та прийоми: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; вивчення та аналіз джерел, газет (“The Daіly Telegraph”, “The Guardian”, “The Observer”, “The Times”, “The Washington Post”, “The Wall Street Journal”) та журналів (“Financial Times” та “The Economist”), матеріалів теоретичних досліджень, аналіз існуючих навчальних матеріалів (підручників, посібників) на англійській, українській та російській мовах.

Наукова новизна. Немало робіт присвячено порівняльно-типологічному аналізу англомовних та російських газетних заголовків. А в даній роботі аналізується переклад англійських заголовків українською мовою.

Теоретична цінність роботи: отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування газетного заголовка.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання результатів на практичних заняттях з теорії та практики перекладу.

Структура роботи. Робота складається з вступу, 2 теоретичних розділів, 1 практичного розділу, висновків до розділів, загальних висновків та резюме англійською мовою. Список використаних джерел налічує 100 позицій. Робота написана на 83 сторінках.

РОЗДІЛ 1. Лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків

В заголовках окрім зовнішніх засобів привертання уваги читача (великий шрифт, графічне виділення) присутній ряд лексико-граматичних прийомів

1) Щоб привернути увагу читача до основної думки повідомлення в заголовках зазвичай опускаються артиклі:

Russian Athlete Winning Prize

Поява означеного артикля в заголовку пояснюється комунікативно-прагматичними і стилістичними причинами - заінтригувати, викликати інтерес. У заголовку означений артикль розвиває, доповнює, уточнює або просто повторює уже дане, відоме і вказує на виділення предмета з класу однорідних предметів.

2) Важливою особливістю англійських газетних заголовків є поширеність в них еліптичної форми пасивного стану з опущенням допоміжного дієслова to be для опису подій як в минулому, так і в теперішньому часі. Дія зазвичай виражається формами Indefinite або Continuous]:

Houses Smashed by Hurricane

Paris Protest March Staged by Students

3) У англійських і американських газетах переважають дієслівні заголовки:

Floods Hit Scotland

Exports to Russia Rising

Дієслівність зазвичай зберігається також в заголовках, що складаються з питальних речень:

Will There Ве Another Major Slump Next Year?

4) Англійські і американські газети зазвичай використовують в заголовках неперфектні форми дієслова.

а) Коли йдеться про події, що сталися в недавньому минулому, зазвичай використовується Present Indefinite:

Russia Condemns West Provocation

Influenza Kills 200 in India

Це найпоширеніший тип заголовків; вживання теперішнього часу додає їм жвавості, наближає події до читача, робить його ніби учасником цих подій і тим самим підсилює його інтерес до опублікованого матеріалу.

б) Past Indefinite вживається в заголовках, що відносяться до минулих подій, в основному, в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу, або якщо читачеві відомо, що описувана подія сталася в певний момент у минулому:

Why Rockefeller Couldn''t Buy а Landslide Victory?

Wave of Peace Action Swept the Nation

в) Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив:

Laundry Workers To Vote on New Contract

World Unions To Fight Monopoly

5) Досить часто в заголовку опускається присудок, який відіграє в реченні другорядну роль:

Hurricane in Miami

No Timber for Sale

6) З метою звернути особливу увагу на присудок і разом з тим зацікавити читача, опускається підмет, якщо він в даному випадку має менше значення, ніж присудок:

Expect New Economic Depression

Want No War Hysteria in Toronto Schools

7) Присвійний відмінок, зі своєю структурною компактністю, вживається з неживими іменниками і витісняє прийменниковий зворот з of:

Price Control's Effect Discussed]

8) Вживаються популярні прізвиська та скорочені імена замість прізвищ деяких політичних діячів, артистів, спортсменів тощо, наприклад:

Arnie's Uphill Climb (Arnold Schwarzenegger)

Winnie's Life (Winston Churchill)

9) Для надання емоційного забарвлення до загальновживаної лексики додають жаргонізми, неологізми, діалектизми, поетизми, сленг, наприклад:

Cop Shoots a Man (The Times, January 26, 2010)*

What Irks Us Most? (The Times, January 26, 2010)

10) Широко вживаються скорочення та складноскорочені слова. Частотність скорочень в заголовках - характерна риса мови газети:

UNESCO and TripAdvisor Are Working Together (The Times, January 26, 2010)

WHO Statement To the Council of Europe (The Guardian, January 26, 2010)

NASA Finds Warmer Ocean Speeding Greenland Glacier Melt (The Times, January 26, 2010)

Зазвичай такі скорочення давно ввійшли у вжиток та не пояснюються в тексті [16, с.3].

