Діяльність держави щодо припинення антиконкурентних узгоджених дій: аналіз існуючої практики, шляхи вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра «Менеджмент невиробничої сфери»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Антимонопольна діяльність в регіоні»

на тему: «Діяльність держави щодо припинення антиконкурентних узгоджених дій: аналіз існуючої практики, шляхи вдосконалення»

Донецьк, 2012

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. ПОНЯТТЯ АНТИКОНКУРЕНТНИХ УЗГОЖДЕНИХ ДІЙ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
• 2. ОСОБЛИВОСТІ АНТИКОНКУРЕНТНИХ УЗГОДЖЕНИХ ДІЙ В УКРАЇНІ
• 3. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОНТРОЛЮ ЗА АНТИКОНКУРЕНТНИМИ УЗГОЖДЕНИМИ ДІЯМИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
• 4. СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВІДЧИЗНЯНА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ ЗА АНТИКОНКУРЕНТНИМИ УЗГОДЖЕНИМИ ДІЯМИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

Конституція України (ст. 42) гарантує право на підприємницьку діяльність, забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та забороняє зловживання монопольним положенням на ринку, незаконне обмеження конкуренції та нечесну конкуренцію. Окреме положення в тій самій статті проголошує, що держава захищає права споживачів.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист економічної конкуренції», він визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму і таким чином, спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин [5].

У статті 1 Закону економічна конкуренція визначається як змагання між суб'єктами господарювання з метою, щоб жодна компанія не могла диктувати ринкові умови, а споживачі і суб'єкти господарювання мали можливість вибирати між продавцями та покупцями.

Суттєві заборони у Законі України «Про захист економічної конкуренції» об'єднані у п'ять категорій:

1) узгоджені дії суб'єктів господарювання;

2) монопольне (домінуюче) становище;

3) концентрація суб'єктів господарювання;

4) деякі види діяльності з обмеження та дискримінації суб'єктів господарювання та об'єднань;

5) антиконкурентні дії державних органів [2].

Актуальність даної курсової роботи укладається в наступному: узгоджені антимонопольні дії суб'єктів господарювання є першим кроком на шляяху до викривлення нормальної конкуренції на ринку. У зв'язку із цим держава проводить антимонопольну політику з метою створення перешкод для виникнення картельних змов на ринку.

Дане питання вивчалося наступними вітчизняними й закордонними економістами: Нуриев Р.М., Авдашева С.Б., Шаститко А., Розанова Н., Качалин В., Балацкий Е., Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р., Макконнелл К.Р., Брю С.Л., Мэнкью Н.Г., Пиндайк Р.

Об'єктом дослідження курсової роботи є процес державного регулювання узгоджених дій суб'єктів господарювання.

Предметом дослідження курсової роботи є методи державного регулювання узгоджених дій суб'єктів господарювання.

Ціль курсовій роботи - дослідити діяльність держави щодо припинення узгоджених дій суб'єктів господарювання.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

ѕ визначити зміст поняття «антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання» та його основні види;

ѕ розглянути особливості антиконкурентних узгоджених дій в Україні;

ѕ вивчити економіко-правовий інструментарій контролю цього процесу;

ѕ проаналізувати вітчизняну й закордонну практику контролю за антиконкурентними узгодженими діями.

1. ПОНЯТТЯ АНТИКОНКУРЕНТНИХ УЗГОЖДЕНИХ ДІЙ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Узгодженими діями є укладання суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання [2].

Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою або результатом створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, які створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними й знову створеним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання (ст. 5).

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:

ѕ установлення цін або інших умов придбання або реалізації товарів;

ѕ обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

ѕ розподілу ринків або джерел постачання по територіальному принципу, асортиментах товарів, обсягу їх реалізації або придбання, по колу продавців, покупців або споживачів або по інших ознаках;

ѕ викривленню результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

ѕ усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців);

ѕ застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить їх у невигідне положення в конкуренції;

ѕ укладання угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які по своєму змісту або відповідно до торговельних і інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

ѕ істотному обмеженню конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин [7].

Вертикальні узгоджені дії - укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів, і при цьому перебувають або можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець, постачальник - споживач) [4].

Горизонтальні узгоджені дії - укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, конкурують або можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів [4].

Змішані узгоджені дії - укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, коли частина суб'єктів господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, конкурують або можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому перебувають або можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець, постачальник - споживач), а інша частина не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому не перебувають або не можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець, постачальник - споживач) [17].

Конгломератні узгоджені дії - укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання, створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів і при цьому не перебувають або не можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець, постачальник - споживач) [17].

Здійснення антиконкурентних узгоджених дій забороняється й спричиняє відповідальність згідно із законом. Особа, що чинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше інших учасників цих дій добровільно сповістила про це Антимонопольний Комітет України (далі - АМКУ) або його територіальне відділення й надала інформацію, яка має істотне значення для ухвалення рішення в справі, звільняється від відповідальності за здійснення антиконкурентних узгоджених дій, передбаченою ст. 52 Закону України «Про економічну конкуренцію» [8, 10].

Не може бути звільнена від відповідальності особа, якщо вона:

ѕ не почали ефективних заходів по припиненню антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Комітету;

ѕ була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями;

ѕ не надала всіх доказів або інформації щодо здійснення нею порушення, про яких їй було відоме і які вона могла безперешкодно одержати.

Положення ст. 6 вищезгаданого Закону не застосовуються до будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців (далі - МСП) щодо спільного придбання товарів, які не приводять до істотного обмеження конкуренції й сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих і середніх підприємців [2].

