Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект

Технічна експлуатація осушувально-зволожувальної системи

Вступ

ґрунт зволожувальний господарський

В теперішній час в водогосподарських організаціях країни впевнено набирає силу докорінна перебудова управління економікою, яка примушує зосередитись на невирішених проблемах, зв'язаних з необхідністю підняти меліорацію земель на новий якісний рівень, краще використовувати її можливості в забезпеченні стійкого землеробства і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Проводиться робота по удосконаленню господарською механізму, впровадженню повного госпрозрахунку і самофінансування, докорінному поліпшенню водокористування, бережливому відношенню до водних ресурсів і раціональному їх використанню.

Постановлена задача підвищити технічний рівень гідромеліоративних систем на основі найновіших досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, впровадити нові організаційні форми експлуатації меліоративних систем та їх технічного обслуговування, розширити застосування високоефективних способів зрошення, використати при цьому системи автоматики і телемеханіки, добитися всебічного підвищення ефективності використання зрошуваних і осушених земель та скорочення строків досягнення на цих землях проектних урожаїв, поліпшити охорону природи, підсилити боротьбу з ерозією ґрунтів, забезпечити їх захист від засолення, заболочування, підтоплення і осушення; ввести режим економного витрачання води, енергетичних та інших ресурсів.

В світлі цих задач повинні плануватися і здійснюватися експлуатація гідромеліоративних систем. Слово «експлуатація» в даному випадку означає систематичне технічно вірне і екологічно грамотне використання гідромеліоративних систем з метою одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур шляхом регулювання і підтримання оптимального водного режиму ґрунтів.

Експлуатація гідромеліоративних систем являє собою комплекс організаційно-господарських і інженерно-технічних заходів по регулюванню водного режиму ґрунтів, підтриманню всіх елементів систем в справному постійно діючому стані. Ці заходи в поєднанні з агротехнічними забезпечують добрий меліоративний стан земель, одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур та охорону навколишнього середовища. Основними завданнями служби експлуатації є:

Підтримання на меліорованих землях оптимального водного режиму.

Організаційні і технічні заходи по охороні, нагляду, ремонту і утриманню в працездатному стані системи та споруд на ній.

* Організація раціонального водокористування на зрошувальній системі та спорудах;

Своєчасні і безперебійну подачу води сільськогосподарським підприємствам, у відповідності із затвердженими планами;

Контроль за ефективним використанням меліоративних земель і зрошувальної води в господарствах, забезпечуючи ріст сільськогосподарської продукції на одиницю отриманих водних ресурсів;

* Технічне удосконалення системи та споруд, підвищення їх експлуатації, впровадження досягнень науки, техніки та передового досвіду;

* Здійснення природоохоронних заходів.

В зв'язку з цим служба зобов'язана:

забезпечити безаварійний пропуск повеней та паводків;

проводити систематичні спостереження за режимом поверхневих і ґрунтових вод на зрошувальних територіях;

вести паспортизацію та інвентаризацію зрошувальної систем;

суворо виконувати вимоги з охорони навколишнього природного середовища;

своєчасно і якісно проводити нагляд, догляд, спостереження за станом і роботою, обстеження, планово-попереджувальні і відновлювальні роботи зрошувальної системи;

здійснювати заходи щодо попередження заболочування земель.

1. Загальна характеристика осушувально-зволожувальної системи

1.1 Природно-кліматичні умови зволожувального масиву

Географічне положення

Рівненська область розташована в західній частині Правобережного Полісся і Лісостепу України в басейні правих приток р. Прип'ять і простягається з півночі на південь від 51 56 до 50 02 північної широти і з заходу на схід від 2503 до 2747 східної довготи. На півночі вона межує з Білорусією, на заході - з волинською, на сході - з Житомирською, на півдні - з Львівською, Тернопільською і Хмельницькою областями. За фізико-географічними умовами територію області прийнято поділяти на дві частини: північну-Полісся і південну-Лісостеп.

Північна частина займає майже дві третини області, яка являє собою досить одноманітну низовину, що знижується на півночі, з великими масивами заболочених земель, лук, лісів, а також з піщаними бургами. Найбільш низинний район розташований вздовж кордону з Білорусією. Він характеризується поширенням моренних і алювіальних відкладень, невеликими абсолютними висотами - 140-170 м і дуже великою заболоченістю. Центральна і південна частина Рівненського Полісся мають більш різноманітний розчленований рельєф, що являє собою чергування окремих невеликих височин, бугрів із заболоченими низинами. Абсолютні висоти досягають 170-200 м. На рельєфі території помітно відбивається неглибоке залягання кристалічних порід.

Кліматичні умови

Клімат області помірно теплий і вологий. Тут м'яка зима, тепле літо і достатня кількість опадів. За даними багаторічних спостережень середня річна температура повітря по області становить близько 7.

Проте бувають роки, коли температура повітря значно відхиляється від середніх показників. Так, наприклад, у Дубно в 1888 році середня річна температура повітря дорівнювала 6°, а в 1949 році - 8°.

Максимальна температура повітря влітку досягає 36-37°, а мінімальна - в найхолодніші зими -36°. Середній із абсолютних мінімумів температури повітря становить -23, - 25°.

Середня багаторічна температура повітря найтеплішого місяця (липня) 18°, а найхолоднішого (січня) -5°.

Для характеристики середніх багаторічних температур повітря та сум опадів по місяцях і за рік нижче подається таблиця.

Таблиця 1.1.

		Середня температура повітря та кількість опадів (в мм)
Місяці	?	??	???	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Температура повітря	-5	-4,1	0,2	6,9	13,5	16,2	18	16,4	12	6,7	1,2	-3	6,6
Опади	32	30	34	42	54	88	83	85	53	41	43	39	624

Річна сума опадів на території області в середньому дорівнює 570-690 мм. В окремі роки кількість опадів за рік значно відхиляється від норми.

Найбільша кількість опадів припадає на теплу пору року, коли переважають вітри західного напрямку, а найменша - на зимовий період. Посухи та суховії бувають рідко.

Таблиця 1.2.

Шар опадів по місяцях, мм
травень	38
червень	44
липень	60
серпень	60
вересень	51

Середній багаторічний хід температури, вологості повітря та середні багаторічні суми опадів по місяцях показані на графіку.

Рис. 1. Графік середнього багаторічного ходу температури, вологості повітря та середні багаторічні опади по місяцях.

Дефіцит вологості повітря наведений у вигляді таблиць.

