Специфіка передачі реалій в науково–публіцистичних текстах в перекладацькому аспекті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ

НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Курсова робота

На тему

Специфіка передачі реалій в науково - публіцистичних текстах

в перекладацькому аспекті

Виконала

студентка 3-го курсу

групи ЛН-81

Чайковська Олена Юріївна

Київ 2011р.

ВСТУП

Лінгвістична наука останніх років вийшла на новий рівень дослідження мови, коли мовні явища аналізуються не як ізольований від людини феномен, а в живому функціонуванні, з урахуванням людського фактору в мові. До однієї з проблем мовознавства, що не може бути вирішена без залучення екстралінгвістичної інформації, можна віднести реалії, проблему їх розуміння та тлумачення, зокрема переклад у публіцистичних текстах, де знаходимо широке використання подібної безеквівалентної лексики.

Стосовно українського перекладознавства термін ``реалія'' було вперше вжито О. Кундзічем у роботі ``Перекладацька думка та перекладацький недомисел ” . Проблемою реалій та засобами їх перекладу також займалися С. Влахов, С. Флорин, Т.Р. Кияк., А.М. Науменко, Р.П. Зорівчак,

Не можна не відзначити істотного внеску в розробку поняття «реалія», що його зробив іспаніст В.С.Виноградов, найглибше дослідивши лінгвістичну суть реалій у докторській дисертації «Лексичні питання перекладу художньої прози» (1975).

В українському перекладознавстві опрацюванням реалій займався Коптілов. У визначенні реалії учений акцентує увагу передусім на чиннику міжмовного зіставлення. Так, у роботі ``Актуальні питання художнього перекладу'' В. Коптілов називає реаліями слова, що позначають предмети та явища, невідомі мові перекладу.

Актуальність роботи зумовлюється зверненням сучасних лінгвістичних досліджень до визначення особливостей реалій, в умовах активної теорії та практики розвитку міжкультурної комунікації. На користь актуальності свідчить також нагальна потреба україномовного суспільства в якісних перекладах державною мовою лексем - реалій, що використовуються в публіцистичних текстах.

Теоретичне значення роботи в тому, що загальна проблематика реалій та їх перекладу доповнюється даними про можливі засоби перекладу саме німецькомовних реалій саме в контексті науково - публіцистичних текстів.

Практичне значення роботи обумовлене можливостями використання даних проведеної систематизації та аналізу засобів перекладу німецькомовних реалій в науково - публіцистичних текстах у діяльності перекладача.

Новизна дослідження полягає у аналізі німецькомовних реалій та засобів їх перекладу саме в контексті публіцистики.

Об'єктом дослідження стають реалії німецької та української мов в контексті німецькомовної публіцистики.

Предметом дослідження - теоретичні засади дослідження реалій та способи їх перекладу .

Метою дослідження є визначення теоретичних та практичних прийомів перекладу реалій у публіцистичних німецькомовних текстах.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- визначити поняття реалії в системі безеквівалентної лексики;

- вивчити й узагальнити теорії щодо класифікаційного розподілу лексики на позначення реалій за предметними, часовими, місцевими та іншими ознаками;

- добрати та проаналізувати лексику на позначення реалій в німецькомовній публіцистиці;

- визначити засоби перекладу реалій.

публіцистичний німецькомовний переклад

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади перекладу реалій у публіцистичних німецькомовних текстах

1.1 Основні підходи до визначення реалій в сучасній лінгвістиці

Термін “ реалія “ походить від латинського іменника жіночого роду res, rei (“ річ; предмет, факт, подія “). Логічно припустити, що в латинській мові здавна використовувався прикметник realis, утворений від іменника res, rei за допомогою прикметникового суфікса -al- по аналогії з прикметником hiemalis, утвореним від іменника hiems, hiemis. Проте лексикографічні джерела не підтверджують цього припущення. У найповнішому словнику латинської мови, давньої та класичної, - “ Totius latinitatis lexicon “ - зовсім немає слова realis як реєстрового. Згідно з оксфордським “ A glossary of later Latin to 600 A.D. “, цей прикметник уперше ужив у 4 ст. н.е. римський філософ і ритор Г.М. Вікторінус у праці про Ціцерона. Відсутність лексеми realis у словникові Діканжа стверджує такий цікавий факт, що автори середньовіччя та пізніші - аж до 19 ст. не вживали цього прикметника.

У перекладознавчих працях лексема реалія як термін з'явилася у 40-х роках. Його уперше вжив А.Федоров (його діяльність склала цілу епоху в історії радянського перекладознавства ) у праці «Про художній переклад» на позначення національно-специфічного об'єкта. Характеризуючи працю перекладача, автор зазначає : « Але водночас - це діяльність, що вимагає певних знань , не тільки практично-мовних, а й літературознавчих і історико лінгвістичних, не кажучи вже про необхідність широкого культурного світогляду, що дозволяє усвідомити історичні та географічні реалії і т. ін., одним словом, уміти орієнтуватися в будь-якому тексті».

У подальших працях дослідник, що зробив чимало для вивчення реалій, для обґрунтування їхньої класифікації та способів їх перекладу, залишився вірний такому розумінню терміну « реалія». В останньому виданні наукового дослідження « Основи загальної теорії перекладу : Лінгвістичні проблеми « А.Федоров дещо уточнює дефініцію « реалії »: йдеться не просто про « слова, що позначають реалії », а про « слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту»[13; 146]. На думку вченого, можна встановити різні групи та підгрупи реалій за ознакою належності їх до тієї чи іншої сфери матеріального побуту, духовного життя людини, суспільної діяльності, до світу природи і т.д. Але для А.Федорова реалія - завжди явище позалінгвальне, лише предмет матеріального світу, а не слово, що його позначає.

