Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки

33

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Шупика

БІДА ОЛЕКСІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 616.314.-089.23-06-037-084:616.314-089.29-631/633

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ

ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗНІМНОЇ ТА НЕЗНІМНОЇ ТЕХНІКИ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стоматології Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Павленко Олексій Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, МОЗ України, кафедра стоматології Інституту стоматології, директор Інституту, завідувач кафедри стоматології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Савичук Наталія Олегівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку Інституту стоматології, завідувач;

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Фліс Петро Семенович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, МОЗ України, кафедра ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології, завідувач.

Захист відбудеться «19» вересня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий «11» серпня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор І. П. Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пріоритетним напрямком розвитку сучасної стоматології є збереження і підвищення рівня стоматологічного здоров'я. Вказана мета досягається раннім виявленням та лікуванням стоматологічних захворювань, пошуком шляхів індивідуалізованої профілактики, виявленням і усуненням факторів ризику їх розвитку (Савичук Н.О., 2003, Білоклицька Г.Ф., 2004).

Актуальність вивчення даного питання обумовлена високою поширеністю стоматологічних захворювань та інтенсивністю їх проявів (Косенко К.М., 2002, Хоменко Л.А., 2005). За даними літератури, діти шкільного віку мають сформовані аномалії та деформації прикусу у 57,4% випадків. Ортодонтичне лікування шляхом застосування знімної та незнімної апаратури внаслідок механічного впливу та неналежного проведення гігієнічних заходів нерідко складає підґрунтя до активізації впливу факторів ризику розвитку стоматологічних захворювань, формування чи загострення уражень твердих тканин зубів, захворювань слизової оболонки та тканин пародонта (Фліс П.С., 2004). Ускладнення ортодонтичного лікування обумовили направленість наукових досліджень на пошук шляхів ефективної реабілітації стоматологічних хворих з зубощелепними аномаліями. Разом з тим, сучасні уявлення про ефективні індивідуалізовані підходи до профілактичного супроводу ортодонтичного лікування, збереження стоматологічного здоров'я, усунення факторів ризику та прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування на всіх його етапах, а також створення фізіологічних умов росту та розвитку зубощелепної системи дітей недостатньо вивчені, містять протиріччя та нерідко носять дискусійний характер. (Фліс П.С. та співав., 2002, Alexander R. G.,1998, Bishara S. E. 2000) Недостатньо висвітленими залишаються питання обґрунтування і розробки методів, алгоритмів і профілактичних схем на етапах ортодонтичної допомоги населенню з впровадженням сучасних засобів, технологічних рішень, особливостей диспансерного спостереження, вивчення можливостей покращення стоматологічного здоров'я дітей в цілому, що обумовлює актуальність наших досліджень, обгрунтованість мети та поставлених завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках НДР кафедри стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика: «Клініко-лабораторне обґрунтування застосування сучасних медичних технологій для діагностики, профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань» (12/85-229 від 16.02.2004р. № держ. реєстрації 0104U000711). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.

Мета дослідження: підвищення ефективності ортодонтичного лікування хворих знімною та незнімною ортодонтичною технікою шляхом прогнозування ускладнень з боку твердих тканин зубів, пародонта, слизової оболонки порожнини рота та застосування індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів.

Завдання дослідження:

1. Визначити характер факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров'я.

2. Встановити фактори ризику розвитку ускладнень під час ортодонтичного лікування, їх прогностичні ознаки та алгоритми визначення.

3. Створити інтерактивну комп'ютерну програму моніторингу діагностики факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування.

4. Обґрунтувати тактику диференційованого моніторингу профілактики погіршення стану стоматологічного здоров'я у дітей впродовж лікування залежно від вибору ортодонтичної техніки.

5. Розробити індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів для груп ризику розвитку ускладнень залежно від стану стоматологічного здоров'я, характеру ортодоничного лікування та дати їх клініко-лабораторну оцінку.

Об'єкт дослідження - зубощелепний апарат дітей віком 8-16 років із зубощелепними аномаліями (ЗЩА).

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування застосування та оцінка ефективності запровадження індивідуалізованих способів прогнозування та профілактики ускладнень ортодонтичного лікування.

Методи дослідження - клінічні: стоматологічне обстеження хворих із визначенням параклінічних індексів; рентгенологічні: радіовізіографія, ортопантомографія; спеціальні - аналіз діагностичних моделей щелеп; функціональні - лазерна допплерівська флоуметрія (ЛДФ) з метою вивчення стану гемодинаміки слизової оболонки порожнини рота, діагностики та порівняльної оцінки параметрів мікроциркуляції (ПМ) у осіб до та впродовж ортодонтичного лікування; цифрова капіляроскопія - з метою дослідження ангіоархітектоніки, функціональних та структурних змін мікросудин ясен на етапах ортодонтичного лікування; рентгено-флуоресцентна спектрометрія; математичні - створення інтерактивної комп'ютерної програми моніторингу діагностики факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування; статистичні - вивчення структури ускладнень ортодонтичного лікування та оцінки вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами аналізу отриманих результатів розроблено алгоритм діагностики стану стоматологічного здоров`я у дітей молодшого та середнього шкільного віку із ЗЩА.

Розроблено комп'ютерну програму визначення прогностичних ознак розвитку ускладнень впродовж ортодонтичного лікування та ретенційного періоду із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки.

Вперше визначено характер динаміки змін мікроциркуляторного русла під час лікування аномалій ЗЩС із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки.

