Кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємства: можливості та перспективи

4. Загальна сума договору

4.1. Загальна сума договору

5. Порядок розрахунків

5.1. Вид розрахунків: безготівковий розрахунок

5.2. Форма розрахунку: Платіжне доручення

5.3. Умови оплати:

1-й платіж - 569079,00 у формі предоплати протягом 30 банківських днів після підписання договору.

2-й платіж - 735228,47 протягом 3-х банківських днів після отримання.

6. Порядок митного оформленнямі передачі товарів

7. Термін угоди

8. Права і обовязки сторін

9. Відповідальність комітента

10. Порядок вирішення суперечок

11. Фосмажорні обставини

12. Зміна умов угоди

13. інші умови

ДП АТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10» не займаєть експортуванням продукції. Це повязано з тим, що продукція має малий термін зберігання, до того ж підприємство зовсім молоде.

На мою думку, можна відправляти будь-яку продукцію за кордон, але попередньо її неохідно герметично запакувати.

Наприклад, можна відправляти в Сполучені Штати Америки батон і український хліб. Але необхідно експорт здійснювати літаком, бо це є найшвидший вид транспорту. З України в США літак летить приблизно 12 годин, а термін реалізації майже всієї продукції 72 години. До того ж, цей продукт буде користуватися там попитом.

Розділ 3. Проект заходів щодо кредитування зовнішньоекономічної діяльності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 10

3.1 Обгрунтування найефективнішого варіанту кредитування ЗЕД ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 10

Наведемо економічні мотиви використання лізингу порівняно з кредитом:

1) у лізингу немає першого внеску, немає великих відсотків;

2) лізингоотримувач швидко оновлює виробництво, використовуючи сучасне дороговартісне обладнання, отримує прибуток від його роботи, запобігаючи мобілізації коштів на придбання обладнання на умовах кредиту;

3) лізингодавець передає обладнання лізингоотримувачеві у тимчасове використання, залишаючись його власником. У несприятливому випадку завжди може його продати, у той час як гроші (при кредиті) від неплатоспроможного позиковця отримати важко;

4) сторони мають більш гнучку форму оплати, ніж виплата боргів і відсотків за кредитом, бо ставки лізингових платежів можуть бути як фіксованими, так і гнучкозмінюваними за взаємною згодою;

5) лізингоотримувач не платить податок на майно, бо обладнання не обліковується у нього на балансі;

6) лізингодавець має право використовувати прискорену норму амортизації і враховувати це у сумі орендних платежів, що надходять;

7) лізингоотримувач відносить лізингові платежі на собівартість, знижуючи оподатковуваний прибуток (сплачує менший податок);

8) постачальник обладнання отримує додаткову можливість експорту своєї продукції та освоєння нового ринку.

Зробимо також порівняльну характеристику факторингу та поступки вимоги, факторингу та кредиту, факторингу та врахування векселів, факторингу та страхування фінансових ризиків як альтернативних методів кредитування зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта господарювання.

Особливості факторингу та поступки вимоги.

1) Характер вимоги:

При факторингу передбачається грошовий характер вимоги.

При поступці вимоги можливий будь-який характер вимоги, а не тільки грошовий.

6) Вид вимоги:

При факторингу - існуюча, майбутня та обумовлена визначеною подією грошові вимоги.

При поступці вимоги - існуюча вимога.

7) Виникнення зобов'язання, грошова вимога на яке відступається:

При факторингу - у результаті відвантаження клієнтом товарів, виконання робіт чи надання послуг третій особі;

При поступці вимоги - у результаті зобов'язання, що виникло між кредитором та боржником.

8) Перехід права вимоги:

При факторингу - на майбутню грошову вимогу або на обумовлену визначеною подією грошову вимогу.

При поступці вимоги - безпосередньо нормативними документами не обумовлюється.

9) Обсяг оплати вимог:

При факторингу - безпосередньо нормативними документами не вказується.

При поступці вимоги - якщо інше не передбачено законом чи договором, право першого кредитора переходить до нового кредитора в тому обсязі і на тих умовах, які існували до моменту переходу права.

10) Право власності на вимогу:

При факторингу - таке, що існує і таке, що може виникнути.

При поступці вимоги - таке, що існує.

11) Право наступної поступки вимоги:

При факторингу - наступна поступка грошової вимоги фінансовим агентом не допускається (якщо договором фінансування під поступку грошової вимоги не передбачено інше).

При поступці вимоги - безпосередньо нормативними документами не вказується.

12) Право заборони поступки вимоги:

При факторингу - поступка фінансовому агенту грошової вимоги є дійсною, навіть якщо між клієнтом і його боржником існує домовленість про її заборону чи обмеження.

При поступці вимоги - поступка фінансовому агенту грошової вимоги є дійсною, якщо це передбачено умовами договору чи в силу закону.

13) Підстава переходу права вимоги:

При факторингу - доовір фінансування під поступку грошової вимоги.

При поступці вимоги - умовами договору чи в силу закону.

Особливості факторингу та кредиту.

1) Обсяг кредитування (фінансування):

При факторингу - розмір авансування постачальника (позичальника) за факторингом збільшується в міру зростання у нього обсягів поставок.

При кредиті - розмір кредиту залежить від суми кредитного проекту і прямо не пов'язаний зі зростанням обсягів поставок у позичальника.

2) Термін кредитування (фінансування)

При факторингу - факторинг здійснюється на термін відстрочки платежу (товарного кредиту) за договором поставки.

При кредиті - кредит надається на термін окупності кредитного проекту.

3) Термін одержання коштів клієнтом:

При факторингу - авансовий платіж за факторингом сплачується банком постачальнику (позичальнику) не пізніше наступного дня після поставки та надання банку рахунків - фактур (товарно - транспортних накладних) та реєстру.

При кредиті - кредит надається в строки надання позичальником платіжних платіжних документів.

4) Наявність забезпечення:

При факторингу - факторинг здійснюється без забезпечення.

При кредиті - кредит надається, як правило, на умовах забезпечення.

5) Адміністрування дебіторської заборгованості:

При факторингу - банк здійснює адміністрування дебіторської заборгованості покупців.

При кредиті - банк не здійснює адміністрування дебіторської заборгованості.

6) Умови погашення заборгованості:

При факторингу - заборгованість за факторингом погашається за рахунок платежів, які надходять до банку від дебіторів.

При кредиті - погашається безпосередньо позичальником.

7) Термін погашення заборгованості:

При факторингу - заборгованість за факторингом погашається не пізніше наступного дня після отримання платежів від дебіторів.

При кредиті - кредит погашається не пізніше терміну обумовленого договором кредиту отримання платежів від дебіторів.

Особливості факторингу та врахування векселів.

1) Об'єкт (підстава) здійснення операції:

При факторингу - об'єктом факторингу є рахунки - фактури (товарно - транспортні накладні).

