Динамiка змiни показникiв імунно-нейроендокринного комплексу людини під впливом рунної психографії

Реєстрація результатів.

Оптична щільність у лунках була заміряна на фотометрі вертикального сканування при довжині хвилі 450 нм.

При реєструванні результатів було віднято величину оптичної щільності у лунках А1 та А2 зі значення оптичних щільностей усіх інших лунок.

Середнє арифметичне значення оптичної щільності у лунках А1 та А2 не повинне перевищувати 0,09 од. ОЩ.

Облік результатів виконувався шляхом побуви калібрувального графіку залежності оптичних щільностей від концентрації кортизолу (нмоль/л) у калібрувальних пробах.

Референтні величини 200-700 нмоль/л.

2.3 Метод виявлення циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові

Формування циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) антиген-антитіло є динамічним процесом, постійно протікаючим в організмі. Усі екзо- та ендогенні антигени, які взаємодіють з рецепторами імунокомпетентних клітин і викликають синтез антитіл, є індукторами освіти ЦІК. Антитіла продукуються в організмі для нейтралізації і виведення антигенів, тому в кровотворних руслі постійно присутній широкий спектр ЦІК з різними структурними та біологічними властивостями. У зв'язку з тим, що до складу ЦІК входять Ig і фракції комплементу, вони можуть через Fc- і С3b-рецептори викликати антігенспеціфіческую і антігеннеспеціфіческую супрессию В-лімфоцитів, здійснювати блокаду клітин-ефекторів, міняти Т-супресорну активність лімфоцитів, пригнічувати Т-В - взаємодію, впливати на фагоцитарну активність більшості клітин фагоцитарного ряду.

Метод заснований на селективної преципітації комплексів антиген-антитіло в поліетиленгліколь (ПЕГ) з наступним фотометричним визначенням щільності преципітату. Визначали кількість циркулюючих імунних комплексів антиген-антитіло в сироватці крові.

Для визначення кількості циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у дві хімічні пробірки вносили по 100 мкл сироватки крові, потім в обидві пробірки додавали по 200 мкл.0,1М боратного буфера з рН = 8,4. У контрольну пробу вносили 2,7 мл.0,1М боратного буфера з рН = 8,4, а в дослідну пробірку - 2,7 мл. 3,75% розчину ПЕГ з молекулярною масою 6000. Інкубували проби протягом години при кімнатній температурі.

Оптична щільність визначалась на контрольних та дослідних зразках на спектрофотометрі при л = 450 нм, проти боратного буфера.

Референтні величини: ЦВК = 50-100 ум. од.

2.4 Метод виявлення пептидів середньої молекулярної маси у сироватці крові

До пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ) відносяться фізіологічні пептидні компоненти біологічних рідин з молекулярною масою 300-5000 дальтон, що володіють вираженою біологічною активністю (інгібування ферментних систем, порушення іонної проникності біомембран). Пул ПСММ включає в себе крім продуктів катаболізму білків похідні олігоспіртів і глюкуронової кислоти, продукти обміну гормонів і ліпідів. ПСММ - вторинні ендогенні токсини пептидної природи, поява яких пов'язана з активацією протеолітичних ферментів в крові і порушення екскреторної функції нирок.

Визначення пептидів середньої молекулярної маси в рідких середовищах організму дозволяє оцінювати ступінь ендогенної інтоксикації, а також контролювати ефективність детоксикаційних процедур.

Метод заснований на обробці сироватки крові розчином трихлороцтової кислоти (ТХО), освітлення досягається шляхом центрифугування, детекцію надосадка, звільненого від грубодисперсних білків, здійснюють після попереднього розведення дистильованою водою спектрофотометріруванням. За величиною оптичної щільності судять про зміст пептидів середньої молекулярної маси.

Для визначення пептидів середньої молекулярної маси в центрифужну пробірку вносили 300 мкл. сироватки крові і додали 150 мкл 10% ТХО. Потім центріфугіували впродовж 30 хв при швидкості 3000 об/ хв.