Сучасна перекладознавча наука найчастіше цитує дефініцію реалій, сформульовану С. Влаховим і С. Флоріним (відомими болгарськими перекладачами): Реалії - це слова (і словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя, культури, соціального та історичного розвитку одного народу і чужі для іншого.

У 1952 році Л. Соболєв дав таке визначення реалії: «Терміном «реалія» позначають побутові і специфічно національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже і в мовах інших народів».

Те, що реалії виникають у загальнонародному процесі словотворення, акцентує дефініція Я.Рецкера: «Реалії - це слова, що позначають предмети, процеси і явища, характерні для життя і побуту країни, але не відзначаються науковою точністю визначення, властивою термінам» [11; 25]. Проте автор не враховує відносності реалій, залежності їх від словникового складу мови - реціпієнта, і в цьому неточність його визначення.

Лексеми іноземної мови, що не мають регулярних відповідностей в мові перекладу, мають назву безеквівалентних одиниць. Безеквівалентна лексика, як зазначає А.В. Суперанська, головним чином, виявляється серед “неологізмів, серед слів, які називають специфічні поняття і реалії, і серед маловідомих імен і назв, для яких треба створювати оказіональні відповідності в процесі перекладу” [9; 171]. А.В. Суперанська також відносить до безеквівалентної лексики “імена людей, прізвиська тварин, географічні назви, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін.” [9; 172]. С.Влахов і С.Флорін вважають, що до складу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки, звуконаслідування, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми [6; 43].

1.2 Публіцистичний стиль у системі функціонально - стильової диференціації мови

Слово "публіцистика" виникло в німецькій мові ("Publizistik"), але в свою чергу постало з латинського слова "publiсus", що в перекладі означає -- суспільний, народний". З німецької мови воно поширилося в інші європейські мови, в тому числі й в українську.

Публіцистичний стиль - один з функціональних стилів літературної мови, який обслуговує широку сферу суспільних відносин. Найповніше він використовується в мові ЗМІ, у документальному кіно [40; 1].

Публіцистика, -- стверджує відомий науковець-журналістикознавець Йосип Лось, -- це словесна сфера моделювання свідомості, вияв незгасної активності, динамізму людського духу, політичне й морально-філософське освоєння історії та актуальної суспільної практики, всеохоплюючий засіб формування особистості, площина вияву інтересів та вартостей людей, соціальних груп і націй, втілення їх культурної ідентичності" [41; 2].

Виділяють такі підстилі публіцистичного стилю: газетно - публіцистичний (мова газети), агітаційний (заклич, листівки, прокламації), офіційний політико-ідеологічний (ухвали), масово - політичний (виступи на зборах політичного характеру). Однак чіткої межі між даними підстилями в науці не існує. Особливе місце серед них посідає газетно-публіцистичний підстиль.

У зв'язку з намаганням сучасної преси у мовному плані наблизитися до читачів, викликати в них інтерес до друкованих матеріалів, на нашу думку, і посилюється вплив реалій на мову газетно-публіцистичних текстів. Їх використання дозволяє журналістам долати стандартизованість газетної мови.

Дослідники публіцистичного стилю, проте, застерігають, що надлишкове застосування реалій може ускладнити сприймання тексту, а це суперечить основному призначенню публіцистики -- формувати громадську думку. Чимало реалій трапляється на шпальтах історичних журналів, де використовуються в матеріалах на сільськогосподарську тему, в замальовках про життя і побут регіону.

Отже, реалії - це особливий тип безеквівалентної лексики, що позначає національно - специфічний об'єкт певної культури і може бути розглянутий з двох точок зору: екстралінгвістичної та лінгвістичної. Вплив реалій значно посилюється на сьогодні у публіцистичному стилі мови задля надання інформації більшої стильової точності.

На сьогодні існують численні класифікації реалій, що висвітлюють дане явище в різних аспектах. Для даного дослідження базовою була обрана класифікація С. Влахова та С. Флоріна , що висвітлює реалію під різними кутами зору, поділяючи усі реалії за предметною і місцевою ознаками. Крім вищезгаданої класифікації, в роботі було розглянуто й інші: історико - семантична класифікація, класифікація за стуктурою реалій, абсолютні та відносні реалії, а також явні та приховані.

1.3 Особливості реалій як інтегральної частини безеквівалентної лексики

Всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи:

1) Власні імена (особові імена, географічні назви, назви установ):

Kolner Dom - «Кьолнський собор», die Berliner Mauer - «Берлінська стіна».

2). Слова-реалії - лексичні одиниці, які позначають предмети, поняття, ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу [38; 95]. В цю групу входять слова, які означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові [7; 123]: der Weihrauch- «ладан» (ароматична смола) [24; 61], die Myrrhe- «мітра» (ароматична смола) [22; 54], der Magier- маг, чаклун [23; 12].

Аналіз існуючих визначень реалії дозволяє виділити дві основні точки зору на розуміння цього явища - екстралінгвістичну та лінгвістичну. Прихильники екстралінгвістичного підходу розглядають реалію як “ суто позамовне явище, визначаючи її як факти, які пов'язані з подіями суспільного та культурного життя країни, особливостями її державного ладу, історією її народу ” [1; 87]. У працях представників лінгвістичної течії релевантним критерієм виділення реалії вважається її «яскраво виражений національно-культурний колорит, співвіднесеність з об'єктивною реальністю, відображеною в свідомості конкретної лінгвокультурної спільности, як наслідок, відсутність лексичних відповідників в інших мовах.

С. Влахов та С. Флорін вважають, що “реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики. Частково покривають коло реалій, але з цим частково виходять за межі безеквівалентної лексики терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення, відступи від літературної норми; із реаліями пов'язані власні імена і фразеологізми... Водночас у межах безеквівалентної лексики значне місце займають слова, які б ми назвали власне безеквівалентною лексикою - це одиниці, які не мають лексичних відповідностей при перекладі мови” [6; 43].

