Особливості державної та підприємницької детективної діяльності

Безпека як один із найважливіших факторів сталого розвитку суспільства. Знайомство з головними особливостями державної та підприємницької детективної діяльності. Загальна характеристика сучасного стану надання детективних послуг в Україні, аналіз проблем.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.04.2019
Размер файла 49,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості державної та підприємницької детективної діяльності

Вступ

Безпека є одним із найважливіших факторів сталого розвитку суспільства. Збереження високого рівня злочинності залишається однією із головних загроз для глобальної та національної безпеки. На це вказують загальновідомі та беззаперечні статистичні дані абсолютного і відносного зростання рівня злочинності у світі. Чим далі, тим більше стає зрозумілим, що протидія злочинності у сучасних умовах не може ефективно здійснюватися за пасивної позиції інститутів громадянського суспільства. Правоохоронні органи через об'єктивні та суб'єктивні причини (обмеженість державного бюджету, недовіра громадян, корупція, перевантаженість роботою) не завжди можуть забезпечити повну безпеку суспільства від протиправних загроз. Такі небезпечні тенденції актуалізують необхідність пошуку шляхів удосконалення правоохоронної системи.

Здійснення детективної діяльності та надання детективних послуг суб'єктами господарювання не отримали в Україні законодавчого закріплення, але стали предметом уваги науковців і фахівців у галузі надання правоохоронних послуг, хоча все ще рівень наукових досліджень сфери правового регулювання здійснення детективних та охоронних послуг залишається недостатньо вивченим.

Проте останнім часом з'являються публікації, присвячені історії появи детективних агентств, сутності детективних послуг, їх правовому забезпеченню в зарубіжних країнах. Водночас на розгляд Верховної Ради України представлено декілька змістовних законопроектів про легалізацію детективної діяльності в Україні, що є свідченням важливості запровадження детективної діяльності в нашій державі. Сьогодні йде процес становлення комплексного міжгалузевого правового інституту приватної детективної діяльності

Аналізуючи сучасний стан надання детективних послуг в Україні, дослідниками зазначається, що де-юре приватної детективної діяльності в Україні не існує, тоді як де-факто ціла армія цілком професійних сищиків проводить усілякі розслідування на замовлення своїх клієнтів.

Проблемні питання діяльності детективів НАБУ досліджували С. С. Аскеров, О. В. Баганець, І. П. Лопушинський, О. Ю. Татаров, В. І. Чечерський, В. І. Цимбалюк, О. М. Юрченко, Ю. П. Янович та ін. Водночас в Україні немає наукових доробків, у яких було б поглиблено вивчено кримінальну процесуальну діяльність означеного суб'єкта, ураховано чи передбачено розв'язання проблем, що постають під час правозастосовної діяльності новоствореного правоохоронного органу.

Питання правового регулювання здійснення приватної детективної діяльності є недостатньо дослідженими в сучасній правовій науці. Окрему увагу даній проблемі у своїх роботах приділяли: В.І. Бобрик,О.О.Пунда, І.М. Риженко,О.Ю. Чередниченко, В.О. Черков, С.С. Юрко.Однак, увідповіднихпрацях охоплено лише загальні аспекти даної тематики та проаналізовано лише окремі законопроекти, які були актуальні для цих авторів на той час. Тому, можна констатувати недостатній рівень наукових розробок у зазначеній сфері, що обумовлює актуальність даного дослідження.

Мета дослідження. З'ясувати особливості деревної та приватної детективної діяльності.

Для досягнення мети було поставлено та вирішено такі основні задачі:

- визначити стан наукових досліджень за темою роботи;

- сформувати загальну методологію дослідження предмета курсового дослідження;

- розкрити поняття «детектив», «детективна діяльність»;

- встановити тенденції та історичні етапи становлення

- визначити істотні риси державної детективної діяльності;

- визначити істотні риси приватної детективної діяльності .

Об'єктом дослідження є детективна діяльність як явище правової дійсності.

Предметом дослідження є держвна та приватна детективна діяльність як особливих різновидів правоохоронної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою курсового дослідження є комплекс загальнофілософських, загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких було обумовлено науковою та прикладною доцільністю. Використано загальний діалектичний метод, метод аналізу, синтезу. З використанням загальнонаукового методу індукції здійснено дослідження емпіричної бази роботи.

Теоретичною основою дисертації є наукові праці з теорії держави і права, судових та правоохоронних органів, адміністративного та кримінального процесуального права, а також відповідні проекти законодавчих актів.

В основу теоретичної бази дослідження покладено наукові праці зарубіжних та вітчизняних дослідників: Н. Ахтирської, О. Бандурки, Є. Гіди, В. Грищука, О. Джужи, А. Долгополова, В. Долежана, Л. Кваши, В. Ковальського, С. Краснокутського, В. Крутова, В. Курила, В. Мак-Мака, Н. Матюхіної, В. Маляренка, М. Мельника, В. Нора, В. Савченка, А. Сачаво, В. Сухоноса, А. Старушкевича, Ю. Фідрі, М. Хавронюка, В. Пилипчука, Ю. Полянського, О. Пунди та ін. Нормативною базою дисертації є Конституція України, Закони України «Про охоронну діяльність», а також ряд інших законів та підзаконних нормативно-правових актів органів державної влади.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використаними для подальшого наукового осмислення і поглибленого дослідження питань правового регулювання державної та приватної детективної діяльності; при підготовці підручників, посібників, навчальних програм та викладанні.

1.Поняття детективної діяльності

державний підприємницький детективний

Насамперед визначимо основні поняття, які ми будемо використовувати під час нашого дослідження. Під поняттям «приватний детектив» загальноприйнято розуміти особу, яка надає юридичні оплатні послуги фізичним та юридичним особам на договірній основі, не перебуваючи (працюючи) при цьому у правоохоронних органах, а як приватна особа-підприємець.

