Міжнародна правова статистика
Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики міжнародних організацій. Інтеграційні процеси у економічних і суспільних взаємовідносинах та їх транснаціональні форми. Організація правової статистики і стан правопорядку в окремих країнах.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.02.2011 |
| Размер файла | 27,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
РЕФЕРАТ
на тему «Міжнародна правова статистика»
з дисципліни “Правова статистика ”
Харків 2011
Зміст
Вступ
1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
2. Правова статистика міжнародних організацій
3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
Висновки
Список літератури
Вступ
Актуальність вивчення міжнародної правової статистики зумовлена багатьма причинами. Поглиблення міжнародного розподілу праці, розширен-ня обсягів зовнішньоекономічних зв`язків, інтеграційні процеси у економіч-них і суспільних взаємовідносинах між державами, глобалізація злочинності і її організованих транснаціональних форм зумовлюють необхідність викори-стання статистичних матеріалів, які характеризують розвиток економіки, культури, проявів соціальної патології і злочинності у різних країнах.
Міжнародна статистика вивчає методологію розрахунків статистичних показників, які відображають економічний розвиток і стан правопорядку в окремих країнах і на міжнародному рівні.
міжнародна статистика економіка
1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
Як частина соціально-економічної статистики міжнародна статистика складається з трьох органічно пов`язаних напрямків:
1) наукової і практичної діяльності міжнародних статистичних ор-ганізацій;
2) узагальнення досвіду організації та методології статистики у різ-них країнах;
3) проведення міжнародних зіставлень і порівняльних дослід-жень.
Ці ж напрямки дослідження обумовлюють і основні завдання міжна-родної правової статистики. Головним із них є:
а) розробка системи групувань і класифікацій у різних галузях статистики;
б) створення єдиної статистичної бази для розробки принципів міжнародної політики у сфері боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями;
в) узагальнення досвіду правозастосовної практики і діяльності правоохоронних органів у різних країнах світу;
г) розробки системи обліку і обчислення показників відповідно до між-народних стандартів;
д) забезпечення вірогідності, об`єктивності, оператив-ності, стабільності, доступності зведених статистичних даних про правові явища;
е) забезпечення цілісною статистичною інформацією міжнародні організації.
Таким чином, предметом міжнародної правової статистики є вивчення кількісної сторони діяльності правоохоронних і правозастосовчих органів у різних країнах світу, пов`язаних із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності, в цілях подальшого якісного її аналізу в певних умовах часу і конкретних територій.
Виходячи з цього, об`єктом статистичного спостереження є світовий правопорядок і соціально-економічні та правові явища, які в ньому відбува-ються. За одиницю спостереження при цьому береться або окрема країна, або певні регіони світу.
У міжнародній правовій статистиці в процесі дослідження використо-вують практично усі ті методи загальної та математичної статистики, що і у вітчизняній, але з певними особливостями, які обумовлені об`єктом дослід-ження. Успіх будь-якого статистичного дослідження залежить від якості зі-браних матеріалів в процесі статистичного спостереження. На результати статистичного спостереження в міжнародній правовій статистиці впливають цілий ряд факторів.
По-перше - це масштабність і складність організації проведення будь-яких масових спостережень (переписів, обстежень, вибіркових досліджень). Проведення суцільних досліджень при цьому фактично не можливе у зв`язку з досить великим обсягом робіт. Тому переважно застосовують вибіркові, монографічні, а також спостереження основного масиву, які переважно мають періодичний або одноразовий характер.
По-друге. Складнощі виникають і при визначенні об`єкту спостере-ження, тобто сукупності тих країн, які можуть бути охоплені статистичним спостереженням. На визначення об`єкту спостереження впливає ціла сукупність соціально-політичних, економічних, ідеологічних факторів тощо.
По-третє. Наявність різних систем обліку правових явищ, а в деяких країнах їх повна відсутність, потребує як попереднього, так і по результатах досліджень глибокого наукового аналізу і перерахунку одержаних даних.