1.4 Принципи класифікації реалій: семантичний та структурний критерії

На питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей.

Але більшість інших вчених говорять про “слова” - “лексичні одиниці”, і тільки інколи додають “словосполучення” [2; 18]. Так вважають Л.Н. Соболєв, А.В. Федоров, Г.В. Чернов, а також С. Влахов і С.Флорін. У тлумаченні дослідників, реалії - це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку “ і словосполучення ” означає, що до реалій можна віднести “номінативні словосполучення, тобто такі сполучення слів, які семантично дорівнюються слову.

Це, зокрема, структурно - семантичні кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Дуже часто засобами мовної маніфестації реалій виступають фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів'я та приказки, багато з яких мають характерне національне забарвлення [6; 19].

Класифікація реалій за С. Влаховим та С. Флоріним

В даній роботі виділено різносторонню класифікацію С. Влахова та С. Флоріна:

1. Поділ за предметною ознакою - це класифікація згідно з предметною сферою певних реалій. Відповідно розрізняють географічні, етнографічні, суспільно-політичні реалії.

2. Поділ за місцевою ознакою - це класифікація реалій дещо умовна, оскільки реалії належать до тієї чи іншої групи не за місцевою ознакою, а з урахуванням двох нерозривно пов'язаних між собою критеріїв:

1) національності об'єкта, що позначає реалію, тобто її референта;

2) мов, що задіяні у перекладі.

Не зважаючи на схематичність постановки питання, ця група класифікації дає певне уявлення про зумовленість перекладу реалії місцем (у найширшому сенсі слова - країни, народа, племені) та мовами [6; 57].

Як згадувалось в теоретичній частині роботи, класифікація реалій ,на погляд С. Влахова і С. Флоріна, розглядається як поділ за предметною та місцевою ознаками.

Предметна ознака

Географічні реалії:

1. Найменування об'єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології:

die Steppe- «степ», der Passat - «вітер», der Regenwald- «сельва» (тропічний ліс) [31; 32], das Dschungel - «джунглі».

2. Найменування географічних об'єктів, пов'язаних з діяльністю людини:

der Polder- «польдер» (узбережжя, що знаходиться нижче рівня моря та захищене греблею), der Bewasserungskanal- «арик», die Pampa- «пампа» (аргентинський та уругвайський степ).

3. Найменування ендеміків: der Kokos - «кокос», der Yeti- снігова людина [31; 28], die Batate -«батат» (коренеплод), das Guanako der Huanako- «гуанако» (різновид лами).

Етнографічні реалії:

1. Побут:

а) їжа, напої, побутові заклади та ін.: Schnaps - «шнапс» (німецькій алкогольний напій) [27; 12], das Butterbrot-бутерброд [27; 34], die Uminta-«мамалига» (страва з кукурудзяної муки в Румунії та в Буковині) [30; 64], das Sauerkraut- квашена капуста [27; 12];

б) одяг (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси:

die Tracht - національний костюм (в Німеччині) [22; 71], Dirndl - жіночий національний костюм в Баварії [22; 72], der Poncho - «пончо» (аргентинський плащ) [21; 35];

в) житло, меблі, посуд та ін. обладнання:

Giebel- будівлі з вузькими фасадами та загостреними фронтонами, Fachwerkhaus- ремісничі будинки [23; 31], die Hazienda- «аcєнда» (житло в Аргентині) [31; 42];

г) транспорт (засоби та “водії”):

die Rikscha- «рикша» (віз) [35; 68], der Cab- «кеб»(екіпаж в Англії), die Piroge - «пірога» (човен) [32; 29].

2. Праця:

а) люди праці: Kamaki - «камакі» ( робітники в Греції) [20; 41], der Gastarbeiter - найнятий працівник - емігрант [28; 17], der Ostarbeiter- найнятий працівник (на східну частину Німеччини) [28; 18];

б) знаряддя праці та організація праці (включно господарства):

die Machete - «мачете»(ніж) [36; 38], der Bumerang- «бумеранг» (метальне знаряддя в Аргентині) [31; 54], das Rancho- «ранчо» (ферма в Америці) [32; 44], die Gilde- гільдія(об'єднання купців в Західній Європі в Середньовіччі) [20; 65].

3. Мистецтво і культура:

а) музика і танці, музичні інструменти та ін.:

der Walzer - вальс [17; 32], die Konzertina - «концертіна» (національний інструмент в Англії) [28; 52], die Balalaika - «балалайка» [22; 57], das Tamtam- «тамтам» (барабан в Африці) [31; 64];

б) Фольклор, театр, інші мистецтва та предмети мистецтв та їх виконавці:

die Sage- «сага» [35; 41], die Byline- «билина» [21; 23], das Mysterium - «містерія» (священне театралізоване дійство) [33; 75], die Gotik -готичний стиль [25; 32], Louvre - «Лувр» (музей у Франції) [18; 65], Museum d”Orsay - музей d' Orsay (у Франції) [18; 66], der Troubadour - «трубадур» (виконавець балад в Середньовіччі) [25; 19], das Staberl - персонаж віденського фарсу (в Австрії) [35; 38];

в) Звичаї та ритуали, свята та ігри: Fasching - карнавал з 11 листопада до свята 3 королів в Німеччині [26; 68], die Taufe- «хрещення» [26; 69], Dreikonigsfest- релігійне свято, що святкується 6 січня в Німеччині [34; 25], Martinsfest- свято св. Мартіна, покровителя землі Бургенланд в Німеччині;

г) Міфологія: Votan- міфологічний персонаж в Скандинавії та Німеччині [34; 49], Freia- міфологічний персонаж в Скандинавії та Німеччині, Kobold- домовичок/ гном [35; 14];

д) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети та календар: der Weihrauch- «ладан» (ароматична смола) [24; 61], die Myrrhe- «мітра» (ароматична смола) [22; 54], der Magier- маг, чаклун [23; 12], die Hexe- відьма [23; 52], der Rosenkranz - «чотки» [22; 25], der Schrein - «рака» ( ємність для збереження церковних реліквій) [24; 36], Silvesterabend- новорічний вечір [16; 34], der Advent- «адвент» (період перед Різдвом в Німеччині, що триває 4 тижні) [18; 68].

