Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види

Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види

Зміст

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

2. Класифікація фінансово-правових норм

3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб'єкти та об'єкти

4. Види фінансових правовідносин

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

Фінансово-правові норми

Норма в перекладі з латинського означає правило, точне розпорядження, зразок. Тобто, норма являє собою відомості про належну поведінку в тих чи інших умовах (норми моралі, технічні норми).

Фінансово-правові норми - це загальнообов'язкові приписи компетентних органів державної влади з приводу мобілізації, розподілу й використання фондів коштів, що виражені в категоричній формі й забезпечені силою державного примусу.

Це первинні елементи, які включають фінансове право, їм властиві всі загальні риси правової норми, але вони мають і характерні для даної галузі права особливості.

Загальні риси фінансово-правової норми як правової норми:

-- міститься в нормативно-правових актах;

-- стає обов'язковою для всіх учасників регульованих суспільних відносин, визначає їх права та обов'язки;

-- реалізація цієї норми, визнаної державою, забезпечується її примусовою силою.

Головна особливість фінансово-правових норм полягає в тому, що вони носять державно-владний, імперативний характер. Вимоги до учасників фінансово-правових відносин виражаються в категоричній формі. Держава визначає правила поведінки юридичним особам, громадянам в області фінансової діяльності.

Таким чином, під фінансово-правовою нормою необхідно розуміти встановлене державою і забезпечене нормами державного примусу строго визначене правило поведінки в суспільних фінансових відносинах, що виникають в процесі утворення, розподілу і використання державних грошових фондів, з наданням учасникам цих відносин юридичних прав і покладенням на них юридичних обов'язків.

Компоненти норми фінансового права:

Гіпотеза визначає умови, обставини, при яких можуть виникнути фінансові правовідносини і які вказують на учасників цих правовідносин.

Диспозиція - "серцевина" норми, містить розпорядження про те, як повинні діяти учасники фінансових відносин, тобто визначає їх права і обов'язки.

Санкція - це міра відповідальності, що застосовується до порушників фінансово-правових норм.

Класифікація фінансово-правових норм:

Зобов'язуючі норми права регулюють активну поведінку суб'єктів, тобто вимагають конкретних дій, і встановлюють права та обов'язки. Цей характер притаманний більшості фінансово-правових норм, що є відображенням методу фінансового права - методу владних розпоряджень.

Забороняючі фінансово-правові норми регулюють пасивну поведінку суб'єктів фінансових відносин і вказують не здійснювати дій, що порушують фінансову дисципліну і законність.

Уповноважуючі норми наділяють правом здійснювати певні юридичне значущі дії; встановлюють право на здійснення певних самостійних дій у визначених межах.

Матеріальні норми закріплюють матеріальний, грошовий зміст юридичних прав і обов'язків учасників фінансових відносин.

Процесуальні норми встановлюють порядок діяльності і застосування норм матеріального права.

В фінансовому праві немає чіткого поділу на матеріальну і процесуальну частини: більшість інститутів в єдності концентрують їх разом. Однак процесуальні норми більше проявляються в бюджетному праві.

Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи, якими є фінансово-правові норми.

2. Класифікація фінансово-правових норм

Класифікація фінансово-правових норм необхідна для розуміння особливостей фінансово-правового регулювання та рівня розвитку фінансового законодавства.

3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб'єкти та об'єкти

фінансово-правові відносини: зміст, особливості, види та суб'єкти

Фінансові правовідносини - це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанні фондів грошових коштів і урегульовані нормами фінансового права.

Ознаки фінансових правовідносин як різновиду правовідносин:

-- виникають відповідно до нормам права, які вказують умови їх виникнення і визначають учасників;

-- носять вольовий характер;

-- характерний зв'язок сторін у формі юридичних прав і обов'язків. Причому, завжди присутні дві сторони: одна має суб'єктивне право (уповноважена) інша - несе відповідні юридичні обов'язки (зобов'язана).