У США існує два схожих поняття: приватний детектив і приватний слідчий, у більшості випадків ці поняття є взаємозамінними, проте у деяких штатах вони мають реальну відмінність. У Законі «Про приватну детективну діяльність» Нью-Джерсі вживається і термін «приватний детектив», і термін «слідчий», та вказується, що ці терміни включають поняття будь-яких осіб, які поодинці і за свій рахунок і прибуток ведуть приватний детективний бізнес без допомоги яких-небудь співробітників або партнерів.

Приватним детективом Республіки Киргизстан визнається особа, яка надає наступні детективні послуги:

1) збір відомостей із цивільних справ на договірній основі з учасником процесу;

2) вивчення ринку, збір інформації для ділових перемов, виявлення некредитоспроможних або ненадійних ділових партнерів;

3) встановлення обставин неправомірного використання у підприємницькій діяльності фірмових знаків і найменувань, недобросовісної конкуренції, а також розголошення відомостей, що є комерційною таємницею;

4) з'ясування біографічних та інших, що характеризують особу, даних про окремих громадян (з їх письмової згоди) під час укладення з ними трудових та інших контрактів;

5) пошук безвісно зниклих громадян;

6) пошук втраченого громадянами або підприємствами, закладами, організаціями майна;

7) збір відомостей із кримінальних справ на договірній основі з учасниками процесу [2].

Детективною організацією (підприємством, агенцією, бюро) визнається недержавна юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю у сфері забезпечення особистих та шлюбно-сімейних прав, інтересів фізичних осіб та корпоративних інтересів юридичних осіб, діє на підставі статуту та ліцензії. Від державних органів аналогічного спрямування детективні організації відрізняються тим, що вони діють на комерційних засадах та їх послуги для фізичних і юридичних осіб є платними.

Звертаючись до світового досвіду протидії злочинності та забезпечення правопорядку, ми можемо спостерігати тенденції, пов'язані з усе більшою орієнтацією у розвинених країнах світу не тільки на традиційні поліцейські органи, але й на приватні правоохоронні організації (бюро, служби, установи). В Англії, наприклад, чисельність персоналу приватних охоронних й детективних фірм вдвічі перевищує кількість співробітників поліції. У США приватні служби безпеки мають бюджет, який на 50% перевищує бюджет усіх органів поліції країни разом узятих, і нараховують понад 1,1 млн. співробітників. В державі Ізраїль ( з населенням трохи більше 5 млн. чоловік) функціонує понад двох тисяч детективних і охоронних компаній.

Детективна діяльність - звучить заманливо і незвично. Якщо брати практику цієї сфери зарубіжних країн, то на законодавчому рівні вона легалізована в таких розвинених країнах: США, Швеція, Італія, Англія, Німеччина. Що стосується України, то за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об'єднань, в Україні зараз офіційно зареєстровано 28 детективних бюро, 85 детективних агентств, ще 57 детективних фірм і служб.

Однак, неофіційно надають детективні послуги набагато більше організацій - кілька тисяч. Про це свідчать численні оголошення в інтернет-просторі. Найчастіше в детективні агентства звертаються з метою отримання наступних послуг: розшук батьків, знайомих або родичів, перевірка безпеки підприємства, виявлення випадків недобросовісної конкуренції, пошук боржників, відновлення втраченої інформації з телефону, комп'ютера, фото- і відео спостереження, і цей перелік не є вичерпним.

Детектив - це співробітник детективного бюро або приватна особа, яка здійснює розшукові заходи в інтересах своїх замовників.

Відомо, що закордоном детективами називають не тільки приватних осіб, але і співробітників поліції, які займаються розслідуванням кримінальних або цивільних справ, збором доказів і встановленням істини. Однак, в нашій країні, в системі правоохоронних органів не існує посади «детектива», тому розкриттям злочинів у нас займаються фахівці-слідчі.

До послуг приватних детективів найчастіше звертаються люди, які не бажають зраджувати публічного розголосу своїх дій. Крім того, часто, прохання, пов'язані з «стеженням» або пошуком потрібної інформації, часто можуть йти в розріз з чинним законом. Напевно, тому, робота детектива в нашій країні досить затребувана, тому що допомагає швидко і негласно встановити необхідні факти, при цьому не звертаючись до правоохоронних органів.

Детектив - це агент поліції, що спеціалізується на розшуку. Якщо він надає послуги приватним чином, то називається приватним детективом.

Творцем першого детективного агентства був француз Жан Франсуа Відок. Він знав кримінальний світ зсередини, співпрацював з поліцією, а в 1833 році створив власне «Пошукове бюро». Ще одним знаменитим приватним сищиком був Алан Пінкертон, який організував в 1850 році в Чикаго Національне детективне агентство. Мережа його інформаторів і співробітників охоплювала весь американський континент, а в агентстві використовувалися новітні розробки криміналістів.

В СРСР приватний розшук перебував під забороною, всі кримінальні справи контролювалися державними структурами.

Детектив - професія, відома нам з детективних фільмів. Вона асоціюється з гонками, перестрілками, бійками та іншими гостросюжетними елементами. Насправді детектив робить роботу, яку в державних органах виконують слідчі і оперативні працівники, тільки з великою кількістю обмежень.

Так, детектив не має права носити вогнепальну зброю, прослуховувати приміщення і телефони, проводити затримання, проводити допит або слідчі експерименти. Він в основному збирає для свого замовника будь-яку потрібну інформацію.

До детективів звертаються невеликі фірми, які не можуть містити власного підрозділу внутрішньої служби безпеки, за допомогою в пошуку інформації про співробітників або про бізнес-партнерів. Також клієнтами детективних агентств є приватні особи, які хочуть знайти своїх близьких або зниклу річ, дізнатися про коло спілкування дітей, переконатися у вірності чоловіка і т.д.