4. Етнічні об'єкти:

а) Етноніми: der Wolgadeutsche- німець з Поволжя [23; 41], der Slawe - слов'янин [24; 53];

б) прізвиська ( звично жартівливі або образливі) та найменування осіб за місцем проживання: der Itzig - єврей (зневажливо), der Piefke - німець (австрійське зневажливе прізвисько), Bayer- «баварець», Wessi - «західняк» (житель західної частини Берліна післявоєнної доби), Ossi - «східняк» (житель східної частини Берліна післявоєнної доби).

5. Міри і гроші:

а) Одиниці мір: die Elle- «ель» (міра довжини) (38-46см) [22; 50], der Akre - «акр» ( 1 акр = 4047 кв. м) [32;45];

б) Грошові одиниці: das Pfund- «фунт» (грошова одиниця Англії), deutsche Mark- «марка» ( назва колишньої грошової одиниці Німеччини), Schilling- «шилінг» (назва колишньої грошової одиниці Австрії), Euro - «євро».

Суспільно-політичні реалії:

1. Адміністративно-територіальний устрій:

а) Адміністративно-територіальні одиниці: Landeshauptstadt - столиця федеральної землі [37; 21], das Departement- департамент (округ у Франції), das Furstentum- князівство [22; 41];

б) Населені пункти та деталі населеного пункту:: die Kosakensiedlung- «станиця» (поселення козаків) [30; 31], das Land - сільська місцевість [36; 52], der Boulevard- «бульвар» (широка вулиця, вперше прокладена в Парижі), Arrondisment - округ, район ( в столиці Франції) [19; 45].

2. Органи та носії влади:

а) Органи влади: Bundestag - бундестаг [28; 53];

б) Носії влади: Kanzler - «канцлер» [28; 22], Burgermeister - «бургомістр» (міський голова) [26; 53], der Kaiser - імператор [24;12], der Konig - король [27; 39].

3. Суспільно-політичне життя:

а) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі): Taliban- «талібан» (радикальний ісламський рух) [28; 29], CDV- Християнсько - Демократичний Союз [26; 39];

б) Соціальні явища та рухи ( і їх представники): «Hitlerjugend» - «Гітлерюгенд» (молодіжна організація за часів нацизму в Німеччині);

в) Звання, титули, звернення: Doktor- «кандидат наук», Kurfurst-курфюрст [22; 41], Herr- пан, Nazi- нацист; гітлерівець;

г) Заклади, учбові заклади і культурні установи: Bauhaus - «баухаус» (архітектурна та художньо-промислова школа будівництва в Німеччині на поч. 20ст. до 1937р.), Hohere Schule - повня середня школа;

д) Стани та касти ( і їх члени ), станові знаки і символи: der Burger- бюргер [25; 54], der Sklave - раб [34; 47], der Legat - представник Ватикану, die Swastika- свастика [24; 77].

4. Військові реалії:

а) Підрозділення: der Einsatzstab - «айнзатцштаб» (підрозділ військ у нацистській Німеччині) [23; 21], das Pentagon - пентагон (міністерство охорони США) [23; 55];

б) Зброя, обмундирування:

die Armbrust- «aрбалет» [25; 56], die Muskete- «мушкет» (вогнепальна зброя з фітільним замком) [25; 57], der Jatagan- «ятаган» (кривий меч у країнах близького та Середнього Сходу) [25; 57], die Blechhaube- шлем, die Brunne- кольчуга [25; 62], die Windjacke- бушлат [23; 31];

в) Військові службовці і командири: der Gestapomann- гестаповець, der Reichsleiter- керівник рейху.

Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось би зазначити, що подальше розділення - за місцем - стосується тих же реалій, але розглянутих під іншими кутами зору [4; 65-67].

Місцева ознака

В площині однієї мови:

1. Свої реалії - це більшою частиною давні слова даної мови: «Бюргер» (der Burger- представник середнього класу в середньовічній Німеччині; міщанин; житель міста) [25; 54], «фахверковий будинок \ ремісничий будинок» (das Fachwerkhaus) [23; 31], «курфюрст» (Kurfurst) [22; 41], «сага» (die Saga) [35; 41].

2. Чужі реалії - це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто поморфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об'єктів, або транскрибовані реалії іншої мови: «Менеджер», з англ. - Manager, «der Manager» [27; 36], район, округ у Парижі, аrrondisment з франц. - «Arrondisment» [19; 45], «бульвар», з франц. Boulevard - «der Boulevard».

В площині пари мов:

1. Зовнішні реалії - однаково чужі для обох мов: der Einsatzstab , «айнзатцштаб» (підрозділ військ у нацистській Німеччині) [23; 21]- зовнішня реалія для укр., болг., або будь-якої іншої мови, окрім німецької.

2. Внутрішні реалії - слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови : Kanzler- «канцлер» [28; 22] - для пари української і німецької мови - для німецької мови буде внутрішньою реалією [4; 68].

На основі численних досліджень у перекладознавстві виділяють інші класифікації:

Історико - семантична класифікація

1. Власне реалії: нім. die Drogerie - «аптека» [33; 52], Fasching - карнавал з 11 листопада до свята 3 королів в Німеччині [27; 68], укр. коливо, постоли.

