Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему:

"Використання методів визначення конкурентів на основі технологічного позиціонування Д. Абелла"

План

• Вступ
• 1. Портфельний аналіз для визначення конкурентоспроможності
• 2. Тривимірна схема (модель) Д. Абелла
• 3. Приклад використання матриці Абелла
• Висновки
• Список використаної літератури
• Анотація

Вступ

Зростання конкуренції в умовах посилення впливу глобальних чинників міжнародного середовища вимагає використання дієвих методів залучення та утримання клієнтів на більшості світових ринків, а також на ринках України. Так, зазначена проблема є актуальною для ринку бізнес-освіти України, зокрема в регіональному масштабі. Особливостями діяльності на якому є: неефективність методів залучання клієнтів на програми короткотермінової бізнес-освіти поруч із загальновизнаними високими темпами зростання ринку; необхідність одночасної праці на ринках В2В та В2С; інертність цільової аудиторії регіональних підприємств щодо підвищення рівня кваліфікації та самоосвіти.

Попередній аналіз існуючих тенденцій розвитку ринку [1] дозволяє серед проблем, що перешкоджають його зростанню та задоволенню потреб реальних та потенційних споживачів, виділити невірність або недосконалість маркетингового інструментарію, що використовується. Наприклад, може бути невірно визначена цільова аудиторія - відповідно, невірно підібрані методи просування тощо. Або існує проблема невідповідності пропозиції попиту (невірно сформовано асортимент), що також впливає на результати діяльності центрів бізнес-освіти.

Для успішного функціонування будь-якого підприємства на ринку необхідно регулярно здійснювати оцінку його конкурентоспроможності. Варто зауважити, що нині відсутня єдина загальноприйнята методика оцінки конкурентоспроможності підприємства. Ряд учених розробляли методи оцінювання, серед яких можна виділити праці А. Сетейнера, А. Літла, А. Юданова, Г. Купера, Д. Абеля, М. Брахама, В. Павлової, І. Ансоффа та ін.

Для оцінки позицій підприємств, функціонуючих у конкурентному середовищі, можуть використовуватися різні методи, але особливий інтерес представляють якісні методи оцінки. Одним із головних інструментів якісного аналізу позиціонування підприємства в конкурентному середовищі є матричні методи.

матриця абелл конкурентне середовище

1. Портфельний аналіз для визначення конкурентоспроможності

Одним з основних інструментів аналізу стратегічних альтернатив на корпоративному рівні є аналіз господарського портфелю.

Портфельний аналіз - це інструмент стратегічного управління підприємством, за допомогою якого керівництво виявляє та оцінює свою господарську діяльність із метою вкладення коштів у найбільш прибуткові або перспективні її напрямки (структурні підрозділи) та скорочення або припинення інвестицій у неефективні проекти.

Портфельний аналіз призначений для ефективного вирішення таких завдань стратегічного управління:

o оцінка товарно-ринкових можливостей кожної СОБ підприємства і вибір для кожної СОБ основних напрямків діяльності;

o формулювання переліку стратегічних завдань для кожної СОБ;

o узгодження й взаємозв'язок стратегій СОБ;

o розподіл матеріальних, фінансових і кадрових ресурсів між СОБ;

o прийняття рішень про зміну господарського портфелю.

При портфельному аналізі з метою розробки стратегії кожен продукт підприємства або його господарський підрозділ розглядаються незалежно, що дозволяє порівняти їх між собою та з конкурентами.

Найпопулярнішою методикою проведення портфельного аналізу є використання матричних методів. Вони в основному зводяться до побудови двовимірних матриць (можуть бути і з більшим числом вимірів). На одній з осей двовимірної матриці відкладаються показники оцінки стану або перспектив розвитку ринку, СЗГ (частіше на вертикальній), а на другій - (частіше на горизонтальній) - показники оцінки конкурентоспроможності відповідних СОБ підприємства. На перетині шукають відповідні стратегії.