Положення ст. 6 Закону не застосовуються до узгоджених дій щодо постачання або використання товарів, якщо учасник узгоджених дій відносно іншого учасника узгоджених дій установлює обмеження на:

ѕ використання поставлених їм товарів або товарів інших постачальників;

ѕ придбання в інших суб'єктів господарювання або продаж іншим суб'єктам господарювання або споживачам інших товарів;

ѕ придбання товарів, які по своїй природі або відповідно до торговельних і інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності не відносяться до предмета договору;

ѕ формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб'єктам господарювання або споживачам.

До узгоджених дій щодо постачання або використання товарів, застосовуються положення ст. 6, якщо такі узгоджені дії:

ѕ приводять до істотного обмеження конкуренції на всім ринку або в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків;

ѕ обмежують доступ на ринок інших суб'єктів господарювання;

ѕ приводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.

Положення ст. 6 Закону не застосовуються до угод про передачу прав інтелектуальної власності або використання об'єкта права інтелектуальної власності в тій частині, у якій вони обмежують у здійсненні господарської діяльності сторону угоди, якому передається право, якщо ці обмеження не виходять за рамки законних прав суб'єкта права інтелектуальної власності. Вважається, що не виходять за межі прав, обмеження відносно обсягу прав, які передаються, строку й території дії дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також виду діяльності, сфери використання, мінімального обсягу виробництва[2].

Узгоджені дії можуть бути дозволені відповідними органами АМКУ, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють:

ѕ удосконалюванню проведення, придбанню або реалізації товару;

ѕ техніко-технологічному, економічному розвитку;

ѕ розвитку малих або середніх підприємців;

ѕ оптимізації експорту або імпорту товарів;

ѕ розробці й застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари;

ѕ раціоналізації виробництва.

Узгоджені дії не можуть бути, якщо конкуренція суттєво обмежується на всім ринку або в значній його частині.

Кабінет Міністрів України може дозволити узгоджені дії, на які Антимонопольним комітетом України не був даний дозвіл, якщо учасники узгоджених дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Дозвіл не може бути наданий, якщо:

ѕ учасники узгоджених дій застосовують обмеження, які не є необхідними для реалізації узгоджених дій;

ѕ обмеження конкуренції являє загрозу системі ринкової економіки.

Антимонопольний комітет України може визначати типові вимоги до узгоджених дій [5].

2. ОСОБЛИВОСТІ АНТИКОНКУРЕНТНИХ УЗГОДЖЕНИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

При розгляді заяв на дозвіл на узгоджені дії суб'єктів господарювання Антимонопольний Комітет та його территоріальні відділення керуються наступними нормативними документами [4, 11, 20]:

ѕ Положення про порядок подачі заяв в Антимонопольний комітет України про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання, наказ № 26-р від 12.02.2002 р.

ѕ Типові вимоги до узгоджених дій суб'єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб'єктів господарювання, наказ №№ 27-р від 12.02.2002 р.

ѕ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання» №219 від 28.02.2002р., та ін.

У 2011 році Комітетом припинено 4488 порушень законодавства про захист економічної конкуренції, 346 з яких стосувалися порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що складає 8% від загальної кількості порушень (рис. 2.1). 335 порушень було припинено в межах розгляду справ, ще 11 дій, що містили ознаки антиконкурентних узгоджених дій, було припинено за результатами виконання рекомендацій.

Найбільше порушень було припинено на олігопольних (регіональних або загальнодержавних ринках):

ѕ агропромисловий комплекс (хліба та хлібобулочних виробів, послуг з закупівлі молока, м'яса), які склали близько 27,3% порушень;

ѕ паливно-енергетичний комплекс (світлих нафтопродуктів та зрідженого газу). Порушення складають 15,2%;

ѕ ринок ЖКГ (близько 9,2%);

ѕ ринок будівельних матеріалів (близько 7,7% порушень) (табл. 2.1.).

Рис. 2.1. Структура порушень законодавства про захист економічної конкуренції, припинених Комітетом у 2011 році

Таблиця 2.1

Структура припинених Комітетом антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання за галузями

Газуль господарювання	Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, %
ЖКГ	9,21
АПК	27,26
ПЕК	15,23
Охорона здоров'я, лікарські засоби та медичні засоби	5,08
Послуги землевпорядкування та послуги оренди нерухомого майна	0,19
Транспорт	2,07
Зв'язок та телекомунікації	0,00
Будівництво та будівельні матеріали	7,71
Обслуговування та ремонт автомобілів	0,38
Інші ринки	32,89
Всього	100

Найбільшу кількість порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій становили порушення у вигляді дій, які стосувалися спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів - понад 70 відсотків.

Найбільша кількість порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій припинена на регіональних ринках Автономної Республіки Крим (19 одиниць), Київської (28 одиниць), Донецької (19 одиниць), Дніпропетровської (18 одиниць), Херсонської (18 одиниць) та Одеської (15 одиниць) областей.

Протягом 2011 року на порушників законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штрафів у загальному розмірі понад 43,5 млн. грн. Найбільший розмір штрафних санкцій було накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що становить 40,23% (17,5 млн. грн.).

Першою за чисельністю категорією антиконкуренних узгоджених дій суб'єктів господарювання були змови при проведенні торгів та тендерів. Практика розслідувань показує, що немає єдиного шляху виявлення таких змов. Учасники торгів уживають заходів для того, щоб створити видимість конкуренції там, де її насправді немає. Однак потенційні учасники змови повинні дійти згоди, оскільки вони не можуть дійти домовитися щодо лінії поведінки без взаємодії один з одним. Ця взаємодія або завдяки телефонним розмовам, або особистої зустрічі, або у формі документів, обов'язково залишить сліди, якими може скористатися розслідування.

Основними проблемами, які виникають у Антимонопольного Комітету України при виявленні змов на торгах, є:

ѕ визначення відповідальності замовника у змові;

ѕ визначення відповідальності суб'єктів господарювання, які пов'язані відносинами контролю, але на торгах позіціонують себе як конкуренти.

