Використання методів квантитативної лінгвістики в Паблік Рилейшнз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИПУСКНА РОБОТА

Використання методів квантитативної лінгвістики в Паблік Рилейшнз



ЗМІСТ

Вступ

1 Сучасна концепція Паблік рилейшнз

2 Аналіз ролі засобів Паблік рилейшнз, у яких доцільно використовувати мовні засоби

3 Використання мовних засобів у Паблік рилейшнз

3.1 Особливості та основні мовні засоби публіцистичного стилю Паблік рилейшнз

3.2 Інтерактивна стилістика у Паблік рилейшнз. Аналіз ролі та доцільності використання мовних засобів впливу на сприймача, взаємодія автора з адресатом. Особливості сприйняття мовних засобів публіцистичних тексті у Паблік рилейшнз

3.3 Прагматичний аспект бізнесу-сленгу в сучасних ЗМІ з погляду Паблік рилейшнз

3.4 Аналіз ролі та доцільності використання мовних засобів іміджевого тексту у Паблік рилейшнз

4 Використання методів квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз

4.1 Основні положення, які лежать в основі методів квантитативної лінгвістики при використанні їх у Паблік рилейшнз

4.2 Частотні словники - один з напрямків використання методів квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз

Висновки

Перелік посилань

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

ВСТУП

Актуальність роботи полягає у підвищенні рівня української філології, що вступає в новий етап свого розвитку, котрий відзначається міжсистемним вивченням кількісних параметрів порядку в тексті за допомогою квантитативних методів. В Україні на сьогодні спостерігається зниження інтересу до проблем лінгвістики, пов'язаних із кількісними величинами. Це свідчить про актуальність даного напрямку дослідження.

Перший розділ роботи складає сучасна концепція Паблік рилейшнз.

У другому розділі проведений аналіз ролі засобів PR, які використовують мовні ресурси, що є найбільш доцільним і продуктивним.

Третій розділ складає всебічний аналіз ролі мовних засобів в процесі комунікації, а саме: особливості й мовні риси публіцистичного стилю Паблік рилейшнз, в тому числі інтерактивної стилістики. Аналіз ролі та доцільності використання мовних засобів впливу на сприймача, взаємодія автора з адресатом. Особливості сприйняття мовних засобів публіцистичних текстів у Паблік рілейшнз. Прагматичний аспект бізнесу-сленгу в сучасних ЗМІ з погляду Паблік рилейшнз. Аналіз ролі та доцільності використання мовних засобів іміджевого тексту у Паблік рилейшнз.

У четвертому розділі роботи розглянуто практичне використання методів квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз та основні положення, які лежать в основі методів квантитативної лінгвістики при використанні їх у Паблік рилейшнз. А також частотні словники як один з напрямків використання методів квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз. Де квантитативна лінгвістика характеризує міждисциплінарний напрямок у прикладних дослідженнях, у якому як основний інструмент вивчення мови використаються кількісні або статистичні методи аналізу. З теоретичної точки зору використання статистичних методів у мовознавстві дозволяє доповнити структурну модель мови імовірнісним компонентом, тобто створити структурно-імовірнісну модель, що володіє значним пояснювальним потенціалом. Цю сторону використання кількісних методів слід вважати додатком статистики в мовознавстві. Іншими словами, завдання побудови структурно-імовірнісної моделі функціонування мови відноситься до теоретичних проблем лінгвістики й входять у компетенцію теорії мови.

Робота складається з 4 розділів, вступу, висновків, списку літературних джерел (50) і трьох додатків. Загальний обсяг роботи складає 81 сторінку.

Практична значимість роботи полягає у наступному: по-перше, рішенню основного завдання Паблік рилейшнз забезпеченню конкурентної переваги компанії шляхом формування позитивного образу компанії в суспільній свідомості; по-друге, досягненню основних цілей - позиціюванню PR-об'єкта, піднесенню іміджу, антирекламі, відмежуванню від конкурентів, контррекламі; по-третє, керуванню самим цінним майном - репутацією компанії шляхом встановлення й підтримкі зв'язків зі ЗМІ, формування знань споживачів і іміджу товару, внутріфірмового PR. Методи квантитативної лінгвістики використовуються в Паблік рилейшнз найчастіше в PR-акціях і PR-технологіях при складанні медіапортрету компанії при проведенні моніторингу ЗМІ, у тому числі для оцінки власних дій по створенню іміджу фірми , а також для оцінки суспільної думки про компанію.

В кінці роботи наведені підсумки дослідження, які підтверджують актуальність даної роботи актуальність даної роботи у висвітленні перспектив використання методів квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз. Дослідження у цьому напрямку відкривають для вітчизняних лінгвістів новий рівень використання мовних засобів у Паблік рилейшнз, який вже став традиційним для закордонного співтовариства професійних лінгвістів. Методи квантитативної лінгвістики у Паблік рилейшнз при здійсненні лінгвістичного моніторингу ЗМІ використовуються комплексно, наряду з іншими методами. У даній роботі всі ці питання детально розглянуті. інтерактивний іміджевий текст



1 СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

Стан ринку в Україні вимагає від підприємств для формування попиту на свою продукцію не тільки встановлювати конструктивні зв'язки з клієнтами, дилерами та постачальниками, а й тісно співпрацювати з громадськістю, тобто формувати коло зацікавлених потенційних споживачів, поширюючи інформацію про себе через засоби масової інформації думку про ті події, які не виграшні для них або їх товару. Досягнення цієї мети можливе за таких інструментів маркетингових комунікацій, як Паблік рилейшнз.

Налагоджування зв'язків з громадськістю турбувало людство ще з часів зародження цивілізації. Одні люди намагалися впливати на інших. При цьому інші або сумлінно сприймали їх вплив, або намагалися йому не піддаватися.

Ще великий мислитель античності Аристотель (384-322 рр. до н.е.) вважав, що переконати аудиторію можливо досягнувши її прихильності або симпатії до себе. У становленні Паблік рилейшнз як професійній діяльності можна виділити багато імен: державний і політичний діяч Древнього Риму, оратор Цицерон (106-143 рр. до н.е.); давньогрецькі філософи Сократ, і Платон; римський діяч Юлій Цезар, римський папа Урбан ІІ (1095 р.), папа Григорій XV (1622 р.) тощо [50].

Ремесло, практика і тактика зв'язків із громадськістю протягом усієї історії цивілізації обумовлювалися розвитком засобів комунікації та поширення інформації, технічними можливостями суспільства. Аналіз багатьох історичних джерел свідчать на користь того, що професія Паблік рилейшнз зародилася в Америці. Серед головних організаторів таких подій та їх цілеспрямованого висвітлення у пресі був Самуель Адамс - один із керівників американської революції. Завдяки його інтуїтивними знахідкам було продемонстровано ефективність ряду прийомів і методів зв'язків із громадськістю, які діють і сьогодні: необхідність створення організації, здатної очолити компанію та об'єднати людей; використання символіки, що має емоційний вплив; використання гасел, які розкривають складні проблеми у вигляді простих стереотипів, що легко запам'ятовуються; організація подій, які привертають увагу громадськості, провокують дискусії і тим самим структурують громадську думку; випередження опонента в інтерпретації подій для того, щоб оцінка подій зацікавленими особами була сприйнята як єдино правильна; необхідність постійного і безперервного використання у ході кампанії всіх можливих каналів впливу на громадську думку та пропаганди нових ідей і переконань.

Поряд із ним варто пригадати А. Кенделла - радника Президента США Е. Джексона (кінець 20-х - початок 30-х років XIX ст.). У бізнес Паблік рилейшнз прославилися Т. Барнум, директор цирку, який зробив свою кар'єру на основі експлуатації лже-факту про те, що темношкіра рабиня була нянею Дж. Вашингтона; Ептон Сінклер, який постійно друкував у пресі такі твори, які були присвячені шахрайським операціям американських підприємців (початок 1900-х років); Айві Ледбеттер Лі, журналіст, який зробив новий імідж Рокфелерів тощо [48].

Основними напрямками Паблік рилейшнз діяльності можна назвати наступні.

По-перше, це контроль думок і поведінки громадськості з метою задоволення потреб та інтересів насамперед організації, від імені якої здійснюються PR-акції. Часто така функція піддається критиці, оскільки у такий спосіб організація сприймає громадськість як свою жертву. Подібна ситуація багато в чому нагадує маніпулювання свідомістю й поведінкою людей у певному напрямку.

По-друге - реагування на громадськість, тобто організація бере до уваги і відповідним чином реагує на події, проблеми або поведінку інших. У даному разі організація намагається прислуговувати громадськості, розглядати як своїх господарів тих, від кого залежить її доля.

По-третє - осягнення взаємовигідних відносин між усіма пов'язаними з організацією групами громадськості шляхом сприяння плідній взаємодії з ними (у тому числі зі службовцями, споживачами, постачальниками, виробничим персоналом тощо). Саме ця функція є основою моделі компромісу і вважається найбільш корисною і плідною, оскільки цільові групи громадськості тут сприймаються як партнери організації, з якими вона вступає у згоду.

Отже, Паблік рилейшнз - будь-яка форма особистого чи неособистого комунікативного процесу у суспільстві та серед окремих його членів з метою формування позитивного іміджу певних організацій та тривалих партнерських стосунків між ними та громадськістю.

Незважаючи на те, що Паблік рилейшнз і у політиці, і у бізнесі виконує одні і ті ж самі функції, заснований на однакових принципах, у бізнесі Паблік рилейшнз має свою специфіку.

Сучасний стан розвитку світового ринку вимагає введення на підприємствах категорії працівників “PR-менеджер” з новими функціональними обов'язками. Основне завдання, яке вони повинні виконувати - це створення довготривалих партнерських зв'язків між ринковими суб'єктами. Однією рекламою як одностороннім способом комунікації та особистими контактами вже не обійтись. Для виживання в умовах жорсткої конкуренції підприємство зобов'язано розробляти єдину стратегічну PR-програму, яка має включати в себе напрямки створення ефективних комунікативних відносин в системі управління підприємством і в його ринковій діяльності. Така програма повинна будуватися відповідно до основних маркетингових цілей і завдань підприємства і включати в себе стратегічні та оперативні заходи з використання всіх інструментів Паблік рилейшнз, які мають підкріплюватися елементами маркетингових комунікацій у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що врешті-врешт сприятиме формуванню позитивного іміджу підприємства та забезпеченню його конкурентоспроможності. За розробку і послідовне впровадження такої програми у ринкову діяльність підприємства, а також за контроль над її виконанням має відповідати PR-менеджер [49].

Мотивація створення і більш активного використання відділів Паблік рилейшнз у структурі підприємств має ряд підстав.

По перше, бізнес сьогодні розглядає Паблік рилейшнз не як інструмент створення паблісіті, або односторонньої комунікації з громадськістю, а як процес діалогу і досягнення компромісу з ключовими групами суспільства, як новий підхід до налагоджування плідних стосунків із стратегічно важливими групами громадськості.

По-друге, поширеним став прагматичний підхід до використання Паблік рилейшнз інструментарію як засобу підвищення ефективності бізнесу, а саме можливості будувати зв'язки, які можуть заощаджувати кошти, що раніше йшли на різні позови та урегулювання конфліктів з державними органами, судові розгляди; дають змогу уникати втрат у прибутках унаслідок напружених відносин із громадськістю, що часто виливалося в організовані масові дії проти компанії; допомагають “робити гроші” з допомогою налагоджування зв'язків з клієнтами, інвесторами, партнерами тощо.

По-третє, керівництво підприємств тепер очікує від Паблік рилейшнз спеціалістів допомоги в розробці стратегій зв'язків з різними групами громадськості. Причому такої стратегії, яка ґрунтується на наукових дослідженнях і двосторонній комунікації з ключовою громадськістю.

Основними складовими Паблік рилейшнз у бізнесі є спонсорство, антикризове управління, паблісіті.

Спонсорство - система вкладання капіталу спонсором у субсидовану сторону, підкріплена маркетинговою комунікативною кампанією (переважно рекламною і Паблік рилейшнз) з метою підвищення іміджу спонсора. Спонсорство можна поділити на пряме та непряме (благодійну діяльність, меценатство). При цьому спонсорувати можна окремих осіб, організації чи проведення певних спортивних, мистецьких та інших акцій [48].

Пряме спонсорство передбачає надання спонсором грошових коштів або товарів, послуг, сировини тощо субсидованій стороні в обмін на те, що остання зобов'язується сприяти досягненню маркетингових цілей спонсора. Наприклад, субсидована сторона може взяти зобов'язання згадувати спонсора у всіх своїх публічних виступах, публікаціях у засобах масової інформації, пропагувати його фірмову назву, символіку тощо. Благодійна діяльність, меценатство, передбачає надання грошових коштів, товарів, послуг фірми субсидованій стороні безоплатно. За правило, такі події висвітлюються в засобах масової інформації без попереднього замовлення спонсором.

За спрямуванням вкладеного капіталу, спонсорство ділиться на культурний, соціальний, політичний, спортивний та екологічний.

Антикризове управління - це система заходів маніпулювання свідомістю громадськості для урегулювання конфліктної ситуації, яка виникла[48].

Паблісіті - це різноманітні форми поширення позитивної інформації про підприємство та його продукцію через засоби масової інформації або безпосередньо зі сцени. До них відносяться наступні форми.

Установлення і підтримування зв'язків із пресою, які можуть мати різні форми, а саме: проведення фірмою прес-конференцій та брифінгів, на яких обговорюють її досягнення, проблеми та перспективи; розсилання у засоби масової інформації прес-релізів (інформаційних повідомлень); написання статей про фірму, її товари, діяльність у справах охорони довкілля тощо; організація інтерв'ю з керівництвом фірми в ЗМІ; публікація щорічних офіційних звітів про діяльність фірми тощо.

Участь представників фірми у роботі з'їздів, конференцій і семінарів професійних чи громадських організацій. Фірма і сама може бути ініціатором проведення наукового симпозіуму чи семінару з проблем, пов'язаних зі сферою її діяльності. Такі заходи відповідальні, престижні, зміцнюють імідж фірми.

Організація фірмою різноманітних заходів, що мають характер події. У разі браку у фірми цікавої інформації, яку можна подати у засобах масової інформації, паблісіті передбачає організацію спеціальних заходів, пов'язаних з ювілеєм самої фірми або з певною знаменною подією у житті країни, святом.

Товарна паблісіті - діяльність, спрямована на популяризацію певного виду товару, який з різних причин ринок недостатньо сприймає, незважаючи на його позитивні властивості (без вказівок на конкретні товарні марки) [48].

У зв'язку з цим набір функцій, які закріплюються за відділом Паблік рилейшнз на підприємстві мають бути такими: розроблення загальної Паблік рилейшнз політики підприємства та її впровадження у його систему менеджменту; розробка і застосування заходів Паблік рилейшнз для формування патріотичного настрою серед персоналу; підготовка заяв підприємства для громадськості; паблісіті для підприємства у цілому та його продукції; побудова та підтримування довготривалих партнерських зв'язків з державними органами, місцевим населенням, конкурентами, клієнтами; корпоративна реклама;донорська діяльність підприємства; випуск друкованих органів для персоналу підприємства; координація й інтегрування всіх напрямків Паблік рилейшнз діяльності підприємства у цілому та його окремих підрозділів; організація і виконання навчальних і спеціальних освітніх програм для персоналу підприємства .

Основні вимоги, які пред'являють сучасні ринкові суб'єкти до фахівців з Паблік рилейшнз наступні.

Фахова підготовка: економічна (маркетингова) вища освіта для розуміння основних ринкових процесів, які відбуваються в економіці держави і на певних ринках; знання сучасних досягнень психології для можливості встановлення результативних комунікативних контактів із окремими індивідами, які здатні сприяти поліпшенню економічного положення компанії; знання сучасних досягнень соціології, соціальної психології, політології для забезпечення ефективних комунікативних зв'язків із певними соціальними групами, починаючи від цільових аудиторій споживачів, завершуючи громадським електоратом, який здатний лобіювати інтереси компанії як в урядових колах, так і серед потенційних партнерів; вік від 25 до 40 (45) років. Саме в цьому віці людина вже чітко розуміє, чого вона прагне і здатна свідомо навчатися і трансформуватися відповідно до ринкових вимог; аналітичні здібності, які повинні проявлятися не в тільки аналізі окремих цифр, але і у аналізі соціально-психологічних ситуацій, які склалися; вміння навчатися і навчати членів колективу, в тому числі і керівництво підприємства діяти як одна команда в межах розроблених стратегічних Паблік рилейшнз програм; знання іноземних мов для можливості налагоджування всебічних комунікативних контактів із представниками інших країн; знання персонального комп'ютера не тільки на рівні користувача Word та Excel, але і вимог щодо роботи з програмами для верстання і обробки графічного матеріалу для забезпечення можливості контролювати матеріалізацію думок, ідей PR-менеджера та розроблених ним пропозицій у сфері маркетингової комунікативної діяльності підприємства.

Особисті риси: комунікабельність; бажання зрозуміти і вміння переконувати; наявність творчого потенціалу і можливості нестандартно мислити; прагнення жити своєю професією і повністю їй віддаватися; реалізм; ерудованість; авантюризм.

Фахівці з Паблік рилейшнз повинні стати зв'язуючою ланкою між вищим керівництвом підприємства, його підрозділами та навколишнім середовищем.

Паблік рилейшнз діяльність у бізнесі відрізняється від пропаганди.

Пропаганда - це неоплачувальна, абсолютно добровільна форма особистого інформативного впливу на індивідів з метою донесення до них інформації про фірму, її діяльність і товари, які вона випускає[43].

Як показали дослідження, “пропаганда” у маркетингу, має дещо інше значення. Вона не посідає високого місця у рейтингу засобів маркетингових комунікацій щодо охоплення аудиторії і передбачає добровільне, безоплатне інформування суспільства індивідуумом через коло його власних знайомих. Мова йде про те, що, з одного боку, споживач, який купив товар, обов'язково поділиться новиною зі своїми знайомими та родичами. У ньому “зіграє” така психологічна риса, як хвальковитість та доброзичливість споживача до близьких: “Якщо мені добре, треба, щоб і вам було добре» . Якщо виявиться, що куплений товар не подобається, то споживач повідомить про це з метою порадити близьким не купувати такий товар.

З іншого боку, працівник підприємства, який добре знає технологію виготовлення продукту чи особливі властивості товару власного підприємства, без корисних мотивів запропонує своїм близьким скористатися (або не скористатися) таким товаром. На відміну від планових заходів комунікативної політики, у тому числі і Паблік рилейшнз, почуття патріотизму, що виховується на підприємствах, нормальна людина не бажатиме зла своїм знайомим і близьким. Водночас відкинемо положення про персональний продаж у зв'язку з тим, що тут не ставиться мета продажу якомога більшої кількості товару.

Третя ситуація характеристики пропаганди здебільшого спостерігається в політиці та релігії, коли мова йде про фанатичне пропагування будь-якої ідеї. Умовно кажучи, якщо людина свято вірить у певну ідею, переконана у позитивних характеристиках товару і наслідків його використання, цілком підтримує діяльність певного підприємства (організації), та свої переконання вона буде “нести” іншим людям, не обов'язково знайомим і отримувати психологічне задоволення від того, що знайшла “вдячних” слухачів і своїх послідовників.

Зіставлення пропаганди та Паблік рилейшнз показує, що перше і друге є мистецтвом переконання людей і впливу на їхню думку. Однак пропаганда здійснюється особою, яка прямо не зацікавлена у поліпшенні показників діяльності підприємства, тобто вона не передбачає кризових ситуацій і не запобігає їм, а також не підтримує готовність у потенційного споживача до необхідних змін. Швидше можна говорити про стихійність пропаганди на відміну від планових заходів Паблік рилейшнз. Вона виникає як результат проведення кампаній маркетингових комунікацій.

Сьогодні в Україні склалася досить парадоксальна ситуація у сфері Паблік рилейшнз, яка обумовлена прискореними темпами входження підприємств у ринок і, як наслідок, непропорційністю розвитку різних його секторів. Однією із найважливіших проблем ринку Паблік рилейшнз послуг є відсутність (чи прихованість) єдиних державних стратегічних досліджень. Окремі дослідження статистичних даних цього ринку проводяться консалтинговими компаніями, але про їх об'єктивність говорити поки що рано, оскільки і вони вимушені досліджувати не повну інформацію. Відсутність статистики пов'язано ще із специфікою самого формування Паблік рилейшнз як інструменту маркетингових комунікацій. Іноді дуже важко вияснити обсяги наданих послуг. Наприклад, якщо в рекламі про обсяги рекламного продукту можна судити по витратам на рекламу різних рекламодавців у рекламо носіях, то як, наприклад, оцінити інформаційне повідомлення про певну компанію, яке не оплачене, але замовлене та являє собою цінність як новина для самого засобу масової інформації? В даному разі статистика може вестись у натуральних, а не у вартісних показниках (кількість інформаційних повідомлень про певну компанію, торгову марку в засобах масової інформації за певний проміжок часу, його обсяг, позитивна чи негативна спрямованість, кількість контактів з аудиторією, відношення аудиторії до компанії чи до самого інформаційного повідомлення тощо).

Загальною тенденцією є активізація заходів Паблік рилейшнз у бізнесі та зростання чисельності агентств і фахівців з Паблік рилейшнз, що обумовлено збільшенням попиту на такі послуги та поступовою орієнтацією свідомості керівників підприємств України з необхідності застосування реклами на необхідність формування партнерських стосунків з громадськістю. А це, в свою чергу, є результатом розуміння ними еволюції споживачів, які дедалі стають вибагливішими і все менш уваги звертають на рекламні повідомлення.

Поряд із позитивними зрушеннями на ринку Паблік рилейшнз залишається актуальною проблема недостатньої активності підприємств товарного ринку у цій сфері. Це пов'язано з: недостатнім усвідомленням сутності подібних заходів; малою чисельністю кваліфікованих працівників Паблік рилейшнз; не структурованим інститутом підтримки інвесторів;майже непомітними зусиллями держави з захисту вітчизняного виробника; частим застосуванням заходів з Паблік рилейшнз як певного “компромату” на конкурентів та “невигідних” партнерів.

Щодо перспектив розвитку активності підприємств товарного ринку України на ринку Паблік рилейшнз слід зазначити, що найближчі десять років основними клієнтами спеціалізованих агентств залишаться транснаціональні компанії, які вже прийшли на український ринок і успішно функціонують. Однак, за даними прогнозів фахівців розширення такого ринку буде здійснюватись не вшир, а в глибину, за рахунок представників малого та середнього бізнесу. Потенційними клієнтами також можуть стати підприємства судно- та приборобудівництва, металургії. Водночас, за рахунок збільшення та спеціалізації кількості цих послуг (лобіювання, антикризові акції, бренд-PR, консультування, промоушн) стане можливим подальше посилення активності підприємств споживчого ринку, а саме виробників продуктів харчування, побутової хімії та техніки, комп'ютерних технологій, підприємств легкої промисловості та транспорту. Медичні заклади взагалі слід віднести до окремого підрозділу, оскільки поряд з поліпшенням свого бізнесу вони ще несуть і соціальну відповідальність, що також стає значним козирем у підвищенні їх ступені активності.

У перспективі слід сподіватись, що на ринку Паблік рилейшнз буде створено таку громадську асоціацію, яка по-перше, дасть змогу виробити єдині стандарти щодо надання таких послуг і відповідальності за їх виконання; по-друге, систематизувати цей ринок і сформувати певні бази даних щодо його дослідження і прогнозування; по-третє - значно підвищити якість тих послуг, що надаються; по-четверте - підвищити рівень професіоналізму та просвітництва в цій галузі; по-п'яте, виробити єдиний понятійний апарат, на якому спілкуватимуться і фахівці, і їх клієнти.

Найближчі роки очікуватиметься кількісне зростання ринку послуг з Паблік рилейшнз переважно за рахунок збільшення числа співробітників у цій галузі та витрат крупних компаній України на проведення таких заходів. Такий вид діяльності дедалі більше буде переорієнтовуватися з політичної сфери на сферу бізнесу в зв'язку з нагальними потребами підприємств захистити себе від іноземних конкурентів і пошуком нових методів впливу на споживачів, у формуванні довготривалих партнерських стосунків між організацією та суспільством в цілому, оскільки це вигідно і першій, і другій сторонам. В якісному відношенні на ринку Паблік рилейшнз значних змін поки що очікувати рано, оскільки спостерігається дефіцит у висококваліфікованих кадрах. Поки він буде наявним - не всі агентства в змозі використовувати новітні технології в цій сфері для виконання замовлень.



2 АНАЛІЗ РОЛІ ЗАСОБІВ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ, У ЯКИХ ДОЦІЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ МОВНІ ЗАСОБИ

Імідж організації і її керівника, персоналу, ділова репутація, позитивні відносини, взаємний інтерес формуються не тільки у процесі безпосереднього ділового чи корпоративного спілкування і професійних взаємодій. Найбільша кількість контактів здійснюється з допомогою засобів масової інформації. Вони покликані об'єктивно відображати ті події, які відбуваються. ЗМІ здійснюють сильний вплив на свідомість людей, поведінку, спрямування активності. Варто відмітити, що їх роль значно збільшується під час критичних або етапних періодів розвитку суспільства.

Основні функції, які виконують засоби масової інформації:

- інформативна;

- соціального орієнтування за рахунок інформування;

- формування суспільної думки і суспільних настроїв;

- соціальної ідентифікації, яка дозволяє усвідомити причетність до одних груп громадськості і відмежуватися від інших;

- контактування з іншими людьми;

- самоствердження;

- утилітарна (допомагає у вирішенні різних практичних завдань); емоційної розрядки;

- виховна, яка впливає на еталони поведінки і відносин.

Отже, можна з впевненістю стверджувати, що саме це і потрібно у Паблік рилейшнз діяльності.

Величезні можливості ЗМІ, їх вплив на аудиторію, привернули увагу різних ділових кіл, які стали намагатися підключати їх у систему PR-взаємодій, щоб з їх допомогою формувати свій імідж, впливати на психологічні установки, створювати образ довірливих і рівноправних партнерських відносин, здійснювати обмін цінностями. Паблік рилейшнз розглядає ЗМІ саме як одну із своїх посередницьких підсистем у загальній системі PR-управління, необхідної для здійснення діалогу з громадськістю, впливу на її інтереси і потреби з метою їх „узгодження”. PR-служби і ЗМІ виступають як взаємовигідні і рівноправні партнери. Таке партнерство базується на взаємних вигодах і дуже рідко - на ідейній основі.

Основою для розробки будь-яких заходів і засобів Паблік рилейшнз, не залежно на кого вони мають бути спрямованими є новини і факти, які у свою чергу здатні впливати на розум чи на емоції цільової аудиторії.

Новина - будь-яка реальна подія, яка представляє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов'язана з діяльністю певної організації чи людини і не була раніше представлена (висвітлена) [49].

Факт - дійсна, невигадана подія, яка представляє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов'язана з діяльністю певної організації чи людини [49].

Головні напрямки використання мовних засобів Паблік рилейшнз при роботі з засобами масової інформації (ЗМІ) наступні: пресс-посередницька діяльність; організація і проведення прес-конференцій, брифінгів; реліз (повідомлення для засобів масової інформації); участь у написанні: статей, репортажів і інших інформаційних матеріалів: написання іменних, оглядових і аналітичних статей; замовлення статті; створення бекграундерів; факт-листів, кейс-історій, ньюз-летерів, позиційних документів тощо; організація роботи прес-клубу; участь у виробництві кіно, телепродукції; підготовка і організація виступів, інтерв'ю керівництва, спікерів компанії в ЗМІ. Пабліситі за допомогою спеціальної продукції: публікація річних звітів; видання фірмових проспектів, каталогів, буклетів; видання фірмового журналу, газети, корпоративного бюлетеня; публікації листівок; інтернет PR; підготовка сувенірної продукції і іншої фірмової атрибутики.

Як правило, використання засобів масової інформації у системі Паблік рилейшнз повинно організовуватись спеціально. Для цього варто звернути увагу на відповідність засобів масової інформації цілям і інтересам Паблік рилейшнз, а також на масовість та взаємопов'язаність PR-акцій з залученням ЗМІ, тобто такі акції мають носити не одиничний характер, а бути цілими кампаніями.

За цілями такі PR-кампанії можуть бути: стратегічними і тактичними; довгостроковими та короткостроковими; масовими і окремими; глобальними і локальними; спрямованими на масову свідомість, групові, індивідуальні, буденно-практичні.

Взаємодія підприємства і засобів масової інформації здійснюється з ініціативи: підприємства; засобів масової інформації; громадськості.

Найчастіше посередником у створенні такої взаємодії виступають журналісти, професія яких накладає свої відбитки на особливість їх характеру:

Загальна емоційність і схильність до емоційно насичених ситуацій формує їх прискіпливу увагу до конфліктів, гострих проблем, ефектних подій.

Не завжди можуть тривалий час підтримувати увагу до співбесідника чи об'єкта, що пов'язано з їх високим професійним переключенням з одних подій на інші.

Високий інтелект дозволяє їм швидко вникати у сутність проблеми, бачити системні зв'язки, добре прогнозувати можливі виходи ситуацій. Однак, вони часто орієнтуються на перші враження і не схильні глибоко вникати у проблему.

Висока самооцінка, що обумовлена відомістю, впливовістю, наявністю різних престижних зв'язків і контактів. При цьому іноді можуть швидко ображатися.

Висока проникливість, вміють добре розбиратися у людях, можуть швидко розкрити обман.

Вперті, наполегливі, цілеспрямовані з високою працездатністю.

При організації сумісної роботи працівників Паблік рилейшнз підприємства і ЗМІ варто враховувати психологічні особливості журналістів, їх типажі, а також спеціальні прийоми, якими вони користуються під час подання інформації на публіку.

При роботі з ЗМІ підприємством подаються PR-матеріали. Найчастіше вони потім не підлягають контролю з боку самого підприємства.

Для прямих відносин з громадськістю переважно використовуються засоби і заходи Паблік рилейшнз, які підлягають контролю з боку організації. Нижче наведено стислі характеристики кожного із них. Під час вивчення даного питання обов'язково потрібно звернути увагу на технологію їх створення і проведення, оскільки від того, як вони розроблені, яким чином до їх проведення підготувалися, наскільки вони етичні і привабливі - так і буде їх сприймати громадськість і реагувати на них. Отже, до них належать наступні засоби.

Лист - писаний короткий текст, розміром в 1-2 сторінки, призначений для повідомлення про що-небудь, спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція.

Листи бувають діловими і особистими (формальними і неформальними). Який лист обрати для передання інформації - залежить від поставлених цілей і встановлених стосунків між відправником і одержувачем інформації. Проте кожен лист починається з особистого звернення до адресата.

Інформативний реліз - те саме, що і лист, тільки не носить особистого характеру. Серед них виділяються: бізнес-релізи; спеціальні релізи для споживачів з інформацією про товар; фінансовий реліз, спрямований на акціонерів.

Запрошення - письмове або усне прохання конкретну особу прийти кудись, зробити щось . В основному друкується на листівках і доставляється в конвертах по пошті або кур'єром.

Проспект, буклет, брошура, листівка, заявка, пропозиція відносяться до друкованої продукції, яка видається організацією для поширення інформації про свою діяльність серед цільових аудиторій.

Промови і виступи - публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення певних позицій, представлення тощо.

Основні принципи побудови промов: лаконічність; забезпечення контакту з аудиторією; гумор; хороша побудова мови, дикція; Структура промови: вступ, основна частина, висновки.

Для побудови промови потрібно: мати інформацію про місце, час, склад аудиторії; знати мету виступу - інформувати, переконати, поздоровити, розважити; у тексті використовувати короткі зрозумілі фрази; не давати велику кількість статистичної інформації і спеціальної термінології.

Засоби внутрішньофірмового PR найчастіше підлягають контролю з боку самої організації. Вони умовно розподіляються на такі категорії: розмовні, мультимедийні та письмові/візуальні.

До візуальних/письмових методів внутрішнього PR відносяться внутрішньо корпоративні видання: журнали, інформаційні бюлетені, цільове розсилання (роздавання) різних документів, поширення їх електронною поштою, інформаційні повідомлення на платіжних документах, щорічні звіти, дошки оголошень, виставки, раціоналізаторські пропозиції (схеми висловлення своєї точки зору).

Корпоративні видання призначені для інформування визначених, досить вузьких цільових аудиторій (співробітників компаній, членів професійних і громадських організацій). Усю сукупність корпоративних видань за принципом їхнього поширення можна розділити на дві великі групи: видання по вертикалі (вони адресовані співробітникам від керівництва), включають видання різних асоціацій, гільдій для своїх членів; видання громадських організацій і політичних партій для своїх членів; такі видання інформують про діяльність організації, зміцнюють лояльність стосовно неї і залучають нових членів; газети і журнали компаній; видання по горизонталі (поширюються визначеними групами з загальними інтересами): інформаційно-рекламні бюлетені, видання професійних груп.

Звіти, які за терміном розподіляються на місячні, квартальні, щорічні. У них наводиться підсумок роботи підприємства за певним напрямком за визначений період.

Інформаційний листок, бюлетень, які поширюються серед співробітників на правах газети.

Основні цілі корпоративного видання: інформування працівників про справи і події, які відбуваються на підприємстві; мотивація співробітників; отримання зворотного зв'язку, створення корпоративного духу, роз'яснення основних рішень керівництва, розповідь про кращих рядових працівників підприємства і менеджерах.

Методи побудови та підтримування іміджу: позиціонування, маніпулювання, міфологізація, емоціоналізація, формат, вербалізація, деталізація, акцентування уваги на “корисній” інформації, архаїзація, заміна цілей, подання супротивних сигналів, дистанціювання, метафоризація, візуалізація, опитування суспільної думки, нейролінгвістичне програмування, впровадження моделей сприйняття, контекстне введення знаків. У бізнес-діяльності застосування методів відрізняється комерційними прикладними аспектами.

Розглянемо детальніше даний аспект. У побудові іміджу використовуються основні критерії позиціонування об'єкта. Наприклад, якщо видавництво позиціонується як організація, яка випускає фахові видання (газети, часописи), що є лідерами на певних ринках, основна мета яких - донесення новітньої інформації для фахівців високого класу у певній галузі, то воно (видавництво), не повинно створювати імідж організації, «куди всім можна ввійти». І навпаки, якщо видавництво виробляє ЗМІ, орієнтовані на широку аудиторію, то воно повинно декларувати у своєму іміджі принципи демократизму, навіть ліберального ставлення до різних думок громадян. Маніпулювання - це перенесення уваги аудиторії на інший об'єкт під впливом зовнішніх чинників. Наприклад, пан Іванов в силу об'єктивних обставин підвищив ціну на свою продукцію. Для того, щоб у свідомості суспільства він не був просто «нахабою», «людиною, яка без усілякої совісті обдирає простих громадян», він свій імідж має будувати так, щоб було видно, з яких причин такі високі ціни. Він може бути представленим як людина, яка постійно піклується про якість своєї продукції, використовує новітні технології, отримує міжнародні сертифікати тощо. При цьому про підвищення ціни - ані чи-чирк. Споживач і сам здогадається, що підвищення якості і піклування про неї призводить, цілком обґрунтовано, до підвищення ціни. Міфологізація - це спроба побудови такого повідомлення, яке має подвійне значення, бажання обійти фільтр аудиторії, впливає на неї на підсвідомому рівні. Ефективна комунікація не стільки задає нові повідомлення, скільки підключається до тих представлень, які вже існують у масовій свідомості. Наприклад: міф 1, у успішного бізнесмена, голови сім'ї, всі діти повинні добре навчатися, дружина має бути вродливою і справжньою господинею, підтримувати свого чоловіка в усіх його починаннях; міф 2, «мафіозі» має бути віком, старшим за середній, занадто «лагідним» з пресою і урядовими чиновниками на людях, але дуже жорстоким у побуті, із своїми «напарниками» та «партнерами»; міф 3, досягнення благополуччя завдяки наполегливій праці тощо. Емоціоналізація - переорієнтація на мову і цілі аудиторії, тобто максимально розумна стратегія того, хто говорить, якщо перед ним стоїть завдання сподобатись аудиторії. Формат - це процес створення для комунікатора вигідних контекстів за рахунок об'єднання аудиторії певними потужними характеристиками. Справа у тому, що гомогенна аудиторія краще піддається впливу, ніж різнопланова. Саме тому, наприклад, на презентації славнозвісного клубного відпочинку запрошують сімейні пари, на психологічних тренінгах намагаються посадити учасників у коло якнайближче один до одного тощо. При цьому комунікатор приймає “усереднений облік аудиторії” для того, щоб бути ближчим до неї і викликати довіру. Вербалізація - це використання у побудові іміджу таких символічних слів у лозунгах і мові комунікаторів, які здатні яскраво і барвисто описувати дійсність. Ці слова повинні відповідати двом типам вимог: повинні спиратися на символізм організації та відображати основні проблеми для населення. Наприклад, одну і ту ж ситуацію можна описати по-різному:

- підприємство нарощує свої обсяги збуту;

- підприємство розширює свою ринкову частку;

- підприємство збільшує кількість безпосередніх споживачів.

У першому випадку мова йде про сильне підприємство; у другому - про конкурентну боротьбу і успіх; у третьому - виникають образи маніпулювання вподобаннями споживачів. Обираються ті слова і вирази, які створюють і породжують той контекст, у якому бажається бачити свої висловлювання. Крім цього, слова промов і звичайних звернень пишуться на тій мові, на якій аудиторія звертається до комунікатора з урахуванням вербалізації потреб. Далі детальніше про деталізацію. Імідж людини будується на основі висвітлення її певних деталей поведінки, життя. Людину публіці представляють не у цілому, а по-частинам. Наприклад, керівника підприємства можна у ЗМІ представляти як молодого енергійного бізнесмена, для якого справа підприємства найвища насолода. Це представлення людини у цілому. А можна ті ж самі риси підкреслити частковим поданням інформації: красиве есе з біографічною довідкою (аудиторія буде мати уявлення про вік і життєвий шлях); деталі із діяльності підприємства, де особливі успіхи пов'язані з ім'ям керівника. При цьому інформація про керівника - лише його ім'я (аудиторія буде мати уявлення про діяльність людини, яка приводить до успіху); невеликі розповіді про побут, сімейний стан керівника, навіть на рівні чуток, із зазначенням того, що і у сім'ї людина думає про підприємство (аудиторія буде мати враження, що людина вдома відпочиває тоді, коли усвідомлює, що на підприємстві все гаразд); сімейні фотографії, коли керівник не зображений у спортивних штанах з лопатою на дачі, а у, скажімо, домашньому, без краватки, але обов'язково у класичній однотонній сорочці. Таким чином символічно підкреслюється, що навіть у домашній атмосфері людина думає про бізнес. Отже, деталізація заснована на висвітленні певних деталей, які: символічно підкреслюють певні риси особистості, належність її до певної аудиторії, характер та особливості поведінки; збільшують довіру людей. Можна просто говорити про успіхи підприємства загалом - тоді це лозунги. А можна деталізувати цифрами і часом - це деталізація. Аналогічно і для людини. Акцентування уваги на “корисній” інформації - це прийом побудови іміджу на основі часткового приховування або висвітлення певної інформації. Архаїзація - метод, який використовується у кризові періоди. У такий час важливо підняти роль лідера. Цей метод заснований на тому, що масова свідомість має нижчий рівень від свідомості кожного окремо взятого індивіда. Натовп орієнтується за нижчими реакціями, оскільки вони загальні для всіх. У період кризових ситуацій більшість людей впадає у паніку і на фоні цього єднаються у натовп. Імідж на основі архаїзації будується за наступними принципами: спирання на більш примітивний варіант характеристик типу «свій/чужий» (наприклад, «хто вкрав мої гроші?»); надання лідеру характеристик «від бога», його штучне піднесення (наприклад, натовп на підприємстві боїться, що підприємство викуплять інші люди, розформують, переорієнтують і працівники втратять роботу, у результаті люди на основі остраху обожнюють свого лідера і сподіваються, що він їх захистить); зростання ролі захисних бар'єрів (наприклад, вся інформація є комерційною таємницею); збільшення статусу ворогів; посилення національної, корпоративної ідеології. Заміна цілей - побудова іміджу на основі поступового, непомітного зсуву цілей діяльності у бік «вигідної» сторони. Наприклад, Петров на своєму підприємстві протягом 20 років займав позицію авторитарного керівника. Його слово завжди сприймалось як закон. Проте останнім часом, з посиленням демократизації суспільства, працівники підприємства все частіше почали бути незадоволеними таким стилем керівництва, розпочався відтік кадрів. Інформація про це почала виходити назовні. Отже Петров вимушений був переорієнтувати цілі свого керівництва на демократичні засади, про що повідомив співробітників. У результаті він змінив одяг на більш демократичний, став частіше спілкуватися із співробітниками і прислуховуватись до їхньої думки. Метафоризація - побудова іміджу на основі метафоризації здійснюється тоді, коли потрібно його створити заново, описати діяльність, для якої ще не існує певної мови. Наприклад, це імідж, який запозичений із народних казок, анекдотів, віршів, відомих осіб. Опитування суспільної думки - з допомогою цього інструменту будується мінливий імідж. Людина (організація) свій імідж підлаштовує весь час під зміну настроїв аудиторії. Але для цього ці настрої постійно досліджуються. Нейтролінгвістичне програмування - імідж людини будується на основі використання таких речових і звукових характеристик, які здійснюють особливий програмуючий вплив на аудиторію. Контекстне введення знаків - побудова іміджу на основі поєднання усіх наведених інструментів у вигляді певних знаків. В усіх ситуаціях нейтральний лідер приймає на себе знаковість контексту.



3 АНАЛІЗ РОЛІ ТА ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОВНИХ ЗАСОБІВУ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

3.1 Особливості та основні мовні засоби публіцистичного стилю Паблік рилейшнз

Стиль літературної мови - різновид мови (її функціонувальна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах й обставинах. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль - це власне слова на власному місці [10].

Кожний стиль має:

- сферу поширення і вживання (коло мовців);

- функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо);

- характерні ознаки (форма та спосіб викладу);

- система мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).

Ці складові конкретизують, оберігають, певною, мірою обмежують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Оскільки стилістична норма є частиною літературної, вони не забезпечує останню, а лише використовує слова чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням.

Наприклад, слова акт, договір, наказ, протокол, угода є нормативними для офіційно-ділового стилю, хоча в інших стилях вони також можуть нести забарвлення офіційності, якщо їх використання буде стилістично виправдане.

Досконале знання специфіка кожного стилю, його різновидів, особливостей - надійна запорука успіхів у будь-якій сфері спілкування.

Термін “стиль мовлення” слід розглядати як спосіб функціонування певних мовних явищ. Розрізнення стилів залежить безпосередньо від основних функцій мови - спілкування, повідомлення і діяння. впливу.

Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену системі стилів, серед яких:

- розмовний;

- художній;

- науковий;

- публіцистичний;

- епістолярний;

- офіційно-діловий;

- конфесійний.

У Паблік рилейшнз використовується найчастіше публіцистичний стиль. Сфера використання - громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання. Основне призначення:

- інформаційно-пропагандистськими методами вирішувати важливі актуальні, злободенні суспільно-політичні проблеми;

- активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до необхідності зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові;

- пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсякдення.

Основні ознаки:

- доступність мови й формування (орієнтація на широкий загал);

- поєднання логічності доказів і полемічності викладу;

- сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників;

- висловлення наукових положень і фактів емоційно-експресивною образністю;

- наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер;

- широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол тощо).

Основні мовні засоби:

- синтез елементів наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів;

- лексика насичена суспільно-політичними та соціально-економічними термінами, закликами, гаслами (електорат, багатопартійність, приватизація тощо);

- використовується багатозначна образна лексика, емоційно-оцінні слова, (політична еліта, епохальний вибір тощо), експресивні сталі словосполучення (інтелектуальний потенціал, одностайний вибір, рекордний рубіж), перифрази (чорне золото - вугілля, нафта, легені планети - ліси тощо);

- уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів (орбіти співробітництва, президентський старт);

- із морфологічних засобів часто використовується іншомовні суфікси (полеміст, реваншист, провокатор); префікси псевдо; - нео-, супер- тощо (псевдотеорія, неоколоніалізм, супердержава, інтернаціональний);

- синтексисові публіцистичного стилю властиві різні типи питальних, окличних та спонукальних речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повторюваними сполучниками тощо);

- ключове, вирішальне значення мають влучні, афористичні, інтригуючи заголовки.

Публіцистичний стиль за жанрами, мовними особливостями т способом подачі інформації поділяється на такі підстилі:

- стиль ЗМІ - засобів масової інформації (часописи, листівки) радіо, телебачення. тощо);

- художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, політичні доповіді, нариси тощо);

- есе (короткі нариси вишуканої форми);

- науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо).

3.2 Інтерактивна стилістика у Паблік рилейшнз. Аналіз ролі та доцільності використання мовних засобів впливу на сприймача, взаємодія автора з адресатом. Особливості сприйняття мовних засобів публіцистичних текстів у Паблік рилейшнз

У Паблік рилейшнз мова є одним з основних "робочих інструментів". У Паблік рилейшнз їснує спрямованість на взаємодію з аудиторією (інтеракцію), взаємодію реальну (усне мовлення) чи за посередництвом тексту [1]. В умовах, коли комунікатори дистанційовані в часі та просторі, взаєморозуміння між ними, а отже й успіх комунікації в цілому, залежить від оптимального використання мовних і текстових засобів [2-4].

Усна і текстова комунікація розглядаються низкою галузей гуманітарного знання, які так чи інакше пов'язані з використанням мови як знаряддя дії, як засобу впливу. Це такі галузі, як риторика, стилістика, прагматика (прагматична лінгвістика), комунікативна лінгвістика, когнітологія (когнітивна лінгвістика), психолінгвістика, соціолінгвістика, етнолінгвістика, нейролінгвістичне програмування, а також суміжні науки - естетика (зокрема, рецептивна естетика), семіотика, герменевтика, психологія (в тому числі квантова психологія). Всі зазначені наукові напрями займаються питаннями комунікації в межах і для потреб своїх дисциплін. стилістичні аспекти комунікації, цілий напрям сучасної функціональної стилістики - інтерактивну стилістику.

Власне, про мовні засоби впливу на сприймача йдеться й у риториці, і в традиційній стилістиці, і в інших галузях - джерелах інтерактивної стилістики. Відмінність тут у розташуванні відомостей. Скажімо, традиційна стилістика характеризує іменники й описує, як, використовуючи їх, можна досягти тієї чи іншої мети, наприклад, гумористичного ефекту. Інтерактивна стилістика, навпаки, описує таке явище, як гумористичний ефект, і наводить іменники, якими його можна досягти (причому не лише іменники, а й інші частини мови, більше того - мовні засоби різних мовних рівнів, а також невербальні, тобто паралінгвальні, засоби).

Друга відмітна ознака інтерактивної стилістики - її спрямованість не стільки на автора висловлювання, не стільки на літературну якість самого висловлювання, скільки на передбачуване сприйняття цього висловлювання цільовою аудиторією, тобто на ефективність комунікації. Тому основними поняттями є такі: зорієнтованість мовлення (висловлювання, тексту) на читача, інформаційний комфорт, ясність, толерантність, емпатія тощо.