Уживання складних слів і абревіатур у технічних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донбаська державна машинобудівна академія

Економіко-гуманітарний факультет

Кафедра українознавства та гуманітарної освіти

УЖИВАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ І АБРЕВІАТУР У ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ

Курсова робота

студентки групи ЕП-10-1

Сергієнко О.Г.

Краматорськ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Абревіація як один із найактивніших способів сучасного словотворення

1.1 Визначення поняття «абревіатура»

1.2 Проблема виокремлення аброморфем у сучасному українському мовознавстві

Висновки до розділу І

РОЗДІЛ ІІ. Складні слова в сучасному мовленні та їх композитний спосіб словотвору

2.1 Універбаційний аспект складних слів і абревіатур

2.2 Уживання складних слів та абревіатур у сучасній українській мові

Висновки до розділу ІІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А. Анкета на тему «Абревіатури та складні слова в сучасному мовленні»

ВСТУП

Процес утворення абревіатур та складних слів помітно активізувався в останні роки у зв'язку з суспільно-політичними й соціально-економічними змінами: з упровадженням комп'ютерних технологій, взаємодією із західною культурою та впливом інших екстралінгвальних чинників.

Актуальність курсової роботи зумовлена потребою дослідити структурні та словотвірні характеристики абревіатурних морфем, теоретично обґрунтувати їхній статус як специфічних складників морфемно членованих абревіатур, а також дослідити складні слова у технічних текстах

Мета роботи полягає в дослідженні абревіатурних морфем української мови та значення складних слів у тексті. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких основних завдань:

- проаналізувати й узагальнити різні погляди дериватологів на абревіатурну морфему як складник подільних абревіатур;

- установити співвідношення понять «морфема» та «аброморфема»;

- окреслити місце аброморфеми у структурі складноскорочених слів;

- розглянути універбаційний аспект складних слів і абревіатур;

- розібрати розходження складних слів і абревіатур;

Об'єктом дослідження в курсової є структурно-семантичні типи абревіатур, до складу яких входять аброморфеми та складні слова та складні слова і їх розбіжності з абревіатурами.

Предметом дослідження стали питомі та запозичені абревіатурні морфеми всіх структурних типів.

Мета й завдання зумовили використання таких методів дослідження, як аналітико-описовий, який охоплює прийоми спостереження, узагальнення, типологізації аналізованого матеріалу, його кількісної репрезентації, а також метод компонентного та порівняльно-зіставного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній досліджено проблему виокремлення аброморфем, з'ясовано їхні структурно-семантичні особливості, а також зроблено порівняння складних слів з абревіатурами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в лексикографічній практиці для укладання спеціальних та загальномовних словників, для створення теоретичних курсів, а також для написання курсових і дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

Науковці досліджували абревіацію в різних аспектах. Пов'язані з фонетичними рисами абревіатур (Д. Алексєєв, Н. Клименко, А. Мазон, К. Тронь). Причини виникнення абревіації, (І.Зборовський, Р.Могилевський). Проблеми, пов'язані з функціонуванням скорочень у мові (Л. Бойченко, М. Панов, М. Сердюк, Л. Шеляховська). Чимало дослідників у своїх працях аналізують складноскорочені слова як складники науково-технічної термінології та визначають принципи їх будови (Г. Арзуманов, Л. Буянова, Д. Лотте, В. Нагіна). Здійснено міжмовні типологічні порівняння абревіатур на матеріалі російської та англійської мов (Є. Дюжикова, Г. Лашкова), німецької та російської (Н. Гяч), української та російської (І. Зборовський, В. Ільєнко, К. Тронь), польської та російської (С. Шадико).

У курсовій роботі передбачається наявність вступу, двох розділів, списків літератури і джерел та додатки.

РОЗДІЛ І. Абревіація як один із найактивніших способів сучасного словотворення

1.1 Визначення поняття «абревіатура»

Технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 % усіх слововживань та 15% словникового складу.

Абревіатура (лат. Abbrevio - скорочую) - складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. Ькспт - «найвищий» та ьнхмпт - «ім'я») [4, с. 45].