За результатами розгляду 20 справ у 2011 році органами Комітету були застосовані штрафи. Найбільші штрафні санкції були накладені у розмірі 3 млн. грн. 195 тис.грн. на ТОВ «Славагропромсервіс» і ТОВ «Торговий Дом «Славенергопром», які узгодили свою поведінку під час участі в торгах, що проводились відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» у квітні - липні 2009 року, предметом яких були ізолятори електричні. Аналіз тендерних пропозицій цих суб'єктів господарювання показав нехарактерну для таких послуг схожість за оформленням, структурою та змістом.

Комітет визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Другою за чисельністю категорією антиконкуренних узгоджених дій суб'єктів господарювання були порушення цінового характеру, найбільш поширені на ринках паливно-енергетичного, агропромислового комплексів та на ринках пасажирських перевезень.

До прикладу, ПП «Лукойл - Україна», СП ТОВ «Кершер», ТОВ «Альянс Холдинг» і ТОВ «Континент Нафто Трейд». протягом 2010 року - першої декади січня 2011 року суттєво, безпідставно, одночасно підвищували ціни на однакову величину на високооктанові моторні бензини. Проведене Антимонопольним комітетом України розслідування та аналіз ситуації на ринках високооктанових моторних бензинів спростовує наявність об'єктивних причин для такого підвищення цін на зазначений товар. За антиконкурентні узгоджені дії на порушників було накладено штраф у розмірі 1,5 млн грн.

Також виявлено та припинено антиконкурентні дії суб'єктів господарювання, які стосувалися підвищення цін на світлі нафтопродукти, скраплений газ як моторне пальне, на регіональних ринках паливно-енергетичного комплексу в Кіровоградській і Харківській областях.

Так, ТОВ «Алькор-Ойл» та ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» протягом січня - березня 2011 року на АЗС у м. Гайвороні Кіровоградської області 12 разів одночасно підвищували роздрібні ціни на низькооктанові бензини на однакову величину. Такі дії суб'єктів господарювання були визнані антиконкурентними узгодженими діями. На порушників накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.

В межах комплексної перевірки ринку скрапленого газу, яка здійснювалася системою органів Комітету у зв'язку з раптовим підвищенням цін на цей товар протягом липня - серпня 2011 року, було виявлено антиконкурентні узгоджені дії 16 суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю скрапленим газом у межах м. Харкова. За результатами проведеного розслідування було встановлено, що ці суб'єкти господарювання підвищили ціни на скраплений газ до однакового за розміром рівня за рахунок збільшення розміру торговельної надбавки. При цьому аналіз ситуації на ринку спростував наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій. До порушників застосовано відповідальність у вигляді штрафів у розмірі 293 тис. грн.

На ринках агропромислового комплексу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій були виявлені та припинені органами Антимонопольного комітету України як на загальнодержавних ринках, так і на регіональних ринках Волинської, Запорізької, Сумської, Чернівецької та інших областей і м. Києва.

До прикладу, Антимонопольним комітетом України розглянуто справу щодо вчинення дев'ятьма суб'єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій на ринку крупи гречаної. Порушення полягало у необґрунтованому підвищенні із січня по лютий 2010 року оптово-відпускних цін на крупу гречану, у середньому, на 47 відсотків. Під час розслідування справи встановлено, що об'єктивних причин для підвищення цін на крупу гречану не існувало. Зокрема, на момент порушення, відповідачі мали в наявності на складах достатні запаси як зерна, так і крупи гречаної. На порушників накладені штрафи, сумарний розмір яких становив 590 тис. грн.

Публічне акціонерне товариство «Київхліб», приватне акціонерне товариство «Київмлин», товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб столиці», товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова група «Південь» на ринку реалізації борошна для хлібопечення у м. Києві у період травень - серпень 2010 року створили таку схему забезпечення борошном для хлібопечення хлібопекарських підприємств публічного акціонерного товариства «Київхліб», якою було обмежено доступ інших суб'єктів господарювання на ринок борошна для хлібопечення м. Києва. За антиконкурентні узгоджені дії на порушників накладено штраф у розмірі 272 тис. грн, який сплачено.

3. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОНТРОЛЮ ЗА АНТИКОНКУРЕНТНИМИ УЗГОЖДЕНИМИ ДІЯМИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Здійснення контролю за узгодженими діями має на меті запобігання монополізації ринків та суттєвим обмеженням конкуренції на них.

На сьогоднішній день структура конкурентного права України представлена окремими правовими інститутами, одним з яких є інститутом узгоджених дій. Кожний із цих інститутів регулює впорядковану групу конкурентних відносин. Інститут узгоджених дій регулює різні види узгоджених дій, у тому числі по поставці й використанню товарів, малих і середніх підприємців, відносно правий інтелектуальної власності; дозволу на узгоджені дії; типові вимоги до узгоджених дій; порядок розгляду заяв і справ про надання дозволу або заборону узгоджених дій [4, 22].

У звітному році органами Антимонопольного комітету було розглянуто 58 заяв про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання (рис. 3.1.).

Рис 3.1. Динаміка кількості розглянутих Комітетом заяв у процесі контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання та наданих за результатами розгляду дозволів на здійснення зазначених дій

У 40 випадках, оскільки умови узгоджених дій не містили загрози монополізації товарних ринків, дозвіл на їх здійснення було надано без встановлення додаткових зобов'язань.

Протягом 2011 року Антимонопольним комітетом України було розглянуто 11 справ про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання (що на 83 відсотки більше, ніж у попередньому році), оскільки існували підстави для заборони узгоджених дій або проведення поглибленого дослідження.

У 17 випадках Комітет обумовив надання дозволу певними вимогами і зобов'язаннями, оскільки концентрація чи узгоджені дії могли мати негативний вплив на конкуренцію (табл. 3.1.). Зокрема, у 2011 році на 30 відсотків збільшилася кількість рішень Комітету, обумовлених зобов'язаннями учасників концентрації та узгоджених дій (з метою пом'якшення можливого негативного впливу) порівняно з 2010 роком.

