Інформаційний процес в управлінні економікою

Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу та організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій. Оформлення електронних документів.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 10.08.2011
Размер файла 606,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗАЦІЇ

1.1 Сутність інформаційного процесу управління

Поняття ІС управління нерозривно пов'язане з поняттям економічної інформації та її матеріальним поданням.

При цьому варто розрізняти два аспекти ІС: змістовий і технологічний. Змістовий визначає коло розв'язуваних інформаційних завдань, відображає структуру об'єкта управління та напрями діяльності кожного його підрозділу. Технологічний аспект ІС припускає її розгляд як одного з управлінських процесів, пов'язаних зі здійсненням комплексу інформаційних процедур (див. табл. 3.1).

Інформаційна процедура -- сукупність однорідних операцій, пов 'язаних із впливом на інформацію.

Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес - технологічну основу управлінської діяльності. Інформаційний процес управління складається з двох частин: інформаційного процесу і прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень за впливом на виробничо- господарську діяльність грунтується на результатній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

Інформаційний процес аналогічно виробництву продукції є процесом здобуття певного цілісного за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Він включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну.

Інформаційний процес управління - сукупність управлінських oneрацій, головним предметом яких є інформація.

Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління.

Таблиця 3.1.

Інформаційна процедура

Характеристика

Супутні інформаційні процедури

Збирання даних, реєстрація

Мета - одержати точне, своєчасне, вірогідне та повне відображення явищ економічного життя (виробничо-господарської діяльності). Дані збираються всередині об'єкта і надходять із зовнішнього середовища.

Кодування одиниць інформації (присвоєння кодових позначок).

Передача даних

Два варіанти організації передачі даних:

• фізичне переміщення носіїв (кур'єром, транспортом, поштою);

• дистанційна передача по лініях зв'язку у вигляді сигналів.

Захист інформації спеціальними механізмами захисту: криптографічне шифрування, електронний підпис, імітоза- хист (перевірка цілісності та дійсності даних) тощо.

Збереження інформації

Інформаційна процедура, яка пов'язана з багаторазовістю, тривалістю використання умовно- сталої інформації в обробленні, необхідністю накопичення , інформації у зв'язку з розривом у часі її оброблення.

Пошук одиниць інформації. Захист від несанкціонованого доступу. Актуалізація даних - підтримка інформації на заданому рівні.

Оброблення інформації

Сукупність арифметичних і логічних операцій для здобуття результатної інформації (інформації для управління)

Пошук одиниць інформації. Розмноження результатної інформації.

Передача

результатної

інформації

Два варіанти організації передачі для використання в управлінні та для збереження:

• передача інформації на носіях у вигляді машинограм та на ГМД;

• передача по каналах зв'язку.

Захист інформації. Збереження інформації.

Інформаційна процедура

Супутні інформаційні процедури

Споживання результатної інформації

Використання результатів оброблення у вигляді розрахованих значень техніко-економічних показників (ТЕП) для визначення факторів, що впливають на виробництво, і виявлення резервів розвитку (див. рис. 3.1).

Актуалізація даних.

В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМ управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМ та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

Кожній інформаційній операції, реалізованій програмним модулем, відповідає рядок головного меню АРМ. Програмний модуль, у свою чергу, може мати своє меню (підменю), що задає порядок виконання певних дій підчас оброблення даних. Внутрішні підменю програмних модулів забезпечують певну гнучкість в обробленні даних.

Наприклад, внутрішнє підменю може задавати: вигляд повідомлення, період (день, декада, місяць, квартал, рік), ступінь охоплення (підприємство, цех, дільниця). Стан інформації на виході інформаційного процесу кожного АРМ розглядається як "кінцевий продукт", а інформаційний процес загалом - це виробництво цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим змістом.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних АРМ. Сукупність АРМ, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предмети та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМ в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМ.

У процесі створення АІС розробляється певна модель, що відображає розподіл функціональних обов'язків між управлінським персоналом. Стосовно цієї теоретичної моделі визначаються склад АРМ та їх інформаційне суміщення. Це логічні АРМ, які включають набір програмних модулів. Фізичні АРМ формуються встановленням (генерацією) на конкретній робочій станції програмних модулів одного або кількох логічних АРМ. При генерації відслідковується ланцюжок логічних АРМ, які взаємодіють між собою від зародження економічної інформації до її кінцевих споживачів.

Виділення фізичних АРМ визначається організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) певної конфігурації та іншими чинниками.