2. Історичні реалії - семантичні архаїзми, які внаслідок зникнення референтів переходять до історично дискантної лексики, втративши життєдіяльність. Вони містять фонові знання культурної спадщини. Наприклад: нім. Pappenheimer, укр. «підбрехач» («другий сват у давніх українських весільних обрядах») [13; 147].

Класифікація реалій за структурою

1. Реалії - одночлени: нім. der Eintopf; укр. «вечорниці».

2. Реалії - полічлени номінативного характеру: нім. Kolner Dom - «Кьолнський собор», die Berliner Mauer - «Берлінська стіна».

3. Реалії - фразеологізми:

нім. sich beim Salzamt klagen - «даремно скаржитись» (Salzamt - легендарна вигадана державна установа);

nicht ganz katholisch aussehen - «виглядати ненадійно, підозріло».

Е.І. Шумагер виділяє абсолютні та відносні реалії.

1. Абсолютні реалій

Абсолютні реалії є унікальними в даній культурі, а тому відображають інформацію з двох сторін: денотативної та конотативної:

«Hitlerjugend» - «Гітлерюгенд» (молодіжна організація за часів нацизму в Німеччині) [24; 77].

2. Відносні реалії

Відносні реалії позначають предмети єдині в своєму роді та все ж не унікальні. До них можна віднести явища та предмети, що мають місце в певному народі. Отже при перекладі вони не будуть еквівалентними, наприклад «цар» - Kаiser [27; 61].

Ономастичні реалії - реалії,що вказують на національну залежність назви:

Koln - «Кьольн» [23; 18], Friedrich Barbarossas- «Фрідріх Барбаросса».

Асоціативні реалії - за В.С.Виноградовим, це символи (рослинні,наприклад), що виявляють відмінності на рівні лексичного фону:

wegloben - позбутися поганого працівника,давши йому направлення на іншу роботу, die Eiche- «дуб» (символ Німеччини), der Schneeball- «калина» (символ України) [6; 148].

Явні та приховані реалії

З погляду перекладацької практики можна виділити явні та приховані реалії. Прихованими реаліями є слова типу укр. піч, сорочка («вишиванка»), скриня в українсько-німецькому бінарному зіставленні. Вони, на перший погляд, мають відповідники у мові перекладу, але співвідносні денотати в позамовній дійсності дуже різняться між собою.

Отже, особливістю реалій є те, що у носіїв певної культури і певної мови з ними пов`язуються такі фонові знання та асоціації, які на певному етапі міжнаціональних та міжмовних контактів можуть бути відсутніми у носіїв інших культур і мов. При перекладі реалій виникає, з одного боку, необхідність підкреслити їх особливий колорит, іноді унікальність, а з іншого боку - певним чином передати їх значення і типові для носіїв мови джерела асоціації, уникаючи, настільки це можливо, багатослів`я [1; 46].

РОЗДІЛ 2. Основні засоби перекладу реалій у публіцистичних німецькомовних текстах

2.1 Вплив прагматичних факторів при перекладі реалії

Слід підкреслити, що більшість перекладознавців, які займаються вивченням реалій, наголошують на необхідності врахування прагматичних факторів при перекладі цих лексичних одиниць. При цьому до прагматичних факторів відносяться:

1) лакунарність (відсутність денотату і відповідно реалії на його позначення);

2) національно - специфічні конотації лексем - реалій [12; 146].

Л.Н. Соболєв вважає так: «якщо говорити про неперекладність, то саме реалії, як правило, і неможливо перекласти» [3; 70]. Проте “ немає такого слова, яке не могло би бути перекладеним на іншу мову, принаймні описово, тобто поширеним сполученням слів даної мови ” [3; 82] - це у відношенні словникового перекладу, і “те, що неможливо у відношенні окремого елементу, можливо у відношенні складного цілого”, тобто у відношенні контекстуального перекладу. Врахування прагматичних факторів необхідне тому, що вони, на думку А.Д. Швейцера, можуть розглядатись як найбільш важливі фільтри, які визначають не тільки спосіб реалізації процесу перекладу, але і сам об'єм інформації, що передається. Всебічне врахування прагматичних факторів при перекладі дає можливість не тільки встановити певні закономірності, які обумовлюють вибір того чи іншого способу перекладу, але і значно глибше вивчити діапазон перекладацьких способів прагматичної адаптації, які використовуються для передачі значень безеквівалентних лексичних одиниць [14; 218].

Реалії, як одиниці безеквівалентної лексики, становлять найбільші труднощі при перекладі. Складність полягає в тому, що для перекладу їх не існує відповідників, які б разом з передачею специфічної інформації відображали національний колорит, мали б ті ж конотації емоційного, смислового та стилістичного характеру, що супроводять реалії в оригінальному тексті. Отже, при перекладі важливо враховувати прагматичне значення, тобто ту функціональну роль, яку реалія відіграє у конкретному повідомленні [14; 219].

Об'єктивні труднощі при перекладі зумовлені такими факторами:

1. Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога) через «лакунарність» - відсутність у носіїв цієї мови об'єкта, який ця реалія позначає.

2. Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії, а також і її колорит (конотацію) - її національне і історичне забарвлення [1; 46].

2.2 Використання мовних засобів та прийомів при перекладі реалій у публіцистиці

2.2.1 Транслітерація і переклад як основні засоби рецепції реалій

За С. Флоріним і С. Власовим у практиці перекладу зустрічаються такі засоби передачі реалій як транслітерація і переклад.

