Злиття (поглинання) корпорацій

У ст. 15 запроваджено нову процедуру витиснення акціонерів (squeezeout procedure). Акціонер, що володіє певним відсотком акцій товариства, може вимагати від меншості, що залишилася, продати належні їм акції за справедливою ціною (squeezeout right).

Експерти зазначають, що право мажоритарного акціонера на витиснення власників дрібних пакетів акцій запроваджено у законодавстві більшості країн ЄС, однак, умови та порядок реалізації цього права є дуже відмінними . В одних країнах це право запроваджено стосовно будь-яких товариств з обмеженою відповідальністю, в інших - тільки щодо АТ, у третіх - щодо АТ, акції яких пройшли лістинг. Різними є підстави виникнення цього права. В одних країнах право на витиснення виникає тільки після поглинання товариства шляхом відкритої пропозиції, в інших - це право виникає незалежно від того, яким чином був набутий контроль над товариством. Деякі із країн останньої групи запровадили спеціальні норми стосовно реалізації права на витиснення внаслідок поглинання товариства після публічної пропозиції. Різним є і рівень контролю, який надає мажоритарному акціонеру право на витиснення міноритаріїв. В основному він становить від 90% до 95%, але в Італії сягає 98 %. За різними критеріями визначається і ціна, за якою мають викупатися акції. Це може бути: 1) ціна, що існувала протягом пропозиції про поглинання; 2) ціна, визначена експертним шляхом; 3) справедлива ціна (ціна фактичної пропозиції) [29].

Розробники директиви наполягали на запровадженні права на витиснення. Основними аргументами були наступні:

1) Існування міноритарних акціонерів викликає додаткові витрати та ризики для мажоритарного акціонера:

він не має можливість повністю інтегрувати товариство у свою економічну групу; існування міноритаріїв заважає ефективному менеджменту та суттєво знижує можливий ефект від поглинання (економічні збитки);

міноритарні акціонери спричиняють прямі витрати, необхідні для підтримки інфраструктури, пов'язаної зі скликанням загальних зборів (повідомлення, розкриття інформації, виготовлення бюлетенів, оплата приміщення, оргтехніки та інші витрати, пов'язані з проведенням зборів) або з реалізацією акціонерами своїх інших прав (на ознайомлення з інформацією, гарантоване отримання дивідендів, подання позовів проти товариства та його директорів).

мажоритарні акціонери несуть ризик недобросовісного експлуатування міноритаріями своїх прав (корпоративний шантаж).

Європейські вчені вважають, що вартість захисту прав міноритаріїв не є пропорційною витратам, які несе мажоритарний акціонер у випадку, коли кількість міноритаріїв стає зовсім незначною.

2) Без права на витиснення публічна пропозиція про поглинання стає значно менш привабливою для особи, що має намір набути контроль над товариством (така особа починає застосовувати інші, непрозорі схеми).

Директива встановлює лише мінімальні правила щодо реалізації права на витиснення. Таке право виникає, якщо особа володіє 90 % від акціонерного капіталу або голосуючих прав. У певних випадках держави-члени можуть збільшити цей поріг, але не більше як до 95 %. Якщо оферент має намір скористатися своїм правом на витиснення, то це може бути зроблене лише протягом трьох місяців після закриття пропозиції про поглинання. Більш детальне регулювання має бути ухваленим на національному рівні.

Ст. 16 є дзеркальним відображенням попередньої статті - вона закріплює право акціонерів, що залишилися в меншості після здіснення правочину з поглинання, вимагати від акціонера, що володіє контрольним пакетом акцій, викупу належних їм акцій за справедливою ціною (sellout right).

1.3 Особливості регулювання злиттів(поглинань) відкритих акціонерних товариств в Україні

Корпоративні скандали останніх років, пов'язані із спробами поглинання акціонерних товариств - флагманів вітчизняної економіки (справи "Оболоні" й "Сармату", "Дарниці" й "Борщагівки" [24], тощо) дозволяють говорити про формування в Україні, як і в інших країнах колишнього СРСР, ринку корпоративного контролю. Цей ринок є дуже специфічним, бо контроль над юридичною особою не є типовим товаром, який можна відчужувати та придбавати внаслідок певних правочинів. Наявність корпоративного контролю в умовах сучасної української економіки залежить не тільки від формального чинника - кількості акцій (розміру частки у статутному фонді чи капіталі), якою володіє та чи інша особа, але й від цілої низки інших обставин, а саме:

- кількості інших акціонерів (учасників) і ступеню їхнього контролю над товариством (формального й неформального); наявності так званих "пасивних акціонерів" (у якості таких можуть виступати міноритарні акціонери - працівники товариства, ФДМУ);

- юридичних повноважень і фактичного статусу топ-менеджменту (кількісний і персональний склад, чиї інтереси представляє, ступінь економічної й фінансової самостійності, наявність у складі незалежних осіб, ступінь впливу на міноритарних акціонерів та трудовий колектив);

- існування угод або відносин залежності між акціонерами, за допомогою яких перерозподіляється контроль у товаристві;

- залежності товариства від кредиторів, контрагентів тощо.

Практика свідчить, що одержати корпоративний контроль можна і без володіння значним пакетом акцій [24]. Це створює підстави для застосування в Україні певних схем перерозподілу корпоративного контролю, не завжди пов'язаних із відчуженням корпоративних прав. Боротьба за корпоративний контроль зазвичай ведеться у колі власників крупних пакетів акцій - інші акціонери, як правило, відсторонені від цієї боротьби. Більш того, якщо власники значних пакетів акцій у процесі поглинання товариства все ж таки мають змогу торгуватися й іноді їм вдається досить вигідно продати свої пакети (за їх ринковою вартістю), то поодинокими є випадки, коли подібна пропозиція стосується акціонерів з незначними пакетами (це є можливим лише на початковій стадії поглинання).

Перерозподіл корпоративного контролю від одних власників на користь інших не є негативним процесом, напроти, таке явище є дуже поширеним для розвинутого економічного обігу. Але при цьому перерозподіл має здійснюватись за згодою власника корпоративного контролю, який має отримати справедливу компенсацію за відчуження чи обмеження своїх прав. Проблемою сучасного українського бізнесу є небажання інвесторів платити справедливу ринкову вартість за набуття контролю над товариством і недосконалість чинного законодавства та правозастосовчої практики, які роблять можливим "захоплення", "перехват" корпоративного контролю за допомогою легальних чи напівлегальних методів, що призводять до позбавлення власника належних йому корпоративних прав чи суттєво обмежують можливість їх реалізації.