Таблиця 3.1.

Динаміка кількості рішень Комітету, обумовлених зобов'язаннями

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Кількість рішень Комітету, обумовлених зобов'язаннями	4	13	17

У своїй практиці Антимонопольний комітет може вдаватися до використання різноманітних санкцій при порушенні вимог до антиконкурентних узгоджених дій:

ѕ фінансові санкції: до 5 - 10% доходу (виторгу) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік;

ѕ кримінальна відповідальність: ст. 228 КК «Примус до антиконкурентних узгоджених дій шляхом насильства/заподіяння матеріального збитку» [2, 7, 8].

До прикладу, дозвіл на узгоджені дії компаній, що діють на загальнодержавному ринку ядерного палива для реакторів, у вигляді створення ними третього суб'єкта господарювання, був обумовлений зобов'язаннями для утворюваного суб'єкта ринку щодо недопущення обмеження обсягів постачання ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 без економічно обґрунтованих причин, якщо це може завдати шкоди українським споживачам, та забороною встановлювати такі ціни чи інші умови реалізації ядерного палива, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Крім того, новостворений суб'єкт господарювання було зобов'язано протягом трьох років з моменту початку реалізації ним продукції на ринку України надавати Антимонопольному комітету України один раз у півріччя інформацію про обсяги виробництва, постачання ядерного палива власного виробництва на ринок України та інформацію щодо собівартості виробництва та оптово-відпускних цін ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000. Надання такої інформації Комітету забезпечить можливість здійснювати оперативний контроль за дотриманням цим суб'єктом господарювання законодавства про захист економічної конкуренції.

Антимонопольний комітет України обумовив надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання, що діють на ринках страхування наземного транспорту (крім залізничного), цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на ринку відновлювального ремонту автомобілів, зобов'язаннями щодо викладення пунктів договору про здійснення узгоджених дій у редакції, що забезпечить однозначність та прозорість тлумачення договірних норм.

4. СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ ЗА АНТИКОНКУРЕНТНИМИ УЗГОДЖЕНИМИ ДІЯМИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Згідно зі ст. 81 (1) Договору про Європейське Співтовариство забороняються, як несумісні із загальним ринком, угоди (змови) між підприємствами, рішення, спільно прийняті підприємствами чи їх об'єднаннями, будь-яка картельна практика, які можуть негативно впливати на конкуренцію в межах загального ринку [12,13].

Поняття «угода», як і поняття «підприємство» у змісті ст. 81(1) уживається специфічним образом. Згідно із практикою, для наявності угоди достатньо вираження наміру підприємств діяти на ринку певним чином. Форма угоди може бути різної: від простого фактичного об'єднання зусиль підприємств до письмового договору. Основне тут - волевиявлення сторін. У цьому зв'язку, термін «угода» інтерпретується інститутами ЄС досить широко [19].

Для наявності угоди в змісті ст. 81 (1) не обов'язково, щоб сторони домовлялися детально про конкретні права й обов'язках, не має значення й чи досяглися вони згоди по всіх пунктах угоди чи ні. Досить того, що сторони діють незалежно, але в обкреслені ними рамках.

З метою досягнення угоди підприємства можуть проводити різні зустрічі й наради, на яких можливе обговорення питань роздягнула ринків, фіксування цін, квотування і тощо, тобто, здійснення дій, несумісних із принципами конкуренції й забороненими ст. 81(1). При цьому виникає питання - як кваліфікувати діяльність підприємства, що брало участь в зустрічі, але, не приєднувалося до угоди. Відповідь на це питання дала Комісія, згідно з яким підприємство, що ухвалювало участь у подібного роду нарадах, уважається стороною угоди доти, поки своєю поведінкою на ринку не позначить позицію, несумісну з умовами угоди. При цьому зацікавлене підприємство повинне представити доказу, що воно брало участь у нараді в інших цілях, ніж приєднання до угоди, спрямованої на обмеження конкуренції. У якості виправдувальних не можуть приводитися доводи, що участь у зустрічі було обумовлено побоюваннями щодо застосування репресивних заходів з боку інших учасників до підприємства, що було відсутнім на зустрічі [12,13, 20].

Порушенням норм права конкуренції буде вважатися навіть угода, учасники якого не збираються забезпечувати його виконання.

Також не відіграє ролі наявність перерв або пауз у здійсненні дій, обумовлених угодою, якщо вони переслідують загальну мету. У той же час, формальне припинення угоди може, однак, не спричинити припинення порушень норм права конкуренції. При цьому виникає питання - як визначити чи припинена угода чи ні. В цьому випадку необхідно з'ясувати чи збереглися в поведінці сторін на ринку елементи картельної змови.

Для констатації протиправного діяння необхідна наявність, принаймні, двох учасників угоди, тобто однобічні дії не становлять порушення норми права, передбаченої ст. 81(1). Необхідно відзначити, що при певних обставинах однобічні дії на перший погляд можуть порушувати розглянуту нами норму. Зокрема, це може бути справедливо для вертикальних угод, наприклад, між компанією виробником і дистриб'ютором. У той же час однобічна дія може розглядатися як пропозиція іншій стороні брати участь в угоді й спільно домагатися поставлених цілей.

Отже, «узгодження дій підприємств» є центральним елементом будь-якої угоди. Але можливі й ситуації, коли вираження згоди відбувається не одночасно - один учасник ринку пропонує умови, а інші їх ухвалюють і надалі дію згідно ім [13].

Порушення норм права конкуренції може відбуватися при участі об'єднань підприємств. У ст. 81(1) термін «асоціація» або «об'єднання» має розширене тлумачення й не зводиться лише до торговельних асоціацій, а може включати сільськогосподарські кооперативи, об'єднання торговельних асоціацій тощо.

Тією самою мірою розширеному тлумаченню підлягає й категорія «рішення». Щоб попадати в сферу дії розглянутої норми, досить, щоб рішення об'єднання підприємств мало на меті вплинути на ринкову поведінку членів асоціації. Суд ЄС у ухвалив, що рекомендації, що даються торговельними об'єднаннями також включаються в категорію «рішення об'єднання підприємств». Значимість згадування в ст. 81(1) рішень об'єднань підприємств укладається в тому, що на асоціації підприємств покладає відповідальність за антиконкурентні дії її членів.

Широке тлумачення статті 81(1) необхідно мати на увазі при використанні терміна "картельна практика". Якщо навіть Комісія або судові органі не зможуть довести існування угоди в значенні статті 81(1), підприємства можуть бути притягнуті до відповідальності за проведення картельної практики.

Картельна змова є формою координації поведінки підприємств на ринку, яка припускає усвідомлену підміну ризику конкуренції практичною взаємодією. Для картельної практики необов'язкова наявність угоди або прийняття спільного плану дій. Контроль над картелями, передбачений ст. 81(1), для попередження порушення або обмеження конкуренції підприємствами шляхом змови з метою обміну інформацією про передбачувану поведінку на ринку. У цьому випадку конкуренти будують свою лінію поведінки, знаючи про позиції інших сторін і тим самим знижують конкуренцію [13, 20].

Стаття 81(1) виключає будь-який прямій або непрямий контакт між підприємствами, метою або результатом якого є вплив на поведінку фактичного або потенційного конкурента на ринку або розкриття такому конкурентові лінії поведінки, з метою визначення загальних позицій на ринку.

Суд ЄС визначив три критерії для визначення картельної практики:

ѕ прямі або непрямі контакти між підприємствами;

ѕ послідовна поведінка на ринку учасників змови;

ѕ причинно-наслідковий зв'язок між попередніми двома елементами.

Для настання відповідальності щодо ст. 81 (1), необов'язково, щоб поведінка суб'єктів у рамках картельної змови в дійсності негативно вплинула на рівень конкуренції [20].

Необхідно відзначити, що навіть якщо підприємство не бере участь у картелі й не працює на ринку, де була зроблена картельна змова, проте, воно може бути притягнуте до відповідальності за порушення вимоги ст. 81(1).

Важливе значення має питання про докази погоджених дій. Необхідно вирішити, чи може Комісія посилатися, а Суд установлювати наявність картельної практики, якщо фактичних доказів зв'язку між передбачуваними порушниками не існує, а є лише такі побічні докази такі, як практика одночасного встановлення або підвищення цін. Така ситуація може складатися на олигополістичному ринку. Такий ринок відрізняє незначна кількість продавців, порівняно закритий доступ на ринок, нерозвинена диференціація товарів, прозорість цін, коли вони можуть легко диктуватися конкурентами. За таких умов підприємства, зрештою, установлять ціни на одному рівні, хоча й не на підставі змови [22].

Паралельна поведінка може розглядатися в якості доказу існування картельної змови у випадку, якщо воно веде до порушення конкуренції, не обумовленому іншими об'єктивними причинами. Факт існування паралельної поведінки не означає безумовну провину підприємств. Необхідне надання додаткових доказів, що вказують на те, що паралельна поведінка з'явилася результатом змови [24].

На практиці досить складним питанням є відмінність між діями в рамках угоди й картельною практикою. Межа між ними досить умовна й нечітка. Одне й теж порушення може обумовлюватися як наявністю угоди, так і картельною змовою. Протиправне діяння, почате в одній формі, може тривати в іншій. Комісія у своїх розслідуваннях найчастіше затверджує, що мала місце угода або картельна практика, не роблячи між ними відмінності. Однак, необхідно відзначити, що й підприємства у своїй діяльності чи навряд проводять таку відмінність. В основному, Комісія застосовує комплексний підхід у розгляді дій підприємств, що порушують право конкуренції - подібні дії розглядаються як єдине триваюче порушення. Угоди й картельна практика становлять єдине порушення й об'єднані загальною метою - обмеження, запобігання або порушення конкуренції. Суд виходить із тлумачення таких дій, що як полягають із декількох окремих порушень. На практиці, визначення «картельної практики» має особливе значення у випадку наявності тільки побічних доказів у справі [12, 24].

У багатьох країнах в антимонопольному законодавстві введений інститут «Leniency» - система пом'якшення відповідальності за картельну змову для особи, яка першою серед інших учасників картелю заявить антимонопольному органу проуснування картелю, надасть відповідні докази, припинить свою подальшу участь у картелі та буде сприяти її розкриттю.

В Україні цей інститут був введений при прийнятті у 2001 році Закону України «Про захист економічної конкуренції» (ч. 5, ст 6). За останні 10 років за цією системою було звільнено від відповідальності всього декілька порушників. В основному це органи державної влади.

Причини низької ефективності системи приховані у відсутності кримінальної відповідальності за участь у картелях, низьких сумах штрафів, що накладаються та «економічній доцільності» для порушників продовжувати порушення, а потім заперечувати можливий штраф у суді.

Крім того, коли компанія добровільно звертається до органів Антимонопольного Комітетуза звільненням від відповідальності, то виникає ряд процедурних питань:як задокументувати таке звернення, що відбудеться у випадку одночасного звернення декількох компаній та як визначити першість однієї з них. Крім того, відсутні гарантії захисту від зловживання Комітетом - АМКУ може визнати надані докази недостатніми. Очевидно, що всі ці питання не стимулюють компанії активно використовувати систему «Leniency».

Можна виділити наступні проблемні питання антиконкурентного законодавства України та шляхи іх вирішення:

ѕ роз'яснення нечітких і занадто широких по змісту визначень порушень, які обмежують розвиток бізнесу;

ѕ перегляд законодавчих норм, які регулюють узгоджені дії;

ѕ урегулювання питань добровільного розкриття інформації учасниками антиконкурентних узгоджених дій суб'єктами господарювання за системою «Leniency»;

ѕ покращення внутрішнього механізму використання системи «Leniency»;

ѕ надання АМКУ гарантій щодо застосування системи «Leniency» до окремих суб'єктів господарювання;

ѕ усунення протиріч між деякими положеннями Господарського кодексу України й антимонопольним законодавством;

ѕ збільшення суми штрафів, що сплачується при порушенні антиконкурентного законодавства;

ѕ притягування до кримінальної відповідальності за прийняття участі у антиконкурентних узгоджених діях.

ВИСНОВКИ

Регулювання узгоджених дій суб'єктів господарювання є важливим напрямком антимонопольної політики держави.

Узгодженими діями є укладання суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

В практиці українського законодавства виділяють декілька видів антиконкурентних узгоджених дій: вертикальні, горизонтальні, змішані та конгломератні узгоджені дії.

Здійснення антиконкурентних узгоджених дій забороняється й спричиняє відповідальність згідно із законом.

У 2011 році Комітетом припинено 4488 порушень законодавства про захист економічної конкуренції, 346 з яких стосувалися порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що складає 8% від загальної кількості порушень (діагр. 2.1). 335 порушень було припинено в межах розгляду справ, ще 11 дій, що містили ознаки антиконкурентних узгоджених дій, було припинено за результатами виконання рекомендацій.

Найбільше порушень було припинено на олігопольних (регіональних або загальнодержавних ринках) агропромислового комплексу, паливно-енергетичного комплексу, ринку ЖКГ та ринку будівельних матеріалів.

Першою за чисельністю категорією антиконкуренних узгоджених дій суб'єктів господарювання були змови при проведенні торгів та тендерів.

Здійснення контролю за узгодженими діями має на меті запобігання монополізації ринків та суттєвим обмеженням конкуренції на них.

У своїй практиці з регулювання антиконкурентних узгоджених дій Антимонопольний комітет може вдаватися до використання фінансових санкцій у вигляді штрафів та притягівання до кримінальної відповідальності.

Можна виділити наступні проблемні питання антиконкурентного законодавства України та шляхи іх вирішення:

ѕ роз'яснення нечітких і занадто широких по змісту визначень порушень, які обмежують розвиток бізнесу;

ѕ перегляд законодавчих норм, які регулюють узгоджені дії;

ѕ урегулювання питань добровільного розкриття інформації учасниками антиконкурентних узгоджених дій суб'єктами господарювання за системою «Leniency»;

ѕ покращення внутрішнього механізму використання системи «Leniency»;

ѕ надання АМКУ гарантій щодо застосування системи «Leniency» до окремих суб'єктів господарювання;

ѕ усунення протиріч між деякими положеннями Господарського кодексу України й антимонопольним законодавством;

ѕ збільшення суми штрафів, що сплачується при порушенні антиконкурентного законодавства;

ѕ притягування до кримінальної відповідальності за участь у узгоджених діях.

контроль антиконкурентний узгоджений дія

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Черненко С.О. Конкуренція та ефективність товарних ринків в Україні. - К., КНТЕУ, 2006. - 171 с.

2. Закон України «Про захист економічної конкуренції». Коментар на основі порівняльного аналізу з правилами конкуренції Європейського Союзу. - К., "Альфа-Прайм", 2006. - с. 110 - 118.

3. Телсер Л.Г. Зачем производителям справедливая торговля? В кн.: Вехи экономической мысли. Теория отраслевых рынков. Т 5. - СПб., "Экономическая школа", 2008. - с. 250.

4. Авдашева С., Дзагурова Н. Вертикальные ограничивающие контракты и их интерпретация в антимонопольном законодательстве // Вопросы экономики. - 2010. - №5. - с. 110 - 111.

5. Розпорядження № 880-р від 11.12.2008 Про затвердження Типових вимог до узгоджених дій суб`єктів господарювання про спеціалізацію виробництва, дотримання яких дозволяє здійснювати ці узгоджені дії без дозволу органів Антимонопольного комітету України: зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2009 р. за N 74/16090

6. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. за № 3659- XII із змін, та допов. // Газета «Голос України» від 21.12.1993.

7. Правила розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції: Розпорядження АМКУ від 19.04.1994 р. № 5; у ред. Розпорядження АМКУ від 29.06.1998 р. № 169-р., із змін, та допов.

8. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р., За №2210-111, із змін, та допов. // Газета «Голос України» від 19.01.2001р.

9. Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції: Розпорядження АМКУ від 25.12.2001 р. № 182.

10. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України: Розпорядження АМКУ від 21.02.2001 р. № 32 із змін, та допов.

11. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. - К.: Таксон, 2007. - 544 с.

12. Використання досвіду ЄС у процесі розвитку конкурентної політики і законодавства України. - К.: Антимонопольний комітет України, 2006. - 46 с.

13. Вільямсон О. Економічні інституції капіталізму: фірми, маркетинг, укладення контрактів. - К.: АртЕк, 2009. - 254 с.

14. Віскузі, В. Кіп та ін. Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика. - К.: Основи, 2008. - 244 с.

15. Ю.Вурос А., Розанова Н. Экономика отраслевых рынков. - М.: МГУ, 2008. - 126 с.

16. Ефективність державного управління. Практикум. Конкурентна політика. - К.: К.1.С, 2005. - 34 с.

17. Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний. - М.: Альпина Паблишер, 2011. - 200 с.

18. Інфраструктура товарного ринку. - К.: НМЦВО МОіН України: НВФ "Студцентр", 2009. - 56 с.

19. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. - 124 с.

20. Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. - 144 с.

21. Кныш М.И. Конкурентные стратегии. - СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 2010. - 238 с.

22. Конкурентна політика // Європейська інтеграція та Україна: Навч.-метод. посіб. - К., 2010. - 60 с.

23. Концентрация производства: условия, факторы, политика. - М.: ТЕИС, 2007. - 256 с.

24. Концепція розвитку стосунків з ЄС у галузі конкурентної політики та законодавства: Розпорядження Антимонопольного комітету України від 25 серп. 1998 р.

25. Костусєв A.A. Конкурентная политика в Украине: Монография. - К.: КНЕУ, 2005. - 348 с.

26. Пастернак-Таранущенко Г., Рожок В. Конкуренция. Курс лекций и практических на русском и украинском языках. - К.: ЦУЛ, 2010. - 52 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Порівняльна таблиця по нормативному регулюванню й правозастосовній практиці в частині антиконкурентних узгоджених дій, складена на підставі відповідей на запитання Анкети країнами - учасниками МСАП

Назва країни - члена МСАП
УКРАЇНА	РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ	КИРГИЗСЬКА РЕСПУБЛІКА
1	2	3
1. Загальні положення щодо погоджених дій господарюючих суб'єктів
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які привели або можуть привести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.	Забороняються угоди між господарюючими суб'єктами або інші узгоджені дії господарюючих суб'єктів, якщо такі угоди або узгоджені дії приводять або можуть привести до обмеження конкуренції. Узгодженими діями господарюючих суб'єктів є дії господарюючих суб'єктів, що відповідають певним умовам: 1) результат таких дій відповідає інтересам кожного із зазначених господарюючих суб'єктів тільки за умови, що їх дії заздалегідь відомі кожному з них; 2) дії кожного із зазначених господарюючих суб'єктів викликані діями інших господарюючих суб'єктів і не є наслідком обставин, рівною мірою, що впливають на всі господарюючі суб'єкти на відповідному товарному ринку. Такими обставинами, зокрема, можуть бути зміна регульованих	Забороняються й у встановленому порядку зізнаються недійсними повністю або частково досягнуті в будь-якій формі угоди (узгоджені дії): - конкуруючих господарюючих суб'єктів (потенційних конкурентів), що займають у сукупності домінуюче положення; - неконкуруючих гос подарюючих суб'єктів, один з яких займає домінуюче положення, а іншої є його постачальником або покупцем (замовником), якщо такі угоди (узгоджені дії) мають або можуть мати своїм результатомсущественное обмеження конкуренції.
1	2	3
	тарифів, зміна цін на сировину, використовуване для проведення товару, зміна цін на товар на світових товарних ринках, істотна зміна попиту на товар протягом не менш чому одного року або протягом строку існування відповідного товарного ринку, якщо такий строк становить менш чому один рік. При цьому, здійснення господарюючими суб'єктами дій за згодою не ставиться до узгоджених дій.
2. Окремі види заборонених узгоджених дій (тверді картелі)
Забороняються узгоджені дії, що стосуються, зокрема: 1) встановлення цін або інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження проведення, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків або джерел постачання по територіальному принципу, асортиментах товарів, обсягу їх реалізації або придбання, по колу продавців, покупців або споживачів або по інших ознаках; викривлення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.1	Забороняються угоди або узгоджені дії, які приводять або можуть привести, зокрема, до: 1) установленню або підтримці цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; 2) скороченню або припиненню проведення товарів, на які є попит або на поставки яких розміщені замовлення при наявності можливості їх рентабельного проведення; 3) розділу товарного ринку по територіальному принципу, обсязі продажу або покупки товарів, асортиментам реалізованих товарів або складу продавців або покупців (замовників); підвищенню, зниженню або підтримці цін на торгах;	Забороняються угоди (узгоджені дії), спрямовані на: 1) установлення (підтримка) цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; 2) обмеження доступу на ринок або усунення з нього інших господарюючих суб'єктів як продавців певних товарів або їх покупців (замовників); 3) розділ ринку по територіальному принципу, обсязі продажів і закупівель, асортиментам реалізованих товарів або по колу продавців або покупців (замовників); 4) підвищення, зниження або підтримка цін на аукціонах і торгах.
	4) економічно або технологічно не обґрунтованій відмові від висновку договорів з певними продавцями або покупцями (замовниками), якщо така відмова прямо не передбачена федеральними законами, нормативними правовими актами Президента Російської Федерації, нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації, нормативними правовими актами вповноважених федеральних органів виконавчої влади або судовими актами; 5) нав'язуванню контрагентові умов договору, невигідних для нього або не стосовних до предмета договору (необґрунтовані вимоги про передачу фінансових коштів, іншого майна, у тому числі майнових прав, а також згода укласти договір за умови внесення в нього положень щодо товарів, у яких контрагент не зацікавлений, і інші вимоги); 6) економічно, технологічно й іншим способом не обґрунтованому встановленню різних цін (тарифів) на той самий товар; 7) створенню перешкод доступу на товарний ринок або виходу з товарного ринку іншим господарюючим суб'єктам; 8) установленню умов членства (участі) у професійних і інших об'єднаннях, якщо такі 2
	9) умови приводять або можуть привести до недопущення, обмеження або усунення конкуренції, а також до встановлення необґрунтованих критеріїв членства, що є перешкодами для участі в платіжні або інших системах, без участі в яких конкуруючі між собою фінансові організації не зможуть виявити необхідні фінансові послуги.
3. Вертикальні узгоджені дії
Вертикальні узгоджені дії - створення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, коли суб'єкти господарювання, не конкурують і при існуючих умовах не можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів, і при цьому перебувають або можуть перебувати у відносинах купівлі-продажу на відповідних товарних ринках (продавець - покупець, постачальник - споживач)	Вертикальна угода - угода між господарюючими суб'єктами, які не конкурують між собою, один з яких купує товар або є його потенційним набувачем, а іншої надає товар або є його потенційним продавцем.	Забороняються й у встановленому порядку зізнаються недійсними повністю або частково досягнуті в будь-якій формі угоди (узгоджені дії) неконкуруючих господарюючих суб'єктів, один з яких займає домінуюче положення, а іншої є його постачальником або покупцем (замовником), якщо такі угоди (узгоджені дії) мають або можуть мати своїм результатом істотне обмеження конкуренції.
4. Виключення із загальної заборони узгоджених дій
Узгоджені дії можуть бути дозволені відповідними органами Антимонопольного комітету України, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють: удосконалюванню виробництва, придбанню або реалізації товару;	Угоди й узгоджені дії можуть бути визнаними припустимими, якщо такі згоди та узгоджені дії, не створюють можливість для окремих осіб усунути конкуренцію на відповідному товарному ринку, не накладають на їхніх учасників або третіх осіб обмеження, не відповідні до досягнення цілей	У виняткових випадках угоди (узгоджені дії) господарюючих суб'єктів, можуть бути визнані правомірними, якщо господарюючі суб'єкти, доведуть, що їх угоди (узгоджені дії) сприяли або будуть сприяти насиченню товарних ринків, поліпшенню споживчих властивостей товарів і підвищенню їх
- техніко-технологічному, економічному розвитку; - розвитку малих або середніх підприємців; - оптимізації експорту або імпорту товарів; - розробці й застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари; - раціоналізації проведення. Також існує ряд виключень із загальної заборони узгоджених дій, що стосуються: для горизонтальних угод - узгоджені дії малих або середніх підприємців; для вертикальних угод - узгоджені дії, пов'язані з поставкою й використанням товарів; а також узгоджені дії, пов'язані з обмеженням сторін у рамках прав інтелектуальної власності.	таких дій (бездіяльності), угод і узгоджених дій, угод, інших дій, а також якщо їх результатом є або може бути: 1) удосконалювання проведення, реалізації товарів або стимулювання технічного,економічного прогресу або підвищення конкурентоспроможності товарів російського виробництва на світовому товарному ринку; 2) одержання покупцями переваг (вигід), розмірних перевагам (вигодам), отриманим господарюючими суб'єктами в результаті дій (бездіяльності), угод і узгоджених дій, угод.	конкурентоспроможності, зокрема на зовнішньому ринку.
5. Назва конкурентного органа
Антимонопольний комітет України

