На Стахановському заводi феросплавiв функцiонує цех дроблення i вiдвантаження сплавiв, де феросплави подрiбнюють на щокових подрiбнювачах та проводять їх розсiв на 6 класiв крупностi: 1 клас вiд 20 мм до 200 мм; 2 клас вiд 20 мм до 100 мм; 3 клас вiд 5 мм до 100 мм; 4 клас вiд 5 мм до 50 мм; 5 клас вiд 5 мм до 25 мм; 6 клас вiд 0 мм до 300 мм. Для своїх потреб та iнших споживачiв завод виготовляє електродну масу, яка необхiдна для виготовлення електродiв електричних печей. Сортований шлак феросiлiкомарганцю використовують у металургiйнiй промисловостi, у якостi матерiалу, що мiстить марганець. В будiвництвi шлак використовують для виготовлення звичайних, важких i жаростiйких бетонiв, устрою баластного шару залiзничних колiй, будiвництва автошляхiв, пiдстав пiд фундаменти будинкiв та споруд, пiскоструйних робiт, виробництва мiнеральної вати. Нинi завод має можливiсть випускати шлак рiзних класiв крупностi: 1 клас бiльше 400 мм; 2 клас бiльше 100 до 400 мм; 3 клас вiд 0 до 100 мм; 4 клас вiд 20 до 60 мм; 5 клас вiд 5 до 20 мм; 6 клас вiд 0 до 5 мм. Шлак вiд виплавки феросiлiцiю є цiнною металургiйною сировиною i повнiстю вiдвантажується споживачам. Виробництво феросплавної продукцiї не залежить вiд сезонних змiн.

Протягом 2009 року постачання продукцiї ВАТ «СФЗ» здiйснювалося як на внутрiшнiй так i на зовнiшнi ринки. Основними споживачами на внутрiшньому ринку були українськi металургiйнi комбiнати та машинобудiвнi пiдприємства, якi мають власне ливарне виробництво. На зовнiшнiх ринках вiдвантаження проводилось в наступнi країни: Нiмеччину, Австрiю, Польщу, Туреччину, Чехiю, Бiлорусь, Латвiю, Росiю, Таджикистан, Узбекистан, Словаччину, Iталiю, Грецiю, Вiрменiю, Албанiю, Великобританiю, Болгарiю, Угорщину, Гану, Iндiю, Корею , Нiдерланди, Румунiю, Швецiю, Азербайджан, Литву, Молдову, Грузiю.

Постачання проводилося через наступних клiєнтiв: KAFTON TRADE INC(США); ТОВ «Феросплав» (Росiйська Федерацiя); ТОВ «Техпромiнвест» (Росiйська Федерацiя); ТОВ "ДЖОРДЖИЯ МАРГАНЕЗ" (Грузия); ВАТ «Алчевский металургiйний комбiнат»; ВАТ «МК Азовсталь»; ВАТ «Єнакiєвський метзавод»; ВАТ «Марiупольский металургiйний комбiнат iм. Iллiча»; ЗАТ «Донецький электрометалургiйний завод».

Економiчна криза 2008 року, яка спричинила падiння промислового виробництва у всьому свiтi, позначилася i на роботi пiдприємства. У листопадi 2008 року у зв'язку з вiдсутнiстю збуту продукцiї всi печi були зупиненi, а з грудня 2008 року по жовтень 2009 завод працював з неповним завантаженням виробництва. Але, працюючи в таких умовах, пiдприємство зумiло забезпечити збереження виробничих потужностей у робочому станi, зберегти професiйний склад трудящих, постiйно працювати над полiпшенням якостi продукцiї та пiдвищенням її конкурентноздатностi. З жовтня 2009 року завод працює на повну потужнiсть. Так як основним ризиком для пiдприємства є втрата товарних ринкiв, на заводi протягом останнiх рокiв здiйснено комплекс заходiв, що дозволяють не лише зберегти, але i розширити свої позицiї на ринку збуту. В даний час завод може виробляти всi марки феросилiцiю, а також феросилiкомарганець з рiзним вмiстом фосфору i феромарганець. Продукцiя заводу реалiзується як по Українi, так i на експорт. В 2009 роцi експортний напрямок для пiдприємства був прiоритетним. Продажi здiйснюються як безпосередньо споживачам феросплавiв, так i через трейдерiв. На внутрiшньому ринку продаж феросплавiв здiйснюється безпосередньо пiдприємствамспоживачам. На ринку ЄС, далекого зарубiжжя i частково СНД продажi здiйснюються через трейдерiв i подальшi канали поширення на цих ринках Товариству не вiдомi.