Матричний підхід міцно завоював популярність у західних дослідників менеджменту й уважається одним з найпоширеніших методів оцінки якості діяльності підприємства [1]. Початком появи матричного аналізу можна вважати 1960-ті роки, коли підсилилася роль і значення стратегічного аспекту в діяльності підприємства. Його достоїнством є те, що він дозволяє досліджувати розвиток конкуренції в динаміці.

Матриця - це модель, що може бути побудована на основі будь-яких показниківї. Найбільше поширення одержали двовимірні матриці, за допомогою яких підприємства або продукція можуть порівнюватися один з одним за такими критеріями, як темп зростання продажів, відносна конкурентна позиція, стадія життєвого циклу, частка ринку, привабливість галузі й ін.

При цьому, на думку О. Тищенка й О. Головко [3], реалізуються принципи сегментації ринку (виділення значущих критеріїв на основі аналізу зовнішнього середовища) і аналізу діяльності підприємства й узгодження (попарного зіставлення критеріїв). У моделях різних консалтингових фірм використовуються різні набори змінних на основі двовимірних матриць, у яких по одній осі фіксують значення внутрішніх факторів, а по іншій - зовнішніх.

Ансофф показує, що орієнтація тільки на ринкові вимоги при виборі нового бізнесу (продукту) не гарантує синергічного ефекту. Цей ефект виникає, коли існує зв'язок між старим бізнесом і новим.І. Ансофф вважає, що бізнес повинен визначатися на основі врахування двох факторів "продукт - ринок", головним критерієм визначення і вибору нового бізнесу по-винен стати синергічний ефект.

Абель розвиває підхід Ансоффа, пропонуючи додатковий третій фактор для визначення бізнесу - технологію. Спочатку на схемі встановлюється положення вихідного бізнесу. Потім, рухаючись від вихідного положення по трьох осях, підприємство може знайти інші сегменти ринку, інше застосування продукції для задоволення виявлених споживчих потреб або визначити можливості скорочення витрат виробництва за рахунок зміни технології виробництва і збуту продукції.

Мета застосування всіх цих моделей однакова: визначити конкурентне положення стратегічних господарських підрозділів і стратегії їхнього розвитку.

Історично у визначенні бізнесу можна виділити кілька стадій.

Спочатку бізнес визначався виходячи з продукту, що випускається: виробництво автомобілів, послуги перукарень, перевезення вантажів по залізниці і т.д. Потім Т. Левітг (Левітт) ввів поняття "маркетингова короткозорість" і стверджував, що бізнес необхідно визначати виходячи з потреб ринку, а головним критерієм вибору бізнесу є його узгодженість з вимогами ринку.

Класичним став наведений їм приклад щодо визначення бізнесу американських залізниць. На думку Т. Левітта, залізні дороги були б процвітаючою галуззю, якби використовували не продуктове визначення бізнесу - перевезення залізницею, а ринкове. З ринкових позицій залізниці повинні надавати послуги з перевезення вантажів і людей, перукарні повинні стати салонами краси і т.д. У більш пізніх дослідженнях І. Ансофф показує, що орієнтація тільки на ринкові вимоги при виборі нового бізнесу (продукту) не гарантує синергічного ефекту. Цей ефект виникає, коли існує зв'язок між старим бізнесом і новим.

Важливий момент, на який слід звернути увагу при проведенні портфельного аналізу, пов'язаний з необхідністю ретельного аналізу всіх параметрів. Так, на одному з алтайських підприємств, що виробляє поряд з іншою продукцією пральні машини, вирішили припинити виробництво пральних машин, так як У. вони не давали прибутку, їх частка на ринку була невелика. На перший погляд, ця продукція за Бостонської матриці Відноситься до товарів - (собакам). Але по другому параметру (темпи зростання ринку) пральні машини відносяться до перспективної продукції, попит на яку досить стабільний. Однак продукція, що випускається виявилася неконкурентоспроможною на ринку по ряду характеристик, тому її скоріше можна віднести до проблемних товарах: ринок перспективний, але, для отримання доходу потрібні вкладення коштів з метою модифікації продукції відповідно до вимог ринку.