Наприклад, у сфері економічної діяльності "Засоби праці" інформаційний процес охоплює інформаційні операції, що виконуються на АРМ бухгалтера (АРМБ) з обліку капітальних вкладень, АРМБ з обліку основних засобів, АРМ інженера відділу головного механіка, АРМ економіста-аналітика, АРМ технолога (АРМТ). Інформаційні операції, які в сукупності виконано на цих АРМ, утворюють потік економічної інформації як цілісної сукупності даних, сформованих при здійсненні всіх видів функцій управління засобами праці. Сукупність АРМ, об'єднаних в мережу, забезпечує синхронізацію всіх дій управлінських працівників, що є головним чинником підвищення ефективності автоматизації управління.

1.2 Задачі управління, що реалізують інформаційний процес

Реалізація інформаційного процесу управління означає виконання різних інформаційних операцій. Кожна така операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов'язана з інформацією та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв'язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної та іншої техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Інформаційні задачі називаються економічними, або задачами управління, а точніше- інформаційними управлінськими задачами економічного призначення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп ТЕП, значення яких використовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо- господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

Задачі управління насамперед мають на меті відшукання значень вихідних показників. Вони розглядаються як об'єкт машинного розв'язання за допомогою ПЕОМ. Сучасні ПЕОМ забезпечують розв'язання різноманітних задач, їх групують за ознаками, притаманними класифікації економічної інформації (адже ці задачі - інформаційні), а також за критеріями, властивими тільки самим задачам. Спільність задач та інформаційних ресурсів породжує єдність багатьох властивостей задач та економічної інформації. У табл. 3.2 наведено розподіл задач за різними класифікаційними ознаками.

Таблиця 3.2.

Ознака

Виділені задачі

Правила організації розв'язання у встановленому управлінському режимі

Регламентні, для яких задано терміни розв'язання та зміст вихідних форм Запитально-довідкові, розв'язання яких зумовлено необхідністю виробничих ситуацій; термін розв'язання і зміст вихідних форм не регламентовано.

Регулярність розв'язання

Систематичні із твердою та частою датою розв'язання. Епізодичні із рідкою датою розв'язання. Випадкові.

Терміновість розв'язання

Термінові. Нетермінові.

Математична основа обчислень

Прямого розрахунку. Оптимізаційні.

Формалізація умов розв'язання

Ті, що формалізуються, в яких встановлено жорстко однозначні дії для відшукання відповіді. Ті, що не формалізуються.

З погляду кінцевого користувача задачі за своїм призначенням поділяють на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу.

Кожна регламентна задача полягає в обробленні даних, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм звітності, що формуються в чітко визначені терміни за заданим розкладом і регламентуються за змістом. Ці задачі розв'язують з використанням математичного апарату зведень та угруповань, які лежать в основі алгоритмів розв'язання регламентних задач. Зведення бувають прості, коли дані підсумовуються для всіх одиниць сукупності, та групові, коли дані підсумовуються для однорідних груп одиниць сукупності.

При використанні апарату угруповань у сукупності однорідних груп виділяють одиниці за істотними для груп ознаками. Технологічною основою розв'язання регламентних задач на АРМ є режим "Розв'язання" ("Звіти", "Вихідні документи"), реалізований у термін, що жорстко регламентується, на основі інформації БД. Наприклад, звіт комерційного банку про операції з наявною іноземною валютою

подається в обласне (регіональне) відділення Національного банку України (НБУ) щодня до 12 години. Форму звіту жорстко регламентовано. Звіт передається у вигляді текстового файла електронною поштою (ЕП).

Інформація групується за кодами валют, за операціями (купівля, продаж). Задача розв'язується з використанням алгоритму прямого розрахунку: обсяг продажу (купівлі) у валюті множиться на комерційний курс продажу (купівлі) у гривнях. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні регламентних задач не висока. Вихідна інформація найчастіше подається у вигляді машинограми (МГ).

Задачі інформаційно-довідкового обслуговування утворюють клас задач, які забезпечують інформаційний сервіс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача необхідної інформації для оперативного створення доповідей, аналітичних записок, довідок, фрагментів звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом. Призначення таких задач полягає в підвищенні рівня оперативності управління. Розв'язують їх у міру виникнення необхідності в додатковій інформації залежно від виробничої ситуації. Технологічною основою їх розв'язання на АРМ є режим "Запити", реалізований вибором із БД за вказівкою кінцевого користувача важливих для управління даних і видачею їх на екран дисплея в найзручнішій для користувача формі. При цьому забезпечується негайне задоволення сформованого користувачем запиту. Фільтрація даних та їх вибіркове відображення на екрані дисплея дають змогу зробити вихідну інформацію більш цілеспрямованою, що сприяє активному її використанню в оперативному управлінні. Активність кінцевого користувача при розв'язуванні таких задач дуже висока.

Розв'язання задач інформаційно-довідкового обслуговування сприяє збільшенню гнучкості ІС управління.

У сучасних умовах великого значення набувають задачі поглибленого економічної аналізу, які дають змогу детально вивчити суть явищ і процесів, що спостерігаються, виявити закономірності та тенденції економічного і соціального розвитку об'єкта управління. Для розв'язання таких задач використовують розвинений апарат математичних методів й економіко-математичних моделей (EMM). До математичних методів в економіці належать: математичне програмування (лінійне, динамічне, евристичне); математична логіка; теорія графів; теорія множин; теорія масового обслуговування; дослідження операцій; теорія ігор та інших видів прикладної математики.

Економіко-математичні моделі - особливий клас моделей, що відображають різні економічні процеси в народному господарстві та його ланках, різні інформаційні аспекти управління.

Так, в основу розв'язання аналітичних задач, задач ціноутворення покладено апарат індексного аналізу. Для розв'язання задач аналізу ефективності виробництва, темпів зростання, приросту використовується математичне оброблення динамічних (часових) рядів. Для оптимізації показників діяльності підприємства застосовують методи лінійного програмування. Для розв'язання задач прогнозування показників виробничо-господарської діяльності використовують методи багатофакторного кореляційного та регресійного аналізу. Для логіко-математичного опису системи під час експериментів на ЕОМ застосовують імітаційні моделі.

Технологічною основою розв'язання задач поглибленого економічного аналізу є сукупність пакетів прикладних програм (ППП), орієнтованих на реалізацію EMM. Основні напрями розвитку EMM в автоматизації управління сконцентровано в рамках побудови економі- ко-математичного забезпечення АІС на основі концепції банку моделей аналізу і прогнозування господарських процесів. Банк моделей - це багаторівневий комплекс математичних, економіко-математичних, економіко-статистичних моделей. EMM є специфічними для ринкової економіки: це моделі теорії фірми, моделі маркетингу, моделі вільної конкуренції, моделі індикативного планування.

Необхідною умовою застосування EMM для розв'язання задач управління є забезпеченість реалізації моделей потрібною інформацією. Як би добре модель не описувала досліджуваний об'єкт, але якщо

на практиці неможливо здобути вірогідні дані про значення всіх коефіцієнтів і параметрів, що складають модель, її використання стає неефективним. Одна з головних умов розв'язання оптимізаційних задач, а також задач прогнозування, імітаційного моделювання та інших - наявність надійної та вірогідної інформації.

Наприклад, БД може містити сукупність даних за багато років у вигляді автоматизованої картотеки груп однорідних одиниць певного типу, а також у БД можуть бути створені уніфіковані бланки запитів.

1.3 Автоматизація документообігу в інформаційній системі

інформаційний процес документ управління

Інформація, що циркулює в системі управління, об'єднується в смислові групи і фіксується на будь-якому матеріальному носію. Таке об'єднання носить назву документування, а сам носій інформації, призначений для використання в ІС, відповідно визначається як документ. Звідси випливає і визначення документообігу.

Документообіг - процес проходження документів усередині системи управління -- від джерела їх формування до використання в управлінні.

В АІС документи можуть надходити з зовнішнього середовища від клієнтів, постачальників, споживачів, вищої контролюючої організації, банків. Документи можуть бути також внутрішніми. Всі документи поділяють на:

документи загального призначення (управління) - накази, інструкції, циркулярні листи, розпорядження;

• специфічні для діяльності об'єкта, які можуть бути вхідними, вихідними та внутрішніми.

Система документообігу має надавати можливість підготовки документів, вхідного і вихідного контролю, обліку проходження документів, ведення архівів та перетворення форматів. Документ є головним засобом подання юридично оформлених відомостей про об'єкт управління. Документи становлять основну частину інформаційних потоків у системі управління.

Нині функціонує уніфікована система документації (УСД), що включає 16 уніфікованих систем документації з 4500 уніфікованих форм документів (планової, звітно-статистичної, первинно-облікової, організаційно-розпорядчої, розрахунково-грошової документації тощо). Призначення УСД полягає у сприянні виконанню основних функцій управління економікою. Уніфікована система документації- це комплекс взаємозв'язаних документів, кожному з яких присвоєно код відповідно до класифікатора управлінської документації.

Інформаційною мовою опису інформації, що міститься в документах, є єдина система класифікації та кодування (ЄСКК) ТЕП. Єдність системи дає змогу здійснювати взаємний обмін інформацією між АРМ всередині ІС, між різними ІС. Згадана.ЄСКК забезпечує відповідність класифікацій і номенклатур у всіх сферах та на всіх рівнях управління, єдність вимірювань.

Інтеграція країни в світове господарство потребує узгодження чинних класифікаторів з міжнародними. Розділами ЄСКК є:

• структура управління народним господарством (класифікатори галузей, підприємств, органів державного управління);

• продукція, роботи, послуги (загальнодержавний класифікатор промислової і сільськогосподарської продукції");

• технологія виробництва;

• населення (класифікатори кадрів, посад, професій, розрядів);

• територія (класифікатори країн, регіонів, областей, районів);

• фінансові кошти і бухоблік (класифікатор платіжного обороту);

• природні ресурси (класифікатор корисних копалин);

• показники, нормативи, одиниці фізичних величин (класифікатори ТЕП, систем позначення одиниць фізичних величин);

• інші дані.

Класифікатори - це систематизовані переліки найменувань однорідних об'єктів за окремими видами економічної інформації з присвоєними їм кодами. В сукупності класифікатори складають ЄСКК техніко-економічної інформації. Використання УСД та ЄСКК дає змогу забезпечити інформаційну, термінологічну, ідентифікаційну єдність показників і взаємозв'язок АІС різних сфер та рівнів управління.

Особливістю кодування техніко-економічної інформації є те, що коди мають відображати її структуру, ідентифікувати об'єкти й описувати зв'язки між ними. Основне завдання кодування - забезпечення ідентифікації елементів множин, що класифікуються, та їхніх класифікаційних ознак.

На практиці застосовують два методи класифікації: ієрархічний і фасетний. В ієрархічному методі класифікації втілено ієрархічні відносини типів: рід - вид, ціле - частина. На першому етапі розподілу об'єктів (номенклатур) виділяють родові поняття, які включають най- загальніші властивості об'єктів, які підлягають класифікації. Видові поняття виявляють внаслідок розподілу родового поняття. Цей розподіл проводиться за однією або кількома ознаками, властивими родовому поняттю.

Внаслідок такого багатоступеневого розподілу формується взаємозв'язана система родовидових понять (клас - підклас - група - підгрупа - вид). У видове поняття входять всі істотні ознаки родової та одна або кілька прикметних ознак. Для відносин типу ціле - частина (партитивні відносини) підпорядковуюче поняття співвідноситься з підлеглим після розкладання цілого на частини. На відміну від родовидових відносин не діє закономірність: все, що можна сказати про підпорядковуюче поняття, стосується також підлеглого (Вінницька область - Жмеринський район). Найбільшу складність при застосуванні ієрархічного методу класифікації становить вибір послідовності класифікаційних ознак на кожному етапі розподілу початкової множини на підмножини, а також визначення кількості рівнів класифікації. Одним із критеріїв такого вибору є мінімум часу пошуку будь-якого елемента в системі.

При фасетному методі класифікації передбачається розподіл початкової множини на підмножини за різними ознаками не послідовно, а незалежно. Щоразу цю операцію проводять над початковою множиною, що класифікується (причина, винуватець браку). Число фасетів, що додаються, може бути необмеженим. При цьому вже створені класифікатори можуть виступати як фасети. Після закінчення процесу класифікації здійснюють кодування інформації в класифікаторах, яке пов'язане з присвоєнням кодових позначень кожної позиції номенклатури. Використання кодів для оброблення економічної інформації пов'язане з вибором алфавіту коду (символів, що використовуються для утворення кодових позначень), його структури і захисту, а також методів кодування.

Коди можуть бути цифровими, алфавітними й алфавітно- цифровими (цифровий код одночасно є десятеричним числом, що дає змогу застосувати ефективне його оброблення, використати як ключ).

При створенні класифікаторів в АІС конкретного об'єкта завжди виникає проблема поєднання їх з чинними єдиними. Використовується два способи вирішення проблеми. При застосуванні локальних класифікаторів розробляються спеціальні таблиці поєднання локальних кодів з єдиними. У другому випадку в локальний класифікатор вводять додаткове поле, куди записують код з єдиної системи. Затверджені єдині класифікатори є обов'язковими для застосування на всіх підприємствах. За статусом - це державні стандарти.

У зв'язку з використанням ПЕОМ для автоматизації управління та встановленням їх на робочих місцях управлінського персоналу виникла необхідність створення спеціальної технології збирання, реєстрації, підготовки інформації для її оброблення, що спричинило зміну документообігу.

Як новий елемент в ІС АРМ реалізується функція автоматизації підготовки документів. Неодмінною умовою реалізації цієї функції є організація єдиної БД об'єкта управління та організація файлів- класифікаторів ТЕП - файлів НДІ в ІС АРМ управлінських працівників.

В умовах застосування ПЕОМ і створених на їх основі АРМ управлінського персоналу впроваджується нова людино-машинна діалогова форма управління, що грунтується на таких принципах:

• автоматизація документування господарських процесів і явищ;

• організація файлової системи АРМ;

• чергування сеансів активного діалогового режиму "Користувач - ПЕОМ" й автоматичного режиму при формуванні вихідних документів.

• Управлінський процес в ІС включає такі стадії:

• документування господарських операцій;

• систематизація та узагальнення економічних даних;

• відображення вихідних ТЕП і їх використання в управлінні.

Перша стадія полягає у створенні матеріальних носіїв інформації, які стосуються керованих об'єктів і мають юридичну доказову силу здійснення господарської операції або явища.

Процес документування грунтується на використанні документа для фіксації господарських операцій та явищ. В умовах АРМ паперові первинні документи замінюються машинними (електронними). Змінюється тільки носій даних про господарську операцію, але документ як доказ факту здійснення цієї операції залишається тим самим. Тільки процес документування може бути виконаний в безпаперовій формі. Відбувається корінна зміна самої технології документування і документообігу.

Первинні документи "виписують" на ПЕОМ. Дані в ці документи заносять з екрана дисплея за певною технологією й одночасно записують на магнітний диск (МД) і розміщують в інформаційному фонді, звідки передають системі оброблення даних. Первинне документування як попередній управлінський акт збирання, реєстрації інформації відпадає, тобто здійснюється введення даних у ПЕОМ і паралельно реалізується можливість одержати первинний документ. Документ зберігається в пам'яті ПЕОМ в електронній формі й за необхідності може бути роздрукований.

При цьому досягається високий рівень автоматизації циклу операцій введення, контролю, оброблення даних первинних документів з використанням інформаційних і програмних ресурсів АРМ.

Основна мета автоматизації цього етапу - зниження обсягу інформації, що вводиться з клавіатури, до мінімуму. АРМ відкриває широкі можливості бездокументного управління реєстрацією господарських операцій безпосередньо на ПЕОМ з одержанням відеокадру (ВК) первинних документів.

Занесення первинних даних в електронний документ має здійснюватися з максимальним використанням інформації файлів НДІ, що зберігаються в інформаційному фонді АРМ. Файли НДІ автоматично підключаються в момент заповнення конкретної графи документа. На прикладі складання на ПЕОМ первинного документа "Прибутковий ордер" розглянемо перелік даних, що вводяться в документ автоматизовано (див. табл. 3.3).

Як випливає з табл. 3.3, реквізитів, що заповнюються, всього 14, з них 13 заносяться автоматизованим способом (вводяться з файлів НДІ, обчислюються автоматично або встановлюються на початку робочого дня); загальна значність реквізитів 119, з них тільки 7 знаків набирають на клавіатурі. Реалізується технологія "вибирати", а не "набирати". При цьому значно підвищується вірогідність введених даних. Це пов'язано з тим, що на АРМ введення даних здійснює безпосередньо працівник управління (кінцевий користувач АРМ), який візуально контролює введену інформацію на екрані дисплея не тільки за значеннями реквізитів, а й за смисловим змістом. Безпосередня участь у введенні даних підвищує відповідальність користувача за вірогідність і повноту даних, оскільки він зацікавлений в одержанні якісної результатної інформації для управління.

Автоматизація документування практично знімає проблему можливої невідповідності даних первинних документів і введеної в ПЕОМ інформації. Кодування реквізитів-ознак здійснюється автоматизовано з використанням інформації класифікаторів. Відпадає необхідність у ручному веденні журналів, різних накопичувальних відомостей - їх замінює пам'ять ПЕОМ.

При заповненні документа вручну

В умовах АРМ

Значність

Технологія введення на АРМ

Номер складу

2

Закріплюється незмінним для складу

Код матеріалу

++2

9

3 класифікатора (цінника) матеріалів

Найменування матеріалу

+

35

Те саме

Одиниця величини

+

3

3 класифікатора одиниць величини

Кількість

Кількість

7

Набір на клавіатурі

Ціна

+

8

3 класифікатора (цінника) матеріалів

Сума

+

8

Обчислюється автоматично

Код постачальника

+

3

3 класифікатора постачальників

Найменування постачальника

+

25

Те саме

Номер документа

++

3

Формується системою

Дата оформлення документа

+

8

Вводиться системна дата

Код операції

+

2

3 довідника операцій руху матеріалів

Код дебіту рахунку і субрахунку

+

3

3 довідника проведень

Код кредиту рахунку і субрахунку

+

3

Те саме

Умовою реалізації такої комп'ютерної технології підготовки первинних документів є наявність в інформаційному фонді файлів з формами первинних документів на магнітному диску (МД), файлів незмінних текстових фрагментів, що включаються в документи. Ця технологія забезпечує одноразове введення даних у систему їх оброблення, оскільки сформований в електронному вигляді первинний документ може бути переданий по мережі або за допомогою МД на інші АРМ для проведення необхідних розрахунків.

Порядок оформлення електронних первинних документів має забезпечувати встановлення персональної відповідальності за їх юридичну правочинність, вірогідність і точність первинної інформації, що міститься в них. Умови оформлення таких документів мають надавати змогу:

• однозначно визначати осіб, відповідальних за санкціонування, здійснення та реєстрацію відображених у документах господарських операцій;

• запобігати можливості оформлення документів особами, не наділеними відповідними правами;

• контролювати правильність інформації документа в процесі його створення і виправляти виявлені помилки.

Електронний первинний документ має містити відомості, що дають змогу однозначно ідентифікувати документ (найменування, форму, номер), умови його складання (дату, місце), зареєстровані в ньому господарські операції; осіб, відповідальних за складання документа і зафіксовану в ньому інформацію.

Щоб процеси реєстрації інформації на АРМ могли вважатися документуванням, необхідно визначити однозначно осіб, які відповідають за вірогідність інформації. Для цього проводять авторизацію інформації, що документується. Авторизація полягає в кодуванні інформації додатковим інформаційним об'єктом, що визначає особу, відповідальну за вірогідність інформації, яка документується. Найпоширенішим способом авторизації є ідентифікація користувача і подальше встановлення справжності на основі пароля, графічного підпису.

Автоматизація документування господарських операцій забезпечує значне скорочення, автоматизацію документообігу, що сприяє підвищенню оперативності управління.

Комплексна автоматизація документообігу досягається в умовах ЛОМ. Якщо якому-небудь кінцевому користувачеві АРМ необхідно одержати інформацію, яку має в своєму розпорядженні інше АРМ, він формує документ типу "Запит". Документ-запит відправляється відповідному модулю-зберігачеві інформації, який формує документ- відповідь і відправляє його укладачеві запиту. При цьому має бути чітко визначена процедура проходження документів з урахуванням повноважень особи, яка ініціювала ланцюжок оброблення.

Документ-відповідь може містити інформацію, недоступну особі, яка прийняла документ для оброблення. Документ-відповідь одержує відповідне АРМ (прикладний модуль), в якому зазначається, чи можна подати одержану інформацію особі, яка дала запит. В умовах ЛОМ можлива підготовка документа у вигляді, що відповідає повноваженням даної особи. Така технологія реалізується в ІС банківських установ. Наприклад, це стосується процедури перегляду залишків та оборотів коштів на особових рахунках клієнтів.

Запит одного модуля до іншого ніяк не контролюється кінцевими користувачами, що забезпечує конфіденційність інформації. Перевірка повноважень осіб здійснюється ядром системи оброблення даних ЛОМ. Така технологія може бути реалізована з використанням архітектури "клієнт - сервер", в якій всі модулі можуть виконуватися на одному багатозадачному сервері, завдяки чому документообіг стає "електронним". Основою такого документообігу є БД та ЕП, причому БД використовується для формування, збереження документів і доступу до них, а ЕП забезпечує їх доставку.

1.4 Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій

Характерними рисами сучасного етапу функціонування економічної системи є:

• поява нових суб'єктів господарської діяльності;

• зростання інформаційного навантаження на управлінський персонал;

• глобалізація економічної діяльності.

Усі ці чинники актуалізують проблему комплексної автоматизації управлінської діяльності на основі сучасних IT та засобів телекомунікації

Вирішення цієї проблеми зажадало нових підходів до автоматизації управлінської діяльності. Ці підходи знаходять висвітлення в концепції HIT організаційного управління, орієнтованої на активну участь управлінського персоналу в процесі оброблення інформації, що дасть змогу максимально наблизити управлінський персонал до інформаційних ресурсів, а також до самого процесу розв'язування інформаційно- управлінських задач.

Основні принципи HIT полягають у:

• масовому впровадженні ПЕОМ - установленні їх на робочих місцях управлінського персоналу;

• створенні комплексної технології оброблення інформації в умовах використання БД, баз знань (БЗ), мереж ЕОМ;

• створенні засобів комп'ютерного моделювання системи оброблення даних із застосуванням банку моделей і банку алгоритмів;

• розробленні засобів спілкування кінцевих користувачів з ПЕОМ на основі АРМ, що передбачають наявність експертних систем (EC).

Структуротвірним елементом АІС на основі HIT є АРМ, що дає змогу поєднати сучасні тенденції в менеджменті з досягненнями HIT.

Застосування обчислювальної техніки (до появи ПЕОМ) дало великий ефект у прийнятті одноманітних і типових управлінських рішень, але не вплинуло на такі сфери прийняття рішень в управлінні, як визначення задачі, встановлення мети впровадження рішень, оцінювання результату.

Елементи процесу управління можуть бути автоматизовані тільки в умовах АРМ управлінського персоналу. Зближення процесів збирання вхідної інформації, формування, відображення і використання вихідної інформації сприяють впровадженню режиму реального масштабу часу в оброблення інформації.

Управлінський персонал інтегрується в людино-машинній системі оброблення даних як користувач ІС, виступаючи тут у новій ролі оператора ПЕОМ. При цьому він продовжує здійснювати традиційні контрольно-аналітичні функції прийняття управлінських рішень, але на вищому автоматизованому рівні.

Успіх управління багато в чому залежить від правильної побудови комунікаційного процесу. АРМ управлінського персоналу розглядається в мережі як комунікаційна одиниця, що функціонує одночасно як джерело, передавач, приймач і споживач інформації. За допомогою ресурсів АРМ управлінський персонал розв'язує свої задачі, а по комунікаційних каналах передає інформацію у відповідні інстанції, в тому числі зовнішні. Обгрунтуванням для встановлення комунікації є потреба в інформації. Комунікації дають змогу підвищити якісний склад інформації для управління.

Основними концепціями побудови АРМ є:

• децентралізоване оброблення інформації на робочому місці;

• створення персональних БД;

• створення БЗ;

• створення мереж АРМ;

• інтелектуалізація АРМ.

АРМ управлінського персоналу - це програмно-технічний комплекс, винесений на робоче місце конкретного управлінського працівника, що дає змогу автоматизувати виконувані ним функції керування в інтерактивному режимі "користувач - ПЕОМ". Основний принцип, закладений в АРМ, - проблемна орієнтація комплексу, тобто орієнтація на розв'язання певного класу задач, об'єднаних загальною технологією оброблення інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації.

Кожному класу користувачів відповідає певний тип АРМ, орієнтований на задоволення його функціональних та інформаційних потреб. У ньому основою автоматизації формування і прийняття управлінських рішень є персональні ІС.

Не поглиблюючись в конкретний зміст задач, розв'язуваних кожним конкретним користувачем в умовах комп'ютеризованого управління, в кожній персональній ІС має бути забезпечена можливість для користувача виконувати такі дії:

• обробляти текстові документи;

• проводити пошук необхідної інформації в довідкових фондах та архівах користувача;

• здійснювати формування документів, відомостей, таблиць;

• обмінюватися документами і даними;

• узгоджувати, уточнювати, модернізувати задачі управління;

• приймати рішення в умовах невизначеності або недостатності інформації.

За безпаперової технології управління персональна ІС виконує автоматизовані технології (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Автоматизовані технології ІС та їхні функції

Найменування технології

Перелік функцій, реалізованих у рамках технології

Текстове оброблення документів

Підготовка документів (введення інформації та її коригування); форматизація документів; автоматизоване редагування документів і текстів; включення в текст стандартних фраз; композиція документів; друк; тиражування документів.

Інформаційний пошук

Перегляд каталогів документів і файлів; пошук за ключами та іменами документів і файлів; пошук за фразами та контекстними виразами; форматування результатів пошуку і складання вихідних документів та звітів.

Ведення БД та архівів користувача

Визначення структур даних та їх взаємозв'язку; створення БД; введення, контроль та індексування даних; реструктуризація даних; підтримка цілісності та відновлення даних; забезпечення конфіденційності даних, що містяться в архіві користувача.

Оброблення інформації

Формування запитів на оброблення; формування форм звітів і документів; створення бібліотек звітів; статистичний аналіз на підставі інформації БД; вибіркове оброблення даних.

Електронна пошта

Забезпечення комунікацій між користувачами: введення, ідентифікація повідомлень, редагування і компонування повідомлень, передача повідомлень адресату, збереження повідомлень у "поштових скриньках", доступ до загальної бібліотеки повідомлень, вироблення підтвердження про доставку повідомлення (безпаперові поштові відносини).

Контрольні запитання до розділу

• Що таке інформаційна процедура?

• Що таке інформаційний процес?

• Що є задачею управління економічним об'єктом?

• Що таке економіко-математична модель?

• Які бувають документи і що це таке?

• Які є розділи єдиної системи класифікації та кодування?

• Що таке класифікатор і які його функції?

• Які є особливості кодування техніко-економічної інформації?

• Який є порядок оформлення електронних первинних документів?

• Які головні концепції побудови автоматизованих робочих місць?

• Що повинна забезпечити автоматизована інформаційна система?

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні чинники виникнення й розвитку інформаційного документа. Поняття та характеристика інформаційного документа, його зміст та призначення, риси. Види інформаційних документів в системі інформаційно-аналітичної діяльності забезпечення управління.

    курсовая работа [36,4 K], добавлен 21.12.2010

  • Сутність системи управління підприємством. Оцінка інформаційних технологій підтримки процесів прийняття управлінських рішень. Внутрішнє середовище підприємства. Впровадження CRM-концепції управління ДП завод "Пожспецмаш". Стандарти моделі управління.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 08.04.2013

  • Етапи процесу управління персоналом торговельного підприємства. Інновації в управлінні персоналом та фактори впливу на інноваційний процес. Дослідження ефективності процесу управління персоналом підприємства ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води".

    дипломная работа [119,5 K], добавлен 26.05.2013

  • Визначення ролі інформаційного забезпечення (ІЗ) в управлінні портовими підприємствами в нових умовах бізнес-простору. Незадовільний стан ІЗ підприємств як наслідок порушення відомих принципів інформатизації. Бенчмаркінг як джерело зовнішньої інформації.

    статья [26,5 K], добавлен 13.11.2017

  • Поняття управління знаннями. Технології управління знаннями. Розробка систем управління знаннями. Поняття "навчальної організації". Процес управління знаннями на підприємстві. Практична організація процесу управління знаннями на підприємстві.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 04.04.2007

  • Роль інформаційно-аналітичних ресурсів Інтернету у сучасному менеджменті організації. Значення та суть інформаційного забезпечення функціонування підприємства. Резерви використання ресурсів Інтернету управління ТОВ "РІД Лоджистік Солюшнз Україна".

    дипломная работа [976,1 K], добавлен 29.10.2014

  • Узагальнення теоретичних засад інформаційного забезпечення управління рекламною агенцією. Дослідження систем і методів обробки інформації в рекламній агенції. Виокремлення напрямків удосконалення інформаційного забезпечення управління даною організацією.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.11.2014

  • Дослідження можливостей удосконалення ІС менеджменту на підприємстві. Опис шляхів автоматизації процесу ведення, збереження, обробки та представлення відомостей. Розробка стратегії розвитку інформаційного забезпечення системи управління організацією.

    курсовая работа [74,6 K], добавлен 10.03.2012

  • Зміст інформаційно-документаційного забезпечення управління. Роль інформаційних технологій в забезпеченні оперативності та гнучкості прийняття рішень, в забезпеченні своєчасного та правильного створення документів. Структура інформаційної системи.

    презентация [1,9 M], добавлен 20.04.2012

  • Стадії та задачі процесу формування організаційної структури. Основні методи організаційного проектування. Показники, що використовуються при оцінках ефективності апарату управління. Виробничий процес, його структура і принципи ефективної організації.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 15.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.