Міжнародні угоди злиття та поглинання здійснюють значний вплив на країни, що приймають і найчастіше призводять до реструктуризації їх економік. Вони також можуть сприяти зміні позицій придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж. Крім того, у процесі поглинання можливий розрізнений розпродаж активів фірми, що поглинається, так званий «демонтаж активів». Більшість індустріальних країн не підтримують ідею захоплення національних підприємств або їх власності іноземними компаніями. Однак країни, що розвиваються, більш вразливі через неконкурентоспроможність їх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені у розвитку підприємництва у країні. Все ж більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки шляхом злиття та поглинання місцевих компаній, в той час, коли обмеження такої діяльності може суттєво перешкоджати припливу іноземних інвестицій в національну економіку [27].

Основними гравцями на ринку M&A виступають великі ТНК. Об'єднуючись та поглинаючи своїх сусідів, вони концентрують в своїх руках економічну владу, стають здатними впливати не лише на окремі ринки, а й на діяльність окремих держав.

Численні дослідження, присвячені феномену злиттів та поглинань, представляють різні мотиви, що спонукають компанії до M&A. Виходячи з прагнень компаній до максимізації прибутку, більшість мотивів можна розділити на наступні групи:

1) мотиви зменшення відтоку ресурсів (перш за все грошових, тобто витрат підприємства);

2) мотиви збільшення/ стабілізації притоку ресурсів;

3) нейтральні по відношенню до руху ресурсів мотиви [41].

Аналіз впливу транскордонних M&A на стан економіки країни показує, що M&A забезпечують більш швидко капіталом національні підприємства, відіграють позитивну роль за державної політики реструктуризації пріорітетних галузей економіки, ефективність M&A залежить від мотивів і факторів самої угоди [41].

За останні роки, у порівнянні з останніми десятиліттями, коли більшість компаній вимушені були підписувати подібні угоди під тиском, зараз сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирним» шляхом, що призводить до розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&Aоперацій.

Неможна недоцінювати роль новітніх технологій, що дозволили розміщувати складові виробництв у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаціонні та інформаціонні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Все це забезпечило компаніям можливість подальшого розвитку.

На сьогоднішній день M&A представляє життєво важливу стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєдіяльність компанії в умовах жорсткої конкуренції як на міжнародних, так і на національних ринках. Подальший розвиток вже неможливо уявити без узгодженної взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, супроводжуючих бізнеспроцеси компаній [41].

Таким чином, для визначення економічних процесів укрупнення бізнесу та капіталу, що відбуваються на макро та мікроекономічному рівнях, використовується термін «злиття та поглинання» (M&A). Злиття та поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах та регіонах світу. Важливу роль у сучасній хвилі злиттів та поглинань відіграють прогресуюча глобалізація світової економіки та прискорення технічного прогресу.

Як і будьяке інше інвестиційне рішення, висновок про доцільність здійснення процедури злиття чи поглинання має обгрунтовуватися конкретними розрахунками. Рівень їх деталізації залежить, у першу чергу, від того, яку величину фінансових ресурсів компанія збирається витратити на укладення цієї угоди.

Загальний висновок про доцільність здійснення злиття чи поглинання можна зробити, розрахувавши одномоментний синергічний ефект за формулою [42]:

ЗОСЕt = СЕМt + СЕКt + СЕНt + СЕМоt + СЕЦt + СЕУt + СЕДt, (3.1)

де ЗОСЕt - загальний одномоментний синергічний ефект у момент часу t після здійснення злиття чи поглинання;

СЕМt - синергічний ефект масштабів при досягненні більш оптимального обсягу виробництва та взаємодоповнення ресурсів. Розраховується як сума різниць неоптимальних та оптимальних витрат на одиницю продукції, помножених на реальний обсяг виробництва за всіма видами продукції;

СЕКt - синергічний ефект, який досягається на ринках капіталів. Це, зокрема, прибуток на акціонерний капітал, різниця у відсотках за кредит до злиття/поглинання та після нього тощо;

СЕПt - синергічний ефект, який досягається за рахунок зниження рівня податків, мита та інших платежів до бюджету;

СЕМоt - синергічний ефект, який досягається за рахунок «монопольного» становища на ринку та можливості впливати як на споживачів, так і на постачальників;

СЕЦt - синергічний ефект, який досягається за рахунок централізації, виключення дублюючих функцій та економії поточних витрат. Розраховується як різниця між сумою витрат окремих бізнесодиниць до злиття/поглинання та після нього (тобто між витратами централізованої одиниці);

СЕУt - синергічний ефект, який досягається за рахунок організації кращого управління та формування оптимальної структури бізнеспроцесів;

СЕДt - синергічний ефект, який досягається за рахунок диверсифікації, що отримується за рахунок підвищення попиту на продукцію ширшого асортименту; збільшення обсягів реалізації за рахунок розширення каналів збуту тощо.