10) Відмічається наявність елементів образності, наприклад:

Clinton Raises His Eyebrows

Italian President Under Fire [16, с.3]

11) Привабливий і дуже поширений заголовок-цитата. Зі слів людини, про яку йде мова, у назву матеріалу виносяться найяскривіші висловлювання

Kim Basinger: I Don't Wanna Be a Barbie Doll (The Guardian, January 26, 2010)

В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.

Як ми бачимо, заголовки англомовних газет мають цілий ряд особливостей, які потребують спеціального підходу при перекладі.

1.1 Структурно-граматичні особливості газетних заголовків

Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Зазвичай заголовок має бути таким, що вміщується в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та підзаголовок, аби уникнути переносу. Наприклад:

· The British Economy

Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)

Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту. Наприклад:

· Ukraine's Presidential Election

An orange and two lemons

(The Economist, January 26, 2010)

· No More Oil On Troubled Waters

The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal

ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling

(The Guardian, May 1, 2010)

Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів.

Заголовок - односкладне речення.

Односкладні речення широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об'єктивно-суб'єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом.

До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:

а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

The British Economy (The Economist, January 26, 2010)

б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких виражений інфінітивом (Vinf): Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2010), оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.

Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках має ознаки речення та не підпорядковується ніякому іншому елементу в межах даної конструкції, що й визначає його домінуючу роль.

Розглянемо номінативні заголовки в аспекті їхньої структурної організації. Елементарними моделями номінативних заголовків вважаються ті, що представлені лише іменником [20, с.34]:

Alcatraz (The Guardian, January 26, 2010)

Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2010)

Такі моделі є непоширеними та створюють фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.

Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки” нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.

Для простих моделей номінативного заголовка властивий безпосередній зв'язок ядерного компонента із залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який підпорядковується ядерному, має власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разі він може виступати як ядерний у відношенні до залежного, - виникає ланцюжок залежностей, що вже характеризує складну модель. Складна модель, таким чином, реалізується наявністю різних ступенів залежності ядерних компонентів, починаючи з другого.

Прості та складні моделі представлені в заголовках численністю варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів.

Відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивні:

1. Adj + N:

Happy Days (The Guardian, January 26, 2010)

A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2010)

2. N2 + N1:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

3. N's + N:

Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2010)

4. Ven + N:

Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)

5. Num + N:

Seven Days (The Guardian, April 24, 2010)

6. N1 + of + N2:

The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2010)

б) об'єктні:

1. N1 + for + N2:

Headache For White House (The Times, March 28, 2010)

в) адвербіальні:

1. N1 + in + N2:

Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2010)

2. N1 + by + N2:

Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2010)

3. N1 + among + N2:

Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2010)

4. N1 + around + N2:

Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)

5. Pr + for + N:

All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2010)

6. N1 + over + N2:

Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2010)

Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2010)

Прості моделі номінативних заголовків можуть також складатися з кількох ядерних компонентів, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:

а) N and N:

Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

б) N, N and N:

This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2010)

в) N or N:

Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2010)

Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов'язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер

Заголовок - двоскладне речення

Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2010) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток”.

Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними:

Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2010)

б) адвербіальними:

Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map (The Times, April 24, 2010)

Складне речення як заголовок

Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:

а) складносурядні речення:

- безсполучникові:

BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)

- сполучникові:

Hawking: Aliens Exists, But Just Don't Talk to Them (The Times, April 25, 2010)

б) складнопідрядні речення:

- з підрядним з'ясувальним:

We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination? (The Times, April 25, 2010)

- з підрядним означальним:

Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (The Times, March 28, 2010)

Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним:

The Fame I Crave (The Times, March 28, 2010)

- з підрядним обставинним часу:

Who'll Be There To Care For Our Autistic Son When We're Gone? (The Daily Mail, April 25, 2010)

- з підрядним обставинним умови:

If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One (The Daily Mail, April 25, 2010)

в) складносурядне з підрядністю:

Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He'll Cut Public Sector Jobs (The Daily Mail, April 25, 2010)

Таким чином, наведені вище приклади свідчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громіздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняє основних вимог, що висуваються до форми заголовків, однак такі конструкції сприяють швидкій орієнтації читача у повідомленні. Громіздкість даної структури є основною причиною того, що цей тип заголовків досить непоширений [20, с.39].

Заголовок - еліптичне речення

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних.

Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів, які виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови, насамперед, із семантики і форми семантично залежних слів.

Такими інформативно нерелевантними компонентами повідомлення є: 1) допоміжне дієслово; 2) дієслово-зв'язка; 3) один із головних членів речення [20, с.40]. Розглянемо кожний випадок окремо:

а) еліпсис допоміжного дієслова:

Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2010) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs

Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks (The Daily Telegraph, January 26, 2010) - Hillary Clinton Is Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks

б) еліпсис дієслова-зв'язки:

Global Warming Wrongly Linked to Natural Disasters (The Times, January 26, 2010) - Global Warming Is Wrongly Linked to Natural Disasters

Дещо складніше встановити еліпсис підмета, коли заголовок виражається іменником з прийменником:

At the Age of 50 (The Times, January 26, 2010)

Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.

Для еліптичних заголовків характерним є використання конструкцій, в яких ядерний елемент виражений віддієслівною формоюVing:

Consumer Spending (The Guardian, January 26, 2010)

Також до еліптичних заголовків відносяться конструкції, ядерний елемент яких виражений:

а) Ven: Gone But Not Forgotten (The Economist, January 26, 2010)

б) Adj.: Rich and Beautiful (The Economist, January 26, 2010)

Одним із різновидів заголовків, виражених еліптичними конструкціями, є використання незакінчених конструкцій, своєрідною і головною ознакою яких є незакінченість, незавершеність їхньої семантики і синтаксичної будови. Такі речення виникають унаслідок умовчання, недовисловлення певних елементів думки, що зумовлюється завжди певною комунікативною причиною і потребою. Незакінченість висловленої думки у заголовку позначається трьома крапками, що привертає увагу читача: When Calamity Strikes... (The Economist, January 26, 2010)

Широке використання еліптичних речень у заголовках газетних статей пояснюється закладеною в них здатністю виражати думку в максимально стислій формі та створювати інтригу. Еліптичність заголовків, по-перше, відповідає основній з вимог, що висувається до заголовків, - лаконічність. По-друге, вона дозволяє концентрувати увагу на найголовнішому в повідомленні, звільняючи його від усього другорядного, що дозволяє підсилити дієвість такого повідомлення і полегшує його сприйняття .

Сегментовані речення у заголовку

У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.

Для визначення конструкцій, в основі утворення яких лежить певний вид розподілу єдиного цілого на частини, використовуються терміни „сегментовані”, „приєднувальні”, „парцельовані”, „сепарировані” конструкції. Але в основі усіх різновидів утворень такого типу лежить єдиний процес - членування, що здійснюється різними способами:

а) крапкою:

Jamie Oliver Is Taking On The Biggest Food Challenge. Has He Bitten Off More Than He Can Chew? (The Times, March 28, 2010)

б) знаком питання:

Depressed? Try Gardening as Therapy (The Times, March 28, 2010)

Shameless or Brilliant? We Really Can't Tell (The Guardian, April 25, 2010)

в) знаком оклику:

Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again (The Times, April 24, 2010)

г) трьома крапками:

Good To Meet You … Wendy Swan (The Guardian, April 24, 2010)

д) тире:

Nomura - Markets Would Be Relaxed About Lab Victory So Long As There's a Clear Result (The Times, March 28, 2010)

e) двокрапкою:

Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010)

Haiti Earthquake: Survivor Found Just Hours After Search Had Been Called Off (The Observer, January 26, 2010)

Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, тому вони не випадково стали активно вживатися в заголовках преси.