Основними видами сировини, яка використовується у технологiчному процесi ВАТ СЗФ, є марганцева руда та агломерат, кокс, вугiлля, сталева стружка, кварцит, трiска технологiчна, вапняк. Бiльшiсть зазначених видiв сировини цiлком доступнi, за виключенням сталевої стружки, кiлькiсть якої значною мiрою залежить вiд роботи машинобудiвних пiдприємств. Незважаючи на значнi поклади марганцевих руд, завод використовує також iмпортну сировину. Головною причиною закупки iмпортних марганцевих руд є високий вмiст фосфору в український сировинi, що робить її малопридатною для випуску феросплавiв, якi використовуються при виробництвi високоякiсних марок сталi. Таким чином, можна зазначити, що завод забезпечений сировиною у достатнiй кiлькостi, джерела сировини є доступними.

У зв'язку iз зростанням виробництва високоякiсних марок сталi зi сторони кiнцевих споживачiв, виробникам марганцевих сплавiв доводиться переходити на виробництво бiльш високоякiсної сировини, а саме, на марганцеву руду з високими характеристиками. На дiяльнiсть пiдприємств феросплавної галузi суттєво впливають цiни на сировину, енергоносiї та iнше. При цьому необхiдно вiдмiтити зростання вартостi сировини, електроенергiї та залiзничних тарифiв на перевезення, що вплинуло на собiвартiсть продукцiї при виробництвi марганцевих сплавiв. Вiдстоювати iснуючi ринки збуту продукцiї, а також завойовувати новi, ВАТ "СЗФ" вдається переважно через пiдвищення якостi продукцiї, тому що споживачi регулярно пiдвищують вимоги по умовам упаковки, транспортування, а також бiльш вигiднi базиси поставки.

Конкурентами ВАТ "СЗФ" на внутрiшньому ринку є ВАТ "Запорiзький завод феросплавiв", ВАТ "Нiкопольський завод феросплавiв". В Росiї основним конкурентом заводу є ВАТ "Челябiнський електрометалургiйний комбiнат". На Далекому Зарубiжжi основним конкурентом ВАТ СЗФ є французька компанiя Еramet.

Пiдприємства конкуренти українських феросплавних заводiв можливо подiлити на два типи:

1. тi якi мають власнi джерела сировини (Бразильська та ПiвнiчноАфриканська група) сировини;

2. тi якi використовують дешеву електроенергiю (Скандинавiя та Iспанiя).

У пiдприємств першого типу перевагою є присутнiсть особливої сировини, але недолiк вiддаленiсть вiд основних споживачiв. У пiдприємств другого типу перевага дешева електроенергiя (близько 40% собiвартостi), близькiсть споживачiв, недолiк додатковi затрати на транспортування марганцевої сировини.

Кiлькiсть постачальникiв основних видiв сировини та матерiалiв, якi займають бiльш нiж 10 вiдсоткiв у загальному обсязi постачання:

Коксовий горiх. 1. ТОВ <Мєтiнвєстхолдiнг>; 2. ТОВ . 3. ЗАТ «ДонецкстальМЗ»

Кварцит: ВАТ «ГППК «Толкачiвський»».

Стружка сталева: 1.ТОВ «Укр Мет». 2.ТОВ Фiрма «Оскар».