Увесь період існування української держави ознаменований цілою низкою подій, які за своєю економічною сутністю характеризують процеси злиття і поглинання одних компаній іншими. Для досягнення мети учасники українських «корпоративних війн» нерідко використовують і протизаконні методи та способи. Недружні поглинання та рейдерські атаки, на жаль, в Україні вже стали індустрією. Недосконалість національного законодавства, а також корупція, стали найкращими умовами для здійснення недружнього поглинання. Для забезпечення захисту існування та діяльності підприємства його власникам необхідно усвідомлювати особливості процесу поглинання та механізми захисту від нього. Саме тому ці питання є актуальними у наш час.

Злиття і поглинання, що мають місце в Україні, відрізняються своєю національною специфікою, яка пов'язана, передусім, з історією та методами первісного нагромадження капіталу вітчизняними олігархами. Головною особливістю українських операцій M&A є переважне використання методу поглинань, а не злиття, що характеризується придбанням нових активів, ринків збуту та каналів розподілу в межах існуючого сегменту ринку. В Україні практично кожен другий випадок придбання власності у вигляді великих або перспективних компаній має протизаконний характер, пов'язаний із підробкою документів, підкупом державних чиновників, порушенням кримінальних справ, силовим проникненням на територію підприємств, тобто із діями, спрямованими на позбавлення власності законних власників шляхом визначеної послідовності протиправних дій.

З метою захисту компанії від ворожого поглинання доцільно застосовувати запобіжні заходи не тільки у випадках появи ризику захоплення підприємства, а й завчасно. У переліку запобіжних заходів, які входять до складу механізму захисту від поглинання, можна виділити такі:

По-перше, в керівництві компанії не повинно бути людей випадкових, ненадійних, неперевірених, які можуть працювати на компанію-рейдера;

По-друге, керівники компаній не повинні підписувати і передавати у розпорядження пусті аркуші та інші документи;

По-третє, підприємство вчасно має розраховуватися зі своїми боргами;

По-четверте, установчі та правовстановлюючі документи підприємства мають бути оформлені належним чином, зберігатися у надійному захищеному місці.

Для того, щоб Україна не знаходилась осторонь економічних процесів, доцільно привести законодавчу базу України у відповідність до провідних світових аналогів. Це може стати передумовою не лише зменшення кількості рейдерських атак, а й поліпшення інвестиційного клімату в країні. Процеси злиття і поглинання, які проводяться із дотриманням вимог чинного законодавства, а також прав та законних інтересів усіх учасників процесу, є цивілізованими інструментами розвитку бізнесу не лише в Україні, а й світі в цілому.

ВИСНОВКИ

Злиття і поглинання є сучасною світовою тенденцією консолідації активів і концентрації виробничої діяльності, що досить динамічно розвивається. Часто провести межу між злиттям і поглинанням досить складно. Крім того існують певні відмінності в тлумаченні цих термінів в зарубіжній теорії та практиці та в українському законодавстві. Можна сказати, що злиття двох фірм означає утворення однієї компанії, активи якої представляють собою комбінацію активів цих фірм. Поглинання ж є переходом контролю над активами від однієї компанії іншій. Найчастіше ці операції пов'язані з концентрацією інтеграції, яка представляє таку форму комбінації активів залучених фірм, що забезпечує їх стратегічну взаємозалежність і організаційну автономність. За своєю структурою злиття і поглинання дуже неоднорідні. Можна виділити різні типи залежно від ознаки, покладеної в основу тієї чи іншої класифікації. При цьому кожна класифікація є достатньо обґрунтованою і доцільною. Як приклад може слугувати той факт, що припинення діяльності однієї з компаній має відбуватися у встановленому порядку, а такі процедури здійснюються на основі організаційної форми компанії. Процес еволюції злиттів і поглинань мав хвилеподібний характер, при чому переломними точками кожної з хвиль були економічні кризи. Характерною рисою еволюції злиттів і поглинань стала принципова відмінність кожної з хвиль, що продемонструвало здатність процесів злиттів і поглинань до пристосування в умовах несприятливої державної політики чи дій антимонопольного законодавства.

