Системи управління та використання інформаційних технологій
Сутність системи управління підприємством. Оцінка інформаційних технологій підтримки процесів прийняття управлінських рішень. Внутрішнє середовище підприємства. Впровадження CRM-концепції управління ДП завод "Пожспецмаш". Стандарти моделі управління.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2013 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київськй національний торговельно-економічний університет
Дипломна робота
На тему
«СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
ВСТУП
Актуальність. Нині на Україні спостерігається велике поширення сучасних інформаційних систем (ІС) управління різними соціально-економічними об'єктами. Дані ІС розробляються для підприємств окремих галузей економіки на основі світових та загальноєвропейських концепцій, стандартів і методологій побудови таких систем. В основі таких ІС лежать типові проектні рішення, які є результатом узагальнення багаторічного практичного досвіду організації-розробника ІС та можуть застосовуватися з незначними змінами на більшості підприємств конкретної галузі.
Проте для забезпечення ефективної експлуатації ІС на підприємствах України необхідно ще в процесі проектування ІС передбачити також можливості автоматизації вирішення найбільш складних задач управління (планування та регулювання діяльності підприємства, його підрозділів і служб) з урахуванням особливостей, що склалися, та існуючих проблем української економіки. Однією з таких проблем є проблема поліпшення фінансово-економічного стану підприємств і фірм в умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів. Ефективні методи управління, зокрема фінансовими ресурсами, адекватні економічній ситуації, що склалася в Україні, відсутні до цього часу, що негативно відбивається на управлінні підприємством як об'єктом економічної діяльності.
Крім того, останніми роками спостерігається ряд тенденцій, що призводять до необхідності підвищення ефективності та прискорення реакції підприємств на зміни зовнішнього та внутрішнього ринку. До них, зокрема, належать:
помітне збільшення динаміки зміни зовнішнього середовища підприємств (фірм);
висока інтенсивність появи й освоєння нововведень, що істотно впливають на результати бізнесу (інновацій), підвищення ролі інновацій у конкурентоспроможності фірм;
проявлення таких факторів як загострення конкуренції, зростання дефіциту фінансових ресурсів (особливо грошових), відсутність або низька кваліфікація менеджерів і спеціалістів, здатних комплексно, ефективно й оперативно використовувати ресурси.
Все це потребує поширення використання інформаційних технологій в процесі управління. Хоча подібні питання нерідко обговорювалися у науковій літературі, приміром, у роботах Г.П. Башаріна, В.Н. Буркова, В.А. Ірікова, В.В. Ковальова, А.Д. Пономаренка, Станевича О.Г., А.Н. Ширяєва, однак залишається чимало нерозв'язаних задач, особливо в частині планування та оптимізації діяльності підприємств. Розв'язання таких задач ускладнюється також необхідністю мінімізації часу обробки даних, формування варіантів планів діяльності та вибору оптимального за заданими показниками варіанта.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз існуючих моделей і методів систем інформаційних технологій для управління підприємством.
Задачами роботи є:
дослідити сутність системи управління підприємством;
розглянути інформацію як основу управління;
дослідити інформаційні технології в управлінні;
надати загальну характеристику підприємства;
проаналізувати внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства;
провести оцінку інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень;
розробити та запропонувати заходи зі вдосконалення інформаційних технологій на ДП завод "Пожспецмаш".
Об'єкт дослідження - інформаційні технології в процесах управління державним підприємством завод “Пожспецмаш”.
Предмет дослідження - моделі та методи інформаційної підтримки прийняття рішень в управлінні підприємством.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННЯ
1.1 Сутність системи управління підприємством
Управлінська діяльність передбачає виконання певних функцій. Функції менеджменту - це види управлінської діяльності, які забезпечують формування способів управлінського впливу. Кожна функція націлена на вирішення специфічних і складних проблем, з якими стикається організація у своїй діяльності. На сьогодні в теорії управління існують досить великі розбіжності у визначенні функцій, їх диференціації та класифікації. Найчастіше в основу класифікації кладеться ступінь прояву тієї чи іншої функції в управлінській діяльності. За цією ознакою виділяють загальні та часткові (окремі) функції. До загальних відносять функції прогнозування, планування, організації, мотивації, контролю і координування (регулювання). Загальні функції визначають тільки вид управлінської діяльності незалежно від місця його виникнення. Вони властиві управлінню будь-якою організацією і будь-яким процесом в організації і у своїй сукупності складають управлінський цикл [14]:
- прийняття управлінського рішення;
- реалізація прийнятого рішення;
- контроль за реалізацією рішення.
Окремими функціями менеджменту визначаються види діяльності, що обумовлені горизонтальним розподілом управлінської праці в організаціях і відображають їх специфічні особливості. До таких функцій відносять управління інноваціями, виробництвом, фінансами, маркетинговою діяльністю, персоналом та ін.
Поділ функцій на загальні та конкретні є умовним, оскільки в дійсності вони не існують відокремлено, а тісно переплітаються, взаємно проникаючи і доповнюючи одна одну. При цьому загальні функції існують в кожній конкретній функції.
Зокрема, пристосування виробництва до вимог і попиту ринку вимагає виконання функції маркетингу; в межах якої вирішується завдання визначення основних напрямків і пропорцій розвитку виробництва (функція планування); завдання налагоджування організаційних стосунків між різними підрозділами для реалізації управлінських рішень і досягнення запланованих результатів (функція організовування); завдання визначення ходу реалізації управлінських рішень (функції контролювання і регулювання). Зміст кожної загальної функції визначається специфікою завдань, які вирішуються в межах відповідної конкретної функції.