Вугiлля: 1.ТОВ «Стройiнвесттрейдiнг»; 2.ТОВ «Макра Плюс».3.ДП «Свердловантрацит».

Марганцева сировина: 1.ВАТ «МГЗК»; 2.ВАТ «ОГЗК»;

Таблиця 2.10

Інформація про засновників ВАТ «Стахановський завод феросплавів» та їх частку в статутному фонді підприємства у 2010 році [46]

Власний капiтал пiдприємства включає статутний капiтал, iнший додатковий капiтал, резервний капiтал, нерозподiлений прибуток. Статутний капiтал пiдприємства станом на початок и кiнець року становить 143569 тис. грн. Статутний капiтал роздiлений на 14 356 915 145 простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 0,01 грн. кожна. Питома вага засновника в статутному фонді (табл.2.10) станом на 2010 рік - 0%( відсутня).

В табл. 2.11 наведена інформація про осіб, що володіють 10% і більше акцій ВАТ «СЗФ» у 2010 році (за даними реєстраторів) [ ]. На рис.2.2. наведена графічна структура власників акцій ВАТ «Стаханівський завод феросплавів» у 2010 році, яка показує що 97,95% акцій належать іноземним інвесторам з офшорної зони (Кіпр), аналогічно стану власників «Запорізького феросплавного заводу» (див.рис.2.1).

Таблиця 2.11

Інформація про осіб, що володіють 10% і більше акцій ВАТ «СЗФ» у 2010 році (за даними реєстраторів) [46]

Рис.2.2. Структура власників акцій ВАТ «Стаханівський завод феросплавів» у 2010 році

Таблиця 2.12

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції в ВАТ «Стахановський завод феросплавів» у 2009 році [49]

2.4 Особливості поглинання іноземними інвесторами Нікопольського заводу феросплавів

Нікопольський завод феросплавів (НЗФ) -- велике промислове підприємство, розташоване в 3х км на північний захід від міста Нікополь (Дніпропетровська область, Україна).

Є одним з найбільших підприємств металургійного комплексу України, найбільшим феросплавним підприємством в Європі й другим у світі за обсягом виробництва марганцевих сплавів (понад 11 % світового виробництва феросплавів). 75 % продукції заводу йде на експорт .

8 травня 1958 року Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про будівництво в Нікополі заводу феросплавів. Будівництво розпочато в листопаді 1962 року і триває до цього дня. Датою народження заводу вважається 6 березня 1966, з моменту пуску флюсоплавильного цеху. 27 серпня 1968 завод отримав першу продукцію.

Максимальна виробнича потужність підприємства становить 1200 тис. тонн феросплавної продукції на рік. У двох основних величезних цехах (520/50/55 м) порівну розташовані 16 пічних агрегатів потужністю від 23 до 75 мегавольтампер і висотою більше 50 м, що є на сьогодні найпотужнішими феросплавними печами у світі . Чисельність працівників заводу в середині 2008 року становила понад 7500 осіб.

Основною продукцією заводу є виробництво марганцевих сплавів (силікомарганець та феромарганець), необхідних легуючих елементів для виробництва високоякісних і високоміцних сплавів в чорній та кольорової металургії та подальшого їх використання в різних виробничих галузях. Також завод виробляє електрофлюси, електродний масу, агломерат, граншлак, щебінь . На території заводу розташована фабрика «Ніка», що виготовляє вироби з трикотажу (панчохи «Ніка»).

Пiдприємство засноване вiдповiдно до наказу Мiнiстерства промисловостi України вiд 1 березня 1994 року № 43 шляхом перетворення державного пiдприємства "Нiкопольський завод феросплавiв" у вiдкрите акцiонерне товариство "Нiкопольський завод феросплавiв".

