Фразеологізми з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Фразеологічні одиниці як стійкі сполучення слів

1.2 Класифікації фразеологічних одиниць

1.3 Образність та експресивність фразеологічних одиниць

Висновки з першого розділу

Розділ 2. Дослідження фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах

2.1 Фразеологізми з компонентом найменування кольору, їх типи та характерні ознаки

2.2 Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору

2.3 Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменуваня кольору за типом переосмислення в англійській та українській мовах

2.3.1 Фразеологізми-порівняння в англійській та українській мовах

2.3.2 Фразеологізми-метафори в порівнюваних мовах

2.3.3 Фразеологізми-метонімії в англійській та українській мовах

Висновки з другого розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Засвоюючи мову людина засвоює словесну форму мовної діяльності, мовний етикет, вчиться репродукувати власні переживання, відчуття, дії, прилучається до національної ментальності. Фразеологія як частина мови яскраво виявляє самобутність мови, її специфічний колорит, лад народного мислення, зокрема образний. Коріння фразеології сягає живого мовлення, тому фразеологічні засоби мови є її національним обличчям, національним духом мови. Фразеологізми - це мовне багатство, у якому закарбовано етнокультурне обличчя нації. Мовна свідомість, індивідуальне мовомислення, що важко піддається поясненню, часто оперує фразеологізованими сполуками. Ґрунтовне вивчення фраземного складу конкретних мов показало, що фраземіка становить систему, тобто сукупність взаємозумовлених чи певним чином упорядкованих елементів, що утворюють єдність.

Проблема відображення позамовної дійсності в фразеології, зокрема елементів матеріальної та духовної культури, особливо актуальна сьогодні, коли семасіологія приділяє велику увагу культурній зумовленості змістового боку мовних одиниць, їхній історичній, соціальній, етнічній співвіднесеності з нормами певної національної культури, коли дослідження мови стає неможливим поза історико-культурним контекстом, а мова є одним з основних засобів збереження етносу.

У мові виявляється ментальність народу, оскільки життя народу діє через унікальну душу певної культури (особистості), а це обумовлює специфіку світовідчуття та світосприйняття особистості, що, у свою чергу, привертає дослідника до вивчення фразеології за тематичними групами, кожна з яких має специфічні особливості. Дане дослідження присвячене фразеологічним одиницям з колірним компонентом, у яких відбито національну психологію українського та англійського народу, зокрема внутрішній світ мовця. Пізнати людину - пізнати зміст, закладений її мові. Така смислова аура визначає риси ментальності особистості, що живе в певній культурі й має певну модель поведінки.

Фразеологізми з колірним компонентом досліджували у своїх працях та вчені як: О. М. Дзівак, В. І. Крепель, О. П. Пророченко, Т. Б. Парфьонова. О. А. Зубач та багатьох інших.

Філологічні дослідження колористики мають тривалу історію та представлені різними підходами, методами і завданнями. Аналіз лексико-семантичної групи кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: зв'язок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б.Берлін, П.Кей,), колір у світлі психолінгвістики (О.П.Василевич, Р.М.Фрумкіна,), структурний і семантичний аналіз кольоропозначень (А.П.Кириченко, Т.В.Пастушенко), історія виникнення та розвитку колірних лексем (М.І.Чикало, О.М.Дзівак), кольоропозначення у художньому мовленні (Д.Ален, Г.Еліс, А.П.Критенко, І.М.Бабій) та ін. Колоративи-компоненти ФО були предметом аналізу Т.Б. Парфьонової, І.І., Т.В. Білоха описував семантичну парадигму колірних ФО. Однак і на сьогодні проблема порівняльного дослідження фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору на матеріалі української та англійської мов залишається недостатньо дослідженою.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу фразеологізмів, що містять у своїй структурі колірний компонент, у конотативному й семантичному аспектах.

Мета дослідження: проаналізувати семантичні особливості вживання колоронімів у складі фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах.

Завдання дослідження:

1) розглянути місце фразеологізмів у системі мови;

2) дослідити значення колоронімів в складі фразеологізмів;

3) розглянути, якою мірою психологічне трактування кольору відображено у фразеологізмах в порівнюваних мовах;

4) розкрити метафоричну, метонімічну та асоціативно-образну природу фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах.

Об'єкт дослідження становлять фразеологізми сучасної англійської та української мов, у структурі яких присутні назви кольорів.

Предметом дослідження є семантика фразеологізмів із компонентом на позначення кольору та специфіка їх функціонування, характерні ознаки фразеологізмів з колоронімами.

Матеріал дослідження. Матеріалом дослідження стали фразеологізми з компонентом найменуваня кольору взяті з словника фразеологізмів української мови (В.М. Білоноженко), та фразеологічного словника української мови (В.Д. Ужченко), англо-українського фразеологічного словника (К.Т. Баранцев).

Методи. В ході дослідження були використані наступні методи: метод порівняльного аналізу, метод суцільної вибірки, метод абстрагування, метод прямого аналізу та синтезу, індукція та дедукція.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Фразеологічні одиниці як стійкі сполучення слів

Фразеологія - це найбільша скарбниця і неминуща цінність будь-якої мови, яка відображає світ почуттів, образів, оцінок того чи іншого народу, вона самим безпосереднім чином пов'язана з культурою мови. Предметом вивчення фразеології в першу чергу є фразеологічна одиниця. Розглянемо це поняття.