Природно, що такий якісний аналіз повинен підкріплюватися кількісними (розрахунками); зокрема, необхідно скласти бізнес-план, щоб визначити, скільки саме коштів буде потрібно, на який термін і т.д. Слід пам'ятати, що, коли планується перерозподіл або вкладення коштів у певний продукт або стратегічну одиницю бізнесу, повинен бути обов'язково складений детальний бізнес-план розвитку продукту або СЕБ.

2. Тривимірна схема (модель) Д. Абелла

Тривимірна схема (модель) Д. Абелла - метод формування ринкової ніші.

Важливий крок у визначенні бізнесу й у цілому в матричному підході зроблений Д. Абеллем, який запропонував визначати область бізнесу в трьох вимірах (рис. 1).

обслуговуються групи покупців (хто?);

потреби покупців (що?);

технологія, використовувана при розробці і виробництві продукту (як?).

Рис. 1. Поле можливих стратегій (за Д. Абеллем)

Першим найважливішим критерієм оцінки по матриці Абелла є відповідність даної галузі загального спрямування діяльності компанії, з тим, щоб використовувати синергічний ефект в технології і маркетингу. Іншими критеріями вибору є привабливість галузі і "сила" бізнесу (конкурентоспроможність).

Концепція життєвого циклу товару-час перебування товару на ринку, від його виходу до остаточного відходу.

Конепція ЖЦТ полягає в неминучому витіснення існуючого товару більш досконалим. Життєвий цикл характеризує динаміку обсягів продажу й одержуваного прибутку від моменту виведення нового товару на ринок до відходу з ринку.

Особливості:

Концепція ЖЦТ виходить з того, що будь-який товар рано чи пізно витісняється з ринку іншим, більш досконалим товаром;

Тривалість ЖЦТ в цілому і його окремих фаз залежить як від самого товару, так і від конкретного ринку;

Подання про ЖЦТ дає можливість фірмі-виробнику вживати конкретних заходів щодо товару, планувати свою діяльність на перспективу;

За допомогою засобів маркетингу ЖЦТ на цільовому ринку може бути продовжений, або скорочено.

Етапи життєвого циклу товару:

Етап виведення товару на ринок-це період повільного зростання продажів у міру виходу товару на ринок. Повільне зростання продажів пояснюється наступними причинами:

Затримками, викликаними освоєнням виробничих потужностей;

Технічними проблемами;

Затримками з доведенням товару до споживачів, особливо при роздрібній торгівлі;

Небажанням покупців відмовитися від звичних товарів-аналогів.

На даному етапі підприємство або несе збитки, або отримує невеликий прибуток через незначні продажів і великих витрат на розподіл товару і стимулювання збуту. Ціни при цьому зазвичай підвищені.

Етап зростання обсягу продажів - починається після визнання товару покупцями і при швидкому збільшенні попиту на нього. На цьому етапі спостерігається зростання прибутку, оскільки витрати на стимулювання збуту припадають на більший обсяг продажу при одночасному зниженні собівартості продукції.

Для подовження цього етапу фірма робить наступні дії:

Підвищує якість новинки, покращує властивості товару, випускає її нові моделі;

Проникає в нові сегменти ринку;

Своєчасно знижує ціни;

Привертає рекламу з реклами властивостей товару на рекламу про необхідність його придбання;

Використовує нові канали розподілу.

Етап зрілості наступає в період уповільнення темпів збуту товару при насиченні ринку (коли подальша потреба у товарі забезпечується за рахунок заміщення). У виробників накопичуються запаси непроданих товарів, загострюється конкуренція, знижуються ціни, при цьому ростуть витрати на рекламу, збільшується число пільгових угод і, як наслідок, знижується прибуток, а слабкі конкуренти вибувають з боротьби. В таких умовах вишукуються способи модифікації ринку, товару і комплексу маркетингу.

