Лінгвістичний аспект представлення знань у мові

У коло її центральних завдань входить також вивчення шляхів і способів вербалізації структур знань, що можуть формуватися людиною у вигляді авторських концептів. Тим самим когнітивна лінгвістика втручається у дуже складну галузь дослідження, яка безпосередньо стосується опису світу й утворення засобів такого опису.

Основне завдання когнітивної лінгвістики полягає в описі та поясненні мовної здатності або знань мови як внутрішньої когнітивної структури й динаміки того, хто говорить і слухає, яка виступає системою переробки інформації, що складається зі скінченного числа самостійних модулів і співвідносить мовну інформацію на різних рівнях. Кінцева мета лінгвістичного дослідження, що ґрунтується на такій теорії, полягає в тому, щоб охарактеризувати мову як когнітивну сутність.

З викладеного вище стає очевидним, що до компетенції когнітивної теорії в лінгвістиці входять питання щодо виникнення інформації про світ, її оцінки, місця в мовній оболонці, збереження пам'яті та перетворення в знання і впливу останніх на поведінку носіїв мови.

Отже, когнітивна лінгвістика виникає на базі когнітивізму в рамках сучасної антропоцентристської парадигми, що суттєво розширює обрії лінгвістичних досліджень.

Наприкінці ХХ ст. з'явилася необхідність поглянути на мову з боку її участі в пізнавальній діяльності людини. Інформація, отримана в ході предметно-пізнавальної діяльності, надходить до людини через різні канали, але предметом розгляду в когнітивній лінгвістиці є лише та її частина, яка відбивається і фіксується в мовних формах.

Проаналізувавши деякі параметри дослідження, доходимо висновку, що подібна диференціація має велике значення в аспекті розгляду перекладацького процесу, у якому знання, закладені в свідомість індивіда у вигляді статичних фреймів, перетворюються в динамічний фрейм під впливом вербальних подразників, що випливають із тексту оригіналу. Однак стосовно пізнавальної діяльності перекладача, яка ґрунтується на безперервному накопиченні знань, то статичний фрейм знову стає динамічним, піддаючись різнорідним структурним перетворенням у міру надходження нової інформації.

Англійська терміносистема медичної галузі є складним багатокомпонентним утворенням, і саме її вираження через фреймове моделювання дає змогу структурувати і схематизувати знання цієї галузі. Дотримуючись визначення фрейма як ієрархічного утворення, ми побудували схеми, що відображають внутрішню будову цієї терміносистеми та асоціативні зв'язки між її складовими.

Виявлено, що інформації зі словникового визначення недостатньо для побудови фрейма, натомість завжди необхідним є попередній досвід і знання про ситуацію.

Концептосферу медичної галузі можна зобразити, застосовуючи фрейми різних типів (предметного, акціонального, посесивного, ідентифікаційного, компаративного), і деталізувати за допомогою конкретних схем.

Комплексне вивчення предметної сфери біотехнологій дозволяє зробити висновок про те, що неоднорідність її складу та змісту, її глибина і багатоаспектність роблять величезний вплив на розгалуженість лексичної системи біотехнології та її термінології зокрема. Пізній розвиток науки і, відповідно, терміносистеми виправдовує використання нею вже сформованих термінологій ряду суміжних галузей знання.

Тому терміни-словосполучення є найбільш типовими для терміносистеми біотехнологічної науки.

Хоча розробка біотехнології не є пріоритетом лише англо-американського наукового співтовариства, вона обслуговується виключно англомовною терміносферою, в якій провідне місце належить багатокомпонентним термінам, що семантично відображають глобальні і національно специфічні зміни в біологічній і біотехнологічній науці, в технологічному переозброєнні сучасної медицини, успіхи в генній інженерії.

Таким чином, можна зробити висновок, що англомовна терміносистема біотехнології формується на перетині терміносистем усіх об'єднаних нею природничо-наукових і гуманітарних наук, тому біотехнологічна терміносистема має яскраво виражений інтердісциплінарний характер наукових знань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова К.А. С.Л. Рубинштейн - ретроспектива и перспектива // Проблема субъекта в психологической науке / Под ред.А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой, В.Н. Дружинина. - М.: Академический проект, 2000. - С. 11-16.

2. Асмолов А.Г. О динамическом подходе к психологическому анализу деятельности. / А.Г. Асмолов, В.А. Петровский. // Вопросы психологии. - 1998. - №1. - С. 52-53.

3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник. / Ф.С. Бацевич. - К.: Академія, 2004. - 298 с.

4. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Учебное пособие. / Н.Н. Болдырев- Тамбов: Изд-во ТГУ, 2002. - 123 с.