Таблиця 2.30

Основні реєстраційні дані ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» [46]

Виробничий майданчик ВАТ НЗФ розташований на правому березi Каховського водосховища на вiдстанi 5 км на пiвнiч вiд м. Нiкополь. Загальна площа дiлянки пiдприємства складає 523 га, в т.ч.: пiд промисловими об'єктами 496 га, пiд об'єктами соцкультпобуту 27 га. Площа промислових будiвель та споруд складає 146 га. Географiчно пiдприємство розташоване поблизу вiд родовища марганцевих руд, що визначило основну направленнiсть виробництва пiдприємства.

Виробничi цехи ВАТ НЗФ подiляються на:

Основнi: цех виробництва феросплавiв, який об'єднує колишнiй плавильний цех № 1 (введений в дiю в 1975 роцi) i плавильний цех № 2 (введений в дiю в 1968 роцi) та плавильний цех № 9 (введений в дiю в 1967 роцi);

Пiдсобнi: агломерацiйний цех (введений в дiю в 1978 роцi) створений в результатi об'єднання цеху шихтопiдготовки i аглофабрики, цех електродної маси (введений в дiю в 1968 роцi);

Допомiжнi: ремонтномеханiчний цех, ремонтнобудiвельнi цехи, автотранспортний та залiзничний цехи, центральна заводська лабораторiя, енергетичнi цехи.

Основною продукцiєю ВАТ НЗФ є феросплави: феросилiкомарганець, феромарганець (високо та середньовуглецевий) та феросилiцiй. Крiм основної продукцiї завод робить близько 50 марок рiзноманiтних флюсiв, агломерат, марганцевi лiгатури, граншлак та щебiнь рiзних фракцiй, електродну масу для внутрiшнiх потреб виробництва. ВАТ НЗФ надає промисловi послуги з виготовлення металопродукцiї, збiрного залiзобетону, нестандартного обладнання, постачання електричної та теплової енергiї. Цех виробництва трикотажу випускає панчiшношкарпетковi вироби та бiлизну.

Основна частка марганцевої сировини (до 94%) використовується в металургiї, що визначає тiсну кореляцiю динамiки показникiв ринкiв феросплавiв i сталi. На дiяльнiсть пiдприємств феросплавної галузi суттєво впливають цiни на сировину, енергоносiї та iнше. З огляду на зростання iмпорту марганцевої руди, вплив українських постачальникiв сировини на дiяльнiсть пiдприємства знижається. З iншого боку, високий ступiнь монополiзацiї свiтового виробництва високосортної марганцевої руди може спричиняти додатковий тиск, зокрема цiновий, на пiдприємство по мiрi зростання частки iмпортної руди в споживаємiй сировинi.

Основними тенденцiями свiтового ринку феросплавiв є зниження цiни свiтового ринку на феромарганець на 44,3%, силiкомарганець на 34,5%. Скоротилися й обсяги виробництва феросплавiв. За аналiтичними даними за 2005 рiк металургiйнi пiдприємства скоротили виробництво феросплавiв бiльш нiж на 14,5% у порiвняннi з 2004 р. ВАТ “Нiкопольський завод феросплавiв» знизило виробництво продукцiї на 20%, ВАТ «Запорiзький завод феросплавiв» на 11%, ВАТ «Стахановський завод феросплавiв» майже на 30%. Причини кризи пов'язанi з скороченням випуску сталi. На вiтчизняному ринку основними споживачами феросплавiв є ВАТ "Mittal SteelКривий Рiг", металургiйнi комбiнати Донбасу та iншi пiдприємства галузi. Пiсля розпаду СРСР завод змiг зберегти своїх традицiйних партнерiв у Бiлорусiї, Росiї, Узбекистанi та країнах Балтiї. Також нiкопольськi феросплави експортуються пiдприємствам металургiйної промисловостi в країни далекого зарубiжжя. Серед споживачiв продукцiї ВАТ НЗФ самi великi металургiйнi комбiнати свiту. Тiльки агресивна маркетингова стратегiя пiдприємства обумовлює розширення ринкiв збуту, а також подальшу експансiю географiї експортних постачань заводу. Вiдстоювати колишнi ринки збуту продукцiї, а також завойовувати новi, ВАТ "Нiкопольський завод феросплавiв" удається переважно через пiдвищення якостi продукцiї.