Законодавство європейських країн про поглинання, що запроваджується відповідно до вимог Тринадцятої директиви, будується на базі двох основних принципів: рішення стосовно поглинання мають приймати акціонери товариства, яке поглинається, а не його менеджмент (останньому має бути заборонено здійснювати будьякі захисні дії без їх погодження із акціонерами); має існувати пропорційність між рівнем інвестиційного ризику, що несе особа, та рівнем її контролю над товариством (концепція захисту капіталу, що несе основні ризики). Остання знаходить прояв у наступних нормах: а) праві "прориву до товариства" - якщо поглинання було успішно завершене щодо нового власника контрольного пакету мають втрачати юридичну силу будьякі норми, що перешкоджають здійсненню ефективного управління й контролю над товариством; б) праві власника контрольного пакету акцій на витиснення міноритарних акціонерів.

В Україні фактично відсутнє законодавство, яке б регулювало поглинання акціонерних товариств (придбання значного пакету акцій). На практиці це призводить до застосування різноманітних навпіллегальних, тіньових схем захвату контролю над товариствами. Норми, присвячені питанням поглинання товариств, мають увійти до Закону "Про акціонерні товариства". Слід зазначити, що відповідний розділ законопроекту викладений вкрай схематично і не охоплює багатьох проблемних питань, які постають у ході здійснення поглинання.

Для стимулювання застосування у практиці легальних моделей отримання контролю над акціонерним товариством слід запропонувати бізнесагресорам певні стимули. Практика європейських країн свідчить, що одним із таких стимулів, який виказав свою надзвичайну ефективність, є право на витиснення міноритарного акціонера, яке може отримати особа, що з використанням запропонованої законом процедури набуває контрольний пакет акцій АТ. Запровадження права на витиснення міноритарного акціонера дозволить досить ефективно вирішити проблему багатьох сучасних українських товариств, акції яких в процесі приватизації були "розпорошені" серед сотень і навіть тисяч міноритарних акціонерів - фізичних осіб.

Доцільним є також закріплення в українському законодавстві "правила прориву до товариства" для особи, яка легально набула контрольний пакет акцій. Зазначена особа повинна мати право: скликати збори у скорочені строки; здійснювати дії пов'язані зі скликанням та організацією зборів із їх компенсацією за рахунок товариства; включити до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень виборних органів товариства). Будьяких положення статуту та внутрішніх нормативних актів товариства, що створюють обмеження для проведення загальних зборів та зміни персонального складу органів управління, мають визнаватися недіючими.

Вже прийшов час відмовитися від міфу "кожний акціонер - власник товариства" і спробувати побудувати розумний баланс між інтересами міноритарних та мажоритарних акціонерів й інтересами самого товариства. Особа, яка вклала основний капітал у товариство, повинна мати змогу ефективно впливати на управління його справами. Такий підхід відповідатиме європейській тенденції відмови від формального принципу рівності всіх акціонерів й переходу до концепції захисту не тільки міноритарних акціонерів, а й "капіталу, що несе основні ризики".

Досліджуєма в дипломній роботі в ракурсі злиттів та поглинань акціонерних корпорацій феросплавна промисловість України представлена Українською асоціацією виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції "УкрФА", до якої входять Нікопольський, Запорізький і Стахановський заводи феросплавів, Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК, Побузький феронікелевий комбінат, ММЗ "Істіл Україна", ВАТ "Екологічні ініціативи". Підприємствазасновники асоціації випускають більше 1,5 млн т феросплавів на рік, або 96% від загального виробництва феросплавів в Україні.