Розроблено спосіб функціональних досліджень тканин пародонта (Деклараційний патент на корисну модель № 21115 від 15.02.07 р. «Спосіб лазерної допплерівської флоуметрії для визначення особливостей васкуляризації слизової оболонки пародонта») та удосконалено методику проведення лазерної допплерівської флоуметрії шляхом застосування пристрою позиціонування світловода лазера в порожнині рота (Деклараційний патент на корисну модель № 21114 від 15.02.07 р. «Пристрій для утримання торця світловода лазера в порожнині рота»), що дає змогу об`єктивізувати результати досліджень та підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів.

Розроблено індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів для застосування їх впродовж ортодонтичного лікування залежно від наявності значимих факторів ризику формування та прогресування основних стоматологічних захворювань.

Доведено та оцінено за кількісними показниками доцільність й ефективність застосування алгоритму вибору методів прогнозування і профілактики ускладнень ортодонтичного лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено алгоритм оцінки стану стоматологічного здоров`я у дітей молодшого та середнього шкільного віку із ЗЩА, який сприяє покращенню діагностики, обґрунтуванню можливості застосування й обрання методу ортодонтичного лікування.

Розроблено комп'ютерну програму визначення прогностичних ознак розвитку ускладнень ортодонтичного лікування із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки, яка дозволяє прогнозувати перебіг, а також результати ортодонтичного лікування.

Методика визначення індивідуальних особливостей васкуляризації й динаміки змін ПМ тканин пародонта дає змогу здійснювати диференційований моніторинг ефективності ортодонтичного лікування.

Розроблено індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів, застосування яких впродовж ортодонтичного лікування, у разі наявності значимих факторів ризику формування й прогресування основних стоматологічних захворювань, дозволяє зменшити кількість ускладнень ортодонтичного лікування дітей.

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедри стоматології ІС НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедри ортопедичної стоматології та ортодонтії Медичного інституту Української асоціації народної медицини, кафедри стоматології та кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету, кафедри ортопедичної стоматології Донецького державного медичного університету, кафедри ортопедичної стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Отримані результати впроваджено у практичну діяльність КП «Київська міська стоматологічна поліклініка», стоматологічної поліклініки НМАПО імені П.Л.Шупика, МНПО «Медбуд» м. Києва та міської стоматологічної поліклініки м. Донецька.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим завершеним дослідженням. Дисертантом самостійно проведено патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, проведено критичний аналіз літературних джерел. Розроблено, апробовано та запропоновано методику проведення діагностики ПМ тканин пародонта методом ЛДФ. Особисто розроблено та впроваджено індивідуальні гігієнічні програми та профілактичні заходи для хворих із ЗЩА. Особисто проведено клінічні обстеження та лікування хворих, статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення.

Функціональні дослідження виконано за консультативної допомоги співробітників наукового лікувально-діагностичного відділення МНПО «Медбуд» (завідувач - к. мед. н. Диннік О. Б.)

Під керівництвом наукового керівника сформульовані мета та завдання дисертаційного дослідження, а також основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. За темою дисертації самостійно опубліковано 7 наукових праць і 4 у співавторстві. Текст дисертації та автореферат написані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено й обговорено на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів» (м. Судак, АР Крим, 2007 р.); науково-практичній конференції «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота» (м. Київ, 2007 р.); науково-методичній конференції з міжнародною участю: «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів» (м. Київ, 2007 р.). Апробація дисертації проведена на міжкафедральному засіданні ІС НМАПО імені П.Л. Шупика 16.05.2008 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 6 у фахових періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 у наукових збірниках конференцій. Отримано 2 деклараційні патенти на корисну модель (№200612635; заявл. 01.12.2006; опубл. 15.02.2007. - Бюл. №2, 2007р., та №200612637; заявл. 01.12.2006; опубл. 15.02.2007. - Бюл. №2, 2007р.)

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 201 сторінці комп'ютерного тексту й складається зі вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 262 першоджерел, в тому числі 185 кирилицею та 77 латиницею, і додатків. Робота ілюстрована 46 таблицями і 35 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань нами було обстежено за допомогою клінічних та спеціальних методів дослідження 198 осіб молодшого й середнього шкільного віку від восьми до 16 років, з яких 94 хлопчиків та 104 дівчаток, в тому числі 160 осіб з різними видами зубощелепних аномалій до, в період та після ортодонтичного лікування та контрольна група з 38 дітей аналогічного віку I групи здоров'я без ЗЩА.

Дослідження проведено на кафедрі стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л.Шупика на базі КП «Київська міська клінічна стоматологічна поліклініка», а також на базах дитячої стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва, дитячої стоматологічної поліклініки № 1 Шевченківського району м. Києва та науково-технічному центрі «ВІРІА».

Залежно від характеру патології та віку хворого ортодонтичне лікування проводилося із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки. Всі хворі обстежувалися з використанням клінічних і лабораторних методів дослідження до початку ортодонтичного лікування і в динаміці (через три, шість та 12 місяців впродовж його проведення).

В залежності від наявності зубощелепних аномалій та характеру обраного лікування всіх пацієнтів було розподілено на такі клінічні групи.

Перша група (контрольна) - практично здорові діти, які не мали патології ЗЩС (38 осіб).

Друга група - 35 хворих, які знаходилися на ортодонтичному лікуванні із застосуванням знімної ортодонтичної техніки без застосування засобів профілактики.

Третя група - 26 пацієнтів, які отримували ортодонтичне лікування із застосуванням незнімної ортодонтичної техніки без застосування засобів профілактики.