Транслітеруються слова, які вже давно запозичені та зафіксовані у словниках. У цих випадках для передачі реалій використовувалася повна транслітерація, тобто слово німецької мови без жодних змін переноситься в український текст [14; 93]: der Burger- «бюргер» [17; 41], der Kanzler - «канцлер» [22; 41], der Kurfurst-«курфюрст» [25; 35], der Einsatzstab - «айнзацштаб» [22; 18], die Wehrmacht - «вермахт» [27;53].

А до перекладу належать такі засоби:

1. Неологізми:

а) кальки

Калькування - переклад елементів, які складають назву реалії, на основі регулярних відповідностей. Цей спосіб застосовується, коли реалія не підлягає обов`язковій транслітерації і коли переклад досить повно передає зміст реалії: Bundesprasident - «федеральний президент» [29; 51], der Jugendsenator - «сенатор у справах молоді» [22; 53], Weihnachtsmarkt - «різдвяний ринок» [18; 38].

б) напівкальки

Так, напівкалькуванням в українській мові є німецька реалія «третій рейх», яка являє собою аналог виразу das Dritte Reih [21; 54], Fachwerkhaus - «фахверкова будівля» [24; 15].

в) освоєння: Walkure - «валькірія», Concierge - «консьєрж» [35; 62].

г) семантичний неологізм: Handwerkbursch - «ремісничий челядник», Filzschuhe - «валянки» [17; 21].

2. Приблизний переклад:

а) відповідність за родом та видом: der Kaiser - «цар» [21; 74].

б) функціональний аналог: Kamaki (грецьк.- ниткопровідник, робітнича професія у Греції)- «Harpune» (нім. аналог) [32; 46], Schlagballspiel - «лапта» (гра в Росії) [30; 26], Hohere Schule - повня середня школа [37; 28].

в) опис, пояснення, тлумачення: Bauhaus - архітектурна та художньо-промислова школа будівництва в Німеччині на поч. 20ст. до 1937р. [23; 39].

Контекстуальний переклад:

Daruber berichtet „Die Welt“ - Про це пише газета «Welt» [36; 61],

Bundestag - «парламент» (згідно з контекстом Bundestag - керівна рада).

Часто застосовуються й інші види перекладу, в залежності від ситуації можливі наступні засоби перекладу реалій [6; 87].

2.2.2 Гіпонімічний переклад, дескриптивна перифраза

Термін «гіпонімія» впровадив у мовознавство Дж.Лайенз для позначення видо-родових відношень. В. Виноградов і А.Федоров застосували цей термін у перекладознавстві, назвавши «гіпонімічним» такий переклад, при якому видове поняття мови-джерела передається родовим мови-сприймача. Отже, гіперонім не відтворює усього обсягу семантики гіпоніма, а лише наближає до неї. Виходячи із семантики відповідних грецьких слів (гіперонім - родове поняття стосовно гіпоніма - видового поняття), є доречним назвати цей вид перекладу гіперонімічним [13; 104].

Під міжмовною гіпонімією розуміють відношення слів однієї мови, що називають видові поняття, до слів іншої мови, що означають родові поняття.

Гіперонімічний переклад передає семантику так званих денотативних реалій з втратою семи «локальність» і окремих семантико-диференційних ознак.

Оскільки перекладні тексти як поле різноманітної мовної та лінгвокультурної інтерференції часто надзвичайно актуалізовані незалежно від суб'єктивних намірів перекладача і, тим паче, автора, метод гіперонімічного перейменування може виявитися корисним [13;105].

Der Gastarbeiter - «іноземний робітник, робітник-емігрант» [28; 17].

Дескриптивна перифраза

Коли потрібний високий ступінь експліцитності у процесі перекладу, часто застосовують дескриптивну перифразу, чому сприяють контекстно-ситуативні чинники [1; 121].

Коротко охарактеризувати перифразу можна як описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називаються не прямо, а описово,через характерні їх риси. Оскільки дескриптивні перифрази майже ніколи повністю не відтворюють семантики оригіналу для іноземного читача, перекладач, застосовуючи дескриптивний метод, не повинен втрачати почуття міри, щоб у погоні за правдою деталі не розминутися із художньою правдою цілого [13; 112]. У деяких дослідників такий переклад отримав назву пояснювального. Його недоліком є громіздкість, яка часто негативно впливає на якість перекладу [12; 156].

Наприклад, die Ausfallstra?e - «магістраль/будь-яка вулиця, що переходить в автостраду» [36; 65], Marktplatz - «ринкова площа» [25; 43], Giebel- будинки з вузькими фасадами та загостреними фронтонами [24; 67], Rathaus - «неготична ратуша» [16; 12], Rotstiftpolitik - політика скорочення асигнувань на соціальні проблеми [26; 31].

2.2.3 Комбінована реномінація, трансформаційний переклад, денотативна та конотативна субституції, ситуативний відповідник

Комбінована реномінація

Комбінована реномінація - найчастіше транскрипція з описовою перифразою - досить ефективний, хоча й багатослівний, спосіб максимальної передачі семантики реалій, зв'язаний з лінійним розширенням тексту. Комбінований спосіб тлумачення семантики реалій поширений у наукових і науково-популярних текстах. Такий прийом часто застосовується і в художній творчості [10; 152].

Іноді у склад комбінованоі реномінації входять транскрибоване слово і гіперонім [1;124]. Наприклад, Hackepeter перекладемо як «хакепетер»- страва з дрібних шматочків сирого м'яса з прянощами [36; 61].

Трансформаційний переклад

Трансформаційний переклад - переклад із застосуванням різного роду інформацій: додавання та опускання слів, тлумачення понять у тексті та в зносках, використання приблизної відповідності тощо [10; 153].

Наприклад: Gastarbeiter - «іноземний робітник» [28; 17].

Уподібнення ( денотативна субституція)

Уподібнення ґрунтується на використанні схожої реалії мови перекладача, що часто містить в собі власну національну специфіку та все ж має багато спільного з реалією вихідної мови. Перевагою уподібнення є зрозумілість перекладеної реалії читачу, якому пропонується «рідне» поняття. Та в самій основі цього методу ховається неточність, про яку варто пам'ятати [14; 135]. Наприклад, Sant Nikolas перекладаємо як «Дід Мороз»; «кандидат наук» та німецький Doktor.

Міжмовна конотативна транспозиція( конотативна субституція)

Конотативною субституцією називається заміна реалії вихідної мови реалією іншомовного світу з іншим денотативним, але рівно вартісним конотативним значенням [9; 64]. Прикладом може послужити нім. реалія die Eiche - «дуб» (як символ Німеччини) і українська der Schneeball - «калина» (як символ України)[15; 9].

Ситуаційний відповідник

Ситуаційний відповідник увиразнюється в контексті, коли реалія вихідної мови передається різноманітними варіантами залежно від типу тексту та повідомлюваної інформації. Ситуаційні відповідники, що виступають когіпонімами, як правило, належать до різних синонімічних груп, проте в межах тексту вони характеризують як контекстуальні синоніми одне поняття.

Наприклад, до української реалії «богатир» маємо подібні німецькі відповідники: Recke, Held, Hune, Herkules [9; 137].

2.2.4 Вплив контексту на вибір засобів перекладу реалій

Все вище зазначене є спробою показати складність і багатогранність процесу перекладу а також різноманітність факторів, внутрішньо- лінгвістичних і екстралінгвістичних, які визначають перекладацькі рішення.

Такими є основні засоби перекладу реалій. Вони кожен раз ставлять перекладача перед альтернативою: транскрибувати або перекладати? З точки зору С. Влахова і С. Флоріна вибір залежить від наступних передумов:

1) від характеру тексту:

наприклад, в науковому тексті реалії частіше є термінами, отже і перекладаються відповідно термінами; в науково-популярному творі можна надати коментарі відповідно до пізнавальних напрямків твору; у пригодницькому творі часто використовується транскрипція через елемент екзотики, який властивий цьому жанру.

2) від важливості реалії у контексті:

вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. При транскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу” [4; 95], а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.

3) від характеру реалії:

ураховується ряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому ж числі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовна традиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.

4) від іноземної й перекладацької мови:

рішення питання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної і перекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, від культури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.

5) від читача перекладу:

Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена [6; 92-93].

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

Реалії- це особливий тип безеквівалентної лексики, що позначає національно - специфічний об'єкт певної культури і може бути розглянутий з двох точок зору: екстралінгвістичної та лінгвістичної. Вперше поняття «реалія» було застосоване А.Федоровим у праці «Про художній переклад».

На сьогодні існують численні класифікації реалій, що висвітлюють дане явище в різних аспектах. Для даного дослідження базовою була обрана класифікація за С. Влаховим та С. Флоріним , що поділяє усі реалії за предметною і місцевою ознаками. Крім вищезгаданої класифікації, в роботі було розглянуто й інші: історико - семантична класифікація, класифікація за стуктурою реалій, абсолютні та відносні реалії, а також явні та приховані.

Об'єктивні складнощі, що виникають при перекладі реалій, зумовлені найчастіше такими факторами:

1. Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога) через «лакунарність» - відсутність у носіїв цієї мови об'єкта,який ця реалія позначає.

2. Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії, а також і її колорит (конотацію) - її національне і історичне забарвлення.

В роботі було виділено наступні прийоми перекладу реалій:

§ Транслітерація

§ Неологізми

§ Гіпо - гіперонімічний переклад

§ Дескриптивна перифраза (перифрастичний переклад)

§ Комбінована реномінація

§ Трансформаційний переклад

§ Уподібнення

§ Міжмовна конотативна транспозиція

Як показав проведений в роботі аналіз, транслітерація є найпростішим, а тому найуживанішим засобом перекладу реалій. Часто перекладачі застосовують введення неологізмів та транскрипцію з описовою перифразою, тобто комбіновану реномінацію.

Деякі засоби перекладу реалій варто поєднувати задля точнішої передачі реалії, але часто трапляється так, що перекладач не знає, який прийом слід обрати серед запропонованих. У такому випадку, як зазначають С. Влахов та С. Флорін, перекладач має враховувати при перекладі реалії наступні передумови:

1) Характер тексту

2) Важливість реалії у контексті

3) Характер реалії

4) Особливості іноземної та перекладацької мови

5) Читача тексту

Явище реалії займає чільне місце у сучасній публіцистиці, оскільки її використання сприяє глибшому розумінню етнічних особливостей, культури та побуту країни, про яку йдеться мова на шпальті журналу. В роботі було розглянуто і проаналізовано всього 118 реалій з німецькомовних різногалузевих журналів. Було досліджено, що найбільше реалій застосовується в історичних журналах („Damals. Das Magazin fur Geschichte“).У п'ятьох проаналізованих номерах було виявлено 41 реалію. 23 реалії було зафіксовано у статтях про події за кордоном (рубрика «Ausland») в журналі «der Spiegel». Достатня кількість реалій, а саме 19, встановлена в текстах журналу «GEO, die Welt mit anderen Augen sehen», у статтях, присвячених звичаям тат традиціям народів та племен. Найменше реалій,16 знайдено в журналах про мистецтво («ART», «Theaterheute»), спеціалізованих на психології («Psychologie heute») - 8. У науковому виданні «Bild der Wissenschaft» (9/2009) було нараховано 4 реалії, у журналі «Focus, das modern Nachrichtenmagazin» (Nr. 05\11) - 7 реалій.