Процеси розбудови молодої української держави, формування у суспільстві нових політичних, економічних та культурних відносин, які супроводжуються активним поповненням фонду сучасної української мови. Серед інновацій -- чимало абревіатур, що фіксують нові або оновлені реалії громадсько-політичного життя.[11] Головна задача скорочень - це економія мовленнєвих зусиль в мовленні та економія обсягу писемного тексту. Вимова абревіатур за часом звучання приблизно в 5 разів коротша відповідних понять, а при написанні економія ще більш вражаюча. [3, с. 133]

1.2 Проблема виокремлення аброморфем у сучасному українському мовознавстві

В сучасному мовознавстві виникає проблема виокремлення аброморфем. Цю проблему розглядало багато науковців, які внесли неабиякі доробки для розуміння цієї проблеми. Розглядаючи проблему виокремлення аброморфем ми поділяємо думку цих науковців.

Теоретично обґрунтував поняття «аброморфема» Д.Алексєєв у праці «Сокращённые слова в русском языке» (Саратов, 1979).

Ідея поділу абревіатур на морфеми відома із 70-х років ХХ століття. К.Тронь у дисертаційному дослідженні «Розвиток абревіатур в українській мові» (Львів, 1970) побіжно торкається питання морфемно подільних абревіатур.

Термін «аброморфема» в українському словотворі вперше використала Н. Клименко. Зіставивши складові абревіатурні утворення з вихідними словосполученнями, вона виділила в складноскорочених словах специфічні аброморфеми Ї повні або часткові еквіваленти морфем у вихідних словах.[10, с.229-231]

Аброморфема -- це специфічний складник морфемно членованих абревіатур, який став приєднуватися і до інших аброморфем, і до нових слів за готовим зразком-моделлю.

Проаналізували підручники першого та другого курсів технічного напряму у кількості 20 навчальних посібників технічної сфери. Нами виявлено, що: складноскорочені слова, утворені внаслідок поєднання скороченого слова-означення та повного слова-означуваного можна кваліфікувати як явище проміжне між абревіацією й композицією. Це пов'язано зі специфікою аброморфем. Одні абревіатурні морфеми, що закінчуються на голосний. Дослідивши їх можемо сказати що вони характеризуються високою регулярністю. До них належать: авіа-, авто-, аква-, біо, євро-, метео-, і под. (усього 69 аброморфем, що становить 17,8% від загальної кількості відприкметникових абревіатурних морфем). Наведемо приклади:

«Ще не отримано підтримки від Мінагропромполітики стосовно збільшення квот за програмою «Украгролізинг»»[1, с. 10]

ПП ««Геосвіт» в усіх випадках виготовлення громадянам документації на землю укладає договори про виконання робіт, вказуючи конкретні терміни»[2, с.9]

Іншу групу аброморфем складають утворення, що закінчуються на приголосний: абон-, агіт-, академ-, арм-, атом-, борт-, військ-, тощо (усього 318, відповідно 82,2%) (рис. 1).

Рис. 1 Поділ аброморфем за кінцевою буквою

Дослідивши аброморфеми ми виявили що їм властиве більш конкретне значення й вужча сфера вживання.

В ході дослідження ми з'ясували, що абревіація характерна найчастіше для творення іменників, у прикметниках або дієсловах використовується менш часто. Прислівники та дієслова у формі абревіатур - рідке явище, а все ж таке з ними можна зустрітися у текстах. Як приклади найчастіше вживаних наведені такі скорочення:

- прислівники (включ. - включаючи, включно, нов. - ново-, с. - середньо-, д. - давньо-, і т.п. - і тому подібне, т. д. - так далі, та ін.)

- дієслова ( див. - дивись, дивіться, KIT - залишайся на зв'язку, CU - побачимося та ін.)

Мотивувальною базою абревіатурних морфем є похідні відносні прикметники. Вони різні за своєю словотвірною структурою. Найчастіше мотивувальний прикметник скорочується до кореня: агіт-, дом-, культ-, , уч- і под. (усього 212 аброморфем, що становить 55% від загальної кількості відприкметникових абревіатурних морфем препозитивного типу) або до початкового сегмента кореня: бух-, диз-, кап-, обл-, студ- та ін. (усього 139, відповідно 36%). На структурно складніші види скорочень припадає всього 9% (36 абревіатурних морфем): 3% -- поєднання кореня й суфікса (військ-, зовніш- і под.) та приблизно по 1,5% -- поєднання двох коренів (сільгосп-, хімфарм-), префікса й кореня (ощад-, розвід-), префікса й усіченого кореня (зар-, конц-) та інші скорочення на зразок інтер-, житло-, посів- ( рис. 2).