Якщо в процесі виконання замовлення детектив отримує інформацію про якісь протиправні дії, доконаний злочин або злочин, то він зобов'язаний повідомити про це поліції.

Сучасні українські енциклопедичні видання визначають детектива (англ. detective - сищик, від disclosure - розкриття) як агента таємного розшуку, сищика. У великому енциклопедичному юридичному словнику додається, що посада детектива існує в багатьох країнах Західної Європи та Америки, і в деяких з них детектив виконує також функції слідчого . Зміст указаних визначень дає змогу зазначити, що детектив сприймається як особа, яка має відношення передусім до правоохоронної системи.

Щодо терміна «детективні послуги» у довідковій літературі визначення взагалі відсутні. Натомість науковці зазначають, що детективна діяльність є невід'ємною складовою цілісної системи сучасної розшукової діяльності в більшості країн світу

У нашій державі немає законів, які б регламентували детективну діяльність. Однак послуги, що мають «детективні» ознаки, все ж таки надаються окремими особами та організаціями. Якщо лише звернутися до розділів оголошень в Інтернеті, можна зустріти безліч пропозицій щодо надання таких послуг. За лічені дні детективні агентства обіцяють знайти зниклу людину, викрити якусь аферу, установити факт шлюбної зради й навіть допомогти під час розслідування кримінальних справ.

Детектив - це новий суб'єкт досудового розслідування, який, на відміну від слідчого, здійснює лише досудове розслідування, а також оперативно-розшукову діяльність у кримінальних провадженнях. Інститут детектива є новим у кримінальній процесуальній діяльності як у контексті організаційних форм, так і підходу до його функціонування. Вивчення наукової літератури, правозастосовної практики та системний аналіз законодавства дає змогу виявити проблемні аспекти кримінальної процесуальної діяльності цих суб'єктів.

Слід зазначити, що деякі види детективної діяльності, такі як: аудіо-відео-контроль особи, зняття інформації з електронних інформаційних систем спостереження за особою, річчю або місцем, моніторинг банківських рахунків, контроль за вчиненням злочину, на практиці фактично неможливо проводити, оскільки вони мають ознаки негласних розшукових дій, які можуть проводитися виключно правоохоронними органами на підставі судового рішення.

А ще деякі види діяльності, з огляду на специфіку їх проведення, не матимуть належної ефективності. Наприклад, фото-, відео- фіксація не допускається без письмової згоди особи, щодо якої вона проводиться.

Обов'язки детектива:

- вивчення завдання поставленого клієнтом;

- збір необхідних матеріалів;

- систематизація фактів і формування висновків;

- видача матеріалів замовнику.

Основними підставами прийняття законів про детективну діяльність є наступні:

1) у суспільстві назріла необхідність надання різноаспектних послуг населенню, які здебільшого не передбачені цивільним законодавством за договорами послуг; їх поява стала наслідком реагування влади на нагальні соціальні виклики, і тому на сьогодні існування та діяльність таких недержавних інституцій є явищем звичайним, усталеним і достатньо унормованим законодавством в багатьох країнах світу [5, с. 7];

2) до таких послуг, насамперед, відносяться шлюбносімейні послуги, послуги із забезпечення внутрішньої корпоративної безпеки та бізнес-послуги, які не унормовані цивільним законодавством, проте їх надання здійснюється на загальних підставах цивільного (договірного) права;

3) небажання фізичних та юридичних осіб звертатися зі своїх приватних проблем до правоохоронних органів, оприлюднювати їх, розголошувати через побоювання втрати ділової репутації.

У деяких європейських країнах взагалі немає нормативно-правових актів про приватну детективну діяльність. Так, професія детектива не регламентована люксембурзьким законодавством, проте детективні агентства та охоронні фірми повинні отримати дозвіл від Міністерства юстиції. У Данії закон про детективну діяльність існував, але потім бум відмінений, займатися приватною детективною діяльність може будь-яка особа. У Швеції закон про приватну детективну діяльність відмінений лише у деяких містах

2.Особливості державної та підприємницької детективної діяльності

державний підприємницький детективний

Питання правового регулювання здійснення приватної детективної діяльності є недостатньо дослідженими в сучасній правовій науці. Окрему увагу даній проблемі у своїх роботах приділяли: В.І. Бобрик, О.О. Пунда, І.М. Риженко, О.Ю. Чередниченко, В.О. Черков, С.С. Юрко. Однак, у відповідних працях охоплено лише загальні аспекти даної тематики та проаналізовано лише окремі законопроекти, які були актуальні для цих авторів на той час.

Процес становлення України як правової, демократичної та соціальної держави завжди супроводжувався низкою певних змін та перетворень, що відбувалися у тій чи інший галузі. Органи внутрішніх справ не були виключенням, але значних «потрясінь» чи кардинальних змін так і не відбулося за останні роки незалежності України. Однак, розпочатий у 2014 році процес повної трансформації та перезавантаження всієї політичної системи, суттєво вплинув і на правоохоронні органи України. Цей процес є на сьогодні найбільш значущим, кардинальним і потребує певного проміжку часу для його завершення. За цих умов, коли рівень довіри населення до правоохоронних органів суттєво знизився, а Національна поліція України проходить лише складний етап становлення та адаптації, низка повноважень, прав та обов'язків, які покладалися на правоохоронні органи, тимчасово залишилася без належного контролю. У зв'язку з цим, ті особи, які потребували допомоги, змушені були звернутися до послуг приватних детективних структур. Однак, актуальним є питання можливості отримання якісних, законодавчо врегульованих детективних послуг. Адже, в Україні на сьогодні приватна детективна діяльність поки що законодавчо не врегульована на відміну від більшості країн світу, де такий вид діяльності визнаний на державному рівні і є явищем звичайним, усталеним й достатньо унормованим національним законодавством.