Конкурентами ВАТ НЗФ на внутрiшньому ринку є ВАТ "Запорiзький завод феросплавiв", ВАТ "Стаханiвський завод феросплавiв", Константинiвський i Краматорський металургiйнi заводи. Згiдно з статистичними даними питома вага виробникiв феросплавiв в Українi в 2005 роцi склала:

ВАТ "Нiкопольський завод феросплавiв" 48,56%;

ВАТ "Запорiзький завод феросплавiв" 33,51%;

ВАТ "Стаханiвський завод феросплавiв" 13,52%;

ВАТ "Краматорський металургiйний завод" 4,41%.

У Росiї основними конкурентами заводу є Косогорський i Алапаєвський металургiйнi заводи та Челябiнський електрометалургiйний комбiнат. У Казахстанi конкурентом ВАТ "Нiкопольський завод феросплавiв" є АТ "Аксуський завод феросплавiв". Завод виробляє феросплави в обсязi 700 тисяч тонн, у тому числi бiльше 100 тисяч тонн силiкомарганця. Конкурентне середовище на ринку Грузiї представлене АТ "Зестафонський завод феросплавiв". Завод має проектну потужнiсть 350400 тисяч тонн феросплавiв. Основний вид продукцiї силiкомарганець. На Далекому Зарубiжжi основними конкурентами НЗФ є виробники Китаю, iндiї, ПАР, Норвегiї. Феросплавну продукцiю в Китаї представляють 18 металургiйних пiдприємств, з яких самий великий завод у Джилiнi. Останнiм часом Китай збiльшив свою присутнiсть на японському ринку, потiснивши Пiвденноафриканську республiку, Україну, Казахстан, Бразилiю, Австралiю. Важливу роль на ринку марганцевих феросплавiв грають iндiя i ПАР. Промисловiсть iндiї володiє потужностями для виробництва феросплавiв в обсязi 1,3 мiльйони тонн у рiк. Однак рiвень їхнього використання невисокий i має тенденцiю до зниження. Для феросплавної галузi Пiвденноафриканської республiки характерною рисою є збiльшення виробничих потужностей за рахунок введення в дiю нових заводiв, що є логiчним продовженням довгострокової програми iнтеграцiї виробникiв марганцевих сплавiв i феросплавiв. Для Норвегiї виробництво алюмiнiю i феросплавiв є найважливiшими галузями економiки. У країнi три основних виробники феросплавiв компанiя Fesil (металевий кремнiй i сплави на основi кремнiю), Elkem (феромарганець, силiкомарганець, алюмiнiй, ферохром), Kvinesdal (силiкомарганець). Марганцевi феросплави цих виробникiв, в основному, поставляються на європейський ринок.

Продукцiя ВАТ НЗФ вiдрiзняється вiд продукцiї конкурентiв великим вмiстом корисних елементiв. Показник вмiсту марганцю у феросплавах один з найбiльших у свiтi. Рiзницю також становить рiвень можливостi завантаженостi виробництва. Також необхiдно вiдзначити, що в порiвняннi з ВАТ "Запорiзький феросплавний завод" (на внутрiшньому ринку), продукцiєю Росiї, Казахстану, Грузiї (на ближньому зарубiжжi), Китаю (на далекому зарубiжжi), продукцiя ВАТ НЗФ є найбiльш конкурентноздатною. У порiвняннi з продукцiєю далекого зарубiжжя ПАР, Норвегiї, Австралiї, продукцiя ВАТ НЗФ i конкурентiв рiвноконкурентноздатнi. Таким чином, ВАТ НЗФ має високий рiвень конкурентноздатностi своєї продукцiї на всiх ринках (на жодному з них вона не уступає продукцiї конкурентiв).