В процесі виконання функцій менеджерам доводиться приймати велику кількість рішень, здійснюючи планування, організовуючи роботу, мотивуючи працівників, яким доручається виконання роботи, контролюючи та координуючи їх дії. Так, плануючи майбутню діяльність, менеджери визначають її цілі, способи їх реалізації та ресурси, необхідні для їх досягнення. У процесі організування діяльності приймаються рішення щодо організаційної структури, організації виробничого процесу, розподілу робіт серед виконавців та забезпечення їх виконання необхідними засобами тощо. Контролювання передбачає прийняття рішень щодо вибору системи контролю (масштабів, періодичності, форм контролю), аналізу отриманої інформації та здійснення коригуючих дій. Отже, в основі процесу управління лежить прийняття управлінських рішень. Початковий імпульс для прийняття рішення дає інформація про стан параметрів об'єкту управління. Інформація надходить завдяки налагодженим комунікаційним процесам.
Процес прийняття управлінських рішень відбувається циклічно. Він починається із виявлення невідповідності параметрів плановим завданням і закінчується прийняттям і реалізацією рішень, які повинні ці відхилення ліквідувати [34, С.92].
Управлінський процес -- це комплекс взаємопов'язаних операцій, що виконуються у певній послідовності і спрямовані на розв'язання конкретних проблем та досягнення поставлених цілей.
В центрі цієї діяльності знаходяться три елементи процесу управління: проблема, її вирішення та люди, що беруть участь у процесі на всіх його етапах. Розглянемо їх детальніше.
Проблема - це розрив між бажаним станом (насамперед цілями) об'єкта управління і його фактичним станом. Вирішення проблеми - засіб подолання такого розриву, вибір одного з багатьох напрямків дій, що дозволяють перейти від фактичного стану до бажаного.
Найважливіше питання управлінської практики полягає в тому, як організація може виявляти свої проблеми і як вона їх може вирішувати. Кожне господарське рішення повинно бути націлене на якусь проблему, а правильне її рішення - це таке рішення, що дає максимум вигод для організації.
Рішення -- це творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.
Рішенням визначається:
- хто і що має здійснити;
- в які строки;
- з якими затратами праці і коштів;
- в якому порядку;
- при якому розподілі обов'язків, прав і відповідальності;
- за якої організації контролю;
- яких результатів слід очікувати.
Важливим елементом процесу управління є люди, які беруть у ньому участь і приймають найрізноманітніші за змістом, значенням і характером рішення. Характер основних рішень менеджера залежить від його місця у системі ієрархічних відносин організації, а також від предметного кола функцій, які закріплюються за ним в цій організації. При чому, чим вищим є ієрархічний рівень менеджера, тим в більшій мірі в його діяльності присутні функції стратегічного планування, а чим нижчим - тим більше управлінські функції стосуються безпосереднього виконання роботи. Зокрема, керівники вищого рівня визначають загальні напрямки діяльності підприємства, приймають ключові рішення щодо поточних справ, розробляють стратегію, формують політику організації. Керівники середньої ланки розробляють плани для здійснення загальних завдань, що встановлені вищим керівництвом, вносять пропозиції щодо поліпшення роботи очолюваного ними підрозділу та організації в цілому, координують роботу керівників нижчої ланки. У їхній роботі переважає вирішення тактичних задач. Керівники низової ланки (менеджери-контролери) відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання виділених ресурсів, контролюють роботу виконавців, реалізують плани, розроблені на вищих рівнях управління. Вони вирішують переважно оперативні задачі [42].
В процесі вирішення управлінських завдань реалізуються інтелектуальні та особистісні можливості керівників. При цьому виділяють найбільш типові стилі мислення керівників:
1. Системний стиль, при якому наголос робиться на визначенні методу вирішення завдання (проблеми). При цьому робиться спроба розділити завдання на окремі складові.
2. Інтуїтивний стиль, який характеризується великим ступенем усвідомлення проблеми в цілому і прагненням використати різні методи вирішення завдання.
3. Рецептивний стиль, якому притаманне зосередження на окремих деталях проблеми.
4. Перцептивний стиль, коли проявляється прагнення до встановлення зв'язків між різними частинами проблеми.
Технологія розробки, прийняття і реалізації рішень та процедур, здійснення логічних, аналітичних, інформаційно-пошукових, обчислювальних та інших операцій повинна передбачати їх чітку послідовність. При розробці управлінських процедур встановлюють порядок здійснення окремих операцій, пов'язаних із збиранням, рухом, зберіганням, обробкою, аналізом інформації, забезпеченням нею структурних підрозділів і окремих робочих місць, а також визначають інші дії, зумовлені потребою розв'язання господарських завдань.
Тому технологія прийняття управлінського рішення повинна включати наступні стадії:
Стадія підготовки - проводиться економічний аналіз ситуації на мікро- і макрорівні, що включає пошук, збір, опрацювання інформації, виявлення і формулювання проблем, що потребують рішення.
Стадія ухвалення - здійснюються розробка й оцінка альтернативних рішень; добір критеріїв вибору оптимального рішення; вибір і прийняття найкращого рішення.
Стадія реалізації - розробляються заходи для конкретизації рішення і доведення його до виконавців; здійснюється контроль за ходом його виконання; вносяться необхідні корективи; дається оцінка отриманого результату від виконання рішення.
У найпростішому випадку після виявлення проблеми та встановлення чинників, що призвели до її виникнення, в рамках існуючих ресурсних чи інституційних обмежень розробляються рішення, з яких вибирається найкраще - те, яке відповідає обумовленим критеріям вирішення проблеми. Кількість запропонованих для вирішення проблеми варіантів залежить від багатьох чинників, зокрема, наявних ресурсів, часу, доступності потрібної для обґрунтування рішення інформації тощо. У багатьох випадках за умов дефіциту часу приймається не найкраще рішення, а те, яке перше спало на думку, якщо воно дозволяє усунути проблему. Після цього пошук і аналіз інформації припиняється [18].
Необхідним елементом процесу прийняття управлінських рішень є оцінка тих дій, що виконуються на його різних етапах. На етапі діагностики проблеми - це оцінка меж, масштабів та рівня поширення проблеми, на етапі обґрунтування - оцінка різних варіантів, що пропонуються для вирішення проблеми, на етапі прийняття рішення - оцінка очікуваних наслідків від його реалізації. Для цієї мети використовують критерії.
1.2 Інформація як основа управління
На всіх етапах прийняття управлінських рішень, цей процес будується на певному обсязі необхідної інформації.
У ринковій економіці незалежні, самостійні виробники товарів і послуг, а також усі ті, хто забезпечує безперервність циклу «наука - техніка - виробництво - збут - споживання» не зможуть успішно діяти на ринку, не маючи інформації. Підприємцеві потрібна інформація про інших виробників, про можливих споживачів, про постачальників сировини, технології, про ціни, про положення на товарних ринках і ринках капіталу, про ситуації в діловому житті, про загальну економічну і політичну кон'юнктуру не тільки в власній країні, але і в усім світі, про довгострокові тенденції розвитку економіки, перспективи розвитку науки і техніки і можливі результати, про правові умови господарювання і т.п. У зв'язку з цим доцільно проаналізувати інформаційний ринок, значна частина послуг якого відноситься до сфери ділової інформації [1, С.49].
У розвитих країнах значна частина інформаційної діяльності протягом останніх двох десятиліть залучена в ринкові відносини і виступає в якості одного з найважливіших елементів ринкової інфраструктури по обслуговуванню, реалізації і розвиту ринкових відносин, а також як самостійний спеціалізований сектор ринку, на якому пропонуються особливі продукти і послуги.
Сучасний інформаційний ринок включає три взаємодіючих області: - інформацію; - електронні угоди; - електронні комунікації [10, С.125].
В області електронних угод ринок інформації виступає безпосереднім елементом ринкової інфраструктури, область електронної комунікації знаходиться на стику з галуззю зв'язку, а інформація, відноситься до нематеріального виробництва.
На ринку електронних комунікацій можна виділити різні системи сучасних засобів зв'язку і людського спілкування: мережі передачі даних, електронну пошту, телеконференції, електронні дошки оголошень і бюлетені, мережі і системи вилученого діалогового доступу до баз даних і т.п.
На світовому ринку інформації прийнято розрізняти наступні основні сектори, що також характерні і для України:
Сектор ділової інформації;
Сектор інформації для фахівців;
Сектор масової, споживчої інформації, .
Підприємцеві потрібна інформація з усіх 3-х секторів, але успіх його діяльності визначається насамперед своєчасним використанням ділової інформації.
Сучасний інформаційний ринок по характеру даних можна розділити на кілька основних секторів:
Сектор ділової інформації представлений такими видами і джерелами, як:
біржова і фінансова інформація - інформація про котирування цінних паперів, валютні курси, дисконтні ставки, ринки товарів і капіталів, інвестиції, ціни. Джерелами такої інформації є біржі й обслуговуючі їх спеціальні служби біржової і фінансової інформації. Головним фактором, що забезпечує комерційну цінність такої інформації, є її повнота, точність і оперативність.
Економічна і статистична інформація - числова економічна, демографічна і соціальна інформація. Надається органами управління економікою і службами статистики (державними і недержавними) у виді динамічних рядів, звітів, оцінок, прогнозів і т.п. Поряд з такими факторами, що забезпечують комерційну цінність інформації, як повнота, точність і оперативність, особливе значення має приступність (не засекреченість) її споживачеві.
Комерційна інформація - адресно-реквізитні дані про галузі, підприємства і їх відповідальних співробітників (включаючи дані про напрямки діяльності, асортимент продукції, що випускається, ціни і т.п.). Джерела її - державні і цілий ряд недержавних організацій. Багато добірок комерційної інформації, пропоновані на інформаційному ринку як самостійні продукти, є вторинною переробкою інформації, що збирається різними державними структурами. Головним фактором, що визначає товарну цінність інформації, є повнота і точність (адекватність змінам, що відбуваються,) даних.
Інформація з комерційних пропозицій надходить від спеціалізованих фірм - інформаційних торгівельних посередників. У найпростіших випадках (наприклад, при дослідженнях ринку, що не припускають як невід'ємну частину негайної купівлі-продажу) досить тільки інформації про товари і ціни. У більшості ж комерційно значимих випадків потенційних продавців і покупців цікавлять ще й адресно-реквізитні відомості контрагентів, без яких контакт межу ними і, отже, угода просто не відбудуться. Сьогодні невід'ємною частиною послуг, зв'язаних з наданням такої інформації, стає можливість негайного укладання угоди за результатами пошуку/добору даних. Якість цієї супутньої послуги визначає успіх у цьому секторі інформаційного ринку.
Політичні, економічні, військові і т.п. новини, що цікавлять представників різних соціальних груп, зокрема, підприємців. Головним фактором успіху тут служить оперативність (завтрашні дані повинні бути опубліковані вчора), точність (відповідність фактам, відсутність перекручувань) і вірогідність прогнозної складової (купують лише ті прогнози, що збуваються).
Сектор юридичної (нормативної) інформації з підрозділами по видам законодавчих і підзаконних (відомчих) документів по різним аспектам господарської діяльності.
Загальногосподарські акти (цивільне, арбітражне, податкове право).
Акти, що регламентують окремі види діяльності (наприклад, зовнішньоекономічне, торговельне, банківське, біржову, ліцензування різних видів діяльності, митні проблеми, захист авторських прав і т.п. ).
Акти, що регламентують перетворення прав власності в перехідний період (приватизація засобів виробництва, землі і т.п.).
Нормативні і рекомендуючі документи по стандартизації, включаючи порядок сертифікації виробів, проблеми відповідальності за недотримання стандартів і проблеми, зв'язані зі збільшенням попиту на ті товари, якість яких сертифікована належним чином і т.п.
Головні фактори у всіх підрозділах даного сектора - це:
можливість одержати не тільки метаведомості (дані про зміст, і місцезнаходженні цікавих для споживача даних, наприклад, бібліографію), але і самі тексти відповідних актів, відстеження постачальниками даних численних змін, поповнень до змін і виправлень до доповнень; можливість одержати зведений документ, у який внесені всі діючі модифікації документа;
відстеження не тільки законодавчих, але і відомчих актів, що не доводяться до відомості тих, кого карають за їхнє порушення [15].
