Удосконалення системи підготовки кадрів для органів прокуратури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення системи підготовки кадрів для органів прокуратури

Правовий статус органів прокуратури України, компетенція і повноваження її працівників, передбачені чинним законодавством, дають підстави стверджувати, що обіймати посаду прокурора повинна людина, яка володіє високими моральними і діловими якостями, з належним рівнем професійної підготовки. Високі вимоги до процесу підготовки кадрів для органів прокуратури, підвищення кваліфікації та навчання вже діючих працівників прокуратури безпосередньо пов'язані з прагненням до реформування правоохоронної системи, змінами, які відбулися останнім часом у процедурі розслідування кримінальних справ, тенденціями сучасного законодавства у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, а також безліччю інших позитивних зрушень, що мають місце у сучасному суспільстві. Зазначені чинники свідчать про актуальність наукового дослідження питань, які виникають у процесі функціонування системи підготовки кадрів для органів прокуратури.

Проблемам, пов'язаним із підготовкою кадрового складу органів прокуратури, приділяли увагу такі вчені, як М.М. Бурбика, С.В. Ківалов, Б.В. Лизогуб, Є.М. Попович, Г.П. Середа, М.К. Якимчук та багато інших. Однак питання вдосконалення системи підготовки кадрів для органів прокуратури з огляду на зміни у правовому регулюванні статусу прокурора та діяльності органів прокуратури (у зв'язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України) потребує додаткової розробки.

Наукова новизна статті полягає в тому, що це одне з перших комплексних досліджень особливостей системи підготовки кадрів для органів прокуратури.

Метою статті є вироблення найбільш прийнятих на сьогодні теоретичних засад підготовки кадрів для органів прокуратури, вивчення на основі аналізу наукових праць та чинного законодавства системи підготовки прокурорських кадрів і пошук напрямів її вдосконалення.

Діяльність щодо підготовки та виховання кадрів для органів прокуратури один із елементів її належного кадрового забезпечення. Не викликає сумніву той факт, що саме відповідне кадрове забезпечення, комплектування органів прокуратури працівниками, які володіють високими моральними і діловими якостями, мають високий професійний рівень, є запорукою якісного виконання завдань, поставлених перед прокуратурою. Саме люди, персонал, є визначальним елементом, що впливає на якість і ефективність роботи того чи іншого органу, організації, підприємства або установи.

Формування якісного професійного складу розпочинається з процесу відбору і підготовки (навчання) майбутніх працівників прокуратури. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII прокурорами можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України [1].

Стосовно вищої юридичної освіти осіб, які претендують на посади прокурорів в органах прокуратури, необхідно зазначити, що таку освіту повинні отримати претенденти у вищих навчальних закладах, з якими Генеральною прокуратурою України укладено довгострокові договори про цільову підготовку фахівців для органів прокуратури. У питаннях, пов'язаних із підготовкою кадрів для органів прокуратури, можна виділити декілька проблемних аспектів, які стосуються:

- статусу і відомчої приналежності закладів, що здійснюють підготовку прокурорів;

- підтримання належної обізнаності викладачів в актуальних проблемах прокурорської діяльності;

- забезпечення чіткої практичної спрямованості професійної підготовки прокурорів [2, 11].

Наведений перелік не є вичерпним, але в межах даної статті проаналізуємо саме окреслені питання.

Розглядаючи статус та відомчу приналежність закладів, в яких здійснюється підготовка прокурорів, потрібно виходити з того, що в Україні підготовку кадрів для органів прокуратури проводять вищі навчальні заклади, з якими Генеральною прокуратурою України укладено довгострокові договори про цільову підготовку фахівців для прокуратури. На сьогодні такі договори укладено з Національним університетом «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків); Національним університетом «Одеська юридична академія». Зазначені вищі навчальні заклади мають IV рівень акредитації, функціонують у системі освіти України та підпорядковані Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.

Серед вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку кадрів для органів прокуратури, особливе місце займає Національна академія прокуратури України, яка функціонує в системі органів прокуратури і підпорядкована Генеральній прокуратурі України. Таке підпорядкування вбачається доцільним та оптимальним, оскільки забезпечує функціонування навчального закладу в системі органів прокуратури, з одного боку, як самостійного суб'єкта з тільки йому наданими повноваженнями, а з другого боку, як установи, в якій взаємодіють і співпрацюють науковці та практики.