Таблиця 1.3. Таблиця 1.4.

Середній декадний дефіцит вологості повітря (в мб)
Січень	1	0,6	Липень	1	8
	2	0,6		2	8
	3	0,6		3	7,7
Лютий	1	0,7	Серпень	1	7,2
	2	0,7		2	6,7
	3	0,7		3	6,3
Березень	1	1	Вересень	1	5,6
	2	1,5		2	4,9
	3	2		3	4,2
Квітень	1	2,8	Жовтень	1	3,2
	2	3,8		2	2,3
	3	4,9		3	1,5
Травень	1	5,8	Листопад	1	1
	2	6,4		2	0,9
	3	6,9		3	0,7
Червень	1	7,2	Грудень	1	0,7
	2	7,5		2	0,6
	3	7,8		3	0,6
Сума середньодобових дефіцитів вологості повітря, мм
травень-вересень	970
травень-серпень	910

Ґрунтовий покрив

Ґрунтовий покрив у поліських районах області неоднорідний. Він представлений переважно дерново-підзолистими, дерновими і болотними ґрунтами. Ґрунтоутворюючими породами є піщані глинисто-піщані водно-льодовикові відкладення.

Дерново-підзолисті піщані грунти, до яких відносяться слабо і середньопідзолисті піщані та глинисто-піщані різновидності, переважають у Зарічнянському, Дубровицькому, Володимирецькому, Клосівеькому, Рокитнянському, Березнівському, Сарненському і інших районах. Дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти займають менші площі.

Значні площі займають дернові грунти, а саме: дерново-глейові в комплексі з болотними і дерново-глейові лугові. Ці грунти поширені в поймах і на берегах рік Прип'ять, Стир, Случ, Горинь. Дерново-іперегнійно-жарбонатні грунти розкидані переважно серед підзолистих грунтів у ряді районів: Степанському, Костопільському, Олександрійвському.

Дуже поширені болотні грунти і болота, які зосереджені на найбільш понижених ділянках - поймах і долинах рік, а також на межиріччях.

З представленої різноманітності грунтів поліських районів видно, що їх виробнича оцінка неоднакова. Основу для сільськогосподарського виробництва складають тут дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти. Внесення органічних добрив поліпшує фізико-хімічні і водні властивості грунтів.

Центральна і південна частини території області розташовані на північній околиці Волинсько-Подільської височини, яка у бік Полісся в багатьох місцях обривається добре вираженим уступом. Ця височина складена з крейдяних порід, поверхня її вкрита переважно лесом. Абсолютні відмітки в межах даної території змінюються від 200 до 250 ж, а в Мізоцькому і Дубнівському районах окремі висоти досягають 300-400 м. Основним ландшафтом є Лісостеп.

На південний захід від Мізоцького кряжа розташована рівнина, що охоплює Вербський, Козинський і Червоноармійський райони. Середня висота рівнини до 200-250 м. Значні частини поверхні вкриті відкладеннями пісків, глини, вапняків і мертелів. Ландшафт її нагадує Ровенське Полісся: невеликі ліси, болота, луки і поля чергуються між собою.

Ґрунтовий покрив Лісостепу досить різноманітний, переважають опідзолені чорноземи і перегнійно-карбонатні грунти. В більшості лісостепових районів (Гощанському, Ровенському, Млинівському, Дубнівському, Демидівському, Межиріцькому і Здолбунівському) поширені сірі опідзолені грунти і опідзолені чорноземи. На понижених ділянках і на річних терасах знаходяться малогумусні чорноземи.

Чорноземи малогумусні на щільних карбонатних породах знаходяться в Червоноармійському, Вербському, Козикському і на частині території Мізоцького і Острозького районів. Тут же поширені піщані, супіщані, підзолисті і опідзолені грунти.

1.2 Сільськогосподарське використання

На основі вихідних даних, науково-професійної літератури та інших доступних довідкових джерел інформації подаємо інформацію про загально-земельний фонд, водокористування і його розподіл.

Таблиця 1.5. Відомість землекористувачів на осушувально-зволождувальній системі

№ з/п	Найменування власників-землекористувачів	Площа, га
		брутто	нетто
1.	ПСП ім. С. Крушельницької	1000	900
2.	СВК «Волинь»	1187	1068
3.	ПСП ім. М. Коцюбинського	1567	1410
4.	СВК «Пересопницький»	1426	1284
5.	ПСП ім. Б. Хмельницького	1450	1305
6.	ПСП ім. В. Чорновола	1350	1215
7.	ПСП ім. Котовського	1135	1022
8.	ПСП ім. Д. Галицького	1325	1192
9.	СВК «Україна»	1158	1042
10.	ПСП ім. І. Мазепи	1116	1005
Всього	12714	11443

Таблиця 1.6. Сільськогосподарське використання осушуваних земель в ПСП ім. С. Крушельницької

№ поля	Найменування культури	Площа поля, га	Структура площ, %	Урожайність, т/га
		брутто	нетто
1	Соняшник	205	184,5	20,5	25,0
2	Столовий буряк	155	139,5	15,5	17,0
3	Ярі (зерно)	155	139,5	15,5	2,4
4	Картопля	155	139,5	15,5	14,9
5	Цукровий буряк	155	139,5	15,5	17,0
6	Цукровий буряк	175	157,5	17,5	17,0
Всього	1000	900	100

1.3 Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи

Основними характеристиками осушувально-зволожувальної системи є: за належністю-міжгосподарською, за способом відводу надлишкової води з території - самопливна, за конструкцією регулюючої мережі-комбінована, за способом регулювання водного режиму грунту-комбінованої дії, з гончарним дренажем по всій системі, відкритими каналами, шлюзами регуляторами, водовипусками, колекторами, трубчастими переїздами, пішохідними переходами, нагірно-ловильними каналами.

