Інструменти і препарати місцевого знеболення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТРУМЕНТИ І ПРЕПАРАТИ МІСЦЕВОГО ЗНЕБОЛЕННЯ

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ МІСЦЕВОГО знеболення

шприц засіб місцеве знеболення

Ведучі стоматологи світу вже давно прийшли до висновку, що одноразові шприци мають значні прівілеї перед традиційними шприцами багаторазового використання (типу "Рекорд"), усі ж не позбавлені недоліків: поршень цих шприців дуже часто зустрічає опору в часі випуску анестетика; нерівномірні проскокуючі рухи поршня не дають мажливості лікарю чітко контролювати кількість введеного обезболюючого розчину (наприклад: замість Імл можна ввести 2 мл анестетика); неплавне, затримками руху поршня, який погано сприймається пацієнтом і викликає негативні психоемоційні реакції, що може відбитись на ефективності і безпечності обезболювання; лікар, використовуючи одноразовий шприц так, як і звичайний, для проведення аспірації повинен робити це 2 руками (одною тримати циліндер шприца, а другою відтягувати поршень); що не завжди можливе і не зовсім зручно. Неуніверсальність вказаних конструкцій побудило розробки і введення у практику шприців нового покоління. Прототипом сучасного карпульного шприца для місцевого знеболення була конструкція, створена в 1921 році Н. Соок.

ШПРИЦ БАГАТОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ (ТИПУ КАРПУЛА)

Настав час, коли кожен стоматолог може без зусиль придбати інструмент для місцевого знеболення, принципово відрізняється від традиційного шприца і голки. Цей новий шприц і голка для місцевого знеболення викликає у деяких лікарів сумнів. Більш за все їх хвилюють питання зручного для лікаря і комфортного для проведення знеболення. Варто придбати ці інстументи, хоча вони коштують дорожчи ніж звичайні? Чи є вони економічно виправданими іструментами?

Шприци типу "Сагриіе" широко використовуються в багатьох країна протягом десятиліть. Ці шприци "заряджаються" спеціальними циліндричними ампулами, наповненими антисептиком. Однак термін "картрідж" майже не прижився, замість нього широко використовується назва "карпула", котра розповсюджиється на спеціальні ампули для обезболюючих ліків.

Термін "карпула" юридично захищена, але як це часто буває, стоматологи щоденно вживають цей термін для циліндричних ампул всіх інших фірм і навіть використовують його для назви виду шприца (карпульний шприц).

Карпульний шприц - це нескладна конструкція з металу або пластмаси у вигляді циліндра в який вставляється карпула; на кінчик шприца за допомогою гвинтового з'єднання закріплюється голка для стоматологічних втручань.

При простих стоматологічних втручаннях (знеболення, видалення зуба і т.д.) карпульні шприци, не стерилізуються, а тільки дизинфікуються етиленоксидним газом або 70% спиртом. Металеві карпульні шприци можна багаторазово стерилізувати в автоклавах, а також гарячим і сухим повітрям, тому їм варто віддати перевагу при використанні у щоденній практиці.

КАРПУЛА

Карпула - це циліндрична скляна ампула об'ємом 1,7 і 2,0 мл; наповнена анестетиком. Одна частина ампули закрита рухомим поршнем (діафрагмою) із оромобутила, друга - алюмінієвим ковпачком з сальником із натуральної гуми.

В останній час ряд ведучих фірм (МоІІепі, Езре і інші) для зручності стоматологи позначають на кожній карпулі і на зовнішній їх упаковці вид місцевого анестетика, його концентрацію, наявність або відсутність в ньому судинно звужуючих речовин, пропорції їх розведення та ін. Характерним тільки для окремого виду обезболюючого розчину, кольором. Це дозволяє: швидко і безпомилково відшукати потрібний анестетик (відповідної групи, концентрації з судинно звужуючим компонентом або без нього та ін.), що дуже важливо при можливості виникнення критичних станів у пацієнта; уникнути помилкового введення одного виду обезболюючого замість другого, особливо в тих випадках коли кожен анестетик має свої, зовсім специфічні показники і протипоказники до місцевої анестезії,

ЧИ ЕКОНОМІЧНО ЗАСТУСОВУВАТИ КАРПУЛЬНІ ШПРИЦИ?

Донедавнього часу карпульні шприци були дорогими інструментами. Це пояснювалось їх монопольним випуском, всього однією або двома фірмами, відсутністю конкуренції. На даний час на ринку з'явилися відносно недорогі шприци, наприклад Оепіотесі, (РП), які в два - три рази дешевші ніж шприци ведучих фірм. Ціна одного таккого шприца рівна ціні двухсот - трьохсот одноразових шприців, про недоліки яких вже згадовалось. Якщо врахувати, що вказана кількість шприців використовується протягом декількох тижнів, то карпульний шприц буде використовуватись багато років, можна зробити висновок, карпульний шприц, крім багатьох привілегій, являється економічно виправданим інструментом.

ВИДИ КАРПУЛЬНИХ ШПРИЦІВ

На мал.1 схематично зображено основні конструкції карпульних шприців. "Заправка" шприців карпулами нескладна. Але невмілі введеня карпули в циліндр шприца, може викликати викривлення тої частини голки, яка повина пробити гумову діафрагму, і ввійти в карпулу, що приведе до неможливості виконання втручання.

У випадках застосування шприців, які заправляються ззаду, а шлях введення карпули шляху довжини осі голки, в зв'язку з чим її викривлення або злам фактично не зустрічається. Коли лікар пидбає досвід по вкладанню карпули в шприц збоку, ця процидура небуде викликати ніяких ускладнень і без сумніву займе меньше часу.

СПОСОБИ ФІКСАЦІЇ

Карпульні шприци відрізняються між собою способом фіксації в руці лікаря, що зв'язано з наявність або відсутністю спеціальних кілець або інших пристосувань, за допомогою яких можна легко і зручно проводити аспірацію одною рукою в (мал. 1 а,б) кількість, форма і розмір цих пристосувань відповідно впливає на спосіб фіксації шприца. Шприци з гарпуном (гачком і якорем) мають на кінці поршня мають кільце для великого пальця, яким лікар і відтягує поршень шприца (мал. 1 а,в,г).

Існують шприци з допоміжним кільцем на вказівний палець. При використанні такого шприца його фіксація в руці більш надійна і зручна, так як шприц зручно лижить в долоні. В таких випадках аспірацію провести легше, хоча вона проводиться також за рахунок відтягування поршня шприца великим пальцем. Але цей шприц як і попередній мають недоліки. Відтягування поршня великим пальцем, як правило приводить до зміщення самого шприца, що нетільки може вплинути на результат аспірації, але й негативно сприймається пацієнтом; як додатковий неприємний фактор знеболення.

Серед всіх конструкцій з додатковими пристосуваннями, для проведення аспірації, найбільш універсальною являється конструкція шприца \уоє1ш - Азрігаїог (Німеччина). Цей шприц, завдяки своїй оригінальній формі, яка нагадує пістолет, дуже добре фіксується у руці і зручний у користуванні. Введення анестетика проводять натиском великого пальця на поршень шприца. Під час контрольного аспіраційного тесту стоматологу не потрібно відтягувати поршень, а достатньо натиснути на "спусковий гачок". Зміщення шприца при такому способі аспірації неможлива.

КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ МІСЦЕВОГО ЗНЕБОЛЕННЯ

Великий арсенал ефективних знечулювальних засобів, які за останній час появились на ринку, дає можливість не тільки значно розширити покази до застосування місцевих анестетиків у стоматологічній практиці, але й звести до мінімуму побічні реакції.

Якщо донедавна в стоматології застосовувалися кілька анестетиків, головним чином, новокаїн, лідокаїн та тримекаїн, то зараз ми маємо низку нових синтезованих препаратів: піромекаїн, прилокаїн, бупівакаїн, етідокаїн, ксилонор, мепівакаїн, ультракаїн та ін.

Усі анестетики за своєю будовою поділяються на анестетики групи складних ефірів (кокаїн, дикаїн, новокаїн, бенкаїн) і групи амідів.

Анестетики групи складних ефірів (зокрема новокаїн) - короткочасної дії; він швидко піддається гідролізу в тканинах, оскільки ефірні зв'язки є нестійкими. Часто дає алергічні реакції, тому у країнах Західної Європи заборонений до застосування.

Анестетики групи амідів інактивуються повільніше, не руйнуються холінестеразою крові і тому їхня дія знеболення триваліша.

За своєю дією місцеві анестетики поділяються на засоби поверхневої (аплікаційна анестезія) та глибокої дії (інфільтраційна та провідникова).

Щоб місцева анестезія була безпечна і ефективна лікар-стоматолог повинен:

• досконало знати властивості знечулювальних засобів;

• ретельно вивчити алергологічний анамнез пацієнта;

• вияснити супутні хвороби;

• врахувати обсяг та тривалість оперативного втручання і зважити, який анестетик найдоцільніше застосувати у даному випадку;

• врахувати загальний та психічний стан хворого, його вік.

Властивості, яким повинен відповідати знечулювальний засіб:

• мала токсичність:

• легка розчинність у воді та спирті;

• бути стабільним і не втрачати своїх властивостей при кип'ятінні;

• швидко проникати в тканини;

• не викликати подразнення і деструктивних змін в тканинах;

• володіти судиннозвужуючими властивостями;

• максимально швидко забезпечити знеболення після введення анестетика;

• достатньою тривалістю знеболення.

АНЕСТЕТИКИ ПОВЕРХНЕВОЇ ДІЇ

Кокаїн - алколоїд. Відкритий в 1859 р.

Кокаїн - порошок світлого кольору, легко розчинний у воді і спирті. Його розчин має виражений знечулювальний ефект. При тривалому зберіганні розчин кокаїну поступово розкладається і втрачає свої властивості. Кокаїн швидко всмоктується і веде до паралічу нервових закінчень. Має властивість:

• звужувати судини;

• прискорювати пульс;

• підвищувати артеріальний тиск і викликати ейфорію, привикання.

В наш час застосовується тільки для аплікаційної анестезії 2-5-10% розчин. Максимальна разова і добова доза - 0,03 г.

При застосуванні може спостерігатись побічна реакція і ознаки отруєння: блідість, запаморочення, збудження, прискорене серцебиття, втрата свідомості. Лікування - симптоматичне.

Дикаїн - білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді і спирті. Синтезований у 1936 році. Володіє високою анестезуючою дією, яка в 10 разів перевищує новокаїн. Токсичність дикаїну висока, в 2 рази перевищує кокаїн і в 10-12 разів новокаїн, тому для місцевого знеболення (змазування слизової оболонки) застосовують низькі концентрації - 1-3% розчини. Дикаїн швидко всмоктується крізь слизову оболонку і через 1-1,5 хвилини настає знеболення. Вища разова доза - 0,09 г. Застосовувати у дітей до 10 років не рекомендується.

Лідокаїн -10% аерозоль. Застосовується методом зрошення слизової оболонки. Має властивість швидко проникати крізь слизову оболонку і через 30-40 с. настає знеболення, яке триває 15-20 хвилин. Продукують також 2-3% лідокаїнову мазь та гель 5% для аплікаційної анестезії.

Анестезітебс випускається в облатках. Має властивість знеболення та точкового забарвлення слизової в синій колір через 1-1,5 хвилин після нанесення на слизову. Це надзвичайно важливо для послідуючої ін'єкції анестетика, особливо при хірургічному втручанні у дітей.

Піромекаїн. Для аплікаційного знеболення засовують 2% розчин, 5% мазь та гель(сполука піромекаїну та мети-лурацилу). За глибиною та тривалістю анестезії близький до дикаїну, але менш токсичний (у 6 разів). Знеболення настає через 2-3 хвилини, пік блокади - через 10-15 хвилин. При тривалій аплікації може спричинити побічну реакцію у вигляді місцевого гострого запалення, яке розвивається через 20-24 години.

Піромекаїн - гель (сполука піромекаїну та метилурацилу) має анестезуючу та протизапальну дію. Сприяє також регенерації тканин. Застосують при запаленні слизової оболонки порожнини рота (гострий афтозний стоматит, виразково-некротиний гінгівостоматит, тощо).

Вища разова доза - до 1,0. При передозуванні можливі побічні реакції: загальна слабість, нудота, блювота, непритомність, а іноді колапс.

Періокур (Регіосиг) - препарат, який дає моментальний знечулювальний ефект слизової оболонки. Володіє протизапальною та бактеріостатичною дією, сприяє загоєнню ран.

Гінгікаїн - знечулювальне желе, до складу якого входить 20% бензокаїн. Застосовується безпосередньо перед ін'єкцією, зокрема у дітей. Препарат дуже ефективний. Через 10-20 с. після нанесення настає анестезія тривалістю 3-5 хв. Желе має широку гаму смаків (вишневий, банановий, полуничний, шоколадно-м'ятний). Гінгікаїн -широко застосовують у стоматологічних клініках.

Ксилонор - на основі лідокаїну, продукують у вигляді 5% розчину аерозолю та гель., приємний на смак, володіє антисептичною дією, не викликає відчуття пашіння та поколювання.

Показний для:

• усунення болю на слизовій оболонці;

• антисептичної обробки слизової оболонки перед ін'єкцією анестетика

• видалення рухомих та молочних зубів;

• пригнічення блювотного рефлексу;

• розтину абсцесів, які локалізуються поверхнево.

ПРЕПАРАТИ ГЛИБОКОЇ ДІЇ

Новокаїн - білий кристалічний порошок, гіркий на смак, добре розчинний у воді та спирті. Синтезований у 1905 р. Ейнхорном. При повторному кип'ятінні не розкладається, може довго (2-3 тижня) зберігатись. Його розчин (0,25-0,5%) широко застосовується для інфільтраційної, а 1-2% -для провідникової анестезії. Через слизову оболонку новокаїн не проникає, тому для аплікаційної анестезії його не застосовують. В організмі швидко всмоктується в кров і поступає в печінку, де настає його гідроліз. Тому тривалість знечулювальної дії новокаїну коротка і не перевищує ЗО хв. Щоб сповільнити всмоктування новокаїну та здовжити його дію, а також профілактики токсичного впливу на організм, до його розчину додають 0,1% адреналін з розрахунку 1 крапля на 10 мл новокаїну.

У деяких осіб відмічається підвищена чутливість до препарату. Його застосування найчастіше дає побічні прояви, такі як: головокружіння, загальна слабкість, нудота, тахікардія, зниження артеріального тиску, непритомність і навіть колапс, а також алергічні реакції по типу кропивниці, дерматиту, набряку Квінке та ін.

Максимальна доза новокаїну згідно Фармакопеї - 0,2 г.

Лідокаїн - синтезований в 1943 році у Швеції під назвою ксилокаїн. Продукують в ампулах 1-2-10% розчин, а також у флаконах у вигляді аерозолю. Застосовується для інфільтраційної (0,25%), провідникової (1-2%) розчини та аплікаційної анестезії (5-10%).

Лідокаїн має виражений місцевознечулювальний ефект, який у 2 рази більший за новокаїн. Характеризується високою стійкістю, не розкладається при тривалому кип'ятінні.

Не піддається гідролізу у кислому середовищі. Це забезпечує знечулювальний ефект, навіть у запально-змінених тканинах. Добре переноситься хворими, не впливає на дихальну систему і артеріальний тиск, не викликає подразнення тканин. Максимальна разова доза - 0,5 г.

Проти показом до його застосування є серцево-судинна недостатність, хвороби печінки та нирок.

При попаданні в русло крові можливе різке зниження артеріального тиску, колапс.

Тримекаїн (мезокаїн) синтезований в 1956 р.. Тримекаїн - порошок білого кольору, легко розчинний у воді та спирті. Випускається в ампулах 0,25%, 0,5%, 1%, 2%, 5% розчини. Знечулювальний ефект його в два рази більший за новокаїн, а тривалість дії - в З рази. Він мало токсичний, рідко дає алергічні реакції. Максимальна разова доза 0,2 г.

Прилокаїн (ксилонест) належить до групи амідів. Синтезований у 1953 р. За ефективністю та тривалістю дії трохи поступається лідокаїну, проте менш токсичний. Препарат застосовується з вазоконструкторами у 2-3% концентрації, без них - у 4%.

Випускається у кількох варіантах. Найпоширенішими є поєднання прилокаїну з феліпресином - вазоконстриктором, який вважають безпечнішим, ніж адреналін. Показаний хворим на ішемічну хворобу серця та тиротоксикоз. Алергічні реакції спостерігаються рідко.

Максимальні дози: 20 мл 2% розчину без адреналіну (400 мг); 30 мл 2% розчину з адреналіном (600 мг).

Мепівакаїн (карбокаїн, скандикаїн) - високоефективний місцевий анестетик амідного типу. Синтезований у 1957 році. За ефективністю аналогічний лідокаїну, проте знеболення настає швидше.

Застосовують 3% розчин, як правило, для короткочасних втручань. Препарат не впливає на серцево-судинну систему, що дозволяє застосовувати його у пацієнтів з вадами серця та ендокринною патологією.

Бупівакаїн (маркаїн, карбостезин, наркаїн) - за хімічною будовою близький до лідокаїну. Синтезований у 1957 році.

За тривалістю знечулювального ефекту переважає інші анестетики у 4-6 разів. Тривалість інфільтраційної та провідникової анестезії - 8-12 години.

Основний недолік бупівакаїну - цитотоксична дія та значна токсичність (у 4-7,5 разів вища, ніж новокаїна).

Найнебезпечнішою реакцією є брадикардія, яка може призвести до зупинки серця. Випускають: 0,25%, 0,5% та 0,75% р-ни в ампулах. Для інфільтраційної анестезії застосовують 0,25% р-н бупівакаїну, для провідникової -0,5% та 0,75%.

Вища разова доза: 25 мл (174 мг) 0,75% р-ну для дорослої людини.

Етідокаїн (дуранест) синтезований у 1972 році. За ефективністю та тривалістю дії подібний до бупівакаїну. У стоматологічній практиці застосовують 1,5% р-н з вазоконстриктором.

Етідокаїн має вагому перевагу перед лідокаїном; він діє майже у два рази довше, ніж 2% лідокаїн

Проте етідокаїн має суттєвий недолік - судиннорозширювальну властивість. Це посилює кровотечу під час хірургічного втручання.

При введенні 1,5% етідокаїну у вену він стає у 4 рази токсичнішим, ніж лідокаїн, а передозування спричиняє серцеву аритмію.

Вища разова доза: 300 мг.

Убістезин - 4% анестезуючий засіб для хворих з серцево-судинною патологією завдяки низькій концентрації адреналіну. Забезпечує швидку та надійну анестезію тривалістю до 45 хвилин.

Убістезин (Гогіе) - високоефективний анестетик для складних хірургічних втручань, при яких необхідна повна та триваліша блокада тканин.

Тривалість знеболення 1,5-2 години.

Максимальна доза - 7 мг/кг маси.

Мінімальний ризик алергічних реакцій ( відсутність консервантів). Продукують у карпулах 1,7 мл. Добре переноситься організмом.

Ультракаїн належить до групи сучасних найбезпечніших та найефективніших місцевих анестетиків. Цей засіб має низку суттєвих переваг над іншими знечулювальними речовинами:

• препарат у 5-6 разів ефективніший від новокаїну, у 3-4 рази від тримекаїну та у 2- 3 рази - від лідокаїну і скаидикаїну (мепівакаїну);

• має високу дифузійну здатність;

• низьку токсичність, що дозволяє за період складної операції впорскнути до 7 карпул;

• швидко настає анестезія (1-3 хвилини), тривалістю 1,5-2 години;

• відсутність побічних реакцій.

Ультракаїн рекомендується для вагітних, дітей та пацієнтів з вадами серцево- судинної системи.

Забезпечує надійний гемостаз у місцях хірургічного втручання. Продукують у карпулах по 1,7 мл, в ампулах по 2,0 мл, у пляшечках - 100,0 мл.

Ультракаїн Д-8 анестетик середньої дії. Володіє:

• тривалістю знеболення до 45 хв.;

• високою дифузією в тканини;

• легко переноситься пацієнтом Не рекомендується вводити при:

• пароксизмальній тахікардії;

• тиротоксикозі;

• епілепсії;

• бронхіальній астмі.

Дозування: разова максимальна доза ультракаїну Д-8 для дорослих до 7 мг/кг маси. Форма випуску: карпули по 1,7 мл.

Ультракаїн Д-8 "їогіе" безпечний та високоефективний місцевий анестетик.

Тривалість анестезії 1,5-2 год. Цьому сприяє наявність в 1 мл 40 мг артикаїну та адреналіну у співвідношенні 1:100000. Можливі побічні реакції: тахікардія, загальна слабість, тремтіння, запоморочення.

Септанест 4% - високоефективний анестетик нового покоління. До його складу входить адреналін 1:100 000; 1: 200 000. В залежності від цього тривалість знеболення від 10-15 до 45 хвилин.

Септанест - найефективніший препарат короткочасної дії. Має такі властивості:

• швидка дифузія в тканини (1 хвилина);

• мінімальна токсичність (швидкий період піврозпаду - 25 хвилин і через 3 години в організмі не виявляється);

• ефективніший за новокаїн, лідокаїн та мепівакаїн;

• не містить консервантів і може застосовуватись у пацієнтів, схильних до алергічних реакцій.

Ксилонор (Хуіопог) - високоефективний анестетик. Випускають 2%, 3% розчини з вазоконстрикторами (адреналіном або норадреналіном) та без вазоконстриктора.

Добре переноситься пацієнтами, рідко дає побічні реакції. Тривалість знечулювального ефекту залежить від концентрації та наявності вазоконстриктора. Випускають у карпулах 1,8 мл.

Скандонест (Зсапсіопезі) - (скандикаїн, карбокаїн) - препарат на основі мепівакаїну. Випускають 2% з норадреналіном, який здовжує тривалість блокади до 1- 1,5 год.

Скандонест 3% без вазоконстриктора рекомендується пацієнтам, що страдають на гіпертонічну хворобу та мають схильність до алергічних реакцій на новокаїн. Тривалість анестезії до ЗО хв. Випускають у карпулах 1,8 мл.

Із наведеного у цьому розділі видно, що деякі знечулювальні засоби проявляють токсичні властивості і викликають побічні реакції організму. Важливу роль у зниженні токсичності анестетика і здовженні дії знеболення відіграють судинозвужувальні препарати. Звуження судин сприяє повільному всмоктуванню анестетика з місяця його введення у русло крові і цим здовжує його дію, є профілактикою можливого токсичного впливу на організм. Цю властивість вперше встановив Браун (Вгаип) ще в 1905 році.

Із судинозвужувальних препаратів, які найчастіше додають до анестетиків є: адреналін, норадреналін та феліпресин. їх застосовують у різних концентраціях (1:50 000;

1: 80 000; 1:100 000; 1:200 000 і ін.). При підборі анестетика необхідно враховувати концентрацію судинозвужувального препарату в залежності від характеру оперативного втручання та супутніх хвороб пацієнта. Лікар повинен пам'ятати, що чим більша концентрація вазоконстриктора, тим ймовірність побічних реакцій зростає.

Безпека місцевої анестезії і її ефективність в значній мірі залежить також від медикаментозної підготовки хворого. Вона створює сприятливий фон і пролонгує місцеве знеболення

ОСОБЛИВОСТІ КОРИСТУВАННЯ

При використанні голок для місцевого знеболення потрібно дотримуватись наступних правил:

• голки забороняють зберігати при високих температурах > 60С, під прямим сонячним світлом і у вологих приміщеннях;

• категорично забороняють користуватись голками з пошкодженою паперовою етикеткою або з просроченим терміном зберігання;

• після прикручення голки до шприца, необхідно перевірити якість її фіксації;

• шестигранний захисний ковпачок знимають перед проведенням анестезії;

• після зняття ковпачка перевіряють проходжені мости голки, одночасно витискаючи бульбашки повітря з карпули;

• якщо при користуванні голкою лікар випадково доторкнувся до зуба, язика, щоки пацієнта, до свого пальця, то зразу ж необхідно поміняти інфікйючу голку;

• кожна використана голка підлягає знищенню.

Таким чином, з представленого матеріалу можна зробити висновок, що поява на ринку спеціальних голок для місцевого знеболення, розробка передових фірм інструкцій до використання кожної конкретної голки, широкий діапазон розмірів дає можливість стоматологу оптимально врахувати усі індивідуальні особливості пацієнта - провести безпечну та ефективну анестезію.

ПОМИЛКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ КАРПУЛЬНОГО ШПРИЦА

Як відмічалось гарпун з'єднюють з гумовою діафрагмою карпули перед фіксацією голки. Це пояснюється тим, що часто діафрагма прилипає до скляної стінки карпули.

Якщо її не зсунути до початку знеболення, то лікар буде змушений зробити це в момент введення анестетика, що приводить до:

• більш глибоке зміщення голки в тканинах;

• поява в пацієнта неприємних відчиттів і болі;

• неконтролюючого введення великої дози обезболюючого розчину;

• травми тканин.

Якщо пригвинтувати голку і перед тим не зсунути діафрагму, то подолання протистояння діафрагми при шансі випустити з карпули повітря обумовлює:

• швидке і неконтролююче виштовхування обезболюючого розчину з карпули;

• подальші ускладнення виводу з карпули бульбашкового повітря;

• помилки при спробі аспірації.

ЗАМІНА КАРПУЛИ

В випадку, коли лікарю необхідно ввести в шприц нову карпулу, обов'язковим є відкручування голки від шприца. В той же час з практичної точки зору і з врахуванням принцепів асептики, в процесі одного і того ж знеболення краще уникнути зняття голки. Голка прикручена до шрица повторно, в результаті можливого пошкодження гвинта йог конуса може вже не так надійно зафіксувати, а це від'ємне впливатиме на безпечність і ефективність знеболення.

Від якості ін'єкційної голки в значній мірі залежить безпека і ефективність анестезії, тому провідні фірми давно почали розробку одноразових голок для місцевого знеболення в стоматології.

КОНСТРУКЦІЇ ГОЛОК

Голка для місцевого знеболення - це порожниста трубочка з двома робочими кінцями. На відстані 1/3 довжини голки від одного з її країв розміщений пластмасовий конус з різьбою, яка розділяє голку на дві частини, довгу і коротку. Довга вводиться в м'які частини ділянки, які знеболюються, коротка в гумову діафрагму карпули.

Голка зберігається в захисному пластмасовому футлярі, який забезпечує їй повну стерильність. Довга частина футляру має шестигранну форму, що забезпечує її зняття безпосередньо перед ін'єкцією, а коротка з рафленою поверхнею, забезпечує її видалення і дає можливість уникнення помилки при підготовці голки до знеболення. Місце з'єднання двох елементів покрите паперовою етикеткою.

ЕТИКЕТКА

Етикетка, що з'єднює дві частини захисного чехла палки, відіграє важливу роль:

• етикетка має в першу чергу функцію пломби;

• голка кожної фірми має свою оригінальну етикетку;

• колір етикетки вказує на рекомендований для даної голки вид знеболення, вказує на її довжину і діаметр;

• різне художнє оформлення етикетки фірмами - виробниками дозволяє лікареві моментально зорієнтуватися в приналежності голки певній фірмі;

• на кожній етикетці вказаний гарантійний термін користування голки.

ФОРМИ голок

Найбільш важливими відмінностями голок для місцевого знеболення являються їх особлива форма і невеликий діаметр. Голки ведучих фірм світу мають на своєму кінчику загально прийнятий зріз під кутом 45градусів, які мають наступні переваги:

• дуже висока пенетрація;

• незначне больове відчуття при просуванні голки;

• легке і безпечне просування кінчика голки по надкістниці без травмування і ускладнення;

• запобігання механічного пошкодження поверхні кореня зубів при внутрішньозв'язному знеболенні. "

Широкий вибір голки різної довжини з їх незначним діаметром підсилює функціональну здатність конструкції з видовжееним трійчастим зрізом.

ІНШІ КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ. Відомо, що при просуванні голки по поверхні надкістниці лікар не завжди переконаний відносно положення до вказаної поверхні.

РОЗМІРИ

Карпульні шприци бувають різних розмірів. Різниця в розмірі їх кілець, на перший погляд неварта уваги, але, чим краще шприц фіксується в долоні лікаря тим зручніше ним користуватися. Що надзвичайно важливо для техніки проведення знеболення і забезпечення комфорту пацієнта. Тому вибираючи акрпульний шприц стоматолог повинен оптимально підібрати його до своєї долоні.

СИСТЕМА З'ЄДНАННЯ ПОРШНЯ З КАРПУЛОЮ

Вибираючи карпульний шприц з проведенням аспірації, необхідно звернути особливу увагу на кінчик поршня. Він повинен бути гострим і мати вигляд гарпуна, якоря або гачка. Ці гострокінцеві виступи поршня повинні дуже легко входити в гумову діафрагму карпули і надійно вній фіксуватися, щоб в момент аспірації поршень не від'єднався від діафрагми. Щоб уникнути цього ускладнення, необхідно спочатку вставити карпулу в шприц, рухом поршня зафіксувати в діафрагмі гарпун і тільки тоді прикрутити голку.

ПІДГОТОВКА ШПРИЦА

Підготовка карпульного шприца до місцевого знеболення повинна проходити в наступному порядку:

• за 2хв до "заправки" шприц і капсулу дезинфікують 70% спиртом, звертаючи особливу увагу на корпус шприца і гумову пробку карпули в яку ввійде голка;

• в продезинфікований шприц вставляють карпулу;

• при допомозі поршня карпулу витискають до кінця;

• тільки пізніше на конус шприца прикручують голку.

Одним із основних факторів при цьому є надійне з'єднання гарпуна поршня з гумовою діафрагмою карпули, завдяки чому:

• при підготовці шприца витиснення карпули бульбашок повітря пройде без перешкод;

• в процесі знеболення хід поршня буде плавним і рівномірним:

• під час проведення аспірації гарпун і діафрагма не роз'єднюються:

• пацієнт буде почувати себе спокійно, що забезпечує безпечність і ефективність знеболення.

При порушені техніки підготовки карпульного шприца можливі помилки обслуговування, котрі впливають на результати анастезії.

Щоб уникнути цього і для зручного користування голками, провідними фірмами необхідні вдосконалення. На деяких голках (Ргоп^есі, Японія) на поверхні конуса голки зроблено маркування > вигляді червоної крапки зі сторони, яка дозволяє:

• легко орієнтуватись про позицію зрізу при введені голки в м'які тканини і її безпечному просуванню по надкістниці з метою уникнути її травмування або відторгнення;

• безпомилкове повертання голки на 180 при внутрішньозв'язному обезболюванні.

ЄВРОПЕЙСЬКА І АМЕРИКАНСЬКА СИСТЕМИ ВИМІРУ

При виборі голок в нашій стоматології інколи виникає ускладнення з американською системою виміру. У зв'язку з цим ми рахуємо характеристику довжини і діаметру голки, для місцевого знеболення в європейських і американських системах.

ГОЛКИ, ВИГОТОВЛЕНІ В США І КАНАДІ

Знаючи, що голки для місцевого знеболення, виготовлені американськими фірмами мають маркування і означають довжину, частіше відрізняються від європейських стандартів. Голки виготовлені в США і Канаді такожмають інший діаметр конуса, що не дозволяє використовувати їх в карпульних шприцах європейських стандартів. Як видно на таблиці, кожен розмір голки має свій колір конуса, чим більше цей колір наближується до червоного, тим більша довжина голки і діаметр. Це має велике значення при проведені навідкладного мироприємства по врятуванні життя хворого в загрожуючому стані.

ПІДГОТОВКА ГОЛКИ. Підготовка голки для проведення місцевого знеболення проводиться в наступній послідовності:

• оптимально підібрати голку у захисному футлярі, береться пальцями обох рук;

• різкі рухи рухомого ковпачка вправо розриває паперову етикетку, від'єднює обидва ковпачка, стискають і знімають рухомий ковпачок;

• різьба конуса голки знаходиться на різьбі шприца і голки, таким чином докручується до кінця шестигранний захисний ковпачок.

Підготовка таким шляхом до знеболення карпульний шприц може зберігатися декілька годин, без найменшої загрози винекнення будь - яких ускладнень.

Размещено на Allbest