Застосування методів угрупування і зведення статистичних даних потребує громіздкої роботи по перевірці зібраних даних, їх систематизації, об-робці, підрахунках підсумкових даних і подання їх у формі статистичних таблиць у зв`язку з тим, що первинні дані надаються переважно у формі інформації урядів держав, або беруться із офіційних їх видань.
Методи визначення узагальнюючих показників зведених статистичних даних застосовують при аналізі і вирішенні завдань, пов`язаних з виявленням і вивченням тенденцій, закономірностей їх проявів у різних країнах, регіонах і у світі в цілому. При цьому застосовується досить значна сукупність пара-метрів оцінки будь-якого роду. Це і відносні величини і середні, і індекси, і методи визначення співвідношення статистичних показників у структурі явищ, методи аналізу рядів динаміки, методи кількісного визначення зв`язків і взаємозв`язків між проявами однорідних явищ в різних країнах, графічний метод тощо.
Але головну проблему методології міжнародної правової статистики складає проблема порівнянності даних. Вона вирішується сьогодні переважно застосуванням методів математичної, кібернетичної статистики і самих сучасних технологій обчислювальної техніки.
Але і при застосуванні суперсучасних технологій досягти більш менш задовільної порівнянності показників міжнародної правової статистики до-сить складно. Тому експерти міжнародних статистичних організацій вихо-дять з цього скрутного становища, використовуючи комплексну систему збо-ру і аналізу статистичної інформації. В числі обов`язкових елементів цієї си-стеми можна назвати наступні:
Доповнення кількісних показників офіційної статистики про стан правопорядку в державі якісними показниками соціально-економічної і адміністративної статистики.
Аналіз соціально-економічної сутності кримінального і адмініст-ративного законодавства.
Проведення порівняльного аналізу кримінально-правових і адмі-ністративних дефініцій і порядку реєстрації злочинів і правопорушень у різних країнах.
Вивчення повідомлень засобів масової інформації про стан пра-вопорядку в країні і проявів правопорушливої поведінки.
Використання ефективних методів корекції одержаних матеріалів із країн, які надали відповідну інформацію
Широке використання методів середніх величин, індексів, які дозволяють провести типологічні, варіаційні і аналітичні угрупування, як за первинними, так і вторинними ознаками.
Таким чином, аналіз даних міжнародної правової статистики дає змогу порівняти прояви окремих правових явищ у різних країнах і висвітлити їх тенденції у глобальному масштабі по регіонах і групах країн, динаміці струк-турних показників, кореляційних зв`язків між правовими і соціально-еконо-мічними явищами. А в цілому виявити тенденції розвитку законослухняного суспільства і реагування людської спільноти на кримінальні реалії.
2. Правова статистика міжнародних організацій
Велика різноманітність статистичних показників, які надають окремі держави з міжнародної правової статистики, спричинили необхідність ство-рення спеціальних організацій, які збирають і обробляють відомості про стан правопорядку в окремих державах і в цілому в світі. Ці організації можуть бути як національними, так і інтернаціональними.
Міжнародні статистичні організації не тільки розробляють статистич-ну методологію і програми спостережень, але й збирають і опрацьовують статистичні дані.
Серед міжнародних організацій найважливіше значення мають статис-тичні органи ООН. Методологічним центром цих служб є Міжнародний ста-тистичний інститут. На сесіях інституту затверджують методологію, визна-чають різні показники, а також узгоджують методи спостережень у різних країнах.
Практичну діяльність ООН здійснює через Статистичну комісію ООН і статистичний відділ секретаріату ООН.
Статистична комісія ООН (заснована у 1946 р.) як провідний орган сучасної міжнародної статистики здійснює розробку міжнародних стандартів і координує статистичну діяльність різних міжнародних організацій, які співробітничають з ООН в галузі статистики.