Сектор інформації для фахівців (бібліографія і першоджерела). Відмінність її від ділової і нормативної інформації, що відповідає на питання хто, що, де, коли і на яких умовах полягає в тому, що вона відповідає на питання навіщо, як і що буде, якщо і призначена не для підприємців і працівників комерційних служб, а для співробітників функціональних (у тому числі - інженерних і науково - дослідницьких ) служб.
Сектор соціально-побутової (сервісної) інформації призначений (на відміну від попередніх видів) обслуговувати особистісні потреби людей.
Сектор технічних і програмних засобів для автоматизації офісної й управлінської діяльності (збору, обробки і використання даних) упритул примикає до чотирьох вищевказаних.
Таким чином, безсумнівним є той факт, що для сучасного підприємства інформація є найважливішим ресурсом, що забезпечує його діяльність. У свою чергу, підприємство забезпечує себе інформацією через визначені джерела.
1.3 Інформаційні технології як глобальний засіб побудови інформаційної економіки
Управління економікою ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціонування економіки будь-якого об'єкта (підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийняті рішення. Умови ринкової (конкурентної), а в ХХІ ст. інформаційної економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, повноти, вірогідності економічної інформації, глибини аналізу економічних показників.
Кожний об'єкт управління можна розглядати як систему, що складається із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб'єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці. Тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем [29].
Водночас кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають на досліджувані параметри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт та ін.; до збурювальних -- зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).
Оскільки всі системи -- не автономні, взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.
Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує причинно-наслідковий зв'язок, що проявляється у функціонуванні системи.
Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан.
При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом і виходом. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи.
Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин: керованої (якою управляють) і керуючої (яка управляє).
Керована система -- це об'єкт управління, виробничо-технічна система
Керуюча система -- це суб'єкт управління, система, що містить, зокрема модель об'єкта і відповідні алгоритми управління. . Таким чином в управління діяльністю підприємства, як і будь якого об'єкта не залежно від чогось бажання, в явній або неявній формі завжди присутня модель. А дослідження процесів в таких системах є моделюванням.
Практично усі успіхи в усіх галузях сучасної науки принесло саме застосування методу моделювання як однієї з властивостей інформаційних технологій.
1.3.1 Місце та роль інформаційних технологій у реалізації завдань економіки
Останнє двадцятиріччя характеризується становленням інформаційного суспільства, що зв'язане з науково-технічною революцією.
Ні в кого не визиває сумніву, що ефективно керувати можна тільки в рамках, що ведуть до інформаційної цивілізації, на основі застосування новітніх інформаційних технологій [4, 67, 68].
У сучасних умовах росту технічних інновацій обсяг інформації, необхідний для їх реалізації, повинен рости істотно швидше.
Обсяг інформації, необхідний для рішення технічних і соціальних проблем подвоюється за 1-2 роки. Традиційні методи стали непридатні для подолання дефіциту знань.
Інформаційна технологія - пантехнологія, основа всіх сучасних технологій. Складовою частиною інформатизації суспільства є медіатація - створення та поширення новітніх систем колективного й особистого зв'язку, забезпечення доступу індивіда до наявних суспільних джерел інформації на всіх рівнях спілкування.
У Великобританії, наприклад, за законом дитині з 6 років гарантоване користування сучасними інформаційними технологіями.
У США створення національної інформаційної інфраструктури - стратегічна ціль країни. Поставлена задача: досягти світового лідерства в науці, математиці, техніці. У 1998 році створений центр по захисту національної інфраструктури. Створюється комп'ютерний щит \СтСІТЛ\.
Верховна Рада України прийняла низку законів стосовно інформатизації всіх сфер суспільної діяльності в Україні. Зокрема, в Концепції Національної програми інформатизації визначаються основні напрями інформатизації.
Надалі під терміном інформаційна технологія (ІТЛ) розумітимемо систему методів і способів збору, пошуку, обробки, перетворення, збереження, передачі та використання інформації на базі обчислювальної техніки (ОТ). Іншими словами, ІТЛ - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки та передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища, якими в роботі є процедури, процеси, які супроводжують діяльність менеджерів .
Таким чином Система інформаційних технологій (СІТЛ) - взаємозалежний комплекс систем методів і способів збору, пошуку, обробки, перетворення, зберігання, передачі та використання інформації на базі обчислювальної техніки, що забезпечує досягнення інтегральних стратегічних цілей об'єктів підприємства.
Економічний об'єкт - люди, матеріальні цінності, моделі, події, факти, про які можуть бути зібрані дані та яким потрібно управляти.
Предметна область - позначена якими-небудь ознаками сукупність об'єктів..
Особа приймаюча рішення (ОПР) - фахівець або група фахівців, які управляють економічним об'єктом.
Економічна інформація (ЕІ) - інформація про процеси, що відбуваються при реалізації підприємства політики.
1.3.2 Особливості ЕІ
До особливостей ЕІ варто віднести [Л. 9]:
- зростаюча потреба в ній,
- значні обсяги,
- різнорідність даних і джерел, що вимагає сучасних методів автоматизації збору даних, способів і засобів комунікацій;
- значне число обчислювальних і логічних операцій по обробці даних, що можливо тільки із застосуванням ОТ при ефективній організації даних на машинних носіях, технологічних засобів обробки даних;
- циклічність задач, що веде до можливості та необхідності застосування типових пакетів прикладних програм (ППП),
- можливість формалізації задач і розрахунків, що забезпечує застосовність їхньої автоматизації;
- ЕІ може бути представлена в різному вигляді: табличному, графічному, текстовому.
ЕІ можливо класифікувати по різних ознаках: стабільності, місці появи, стадії перетворення, насиченості, впливу на управляючі рішення, актуальності, релевантності й ін.
Визначальним є вплив властивостей ЕІ на можливості застосування різних технологій для автоматизованих робочих місць менеджерів підприємства (АРМ), мережної обробки, систем передачі даних (СПД), засобів телекомунікації, багаторівневих систем обробки даних (СОД), створення баз даних (БД) і сховищ даних, використання експертних систем, систем підтримки прийняття рішень.
Проблеми забезпечення сумісності. Ведучою технологічною проблемою для постачальників і споживачів інформації є забезпечення сумісності - можливості вільного обміну різною інформацією. Стандартизація програмних, апаратних і інформаційних компонентів забезпечують уніфікацію зовнішніх форм представлення інформації, але не їхній зміст. Завдяки цьому можна змінювати конфігурації програмно-технічних засобів і забезпечувати передачу та збереження різноманітної інформації.
Проблема глобалізації. В міру розвитку ІТЛ робочим місцем (офісом) менеджера стає борт літака, палуба теплохода та салон автомашини та їхнє оточення. Менеджер носить із собою мобільний телефон, пейджер, кишеньковий програмувальний цифровий помічник, персональний комп'ютер. За допомогою вбудованих у ці й інші пристрої засобів зв'язку менеджер може легко включитися в планетарну інформаційну систему в будь-якому місці Землі, а не тільки на підприємства території
Таким чином, існують певні властивості ІТЛ, які ми коротко охарактеризуємо.
Загальними властивостями систем ІТЛ є застосування:
1. Обчислювальної техніки (ОТ).
2. Мереж.
3. Систем і засобів телекомунікації.
4. Концепції баз даних.
5. Internet- і Intranet технологій.
6. Інтелектуалізації даних.
7. On-line- технологій.
8. Безпаперової технології.
9. Електронного офісу
10. Інформаційних систем різних класів
11. Систем автоматизованого проектування (САПР або CASE - технології).
12. Концепції управління проектами.
13. Технології інформаційної безпеки.
З огляду на це, коротко розглянемо ці властивості [Л. 9].
1.3.3 Застосування обчислювальної техніки
Наявність обчислювальної техніки (ОТ) - риса, характерна ІТЛ за визначенням.
Необхідно відзначити ступінь поширення комп'ютерів у світі. Ще в 1995 році персональний комп'ютер (ПК) був у кожній другій американській родині. В Україні по опитуванню серед студентів-заочників у 2010 р. ПК був тільки в кожній 10-й родині. Таким чином, відставання, навіть по цій частині, істотно.
Говорячи про застосування обчислювальної техніки як основи СІТЛ, ми насамперед маємо на увазі використовуване програмне забезпечення (ПЗ). Адже обсяг сучасного ПЗ добре ілюструється його вартістю - вона на теперішній момент у десятки разів перевищує вартість тієї машини, для якої розроблене це ПЗ. Таким чином ЕОМ у її «металевому» виконанні являє собою тільки потенційні можливості, що реалізуються за допомогою ПЗ.
З іншого боку, комп'ютер, захищений відповідно до вимог політики безпеки, в кілька разів дорожчий за звичайний.
1.3.4 Роль комп'ютерних мереж у СІТЛ
На теперішній час вважається, що автономно працюючий комп'ютер - нераціонально витрачені кошти: комп'ютер повинний працювати в мережі. Це справедливо навіть із урахуванням того, що 90% власників ПК купують їх для ігор - мережні ігри буквально заполонили душі молоді.
Назвемо приклади задач, що важко або неможливо вирішити без організації інформаційного зв'язку між різними комп'ютерами:
- перенесення інформації на великі відстані (сотні, тисячі кілометрів);
- спільне використання декількома комп'ютерами дорогих апаратних, програмних або інформаційних ресурсів -- могутнього процесора, ємного накопичувача, високопродуктивного лазерного принтера, баз даних, програмного забезпечення та ін.;
- перенесення інформації з одного комп'ютера на іншій при несумісних флопі-дисководах;
- спільна робота над великим проектом, коли виконавці повинні завжди мати останні (актуальні) копії спільних даних, щоб уникнути плутанини, й т.д.
Комп'ютерна мережа (КМ) - сукупність взаємозалежних через канали передачі даних комп'ютерів, що забезпечують користувачів засобами обміну інформацією та колективним використанням ресурсів мережі (апаратних, програмних, інформаційних).
Протокол комунікації -- це погоджений набір конкретних правил обміну інформацією між різними пристроями передачі даних. Є протоколи для швидкості передачі, форматів даних, контролю помилок і ін.
Для роботи з мережею необхідна наявність спеціального мережного програмного забезпечення, що забезпечує передачу даних відповідно до заданого протоколу.
Таким чином комп'ютерна мережа (англ. Computer NetWork, від net -- мережа, й work -- робота) являє собою сукупність трьох компонентів:
- мережі передачі даних ( що включає в себе канали передачі даних і засоби комутації);
- комп'ютерів, взаємозв'язаних мережею передачі даних;
- мережного програмного забезпечення.
Мережні технології “файл-сервер” і “клієнт-сервер”
У СІТЛ розглядаються 2 концепції мережного обміну інформацією: концепції файлу-сервера (ФС) і клієнта-сервера (КС)
Концепція ФС
Мережна операційна система (ОС) - мережне ПЗ, що керує ресурсами файл сервера та надає до них доступ користувачам (такими ресурсами можуть бути принтер, модем, факс тощо).
Основна частина ОС розташовується на ФС, а на станції - оболонка-інтерфейс між програмами, що звертаються за ресурсами, та сервером.
Програмні системи, орієнтовані на ФС, дають можливість використовувати ресурси ФС, зберігати результати на ФС і використовувати їх одночасно. Програмні модулі можуть переноситься на станції та там виконувати роботу.
Обробка даних відбувається на робочих станціях, тобто дані цілком переміщуються з баз даних на робочі станції.
Недолік ФС полягає у перевантаженості каналів зв'язку. Концепція «Сервер-клієнт»
ПЗ орієнтовано не тільки на колективне використання ресурсів, але на обробку інформації в місці розташування ресурсу по запитах користувачів.
Робота системи відбувається в такий спосіб: програма-клієнт виконується на комп'ютері користувача та надсилає запит до програми-сервера, що працює на комп'ютері спільного доступу (на сервері). Програма - загальний ресурс обробляється могутнім комп'ютером-сервером і результат повертається користувачу.
інформаційний стандарт управлінський технологія
1.3.5 Застосування технології телекомунікації як властивість СІТЛ
Термін “телекомунікації” (от грецького tele - далеко та латинського communico - спілкуюся) означає можливість спілкування (зв'язку) на відстані. Наявність властивості «на відстані» привносить певні риси в це спілкування, що й відрізняє звичайний обмін інформацією від комунікаційного. Зазначена відмінність породжена вимогою активності обох суб'єктів процесу обміну інформацією, що в теорії та практиці зв'язку викликана необхідністю підтвердження (з різними цілями) прийому та передачі повідомлень. Це істотно ускладнює структуру системи, однак дає незаперечні переваги як у плані надійності, так і ефективності застосування СІТЛ у сфері управління.
Технологія групової взаємодії
У роботі, в процесі виконання проекту керівництву необхідно розподіляти завдання та координувати роботу виконавців, а членам команди надавати інформацію про виконання, готувати та редагувати документи, й робити все це в певні терміни.
Організація робіт, як правило, припускає географічно розподілену структуру виконавців, діяльність яких повинна бути скоординована, а в ряді випадків, і синхронізована. Прикладом синхронізованої дії є нарада, що може проводитися локально (потрібна наявність усіх виконавців у один час і в однім місці) або розподілена (потрібна наявність зв'язку між віддаленими виконавцями в реальному масштабі часу).
Технологія групової взаємодії реалізується програмним забезпеченням групової роботи (групове ПЗ) та підтримує три управлінські функції:
* комунікацію;
* координацію;
* взаємодію.
1.3.6 Технологія концепції баз даних
З появою промислових баз даних, мабуть, основною концепцією СІТЛ стала ідеологія баз даних.
База Даних (БД) - сукупність даних, призначених для машинної обробки, що слугує для задоволення запитів багатьох користувачів, орієнтована на інтегровані вимоги.
СУБД - узагальнений інструментарій для маніпулювання БД, спеціальне ПЗ для забезпечення запитів, підтримки й аналізу даних.
Банк даних - система спеціальним чином організованих баз даних, програмних, технічних, мовних, організаційно-методичних засобів, які необхідні для забезпечення централізованого нагромадження та колективного багатоцільового використання даних.
Властивості БД
Переваги застосування БД у порівнянні з файлами, полягають у властивостях БД: швидкості, доступності, гнучкості, цілісності.
Управління базою даних
Усі зміни, доповнення, надання даних при застосуванні ідеології БД здійснюються тільки централізовано. Тому базою даних треба управляти.
Існує 2 концепції управління:
1) підтримка загального інтерфейсу між користувачами та БД. Користатися БД можна тільки відповідно до вимог організації. У цьому випадку застосовується СУБД як узагальнений інструментарій для маніпулювання БД, спеціальне ПЗ для забезпечення запитів, підтримки й аналізу даних;
2) концепція адміністрування БД, тобто управління засобами бази даних. У цьому випадку необхідно знати та враховувати застосовувану ОС, ПО, організаційне забезпечення , технічне забезпечення, мережі, прикладне ПО. Крім того необхідно глибоке знання організації та розв'язуваних нею задач).
Додаткові задачі управління БД: забезпечення таємності (не кожен користувач повинний мати доступ до всіх даних), захист цілісності (перевірка деякого роду обмеження даних), синхронізація (забезпечення захисту від порушень несуперечності даних, що є наслідком квазі одночасних операцій над деяким елементом даних), захист від відмовлень і відновлення БД (повинні бути передбачені засоби, що забезпечують регулярне створення копій бази даних для її відновлення після усунення збоїв устаткування чи помилок програмного забезпечення) [Л. 17].
Порівнявши сказане з викладеним у попередньому розділі, можна сказати, що всі ці задачі комплексно можна вирішити тільки за структурою «сервер-клієнт».
По такій структурі реалізовані Internet- і Intranet-технології, розглянуті далі.
7. Internet- і Intranet технології
В одному зі своїх виступів засновник компанії Microsoft, сама багата людина на планеті, Білл Гейтс сказав: «ДО 2012 року на ринку залишаться два види компаній: ті, хто в Інтернеті, й ті, хто вийшов з бізнесу». Здається, що сказано сильно, однак досить вірно.
Інтернет (англ. Internet -- між мереж) -- гігантська всесвітня комп'ютерна мережа, що поєднує десятки тисяч мереж усього світу. Її призначення -- забезпечити будь-якому бажаючому постійний доступ до будь-якої інформації. Саме можливість пошуку та перегляду інформації є основною причиною виникнення Інтернету.
Архітектура клієнт-сервер, заснована на Web-технології.
Нова архітектура називається інтранет-архітектурою клієнт-сервер, заснованої на Web-технології.
Це підсумок досліджень і розробки в області додатків глобальних мережних технологій Інтернет для локальних мереж. Це третій етап еволюції обчислювальних систем. Суть: повернення до сервера ряду функцій, що були винесені за межі центральної ЕОМ раніш. Базисом є Web-технологія, що прийшла з Інтернет.
Відповідно до Web-технології на сервері розміщаються так називані Web-документи (ВД), що візуалізуються й інтерпретуються програмою навігації, що функціонує на робочій станції (Web-браузером).
Логічно Web-документ являє собою гіпермедійний документ, що поєднує посилання на різні Web-сторінки, кожна з яких може містити посилання на інші об'єкти. Фізично Web-документ (ВД) являє собою текстовий файл спеціального формату, що містить посилання на інші об'єкти і Web-документи, розташовані в будь-якому вузлі мережі. ВД реально включає тільки одну Web-сторінку, але логічно може поєднувати будь-яку кількість таких сторінок, що належать різним ВД.
Технологія служби «Підприємства-Бізнес-Інтернет»
Створення своєї Web-сторінки як засіб просування на ринок, вигідно з багатьох точок зору: прискорений, оперативний обмін інформацією - поліпшення іміджу, скорочення витрат на рекламу, на пошук клієнтів, оформлення договорів.
Низька вартість доступу - доступ до комерційних і некомерційних служб закордоном.
Дешевий і конфіденційний глобальний зв'язок дозволяє створювати філії по усьому світу.
Фірми-виробники на своїх Web- сторінках знайомлять клієнтів із продукцією.
1.3.8 Застосування технології інтелектуалізації даних
Аналітичні системи
В індустрії інформаційних технологій популярна напрям Data Warehousing (DW), що реалізується в архітектурі клієнт-сервер і радикально спрощує пошук необхідних даних у гігантських БД [Л. 6, 7]. Деякі компанії вже продають інструментарій для побудови таких систем, а інші - успішно їх розробляють і впроваджують. Як правило, мова йде про програмні засоби підтримки прийняття рішень.
В області створення інформаційних технологій завжди існували два основних напрямки, що взаємно доповнюють один одного:
- орієнтовані на оперативну обробку даних і
- - призначені для аналітичної роботи з інформацією.
Оперативні - технології оперативної обробки транзакцій (OLTP, On-Line Transaction Processing). Транзакція - разовий прогін програми або її частини. Сюди відносяться задачі управління банківськими рахунками, обліку матеріальних цінностей, інформаційно-пошукові системи тощо.
Аналітичні технології призначені для задач аналізу (OLAP, On-Line Analytical Processing) і підтримки прийняття рішень (DSS, Decision Systems). До задач аналізу відноситься створення рекомендацій на майбутнє, прийняття керівництвом стратегічних рішень і ін. Користувачів такої технології називають аналітиками.
Відповідно до статистики, у кожній організації використовується в середньому 3 різних СУБД. Для надання користувачам єдиного погляду на корпоративну інформацію незалежно від того, де вона фізично зберігається, слугує технологія Data Warehouse .
Основна мета DW - створення єдиного логічного представлення даних, що містяться в різнотипних БД, чи, іншими словами, єдиної моделі корпоративних даних. Вона базується на понятті інформаційного сховища.
Інформаційне сховище - це база даних, яка спеціальним образом адмініструється, уміст якої має наступні властивості:
- предметна орієнтація,
- інтегрованість даних,
- інваріантість у часі,
- стабільність інформації,
- мінімізація надмірності інформації.
1. Предметна орієнтація. На відміну від БД у традиційних OLTP-системах, де дані підібрані відповідно до конкретних додатків, інформація в DW орієнтована на задачі підтримки прийняття рішень, для яких вимагаються "історичні" дані.
2. Інтегрованість даних. Дані в інформаційне сховище надходять з різних джерел, де вони можуть мати різні імена, атрибути, одиниці виміру та способи кодування. Після завантаження в DW дані очищують від непотрібної інформації та приводять до єдиного формату.
3. Інваріантість у часі. Важливою відмінністю DW від OLTP-систем є те, що дані в них зберігають свою істинність у будь-який момент процесу читання.
4. Стабільність інформації. У DW-системах, як випливає з вимоги часової інваріантості, один раз завантажені дані теоретично ніколи не змінюються.
5. Мінімізація надмірності інформації. Надмірність мінімальна (близько 1%!), що пояснюється кількома причинами, зокрема: 1) у DW зберігається деяка підсумкова інформація, що у БД OLTP-систем взагалі відсутня; 2) під час завантаження в DW записи сортуються, очищаються від непотрібної інформації та приводяться до єдиного формату.
Після такої обробки це вже зовсім інші дані.
Проблеми інтеграції даних
Перелічимо деякі проблеми реалізації сховища даних [Л. 11]:
- неоднорідність програмного середовища,
- розподілений характер організації,
- підвищені вимоги до безпеки даних,
- необхідність наявності багаторівневих довідників метаданих,
- потреба в ефективному збереженні й обробці дуже великих обсягів інформації.
Інтелектуальні методи витягу інформації
Інтелектуальний інформаційний пошук - технологія роботи з даними, що з'явилася на ідеях сховищ даних, - реалізує новий клас інструментів доступу до даних і їхнього аналізу, можливості яких по витягу важкодоступної інформації, виявленню тенденцій і розпізнаванню закономірностей у корпоративних БД не мають аналогів.
Інтелектуальні методи витягу інформації з масивів даних (data mining) дадуть відповіді на такі питання про ваш бізнес, що раніш не приходили в голову. Віддача від інтелектуального аналізу залежить від правильного вибору інструментальних засобів і ефективного їхнього використання. Ці методи можуть стати надійним фундаментом при виробленні ділової стратегії організації - при аналізі ризику кредитування, виявленні зловживань і шахрайства, плануванні закупівель для підприємств роздрібної торгівлі та впровадженні нових телекомунікаційних продуктів і послуг.
Багатомірний аналіз даних, часто називаний оперативною аналітичною обробкою (OLAP - on-line analytical processing), дозволяє задавати складні питання, наприклад порівняти підсумки продажів із плановими показниками за останні два роки по кварталах і по регіонах. Результати являють собою чи деякі вибірки даних, чи сумарні (агреговані) показники.
До задач аналізу даних відноситься вироблення рекомендацій на майбутнє, прийняття керівництвом рішень і ін. Найчастіше від якості інформації в таких системах залежить фінансове положення підприємства.
Користувачі - аналітики працюють з інформаційним сховищем, використовуючи регламентовані та нерегламентовані запити. Перші реалізовані програмними продуктами OLTP - On-Line Transaction Processing, другі - OLAP - On-Line Analytical Processing.
Видобуток даних - це нова епоха розвитку систем прийняття рішень, що є одним з найважливіших додатків технології клієнт-сервер. Системи типу клієнт-сервер і інформаційні архіви відкрили для користувачів доступ до інформації.
Дослідження даних (data mining): метод пошуку інформації в даних, що припускають використання статистичних, оптимізаційних і інших математичних алгоритмів, що дозволяють знаходити взаємозалежності даних (кореляцію, класифікацію й т.д.) і синтезувати дедуктивну інформацію.
Система підтримки прийняття рішень (СППР, decision support system, DSS): система, що забезпечує на базі наявних даних одержання середнім керуючим ланкою інформації, необхідної для тактичного планування та діяльності. Спирається в значній мірі на аналіз даних у БД (по сучасних представленнях - у складі даних (DWH)) візуальними засобами (графіки) і середньої складності статистичними чи іншими математичними методами. Системи підтримки прийняття рішень з'явилися давно, однак одержали новий імпульс до розвитку з виникненням сховищ даних.
Ринок програмних засобів
За даними консультаційної фірми Meta Group (Вестпорт, шт. Коннектикут), що провела опитування 250 професіоналів у області інформаційних технологій, 95% респондентів указали, що їхньої організації вже створили сховище даних чи планують це зробити. Даний факт свідчить про зростаючу популярності інформаційних сховищ.
Однією з найперспективних технологій доступу до інформаційних сховищ. є продукти для організації інформаційного сховища на базі багатомірної БД, у яких як основу системи підтримки прийняття рішень реалізована технологія OLAP (On-line Analytical Processing), наприклад, IRI Express корпорації Oracle, Essbase компанії Arbor Software.
1.3.9 Використання безпаперової технології
Вище було сказано про характерну рису економічної інформації в СІТЛ її дуальності: з одного боку, повідомлення мають чисто інформативний характер, а з іншого боку - (у зв'язку з відповідальністю подальших рішень на основі її аналізу) повідомлення повинні мати риси документу.
У той же час підхід до автоматизації діловодства, що базується на концепції електронної пошти, дозволяє створювати та підтримувати гранично гнучку, розподілену систему робочих місць.
Основні задачі безпаперової технології: автоматизація документообігу та безпаперові технології в електронному офісі АРМ та інтеграція технічних, програмних та інформаційних засобів на робочому місці фахівця; системи автоматизації діловодства й документообігу та їх порівняння; автоматизований переклад документів; оснащення електронного офісу (OCR-технологія, засоби автоматичного індексування електронних документів і організація інформаційного пошуку, інтерактивна комп'ютерна телефонія, електронний підпис).
Таким чином, одним з найважливіших напрямків розвитку та впровадження досягнень ІТЛ є автоматизація обробки документів.
1.3.10 Роль електронного офісу в СІТЛ
Застосування безпаперової технології природно веде до вимоги впровадження в повсякденній роботі відповідних програмно-апаратних засобів - електронного офісу, що в кінцевому рахунку зводиться до комплексного застосування пакета програм MS Office на підставі використання мережної операційної системи типу Windows, доповненого «електронною канцелярією» типу відомого пакета «Діловод», а також згаданими в попередньому розділі засобами забезпечення безпаперової технології.
1.3.11 Застосування CASE - технології
Упроваджені технології треба підтримувати (супроводжувати). Для цього використовується CASE-технологія (Системи автоматизованого проектування - САПР).
CASE-технологія (CASE - Computer-Aided Software/System Engineering) - сукупність технологій аналізу, проектування, розробки та супроводу складних систем, підтримуваний комплексом взаємопов'язаних засобів автоматизації. CASE-технологія - інструментарій для системних аналітиків, розроблювачів і програмістів, що замінює папір і олівець комп'ютером, автоматизуючи процес проектування, розробки та супроводу ПЗ.
Достоїнства CASE-технології полягають у наступному:
- єдина графічна мова;
- єдина БД проекту (репозиторій);
- інтеграція засобів;
- підтримка колективної розробки та управління проектом;
Подобные документы
Зміст інформаційно-документаційного забезпечення управління. Роль інформаційних технологій в забезпеченні оперативності та гнучкості прийняття рішень, в забезпеченні своєчасного та правильного створення документів. Структура інформаційної системи.
презентация [1,9 M], добавлен 20.04.2012Нова соціальна система управління та значення технологій управління. Оцінка економічної ефективності використання інформаційних систем бухгалтерського обліку підприємства. Шляхи вдосконалення сучасних інформаційних технологій менеджменту на підприємстві.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 21.03.2012Характеристика процесу управління. Аспекти та заходи впровадження автоматизованої системи управління, її склад. Основні типи програмного та інформаційного забезпечення управління. Системи підтримки прийняття рішень, їх характеристика та призначення.
реферат [24,7 K], добавлен 05.03.2012Системний підхід в розробці принципів управління якістю організації. Стандарти ІСО в системі управління якістю виробничих процесів. Документація системи менеджменту якості. Менеджмент ресурсів. Якість та управління організацією. Економічна ефективність ро
дипломная работа [199,7 K], добавлен 20.06.2004Інформація як один із факторів, який впливає на ефективність управління і розвиток організації. Джерела та носії інформації. Класифікація інформаційних систем і технологій. Особливості застосування інформаційних технологій в організаціях різного типу.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 17.11.2014Проблеми впровадження інформаційних технологій управління. Особливості стану бібліотек на прикладі Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (НБ ХНМУ). Пріоритетні завдання удосконалення інформаційної системи управління.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 18.04.2015Сутність управлінської праці. Ієрархічні рівні управління, документація та інформаційна взаємодія. Функції керівників та фахівців в управління підприємством. Виконання завдання робітником в певний час. Прийняття колективних рішень та їх класифікація.
курс лекций [255,9 K], добавлен 03.01.2012Поняття "прийняття рішення": місце цього процесу в системі управління. Етапи інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень. Критерії оцінки якості інформації та істотні чинники впливу на рішення. Умови для використання різних стилів рішень.
методичка [1,3 M], добавлен 07.08.2008Сучасні тенденції розвитку управління організацією. Відмінність системи загального управління від інтегрованої (ІСУ). Міжнародні стандарти ISO серії 9000. Спільні елементи у стандартах на системи управління. Розробка ІСУ та переваги від її впровадження.
реферат [31,6 K], добавлен 25.06.2009Опис підприємства, його місія, характеристика основних напрямів діяльності, структура керівництва. Завдання підрозділу, його технологічні процеси, функції, аналіз розвиненості інформаційних технологій. Місце знаходження первинної і вторинної інформації.
отчет по практике [346,6 K], добавлен 10.02.2015