Канали

Канали, і їх функціональне призначення для зрошення і осушення даної системи привведені в табличній формі (таб. 1.7)

Таблиця 1.7. Відомість міжгосподарських каналів на осушувально-зволожувальній системі

№ з/п	Найменування каналу	Позначення на плані	Функціональне призначення для режиму осушення (1) і режиму зволоження (2)	Протяжність, км
1.	Магістральні	МК	1. Приймання транзитних та надлишкової води з 15 провідних, 4НК і 4УК каналів і відвід води за межі системи в річку Веселуху.	27,0
			Транспортування і передача зволожувальної води з (МК) магістрального каналу в зволожувальні канали УК-1, УК-2, УК-3 та УК-4, пропуск санітарних витрат магістрального каналу - річки.
Всього	27,0
2.	Провідні	СО 1	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства СВК «Україна» та з НК-3 і скид її в МК.	1,750
			2. Зволоження в колектори по каналу СО-1, відсутнє.
		СО 2	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. І. Мазепи та з НК-2 і скид її в МК.	1,750
			2. Зволоження в колектори по каналу СО-2, відсутнє.
		СО 3	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства СВК «Україна» та з НК-3 і скид її в МК.	2,250
			2. Подача води із НК-3 на зволоження земель господарства СВК «Україна».
		СО 4	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Д. Галицького та з НК-2 і скид її в МК.	5,250
			2. Подача води із НК-2 на зволоження земель господарства ПСП ім. І. Мазепи.
		СО 5	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Котовського та НК-3 і скид її в МК.	2
			2. Подача води із НК-3 на зволоження земель господарства СВК «Україна».
		СО 6	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. В. Чорновола та з НК-2 і скид її в МК.	5
			2. Подача води із НК-2 на зволоження земель господарства ПСП ім. Д. Галицького.
		СО 7	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Котовського та з НК-3 і скид її в МК.	2
			2. Подача води із НК-3 на зволоження земель господарства ПСП ім. Котовського.
		СО 8	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. В. Чорновола та з НК-2 і скид її в МК.	2,500
			2. Подача води із НК-2 та УК-1 на зволоження земель господарства ПСП ім. В. Чорновола.
		СО 9	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Б. Хмельницького та з НК-3 і скид її в МК.	2
			2. Подача води із НК-3 на зволоження земель господарства ПСП ім. Котовського.
		СО 10	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства СВК «Пересопницький» та з НК-4 і скид її в МК.	3,250
			2. Подача води із НК-4 назволоження земель господарства СВК «Пересопницький».
		СО 11	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Б. Хмельницького та з НК-1 і скид її в МК.	2,750
			2. Подача води із НК-1 на зволоження земель господарства ПСП ім. Б. Хмельницького.
		СО 12	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства СВК «Волинь» та з НК-4 і скид її в МК.	5
			2. Подача води із НК-4 на зволоження земель господарства СВК «Пересопницький».
		СО 13	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Коцюбинського та з НК-1 і скид її в МК.	3,250
			2. Подача води із НК-1 на зволоження земель господарства ПСП ім. Б. Хмельницького.
		СО 14	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. С. Крушельницької та з НК-4 і скид її в МК.	4,250
			2. Подача води із НК-4 на зволоження земель господарства СВК «Волинь».
		СО 15	1. Приймання надлишкової води з осушених земель господарства ПСП ім. Коцюбинського та з НК-1 і скид її в МК.	2,500
			2. Подача води із НК-1 на зволоження земель господарства ПСП ім. Коцюбинського.
Всього	45,500
3.	Нагорно-ловчі	НК 1	1. Приймання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод із прилеглих територій та УК-3 і транспортування води в НК-2.	12,7
			2. Транспортування води із зволожувального каналу УК-3 і подає її у бокові збирачі СО-15; - 13; - 11.
		НК 2	1. Приймання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод із прилеглих територій та з НК-4 і транспортування їх в МК.	11
			2. Транспортування води із зволожувального каналу УК-1 т через провідні канали СО-8; - 6; - 4; - 2, у Мк
		НК 3	1. Приймання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод із прилеглих територій та з НК-1 і транспортування їх в МК.	12,35
			2. Транспортування води із зволожувального каналу НК-1 та через бокові збирачі СО-9; - 7; - 5; - 3; - 1, в МК.
		НК 4	1. Приймання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод із прилеглих територій та з УК-4; - 1 і транспортування їх в НК-2.	9
			2. Транспортування води із УК-4 для зволоження господарств і подає її через бокові збирачі СО-14; - 12; 10, та УК-1-2 в НК-2.
Всього	45,050
4.	Зволожувальні	УК 1	1. Транспортування води для зволоження з (МК) магістрального каналу у нагірноловильний канал НК-2 та в колектори для зволоження частини земель ПСП ім. В. Чорновола.	5
			2. При зволоженні отримує воду із МК і подає її у нагірноловчий канал НК-2.
		УК 2	1. Транспортування води для зволоження з (МК) магістрального каналу у нагірноловильний канал НК-2, та в колектори для зволоження частини земель ПСП ім. В. Чорновола.	5,6
			2. При зволоженні отримує воду із МК і подає її у нагірноловчий канал НК-2.
		УК-3	1. Транспортування води для зволоження з (МК) магістрального каналу у нагірноловильний канал НК - 1,3 та в колектори для зволоження частини земель ПСП ім. М. Коцюбинського.	4,4
			2. Канал осушення не здійснює, він працює тільки на зволоження, тому осушення відсутнє
		УК-4	1. Транспортування води для зволоження з (МК) магістрального каналу у нагірноловильний канал НК - 4,2 та в колектори для зволоження частини земель ПСП ім. С. Крушельницької.	6
			2. Канал осушення не здійснює, він працює тільки на зволоження, тому осушення відсутнє.
Всього	21
Разом	138,550

Таблиця 1.8. Відомість господарських каналів на осушувально-зволожувальній системі ПСП ім. С. Крушельницької

№ з/п	Найменування каналу	Позначення на плані	Функціональне призначення для режиму осушення (1) і режиму зволоження (2)	Протяжність, км
1.	Відкритий колектор	СО-14.1	1. Відводить надлишкової воду з частини поля №1 під соняшник.	2,70
			2. Постачає воду на зволоження частини поля №1 під соняшник.
		СО-14.2	Відводить надлишкову воду з частини поля №1 під соняшник.	2,65
			Постачає воду на зволоження частини поля №1 під соняшник.
		СО-14.3	Відводить надлишкову воду з поля №2 під столовий буряк.	2,60
			Постачає воду на зволоження на поле №2 під столовий буряк.
		СО-14.4	Відводить надлишкову воду з поля №3 під ярі (зерно).	2,50
			Постачає воду на зволоження на поле №3 під ярі (зерно).
		СО-14.5	Відводить надлишкову воду з поля №4 під картоплю.	2,45
			Постачає воду на зволоження на поле №4 під картоплю.
		СО-14.6	Відводить надлишкову воду з поля №5 під цукровий буряк.	2,35
			Постачає воду на зволоження на поле №5 під цукровий буряк.
		СО-14.7	Відводить надлишкову воду з поля №6 під цукровий буряк.	2,30
			Постачає воду на зволоження на поле №6 під цукровий.
Всього	17,55
Разом	17,55

К_і = А_і / А_тип , (1.1)

де К_і - коефіцієнт перерахунку площ;

А_і - площа нетто іншого господарства;

А_тип - площа нетто типового господарства.