Рис. 2 скорочення мотивувального прикметника в абревіатурній морфемі

Відповідно до складової структури атрибутивні аброморфеми поділяються на одно-, дво-, три- та чотирискладові. Односкладові абревіатурні морфеми становлять 62,5% від загальної кількості таких одиниць (242 абревіатурні морфеми), двоскладові -- 27,5% (106 аброморфем), три- й чотирискладові -- 10% (39 абревіатурних морфем) ( рис. 3).

Рис. 3 Складова структури аброморфеми

Зазначимо, що групи дво- та трискладових аброморфем становлять переважно одиниці іншомовного походження, які закінчуються на голосний.[1, с.140-146]

Висновки до розділу І :

Аброморфемні абревіатури Ї це складноскорочені слова, які мають у своєму складі аброморфему одного чи кількох слів. Вони утворюються внаслідок поєднання в одне слово або скорочених основ, або скороченого (скорочених) і цілого слова, що входять до складу вихідного словосполучення. Іноді мотиваційних відносин немає в аброутвореннях, бо спочатку виникає абревіатура, а потім вона може розгортатися або й не розгортатися залежно від можливостей української мови. До аброморфемних абревіатур зараховуємо й ті, що не мають зв'язку з вихідним словосполученням, бо аброморфеми приєднуються за готовим зразком-моделлю.

Словотвірною базою для аброутворень слугують переважно вживані в українській мові словосполучення, з якими вони перебувають у різних структурно-семантичних зв'язках. Основною причиною порушення структурного паралелізму між мотивувальними словосполученнями й абревіатурами слід вважати невідповідність конструктивних можливостей словосполучення і складноскороченого слова.

РОЗДІЛ ІІ. Складні слова в сучасному мовленні та їх спосіб словотвору

2.1 Універбаційний аспект складних слів і абревіатур

У «Курсі сучасної української літературної мови» М.В. Жовтобрюха, Б.М. Кулика зафіксовано два способи сполучення основ: сурядний (зубробізон) і підрядний (миловар) [6, с. 55]. В.О. Горпинич виділяє три різновиди основоскладання: а) утворення похідних слів на основі сурядного поєднання окремих слів: лісостеп; б) утворення похідних слів із словосполучень: сільське господарство - сільськогосподарський; в) утворення похідних слів зі слів, які безпосередньо не поєднуються в словосполучення: пароплав, фотоательє, паровоз [5, с. 87-89].

Дехто з учених, зокрема М.Я. Брицин, І.Г. Матвіяс, називає спосіб творення складних слів шляхом поєднання основ за допомогою інтерфіксів словоскладанням [2]. І.Г. Матвіяс виділяє два типи складних слів, які утворені: а) зрощенням окремих частин словосполучення в одне слово: позаторік, трикутник; б) зближенням елементів словосполучення: хліб-сіль, часто-густо [9, с. 11-12].

Значний внесок у вчення про композити належить Н.Ф. Клименко, яка вважає, що 10% словникового складу мови становлять складні слова і що більшість з них утворилась основоскладанням [8, с. 67] . Цей спосіб творення складних слів Н.Ф.Клименко називає “ центром, навколо якого відбувається перехід слів чотирьох різновидів: простих, композитів, юкстапозитів, абревіатур ” [7, с. 4]. Композити в сучасній мові зазнають декомпозиції, бо за певними ознаками наближаються до простих афіксальних лексем: злодій, злодіяка, злодіячити, злодюга, злодюжка. Від юкстапозитів утворюються й такі композити: медик-хірург медикохірургічний. Не засвідчено жодної абревіатури, утвореної від юкстапозитів. Від композита абревіатури часто утворюються словоформи типу: машино-тракторна станція - МТС. Від абревіатури через основоскладання утворюються композити: книгокульторг, політвідділець. Немає нормативних юкстапозитів, які безпосередньо мотивовані абревіатурами, що можна пояснити тісним зв'язком компонентів, поєднаних фонемами о, е, и [7, с. 4]. Н.Ф. Клименко наголошує на тому, що композити утворюються не від будь-яких словосполучень, а лише від тих, “ де є тісний зв'язок між його членами ” [8,с. 67]. Авторка виділяє вісім видів словосполучень, співвідносних з іменниками-композитами: дієслівно-іменникове: книголюб; прикметниково-іменникове: плосконіс; числівниково-іменникове: восьмирічка; займенниково-іменникове: всесвіт; прислівниково-дієслівне: легковір; дієслівно-дієслівне: жмикрут (єдиний приклад); прикметниково-прикметникове: голодранець (єдиний приклад); іменниково-іменникове: лавровишня, лісостеп. Усі наведені різновиди композитів утворюються на основі елементарного порівняння або вказівки на поєднання двох різних явищ за схемою: “ одно, як інше ”, “ і те, і інше ” [8, с. 67]. Н.Ф.Клименко зробила спробу пояснити морфемну будову композитів, яка зумовлена синтаксичною природою його мотивації. Композити мотивуються переважно двочленними словосполученнями, тому більшість із них має двокореневу структуру [7, с. 4]. На основі порівняння ступенів афіксального перетворення композитів і простих слів Н.Ф.Клименко робить висновок, що слова, утворені основоскладанням, стримують афіксальне розростання слова. Максимальна кількість ступенів словотворчого афіксального перетворення композитів представлена чотирма утвореннями, у той же час як простим словам властиве восьмиступеневе перетворення основи.[7, с. 4].

2.2 Вживання складних слів та абревіатур у сучасній українській мові

В сучасному мовленні люди все частіше використовують складні слова та абревіатури. Майже 10% словникового складу мови становлять складні слова. Щоб детальніше вивчити це явище ми провели соціологічне опитування серед студентів з першого до п'ятого курсів Донбаської державної машинобудівної академії. Ми опитали 150 кореспондентів за запропонованою анкетою.( додаток А) За даними які ми отримали можемо зробити такі висновки:

1. В сучасному мовленні люди дуже часто використовують абревіатури у зв'язку з розвитком науки і технічного прогресу. Це наглядно може проілюструвати рис. 4

Рис. 4 Частотність використання абревіатур у тексті

2. Люди активно використовують абревіатури в усному мовленні. Кожна людина використовує абревіатури по різному хтось частіше хтось навпаки.(рис. 5) Коли ми проводили дослідження то з'ясували, що частіше абревіатурами користуються люди які причетні до технічної сфери.

Рис. 5 Частотність використання абревіатур в сучасному українському мовленні

3. Абревіатури та складні слова на думку кореспондентів потрібні в сучасному мовленні. Це проілюстровано на рис. 6. І дійсно ці скорочення не аби як заощаджують час при вимові, а на письмі тим більш.

Рис. 6 Необхідність абревіатур та складних слів

4. Для читання текст який не перенасичен абревіатурами може з легкістю читатися і розумітися. Але не завжди кількість абревіатур впливає на розуміння тексту, якщо людина не знає, як повністю звучить абревіатура то вона не зрозуміє смислу тексту.(рис. 7)

Рис. 7 Зрозумілість тексту з абревіатурами для читача

5. Складні слова у текстах різних професій зустрічаються по різному. Більшість кореспондентів відповіли, що складні слова не заважають а навіть допомагають швидше прочитати текст.(рис. 8)

Рис. 8 Відношення до складних слів у тексті

6. При конспектуванні допомога складних слів забезпечує не тільки скорочення слів, а й збереження смислу після написання. Це можна побачити з відповідей студентів академії.(рис. 9)

Рис. 9 Допомога складних слів при конспектуванні

7. Коли людина щось конспектує вона намагається якомога більше з коротити щоб встигнути все написати і потім без зусиль прочитати. Для цієї ролі найбільш підійдуть складні слова та абревіатури.(рис. 10)

Рис. 10 Використання абревіатур і складних слів при конспектуванні

Висновки до розділу ІІ:

Отже, композитний спосіб словотвору - один із найвідоміших і найдавніших у мові. Також і в сучасній мовній практиці він найбільш активний після афіксації. Вітчизняне мовознавство визначає статус композитів передусім з погляду порівняння їх із звичайними первісними простими словами, які служать твірним матеріалом комбінування твірних основ як компонентів складних слів. Перші дослідження складних слів у мовознавстві з'являються на основі зіставлення слів з одним коренем - як простих за будовою, так і слів, творча основа яких має більше одного кореня. Давні первісні слова, будучи кореневими, сприймались як прості за будовою. При афіксальному словотворі ускладнюються зміст і будова кореневих слів. З'являється потреба в уточненні змісту терміна складні слова. Композитами вважаються слова, які мають не афіксальний, а композитній спосіб творення основи; їхній твірний матеріал поєднує в собі два чи більше простих слів, або їх основи, чи тільки кореневі морфеми. Отже, словотворча структура складних слова, зокрема, композитів, привертала увагу багатьох лінгвістів України, але наукове обґрунтування терміна було зроблено лише у 90-х роках нашого століття.

ВИСНОВОК

З всього проаналізованого ми робимо висновок: Специфічною рисою абревіатурних морфем є відносна самостійність їхнього значення. Сприймаючи аброутворення, ми йдемо від компонентів скорочення до розгорнутого найменування. Аброморфеми семантично співвідносні з мотивувальними основами, але ця залежність не абсолютна.

Абревіатурні морфеми, як і інші значущі мовні одиниці, виявляють між собою різні структурно-семантичні зв'язки.

У курсовій роботі проаналізовано й узагальнено різні погляди дериватологів на абревіатурну морфему як складник подільних абревіатур. Установлено співвідношення понять «морфема» та «аброморфема», окреслено місце аброморфеми у структурі складноскорочених слів. Визначено й охарактеризовано типи аброморфемних абревіатуру. Також ми розглянули складні слова їх композитний спосіб словотвору. Розглянули питання розходження абревіатур та складних слів. З'ясували універбаційний аспект складних слів і абревіатур в сучасному мовленні. Аброморфеми здатні утворювати низки однотипних слів, і що більша їх кількість, то більш самостійною є аброморфема. У подальшому функціонуванні, набуваючи регулярності, аброморфеми приєднуються відразу до цілого слова.

При вивченні розходження складних слів і абревіатур ми дійшли до наступних висновків ,що семантичну і словотворчу структуру впливають: а) особливості лексичної сполучуваності слів; б) тип лексичних значень; в) якісний склад лексичної семантики слів; г) специфіка синтаксичної сполучуваності кожної частини мови; ґ) характер номінативного значення компонентів словосполучення.

абревіатура морфема складне слово

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1) Аброморфемні елементи іншомовного походження: критерії визначення їх статусу // Михайло Андрійович Жовтобрюх і сучасна українська лінгвістика: зб. матер. всеукр. наук. конф.; Черкаси, 10-11 листопада, 2005 / відп. ред. Г.І. Мартинова. - Черкаси: Брама-Україна, 2006.- С.140-146.

2) Брицин М.Я. Порівняльна граматика української і російської мов / М. Я. Брицин, М.А. Жовтобрюх, А.М. Майборода. - К.: Вища шк., 1978. - 272с.

3) Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц: Принципы и методы семантических исследований/ Варина В.Г.- М.: Наука, 1975. - с. 133-139.

4) Верещагин Е.М. Лингвострановедческая теория слова: [моногр.] / Верещагин Е.М. Костомаров В.Г. - М: Русский язык, 1980. - с. 45-58.

5) Горпинич В.О. Будова слова і словотвір./ Горпинич В.О. - К., 1977.- с. 87-89.

6) Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови в 2 ч. Ч.1./ Жовтобрюх М.А. Кулик Б.М.- К., 1965.- с.55-60.

7) Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові./ Клименко Н.Ф. - К., 1984. - 252с.

8) Клименко Н.Ф. Як народжується слово./ Клименко Н.Ф. - К., 1991. -с.67-88.

9) Матвіяс І.Г. Курс сучасної літературної мови. Морфологія./ Матвіяс І.Г. - К., 1962.- с. 11-24.

10) Морфеми перехідного типу і критерії їх виділення // Науковий вісник Херсонського державного університету: зб. наук. праць. Серія “ Лінгвістика”. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - Вип.3. - с.229-231.

11) Стаття «Абревіація як один із найактивніших способів сучасного словотворення» (Електронний ресурс) Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови. -- К., 1998.,Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. -- К., 1999., Сучасна українська мова. Довідник / Шевченко Л.Ю. та ін. -- К., 1993.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наддніпрянська правда, 19.05.2008- с. 10

2. Таврійський вісник, 16.06.2007- с. 9

ДОДАТОК А

Анкета студентів на тему «Абревіатури та складні слова в сучасному мовленні»

Проводячи усне соцопитування 150 студентів академії з 1-5 курсів за наступними питаннями:

1. Чи використовуєте ви абревіатури?

a. Так

b. Ні

2. Як часто ви зустрічаєте абревіатури при спілкуванні?

a. Часто

b. По-різному

c. Рідко

d. Ніколи

3. Чи потрібні складні слова й абревіатури на письмі та в усному мовленні?

a. Так

b. Ні

4. Чи зрозумілий текст із абревіатурами?

a. Зрозумілий

b. Недуже

c. Незрозумілий

5. Як ви ставитеся до складних слів у тексті?

a. Нормально

b. Недуже

6. Чи допомагають складні слова в конспектуванні?

a. Так

b. Ні

7. Що удобніше писати при конспектуванні?

a. Скорочення

b. Повністю слово(а)

Размещено на Allbest.ru