Теоретичні основи криміналістичного вчення про сліди
Розвиток і становлення вчення про сліди в криміналістиці і в діяльності Прикордонних військ України. Криміналістичне поняття слідів, їх класифікація, закономірності утворення. Види слідів ніг (взуття) людини і їх утворення. Робота з джерелами запаху.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.02.2015 |
| Размер файла | 511,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Для використання слідів ніг людини особливе значення має судово - трасологічна експертиза. Вона вирішуються такі питання:
- чи придатні для ототожнення сліди ніг (взуття), виявлені на місці події?
- як давно ці сліди ніг були залишені?
- який механізм утворення слідів ніг (взуття)? Чи залишені вони в процесі ходьби, бігу та ін.?
- чи не залишені виявлені на місці події сліди босих ніг даною особою?
- взуттям якого типу (чоловічим, жіночим, фасон, модель) залишені сліди, виявлені на місці події?
- чи однакові елементи доріжки слідів ніг, виявлених на місці події та елементи експериментальної доріжки слідів ніг підозрюваного?
- який механізм утворення слідів ніг, виявлених на місці події (чи утворились вони під час перенесення вантажу) тощо.
- чи не залишені виявлені на місці події сліди ногами підозрюваного, вдягненими в шкарпетки (панчохи), що вилучені в нього?
- чи не носили калоші, вилучені з місця події, на черевиках, вилучених у підозрюваного? [62].
Як правило, на судово - трасологічну експертизу направляють гіпсові та полімерні зліпки (моделі) об'ємних (вдавлених) слідів ніг та взуття, копії (на дактилоскопічних та інших слідокопіювальних матеріалах - плівках, папері) поверхневих слідів (нашарування чи відшарування). Якщо у сліді виявлені сторонні предмети (у вигляді ґрунту, рослинних залишків), то може виникнути необхідність у проведенні судово-ґрунтової, судово-ботанічної експертиз. [63]. Поверхневі сліди вилучають на місці події й надсилають на експертизу разом з об'єктом, на якому вони залишені.
Питання про розмір взуття, яким залишені сліди, може бути вирішене в разі встановлення фасону та моделі взуття. Ототожнення людини з слідами босих ніг проводиться на основі збігу сукупності загальних та окремих ознак анатомічної будови ступні, а також різних дефектів та пошкоджень на ній.
У випадках дослідження слідів ніг, що були взуті в шкарпетки чи панчохи, поряд з ознаками анатомічної будови ступні враховують ознаки структури трикотажу, технологічні та експлуатаційні їх дефекти.
Ототожнення взуття за слідами (об'ємними чи поверхневими) проводиться шляхом порівняльного дослідження загальних та окремих ознак підошви, що відображені в слідах і на порівнюючому взутті [64,65].
Під час огляду місця події виявити об'ємний добре видимий слід труднощів не викликає. З метою виявлення слабо видимих та невидимих слідів застосовують:
- огляд поверхні в навскісному світлі; під різними кутами відносно джерела освітлення;
- обробка поверхні дактилоскопічним порошком карбонільного металу (для слідів взуття з синтетичною або резиновою підошвою на лінолеумі, покритому лаком паркеті, керамічній плитці тощо)
Фіксація слідів ніг проводиться: шляхом складання протоколу огляду; фотографування слідів за правилами вузлової - детальної вимірювальної фотозйомки, виготовлення малюнків доріжки слідів або окремого сліду; виготовлення зліпків з об'ємних слідів за допомогою гіпсу, а також полімерних паст “У-4”, “К”, “СКТН” тощо.
Із окремих засобів оперативної техніки, які дозволяють виявити і зафіксувати сліди ніг (взуття), на нашу думку, заслуговує уваги в галузі фіксації взуття прилад „Конус”, розроблений у Москві. В основі цього винаходу лежить ефект електростатичного переносу пиловидних поверхневих частинок з діелектричних матеріалів за методом фіксації поверхневих слідів, утворених нашаруванням чи зменшенням речовин. Пристрій може бути укомплектовано додатковим електродом, що значно поліпшує якість вилучення сліду.