Модифікація ринку передбачає збільшення споживання товару шляхом пошуку нових сегментів ринку, способів стимулювання зростання інтенсивності споживання товару клієнтами, перепозиціонування товару для підвищення його привабливості.

Модифікація товару спрямована на підвищення його якості, збільшення корисних властивостей і поліпшення зовнішнього оформлення. Підвищення якості товару полягає в підвищенні довговічності, безвідмовності роботи, ремонтопридатності або ж збільшенні, поліпшення швидкості, смаку і т.д. Цей підхід ефективний в тих випадках, коли виріб можна вдосконалити (покупці хочуть вірити і вірять твердженням про поліпшення якості). Стратегія збільшення корисних властивостей товару спрямована на пошуки засобів, що роблять товар більш універсальним, безпечнішим, зручнішим. Поліпшення зовнішнього оформлення - ще один спосіб залучення покупця до товару.

Модифікація комплексу маркетингу проводиться для придбання нових покупців наступним чином:

Зниженням ціни;

Більш дієвою рекламою;

Активним прийомом стимулювання збуту (. Висновок пільгових угод з продавцями, проведення конкурсів, поширення сувенірів, надання покупцям нових або вдосконалення існуючих послуг і т п.).

Етап занепаду - останній етап життєвого циклу товару. Падіння збуту може бути повільним або стрімким, опуститися до нульової позначки або залишитися на низькому рівні протягом багатьох років. Завдання підприємства - виявити застарілі товари та прийняти рішення або про продовження випуску, або виключення товару з виробництва.

Рішення про продовження випуску товарів іноді приймається в надії догляду конкурентів з ринку.

Рішення різко скоротити витрати (на виробниче обладнання, МТС, рекламу, НДДКР, штат продавців і т.д.), Але не згортати виробництво фірма може прийняти в розрахунку на певний збут і отримання прибутку.

За допомогою модернізації товару, зменшення ціни, зміни ФОС, СТИС нерідко вдається запобігти повному падіння попиту і навіть повернути товар в стадію зрілості, проте потім, як правило, настає глибший спад і товар вилучається з виробництва і ринку.

ЖЦТ - це базовий параметр стратегії комплексного продукту, у якому визначають процеси планування товарного асортименту і політику його поновлення. Являє собою послідовність фаз (впровадження, зростання, зрілість, спад).

На кожній з цих стадій використовуються різні інструменти маркетингу, які переслідують певні цілі:

Скоротити впровадження товару на ринок,

Розтягнути період зростання і стабілізації,

Вчасно зняти товари з виробництва.

Новатори (стадія розробка і впровадження) - мають досить високий економічний статус, користуються інформацією з різних джерел, діють під впливом власної інтуїції.

Ранні послідовники (зростання) - є лідерами в інших групах, мають високий рівень доходів, звертають увагу на інформацію в ЗМІ.

Раннє більшість (зрілість) - орієнтуються на поведінку ранніх послідовників, соціально-економічний статус вище середнього, при отриманні інформації вважають за краще використовувати думка продавців.

Пізні послідовники (зрілість) - соціально-економічний статус трохи нижче середнього, вважають за краще побачити товар у дії, чутливі до змін цін.

Консерватори (спад) - негативно ставляться до зміни в житті, соціально-економічний рівень невисокий.

Р. Купер (Cooper) розглядає використання тривимірного підходу на прикладі фірми, що виробляє обладнання для виготовлення сумішей в целюлозно-паперовій промисловості. Існування нових областей діяльності для даної компанії можна розглядати, рухаючись по трьох осях. Нові споживчі групи: хімічна промисловість, очистка нафти, харчова промисловість. У цих галузях також може бути використано вироблене компанією обладнання для виготовлення сумішей. Розширення характеристик потреб передбачає, що покупцям можуть знадобитися додаткові операції: вентиляція рідини і її відкачування, фільтрація, перемелювання і ін. Поєднання нових споживчих груп з додатковими вимогами покупців дає набір можливих напрямків розвитку бізнесу. Наприклад, компанія може розвивати функцію перемелювання для харчової та хімічної промисловості, функцію спеціального відкачування для очищення нафти в хімічній промисловості і т.д.