Таблиця 1.9. Відомість господарських каналів на осушувально-зволождувальній системі

№ з/п	Найменування землекористувачів	Площа, га, нетто	Коефіцієнт перерахунку Кі.	Протяжність, км.
				Відкритих колекторів
1.	ПСП ім.С. Крушельницької	900	1,0	17,55
2.	СВК «Волинь»	1187	1,32	23,17
3.	ПСП ім. М. Коцюбинського	1567	1,74	30,54
4.	СВК «Пересопницький»	1426	1,58	27,73
5.	ПСП ім. Б. Хмельницького	1450	1,61	28,26
6.	ПСП ім. В. Чорновола	1350	1,50	26,33
7.	ПСП ім. Котовського	1135	1,26	22,11
8.	ПСП ім. Д. Галицького	1325	1,47	25,80
9.	СВК «Україна»	1158	1,29	22,64
10.	ПСП ім. І. Мазепи	1116	1,24	21,76
Всього	12714	14,01	245,89

Гідротехнічні споруди на меліоративній мережі

Гідротехнічні споруди і їх призначення для зрошення і осушення даної системи приведені в табличній формі (таб. 1.10.)

Таблиця 1.10. Відомість гідротехнічних споруд на міжгосподарській мережі

№ з/п	Найменування споруди	Позначення на плані	Функціональне призначення для режиму зволоження (2) і режиму осушення (1)	Місце розташування
1.	Русловий шлюз-регулятор	РШ №1	1. Споруда призначена для підтримання рівня води в МК і регулювання витрати води, що скидається за межі системи.	МК, ПК0+50
			2.Підтримання рівня води при зволоженні в МК і забезпечує санітарну витрату води вканалі, що скидається у водоприймач.
		РШ №2	1. Споруда призначена для підтримання рівня води в МК і забезпечення витрати води через МК від РШ1 до РШ2 в річку.	МК, ПК15+00
			2. Регулювання рівня води витрату при зволоженні в МК, що передається РШ1 і одночасно виконує функцію переїзду.
		РШ №3	1. Споруда призначена для підтримання необхідного рівня води в МК і пропуск води через РШ2 та РШ2 в річку.	МК, ПК27+00
			2..Підтримання рівня води при зволоженні в МК, регулює подачу води на РШ2 і забезпечує подачу води у зволожувальні канали УК-4, УК-3.
	Всього	3
2.	Регулятор трубчастий з коробчастим затвором і переїздом	РТК(П) №1	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-1 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-1
			2.Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-1.
		РТК(П) №2	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-2 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-2
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-2.
		РТК(П) №3	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-3 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-3
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-3.
		РТК(П) №4	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-4 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-4
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-4.
		РТК(П) №5	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-5 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-5
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-5.
		РТК(П) №6	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-6 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-6
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-6.
		РТК(П) №7	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-7 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-7
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-7.
		РТК(П) №8	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-8 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-8
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-8.
		РТК(П) №9	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-11 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-11
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-11.
		РТК(П) №10	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-10 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-10
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-10.
		РТК(П) №11	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-13 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-13
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-13.
		РТК(П) №12	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-12 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-12
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-12.
		РТК(П) №13	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-15 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-15
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-15.
		РТК(П) №14	1. Забезпечення регулювання рівня води в СО-14 при осушенні та пропуску води в МК.	В голові СО-14
			2. Підтримання необхідного рівня води в каналі СО-14.
	Всього	14
3.	Водовипуск трубчастий з переїздом	ВТ(П) №1	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-4
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-2 у СО-4.
		ВТ(П) №2	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-3
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-3 у СО-3.
		ВТ(П) №3	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-6
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-2 у СО-6.
		ВТ(П) №4	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-5
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-3 у СО-5.
		ВТ(П) №5	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-8
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із УК-1 на ПСП ім. В. Чорновола.
		ВТ(П) №6	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-7
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-3 у СО-7
		ВТ(П) №7	1.В режимі осушення вони не працюють.	В голові УК-2
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із МК у УК-2.
		ВТ(П) №8	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-9
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із МК у СО-9.
		ВТ(П) №9	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-9
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-3 у СО-9.
		ВТ(П) №10	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-11
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-1 у СО-11.
		ВТ(П) №11	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-10
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-4у СО-10.
		ВТ(П) №12	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-13
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-1 у СО-13.
		ВТ(П) №13	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-12
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-4 в СО-12.
		ВТ(П) №14	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-15
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-1 у СО-15.
		ВТ(П) №15	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці СО-14
			2 Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із НК-4 у СО-14.
		ВТ(П) №16	1.В режимі осушення вони не працюють.	В голові УК-4
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із УК-4 на ПСП ім. С. Крушельницької.
		ВТ(П) №17	1.В режимі осушення вони не працюють.	В голові УК-3
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із УК-3 на ПСП ім. М. Коцюбинського.
		ВТ(П) №18	1.В режимі осушення вони не працюють.	В кінці УК-3
			2. Забезпечує при зволоженні подачу води і регулює витрату води із УК-3 на ПСП ім. М. Коцюбинського.
	Всього	18
5.	Міст пішохідний	МП №1	Призначений для переходу людей через НК-1 з населеного пункту с. Степанівка на ПСП ім. М. Коцюбинського.	В голові НК-1
		МП №2	Призначений для переходу людей через НК-4 з населеного пункту с. Ясиневичі на СВК «Пересопницбкий».	В голові НК-4
	Всього	2
6.	Переїзд трубчастий	ПТ №1	Призначений для переїзду через УК-4 на ПСП ім. С. Крушельницької.	В голові УК-4
		ПТ №2	Призначений для переїзду з населеного пункту с. Дубровець на ПСП ім. Д. Галиького.	В голові НК-2
	Всього	2
	Разом усіх споруд	39

Таблиця 1.11. Відомість гідротехнічних споруд на господарській мережі ПСп ім. «Крушельницької»