Слід зазначити, що насьогодні не існує єдиного визначення поняття "фразеологічна одиниця". Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття. Як правило, поняття "фразеологічна одиниця" та "фразеологізм" ототожнюються.

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Термін "фразеологічна одиниця" був введений В. В. Виноградовим і мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку вченого, є основною ознакою фразеологізму [8, c. 59-62].

Б. О. Ларін [19] під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення.

О. М. Бабкін [7] розглядає фразеологічну одиницю як "таку одиницю мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів".

С. Г. Гаврін [12] вважав, що фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів. Схожої думки дотримується М. М. Шанський, який визначає фразеологічну одиницю як відтворювану в готовому вигляді одиницю мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксовану (тобто постійну) за своїм значенням, складом і структурою [30].

В. П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами" [15, с. 6 ].

Отже, вслід за В. П. Жуковим під фразеологічною одиницею (далі - ФО) розуміємо окрему, самостійну одиницю мови, здатну, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичні категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

ФО відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови, відмінними від інших лінгвістичних одиниць - від слова, звичайного словосполучення, речення, - хоч вони мають з останніми немало спільного: будучи складним цілим, і ті й інші не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються як готові значеннєві одиниці; і ті й інші (у своїй переважній більшості) відзначаються стійкістю складу й структури. Такими ознаками є: 1) своєрідне вираження на фразеологічному рівні загальномовних закономірностей, що зумовлюються місцем фразем у системі мови та характером їх взаємодії з одиницями інших рівнів; 2) наявність у фразеологізмах ознак, спільних для всіх одиниць даного класу, які, виражаючи їх внутрішні закономірності становлять специфіку фразеологічної підсистеми мови; 3) відмінний від інших одиниць (у межах даного класу мовних елементів) розвиток внутрішньої взаємодії фразеологізмів, внаслідок чого вони істотно відрізняються від інших класів мовних явищ; 4) специфічні внутрішньофразеологічні зв'язки і відношен-ня, які, на відміну від інших мовних одиниць, візначають семантичні і граматичні властивості фразеологізмів; 5) своєрідні зовнішні фразеологічні відношення фраземних знаків, які служать виявом їх спеціального функціонально-комунікативного призначення; 6) інваріантні обмеження мовленнєвих трансформацій фразеологізмів, поза якими видозмінена ФО взагалі неможлива, оскільки вона зумовлює їх дефразеологізацію [4, с. 6].

Дещо інші ознаки ФО подає В. М. Мокієнко. Він пише: "фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю" [22, с. 17-20]. Виділяючи ці характеристики як основні ознаки фразеологізму, дослідник відзначає, що перші дві з них є властиві мові, а третя - мовленню, що саме аналізом взаємодії кожної із зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологічного сполучення і обмежити обсяг фразеології.

Отже, наведені та інші існуючі в мовознавстві визначення фразеологічних одиниць свідчать про те, що ученими виділяються різні їх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати:

1) семантична цілісність або семантична нерозкладність (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, М. М. Шанський, Л. А. Булаховській);

2) метафоричність (Б. О. Ларін, О. В. Кунін, В. П. Жуков, О. М. Бабкін);

3) нарізно оформленість (В. П. Жуков, М. М. Шанський, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник);

4) відтворюваність (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, М. М. Шанський, С. Г. Гаврін, В. П. Жуков, Л. Г. Скрипник);

5) наявність не менше двох повнозначних слів (С. Г. Гаврін, М. М. Шанський);

6) неперекладність іншими мовами (Л. А. Булаховський).

Отже зазначимо, що ФО мови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними, визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Цілком зрозуміло, що для розкриття диференціальних ознак, як і самої сутності фразеологізму, необхідно їх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови - словом, словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси.

На думку В. Д. Юрченко, фразеологізм як самостійна мовна одиниця характеризується відповідними диференційними ознаками, а саме:

1) фразеологічне значення;

2) компонентний склад;

3) граматичні категорії [31, с. 80-88].

Відтак, визначення диференційних ознак ФО дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова, щораз у процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовні одиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: англ. not to give a red cent - not to prise sombody; укр. набити руку - навчитися легко щось робити; збити з пантелику - дезорієнтувати когось, викликати замішання.

Фразеологічна одиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі [26, с.61-64]. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що "фразеологічне значення", на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики [2, c.83-86].

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, неодноразово підкреслювалось, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення - роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Зазначимо, що фразеологізми слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Отже фразеологічні одиниці розглядаються вченими як самостійні мовні одиниці, що мають ряд ознак, які відрізняють їх від інших мовних рівнів. Водночас ФО є тісно пов'язаними з рівнем слова та речення. Як і будь який мовний рівень, фразеологізми також класифікуються за різними ознаками які розглянемо далі.

1.2 Класифікації фразеологічних одиниць

Класифікацію фразеологізмів здійснюють учені на основі різних ознак. У сучасному мовознавстві відомі кілька типів класифікації фразеологізмів, які прийняті й для української фразеології. За семантичною злитістю компонентів розрізняють: а) фразеологічні зрощення; б) фразеологічні єдності; в) фразеологічні сполучення (класифікація В.В. Виноградова).

