Автоматизація нормування технологічних процесів у відділі організації праці і заробітної плати державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

- Внутрішліфувальна

- Вирубка заготівель

- Гнучка листових заготівель

- Горизонтально-фрезерна

- Зубодолбежная

- Зубострогальная

- Зубофрезерна

- Зубошлифовальная

- Кування

- Кругла-шліфувальна

- Лакофарбові покриття

- Надрізання

- Обкатування

- Осаду заготівель

- Отрубка

- Плоскошлифовальная

- Поперечно-стругальна

- Виправлення

- Повздошно-стругальна

- Повздошно-шліфувальна

- Протягання заготівель

- Розмітка листового матеріалу

- Розкочування

- Розточувальна

- Різання на стрічку

- Різання на смуги

- Резьбошлифовальная

- Складальний^-складальні-слюсарно-складальні роботи

- Слюсарні (включаючи зачищення листового матеріалу)

- Сушіння, фарбування

- Токарно-гвинторізна

- Хонинговальная

- Шлицефрезерная

- Шлицешлифовальная

До більшості нормувальних карт підключені переходи тексту технології, які відповідають виконаним операціям за дану норму часу. У результаті розрахунку технолог одержує не тільки норму часу, але й частина технологічного процесу, що потім може оперативно використати при проектуванні ТП у системі ВЕРТИКАЛЬ.

Рисунок 3.13 - Настроювання системи трудового нормування. Підключення переходів тексту технології до нормувальної карти

Зазначений підхід, заснований на використанні "принципу индуцируемых даних", дозволяє значно скоротити час розробки технологічного процесу. Крім того, інформація, представлена в типових фрагментах, буде корисна починаючим технологам і завжди можна подивитися процес обробки того або іншого елемента деталі.

Система передбачає можливість розробки й підключення користувальницьких карт по трудовому нормуванню; таблиць поправочних коефіцієнтів; коректування формул, що визначають результати розрахунку неповного штучного часу.

Система трудового нормування по укрупнених загальмашинобудівних нормативах часу універсальний - розрахунок часу можна здійснити для будь-яких видів виробництв, система спільно працює як з ВЕРТИКАЛЬ, так і з будь-якою системою класу ERP\PDM (інтеграція здійснюється завдяки API-функціоналові й використанню Сом-серверних технологій). Система працює під СУБД FireBird, Microsoft SQL Server й Oracle.

3.3.2 Система розрахунку режимів різання

Функціонує в середовищі САПР технологічних процесів ВЕРТИКАЛЬ. Вона призначена для розрахунку режимів обробки, основного (машинного) і допоміжного часу на основний перехід.

Рисунок 3.14 - Система розрахунку режимів різання

В основі алгоритмів використані методики розрахунку режимів різання з довідника "Загальмашинобудівні нормативи режимів різання: В 2-х т./ А.Д. Локтев, И.Ф. Гущин, В.А. Батуев й ін. - М.: Машинобудування,1991".

Нормативи режимів, що рекомендують, різання дозволяють вибрати подачу, глибину різання, швидкість різання залежно від точності і якості оброблюваних поверхонь, заданого експлуатаційного ресурсу й необхідної продуктивності. Таблиці нормативів режимів різання й витрати різального інструменту в сполученні з математичними моделями й алгоритмами зводять до мінімуму необхідні розрахунки й дозволяють полегшити праця технолога.

Розрахунок здійснюється для наступних видів обробки:

- Фрезерна обробка:

фрезерование площини циліндричною фрезою;

фрезерование площини дисковою фрезою;

фрезерование площини кінцевою фрезою;

фрезерование фасонної канавки дисковою фрезою;

фрезерование площини торцевою фрезою в один прохід D>B;

фрезерование площини торцевою фрезою в кілька проходів D<B;

фрезерование кінцевою фрезою по контурі;

фрезерование шпонкової канавки;

- Токарська обробка:

підрізання;

обточування;

розточування;

відрізка;

прорезка;

фасонне гостріння;

- Обробка отворів осьовим інструментом:

свердління;

центрування;

Рассверливание;

зенкерование;

цекование;

розгортання;

зенкование;

- Нарізування різьблення:

нарізування різьблення різцем;

нарізування різьблення мітчиком;

нарізування різьблення плашкою;

нарізування різьблення гвинторізною головкою.

Залежно від виду обробки змінюється й набір параметрів, що розраховують: подача й число обертів шпинделя, скоректовані по паспорті верстата, швидкість різання, сила різання, потужність різання й енерговитрати.

При розрахунку враховуються тип і геометрія оброблюваного конструктивного елемента, механічний-механічні-фізико-механічні властивості матеріалу й стан поверхневого шару заготівлі, твердість технологічної системи, паспортні дані верстата й параметри різального інструменту.

Особливостями системи розрахунку режимів різання є її гнучкість і налаштованість. Спеціальний модуль адміністрування дозволяє швидко скорегувати наявну методику розрахунку або створити свою, що повністю відповідає поточним завданням підприємства.

3.3.3 Система нормування матеріалів

Рисунок 3.15 - Автоматизоване робоче місце нормування матеріалів єдиного інформаційного простору

Нормування витрати матеріалів проводиться з метою встановлення їхньої планової кількості, необхідного для виготовлення виробів і забезпечення найбільш раціонального й ефективного використання сировини й матеріалів у виробництві.

Система нормування матеріалів призначена для розрахунку маси заготівлі, норми витрати й інших даних по заготівлі в технологічних підрозділах підприємств.

Система виконана у вигляді окремого додатку, інтегрованого з різними програмними продуктами компанії АСКОН: КОМПАС-3D, ЛОЦМАН:PLM, ВЕРТИКАЛЬ, Компас-автопроект, Корпоративним довідником «Матеріали й cортаменти». Від цих додатків Система нормування матеріалів одержує вихідні дані для розрахунків.

Ви можете зробити розрахунки нормування матеріалів для декількох екземплярів сортаменту, щоб вибрати з них більше раціональний. Систему можна настроїти на будь-які алгоритми розрахунків, застосовувані на підприємстві, з використанням убудованого майстра настроювання.

праця нормування програмний забезпечення

3.4 Обґрунтування застосування САПР ТП «Вертикаль»

Рисунок 3.16 - Креслення опори

Таблиця 3.1 - Технологічний процес

Операції	Час, хв
	Вертикаль	Ручне
10. Фрезерувати заниження 1	5,70	10
15. Підібрати радіуса R4 у кутах заниження 1	2,5	5,5
20. Свердлити отв. у центрі кишень 2.3 для входу фрези;	1,2	3,5
25. Фрезерувати кишені 2,3;	4,6	7,2
30. Підібрати радіуса у верхніх кутах кишень 2,3	3,4	6,5
Усього	17,4	32,7



Рисунок 3.17 - Вибір нормувальної карти

Рисунок 3.18 - Діаграма порівняння

По діаграмі порівняння ручного й автоматизованого нормування праці помітно спостерігається скорочення часу за допомогою САПР ТП «Вертикаль».

3.5 Організація впровадження програмного забезпечення на ДАХК «Артем»

Успішна реалізація проекту впровадження немислима без щільної взаємодії постачальника й замовника. Важливої складової успішної реалізації проекту по впровадженню комплексу систем КТПП й їхньої інтеграції із системами керування виробництвом і підприємством є:

- готовність постачальника даних рішень надати якісне програмне забезпечення;

- потенціал постачальника в області виконання супутніх послуг (навчання, настроювання й адаптація, супровід і моніторинг впровадження й багато чого іншого);

- щире бажання замовника сприяти реалізації проекту.

Впровадження комплексу, як і впровадження будь-якої складної інформаційної системи завдання, що вимагає обліку особливостей конкретного підприємства й планомірної погодженої роботи його фахівців і співробітників АСКОН.

Компанія має у своєму розпорядженні висококваліфікованих фахівців з більшим накопиченим досвідом у частині ефективної реалізації даних проектів (аналитики, техники-внедренцы, викладачі, фахівці з технічної підтримки).

Можна виділити кілька етапів впровадження:

1. Проект впровадження для завдань автоматизації КТПП попередній аналіз завдань із урахуванням пріоритетів рішення, установка систем у досвідчену експлуатацію, навчання фахівців підприємства, аналіз структур існуючих на підприємстві баз даних, адаптація систем для перекладу наявних даних;

2. Впровадження систем для автоматизації конструкторської (KOMПAC-3D) і технологічна підготовки виробництва ВЕРТИКАЛЬ, також аналіз завдань по передачі даних у системи планування й керування;

3. Повномасштабне впровадження КОМПЛЕКСУ систем на базі ЛОЦМАН-PLM. Організація автоматизованих робочих місць, навчання персоналу, реалізація й налагодження інтеграції із системами планування й управління підприємством.

Перед початком комплексних проектів фахівці АСКОН проводять предпроектне обстеження підприємства. Його результатом стає план поетапного впровадження, погоджений із замовником. Також виробляються рекомендації із состава програмного комплексу, оптимальному для рішення завдань підприємства або його структурного підрозділу.

Якщо буде потреба (наприклад, стандартне ПО не повністю вирішує завдання підприємства) наші підрозділи розробляють за технічним завданням замовника спеціалізовані прикладні системи на базі КОМПАС-3D, ЛОЦМАН: РLМ, ВЕРТИКАЛЬ.

3.5.1 Навчання

АСКОН пропонує пройти курси навчання всім користувачам своїх програмних продуктів, тому що це дозволить звести до мінімуму час освоєння нових систем, прискорити одержання віддачі від інвестицій у ПО.

Практика показує, що економія на навчанні приводить до значних втрат часу й зменшенню ефективності використання програм. Щоб успішно виконувати роботу, треба добре володіти застосовуваним інструментом. Уже через тиждень після навчання ваші фахівці зможуть професійно використати можливості вивченого пакета, значно скоротивши строки виконання проектів. На курсах користувачі одержують всі необхідні навички для ефективної роботи з нашим ПО, на самостійне придбання яких може знадобитися значний час.

Навчання адміністраторів є обов'язковою умовою підтримки стабільної роботи інформаційної системи конструкторських і технологічних служб.

Якість навчання забезпечується високою кваліфікацією й більшим досвідом роботи наших викладачів, а також практикою реального впровадження систем на різних підприємствах.

Компанія пропонує своїм замовникам різні по тривалості й спеціалізації навчальні курси, зокрема:

- Стандартний курс користувача по ЛОЦМАН:PLM;

- Курс адміністратора по ЛОЦМАН:PLM;

- Супровід проектів автоматизації на підприємстві-замовнику ;

- Проектування й розробка конструкторської документації в Компас-графік;

- Тривимірне моделювання деталей і складальних одиниць у КОМПАС-3D;

- Стандартний курс по Компас-менеджер;

- Стандартний курс по Компас-автопроект;

- Курс адміністратора по Компас-автопроект;

- Стандартний курс по Компас-штамп;

- Стандартний курс по САПР ТП ВЕРТИКАЛЬ;

Таблиця 3.2 - План-графік виконання завдань автоматизації

	Укрупнений план-графік виконання
	1кв.	2кв.	3кв.	4кв.	5кв.	6кв.
Загальне попереднє обстеження підприємства, включаючи підготовку аналітичного звіту. Формування групи впровадження. Узгодження регламенту впровадження.
Довідник матеріалів
Довідник стандартних виробів
Впровадження САПР КОМПАС-3D, Вертикаль
Конструкторський состав виробів, архів електронних оригіналів КД, інтеграція із САПР КОМПАС і довідниками матеріалів і комплектуючих.
Архів КД, включаючи облік оригіналів, облік змін, абонентський облік, організацію перекладу паперового архіву в електронний вид.
Расцеховка, включаючи довідник виробничих підрозділів
Розрахунок заготівель і нормування основних матеріалів
Довідник операцій
Довідник устаткування
Довідник засобів технологічного оснащення
Довідник професій
Довідник тарифних сіток
Довідник технологічних переходів
Розробка технологічних процесів
Трудове нормування
Технологічний состав виробів
Проектування засобів технологічного оснащення
Архів ТД
Проектування технологічних планувань цехів
Розробка керуючих програм для верстатів зі ЧПУ
Керування нормативно-розпорядницькою документацією

Додаткові факультативні курси (консультації фахівців з виїздом на підприємство).

Навчання фахівців проводиться в офісах АСКОН, авторизованих Навчальних центрах або безпосередньо на вашому підприємстві із запрошенням викладача АСКОН.

Всім слухачам, що успішно закінчили курси, видаються посвідчення встановленого зразка.

3.5.2 Сертифікація

Сертифікація - загальноприйнятий метод оцінки компетентності й підтвердження високої кваліфікації фахівців, що працюють зі складним програмним забезпеченням, у тому числі - із системами автоматизованого проектування. АСКОН пропонує вашій увазі кілька програм сертифікації, розроблених при участі експертів із промисловості й утворення. Ці програми призначені для оцінки реальних знань фахівців, що працюють із нашим програмним забезпеченням. Проходження сертифікаційного іспиту надає певні переваги як організаціям у цілому, так й окремим фахівцям.

Організаціям:

- максимальна віддача від інвестицій в автоматизацію підготовки виробництва;

- зниження вартості володіння системою й витрат на її технічну підтримку;

- надійний критерій оцінки кваліфікації персоналу при найманні нових працівників інженерних спеціальностей й адміністраторів;

- єдиний об'єктивний метод оцінки компетентності й професіоналізму співробітників в області використання САПР;

- підвищенні репутації компанії, її інженерного потенціалу, визнанні кваліфікації її співробітників партнерами й замовниками;

Фахівцям:

- офіційне підтвердження знань і досвіду роботи із продуктами АСКОН;

- кращі позиції при просуванні по службовим сходам перед не сертифікованими колегами;

- повага й довіра керівництва й співробітників підприємства, підвищення власного статусу й репутації;

- упевненість у своїх знаннях і здатностях;

- іменний сер



Таблиця 3.3 - Рівні сертифікації

Спец.	Ступінь	Код	Що має на увазі статус "Сертифікований фахівець?"
Машинобудування	3 ступінь	М3	Має на увазі ефективну роботу в системі КОМПАСІВ-ГРАФІК, створення непараметричних ескізів, креслень, специфікацій і текстових документів будь-якого ступеня складності.
	2 ступінь	M2	Має на увазі додатково до знань 3 ступені також ефективну роботу в системі КОМПАС-3D зі створенням тривимірних параметричних деталей і зборок будь-якого ступеня складності, а також уміння створювати параметричні креслення й ескізи, у тому числі асоціативні з 3D-моделями.
	1 ступінь	M1	Має на увазі додатково до знань 2 ступені ефективне ведення електронного архіву й документообігу з використанням засобів PDM/PLM, настроювання всіх компонентів комплексу, адміністрування системи КОМПАС.
Розробка ПКД	3 ступінь	C3	Має на увазі ефективну роботу в системі КОМПАСІВ-ГРАФІК, створення непараметричних ескізів, креслень, специфікацій і текстових документів будь-якого ступеня складності по напрямку ПКД.
	2 ступінь	C2	Має на увазі додатково до знань 3 ступені також ефективну роботу в системі КОМПАС-3D зі створенням тривимірних параметричних деталей і зборок будь-якого ступеня складності, а також уміння створювати параметричні креслення й ескізи, у тому числі асоціативні з 3D-моделями по напрямку ПКД.
	1 ступінь	C1	Має на увазі додатково до знань 2 ступені ефективне ведення електронного архіву й документообігу з використанням засобів PDM/PLM, настроювання всіх компонентів комплексу, адміністрування системи КОМПАС.

3.5.3 Вимоги до устаткування й програмного забезпечення

Мінімальні вимоги до встаткування: IBM PC Pentium-3 1000 Мгц. 128 Мб RAM. 2.0 Гб HDD. CD-ROM, операційна система Windows 2000/XP: додаток Microsoft Excel 97/2000/XP.

Для найкращої роботи Вертикаль-технологія рекомендується наступна (оптимальна) конфігурація ПК: IBM PC Pentium-4 1700 Мгц. 256 Мб RAM, 2.0 Гб HDD. CD-ROM, операційна система Windows 2000 (SP1a або вище) або Windows ХР (SP1 або вище), додаток Microsoft Excel 97/2000/XP.

У комплекті з Вертикаль-технологія рекомендується встановити наступне основне й додаткове програмне забезпечення (ПО).

Основне ПО:

1. Комплекс керування інженерними даними підприємства ЛОЦМАН:PLM.

2. САПР баз дані Вертикалі-довідники.

3. САПР тривимірного твердотільного моделювання КОМПАС-3D(версія V8 або вище).

4. Корпоративний довідник «Матеріали й сортаменти».

5. Корпоративний довідник «Одиниці виміру».

6. Система керування базами даних. Додаткове ПО:

7. Автоматизоване робоче місце нормування матеріалів.

8. Система розрахунку режимів різання.

9. Система трудового нормування.

10. Трудове нормування укрупнених норм часу.

3.5.4 Технічна й сервісна підтримка

АСКОН забезпечує консультаційне обслуговування й повну технічну підтримку ПО. Ціль - забезпечення максимальної ефективності вашої роботи й підтримка постійної працездатності комплексу інформаційних систем замовника.

Компанія забезпечує навчання фахівців вашого підприємства, консультаційне обслуговування й повну технічну підтримку поставляємого ПЗ.

Перелік послуг Аскон в цьому напрямку включає:

- багаторівневе навчання фахівців роботі з продуктами САПР;

- установку придбаних систем на комп'ютери;

- підключення периферійного встаткування (плотерів, сканерів);

- технічну підтримку по придбаних продуктах;

- моніторинг впровадження систем (періодичне відвідування підприємства).

Рекомендується при покупці програмного забезпечення відразу оформляти підписку на відновлення версій ПО і його технічну підтримку. Це дозволить вам найефективнішим образом застосовувати закуплені системи. Ви одержите повний доступ до всіх нових можливостей ПО й кваліфікованій допомозі співробітників служби технічної підтримки.

Річна підписка на супровід систем KOMHAC-3D, ЛОЦМАН:РLМ, ВЕРТИКАЛЬ забезпечує:

- одержання всіх відновлень і нових версій ПО, що випускають у період дії підписки;

- необмежена кількість звернень до служби технічної підтримки;

- консультації в режимі «Гарячої лінії» (по телефоні, факсу або електронній пошті).

3.5.5 Витрати на впровадження проекту

Таблиця 3.4 - Витрати на впровадження

Витрати	Сума, грн.
Комп'ютери	20000
Мережа	600
Вартість ПЗ	20000
Установка ПЗ	1000
Навчання	6000
Сертифікація	120
Усього	47720

Рисунок 3.19 - Діаграма витрат

3.5.6 Організаційна структура нового відділу праці і заробітної плати та його штатний розклад

Рисунок 3.20 - Організаційна структура нового відділу праці і заробітної плати

Таблиця 3.5 - Штатний розклад

Посада	Кількість	ЗП	ФЗП (міс.), грн	ФЗП (річ.), грн
Начальник відділу	1	1460	1991,44	23897,28
Инженер-нормувальник 1 кат.	3	1140	4664,88	55978,56
Усього	4	2600	6656,32	79875,84

3.5.7 Розрахунки економічної ефективності впровадження

1. САПР ТП «Вертикаль» допомагає скоротити час нормування технологічних операцій (Таблиця 3.1):

t1=32,7хв, t2=17,4хв.

2. Скорочення часу дозволяє з 6 інженерів-нормувальників 2 категорії зробить відділ з 3 інженерів-нормувальників 1 категорії (Рисунок 3.21), що потребує переробки штатного розкладу (Таблиця 3.3).

3. Заощадження по фонду заробітної плати на рік складає - 29740,65 грн., що зменшує витрати на нормування на 27%.

4. Нормування складає 3-4% від загальної собівартості виробу:

Рисунок 3.21 - Частка нормування у собівартості виробу

5. Програма виробу 120 штук на рік.

Собівартість виробу 20000 у.о. або 101600 грн., тоді:

Витрати на нормування одиниці виробу: 3556 грн.

Заощадження на нормуванні одиниці виробу: 960,12 грн.

Заощадження 120 штук: 115214,4 грн.

Заощадження собівартості партії на місяць складає: 9601,26 грн.

Витрати на впровадження проекту: 47720 грн.

Отже окупність проекту складає 5 місяців.

3.5.8 Розробка посадової інструкції інженерові по організації й нормуванню праці ДАХК «Артем»

1.Загальні положення:

1.1. Інженер по організації й нормуванню праці ставиться до професійної групи «Професіонали»;

1.2. Призначення на посаду інженера по організації й нормуванню праці й звільнення з її здійснюється наказом голови правління підприємства по наданню старшого інженера по організації й нормуванню праці з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України;

1.3. Інженер по організації й нормуванню праці підкоряється безпосередньо старшому інженерові по організації й нормуванню праці;

1.4. На продукцію загального призначення, що виготовляється, поширюються нормативні документи по якості;

1.5. На авіаційну продукцію й спецтехніку повноваження й відповідальність персоналу визначаються нормативними документами системи;

1.6. Інженер по організації й нормуванню праці у своїй роботі керується:

- трудовим законодавством;

- уставом підприємства;

- СТП 14307699.154-2006 «Посібник з якості»;

- СТП «Положення про відділ праці й заробітної плати»;

- затвердженим планом робіт;

- документами системи керування якістю продукції й послуг;

- керівними й нормативними матеріалами по організації, нормуванню й оплаті праці;

- наказами розпорядженнями вищестоящих керівників підприємства;

- правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- правилами й нормами охорони праці, виробничій санітарії, пожежній безпеці й екології.

2. Завдання й обов'язки:

2.1. Виконує комплекс робіт з удосконалення організації й нормуванню праці, вивчає стан організації й нормування праці на закріплені за ним ділянках, розробляє й впроваджує заходу щодо їхнього вдосконалення з метою підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва;

2.2. Розробляє й впроваджує технічно обґрунтовані норми трудових витрат на основі використання міжгалузевих, галузевих й інших прогресивних нормативів по праці по всіх видах роботи виконуваних на підприємстві;

2.3. Розробляє й впроваджує місцеві норми, що розраховують на основі технічних даних про продуктивність устаткування, результатів аналізу витрат робочого часу з урахуванням передових прийомів і методів праці;

2.4. Установлює норми часу разові й додаткові роботи для сторонніх організацій і роботи, пов'язаної з відхиленням від технологічних процесів і встановленого порядку;

2.5. Виконує ступінь і причини невідповідності фактичних витрат часу нормативним, застарілі й помилкові встановлені норми, проводить роботу зі своєчасної заміни їх новими, більше прогресивними, у міру впровадження організаційно-технічних заходів;

2.6. Коректує норми трудових витрат при зміні організаційно-технічних умов виробництва;

2.7. Аналізує існуючі організаційно-технічні умови виробництва, трудові процеси, сприяє підвищенню ефективності організації праці на основі матеріалів атестації й раціоналізації робочих місць;

2.8. Проводить роботу з виявлення резервів продуктивності праці за рахунок поліпшення його організації й нормування, широкого використання цих резервів;

2.9. Вивчає вітчизняний і закордонний досвід в області організації й нормування праці, узагальнює його й сприяє його впровадженню;

2.10. Становить у повному обсязі звітність по організації й нормуванню праці відповідно до форм й у строки, установленими органами статистики;

2.11. Виконує вимоги системи керування якістю продукції й послуг, що діє на підприємстві;

2.12. Консультує працівників підприємства по формах і система оплати праці, матеріального й морального стимулювання, оплаті простоїв, шлюбу й інших видів нарахувань й утримань;

2.13. Організовує роботу з тарифікації робіт і присвоєнню розрядів робітником;

2.14. Контролює забезпечення випереджального росту продуктивності в порівнянні з ростом заробітної плати;

2.15. Аналізує динаміку працевитрат і заробітної плати по виробах, розрядах, професіях і ділянках;

2.16. Дотримує правил внутрішнього трудового розпорядку;

2.17. Дотримує правил і норми охорони праці, виробничій санітарії, пожежній безпеці й екології;

2.18. Дотримує комерційної таємниці й конфіденційність.

3.5.9 Розрахунок ризиків проекту впровадження

Ризик - це подія, здатне (у випадку його реалізації) вплинути на хід виконання проекту. Ризики існують у всіх проектах, але не завжди реалізуються. Ризик, що реалізувався, перетворюється в проблему.

Внутрішні ризики

1. Порушення в роботі встаткування - при невеликій поломці неполадка відразу ж усувається, а у випадку неможливості налагодження фірма використає резерв коштів, створений спеціально для придбання встаткування в таких випадках.

2. Пожежа, розкрадання - на цей випадок фірма може застрахуватися.

Зовнішні ризики

Для оцінки ризику можна застосувати метод експертних оцінок ризиків у різних фазах проекту. При аналізі ризиків передінвестиційної фази обертають уваги на фінансово-економічну життєздатність проекту, організаційно-технічний потенціал, функції й завдання основних учасників, виконувані роботи й рівень гарантій по інвестиціях і кредитам. В інвестиційній фазі оцінюють структуру керування проектом, фази реалізації проекту і якість виконання проектних робіт. В експлуатаційній фазі оцінці підлягають фактори, які негативно впливають на реалізацію проекту. Аналіз ризиків у передінвестиційній фазі лежить в основі вибору варіанта інвестування, однак при цьому прогнозуються ризики й в інвестиційної, і експлуатаційної фазах (таблиця).

По кожній фазі проекту складається вичерпний перелік факторів ризику. При цьому кожен фактор характеризується показниками пріоритету й питомої ваги кожного фактора і їхніх сукупностей. Значення пріоритетів і питомої ваги визначаються експертним шляхом.

У прикладі наведені три пріоритети (1, 2, 3). Вони визначають значення. Перший й останній пріоритети визначають відповідно мінімальне й максимальне значення. Скажемо, співвідношення, що відповідає першому й третьому пріоритетам, рівняється “10”. Якщо позначити всі фактори ризику в третьому пріоритеті як “х”, то середнєарифметичне значення в першому пріоритеті буде становити “10х”. Вага фактора ризику в другому пріоритеті буде становити (10+1)/2 = 5.5х.

У проекті враховані 16 факторів ризику. Питома вага фактора ризику в третьому пріоритеті рівняється 0.4. У другому відповідно - 2.2, у першому -4. Максимальний ризик - 160 (16·10), мінімальний - 16.

Таблиця 3.6 - Оцінка ризиків у різних фазах проекту

Фактор ризику	Пріоритет V	Середня оцінка P	Вага W	Імовірність PxW
1. Передінвестиційна фаза
1. Розробка проекту	3	8	0,4	3,2
2. Ефективність інвестицій	1	6	4	24
3. Ухвалення рішення щодо інвестування	3	7	0,4	2,8
Усього				30
2. Інвестиційна фаза
1. Зміни в проекті	3	7	0,4	2,8
2. Зрив строків впровадження	2	9	2,2	19,8
3. Зрив строків поставок устаткування	2	8	2,2	17,6
4. Кваліфікація персоналу	3	3	0,4	1,2
5. Підвищення цін на ПО	3	4	0,4	1,6
6. Невиконання контрактів партнерами	3	5	0,4	2
7. Підвищення витрат на заробітну плату	3	4	0,4	1,6
8. Підвищення витрат у зв'язку з несподіваними державними заходами податкового й митного регулювання	3	8	0,4	3,2
Усього				49,8
3. Експлуатаційна фаза
1. Забезпеченість оборотними коштами	3	6	0,4	2,4
2. Поява альтернативного продукту	3	5	0,4	2
3. Рівень інфляції	3	4	0,4	1,6
4. Надійність ПО	3	4	0,4	1,6
5. Недостатній рівень заробітної плати	2	8	2,2	17,6
Усього				25,2
Усього по фазах				105

У проекті експерти ставили оцінку з ранжируванням від кращих - “1” до гірших -“10”. Потім отримані в процесі експертизи бали підсумовуються по всім показниками з урахуванням вагових коефіцієнтів і складається узагальнена оцінка ризиків. Якщо узагальнена оцінка ризику рівняється від 16 до 70, проект ставиться до малоризикованих, від 70 до 120 - до середнєризикованих, 120 до 260 - до высокоризикованих. У прикладі вона рівняється 105. Отже, проект відноситься до середнєризикованих.

Кожне підприємство повинне прагнути до розвитку свого інноваційного потенціалу, забезпечуючи виробничі процеси новою технологією, технікою й можливістю випускати нові товари, але при ухваленні рішення про розробку інноваційного проекту (продукту) варто враховувати й ризики, які неодмінно будуть супроводжувати будь-які інновації на всіх стадіях їхньої розробки й впровадження. Одним з найбільш ефективних методів оцінки ризику при виборі варіанта інвестування можна застосувати метод експертних оцінок ризиків у різних фазах проекту, таких як: передінвестиційна, інвестиційна, експлуатаційна. По кожній фазі проекту складається вичерпний перелік факторів ризику. При цьому кожен фактор характеризується показниками пріоритету й питомої ваги кожного фактора і їхніх сукупностей. Однак жоден з розглянутих нами методів оцінки ефективності проекту сам по собі не є достатнім для прийняття проекту. Кожний з методів аналізу інноваційних проектів дає можливість розглянути лише деякі з характеристик розрахункового періоду, з'ясувати важливі моменти й подробиці. Тому для комплексної оцінки інноваційного проекту необхідно використати всі ці методи в сукупності. Як показує наш досвід, більшість успішно працюючих підприємств зобов'язані своїм успіхом розробці й випуску на ринок нових товарів, впровадженню нових методів виробництва й збуту, проникненню на нові ринки, розробці й впровадженню нових проектів. Все це пов'язане з ризиком. З іншого боку, без застосування інновацій практично неможливо створити конкурентноздатну продукцію, що має високий ступінь наукоємкості й новизни. Таким чином, у ринковій економіці інновації являють собою ефективний засіб конкурентної боротьби, тому що ведуть до створення нових потреб, до зниження собівартості продукції, до припливу інвестицій, до підвищення іміджу (рейтингу) виробника нових продуктів, до відкриття й охвата нових ринків, у тому числі й зовнішніх.

3.6 Безпека життєдіяльності

Тому що при розробці дипломного проекту використається комп'ютер, її необхідно організувати відповідно до Санітарних правил і нормами (Санпин 2.2.2.542-96), які призначені для запобігання несприятливого впливу на людину шкідливих факторів, що супроводжують роботи з відеодисплейними терміналами (ВДТ) і персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕВМ).

3.6.1 Небезпечні й шкідливі фактори

До небезпечних і шкідливих факторів, відповідно до класифікації в ДЕРЖСТАНДАРТ 12.0.003-74, ставляться:

Фізичні:

підвищений рівень електромагнітного випромінювання

підвищений рівень рентгенівського випромінювання

підвищений рівень інфрачервоного випромінювання

підвищений рівень статичної електрики

підвищений рівень змісту позитивних аероіонов у повітрі робочої зони

знижений рівень змісту негативних аероіонов у повітрі робочої зони

підвищена або знижена вологість повітря робочої зони

підвищена або знижена рухливість повітря робочої зони

підвищений рівень шуму

підвищений або знижений рівень освітленості

Психофізіологічні:

напруженість зору

напруженість уваги

інтелектуальні навантаження

емоційні навантаження

тривалі статичні навантаження

монотонність праці

великий обсяг інформації, оброблюваний в одиницю часу

нераціональна організація робочого часу

нераціональна організація робочого місця.

3.6.2 Вимоги до роботи й заходу щодо їхнього здійснення

Вимоги до приміщень для експлуатації ВДТ і ПЕВМ

Приміщення із ВДТ і ПЕВМ повинні мати природне й штучне висвітлення.

Природне висвітлення повинне здійснюватися через світлопроєми, орієнтовані переважно на північ і північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) не нижче 1,2% у зонах зі стійким сніжним покривом і не нижче 1,5% на іншій території.

Розташування робочих місць із ВДТ і ПЕВМ для дорослих користувачів у підвальних приміщеннях не допускається.

Площа на одне робоче місце із ВДТ або ПЕВМ для дорослих користувачів повинна становити не менш 6,0 кв. м, а обсяг - не менш 20,0 куб. м.

Приміщення із ВДТ і ПЕВМ повинні обладнатися системами опалення, кондиціонування повітря або ефективною приточно-витяжною вентиляцією. Розрахунок повітрообміну варто проводити по теплонадлишкам від машин, людей, сонячної радіації й штучного висвітлення.

Для внутрішньої обробки інтер'єра приміщень із ВДТ і ПЕВМ повинні використатися дифузні матеріали, що відбивають, з коефіцієнтом відбиття для стелі - 0,7 - 0,8; для стін - 0,5 - 0,6; для підлоги - 0,3 - 0,5.

Поверхня підлоги в приміщеннях експлуатації ВДТ і ПЕВМ повинна бути рівної, без вибоїв, неслизької, зручної для очищення й збирання, мати антистатичні властивості.

Вимоги до мікроклімату приміщень при експлуатації ВДТ і ПЕВМ

У виробничих приміщеннях, у яких робота на ВДТ і ПЕВМ є основною (диспетчерські, операторські, розрахункові, кабіни й пости керування, зали обчислювальної техніки й ін.), повинні забезпечуватися оптимальні параметри мікроклімату:

Таблиця 3.7 - Оптимальні норми мікроклімату для приміщень із ВДТ і ПЕВМ

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, град. З, не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	легка 1а	22-24	40-60	0,1
	легка 1б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка 1а	23-25	40-60	0,1
	легка 1б	22-24	40-60	0,2

Для підвищення вологості повітря в приміщеннях із ВДТ і ПЕВМ варто застосовувати зволожувачи повітря, що заправляють щодня дистильованою або прокип'яченою питною водою.

Таблиця 3.8 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі ВДТ і ПЕВМ

Рівні	Число іонів в 1 див куб. повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	30 000-50 000
Максимально припустимі	50 000	50 000

Приміщення із ВДТ і ПЕВМ щогодини повинні бути провітрені, що забезпечує поліпшення якісного состава повітря, у тому числі й аероіонний режим.

Таблиця 3.9 - Оптимальні й припустимі параметри температури й відносної вологості повітря й приміщень із ВДТ і ПЕВМ

Оптимальні параметри	Припустимі параметри
Температура, град. З	відносна, вологість, %	температура, град.	відносна, вологість, %
19	62	18	39
20	58	22	31
21	55

У приміщеннях з надлишком явного тепла необхідно передбачати регулювання подачі теплоносія для дотримання нормативних параметрів мікроклімату.

У залах із працюючою обчислювальною технікою параметри мікроклімату повинні бути наступними:

у холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху й відносна вологість повітря повинні відповідно становити: від 22 до 24 град. З; 0,1 м/с; від 60 до 40%; температура повітря коливається в межах від 21 до 25 град. С.

у теплі періоди року температура повітря, його рухливість і відносна вологість повинні відповідно становити: від 23 до 25 град. З; від 0,1 до 0,2 м/с; від 60 до 40%; температура повітря коливається від 22 до 26 град. С.

Повітря, що надходить у приміщення ОЦ, повинен бути очищений від забруднень, у тому числі від пилу й мікроорганізмів.

Кондиціонування повітря повинне забезпечувати автоматична підтримка параметрів мікроклімату в необхідних межах протягом всіх сезонів року, очищення повітря від пилу й шкідливих речовин, створення невеликого надлишкового тиску в чистих приміщеннях для виключення надходження неочищеного повітря. Температура повітря, що подається в приміщення із ВДТ і ПЕВМ, повинна бути не нижче 19 град. С.

Вимоги до рівня шуму й вібрації

У виробничих приміщеннях, у яких робота на ВДТ і ПЕВМ є допоміжної, рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати значень, установлених для даних видів робіт "Санітарними нормами припустимих рівнів шуму на робочих місцях".

У приміщеннях, де працюють інженерно-технічні працівники, що здійснюють лабораторний, аналітичний або вимірювальний контроль, рівень шуму не повинен перевищувати 60 дба.

На робочих місцях у приміщеннях для розміщення гучних агрегатів обчислювальних машин (АЦПУ, принтери й т.п.) рівень шуму не повинен перевищувати 75 дба.

Знизити рівень шуму в приміщеннях із ВДТ і ПЕВМ можна використанням звуковбирних матеріалів з максимальними коефіцієнтами звукопоглинання в області частот 63 - 8000 Гц. Додатковим звукопоглащениєм служать однотонні занавеси із щільної тканини.

При виконанні робіт із ВДТ і ПЕВМ у виробничих приміщеннях рівень вібрації не повинен перевищувати припустимих значень згідно "Санітарним нормам вібрації робочих місць" (категорія 3, тип «в»)

Розрахунок висвітлення на ділянці

Висвітлення виконує корисну загально-фізіологічну функцію, що сприяє появі сприятливого психічного стану людей. З поліпшенням висвітлення підвищується працездатність, якість роботи, знижується стомлюваність, імовірність помилок, травматизму, аварійності. Недостатнє висвітлення веде до перенапруги очей, до загального стомлення людини. У результаті знижується увага, погіршується координація рухів, що може привести при конкретній фізичній роботі до нещасного випадку. Крім того, робота при низької освітленості сприяє розвитку короткозорості й інших захворювань, а також розладу нервової системи. Підвищена освітленість теж несприятливо впливає на загальне самопочуття людини і його зір, зокрема, викликаючи, насамперед сліпучий ефект. Висвітлення, що задовольняє гігієнічним й економічним вимогам, називається раціональним. До цих вимог ставляться: достатня освітленість, рівномірність, відсутність сліпимости, сприятливий спектральний склад, економічність.

Для висвітлення виробничих приміщень використають природне світло й світло від джерел штучного висвітлення.

Природне висвітлення

Джерелом природного висвітлення (денного світла) є сонячна радіація, тобто потік променистої енергії сонця, що доходить до земної поверхні у вигляді прямого або розсіяного світла. Природне висвітлення є найбільш гігієнічним. Якщо за умовами роботи його виявляється недостатньо, то використають спільне висвітлення.

Природна освітленість міняється в широкому діапазоні:

- у безмісячну ніч - 0,00050 лк;

- при повні - до 0,2 лк;

- при прямому світлі солнца-до 100000 лк.

Штучне висвітлення

Штучне висвітлення передбачається в приміщеннях, у яких недостатньо природного висвітлення, або для висвітлення приміщень у годинники доби, коли природне висвітлення відсутнє.

Штучне висвітлення може бути загальним або комбінованим (до загального висвітлення додають місцеве). Використання тільки місцевого висвітлення неприпустимо, тому що різкий контраст між яскраво освітленими й неосвітленими місцями стомлює очі, сповільнює процес працездатності й може послужити причиною нещасних випадків й аварій. У сучасних будинках застосовую одночасно природне й штучне висвітлення (спільне висвітлення). Важливо, що б обоє висвітлення гармоніювали між собою. Для штучного висвітлення, у цьому випадку, доцільно використати люмінесцентні лампи. У цьому випадку використаємо розрахунок висвітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Світловий потік розрахуємо по формулі (3.1):

, (3.1)

де Еmin - номінальна освітленість 500 лк;

S - площа приміщення S = 60м2;

z - коефіцієнт мінімального висвітлення 1,1;

Кз - коефіцієнт запасу 1,5;

з - коефіцієнт світлового потоку 0,41;

N - кількість ламп 20 шт.

Підставивши значення у формулу (3.1.), визначимо:

.

Відповідно до стандартів, приймаємо наступну люмінесцентну лампочку:

Лампа ЛХБ (люмінесцентна холодно-білого світла) Fл = 6000 Лм і Р = 200Вт.

Потужність освітлювальної установки для приміщення складає:

Pуст = Рл·N = 20·200 = 4000Вт

Заходи щодо протипожежної безпеки

Пожежі на підприємствах становлять більшу небезпеку для працюючих і можуть завдати матеріальної шкоди. Причиною пожежі на 33% випадків є порушення технологічного режиму. Складність протипожежного захисту збільшуються розмірами підприємств, великою щільністю забудови.

Щоб уникнути самозаймання використаного обтирального матеріалу (кінців, дрантя, ганчірок й ін.) його варто зберігати вдалині від нагрітих предметів, опалювальних пристроїв, електроустаткування й електроустановок у металевих ящиках, що щільно закриваються. Використаний обтиральний матеріал повинен убиратися з ящика не рідше одного разу в зміну.

У цеху особливу пожежну небезпеку представляє прибудова (архіви технологічної документації). Виробництво в цеху по ступені пожежній і вибухонебезпечній обстановці відповідно до СН і П2.01.02-85 ставиться до категорії Д, а будинок до 2-ий ступеня Вогнестійкості. У цеху використаються вогнегасники ОУ-2 безпосередньо для гасіння електропроводки, а також є ОХП-10 і пожежний щит. Передбачено евакуацію людей у випадку пожежі по СН і П2.01.02-85.

Для запобігання й ліквідації пожеж створюються групи ЦО, пожежні підрозділи, до складу яких входять працівники цеху. Постійно проводяться навчання з імітацією пожеж. Де працівники здобувають необхідні практичні знання на випадок виникнення пожежі безпосередньо в цеху. Ще в цих групах вони займаються прогнозуванням характеру й обсягу рятувальних й інших невідкладних робіт. При цьому основними видами невідкладних робіт можуть бути:

Розвідка маршрутів і ділянок робіт рятувальників;

Усунення й гасіння пожеж на маршрутах руху й ділянках робіт рятувальників;

Пошук потерпілих і порятунок їх з палаючих будинків;

Надання першої медичної допомоги й доставку потерпілих у лікарню;

Вивіз працівників у безпечні зони;

Ліквідація й гасіння інших пожеж;

Пошук і знешкодження інших вибухонебезпечних предметів;

Розглянемо випадок загоряння ГСМ на території заводу(120тонн):

1. Розрахунок радіуса зовнішньої зони можливих суцільних пожеж:

(3.2)

2.Радіус зовнішньої границі можливих окремих пожеж:

3.Радіус «калюжі» рідкої горючої речовини:

(3.3)



4.Втрати основних фондів:

5.Розрахунок втрат виробничого персоналу:

Мзаг=3+72+30=105 (чіл).

Перерахування рятувальних й інших робіт:

Розвідка щирої пожежної ситуації на території заводу, особливо на 3-х шляхах руху й 3-х ділянках робіт рятувальників;

Евакуація виробничого персоналу в безпечні місця;

Локалізація аварій на енергетичних мережах заводу, їхній ремонт і відновлення

Вимоги до організації режиму праці й відпочинку при роботі із ВДТ і ПЕВМ

Режими праці й відпочинку при роботі з ПЕВМ і ВДТ повинні організовуватися залежно від виду й категорії трудової діяльності.

Види трудової діяльності розділяються на 3 групи:

група А - робота зі зчитування інформації з екрана ВДТ або ПЕВМ із попереднім запитом;

група Б - робота з уведення інформації;

група В - творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.

Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю й Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

Для забезпечення оптимальної працездатності й збереження здоров'я професійних користувачів, протягом робочої зміни повинні встановлюватися регламентовані перерви.

Час регламентованих перерв протягом робочої зміни варто встановлювати залежно від її тривалості, виду й категорії трудової діяльності.

Таблиця 3.10 - Час регламентованих перерв залежно від тривалості робочої зміни, виду й категорії трудової діяльності із ВДТ і ПЕВМ

Категорія роботи із ВДТ або ПЕВМ	Рівень навантаження за робочу зміну при видах робіт із ВДТ	Сумарний час регламентованих перерв, хв.
	Група А, кількість знаків	Група Б, кількість знаків	Група В, година	При 8-ми годинній робочій зміні	При 12-ти вартовий робочій зміні
I	До 20000	До 15000	До 2,0	30	70
II	До 40000	До 30000	До 4,0	50	90
III	До 60000	До 40000	До 6,0	70	120

При 8-ми годинній робочій зміні й роботі на ВДТ і ПЕВМ регламентовані перерви варто встановлювати:

для 1 категорії робіт через 2 години від початку робочої зміни й через 2 години після обідньої перерви тривалістю 15 хвилин кожний;

для II категорії робіт через 2 години від початку робочої зміни й через 1,5-2,0 години після обідньої перерви тривалістю 15 хвилин кожний або тривалістю 10 хвилин через щогодини роботи;

для III категорії робіт через 1,5-2,0 години від початку робочої зміни й через 1,5-2 години після обідньої перерви тривалістю 20 хвилин кожний або тривалістю 15 хвилин через щогодини роботи.

У випадках виникнення в працюючих із ВДТ і ПЕВМ зорового дискомфорту й інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці й відпочинку варто застосовувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт із ВДТ і ПЕВМ, корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити зміну діяльності на іншу, не пов'язану з використанням ВДТ і ПЕВМ.

Працюючої на ВДТ і ПЕВМ із високим рівнем напруженості під час регламентованих перерв і наприкінці робочого дня показане психологічне розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (кімната психологічного розвантаження).

У розділі «Автоматизація технологічної підготовки підприємства» були розглянуті питання рішення завдання автоматизації та вибір САПР. Розрахунки впровадження САПР ТП «Вертикаль» у відділі організації праці і заробітної плати та його штатний розклад. Проведені розрахунки витрат та економічної ефективності впровадження. Розглянуті небезпечні і шкідливі фактори.

ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті були розглянуті питання пов'язані з автоматизацією нормування технологічних процесів за допомогою системи автоматизованого проектування технологічних процесів «Вертикаль» у відділі організації праці й заробітної плати ДАХК«Артем».

У результаті виконання роботи:

- вибрана САПР «Вертикаль»;

- побудовано сітівий графік впровадження проекту;

- розроблено стадії циклу впровадження із вказівкою трудоемкостей;

- побудовано діаграму витрат;

- розраховано бюджет проекту та економічну ефективість;

- розроблено штатний розпис службовців техніко-нормувального бюро;

- розроблено посадову інструкцію інженерові-нормувальнику 1 категорії;

- ідентифіковано ризики й розроблені міри реагування;

Початок проекту: 01.04.07 закінчення: 26.06.07

Тривалість: 90 днів.

Бюджет: 47720грн.

Окупність проекту: 5 місяців

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Погорелов М.И. Нормування труда в промисловості: Навч. посібник для внз. - Х.: Вид-во «Основа», 1991. - 184 с.

2. Силантьєва Н.А., Малиновській В.Р. Технічне нормування праці в машинобудівництві: Підручник для навч. сер. спец. навч. - 2-е вид., перероб. і доп. - М.: Машинобудівництво, 1990. - 256 с.

3. Аксенова Е.В. Нормування труда в машинобудівництві. - К,: Техніка, 1985. - 93 с.

4. ДСТУ 3974-2001 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Київ, 2001.

5. Генкін Б.М. Нормування праці. - М.: Економіка, 1985. - 272 с.

6. Загально машинобудівні норми часу. М.: 1984. - 470 с.

7. Ахумов А.В. Довідник нормувальника. - Л.: Машинобдівництво, Ленінгр.1986. - 458 с.

8. Управління персоналом організації: Підручник / Під ред. А.Я. Кибанова. - 2-і изд., доп. і перераб. - М.:ИНФРА-М, 2003. - 638 с.

9. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управління проектами: Учеб. посібник для вузів/ Під общ. ред. И.И. Мазура. - М.: Економіка, 2001.- 574с.

Размещено на Allbest.ru