Звертаючись до світового досвіду протидії злочинності та забезпечення правопорядку, ми можемо спостерігати тенденції, пов'язані з усе більшою орієнтацією у розвинених країнах світу не тільки на традиційні поліцейські органи, але й на приватні правоохоронні організації (бюро, служби, установи).

В Англії, наприклад, чисельність персоналу приватних охоронних й детективних фірм вдвічі перевищує кількість співробітників поліції. У США приватні служби безпеки мають бюджет, який на 50% перевищує бюджет усіх органів поліції країни разом узятих, і нараховують понад 1,1 млн. співробітників. В державі Ізраїль ( з населенням трохи більше 5 млн. чоловік) функціонує понад двох тисяч детективних і охоронних компаній .

Для того, щоб відстежити процес виникнення інтересу та потреби у запровадженні інституту приватної детективної (розшукової) діяльності, варто звернутися до існуючих законопроектів.

Так, на цей час розроблено низку законопроектів, метою яких є законодавче врегулювання приватної детективної (розшукової) діяльності як комплексу недержавних заходів, спрямованих на удосконалення механізму забезпечення конституційних прав і свобод людини, захисту законних прав та інтересів юридичних осіб. Зокрема:

- проект Закону України «Про приватну детективну діяльність» (автор - народний депутат Ю. Кармазін) від 05.04.2000 р. № 5237;

- проект Закону України «Про приватну детективну діяльність» (автори - народні депутати В. Кафарський, О. Бандурка та В. Мойсик) від 07.04.2004 р. № 5380;

- проект Закону України «Про приватну детективну діяльність» (автори - народні депутати Ю. Кармазін, В. Онопенко та М. Оніщук) від 01.07. 2004 р. № 5380-1;

- проект Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (автор - народний депутат В. Мойсик) від 12.04.2010 р. № 6288;

- проект Закону України України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (автори - народні депутати В. Швець, В. Малишев) від 13.12.2012 р. № 1093;

- проект Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (автори - народні депутати М. Паламарчук, А. Кожем'якін, О. Продан, А. Тетерук) від 28.12.2015 р. № 3726.

Минуло 15 років з того часу, як з'явилася перша законодавча ініціатива, проте, ні один з цих проектів не був затверджений. Але,не дивлячись на це, приватною детективною діяльністю давно займаються не тільки фізичні особи, а й юридичні

Узаконення даного виду діяльності в Україні дозволить збільшити можливості громадян України та їх об'єднань у захисті своїх законних прав та інтересів, збільшити надходження до бюджету за рахунок сплати податків суб'єктами приватної детективної (розшукової) діяльності, може сприяти поліпшенню криміногенної ситуації. Окрім того, прийняття Закону України «Про приватну детективну (пошукову) діяльність» сприятиме підвищенню міжнародного іміджу України як країни, в якій створені всі необхідні умови для реального захисту громадянами своїх прав, свобод і законних інтересів.

2.1 Особливості державної підприємницької детективної діяльності

Створення спеціального антикорупційного органу в Україні та зарубіжний досвід функціонування відповідних структур у своїх працях вивчали такі науковці, як: М.В. Грищенко, О.О. Дульський, О.З. Жовнір, Д.Г. Заброда, Д.І. Йосифович, О.Г. Кальман, Б.В. Романюк, Т.І. Чернявська та інші.

14 жовтня 2014р. був прийнятий Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» [1]. Згідно з ч.1 ст.1 цього Закону, Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням цього бюро є протидія кримінальним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

У проекті Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» від 28.12.2015 р. № 3726 зазначено, що «приватна детективна» діяльність - дозволена органами Національної поліції України незалежна професійна діяльність приватних детективів або приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам на платній договірній основі детективних послуг з метою захисту їхніх законних прав та інтересів на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом» [4].

Але, в той самий час, стаття 5 даного проекту передбачає, що приватний детектив може займатися приватною детективною (розшуковою) діяльністю як самозайнята особа (тобто проводити незалежну професійну діяльність) або як фізична особа - підприємець.

Проаналізувавши все вище зазначене, стає зрозуміло, що у даному проекті недостатньо чітко визначено сутність приватної детективної діяльності, оскільки з одного боку вона вважається діяльністю самозайнятих осіб, а з іншого - підприємницькою.

Про обов'язки Національного бюро йдеться у ст.16 вказаного Закону.

Дане бюро:

1) здійснює оперативно-розшукові заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також в оперативно-розшукових справах, витребуваних від інших правоохоронних органів;

2) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом;

3) вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності Національного бюро, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;

4) взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;

5) здійснює інформаційно-аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро;

6) забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб, захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у підслідних йому кримінальних правопорушеннях;

7) забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю з особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;

8) звітує про свою діяльність порядку, визначеному цим Законом, та інформує суспільство про результати своєї роботи;

9) здійснює міжнародне співробітництво у межах своєї компетенції відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

5 травня 2015 року розпочався відкритий конкурс на заміщення вакантних посад «детектив» в Національне антикорупційне бюро. Проведення конкурсу передбачалося в два етапи:

1) кваліфікаційний іспит

2) співбесіда.

25 серпня 2015 року конкурсна комісія, за результатами проведеного, конкурсу рекомендувала директору Національного антикорупційного бюро 70 кандидатур для прийняття на посаду «детектив».

Найдискусійнішим є питання кримінального процесуального статусу детектива НАБУ. Нині законодавство України не містить визначення поняття «детектив», не окреслено суть його діяльності та повноваження, тобто законодавчо не унормовано відповідні статусні питання. Таке процесуальне становище означеного суб'єкта призводить до труднощів реалізації його повноважень. На цій проблемі акцентує В. І. Чечерський, який стверджує, що, крім технічного закріплення терміна «детектив» шляхом доповнення відповідних положень кримінального процесуального законодавства, будь-яких інших власне системних змін не запропоновано. Передусім це стосується регламентації оперативно-розшукової діяльності детектива [5, с. 146]. Необхідність законодавчого визначення повноважень детектива зумовлена потребою з'ясувати основні напрями його діяльності та закріпити його самостійність.