Четверта група - 60 дітей, ортодонтичне лікування яких знімною ортодонтичною технікою поєднувалося з призначенням розроблених нами індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів.

П'ята група - 39 хворих, ортодонтичне лікування яких незнімною ортодонтичною технікою поєднувалося із застосуванням індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів.

Клінічне обстеження дітей проводили із застосуванням розробленої нами «Карти клінічного обстеження ортодонтичного хворого», до якої вносилися дані щодо гармонійності розвитку дитини, загальносоматичного стану; функціональних відхилень (жування, ковтання, дихання, мови), гармонійності розвитку обличчя, наявності шкідливих звичок; факторів ризику розвитку карієсу, захворювань тканин пародонта; результати огляду присінка ротової порожнини; стан прикусу, характер аномалій та деформацій зубів і зубних рядів, зубна формула; результати досліджень стану слизової оболонки порожнини рота, червоної облямівки губ, язика, тканин пародонта; результати визначення проби Шиллера-Писарєва та індексної оцінки гігієни порожнини рота (індекси Федорова-Володкіної, Грін-Вермілліона), стану тканин пародонта (ПМА), поширеності та інтенсивності карієсу за КПВ+кп, потреби в ортодонтичному лікуванні (ДАІ), індексу рівня стоматологічного здоров'я (ІРСЗ) (О.В. Удовицька та співавт., 2000).

Оцінку структурного стану мікросудин тканин пародонта здійснювали методом цифрової капіляроскопії із застосуванням цифрової камери SUMIX-SMX-M7X USB2 при 200-кратному збільшенні та глибині огляду шарів тканини у 800 мкм. Дослідження проводили на верхній щелепі у ділянках: твердого піднебіння, середини альвеолярної частини ясен в ділянці проекції кореня зуба, сосочкової зони маргінальних ясен кожного зуба та на нижній щелепі у ділянках: середини альвеолярної частини ясен в ділянці проекції кореня зуба, сосочкової зони маргінальних ясен кожного зуба та на перехідній складці у 124 хворих до та в динаміці ортодонтичного лікування.

Визначення функціонального стану мікросудин тканин пародонта проведено методом лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) на апараті «ЛАКК-02» (НПП «Лазма», Росія) з програмою запису та опрацювання параметрів мікроциркуляції - LDF версія 1.18 від 20.6.99р. При проведенні досліджень застосовано розроблені нами «Спосіб лазерної допплерівської флоуметрії для визначення особливостей васкуляризації слизової оболонки пародонта» (Деклараційний патент на корисну модель № 21115 від 15.02.07 р.) та «Пристрій для утримання торця світловода лазера в порожнині рота» (Деклараційний патент на корисну модель № 21114 від 15.02.07р.). Загальний мікросудинний кровоток тканин пародонту визначали за такими показниками: інтегральна характеристика руху еритроцитів у об'ємі тканини, що зондується - параметри мікроциркуляції (ПМ, пф.од.); середньоквадратичне відхилення амплітуди коливань від середнього значення ПМ (у); коефіцієнт вазомоторної активності мікросудин (Кн, %), резерв капілярного кровообігу (РКК); індекс ефективності мікроциркуляції (ІЕМ, %).

Для наукового обгрунтування застосування індивідуалізованих комплексів профілактики ускладнень ортодонтичного лікування при застосуванні знімної та незнімної ортодонтичної техніки визначали вміст основних мікроелементів в організмі осіб, які знаходилися на ортодонтичному лікуванні шляхом рентгено-флуоресцентної спектрометрії зразків волосся з потиличної частини голови за допомогою рентгено-флуоресцентного спектрометру «ElvaX» (Мжельска Т. І., Ларский Є. Г., 1983).

Планування лікувально-профілактичних заходів у четвертій та п'ятій групах дослідження здійснювали із застосуванням розробленої нами інтерактивної комп'ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування», яка передбачає в режимі on-line на основі поетапного введення результатів клінічного та лабораторного обстеження здійснення прогнозування характеру перебігу ортодонтичного лікування й отримання рекомендацій стосовно вибору лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу найбільш значимих факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування. На основі отриманих даних призначали розроблені нами індивідуалізовані лікувально-профілактичні комплекси (ЛПК) - ЛПК-1, ЛПК-2, ЛПК-3 та ЛПК-4.

Ефективність застосування лікування оцінювали на підставі аналізу клінічних та функціональних показників, отриманих через три, шість та 12 місяців впродовж проведення ортодонтичного лікування.

Методами параметричної статистики здійснювали перевірку нормальності розподілу кількісних ознак із використанням критерію Колмогорова-Смірнова. Рівність генеральних дисперсій перевіряли за допомогою критерію Фішера. Для перевірки гіпотез щодо рівності генеральних середніх використовували t-критерій Стьюдента. Для аналізу використовували пакети програм STATISTICA 5.0 та MS Excel XP Microsoft.

Результати дослідження та їх обговорення.

Проведені клінічні дослідження засвідчили наявність взаємозалежності стану стоматологічного здоров'я й загальносоматичного стану організму дитини, зокрема, у осіб I групи загальносоматичного здоров'я рівень стоматологічного здоров'я складав 0,85±0,009 балів, 0,8±0,01 балів у осіб II групи здоров'я та 0,7±0,023 балів у III групі відповідно (р<0,05). ЗЩА супроводжувалися дисгармонійністю загального фізичного розвитку у 35,86% обстежених, порушенням постави у 12,5% й дисгармонійністю обличчя у 44,38% обстежених.

