Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

Кафедра обліку, аудиту та економічного аналізу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»

Тема: Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим і судом

Студента Ховбоши Н. О.

Зміст

Вступ

1. Особливості складання висновку судово-бухгалтерської експертизи

2. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим

3. Виявлення та усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у провадженні судово-бухгалтерської експертизи

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Завершальною стадією участі експерта-бухгалтера у розслідуванні кримінальної або цивільної справи є реалізація висновку експерта у судовому процесі. Тому дуже велику роль він грає у судово-бухгалтерській експертизі. Висновок експерта-бухгалтера використовується у системі доказів у кримінальних і цивільних справах.

Процесуальним правом передбачена участь експерта-бухгалтера у судовому процесі. У ході судового засідання експерт-бухгалтер може з дозволу суду задавати питання обвинуваченому, потерпілому, свідкам по обставинам справи, що має значення для його висновку. Учасники судового процесу (прокурор, підсудний, його захисник та ін.) можуть задавати експерту-бухгалтеру питання, що стосуються справи, у письмовій і усній формі та які фіксуються у протоколі судового засідання.

Експерт-бухгалтер може брати участь в обговоренні поставлених питань, з дозволу суду висловлювати свою думку, відповідати на конкретні питання про правильність їхнього формулювання. Суд не повинен допускати постановку тих питань перед експертом-бухгалтером, які носять правовий характер (наприклад, чи мало місце розкрадання коштів обвинуваченим та яка ступень його провини у цьому). Рішення питань правового характеру є прерогативою судових органів.

1. Особливості складання висновку судово-бухгалтерської експертизи

Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок експертизи, що виконується під час судового розгляду, складається з урахуванням таких особливостей:

1. у вступній частині висновку не записують про попередження експерта про відповідальність за надання свідомо помилкового висновку, тому що це роблять у протоколі судового засідання;

2. якщо з питань, що їх дозволять ставити під час судового розгляду, проводилася судова експертиза на попередніх стадіях процесу, і експерт-бухгалтер згоден з її висновками, він вправі посилатися на них.

Висновок експертизи й усі додатки до нього складають у двох примірниках, один з яких направляється особі чи органу, що призначили експертизу, а другий залишається в архіві експертної установи.

Копія висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду, разом з копією ухвали суду про її призначення подається експертом до експертної установи.

Ст. 77 КПК України передбачені випадки, коли експерт не має можливості надати висновок:

1. якщо поставлені перед експертом питання виходять за межі його спеціальних знань;

2. якщо надані експерту матеріали є недостатніми для надання висновку.

За наявності цих обставин експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок. Однак у КПК немає вказівок, в якій формі таке повідомлення має бути складене, також не передбачений і зміст цього документа.

На наш погляд, повідомлення про неможливість дати висновок має складатися за змістом, аналогічним висновку експерта, з тією різницею, що замість викладення дослідження з поставлених питань треба навести обґрунтування неможливості надати висновок.

Необхідність у складанні повідомлення про неможливість дати висновок виникає в цьому разі тільки тоді, коли слідчий або суд вичерпали всі можливості надати експерту необхідні матеріали або коли надані експерту матеріали недоброякісні, бухгалтерський облік перебуває в незадовільному стані, через що керуватися ним не можна.

Повідомлення про неможливість дати висновок має бути мотивованим: у ньому вказується, чому експерт уважає, що питання не входять до його компетенції, або чому на підставі матеріалів, поданих для дослідження, не можна відповісти на поставлені питання. В останньому разі бажано конкретно вказати, відсутність саме яких матеріалів перешкоджає наданню висновку.

2. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим

Оцінка висновку стосовно відповідності процесуальним вимогам позитивна, якщо:

1. по-перше, дотримано процесуальні норми під час проведення експертизи;

2. по-друге, коли висновок складено відповідно до ст. 200 «Висновок експерта» Кримінально-процесуального кодексу України або ст. 60 «Висновок експерта» Цивільно-процесуального кодексу України.

Порушення цих нормативних активів часто призводить до повторних експертиз або навіть до скасування відповідних рішень слідчих органів і судів вищими правоохоронними органами.

Найважливішими процесуальними нормами для оцінки слідчим і судом висновку експерта є належність, допустимість і доброякісність доказів.