До них додаються ще фразеологічні вислови (за класифікацією М.М. Шанського). Спробу систематизації стійких (фразеологічних) сполук у функціональному аспекті здійснив С. Гаврин. Класифікація Б.О. Ларіна відбиває етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень.

Найбільшого поширення у курсах мовознавства набула класифікація, виконана В.В. Виноградовим на семантичній основі. Він виокремлює три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення або ідіоми є абсолютно неподільними, нерозкладними словосполученнями, значення яких не залежить від їх лексичного складу. Вони мають повністю затемнене семантичне мотивування. У їх значенні немає ніякого, навіть потенційного, зв'язку із значенням їх компонентів, наприклад: укр. бити байдики - нічого не робити; точити ляси, правити теревені - вести пусті безпредметні розмови; англ. the black dog is on one?s back - нудитися.

Фразеологічні зрощення зазвичай українською мовою не перекладаються - в іншій мові добираються відповідники з її фразеологічного складу.

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощенням рядом фактів: наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу: збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу; - наявністю граматичних архаїзмів: темна вода во облацех; притча во язицех; втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв'язку.

Фразеологічна єдність - це семантично неподільний фразеологізм, цілісне значення якого вмотивоване значенням компонентів, наприклад: укр. ні пари з уст, тримати язика зубами - мовчати, накивати п'ятами - втікати, міряти воду решетом - безрезультатно працювати; англ. a shot in the blue - помилка, промах. Мотивованість фразеологічних єдностей опосередкована. Більшість із них є образними висловами, - причому образний стрижень, на якому вони виникають, може відчуватися більш чи менш виразно: тримати камінь за пазухою; виносити сміття з хати; вивести на чисту воду; накрити мокрим рядном. Семантична замкнутість фразеологічних єдностей може створюватися також евфонічними чи формально-граматичними засобами - римою, алітераціями: усякої тварі по парі тощо.

Фразеологічні єдності можуть виникати і внаслідок синтаксичної спеціалізації фрази, вживання її у певній граматичній формі: нуль уваги; діло табак, внаслідок наявності експресивних відтінків значення: плакали наші гроші.

Третя група по класифікації В. В. Виноградова фразеологічні сполуки корінним чином відрізняється від фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей. Фразеологічні сполуки утворюються із слів зі скованими, зв'язаними значеннями, що виникають як переносні на базі основного значення.

Фразеологічні сполучення - стійкі вислови, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічно зв'язаним значенням. У них цілісне значення випливає з семантики окремих слів: укр. здобути перемогу, делікатне питання, насупити брови, брати участь, вжити заходів; англ. to drink till all is blue - допитися до білої гарячки. Поза трьома групами фразеологізмів, віділених акад. В.В. Виноградовим, залишилися народні прислів'я, приказки, примовки, крилаті вислови, термінологічні словосполучення [20, с. 13].

Прислів'я - це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду. Наприклад: укр. добрий початок - половина справи; громада - великий чоловік; англ. every cloud has а (або its) silver lining - нема худа без добра.

Приказка - народний вислів, близький до прислів'я, але позбавлений узагальнювального, повчального характеру, наприклад: укр. проти віку нема ліку; не така лінь, як не хочеться. англ. that's another pair of shoes - це зовсім інша справа.

Народні примовки - жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову відповідно до ситуації або у відповідальний контекст, наприклад: Здорові будьте! Яким вітром? Хліб та сіль! Ні пуху ні пера! Кіно й німці.

Крилаті вислови - влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державних і політичних діячів: укр. В сім'ї вольній, новій; Борітеся - поборете! англ. To be or not to be?

Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В.Виноградова, М. М. Шанський [30] виділяв четвертий клас -- фразеологічні вирази, до яких належать стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням.

Фразеологічні вирази - це такі стійкі звороти мови, які семантично не діляться і складаються з слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці. До них належать фразеологічні вислови комунікативного типу (речення). Це прислів'я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння тощо: дівка не без щастя, козак не без долі; на словах медок, а на серці льодок; величається, як заєць хвостом; бідний, як церковна миша.

Серед фразеологічних виразів М.М. Шанський розрізняє дві групи: 1) фразеологічні вирази комунікативного характеру, що являють собою предикативні словосполучення, рівноцінні реченню, є цілим висловленням, виражають те чи інше судження, наприклад: людина -- це звучить гордо; хрін від редьки не солодший; мовчання - знак згоди. 2) фразеологічні вирази номінативного типу - це мовне кліше, виражені переважно простим словосполученням: пленарне засідання, ринкові відносини, охорона здоров'я, золоті руки, трудові успіхи, чорне золото. Характером зв'язків слів, що входять до їх складу, і загальним значенням фразеологічні вирази нічим не відрізняються від вільних словосполучень і речень. Специфікою їх є те, що вони не створюються мовцями, а відтворюються, як готові структурні і значеннєві одиниці. Фразеологічні вирази номінативного характеру, що є сполученням слів, ідентичним лише певній частині речення, є словесною формою того чи іншого поняття і, як і слова, виконують у мові номінативну функцію [30]. Наприклад: трудові успіхи, палії війни, вищий учбовий заклад і т. ін.

Класифікація Б.О. Ларіна [21] відбиває етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень, вона включає: а) перемінні словосполучення; б) стійкі словосполучення, що відзначаються наявністю стереотипності, традиційності і метафоричного переосмислення, відходом від первісного значення; в) ідіоми, які відзначаються у порівнянні з стійкими метафоричними словосполученнями більш деформованим, скороченим, далеким від первісного лексичним і граматичним складом і помітним послабленням тієї семантичної подільності, яка зумовлює метафоричність, тобто смислову двоплановість.

Спробу систематизації стійких (фразеологічних) сполук у функціональному аспекті здійснив С. Гаврин [12]. Вчений виділяє шість основних типів: 1. Образно-виразні стійкі сполуки, до яких належать метафоричні одиниці: пустити червоного півня; гора народила мишу, сполуки з метафоричними компонентами : яблуко незгоди, сталі порівняння: берегти як зіницю ока, евфонізми: із грязі в князі, сталі гіперболи і літоти: гарматою не проб'єш, тавтологічні сполуки: свиня свинею; ливом лити, сполуки, що створюються на основі поетичного синтаксису: правда -- добре, а щастя -- краще. Такі експресивно-емоційно забарвлені сполуки відзначаються певною художньою своєрідністю. Вони утворилися не тільки внаслідок звичайного добору слів, але і внаслідок вияву фантазії, гри уяви, що виражається у вдалому переносному вживанні слів, влучності зіставлення, порівнянні тощо. 2. Еліптичні сполуки, що об'єднують усічені стійкі сполуки слів: рад не рад; хоч куди; ні пуху ні пера. 3. Термінологічні фразеологізми, що охоплюють складені терміни науки, техніки, мистецтва та ін.: заломлення променів; річ у собі; колінчастий вал; соціалістичний реалізм; культ особи. Заміна в них одного з компонентів синонімом (пор. ланцюгова реакція -- послідовна реакція) не руйнує термінологічність. 4. Афористичні фразеологізми, що виражають узагальнюючі умовиводи: друзі пізнаються в біді; буття визначає свідомість. 5. Контекстологічні сполуки, які ототожнюються із стійкими утвореннями, що в класифікації В. В. Виноградова називаються фразеологічними сполученнями. 6. Ідіоми -- всі стійкі словосполуки, що втратили внутрішню форму: собаку з'їсти, була не була.

На думку С.Г. Гаврина, такого роду систематизація розкриває природу творення стійких сполук, механізм формування фразеологічного складу мови. Крім того, вона одночасно вказує і на ті функції, які фразеологічний склад мови виконує в мовленні. Образно-виразні сполуки виконують образно-виражальну і одночасно емоційно-експресивну функцію; еліптичні --лаконізують мову; термінологічні --забезпечують точність; сполуки з узагальнюючими умовиводами вносять у мовлення перлини народно-авторської думки; контекстологічна фразеологія виконує функцію полегшення конструювання мовлення.

А.В. Кунін за типом переосмислення значення виразу поділяв фразеологізми на фразеологізми-порівняння, фразеологізми-метафори, фразеологізми-метонімії [20, с. 81].

Отже, різні вчені класифікують фразеологізми за найрізноманітнішими ознаками. В даному дослідженні ми розглянемо класифікацію фразеологізмів за типами переосмислення.

1.3 Образність та експресивність фразеологічних одиниць

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають структурні складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін "нарізнооформленість". Поняття "цілооформленість" та "нарізнооформленість" були запропоновані ним [27, с.26-27]. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є "цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму". Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [20, с. 52].

У ході процесу формування фразеологічної одиниці досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення - це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення - це порівняння, метафора та метонімія [8, с. 54-56].

Порівняння та метафору В. М. Мокієнко [2] вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення, те саме стосується й словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.

Іншим типом переосмислення є метонімія. Вона також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси - образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів [6, с. 5] Говорячи про різні типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобів її створення. Спробуємо з'ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За словами В.М. Мокієнка [22], підґрунтям цього феномену є здатність створювати наочно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв'язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеології виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов'язані з життям людини.

Теоретичне обґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В. Куніна. Вчений зазначає, що "образність мотивованої ФО створюється в результаті двопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одного порівнювані об'єкти, тим яскравіший образ" [19, с.71-74]. Поняття експресивності значно ширше, воно включає і інші категорії: експресивність - це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні якості слова чи фразеологізму. Отже, на основне значення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більш влучному вживанню фразем у мовленні. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допомагає глибше проникнути в значеннєвий зміст ФО, науково уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.

Отже утворення ФО залежить від того наскільки значення прототипу фразеологізму здатне утворити нові наочно-чуттєві образи предметів і явищ та перенести їх на інші об'єкти дійсності. Високим рівнем образності характеризуються фразеологізми до складу яких входять колороніми. Саме цю групу ФО й розглянемо в другому розділі.

Висновки з першого розділу

Серед дослідників фразеологічних одиниць не існує єдиного визначення поняття "фразеологічна одиниця". Науковці пропонують близько 20 візначень. Серед багатьох ознак фразеологічних одиниць можна виділити найзагальніші: семантична цілісність або семантична нерозкладність фразеологічної одиниці, метафоричність, нарізно оформленість, відтворюваність, наявність не менше двох повнозначних слів та ін. Серед багатьох класифікацій найбільш розповсюдженою стала класифікація фразеологізмів запропонована Виноградовим В.В.

Значення фразеологізмів частково витікають з значень їх компонентів, і таким чином ці компоненти наділені певною частиною семантичної самостійності. Та основним засобом творення нових значень ФО є фразеологічне переосмислення - це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення - це порівняння, метафора та метонімія.

Розділ 2. Дослідження фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах

фразеологічний англійський український колір

2.1 Фразеологізми з компонентом найменування кольору, їх типи та характерні ознаки

Cлід зазначити, що феномен кольору цікавив людство з давніх-давен. Люди намагалися пояснити це явище, з'ясувати його дію на мозок і психіку. Спроби розробити теорію кольору сягають ще часів Платона. Ґрунтовно колір як фізичне явище описав І. Ньютон. Однак говорити про колір як щось визначене не можна, це зумовлено неоднаковим сприйманням даного явища різними людьми. Відповідно, багатство барв навколишнього світу своєрідно відображається в мові. Як зазначає А. Порожнюк, не в усіх мовах існує однакова кількість назв на позначення кольору [23, с.28-29] і навіть деякі основні кольори спектра не завжди мають окремі назви. Отже, можемо зазначити, що кожна мова має свій спосіб "членування" спектрy, тобто колір пов'язаний з історією народу, його культурою, побутом, традиціями тощо.

Оскільки ФО утворюються в мовленні і відображають ті явища і предмети, що безпосередньо оточують людей, то люди, в свою чергу, надають їм тих чи інших характеристик, в тому числі ознак за кольором. Отже, цілком закономірно, що у деяких фразеологізмах, які увиразнюють, емоційно забарвлюють образність в мовленні саме колір є складовою частиною. Колір допомагає створити яскраві зорові образи з сухих абстракцій, що робить мовлення барвистим, соковитим та емоційно насиченим. Колір є психологічним, емоційним, культурним аспектом, і за його допомогою передається емоційний стан людини, її позитивні та негативні риси характеру, різні соціальні та культурні явища, а також менталітет того чи іншого народу. Відтак, відповіднодо мети та завдань дослідження розглянемо фразеологізми з компонентом найменування кольору в порівнюваних мовах.

Автори розвідок про слова-кольоропозначення у складі фразеологічних одиниць використовують терміни: кольорові означення (А. А. Брагіна), позначення кольору (Н. Ф. Пелевіна), кольорові прикметники (Є. В. Рахіліна), імена кольору (Р. М.Фрумкіна), кольоропозначення (Р. В. Алімпієва), колороніми, кольорові номени (І. О. Голубовська) тощо.

Колороніми (від лат.color - колір, гр.onima - ім'я) розуміють як лексичні одиниці, денотативним значенням яких є ознака кольору [17]. Функції колоронімів у складі фразеологічного звороту варіюються від простого найменування барви, наприклад: red in the face (почервонілий), a red card (червона картка), зелена вулиця до засобу відображення емоційно-експресивних значень, наприклад: to paint the town red (пити-гуляти), to catch smb. red-handed (схопити когось на гарячому), чорна зазадрість.

Розглянемо граматичний аспект вживання колоронімів у складі ФО. За своєю суттю назви кольорів є прикметниками і в переважній більшості зворотів саме так і вживаються. Однак, в деяких випадках лексеми на позначення кольору субстантивуються і позначають абстрактні предмети. У фраземі to wear the purple колоронім має своє власне опредмечене значення "влада монарха"; лексеми green та pink у фразеологізмах in the green та in the pink також субстантивуються, набуваючи семантики "розквіт сил". "Гроші" означає колоронім green в складі виразу the long green.

Зустрічається вживання колороніма і в функції дієслова. Прикладом може слугувати вислів whited sepulchre (від to white - білити); оббілувати як білку.

Існують і такі ФО, де назва кольору виступає як прислівник: to lie whitely. В даному випадку лексема на позначення кольору означає "невинно".

Виступаючи в ролі іменника, дієслова та прислівника, назви кольорів непрямо вказують на кольорову ознаку або ж пов'язані з психологічним тлумаченням колороніма (як у випадку з whitely).

Отже, можна зробити висновок, що ФО з колірним компонентом властивий різний ступінь умотивованості, прозорості внутрішньої форми і значущості колірного компонента. На метод відтворення їхньої семантики, передусім конотативної, впливають особливості образності, асоціативного поля та символізму кольорів у різних мовах, дивергентність переносних значень колірних лексем та їхня етнокультурна маркованість.

Зазначимо, що входячи до складу фразеологізмів, назви кольорів у деяких випадках втрачають своє первинне значення (ознака кольору) і набувають зовсім інших семантичних відтінків. У певних ФО можна виокремити значення компонента, в інших же це неможливо, бо взаємодія всіх компонентів фраземи породжує її значення. Семантика кожного з компонентів по-різному виявляється в різних типах ФО. Як зазначає Бурлакова В.В., для виявлення певних закономірностей в межах одного типу фраземи слід розподілити їх так, щоб наявно проступала деактуалізація компонента фразеологізму [8, 54-56]. Оскільки деактуалізація слова у складі ФО безпосередньо пов'язана з переосмисленням значення самого виразу, фразеологізми, до складу яких входить назва кольору, доцільно класифікувати за типами переосмислення. Так, згідно з А.В. Куніним можна виділити фразеологізми-порівняння, фразеологізми-метафори, фразеологізми-метонімії [20, с. 81].

Оскільки колороніми є засобами відображення емоційно-експресивних значень, то входячи до складу ФО в мовленні, вони увиразнюють, емоційно забарвлюють висловлення. В таких ФО передається емоційний стан людини, її позитивні та негативні риси характеру, різні соціальні та культурні явища. Якщо значення кольорів в різних мовах не завжди збігається, то логічно припустити, що й в фразеологізми з цими кольорами мають різну семантику.

Отже, в наступних параграфах проведено спів ставний аналіз фразеологізмів з компоненто кольору за лексико-семантичними полями кольору та за типом переосмислення.

2.2 Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору

Слід зазначити, що розбіжності у сприйманні певним народом довкілля та різне психологічне тлумачення кольорів впливають на кількість фразем з одним і тим самим кольором у різних мовах. Проаналізуємо символічні значення кольорів в англійській та українській мовах.

Зазначимо, що основу палітри фарб складають живописні означення "чорний - червоний - білий". Символічне значення чорного кольору, що ототожнюється з мороком, зустрічаємо у О. О. Потебні: "Подібно до того, як мороз, наближаючись до вогню, протистоїть йому за деяким символічним значенням, чорний колір, утворюючись від вогню, має значення безладу, ненависті, смутку, смерті, що є протилежним до переносних значень світла" [24]. Характерною особливістю чорного кольору є те, що для всіх народів він символізує "погане". В західній традиції це смерть, траур, скорбота, меланхолія, приниження, руйнування. Однак не завжди чорний - символ зла. Це і колір покаяння. Доведено, що чорний, як і білий, захищає від дії шкідливої енергетики. Ось чому представники духовенства різних країн і вірувань носять чорну одіж: англ. black beast (людина, яку ненавидять), black ox has trod on his foot (його спіткало нещастя), to look at the black side of things (дивитися песимістично); укр. чорна заздрість, чорна справа (поганий), чорний мор, чорна смерть (смертельний).

Повною протилежністю чорного кольору є білий. У слов'ян білий походить від світла та вогню. Білизна - символ краси, любові. На заході цей колір означає святість, чистоту, відвертість, спокій, тріумф духа над плоттю. Взагалі, цей колір - це кінцевий пункт яскравості та світла, панування добрих сил: a white man (порядна, добре вихована людина), white lie (невинна брехня, брехня заради порятунку), to put on a white sheet (каятися, визнавати прилюдно свої помилки). В українській мові фразеологізми з колоронімом "білий" мають значення: недосліджений (біла діра, біла пляма), святий (білий маг, біле духовенство), безгрішний (біла заздрість, біла душа), незвичний (білий танець, білий вірш), стан людини пов'язаний із алкоголем (біла гарячка, ловити білі метелики).

Червоний, поряд із синім та зеленим, з точки зору фізики, - основний колір світла. До цих трьох додається ще жовтий. Дані чотири кольори не сприймаються як суміші. Слід зазначити, що для українського народу здавна були улюбленими кольори червоної гами, які означають вогонь, кров, життя, пристрасть, любов, екстаз, мучеництво, честь.

Синій колір пов'язаний з фізичною потребою в спокої і з психологічною потребою в задоволеності. Темно-синій викликає повний спокій. В західній культурі синій означає мир, мрію, інтелект, благочестя, непорочність, а також негативні значеня такі як нудьга, смуток: to be in the blues,a bit of blue sky. В українській мові синій колір може набувати значення худий - сині діти, злий- пан аж синій. Назва синій може утворювати також метафоричні ФО: синій смуток (в очах), синій сум, синя омана, синя радість (в очах), синій клекіт (моря), синя тиша (озера), синій хор (море грає), синій шум (моря), синя дрімота (далеких просторів), синій дзвін (в небі), синій грім.

Значення зеленого трактується як символ весни, тріумф життя, природи, молодість, веселість, процвітання. Він нагадує про юність, цвітіння, надію та радість, також вживається на позначення недосвідченості: in the green wood (у розквіті сил), in the green tree (під час розквіту, процвітання), green old age (здорова або щаслива старість). Зелений колір в англійській мові вживається на позначення заздрості: green with envy (мучений заздрістю), to look through green glasses (заздрити), green-eyed monster (заздрість). В українській мові зустрічаємо вираз "заздрість з жовтими очима, мов жовтки". Як бачимо, сприйняття поняття "заздрість" в германській та слов'янській мові не дуже різниться. В кольоровому спектрі зелений та жовтий стоять поруч, тому не дивно, що вживаються обидва колороніма. Вживання цих колоронімів в значенні заздрості пов'язане з фізіологічними процесами в організмі людини. Коли людина відчуває заздрість, ревнощі, в неї інтенсивно виділяється жовч, і шкіра набуває жовто-зеленого відтінку.

Стан гніву, люті також виражається за допомогою різноманітних колоронімів у кожній з мов. Червоний присутній у фразеологізмі англійськой мови to see red; жовтий та синій притаманні українській мові жовтіти (синіти) від злості.

Різняться і переклади фраземи to drink till all's blue: допитися до білої гарячки. Так само the blue devils (у другому значенні) перекладається як "біла гарячка".

Лексема green в англійській та "зелений" в українській мові можуть мати значення "недосвічений" і з ним входити до складу ФО. Однак в слов'янській мові існує ще одна фразема з іншим колоронімом з цією ж семантикою: жовтороте пташеня. Подібна семантика виникає при взаємодії значень двох лексем, що входять до ФО.

В розмовній англійській мові зустрічається ФО paint me pink if (щоб мене лиха година побила), що по суті означає прокльон. Українське прокляття "щоб побила руда глина" в своїй структурі містить колоронім "рудий". Можна спостерегти певну спільність між рожевим та рудим кольорами.

Протиріччя в психологічному тлумаченні містить у собі жовтий колір. З одного боку, він сприймається як світлий, яскравий, збуджуючий, однак, з іншого боку, жовтий вживається на позначення боягузтва: a yellow streak; бульварний - yellow journal.

Що стосується коричневого кольору, то це - суміш червоного, жовтого і чорного. Втративши життєдайну силу червоного, коричневий символізує тілесні відчуття та потреби. Символізуючи покарання, деградацію, відречення від світу, він є земним кольором: to do brown та to do up brown (доводити до кінця), in a brown study (у похмурому роздумі), в українській мові: коричневе золото, (фашистський) коричнева зараза, коричнева небезпека.

Сірий - нейтральний. Він повністю позбавлений будь-яких стимулюючих чи психологічних тенденцій. Сірий - це взагалі не територія, на якій можна жити; це тільки межа: межа - як нейтральна смуга. gray of the dawn (досвітня, передсвітанкова імла), all cats are gray in the dark (вночі всі коти бурі), в українській мові: сіра людина, сірий твір, сіре життя (невиразний, нецікавий), сірий люд (простий, бідний, неосвічений).

Таємним і чуттєвим є фіолетовий колір. У сакральній символіці це колір духовного начала, покаяння, покори. a purple patch (краще місце в літературному творі), to wear the purple (належати до королівської сім'ї)

Проаналізуємо частотність вживання різних колоронімів в фразеологічних одиницях англійської мови. Так, аналіз лексикографічних джерел дозволив виявити, що в англійській мові найбільшу кількість становлять ФО з колоронімом black. На другому місці фразеологізми з компонентом blue. Далі у порядку зменшення йдуть такі назви кольорів як white, red, green, yellow, rosy, pink, gray, brown, purple, orange (див. таблицю 1). Серед ФО зустрічаються і такі, до складу яких входять два або більше колороніми. Найчастіше можна зустріти такі фрази, до яких колороніми увійшли у своєму первинному значенні, позначаючи колір. Наприклад: black hen lays a white egg (чорна корова та молоко біле), black and white (малюнок пером), in black and white (чорним по білому, цілком ясно, зрозуміло), to call white black (обстоювати очевидну неправду); to beat somebody black and blue (побити до синців). Отже, у фразеологізмах найчастіше використо-вуються назви тих кольорів, які за теорією Ньютона не існують - чорний та білий.

Перейдемо до розгляду частотності вживання різних кольорів в фразеологізмах української мови. Аналіз лексикографічних джерел дозволив виявити, що в українській мові найчастіше фразеологізи утворюються з прикметником чорний, білий, червоний. З іншими колоративами зафіксовано менш частотні утворення: з прикметником зелений, оранжевий, сірий, голубий, жовтий, синій, рожевий, коричневий. У поодиноких випадках вживаються також інші колоративи (напр.: фіолетовий, рудий, сизий тощо) [25].

Отже, представимо частотність вживання колоративів в фразеологізмах в порівнянні в українській та англійських мовах в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Частотність вживання кольорів в фразеологізмах англійської та української мов (%)

Кольори	Чорний Blacк	Синій Blue	Білий White	Червоний Red	Зелений Green	Жовтий Yellow	Рожевий Pink	Сірий Gray	Коричневий Brown	Оранжевий Orange	Purple	Голубий	Інші
Україн ська мова	22	2.9	19	15.5	10.5	3.1	2.5	7	1.5	8.5	-	6.5	1
Англій ська мова	24.71	16.86	15.01	14.31	9.47	6.47	3.24	2.78	2.54	0.23	0.69	-	3.69

Так в обох мовах найчастіше в ФО вживається чорний колір , на другому місці за вживаністю в українській мові є білий, коли в англійській мові цей колір займає третє місце, а на другому місці колір blue, через те, що дане слово вживається на позначення одразу двох кольорів -- синього та голубого. Далі в українській мові кольори розташовуються в такому порядку: червоний, зелений, оранжевий, сірий, голубий, жовтий, синій та рожевий. В англійських ФО ця послідовність дещо інша: червоний, зелений, жовтий, рожевий, сірий, коричневий, оранжевий та фіолетовий.

Оскільки вживання колоронімів в фразеологізмах є поширене явище, то безумовно, такі ФО також класифікуються за типом переосмислення на фразеологізми-порівняння, фразеолгізми-метафори та фразеологізи-метонімії. Тож розглянемо їх детальніше.

2.3 Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменуваня кольору за типом переосмислення в англійській та українській мовах

2.3.1 Фразеологізми-порівняння в англійській та українській мовах

До фразеологізмів-порівнянь відносяться такі, в основу яких покладено часткове переосмислення. Як справедливо зазначає В. М. Мокієнко, в порівняннях зміст фразеологізму виражений майже експліцитно [22, с. 167].

До цієї групи фразем належать ФО типу as black as night, as black as a crow, as green as a grass, as blue as a badger, as red as a rose, as red as a lobster, as white as snow, as white as sheet, as white as death, as yellow as gold. Червоний, як маків цвіт, синій, як пуп .

В таких фразеологізмах перший значущий компонент (колоронім), як правило, вживається в буквальному значенні. За класифікацією типів лексем, запропонованою О. В. Куніним, назва кольору в даному випадку відноситься до реальних слів [20, с. 71]. У фразеологізмах-порівняннях можна виділити безпосереднє значення кожного компонента-колороніма.

Black

1) чорний - англ. as black as a crow's wing, as black as a raven, as black as a coal, as black as ink (дуже чорний); укр. чорний як ніч;

2) темний, чорний - англ. as black as hell, as black as my hat, as black as pitch ; укр. чорний як сажа; чорний, як вороняче крило, чорним по білому;

3) темний, похмурий (про людину) - as black as a thunder cloud, as black as sin, as black as thunder (хмара - хмарою);

Серед фразеологізмів-порівнянь з компонентом black зуcтрічається вираз to work like a black (дуже важко працювати). В цій ФО black у субстантивованому вигляді увиразнює буквальне значення першого компонента.

Blue

Хоча за кількістю фраземи, до складу яких входить компонент blue, стоять на другому місці, фразеологізмів-порівнянь з цим складником лише два: as blue as a badger (дуже посинілий), та like blue murder (дуже швидко, щодуху); в українській мові - синій, як пуп. Однак в українській мові фразеологізмів-порівнянь з компонентом кольору синій дуже мало.

З ФО as blue as a badger можна виділити значення "синій". Компонент blue ввійшов до складу даної фраземи завдяки схожості синього та сірого кольорів. У порівнянні like blue murder, неможливо виділити семантику жодного з компонентів. Загальне значення фразеологізму має емоційно-підсилювальне забарвлення (пор. to cry blue murder - горлати, репетувати).

White

У фраземах цей компонент-колоронім має два значення:

1) білий - as white as a lily, as white as chalk, as white as ivory, as white as milk, as white as wool (білий, як сніг, білосніжний);

2) блідий - англ. as white as a ghost, as white as ashes, as white as marble (блідий, як полотно, білий мов смерть); укр. блідий, як полотно, білий мов смерть.

Фразеологізми з першим значенням компонента white є позитивно забарвленими. Про це свідчить інший компонент ФО (a lily, ivory, milk). Ті ж фраземи, до складу яких входить колоронім white у значенні "блідий" мають негативне забарвлення, що також зумовлено порівнювальною лексемою (ghost, ashes).

Red

Колоронім red у фразеологізмах-порівняннях має два значення - "червоний": англ. as red as a poppy, as red as a beetroot, as red as a turkey-cock , as red as a lobster, as red as fire , as red as blood ; укр. червоний, як буряк, червоний, як індик, червоний, як рак, червоний, як вогонь, червоний, як кров; та "рум'яний" - англ. as red as a cherry, as red as a rose; укр. червоний, як маків цвіт.

Green

Фраземи аs green as a gooseberry та as green as grass мають значення "недосвідчений", "зелений", що обумовлено переносним вживанням компонента green. Якщо у вищезазначених ФО одне з значень обов'язково позначало колір, то у випадку з green це не спостерігається.

Yellow

Хоча кількість фразеологізмів з колоронімом green перевищує ФО з компонентом yellow, однак число фразеологізмів-порівнянь, до складу яких входить вищевказана назва кольору, переважає.

Вирази as yellow as a crow's foot, as yellow as a guinea, as yellow as a kite's claw, as yellow as corn та as yellow as gold означають "жовтий, як лимон; золотистий; золотавий". Як і в попередніх випадках (з іншими колоронімами), компонент yellow зберігає своє первинне значення. Додається лише ще один відтінок жовтого кольору - золотистий.

Gray

Лексема gray у висловах as gray as a bat's wing (сірий, як миша), as gray as lead (сірий, як свинець) має своє перше словникове значення - "сірий", але порівнювальні лексеми (bat's wing та lead) надають цим фраземам різних змістових відтінків.

Brown

З цим колоронімом існує лише один фразеологізм-порівняння, зафіксований у фразеологічних словниках. As brown as a berry означає "зовсім темний, дуже загорілий, шоколадного кольору". Значення цієї ФО подається у словнику [33, с.174] з етимологічної точки зору: слово brown зберігає у цьому виразі своє старе значення - "темний".

Інші колороніми у фразеологізмах-порівняннях не зустрічалися.

Лексеми на позначення кольору у порівняльних фразеологізмах англійської та української мов обов'язково мають своє первинне значення (означають колір). Компаративні звороти - це мотивовані ФО. В них наявний зв'язок з семантикою прототипів.

2.3.2 Фразеологізми-метафори в порівнюваних мовах

На думку таких дослідників як О. В. Кунін, В. М. Мокієнко найбільш розповсюдженим типом фразеологічного переосмислення є метафоричне. За визначенням О. В. Куніна, цей тип переосмислення є "переносом найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним на основі реальної або уявної схожості" [20, с. 124]. Фразеологізми-метафори досить образні, і за висловом В. М. Мокієнка, метафора є "фактором створення образності" [22, с. 167]. Ця група ФО найчисельніша.