Кожна з цих можливостей представляє нову область для компанії. Разом з тим компанія може рухатися і по третьому напрямку, удосконалюючи технології виконання розглянутих операцій. Вона може використовувати принципи магнітної гідродинаміки для переміщення рідин, застосовувати процеси біоокислення і інші технології.

У російській практиці також можна знайти відповідні приклади. Омський завод пральних машин виробляв пральну машину "Сибір" з центрифугою. Потім на основі існуючої технології виробництва центрифуг було організовано виробництво сепараторів для невеликих сільських молокозаводів. Отже, було знайдено нове застосування наявної технології.

Таким чином, набір можливих стратегічних напрямків розвитку бізнесу істотно розширюється. При цьому виникає завдання визначення критеріїв вибору найкращої області. Першим і найважливішим критерієм є відповідність даній області загального спрямування діяльності фірми, з тим щоб використовувати синергічний ефект в технології і маркетингу. У розглянутому прикладі всі області задовольняють цьому критерію.

Іншими критеріями вибору є привабливість галузі і "сила" бізнесу. Привабливість області, в свою чергу, оцінюється за двома чинниками: привабливість ринку і технологічна складність. "Сила" бізнесу визначається ринковими перевагами продукту і синергічний ефект компанії в області технології і маркетингу. В результаті Р. Купер приходить до портфельної матриці, на якій відображаються можливі стратегічні напрямки розвитку бізнесу. (Рис. 2)

Рис. 2 Привабливість галузі/"сила" бізнесу

Вважається, що проведена по діагоналі матриці пунктирна лінія відтинає непривабливі стратегічні галузі. Ідеї портфельного аналізу розвиваються численними авторами та консультаційними фірмами. Ми розглянули основні, найбільш відомі підходи до проведення портфельного аналізу і визначення стратегічних напрямків розвитку корпоративного портфеля підприємства.

На практиці підприємство може скористатися елементами кожної з перерахованих вище стратегій. В цілому слід виділити важливу, на наш погляд, особливість портфельного аналізу: це не тільки методичний підхід до аналізу ситуацій і проблем підприємства, але також і набір можливих типових стратегій.

Матриця Абеля дозволяє вибрати сегмент, на якому фірмі краще сконцентруватися. Вибір сегмента проводиться за трьома ключовими складовими:

· Функції товару (потреби) - які потреби задовольняють товари фірми

· Споживачі - яких споживачів задовольняє цей товар

· Технологія - які можливості є у підприємства, щоб виробляти і вдосконалювати товар.

3. Приклад використання матриці Абелла

Враховуючи специфіку діяльності на ринку бізнес-освіти (зокрема короткотермінової як основного напряму в портфелі НЦ "ТПП-Академія"), вважаємо, що сегментування споживачів має ґрунтуватися на особливостях групування послуг, що надаються (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація видів освітніх послуг короткотермінової бізнес-освіти

Обов'язковість навчання в даному випадку вважаємо ключовим показником, оскільки залучення слухачів на семінари за обов'язковими тематиками є налагодженою процедурою, вимагає менших витрат часу, зусиль тощо. В той час як необов'язкові семінари потребують розроблення всього комплексу маркетингу, що забезпечить суттєве підвищення реальної місткості ринку.

Якщо розглядати критерії сегментування більш загального рівня, наприклад, такі як: розміщення або фінансовий стан, - то слід зазначити, що всі споживачі в їх межах виявляться однорідними: розміщені в Запорізькій області, платоспроможні. Щодо таких макрокритеріїв, як галузь діяльності або розмір, то необхідно ще раз підкреслити особливості досліджуваного ринку: послуги, що надаються, можуть користуватися попитом підприємств різних сфер діяльності та, відповідно, розмірів; а також споживачами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Тому для визначення макросегментів на досліджуваному ринку пропонуємо використовувати модель Абеля, а в якості критеріїв обрати:

а) обов'язковість курсів (як характеристика товару, потреб - так зване "Що?"): обов'язкові та необов'язкові);

б) тип споживача (як характеристика споживачів - "Хто?"): корпоративні, індивідуальні;

в) тривалість курсів (як адаптований варіант напряму"технології" - "Як?"): короткострокові, довгострокові (рис. 4, рис. 5).

Рис. 4. Матриця Абеля ринку послуг Рис. 5. Модифікована матриця Абеля ринку послуг бізнес-освіти бізнес-освіти

Виходячи з одержаних результатів, цікавими (потенційно цільовими) серед різних груп споживачів, враховуючи специфіку діяльності НЦ"ТПП-Академія", можна вважати (див. рис. 3 - модифікований варіант матриці Абеля вважаємо більш вдалим та репрезентативним) такі:

А. Індивідуальні слухачі короткотермінових необов'язкових курсів: студенти, викладачі, працівники різних фірм за індивідуальним замовленням. Ринок, на якому споживачами виступають фізичні особи, сегментується за соціально-демографічними, економічними і культурними критеріями. Історично це первинна ланка в загальній структурі маркетингу в цілому, так само як і в сфері освіти. Найважливіша особливість маркетингу тут - необхідність мати справу з найширшим колом різних за своїми вимогами, смаками, пріоритетами і проблемами споживачів. Цей макросегмент потребує більш детального дослідження для подальшого мікросегментування, причому найбільш вдалим може бути сегментування за такими ознаками: демографічною (вік споживачів, рівень доходу), поведінковою (рівень кваліфікації як користувачів і реакції на продукцію, роль покупця, привід для придбання продукту).

Б. Корпоративні слухачі короткотермінових обов'язкових курсів: органи державного та регіонального, місцевого управління, підприємства державної або з часткою державної форми власності. Останнє обумовлено тим, що зазвичай існує перелік обов'язкових курсів, які окремі співробітники відповідних підприємств мають прослухати із заданою періодичністю; (наприклад, навчання з держзакупівлі має відбуватися раз на два роки; існують також обов'язкові курси з охорони праці, пожежної, енергетичної безпеки тощо, але нами вони не враховуються, оскільки, по-перше, права на їх проведення монополізовані відповідними організаціями, по-друге, вони є обов'язковими не лише для державних підприємств). Враховуючи відомі особливості таких організацій (пасивність у прийнятті рішень, нестача коштів, незацікавленість в підвищенні кваліфікації тощо), слід все ж таки зазначити, що в перспективі цей ринок є досить привабливим для освітніх установ, насамперед - масштабами і гомогенністю попиту на фахівців (переважно в сферах економіки, менеджменту, права та ряду інших гуманітарних профілів і спеціальностей), його певною гарантованістю, а також положенням самих клієнтів у владній ієрархії. Цей сегмент також потребує дослідження з приводу залучення слухачів на необов'язкові семінари.

В. Корпоративні слухачі короткотермінових необов'язкових курсів: виходячи із зазначеного вище, зазвичай - підприємства та організації різних форм приватної власності, які є більш професійними споживачами, адже здійснюють свій вибір регулярно, відповідно до прийнятих стратегій та планів дій. Ринок підприємств легше піддається структуризації, сегментується за галузевою ознакою. Тут менша кількість клієнтів (хоча вона зростає у зв'язку з формуванням шару малого бізнесу), а їхні замовлення більш масштабні. Останні теоретичні положення мають бути зважені на особливості ринку короткотермінової бізнес-освіти, зазначені вище. Хоча можна погодитись, що і на ньому може позначатися географічна сконцентрованість, принаймні, відносно ряду профілів і спеціальностей підготовки, з боку територіально-виробничих комплексів.