Ознайомившись з висновком бухгалтера-експерта, слідчий, згідно зі ст. 201 КПК України, може допитати експерта для отримання роз'яснення або доповнення до висновку, про що складається протокол. Такий допит може мати місце й у зв'язку з неповним описом процесу дослідження, нечітким викладом у документі окремих думок, наявністю у висновку не роз'яснених спеціальних бухгалтерських термінів і формулювань. Експерт може бути також допитаний з метою уточнення його компетенції і кваліфікації, даних про його стосунки з особами, зацікавленими в наслідках експертизи, тощо.

Матеріали експертизи згідно зі ст. 202 КПК України мають бути пред'явлені обвинувачуваному. Про це слідчий складає протокол, в якому викладає пояснення, зауваження і заперечення обвинувачуваного і його клопотання. Ці зауваження і заперечення можуть стосуватись як компетентності та об'єктивності експерта-бухгалтера, так і сутності висновку, зокрема, обраної методики, повноти дослідження, правильності вихідних даних. Слідчий зобов'язаний перевірити зауваження і клопотання обвинувачуваного і, керуючись інтересами всебічного і повного розслідування, прийняти щодо них рішення та оформити його відповідною постановою.

Рис. 1. Основні стадії оцінки експертного висновку

Матеріали експертизи згідно зі ст. 202 КПК України мають бути пред'явлені обвинувачуваному. Про це слідчий складає протокол, в якому викладає пояснення, зауваження і заперечення обвинувачуваного і його клопотання. Ці зауваження і заперечення можуть стосуватись як компетентності та об'єктивності експерта-бухгалтера, так і сутності висновку, зокрема, обраної методики, повноти дослідження, правильності вихідних даних. Слідчий зобов'язаний перевірити зауваження і клопотання обвинувачуваного і, керуючись інтересами всебічного і повного розслідування, прийняти щодо них рішення та оформити його відповідною постановою.

Висновок експерта-бухгалтера в кримінальному і цивільному процесах може оцінюватися всіма учасниками судового розгляду.

Висновок експерта не є обов'язковим для осіб, які провадять дізнання, слідчого, прокурора або суду, але незгода з ним має бути мотивована у відповідних постановах, ухвалах або у вироку. Під час розгляду справи в касаційному і наглядовому порядку вищий суд також має можливість оцінити висновок експерта-бухгалтера в повному обсязі.

Слідчий, перевіряючи додержання у висновку експерта процесуальних норм, установлює правильність посилання на нормативні акти у аргументації доказів. Оцінюючи докази, подані у висновку експерта-бухгалтера, перевіряють, чи дотримувались процесуальні норми щодо обвинувачуваного (задоволення клопотання про недовіру експерту, постановки додаткових питань для дослідження експертизи, проведення експертизи без участі обвинувачуваного).

Однією з процесуальних вимог у оцінці якості висновку експерта-бухгалтера є використання в експертних дослідженнях доброякісних матеріалів (первинних документів, облікових регістрів, звітності). Експерт не несе відповідальності за фальсифікацію документів бухгалтерського обліку, але його обов'язок полягає у перевірці доброякісності поданих матеріалів у межах своєї професійної компетенції.

3. Виявлення та усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у провадженні судово-бухгалтерської експертизи

судова бухгалтерська експертиза процесуальний

Згідно зі ст. 23 і 64 КПК під час провадження попереднього слідства, дізнання і розгляду справи в суді виявленню і доказу підлягають також обставини, які сприяють вчиненню злочину. У зв'язку з цим висновок експерта-бухгалтера з цих питань має важливе значення для виконання правоохоронними органами завдань, пов'язаних із запобіганням правопорушень.

Експерт-бухгалтер у межах своєї компетенції може допомогти виявити обставини, які сприяли вчиненню правопорушень, а також запропонувати заходи щодо їх усунення.

Експерт-бухгалтер дає свої рекомендації лише на підставі аналізу первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності підприємства, використовуючи свої спеціальні знання, не торкаючись при цьому юридичної відповідальності посадових осіб за створення ними умов, які сприяли вчиненню правопорушень. При цьому експерт-бухгалтер має зазначити, які нормативно-правові акти, інструкції, положення порушені, вказати характер виявлених порушень і хто їх допустив.

Експерту-бухгалтеру під час дослідження цих питань можуть бути потрібними додаткові матеріали: акти проведених ревізій, перевірок та інвентаризацій за попередні періоди, копії наказів і розпоряджень керівника організації відносно результатів проведеного контролю, додаткові пояснення керівника підприємства, головного бухгалтера, матеріально відповідальних і посадових осіб, ревізорів-контролерів, працівників бухгалтерії тощо з досліджуваних питань. На вимогу експерта йому мають бути надані необхідні матеріали.

Виявивши порушення і недоліки в організації обліку і контролю, які сприяли вчиненню правопорушень на підприємстві, що перевіряється, експерт-бухгалтер може рекомендувати у своєму висновку необхідні заходи щодо їх усунення. Ці рекомендації мають бути обґрунтованими і конкретними.

Слідчий (суд), аналізуючи висновок експерта-бухгалтера, вирішує питання, наскільки виявлені експертом обставини, які належать до обліку й контролю, сприяли вчиненню злочину, чи підтверджуються вони даними, що містяться в справі, а також перевіряє обґрунтованість заходів, рекомендованих експертом для усунення цих обставин.

Під час судового розгляду кримінальних справ про господарські злочини експерт-бухгалтер, використовуючи свої спеціальні знання, може ставити обвинувачуваному і свідкам запитання, які мають допомогти суду й учасникам судового розгляду якнайповніше з'ясувати обставини, що сприяли вчиненню правопорушень.

Якщо немає сумнівів у обґрунтованості висновку експерта-бухгалтера, суд використовує ці дані в сукупності зі здобутими в процесі попереднього слідства і судового розгляду доказами для підготовки ухвали (постанови). У ній аналізуються обставини, які сприяли вчиненню правопорушень. У ряді випадків суд, узявши до уваги рекомендації експерта-бухгалтера, може винести часткову (окрему) постанову (ухвалу) із зазначенням заходів, спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень.

Висновок

Отже можемо зробити висновок, що у випадках, коли експерт-бухгалтер не приймає участі у судовому засіданні, його висновок може бути оголошено у суді. Однак участь експерта-бухгалтера в судовому засіданні, як правило, обов'язково. Тому експерт-бухгалтер зобов'язаний з'явитися до суду на вимогу судових органів. Про час і місце судового засідання суд сповіщає експерта-бухгалтера.

У разі неявки експерта-бухгалтера на судове засідання суд зобов'язаний обговорити питання про можливість розгляду справи у його відсутності.

Реалізація висновку експерта-бухгалтера, складеного на стадії попереднього слідства або судового розгляду, починається з його допиту відповідно зі ст. 201

«Допит експерта» Кримінально-процесуального кодексу України. Допит експерта-бухгалтера проводиться після оголошення їм у суді висновку за результатами експертного дослідження і здійснюється з метою роз'яснення й доповнення висновку експерта. Про допит експерта-бухгалтера складається протокол судового засідання, у який записуються відповіді експерта на питання учасників судового засідання.

Якщо у ході судового розгляду виявляються нові докази, не відомі експерту-бухгалтеру раніше, він у своєму висновку робить відповідні зміни й доповнення. Після внесення змін і доповнень у висновок, складений за результатами первинної експертизи, експерт-бухгалтер дає роз'яснення по ним учасникам судового процесу. Поставлені учасниками судового процесу питання і відповіді експерта-бухгалтера приводяться у відповідних протоколах справи.

Таким чином, реалізація висновку експерта-бухгалтера у судовому процесі передбачає всебічний розгляд обставин, які сприяли здійсненню правопорушення, з метою встановлення розміру збитку, відповідальних за це осіб, виявлення причин правопорушень і розробка профілактичних заходів для попередження подібних правопорушень у майбутньому

Список використаних джерел

1. Закон України “ Про судову експертизу”, прийнятий Верховною Радою України 25 лютого 1994року № 4038-XII, із наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 28.

2. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 року № 996-XIV, із наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1999 - № 40.

3. Садекова А.М., Судово-бухгалтерська експертиза: навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни /Донецьк - ДонУЕП: 2010 - 83 с.

4. Рудницький В.С., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорний конспект). Навчальний посібник. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. - 304 с.

5. Судово-бухгалтерська експертиза. Навчальний посібник для студентів спец. 7. 050106 “Облік і аудит”. / За ред.. д.е.н., проф. Ф.Ф.Бутинця, - Житомир: ПП “Рута”, 2006. - 460 с.

Размещено на Allbest.ru