№ з/п	Найменування споруди	Позначення на плані	Функціональне призначення для режиму осушення (1) і режиму зволоження (2)	Місце розташування
1.	Регулятор трубчастий з затвором і переїздом	РТК(П) №1	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-1, з поля 1 (cоняшник) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-1.	В голові СО-14-1
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 1 (соняшник) в колектор СО-14-1 з каналу СО-14.
		РТК(П) №2	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-2, з поля 1 (cоняшник) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-2.	В голові СО-14-2
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 1 (cоняшник) в колектор СО-14-2 з каналу СО-14.
		РТК(П) №3	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-3, з поля 2 (столовий буряк) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-3.	В голові СО-14-3
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 2 (столовий буряк) СО-14-3 з каналу СО-14.
		РТК(П) №4	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-4, з поля 3 (ярі (зерно)) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-4	В голові СО-14-4
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 3 (ярі (зерно)) в колектор СО-14-4 з каналу СО-14.
		РТК(П) №5	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-5 з поля 4 (картопля) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-5.	В голові СО-14-5
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 4 (картопля) в колектор СО-14-5 з каналу СО-14.
		РТК(П) №6	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-6, з поля 5 (ярі (зерно) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-6.	В голові СО-14-6
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 5 (цукровий буряк) в колектор СО-14-6 з каналу СО-14.
		РТК(П) №7	1. Пропуск надлишкової води з колектора СО-14-7, з поля 6 (цукровий буряк) в канал СО-14 і регулювання рівня води в каналі СО-14-7.	В голові СО-14-7
			2. Регулювання витрати води для зволоження на поле 6 (цукровий буряк) в колектор СО-14-7 з каналу СО-14.
	Всього	7
2.	Водовипуск трубчастий з переїздом	ВТ(П) №1	1. Регулювання рівня води на поле 1 (соняшник) в колекторі СО-14-1 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-1
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 1 (соняшник) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-1.
		ВТ(П) №2	1. Регулювання рівня води на поле 1 (соняшник) в колекторі СО-14-2 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-2
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 1 (соняшник) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-2.
		ВТ(П) №3	1. Регулювання рівня води на поле 2 (столовий буряк) в колекторі СО-14-3 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-3
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 2 (столовий буряк) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-3.
		ВТ(П) №4	1. Регулювання рівня води на поле 3 (ярі(зернові)) в колекторі СО-14-4 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-4
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 3 (ярі (зернові)) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-4.
		ВТ(П) №5	1. Регулювання рівня води на поле 4 (ярі (зернові)) в колекторі СО-14-5 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-5
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 4 (картопля) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-5.
		ВТ(П) №6	1. Регулювання рівня води на поле 5 (цукровий буряк) в колекторі СО-14-6 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-6
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 5 (цукровий буряк) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-6.
		ВТ(П) №7	1. Регулювання рівня води на поле 6 (цукровий буряк) в колекторі СО-14-7 з каналу СО-14, в зволоженні участі не бере.	В кінці СО-14-7
			2. Пропуск і регулюлювання витрати води для поля 6 (цукровий буряк) з каналу СО-14 в зволожувально-осушувальний колектор СО-14-7.
	Всього	7
3.	Переїзд трубчастий	ПТ №1	Призначений для переїзду з НК-4 на СО-14.	В кінці СО-14
	Всього	1
4.	Міст пішохідний	МП №1	Призначений для переходу людей через УК-4 на ПСП ім. С. Крушельницької.	В голові УК-4
	Всього	1
	Разом усіх споруд	16

На підставі відомості гідротехнічних споруд у типовому господарстві визначають кількість споруд на всій системі у розрізі всіх господарств. Для цього використовують коефіцієнт співвідношення площ аналогічно до визначення протяжності каналів (формула 1.1).

Результати перерахунку кількості споруд на внутрігосподарській мережі подають у таблиці 1.12.

Таблиця 1.12. Відомість гідротехнічних споруд на господарській мережі осушувально-зволожувальної системи

№ з/п	Найменування Землекористувачів	Кі	Кількість, шт.
			РТК(П)	ВТ(П)	ПТ	МП
1.	ПСП ім.С. Крушельницької	1,0	7	7	1	1
2.	СВК «Волинь»	1,32	9,24	9,24	1,32	1,32
3.	ПСП ім. М. Коцюбинського	1,74	12,18	12,18	1,74	1,74
4.	СВК «Пересопницький»	1,58	11,06	11,06	1,58	1,58
5.	ПСП ім. Б. Хмельницького	1,61	11,27	11,27	1,61	1,61
6.	ПСП ім. В. Чорновола	1,50	10,50	10,50	1,50	1,50
7.	ПСП ім. Котовського	1,26	8,82	8,82	1,26	1,26
8.	ПСП ім. Д. Галицького	1,47	10,29	10,29	1,47	1,47
9.	СВК «Україна»	1,29	9,03	9,03	1,29	1,29
10.	ПСП ім. І. Мазепи	1,24	8,68	8,68	1,24	1,24
Всього	11443	14,01	91,07	91,07	13,01	13,01

Регулююча мережа

У курсовій роботі ми ведемо характеристику регулюючої мережі з типом дренажу (гончарний). Стан дренажу: дренаж придатний до використання і є в задовільному стані для використання.

Рис. 2. Шахтний колодязь

1 - фільтр; 2 - відмостка; 3 - глиняний замок.

Шахтні колодязі (рис. 2) виконують з бетону, залізобетону, цегли, буту і дерева. Вони застосовуються для прийому безнапірних вод, при відносно невеликій глибині їх залягання (приблизно до 40 м). Найчастіше шахтні колодязі не доводяться до водоупору (колодязі недосконалого типу). Тоді вони приймають воду в основному через днище і частково через отвори в стінках. Шахтні колодязі мають значну площу поперечного перетину і малу довжину вертикальної частини. На дні шахтних колодязів для запобігання попаданнюв ни частинок ґрунту укладають піщаногравійний фільтр.



1. Магістральний канал (ГД) - призначений для прийому води з відкритих каналів і закритих колекторів і транспортують її за межі осушувальної території.

2. Провідні канали (1Д, 2Д.) - проектують по пониженим місцям, прямолінійними з мінімальним числом поворотів. Кути сполучення каналів між собою повинні становити 60-90? в напрямку руху води. Відстань між бічними каналами залежить від рельєфу місцевості і становить більше 300-400 м.

3. Закриті дренажні колектори - призначені для транспортування води від дрен до відкритих каналів. Проектують по пониженим ділянкам рельєфу. Довжина дренажних колекторів залежить від характеру рельєфу і похилу місцевості і коливається від 300 до 1000 м. Відстань між дренажними колекторами становить від 50 до 400 м і залежить від схеми підключення дрен.