Однією з причин широкого розповсюдження "корпоративних захватів" була відсутність в Україні законодавства, що регулювало би процес поглинання товариств (норми антимонопольного законодавства можуть не враховуватися, бо мета регулювання в них зовсім інша).

Відповідні норми були розроблені та включені частково до Закону України "Про акціонерні товариства" [4], який визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Питанням законодавчого регулювання злиттів та поглинань в законі України «Про акціонерні товариства» [4] викладені в розділах:

- Розділ XI. Придбання значного та контрольного пакета акцій акціонерного товариства;

- Розділ XII. Викуп та обов'язковий випуск акціонерним товариством розміщенних ним цінних паперів;

- Розділ XVI. Виділ та припинення акціонерного товариства.

Основним недоліком прийнятого Закону України «Про акціонерні товариства» [4] в порівнянні з проаналізованою Декларацією ЄС [20] є відсутність у мажоритарного акціонера прав на «витиснення» міноритарних акціонерів, а є тольки право пропозицій міноритарним акіонерам продати свої акції мажоритарному володарю контрольного пакету акцій. В той же час право міноритарних акціонерів вимагати при ЗіП у мажоритарного акціонера викупу їх акцій в законі передбачене.

Так статтею 64 « Придбання значного пакета акцій товариства» [4] передбачено:

1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства (далі значний пакет акцій), зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.

2. Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права вживати заходів з метою перешкоджання такому придбанню.

Статтею 65 «Придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій» [4] передбачається:

1. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.

Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає до товариства публічну невідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів власників простих акцій товариства про придбання акцій на адресу за місцезнаходженням товариства на ім'я наглядової ради або виконавчого органу та повідомляє про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу (біржі), на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов'язана надіслати зазначену письмову пропозицію кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).

3. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції.

4. Ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову ціну, визначену відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону.

5. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного у пропозиції строку особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної у пропозиції ціни придбання.

Статтею 68 «Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів» [4] передбачено:

1. Кожний акціонер власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

2. Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Згідно статті 79 «Припинення акціонерного товариства» [4]:

1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким товариствам правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно статті 80 «Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства» [4]:

1. Злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду або відповідних органів влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних державних органів на припинення акціонерного товариства шляхом злиття або приєднання.

Акціонерне товариство не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.

2. Акції товариства, яке припиняється внаслідок поділу, конвертуються в акції товариств=правонаступників та розміщуються серед їх акціонерів.

Акції товариств, що припиняються внаслідок злиття, приєднання, конвертуються в акції товариства=правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.

Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов'язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.

3. Емісійні цінні папери (крім акцій) акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, повинні надавати своїм власникам обсяг прав не менший, ніж той, що надавався ними до злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення. Зменшення обсягу прав власників таких цінних паперів не допускається.

4. При конвертації акцій під час злиття, приєднання, поділу або виділу акціонерного товариства акціонери товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, можуть також отримувати грошові виплати, що не повинні перевищувати розміру визначеного статутом товариства.

6. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення акціонерного товариства та про реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств=правонаступників).

Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про припинення такого акціонерного товариства.

Згідно статті 83 «Злиття акціонерних товариств» [4]:

1. Злиттям акціонерних товариств визнається виникнення нового акціонерного товариства-правонаступника з передачею йому згідно з передавальними актами всіх прав та обов'язків двох або більше акціонерних товариств одночасно з їх припиненням.

Акціонерне товариство може брати участь у злитті лише з іншим акціонерним товариством.

2. Наглядова рада кожного з акціонерних товариств, що бере участь у злитті, виносить на затвердження загальних зборів кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, питання про припинення товариства шляхом злиття, затвердження договору про злиття, статуту товариства, створюваного в результаті злиття, затвердження передавального акта.

3. Утворення органів акціонерного товариства-правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств.

4. Не підлягають конвертації акції товариств, що припиняються внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством-емітентом.

5. При злитті товариств усі права та обов'язки кожного з них переходять до товариства-правонаступника відповідно до передавального акта.

6. Процедура злиття акціонерних товариств здійснюється за таким порядком:

1) прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення;

2) задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства, відповідно до статті 89 цього Закону;

3) реалізація акціонерами товариства права вимоги обов'язкового викупу належних їм цінних паперів акціонерного товариства в порядку, передбаченому статтями 66, 67 цього Закону;

4) складення комісією з припинення товариства передавального акта;

5) прийняття наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження проекту статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств, про затвердження проекту договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження пояснень до умов договору про злиття, про схвалення передавального акта, підготовленого комісією з припинення товариства, а також про затвердження умов конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств;

6) отримання наглядовою радою акціонерного товариства висновку незалежного експерта щодо умов договору про злиття акціонерних товариств;

7) прийняття загальними зборами кожного товариства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження передавального акта, про затвердження договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження статуту акціонерного товариства, а також про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здійснення подальших дій щодо припинення акціонерного товариства шляхом злиття;

8) подання уповноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

9) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

10) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

11) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій;

12) обмін акцій товариства, створюваного в результаті злиття, на акції товариств, що припиняються;

13) затвердження результатів розміщення (обміну) акцій уповноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті;

14) державна реєстрація статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття, в органах державної реєстрації;

15) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій;

16) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства на акції товариств, що припиняються, та скасування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску акцій товариств, що припинилися;

17) державна реєстрація припинення акціонерних товариств, що припинилися шляхом злиття;

18) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій товариства, створюваного в результаті злиття.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ЗЛИТТІВ(ПОГЛИНАНЬ) В ФЕРОСПЛАВНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

2.1 Характеристика феросплавної галузі промисловості України у 2008 - 2010 рр.