4. Поняття і види супутніх слідів, механізм їх утворення
Супутні сліди - це сліди події, які знаходяться зі слідами ніг правопорушника у просторово-часовому чи предметному зв'язку. Під просторово - часовим зв'язком розуміється такий зв'язок події з кримінальним правопорушенням, коли загальними для них є територія і час. Сліди цієї події можуть допомогти встановити істотні обставини і факти для розслідування, коли традиційні сліди ніг (взуття) людини є недостатніми для її ідентифікації.
Так, при огляді місця події слідчий виявив на снігу сліди ніг людини, які вели від населеного пункту до кордону. Ці сліди розташовувалися поруч зі слідами саней, в окремих місцях перекриваючи їх. Крім того, на дорозі мали місце сліди сірої речовини. Слідчий орієнтовано встановив, що порушник міг бути будівельником, який перевозив якийсь вантаж (можливо, цемент). Це допомогло знайти порушника. Подія - перевезення вантажу з порушенням кордону має просторово-тимчасовий зв'язок з подією (тобто час і територія співпали), тому ці сліди дали можливість встановити порушника [65, с. 176-181].
Виявити порушення кордону і викрити порушника допомогають різні сліди події, які мають і предметний зв'язок з нею і використовуються для встановлення різних фактів і обставин. Необхідність виявлення подібного роду зв'язків у тому, що досліджуючи сліди кримінального правопорушення, можна встановити, де слідоутворюючий об'єкт міг використовуватися і для чого, після чого організувати виявлення додаткових слідів, що відображають дану подію. Зв'язок між ними відбувається за слідоутворюючими предметами, а також і за слідосприймаючими.
Супутні сліди події, що не мають прямого відношення до правопорушення, можуть зіграти вирішальну роль у виявленні такого. Такими слідами можуть бути сліди рук, за якими можна точніше, ніж за іншими слідами встановити, які предмети і з якою метою брала в руки на місці події людина, яка перетинала кордон і в який час це відбувалося. Сліди рук людини в практиці охорони державного кордону зустрічаються часто як на предметах, загублених випадково на місці кордону (гребінець, цигарки, носова хустинка, головні убори), так і на речовинах і предметах місцевості (дерева, грунт, трава) [66. c.52-55]. Так, при огляді місцевості при порушенні кордону виявлено об'ємний слід ноги людини, взутої в черевики. Поряд була знайдена порожня пляшка з-під води, на якій виявлено відбитки пальців рук, які були залишені тією ж особою, що і слід ноги порушника.
Для того, щоб виявити сліди рук, залишені злочинцем на місці події, недостатньо оглянути предмети. Пошук слідів повинен будуватися на попередньому аналізі обстановки місця події, на побудові моделі поведінки порушника, як в цілому на місці події, так і на окремих вузлових ділянках. Пошук слідів рук доцільно починати з вирішення таких питань: де шукати, на чому шукати, які власне сліди шукати і як їх шукати [67].
Де, на яких ділянках огляду місця події порушник міг залишати сліди рук? Відповідь на це питання дає аналіз шляху порушника. Зокрема, звідки він вийшов, як рухався, куди підходив, де зупинявся, де проводив будь-які дії, що потребують участі рук.
Наступним завданням пошуку є встановлення, на чому, на яких предметах даної ділянки могли бути залишені сліди. Тут можуть бути використані уже встановлені сліди (зубів, ніг, різних знарядь і інструментів, і навіть рук) для визначення, до яких предметів міг доторкатися (або брати в руки) злочинець.
В залежності від того, які саме сліди рук можуть бути залишені на конкретній поверхні предмету, вирішується питання про те, де шукати сліди, які саме технічні засоби і прийоми використати для виявлення цих слідів. Об'ємні і забарвлені видимі сліди легко виявляються на поверхні предметів при достатньому природному або штучному освітленні і ретельному огляді поверхні. [69]. В тих випадках, коли сліди маловидимі або припускається, що на даному предметі є невидимі сліди, слід зайнятися їх виявленням. Виявлення слідів рук при огляді на місці події відбувається для опису і фотографування їх, а також для застосування інших способів фіксації в тих випадках, коли предмет зі слідами не може бути вилучений. [70].
З розвитком самохідних видів транспорту сліди тварин почали зустрічатися рідше, проте свого значення не втратили до цього часу, особливо в органах ПВУ, де з такими слідами можна зустрітися в двох випадках:
- коли порушники кордону при переході використовують домашніх тварин (коней, волів, ослів, верблюдів і т.д.);
- коли на кордоні і навколишній місцевості залишаються сліди тварин, які зайшли (перейшли) сюди випадково.