Таблиця 2.14

Інформація про номінальних утримувачів (зберігачів) пакетів акцій НФЗ більше 10% у 2010 році (за даними реєстраторів) [46]

В табл. 2.15 наведена інформація про осіб, що володіють 10% і більше акцій ВАТ «НЗФ» у 2010 році (за даними реєстраторів) [46]. На рис.2.3. наведена графічна структура власників акцій ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» у 2010 році, яка показує що 90,48% акцій належать іноземним інвесторам з офшорної зони (Кіпр), аналогічно структурі власників «Запорізького феросплавного заводу» (див.рис.2.1) та структурі власників «Стаханівського заводу феросплавів» (див.рис.2.2).

Таблиця 2.15

Інформація про власників пакетів акцій НЗФ більше 10% у 2010 році (за даними звіту 2009 року) [46]

2.5 Особливості поглинання іноземними інвесторами сировинних ресурсів феросплавного виробництва (Марганецький та Орджонікідзевський ГЗК)

Відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничозбагачувальний комбінат” (скорочена назва ВАТ “Марганецький ГЗК”) засноване відповідно рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 22.12.95 р. № 12/138АО шляхом перетворення державного підприємства “Марганецький гірничозбагачувальний комбінат” - у Відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничозбагачувальний комбінат” згідно з Указом Президента України “Про заходи по забезпеченню прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів від 26.11.94 № 699/94.

Таблиця 2.16

Реєстраційні дані ВАТ «Марганецький гірничозбагачувальний комбінат» [46]

Сировинною базою ВАТ "Марганецький ГЗК" є ГрушевськоБасанська дiльниця Нiкопольського родовища марганцевих руд. Промислове освоєння цiєї дiльницi почалося у 18851886 р.р. з використанням пiдземного засобу видобутку, а у 1891 р. був заснован Городищанський марганцевий рудник зараз Марганецький ГЗК. У 1934 р. був утворений трест всесоюзного значення "Нiкопольмарганець". З будiвництвом Богданiвського кар"єру у 1952 р. на територiї ГрушевськоБасанської дiльницi видобуток марганцевої руди було розпочато пiдземним та вiдкритим засобами. У подальшому до складу треста "Нiкопольмарганець" увiйшли 8 шахт та 3 кар"єри. Марганецький гiрничозбагачувальний комбiнат був утворений у 1970 р. за наказом Мiнiстерства чорної металургiї УРСР на базi двох рудоуправлiнь Грушевського та iм. 40рiччя Жовтня. В теперешнiй час видобуток марганцевої руди здiйснюється на 5 шахтах та 2 кар"єрах. Для збагачення сирої руди та виробництва концентрату були призначенi 2 збагачувальнi фабрики комбiнату. У сiчнi 1996 р. Державне пiдприємство "Марганецький ГЗК" було перетворене у ВАТ "Марганецький ГЗК".

До перелiку можливої для виробництва комбiнатом продукцiї входять:

марганцевий концентрат;

марганецьвмiстовi глини;

сировина глиниста для виробництва керамзiтного гравiю;

марганець сiрнокислий (розчин);

послуги промислового характеру (теплопостачання, товари народного споживання, виробництво будматерiалiв).

Основними споживачами марганцевого концентрату на УкраЇнi є Нiкопольський та Запорiзький феросплавнi заводи, а також металургiйнi комбiнати. До негативних причин, пов"язаних з особливостями виробництва, у першу чергу, слiд вiднести природний процес вiдробки родовищ марганцевих руд, а отже, i вибуття виробничих потужностей, зниження якiсного складу руд та ускладнення умов її видобутку. Конкурентом комбiнату на ринку виробникiв марганцевих концентратiв є ВАТ "Орджонiкiдзевський ГЗК", а також закордоннi виробники марганцевих концентратiв.

Таблиця 2.17

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ВАТ «Марганецький ГЗК» у 2009 році [46]