Особливі риси фінансових правовідносин, обумовлені специфікою предмету і методу фінансово-правового регулювання:

-- виникають в процесі фінансової діяльності держави;

-- одним із суб'єктів повинен бути відповідний уповноважений державний орган;

-- виникають з приводу грошей.

Ці відмінні риси надають фінансовим правовідносинам характер державно-владних майнових правовідносин.

Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним - суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами.

Структура фінансових правовідносин:

- Суб'єкт

- Об'єкт

- Зміст

Суб'єкти фінансових правовідносин - це особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових обов'язків і прав. Вони поділяються на групи:

а) суспільно-територіальні утворення;

б) колективні суб'єкти;

в) індивідуальні суб'єкти.

Учасники правовідносин мають бути наділені такою юридичною властивістю, як правосуб'єктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обов'язків, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію. Правосуб'єктність включає:

-- правоздатність - здатність бути носієм прав та обов'язків;

-- дієздатність - здатність самостійно реалізовувати права та обов'язки.

Слід розрізняти суб'єкт фінансового права - тобто особу, яка має правосуб'єктність, та суб'єкт фінансових правовідносин -тобто реальний учасник цих правовідносин.

Під об'єктом фінансових правовідносин слід розуміти те, на що направлена поведінка учасників фінансових правовідносин. Об'єктом є гроші або грошові зобов'язання у зв'язку з утворенням і використанням грошових фондів.

Права і обов'язки фінансових правовідносин утворюють зміст фінансових правовідносин.

Суб'єктивне право - це передбачена нормами права міра можливої поведінки учасника правовідносин.

Суб'єктивний обов'язок - це передбачена нормами права міра належної поведінки.

У процесі регулювання суспільних відносин можуть скластися два типи зв'язку між суб'єктивними юридичними правами та обов'язками:

-- правовідносини "пасивного типу" - певним учасникам надаються права на позитивні дії, а на всіх інших покладаються пасивні обов'язки утримуватися від певних дій;

-- правовідносини "активного типу" - на певних учасників покладаються активні юридичні обов'язки - здійснення позитивних дій, а зміст суб'єктивного права полягає в можливості вимагати цієї поведінки від зобов'язаної особи.

Класифікація фінансових правовідносин:

1) за матеріальним змістом:

-- бюджетні;

-- податкові;

-- в галузі страхування;

-- в галузі кредиту;

-- з приводу регулювання грошового обігу;

-- в галузі розрахунків;

-- з приводу валютного законодавства. 2) в залежності від характеру фінансово-правових норм, що лежать в основі фінансових правовідносин:

-- матеріальні - виникають на основі матеріальних норм фінансового права і виражають правовий статус суб'єктів, що беруть участь у фінансовій діяльності;

-- процесуальні - в них виражається юридична форма, в якій відбувається отримання державою у своє розпорядження фінансових ресурсів, їх розподіл і використання.

Основою виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин є юридичний факт. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення юридичних правовідносин. До юридичних фактів, як і в інших галузях права, відносять:

-- дії (правомірні або неправомірні) - вольова поведінка (правопорушення, угоди);

-- події - це явища, що не залежать від волі людей, але тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин.

Правомірні дії як вольова поведінка, передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на:

-- юридичні акти - правомірну дію учасника фінансових правовідносин, спрямовану на отримання правового результату;

-- юридичні вчинки - правомірну дію, що зумовлює правові наслідки, пов'язані з фактом вольової дії, яка не залежить від бажання суб'єкта відносин.

Неправомірні дії являють собою поведінку, що не відповідає приписам фінансово-правових; норм.

Отже, фінансові правовідносини - це врегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов'язків у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів держави.

4. Види фінансових правовідносин

Класифікація правових відносин завжди приваблює вчених, оскільки вона допомагає науковому осмисленню всього масиву відносин, що охоплюються тією чи іншою галуззю права. Перш за все, класифікація фінансових правовідносин будується на загально-правових засадах класифікації правовідносин. Проте у фінансовому праві можуть бути виділені і специфічні критерії.