Однак хотілося б зазначити наступне. Якщо підпорядкованість Національної академії прокуратури України не викликає запитань, то правове регулювання її діяльності потребує вдосконалення. Свого часу М. Якимчук та Б. Лизогуб порушували питання про визначення правового статусу Національної академії прокуратури України та наголошували на доцільності введення до Закону України «Про прокуратуру» принаймні окремої статті, яка регламентувала б діяльність Національної академії прокуратури України, або прийняття за зразком європейських держав окремого Закону України «Про Національну академію прокуратури України» [2, 12].

Частково вказані пропозиції враховано та Законом України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури» від 18 вересня 2012 року №5288-VI доповнено Закон України «Про прокуратуру» (додано ст. 51² «Національна академія прокуратури України»). Відповідно до зазначеної статті Національна академія прокуратури України є державним вищим навчально-науковим закладом зі спеціалізованої підготовки прокурорів та інших працівників прокуратури, підвищення їх кваліфікації, а також здійснення науково-дослідної діяльності. Національна академія прокуратури України є юридичною особою, що діє на підставі законодавства України та статуту [1].

Загальноєвропейська практика підготовки фахівців для органів прокуратури і судів свідчить про особливе правове регулювання статусу навчальних закладів, які здійснюють таку підготовку. Маючи переважно відомчу належність або навіть самостійність, навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців для прокуратури та судів на підставі окремого нормативного акта. Так, закони про спеціалізовані навчальні заклади прийнято в Республіці Албанія, Республіці Болгарія, Грузії, Республіці Молдова, Туреччині й інших країнах [2, 11].

Зважаючи на те, що Національна академія прокуратури України є вищим навчальним закладом із особливим статусом, а також її постійну взаємодію з практичними підрозділами органів прокуратури і необхідність поєднання тенденцій розвитку відомчої науки та практичної спрямованості підготовки кадрів для органів прокуратури, слід більш детально врегулювати правовий статус Національної академії прокуратури України шляхом прийняття окремого закону або ж шляхом доповнення чинного Закону України «Про прокуратуру» окремим розділом.

Не менш важливим і актуальним є питання підтримання належної обізнаності викладачів в актуальних проблемах прокурорської діяльності. Професорсько-викладацький склад того чи іншого навчального закладу ставить за мету на належному рівні забезпечити майбутніх фахівців теоретичними знаннями та ознайомити з особливостями їх застосування в практичній діяльності.

Як зазначено в наказі Генерального прокурора України «Про організацію взаємодії органів прокуратури України з Національною академією прокуратури України» від 31 січня 2011 року №8, взаємодія з Національною академією прокуратури України розглядається як один із основних засобів поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації прокурорських кадрів, вдосконалення наукових досліджень з проблем діяльності прокуратури, її нормативного регулювання [3].

З метою взаємодії практики із відомчою наукою, в тому числі з метою підтримання обізнаності викладачів в актуальних проблемах діяльності практичних підрозділів прокуратури та отримання разом із тим наукового супроводу проблем практичної діяльності підрозділів прокуратури, передбачається надання Національній академії прокуратури України копій рішень колегій, постанов координаційних і міжвідомчих нарад, статистичних збірників, аналізів та узагальнень, методичних посібників і рекомендацій, інформаційних листів про позитивний досвід, а також інших матеріалів, необхідних для використання у навчальному процесі та наукових дослідженнях. Науково-педагогічний склад Академії, докторанти, аспіранти, здобувачі і магістранти, за попереднім погодженням, мають можливість вивчати архівні справи, документи й інші матеріали прокурорсько-слідчої практики з метою використання отриманої інформації в навчальному процесі та наукових розробках [3].

Підтриманню належного рівня обізнаності в актуальних проблемах практичної діяльності органів прокуратури сприяє періодичне стажування викладачів навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури, у практичних підрозділах.

Адже, як слушно зауважує С.М. Винокуров, надати майбутньому фахівцю загально-юридичні знання може будь-який вищий навчальний заклад, а забезпечити належну спеціалізовану підготовку прокурора та наблизити навчальний процес до потреб практики справа інша [4, 5]. Таким чином, враховуючи, що посади викладачів обіймають як особи, які мають досвід практичної роботи, так і особи, які не мають такого досвіду, програму стажування, підстави, періодичність та умови її проходження необхідно розробити окремо для різних категорій викладачів.

Зокрема, для викладачів, які не мають досвіду практичної діяльності, програмою їх стажування мають бути передбачені комплексний підхід до вивчення організації роботи органів прокуратури та ознайомлення з практикою застосування законодавства, що регулює діяльність прокуратури. Під час стажування доцільно брати участь у судових засіданнях, в заходах, що проводяться під час досудового розслідування кримінальних справ, підготовки документів прокурорського реагування тощо.

В організації стажування викладачів Національної академії прокуратури України, враховуючи її підвідомчість Генеральній прокуратурі України і поширення на її працівників положень Закону України «Про прокуратуру», а також зважаючи на тісну і постійну взаємодію Академії з практичними підрозділами органів прокуратури, майже не існує проблемних аспектів.

Разом із тим організація стажування професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури, які при цьому не підпорядковуються Генеральній прокуратурі України, недостатньо врегульована і не має правової регламентації. Варто зазначити, що стажування в практичних підрозділах прокуратури професорсько-викладацького складу навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури та підпорядковані Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, недостатньо поширене. Це, безумовно, негативно впливає на підготовку майбутніх прокурорів до практичної діяльності і знижує рівень обізнаності викладачів в актуальних питаннях практичної діяльності органів прокуратури. Враховуючи викладене, вбачається за доцільне поширити практику стажування викладачів та науковців вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено угоди про підготовку фахівців для органів прокуратури, і регламентувати зазначене питання шляхом розробки та видання відповідного спільного нормативно-правового акта Генеральної прокуратури України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Можна констатувати, що чітка практична спрямованість професійної підготовки прокурорів, наявна у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців для органів прокуратури, забезпечується насамперед за допомогою використання досвіду діючих прокурорів шляхом залучення їх до навчального процесу та наукової діяльності.

Поділяємо точку зору М. Якимчука і Б. Лизогуба про те, що практична спрямованість може досягатися завдяки наявності як практичного навчання у загальній програмі підготовки, так і постійного поєднання теоретичної та практичної його складових. Таке поєднання має місце в Національній академії прокуратури України серед 27 навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки кадрів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за денною формою, 21 становлять спеціальні курси прокурорської спрямованості [2, 13]. Враховуючи викладене, погоджуємось з Г.П. Середою, що «…чітка практична спрямованість підготовки може бути забезпечена лише навчанням у спеціалізованій магістратурі» [5, 6]. Отже, закономірним вбачається таке твердження: юридичним навчальним закладам системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України надавати спеціалізовану підготовку майбутнім прокурорам об'єктивно складно через відсутність належних організаційно-кадрових можливостей [6, 8].

Досягненню практичної спрямованості підготовки майбутніх прокурорів сприяє постійна ротація і стажування викладацького складу в прокуратурах усіх рівнів, проходження магістрантами прокурорського практикуму та переддипломного стажування. Важливу роль у цьому відіграє взаємозв'язок із замовником освітніх послуг Генеральною прокуратурою України та її активна участь в організації навчання і контролю знань [5, 6].

Зважаючи на викладене, призначення вперше на прокурорські посади осіб, які отримали вищу юридичну освіту поза державним замовленням та не пройшли цільову підготовку за рекомендацією органів прокуратури, не повинно мати місце. Як зазначено в наказі Генерального прокурора України «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» від 15 грудня 2011 року №2 гн, призначення вперше на прокурорсько-слідчі посади осіб, які отримали вищу юридичну освіту поза державним замовленням та не пройшли цільову підготовку за рекомендацією органів прокуратури, здійснюється тільки за погодженням з Генеральною прокуратурою України.

За оцінками прокурорів-практиків, найкраще адаптуються до роботи прокурорів саме випускники Національної академії прокуратури України. Це пов'язано з вивченням в Академії спеціальних дисциплін, максимально наближених до практичної діяльності. В цілому у кадровій політиці органів прокуратури спостерігається тенденція до комплектування кадрів прокуратури винятково випускниками Національної академії прокуратури України.

Вважаємо, на законодавчому рівні необхідно підвищити вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які претендують на призначення на прокурорські посади, і визначити, що прокурорами можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень магістра), а також необхідні ділові і моральні якості.

Цілком зрозуміло, що в статті розглянуто лише незначну частину питань стосовно особливостей функціонування системи підготовки фахівців для органів прокуратури. На жаль, обмежений обсяг наукової роботи не дає можливості дослідити їх комплексно, що зумовлює доцільність звернутися до цього питання у подальших публікаціях.

З огляду на викладене доходимо таких висновків. Національна академія прокуратури України є вищим навчальним закладом з особливим статусом, який здійснює постійну взаємодію з практичними підрозділами органів прокуратури і в якому поєднуються актуальні тенденції розвитку відомчої науки та практичної спрямованості підготовки кадрів для органів прокуратури, поширюється практика використання досвіду діючих прокурорів у навчальному процесі і підвищення практичної обізнаності науково-викладацького складу. Отож вважаємо за необхідне детально врегулювати правовий статус Національної академії прокуратури України, прийнявши окремий Закон України «Про Національну академію прокуратури України» або доповнивши чинний Закон України «Про прокуратуру» окремим розділом.

Зважаючи на важливість практичної спрямованості підготовки фахівців для органів прокуратури та підтримання обізнаності професорсько-викладацького складу в актуальних проблемах практики функціонування прокуратури України, на наш погляд, доцільно поширити практику стажування викладачів і науковців вищих навчальних закладів, з якими Генеральною прокуратурою України укладено угоди про підготовку фахівців для органів прокуратури, та регламентувати зазначене питання шляхом розробки і видання відповідного спільного нормативно-правового акта Генеральної прокуратури України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Враховуючи правовий статус прокурора і його повноваження, а також рівень підготовки фахівців для органів прокуратури Національною академією прокуратури України, вважаємо за необхідне на законодавчому рівні підвищити вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня осіб, які претендують на призначення на прокурорські посади, і визначити, що прокурорами можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту (кваліфікаційний рівень магістра), а також необхідні ділові та моральні якості.

Список використаних джерел

правовий працівник прокуратура кадр

1. Про прокуратуру: закон України від 5 листопада 1991 року №1789-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. №53. Ст. 793.

2. Якимчук М.К. Актуальні проблеми професійної підготовки суддів і прокурорів у аспекті європейської інтеграції України / М.К Якимчук, Б.В. Лизогуб // Вісник Національної академії прокуратури України. 2009. №3. - С. 10-15.

3. Про організацію взаємодії органів прокуратури України з Національною академією прокуратури України: наказ Генерального прокурора України від 31 січня 2011 року №8: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102

4. Винокуров С.М. Професійну підготовку прокурорських кадрів на рівень сучасних вимог / С.М. Винокуров // Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23 квітня 2009 року) / [редкол.: Г.П. Середа (відпов. ред.), М.К. Якимчук, В.М. Куц та ін.]. К.: Генеральна прокуратура України; Національна академія прокуратури України, 2009. 80 с.

5. Середа Г.П. Із виступу на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України, присвяченому питанням добору, розстановки, професійної підготовки та виховання кадрів 15 квітня 2008 року / Г.П. Середа // Вісник Національної академії прокуратури України. 2008. №1. С. 6-8.

6. Середа Г.П. Сучасна модель підготовки суддів та прокурорів / Г.П. Середа // Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 23 квітня 2009 року) / [редкол.: Г.П. Середа (відпов. ред.), М.К. Якимчук, В.М. Куц та ін.]. К.: Генеральна прокуратура України; Національна академія прокуратури України, 2009. 80 с.

7. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: наказ Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року №2 гн: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/nopd.html?_m= publications&_t=rec&_c=view&id=99856

Размещено на Allbest.ru