4. Регулюючі дрени - призначені для зниження РГВ і можуть підключатись дренажного колектора з однієї сторони або з двох. Мінімальна довжина дрен Lmin=50 м, максимальна - Lmax=200 м. Кут сполучення дрен з колектором - 60-90?. Регулюючі дрени проектуються по повздовжній або поперечній схемах. При похилі і<0,002 дрени проектуються вздовж лінії току, при і>0,002- в поперек лінії току.



Рис. 3. До визначення параметрів гончарного дренажу

Основні параметри гончарного дренажу:

1. Діаметр 75-250 мм (зазвичай використовують труби діаметром 75 мм).

2. Довжина (Lmin=50 м, Lmin=50 м).

3. Мінімальний похил і=0,002.

4. Глибина закладки дрен (Ндр=1,2 м).

5. Відстань між дренами.

Визначається за формулою:

м

Остаточно приймаємо відстань між дренами Е, м. Тоді, з плану масштабом вибираємо дренажну систему і проектуємо гончарні дрени з визначеною відстанню Е. По вибраному дренажу колектора розбиваємо пікетаж. Пікет «0» в гирлі дренажного колектора.

Гідравлічний розрахунок дренажного колектора

Мета гідравлічного розрахунку: визначити діаметр колектора, починаючи від верхів'я і встановити місце зміни його на більший стандартний. Для виконання гідравлічного розрахунку необхідно знати проектний похил дна дренажного колектора та розрахунковий модуль дренажного стоку.

Витрата, яку пропустить колектор:

, л/с

де - витрата колектора в гирлі, л/с;

- розрахунковий модуль дренажного стоку на передпосівний період, л/с*га;

F - площа, яку обслуговує колектор,

, л/с,

де q_Т - модуль стоку передпосівного періоду 10% забезпеченості;

к_о - коефіцієнт, який залежить від середньорічної норми опадів;

к_в - коефіцієнт, який залежить від водопроникності ґрунту;

к_Е - коефіцієнт, який залежить від розрахункової віддалі між дренами.

Оптимальні відстані між ганчарними дренами на мінеральних ґрунтах України

Вміст частинок грунту діаметром менше 0,05 мм	Відстань між дренами при ухилі місцевості, м
	менше 0,005	0,005…0,3	більше 0,03
100…80	10…15	11…14	15…20
80…60	13…15	14…16	20…22
60…40	15…18	16…20	22…27
40…30	18…20	20…22	27…30
30…20	20…23	22…25	30…34
20…10	23…25	25…27	34…37
10…00	25…30	27…33	37…45

Відстань між дренами на торфяниках

Міцність шару торфу, м	Відстань між дренами. М
	на болотах, не утримуючих деревяний та тростинковий торф	на болотах, утримуючих деревяний та тростинковий торф
	При ступені розкладання торфа, %
	>40	<40	>40	<40
Торфяникі, прокладені водонепроникними грунтами
0,6…0,9	20	21…22	23	24…25
0,9…1,2	20	23…24	25	26…27
1,2…1,5	24	25…26	27	28…29
Торфяникі, прокладені водонепроникними грунтами
0,6…0,9	24	25…26	27	28…29
0,9…1,2	26	27…28	29	30…31
1,2…1,5	28	29…30	31	32…33
1,5 і більше	30	31…32	33	34…35

Для встановлення такого дренажу використовують багатоківшеві екскаватори, за допомогою яких викопують траншею шириною 0,5 м, на дно вкладають трубки, встановлюють фільтр і засипають траншею викопаним ґрунтом. Засипку дрен зазвичай виконують в два етапи: з початку заложені трубки присипають гумусовим шаром ґрунту товщиною 20…30 см, зрізаним біля бровки траншеї. Це підсилює водоприймальну здатність дрен і захищає їх від пошкодження при основній засипці. Заключну засипку вмкопаним ґрунтом виконують бульдозерами. Не допускається закладання труб в траншею з водою.

Рис. 4. Влашування гончарного дренажу.

1. Трактор.

2. Землерийний робочий орган.

3. Бункер.

4. Касета з трубами.

5. Жолоб для подачі труб.

6. Гончарна дрена.



Рис. 5. Чергування земляних робіт при влаштуванні закритого дренажу.

а - Відривка траншеї

б - Присипка труб гумусовим шаром

в - Кінцева засипка винятим ґрунтом

Гончарний дренаж застосовують при осушені мінеральних ґрунтів і торф'яників. Гончарні трубкі прймаємо діаметром 100 мм., і довжиною 33 см. Товщина стінок 20 мм, маса трубок 4,0 кг. Гончарні трубкі повинні бути міцними і мати правильну форму, перекіс порожнин торця трубки відносно горизонтальної оси не повинен перевищувати 3..8 мм. Трубки вкладають впритик одна до одної, при чому проміжок, який утворився між ними не повинен перевищувати 1…2 мм., для чого трубки в траншеї і підганяють вручну. Якість укладки трубок перевіряють таким способом - дренаж вважають якісно вкладеним, якщо підняття однієї трубки призводить до підняття трьох - п'яти сусідніх трубок.

Рис. 6. Гончарні труби.

а - в - циліндричні і грановані.

б. - перфоровані.

г. - рифлена.



Рис. 7. Спосіб з'єднання дрен з коллектором

а - Внахльост

б - Впритик

1 - Труба коллектора

2 - Труба дрени

3 - Заглушка

Важливим питанням при проектувані осушувальних систем являється правильне визначення глибини залягання дрен і відстані між ними, від яких залежить як інтенсивність осушення, так і вартість будівництва, і відповідно економічна ефективність дренажу. Глибину залягання дрен і відстані між ними визначають виходячи з умов забезпечення необхідного зниження рівня ґрунтових вод в задані строки.

Глибина залягання регулюючих дрен повинна бути більшою необхідного пониження рівня ґрунтових вод (норми осушення). Крім того, глибина залягання гончарних дрен повинна бути більшою за глибину промерзання ґрунту. На торфяних ґрунтах глибину заложення дрен приймають з врахуванням осадкі торфа. Оптимальну глибину заложення гончарних дрен на торфяних ґрунтах складає 1,1 м.

Відстань між дренами залежить від таких факторів:

Водно-фізичних властивостей ґрунту, коефіцієнта фільтрації і водовіддачі.