Оцінюючи стоматологічний статус обстежених осіб із зубощелепними аномаліями до початку ортодонтичного лікування, діагностовано дистальний прикус у 42,6% випадків, глибокий у 27,9%, лінгвально-перехресний у 11,5%, відкритий у 9,8% і медіальний у 3,3% відповідно. Вестибулярно-перехресний прикус мав місце лише в 1,6% випадків від загальної кількості обстежених. Зазначена патологія супроводжувалася розширенням верхньої щелепи (26,2%), її звуженням (36,1%), компресією (23%), асиметричністю (24,6%), зубоальвеолярним подовженням (3,3%), зубоальвеолярним вкороченням (3,3% осіб відповідно). При обстеженні нижньої щелепи визначено її розширення (8,2%), звуження (13,1%), компресія (4,9%), асиметричність (9,8%), зубоальвеолярне подовження (3,3%), зубоальвеолярне вкорочення (14,8%), у 14,6% обстежених осіб патології нижньої щелепи не виявлено.

Оцінка стану твердих тканин зубів, форми їх коронкової частини та положення в зубній дузі засвідчила, що у осіб із ЗЩА аномалію структури твердих тканин зубів не спостерігали у 78,69% випадків від загальної кількості обстежених, натомість відмічалась гіпоплазія емалі (11,48%), аплазія (3,28%) та клиноподібні дефекти (4,92%). Зміни величини та форми зубів спостерігались у 13,11% випадків.

Аномалії розташування зубів були найбільш поширеними серед усіх аномалій зубів зі зміщенням окремих зубів у вестибулярному напрямку (45,90% від кількості обстежених осіб із ЗЩА), оральному (8,20%), медіальному (3,28%), дистальному (8,20%) та тортооклюзією деяких зубів (у 40,98% із зазначеного контингенту хворих). Аномалія кількості зубів мала місце лише у двох випадках.

Аномалії зубощелепної системи у 17,5% супроводжувалися аномалійним прикріпленням вуздечки верхньої губи, у 5% - аномалійним прикріпленням вуздечки нижньої губи, у 5% - аномалійним прикріпленням вуздечки язика, а також низкою функціональних відхилень, таких як: порушення функції жування у 27,5% дітей, функції ковтання у 2,5%, функції дихання у 35%, мовлення - у 20% від загальної кількості обстежених осіб із ЗЩА.

Аналіз даних анамнезу дав змогу виділити у осіб, що мали ЗЩА також наявність шкідливих звичок, серед яких найрозповсюдженішими виявилися смоктання сторонніх предметів (17,5%), смоктання нижньої губи (15%), смоктання пальців (15%), сон на улюбленому боці (15%), смоктання язика (12,5%), смоктання верхньої губи (7,5%). Як правило, за наявності шкідливих звичок, їх було декілька.

За результатами рентгено-флуоресцентної спектрометрії зразків волосся встановлено, що у хворих із ЗЩА порівняно з контролем, спостерігалася відмінність мікроелементного складу в організмі. Зокрема, встановлено достовірне зниження (р<0,05) вмісту кальцію та сірки, причому зниження вмісту кальцію мало місце у 87% обстежених, а у 62,5% випадків разом зі зниженим рівнем кальцію спостерігали зменшення вмісту й сірки. Аналіз вмісту цинку, калію, селену та нікелю вказав на наявність відмінностей, але різниця виявилася недостовірною (р>0,05).

Виходячи із завдань дослідження щодо визначення факторів ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування та в ретенційний період, прогностичних ознак та алгоритмів їх визначення, вивчено характер змін стоматологічного здоров'я впродовж ортодонтичного лікування, обумовлених дією знімної та незнімної ортодонтичної техніки на ЗЩС хворих. Результати досліджень засвідчують, що застосування як знімної, так і незнімної ортодонтичної техніки для лікування зубощелепних аномалій сприяє значному погіршенню гігієни порожнини рота, що підтверджено показниками індексу Федорова - Володкіної та Грін-Вермілліона. Зокрема, через 12 місяців після початку ортодонтичного лікування виявлено достовірне погіршення (p<0,05) показників індексу Федорова - Володкіної у другій групі на 24%, а у третій групі на 73%. Також відмічено збільшення значень індексу Грін-Вермілліона у другій групі на 38%, а у третій групі - на 49%, що достовірно більше (p<0,05) показників на початку лікування.

У ході дослідження встановлено, що особливу увагу слід звернути на пацієнтів, у яких показники індексів Федорова - Володкіної та Грін-Вермільйона перевищують 2,69±0,067 та 2,35±0,040 балів відповідно, оскільки у хворих з таким рівнем гігієни порожнини рота впродовж ортодонтичного лікування ускладнення з боку твердих тканин зубів у вигляді карієсу та некаріозних уражень виникають у 100% випадків. Ці хворі мають бути віднесені до групи ризику розвитку ускладнень з боку твердих тканин зубів впродовж ортодонтичного лікування та потребують обов'язкової корекції стану гігієни порожнини рота до початку ортодонтичного лікування.

До початку лікування у жодного з пацієнтів, які отримували лікування з використанням знімної ортодонтичної техніки (друга клінічна група), не спостерігалось механічних ушкоджень зубів, разом з тим, через 12 місяців у чотирьох з 35 пацієнтів (11,43%) на емалі зубів з'явилися ділянки травматичних ушкоджень в результаті контактів активних елементів знімних ортодонтичних апаратів.