Потім у хімічну пробірку було знято 200 мкл надосадової рідини і додали 1,8 мл. дистильованої води.

Оптична щільність зразків на спектрофотометрі при була виміряна при л = 254 нм щодо дистильованої води.

Референтні значення: від 0,240 до 0,280 ум. од.

2.5 Методи математичної статистики

Дані експериментальних досліджень були занесені до комп'ютерної бази даних. Обробка цих даних проводилася на комп'ютері з використанням табличного процесу Microsoft Excel 2010. Редагування приведеного матеріалу забезпечувалось текстовим редактором Microsoft Word 2010. Для статистичного аналізу використовувся пакет статистичного аналізу SPSS18.0Full фірми StatSoft Inc.

2.6 Охорона праці в галузі

При проведенні досліджень всі респонденти згідно ст. 39 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» були інформовані про хід, мету та очікувані результати обстеження [33, 88].

Текст дипломної роботи оброблявся з використанням персонального комп'ютеру (ПК) із дотриманням норм і правил безпеки користувачів ПК згідно з ДСанПІН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» (Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. N 65); ДСанПіН 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів»; ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [32, 23].

Під час виконання робіт з ПЕОМ протягом дня, крім перерв для відпочинку і споживання їжі та особистих потреб, були передбачені додаткові перерви, що вводилися з урахуванням особливостей і характеру трудової діяльності згідно із НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» (Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. N 65) встановлено такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку під час роботи як для операторів комп'ютерного набору тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи.

Для зниження нервово-емоційного напруження і стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу спеціальних вправ, наведених в НПАОП 0.00-1.28-10.

Під час роти з кров'ю у лабораторії проводилася нумерація кожної окремої пробірки з біоматеріалом, відповідний номер, узгоджений з відповідальним працівником лабораторії був проставлений у журнал реєстрації аналізів.

Ретельно виконувались правила особистої гігієни:

* Одягання персональних засобів захисту (гумових рукавичок та халату) відбувалося у спеціально відведеному місці.

* Руки були дезінфікувані та вимити з милом усякий раз при виході з приміщень, перед їжею та зміні роботи (дезинфікуючі розчини: 2% розчин перекису водню, 70% етиловий спирт).

* При роботі з кров'ю пацієнтів користувалися тільки автоматичними піпетками.

* У випадках забруднення кров'ю спецодягу чи робочого місця одяг було замінено, стіл та руки були вимиті 3% перекисом водню.

* Для дезінфекції різних лабораторних об'єктів у роботі користувалися 1 - 3% розчином хлораміну чи аналитом, автоклавуванням та кип'ятінням. Поточне прибирання приміщень лабораторії проводилося тільки з застосуванням дезінфікуючих розчинів.



РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вплив рунної психографії на стан організму учасників оцінювався за динамікою зміни рівня гормону кортизолу, концентраціі циркулюючих імунних комплексів і пептидів середньої молекулярної маси. Результати експерименту підтверджують наявність безпосереднього впливу психографіки, однак загальної тенденції зміни показників не було виявлено.

Таблиця 3.1. -Результати експерименту

Порядковий номер учасника	Циркулюючі імунні комплекси (ум.од.)	Пептиди середньої молекулярної маси	Рівень кортизолу у сироватці крові (нмоль/л)
	до	після	2тиж.	до	після	2тиж.	до	після	2тиж.
1	152	147	145	0,196	0,198	0,508	490,50	385,84	388,29
2	188	172	151	0,198	0,250	0,416	337,54	212,23	423,56
3	129	108	111	0,269	0,228	0,520	598,94	316,99	450
4	151	151	223	0,261	0,267	0,310	495,41	385,84	651,70
5	104	105	98	0,296	0,130	0,224	463,30	508,60	622,26
6	69	92	197	0,211	0,297	0,229	469,21	597,74	482,57

Рис. 3.1. - Динаміка зміни рівня гормону кортизолу в сироватці крові

Примітки: 1 -- початковий рівень гормону в крові піддослідних; 2 -- динаміка зміни кортизолу після короткострокового впливу; 3 -- рівень гормону стресу після закінчення двох тижнів.