Сліди ніг тварин можуть допомогти встановити, звідки, з якої сторони прибув порушник, напрямок і межі пересування його, і напрямок, в якому він зник разом із твариною.
По слідах ніг тварин, виявлених на місці події, можна судити про його роль в події злочину. Якщо тварина використовувалась як транспортний засіб, сліди коліс (воза, саней) будуть вказувати на цю подію.
Як і в минулому, так і зараз найчастіше всього в криміналістичній практиці зустрічаються сліди коня [33, с.113-114]. Залишені конем сліди бувають двоякого роду. Коли кінь не підкований, вони відбивають особливості будови ратиці, а якщо підкований, в них відображається форма і деталі підкови. Ратиці (копита) в коня складаються з рогової стінки, рогової підошви і рогової стрілки. Рогова стінка складається із трьох шарів: зовнішнього, середнього і внутрішнього. Зовнішній шар покритий тонкою прозорою плівкою, яка служить захистом від впливу високої температури вологості і інших несприятливих факторів [33, с.116-117]. Частина ратиці, повернутою до землі, складає підошву, яка має вигнутий вигляд. В задній частині ратиці знаходиться так звана рогова стрілка, яка прикриває від пошкоджень чутливу його частину. По формі вона нагадує трикутник.
Коли кінь стає ратицею на м'який грунт, на ньому відбиваються нижні кінці рогової стінки і поверхня рогової підошви. При сприятливих умовах в відбитку відображаються розмір, форма і інші ознаки загального характеру, які можуть служити розшуковим цілям. Індентифікаційне значення має сукупність ознак, які виникають внаслідок випадкових пошкоджень або захворювань ратиці. Частіше інших зустрічаються такі дефекти:
- загальна деформація рогової стінки ратиці;
- нарощення, відшарування, тріщини, викривлення і інші дефекти стінки копита;
- западини, підвищення, шорсткість і інші дефекти на роговій підошві ратиці. Ратиці в коня постійно зношуються. Тому форма і розміри ратиці в коня, який не працює, залишаються незмінні.
Якщо кінь знаходиться в робочому стані, ратиці стираються швидше, а відновлення їх в цьому випадку вже не встигає за зносом. Для того, щоб ратиці менше стиралися, робочих коней підковують. Однак підкови служать і для інших цілей: вони підвищують стійкість ніг коня при рухові по слизькій і льодовій дорозі. Кінь не підкований на такій дорозі ковзається і падає.
Сліди, залишені підковами, мають більш важливе значення, ніж сліди ратиць, так як в них відображається більша кількість ознак, згідно будови підков. Так, в підковах, виготовлених кустарним методом, шипи роблять постійними (привареними), а при заводському виготовленні - вони знімаються.
Подібні ознаки можна звести до наступних п'яти видів: 1) дефекти на нижній поверхні підкови: нерівності, відколені частини і інші; 2) дефекти на зовнішній поверхні підкови - вибоїни; 3) дефекти ланцюжка: зменшення глибини ямок, збільшення цілих цвяхів, викладення окремих цвяхів; 4) дефекти на головках цвяхів; 5) дефекти шипів: неправильне кріплення, зміна форми.
Кожна тварина, в тому числі і кінь, має свій “хід” в результаті якого виникають відображаючі його особливості доріжки слідів.
Доріжка слідів коня залежить від способу його переміщення. Це такі чотири види аллюра: крок, рись, інохід і галоп. Всі ці види аллюра впливають на характер доріжки слідів, вивчаючи яку, можна зробити висновок про спосіб переміщення коня.
Так, на державного кордону з ПКР райцентр Шацк Волинської області було виявлено сліди ніг (взуття) людини і підков коня. Сліди ніг людини були неповними і нечіткими, проте сліди коня чітко відбилися на глиняному грунті. Було встановлено, що кінь йшов повільним кроком, можливо був нав'ючений вантажем. При детальному аналізі ознак підков, встановлено, що такі підкови виготовлені в місцевій кузні кустарним способом (ковалем села Бондарчуком К.С.). Останній підтвердив, що саме такими підковами він підковував коней фермерів с. Гуча Гуцала М.К. і Бородія Л.С. Останній зізнався, що він на своєму коні верхи перевіз через КСП в ніч 2 мішки макової соломки, яку продав полякам [158]. Із слідів парнокопитних тварин в практиці органів ПВУ найчастіше зустрічаються сліди корови, бика, вівці.
Відбиток сліду корови складається з двох копит паралельної яйцевидної форми, спереду мало роздвоєний. Внутрішнє копито трохи менше зовнішнього. Розмір відбитку 13x10 см.
Під час руху заднє копито частково покриває відбиток переднього, утворюючи сліди з боковим перекриттям, переднім закосом або недокосом копита. Відбитки слідів бика більші ніж корови, внутрішнє копито помітно менше зовнішнього. Останнє викривлене і ніби загортає внутрішнє копито. У старих биків зовнішнє копито викривлене значно більше ніж в молодих. Розмір відбитків копит бика 14x12 см. Ширина слідової дорожки дорослого бика 20x25 см. Сліди вівці на кордоні для вивчення цікаві лише тоді, якщо вони зустрічаються масово, що буває в місцях, де пройшла отара. [40, с.26-27]
Їх копита часто викривлені. Розмір відбитків 4x5 (5x6) см, такі, як в домашніх кіз. В гірських умовах часто зустрічаються сліди косулі, як в лісній зоні, так і в межигір'ях, які поросли чагарником шипшини, мохом, барбарисом і різними травами. Відбитки копитиць косулі при спокійній ходьбі роздвоєні або мають тільки помітний розділ між парою злегка округлених копит. При бігові і стрибках, а також при переміщенні кордону по м'якому ґрунті слід залишає відбитки бокових пальців. Ширина дорожки сліду 8 см, ширина кроку 33 см. Розмір стрибків може досягнути 5 метрів, в більшості 1,8-2 м. Зустрічаються на кордоні і сліди вовка і собаки [53, с.15].
Поява невідомих собак на кордоні повинна викликати настороженість у прикордонників. Необхідно враховувати, що собака може йти слідом за господарем, котрий перейшов лінію кордону, або ж виконувати службу зв'язку між пунктами, один з яких може бути за кордоном. Прикордонники повинні вміти відрізняти сліди собаки від слідів вовка. [40, с.31].
Доріжка слідів вовка виглядає рівною, в якій сліди лап розташовані на одній лінії, один за одним. Окремий слід лапи вовка в порівнянні зі слідом собаки глибший, відбитки подушечок лап довші. Сам слід лапи також довший ніж в собаки. Відбитки передніх лап більші ніж задні. У вовка лапи більш “зібрані” ніж в собаки, в якої лапи “розпущені”. (див. мал.а,б)
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сліди собаки і вовка
а) слід собаки; б) слід вовка;
Транспортні засоби, якими користуються порушники під час перетинання кордону, досить різноманітні. Їх можна класифікувати на наземні, підземні, водяного і повітряного транспорту. Порушники кордону в багатьох випадках користуються різними транспортними засобами для під'їзду до лінії кордону, для швидкого виходу з зони розташування прикордонних нарядів: автомобіль, лижі, сані, велосипед для швидкого переходу через кордон. [40].
Ціль прикордонників вміти вчасно визначити напрямок руху і вид транспорту, на якому могли під'їхали або поїхати порушники кордону і визначити давність залишених слідів. Поверхневі сліди утворюються на твердих слідосприймаючих об'єктах. За цими слідами можна визначити: вид транспорту, яким залишені сліди, швидкість і напрямок його руху. Сліди транспортних засобів умовно поділяють на чотири групи: 1) сліди, які допомагають об'єктивному встановленню окремих обставин кримінального провадження або загального характеру досліджуваної події; 2)сліди, які дають можливість встановити групову належність (групову ідентифікацію) транспортного засобу; 3) сліди за якими можна встановити індивідуальну належність транспортного засобу; 4) сліди, причинно пов'язані з транспортними засобами.
В слідах ніг, супутніми слідами, які дозволяють доповнити їх криміналістично значимою інформацією про особу, є різні мікрооб'єкти, сліди запаху. Здебільшого це так звані латентні сліди (які походять від латинського latentis - прихований, невидимий, які зорово не сприймаються і тому виявити їх важко. Поняття латентних слідів є широким. Воно включає в себе об'єкти криміналістичного, судово-медичного і біологічного характеру. [72, с.13].
До об'єктів криміналістичного характеру відносяться: латентні сліди пострілу, мікрочастини зброї і боєприпасів, або сліди рук людини. Об'єкти судово-медичного характеру включають в себе невидимі виділення людського організму (слина, сперма, сеча, піт), а також мікрочастини його тканин і органів (в тому числі краплі крові і замиті її плями). [73]. До об'єктів біологічного характеру відносяться мікрочастини тваринного і рослинного походження. В місцях порушення кордону існує більша вірогідність наявності латентних слідів, ніж видимих, тому що злочинець не має можливості візуально їх контролювати, а також знищувати. Об'єкти незначних розмірів в криміналістиці називають мікрооб'єктами, мікрослідами або мікрочастинами.
Більш широкий перелік мікрочастин, які мають криміналістичне значення (частки фарби, тютюну, попелу тощо), приводили А. Свенсон і О.Вендель. [60]. Поняття і класифікацію мікрооб'єктів дали М.Б. Вандер (1985 р.), В.Г. Гончаренко (1984), Н.І. Клименко (1983 р.), М.В. Салтевський (1995 р.) та інші. [77,78,79].
Мікрочастки - це матеріальні тіла малих розмірів, які мають певну просторово - геометричну форму одиночного тіла. Сюди відносяться частки від цілого тіла.
Наприклад: волокна тканини, металеві ошурки, насіння рослин, а також сипучі тіла, які можна вилучити в залишених слідах ніг.
Друга група мікрооб'єктів являє собою мікро сліди в трасологічному розумінні. Слід мікрооб'єкта - це його відображення на носії, який виник на основі взаємодії (металічної, фізичної, хімічної, біологічної). Це можуть бути сліди тиску і ковзання по металу (сліди на гільзах, кулях, замках). Один з різновидів мікро слідів (мікрооб'єктів) - сліди запаху людини.[80].
В слідах ніг (взуття), які не придатні для ідентифікації, можна вилучити сліди запаху. Запах людини є її хімічним підписом, він глибоко індивідуальний. Його індивідуальність заснована на складних фізіологічних реакціях, які протікають в організмі людини, внаслідок яких в оточуюче середовище постійно виділяються специфічні сигнали - продукти діяльності сальних та ендокринних залоз. [81].
Наука, яка вивчає запахи, називається одорологією. На її основі організована і розвивається кримінальна одорологія (odor - запах, лат.) [82] Епізоди використання слідів запаху в розслідуванні злочинів відомі з глибокої давнини. Однак, цільове використання слідів запаху виникло в середині ХХ ст. у зв'язку з розробкою методів, засобів збору та консервації слідів запаху. З її розвитком в криміналістиці виникла судова одорологія як новий напрямок дослідження слідів.
Запахові сліди утворюють особливу групу слідів, яка подібна слідам -предметам, і в той же час відрізняється від них. Предмети запаху, які знаходяться в тимчасовому контакті з людиною - знаряддя здійснення злочину, інструменти, грунт, по якому рухалася людина, її сліди. Робота з джерелами запаху потребує стерильності. Для цього на руки необхідно надівати гігієнічні рукавиці, дрібні частки брати пінцетом, наперед протираючи його спиртом.
Волосся, частки тканини, які відділилися від тіла людини і знаходяться в сліді або біля нього, кладуть в скляні пробірки, а більші об'єкти - в поліетиленові пакети, скляні ємкості і їх герметично упаковують. Звичайно, скляний посуд і інший упакований матеріал попередньо стерилізують [82, с.5-6].
При роботі зі слідами - джерелами запаху необхідно дотримуватися таких правил:
- всі технічні засоби, за допомогою яких проводиться вилучення і консервація запаху, повинні бути стерильними;
- виявленого предмету не можна торкатися руками, спочатку треба подумати, як його тримав злочинець, а потім, надівши гігієнічні рукавиці і протерши їх спиртом, взяти предмет так, щоб не пошкодити існуючі на ньому сліди папілярних візерунків;
- перш за все, об'єкт досліджується на наявність на ньому видимих і невидимих слідів пальців рук, а потім - сторонніх часток-слідів-накладань;
- після огляду об'єкт помістити в герметично закриту місткість [82].