Необхідно зазначити, що поширеність карієсу до початку лікування серед обстежених дітей другої та третьої груп становила відповідно 85,71% та 84,72%, проте, через 12 місяців діагностовано достовірне збільшення (p<0,05) цього показника до 94,29% у другій групі, а у осіб, які користуються незнімною ортодонтичною технікою до 96,15%, що свідчить про збільшення кількості осіб з карієсом зубів. Показник інтенсивності карієсу серед осіб із ЗЩА до початку лікування був на рівні 5,03±0,49 балів у другій групі та 5,29 ±0,51 у третій групі дітей, разом з тим, впродовж лікування прослідковувалась чітка тенденція до достовірного (p<0,05) зростання цього показника, особливо у третій групі, який сягав 6,79±0,66 балів.

За результатами дослідження основними факторами ризику розвитку карієсу виявлено: підвищення в'язкості слини (16,39%), схильність до зубних відкладень (24,59%), гіпоплазія чи аплазія емалі (14,75%), раннє прорізування зубів (9,84%), гістози у матерів (16,39%), успадкованість (1,64%).

Другим, не менш важливим елементом визначення факторів ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування, був моніторинг стану тканин пародонта впродовж терміну його проведення, в результаті якого встановлено, що у другій групі дослідження кількість осіб з катаральним гінгівітом на початок лікування складала 11,43%, а через 12 місяців цей показник збільшився вже до 60% (p<0,05). У обстежених третьої групи до початку лікування кількість осіб з катаральним гінгівітом складала 11,54%, але вже через три місяці кількість випадків збільшилась до 34,62% (p<0,05). Подібна тенденція також спостерігалась стосовно проявів гіпертрофічного гінгівіту. Так, у пацієнтів другої клінічної групи, які знаходились на ортодонтичному лікуванні з використанням знімної ортодонтичної техніки, кількість випадків гіпертрофічного гінгівіту через рік збільшилася з 5,71% до 22,86% від загальної кількості обстежених (p<0,05). У осіб третьої клінічної групи до початку лікування не виявлено випадків гіпертрофічного гінгівіту, разом з тим, через рік гіпертрофічний гінгівіт різного ступеню тяжкості діагностовано вже у 38,46% (p<0,05) від загальної кількості обстежених.

У ході дослідження встановлено, що хворі з показниками проби Шиллера-Писарева на рівні слабо-позитивного значення та середніми значеннями індексу РМА у 100% випадків впродовж ортодонтичного лікування мають ускладнення з боку тканин пародонта у вигляді катарального гінгівіту, виразково-некротичного гінгівіту, гіпертрофічного гінгівіту та пародонтиту, що обгрунтовує включення таких хворих до груп ризику розвитку ускладнень ортодонтичного лікування, які потребують призначення лікувально-профілактичних заходів вже до початку ортодонтичного лікування.

Протягом року у осіб, які знаходились на лікуванні з використанням знімної ортодонтичної апаратури (друга клінічна група), спостерігалися зміни слизової оболонки порожнини рота у вигляді порушення тургора (5%), гіперемії слизової оболонки (37%), цианотичності (11%), набряку (11%), посилення судинного малюнка (11%). У осіб, які лікувалися незнімною ортодонтичною технікою, зміни слизової оболонки порожнини рота були менше вираженими, а саме порушення тургора виявлено тільки у 3,8% обстежених, гіперемія слизової оболонки - у 27%, цианотичність - у 11,5% від загальної кількості обстежених дітей з ЗЩА, набряк - у 7,7%, посилення судинного малюнка - у 7,7% випадків.

За підсумками результатів дослідження найбільш поширеними факторами ризику захворювань тканин пародонта у обстежених дітей із ЗЩА визначено: аномалії положення зубів (72,13% від загальної кількості обстежених), аномалії прикріплення м'яких тканин (26,23%), приясеневий карієс (8,2%), відкушування їжі зубами бокової групи (у 9,84% відповідно). Крім того, дефекти зубного ряду (21,3%), карієс бокових зубів (72,1%), порушення строків зміни зубів (14,8%), порушення послідовності зміни зубів (8,2%), успадкованість (19,7%) визначено факторами ризику прогресування ЗЩА.

Не менш важливими виявилися результати оцінки характеру патологічних змін мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота у осіб впродовж ортодонтичного лікування, зареєстровані методом ЛДФ, які засвідчили, що в динаміці ортодонтичного лікування дітей із ЗЩА рівень капілярного кровотоку істотно змінюється порівняно з контрольною групою, виявляючи залежність від терміну ортодонтичного лікування та ступеню ураженості тканин пародонта. Зниження рівня мікроциркуляції тканин пародонта супроводжувалося зростанням різниці у показниках як на різних ділянках ясен, так і на симетричних, правої та лівої сторін щелеп. При незадовільній гігієні порожнини рота показники градієнту різниці капілярного кровотоку та коефіцієнту асиметрії були знижені, що свідчить про тяжкість порушень компенсаторних механізмів. Зокрема, через три місяці після початку ортодонтичного лікування у осіб другої та третьої клінічних груп відмічали різке достовірне підвищення показників параметрів мікроциркуляції на 15% (р<0,05), а через 12 місяців спостерігали зниження відповідних параметрів на 15,5% (р<0,05) порівняно зі станом на початку лікування.

За результатами комп'ютерної капіляроскопії порівняно з результатами, отриманими у дітей контрольної групи, у яких морфологічна картина капілярів характеризувалася рівномірним розподілом капілярних петель, що були орієнтовані верхівкою до вільного ясеневого краю - до сосочкової зони та розташовувалися рівномірними рядами з добре відображеними артеріолярними і венулярними ланками, у пацієнтів другої клінічної групи (35 хворих) при користуванні знімною ортодонтичною технікою спостерігали безсудинні ділянки як у маргінальних, так і у альвеолярних яснах. Ознаки підвищеної проліферативної активності ендотелію, як компенсаторна реакція на ослаблення мікроциркуляції та на розвиток гіпоксії тканин, виражалися у збільшенні звивистості мікросудин та появі дублікатів капілярних петель. Також спостерігалося зменшення кількості капілярів, що функціонують у порівнянні із клінічно здоровими тканинами пародонта, не зважаючи на максимальну дилятацію залучених до кровообігу судин. У третій клінічній групі - 26 хворих, які користувались незнімною ортодонтичною технікою, характерними були зменшення просвіту резистентних судин за рахунок скорочення прекапілярних сфінктерів, які демпфують тиск на стінки капілярів, появою легко звитих капілярних петель, розширенням їх венулярних та перехідних відділів, наповненням форменними елементами крові. Крім того, у маргінальних яснах мало місце потовщення стінок перехідних відділів капілярних петель, спазм прекапілярних артеріол, венозна гіперемія та звивистість капілярів у венулярному відділі, причому структурні порушення мікросудин ясен зростали відповідно терміну користування ортодонтичними апаратами.

Визначені структурні порушення мікросудин ясен вказують на зниження резервних структурних можливостей мікросудин тканин пародонта при лікуванні як знімними, так і незнімними ортодонтичними апаратами.

Оцінюючи показники ІРСЗ в цілому, було відмічено, що впродовж лікування ортодонтичними апаратами істотно збільшилася кількість хворих, стан стоматологічного здоров'я яких погіршився до рівня індексу 0,7 та 0,6 балів, що відповідають середньому рівню стоматологічного здоров'я. Зокрема, через рік у другій та третій клінічних групах показники індексу в 0,7 балів спостерігали відповідно у 22,9% та 34,6% випадків, а показники індексу 0,6 - у 45,7% осіб другої клінічної групи та у 42,4% третьої. Діагностували також суттєве зменшення кількості осіб з показниками індексу у 0,9 та 0,8 балів, що свідчить про значне погіршення рівня стоматологічного здоров'я протягом ортодонтичного лікування.

Ортодонтичне лікування осіб четвертої та п'ятої клінічних груп проводили з призначенням розроблених нами ЛПК, доцільність застосування яких визначали, за допомогою інтерактивної комп'ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування».

У разі отримання результату: «До застосування ортодонтичного лікування протипоказань немає» призначали ортодонтичне лікування з постійним моніторингом стану стоматологічного здоров`я впродовж його проведення.

У разі отримання результату: «Ортодонтичне лікування можливе за умови паралельного застосування профілактичних заходів» призначали ЛПК-1, який передбачає індивідуалізоване застосування призначення комплексу гігієнічних засобів та реалізацію програми раціонального харчування та у разі потреби, ЛПК-2, який включає рекомендації щодо усунення шкідливих звичок, ендогенну й екзогенну ремінералізувальну терапію, фізіотерапевтичні процедури.

У разі отримання результату: «Ортодонтичне лікування можливе після лікування стоматологічних захворювань» додатково до ЛПК-1 та ЛПК-2 призначали ЛПК-3, який включає санацію порожнини рота, лікування ерозій емалі шляхом пломбування пошкоджених зубів, вкорочення вуздечок язика та губ, та хірургічне лікування мілкого присінку; ЛПК-4, який включає усунення клінічних ознак гінгівіту, призначення препаратів для зниження підвищеної проникливості капілярів та зняття набряку, а ортодонтичне лікування розпочинали лише після усунення клінічної симптоматики та повторного обстеження.

У разі отримання результату: «Небажано проведення ортодонтичного лікування» на момент дослідження загальносоматичний стан та стан стоматологічного здоров'я через високу питому вагу факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування не дозволяв рекомендувати його безпосереднє проведення. Такі хворі спрямовувалися на лікування загальносоматичних та стоматологічних захворювань з повторним комплексним обстеженням.

Для оцінки ефективності розроблених алгоритмів застосування лікувально-профілактичних комплексів проведено ортодонтичне лікування 99 хворих четвертої та п'ятої клінічних груп.

Моніторинг стану стоматологічного здоров'я дітей в динаміці ортодонтичного лікування виявив позитивний вплив запропонованих лікувально-профілактичних комплексів на усунення найбільш значимих факторів ризику ускладнень. Зокрема, за результатами підрахунку індексів Федорова - Володкіної та Грін - Вермілліона у дітей четвертої та п'ятої клінічних груп у разі застосування ЛПК відмічалася позитивна динаміка зміни показників впродовж ортодонтичного лікування порівняно з другою та третьою групами (без застосування ЛПК). У четвертій групі через 12 місяців показник індексу Федорова - Володкіної склав 1,71±0,090 бали, що достовірно (p<0,05) нижче ніж через рік у другій групі (2,25±0,060). У осіб п'ятої клінічної групи через 12 місяців показник зазначеного індексу склав 1,73±0,033 бали, що достовірно нижче (p<0,05) ніж через рік у осіб третьої групи (3,27±0,090). Порівнюючи показники індексу Грін - Вермілліона у четвертій та другій групах, через рік мала місце позитивна динаміка змін показників (1,60±0,053 проти 2,36±0,057 балів (p<0,05) у другій групі відповідно). У дітей п'ятої клінічної групи через рік показник зазначеного індексу склав 1,79±0,032 бали, що достовірно (p<0,05) нижче ніж через рік у третій групі 2,59±0,060.