Проведений аналіз поглинання основних виробничих потужностей феросплавної промисловості України іноземними інвесторами після роздержавлення та перетворення їх в відкриті акціонерні товариства показав, що станом на 01.01.2010 року основними власниками пакетів акцій є:

1. ВАТ «Запорізький завод феросплавів»:

Матрiмакс Лiмiтед (Кіпр) 24,569%;

Солтекс Лiмiтед (Кіпр) - 24,569%;

Тапеста Лiмiтед (Кіпр) - 16,913%;

Уолтрон Лiмiтед (Кіпр) - 16,379%;

Хембей Трейдiнг Корп. (Віргінські острови) - 9,091%.

2. ВАТ «Стаханівський феросплавний завод»:

MERCLISTON LIMITED (Кіпр) - 24,4867%:

KELLTON ENTERPRISES LIMITED (Кіпр) 24,4867%;

FELICIO ENTERPRISES LIMITED (Кіпр) - 24,4867;

PHILEX INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) 24,4867%.

3. ВАТ «Нікопольський феросплавний завод»:

ТРIЛОН IНВЕСТМЕНТС ЛIМIТЕД (Кіпр) - 15,101%;

МЕНЖАЛОМ ЛIМIТЕД (Кіпр) - 10,103%;

СОНЕРIО ХОЛДIНГЗ ЛТД (Кіпр) - 15,690%;

САФАЛОН IНВЕСТМЕНТС ЛIМIТЕД (Кіпр) - 15,503%;

РУГЕЛЛА ПРОПЕРТIС ЛТД (Кіпр) - 15,866%;

ДОЛЕМIА КОНСАЛТIНГ ЛТД (Кіпр) - 18,216%.

4. ВАТ «Марганецький гірничозбагачувальний комбінат»:

Куттенмакс Холдiнгз Лiмiтед (Couttenmax Holdings Limited) - Кіпр - 23,89%;

Мосфiлiя Iнвестментс (Mosfilia Investments Limited) - Кіпр 23,89%;

Фiанекс Холдiнгз Лiмiтед (Fianex Holdings Limited) - Кіпр - 24,0%;

Хьюмекс Ентерпрайзес Лiмiтед (Humax Enterprises Limited) - Кіпр - 23,89%.

5. ВАТ «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат»:

АЛЕКСТОН ХОЛДIНГЗ ЛIМIТЕД (ALEXTON HOLDINGS LIMITED) - Кіпр 24,3024%;

ЕКСIД IНВЕСТМЕНТС ЛIМIТЕД (EXSEED INVESTMENTS LIMITED) - Кіпр 24,3024%;

КЛЕМЕНТЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛIМIТЕД (CLEMENTE ENTERPRISES LIMITED) - Кіпр 24,3024%;

ПРОФЕТIС ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛIМIТЕД (PROFETIS ENTERPRISES LIMITED) - Кіпр 24,3024%.

Таким чином, проведене дослідження показало, що у 2010 році основні сировинні та виробничі потужності феросплавної промисловості України офіційно, без зауважень з боку Антимонопольного Комітету України, поглинуті іноземними інвесторами з офшорної зони - Кіпр, основної країни «тіньових капіталів» сучасності, яка не має власної металургійної промисловості:

- ВАТ «Запорізький завод феросплавів» 91,52%;

- ВАТ «Стаханівський феросплавний завод» 97,65%;

- ВАТ «Нікопольський феросплавний завод» 90,48%;

- ВАТ «Марганецький гірничозбагачувальний комбінат» 95,67%;

- ВАТ «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» 97,2%.

Проведені дослідження процесів ЗіП в Україні дозволило виявити специфічні особливості їх перебігу:

1. Поперше, специфічною особливістю є відсутність у вітчизняних інвесторів коштів, необхідних для реалізації масштабних ЗіП. Відтак, останнім часом на українському ринку ЗіП основними гравцями (на відміну, скажімо, від російського ринку, де вони на сьогодні фактично відсутні) стали іноземні інвестори з офшорних зон світу.

2. Подруге, придбання іноземцями компаній в Україні характеризується кількома основними тенденціями:

1) відсутністю відкритого процесу поглинання, оскільки відомі міжнародні компанії здійснюють придбання українських підприємств через посередників і компанії, зареєстровані в офшорних зонах, що можна пояснити відсутністю в Україні чіткого законодавчого оформлення даного процесу та надійного механізму продажу підприємств;

2) значним поширенням методів отримання контрольного пакета акцій, які є забороненими в розвинених країнах світу, і передбачають порушення національного законодавства. Застосування таких методів можна пояснити відносною новизною для ринку України практики проведення злиття і поглинання та нерозвиненістю ринку корпоративного контролю.