Глибини заложення дрен.

Норми осушення.

Розрахункового часу, за який необхідно забезпечити пониження рівня ґрунтових вод.

Кліматичних факторів, кількості опадів та інтенсивності випаровування.

Топографічних умов - ухилів поверхні землі, місця розташування дренажу.

Відстань між горизонтальними дренами повинна бути такою, при якій забезпечувалось необхідне пониження рівня ґрунтових вод норми осушення в задані строки, а також враховуючи динаміку рівня ґрунтових вод і неустановленого режиму фільтрації. Відстань між дренами на торфяних ґрунтах складає 20 м.

На закритій мережі роблять колодязі різного призначення та гирла. Оглядові колодязі призначені для з"єднання ділянок закритих колекторів, які працюють у різних умовах, та спостереження за їх роботою: регулюючі - для забезпечення регулювання водно-повітряного режиму грунту на частині дренажної мережі, розміщеної вище колодязя; поглинаючі - для відведення надлишкових поверхневих вод з місцевих низин, складених, як правило, грунтами з малим коефіцієнтом фільтрації. Гирла призначені. для з «єднання закритих колекторів або окремих дрен з відкритим каналом. Конструктивна схема колодязів оглядових та гирла дренажних колекторів показана на. рис. 8, 9.

Рис. 8. Гирло дренажних колекторів Рис. 9. Оглядовий колодязь

Водоприймач

В даному курсовому проекті водоприймачем і зволожувачем є магістральний канал, вода забирається із ставка, а відводиться по МК в річку Свир`я, ставок водою нас задовольняє в цілому, по стані і водозабезпеченості. І тому можна зробити висновок, що наша осушувально-зволожувальна система забезпечена водними ресурсами і відводу води за межі системи.

Водоприймачами для осушувальної системи являються річки, канали, водосховища і інші водойми, в які надходять надлишкові води.

Водоприймачі повинні задовольняти такі вимоги:

1. Пропуск паводків і повеней без затоплення осушувальних площ, затоплення не повинно перевищувати допустимих строків.

2. Не створювати підпору в осушувальних каналах і колекторах що впадають в ньго. Тобто рівень води у водоприймачі повинен бути нищим ніж рівень в осушувальній мережі.

3. Водоприймач повинен мати стійке русло.

4. Вздовж водоприймачів передбачаються водоохоронні та лісо захищенні смуги.

2. Водний баланс активного шару ґрунту

Необхідність регулювання водного режиму активного шару ґрунту встановлюється на основі водного балансу, який в проекті розраховується для року 75% забезпеченості опадами (таблиця 2.1). Розрахунок водного балансу проводиться для кожної сільськогосподарської культури по місяцях вегетаційного періоду за формулою:

, (2.1)

де: - зміни запасів вологи в активному шарі ґрунту, м³/га;

- сумарне водоспоживання с/г культури за місяць, м³/га;

- кількість ефективних опадів за місяць, м³/га;

- запас продуктивної вологи в активному шарі ґрунту, м³/га.

Сумарне водоспоживання кожної с/г культури за вегетаційний період в м³/га визначається за формулою А.М. Янголя.

, (2.2)

де: У - урожай основної продукції даної культури, т/га (див. завдання);

K_Е - коефіцієнт, що приймається за даними таблиці;

Kgr - коефіцієнт приймається за даними таблиці;

Dср - сума середньодобових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний період, мм (див. завдання).

Отримані розрахунком величини сумарного водоспоживання за вегетаційний період розподіляються по місяцях вегетації у відповідності з відсотковим розподілом за даними таблиці. Розрахунок водоспоживання проводиться в табличній формі (табл. 2.1).

Кількість ефективних опадів (м³/га) визначається за формулою:

Pe = 10•Ke•he, (2.3)

де: h_е - шар опадів за розрахунковий період (місяць, див. завдання), мм;

K_е - коефіцієнт використання опадів, приймається 0,7…0,8.

Розрахунок об'єму ефективних опадів проводиться в табличній формі (табл. 2.3).

Таблиця 2.1. Водоспоживання сільськогосподарських культур для року 75% забезпеченості опадами

№ п/п	Культура	Коефіцієнт КЕ	Урожайність, У, т/га	Коефіцієнт, Кgr	Сума середньодобових коефіцієнтів, Dср, мм	Сумарне водоспоживання за вегетаційний період, м3/га	Водоспоживання по місяцях, ЕТcrop, м3/га
							V	VI	VII	VIII	IX
1	Соняшник	19,2	25,0	2,7	776	2575	335	618	712	901	0
2	Столовий буряк	24,6	17,0	3,1	970	3425	411	548	1096	1028	343
3	Ярі (зернові)	70,6	2,4	3,8	776	3118	780	1247	935	156	0
4	Картопля	57,1	14,9	2,7	776	2946	412	766	1061	707	0
5	Цукровий буряк	46,0	17,0	2,7	970	3401	340	510	1190	1122	238

Таблиця 2.2. Об'єм ефективно використаних опадів для року 75% забезпеченості

№ п/п	Місяці	Шар опадів, he, мм	Коефіцієнт використання опадів, Ke	Об'єм опадів, Pe, м3/га
1	Травень	38,0	0,70	266
2	Червень	44,0	0,70	308
3	Липень	60,0	0,70	420
4	Серпень	60,0	0,70	420
5	Вересень	51,0	0,70	357

Продуктивний запас вологи в активному шарі ґрунту на початку вегетаційного періоду визначається за формулою:

, м³/га (2.4)

де: A_s - середня пористість активного шару ґрунту у відсотках від об'єму (див. завдання);

h_s - потужність активного шару ґрунту, м;

- середня вологість активного шару ґрунту у відсотках від повної вологоємкості на початку вегетаційного періоду;

- середня мінімально допустима для с/г культури вологість активного шару ґрунту у відсотках від повної вологоємкості.

Значення потужності активного шару h_s та середню та мінімальну вологість активного шару ґрунту і .

Розрахунок продуктивного запасу вологи в активному шарі ґрунту проводиться в табличній формі (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Продуктивний запас вологи в активному шарі ґрунту на початку вегетаційного періоду

№ п/п	Найменування культур	Потужність активного шару ґрунту, hS, м	Середня пористість, AS, %	Початкова вологість ґрунту, , %	Мінімально допустима вологість, , %	Різниця в%	Продуктивний запас вологи, м3/га
1	Соняшник	1,00	91,00	88	75	13	1183,00
2	Столовий буряк	0,90	91,00	90	78	12	982,80
3	Ярі (зернові)	0,80	91,00	90	80	10	728,00
4	Картопля	1,00	91,00	88	75	13	1183,00
5	Цукровий буряк	1,00	91,00	90	75	15	1365,00

Приклад розрахунку. Розрахунок водного балансу активного шару ґрунту по місяцях вегетаційного періоду для кожної культури проводимо в табл. 2.4.

