Поняття, особливості та призначення адміністративної діяльності органів внутрішніх сил

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття, особливості та призначення адміністративної діяльності ОВС

2. Форми адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

3. Методи адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Висновок

Вступ

Політичне, економічне і соціальне оновлення суспільства зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів виконавчої влади у відповідність з новими умовами розвитку нашої держави. Органи внутрішніх справ як різновид зазначених органів повинні забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, що вимагає якісних змін у всіх напрямках їх діяльності, в тому числі й таких як підготовка та прийняття управлінських рішень.

Підвищення ефективності зовнішньо-адміністративної та внутрішньо-організаційної діяльності органів внутрішніх справ безпосередньо залежить від наукового забезпечення процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Означена проблематика є особливо актуальною для органів внутрішніх справ, де функції з їх підготовки, прийняття та реалізації на всіх рівнях системи є найбільш відповідальними й складними, оскільки зачіпають права, свободи і законні інтереси широкого кола фізичних та юридичних осіб. Дослідження проблематики управлінських рішень має забезпечуватися синтезом міждисциплінарних наук, методологічною основою якого є комплексний науковий підхід до побудови ефективної процедури підготовки та прийняття управлінських рішень.

Проблеми підготовки та прийняття управлінських рішень досліджувались як фахівцями із загальних проблем адміністративного права та державного управління, так і спеціалістами з управління в органах внутрішніх справ. Ними визначено основні особливості методології прийняття управлінських рішень, обґрунтовано необхідність використання комплексного наукового підходу до дослідження процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, узагальнено особливості міждисциплінарного та формалізованого підходів до з'ясування сутності цих рішеньта вимог, які до них висуваються.

Разом з тим, недивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам управлінських рішень в органах внутрішніх справ та проблемам, тісно пов'язаним з цим напрямком управлінської діяльності, багато питань у цій сфері залишаються ще неохопленими, єдиної концепції механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ в адміністративно-правовій та управлінській науці досі не вироблено. Сучасний стан процесу підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ характеризується відсутністю високоефективної системи їх наукового, правового та організаційного забезпечення, і як наслідок - проблеми комплексного розвитку та функціонування управлінських рішень в органах внутрішніх справ у нових економічних, політичних та правових реаліях сучасності окреслені ще неповно.

Таким чином, необхідність ефективного забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина, переосмислення місця та ролі управлінських рішень як у зовнішньо-адміністративній, так і у внутрішньо-організаційній адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, ряд організаційно-правових проблем в сфері підготовки та прийняття управлінських рішень обумовлюють актуальність дослідження організаційно-правового механізму їх підготовки та прийняття.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації управлінських повноважень органів внутрішніх справ (окремих працівників) виробити теорію механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, і визначити шляхи її удосконалення.

1. Поняття, особливості та призначення адміністративної діяльності ОВС

Адміністративна діяльність ОВС - це врегульована нормами адміністративного права специфічна, виконавчо-розпорядча, підзаконна. державно-владну діяльність з організації та здійснення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, попередження й припинення злочинів та інших правопорушень .

Основний зміст адміністративної діяльності органів внутрішніх справ полягає як у застосуванні примусових заходів, так і належній організації охорони громадського порядку, у профілактиці та попередженні правопорушень. Цю діяльність органи міліції повинні провадити в межах правових норм і своєї компетенції.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ здійснюється за двома взаємопов'язаними напрямами: внутрішньо-системна діяльність; зовнішня адміністративна діяльність.

Внутрішньо-системна адміністративна діяльність спрямована на забезпечення чіткого функціонування усіх підрозділів і служб, організованої роботи співпрацівників органів внутрішніх справ, а також ефективне використання сил і засобів. Вона включає в себе: визначення структури, штатів, планування роботи, контроль і перевірку виконання, поширення позитивного досвіду, розстановку та виховання кадрів, атестацію співпрацівників.

Внутрішньо-організаційна діяльність провадиться за допомогою адміністративно-правових форм і методів, охоплює усі служби і підрозділи органів внутрішніх справ, включаючи і ті, які провадять попереднє слідство, дізнання, оперативно-розшукову діяльність. Вона полягає в керуванні вищих органів роботою підпорядкованих органів і безпосереднього оперативного управління, що здійснюється начальниками й іншими посадовими особами всередині кожного органу внутрішніх справ. Внутрішньо-організаційна адміністративна діяльність охоплює лише службові відносини між співпрацівниками, підрозділами і службами органів внутрішніх справ.