Спричиняє проблеми неузгодженість норм КПК України і законів України «Про Національне антикорупційне бюро» та «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо регламентації прав та обов'язків детектива. Так, у п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» зазначено, що детектив НАБУ для виконання покладених на нього обов'язків має право відкривати оперативно-розшукові справи на підставі постанови, затвердженої начальником відповідного підрозділу Національного бюро, а також здійснювати гласні та негласні оперативно-розшукові заходи відповідно до чинного законодавства. Водночас у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» ідеться не про право, а про обов'язок заведення оперативнорозшукових справ. У ч. 1 ст. 9 цього нормативного акта зазначено, що за наявності підстав для проведення оперативнорозшукової діяльності потрібно відкривати оперативнорозшукову справу, тобто її заводять за наявності підстав, а не на розсуд детектива. Таким чином, ця процедура постає не правом, а обов'язком, тому необхідно чітко визначити не лише права, а й обов'язки детективів НАБУ.

До структури управлінь НАБУ можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.

Важливим питанням також є несформованість вичерпного переліку повноважень детектива. У КПК України немає статті, яка містила б такий перелік, проте деякі права окреслено в Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Відповідно до ч. 3 ст. 17 цього нормативного акта, НАБУ може створювати та брати участь у міжнародних слідчих групах, залучати до роботи іноземних експертів у сфері протидії корупції, а також мати інші повноваження, пов'язані з виконанням обов'язків.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

Основними потенційними клієнтами детектива НАБУ в зв'язку зі збором відомостей у цивільних справах є особи, які беруть участь у справі. Такі особи в теорії цивільного процесу діляться на дві групи.

До першої належать особи, які мають як матеріально-правову, так і процесуально-правову зацікавленість у результаті справи, що виступають від свого імені і на захист своїх інтересів: сторони (позивач і відповідач), треті особи (які заявляють самостійні вимоги на предмет позову і які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову).

До другої групи осіб, які беруть участь у справі, відносяться особи, які мають тільки процесуально-правову зацікавленість у результаті справи, що виступають в процесі від свого імені, але на захист чужих інтересів: прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що вступають в процес за власною ініціативою або за ініціативою інших осіб для дачі висновку; особи, які звертаються до суду на захист прав і законних інтересів інших осіб. Прокурор як посадова особа, яка бере участь в цивільному процесі, в силу особливостей свого стану не буде суб'єктом договірних відносин з детективом. Однак не виключено, що органи державної влади або органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом невизначеного кола осіб, можуть в певних випадках укласти договір з приватним детективом для збору відомостей, які мають значення для справи.

Відповідно до кримінального процесуального законодавства детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування зло чинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.

Детективні послуги, що можуть надаватися суб'єктами детективної (розшукової) діяльності:

Ш збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі зі сторонами судового процесу;

Ш забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, промислової, професійної таємниці) замовника приватних детективних (розшукових) послуг;

Ш вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з'ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

Ш пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов'язань;

Ш з'ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (отримання в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв'язків, включно з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном;

Ш пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

Ш пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з'ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв'язки;

Ш здійснення заходів із відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

Ш позшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин.

З огляду на права та обов'язки, якими наділене НАБУ, можна зробити висновок, що цей орган виконує три функції:

1) оперативно-розшукову;

2) досудового розслідування;

3) превентивну, що полягає у здійсненні інформаційно-аналітичної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені до його підслідності, за рішенням директора НАБУ та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

2.2 Особливості підприємницької детективної діяльності

Детективні агентства посідають своє особливе місце серед недержавних суб'єктів запобігання злочинності ще й тому, що часто здійснюють не тільки опосередкований, а й безпосередній вплив на злочинні прояви. І для підвищення ефективності такого впливу необхідно, крім законодавчого врегулювання самої діяльності детективів, врегулювати належним чином систему навчання та взаємодії із державними правоохоронними органами. Оскільки тільки при злагодженій командній роботі приватних та державних правоохоронних структур можна досягти спільної мети - запобігання злочинам та їх припинення. За основу доцільно взяти досвід зарубіжних країн, де детективна діяльність вже давно довела свою ефективність.

В Європі та багатьох країнах світу приватні детективи працюють легально. На теренах Європи професія приватних детективів визнана директивою Європейського Співтовариства 1967 року, яка гарантує свободу підприємництва в усіх країнах-членах Європейського союзу. Професія приватного детектива (слідчого) є чітко регламентованою в Іспанії, Австрії, Франції і Бельгії . Наприклад, у Бельгії детективи повинні мати професійне посвідчення особи і пред'являти його на вимогу влади, клієнтів або третіх сторін.

Для отримання дозволу для здійснення детективної діяльності в Іспанії (видається Міністерством внутрішніх справ) необхідно пройти спеціальний курс навчання і досягнути відповідного рівня знань та умінь. Але перш за все, необхідно відповідати наступним вимогам: 1. Бути повнолітнім, без фізичних та психічних вад. 2. Володіти знаннями для здійснення детективної діяльності. 3. Скласти іспит на профпридатність. 4. Отримати офіційний диплом приватного детектива [1]. Аналогічні вимоги до претендентів у приватні детективи виставлені також в Австрії. Латвія розробила чіткі рекомендації для отримання професії детектива. Так, директор детективного агентства має бути громадянином Латвії, не бути раніше засудженим, алко- чи наркозалежним. Крім того, обов'язковою вимогою є отримання вищої освіти за даною спеціальністю. На противагу Латвії у Герцогстві Люксембург професія приватного детектива нічим не регламентована. Для здійснення діяльності у сфері приватних детективних послуг необхідно отримати дозвіл від Міністерства юстиції так само, як і для здійснення інших видів комерційної діяльності.