Підприємствам та організаціям, на відміну від фізичних осіб, властива відносно низька вираженість реагування, еластичність попиту залежно від змін ціни на послуги. Однак діє й інша особливість їх попиту: підприємства та організації куди енергійніше реагують на структурні зрушення в економіці, відповідно швидко змінюючи попит щодо профілів і спеціальностей підготовки. Підприємства активніше, ніж фізичні особи, взаємодіють з посередницькими структурами: службами зайнятості, агентствами, безпосередньо з освітніми установами та їх об'єднаннями, з органами управління освітою.

При сегментації ринку освітніх послуг за демографічними ознаками особливу роль відіграє вік споживачів. Найбільш сприйнятливими до вищої і додаткової освіти є контингент у віці від 14 до 35 років. Відповідно підприємства-споживачі освітніх послуг найбільш прихильні до навчання кадрів у віці 20-35 років. Разом з тим важливо, що потреба у перепідготовці в даний час активно виникає у людей більш старшого віку.

Висновки

Конкурентоспроможність - багатогранна економічна категорія, яка розглядається на різних рівнях, оскільки суб'єктами конкурентної боротьби можуть виступати різні об'єкти: продукція, підприємства, корпорації, галузі, окремі країни та їх групи.

У динамічних умовах ринкової економіки перед підприємством постає задача не тільки оцінити свою конкурентоспроможність в даний час, але й вчасно реагувати на зміни та визначити свою майбутню конкурентоспроможність. Для вирішення цих питань неабиякого значення набуває визначення складу та взаємозв'язку факторів, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства.

Досягнення підприємством конкурентоспроможності забезпечується за допомогою визначення головних факторів, що на неї впливають, надійних методів дослідження та оцінки, а також розробки та реалізації адекватних конкурентних стратегій.

Хоча для досліджуваного ринку можуть використовуватися методи та критерії сегментування В2С ринку, але, враховуючи специфіку послуг, що надаються, на більшу увагу мають заслуговувати критерії сегментування В2В ринку, зокрема критерії макросегментування, що розглядаються в межах різних моделей. Так, для визначення макросегментів на ринку бізнес-освіти використано модель Абеля, а в якості критеріїв: обов'язковість курсів, тип споживача та тривалість курсів.

Визначено основні макросегменти (індивідуальні слухачі короткотермінових необов'язкових курсів, корпоративні слухачі короткотермінових обов'язкових курсів, корпоративні слухачі короткотермінових необов'язкових курсів), їх характеристики та відповідні споживчі вподобання.

Список використаної літератури

1. Антонюк К.І. Проблеми та перспективи розвитку ринку короткотермінової бізнес-освіти Запорізької області/ К.І. Антонюк, Д.А. Антонюк // Формування та розвиток економіки в сучасних умовах господарювання: матеріали міжнар. інтернет-конференції. - Луцьк: ВІЕМ, 2011. - С. 20-23.

2. Антонюк К.І. Особливості конкуренції на ринку бізнес-освіти Запорізької області/ К.І. Антонюк, Д.А. Антонюк // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2011. - Вип.46. - С.473-479.

3. Антонюк К.І. Побудова карти стратегічних груп ринку бізнес-освіти Запорізької області/ К.І. Антонюк, Д.А. Антонюк // Економічний вісник НТУУ"КПІ". - 2011. - №8. - C.320-326.

4. "Бизнес образование в Украине - миф или реальность?" [Електронний ресурс]. - 2011. - Режим доступу: www.osvita.org.ua/mba/articles/22.html.

5. Опацька С.В. Розвиток бізнес-освіти в Україні в умовах трансформації економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика/ С.В. Опацька. - Л.: Ін-т регіональних досліджень, 2002. - 24 с.

6. Кузнецова Н.Б. Бізнес-освіта як фактор підвищення якості та конкурентоспроможності управлінських кадрів в умовах інтеграції освітнього простору/ Н.Б. Кузнецова // Зб. наук. праць ЧДТУ. - 2009. - №22. - Ч.1. - С.148-151.

7. Красовська О.Ю. Сучасні моделі реалізації бізнес-освіти в умовах глобалізації світового освітнього простору/ О.Ю. Красовська // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. - 2012. - №1 (5). Т.2. - С.167-171.

