Технічні вимоги до точності розташування поверхонь в кресленнях деталей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технічні вимоги до точності розташування поверхонь в кресленнях деталей

Геометрична точність будь-якої деталі характеризується не тільки точністю окремих розмірів, але й точністю взаємного розташування поверхонь, що їх утворюють.

При призначенні технічних вимог з розташування поверхонь в кресленнях деталей необхідно керуватися такими правилами [1].

Правило 1. Для того щоб забезпечити однозначне положення бокових сторін деталі (чи заготовки), що представляє собою плоску фігуру з n сторонами і номінально прямими кутами, необхідно і достатньо задати в кресленні (n - 1) технічних вимог розташування сторін, серед яких обов'язково повинна бути одна технічна вимога - допуск перпендикулярності двох сторін. Решта вимог можуть регламентувати або перпендикулярність, або паралельність інших сторін.

Примітки:

1. Вимога паралельності сторін може бути не задана безпосередньо, але тоді розуміється, що допуск паралельності дорівнює допуску на розмір між цими сторонами.

2. Мінімально необхідне число технічних вимог щодо розташування сторін для плоских фігур дорівнює одиниці - це допуск перпендикулярності двох сторін.

3. Правило 1 (з примітками 1, 2) відноситься не тільки до плоских фігур (деталей), але й до плоских проекцій просторових тіл і, зокрема, до проекцій корпусних деталей.

Правило 2. Для того щоб забезпечити однозначне положення поверхонь тіла обертання, що має всього n поверхонь, в тому числі m циліндричних поверхонь, необхідно і достатньо задати в кресленні (n - 1) технічних вимог: допусків перпендикулярності та паралельності поверхонь, серед яких обов'язково повинна бути одна технічна вимога - допуск перпендикулярності торця відносно осі циліндричної поверхні, а також (m - 1) технічних вимог - допусків співвісності циліндричних поверхонь.

Примітки:

1. Вимога паралельності торцевих поверхонь може бути не задана безпосередньо, але тоді розуміється, що допуск паралельності дорівнює допуску на розмір між торцевими поверхнями.

2. Мінімально необхідна кількість технічних вимог для деталі типу тіла обертання дорівнює m, серед яких одна вимога - допуск перпендикулярності якого-небудь торця відносно осі однієї з циліндричних поверхонь і (m - 1) - допуски співвісностей.

3. Правило 2 (з примітками 1, 2) поширюється також на різні співвісні отвори корпусних деталей.

Правило 3. Для того щоб забезпечити однозначне положення поверхонь тривимірної (корпусної) деталі, що має n номінально перпендикулярних плоских поверхонь і осей, необхідно і достатньо задати (2n - 3) технічних вимог розташування поверхонь, серед яких обов'язково повинно бути три вимоги - допуски перпендикулярності трьох поверхонь, які створюють просторову ортогональну систему координат. Решта вимог або перпендикулярності, або паралельності інших поверхонь деталі.

Примітки:

1. Вимога паралельності поверхонь може бути не задана безпосередньо, але тоді розуміється, що допуск паралельності дорівнює допуску на розміри між цими поверхнями. Отже, мінімально необхідне число технічних вимог розташування поверхонь для корпусної деталі дорівнює трьом - це вимога перпендикулярності трьох сторін деталі.

2. При заданні технічних вимог паралельності яких-небудь плоских поверхонь необхідно вказувати допуски паралельності в двох взаємно перпендикулярних напрямках, і при підрахунках числа заданих вимог кожне з них вважається самостійним.

3. При заданні технічних вимог перпендикулярності осі циліндричного отвору до площини потрібно вказувати допуски перпендикулярності в двох взаємно перпендикулярних напрямках, і при підрахунку числа заданих вимог кожне з них вважається самостійним.

Два останніх правила потрібно використовувати як при розробці креслень деталей, так і при їх технологічному контролі. Правила дозволяють деякою мірою формалізувати контроль креслень, що дозволяє використовувати ЕОМ для такого контролю.