На противагу Європі, в окремих африканських країнах детективна діяльність є поза законом, зокрема, у Малі, а у Марокко відсутнє законодавство, яке регламентує сферу детективної діяльності.

Діяльність приватних детективів, детективних розшукових підприємств, агентств на теренах України відносно нова. Популярність їх з кожним роком тільки зростає. Про що свідчить навіть кількість знайдених відповідей на запити у пошукових системах мережі Інтернет. Так на запит «детективне агентство» тільки в україномовних системах кількість відповідей перевищує 200 тисяч. Попри романтичний образ детективних розслідувань, описаних у художній літературі, детективна діяльність має цілком прагматичне значення. За неофіційними даними, в усіх регіонах України працює декілька тисяч приватних детективів та приватних детективних агентств. А відтак така діяльність вимагає належного законодавчого регулювання.

Верховною Радою України 13.04.2017 р був прийнятий Закон України № 3726 «Про приватну (пошукову) діяльності». Але 06.06.2017 р на даний закон Президентом України накладено вето і повернуто з пропозиціями на доопрацювання. Якщо під час повторного розгляду закон знову візьметься ВРУ не менше 2/3 від її конституційного складу, Президент України буде зобов'язаний його підписати.

Якщо враховувати досвід зарубіжних країн, то можна з упевненістю сказати, що ті держави, в яких на законодавчому рівні закріплена діяльність детективів є правовими і розвиненими.

Тому, прийняття закону було б значним кроком вперед, оскільки в ньому вперше закріплюється визначення детективної діяльності, вказуються вимоги до особи, яка бажає займатися приватною пошуковою діяльністю, а також основні повноваження і права при здійсненні такого виду діяльності.

Серед позитивних моментів слід відзначити те, що по-перше, адвокати стануть налагоджувати тісні взаємозв'язки з детективами: така співпраця поліпшить їх можливості в зборі та дослідженні доказів на користь клієнтів. Оскільки, у ст. 12 Закону України «Про приватну (пошукову) діяльність» закріплено такі види діяльності: починаючи з «збирання, фіксування і дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ і закінчуючи забезпеченням захисту інформації з обмеженим доступом замовника детективних послуг.»

По-друге, робота детективів, значним чином полегшить роботу органів досудового розслідування, що буде дуже ефективно особливо у справах приватного обвинувачення. Наприклад таких справ, як умисне легке тілесне ушкодження, незаконне розголошення лікарської таємниці, порушення недоторканності життя без обтяжуючих обставин та інших.

По-третє, продовження загального напрямку в «приватизації» раніше виключно державних сфер (після приватних нотаріусів та приватних судових виконавців).

За даними Всеукраїнської асоціації приватних детективів вони поділяються на такі групи:

1) забезпечення економічної безпеки фізичних та юридичних осіб (перевірка бізнес-зв'язків, протидія недобросовісній конкуренції тощо);

2) пошук осіб в Україні та закордоном (пошук осіб, що переховуються від усіх видів відповідальності, пошук родинних зв'язків тощо);

3) забезпечення особистої безпеки особи та членів її сім'ї (перевірка за допомогою поліграфа, перевірка приміщень на наявність звукозаписувальних пристроїв тощо);

4) спеціальні послуги (проведення експертиз, розшук затонулих об'єктів, надання послуг із навчання детективній діяльності);

5) інші послуги, які стосуються приватної детективної діяльності та не суперечать закону [3].

Законопроект, у свою чергу, дозволяє ще й надання таких видів приватних детективних послуг, як: збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу; пошук, збирання та фіксація відомостей в кримінальному провадженні на договірній основі з стороною кримінального провадження; пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовником приватних детективних (розшукових) послуг до правоохоронних органів або до суду, з метою захисту законних прав та інтересів такого замовника [1]. Тобто детективна діяльність, враховуючи всі законодавчі обмеження, виконує допоміжну функцію для правоохоронних органів та установ з одного боку, та забезпечує дотримання принципу рівних можливостей сторін у процесі з іншого. Виявивши ознаки адміністративних чи кримінальних правопорушень, детектив зобов'язаний звернутися до правоохоронних органів, які вже будуть вирішувати питання відповідальності за таке правопорушення.

Приватну детективну діяльність в Україні матимуть право здійснювати:

Ш приватні детективи;

Ш об'єднання приватних детективів (юридичні особи, створені шляхом об'єднання двох або більше приватних детективів відповідно до вимог законодавства України, що провадить виключно приватну детективну (розшукову) діяльність на підставі статуту.

Сфери роботи приватного детектива:

- сімейні спори (збір фактів, що стосуються подружньої зради, обману, «нагляд» за дітьми, батьками, дружинами і т.д.);

- вирішення корпоративних питань (встановлення причин недоотриманого прибутку, витоку грошей, пікантних фактів з біографії співробітників);

- конкурентна розвідка (виявлення недоліків в роботі конкурентів, збір компрометуючої інформації, «видобуток» необхідних даних).

Відсутність ліцензування та чіткого регулювання ринку детективних послуг на даний момент - великий мінус. По-перше це відсутність механізму повноцінної участі приватного детектива в цивільних і кримінальних процесах і неможливість повноцінної взаємодії з державними структурами при проведенні розслідувань. І по-друге відсутність такого закону і чіткого регулювання діяльності сприяє розвитку умов для шахраїв і дилетантів, які завжди мають бажання нажитися на новому виді діяльності.