5. Бондарчук М. Когнитивное исследование авиационной терминологии / М. Бондарчук // Ритми сучасної філології: до 50-річчя професора Т. А. Космеди : зб. наук. статей / упоряд. Ф. С. Бацевич. - Львів: ПАІС, 2007. - С. 61-68.

6. Вит Ю. Фреймовый подход к изучению англоязычной офтальмологической терминологии / Ю. Вит // Наук. зап. сер. філол. науки (мовознавство). - 2009. - Вип. 81 (3). - С. 55-60.

7. Герасимов В.И. На пути к когнитивной модели языка / В.И. Герасимов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХХІІІ. Когнитивные аспекты языка. - М.: Прогресс, 2011. - С. 5-11.

8. Ґудманян А. Фреймова модель представлення структури знань перекладача / Артур Ґудманян, Галина Єнчева // Наук. Вісн. Херсон. ун-ту. Сер. Лінгвістика. - 2010. - Вип. 10. - С. 233-238.

9. Жаботинская С.А. Лингвокогнитивный подход к анализу номинативных процессов / С. А. Жаботинская // Вісн. Харківс. Ун-ту. Сер. романо-герман. філологія. Методика викладання іноземних мов.- Харків, 2010. - N 928. - Вип. 63. - С. 6-20.

10. Залевская А.А. Проблемы психолингвистики.Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 2003. - 210 с.

11. Зинченко В.П. Методологические проблемы психологического анализа деятельности. / В.П. Зинченко, В.М. Гордон. // Системные исследования. - М.: Просвещение, 1996. - 258 с.

12. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: Лингвистика - психология - когнитивная наука // Вопросы языкознания. - 2004. - № 4. - С. 34-47.

13. Лаврентьева Н.Г. Вариативность акцентуации английских композитов: Дисс. канд. филол. наук. / Н.Г. Лаврентьева. - Иваново, 2001. - 180 с.

14. Леонтьев А.А. Лев Семенович Выготский как первый психолингвист // Известия Академии педагогических и социальных наук. - М., 1996. - Вип. 1. - С. 12-15.

15. Минский М. Фреймы для представления знаний. Учебное пособие. - М.: Энергия, 1999. - 150 с.

16. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного / М. Минский // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 2000. - Вып. ХХIII. Когнитвные аспекты языка. - С. 281-298.

17. Нефeдова Л.А. Когнитивный подход к интерпретации текста: учеб. пособие / Л.А. Нефeдова. - Челябинск: ЧелГУ, 2003. - 70 с.

18. Новодранова В.Ф. Когнитивные аспекты терминологии / В.Ф. Новодранова // Материалы первой международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. - Ч.1. - Тамбов: 1998. - С. 13-16.

19. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. - 1990. - № 6. - С. 110-112.

20. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

21. Филлмор Ч. Об организации семантической информации в словаре / Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XIV: Проблемы и методы лексикографии. - М.: Радуга, 2003. - С. 23-60.

22. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXІІІ: Когнитивные аспекты языка. - М.: Прогресс, 1988. - С. 52-92.

23. Хайруллин В.И. Лингвокультурологические и когнитивные аспекты перевода: Дисс. док. филол. наук. - М.: МГЛУ, 1995. - 355 с.

24. Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса. Учебное пособие. / Н. Хомский. - М.: Инфра-М, 1992. - 240 с.

25. Черняховская Л.А. Вопросы теории и методики преподавания перевода / Л.А Черняховская. - М.: МГИИЯ, 1998. - 258 с.

26. Швейцер А.Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты - М.: Наука, 1988. - 215 с.

27. Шпербер Д., Уилсон Д. Релевантность // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 23. Когнитивние аспекти язика. - М.: Прогресе. - 2002. - С. 212-233.

28. Bell R.T. Translation and Translating; Theory and Practice. - London; New York; Longman, 1991. - 298 p.

29. Fillmore Ch., Atkins B. Toward a frame-based lexicon: The Semantics of RISK and its neighbours // Frames, Fields and Contrasts: New Essays in Semantic and Lexical Organization / Ed-d by Adrienne Lehrer, Eva Feder Kittay. - Hillsdale, New Jersey: Lawrence, Erlbaum Associates, Inc., Publishers, 1992. - p.75-103.

30. Heine B. The Oxford Handbook of Linguistic analysis / Bernd Heine, Heiko Narrog. - Oxford: Oxford University Press, 2009. - 640 p.

31. Lewandowska-Tomaszczyk B. Convention and Creativity in Natural Language // Fisiak Y. (ed.). Studia Auglica Posnaniensia. - Poznon: Universitet im. Adama Mickiewicza w Poznanin, 1993. - Vol.1 - p. 97-105.

Размещено на Allbest.ru