Як ми бачимо, зміна гормону в сироватці крові неоднозначна. Тому доцільно розділити випробовуваних на дві умовні групи: перша - це учасники, у котрих рівень гормону після короткострокового впливу знизився, а друга група - учасники зі збільшенням рівня кортизолу.

Рис. 3.2. - Особливості зміни концентрації циркулюючих імунних комплексів першої умовної групи після короткострокового впливу

У даному випадку ми бачимо, що сталося явне зниження концентрації циркулюючих імунних комплексів в учасників під номером 1, 2, 3, а в учасника під номером 4 рівень ЦІК залишився незмiнним.

Рис. 3.3. - Динаміка зміни концентрації циркулюючих імунних комплексів у другої умовної групи

У групи з підвищенням кортизолу спостерігається також підвищення концентрації циркулюючих імунних комплексів. У данному випадку можна говорити про імуносупресорну роль гормону стресу, тому зниження концентрації ЦIК оцiнюється як пригнічення імунітету. Це вказує на стрессорнiсть учасників експерименту.

Рис. 3.4. - Характер зміни концентрації пептидів середньої молекулярної маси першої групи учасників

У першої групи спостерігалося підвищення пептидів середньої молекулярної маси, що пов'язано зі зміною метаболічних процесів в організмі кожного з учасників.

Рис. 3.5. - Зміна концентрації пептидів середньої молекулярної маси другої умовної групи

Рівень концентрації пептидів середньої молекулярної маси у учасника з номером 5 впав більш, ніж в два рази. Учасник під номером 6 зазнав збільшення ПСММ.

Особливості впливу кожного з чотирьох рунічних символiв на динаміку зміни концентрації кортизолу.

Рис. 3.6. - Вплив руни Вуньо на динаміку зміни концентрації кортизолу

Даний рунічний знак був обраний трьома учасниками експерименту. Вуньо - це символ радості, внутрішньої тиші і спокою, надає гармонізуючу дію на організм людини, стабілізує психіку. Сакральний зміст руни підтвердив свiй вплив на практиці в короткостроковiй дії. Аналізувати довгостроковий вплив буде достатньо складно: протягом двох тижнів могли з'явитися фактори навколишнього середовища, які перекривали б дію рунного знака.

Рис. 3.7. - Вплив руни Ейваз на динаміку зміни концентрації кортизолу

Руна Ейваз сприяла зниженню рівня кортизолу в крові в учасника під номером 2. Згідно Р.Блюму, це одна з найсильніших рун захисту і оборони, її дія спрямована на мінімізацію впливу небезпечних факторів навколишнього середовища. Вона створює захисний фон людини, оберігаючи від негативної енергії.

Рис. 3.8. - Вплив руни Лагуз на динаміку зміни концентрації кортизолу

Руна Лагуз - руна інтуїції, основним призначенням її є посилення психічних здібностей. Робота з цим знаком сприяє позбавленню від комплексів і страхів , надає допомогу у встановленні так званого контакту з підсвідомістю. Написання цієї руни сприяло підвищенню рівня кортизолу в крові, однією з можливих причин є складна робота психіки і фізичного тіла організму з трансформації колишнього досвіду. так як цей знак передбачає глибоке перетворення

Рис. 3.9. - Вплив руни Гебо на динаміку зміни концентрації кортизолу

Руна Гебо - це руна єдності протилежностей, руна партнерства і руна дару. Цей знак проводить надзвичайно складну роботу з людською природою то особливiстю прив'язуватися до людей i речей. Характеризуючи її, можна сказати, що здобуваючи свободу всередині себе, людина навчається істинно бачити свої взаємини з іншими людьми, тільки тоді особистiсть знаходить партнера у всіх розумiннях цього слова. Написання цього символу викликало підвищення рівня гормону кортизолу, можливо, це пов'язано з многоплановiстю і складною рівневою природою рунної літери.