Україна є одним з найбiльших виробникiв феросплавiв у свiтi, при цьому внутрiшнє виробництво значно перевищує споживання цiєї продукцiї всерединi країни, що зумовлює експортну орiєнтованiсть галузi. Попит на українськi феросплави залежить у першу чергу вiд попиту на сталь на свiтовому ринку, оскiльки до 75% продукцiї постачається на експорт. За пiдсумками 2009 року обсяги виробництва сталi в Українi скоротилися на 19,7%, при цьому обсяг виробництва феросплавiв зменшився на 27,6% i склав 1 021,6 тис. т. Окрiм скорочення виробництва сталi, на зменшення обсягiв виробництва феросплавiв вплинув стрiмкий рiст їх iмпорту в Україну, щодо якого у лютому 2010 року розпочато спецiальне розслiдування. На сьогоднi спостерiгається певне пожвавлення ринку феросплавiв у результатi поступового вiдновлення металургiї. За оптимiстичними прогнозами, обсяг випуску феросплавiв українськими виробниками у 2010 роцi може збiльшитися на 1015%. Стратегiя подальшої дiяльностi пiдприємств феросплавної промисловості полягає у виходi на показники об'єму виробництва, якi були у 2008 роцi, впровадження запланованих iнвестицiйних програм, проведення капiтальних ремонтiв, збiльшення оборотних коштiв за рахунок зменшення дебiторської заборгованостi. До факторiв, якi можуть iстотно вплинути на дiяльнiсть пiдприємств у майбутньому належать зменшення вартостi електроенергiї, своєчасне погашення державою бюджетного вiдшкодування ПДВ, зменшення iснуючої ставки ПДВ, зменшення ставок зборiв до Пенсiйного фонду та iнших фондiв, якi сплачуються пiдприємством при нарахуваннi заробiтної плати, "стабiлiзацiя" iснуючого законодавства. Специфiка ринку феросплавiв така, що збiльшити обсяг виробництва феросплавiв при загальному зниженнi свiтового споживання, можна лише вiдвоювавши частину сегмента в конкурентiв. Ринок подiлений досить жорстко мiж виробниками, i перерозподiл сегментiв можливо тiльки при наявностi iстотних конкурентних переваг або зовнiшнiх причин. Для вiдновлення ринку феросплавiв необхiдно збiльшення попиту на металопродукцiю насамперед всерединi країни, для чого потрiбно вiдновлення будiвництва та машинобудування, а також реалiзацiя державою великих iнфраструктурних проектiв.

Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції "УкрФА" створена в 1998 р. [47]. До неї входять Нікопольський, Запорізький і Стахановський заводи феросплавів, Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК, Побузький феронікелевий комбінат, ММЗ "Істіл Україна", ВАТ "Екологічні ініціативи". Підприємствазасновники асоціації випускають більше 1,5 млн т феросплавів на рік, або 96% від загального виробництва феросплавів в Україні.

В табл.2.1 наведений склад та хімічний состав виробляємої продукції в феросплавній промисловості України, а також склад заводіввиробників.

Таблиця 2.1

Хімічний состав виробляємої продукції в феросплавній промисловості України [47]

Ферросиликомарганец (Ferrosilicomanganese)

Марка	Вміст по стандарту %	Виробник
	Mn	C	Si	P	S
FeSiMn (MнС17)	65,0 min	2,5 max	15,020,0	0,100,15; 0,20; 0,250,35; 0,50; 0,55; 0,60	0,03 max
LC FeSiMn (МнС25)	60,0 min	0,5 max	25,035,0	0,050,25	0,03 max

Ферромарганец (Ferromanganese)

Марка	Вміст по стандарту %	Виробник
	Mn	C	Si	P	S
HC FeMn (ФМн78)	7582	7,0 max	6,0 max	0,450,50; 0,55; 0,60; 0,70	0,03 max
MC FeMn (ФМн88)	8595	2,0 max	3,0 max	0,40	0,03 max

Продовження табл.2.1

Ферросицилий (Ferrosilicon)

Марка	Вміст по стандарту %	Виробник
	Si	C	S	P	Al	Mn	Cr
FeSi 45 (ФС 45)	4147		0,02 max	0,05 max	2,0 max	0,6 max	0,5 max
FeSi 65 (ФС 65)	6368		0,02 max	0,05 max	2,5 max	0,4 max	0,4 max
FeSi 75 (ФС 75)	7480		0,02 max	0,05 max	2,5 max	0,4 max	0,3 max

Марганец металлический (Manganese metal)

Марка	Вміст по стандарту %	Виробник
	Mn	C	Si	P	S	N
Mn 95 (Мн 95)	95 min	0,20 max	1,8 max	0,07 max	0,05 max

Руда марганцевая обогащенная (окисная) (Concentrated manganese ore (oxidic))

Сорт	Массовая доля Mn, %	Норма влажности, %	Массовая доля Р, %	Массовая доля SiO2 %	Виробник
1	43,0	16,0	0,1350,245	12,017,0
1Б	41,0	16,0	0,1350,245	15,020,0
2	34,0	22,0	0,1350,245	25,030,0

Руда марганцевая обогащенная (окиснокарбонатная) (oxidiccarbonare))

Сорт	Массовая доля Mn, %	Норма влажности, %	Массовая доля Р, %	Массовая доля SiO2 %	Виробник
1	26,0	18,0	0,1600,240	20,025,0
2	23,0	20,0	0,1600,240	25,030,0

Агломерат марганцевый (Agglomerate manganese)

Сорт	Массовая доля Mn, %	Норма влажности, %	Массовая доля Р, %	Массовая доля SiO2 %	Виробник
АМВ	48,0	3,0	0,1600,240	20,025,0
АМ2	40,0	3,0	0,1600,240	25,030,0

Ферроникель (Ferronickel)

Марка	Вміст по стандарту %	Виробник
	Ni	Co	Si	C	Cr	S	P	Cu
ФН5М	4,6 min	0,10,45	0,3 max	0,3 max	0,3 max	0,04 max	0,04 max	0,3 max

У вiдмiнностi вiд свiтового ринку, українському феросплавному ринку характерна олiгополiя, оскiльки домiнують три основнi виробники, а саме [47]:

вiдкрите Акцiонерне товариство "Нiкопольський завод феросплавiв";

вiдкрите Акцiонерне товариство "Запорiзький завод феросплавiв";

вiдкрите Акцiонерне товариство "Стахановський завод феросплавiв".