ZUSAMMENFASSUNG

Die durchgefuhrte Analyse erlaubt uns folgende Schlussfolgerungen machen:

Die Realie ist ein aquivalenter Typ des Wortschatzes, die das nationale spezifische Objekt bezeichnet und kann von zwei Standpunkten untersucht werden: extralinguistischen und linguistischen. Zum ersten Mal hat diesen Begriff A. Fedorov in der Arbeit „ Uber die schongeistige Literatur“ verwendet.

Heutzutage gibt es viele Klassifizierungen der Realien, die diese Erscheinung von unterschiedlichen Aspekten betrachten. In dieser Jahresarbeit wurde die Klassifizierung von S- Vlachov und S. Florin als grundsatzliche genommen. Aber hier wurden auch historisch- semantische Klassifizierung, absolute und relative, offene und verborgene Realien dargestellt.

In der Arbeit wurden folgende Arten der Ubersetzung der Realien ausgegliedert: die Transkription, die Neubildung, die hyperonymische Ubersetzung, deskriptive Periphrase, kombinierte Renomination, Transformierende Ubersetzung, Assimilation, interlinguale Konotationumstellung. Gewohnlich werden alle diese Arten der Ubersetzung zusammen gebraucht. Aber wie die Analyse zeigt, am meisten wird unter allen Arten der Ubersetzung die Transkription und deskriptive Periphrase verwendet.

Die Erscheinung der Realien spielt eine wichtige Rolle in Publizistik, weil ihre Verwendung tiefer und besser die Traditionen, die Kultur des im Artikel betrachtenden Landes verstehen hilft. In der Jahresarbeit wurden 118 Realien aus verschiedenen deutschen Magazinen analysiert. Also die gro?te Zahl der Realien findet man in historischen Zeitschriften („Damals. Das Magazin fur Geschichte“).

23 Realien wurden in den Artikeln uber das Ausland im „Spiegel“ gefunden. Ziemlich oft verwendet man Realien in solchen Zeitschriften wie «GEO, die Welt mit anderen Augen sehen», «ART», «Psychologie heute» und anderen.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Україномовні видання:

1. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. - Львів.: Іноземна філологія, 1989. - 198

2. Корунець І.В. “Теорія і практика перекладу” Київ, В.Ш., 1986. - 215с.

Російськомовні видання:

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М., 1975. - 240с.

4. Брандес М. П., Провоторов В. І. Предпереводческий анализ текста. - М. НВІ- Тезаурус, 2001. - 244с.

5. Виноградов В.С. «Введение в переводоведение» - М., 2001. - 224с.

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. - М., 1980. - 176с.

7. Добрынин М. Публицистика: история возникновения - М.: Феникс, 1995 122 с.

8. Казакова Т.А. Практические основы перевода. - СПб.: Союз, 2002. - 319

9. Комиссаров В.Н. “Слово о переводе” М., 1973.- 214 с.

10. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее достижения). - М., 1981.- 423 с.

11. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. - М.: Филологическая мысль, 1974. - 312 с.

12. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. - М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. - 182 с.

13. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. - М.: ООО Филология три, 2002. - 416 с.

14. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. - М.: Воениздат., 1973. - 326 с.

Автореферати дисертацій:

15. Шумагер Е.И. Автореферат диссертации: «Этнореалии немецкого языка», Калинин, 1983.- 16 с.

Періодичні видання:

16. Arte- das tagliche arte-Programm Magazin, 1.7.-31.7.2010. - 63 S.

17. ART, das Kunstmagazin, November 2010. - 156 S.

18. ART, das Kunstmagazin, August 2010. - 124 S.

19. ART, das Kunstmagazin, Februar 2008. - 148 S.

20. Bild der Wissenschaft, 9/2009. - 106 S.

21. Damals. Das Magazin fur Geschichte 42.Jahrgang 11.2010 - 82 S.

22. Damals. Das Magazin fur Geschichte 42.Jahrgang 12.2010 - 84 S.

23. Damals. Das Magazin fur Geschichte 42.Jahrgang 8.2010 - 82 S.

24. Damals. Das Magazin fur Geschichte 41.Jahrgang 9.2009 - 82 S.

25. Damals. Das Magazin fur Geschichte 41.Jahrgang 8.2009 - 84 S.

26. Der Spiegel, Nr. 36, 31.8.09 - 154 S.

27. Der Spiegel, Nr. 52, 27.12.10 - 141 S.

28. Der Spiegel, Nr. 33, 10.8.09- 138 S.

29. Der Spiegel, Nr. 6, 7.2.11- 146 S.

30. GEO, die Welt mit anderen Augen sehen, 5\05\2010-154 S.

31. GEO, die Welt mit anderen Augen sehen, 5\05\2010-154 S.

32. GEO, die Welt mit anderen Augen sehen, 6\06\2010-164 S.

33. Psychologie heute 34 Jahrgang Juni 2007. - 98 S.

34. Psychologie heute 37 Jahrgang November 2010. - 106 S.

35. Theaterheute, Nr. 11, November 2010. - 72 S.

36. Focus, das modern Nachrichtenmagazin Nr. 05\11. - 138 S.

37. Wirtschaftswoche 4.10.2010 Nr 40-154 S.

Лексикографічні джерела:

38. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища шк. Голов. вид-во, 1985. - 360 с.

39. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. - Харків: Фоліо, 2001. - 540 с.

Інтернет - джерела :

40. http://ukraine-diplom.com/2010/05/14/13045.html.

Публіцистика як функціональний стиль мови.

41. http://ua.textreferat.com/referat-5621-2.html.

Виготовлення внутрішньої інформації. Публіцистика як серцевина, стрижень журналістики.

42. http://www.rusnauka.com/18_NiIN_2007/Philologia/23033.doc.html.

Автори: Іванова Г.С., Кибкало С.В., Палій Н.М.

Размещено на Allbest.ru