Заголовок - ізольоване підрядне речення

Вживання ізольованих підрядних речень кваліфікується як явище сепаратизації. Сепаратизація, або відсікання підрядного речення від головного, означає функціонування підрядного як самостійної синтаксичної одиниці.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання: When calamity strikes… (The Economist, January 26, 2010)

Таким чином, під час проведеного дослідження було встановлено існування таких структурно-граматичних типів заголовків: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені та непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення.

1.2 Лексичні особливості газетних заголовків

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше”: ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash і ін. Особливістю такої «заголовної лексики» є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише «пакт», але і «договір», «угоду», «операцію» і тому подібне. Дієслово hit може бути вжито у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і «комуністичний», і «соціалістичний», і «прогресивний»; bid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д.

National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Національна галерея намагається придбати картину Тіциана;

Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав поліції;

Sudan Army Regim's Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму подавити прогресивний рух;

Soviet Peace Bid - Радянська мирна ініціатива.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю [43, с.130]:

Cop Shoots a Man (The Economist, January 26, 2010)

What Irks Us Most (The Times, March 28, 2010)

Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним” словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”, slash замість “make sweeping or random cuts”, is set to замість “is preparing to”:

NHO Slammed (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support, to give recognition замість to recognize, наприклад:

Existing-Home Sales Take a Big Fall in December (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень, які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм :

Rise in Teenage Pregnancy Rate (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Chalk River Medical Isotope Reactor May Be Down Longer Than Expected (The Business Journal (Ottawa), January 26, 2010)

Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості:

Laid-off Lawyers, Cast-off Consultants (The Economist, January 26, 2010)

Метафора також вживається в заголовках газетних статей, проте, не завжди вона має позитивний відтінок:

HOP OFF, YOU FROGS

Заголовок в даному випадку носить образливий характер, спрямований на французів щодо суперечок в сфері торгівлі [43, с.130].

Can't Jump Over the Abyss in Two Leaps (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Даний заголовок говорить про радикальний перехід до капіталістичного устрою в країні.

В газетних заголовках з'являються також образні елементи мови, які надають заголовку жвавості та виділяють їх з-поміж інши „сухих” заголовків Наприклад:

Heir to the Dear Leader Appears From the Shadows (The Observer, January 26, 2010)

Glimmers of Hope as NATO Targets Hearts and Minds in Afghanistan (The Observer, January 26, 2010)

BA Strikers to Give Brown `a Kicking' (The Times, March 28, 2010)

Для газетних заголовків типовим є вживання таких традиційних перифраз, як:

great powers - Росія, США, Англія, Франція; marshall countries - маршалізовані країни тощо.

The Great Powers Leaders Council

Нарешті, особливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті.

Murder in the Friendship Express

Даний заголовок є аллюзією на відомий детектив Агати Крісті “The Murder in the Orient Express”. Стаття розповідає про вбивство, що сталося у поїзді в компанії старих друзів.

Paradise Found (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

В даному проаналізованому нами прикладі вжито аллюзію на відому поему Джона Мілтона „Paradise Lost”. В статті повідомляється про закінчення будівництва житлового комплексу з інфраструктурою, підземним паркінгом, дитячим садком, парком та басейном у штаті Іллінойс.

В газетних заголовках часто використовуються гра слів та каламбур.

Гра слів відіграє в заголовку статті важливу роль, враховуючи своєрідність заголовного комплексу, обумовлену тими функціями, які він покликаний виконувати в публіцистичному тексті, зокрема, як ми вже знаємо, заголовок - це структура особливого характеру, її основна задача - привернути увагу потенційного читача до обговорюваної проблеми.