Подобные документы

• Особливості притягнення до відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій за законодавством України

  Аналіз особливості адміністративної та господарської відповідальності учасників (ВУ) антиконкурентних узгоджених дій (АКУД). ВУ АКУД за законодавством Європейського Союзу. Шляхи удосконалення законодавства України про захист економічної конкуренції.
  
  статья [22,4 K], добавлен 17.08.2017
  

• Підстави припинення діяльності суб'єктів господарювання: загально-правова характеристика

  Аналіз становлення інституту припинення діяльності суб'єктів господарювання. Загально-правова характеристика припинення діяльності. Порядок здійснення процедури припинення діяльності суб'єктів господарювання, відповідальність за порушення законодавства.
  
  дипломная работа [116,6 K], добавлен 14.12.2010
  

• Правове регулювання здійснення екологічного контролю

  Огляд порядку здійснення екологічного контролю і шляхів покращення нормативно-правового забезпечення його реалізації. Аналіз практики у сфері застосування відповідальності суб'єктів господарювання і правових наслідків порушень екологічного законодавства.
  
  курсовая работа [51,5 K], добавлен 13.06.2012
  

• Підстави припинення діяльності суб'єктів господарювання

  Загально-правова характеристика інституту припинення діяльності суб'єктів господарювання. Етапи та порядок здійснення процедури припинення господарювання шляхом реорганізації або шляхом ліквідації. Відповідальність учасників за порушення законодавства.
  
  курсовая работа [54,6 K], добавлен 04.04.2011
  

• Шляхи розвитку та вдосконалення антимонопольного законодавства України на основі світового досвіду

  Правові засади антимонопольної (конкурентної) політики України. Значення антимонопольного законодавства для державного регулювання економіки, юридична відповідальність за його порушення. Антимонопольне законодавство в ринковій економіці зарубіжних країн.
  
  магистерская работа [156,7 K], добавлен 02.12.2010
  

• Відновлення становища, яке існувало до порушення права суб’єкта господарювання

  Загальна характеристика правових способів, форм захисту інтересів суб’єктів господарювання. Форми їх здійснення в Україні. Правовий режим майна суб’єктів господарювання. Огляд судової практики у справах про захист їх честі, гідності та ділової репутації.
  
  курсовая работа [44,6 K], добавлен 30.11.2014
  

• Проблеми розмежування поруки та майнової поруки: теорія та судова практика

  Вирішення актуальних питань судової практики, пов'язаних із застосуванням договору поруки. Аналіз чинного цивільного законодавства України і практики його застосування. Помилки в застосуванні окремих норм законодавства, які регламентують відносини поруки.
  
  статья [22,2 K], добавлен 11.09.2017
  

• Законодавство України та шляхи його вдосконалення

  Поняття та види законів, процедура прийняття їх в Україні. Інкорпорація, консолідація та кодифікація як основні види систематизації. Шляхи удосконалення законодавства в Україні та проблеми його адаптації до правової системи Європейського Союзу.
  
  курсовая работа [61,4 K], добавлен 10.02.2011
  

• Діяльність суб'єктів господарювання

  Об’єднання як суб’єкт господарського права. Припинення діяльності суб'єктів господарювання. Правовий статус об'єднань. Реєстрація юридичних та фізичних осіб. Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
  
  контрольная работа [22,0 K], добавлен 19.03.2014
  

• Види нормативно-правових актів

  Поняття нормативно-правового акта як форми вираження правових норм. Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, за дією цих актів в просторі та за колом осіб. Система законодавства України: аналіз теперішнього стану та шляхи вдосконалення.
  
  курсовая работа [47,9 K], добавлен 22.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам