Аналіз та дослідження впливу конкурентної політики держави на ефективність роботи підприємства в умовах ринку (на прикладі ТОВ "Тарвакс")

Аналіз цінової конкурентоспроможності продукції конкурентів дозволив виявити, що великі порівняльні переваги за ціною мають приватні пекарні. Такий стан справ пояснюється тим, що ці підприємства здебільшого не дотримуються нормативів по затвердженим стандартам виробництва, а також тим, що у даних підприємств витрати на управління і збут незначні, що дозволяє знижувати собівартість продукції і тим самим демпінгувати на ринку.

Аналіз співвідношення ціна/якість довзолив з»ясувати, що основними конкурентами підприємству ТОВ «Тарвакс» по продукції є ТОВ «Деліція»« та ТОВ «Солодкий світ». Головним чином через аналогічне співвідношення ціни і якості продукції. У теж час ТОВ «Тарвакс» має переваги в якості перед даними конкурентами, проте за ціною продукція підприємства є неконкурентоспроможною.

На підставі експертного опитування виконаний повний аналіз внутрішнього і зовнішнього маркетингового середовища підприємства. За допомогою методу SWOT-аналізу виявлені основні можливості і загрози, сильні і слабкі сторони ТОВ «Тарвакс».

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВ «ТАРВАКС»

3.1 Стратегічні заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства

На основі проведеного дослідження зовнішнього середовища, можна зробити висновок, що в ТОВ «Тарвакс» застосовується стратегія «обмежений ріст». Для стратегії обмеженого росту характерно встановлення цілей від досягнутого. Стратегія обмеженого росту застосовується в зрілих галузях промисловості зі статистичною технологією, коли організація в цілому задоволена своїм становищем, але хоче його удосконалити. Визначальна стратегія конкретизується в стратегіях, що відображають певний напрямок розвитку підприємства. Щодо продукції, на підприємстві застосовується стратегія диференціації, яка полягає в тому, що підприємство виробляє різні види одного товару, які відрізняються споживчими властивостями, якостями, оздобленням, упаковкою і призначаються для багатьох сегментів. Підприємство має намір працювати на багатьох сегментах і розробляє для кожного з них окрему пропозицію. Пропонуючи різноманітні кондитерські вироби, підприємство має намір збільшити збут і глибше проникнути на кожний із освоюваних сегментів ринку. Акцент робиться також на зростанні кількості повторних покупок враховуючи спеціалізацію підприємства.

Стратегія «обмеженого росту» і стратегія диференціації продукції не відповідають ситуації, що склалась на ринку для ТОВ «Тарвакс». Стратегія обмеженого росту в умовах загостреної конкурентної боротьби може призвести для поступового втрачання позицій на ринку.

Тому необхідною є розробка конкурентної стратегії ТОВ «Тарвакс».

Основна загальна ціль підприємства - чітко виражена причина його існування - позначається як його місія. Цілі розробляються для здійснення визначеної місії.

Місія ТОВ «Тарвакс» сформульована наступним чином: зберегти лідируюче положення на ринку за рахунок задоволення потреб споживачів шляхом підвищення конкурентоспроможності.

Цільовий початок в діяльності ТОВ «Тарвакс» виникає як відображення цілей і інтересів різних груп людей, так або інакше пов'язаних з діяльністю підприємства і зайнятих в процесі його функціонування. Основними суб»єктами, інтереси яких впливають на діяльність ТОВ «Тарвакс», а відповідно й повинні бути враховані при визначенні його призначення, являються:

– власники підприємства, які створюють і розвивають підприємство для того, щоб за рахунок привласнення результатів його діяльності вирішувати свої проблеми:

– працівники підприємства, які соєю працею безпосередньо забезпечують його діяльність, виробництво і реалізацію продукції і отримання ресурсів ззовні, які отримують від підприємства за свою працю компенсацію і вирішують з допомогою цієї компенсації свої життєві проблеми;

– покупці продукції, які віддають свої ресурси в обмін на продукт, і які задовольняють за допомогою цього продукту свої потреби;

– ділові партнери, які перебувають з підприємством у формальних і неформальних ділових відносинах, і які надають комерційні і некомерційні послуги та отримують аналогічні послуги зі сторони підприємства;

– місцеве суспільство, яке має багатогранний зміст, взаємодіє з підприємством, і це пов'язано в першу чергу з формуванням соціального і екологічного середовища його діяльності;

– суспільство в цілому, в першу чергу в ролі державних інститутів, і яке взаємодіє з підприємством в політичній, правовій, економічній та інших сферах макрооточення, і яке отримує від підприємства частину створюваного ним доданої вартості для забезпечення суспільного добробуту і розвитку, плодами якої поряд з іншими членами суспільства також користується й підприємство.

Основними проблемами діяльності ТОВ «Тарвакс», що вимагають негайного вирішення є:

– ігнорування змін, що відбуваються на ринку;

– відсутність визначеної маркетингової політики;

– відсутність реакції на поведінку конкурентів;

– надмірні виробничі та інші операційні витрати;

– надмірна централізація управління.

З огляду на це випливає необхідність визначення стратегічних цілей підприємства.

Стратегічні цілі ТОВ «Тарвакс» згрупувати за призначенням:

– економічні (збільшення обсягу продажів і рівня рентабельності);

– маркетингові (підвищення конкурентоспроможності продукції, збільшення сегменту ринку);

– технічні (реконструкція поточних лній та обладнання, підвищення якості продукції );

– соціальні ( забезпечення додержання санітарних норм і нормативів, досягнення стабільності персоналу);

– організаційні (стимулювання високопродуктивної праці, удосконалення організаційної культури).

Після розробки вищим керівництвом стратегічних цілей для підприємства, ці цілі формулюються для робітників слідуючого нижчого рівня по ланцюгу команд.

Оцінюючи конкурентів, підприємству потрібно намагатись враховувати їх недоліки у стратегії розвитку виробництва та у якісних характеристиках продукції. ТОВ «Тарвакс» вже завоювало добру репутацію на ринку завдяки високій якості продукції.

Для комплексного дослідження конкурентів складено табл.3.1, в якій порівнюються частка ринку та програма маркетингу декількох найбільш вагомих конкурентів і ТОВ «Тарвакс»

Таблиця 3.1 Оцінка рівня конкурентноспроможності ТОВ «Тарвакс» порівнянно з конкурентами

Підприємства:	ПП «Нова Експо»	ПП Чубенко	ТОВ «Солодкий світ»	ТОВ «Тарвакс»
Напрями вивчення:
Частка ринку, %	6,8	5,9	7,0	6,5
Товар:
Якість	відмінно	добре	добре	відмінно
Упаковка	вагове	вагове	вагове	вагове, упаковка
Асортимент, найменувань	16	10	20	22
Ціна: Середня ціна за		-
1 кг	8,20	8,34	8,06	8,20
Знижки	100кг - 1%	500кг-1%	500кг-2%	100кг -1
	500кг-2%	1000кг-3%	1000кг-4%	500кг - 2%
	1000кг-3%			1000кг-4%
Кредит	5 днів - 1%	5 днів - 1%	0,3% за день	5 днів- 1%
	10 днів-1,5%	10 днів - 2%		10 днів-2%
Збут:
Форми розподілу	Роздрібна торгівля;	через торгових посередників	власне торгове підприємство	дистриб»ютер-ська мережа
Доставка	по місту від 50 кг - безкоштовно більше 20 км- 1% від обсягу	-	-	по місту від 100 кг - безкоштовно більше 10км- 1% від обсягу
Просування*
реклама	3	2	4	3
Стимулювання збуту	3	3	3	3
пропаганд	2	1	3	2
Персональний продаж	3	2	5	5
спонсорство	3	2	4	2
участь у виставках	4	3	5	4

* Оцінюється по шкалі від 1 до 5 балів («1» - не використовується, «5» активно використовується).

Отже, як видно з табл. 3.1. ТОВ «Тарвакс» належить 6,8% ринку. Найнебезпечніший конкурент, ТОВ «Солодкий світ», володіє часткою ринку 7,0%. Таким чином, відносна частка ринку ТОВ «Тарвакс» становить 0,93 (6,5% / 7,0%). Цей показник вважається малим, оскільки він менше за одиницю. Тому конкурентоспроможність підприємства можна оцінити як невисоку. Але якщо брати до уваги рівень цін на продукцію ТОВ «Тарвакс», то досліджуване підприємство має гірші позиції порівняно з головним конкурентом.

Надалі планується підвищувати конкурентноспроможність шляхом зниженнч собівартості виробництва та докладанні маркетингових зусиль задля максимального збуту продукції.

Недоліками в діяльності конкурентів є нехтування рекламними заходами. Тому ТОВ «Тарвакс» необхідно розробити ефективну рекламну політику, яка б допомогла у боротьбі з конкурентами і сприяла б удосконаленню збуту на підприємстві.

Наступним етапом процесу стратегічного управління є обґрунтування вибору стратегії конкурентоспроможності підприємства і планування відповідних дій.

Стратегія «обмеженого росту», що застосовується у ТОВ «Тарвакс» не відповідає ситуації, що склалась на ринку для підприємства, дана стратегія може призвести для поступового втрачання позицій на ринку внаслідок загостреної конкурентної боротьби. Тому наступним етапом є розробка конкурентної стратегії підприємства з врахуванням факторів внутрішнього та зовнішнього оточення. До таких факторв відносяться:

– ринок кондитерських виробів фактично контролюється декількома провідними підприємствами, хоча існують дрібні приватні фірми, які мають власне виробництво і можуть з часом захопити значні позицій на ринку.

– підприємство значно випереджує своїх конкурентів за якістю продукції, однак ціна на продукцію перевищує ціну конкурентів;

– ТОВ «Тарвакс» має переваги, які слід розвивати і намагатися акцентувати на них увагу споживачів. По-перше, це висока якість продукції пов'язана з використанням доброякісної сировини і дотримання технології виробництва продукції. По-друге, це налагоджена система збуту продукції через власну дистриб»юторську мережу.

– зважаючи на ємкість ринку зроблено висновок, що конкуренція носить жорсткий характер. Потрібно чимось виділятися серед цього різноманіття фірм, які представлені на місцевому ринку. Акцентувати увагу споживачів на перевагах, яки вони отримають, купуючи продукцію великого підприємства - ТОВ «Тарвакс»;

– для підвищення попиту споживачів необхідно більше уваги приділяти рекламним кампаніям, популяризації своєї торгової марки, більше інформувати потенційних споживачів про різноманітні маркетингові заходи щодо оновлення асортименту, підвищення якості тощо.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що в цілому ТОВ «Тарвакс» є конкурентоспроможним підприємством, а основними резервами підвищення конкурентоспроможності є:

– зниження собівартості виробництва продукції;

– здійснення ефективної маркетингової діяльності, спрямованої на стимулювання збуту і максимізацію прибутку.

3.2 Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства

Головною проблемою у підвищенні цінової конкурентоспроможності продукції підприємства є скорочення частки матеріальних витрат у собівартості виробництва.

Формування витрат на виробництво продукції за досліджуваний період представлено в табл. 3.2.

Як бачимо з табл.3.2, витрати на виробництво продукції в 2012 р. збільшились порівняно з 2010 р. на 7511,8 тис.грн., або на 306%. Збільшення витрат відбулось за всіма статтями, а особливо по матеріальним витратам. Інші операційні витрати підприємства в 2012 р. зменшились.

Змінилась і структура витрат: збільшилась доля матеріальних витрат, витрат на оплату праці, на соціальні заходи , а частка амортизації та інших операційних витрат зменшилась.

Таблиця 3.2.

Витрати на виробництво продукції в ТОВ «Тарвакс» в 2010-2012 рр.

Найменування показника	2011 р.	2012 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. від 2010 р.
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн	%	тис.грн.	%	п.стр.
Матеріальні затрати	1717,84	70,03	2442,65	70,02	7262,35	72,88	5544,51	322,7	2,85
Витрати на оплату праці	333,61	13,6	474,44	13,6	1437,92	14,43	1104,31	331,0	0,83
Відрахування на соціальні заходи	96,65	3,94	137,45	3,94	405,57	4,07	308,92	319,6	0,13
Амортизація	109,16	4,45	154,89	4,44	393,61	3,95	284,45	260,6	-0,5
Інші операційні витрати	195,99	7,99	278,73	7,99	466,35	4,68	270,36	137,9	-3,31
Повна собівартість	2453,0	100	3488,5	100	9964,8	100	7511,80	306,2	0
В т.ч. постійні витрати	437,86	17,85	592,35	16,98	1410,0	14,15	972,16	222,0	-3,7
змінні витрати	2015,14	82,15	2896,15	83,02	8554,8	85,85	6539,64	324,5

Тому найголовніша задача для даного підприємства - управління прибутком через зниження собівартості виробництва.

У ході аналізу структури витрат підприємства було встановлено, що виробництво кондитерської продукції є матеріаломістким виробництвом. Так у 2012 році витрати на матеріали склали 72,9% у загальному кошторисі витрат. І матеріаломісткість виробництва має тенденцію до збільшення. Так ще тільки в 2002 році матеріальні витрати складали 70% у загальній собівартості.

Зростання матеріальних витрат пояснюється істотним подорожчанням матеріальних ресурсів протягом останніх років.

Таким чином, найважливішим напрямком пошуку шляхів зниження загальної суми витрат на виробництво є пошук шляхів економії матеріалів і організація ефективного контролю за їхньою витратою. Хоча на підприємстві періодично і розробляються заходи щодо економії матеріалів, існує велика кількість не використаних можливостей для зниження матеріалоємності виробництва і для посилення контролю за витратою матеріальних ресурсів.

Насамперед, повинна діяти наскрізна система контролю за матеріалами починаючи з відповідних складів і до місць споживання матеріалів. Підвищенню ефективності контролю матеріальних витрат (та й не тільки них) буде сприяти організація обліку і контролю витрат по центрах відповідальності, різновидом яких можуть на початковому етапі виступати кошториси витрат не лише по підрозділам, а й по видам продукції.

Важливим моментом для підвищення ефективності управління матеріальними витратами може стати обмежене застосування нормативного методу управління витратами. Якщо неможливо відразу організувати використання цього методу в розрізі усіх статй витрат підприємства, то, на наш погляд, можна було б використовувати цей метод обмежений, зокрема для контролю матеріальних витрат. Для цього підприємству необхідно розробити систему нормативів за матеріалами, установити максимальні межі відхилень по різних групах матеріалів, розробити класифікатор значимих причин відхилень і коди таких причин, чітко встановити, хто встановлює причини тих або інших відхилень і їхніх винуватців, розробити первинну документацію для обліку та обгрунтування відхилень матеріалів.

Систематичне, по можливості повсякденне виявлення відхилень від діючих норм є діючим заходом по здійсненню ресурсоснабжения з усіх видів матеріальних витрат. Аналіз таких витрат дозволить виявити резерви зниження витрат, що не можуть бути виявлені при аналізі витрат за більш тривалі (чим день, тиждень) періоди.

Зрозуміло, що впровадження оперативного обліку навіть тільки для матеріальних витрат може зажадати великих зусиль і багато часу. Але підприємству можна зосередити увагу на усіченій номенклатурі матеріалів. Так багато західних фахівців навіть рекомендують зосереджувати свою увагу на невеликий по номенклатурі, але вагомій по частці в загальній сумі матеріальних витрат групі матеріалів. Для того, щоб виявити таку групу, потрібно провести аналіз структури матеріальних витрат, або, як його називають у закордонних джерелах, АВС-аналіз.АВС-анализ дозволяє концентрувати увагу і зусилля на тих напрямках, де можна чекати максимальну віддачу.

З огляду на фактори, від яких залежить обсяг витрат на сировину та матеріали, можна визначити відповідні резерви економії витрат на ТОВ «Тарвакс» вдавшись до таких заходів:

– переглянути норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Це можна зробити з допомогою вартісного аналізу та нульбазис-бюджетування, яке полягає в перерахунку всіх діючих нормативів витрат;

– з'ясувати можливості щодо придбання (чи залучення на умовах лізингу) економічніші види обладнання;

– оцінити можливості скорочення втрат сировини у відходах виробництва;

– переглянути договори та відносини з постачальниками сировини і матеріалів, аби їх диверсифікувати, зменшити кількість посередників та виявити можливості дешевшої їх закупки безпосередньо у виробників.

Коли йдеться про ощадливе використання сировини та матеріалів, особливу увагу слід звернути на попередження крадіжок на виробництві. Для боротьби з цим явищем на досліджуваному підприємстві доцільно створити службу безпеки.

Економії за статтею «Основна та додаткова заробітна плата персоналу» можна досягти, забезпечивши дотримання закону випереджаючих темпів росту продуктивності перед тампами зростання оплати праці.

У результаті аналізу структури витрат (таблиця 3.2) нами було виявлене істотне збільшення абсолютної суми амортизаційних відрахувань. Це може бути ознакою неефективного використання основних фондів підприємства, випередження їх приросту приросту обсягів виробництва. Це приводить до збільшення постійних витрат, що негативно позначається на собівартості і динаміці витрат. Можливо однієї з основних причин такого положення є необдумана інвестиційна політика (що обумовлено, на наш погляд, відсутністю концентрації уваги керуючої системи на витрати підприємства).

Однак ця проблема дає нам привід торкнутися одного зі спеціальних методів, що, безумовно, буде і корисним у роботі даного підприємства. Дуже часто визначений рівень постійних витрат і, зокрема, амортизаційних відрахувань сприймається управлінським апаратом підприємств як необхідність. Але це не так. Постійні витрати, той або інший їхній рівень - результат попередніх управлінських рішень. Дуже часто устаткування, машини, механізми, що купуються, розглядаються тільки з позиції ціни і продуктивності і дуже рідко береться в увагу рівень постійних і змінних витрат, який забезпечує експлуатацію того або іншого виду статкування. Адже основний принцип управління витратами - попередження перевитрат та втрат, а не їх констатація. Тому вкрай необхідно прогнозувати і попереджати недоцільні витрати ще до створення виробництва та розширення виробничих потужностей. При цьому також вкрай важливо точно прогнозувати обсяги виробництва, тому що одне і теж устаткування може вигідно експлуатуватися при одних обсягах виробництва і невигідно при інших (недозавантаження потужностей).

Саме в розглянутих елементах витрат і приховуються, як правило, головні резерви зниження собівартості. Адже на підприємстві витрати за статтями: сировина, матеріали, паливо, енергія та заробітна плата становлять понад 90 відсотків собівартості продукції.

Ще одним заходом підвищення цінової конкуренто-спроможності продукції ТОВ «Тарвакс» є здійснення ефективної товарної і цінової політики, спрямованої на стимулювання збуту і максимізацію прибутку.

Особливістю споживчого вибору кондитерських виробів є те, що за упаковку кондитерських виробів покупці готові заплатити майже стільки ж, скільки за кілограм аналогічної вагової продукції.

Так середня ціна покупки упаковки фасованого печива всього на 11% нижче середньої ціни покупки 1 кг. аналогічного вагового печива (рис.3.1).

Рис. 3.1 Середня ціна покупки фасованого і вагового печива

Це означає, що споживачі борошняних кондитерських виробів у багатьох сегментах цього ринку готові заплатити за упаковку (150-350 гр.) майже стільки ж, скільки за кілограм вагових виробів.

Ця найважливіша особливість сприйняття споживачами ціни дає відмінні можливості виробнику. Адже з одного кілограма продукції можна зробити 3-5 і більше упаковок, за кожну з яких покупець готовий заплатити майже стільки ж, скільки за кілограм вагової продукції.

А вага упаковки, якщо вона перебуває в розумних межах, для покупця не має особливого значення.

Дослідження особливостей споживацького вибору при купівлі печива дозволяє зробити висновок, що на ТОВ «Тарвакс» потрібно зосередити максимальні зусилля щодо фасування всіх видів продукції в привабливі і зручні упаковки і забезпечити якомога більшу присутність фасованих кондитерських виробів в торгівельній мережі.

Другою особливістю споживацького вибору кондитерських виробів є те, що на цінники при покупці борошняних кондитерських виробів дивляться усе менше. У деяких товарних категоріях звертає увагу на ціну трохи більше половини покупців.

Так 44,8% споживачів не звертає уваги на ціну печива при покупці (рис.3.2).

Отже, споживачі дуже багатьох категорій борошняних кондитерських виробів малочутливі до ціни.

Дана особливість пояснюється, очевидно тим, що більшість видів борошняних кондитерських виробів стали доступні абсолютній більшості жителів міст, у зв'язку з поширенням мережного формату торгівлі та зі збільшенням достатку жителів країни.

Знаючи, що при купівлі деяких видів печива, споживач не звертає увагу на ціну, а тільки на зовнішній вигляд, ТОВ «Тарвакс» може тим самим збільшити рентабельність свого виробництва підвищивши відпускні ціни в даній товарній категорії.



Рис. 3.2 Переваги споживачів печива за цінами

Тому для підвищення рентабельності і отримання додаткових коштів на модернізацію виробничих потужностей на окремі види продукції, що забезпечують максимальний обсяг продаж і які забезпечують еластичність і попиту доцільно підвищити відпускні ціни в межах 5-10%.

З метою підвищення ефективності збутової політики ТОВ «Тарвакс» потрібно в першу чергу запровадити маркетинговий контроль збутової діяльності.

Контроль збутової діяльності фірми припускає облік фактичних продажів і їх тенденцій у зіставленні із запланованими показниками по окремих товарах і їхніх асортиментних групах, окремим збутовим підрозділам і продавцям, регіонам, дистрибюторам, споживачам, періодам часу, ціновим лініям, методам і формам збуту. Відділ маркетингу ТОВ «Тарвакс» має перевіряти, які види продукції, які ринки й збутові території виконали план продажів і забезпечили заплановану частку обороту, а які виявилися в скрутному стані, і з'ясовувати причину виниклих проблем.

Маркетологи контролюють насамперед загальний обсяг реалізації, частку на ринку і її динаміку, що показує положення фірми в порівнянні з конкурентами. Контроль за реалізацією передбачає також спеціальні повідомлення про порушення запланованого ходу реалізацій, які включають вказівки про ті види продукції, сегменти й ринки, де або склалися труднощі із запланованим ростом продаж, або відкрилися невраховані позитивні збутові перспективи. У випадку зниження продажів пропонуються заходи подолання даної ситуації, при плановому росту продажів - заходи, спрямовані на виключення ситуації можливого дефіциту продукції на ринку.

Контроль збуту виявляє й контролює структуру покупок споживачів і передбачає вивчення відносини покупців до продукції підприємства, маючи на меті визначити зміни в цих відносинах до того, коли вони можуть негативно позначитися на збуті продукції.

Як показують маркетингові дослідження, у великих містах частка продаж через мережну торгівлю, тобто через супермаркети складає від 20% до 50%. Тому з метою зростання обсягу продаж і завантаження виробничих потужностей керівництву ТОВ «Тарвакс» необхідно укласти прямі контракти з найбільшими супермаркетами, такими як: Фуршет, Сільпо, Вопак, Еко, Союз, Наш Край, Квартал і т.д. За умови впровадження ліній з фасування продукції можна очікувати приріст продаж через супермаркети як мінімум на 35%.

Споживачі ТОВ «Тарвакс» скаржаться на те, що не існує схем стимулювання продажу. Мотивація дистрибюторів за допомогою схем знижок, що збільшують обсяги продажу та шляхом створення конкурентного середовища між ними на місцевому, регіональному або національному рівні з присудженням нагород «найкращий покупець» та «за найкращі досягнення» буде, у певному сенсі, спрямована на задоволення запитів споживачів у цьому відношенні.

Отже для вдосконалення збутової політики ТОВ «Тарвакс» має використовувати інструменти трейд-маркетингу.

Головна мета трейд-маркетингу - «проштовхнути» товар через торговельну мережу до споживача. Традиційно в трейд-маркетингу виділяють три основних ланки: дистрибютор, дилер і роздрібна торговельна точка.

У просуванні кондитерської продукції дорогого та преміум-сегменту збільшується роль реклами та маркетингу. Споживач все більше цінує нематеріальну складову продукту -- емоційність, стиль, образ. Тому для освоєння даного напряму необхідна рекламна підтримка та оригінальні рішення. Рекламу кондвиробів слід спрямувати на кінцевого споживача, тож головну увагу потрібно приділити телевізійній та зовнішній рекламі, а також рекламі в місцях продажу.

Оригінальні рішення пропонуються передусім у двох напрямах: упаковка та акції. Товар преміум-класу повинен відрізнятися неповторною упаковкою. Покупець, який здатен викласти за коробку цукерок 15-20 грн, готовий доплатити просто за оригінальну коробку.

Акції, судячи з досвіду мають чи не найбільший потенціал стимулювання продажу.

Основні завдання акцій: збільшення обсягів продажу; забезпечення домінуючого позиціювання продукції ТМ Словянка щодо конкурентів; правильне розміщення рекламних матеріалів в роздрібних торговельних точках; підвищення інформованості продавців щодо продукту; вивчення поведінки конкурентів в роздрібних торговельних точках.

Для подальшого розвитку ТОВ «Тарвакс» може використовуватись стратегія диференціації, що грунтується на кращій якості (кращий смак) кондитерської продукції. Дана стратегія є надзвичайно привабливою та важливою особливо на кондитерському ринку, для якого характерний високий рівень повторних продаж у випадку лояльного чи прихильного ставлення споживачів до продукції тієї чи іншої торгової марки. Однак, обравши дану стратегію, неможливо уникнути підвищення рівня ціни.

Обравши таку стратегію, компанії слід сконцентрувати увагу, в першу чергу, на якості «лідерів» продажу, оскільки покупці робитимуть висновки про якість інших видів продукції даної торгової марки саме грунтуючись на враженні від смаку своїх улюблених. Якщо ж якість останніх буде невисокою, то навряд чи такі покупці стануть прихильниками цієї торгової марки та ризикнуть скуштувати інші види продукції.

В умовах ТОВ «Тарвакс» необхідно використовувати додаткові комунікаційні інструменти:

– матеріальне стимулювання осіб, що приймають рішення про закупівлю продукції для поліпшення дистрибуції й викладення продукту в роздрібних точках;

– організація мерчандайзингових послуг для мережі супермаркетів з метою як найкращого розташування продукції на полицях магазину;

– для стимулювання дистрибюторів і персоналу організація щорічних конференцій, на яких присутні всі дистрибютори/ділери; екскурсії на виробництво; конкурси й розіграші для всіх каналів збуту; бонусні програми.

З метою пропаганди ТОВ «Тарвакс» і продукції необхідно розробляти заходи, спрямовані на створення позитивного іміджу підприємства (благодійні заходи, пропаганда високої якості і передових технологій, зв'язок із пресою, телебачення, радіо, формування громадської думки).

Таким чином, необхідними напрямами підвищення конкурентоспроможності є зниження собівартості виробництва продукції та здійснення ефективної маркетингової діяльності, спрямованої на стимулювання збуту і максимізацію прибутку.

Розрахуємо економічний ефект від впровадження запропонованих заходів, а саме:

– впровадження фасування кондитерської продукції у привабливі упаковки з фірмовими логотипами;

– збільшення середньореалізаційної ціни на 5%;

– укладення прямих контактів з мережею найбільших супермаркетів;

– активізація засобів стимулювання збуту та комунікаційної політики.

Для визначення рівня ефективності впровадження даних заходів необхідно порівняти витрати, яке понесло підприємство від впровадження з тими фінансовими результатами, яке воно прогнозовано отримає.

У сфері виробничої діяльності оцінка впровадження управлінських заходів здійснюється за показниками, що характеризують результати роботи підприємства. До основних показників, що визначають роботу підприємства, на які впливає управлінський персонал та ефективність їх рішень, відносяться :

– збільшення обсягу продажу ;

– приріст прибутку ;

– зростання продуктивності праці.

Деякі з них можливо спрогнозувати. Для прогнозованих змін фінансових результатів діяльності ТОВ «Тарвакс» проведемо розрахунок очікуваного прибутку підприємства та зіставимо з фінансовими результатами поточного періоду.

Здійснимо розрахунок очікуваного економічного ефекту від реалізації намічених маркетингових заходів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Обґрунтування економічного ефекту від реалізації маркетингових заходів в ТОВ «Тарвакс»

Захід	Дії	Очікуваний ефект	Понесені затрати, грн.
		зміст	сума, тис.грн.	зміст	сума, тис.грн.
Впровадження фасування кондитерської продукції	Закупівля фасувального обладнання	зростання обсягу продаж на 15%; підвищення рівня рентабельності на 5%.	11247,0*0,15 = 1687,0	Вартість фасувального обладнання	300,0
Збільшення середньореалізаційної ціни на 5%	Підвищення рівня націнки на 5%.	зростання чистого доходу та рівня рента-бельності	11247,0*0,05 = 562,3	-
Укладення прямих контактів з мережею супермаркетів	Розробка заходів щодо мінімізації «входження» в мережу супермаркетів: 1 позиція - 50 грн. в 200 магазинів	Зростання чистого доходу на 20%	11247,0*0,2 = 2249,4	1 позиція - 50 грн. в 100 магазинів : 10*50 * 200	100,0
Активізація засобів стимулювання збуту та комунікаційної політики	Розробка рекламної кампанії та заходів по стимулюванню збуту	Підвищення чистого доходу на 10%	11247,0*0,1 = 1124,7	Рекламний бюджет в розмірі 3% від обсягу продаж попереднього року.	11247,0* 0,03 = 337,4
Всього			5623,4		737,4

На основі даних планово-економічного відділу за 2012 рік та розрахованих даних (табл.3.3) здійснено моделювання економічних показників в проектному році (табл.3.4.).

Таблиця 3.4

Розрахунок економічної ефективності реалізації маркетингових заходів

Показники	Од.вим.	2012р.	Розрахунок	Прогноз
Чистий доході від реалізації, тис.грн.	тис.грн.	11247	11247+5623,4	16870,4
Собівартість реалізованої продукції	тис.грн.	9964,8	9964,8*1,25+737,4	13193,4
матеріальні витрати	тис.грн.	7882	13193,4*0,79	10422,786
Прибуток від операційної діяльності	тис.грн.	343,4	16870,4-13193,4	3677
Чистий прибуток	тис.грн.	240,4	240,4/343,4 * 3677	2574,11415
Середньорічна вартість основних засобів	тис.грн.	2016,5	2016,5+300,0	2316,5
Вартість власних оборотних активів	тис.грн.	3074,5		3074,5
Трудові ресурси:
· чисельність	осіб	114		114
· оплата праці з нарахуваннями	тис.грн.	307,8	307,8*1,2	369,36
Використання трудових ресурсів :
· продуктивність праці	тис.грн.	98,7		147,99
· виробіток на 1 грн. оплати праці	грн.	36,5		45,67
Матеріаловіддача	грн.	1,43		1,62
Фондовіддача	грн.	5,6		7,28
Коефіцієнт оборотності	-	3,7		5,49
Рентабельність виробництва	%	3,4		27,87

За результатами розрахунків можна зробити висновок, що запропоновані заходи є економічно ефективні. Підприємство підвищить рівень прибутковості і ділової активності, якісний рівень використання ресурсів зросте, в результаті зростання обсягу продажу можна очікувати відносну економію сукупних ресурсів.

Можна зробити висновок, що впровадження намічених маркетингових заходів приведе до позитивних зрушень. А саме, чистий дохід за прогнозованими даними зросте на 5623,4 тис.грн., або на 50%. Відповідно зросте валовий прибуток від реалізації продукції - на 3333,6 тис.грн. Також, підвищиться рентабельність господарської діяльності з 3,4% до 27,8%.

Після проведеного аналізу прогнозованих показників діяльності підприємства, можна стверджувати що здійснення намічених заходів буде мати позитивний економічний і соціальний ефект, а також підвищить стратегічний рівень і конкурентоспроможність підприємства.

Висновок до розділу 3

сновними резервами підвищення конкурентоспроможності визначено:

– зниження собівартості виробництва продукції;

– здійснення ефективної маркетингової діяльності , спрямованої на стимулювання збуту і максимізацію прибутку.

Найважливішим напрямком пошуку шляхів зниження загальної суми витрат на виробництво є пошук шляхів економії матеріалів і організація ефективного контролю за їхньою витратою.

Резервами економії витрат на ТОВ «Тарвакс» є:

– перегляд норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Це можна зробити з допомогою вартісного аналізу та нульбазис-бюджетування, яке полягає в перерахунку всіх діючих нормативів витрат;

– з'ясування можливості придбати (чи залучити на умовах лізингу) економічніші види обладнання;

– оцінка можливості зменшувати втрати сировини у відходах виробництва;

– перегляд основних постачальників сировини, аби їх диверсифікувати, зменшити кількість посередників та виявити можливості дешевше закуповувати безпосередньо у виробників необхідні сировину та матеріали.

Шляхими підвищення рівня конкурентоспроможності ТОВ «Тарвакс» є:

– впровадження фасування кондитерської продукції у привабливі упаковки з фірмовими логотипами;

– збільшення середньореалізаційної ціни на 5%;

– укладення прямих контактів з мережею найбільших супермаркетів;

– активізація засобів стимулювання збуту та комунікаційної політики.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТОВ «ТАРВАКС»

4.1 Організація охорони праці на підприємстві

Управління охороною праці на досліджуваному підприємстві організовується виконавчим директором, який відповідає за організацію безпечності робочих місць.

В системі управління охороною праці (СУОП) реалізуються наступні функції:

- організація і координація роботи з охорони праці;

- планування роботи, контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП;

- облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці і функціонування СУОП;

- стимулювання роботи по удосконаленню охорони праці [53, c. 157].

Проведемо дослідження травматизму на підприємстві в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Аналіз виробничого травматизму по роках на ТОВ «Тарвакс»

Роки	Число травм нещасних випадків за календарний період часу (Т)	Сумарна кількість непрацездатності, (Д)	Середньоспискова кількість працюючих (N)
2009	1	65	18
2010	2	120	16
2011	1	30	50

Щорічно на підприємстві розробляється та впроваджується комплексний план заходів по покращенню умов праці. Керівництво ТОВ «Тарвакс» приділяє багато уваги питанню охорони праці на підприємстві, виділяє кошти на впровадження заходів по охороні праці, забезпечує обладнанням всі робочі місця належним чином, тобто створює безпечні умови праці.

Таблиця 4.2 Кошти на впровадження заходів з охорони праці

Роки	Кількість заходів з ОП	Сума коштів, грн.
2009	2	6300
2010	2	2400
2011	13	18420

У порівнянні із 2010 роком, фінансування заходів із охорони праці на підприємстві зросло на 16020 грн. В 2011 році сума фінансування становить 18420 грн.

Таблиця 4.3

Відомості про розподіл випадків за основними причинами подій

Роки	Кількість нещасних випадків	Незадовільна організація праці	Порушення правил безпеки
2007	1	1
2008	2	1	1
2009	1	1

Протягом 2009-2011 рр. мали місце нещасні випадки, в основному через порушення техніки безпеки і охорони праці, тому керівництву підприємства потрібно звернути увагу на усунення даних недоліків, прийняти необхідні заходи для успішної роботи робітників на даному підприємстві [49, c. 134].

Таблиця 4.4 Величина економічних збитків за 2009-2011 рр.

Роки	Виплата, грн.
	Одноразові допомоги	Страховки	Штрафи	Сума
2009	2600		-	2600
2010	2300	1500	-	3800
2011	1800		-	1800

Отже з наведених сум можна зробити висновок, що охороні праці на ТОВ «Тарвакс» приділяють значну увагу. Тому що кошти на впровадження заходів з охорони праці підприємство виділило в значних розмірах. Але рівень виробничого травматизму існує. В майбутньому необхідно впроваджувати заходи по охороні праці, які дадуть певні позитивні результати і приведуть до зменшення нещасних випадків на підприємстві.

Потрібно зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону праці» «охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності» [40, c. 135].

Основою законодавства в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці». Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Важливим є Кодекс законів про працю України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», також звичайно Конституція України - як основний закон, та інші нормативно-правові акти.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб [41, c. 142].

Важливе економічне значення в охороні праці має зменшення витрат на оплату лікарняних, компенсацію за важкі та шкідливі для здоров'я роботи а також компенсацію за врачене здоров'я чи життя. За розрахунками вчених всі компенсації коштують в десять раз дорожче ніж заходи попередження нещасних випадків. Таким чином краще витратити кошти щоб запобігти нещасним випадкам, ніж потім відшкодовувати заподіяну шкоду життю та здоров'ю людини.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою й там, де є необхідність у професійному підборі, повинні згідно ст.18 Закону України «Про охорону праці» щорічно проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання й перевірку знань відповідних нормативно-правових актів по охороні праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально вповноваженим органом виконавчої влади по нагляду за охороною праці [49, c. 90].

Працівників, які за станом здоров'я, відповідно до медичного висновку, мають потребу в наданні більш легкої роботи, власник зобов'язаний перевести, з їхньої згоди, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку. Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на більш легку, але менш оплачувану роботу, а також виплата їм допомоги по соціальному страхуванню здійснюється відповідно до законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про охорону праці» забороняється використання праці неповнолітніх осіб (молодше 18 років) на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, залучення до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні, а також до підіймання й переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, граничними нормами піднімання й переміщення важких предметів, затверджуваними спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в області охорони здоров'я. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з такими роботами й роботами зі шкідливими й небезпечними умовами праці, визначається Положенням, затверджуваним спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади по нагляду за охороною праці [49, c. 125].

Крім законодавчих актів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються підзаконними нормативними актами: розпорядженнями і наказами Президента України, рішенням уряду України, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів з питань охорони праці належать:

- Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах;

- Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;

- Положення про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємства;

- Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи, організації за порушення нормативних актів про охорону праці;

- Список важких робіт та робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється праця жінок;

- Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками;

- Список виробництв, професій і робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років;

- Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми;

- Перелік робіт з підвищеною небезпекою;

- Типове положення про навчання інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

- Типове положення про службу охорони праці;

Типове положення про роботу уповноважених трудових колективі з питань охорони праці;

- Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства;

- Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу «Охорони праці» у колективному договорі;

- Накази, роз'яснення та інші акти з питань охорони праці Державного комітету України по нагляду за охороною праці;

- Міжнародні договори або міжнародні угоди до яких приєдналася Україна у встановленому порядку;

- Конвенції Міжнародної Організації Праці [41, c. 141].

Існують спеціальні законодавчі акти до яких відносяться державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Державні міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі [40, c. 161].

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі Державних нормативних актів з охорони праці і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють, в межах підприємства, установи, організації.

4.2 Аналіз умов праці в економічному відділі на ТОВ «Тарвакс»

Вимоги з техніки безпеки, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, системою стандартів безпеки праці, правилами та інструкціями, повинні забезпечити такий стан умов праці, який виключав би нещасні випадки на підприємстві. Виконання цих вимог забезпечується чіткою організацією праці, виконанням трудової дисципліни, безпекою обладнання.

Використання електричної енергії на підприємствах пов'язане з небезпекою впливу електричного струму на організм людини та може привести, при порушенні правил експлуатації, до травм, а також до смертельних випадків. Відсутність видимості електроструму для почуттів людини робить електрострум більш небезпечним.

Дія струму на людину відбувається у тяжких і різних формах , які тягнуть порушення фізіологічних, біологічних та енергетичних процесів життєдіяльності організму [53, c. 143].

Небезпека ураження електрострумом залежить від багатьох умов та факторів, які включають метеорологічні умови, забруднення повітря (струмопровідним пилом). В таких умовах знижується енергетичне протистояння людини, додатково збільшуючи небезпеку ураження струмом. Для забезпечення електробезпеки застосовуються такі технічні засоби як захисне заземлення, занулення, мала напруга і т.п.

Суттєвою вимогою здорової та високопродуктивної праці є забезпечення необхідної кількості чистого повітря з нормальними метеорологічними параметрами. Повітря в приміщення і на робочих місцях повинно мати хімічний склад чистого атмосферного повітря, метеорологічні умови приміщень зумовлюються наступними параметрами: температура, відносна вологість та швидкість повітря, барометричний тиск.

Розрахунок штучного освітлення полягає у визначенні необхідної кількості та потужності ламп.

Приміщення для ремонту відповідно до норм стандарту до висоти 1,25 м відносяться до групи електронебезпеки А3, а вище 1,25 м - до групи А5.

Тому вся освітлювальна мережа разом з лампами і вимикачами знаходиться вищим 1,25 м від рівня підлоги. Штепсельні розетки в мережу освітлення вмонтовувати не можна, оскільки до них можуть підключити переносне електроустаткування.

Залежно від застосовуваного джерела світла виробниче освітлення підрозділяється на штучне, природне й сполучене. На ділянці по можливості максимально використовується природне висвітлення, що здійснюється через бічні віконні прорізи. Розряд зорових робіт на ділянці -4. Норма освітленості становить для загального - 300 ЛК, для комбінованого - 700 ЛК.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі мережевих отворів [49, c. 164].

При бічному освітленні площа дорівнює:

S = Sn еn k3 0Kу?/(100? ф0? r1) (4.1)

де Sп - площа підлоги, Sn= 470 m2,

еn- нормативне значення коефіцієнта освітлення, (еn = еn3• m• cк =1,5• 09• 09=1,2)

K3 - коефіцієнт запасу, K3=1,5;

0 - світлова характеристика вікон, 0=21

ф0- загальний коефіцієнт світлопропускання, ф0 = 0,63;

Kу? - коефіцієнт обліку затінення, Kу? =1;

r1 - коефіцієнт обліку підвищення освітленості при бічному освітленні, r =1.2.

S=470• 1,2• 1,5• 21• 1/(100• 0,63• 1,2) =235 м2.

Для нормальної природної освітленості зони ТО і ПР необхідна велика кількість вікон, що у реальних умовах не представляється можливим, тому зона ТО і ПР в основному освітлюється світильниками.

Розрахунок кількості ламп.

Кількість ламп загального освітлення в зоні ТО і ПР визначається по формулі:

n= Е• S• К• Z/(F• ) (4.2)

де Е - норма висвітлення, Е= 200 Лк;

К - коефіцієнт запасу, К=1,5;

Z- коефіцієнт нерівномірності висвітлення, Z=1,2;

- коефіцієнт використання освітлювальної установки;

F - світловий потік лампи, для лампи ЛБ-80 світловий потік F= 5220 ЛМ.

Щоб визначити коефіцієнт використання освітлювальної установки, необхідно вичислити індекс приміщення і по формулі:

i = a • B/(Hc • (a + b)) (4.3)

де а, b - довжина и ширина приміщення, м;

Нс - висота розміщення світильників. Нс =3,6 м;

i = 20 • 24/ (3,6•(20 + 24)) = 3,03

Коефіцієнт освітлювальної установки =0,54.

Кількість ламп:

n =200•480•1,5•1/(5220•0;54) =51,1 шт.

Відповідно до розрахунку на ділянці необхідно встановити 51 світильники.

Розрахунок місцевого освітлення.

Для місцевого освітлення застосовуються лампи накалювання. Світловий потік визначається по формулі:

F=1000?h2?E?т (4.4)

де h - відстань від лампи до освітленої поверхні, приймаємо h = 0,8 м;

Е - нормативна освітленість, ЛК. Визначається як різниця комбінованого й загального висвітлення,

Е =300-200=100 ЛК;

т - показник, що залежить від висоти світильника й відстані d від перпендикулярного променя на освітлювану поверхню до освітлюваної точки. т вибирається за графіком, при h = 0,8 м; d =0,5; т =280.

Підставляючи значення у формулу 4.4:

F =1000 • 0, 82 • 100/280 = 228,6 ЛМ.

Відповідно до розрахунку вибираємо для місцевого висвітлення лампу накалювання на напругу 220 В, зі світловим потоком 1450 ЛМ та розміщуємо відповідно до рис. 4.1.

Рис. 4.1 Схема розміщення світильників

Тому вся освітлювальна мережа разом з лампами і вимикачами знаходиться вищим 1,25 м від рівня підлоги. Штепсельні розетки в мережу освітлення вмонтовувати не можна, оскільки до них можуть підключити переносне електроустаткування [53, c. 171].

4.3 Забезпечення пожежної безпеки приміщення

Основним завданням пожежно-профілактичної роботи на підприємстві є проведення комплексу заходів, які попереджують виникнення пожеж, та забезпечуючих пожежну безпеку об'єкту.

Робота з пожарної безпеки проводиться у трьох напрямках: адміністративному, суспільному та професійному.

Адміністративний напрямок роботи обумовлюється відповідними документами, правилами, наказами, посадовими інструкціями для посадових осіб, які несуть відповідальність за протипожежний режим та організовують проведення заходів про попередження пожеж.

Під пожежним режимом розуміють сукупність певних мір та вимог пожежної безпеки, раніше встановлених для окремого приміщення та належних обов'язковому виконанню всіма прцюючими. Основною метою протипожежного режиму є недопущення пожеж від паління, небезпечного поводження з вогнем, проведення вогневих робіт, невимикання нагрівальних приладів та приладів освітлення.

Протипожежний режим включає в себе такі профілактичні заходи: належний догляд за проходами та шляхами евакуації, ретельне прибирання приміщень та робочих місць, порядок догляду та зачинення приміщень після завершення роботи [40, c. 119].

Для ліквідування та попередження пожеж необхідно знати причини їх виникнення. Причини можуть бути різними. Основними є: необережне поводження з вогнем (паління в неспеціальних місцях), слабкий контроль в важкодосяжних місцях та за нагрівальними приладами; незадовільний стан електротехнічних пристроїв, невиконання правил їх експлуатації (неправильний вибір та розрахунок обладнання, перевантаження); несправність обладнання; самозапалення; розряд статичної електрики та грозові розряди (відсутність або невірне розташування молнїєвідводів, відсутність технічних засобів з накопичення статичної електрики); несправність опалювальних приладів та порушення правил пожежної безпеки при їх експлуатації.

Пожежна безпека на ТОВ «Тарвакс» регламентується ГОСТ «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования» та іншими державними та галузевими стандартами. «Типові правила пожежної безпеки для непромислових підприємств».

Виробничі процеси повинні бути пожежо- та вибухобезпечними. Існує ряд технологічних вимог до процесів, а саме: усунення безпосереднього контакту працюючих із шкідливими речовинами; заміна технологічних процесів і операцій, пов'язаних з виникненням шкідливих і небезпечних виробничих факторів, на процеси, де дія цих факторів зведена до мінімуму.

Особлива важливість забезпечення пожежобезпечних умов виробництва на ТОВ «Тарвакс» пов'язана з тим, що в ході здійснення виробничих процесів застосовуються різноманітні пожежо- і вибухонебезпечні матеріали і речовини, серед яких бензин, дизпаливо і т.д.

З метою запобігання пожежі необхідно, щоб склад був вогнетривким, горючі речовини треба зберігати у спеціальних цистернах та металічних бочках, також треба постійно утримувати приміщення складу у чистоті.

Потрібно слідкувати за справністю зовнішнього освітлення, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання, пожежних драбин, засобів пожежогасіння [41, c. 142].

Висновок до розділу 4

Суттєвою вимогою здорової та високопродуктивної праці є забезпечення необхідної кількості чистого повітря з нормальними метеорологічними параметрами. Повітря в приміщення і на робочих місцях повинно мати хімічний склад чистого атмосферного повітря, метеорологічні умови приміщень зумовлюються наступними параметрами: температура, відносна вологість та швидкість повітря, барометричний тиск.

Недостатня освітленість може погіршити зір, надмірна яскравість може викликати тимчасове засліплення, головний біль. Нормальні умови забезпечуються лише при достатньому освітленні.