Розглянуті положення є основоположними, оскільки дозволяють у подальшому розглядати розмірні ланцюги відхилень розташування тривимірних (просторових) деталей по їх звичайних проекціях, тобто по плоских фігурах. Необхідно відмітити, що в робочих кресленнях число технічних вимог майже завжди виявляється меншим, ніж того вимагає теорія. Це спостерігається тому, що частина технічних вимог - допусків паралельності - не задається, якщо того не потребує службове призначення деталі, і розуміється заданим в межах допусків на розміри, що зв'язують дві номінально паралельні поверхні. Інша частина технічних вимог або застерігається відповідними стандартами, або розуміється заданою в межах нормалей, прийнятих в галузі чи на окремому підприємстві. І тільки найбільш відповідальні технічні вимоги, що впливають на працездатність деталі, механізму чи всієї машини, застерігаються в робочому кресленні. При цьому завжди необхідно пам'ятати, що відсутність в кресленні технічних вимог розташування поверхонь не означає, що поверхні можуть бути розташовані довільно, оскільки конфігурація деталі при цьому не може вважатись заданою однозначно.

Допуски на розташування поверхонь призначаються згідно з ГОСТ 24643, не-вказані допуски розташування поверхонь призначаються згідно з ГОСТ 25069.

Для визначення допусків на розміри, що координують осі отворів (рис. 1) [2] використовуються табличні значення граничних відхилень згідно з ГОСТ 14140. Допуски розташування осей кріпильних отворів повинні забезпечувати можливість складання виробів, що з'єднуються кріпильними деталями. В несиметричних деталях точність розташування поверхонь посередньо обмежується допусками розмірів, що координують відносно інших баз елементи, які розглядаються.

Рис. 1. До визначення допусків на розміри , що координують осі отворів в прямокутній (а-е) і полярній (ж-і) системах координат

Для визначення невказаних допусків співвісності, симетричності, перетину та перекосу осей використовуються такі формули [2]:

· для відхилення від співвісності однієї поверхні відносно іншої (при суміжному і вписаному розташуванні елементів) (рис. 2, а):

Т_с =

поверхні відносно загальної осі (при рознесеному розташуванні елементів) (рис. 2, б):

Т_c.o. = 0,5

· для відхилення від симетричності одного елемента відносно іншого чи відносно загальної площини симетрії інших елементів (при суміжному і вписаному розташуванні елементів) (рис. 2, в):

Т_сим = Т_в,

де Т_В = В_max - B_min;

· для декількох елементів відносно їх загальної площини симетрії (при розташуванні елементів) (рис. 2, г):

Т_сим = 0,5Т_в;

· для відхилення від перетину осей (рис. 2, д):

Т_п = Т_В.

· Невказані допуски відхилення від паралельності визначаються за формулами:

· для площин (рис. 2, е, ж):

креслення деталь допуск отвір відхилення

Тпар = Т_В;

· при відхиленні площини А з меншою довжиною L_М відносно площини Б з більшою довжиною L_б (рис. 2, з):

Тпар = Т_В1 + Т_В2L_М/L_б;

· при відхиленні загальної осі отворів на довжині L відносно площини (рис. 2, і) і для осі кожного отвору на його довжині (рис. 2, к): Тпар = Т_В.

Рис. 2. До визначення невказаних допусків взаємного розташування поверхонь та осей

· Невказані допуски відхилення від паралельності та перекосу осей двох отворів обчислюються за залежністю.

якщо задана відстань між осями отворів і від осей до однієї площини (рис. 2, л):

Т_Х = Т_ВХ : Т_У = 2Т_ВУ;

· якщо відстані до осей задані від двох площин (рис. 2, м) при Т_ВХ1 = Т_ВХ2 = Т_ВУ1 = Т_ВУ2 = Т_В

- для a??45^о: Т_Х = Т_У = 2Т_В/cos;

- для 45^о 90^о: Т_Х = Т_У = 2Т_В/sin;

· якщо задано відстань між осями отворів (рис. 2, н) при Т_ВХ = Т_ВУ = Т_В:

- для = 45^о: Т_Х = Т_У = Т_В/cos;

- для 45^о 90^о: Т_Х = Т_У = Т_В/sin.

Граничні відхилення розташування поверхонь необхідно враховувати при розрахунку розмірних ланцюгів і контролювати їх виходячи із службового призначення конструкції.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Матвеев В.В. и др. Размерный анализ технологических процессов. - М.: Машиностроение, 1982. - 264 с.

2. Размерный анализ конструкций: Справочник / Под общ. ред. С.Г. Бондаренко. - К.: Техніка, 1989. - 150 с.

Размещено на Allbest.ru