Як показує історичний аналіз ЗіП в Україні, не всі угоди, що підпадають під категорію транскордонного ЗіП, включають справді іноземний капітал, оскільки в більшості угод поглинання здійснюється підприємницькою структурою, що зареєстрована в офшорній зоні та становить собою вивезений зпід оподаткування український капітал. Так, спеціальні розслідування показали, що за іноземними інвесторами з офшорної зони Кіпр, які способом скупки контрольних пакетів акцій поглинули феросплавну промисловість України, стоіть українська ФПГ «Приват», яка реалізовала спосіб поглинання, який не може бути оскаржений Антимонопольним комітетом України:

- численні кіпрські іноземні компаніїінвестори скупають не більше 24,8% акцій в статутних фондах ВАТ, що відповідає законодавству України;

- на Кіпрі керуюча ФПГ «Приват» компанія скупає контрольні пакети акцій кіпрських компаній - інвесторів, і таким чином ФПГ «Приват» отримує пряме легалізоване керування всіма поглинутими підприємствами феросплавної промисловості України;

- законодавство України про захист іноземних інвестицій ( з Кіпру) охороняє монополізовану та поглинуту феросплавну промисловість України від економічного впливу Антимонопольного Комітету України.

- при цьому законодавство офшорного Кіпру не передбачає надання інформації про джерела походження капіталів кіпрських фірмінвесторів, що дозволяє маскувати виведений за кордон «тіньовий» та «кримінальний» капітал українського походження у вигляді іноземних інвестицій.

Окрім загальних для всієї економіки проблем, низький рівень транскордонного поглинання компаній в Україні пов'язаний з початковим рівнем розробленості даного питання у вітчизняному законодавстві. Як показав проведений в дипломному дослідженні аналіз, більшість розвинених країн створили спеціальні законодавчі акти для регулювання та контролю над злиттями і поглинаннями, де зростаюча увага, відповідно до сучасних тенденцій глобалізації даного явища, приділяється міжнародним угодам про ЗіП.

Як показав аналіз показників діяльності поглинутих ФПГ «Приват» підприємств феросплавної промисловості України вони працюють на межі безприбутковості та збитковості, оскільки «псевдоакціонерів» з Кіпру не хвилює рівень дивідендної дохідності інвестованого капіталу, що є дуже підозрілим.

Аналіз структури продаж феросплавної продукції Нікопольським заводом феросплавів у 2009 році фірмам трейдерам ФПГ «Приват» , іноземному монопольному трейдеру Ferrost LLC (США) для перепродажу по всьому світу та перерозподілу доходів та збитків по групі поглинутих ФПГ «Приват» феросплавних заводів показав, що:

практично керівництво ВАТ «НЗФ» відсторонене від продажу своєї продукції, процесом керують трейдери ФПГ «Приват», максимально знижуючи ціни реалізації продукції на лінії «завод» «трейдер Приват»;

тому собівартість виробництва продукції на всіх поглинутих феросплавних підприємствах є вищою за вартість реалізації, а весь прибуток від реального продажу феросплавів та руд залишається у транзитних трейдерів групи «Приват» (так за кордоном інтереси ФПГ «Приват» при продажу феросплавів монопольно представляє тільки 1 фірматрейдер США).

Так, проведений аналіз грошових потоків показує наявність внутрикорпоративного перерозподілу доходів та витрат у вигляді:

- Продажу феросплавів ВАТ «НФЗ» в ВАТ «Марганецький ОГЗК» та в ВАТ «Орджонікідзевський ОГЗК», які є сировинні джерела виготовлення феросплавної продукції та не мають власних потреб у феросплавах;

- Продажу феросплавів в хімічне підприємство ВАТ «Дніпроазот» (група «Приват»), в технологічному процесі якого феросплави не застосовуються;

- Продажу феросплавів ВАТ «Запорізький ФЗ» та ВАТ «Стаханівський ЗФ», які самі випускають феросплави, та формально є конкурентами для ВАТ «Нікопольський ФЗ» на ринку.