Аналіз результатів визначення стану тканин пародонту у четвертій та п'ятій клінічних групах засвідчує, що застосування ЛПК дозволяє суттєво зменшити кількість ускладнень ортодонтичного лікування. Зокрема, через рік після початку ортодонтичного лікування у осіб четвертої та п'ятої клінічних груп відмічено недостовірне збільшення кількості хворих з катаральним та гіпертрофічним гінгівітом, тоді як у другій та третій групах протягом року кількість осіб з катаральним гінгівітом збільшилась на 48,57% та на 42,31% відповідно, а з гіпертрофічним гінгівітом на 17,15% та 38,46% відповідно, що достовірно більше за показники четвертої та п'ятої клінічних груп.

Результати проведення проби Шиллера - Писарева у четвертій та п'ятій групах також засвідчили збільшення кількості осіб з позитивною пробою Шиллера-Писарева на 5% у четвертій групі та на 2,57% у п'ятій групі, що достовірно менше за показники другої та третьої клінічних груп, у яких протягом року відмічали збільшення кількості осіб з позитивною пробою на 20% та на 26,92% відповідно.

Оцінюючи показники індексу ПМА у четвертій та п'ятій групах, виявлено незначне зменшення кількості осіб, у яких не встановлено запалення ясеневого краю, а протягом року було діагностовано тяжкий показник індексу ПМА лише у однієї особи четвертої групи та у однієї особи п'ятої групи.

Аналізуючи дані визначення індексу КПВ+кп у четвертій та п'ятій групах, відмічали достовірне (p<0,05) зменшення показників поширеності та інтенсивності карієсу протягом року порівняно з показниками другої та третьої групи. Так, інтенсивність карієсу протягом року збільшилася з 5,13±0,51 лише до 5,48±0,55 балів та з 5,09±0,59 до 5,59±0,49 балів у четвертій та п'ятій групах відповідно. Також і поширеність карієсу зросла лише на 2,67% у четвертій та на 5,1% у п'ятій групах відповідно, що достовірно менше (p<0,05) порівняно з показниками другої та третьої групи.

Після призначення лікування, спрямованого на корекцію мікроелементного складу у осіб із ЗША, через рік відмічалося достовірне збільшення вмісту (p<0,05) таких елементів як кальцію ( 202,3 ±25,4 мкг/г проти 313,9±29,9 мкг/г, через рік) та сірки 19348,5±1109,6 мкг/г проти 23955±1319,9 мкг/г, через рік) та зменшення кобальту і нікелю.

За даними ЛДФ у четвертій клінічній групі через три, шість та 12 місяців зміна показників мікроциркуляції не була достовірною порівняно зі станом на початку лікування (р>0,05). Порівнюючи показники мікроциркуляції осіб четвертої та другої клінічних груп, яким проводилось ортодонтичне лікування знімною ортодонтичною технікою можемо константувати, що до початку лікування дані у зазначених групах достовірно не відрізнялись (28,86±0,94 перф.од. проти 28,95±1,01 перф.од.) У осіб четвертої клінічної групи в динаміці лікування не відмічали достовірних змін параметру мікроциркуляції, тоді як у другій групі спостерігали достовірне збільшення ПМ - 35,3±1,49 перф.од. проти 30,25±0,39 перф. од. у четвертій клінічній групі (р<0,05) у той самий період лікування, а через шість та 12 місяців діагностували достовірне зменшення ПМ (р<0,05) у осіб другої групи порівняно з дітьми четвертої, у яких, у свою чергу, показники відзначалися стабільністю. Аналіз показників ПМ хворих, яким проводили ортодонтичне лікування незнімною ортодонтичною технікою засвідчує, що до початку лікування різниця ПМ на обстежених ділянках слизової оболонки порожнини рота у відмічених групах статистично не відрізнялась (р>0,05). У дітей п'ятої клінічної групи протягом всього періоду лікування зміна ПМ була недостовірною (р>0,05), для порівняння, через три місяці у третій клінічній групі діагностували достовірне збільшення ПМ (р<0,05) порівняно з п'ятою групою обстежених (33,85±0,92 перф.од. та 30,02±1,14 перф.од. відповідно), через шість та 12 місяців у третій групі спостерігали достовірне (р<0,05) зниження ПМ 28,32±0,79 перф.од. та 25,6±1,31 перф.од. відповідно, порівняно з дітьми п'ятої клінічної групи 30,18±1,12 перф.од. та 29,2±0,58 перф.од. відповідно через 6 та 12 місяців

Згідно даних цифрової капіляроскопії, у дітей четвертої та п'ятої клінічних груп протягом ортодонтичного лікування структурних змін мікроциркуляторного русла порівняно зі станом на початок лікування у різних ділянках слизової оболонки порожнини рота не діагностовано.

Оцінка рівня стоматологічного здоров'я за показниками ІРСЗ засвідчила, що у разі застосування індивідуалізованих ЛПК більшість дітей четвертої та п'ятої клінічних груп мала показники ІРСЗ на рівні 0,9 та 0,8 балів, що відповідає високому рівню здоров'я, а саме: показник у 0,9 балів мали 43,4% пацієнтів четвертої клінічної групи та 38,5% пацієнтів п'ятої, показник у 0,8 балів визначено у 33,3% та 28,2% осіб четвертої та п'ятої груп відповідно. У осіб четвертої та п'ятої клінічних груп протягом лікування ортодонтичними апаратами відзначили недостовірне (p>0,05) збільшення кількості хворих, стан стоматологічного здоров'я яких погіршився до рівня показників індексу 0,7 та 0,6, які відповідають середньому рівню стоматологічного здоров'я, а у більшості хворих він залишився на рівні показників початку ортодонтичного лікування.