У більшості учасників експерименту рівень тривожності знизився, де очевидно переважання впливу симпатичної нервової системи - це випробовувані під номером 1,2,3,4. В учасників під номером 5,6 рівень тривожності підвищився, виріс і рівень циркулюючих імунних комплексів, що вказує на імуносупресорну роль кортизолу і стресорність учасників, тому можна говорити про переважання парасимпатичного типу регуляції. Збільшення пептидів середньої молекулярної маси у першої групи слід розглядати як позитивний ефект глибокого тканинного очищення від імунних шлаків після їх гідролізу.

У віддалений термін через два тижні під дією факторів навколишнього середовища в деяких піддослідних, а саме номер 1, 6, 2 кортизол був в межах вихідних значень, у решти учасників, з порядковим номером 3, 4, 5 він дещо підвищився порівняно з вихідним рівнем, в даному випадку істотну роль зіграв фактор навколишнього середовища.

У ході роботи нами було встановлено, що симпатотонiки обирали для написання більш ясні і прості у своєму впливі рунні символи: це були знаки, якi мають загальний гармонізуючий і стабілізуючий ефект. Парасимпатотонікі для психографічної роботи обирали руни на порядок складніше, обрані знаки багаторівнево впливали на людину, цей вплив мав не тільки заспокійливий і розслабляючий характер, а й глибоко трансформував психіку.



ВИСНОВКИ

В ході виконання дипломної роботи було:

Аналіз сучасної літератури з теми «психографія» показав, що стрес сучасної людини, будучи психосоціальним по сутi, реалізується через цілком певні біологічні механізми, що зачіпають незмінну біологічну сутність людини. Розкрито сутність обраного методу психографії, який полягає в корекції графічного запису психіки людини за допомогою рун, проведено аналіз теоретичних підходів до природи стресу.

Результати експерименту впливу рунної психографії на рівень гормону кортизолу у сироватці крові людини показали наявність безпосереднього впливу психографіки, спостерігається індивідуальна тенденція зміни показника.

Визначено, що стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію зовні. Встановлено, що люди, залежно від нейроендокринного характеру реакції на стрес, відносяться до певного психотипу. Описана роль кортизолу в стресорнiй відповіді організму людини на стимул, його функції зводяться до стримування хворобливої реакції на проблему. Циркулюючі імунні комплекси і пептиди середньої молекулярної маси визначають феноменологію стресового відповіді організму на стимул.

Опановано методи дослідження вмісту кортизолу за методом імунноферментного аналізу, методи дослідження вмісту циркулюючих імунних комплексів та молекул середньої маси у сироватці крові з використанням методу спектрофотометрії.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абрамов Ю.Б. Особенности эмоционального стресса у крыс в сигнальной и бессигнальной ситуациях// Стресс и его патогенетические механизмы: материалы всесоюз. симпоз.- Кишинев: Штиинца, 1973.- с. 46-47.

Апчел В.Я, Цыган В.Н. Стресс и стрессоустойчивость организма.- СПб.: Питер, 1999.- 86 с.

Блюм Ральф Х. Целительные руны / Ральф Х. Блюм, С.Логан .? М.: София, 2004.? 176с.

Вальдман А.В., Козловская М.М., Медведев О.С. Фармакологическая регуляция эмоционального стресса.- М.: Медицина, 1979.- 359с.

Вебер Э. Руническое искусство / Е.Вебер .? СПб. : Евразия, 2002.? 160 с.

Геллгорн Э. Регуляторные функции автономной нервной системы.- М., 1948.

Голубовский М.Д. Век генетики: эволюция идей и понятий. СПб.: Борей Apr. 2000. 262 с.

Гуревич П.С. Психология: учеб. пособие. М.: Знание, 1999.- с.104-108.

Дадали В.А., Смертина М.Н. //Вопр.биол.и мед.химии. 2002. № 2. С. 21.

Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности.- Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.- с. 360-372.

Карякина Е.В., Белова С.В. //Клин. лаб. диагн. 2004. №3. С. 3.

Китаев-Смык Л.А. Психология стресса.- М.: Наука, 1983.- 386 с.

Королев К.М. Энциклопедия символов / К.М.Корролев.? М.: Эксмо; СПб.: Мидгард,, 2005.? 603с.

Лист Г. фон. Тайна рун / Г.фон.Лист.? М.: София, Гелиос, 2001.?63с.

Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. - СПб.: Сентябрь, 2001.

Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессовым ситуациям и нагрузкам.- М.: Медицина, 1993.- 256 с.

Мейл Д. Иммунология/ Пер. с англ. - М.: Логосфера, 2007. - 586 с.

Назаренко Г. И., Кишкун А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - М.: Медицина, 2000. - 533 с.

Погодаев К.И. К биологическим основам «стресса» и «адаптивного синдрома»// Актуальные проблемы стресса.- Кишинев: Штиинца, 1976.- с. 211-229.

Положим B.C. Стрессы социальных тиснений и pacctpoiicua психического здоровья // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М.Бехтерева. 1996. Хе 1-2. С. 136-149.

Психофизиология стрессовых состояний при травмах опорно-двигательной системы [Текст] : монография / С. А. Хвостова. - Москва : Акад. естествознания, 2012. - 179 с.

Пучко Л.Г. «Многомерная медицина.» Система самодиагностики и самоисцеления человека.- М.: «Книжный дом АНС».-2001.

Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций.- М.: Прогресс, 1979.- 392 с.

Розанов В.А. О механизмах формирования суицидального повеления и возможностях его прсдикции на ранних этапах развития // Укр. мед жури. 2010 Т. 1. С. 92-97.

Савченков Ю.И. Основы психофизиологии: учеб. пособие. Ростов-на-Дону: Феникс, 2007.- с. 267-271.

Самоукина Н.В. Психология и педагогика профессиональной деятельности. - М., 1999.- с. 186-213.

Сапов И.А., Солодков А.С., Щеголев В.С. Влияние походов кораблей на функциональное состояние и работоспособность моряков// Физиология подводного плавания и аварийно-спасательного дела.- Л.: ВМедА, 1986.- с. 111-130.

Селье Г. Стресс без дистресса. М.: Прогресс, 1982.- 124с.

Стресс и пост стрессовые расстройства: личность и обще¬ство / Под ред. С ГСукиасян. А.С.Тядсвосяи. С.С.Чшмаритяи. Н.Г.Манасян. Ереван: Асогик.

Стручков П.В., Константинова Н.А., Лаврентьев В.В., Чучалин А.Г. Скрининг-тест для оценки патогенных свойств циркулирующих иммунных комплексов // Лаб. дело. -- 1985. -- Т. 7. -- С. 410-412.

Суворова В.В. Психофизиология стресса.- М.: Педагогика, 1978.- 208 с.

Тимченко Г.М. Безпека праці в галузі здоров'я людини / Тимченко Г. М., Закревський А. М. : [Навчальний посібник]. Харьков, ХНУ имени В. Н. Каразина, 2015. 192 с.

Тимченко Г.М. Виробнича безпека та гігієна праці в галузі здоров'я людини / Тимченко Г. М., Тимченко А. М., Мангубі Д. О.: [Навчальний посібник]. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. - 72

Уколова М.А., Гаркави Л.Х., Квакмча Е.С. Место стресса в адаптационной деятельности организма// Стресс и его патогенетические механизмы: материалы всесоюз. симпоз.- Кишинев: Штиинца, 1973.- с. 11-39.

Чирков Ю.Г. Стресс без стресса.- М.: ФиС, 1988.- 176 с.

Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции.- СПб.: Питер, 2006.- 256 с.

Эверли Дж.С., Розенфельд Р. Стресс: природа и лечение. Пер. с англ.- М.: Медицина, 1985.- 224 с.

Яшар Ибадов.Психография как методвсестороннего развития новой личности.-Симферополь:2003.- 200с.

Размещено на Allbest.ru