Розглянутий напрям адміністративної діяльності, незважаючи на всю його важливість і необхідність, є допоміжним і покликаний забезпечити правильну організацію зовнішньої роботи органів внутрішніх справ щодо виконання покладених на них завдань.

Здебільшого адміністративна діяльність органів внутрішніх справ є зовнішньою, тобто виходить за межі внутрішньо організаційних відносин, поширюється на не підпорядковані по службі державні та громадські організації, а також на громадян.

Розрізняють такі напрями зовнішньої адміністративної діяльності органів внутрішніх справ:

- охорона громадського порядку;

- забезпечення громадської безпеки (правил дозвільної системи, пожежної охорони, безпеки дорожнього руху);

- охорона власності;

- забезпечення правил паспортної системи;

- забезпечення правил в'їзду в Україну та проживання іноземних громадян і осіб без громадянства, а також виїзду громадян за кордон;

- функціонування спеціальних установ міліції.

У Законі України "Про міліцію" закріплено положення про те, що міліція є органом виконавчої влади. Виходячи з цих формальних позицій, а також із того, що органи внутрішніх справ реалізують норми законодавства України (виконують і функції управління), адміністративну діяльність можна розглядати як державну виконавчо-владну діяльність.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ - це урегульована нормами адміністративного права їх виконавчо-владна діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу з правопорушеннями [1, с.7-9].

Адміністративна діяльність посідає перше місце тому, що вона є найбільш значною й великою за обсягом, в її реалізації задіяні більшість працівників органів внутрішніх справ.

Ця діяльність поєднує в собі дві складові частини: діяльність щодо виконання законів, нормативних актів управління, виданих з питань регулювання громадського порядку, здійснення права давати обов'язкові до виконання вказівки, застосовувати в необхідних випадках заходи адміністративного впливу, а також видавати в межах наданих повноважень акти управління (зовнішня), і організаційну діяльність самого апарату міліції (внутрішня).

З наведеного видно, що адміністративна діяльність міліцейського апарату носить виконавчо-розпорядчий характер і, поряд з цим, є підзаконною.

Названа діяльність здійснюється як у середені апаратів міліції, так і поза ними, в численних відносинах апаратів І працівників міліції з іншими державними органами, установами, підприємствами, підприємницькими та комерційними структурами, політичними організаціями, посадовими особами і громадянами.

Адміністративна діяльність у середині міліцейського апарату спрямована на організацію роботи конкретних служб (патрульно-постової, дільничних Інспекторів, паспортно-візової тощо). Вона складається з визначення структури відповідних підрозділів, її вдосконалення, добору й розстановки кадрів, планування й координації роботи, прийняття рішень на певний період або на проведення конкретних заходів, операцій, надання практичної допомоги підпорядкованим підрозділам і працівникам, на взаємодію з іншими службами, узагальнення й поширення передового досвіду міліцейської служби, контроль і перевірку виконання, заохочення працівників, їх атестування, використання дисциплінарної практики тощо.

2. Форми адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Результативність внутрішньо-організаційної діяльності в міліції є умовою успішного вирішення завдань охорони правовими відносинами, які виникають між апаратами або працівниками міліції [2, с. 10].

Функції адміністративної діяльності міліції реалізуються в конкретних діях суб'єктів, які здійснюють цю діяльність. Такі дії знаходять своє вираження у визначених формах діяльності відповідно до виконання поставлених перед нею завдань. Тому, під формою розуміють об'єктивний вияв суті дій суб'єктів. Оскільки за допомогою форм практично реалізуються функції адміністративної діяльності, то від різнобічності використання цих форм до певної міри залежить ефективність діяльності в цілому.

Наявність завдань і функцій адміністративної діяльності міліції обумовлює існування різних форм цієї діяльності, які передбачені правовими нормами. Форми закріплені в законодавстві, яке визначає правовий статус міліції, у положеннях, статутах, інструкціях та інших актах, що регламентують адміністративну діяльність її суб'єктів. При цьому для здійснення функцій такої діяльності її суб'єкти повинні використовувати тільки ті форми, які передбачені відповідними правовими актами.

Водночас творчий характер адміністративної діяльності міліції неможливий без надання суб'єкту цієї діяльності самостійності у виборі тих чи інших встановлених законодавством форм. Вибір відповідних форм проводиться з урахуванням конкретної життєвої ситуації, вимог ефективності і доцільності.

Вид конкретної форми визначається характером дій суб'єктів адміністративної діяльності, що здійснюють виконання покладених на них функцій. В одних випадках такі дії тягнуть за собою юридичні наслідки, в інших - ні (наприклад, правова пропаганда, навчання членів громадських формувань, які задіяні в охороні громадського порядку та ін.). Відповідно до цього форми адміністративної діяльності поділяють на дві основні групи:

- правові, що пов'язані зі встановленням і застосуванням норм права. До правових форм діяльності ОВС належать:

1) видання актів органів внутрішніх справ;

2) укладення договорів;

3) здійснення інших, юридична значущих дій.

- неправові (організаційні), що не пов'язані з реалізацією розпорядчих повноважень ОВС і не спричиняють встановлення правових норм або виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Розрізняють два види таких форм:

1) проведення суспільно-організаційних заходів;

2) проведення організаційно-технічних заходів.

Адміністративні акти ОВС - це прийняті в процесі виконавчої діяльності на основі та з метою виконання законів України однобічні владні вказівки, які спрямовані на встановлення, зміну чи припинення конкретних правовідносин, або такі, що мають обов'язкові для підлеглих органів та співробітників ОВС правила з метою організації і практичного здійснення охорони прав громадян та громадського порядку.

Адміністративні акти приймаються в кожному конкретному випадку застосування до правопорушників адміністративних стягнень.

Застосування актів наявне у діяльності. З їх допомогою вищі органи та посадові особи керують підлеглими підрозділами та співробітниками міліції, планують роботу, застосовують заходи заохочення, накладають дисциплінарні стягнення.

Акти управління дуже різноманітні, але найбільш важливе значення має їх класифікація:

а) за сферою застосування:

внутрішні - звернені до підлеглих за службою апаратів та співробітників. Видаються з питань розстановки кадрів, проходження служби, регулювання виконання службових обов'язків тощо;

зовнішні - спрямовані за межі апарату міліції, адресовані громадянам, організаціям, підприємствам, установам (питання паспортної, дозвільної системи, транспорту);

б)за юридичними ознаками:

Індивідуальні - наприклад, накази про призначення на посаду, дозвіл на виготовлення печаток і штампів, винесення постанови про накладення штрафу; нормативні - адресуються тільки співробітникам ОВС (встановлення особливого розпорядку і режиму роботи)

в)за формою видання: (письмові та усні);

г) за назвою: (статути, настанови, інструкції, постанови, дозволи, плани)

Окремою формою адміністративної діяльності є укладення договорів

Особливістю юридичних властивостей цієї правової форми є те, що на відміну від нормативних та індивідуальних актів управління адміністративний договір вступає в силу за взаємним погодженням підрозділу охорони з іншими організаціями, а також громадянами.

Наступною правовою формою адміністративної діяльності є здійснення інших, юридична значущих дій. Сюди належать такі дії, які створюють нові юридичні положення, змінюють існуючі правові відносини або виступають необхідною умовою для настання правових наслідків - це прийняття присяги, атестування працівників, реєстрація та ін.

Співробітник міліції, який прийняв присягу, зобов'язаний дотримуватись її. Він має право на одержання табельної зброї, набуває необхідних прав та виконує обов'язки згідно з Законом України "Про міліцію".

Атестування є також дією, яка тягне за собою відповідні юридичні наслідки. Висновки атестаційної комісії враховуються керівником ОВС при проходженні служби рядовим та начальницьким складом ОВС.

Сутність суспільно-організаційних дій характеризується спрямованістю на проведення роботи з населенням. Вона полягає в мобілізації населення на забезпечення громадського порядку і безпеки шляхом роз'яснення правових актів, проведення звітів перед населенням.

Під організаційно-технічними діями ОВС розуміються врегульовані технічними нормами дії щодо створення нормальних умов для роботи апарату управління. Це одержання та обробка інформації, облік діловодства, адресно-довідкова робота. Ці діі виконуються переважно допоміжним складом службовців.

Отже, під формами адміністративної діяльності міліції розуміються однорідні за своїм характером і правовою природою групи адміністративних дій, за допомогою яких міліція забезпечує громадський порядок, безпеку та веде боротьбу зі злочинністю [1, с. 30].

3. Методи адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

В адміністративно-правовому аспекті під методами адміністративної діяльності розуміються способи цілеспрямованого пливу на поведінку громадян, а також діяльність підприємств і організацій в інтересах забезпечення громадського порядку.

Методи в адміністративній діяльності міліції, як і в інших напрямах її діяльності (оперативно-розшуковій, кримінально-процесуальній), покликані забезпечити високу ефективність діяльності працівників міліції, їх злагоджену роботу.

Основними методами адміністративної діяльності органів внутрішніх справ є:

переконання; примус.

Переконання як метод означає моральний, психологічний, матеріальний вплив суб'єкта адміністративної діяльності на об'єкт, на його волю, поведінку, що породжує, зміцнює і розвиває свідомість відповідно до мети і завдань діяльності, спонукає до свідомого виконання вимог суб'єкта адміністративної діяльності.

Переконання є засобом попередження злочинів та інших правопорушень.

Найбільш поширеними формами використання методу переконання є:

а) здійснення систематичної роз'яснювальної роботи щодо норм адміністративно-правових актів (агітаційно-пропагандистська робота);

б) критика антигромадських вчинків;

в) інформування населення про стан охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;

г) заохочення громадян, які активно беруть участь в охороні громадського порядку.

Будучи основними методами адміністративної діяльності переконання не завжди є достатньо ефективним заходом впливу на оведінку осіб, які вчиняють протиправні дії. У зв'язку з цим держава хороняючи недоторканність особи, її права і свободи, законні нтереси, уповноважує співробітників міліції застосовувати примус до того, хто не піддасться впливу заходів переконання.

Примус як метод адміністративної діяльності міліції включає в себе матеріальний, психічний або фізичний вплив на свідомість та поведінку особи.

Висновок

Отже, найважливішою частиною адміністративної діяльності, від ефективності якої залежить позитивний кінцевий результат, є нагляд за дотриманням громадського порядку. Цей нагляд здійснюється як силами самої міліції, так і шляхом взаємодії міліції з іншими суб'єктами (наприклад, Міністерством оборони). Цей етап можна назвати етапом нагляду й попередження правопорушень. Різноманітність завдань, які вирішуються в процесі адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, обумовлює необхідність використання в ній різних форм. Прийнято розподіляти форми адміністративної діяльності на безпосередньо організаційні, тобто ті, що не спричиняють правових наслідків; і суто правові, які спричиняють виникнення, зміну або припинення конкретних правових відносин або інших юридичних наслідків. До безпосередньо організаційних заходів слід віднести роз'яснювальну роботу серед населення, правову пропаганду, організаційну допомогу громадським формуванням, взаємодію із засобами масової інформації. Сюди ж належить і видача адресних довідок, надання допомоги потерпілим, інформування родичів про затримання або доставлення в органи міліції їх близьких. Значне місце займає узагальнення й розповсюдження передового досвіду, проведення різних зборів, семінарів, нарад, конференцій. Всі ці дії безпосередньо не породжують правових наслідків, але вони провадяться на підставі законів і тому впливають на організацію та здійснення охорони громадського порядку. До правових форм виконавчо-розпорядчої діяльності міліції відносяться дії, що породжують правові наслідки. Це видання актів управління, укладення угод на охорону окремих підприємств, установ, споруд і здійснення інших юридично значущих адміністративних дій (наприклад, складання адміністративних протоколів, видача паспортів, застосування табельної зброї, спеціальних засобів і т. ін.).

адміністративний міліція примус правовий

Список використаної літератури

1. Остапенко О.І., Адміністративна діяльність: Навчальний посібник, Л., ЛІВС, 2002, с. 252;

2. Демченко І.С., Адміністративна діяльність: Навчальний посібник, Х., ХНУВС, 2004;

3. Комзюк А.Т., Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник, видання 2-ге, Х., 2003.

Размещено на Allbest.ru