Застосовуємі схеми внутрикорпоративного регулювання доходів та збитків між підприємствами ФПГ «Приват» мають цілі мінімізації податку на прибуток на поглинутих підприємствах феросплавної промисловості та доведення їх до збитковості за рахунок передачі доходів у вигляді банківських відсотків та страхових премій в підконтрольні ФПГ «Приват» фінансові установи.

Таким чином, на прикладі діяльності дослідженої в дипломі групи поглинутих кіпрськими офшорними «псевдоінвесторами» підприємств феросплавної промисловості України можна зробити наступні висновки:

- неконтрольовані державою процеси злиття та поглинання в промисловості України, які пройшли під прикриттям «національної задачі» залучення іноземних інвестицій дозволили створити монопольні фінансовопромислові «імперії» , які розподілили на сектори промисловість України;

- монопольні ФПГ (на прикладі групи «Приват») не мають на меті розвиток економіки акціонерної доходності корпорацій, а використовують схеми мінімізації оподатковуємого прибутку за рахунок внутригрупового перерозподілу доходів та витрат, а також «тіньового» експорту прибутку в закордонні джерела створених та захищених іноземних «псевдоінвестицій».

Як показали результати проведеного дослідження, перешкодою розвиткові процесів ЗіП в вітчизняній банківській сфері та промисловості є такі причини:

- науковопрактичні (відсутність чіткого визначення ринку корпоративного контролю і формалізованого способу визначення інвестиційної вартості об'єкта; неможливість існуючих методик повною мірою задовольнити потреби в оцінці ефективності ЗіП; використання для аналізу інтеграційних перетворень стандартних методик, не адаптованих до вітчизняної практики ЗіП і фінансовоекономічної специфіки; відсутність системного підходу при формуванні концепції інтеграційних перетворень);

- нормативноправові (“незрілість” правового регулювання процесів ЗіП, неузгодженість Цивільного та Господарського кодексів України; надмірна зарегульованість деяких положень Закону “Про акціонерні товариства” (наприклад, публічне акціонерне товариство не завжди може пройти процедуру лістингу); відсутність у вітчизняному правовому полі будьякої регламентації понять “поглинання” і тим паче понять “вороже” і “дружнє” поглинання (Закон України “Про захист економічної конкуренції” містить лише норми про злиття та приєднання суб'єктів господарювання); більшість серйозних трансакцій на ринку угод ЗіП відбуваються поза межами українського правового поля (через податкові та корпоративні чинники великі ФПГ створюють холдингові компанії за кордоном, а продаючи актив, найчастіше укладають угоди за англійським правом);

- регуляторні (неналежне регулювання ринку ЗіП як невід'ємної складової державної політики антимонопольного регулювання ринків внаслідок відсутності науково обґрунтованої і законодавчо оформленої державної політики в сфері промислових ринків; необхідність тривалого узгодження з АМКУ численних питань, пов'язаних з перевіркою інвесторів (наприклад, оцінку їх фінансового стану тощо), а також тривалі строки реєстрації угод ЗіП; прогалини в регулюванні взаємовідносин емітента і реєстратора, а також порядку внесення записів про нових власників цінних паперів до реєстру);

- економічні (високий ступінь невизначеності перспектив економічного розвитку; зниження (особливо в умовах кризи) готовності інвесторів піддаватися фінансовим ризикам; нестача фінансування, зумовлена кризою ліквідності; величезна різниця в цінових очікуваннях продавців і покупців; проблематичність в процесі ЗіП збереження існуючої клієнтури; невірна оцінка поглинаючою структурою привабливості ринку чи конкурентної позиції підприємства, що поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди ЗіП; переоцінка акціонерами своїх банків, особливо при перемовинах з іноземними покупцями);

- організаційні (об'єднання учасників ФПГ суперечить інтересам власників груп, які не розглядають бізнес як самодостатню і привабливу справу, а в разі фінансових потрясінь рятують, насамперед, банківські, а не промислові активи; фундаментальний перехід в сфері ЗіП від ринку продавця до ринку покупця; відсутність таких ефективних заходів захисту, як східчаста рада директорів і двоярусна система акцій; можливість застосування незаконних методів поглинання; низька якість підготовки і проведення інтеграції; погане планування і виконання інтеграційних процесів; порушення логіки і темпів проведення перетворень, затягування інтеграції; помилки, допущені в процесі реалізації угоди ЗіП (не проведення чи непрофесійне проведення правового аудиту (due diligence) об'єкта ЗіП та ін.; неефективність спілкування; несформованість, з огляду на відсутність підходів до захисних тактик в законодавчій базі, ефективної практики використання корпораціями захисних методів від поглинань);