Такими організаціями є:
Міжнародна організація праці (МОП);
Продовольча і сільськогосподарська організація Об`єднаних Націй (ФАО);
Організація Об`єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);
Організація Об`єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО);
Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР);
Міжнародний валютний фон (МВФ);
Всесвітня організація охорони здоров`я (ВОЗ);
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО);
Всесвітня поштова спілка (ВПС);
Міжнародна спілка інтербачення (МСІ);
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО);
Міжнародна морська організація (ММО);
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ);
Міжнародна асоціація розвитку (МАР);
Міжнародна фінансова корпорація (МФК);
Міжнародна спілка електрозв`язку (МСЕ);
Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР);
До інших міжурядових установ відносять:
Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ);
Генеральна угода по тарифах і торгівлі (ГАТТ);
Міжнародний торговий центр ЮНКТАД - ГАТТ (МТЦ).
Рекомендації, які розробляє Статистична комісія, є основою діяльності Статистичного бюро ООН. Комісія підпорядкована Економічній і Соціальній раді ООН, якій вона надає доповіді про рішення, що прийняті на сесіях. Комісія діє у таких напрямках:
Аналіз досвіду окремих країн у розробці статистичної методології.
Поліпшення порівнянності даних і розробка міжнародних стандартів.
Розробка заходів щодо надання допомоги різним країнам в організації національної статистики.
У підпорядкованості центральному апарату ООН знаходиться демографічна статистика і всі інші галузі економічної статистики, за винятком статистики сільського господарства і праці. Відповідальність за їх розвиток покладено відповідно на Продовольчу і сільськогосподарську орга-нізацію Об`єднаних Націй (ФАО) і Міжнародну організацію праці (МОП).
Статистична комісія і Статичне бюро координують діяльність міжна-родних спеціалізованих установ в галузі статистики, розробляють, узгоджу-ють і поширюють міжнародні статистичні рекомендації, видають міжнародні щорічники тощо.
Статистична комісія разом із Статичним бюро ООН та іншими міжнародними статистичними та економічними організаціями розробляє міжна-родні стандарти: наприклад, міжнародні класифікації галузей економічної діяльності та класифікацію товарів. При цьому вона здійснює аналіз досвіду переписів населення і промисловості у різних країнах світу, методів та орга-нізації статистики транспорту, зв`язку, торгівлі, статистики рівня життя на-селення та ін. Крім того, комісія розробляє міжнародні стандарти в галузі зведених господарських показників (системи національних рахунків, міжга-лузевих балансів, капітальних вкладень та інвестицій). На своїх сесіях Ста-тистична комісія приділяє багато уваги поліпшенню методів розрахунку по-казників зовнішньої торгівлі, статистиці оптових цін, а також соціальній статистиці.
Проблеми статистики населення крім Статистичної комісії детально вивчає Комісія з питань народонаселення Економічної і Соціальної ради ООН.
Останнім часом регіональні економічні комісії ООН і насамперед Економічна комісія ООН для Європи, виконують велику роботу з міжнародної статистики. При комісії створена постійно діюча Конференція європейських статистиків, пленарні засідання якої, починаючи з 1953 р., щорічно прово-дяться у Женеві.
Важливу роль у розвитку сучасної міжнародної статистики відіграють Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Статистична комісія Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), відділи міжна-родної статистики ряду зарубіжних країн, зокрема США, Великобританії, Японії.
Широкого визначення набуває статистична діяльність країн, що розви-ваються, в галузі міжнародної статистики (Конференція азіатських і афри-канських статистиків у ЮНІДО - Організація ООН сприяння промисловому розвитку).
В 1973 р. було засновано Міжнародну асоціацію статистичних обсте-жень (the International Association of Survey Statisticians - IASS), як одну із секцій Міжнародного статистичного інституту з метою сприяння вивченню та розвитку теоретичних та практичних засад вибіркових обстежень та переписів, підвищення зацікавленості щодо проблем обстежень та переписів з боку фахівців-статистиків, урядів та суспільства в різних країнах світу.