За повідомленнями пресслужба Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) феросплавні заводи і марганцеві ГЗК України мали намір повністю зупинити виробництво з 1 листопада 2008 р. через проблеми із збутом продукції. Три феросплавні заводи України Нікопольський (НЗФ), Запорізький (ЗЗФ) і Стахановський (СЗФ) ухвалили рішення повністю зупинити виробництво з 1 листопада 2008 року через проблеми з реалізацією продукції, які викликані значним зниженням обсягів виплавки сталі вітчизняними металургами з літа 2008 року. Зокрема, феросплавні підприємства не можуть продовжувати випускати продукцію в умовах відсутності попиту, і зокрема, через обмежені обсяги складських приміщень.

При цьому феросплавні заводи заявили, що вони готові піти назустріч своїм споживачам металургійним підприємствам в обговоренні питань постачань продукції, підкресливши, що пошук компромісу дозволить відновити роботу заводів.

Окрім трьох вказаних феросплавних заводів, зупиняється і Побузький феронікелевий комбінат через нерентабельність випуску продукції у зв'язку з падінням цін на ринку і високими витратами на послуги природних монополій електроенергія і залізничні тарифи, що робить випуск феронікелю на підприємстві збитковим. З тих же причин високі тарифи на основні складові собівартості, а також практично повна відсутність попиту ухвалив рішення про зупинку і виробник феросиліцію в Стаханові ТОВ "Екологічна ініціатива".

Крім того, з 1 листопада 2008 частково зупинені Марганецький і Орджонікідзевський гірничозбагачувальні комбінати (МГЗК і ОГЗК), також через відсутність збуту. Згідно з повідомленням, МГЗК і ОГЗК в останні місяці в основному відвантажували марганцеву руду на склади, оскільки феросплавні підприємства заповнені сировиною, поставленою раніше в умовах зниження обсягів виробництва і, як наслідок, пониженого споживання. Працівники підприємств були відправлені у відпустки. При цьому на підприємствах розроблені заходи з повного збереження кадрового потенціалу.

УкрФА виступає за мораторій на підвищення тарифів на електроенергію і вантажні перевезення як мінімум впродовж півроку, а у разі погіршення ситуації за зниження тарифів державних монополій до рівня, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність підприємств в умовах зниженого збуту продукції.

За даними Асоціації УкрФА, станом на 22 жовтня 2008 р. в Україні повністю зупинено 18 доменних печей з 43, зокрема 3 на капремонт, а також 40 сталеплавильних агрегатів з 63, зокрема 10 конвертерів і 30 мартенівських печей, зокрема 6 на ремонт. Крім того, зупинено 9 прокатних станів з 64. Все це пояснюється різким падінням попиту на металургійну продукцію.

Основними антикризовими заходами 2008 2009 років УкрФА пропонувала за рахунок введення мораторію на підвищення тарифів на електроенергію і вантажні перевезення як мінімум впродовж півроку, а у разі погіршення ситуації за зниження тарифів державних монополій до рівня, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність підприємств в умовах зниженого збуту продукції.

В табл. 2.2 наведена динаміка виробництва основних феросплавів в Україні в 2008 2010 рр.. Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.2, в 2009 році в феросплавній промисловості України зафіксована криза різкого спаду виробництва на рівні від 35,7% для феромарганця до 5483% для інших феросплавів. У 2010 році, в зв'язку з зростанням внутрішнього та світового попиту на феросплави, рівень виробництва по феросплавам знову зріс до рівня не менше 2008 року, але по феромарганцю та марганцевому агломерату попит на продукцію та виробництво не відновилось до рівня 2008 року.

В табл.2.3 - 2.4 нведені дані по суттєвому падінню експортних цін на феросплави у 2009 році та поступове відродження докризового рівня цін на феросплави у 2010 році.

Таблиця 2.2

Виробництво феросплавів в Україні в 2008 2010 рр. [47]

Продукція	Усього за 2008 рік, тис.тон	Усього за 2009 рік, тис.тон	Усього за 9 міс.2010 року, тис.тон	Темп росту 2009/2008, %	Темп росту 2010/2009, %	Темп росту 2010/2008, %
Феросілікомарганець	894,9	741,9	699,7	82,90%	125,75%	104,25%
Феромарганець	362,4	129,4	214,6	35,71%	221,12%	78,96%
Феросиліцій	152,8	150,3	144,1	98,36%	127,83%	125,74%
Разом феросплавів	1410,1	1021,6	1058,4	72,45%	138,14%	100,08%
Марганцевий концентрат	1446,6	932	1154,9	64,43%	165,22%	106,45%
Марганцевий агломерат	367,7	144	232,3	39,16%	215,09%	84,24%

Таблиця 2.3

Динаміка падіння цін на феросплави на протязі 2009 року, USD/тон [47]

Марка сплава	Січень 2009	Березень 2009	Червень 2009	Вересень 2009
МнС17	15001550	15001600	11001300	10501150
ФМн78	21001950	20002200	13001500	13001500
ФМн88	28002700	25002700	21002100	21002200
ФС65	13601320	12001300	10001100	9501100
ФС45	11001200	900100	880900	880900

Таблиця 2.4

Динаміка експортних цін на феросплави у 2009 2010 рр. [47]

Свiтовий ринок феросплавiв має дуже високий рiвень конкуренцiї, з точки зору оцiнки конкуренцiї свiтового ринку феросплавiв, то його можна характеризувати як ринок монопольної конкуренцiї [47]:

1. ТОВ "All Minmetal International LTD" Китайська компанiя, "ALL MINMETAL INTERNATIONAL LIMITED", займається експортним продажем. Виробляє усi види феросплавiв.

2. "Balasore Alloys Limited" Balasore Alloys (у минулому Ispat Alloys) входить до групи компанiя Ispat Group. Виробляє феросплави i кремнiй.

3. "Dragon Northwest Ferroalloy Co. Ltd" Dragon Northwest Ferroalloys є одним з п'яти ключових виробникiв феросплавiв в Китаї, одним з видатних китайських виробникiв великотоннажних сплавiв.

4. "Felman Production Inc". Компанiя Felman, розташована в Захiднiй Вiргiнiї, виробляє феросплави для сталеливарної промисловостi.

5. "Jilin Ferroalloys Group Company Ltd". Jilin Ferroalloys один з видатних китайських виробникiв феросплавiв потужнiстю близько 160 тис. т силiкомарганця в рiк i бiльше 300 тис. т в рiк iншої продукцiї, включаючи хромовi сплави i феромарганець.

6. ТОВ "KazTrust company" органiзацiя виробництва добичi марганцевих концентратiв i виплавки усiх марок феромарганця i силiкомарганця .

7. OFZ OFZ - видатний в Центральнiй Європi виробник феросплавiв, потужнiстю 150 тис. тонн феросплавiв в рiк. Сьогоднi компанiя виробляє широкий дiапазон феросплавiв на основi марганцю i кремнiю, а саме FeMnC, FeSiMn, FeSi 45%, FeSi 65% i FeSi 75%, а також електродний дрiт. Також виробнича програма компанiї включає побiчнi продукти з пилу i шлакiв для будiвельної промисловостi.

8. "Rohit Ferro Tech Limited" індiйський виробник феросплавiв. Нинi Rohit виробляє 14 тис. т ферохрому в мiсяць, 5 тис. т силiкомарганця i 3 тис. т феромарганця на своїх заводах в Orissa i Bengal.

9. "Silmak" Виробник феросилiцiю в Македонiї. Виробництво ведеться в 7 електропечах. Основнi сировиннi матерiали, використовуванi Silmak для виробництва FeSi, йдуть з Македонiї (50%) i довколишнiх країн. Щорiчна продуктивнiсть близько 80 тыс.т.

10. "The Egyptian Ferroalloys Co" Виробник i експортер феросилiцiю i iнших сплавiв. Продуктивнiсть: 50 тыс.т. феросилiцiю в рiк. Експортнi можливостi: 45 тис.т. в рiк.

11. ЗАТ "Алапаевская Феросплавна Компанiя" Продукцiя, що випускається, : феромарганець, чавун ливарний, металоконструкцiї зварнi, профiль гнутий, труба зварна (чавун перехiдний чушковый, скрап чавунний, шлак, коксова дрiбниця).

12. ЗАТ ливарноферосплавний "завод Камишинський" Волгоградська область(РФ). ЗАТ ливарноферосплавний "завод Камишинський" випускає феросплави: феромолiбден i феросилiкомарганець, а так само сталеве i чавунне литво i є єдиним виробником феросплавiв в регiонi. Продукцiя виготовляється з якiсної вiтчизняної i зарубiжної сировини з використанням сучасних технологiй.

13. ВАТ "феросплави(Новокузнецьк РФ) Ковалiв". Феросплави ковалiв пiдприємство металургiйного комплексу, розташовано в мiстi Новокузнецьку Кемеровської областi. Виробництво феросилiцiю для розкислювання i легування стали, в машинобудуваннi для модифiкацiї чавуну i в хiмiчнiй промисловостi для отримання водню.

14. ВАТ "Челябiнський Електрометалургiйний Комбiнат" Челябiнський електрометалургiйний комбiнат видатний виробник феросплавiв в Росiї. Асортимент продукцiї, що випускається, включає бiльше 120 найменувань феросплавiв i лiгатур, бiльше 40 виробiв електродного виробництва.

15. Аксуський завод феросплавiв Аксуський феросплавний флагман усiєї казахстанської металургiї, один з визнаних лiдерiв свiтового феросплавного виробництва. АЗФ є провiдним металургiйним пiдприємством у свiтi по виробництву хромистих, крем'янистих i марганцевих сплавiв. Потужнiсть заводу один мiльйон тонн феросплавiв в рiк. Сьогоднi пiдприємство має у своєму складi чотири основнi виробничi цехи, 26 потужних електропечей здатних виробляти рiзноманiтнi високоякiснi феросплави, необхiднi для випуску сталей рiзних марок.

2.2 Особливості поглинання іноземними інвесторами Запорізького феросплавного заводу

Перший в Українi завод феросплавiв (Запорiзький завод феросплавiв) був заснований у 1933 роцi. На початку Великої Вiтчизняної Вiйни устаткування пiдприємства демонтували i вiдправили в Сибiр, де на його базi було побудовано Кузнецький завод феросплавiв. Евакуйованi запорiзькi фахiвцi продовжили випуск цiнних для металургiї сплавiв i розвиток технологiй виробництва. Пiсля звiльнення Запорiжжя вiд фашистських загарбникiв з 1944 по 1948 рiк велась вiдбудова Заводу i вже до 1952 року всi плавильнi печi було вiдновлено. У 1955 роцi вступає в дiю 3й плавильний цех, де вперше в країнi почали випуск нового сплаву металевого марганцю. А в 1966 роцi в експлуатацiю здали наймогутнiший на той час у Європi плавильний цех №4 у складi восьми потужних електропечей закритого типу, iз системою мокрої газоочистки й замкнутим оборотним циклом водопостачання. Пiдприємство стало постiйною науковотехнiчною базою союзного значення. Початок останнього десятилiття ХХ сторiччя був дуже складним для промисловостi країни. У цей час керiвництво пiдприємства узяло курс на оснащення, модернiзацiю й реконструкцiю цехiв, розробку нових технологiй, пошук нових ринкiв збуту. Успiхи запорiзьких феросплавникiв були помiченi навiть за межами України. У 1995 роцi ВАТ "ЗФЗ" одержав почесну мiжнародну нагороду "Факел Бiрмiнгема" за ефективне соцiальне й економiчне вiдродження у складних умовах становлення ринкових вiдносин.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Запорiзький завод феросплавiв" засноване у 1995роцi вiдповiдно до рiшення №462 регiонального вiддiлення Фонду державного майна України по Запорiзькiй областi вiд 03 травня1995року, шляхом перетворення державного пiдприємства "Запорiзький завод феросплавiв" у вiдкрите акцiонерне товариство, вiдповiдно до Закону України "Про приватизацiю майна державних пiдприємств", Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України №686 вiд 07.12.1992р. про затвердження "Порядку перетворення в процесi приватизацiї державних пiдприємств у вiдкритi акцiонернi товариства", Указу Президента України №699/94 вiд 26листопада 1994року "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизацiйних майнових сертифiкатiв". У 2002 роцi заводом одержано сертифiкат вiдповiдностi мiжнародного стандарту ISO 9001:2000, а в 2003 роцi отримано мiжнародну нагороду "Європейськя якiсть" i "Орден пошани" за вагомий внесок у розвиток вiтчизняної металургiї. З 2000 року ВАТ "ЗФЗ" постiйно бере учась у престижному рейтингу i входить у перелiк 100 кращих компанiй України.

Таблиця 2.5

Основні реєстраційні дані по ВАТ «Запорізький завод феросплавів” [48]

Код за ЄДРПОУ: 00186542 Юридична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 Керівник: Голова Правління Кравченко Павло Олександрович Державна реєстрація: Дата реєстрації: 30.05.1995 Орган: Виконавчий комітет Запорізької міської Ради Вид економічної діяльності: Код за КВЕД: 27.35.0 Найменування: Виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань Регіон: Запорізька Заводський 69035 м.Запорiжжя вул. Дiагональна, 11 Реєстратор, що обслуговує емітента: ТОВ "ОФР Запоріжжя"

ВАТ"Запорiзький завод феросплавiв" (далi ВАТ"ЗФЗ") є одним з трьох українських виробникiв феросплавiв. Основними видами продукцiї заводу є феросилiцiй, феросилiкомарганець та феромарганець. Споживачами продукцiї є вiтчизнянi та iноземнi металургiйнi пiдприємства.Сьогоднi ВАТ"ЗФЗ" є одним з найбiльших в Європi виробникiв широкого асортименту високоякiсних феросплавiв. Близько 50% продукцiї заводу споживається в Українi, широко реалiзується товар в Росiї, країнах СНД i далекого зарубiжжя. Слiд зазначити, що 11.03.2004р. було отримано акт пiдсумкової перевiрки Фондом державного майна України виконання умов договору купiвлiпродажу пакета акцiй ВАТ "ЗФЗ", яким пiдтверджено, що умови Договору виконано у повному обсязi i наведений акт є пiдставою для зняття зазначеного пiдприємства з контролю.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Запорiзький завод феросплавiв" створене згiдно з рiшенням Фонду державного майна України вiд 03.05.1995 року № 462. Реєстрацiя випуску акцiй вiдбулася 14 серпня 1995 р. Пiдприємство зареєстроване виконавчим комiтетом Запорiзької мiської Ради 30/05/1995 року. Iдентифiкацiйний код 00186542, мiсцезнаходження за КОАТУУ Україна (2310136600), організаційно-правова форма за КОПФГ ВАТ (231). Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв на кінець 2009 року 3297 чоловiк (на початок 2009 року 3539 чоловiк).

ВАТ "ЗФЗ" є другим в Українi пiсля ВАТ "НЗФ" по обсягах виробництва феросплавiв. Обсяг i асортименти продукцiї, визначається на пiдставi попередньо укладених договорiв поставки, та експортується у країни ближнього та далекого зарубiжжя . Практично вся гама феросплавiв ВАТ "ЗФЗ" споживається галузями промисловостi, що спецiалiзуються на випуску металопродукцiї: чорної й кольорової металургiї, машинобудування (ливарнi виробництва), промисловостi, що провадить зварювальнi електроди. У процесi виробництва рiзних марок сталей провiднi елементи феросплавiв є необхiдними добавками, що задають певнi властивостi сталей.

На сьогоднiшнiй день ВАТ "ЗФЗ" складається з чотирьох виробничих цехiв, загальна кiлькiсть печей у яких становить 31 пiч. Виробнича потужность пiдприємства 588 983 базових т. феросплавiв. Основнi види продукцiї виробленої на ВАТ "Запорiзький завод феросплавiв" в 2009р.:

ФЕРРОСИЛИКОМАРГАНЕЦЬ (МНС17, МНС25) призначений для легування й розкислення сталi й сплавiв. По хiмiчному й гранулометрическому складу задовольняє вимогам ДСТУ 354897 (Держ. стандарт України);

ФЕРОМАРГАНЕЦЬ (ФМН78Б, ФМН88) застосовується для легування й розкислення сталi й сплавiв. По хiмiчному й гранулометрическому складу задовольняє вимогам ДСТУ 354797 (Держ.стандарт України);

ФЕРОСИЛIЦИЙ (ФС65, ФС45) сплав кремнiю iз залiзом, застосовується як розскислитель i легуюча добавка при виплавцi стали. По хiмiчному й гранулометрическому складу задовольняє вимогам ДСТУ 4127:2002 ( Держ.стандарт України);

МАРГАНЕЦЬ МЕТАЛЕВИЙ (МН95) призначений для легування й розкислення спецiальних сталей i сплавiв, а так само в хiмiчнiй промисловостi. По хiмiчному й гранулометрическому складу задовольняє вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 600890 (Мiждержавний стандарт);

ВАПНО ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА (IФ2) застосовується як флюсуючий додаток й складова шихта при виплавцi сталi й феросплавiв (ТУ В 26.5001937140422001).

Продукцiя пiдприємства реалiзовувалася в 2009 роцi на внутрiшньому ринку, ринку Ближнього i Далекого Зарубiжжя. Основнi споживачi це металургiйнi i автомобiльнi пiдприємства України, Росiї, Туреччини, Нiмеччини, Латвiї, Польщi i iнших країн.

Всього за 2009 рiк було реалiзовано 225 949,77 б.т. Ринки збуту розподiлилися таким чином:

внутрiшнiй ринок - 112 737,63 б. т (49,89%);

ринок країн СНД - 72 477,58 б. т (32,08%);

ринок дальнього зарубіжжя(ДЗ) - 40 734,56 б. т (18,03%).

Основнi клiєнти: Внутрiшнiй ринок: вiдкрите акцiонерне товариство "Металургiйний комбiнат "Азовсталь"; закрите акцiонерне товариство "Донецьксталь" металургiйний завод"; вiдкрите акцiонерне товариство "Електрометалургiйний завод "Днiпроспецсталь" iм. А. Н. Кузьмина"; вiдкрите акцiонерне товариство "Запорiзький металургiйний комбiнат "Запорiжсталь"; вiдкрите акцiонерне товариство "Iнтерпайп нижньоднiпровський трубопрокатний завод"; вiдкрите акцiонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод"; вiдкрите акцiонерне товариство "Марiупольський металургiйний комбiнат iменi Iллiча"; вiдкрите акцiонерне товариство "АрселорМiттал Кривиi Рiг.

Зовнiшнiй ринок товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Феросплав", Росiйська Федерацiя; товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Техпромiнвест", Росiйська Федерацiя; товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "IнвестСтрой", Росiйська Федерацiя; товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Iнтер Iнвест", Росiйська Федерацiя; комунальне унiтарне пiдприємство "Сморгонський ливарномеханiчний завод", Республiка Бiлорусь; республiканське унiтарне виробниче пiдприємство "Гранiт", Республiка Бiлорусь; республiканське унiтарне пiдприємство "Бiлоруський металургiйний завод" Республiка Бiлорусь; комунальне унiтарне пiдприємство "Сморгонський ливарномеханiчний завод", Республiка Бiлорусь; республiканське унiтарне виробниче пiдприємство "Бiлоруський автомобiльний завод", Республiка Бiлорусь; Вiдкрите акцiонерне товариство "ЛИТМАШ", Республiка Молдова; Компанiя "DEMETER DIVERSIFIED LLC", Сполученi Штати Америки.

Прихiд фiнансовоекономiчної кризи не мiг не позначитися на взаєминах двох спорiднених пiдгалузей : "великiй металургiї" i феросплавнiй галузi. Рiзке падiння свiтових цiн на феросплавну продукцiю в другiй половинi 2008 року привело до того що ряд металургiйних пiдприємств зажадали перегляду контрактних цiн, якi були ув'язненi на увесь рiк. Статистичнi данi чiтко продемонстрували: iмпорт феросплавiв в Україну з початку кризи збiльшився в рази, i це при тому, що пiдприємство вимушено знижувало до мiнiмуму завантаження своїх виробничих потужностей.

Головними джерелами постачання марганцевої сировини на завод є горнозбагачувальнi комбiнати: Марганецький та Орджонiкiдзевський, а також постачальник CHEMSTAR PRODUCTS LLC (iмпортна руда з Гани, Австралiї та ПАР). Постачання коксовугiльної продукцiї також здiйснюється через кiлькох головних постачальникiв, з наступних пiдприємств виробникiв: Авдiєвський, Запорiзький, Макiївський, Ясиновський КХЗ, а також МК "Азовсталь" та "АрселорМiттал м. Кривий Рiг" Закупiвля металобрухту (стружка сталева) здiйснюється через декiлька пiдприємств, якi займаються заготiвлею металобрухту. Кварцит та вапно постачається безпосередньо з видобувних кар`єрiв: ГППК Товкачевський та Докучаєвський ФДК. Трiска постачається на пiдприємство вiд ВАТ "Запорiжсталь".

Щодо доступностi сировини, ВАТ "ЗФЗ" у 2009 роцi було надiйно забезпечено марганецьвмiстовною сировиною, трiскою, кварцитом та вапном. Говорячи про коксовугiльну продукцiю, слiд зазначити, що протягом року (серпень вересень) вiдчувався деякий дефiцит, обумовлений, в свою чергу, дефiцитом коксувального вугiлля на коксохiмiчних пiдприємствах.

Постачальники сировини (доля у загальному обсязi поставок даного виду сировини) у 2009 р.:

ТОВ "Компанiя "Ресурс" Марганцева сировина 37%;

ВАТ "ОГЗК" Марганцева сировина 31%;

CHEMSTAR PRODUCTS Марганцева сировина 10%;

ВАТ "НФЗ" Марганцева сировина 10%;

ТОВ "Метiнвест Холдiнг" Коксова продукцiя 47%;

ЗАТ "Донецьксталь" Коксова продукцiя 18%;

ТОВ "Компанiя "Ресурс" Коксова продукцiя 14%;

ТОВ "Екобрiкет" Стружка сталева 50%;

ТОВ "Укр. Мет" Стружка сталева 21%;

ТОВ "Глобал" Стружка сталева 14%;

ВАТ ГППК "Товкачевський" Кварцит 24%;

ТОВ "Компанiя "Ресурс" Кварцит 76%;

ВАТ "Докучаєвський ФДК" Вапно 73%;

ТОВ "Метiнвест Холдiнг" Вапно 27%;

ВАТ "Запорiжсталь" Трiска 100%;

Таблиця 2.6

Інформація про засновників ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та їх частку в статутному фонді підприємства у 2010 році [46]

Найменування юридичної особи засновника та/або учасника	Код за ЄДРПОУ засновника та/або учасника	Місцезнаходження	Відсоток акцій (часток, паїв), які належать засновнику та/або учаснику (від загальної кількості)
Засновник Регiональне вiддiлення Фонду державного майна України	20495280	Запорізька Орджоникiдзевський 69107 м.Запорiжжя пр.Ленiна, 164	0
Усього	0

Статутний капiтал вiдповiдно до статуту товариства зареєстрований в розмiрi 227 955 тис. грн. i розподiлений на 2 279 550 000 шт. простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 0,10 грн. Засновником ВАТ "ЗФЗ" є регiональне вiддiлення Фонду державного майна України, його частка в статутному капiталi станом на 31.12.2009р. вiдсутня (табл.2.6).

Рис.2.1. Розподіл права власності між акціонерами ВАТ «Запорізький феросплавний завод» у 2002 році

В табл. 2.7 наведена інформація про осіб, що володіють 10% і більше акцій ВАТ «СЗФ» у 2010 році (за даними реєстраторів) [46]. На рис.2.1. наведена графічна структура власників акцій ВАТ «Запорізький завод феросплавів» у 2010 році, яка показує що 91,52 % акцій належать іноземним інвесторам з офшорних зони (Кіпр, Віргінські острови).

Таблиця 2.7

Інформація про осіб, що володіють 10% і більше акцій ВАТ «ЗФЗ» у 2010 році (за даними реєстратора) [46]

Дата внесення запису	Власник (найменування), статус, код за ЕДРПОУ, країна, адреса	кількість акцій, шт	від загальної кількості акцій, %
за даними реєстратора Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Об'єднаний Фондовий Реєстратор Запорiжжя"(Код за ЄДРПОУ: 31037030)
27.04.2010	Приватне акцiонерне товариство "Всеукраїнський депозитарiй цiнних паперiв" Номінальні утримувачі іменних цінних паперів депозитарії	2261540088	99.2099
	35917889 , Україна, вул. Тропiнiна, 7Г, м. Київ, Україна,
за даними зберігача Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
20.07.2005	МАТРIМАКС ЛIМIТЕД (MATRIMAX LIMITED)	511726932	22.4486
	Юридичні особи нерезиденти Кiпр м.Нiкосiя Фемiстоклi Дервi, 21, П.С. 1520
20.07.2005	СОЛТЕКС ЛIМIТЕД (SOLTEX LIMITED)	511726934	22.4486
	Юридичні особи нерезиденти Кiпр м.Нiкосiя Арх. Макарiу III, 82А, П.С. 1077
20.07.2005	ТАПЕСТА ЛIМIТЕД (TAPESTA LIMITED)	430613646	18.8903
	Юридичні особи нерезиденти Кiпр м.Нiкосiя Пiру, 3, Архангелос, Лакатамiя
20.07.2005	УОЛТРОН ЛIМIТЕД (WALLTRON LIMITED)	424954636	18.642
	Юридичні особи нерезиденти Кiпр м.Нiкосiя Ларнакосб 28, 5й поверх, примiщення/офiс 501, Паллурiотiсса, П.С. 1070

Таблиця 2.8

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ЗФЗ у 2009 році [48]

№ з/п	Основний вид продукції	Обсяг виробництва	Обсяг реалізованої продукції
		у натуральній формі (фізична од. вим.)	у грошовій формі (тис.грн.)	у відсотках до всієї виробленої продукції	у натуральній формі (фізична од. вим.)	у грошовій формі (тіс. грн.)	у відсотках до всієї реалізованої продукції
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Феросилiкомарганець ФС 65	36171,450	198308.80	11.30	35418,182	263194.70	14.50
2	Феросилiкомарганець МнС 17	114993,891	794221.10	45.30	114597,940	717510.70	39.50
3	Феромарганець ФМн 78	54712,488	555701.10	31.70	54597,940	528162.80	29.10
4	Марганець металевий	15027,181	158589.40	9.00	15144,477	260415.40	14.30

2.3 Особливості поглинання іноземними інвесторами Стаханівського заводу феросплавів

ВАТ "Стаханівський завод феросплавів(СЗФ)" створено вiдповiдно до порядку перетворення в процесi приватизацiї пiдприємства у вiдкрите акцiонерне товариство, затвердженим Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України №686 вiд 7.12.1992 року, наказом ФДМУ вiд 9 грудня 1994 року №69АТ вiдповiдно до плану приватизацiї державного майна Стаханiвського заводу феросплавiв. Товариство є правонаступником Державного Стаханiвського заводу феросплавiв.

Таблиця 2.9

Основні реєстраційні дані по ВАТ «Стаханівський завод феросплавів» [49]

Код за ЄДРПОУ: 00186513 Юридична адреса: 94000 Луганська обл. м. Стаханов Керівник: ТВО Голови Правління Солошенко Володимир Павлович Державна реєстрація: Дата реєстрації: 17.03.2006 Орган: Виконавчий комітет Стахановської міської ради Луганської області Вид економічної діяльності: Код за КВЕД: 27.35.0 Найменування: Виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань Регіон: Луганська обл. Реєстратор, що обслуговує емітента: ТОВ "ОФР Запоріжжя"

В 2009 роцi проведено значний обсяг робiт пов'язанних з реконструкцiєю печей, вдосконаленням технологiчних процесiв. Найбiльш значними з впроваджених заходiв є:

реконструкцiя електропечi №5 (пiсля реконструкцiї електропiч може виплавляти як марганцевi сплави так i феросилiцiй рiзноманiтних марок);

розширення дiлянки шлакопереробки, удосконалення технологiї подрiбнення шлаку з метою повної переробки виробленого шлаку феросилiкомарганцю;

будiвництво третього вузла подрiбнення, який може забезпечити повну переробку всього об'єму виробляємих феросплавiв та одержання готової продукцiї необхiдної якостi.

ВАТ "Стахановський завод феросплавiв" складається з таких пiдроздiлiв:

плавильний цех з виробництва феросiлiцiя та феросiлiкомарганця;

цех електродної маси;

залiзничний цех;

ремонтномеханiчний цех;

ремонтнобудiвний цех;

електроцех;

водовоздухопостачальний цех;

теплопотужний цех;

цех з ремонту металургiйного обладнання 1;

цех з ремонту металургiйного обладнання 2;

дiлянки та служби головного iнженера та енергетика;

дiлянка складського господарства;

автотранспортний цех;

цех дроблення та вiдгрузки готової продукцiї;

служба економiчної безпеки;

вiддiл технiчного контролю;

санiтарно промислова, хімічна та рентгеноспектральна лабораторiї;

структурнi пiдроздiли заводоуправлiння.

У зв'язку зi зменшенням обсягiв виробництва продукцiї, зменшилася потреба в закупiвлi сировини, матерiалiв та обладнання що призвело до зниження завантаження вiддiлу матерiально технiчного постачання i вiддiлу обладнання, на пiдставi чого ВАТ СЗФ було змушене у квiтнi 2009 року внести змiни в органiзацiйнiй структурi Товариства, об'єднавши два вищезгаданi вiддiли до вiддiлу забезпечення виробництва.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Стахановський завод феросплавiв" є спецiалiзованим пiдприємством iз виробництва феросилiцiю марок: ФС45; ФС65; ФС70; ФС75; Феросиликомарганцю МнС17РБ; Феросиликомарганцю МнС17Р30; Феросиликомарганцю МнС17Р50; Електродної масси. Феросилiцiй застосовується для розкислення i легування сталей, модифiкування чавуну. Кремнiй пiдвищує мiцнiсть та межi пружностi i плинностi стали, збiльшує опiр її високотемпературному окислюванню. У поєднаннi з iншими елементами кремнiй використовують пiд час виробництва iнструментальних, жаромiцних, огаростойких, ресорнопружинних та iнших сталей. Кремнiй необхiдний легуючий елемент пiд час виробництва трансформаторних i динамних сталей, якi мають не великi магнiтнi втрати. Феросилiцiй використовують також як вiдновлювач при отриманнi рiзних металiв i сплавiв силiкотермiчним способом в рiзних галузях промисловостi. Феросiлiкомарганець марки МнС17 є комплексним розкислювачем , що широко застосовується при виплавцi сталi в кисневих конверторах, електричних i мартенiвських печах. Освоєна виплавка високо вуглецевого феромарганцю марки ФМн78, який так само використовується для розкислювання та легування сталi. Застосування марганцевих розкислювачiв, замiсть феросилiцiю, дає помiтне зростання якостi сталi. Великого поширення набули сталi, що мiстять марганець, їх використовують для виготовлення деталей, працюючих на тертя та знос. З таких сталей виготовляють пружини, ресори, кулi кульових млинiв, дробильнi плити щокових подрiбнювачiв, залiзничнi стрiлки, частини драг, захисну броню для бункерiв та iншi.