8. Бизнес-образование: специфика, программы, технологии, организация/ [под общ. ред. С.Р. Филоновича]. - М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. - 690 с.

9. Чечетова-Терашвілі Т.М. Класифікація матричних методів, які застосовуються в стратегічному управлінні підприємством / Т.М. Чечетова-Терашвілі - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.confcontact.com/2007may/8_4e4et. php.

10. Дикань В.Л. Стратегічне управління. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 272 с.

11. Стратегія підприємства. Саєнко М.Г. Підручник. - Тернопіль: "Економічна думка". - 2006. - 390 с.

Анотація

Зростання конкуренції в умовах посилення впливу глобальних чинників міжнародного середовища вимагає використання дієвих методів залучення та утримання клієнтів на більшості світових ринків, а також на ринках України.

Попередній аналіз існуючих тенденцій розвитку ринку [1] дозволяє серед проблем, що перешкоджають його зростанню та задоволенню потреб реальних та потенційних споживачів, виділити невірність або недосконалість маркетингового інструментарію, що використовується

Для успішного функціонування будь-якого підприємства на ринку необхідно регулярно здійснювати оцінку його конкурентоспроможності

Для оцінки позицій підприємств, функціонуючих у конкурентному середовищі, можуть використовуватися різні методи, але особливий інтерес представляють якісні методи оцінки. Одним із головних інструментів якісного аналізу позиціонування підприємства в конкурентному середовищі є матричні методи.

Матричний підхід міцно завоював популярність у західних дослідників менеджменту й уважається одним з найпоширеніших методів оцінки якості діяльності підприємства

Ансофф показує, що орієнтація тільки на ринкові вимоги при виборі нового бізнесу (продукту) не гарантує синергічного ефекту. Цей ефект виникає, коли існує зв'язок між старим бізнесом і новим.І. Ансофф вважає, що бізнес повинен визначатися на основі врахування двох факторів "продукт - ринок", головним критерієм визначення і вибору нового бізнесу по-винен стати синергічний ефект.

Абель розвиває підхід Ансоффа, пропонуючи додатковий третій фактор для визначення бізнесу - технологію. Спочатку на схемі встановлюється положення вихідного бізнесу. Потім, рухаючись від вихідного положення по трьох осях, підприємство може знайти інші сегменти ринку, інше застосування продукції для задоволення виявлених споживчих потреб або визначити можливості скорочення витрат виробництва за рахунок зміни технології виробництва і збуту продукції.

Мета застосування всіх цих моделей однакова: визначити конкурентне положення стратегічних господарських підрозділів і стратегії їхнього розвитку.

Важливий крок у визначенні бізнесу й у цілому в матричному підході зроблений Д. Абеллем, який запропонував визначати область бізнесу в трьох вимірах (рис.1).

обслуговуються групи покупців (хто?);

потреби покупців (що?);

технологія, використовувана при розробці і виробництві продукту (як?).

Першим найважливішим критерієм оцінки по матриці Абелла є відповідність даної галузі загального спрямування діяльності компанії, з тим, щоб використовувати синергічний ефект в технології і маркетингу. Іншими критеріями вибору є привабливість галузі і "сила" бізнесу (конкурентоспроможність).

На кожній з цих стадій використовуються різні інструменти маркетингу, які переслідують певні цілі:

Скоротити впровадження товару на ринок,

Розтягнути період зростання і стабілізації,

Вчасно зняти товари з виробництва.

У російській практиці також можна знайти відповідні приклади. Омський завод пральних машин виробляв пральну машину "Сибір" з центрифугою. Потім на основі існуючої технології виробництва центрифуг було організовано виробництво сепараторів для невеликих сільських молокозаводів. Отже, було знайдено нове застосування наявної технології.

В роботі показано приклад використання матриці Абелла на ринку бізнес-освіти (зокрема короткотермінової як основного напряму в портфелі НЦ "ТПП-Академія").

Размещено на Allbest.ru