В розрахунку використовують отримані значення ЕТ_crop і Р_е дані табл. 2.4 і 2.5 і заповнюють перші дві графи (2 і 3, 6 і 7 і т. п.) кожного місяця. Приймаємо, що на початок вегетаційного періоду для кожної культури продуктивними запасами вологи будуть запаси, розраховані в табл. 2.3. Значення цих запасів вологи переносимо з табл. 2.3 в табл. 2.4, графа 4. Після цього проводимо розрахунок водного балансу по місяцях за формулою 2.1.

Сільськогосподарська культура: столовий буряк.

Розрахунковий період: травень

Вихідні дані:

м³/га; м³/га; м³/га;

Розрахунок:

м³/га,

Аналіз: Опади за травень Ре покривають витрати на випаровування та споживання. Тому рослинами частково споживається (витрачається) запас продуктивної вологи в об'ємі 0 м³/га. Залишок продуктивної вологи - 838м³/га, не використаний у травні, заносимо в графу 8 »«, як запас продуктивної вологи в ґрунті на початок червня.

Розрахунковий період: червень

Вихідні дані:

м³/га; м³/га; м³/га;

Розрахунок:

м³/га;

Аналіз: Опади Ре за червень, не забезпечують необхідних витрат води на водоспоживання (ETcrop). Тому рослинами частково спожитий запас продуктивної вологи із ґрунту - 0 м³/га. Залишок запасу продуктивної вологи в ґрунті величиною залишку в - 598 м³/га переходить на споживання на наступний відрізок вегетації. Цей залишок заносимо в графу 12 »«, як запас продуктивної вологи на початок липня.

Розрахунковий період: липень

Вихідні дані:

м³/га; м³/га; м³/га;

Розрахунок:

м³/га;

Аналіз: Отримане значення знак «+», показує на недостатню кількість вологи на водоспоживання столових буряків в серпні, яку необхідно додатково подати в грунт. Величина «+78» записується в графу 13 »« серпня місяця із вказаним знаком.

Розрахунковий період: серпень

Вихідні дані:

м³/га; м³/га; м³/га; тому що запас продуктивної вологи в грунті повністю витрачений в липні.

Розрахунок:

м³/га

Аналіз: Отримане значення знак «+», показує на недостатню кількість вологи на водоспоживання цукрових буряків в серпні, яку необхідно додатково подати в грунт. Величина «+608» записується в графу 17 »« серпня місяця із вказаним знаком.

Розрахунковий період: вересень

Вихідні дані:

м³/га; м³/га; м³/га; тому що запас продуктивної вологи в грунті повністю витрачений в серпні.

Розрахунок:

м³/га.

Аналіз: У вересні опади (Ре) покривають витрати води на випаровування та споживання, а також поповнюють запас продуктивної вологи в грунті на кінець вересня. Запас вологи з вересня в об'ємі «14 м³/га» переходить на початок жовтня. В такому випадку в граві 21 »« ставиться прочерк. Це значення «14» ми записали б в графу жовтня, якби цей місяць входить у вегетаційний період вирощування столових буряків.

Сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма для столових буряків в даному випадку складе:

, м³/га

У тих випадках розрахунку, коли на початок вегетаційного періоду, в травні, об'єм ефективних опадів перевищує водоспоживання, тобто PeV > ETcropV, то продуктивний запас вологи в ґрунті повністю переходить на наступний місяць, а значення запасу « м³/га» переносимо в гр. 4. Надлишок вологи (PeV - ETcropV) записуємо в графу 5 «±« зі знаком мінус, який вказує на необхідність скиду надлишку води (240 - 200 = 40м³/га). В наступні відрізки вегетаційного періоду (місяці) розрахунок водоспоживання інших сільськогосподарських культур проводиться аналогічно. При підрахунку сумарної за вегетаційний період зволожувальної норми надлишковий об'єм (м³/га) не враховується, оскільки цей надлишок води вже відведений каналами за межі системи.

Таблиця 2.4. Розрахунок водного балансу активного шару ґрунту для року 75% забезпеченості по опадах

Назви культур	Елементи водного балансу активного шару ґрунту по місяцях вегетації в м3/га	Сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма, м3/га
	травень	червень	липень	серпень	вересень
	ETcrop	Pe	Wnact	±Wact	ETcrop	Pe	Wnact	±Wact	ETcrop	Pe	Wnact	±Wact	ETcrop	Pe	Wnact	±Wact	ETcrop	Pe	Wnact	±Wact
Соняшник	335	266	1183	0	618	308	1114	0	721	420	804	0	901	420	503	0	0	357	22	0	0
Столовий буряк	411	266	983	0	548	308	838	0	1096	420	598	78	1028	420	0	608	343	357	0	0	686
Ярі (зернові)	780	266	728	0	1247	308	214	725	935	420	0	515	156	420	0	0	0	357	264	0	1240
Картопля	412	266	1183	0	766	308	1037	0	1061	420	579	62	707	420	0	287	0	357	0	0	349
Цукровий буряк	340	266	1365	0	510	308	1291	0	1190	420	1089	0	1122	420	318	384	238	357	0	0	384

3. Режим зволоження ґрунтів в посушливі періоди

Режим зволоження ґрунтів являє собою сукупність числа, строків і норм зволоження ґрунтів під різними сільськогосподарськими культурами розробляється на основі воднобалансових розрахунків.

Розрахунок проводимо в табличній формі (табл. 3.1).

Заповнення таблиці 3.1 проводиться в такому порядку. В графу 2 записуються тільки ті культури, які по водному балансу (табл. 3.4) потребують додаткового зволоження. В таблицю не включаються також ті культури, сумарна за вегетаційний період зволожувальна норма яких складає менше 200 м³/га, рахуючи, що цей недостаток вологи буде покрито за рахунок попереднього шлюзування.

Визначають площу під культурою (графа 3):

, (3.1)

де: Аntc - площа нетто системи (табл. 1.1);

n_К - кількість полів під даною культурою в сівозміні;