Наприклад, стаття про плагіат товарних знаків опублікована під заголовком:

Sony against Soni

Предметом обігравання і засобом створення зорового ефекту є саме різне графічне оформлення компонентів каламбуру при спільності їх звучання. Гра з іншомовністю в даному випадку імпліційно виражає негативну оцінку і заклик захистити права законного власника [43, с.136].

The Naked Ambition of Liz Hurley (The Times, March 28, 2010)

В даному прикладі слово naked є синонімом до слова pure, true. Але, беручи до уваги зміст статті, naked в такому контексті має також буквальне значення, адже мова йде про фотосесію Ліз Херлі, під час якої вона позувала оголена для одного з чоловічих журналів.

Висновки до РОЗДІЛУ 1

Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту.

Заголовоки можуть бути представлені односкладними реченнями, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Такі заголовки поділяються на номінативні та віддієслівні.

Заголовки, представлені двоскладним реченням, також досить часто вживаються. Існують заголовки - двоскладні непоширені речення з наступними компонентами: „підмет - присудок - прямий додаток”, та заголовки - двоскладні поширені речення, в яких міститься також означення та обставина.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи.

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних. Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів (допоміжне дієслово; дієслово-зв'язка; один із головних членів речення), які за згаданого способу передання інформації виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови.

У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання.

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше”. Особливістю такої «заголовної лексики» є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю. Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним” словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”. Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support.

Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень, які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм.

Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості.

Для газетних заголовків типовим є вживання перифраз, гри слів та каламбуру. Oсобливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті.

РОЗДІЛ 2. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків

2.1 Комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків

переклад газетний заголовок англомовний

Питання про функції заголовка є предметом багатьох дискусій,єдиної думки щодо кількості функцій та їх характеру не існує. В одну низку ставлять функції як лінгвістичного, так і журналістського напрямку; не простежена також градація функцій за ступенем їх актуальності [80, с.26].

Функції заголовків трактувалися спершу як питання про вимоги, розроблялися співробітниками газет та журналів і зводилися до техніки складання та загальної характеристики заголовків. Головним чином ці вимоги зводяться до лаконічності, стислості, яскравості та виразності.

Одним із перших, хто звернувся до заголовка з точки зору комунікативної ролі мови, був Г.О. Винокур, який зазначав, що зміст заголовка повинен бути в такій мірі насичений комунікацією, щоб сама ця комунікація звертала на себе увагу. Основною функцією заголовків є інформативна: завдання заголовка дати ясне розуміння про зміст повідомлення. Другою, на його думку, є рекламна: ця інформаційна установка газетного мовлення ще різкіше підкреслюється тим, що вона ускладнюється специфічною стилістичною тенденцією, що характеризує газетні заголовки, дає чітке розуміння про зміст повідомлення і звертає на нього увагу. Таким чином, визначається домінуюча роль інформативної та рекламної функцій.

Пріоритетність інформативної функції заголовків визнається більшістю вчених. Стосовно рекламної функції існує розбіжність думок. Так, А.С. Попов зазначають, що рекламна функція властива не кожному заголовку.

Також заголовки виконують рекламно-експресивну функцію. Назви матеріалів мають бути цікавими, у міру інтригуючими, привертати увагу. Як різновид рекламної функції виділяють інтригуючу функція і зазначається, що інтригуючу функцію виконують заголовки, які своєю стилістичною відміченістю привертають увагу читача, але не містять інформації, що дозволяє заздалегідь робити висновок про зміст статті.

Прагненням до рекламності пояснюється тенденція газет вживати заголовки з фамільярною конотацією, тобто лише імена (іноді навіть зменшувальні) відомих особистостей політичного та культурного життя, оскільки такі заголовки завжди привертають увагу, задовольняючи зацікавленість масової аудиторії до життя знаменитостей. Наприклад: Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010)*.

Номінативна функція вважається деякими дослідниками за вихідну; зазначається зокрема, що заголовок покликаний визначити статтю, назвати її, виділити серед інших. У зв”язку з цим висловлюється думка, що з розвитком літератури та журналістики призначення заголовка змінилося, його функції розширилися; назва перестає бути лише характерною ознакою. Заголовок дає уявлення про статтю, допомагає краще усвідомити ідею автора.