У галузі кримінально-правової статистики головна роль належить Економічній і Соціальній Раді ООН (ЕКОСОС), на яку покладено завдання координації співпраці держав у галузі попередження злочинності.
У 1971 р. ООН заснувала Комітет щодо попередження злочинності і боротьби з нею, в обов`язки якого входить надання доповідей по різних сис-темах боротьби зі злочинністю і поводження з правопорушниками, проведен-ня статистичного аналізу, підготовка конгресів ООН по попередженню зло-чинності. На всіх конгресах ООН, які проводяться кожні п`ять років, велике значення надавалося вивченню тенденцій в динаміці злочинності, проблемам її прогнозу, плануванню заходів протидії, уніфікації статистичних показни-ків.
Головним методологічним центром ООН є заснований в 1968 р. Цент-ральний науково-дослідний інститут по попередженню злочинності і повод-ження з правопорушниками ООН і регіональні інститути для Східної і Захід-ної Європи, для Азії і Далекого Сходу, для Центральної і Південної Африки.
До числа найбільш значних міжнародних організацій, які займаються вибірковим статистичним спостереженням відносяться: Міжнародна Асоціа-ція кримінального права (МАКП); Міжнародне кримінологічне об`єднання; Міжнародна соціологічна асоціація; Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Крім того проблемами кримінальної статистики займаєть-ся багато приватних соціологічних організацій, які проводять вибіркові до-слідження у різних країнах світу.
Вперше питання про порівнянність кримінально-статистичних даних різних держав було поставлено Адольфом Кетле на 1 Міжнародному статис-тичному конгресі в 1853 році . З тих пір ця проблема неодноразово обгово-рювалась на конгресах по міжнародній статистиці і на сесіях Міжнародного статистичного інституту, Конгресах ООН по попередженню злочинності і по-водженню з правопорушниками. Але суттєвих позитивних зрушень у цьому напрямку за весь цей час так і не було зроблено.
І лише несприятлива ситуація з боротьбою зі злочинністю у світі зму-сила Генеральну Асамблею 18 грудня 1972 р. прийняти резолюцію 3021 (ХХУП сесія), в якій державним членам ООН було запропоновано інформу-вати Генерального Секретаря про стан злочинності у їх країнах, стосовно офіційно зареєстрованих злочинів.
Організація Об`єднаних Націй з 1970 р. проводить велику роботу по збиранню статистичних даних про злочинність. В результаті були підготов-лені шість оглядів стану злочинності у світі і окремих регіонах. Кожний з них охоплює період в п`ять років: 1970 - 1975, 1976 - 1980, 1981 - 1985, 1986 - 1990, 1991 - 1995, 1996 - 2000. Кожний з цих оглядів готувався до наступно-го Конгресу ООН по попередженню злочинності. Незважаючи на те, що да-леко не всі держави надають статистичні дані, а одержані показники не завжди є порівняними, велика різниця в рівні латентності у різних країнах, ці огляди надають можливість одержати достатньо чітке уявлення про стан криміногенної ситуації у світі і окремих регіонах.
Зараз в ООН створена інформаційна система показників кримінально-правової статистики і діяльності органів поліції, прокуратури, судів і тюрем.
Таким чином, в умовах глобалізації і інтернаціоналізації злочинності у світі створенні уніфіковані міжнародні системи збору показників правової і кримінально-правової статистики є важливою передумовою для всебічного аналізу і розробки заходів по встановленню ефективного контролю над про-явами транснаціональної злочинності.
3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
Організація державної правової статистики у кожній країні має свої осо-бливості. На неї впливають структура економіки, державний устрій, традиції певної країни та інші фактори.