Для здійснення детективної діяльності як і будь-який інший комерційної діяльності, необхідно зареєструватися як приватний підприємець, це зручно якщо Ви будете вести діяльність самостійно, або зареєструвати юридичну особу, це в свою чергу прийнятно при організації з компаньйонами детективного агентства. І вказати при реєстрації відповідний вид діяльності під кодом 74.6 і звичайно ж дотримуватися загальноприйнятих норм ведення комерційної діяльності, оплата податків, здача звітностей і т.д.

Комплекс приватних детективних послуг, які надаються в Україні:

v Послуги зовнішнього спостереження, прихованого контролю і стеження:

- зовнішнє спостереження (стеження, приховане спостереження);

- надання допомоги батькам у спостереженні за підлітком (встановлення його кола спілкування, аналіз поведінки підлітка з метою запобігання негативних наслідків - втеча з дому, скоєння правопорушень, наркоманія, алкоголізм тощо);

- виявлення фактів подружньої невірності, контроль переміщень осіб, контактів, місць відвідувань із наданням фото / відео матеріалів;

- зовнішній контроль нянь, гувернанток, вихователів під час роботи з дітьми.

v Послуги зі збирання та пошуку інформації про фізичних осіб та майно, проведення приватних розслідувань:

- збір інформації про фізичних осіб (реєстрація, паспортні та податкові дані, доходи, транспорт, майно, виїзди за кордон тощо);

- встановлення відомостей про власників контрактних мобільних телефонів;

- встановлення відомостей про власників стаціонарних телефонів;

- збір біографічних та інших даних, що характеризують особу; - перевірка достовірності даних;

- перевірка сімейного стану;

- перевірка конкретної адреси на предмет реєстрації осіб, які там проживають;

- пошук людей за неповними даними (наприклад, знайти особу без прізвища);

- пошук адреси і відомостей про абонента стаціонарного телефону;

- пошук адреси і відомостей про абонента мобільного телефону;

- забезпечення безпеки сім'ї та сімейних відносин;

- приватні розслідування;

- допомога у вирішенні сімейних проблем; - перевірка конкретної адреси на предмет реєстрації осіб, які там проживають.

v Послуги з розшуку фізичних осіб та їх майна:

- розшук осіб, зниклих без вісти, боржників, шахраїв;

- пошук рідних, відновлення втрачених родинних зв'язків;

- пошук друзів, однокласників, товаришів по службі по базах даних Україні.

- розшук майна.

v Послуги зі збору інформації про юридичних осіб, конкурентної розвідки та безпеки бізнесу:

- конкурентна економічна розвідка щодо юридичних осіб (підприємств всіх форм власності) та фізичних осіб (приватні підприємці);

- реєстраційні й податкові дані юридичних і фізичних осіб;

- відомості про засновників юридичних осіб;

- відомості про банківські і податкові реквізити юридичних і фізичних осіб;

- - безпека бізнесу;

- інформаційна безпека.

v Послуги з надання допомоги в проведенні судової експертизи та технікокриміналістичного забезпечення розслідувань:

- балістичні дослідження (дослідження вогнепальної зброї і слідів його застосування);

- трасологічна експертиза (дослідження будь-яких статичних і динамічних слідів таких як слідів підошви взуття, слідів пошкодження авто тощо);

- дактилоскопічна експертиза (дослідження слідів рук, відбитки пальців);

- техніко-криміналістична експертиза документів; - почеркознавча експертиза (дослідження почерку, підпису, ознак рукописних записів); - портретна експертиза;

- техніко-криміналістичне забезпечення розслідувань; - проведення приватних оглядів місць подій, пошук виявлення і фіксація доказів: слідів пальців рук, слідів взуття, мікрочастинок;

- консультації по застосуванню спеціальних техніко-криміналістичних засобів (установка хімічних пасток, на складах і офісах, мітка хімічними реактивами товарно-матеріальних цінностей, грошових купюр, комп'ютерних комплектуючих з метою виявлення розкрадань, використання спец техніки).

Принципи приватної детективної діяльності:

ь - взаємодії з правоохоронними органами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

ь верховенства права;

ь конфіденційності та збереження професійно таємниці;

ь законності;

ь незалежності суб'єктів приватної детективної (розшукової) діяльності;

ь об'єктивності та неупередженості;

ь добросовісності;

ь дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

ь поваги до людської гідності .

Під час здійснення пошукової діяльності детективи мають право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, необхідні для належного виконання договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг, зокрема, вишукувати, отримувати та накопичувати потрібну інформацію всіма не забороненими законом методами, у тому числі:

Ш звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб;

Ш за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

Ш проводити зовнішній огляд споруд, приміщень, інших об'єктів, доступ до яких не обмежений, а також за згодою власника чи уповноваженої ним особи проводити їх внутрішній огляд;

Ш проводити зовнішній огляд закритих для вільного доступу споруд, приміщень, інших об'єктів за згодою їх власників або законних користувачів, а також за згодою власника проводити їх внутрішній огляд;

Ш проводити огляд та вивчення матеріалів, предметів, документів за згодою їх власників або законних користувачів;

Ш отримувати на договірній основі письмові висновки та усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

Ш здійснювати зовнішнє спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті;

Ш здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис, а також застосовувати інші технічні засоби, що не завдають шкоди життю та здоров'ю осіб, у службових приміщеннях за письмовою згодою осіб, стосовно яких здійснюється кіно- і фотозйомка, відео- та аудіозапис, а також з повідомленням власників чи законних користувачів цих приміщень;

Ш проводити усне опитування осіб.

Під час здійснення такої діяльності зобов'язані:

Ш відмовитися від укладення договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг, якщо при наданні таких послуг суб'єктом приватної детективної (розшукової) діяльності може бути порушено законодавство або права третіх осіб, а також якщо його укладення призведе до виникнення конфлікту інтересів приватного детектива;

Ш дотримуватися вимог конфіденційності щодо отриманої інформації, крім випадків, коли така інформація містить факти про готування, замах на вчинення кримінального правопорушення;

Ш ідентифікувати особу замовника приватних детективних (розшукових) послуг за документами, що відповідно до законодавства України посвідчують особу, та зберігати копії таких документів разом із примірником договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг, укладеного суб'єктом приватної детективної (розшукової) діяльності із замовником приватних детективних (розшукових) послуг;

Ш організувати документообіг, зокрема, належне зберігання всіх примірників договорів про надання приватних детективних (розшукових) послуг, укладених суб'єктом приватної детективної (розшукової) діяльності із замовниками приватних детективних (розшукових) послуг;

Ш проходити перепідготовку та підвищення кваліфікації; володіти практичними навичками надання домедичної допомоги;

Ш дотримуватися вимог законодавства про захист персональних даних, а також у сфері протидії та запобігання корупції, інших законів України.

Під час здійснення пошукової діяльності приватним детективам заборонено:

- приховувати від правоохоронних органів інформацію про факти вчинення кримінального правопорушення або про готування до вчинення кримінального правопорушення, що стала їм відома у процесі здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності;

- видавати себе за суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, працівників правоохоронних органів, представників інших органів державної влади;

- збирати відомості, пов'язані з особистим життям, політичними та релігійними переконаннями осіб, без надання на це письмової згоди таких осіб;

- передавати іншим особам своє свідоцтво про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю або посвідчення приватного детектива;

- у будь-який спосіб перешкоджати діям органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів під час виконання ними їхніх законних повноважень;

- фальсифікувати матеріали та отриману інформацію;

- збирати інформацію про органи державної влади, що становить державну таємницю, інформацію з обмеженим доступом.

Досить важливим питанням у процесі отримання свідоцтва для здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності є проходження відповідного навчання, система надання якого відсутня в Україні. Тобто існує нагальне питання, у разі прийняття відповідного закону, негайної організації у вітчизняних закладах вищої освіти відповідних навчальних курсів (програм) для підготовки приватних детективів.

Висновки

державний підприємницький детективний

У становленні та розбудові українського суспільства важливе місце посідає правова реформа, проведення якої стало життєво необхідним внаслідок змн в економічному, соціальному та політичному житті. Тому на сучасному етапі впровадження передових технологій, поширення демократичних засад у системі управління приатна та державно детективна діяльність набувають особливої актуальності.

Зазначена проблематика активно вивчається А.Л. Івановою, В.П. Каленяком, Г.І. Козаченко, С.В. Краснокутським, О.Д.Литвином, О.М. Ляшенко, С.Р. Сабітовим, А.М. Соломіною, С.І. Постольником, П.А. Поповим, В.О. Черковим, А.П. Чередниченко, М.К. Федориним, С.С. Юрко та іншими фахівцями. Ними розглядається широке коло питань, насамперед, здійснюється аналіз законів інших країн про детективну та охоронну діяльність, реалізація їх у практичному житті, проблеми впровадження окремих правових положень, недоліки прийнятих законів, шляхи удосконалення правозастосовної діяльності. Однак, комплексних наукових праць щодо надання детективами населенню такого роду послуг з точки зору цивільного законодавства немає.


Подобные документы

  • Поняття, свобода і риси підприємництва. Правове регулювання відносин, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Порядок проведення державної реєстрації юридичної або фізичної особи. Обмеження на здійснення підприємницької діяльності в Україні.

    реферат [17,0 K], добавлен 25.02.2009

  • Способи утворення юридичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності. Поняття та характеристика державної реєстрації, її ознаки та порядок вчинення реєстраційних дій, надання ідентифікаційного коду. Суть правового режиму єдиного державного реєстру.

    курсовая работа [32,4 K], добавлен 12.03.2012

  • Загальна характеристика державної реєстрації суб’єктів господарювання. Торговельний патент на право здійснення підприємницької діяльності. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Строк державної реєстрації юридичної особи.

    контрольная работа [32,2 K], добавлен 19.09.2013

  • Аналіз сучасного стану особливостей та порядку комплексного й об’єктивного аналізу оформлення результатів документальних перевірок діяльності з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства з боку суб’єктів підприємницької діяльності.

    реферат [34,1 K], добавлен 16.12.2007

  • Розгляд досвіду Республіки Польща щодо правової регламентації зупинення підприємницької діяльності в контексті подальшої оптимізації регулювання відповідних відносин в Україні. Наявність негативних наслідків сучасного стану правового регулювання.

    статья [26,2 K], добавлен 11.09.2017

  • Державна політика щодо забезпечення регулювання у сферi автотранспортних перевезень. Аналіз сучасного стану розвитку автотранспортних підприємств в Україні. Шляхи удосконалення консультаційного забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні.

    дипломная работа [4,1 M], добавлен 16.02.2014

  • Правове забезпечення розвитку підприємництва на сучасному етапі в Україні. Суб’єкти, об’єкти, ліцензування підприємницької діяльності. Дослідження організаційно-правових форм підприємств в Україні. Зміст та структура установчих документів підприємства.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 27.09.2010

  • Види патентів та сутність патентування. Порядок проведення державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності в органах виконавчої влади. Журнал обліку господарських операцій, спрощена форма бухгалтерського обліку, необхідні облікові регістри.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 13.07.2009

  • Підвищення ефективності діяльності органів державної влади та якості реалізації ними завдань та функцій держави як необхідна умова на шляху до європейської інтеграції та сталого розвитку суспільства. Стратегія державної кадрової політики на 2011-2020 рр.

    реферат [90,3 K], добавлен 21.01.2014

  • Історія розвитку органів юстиції в Україні. Основні напрямки діяльності відділів правової освіти населення, кадрової роботи та державної служби, реєстрації актів цивільного стану. Надання юридичних послуг населенню з метою реалізації прав громадян.

    отчет по практике [31,1 K], добавлен 17.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.