Висновки
На основі огляду літературних джерел і окремих стародавніх пам'яток права розглядаються емпіричний і дослідний трасологічний етапи розвитку вчення про сліди. Дається поняття сліду в широкому і вузькому їх значенні в теорії криміналістики, показані розробки наукових основ зарубіжних і вітчизняних вчених, з ім'ям яких пов'язано вчення про сліди, що використовуються.
Розглянуті закономірності утворення слідів, співвідношення поняття “сліди” у широкому і вузькому їх значеннях та зв'язок цих понять з розвитком двох напрямків криміналістичного вчення про сліди:
а) слідоутворення, як вчення про сліди в широкому розумінні всіх змін матеріальних об'єктів, що виникають при вчиненні злочину;
б) трасології - вчення про сліди - відображення контактної взаємодії двох об'єктів.
На основі аналізу літературних джерел та особистого дослідження викладені загальні рекомендації щодо слідів, які зустрічаються у практиці Державної прикордонної служби України на різних ділянках державного кордону (суша, береги річок і озер, схили гір тощо).
Розглядаються найбільш поширені сучасні методи виявлення та фіксації слідів ніг (а також взуття), яким вони залишені на різних поверхнях. Показано особливості слідоутворення, які залежать від об'єкта, умов і механізму його взаємодії зі слідосприймаючою поверхнею та поділ слідів ніг на сліди взуття, сліди ніг у панчохах (шкарпетках), сліди босих ніг.
При описі окремих видів цих слідів (об'ємні, поверхневі), в ряді випадків вказують фактори, які впливають на термін їх зберігання за певних погодних умов, а також питання, що можуть бути з'ясовані при їх дослідженні.
Список використаних джерел
1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник. - М.: Юристъ, 1999. - 545 с.
2. Арсеньев В.Д. Вопросы общей теории судебных доказательств. - М.: Юридическая литература, 1984. - 312 с.
3. Басай В.Д. Криміналістика. Навчально-методичне забезпечення: Посібник для студентів-правознавців. - Івано-Франковськ: Плай, 2002. - 244 с.
4. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика: Курс лекцій. - Ірпінь: ВДЦ АПСУ, 2002. - 416 с.
5. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, песпективы: от теории к практике. - М.: Юридическая литература, 1988. - 236 с.
6. Белкин Р.С. Курс криминалистики. - М.:
Юрист, 2001. - 984 с.
7. Біленчук П.Д. та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. П.Д. Біленчука. - К.: АТІКА, 1998
8. Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. Криміналістика / під ред. П.Д. Біленчука. - К.: Вища школа, 2000. - 256 с.
9. Грамович Г.И. Проблемы теории и практики эффективного применения специальных знаний и научно-технических средств в раскрытии и расследовании преступлений: Автореферат дис. … докт. юрид. наук: 12.00.09 / Киевский государственный университет им. Т.Г. Шевченко. - К., 1989
10. Книга криміналіста: Практичний посібник / О.І. Рощин, П.Д. Біленчук, Г.О. Омельченко. - К.: Україна, 1995. - 413 с.
11. Котюк І.І. Теорія судового пізнання. - К.: Видавництво Київського університету імені Тараса Шевченка, 2006. - 435 с.
12. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1976. - 195 с.
13. Криминалистика / под ред. А.Н. Васильева. - М.: Наука, 1980. - 526 с.
14. Криминалистика / под ред. И.Ф. Крылова. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1976. - 592 с.
15. Криминалистика / под ред. Н.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. - М.: Юрист, 1994. - 472 с.
16. Криминалистика / под ред. Р.С. Белкина, Б.А. Викторова. - М.: Юридическая литература, 1976. - 557 с.
17. Криминалистика / под ред. С.П. Митричева, М.П. Шалашова. - М.: Юридическая литература, 1966. - 393 с.
18. Криминалистика / под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. - СПб.: Право, 2001. - 928 с.
19. Криминалистика /под ред. Н.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. - М.: Наука, 1983. - 460 с.
20. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 2000. - 718 с.
21. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова (отв. ред.) и проф. А.Ф. Волынского. - М.: Издательство «Спарк», 1998. - 543 с.
22. Криминалистика: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.А. Образцова. - М.: Юристъ, 1999. - 735 с.
23. Криминалистика: Учебное пособие / А.В. Дулов, Г.И. Грамович, А.В. Лапин и др.; Под ред. А.В. Дулова. - Минск.: НКФ «Экоперспектива», 1996. - 415 с.
24. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. - 684 с.
25. Криміналістика: Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. - К.: Атіка, 2001. - 544с.
26. Кузьмічов B.C., Прокопенко Г.І. Криміналістика (схеми і таблиці): Навч. посібник / За ред. В.Г. Гончаренка, Є.М. Моісеєва. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 368с.
27. Локар Е. Руководство по криминалистике. М., 1941, с.24
28. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. - К.: КГУ им. Т.Г. Шевченко, 1989. - 98 с.
29. Радянська криміналістика / під ред. В.П. Колмакова. - К.: Вища школа, 1973. - 296 с.
30. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии. - К.: Вища школа, 1980. - 245 с.
31. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі). - К.: Кондор, 2005. - 588 с.
32. Селиванов Н., Леви А. Правовая регламентация применения научно-технических средств // Социалистическая законность. - 1979. - № 11. - С. 44-48.
33. Чучукало О. Використання криміналістичної техніки на судовому слідстві // Право України. - 2006. - № 3. - С. 74 - 77.
34. Шейфер С.А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе: методологические и правовые проблемы. - Саратов: Издательство Саратовского университета, 1986. - 169 с.
35. Шепітько В.Ю. Криміналістика. - К.: Видавничий дім, 2004. - 724 с.
36. Ященко А.Л. Путешествие по Австралии. М., 1959, 67 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття і види слідів у криміналістиці. Система криміналістичного слідоведення. Криміналістична трасологія. Характеристика слідів людини. Сліди рук. Сліди ніг. Криміналістичне дослідження матеріалів, речовин, виробів з них і слідів їхнього застосування.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 07.05.2006Криміналістичне значення слідів ніг людини і взуття. Класифікація слідів ніг людини і взуття, механізм їх утворення. Ідентифікаційні ознаки, виявлення, фіксація, вилучення слідів ніг людини і взуття. Методика трасологічної експертизи слідів ніг і взуття.
курсовая работа [202,3 K], добавлен 22.01.2011Поняття, предмет система і завдання трасології. Криміналістичне вчення про сліди. Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів–відображень. Трасологічна ідентифікація та методика трасологічної експертизи. Попереднє дослідження слідів на місті події.
реферат [64,8 K], добавлен 18.01.2011Сліди транспортних засобів та механізм їх утворення. Вивчення слідів і подальше їх дослідження, особливості класифікація слідів транспортних засобів. Процедура обслідування місця події, фіксація знайдених слідів. Використання методу лінійної панорами.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 11.03.2010Механізм утворення слідів вогнепальної зброї на гільзі та на кулях. Сліди пострілу на перешкодах, основні та додаткові. Виявлення, фіксація і вилучення слідів застосування вогнепальної зброї. Особливості огляду вогнепальної зброї, слідів пострілу.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 16.03.2010Аналіз впливу фактору характеру поверхні, що містить сліди крові, та фактору давності нанесення слідів на результативність методу. Можливість позитивного результату тесту при роботі із застарілими плямами. Скринінг-дослідження слідів, що схожі на кров.
статья [20,4 K], добавлен 27.08.2017Поняття навичок і функціональних властивостей-ознак людини, їх види і характеристика. Механізми утворення та прийоми дослідження слідів динамічних навичок для одержання криміналістичної інформації. Комплекс ознак письма, відображених у рукописному тексті.
контрольная работа [1,7 M], добавлен 08.02.2011Завдання криміналістичної документалістики. Слідчий огляд документів. Суть техніко-криміналістичного дослідження. Прийоми встановлення слідів змін у документах. Дослідження машинописних текстів, поліграфічної продукції, матеріальної частини документів.
курсовая работа [79,5 K], добавлен 13.10.2012Виникнення, становлення і розвиток інституту конституційного контролю в Україні. Характеристика особливості його становлення в різні історичні періоди та основні етапи формування. Утворення й діяльність Конституційного Суду України в роки незалежності.
статья [23,7 K], добавлен 17.08.2017Утворення СРСР. Конституція 1924 року. Кодифікація радянського законодавства в 20-і роки. Входження України до складу Радянського Союзу. Розвиток права в 30-і роки. Конституція СРСР 1936 року. Конституція УРСР 1937 року та характеристика її положень.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 13.11.2008