Стосовно номінативної функції (назвати, виділити статтю) можна стверджувати, що сфера її впливу дуже обмежена. Існує дослідження, яке показує, що ця функція була властивою заголовкам перших газет і з часом стала витіснятися інформативною функцією (визначити основний зміст повідомлення). З цією думкою можна цілком погодитися, якщо пояснити зростання інформативності заголовка величезним потоком інформації в сучасних умовах, водночас беручи до уваги значну роль заголовка як репрезентанта текстової інформації. Згадані властивості дозволяють надати пріоритет інформативній функції. Тому заголовок газетної статті стає не стільки ім”ям тексту, скільки його стислою анотацією.

В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.

Експресивна функція виражає суб”єктивне ставлення мовця до змісту повідомлення, але проти самостійності цієї функції висловлюються заперечення на тій підставі, що вона лише підсилює інформативну та рекламну функції.

Виконуючи експресивну функцію, заголовок емоційно впливає на читача, агітує, спонукає до певного тлумачення змісту. Водночас виділяються такі різновиди експресивної функції: а) функція переконання, яка полягає в тому, що заголовок дає читачеві основний концепт тексту, його висновок; б) апелятивна функція - використання в заголовку мовних засобів, які привертають увагу читача.

Визначається також графічно-видільна функція, або декоративна, коли заголовок відокремлює один матеріал від іншого. Однак, цю роль успішно можуть виконувати різні друкарські засоби, а не тільки заголовки.

У зв”язку з установкою газети на масову читацьку аудиторію виділяється директивна функція заголовків, яка іноді називається спонукальною. Її виконують заголовки, в яких експліцитно виражається заклик до дії.

Наведені вище точки зору свідчать про відсутність спільної думки щодо кількості функцій заголовків. Більшість авторів наводить різні класифікації, водночас зазначається, що якась одна з функцій може виступати на перший план у тому чи іншому випадку. Пріоритетність функції визначається метою та завданням комунікації, які ставить перед собою адресант у специфічній сфері спілкування за допомогою заголовків.

Слід зазначити, що заголовки, в яких чітко можна виділити лише одну функцію, зустрічаються не так часто. Як правило, заголовки є поліфункціональними, та в більшості випадків можна говорити лише про домінуючу роль тієї чи іншої функції в якомусь конкретному заголовку. Усі ці функції тісно взаємодіють між собою та сприяють адекватності процесу комунікації, тобто успішності каналу зв”язку між комунікантами. Далі слід зазначити, що такі функції, як номінативна (оскільки будь-який заголовок покликаний ідентифікувати, назвати текст) і графічно-видільна (тому, що будь-який заголовок служить для того, щоб відокремити один матеріал від іншого у газеті), не розглядаються в нашому дослідженні, оскільки вони властиві усім без вийнятку газетним заголовкам.

Під час визначення лінгвістичної сутності заголовків газетних заголовків та їхніх структурних особливостей нами врахувалися такі функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча [80, с.41].

Інформативна функція. Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій формі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функцію називають комунікативною, оскільки вона пов”язана з повідомленням про зміст тексту. У дослідженні повідомляємо точку зору більшості лінгвістів, які визначають зазначену функцію як інформативну.

Так, заголовок How Runaway Slaves Found the Path to Freedom (January 25, 1999) інформує читачів про те, яким чином раби, які тікали з півдня Америки, знаходили шлях до Канади, щоб звільнитися від рабства. Заголовок How to Combat Teen Pregnancy (June 21, 1999) торкається проблеми ранньої вагітності серед підлітків. У статті із заголовком School Tests Peppermint Aroma to Help Students Concentrate (The Guardian, April 25, 2010) мова йде про нововведення у одній із американських шкіл, в якій почали розповсюджувати в коридорах аромат перцевої м”яти, що, на думку лікарів, може допомогти учням концентрувати увагу.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены