Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку

Наслідками перенесеного гострого отруєння можуть бути помутніння хрусталика, роговиці, навіть її прорив і втрата ока чи захриплість повна втрата голосу, хронічний бронхіт, емфізема легень, субатрофичне фаринголарингитне кровохаркання; можливе активізація туберкульозного процесу. Після отруєння з утратою свідомості надалі відзначалися зміни особистості, зниження інтелектуального рівня з випаданням пам'яті, неврологічні мікросимтомами (тремор рук, порушення рівноваги, тики, зниження тактильної і болючої чутливості); запаморочення, гипперрефлексія.

При невеликих концентраціях аміаку спостерігається більш легке роздратування очей і слизуватої оболонки носа, чихання, слиновиділення, легка нудота і головний біль, почервоніння обличчя, пітливість, біль у груд, позиви на сечовипускання.

5.2 Основні засоби захисту особового складу під час ліквідації аварій з НХР

5.2.1 Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини

Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини. .

Існуючі індивідуальні засоби захисту органів дихання розподіляються на дві основні групи за способом здійснення захисної дії, це:

1) засоби, що забезпечують захист шляхом фільтрування ураженого повітря;

2) засоби, що забезпечують захист шляхом ізоляції органів дихання від ураженого повітря.

До першої групи належать фільтруючі протигази і респіратори, які поділяються на:

- протипилові;

- протигазові;

- комбіновані.

До другої відносяться ізолюючі протигази, які поділяються на повітряні і кисневі. Повітряні протигази, у свою чергу, поділяються на шлангові та протигази, які працюють на стисненому повітрі, а кисневі - на протигази, що працюють на стисненому кисні і протигази, що працюють на хімічно зв'язаному кисні.

Ізолюючі протигази також класифікуються за принципом організації в них схеми дихання на протигази з:

- замкненою схемою дихання;

- напіввідкритою схемою дихання;

- відкритою схемою дихання.

До ізолюючих протигазів із замкненою схемою дихання відносяться протигази, в яких внутрішній об'єм, у якому обертається дихальна суміш, не має зв'язку з навколишнім середовищем при виконанні людиною вдоху чи видоху.

В протигазах з такою схемою організації дихання суміш, що видихається, не викидається в навколишнє середовище, а крізь шланг видоху потрапляє у регенеративний патрон. У регенеративному патроні суміш очищується від СО₂ і надлишкової вологи. Потім вона потрапляє в дихальний мішок, де збагачується киснем, який подається крізь редуктор з кисневого балончику, після чого суміш стає придатною для послідуючого використання. До протигазів із замкненою схемою дихання відносяться киснево-ізолюючі протигази та респіратори, такі як: КІП-8, РВЛ-1, Луганськ-2, Р-12, Р-30 та інші. До ізолюючих протигазів з напіввідкритою схемою дихання відносяться протигази, в яких дихальна суміш (повітря) подається з повітряного балону при спрацюванні легеневого автомату за рахунок дії легенів людини, а суміш, що видихується стравлюється через клапан у шолом-масці в навколишнє середовище.

До вказаних типів протигазів відносяться протигази вітчизняних розробок, що працюють на стиснутому повітрі, такі як: АСВ-2, АІР-317, АВХ та інші. Широка гама повітряних дихальних апаратів виробляється за кордоном такими фірмами, як "NTERSPIRO","AUER/MSA", "DRAGER" і т.п.

До протигазів з відкритою схемою дихання відносяться протигази, в яких внутрішній об'єм і відповідно, легені людини пов'язані з навколишнім середовищем як на вдосі так і на видосі. До такого типу ізолюючих протигазів відносяться шлангові протигази. Повітря для дихання забирається з чистої, не зараженої отруйними речовинами повітряної зони, проходить крізь пильовий фільтр і подається компресором чи надходить за рахунок зусиль легенів по повітряному шлангу в шолом-маску протигазу і далі потрапляє в легені людини. Суміш викидається крізь клапан в шолом-масці у навколишнє середовище. У минулому в Радянському Союзі виготовлялись шлангові протигази марки ПШ-1, ПШ-2 (з примусовим поданням повітря), шланговий апарат ДПА-5, пневмокостюми ЛГ-1; і ЛГ-5 ( забезпечують ізоляцію органів дихання і поверхні тіла від ураженого навколишнього середовища). Фільтруючі протигази також можна віднести до протигазів з відкритою схемою організації дихання. Під час вдоху уражене повітря потрапляє у фільтруючу коробку, де очищується від отруйних речовин до небезпечної концентрації, і крізь шланг потрапляє в шолом-маску і легені людини. Суміш, що видихається, виходить крізь клапан в шолом-масці назовні. Відповідно ГОСТ 12.4.034.-85 фільтруючі протигази позначаються літерою "Ф". До фільтруючих протигазів, в яких можна працювати в зоні ураження аміаком, відносяться протигази ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7М та інші.

З фільтруючих протигазів можуть бути застосовані ті, які зазначені в табл. 5.1. При цьому необхідно враховувати, що час захисної дії фільтруючого протигаза не великий, а при високих концентраціях аміаку цими протигазами користатися практично неможливо, тому що вже в перші хвилини роботи в ньому відчувається запах аміаку. Це робить значний негативний психологічний вплив.

Таблиця 5.2.1 Фільтруючі протигази, що можуть бути застосовані для роботи в атмосфері, що містить аміак.

Марка протигаза	Фарбування коробки	Час захисної дії при концентрації аміаку 15 мг/л, хв
КД	Сіра	22
В	Жовта	23
М	Червона	41
СО	Біла	22

Таким чином, виходячи з вище викладеного, всі існуючі види дихальних апаратів доцільно розподілити на чотири типи:

- фільтруючі протигази;

- ізолюючі повітряні шлангові протигази;

- ізолюючі протигази на стиснутому повітрі;

- киснево-ізолюючі протигази.

Очевидно, що різним по принципу дії і конструкції типам дихальних апаратів притаманні свої можливості, вони мають над іншими свої переваги чи містять в своїй конструкції якісь недоліки. Це пояснюється тим, що не уявляється можливим розробити універсальний дихальний апарат, який містив би в своїй конструкції усі переваги, що характерні різним типам апаратів. В Україні в більшості гарнізонів на озброєнні стоять апарати на стисненому повітрі, але аналіз пожеж і аварій з викидами аміаку показує, що вони часто набувають затяжного характеру, і їх ліквідація триває декілька годин чи навіть кілька діб. Зона зараження може досягати значних масштабів, внаслідок чого час слідування зараженою місцевістю до місця проведення робіт і час на зворотний шлях можуть бути значними. Тому, термін захисту протигазів на стисненому повітрі може бути недостатнім. Для таких випадків доцільно мати на озброєнні киснево-ізолюючі протигази нових розробок, такі, наприклад, як Р-34 і респіратор "Tramix" німецької фірми Drager. Термін захисної дії вказаних апаратів не менше 4 і 2 години відповідно, а внесені в їхню конструкцію зміни дозволяють забезпечити відносно нормальні умови дихання і зменшити небезпечний вплив на здоров'я людини.

Висновок. Проведений аналіз показав, що для захисту органів дихання в умовах пожеж з викидами аміаку найбільш доцільно використовувати апарати на стисненому повітрі. В умовах тривалої аварії і для виконання робіт, що потребують значного часу, доцільно використовувати киснево-ізолюючі протигази з достатнім терміном захисної дії, конструкцією котрих передбачено менше фізичне навантаження на організм людини порівняно з іншими регенеративними дихальними апаратами.

5.2.2 Вибір моделі дихального апарату

Вітчизняною промисловістю, зокрема Луганським заводом гірничорятівної техніки "Горизонт" і Донецьким науково виробничим об'єднанням "Респіратор", виготовляється ряд дихальних апаратів. Це: АСВ-2; АІР-А; АІР-АЛ; АІР-317; АІР-324; АВХ та інші (апарати на стисненому повітрі) і Р-12; Р-30; Р-34 та інші (киснево-ізолюючі апарати).

Широка гама дихальних апаратів виготовляється за кордоном такими відомими фірмами, як:

"AUER" (Австрія) - AUER LA 96-N, AUER LA 83, AUER 96-AE, AUER-96-AS, BD-88AS (апарати на стиснутому повітрі);

"Drager" (Німеччина) - PA 94, PA 92, PA 80 (апарати на стиснутому повітрі) ; "Tramix", BG 4 EP (киснево-ізолюючі апарати);

"RACAL" (Англія) - RACAL 4000 (апарат на стиснутому повітрі);

"COMMENHES REMCO" (Франція) - С-900 (апарат на стиснутому повітрі);

"INTERSPIRO" (Швеція) - SPIROMATIC -90 (апарат на стиснутому повітрі), та інші.

Враховуючи вартість придбання, доставки і технічного обслуговування, слід віддати перевагу протигазам вітчизняних розробок. Тим більше, що за технічними даними і якості вони не поступаються закордонним аналогам, а інколи й переважають їх. Так, у Київському гарнізоні пожежної охорони за три місяці експлуатації вийшло з ладу близько 150 дихальних апаратів німецької фірми "Drager". Навпаки, дихальний апарат АВХ останньої розробки заводу "Горизонт" (м. Луганськ, Україна) закуповується тією ж Німеччиною. Ефективність і надійність дихальних апаратів вітчизняних розробок перевірено на практиці під час експлуатації їх протягом десятків років в екстремальних умовах воєнізованими гірничо-рятівними частинами і підрозділами пожежної охорони. Технічні дані дихальних апаратів на стисненому повітрі вітчизняних розробок надано в табл. 5.2. Із наведених даних табл. 5.2 видно, що дихальні апарати марки АІР-А і АІР- АЛ мають термін захисту 20 хв., що в умовах тривалої пожежі може бути недостатнім. Апарати АСВ -2, АІР-317, АІР-324 і АВХ мають термін захисту - 60-65 хв. Самий нижчий показник опору дихання з цих апаратів має АІР-317. Апарат АІР -317 був розроблений спеціально для робітників пожежної охорони і призначений для індивідуального захисту органів дихання і зору людини в непридатному для дихання, токсичному та задимленому середовищі.Останньою розробкою заводу "Горизонт" є апарат дихальний повітряний для рятівних служб хімічних підприємств марки АВХ. Апарат призначений для індивідуального захисту органів дихання і зору людини від впливу непридатного для дихання високотоксичного і агресивного газового середовища під час ведення аварійно-рятівних робіт на відкритих майданчиках і в закритих приміщеннях хімічних підприємств, як в комплексі з захисним костюмом, так і без костюму.

Таблиця 5.2.2 Технічні дані дихальних апаратів на стисненому повітрі вітчизняних розробок

№	Модель	Технічні дані
п/п	Апарату	Кіль-кість балонів, шт.	Місткість балона, л	Робочий тиск, МПа (кгс/ см2)	Опір диханню, Па	Термін захисту, хвл.	Запас повіт-ря, л	Габарити, мм
1	АСВ-2	2	4	19,6 (200,0)	300/ 100	60	1600	650х295х 150
2	АІР - А	1	4	19,6 (200,0)	300/ 150	20	800	660х220х 150
3	АІР-АЛ	1	4	20,6	250/ 100	20		660х220х 150
4	АІР 317	1	7	29,4	250/ 100	60	2100	790х320х 220
5	АІР-324	2	4	29,4	400/ 100	65	2180	700х320х 200
6	АВХ	2	4	27,0	400/ 100	60		690х310х 210

Увібравши в своїй конструкції всі переваги попередніх моделей, він має над ними значні переваги (стосовно використання його в середовищі з наявністю високої концентрації НХР). Конструкцією апарату передбачено створення надлишкового тиску під лицевою частиною і забезпечення постійного піддуву захисного костюму в двох режимах: нормальному, з об'ємною витратою 2,5 ± 0,5 дм³ /хв л. і аварійному, з об'ємною витратою 30 ± 0,1 дм³ /хв л. Завдяки цьому, виключається імовірність підсмоктування парів аміаку під лицеву частину і потрапляння парів під захисний костюм навіть при його локальному пошкодженні (розгерметизації). Маска апарата забезпечується плівкою, що не запотіває. Крім того, в конструкції апарату передбачено рятівний пристрій для забезпечення дихання потерпілого на час евакуації його із загазованого середовища. Конструктивні елементи апарату виконані з металу, який протистоїть агресивному впливу аміаку і (не вступає з ними в хімічну реакцію). Для захисту органів дихання при проведенні робіт в умовах затяжної аварії і потребуючих значного часу доцільно рекомендувати киснево-ізолюючий респіратор Р-34, технічні дані якого приведені нижче:

Час захисної дії, год. 2

Маса, кг 9

Запас кисню в балоні, л 200

Робочий тиск , МПа 20

Постійна витрата кисню, л/хвл. 1,3 -1,5

Витрата кисню при спрацьовуванні

легеневого автомату, л/хвл. 70

Витрата кисню при роботі

аварійного клапана, л/ хвл. 150

Габаритні розміри, мм 455 х 340 х 138

Висновок. Проведений аналіз індивідуальних засобів захисту органів дихання показав, що найбільш придатним для використання в умовах пожеж і аварій з викидами НХР є дихальний апарат на стисненому повітрі марки АВХ ("Горизонт", Луганськ, Україна). Для захисту органів дихання при проведенні в зараженій зоні робіт, які потребують значного часу, найбільш придатним за своїми технічними даними є регенеративний дихальний апарат Р-34 (НВО "Респіратор", Донецьк, Україна). Проте, враховуючи те, що в м. Чугуєві виробництво аміаку відсутнє, а його зберігання не здійснюється у крупно габаритних резервуарах (сховищах), вважаю можливим ліквідацію аварій з викидами НХР здійснювати в апаратах на стисненому повітрі АСВ-2, які стоять на озброєнні в Харківській області. Для виключення агресивного впливу хімічних речовин на конструктивні елементи, вказані апарати доцільно використовувати в комплексі з захисними костюмами, конструкцією яких передбачено ізоляцію корпусу дихальних апаратів від навколишнього середовища.

5.2.3 Вибір типу ізолюючого костюму

В теперішній час під час використання НХР, транспортуванні та використанні, не дивлячись на значний зріст рівня механізації та автоматизації технологічних процесів, на удосконалення засобів транспортування, які сприяють підвищенню рівня безпеки та покращенню умов праці, ймовірні аварійні ситуації з викидом значної кількості НХР, який, зокрема всього іншого, утворюють серйозну загрозу життю виробничого персоналу та безпосереднім учасникам ліквідації аварій. Для усунення такого роду позаштатних ситуацій необхідні не тільки професіоналізм робітників пожежної охорони, газорятівних служб, обслуговуючого персоналу, але і засоби індивідуального захисту (перш за все спеціальні ізолюючі костюми, дихальні апарати автономної дії та ін.), які мають відповідні технічні дані та володіють високою ступінню надійності, які дозволяли би виконувати необхідні роботи щодо евакуації постраждалих, запобігання викидів НХР, гасінню пожеж в зоні аміачної хмари або проливів рідкого НХР, організації видалення проливів НХР та інше.

Що стосується засобів захисту органів дихання, то до теперішнього часу розроблені та випускаються промисловістю значний різновид типів не тільки фільтруючих протигазів, які обладають короткостроковим часом захисної дії, але й ізолюючих апаратів, працюючих на стисненому кисні або повітрі, які дозволяють працювати тривалий час працювати у середовищі абсолютно не придатному для дихання. У підрозділах пожежної охорони накоплений значний досвід використання ізолюючих апаратів.

Значно більш важким є питання ефективного захисту від дії агресивного середовища шкіряних покровів людини. До цього часу для проведення аварійних робіт використовуються костюми ОЗК або Л-1. Однак, не дивлячись на те, що вказані вироби виготовлені із спеціальних матеріалів та можуть бути обмежено використані у середовищі газоподібної НХР, вони не обладають достатніми захисними властивостями до безпосередньої дії рідкої НХР, а також до низьких (до -50 ⁰С) температур.

Практика і досвід, накопичені при ліквідації аварійних ситуацій, показують, що повний захист людини від дії рідкої НХР забезпечують тільки ізолюючі костюми в комплекті з автономною системою життєзабезпечення. Застосування ізолюючого костюму дозволяє запобігти випадкам гострих отруєнь, опіків, обморожень шкіри працюючих.

5.2.4 Класифікація індивідуальних засобів захисту поверхні тіла

Індивідуальні засоби захисту поверхні тіла можна класифікувати за принципом захисної дії, за ступенем захисту, за галуззю використання і за конструктивними особливостями.

За принципом захисної дії засоби захисту поверхні тіла розподіляються на ізолюючі і фільтрувальні. До ізолюючих відносяться засоби, поверхня яких покрита спеціальними газовологонепроникненими матеріалами, що забезпечують ізоляцію шкіри від агресивного середовища. До фільтруючих відносяться засоби, матеріал яких пропитуються спеціальним хімічним складом для нейтралізації і сорбції парів НХР.

За ступенем захисту підрозділяються на:

- герметичні;

- негерметичні.

До герметичних засобів захисту відносяться засоби, які виключають імовірність контакту поверхні тіла людини з НХР при нормальній (безаварійній) роботі засобу захисту.

До негерметичних відносяться засоби, при роботі в яких існує імовірність проникнення НХР під їхню поверхню.

За галуззю використання засоби захисту розподіляються на засоби з вузькими і широкими можливостями використання.

До засобів з вузькими можливостями використання відносяться спеціалізовані засоби для захисту від конкретної отруйної речовини чи конкретного небезпечного впливу.

До засобів з широкими можливостями використання відносяться засоби, які можуть забезпечити захист від кількох небезпечних речовин, які можуть водночас знаходитися в навколишньому середовищі, і небезпечних факторів (висока температура, безпосередній вплив полум'я і таке інше).

За конструкцією засоби захисту розподіляються на:

- плащі;

- костюми;

- комбінезони.

5.2.5 Характеристика засобів індивідуального захисту

Відповідно до наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 498 від 30 серпня 2002 р. „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" костюми ізолювальні та засоби індивідуального захисту органів дихання повинні бути обов'язково сертифіковані в Україні.

В теперішній час кількість автономних засобів індивідуального захисту, яка розробляється та виробляється за кордоном дуже велика.

В цьому напрямку вже багато років працюють такі закордонні фірми, як "Дрегер", "Треллеборг", "Нокія", "Ауер", "Таконні" та інші, які випускають ізолюючі костюми та судячи по рекламних проспектах, захищають від різних отруйних речовин, у тому числі і від рідких НХР. Однак досліди щодо перевірки експлуатаційних характеристик, проведених ДержНДІТБХП, свідчать про те, що вироби указаних фірм мають надійний захист тільки по відношенню до висококонцентрованих газоподібних НХР та не забезпечують захист від рідких НХР.

З великої кількості засобів індивідуального захисту , які випускаються іноземними фірмами, найбільшу цікавість представляє ізолюючим костюмом "ТАСК", призначений для аварійних робіт у середовищі, яке має корозійні та токсичні рідини і пари, у тому числі, у атмосфері, у якому є НХР.

Термоагресивостійкий костюм зі спеціальних полімерних матеріалів "ТАСК", представляє собою герметичний ізолюючий костюм з ударостійким панорамним ілюмінатором з полікарбонату. Призначений для захисту особового складу протипожежних і аварійно-рятувальних служб МНС від агресивних середовищ, підвищених теплових впливів і несприятливих кліматичних умов, що виникають при гасінні пожеж, проведенні розвідки й порятунку людей при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

Дихальний апарат зі стисненим повітрям надягається під костюм.

Таблиця 5.2.5. Фізичні, механічні й температурні характеристики матеріалу костюма "ТАСК":



Системи вентиляції дозволяють знизити температуру й вологість повітря усередині хімічних захисних костюмах при тривалих роботах. Повітря для вентиляції хімічного захисного костюма подається від дихального апарата або лінії стисненого повітря, розподіляється через мережу трубок і виводиться назовні через установлені в костюмі клапани. Таким чином, мікроклімат всередині костюма поліпшується, що істотно підвищує зручність його використання. Залежно від області застосування й типу захисного одягу використовуються різні системи вентиляції.

Як вже говорилося вище, згідно з табелем належності на озброєнні пожежно-рятувальних підрозділів для захисту шкіряного покриву використовуються легкі захисні костюми Л-1. Але ці костюми на практиці виявили себе не дуже надійними. Крім того, костюми Л-1 можна використовувати тільки разом із загальновійськовим протигазом, а для використання їх із ізолюючим протигазом (АСВ-2) вони конструктивно не призначені. Тому однією із проблем, що стоїть перед Оперативно-рятувальною службою цивільного захисту, є забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів, в першу чергу тих, які охороняють хімічно небезпечні об'єкти, спеціальними сучасними засобами захисту шкіряного покриву від впливу НХР. Це можуть бути костюми вітчизняного виробництва або костюми закордонних виробників, які обов'язково сертифіковані в Україні.

Однією з важливих характеристик ізолюючого костюма є його вага. Експериментально доведено, що різке погіршення показників, які характеризують стан організму пожежних, настає при масі індивідуального спорядження 18-22 кг; спорядження повинне складати менш 30 % власної маси пожежного. Установлено, що через 30 хвилин перебування пожежного в захисному спорядженні масою 25 кг при температурі 45 С частота серцевих скорочень складає 170 уд/хв, тобто без інших фізичних навантажень досягає критичного значення.

Тому нещодавно на базі Сєвєродонецького ППО "Пірена" розроблені полегшені ізолювальні костюми серії "Рятувальник".

Слід зазначити, що всі вищенаведені ізолюючі костюми, за виключенням ІК-ТГЗ не призначені для роботи в умовах підвищених температур і не забезпечують захист від променистого тепла. Тому під час ліквідації пожежі слід використовувати захисні екрани від теплового випромінювання.

Таблиця 5.2.5.2 Основні технічні характеристики ізолювальних костюмів серії "Рятувальник"

№ п/п	Найменування виробу	Характеристика виробу	Виробник
1	Костюм ізолювальний Полегшений „Рятувальник - 2У" ТУ 13-209101-013-93	Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник -2У" призначений для захисту від впливу газоподібного і локального обливання рідким аміаком, хлором, а також при впливі мінеральних кислот і інших хімічних речовин. Герметичний одношаровий комбінезон з еластичним обтюратором і горизонтальним лазом по лінії грудей з герметизувальним клапаном. Рукавички та чоботи знімні, але герметично з'єднані з костюмом. Костюм використовується в комплекті з дихальним апаратом типу АСВ-2, КІП та іншими. Розташування дихального апарату - поверх костюма. Костюм може експлуатуватися при температурі від мінус 50 0С до +40 0С. Маса „Рятувальник -2У" (без дихального апарату) - 3,5 кг.	ППО „Пірена",м. Сєвєродонецьк
2	Костюм ізолювальний Полегшений „Рятувальник - 2МУ" ТУ 13-209101-013-93	Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник -2МУ" - модифікація „Рятувальник -2У", що відрізняється використанням спецжилету з оглядовим склом для захисту дихального апарату. Маса „Рятувальник -2МУ" (без дихального апарату) - 4,0 кг.
3	Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник - 3У" ТУ У 13-20153970-07-98	Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник -3У" призначений для захисту від впливу хлору, аміаку, мінеральних кислот і інших хімічних речовин. Герметичний одношаровий комбінезон з оглядовим склом. Костюм використовується в комплекті з дихальним апаратом типу АСВ-2, АІР, РВЛ, Р-30 та іншими. Дихальний апарат розташований усередині костюма. Рукавички і чоботи знімні, але герметично з'єднані з костюмом. Костюм може експлуатуватися при температурі від мінус 30 0С до +40 0С. Маса „Рятувальник -3У" (без дихального апарату) - 4,0 кг.	ППО „Пірена", м. Сєвєродонецьк

Примітка. *Інформацію наведено відповідно до даних наданих підприємствами-виробниками. У зв'язку з постійним проведенням робіт з удосконалення і модернізації ізолюючих костюмів характеристики костюмів можуть відрізнятися від наведених у таблиці.

На пожежах і аваріях з викидами НХР можуть виникати ситуації різного ступеню складності, наприклад, з інтенсивним тепловим випромінюванням і без теплового випромінювання, з викидами рідких НХР і без них і т.і. Тому, в аварійних ситуаціях з менш складними умовами, доцільно використовувати для захисту поверхні тіла костюми полегшеного типу.

Висновок. Виходячи з аналізу,оперативно тактичної характеристики Чугуївського району, оскільки як в районі так і в самому м. Чугуєві обертаються на комунальних підприємствах небезпечні хімічні речовини, а в часності водоканалізаційне хосподарство "Дінец"(150т. скраплений хлор), Харківському гарнізону доцільно придбати на першому етапі три (для забезпечення роботи ланки ГДЗС) термоагресивостійких костюмів "ТАСК", бо костюм призначений для захисту від впливу водного розчину рідкого натрію, водного розчину сірної кислоти, водного розчину азотної кислоти, водного розчину соляної кислоти, бензолу,уксусної кислоти, нафти та нафтопродуктів, хлору та звичайно ж аміаку, для укомплектуваня одного відідлення СДПЧ-50.

Проте, поки це не буде здійснено, під час надзвичайних ситуацій використовувати костюми Л-1, дотримуючись, в першу чергу, наступних правил:

· ланка працює з підвітряної сторони;

· ізолюючий апарат одягається поверх костюму; після кожної роботи виконується дезинфекція апарату;

6. Екологічні аспекти та охорона навколишнього середовища

Загальні поняття про навколишнє середовище та діяльність пожежної охорони при ліквідації пожеж.

Своєю індивідуальною діяльністю людство наносить шкоду біоценозам та спонтанно виникає екологічна криза. Тому зараз оболонку землі прийнято називати техносферою. Людство постійно повинно прагнути перетворити техносферу в іоносферу - оболонку, де усі процеси будуть регулюватися й управлятися людським розумом, який гарантує всебічний прогресивний розвиток людства. Подальший розвиток народного господарства не буде проводитись без упровадження принципово нових підходів до природо використання. Ці підходи пов'язані з розробкою інженерних основ природо використання, або з інженерною екологією, новою науковою дисципліною, вивчаючої взаємодію суспільного виробництва з природним середовищем.

При цьому об`єктом дослідження є процеси взаємодії споруджень, підприємств чи інших результатів людської праці з навколишнім середовищем, тобто взаємозв'язку суспільства, виробництва зі станом навколишнього середовища в зоні впливу цього виробництва. Предмет дослідження цієї науки найбільш близький до пожежної охорони, зони конкретної технології, у рамках якої формується нова функціональна система біоценозів з визначеною структурою, продуктивністю, санітарно-гігієнічними, вибухонебезпечними та іншими параметрами, які змінюються у часі та просторі у відповідності зі змінами технології.

Основний простір нової методології природо використанням повинно заключатися у нормуванні масштабів та інтенсивності будь-якого виробництва по рівню показників стану навколишнього середовища та пожежної безпеки цього середовища в зоні вміння проєктуємої застосовуємої технології.

Одна з немало важливих проблем професійної підготовки інженерних кадрів пожежної охорони - це екологізація освіти.

Стратегічним напрямком комплексної екологічної освіти в пожежній охороні в теперішній час є цілеспрямоване прививання екологічної культури. Сучасний інженер пожежної безпеки повинен: мати теоретичні знання в області екології, мати уміння оцінювати шкідливі наслідки можливих небезпечних факторів і людини, прагнення в своїй практичній діяльності по профілактиці та гасінню пожеж, обмежити ці діяння.

Десятки тисяч щорічних пожеж в Україні та склавшаяся у теперішній час екологічна ситуація потребує від робітників пожежної охорони рішення ряду проблем наукового, технічного, екологічного і соціального характеру.

Знайти ефективні засоби захисту навколишнього середовища від руйнування, у тому числі від неблагосприятливих впливів пожеж - найважливіша державна задача. Головним напрямком економічної політики України в теперішній час є добре відношення та зберігання природи, враховуючи потреби у ній не тільки теперішнього, але й майбутнього покоління.

Діяльність пожежної охорони багатоманітна і включає до себе попередження та гасіння пожеж, а також ліквідацію наслідків від пожеж та знижку їх впливу на навколишнє середовище. Досвід останніх років показує, що пожежна охорона часто виступає в якості основної сили, що використовується для усунення наслідків екологічних катастроф, тобто захист навколишнього середовища є невід'ємна ділянка праці пожежних. При гасінні пожеж вони повинні вміти оцінювати вірогідність небажаних екологічних наслідків як пожежі так і своєї діяльності.

Крім заходів щодо ліквідації пожеж та забруднення навколишнього середовища необхідні профілактичні заходи, які б зберігали це середовище при впливі пожеж.

Одним з методів знижку розмірів наслідків великих аварій та пожеж- профілактична робота державного пожежного нагляду по скороченню кількості зберігаємих та використовуємих у виробництві небезпечних речовин. Технологічний процес та умови зберігання змінюються таким чином, щоб зменшити шкоди від вибухів та пожеж і попередити вибіг токсичних речовин, зменшити вплив шкідливих факторів пожеж та вибухів.

Серед заходів профілактичного характеру найбільш привабливі- економічні. До таких заходів можна віднести сертифікацію продукції підприємств та пожежонебезпечних матеріалів , відшкодування винним у пожежі заподіяння природі шкоди, установлювати нормативні величини у сфері охорони навколишнього середовища.

Економічні заходи впливу повинні збуджувати підприємства приймати ділові заходи по виключення аварійних ситуацій, які приводять до пожеж.

На основі викладеного раніше робимо висновок, що діяльність пожежної охорони повинна покращити стан навколишнього середовища.

Велику роль у рішенні цих питань грає удосконалення екологічного виховання майбутніх інженерів при пожежної безпеки.

Під екологічним вихованням необхідно придбати частку комплексного виховання, яке б озброювало б особу науковими уявами о законі взаємодії природи та суспільства і збуджувати суспільство, забезпечувати практичну діяльність з врахуванням цих знань.

Ціль екологічного виховання особового складу пожежної охорони необхідно визначити наступним чином:

- удосконалення знання курсантів в системі взаємозв'язку між природою та суспільством і глобальними проблемами сучасності;

- озброєння знання курсантів конкретними рекомендаціями, направленими на оптимізацію відношень у системі "Пожежна безпека"- навколишнє середовище;

- формування здібностей, без яких неможлива реалізація знань та навичок у практиці діяльності пожежної охорони;

Головною ціллю екологічного виховання є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців пожежної охорони, які володіють розумінням важливості зберігання якості навколишнього середовища для теперішнього та майбутнього покоління, розуміння проблем розвитку науки, техніки з одного боку, прививання екологічного мислення та здібності вирішувати організаційні та пожежно-профілактичні завдання, здійснювати гасіння пожеж без шкоди для навколишнього середовища.

Фахівець пожежної охорони повинен:

- мати уміння оцінювати та прогнозувати можливі негативні негативні впливи того чи іншого фактору пожежної небезпеки на навколишнє середовище;

- мати уміння своєчасно вносити організаційні та технічні корегування в діюче виробництво чи проект з ціллю знижку чи запобігання негативних наслідків основних факторів пожеж і вибухів на організм людини, атмосферу, почву, воду, рослинний та тваринницький світ;

- мати уміння вибирати з ряду можливих варіантів гасіння пожеж найбільш раціональні з точки зору охорони навколишнього середовища;

- мати уяву про здійснення екологічних експертиз діючих, перспективних та будування об'єктів громадянського та фахового призначення;

- вести грамотну, переконливу екологічну пропаганду екологічних та природоохоронних знань з точки зору пожежної безпеки.

Охорона навколишнього середовища - всесвітня задача, тому кожний повинен охороняти природу у повсякденному житті. Людина живе природою, бере у неї засоби існування та сама є її часткою.

Розуміння цієї простої істини та її урахування в практичній діяльності пожежної охорони повинно бути у кожного робітника пожежної охорони, починаючи від пожежного і закінчуючи начальниками самих вищих рангів турбота об охороні навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини повинна стати повсякденним ділом служби підрозділів пожежної охорони.

Висновок

В даній дипломській роботі розглянутий протипожежний стан підприємства ТОВ "Чугуїв-продукт", оснащеність та підготовленість особового складу аварійно-рятувальних підрозділів до аварій з викидом НХР. Звідси я вважаю, що проблема забезпечення та підтримання на належному рівні пожежної безпеки маслопереробних підприємств залишається досить актуальною в наші дні, враховуючи результати оцінки протипожежного стану підприємства та наявність не досить надійного засобів захисту як органів дихання, а особливо засобів захисту поверхні тіла в пожежно-рятувальних підрозділах.

Вважаю що для підвищення рівня бойової готовності підрозділів необхідно виконати наступні заходи:

В підрозділах передбачити запас ФП марки КД для рятування постраждалих.

Проаналізувавши план пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт", виявилось розглядаються тільки пожежа в виробничому корпусі. Тому вважаю за необхідне кожним караулом провести ПТЗ, по ліквідації викиду аміаку на підприємстві, під час якого виконати наступні вправи:

-зменшення площі розливу та зменшення інтенсивності випаровування на дзеркальній поверхні;

-проведення дегазаційних та дезаакціваційних робіт;

-виконання бойового розгортання з подачею повітряно-механічної піни середньої кратності, інтенсивне орошення водою з підвозом та перекачкою води.

На протязі 2007 року провести навчання по ліквідації умовної аварії з розливом аміаку на підприємстві.

Передбачити на службовій підготовці:

- вивчення властивостей аміаку та заходи безпеки при ліквідації відповідних аварій;

- надання першої лікарської допомоги при враженні парами аміаку;

- розрахунок зон зараження при аваріях з викидом аміаку.

Проведений аналіз дає змогу зробити висновок про те, що головна мета цієї роботи, а саме вдосконалення процесу ліквідації аварії на підприємстві ТОВ "Чугуїв-продукт", яка має за мету зменшення часу по ліквідації аварії та підвищення рівня безпеки рятувальників та обслуговуючого персоналу, що обумовить зменшення постраждалих від впливу НХР та зменшать витрати по ліквідації наслідків від аварії. Може мати місце тільки при виконанні методичних та організаційних заходів викладених в цій дипломній роботі.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859-IV, 24 червня 2004 року.

3. Закон України "Про пожежну безпеку", № 3747-XII, 17 грудня 1993 року.

4. "Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду". Наказ МНС України № 59 від 26.02.2006 р.

5. Наказ МВС України від 05.12.00. № 840 „Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України".

6. Правила пожежної безпеки в Україні. Наказ МНС № 400 від 22 червня 2005 року.

7. „Бойовий статут Державної пожежної охорони" наказ МВС № 188 від 29 березня 1995 року.

8. „Пожежна тактика" П.П. Клюс, В.Г. Палюх, А.С. Пустовой, Ю.М. Сенчихін, В.В. Сировий. Харків. 1998 - 458 С.

9. В.П. Иванников, П.П.Клюс "Справочник руководителя тушения пожара"

10. ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". Держбуд України, Київ: 2003 - 69 С.

11. ГОСТ 12.1.004-91 „Пожарная безопасность. Общие требования."

12. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд. Київ. 1999 р.

13. Баратов Н.П., Корольченко А.Я. Справочник. Пожароопасность веществ и материалов и средства их тушения М.: Стройиздат. 1987 г.

14. Наказ МНС України № 70 від 11.02.2004 р. "Положення про добровільні пожежні дружини (команди)."Типове положення про пожежно-технічну комісію".

15. Наказ МВС України № 657 від 2.12.1994 р. Настанова по газодимозахисній службі пожежної охорони МВС України.

16. Наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 498 від 30 серпня 2002 р. „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні"

17. Демидов П.Г., Шандыба В.А., Щеглов П.П. Горение и свойства горючих веществ. М., Химия, 1987, с. 10 - 18.

18. Наказ №161 від 22.08.05р „Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації"

Размещено на Allbest.ru