- управлінські (відсутність довгострокового бачення перспектив менеджментом, який покладається лише на короткостроковий результат; нехтування стратегічними інтересами підприємства; помилки у виборі стратегічного партнера; перехід від стратегічних міркувань здійснення угод ЗіП до купівлі проблемних активів/ реструктуризації і консолідації; залучення в процес продажу істотно меншої кількості потенційних покупців; заміна багатоетапного тендерного процесу продажу одноетапним; більш вибірковий підхід нечисленних покупців до підбору потенційних об'єктів придбання; високі вимоги до частки акціонерного капіталу для здійснення контролю над підприємством, оскільки всі ключові рішення вимагають схвалення кваліфікованою більшістю; домінування інсайдерської моделі контролю з ярко вираженим підприємницьким чинником, одним з елементів якої є специфічна структура власності, що блокує вороже поглинання (контроль над корпорацією вузького кола осіб, фактична відсутність торгівлі акціями підприємства на фондових ринках); труднощі, що виникають внаслідок функціонування корпорацій, що зливаються, в різному культурно-лінгвістичному і національному середовищі; недооцінка комплексу відмінностей між системами менеджменту, що склалися; невміння менеджментом розраховувати свої сили і відсутність бажання вивчати минулий досвід);

- інформаційно-аналітичні і інформаційно-технологічні (непрозорість діяльності, обсягу і структури капіталу та активів українських підприємств, що не дозволяє об'єктивно оцінити якість їх управління; відсутність достатньої статистичної бази, закритість інформації про здійснення угод ЗіП і застосовних методах захисту, відсутність бази порівняння для ринкової оцінки підприємства (угоди здійснюються латентно: ціну, боргові зобов'язання, якими обтяжені ці угоди, але які слід враховувати при оцінці вартості підприємств, умови здійснення ЗіП можна з'ясувати, лише перебуваючи “в середині” угоди, тому за основу беруться оцінки фахівців, які забезпечують проходження угод, і експертів, результати опитування покупців, які беруть участь в угодах, їх оцінок впливів на вартість підприємства, інсайдерська інформація, з використанням опублікованої у відкритих джерелах інформації); неможливість оцінки ефекту ворожого поглинання за допомогою відстеження зміни котирувань акцій, оскільки переважна більшість українських корпорацій не котирує свої акції на організованому фондовому ринку; не приділення інвесторами уваги при реалізації більшості угод визначенню інвестиційної вартості підприємства (основним видом вартості, якому приділяється увага на етапі оцінки ціни угоди є ринкова вартість підприємства цілі), що спричиняє завищені ціни угод, а відтак зниження їх ефективності; певна нестача емпіричних даних для відображення впливу таких угод на промисловий сектор і національну економіку в цілому; відсутність відкритої інформації про застосовувані методи захисту від ворожих поглинань; ускладнення роботи фінансових і юридичних консультантів в умовах кризи, оскільки в таких умовах проведення фінансового due diligence і оцінки є малозначущим (за нестабільності ринку, постійно змінюваних курсів валют будьякі фінансові моделі розвитку бізнесу і грошових потоків не дають адекватної оцінки бізнесу);

- кадрові (зміна менеджерів, що супроводжує угоди ЗіП, спричиняє зростання трудової міграції на всіх рівнях, небажання продуктивно працювати; недостатня забезпеченість кваліфікованими аналітиками, що спричиняє неможливість здійснювати угоди ЗіП для більшості промислових корпорацій без підтримки інвестиційних компаній; скорочення загальної кількості зайнятих в промисловій системі аналізу; істотне скорочення після злиття чи поглинання колишньої управлінської команди (за експертними оцінками, через рік після зміни акціонерів в керівництві підприємства залишається працювати не більше 20% колишніх менеджерів));

- кримінологічні (наявність численних випадків протизаконного придбання власності, пов'язаного з підробкою документів і підкупом державних чиновників, з порушенням кримінальних справ, силовим проникненням на об'єкти, тобто діями, спрямованими на позбавлення власності законних власників шляхом певної послідовності противоправних дій);