При врахуванні векселів - об'єктом врахування є вексель - цінний папір.

2) Суб'єктний склад операцій:

При факторингу - перший кредитор (постачальник) отримує авансовий платіж, а дебітор здійснює розрахунки з другим кредитором (банком).

При врахуванні векселів - векселедавець, виписуючи вексель, безумовне бере на себе зобовязання здійснити платіж тій особі, яка пред'явить векель до оплати.

3) Умови погашення заборгованості:

При факторингу - заборгованість за факторингом погашається за рахунок платежів, які надходять від дебіторів.

При врахуванні векселів - заборгованість за врахованим векселем може бути погашена як векселедавцем, так і пред'явником (репо).

4) Термін погашення заборогованості:

При факторингу - заборгованість за факторингом погашається не пізніше наступного дня після отримання платежів від дебіторів.

При врахуванні векселів - заборгованість за врахованим векселем погашається в день платежу, зазначений за векселем.

5) Умови одержання коштів клієнтом:

При факторингу - авансовий платіж за факторингом перераховується банком постачальнику (позичульнику) частково (80 %) від суми прийнятих до оплати рахунків - фактур (товарно - транспортних накладних).

При врахуванні векселів - пред'явник отримує суму векселя за мінусом винагороди банку. Вексель частково не враховується.

6) Умови стягнення забогованості при несвоєчасному виконанні зобов'язань:

При факторингу - погашення заборгованості за факторингом, при несвоєчасних розрахунків дебіторів, здійснюється шляхом зворотного викупу постачальником рахунків - фактур (товарно - транспортних накладних).

При врахуванні векселів - стягнення заборгованості за простроченим врахованим векселем здійснюється згідно з вексельним правом, без претензійної роботи шляхом вчинення протесту та виконавчого напису.

7) Особливості нормативного регулювання операцій:

При факторингу - факторинг може застосовуватися при проведенні експортно-імпортних операцій. В такому разі доцільно застосовувати схеми, в яких дебітор одночасно є експортером продукції і має відшкодування з ПДВ.

При врахуванні векселів - розрахунки векселями з нерезидентами є проблемним питанням у зв'язку з недосконалістю законодавчої бази України.

Особливості факторингу та страхування ризиків.

1) Обмеження на обсяг гарантій платежу:

При факторингу - в межах встановленого ліміту.

При страхуванні ризиків - в межах страхової суми.

2) Обсяг передачі ризику:

При факторингу - 100 % в обсязі ліміту.

При страхуванні ризиків - 70 - 80% обсягу товарних поставок.

3) Порядок відшкодування збитків:

При факторингу - при виникненні чи протягом 120 днів після строку платежу.

При страхуванні ризиків - після доведення неплатоспроможності боржника.

4) Обсяг відшкодування збитків:

При факторингу - повністю (100 %).

При страхуванні ризиків - частково (70 - 80%).

5) Наявність надання додаткових послуг клієнту:

При факторингу - надаються.

При страхуванні ризиків - не надаються.

6) Тривалість оформлення операцій:

При факторингу - спрощена схема (короткий термін).

При страхуванні ризиків - потребує оформлення значної кількості документів.

Особливості форфейтингу та факторингу.

1) Порядок передачі вимог:

При форфейтингу - передача вимог здійснюється в порядку індосування векселів, що належать клієнту.

При факторингу - передача вимог здійснюється в порядку відступлення права вимоги, що належить клієнту.

2) Право регресу:

При форфейтингу - купівля грошових зобов'язань, які оформлені векселями, здійснюється без права регресу (на безоборотній основі).

При факторингу - купівля грошових зобов'язань залежно від умов договору факторингу, може здійснюватися як за правом регресу, так і без такого права.

3) Наявність гарантій:

При форфейтингу - наявність гарантій (аваля векселів) зазвичай є обов'язковою умовою договору форфейтингу.

При факторингу - наявність гарантій зазвичай не вимагається.

4) Строк погашення зобов'язань:

При форфейтингу - переважно здійснюється щодо середньо- і довгострокових грошових зобов'язань.

При факторингу - як правило, здійснюється щодо короткострокових грошових зобов'язань.

5) Надання додаткових послуг:

При форфейтингу - операція здійснюється без надання додаткових послуг.

При факторингу - операція може здійснюватися з наданням додаткових послуг, пов'язаних із грошовими вимогами, які є предметом поступки.

6) Складність документообігу:

При форфейтингу - операція супроводжується спрощеним документообігом, оскільки передбачає оформлення лише одного документа - векселя.

При факторингу - операція вимагає надання повідомлення про поступку права вимоги на грошові кошти з дотриманням її форми, змісту та засобу передачі, а в окремих випадках - і доведення факту поступки.

7) Рівень мінімізації ризиків:

При форфейтингу - рівень ризиків нижчий, ніж при факторингу, оскільки грошові вимоги оформлюються векселем (безумовним борговим зобов'язанням), який крім того гарантується авалістом.

При факторингу - рівень ризиків вищий, ніж при форфейтингу, оскільки відступлення прав вимоги не оформлюється безумовним борговим зобов'язанням, хоча і може супроводжуватися банківською гарантією або порукою.

Так як ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10 не має одержаних векселів (дивіться додатки 1 та 2), то це підприємство не може звернутися до послуг форфейтингу. Доцільно для заводу використовувати традиційний вид кредитування - банківський кредит.

3.2 Розробка бюджету ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 10

Бюджетування -- це розподілена система погодженого управління діяльністю підрозділів підприємства. Ключовими моментами бюджетування є координація, адресність і оцінка витрат. Бюджетування базується на системі кошторисів доходів і витрат (бюджетів).

Бюджет {кошторис доходів і витрат) -- це фінансовий план на конкретний період, погоджений з виробничою діяльністю підприємства, мета якого виражена в показниках звітності в грошовому вираженні у взаємозв'язку з зобов'язаннями, тобто відповідальністю кожного підрозділу за досягнення цих цілей.

Бюджет поточної (операційної) діяльності -- докладний план структури доходів і витрат за центрами відповідальності. Бюджети розробляються управлінською бухгалтерією разом з керівниками центрів відповідальності, процес розробки йде знизу нагору.

У системі управління на основі розроблених бюджетів здійснюється координація різних видів діяльності підприємства, узгодження діяльності всіх його підрозділів, контроль і оцінка ефективності. На початку звітного періоду бюджет являє собою план чи стандарт, що формалізує сподівання менеджерів щодо продажів, витрат й інших фінансових операцій у наступному періоді. Наприкінці звітного періоду бюджет відіграє роль вимірника, що дозволяє менеджерам управляти за відхиленнями: порівнювати отримані результати з запланованими величинами і коректувати подальшу діяльність. Якщо розробка бюджетів і прогнозів заснована на тому самому комплексі вихідних даних і припущеннях про надходження, виплати, величину товарно-матеріальних запасів, рівні ділової активності, то вони будуть відповідати один одному, і утворять взаємозалежну систему.

В управлінському обліку бюджети класифікуються за рядом ознак (табл.3.1).

Таблиця 3.1. Класифікація бюджетів в управлінському обліку

Ознаки	Види бюджетів
За термінами	Поточний - рік Оперативний - квартал, місяць Змінний
За призначенням	Операційний Фінансовий
За методами розробки	Статичний (твердий) Гнучкий
За рівнем деталізації	Головний (основний) - на підприємстві в цілому Частковий - за центрами відповідальності

Джерело: Фінанси підприємств: Підручник/ Кер. Авт.кол. і наук. Ред. Проф. А.М. Поддєгьогін. - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - с. 451.

Розробка змінного бюджету полягає в складанні бюджету на майбутній період, як тільки минає термін попереднього періоду, за рахунок чого забезпечується безперервність процесу планування.

Складання бюджету є постійним, динамічним процесом і не закінчується з прийняттям річного бюджету. Наприклад, квартальний бюджет протягом року може бути переглянутий у результаті появи нової інформації. На основі порівняння фактичних результатів здійснюється більш реалістична побудова бюджетів на наступний бюджетний період. Незалежно від того, чи складається бюджет на річний період, чи на основі змінного бюджету, для контролю діяльності застосовуються місячні бюджети.
Операційні бюджети -- це бюджети за центрами відповідальності (ЦВ), є основою для розробки фінансових бюджетів.

Фінансові бюджети (прогнозні фінансові документи) -- план того, якою стане фінансова звітність за умови виконання бюджетів поточної (операційної) діяльності підприємства і задоволення його потреб у фінансуванні. При їхній розробці не ставиться мета одержання точних фінансових документів, важливим є визначення потреби у фінансуванні й оцінка загального стану підприємства на бюджетний період. Фінансові бюджети включають розробку наступних прогнозних фінансових документів. Прогнозний звіт про прибутки і збитки -- робочий план формування і використання поточного грошового потоку, одержання чистого прибутку і його використання.Бюджетний баланс відображає очікуваний сумарний вплив планових рішень на фінансовий стан підприємства.

Бюджет коштів (касовий консолідований кошторис) -- план одержання і витрати касової готівки, припливу і відтоку коштів у взаємозв'язку за часом із запланованою виробничою діяльністю (тобто з операційними бюджетами), інвестиційної і фінансової діяльності.

Статичний (твердий) бюджет розрахований на конкретний рівень ділової активності підприємства, тобто доходи і витрати в ньому плануються, виходячи з одного рівня реалізації.

Гнучкий бюджет -- це такий бюджет, що складається не для конкретного рівня ділової активності, а для визначеного його діапазону, тобто включає кілька альтернативних варіантів обсягу виробництва (реалізації).

Головний (основний) бюджет -- це скоординований (за всіма підрозділами чи функціями) план роботи для підприємства в цілому.

Ціль основного бюджету -- об'єднати і підсумувати кошториси і плани різних підрозділів підприємства, названі приватними бюджетами.

Бюджетування починається з розробки головного бюджету, тобто плану виробничо-фінансових операцій, що складають план діяльності підприємства на бюджетний період. Бюджет не має стандартизованої форми (на відміну від бухгалтерської фінансової звітності). Бюджет повинен представляти інформацію доступно і ясно, щоб його зміст був зрозумілий користувачу. Бюджет може не містити одночасно даних про доходи і витрати, немає необхідності, щоб вони були збалансовані. Наприклад, у бюджеті закупівель матеріалів представлені зведення тільки про заплановані витрати сировини і напівфабрикатів. Структура бюджету залежить від об'єкта планування, розміру організації і ступеня кваліфікації розроблювачів. Деталізовані розділи бюджету складаються на один рік з поділом їх на квартали, місяці чи 13 чотирьохтижневих періодів.

Основними етапами процесу складання головного бюджету є:

розгляд поточної програми, що включає загальні плани, напрямки і політику, пропозиції й обмеження, використовувані при підготовці бюджетних оцінок;

складання бюджету продажів;

підготовка інших бюджетів менеджерами центрів відповідальності за підтримкою (але не домінуванням) персоналу бюджетного відділу підприємства;

переговори з узгодження основного бюджету між менеджерами центрів відповідальності і керівниками підприємства, в результаті яких виникають зобов'язання між ними;

координація і коректування з просуванням первісних бюджетів нагору по системі управління підприємством;

затвердження вищим керівництвом і радою директорів основного бюджету; розсилання затвердженого бюджету за центрами відповідальності на нижчі рівні підприємства.

Склад елементів головного бюджету, особливо його операційної частини, багато в чому залежить від виду діяльності організації. Головний бюджет виробничого підприємства поданий на рис. 4.

Головний бюджет -- це фінансове кількісно визначене вираження маркетингових і виробничих планів, необхідних для досягнення поставлених цілей діяльності підприємства, що дозволяє в певній мірі підвищити стійкість роботи організації. За оцінками фахівців, через те, що підприємства не формують річних бюджетів, вони втрачають за рік до 20% своїх доходів. Щоб уникнути цих втрат, необхідно постійно порівнювати бюджет з фактичними даними, аналізувати відхилення, підсилювати сприятливі і зменшувати несприятливі тенденції, удосконалювати методологію планування.

Головний бюджет поділяється на операційний бюджет (бюджет поточної діяльності) і фінансовий бюджет.

Операційний бюджет звичайно складається з двох частин: програмного бюджету і бюджету за центрами відповідальності. Програмний бюджет поєднує погоджені бюджети центрів відповідальності і є базою для розробки фінансових бюджетів. Бюджет за центром відповідальності визначає його обов'язки і ті результати, що повинні бути досягнуті в бюджетному періоді.

Бюджет продажів -- план за товарним асортиментом й обсягом продажів кожної номенклатурної позиції і є відправною точкою для розробки всіх наступних операційних бюджетів. Розробляється вищим керівництвом на основі досліджень відділу маркетингу. Обсяг продажів і його товарна структура визначають рівень і загальний характер діяльності підприємства. Розробка бюджету продажів -- найбільш складний етап у процесі бюджетування, тому що обсяг продажів і, отже, виторг від них визначаються не стільки виробничими можливостями підприємства, скільки можливостями збуту на реальному ринку, що підданий впливу неконтрольованих факторів, часто з великою часткою невизначеності.

Фактори, що впливають на прогноз обсягу продажів:

обсяг продажів попередніх періодів;

виробнича потужність;

залежність продажів від загальноекономічних показників, рівня зайнятості, цін, рівня особистих доходів;

рентабельність продукції;

вивчення ринку, рекламна кампанія;

цінова політика, якість продукції;

конкуренція;
сезонні коливання.

Існує два основних методи оцінки, що лежать в основі розробки бюджету продажів:

статистичний прогноз на основі математичного аналізу загальноекономічних умов, кон'юнктури ринку, кривої росту;

експертна оцінка, отримана шляхом збору думок керівників і працівників відділу збуту.

Бюджет виробництва -- це виробнича програма, вихідною інформацією для розробки якої є плановий обсяг реалізації і величина запасів. Бюджет виробництва визначає обсяг виробництва для бюджету реалізації і для підтримки запасів готової продукції (ГП) на рівні, запланованому керівництвом. Складається в натуральному вираженні:

Бюджет виробництва = бюджет продажів + прогнозований запас ГП на кінець періоду -- запас ГП на початок періоду.

Рис. 4. Головний бюджет виробничого підприємства

Для визначення сукупних витрат на виробництво необхідно розрахувати собівартість одиниці продукції, що складається з витрат матеріалів, праці і накладних витрат. Наступний етап розробки головного бюджету -- складання бюджету витрат матеріалів, бюджету витрат праці, бюджету накладних витрат.

Витрати праці залежать від типу і кількості виробленої продукції, її трудомісткості, системи оплати праці. На основі цієї інформації складається бюджет трудозатрат. Усі поточні бюджети тісно взаємозалежні. Прогноз продажів -- перший крок у процесі складання бюджету. Від прогнозу продажів залежить виробничий бюджет, на основі якого розробляється бюджет закупівлі (використання) матеріалів, бюджети трудових витрат і загальновиробничих витрат. Взаємозв'язок загального бюджету і бюджету коштів показаний в табл.3.2.

Таблиця 3.2. Взаємозв'язок головного бюджету і бюджету коштів

Елементи бюдету коштів	Джерела інформації
Надходження коштів Реалізація Надходження від минулих років	Бюджет продажів (за явні) Бюджет продажів (у кредит) плюс запас надходження - відсоток надходження за перший місяць, другий місяць і т.д.
Доходи від продажу активів	Прогнозний звіт про прибутки та збитки
Позики отримані	Бюджет коштів минулого місяця
Елементи бюджету коштів	Джерела інформації
Вибуття коштів Придбання основних матеріалів	Бюджет закупівлі / використання матеріалів
Прямі витрати праці	Бюджет трудових витрат
Комерційні витрати	Бюджет комерційних витрат
ЗГВ (загальногосподарські витрати)	Бюджет загальногосподарських витрат
Капітальні витрати	Бюджет капітальних витрат
Податок на прибуток	Звіт про прибутки та збитки
Відсоток за кредит	Прогнозний звіт про прибутки та збитки

Джерело: Фінанси підприємств: Підручник/ Кер. Авт.кол. і наук. Ред. Проф. А.М. Поддєгьогін. - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - с. 453.

Фінансове планування і бюджетування

Фінансове планування включає:

1) стратегічне планування (10-15 років);

2) перспективне планування (3-5 років);

3) поточне планування (1 рік).

Бюджетування є інструментом поточного планування підприємства.

Бюджетування - процес планування майбутньої діяльності підприємства і оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Бюджет - це план майбутніх операцій в кількісному та грошовому вимірі, складений для кожного центру відповідальності та по підприємству в цілому.
Бюджетний центр або центр відповідальності - це підрозділ, для якого може бути складений окремий бюджет і здійснюватися контроль за його виконанням. Бюджетним періодом є 1 рік (з розбивкою по кварталах, місяцях).

Мета бюджетування:

1. Забезпечення поточного планування.

2. Забезпечення координації і кооперації підрозділів підприємства.

3. Обґрунтування витрат підрозділів і підприємства в цілому.

4. Встановлення персональної відповідальності керівника центру відповідальності за дотриманням виконання бюджетів.

Організаційними умовами впровадження бюджетування є:

Аналіз організаційної структури підприємства

Розробка системи фінансової відповідальності

Розробка системи внутрішньої звітності

Навчання адміністративного персоналу підприємства та структурних підрозділів

Визначення переліку бюджетів підприємства

Розробка форм таблиць бюджетів і впровадження програмного забезпечення

Розробка основного бюджету

Бюджети поділяються на:

4) фінансові;

5) операційні, що складають основний бюджет.

Операційні бюджети - це сукупність бюджетів видатків і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток.

Операційні бюджети:

1) бюджет продажу - це операційний бюджет, який містить інформацію про заплановані об'єми продажу, ціни і очікуваний доход від реалізації кожного виду продукції (товарів, послуг);

2) бюджет виробництва - виробнича програма, котра визначає заплановані номенклатуру і об'єм виробництва в бюджетному періоді;

3) бюджет виробничих запасів - це плановий документ, який містить розрахунок кількості матеріалів, котрі необхідно придбати в бюджетному періоді;

4) бюджет прямих витрат на матеріали - плановий документ, в якому відображені витрати на придбання матеріалів, які необхідні для виробництва товарів чи послуг за бюджетний період;

5) бюджет запасу готової продукції;

6) бюджет прямих витрат на оплату праці - плановий документ, в якому відображені витрати на оплату праці, які необхідні для виробництва товарів чи послуг за бюджетний період;

7) бюджет виробничих накладних витрат - це плановий документ, в якому відображені накладні витрати, що пов'язані з виробництвом продукції (послуг) в бюджетному періоді;

8) бюджет виробничої собівартості продукції - плановий документ, в якому подано розрахунок собівартості продукції, котру передбачається виготовляти в бюджетному періоді;

9) бюджет адміністративних витрат - плановий документ, котрий відображає очікувані витрати на управління і обслуговування підприємства в цілому;

10) бюджет витрат на збут - плановий документ, в якому наведені постійні і змінні витрати, що пов'язані зі збутом продукції в бюджетному періоді;

11) бюджетний звіт про прибуток - проформа фінансової звітності, яка складена від початку звітного періоду і відображає фінансовий результат діяльності.

Фінансові бюджети - це сукупність бюджетів, які відображають заплановані грошові потоки і фінансовий стан підприємства.

Фінансові бюджети:

1) бюджет капітальних вкладень;

2) бюджет запозичених коштів;

3) бюджет руху грошових коштів - плановий документ, який відображає майбутні платежі і надходження грошових коштів.

Операційні та фінансові бюджети складають бюджетний баланс - це проформа фінансової звітності, яка містить інформацію про майбутнє фінансове становище підприємства, котре очікується в результаті запланованих операцій. Операційні бюджети починають розроблятися із “вузького місця”: обсяги реалізації, забезпеченість матеріальними ресурсами, забезпеченість трудовими ресурсами.

Управління бюджетуванням

Управління бюджетуванням здійснюється бюджетним комітетом.

Бюджетний комітет - це робочий орган, що здійснює розробку, узгодження, аналіз виконання бюджетів тощо.

Бюджетний комітет очолює керівник підприємства. Умовно управління бюджетуванням можна подати у вигляді схеми:

Діагностика

Пропозиції

Впровадженн

На етапі діагностики проводиться аналіз внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків, асортиментний аналіз, аналіз планування і обліку витрат, аналіз управління дебіторською і кредиторською заборгованістю.

На етапі пропозиції проводиться фінансове планування, попереднє складання бюджетів, їх узгодження з іншим керівництвом, затвердження бюджетів.

На етапі впровадження проводиться доведення затверджених бюджетів до підрозділів і контроль їх виконання.

Класифікація статичних бюджетів

Статичний бюджет - це план, що не передбачає зміни обсягів, норм і нормативів витрат та цін.

Статичні бюджети поділяються:

1. Бюджет через прирощення.

2. Пріоритетний бюджет.

3. Бюджет “з нуля”.

Бюджет через прирощення складається виходячи з фактичних даних, досягнутих у попередньому бюджетному періоді.

Переваги: невелика кількість аналітичних та розрахункових робіт.

Недоліки: помилки минулих періодів можуть бути перенесені на наступні періоди.

Пріоритетний бюджет нагадує попередній бюджет, але додатково проводиться розгляд альтернативних варіантів. Наприклад, деяка зміна асортименту продукції, оновлення асортименту продукції, часткова зміна покупців та цін на продукцію.

Бюджет “з нуля” передбачає розробку бюджетів, ніби-то підприємство здійснює свою діяльність вперше.

Недоліки: значна кількість розрахункових робіт і можливе залучення спеціалістів зі сторони.

Переваги: здійснюється бюджетування на науковій основі.

Складання і взаємоузгодження бюджетів

Складання і взаємоузгодження бюджетів здійснюється за принципом:

“з верху” “до низу”

“з низу” “до верху”

“з верху” “до низу”.

Складання основного бюджету починається з вищого рівня правління:

1. Бюджетний комітет доводить до кожного бюджетного центру (центру відповідальності) основні показники його діяльності на бюджетний період.

2. Бюджетні центри розроблюють бюджети і подають їх до бюджетного комітету.

3. Бюджетний комітет узгоджує і узагальнює бюджети підрозділів, розробляє основний бюджет, що є основою на бюджетний період.

4. Затверджені бюджети доводяться до бюджетних центрів.

Критерії успішного планування:

5. Плани повинні бути правдивими.

6. Плани повинні бути досяжними.

7. Менеджери повинні брати участь у підготовці планів для своїх підрозділів.

Бюджетний контроль і аналіз відхилень

По закінчення бюджетного періоду проводиться бюджетний контроль.
Бюджетний контроль - це співставлення фактичних даних з бюджетними, аналіз відхилень і внесення необхідних коректив.

В міжнародній практиці (Друрі, Ентоні) та в вітчизняній практиці розрізняють декілька рівнів бюджетного контролю:

1. Поверхневий рівень або нульовий.

2. Поглиблений рівень із застосуванням статичних та гнучких бюджетів.

3. Факторний аналіз відхилень тощо.

Поверхневий рівень.

Суть цього рівня полягає в тому, що кожний центр відповідальності надає в бюджетний комітет виконання основних показників свого центру відповідальності. Бюджетний комітет узагальнює всі показники роботи центрів відповідальності. Зведена таблиця являє собою основні показники діяльності підприємства. Ця таблиця складається з двох розділів:

1. Основні техніко-економічні показники.

2. Показники ефективності виробничої діяльності.

Поглиблений рівень.

Статичний бюджет - це бюджетні обсяги, бюджетні ціни, бюджетні витрати.

Гнучкий бюджет - це фактичні обсяги, бюджетні ціни, бюджетні витрати.
Гнучкий бюджет - бюджет, що розраховується на підставі планових норм і нормативів витрат на змінні в межах релевантного діапазону (в тому числі і фактичні обсяги виробництва).

Гнучкий бюджет дає відповідь на питання: а якими б були витрати та доходи за умови незмінних цін, тарифів, норм і нормативів витрат, але зміни обсягів реалізації чи виробництва.

Гнучкі бюджети дозволяють розмежувати загальну суму відхилень фактичного прибутку від планового, причиною яких є:

1. Зміна обсягів реалізації.

2. Відхилення від гнучкого бюджету.

3. Факторний аналіз відхилень.

Відхилення фактичних витрат від планових виникають внаслідок дії трьох факторів:

1. Зміна обсягів виробництва.

2. Зміна цін на ресурси.

3. Зміна норм витрат на одиницю продукції.

До методів бюджетування належать:

1) аналіз беззбитковості;

2) АВС аналіз;

3) Аналіз відхилень;

4) Аналіз чуттєвості;

5) Методи аналізу проблем з якості;

6) Методи факторного аналізу;

7) Методи стратегічного аналізу операційного прибутку;

8) Теорія граничності;

9) Методи аналізу і оцінки витрат;

10) Оцінка драйверів затрат

11) Регресійний аналіз.

3.3 Розрахунок впливу кредитування на ефективність фінансової діяльності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 10

Зробимо такі припущення у задачі:

На підприємстві розпочата підготовка короткострокового фінансового плану на наступний рік. Вихідні припущення:

- бюджет розробляється поквартально;

- підприємство виробляє і продає на експорт у ближнє зарубіжжя один вид продукції - торти;

- податок на прибуток розраховується по спрощеній системі - прибуток розраховується за рік та рівномірно ділиться між кварталами.

Система бюджетів складається поквартально на основі даних про прогнозовані обсяги збуту продукції.

Таблиця 3.3. Прогноз продажу експортованих тортів

Прогноз продажу експортованих тортів	Прогнозна ціна експортованих тортів, грн
1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
16590	18400	22750	24560	60

Умова 1. ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10, щоб забезпечити виробництво експортної продукції та покрити всі витрати на впровадження і ведення експортної діяльності бере кредит у банку КБ «Надра» під 20% річних, повертає його у кінці планового року за рахунок коштів, отриманих від експорту тортів.

Складемо систему бюджетів, повязаних із експортом тортів у ближнє зарубіжжя.

Таблиця 3.4. Бюджет продажу

Показник	Квартал 1	Квартал 2	Квартал 3	Квартал 4	За рік
Очікуваний об'єм (од)	16590	18400	22750	24560	82300
Ціна	60	60	60	60	60
Виручка від реалізації продукції	995400	1104000	1365000	1473600	4938000

Виручка від реалізації продукції = Очікуваний об'єм * Ціна

За цією формулою пораховано такі показники:

Виручка від реалізації продукції:

Квартал 1: 16590 * 60 = 995400

Квартал 2: 18400 * 60 = 1104000

Квартал 3: 22750 * 60 = 1365000

Квартал 4: 24560 * 60 = 1473600

За рік: 82300 * 60 = 4938000.

Виручка від реалізації продукції за рік = Виручка від реалізації продукції за квартал 1 + Виручка від реалізації продукції за квартал 2 + Виручка від реалізації продукції за квартал 3 + Виручка від реалізації продукції за квартал 4 = 995400 + 1104000 + 1365000 + 1473600 = 4938000 (грн).

Очікуваний об'єм (од) за рік = Очікуваний об'єм (од) за квартал 1 + Очікуваний об'єм (од) за квартал 2 + Очікуваний об'єм (од) за квартал 3 + Очікуваний об'єм (од) за квартал 4 = 16590 + 18400 + 22750 + 24560 = 82300 (од.)

Таблиця 3.5. Графік надходжень грошових коштів

Показник	Квартал 1	Квартал 2	Квартал 3	Квартал 4	За рік
Дебіторська заборгованість					0
Надходження від продажу за 1кв	696780	298620			995400
Надходження від продажу за 2кв		772800	331200		1104000
Надходження від продажу за 3кв			955500	409500	1365000
Надходження від продажу за 4кв				1031520	1031520
Всього надходжень	696780	1071420	1286700	1441020	4495920

Дебіторська заборгованість на кінець року =	442080

Дебіторська заборгованість на кінець року = Виручка від реалізації продукції за 4 - ий квартал - Надходження від продажу за 4кв = 1473600 - 1031520 = 442080 (грн).

Припускається, що 70% вартості придбаних товарів дебітори сплачують у поточному кварталі, а решту (30%) - у наступному кварталі.

Надходження від продажу за 1кв у 1-ому кварталі = 0,7 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,7 * 995400 = 696780 (грн)

Надходження від продажу за 1кв у 2-ому кварталі = 0,3 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,3 * 995400 = 298620 (грн)

Надходження від продажу за 1кв за рік = Надходження від продажу за 1кв у 1-ому кварталі + Надходження від продажу за 1кв у 2-ому кварталі = 696780 + 298620 = 995400 (грн)

Надходження від продажу за 2кв у 2-ому кварталі = 0,7 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,7 * 1104000 = 772800 (грн)

Надходження від продажу за 2кв у 3 -ому кварталі = 0,3 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,3 * 1104000 = 331200 (грн)

Надходження від продажу за 2кв за рік = Надходження від продажу за 2кв у 2-ому кварталі + Надходження від продажу за 2кв у 3 -ому кварталі = 772800 + 331200 = 1104000 (грн)

Надходження від продажу за 3кв у 3 -ому кварталі = 0,7 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,7 * 1365000 = 955500 (грн)

Надходження від продажу за 3кв у 4 -ому кварталі = 0,3 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,3 * 1365000 = 409500 (грн)

Надходження від продажу за 3кв за рік = Надходження від продажу за 3кв у 3 -ому кварталі + Надходження від продажу за 3кв у 4 -ому кварталі = 955500 + 409500 = 1365000 (грн)

Надходження від продажу за 4кв у 4 -ому кварталі = 0,7 * Виручка від реалізації продукції за квартал 1 = 0,3 * 1473600 = 1031520 (грн)

Надходження від продажу за 4кв за рік = Надходження від продажу за 4кв у 4 -ому кварталі = 1031520 (грн)

Решту 30 % , тобто 1473600 - 1031520 = 442080 (грн) буде погашено у першому квартаді наступного року.

Надходження від продажу за 4 квартали усього за рік = Надходження від продажу за 1кв + Надходження від продажу за 2кв + Надходження від продажу за 3кв + Надходження від продажу за 4кв = 995400 + 1104000 + 1365000 + 1031520 = 4495920 (грн)

Надходження грошових коштів у 1-ому кварталі = Надходження від продажу за 1кв = 696780 (грн)

Надходження грошових коштів у 2 -ому кварталі = Надходження від продажу за 1кв у 2-ому кварталі + Надходження від продажу за 2кв у 2-ому кварталі = 298620 + 772800 = 1071420 (грн)

Надходження грошових коштів у 3 -ому кварталі = Надходження від продажу за 2кв у 3 -ому кварталі + Надходження від продажу за 3кв у 3 -ому кварталі = 331200 + 955500 = 1286700 (грн)

Надходження грошових коштів у 4 -ому кварталі = Надходження від продажу за 3кв у 4 -ому кварталі + Надходження від продажу за 4кв у 4 -ому кварталі = 409500 + 1031520 = 1441020 (грн)

Всього надходжень грошових коштів за рік = Надходження грошових коштів у 1-ому кварталі + Надходження грошових коштів у 2-ому кварталі + Надходження грошових коштів у 3-ому кварталі + Надходження грошових коштів у 4-ому кварталі = 696780 + 1071420 + 1286700 + 1441020 = 4495920 (грн)

Таблиця 3.6. План виробництва експортованої продукції

Показник	квартал1	квартал2	квартал3	квартал4	за рік
Очікуваний об'єм продажу (од)	16590	18400	22750	24560	82300
Запаси на кінець квартала (од)	3680	4550	4912	3000	3000
Необхідний об'єм продажу (од)	20270	22950	27662	27560	85300
Запаси на початок квартала (од)	2000	3680	4550	4912	2000
Об'єм виробництва продукції (од)	18270	19270	23112	22648	83300

Очікуваний об'єм продажу (од) взято із умови з таблиці 3.3. прогноз продажу експортованих тортів.

Припускається, що на кінець року маються запаси у розмірі 3000 одиниць.

Запаси на кінець кожного квартала дорівнює 20% очікуваного обсягу продажу наступного кварталу.

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Запаси на кінець 1 - ого квартала = 0,2 * 18400 = 3680 (од)

Запаси на кінець 2 - ого квартала = 0,2 * 22750 = 4550 (од)

Запаси на кінець 3 - ого квартала = 0,2 * 24560 = 4912 (од)

Запаси на кінець 4 - ого квартала = 3000 (од) - за умовою.

Запаси на кінець року = 3000 (од) - за умовою.

Необхідний об'єм продажу (од) = Очікуваний об'єм продажу (од) + Запаси на кінець квартала (од)

Необхідний об'єм продажу (од) за 1-ий квартал = Очікуваний об'єм продажу (од) за 1-ий квартал + Запаси на кінець 1 - ого квартала (од) = 16590 + 3680 = 20270 (од)

Необхідний об'єм продажу (од) за 2 -ий квартал = Очікуваний об'єм продажу (од) за 2 -ий квартал + Запаси на кінець 2 - ого квартала (од) = 18400 + 4550 = 22950 (од)

Необхідний об'єм продажу (од) за 3 -ий квартал = Очікуваний об'єм продажу (од) за 3 -ий квартал + Запаси на кінець 3 - ого квартала (од) = 22750 + 4912 = 27662 (од)

Необхідний об'єм продажу (од) за 4 -ий квартал = Очікуваний об'єм продажу (од) за 4 -ий квартал + Запаси на кінець 4 - ого квартала (од) = 24560 + 3000 = 27560 (од)

Припускається, що на початок року маються запаси у розмірі 2000 одиниць.

Запаси на 1-ого кінець квартала (од) = Запаси на початок 2-ого квартала (од) = 3680 (од)

Запаси на 2-ого кінець квартала (од) = Запаси на початок 3-ого квартала (од) = 4550 (од)

Запаси на 3 -ого кінець квартала (од) = Запаси на початок 4 -ого квартала (од) = 4912 (од)

Об'єм виробництва продукції (од) = Необхідний об'єм продажу (од) - Запаси на початок квартала (од)

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Об'єм виробництва продукції (од) за 1-ий квартал = Необхідний об'єм продажу (од) за 1-ий квартал - Запаси на початок 1 - ого квартала (од) = 20270 - 2000 = 18270 (од)

Об'єм виробництва продукції (од) за 2-ий квартал = Необхідний об'єм продажу (од) за 2 -ий квартал - Запаси на початок 2 - ого квартала (од) = 22950 - 3680 = 19270 (од)

Об'єм виробництва продукції (од) за 3-ий квартал = Необхідний об'єм продажу (од) за 3 -ий квартал - Запаси на початок 3 - ого квартала (од) = 27662 - 4550 = 23112 (од)

Об'єм виробництва продукції (од) за 4-ий квартал = Необхідний об'єм продажу (од) за 4 -ий квартал - Запаси на початок 4 - ого квартала (од) = 27560 - 4912 = 22648 (од)

Об'єм виробництва продукції (од) за рік = Необхідний об'єм продажу (од) за рік - Запаси на початок року (од) = 85300 - 2000 = 83300 (од)

Об'єм виробництва продукції (од) за рік = Об'єм виробництва продукції (од) за 1-ий квартал + Об'єм виробництва продукції (од) за 2-ий квартал + Об'єм виробництва продукції (од) за 3-ий квартал + Об'єм виробництва продукції (од) за 4 -ий квартал = 18270 + 19270 + 23112 + 22648 = 83300 (од)

Таблиця 3.7. Бюджет витрат на матеріали

Показник	квартал1	квартал2	квартал3	квартал4	за рік
Об'єм виробництва продукції (од)	18270	19270	23112	22648	83300
Кількість сировини на од, кг	1	1	1	1	1
Об'єм сировини за період (кг)	18270	19270	23112	22648	83300
Запаси сировини на кінець періоду (кг)	1927	2311,2	2264,8	7000	7000
Загальна потреба в сировині (кг)	20197	21581,2	25376,8	29648	90300
Запаси сировини на початок періоду (кг)	7000	1927	2311,2	2264,8	7000
Ціна 1 кг сировини	15	15	15	15	15
Закупівля матеріалів (кг)	13197	19654,2	23065,6	27383,2	83300
Вартість матеріалів (грн)	197955	294813	345984	410748	1249500

Кількість сировини на од, кг = 1 кг за умовою.

Об'єм сировини за період (кг) = Об'єм виробництва продукції (од) * Кількість сировини на од, кг

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Об'єм сировини за період (кг) за 1-ий квартал = Об'єм виробництва продукції (од) за 1-ий квартал * Кількість сировини на од, кг = 18270 * 1 = 18270 (кг)

Об'єм сировини за період (кг) за 2-ий квартал = Об'єм виробництва продукції (од) за 2-ий квартал * Кількість сировини на од, кг = 19270 * 1 = 19270 (кг)

Об'єм сировини за період (кг) за 3-ий квартал = Об'єм виробництва продукції (од) за 3-ий квартал * Кількість сировини на од, кг = 23112 * 1 = 23112 (кг)

Об'єм сировини за період (кг) за 4-ий квартал = Об'єм виробництва продукції (од) за 4-ий квартал * Кількість сировини на од, кг = 22648 * 1 = 22648 (кг)

Об'єм виробництва продукції (од) за рік = Об'єм виробництва продукції (од) за рік * Кількість сировини на од, кг = 83300 * 1 = 83300 (кг)

Припускається, що запаси сировини на кінець року дорівнюють 7000 кг. Запаси сировини на кінець кожного кварталу дорівнюють 10% від об'єму сировини за наступний квартал.

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Запаси сировини на кінець 1 - ого кварталу (кг) = 0,1 * Об'єм сировини за 2 - ий квартал (кг) = 0,1 * 19270 = 1927 (кг)

Запаси сировини на кінець 2 - ого кварталу (кг) = 0,1 * Об'єм сировини за 3 - ий квартал (кг) = 0,1 * 23112 = 2311,2 (кг)

Запаси сировини на кінець 3 - ого кварталу (кг) = 0,1 * Об'єм сировини за 4 - ий квартал (кг) = 0,1 * 22648 = 2264,8 (кг)

Запаси сировини на кінець 4 - ого кварталу (кг) = Запаси сировини на кінець року = 7000 (кг) - за умовою.

Загальна потреба в сировині (кг) = Об'єм сировини за період (кг) + Запаси сировини на кінець періоду (кг)

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Загальна потреба в сировині (кг) за 1 - ий квартал = Об'єм сировини за 1 - ий квартал (кг) + Запаси сировини на кінець 1 - ого кварталу (кг) = 18270 + 1927 = 20197 (кг)

Загальна потреба в сировині (кг) за 2 - ий квартал = Об'єм сировини за 2 - ий квартал (кг) + Запаси сировини на кінець 2 - ого кварталу (кг) = 19270 + 2311,2 = 21581,2 (кг)

Загальна потреба в сировині (кг) за 3 - ий квартал = Об'єм сировини за 3 - ий квартал (кг) + Запаси сировини на кінець 3 - ого кварталу (кг) = 23112 + 2264,8 = 25376,8 (кг)

Загальна потреба в сировині (кг) за 4 - ий квартал = Об'єм сировини за 4 - ий квартал (кг) + Запаси сировини на кінець 4 - ого кварталу (кг) = 22648 + 7000 = 29648 (кг)

Загальна потреба в сировині (кг) за рік = Об'єм сировини за рік (кг) + Запаси сировини на кінець року (кг) = 83300 + 7000 = 90300 (кг)

Припускається, що запаси сировини на кінець року дорівнюють 7000 кг.

Запаси сировини на початок 2 - ого кварталу (кг) = Запаси сировини на кінець 1 - ого кварталу (кг) = 1927 (кг)

Запаси сировини на початок 3 - ого кварталу (кг) = Запаси сировини на кінець 2 - ого кварталу (кг) = 2311,2 (кг)

Запаси сировини на початок 4 - ого кварталу (кг) = Запаси сировини на кінець 3 - ого кварталу (кг) = 2264,8 (кг)

Запаси сировини на початок року = Запаси сировини на кінець 1 - ого кварталу (кг) = 7000 (кг) - за умовою.

Закупівля матеріалів (кг) = Загальна потреба в сировині (кг) - Запаси сировини на початок періоду (кг)

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Закупівля матеріалів (кг) у 1 - ому кварталі = Загальна потреба в сировині (кг) у 1 - ому кварталі - Запаси сировини на початок 1 - ого кварталу (кг) = 20197 - 7000 = 13197 (кг)

Закупівля матеріалів (кг) у 2 - ому кварталі = Загальна потреба в сировині (кг) у 2 - ому кварталі - Запаси сировини на початок 2 - ого кварталу (кг) = 21581,2 - 1927 = 19654,2 (кг)

Закупівля матеріалів (кг) у 3 - ому кварталі = Загальна потреба в сировині (кг) у 3 - ому кварталі - Запаси сировини на початок 3 - ого кварталу (кг) = 25376,8 - 2311,2 = 23065,6 (кг)

Закупівля матеріалів (кг) у 4 - ому кварталі = Загальна потреба в сировині (кг) у 4 - ому кварталі - Запаси сировини на початок 4 - ого кварталу (кг) = 29648 - 2264,8 = 27383,2 (кг)

Закупівля матеріалів (кг) за рік = Загальна потреба в сировині (кг) за рік - Запаси сировини на початок року (кг) = 90300 - 7000 = 83300 (кг)

Закупівля матеріалів (кг) за рік = Закупівля матеріалів (кг) у 1 - ому кварталі + Закупівля матеріалів (кг) у 2 - ому кварталі + Закупівля матеріалів (кг) у 3 - ому кварталі + Закупівля матеріалів (кг) у 4 - ому кварталі = 13197 + 19654,2 + 23065,6 + 27383,2 = 83300 (кг).

Ціна 1 кг сировини = 15 (грн) - за умовою

Вартість матеріалів (грн) = Закупівля матеріалів (кг) * Ціна 1 кг сировини

Розрахуємо ці значення для кожного кварталу.

Вартість матеріалів (грн) у 1 - ому кварталі = Закупівля матеріалів (кг) у 1 - ому кварталі * Ціна 1 кг сировини = 13197 * 15 = 197955 (грн)

Вартість матеріалів (грн) у 2 - ому кварталі = Закупівля матеріалів (кг) у 2 - ому кварталі * Ціна 1 кг сировини = 19654,2 * 15 = 294813 (грн)

Вартість матеріалів (грн) у 3 - ому кварталі = Закупівля матеріалів (кг) у 3 - ому кварталі * Ціна 1 кг сировини = 23065,6 * 15 = 345984 (грн)

Вартість матеріалів (грн) у 4 - ому кварталі = Закупівля матеріалів (кг) у 4 - ому кварталі * Ціна 1 кг сировини = 27383,2 * 15 = 410748 (грн)

Вартість матеріалів (грн) за рік = Закупівля матеріалів (кг) за рік * Ціна 1 кг сировини = 83300 * 15 = 1249500 (грн)

Вартість матеріалів (грн) за рік = Вартість матеріалів (грн) у 1 - ому кварталі + Вартість матеріалів (грн) у 2 - ому кварталі + Вартість матеріалів (грн) у 3 - ому кварталі + Вартість матеріалів (грн) у 4 - ому кварталі = 197955 + 294813 + 345984 + 410748 = 1249500 (грн).

Таблиця 3.8. Графік виплат грошових коштів

Показник	квартал1	квартал2	квартал3	квартал4	за рік
Кредиторська заборгованість на поч. року					0
Виплати за сировину і матеріали за 1кв	98977,5	98977,5			197955
Виплати за сировину і матеріали за 2кв		147407	147406,5		294813
Виплати за сировину і матеріали за 3кв			172992	172992	345984
Виплати за сировину і матеріали за 4кв				205374	205374
Всього платежів	98977,5	246384	320398,5	378366	1044126

Кредиторська заборгованість на кінець року дорівнює =	205374

Кредиторська заборгованість на кінець року дорівнює = Вартість матеріалів (грн), куплених у 4- ому кварталі - Виплати за сировину і матеріали за 4кв у 4 - ому кварталі = 410748 - 205374 = 205374 (грн)

Припускається, що оплата за матеріали буде здійснюватися 50% у поточному кварталі, а інші 50% у наступному кварталі.

Виплати за сировину і матеріали за 1кв у 1 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 197955 = 98977,5 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за 1кв у 2 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 197955 = 98977,5 (грн)

Всього виплат за матеріали, куплених у 1-ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 1кв у 1 - ому кварталі + Виплати за сировину і матеріали за 1кв у 2 - ому кварталі = 98977,5 + 98977,5 = 197955 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за 2кв у 2 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 294813 = 147406,5 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за 2кв у 3 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 294813 = 147406,5 (грн)

Всього виплат за матеріали, куплених у 2-ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 2кв у 2 - ому кварталі + Виплати за сировину і матеріали за 2кв у 3 - ому кварталі = 147406,5 + 147406,5 = 294813 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за 3кв у 3 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 345984 = 172992 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за 3кв у 4 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 345984 = 172992 (грн)

Всього виплат за матеріали, куплених у 3-ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 3кв у 3 - ому кварталі + Виплати за сировину і матеріали за 3кв у 4 - ому кварталі = 172992 + 172992 = 345984 (грн)

Виплати за сировину і матеріали за 4кв у 4 - ому кварталі = 0,5 * Вартість матеріалів (грн) куплених у 1 - ому кварталі = 0,5 * 410748 = 205374 (грн)

Всього платежів у 1 - ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 1кв у 1 - ому кварталі = 98977,5 (грн)

Всього платежів у 2 - ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 1кв у 2 - ому кварталі + Виплати за сировину і матеріали за 2кв у 2 - ому кварталі = 98977,5 + 147406,5 = 246384 (грн)

Всього платежів у 3 - ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 2кв у 3 - ому кварталі + Виплати за сировину і матеріали за 3кв у 3 - ому кварталі = 147406,5 + 172992 = 320398,5 (грн)

Всього платежів у 4 - ому кварталі = Виплати за сировину і матеріали за 3кв у 4 - ому кварталі + Виплати за сировину і матеріали за 4кв у 4 - ому кварталі = 172992 + 205374 = 378366 (грн)

Всього грошових виплат за рік = Всього платежів у 1 - ому кварталі + Всього платежів у 2 - ому кварталі + Всього платежів у 3 - ому кварталі + Всього платежів у 4 - ому кварталі = 98977,5 + 246384 + 320398,5 + 378366 = 1044126 (грн)