Головною особливістю організації правової статистики у більшості країн світу є те, що вона децентралізована і не має чіткої структурної систе-ми, як в нашій країні. Друга особливість полягає у відсутності єдиної мето-дології і системи збирання даних про правові явища. Третя особливість, це те, що інформацію про правові явища збирають безліч різноманітних органі-зацій. Поширена система приватних статистичних органів, які обслуговують перед усім приватні компанії, а іноді виконують замовлення державних ста-тистичних органів. Четверта особливість - наявність великого обсягу статис-тичної інформації, її безсистемність і непорівнянність, що не дає можливо-сті органам державної статистики здійснювати перевірку достовірності ста-тистичних даних.
Таким чином єдина статистична реєстрація цивільно-правових фактів та інших явищ і процесів, які характеризують юридичну діяльність у самому широкому розумінні цього слова практично не існує і вона дуже слабко ви-світлюється в офіційній статистиці.
Виходячи з цього, ми головним чином зупинимося на характеристиці кримінально-правової, судової, пенітенціарної і кримінологічної статистики в деяких країнах, яка отримала найбільший розвиток у своїй практичній орга-нізації у розвинутих країнах і являється предметом більш ретельного аналізу.
Під міжнародною кримінальною статистикою розуміється кримінально-правова статистика значної кількості держав, заснованої на вітчизняній сис-темі показників, тотожних по своїй природі, які мають однакові джерела, ре-гулярно збираються і обробляються на засадах єдиної методології. На жаль, такої уніфікованої міжнародної кримінальної статистики на сьогодення фак-тично не існує, хоча питання про її заснування має вже більш ніж вікову іс-торію, впродовж якої проходить її становлення як напрямку міжнародних статистичних досліджень.
Кримінальна статистика кожної держави відтворює специфічні особли-вості свого кримінального права, процесу, судового устрою, і вони настільки істотні, що вкрай ускладнюють повноцінний порівняльний статистичний аналіз.
Тому при вивченні показників міжнародної кримінальної статистики на-самперед слід мати на увазі розбіжності кримінального законодавства. В од-них країнах злочинні діяння підрозділяються на злочини, проступки і право-порушення. В інших - на злочини і правопорушення. В третіх - на злочинні діяння, які переслідуються по обвинувальному висновку, або без такого і т. д. Значно розрізняється і коло тих діянь, які визначаються як злочинні і пока-ранні. Є особливості і в юридичному визначені окремих понять: співучасть, замах на злочин, рецидив і багато інших. Істотна різниця і у визначенні скла-дів злочинів. Слід враховувати і ступінь інтенсивності діяльності органів по-ліції і суду у виявленні злочинів, а також кримінально-процесуальне законо-давство і організацію системи протидії злочинності в окремих країнах.
Істотна різниця існує і в самій організації кримінальної статистики в різних країнах світу. В чому ж полягає ця різниця?
По-перше, у системі показників, які характеризують злочин і особу злочинця.
По-друге, значне різноманіття у системі первинного обліку злочинів. А від цього багато в чому залежить повнота і якість статистичних даних, які друкуються в окремих країнах світу. Так, наприклад, викликає значний сум-нів якість офіційних кримінально статистичних відомостей Туреччини, Іспа-нії, Португалії, Мексики, деяких країн Азії, Африки, кримінальна статистич-на звітність яких навіть не поділяє справи на кримінальні та цивільні. В де-яких країнах Азії і Африки офіційної кримінальної реєстрації злочинів зовсім не існує.
По-третє, значні розбіжності існують і у одиницях виміру злочинності і адміністративних правопорушень. Офіційні статистичні дані характеризують зареєстровані злочини, розглянуті кримінальні справи, вироки, заарештова-них, обвинувачених, засуджених і т.д. без особливої їх диференціації. У Ве-ликій Британії (Англія, Уельс, Шотландія, Ірландія) до цього часу немає єди-ної статистики злочинності і судимості, хоча і друкується ряд статистичних збірників, в яких з різних боків висвітлюється діяльність системи криміналь-ної юстиції.
По-четверте, значна різниця у повноті охоплення статистичними показ-никами явищ, що реєструються. У деяких країнах друкуються відносно повні дані про всі виявлені злочини, у інших - вибіркові дані про злочини.
По-п`яте, нерідко із статистичних збірників не вдається з`ясувати на-скільки повна і вичерпна ця інформація.
По-шосте, складнощі порівняльно-статистичного аналізу злочинності у міжнародному масштабі обумовлюються і змінами чинного законодавства, які вносять істотні корективи в статистичні дані, а також змінами в організа-ції структурної побудови правоохоронних і судових органів.
Однак, не зважаючи на всі ці ускладнення порівняльно-статистичне вив-чення злочинності у міжнародному масштабі дає можливість для виявлення основних тенденцій динаміки злочинності у світі, її структури і особливостей регіональних проявів.
Розглянемо стисло систему організації статистичного обліку у деяких зарубіжних країнах.
США
Сполучені Штати Америки - країна з достатньо розвинутою, але далеко не повною кримінально-правовою статистикою. Статистика США де-централізована. Окрім ФБР статистичний облік злочинності в країні прово-дять понад десятка інших організацій: Національна служба інформації по кримінальній юстиції і кримінальній статистиці, Національний інститут по зловживанню наркотиками, Управління федеральних тюрем США, Управлін-ня судами США, Національна рада по злочинності і деліктвентності, Націо-нальний інститут правосуддя і попередження злочинності неповнолітніх, Інститут права і соціальних досліджень, Служба пробації і т.д.
Система державної статистики США будується за принципом створення так званих “фокусних точок”, тобто збирання даних здійснюється у певних відомствах і переважно про тяжкі злочини.
У США збирання статистичних даних про злочинність здійснюється на двох рівнях: на рівні штатів і на федеральному рівні. Звіти надаються відпо-відними агентствами штатів до ФБР. ФБР публікує кримінальну інформацію у різному вигляді. Але основним є щорічник - “Єдиний звіт про злочинність. Злочинність у США (Uniform Crime Reports. Crime in the United States)”. В ньому у федеральному масштабі і в розрізі окремих штатів публікуються ві-домості:
1) відносно восьми видах індексних (найбільш небезпечних) злочи-нах (вбивства, зґвалтування, грабежі, розбійні напади, злочини з проникнен-ням у приміщення, крадіжки, крадіжки автомобілів, підпалювання);
2) показ-ники про розкриті злочини;
3) відомості про арешти по 21 видах злочинної поведінки, у тому числі стосовно індексних злочинів;
4) відомості про працівників правоохоронних органів.
Окрім того адміністрація США не обмежується збиранням офіційної статистики про індексну злочинність. З 70-х років у країні систематично (1 раз в рік) проводиться репрезентативне вибіркове опитування населення з ме-тою виявлення осіб, які стали жертвами злочинів і не зверталися у правоохо-ронні органи (в цілях встановлення латентної злочинності). Одержані дані Міністерство юстиції публікує у загальному довіднику і в спеціальному збірнику про кримінальну віктимізацію в країні.
Германія
В Германії існує чотири самостійні інформаційні підсистеми статистичного обліку злочинності, які регулярно публікуються у розгорну-тому і стислому вигляді у відповідних збірниках. Це - поліцейська кримі-нальна статистика; статистика кримінального переслідування (вироки суду); статистика виконання покарань (охоплює осіб, які засуджені до позбавлення волі); статистика осіб умовно засуджених. Кожна із цих систем взаємно до-повнює одна іншу. Статистика Германії характеризується найбільшою досто-вірністю статистичних даних. Важливе значення віддається чіткому визна-ченню понять, які використовуються для відокремлення одиниць обліку. Одержані статистичні дані відображаються поліцейським відомством в Єди-ному щорічному статистичному звіті. Важливою особливістю німецької кри-мінальної статистики є наявність значної кримінологічної інформації про злочин, особу злочинця, обставини злочину і її жертву, стабільність у друку-ванні звітів, їх доступність і добра адаптація до використання.
Франція
У 1825 році Франція встановила першу національну систему кримінальної статистики. В наш час Французький національний інститут ста-тистики і економічних досліджень випускає статистичний щорічник Франції, у якому є глава “Юстиція”. У цій главі зосереджені дані судової і пенітенці-арної статистики. Дані поліції про кількість зареєстрованих злочинів не пуб-лікуються. Судова статистика містить цифрові дані про кількість осіб, засуд-жених судами присяжних, виправданих трибунальними і апеляційними суда-ми в метрополіях і заморських територіях. Пенітенціарна статистика містить цифрові дані про кількість і рух засуджених у пенітенціарних установах. Особливістю статистичного обліку у Франції є поділ правопорушень на три категорії - злочини, проступки і порушення, що відповідає структурі судо-устрою Франції.
Швеція
В Швеції з 1913 року публікуються офіційні статистичні дані про злочинність. Кримінальна статистика Швеції підрозділяється на: полі-цейську, судову і тюремну. Поліцейська статистика найбільш обмежена. В ній містяться дані тільки про кількість злочинів, які стали відомі поліції, і публікується лише з 1950 р. Судова і тюремна статистика представлена більш детальніше: в ній наводяться дані про кількість засуджених по категоріях злочинів, про міри покарання, про вік, стать правопорушників, злочинців-ре-цидивістів, кількість засуджених, які знаходяться в тюрмах, звільнених і т.д.
Японія
В Японії, так же як і в інших країнах, облік злочинності здійс-нюється державними органами. Статистичні дані надають: Головне полі-цейське управління, органи прокуратури, служби пробації і пенітенціарних органів, секретаріат Верховного суду. Ці органи видають відповідні статис-тичні збірники своїх відомств. Комплексний науково-дослідний інститут Мі-ністерства юстиції узагальнює статистичні дані та видає у вигляді “Білої книги про злочинність”. Крім того, Головним поліцейським управлінням що-річно видається “Біла книга про поліцію”, в якій висвітлюються різні на-прямки діяльності поліції. Поліцейська статистика Японії найбільш достовір-на і придатна для статистичного аналізу.
Особливістю японської кримінальної статистики є роздільний облік зло-чинів, передбачених КК і злочинів, передбачених статутними законами, які не ввійшли до КК. По категоріях злочинів, передбачених КК, облік ведеться як за кількістю злочинів, так і злочинців. По категоріях статутних злочинів враховується тільки кількість справ, переданих до прокуратури.
Країни СНД
В країнах СНД організація кримінально-правової статис-тики багато в чому аналогічна її організації і функціонуванню в Україні. Різниця полягає лише в структуюванні органів, які здійснюють статистичний облік і звітність про окремі показники в документах первинного обліку. Але в сучасних умовах необхідність побудови чіткої і єдино образної системи кримінально-правової статистики, яка б задовольняла своїми показниками, не тільки оперативні, але й наукові кримінологічні вимоги, особливо відчутна. Інтеграційні процеси в державах СНД, діяльність міждержавних організова-них злочинних угрупувань актуалізували необхідність розробки системи по-казників про злочини для забезпечення міжнародних зіставлень. У Програмі методологічних робіт Статистичного комітету держав СНД і на поточних за-сіданнях Ради керівників статистичних служб країн-учасників СНД на цю проблему неодноразово зверталась увага.
Таким чином, можна зробити загальний висновок, що для конкретного статистичного аналізу показників міжнародної кримінально-правової стати-стики необхідно використовувати матеріали економічної, демографічної, со-ціально-культурної статистики і багато інших матеріалів.
В Україні проводиться робота по вдосконаленню статистичної методо-логії і переходу України на прийняту у міжнародній практиці систему обліку і статистики ринкової економіки відповідно до завдань, які були поставлені в Концепції побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, затверджених Поста-новою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р.
Список літератури
Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник. - М.: Юристъ, 2009. - 400 с.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок ведення спеціальної митної статистики” від 12 грудня 2002 р. № 1865. // Урядовий кур`єр 19.12. 2002. - с. 20.
Правова статистика: Навч. посібник /О.Г.Кальман, І.0. Хри-стич. - Х.: “Право”, 2008. - 204 с.
Правова статистика. Курс лекцій./ О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та інші. Під заг. ред. О.М. Джужи. - К.: [НАВСУ: Правові джерела], 2007. - 336 с.
5. Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. - М.: Юристъ, 2009. - 588 с.
6. Словарь криминологических и статистических терминов. // Кальман А.Г., Христич И.А. - Х.: ИИПП АПрН Украины, изд-во “Гимназия”, 2008. - 96 с.
7. Статистика: Підручник/За ред, А.В. Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. - К.: Вища шк., 2008. - 623 с.
8. Статистика: Підручник/ С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2007. - 467 с.
9. Статистичний облік і звітність у правоохоронних органах України// Кальман О.Г., Христич І.О. Науково-практичний посібник. - Х.: ІВПЗ АПрН УКраїни, вид-во “Гимназия”, 2008. - 140 с.
10. Трофімова Г.Г. Правова статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2006. - 75 с.
11. Чернадчук В.Д. Правовая статистика: конспект лекций. - К.: МАУП, 2009. - 72 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальне поняття статистики. Зміст статистики, як теоретичної дисципліни та предмет дослідження. Предмет, цілі і завдання правової статистики. Її галузі та історія розвитку. Державна статистика в Україні. Її подальша модернізація та реформування.
контрольная работа [17,1 K], добавлен 04.04.2009Поняття правової культури та її концепції. Розгляд правової культури через призму творчої діяльності. Структура правової культури. Категорії та модель правової культури. Правове виховання як цілеспрямована діяльність держави. Правова культура юриста.
реферат [36,2 K], добавлен 26.08.2013Становлення поняття правової соціалізації в історичному розвитку суспільства. Сутність та напрямки правової соціалізації особистості. Роль правової соціалізації у формуванні правової культури. Правова соціалізація як форма соціального впливу права.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 08.06.2015Загальне поняття і ознаки правової культури, її структура та функції. особливості правової культурі як елементу соціального порядку. Правосвідомість в сучасному українському суспільстві. Правова інформатизація як засіб підвищення правової культури.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 09.04.2013Визначення ключових структурних елементів правової свідомості особи. Класифікація правосвідомості в залежності від різних критеріїв. Ізольована характеристика кожного з елементів структури – правової психології, правової ідеології та правової поведінки.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 09.04.2013Роль та завдання правової роботи - комплексу заходів, що здійснюються державними органами управління, посадовими особами з метою забезпечення суворого дотримання закону у всіх сферах господарської діяльності. Організація роботи юридичної служби.
реферат [25,2 K], добавлен 15.10.2014Міжнародне правопорушення як підстава притягнення до міжнародної відповідальності. Кодифікація інституту відповідальності міжнародних організацій. Сучасний стан відповідальності міжнародних організацій за порушення міжнародно-правових зобов’язань.
курсовая работа [495,3 K], добавлен 21.12.2014Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Розкриття понять "правова система", "правова сім’я". Історія виникнення і розвитку романо-германської правової системи в Європі, роль університетів у її формуванні. Характерні особливості правового регулювання в країнах романо-германської правової сім’ї.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 10.01.2013Поняття міжнародно-правової відповідальності. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав. Міжнародно-правові зобов’язання, що виникають у зв’язку з заподіянням шкоди внаслідок учинення дії, що не становить міжнародного протиправного діяння.
реферат [24,7 K], добавлен 19.08.2010