Все вищенаведене засвідчує, що застосовані нами алгоритми прогнозування та методики профілактики захворювань твердих тканин зубів, слизової оболонки порожнини рота та тканин пародонту доцільні до застосування в практичній охороні здоров`я і можуть бути рекомендовані для профілактики ускладнень ортодонтичного лікування, збереження та покращення рівня стоматологічного здоров'я в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено клінічне обґрунтування вирішення актуального завдання сучасної стоматології - підвищення ефективності ортодонтичного лікування хворих із зубощелепними аномаліями шляхом удосконалення методів прогнозування та застосування індивідуалізованих профілактичних комплексів.

1. Результати проведених досліджень засвідчили достовірну відмінність (р<0,05) індексу рівня стоматологічного здоров'я у дітей різних груп загальносоматичного здоров'я: 0,85±0,009 балів у осіб I групи здоров'я, 0,8±0,01 у осіб II групи здоров'я та 0,7±0,023 у III групі відповідно, що вказує на залежність рівня стоматологічного здоров'я від загальносоматичного стану організму дитини.

2. За результатами клініко-лабораторних досліджень у дітей з аномаліями та деформаціями зубо-щелепної системи факторами ризику погіршення стоматологічного здоров'я визначено: ризик формування карієсу зубів - підвищення в'язкості слини (16,39% від кількості обстежених із ЗЩА), схильність до зубних відкладень (24,59%), гіпоплазія чи аплазія емалі (14,75%), раннє прорізування зубів (9,84%), гістози у матерів (16,39%), обтяжена успадкованість (1,64%); ризик захворювань тканин пародонта - аномалії положення зубних рядів (72,13%), аномалії прикріплення м'яких тканин (26,23%), приясеневий карієс (8,2%), відкушування їжі зубами бокової групи (9,84% хворих відповідно); ризик прогресування зубощелепних аномалій - дефекти зубного ряду (21,3%), карієс молярів (72,1%), порушення строків зміни зубів (14,8%), порушення послідовності зміни зубів (8,2%), успадкованість (19,7% від кількості обстежених із ЗЩА).

3. Впродовж ортодонтичного лікування з використанням знімної та незнімної техніки факторами ризику ускладнень у вигляді захворювань твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота у дітей є: погіршення гігієнічного стану порожнини рота за показниками індексу Федорова - Володкіної на рівні 2,69±0,067 балів і вище та Грін - Вермілліона на рівні 2,35±0,040 балів і вище, перевищення значень індексу РМА 50% та слабопозитивного рівня значення проби Шиллера - Писарева, а також перевищення значення індексу КПВ+кп, рівного 5,34±0,29 балів.

4. За результатами аналізу даних цифрової капіляроскопії й лазерної доплерівської флоуметрії встановлено, що користування знімними та незнімними ортодонтичними апаратами обумовлює зміни мікроциркуляторного русла у вигляді вираженого венозного застою зі зменшенням кількості інтактних елементів та переважанням аневризмоподібних капілярних петель та капілярів, що втратили звичайну форму. Структурні порушення мікросудин ясен та зміни параметрів мікроциркуляції зростають відповідно терміну користування ортодонтичними апаратами, що вказує на зниження резервних можливостей мікросудин тканин пародонта в динаміці.

5. Розроблена інтерактивна комп'ютерна програма «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування» дозволяє на основі оцінки результатів клініко-лабораторних досліджень об`єктивізувати можливі прогностичні варіанти перебігу ортодонтичного лікування та призначити індивідуалізовані профілактичні комплекси.

6. Клініко-лабораторна оцінка засвідчує клінічну ефективність розроблених індивідуалізованих профілактичних комплексів (ЛПК - 1; ЛПК - 2; ЛПК - 3; та ЛПК - 4), обгрунтоване застосування яких дозволяє знизити кількість ускладнень ортодонтичного лікування з боку твердих тканин зубів, тканин пародонта та слизової оболонки порожнини рота, що підтверджено показниками інтенсивності каріесу, індексу КПВ+кп, гігієнічними індексами Федорова-Володкіної та Грін - Вермілліона, пробами Шиллера-Писарева та ПМА, а також данними цифрової капіляроскопії та лазерної доплерівської флоуметрії.

Практичні рекомендації:

1. Планування ортодонтичного лікування й обрання методу його проведення доцільно здійснювати з урахуванням стану загальносоматичного й стоматологічного здоров`я з аналізом наявності факторів ризику ускладнень ортодонтичного лікування.

2. Застосування інтерактивної комп'ютерної програми «Прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування» дозволяє на основі оцінки результатів клініко-лабораторних досліджень визначити фактори ризику й об`єктивізувати можливі прогностичні варіанти перебігу ортодонтичного лікування.

3. До груп ризику ускладнень ортодонтичного лікування слід віднести дітей із зубощелепними аномаліями з показниками індексу Федорова - Володкіної на рівні 2,69±0,067 балів і вище, Грін-Вермілліона на рівні 2,35±0,040 балів і вище, значеннями індексу ПМА більше 50% та слабо позитивним рівнем значень проби Шиллера-Писарева, а також індексу КПВ+кп рівного 5,34±0,29 і вище.

4. У випадку наявності факторів ризику стоматологічних захворювань для підвищення ефективності ортодонтичного лікування й профілактики ускладнень доцільно призначати індивідуалізовані профілактичні комплекси
(ЛПК - 1; ЛПК - 2; ЛПК - 3; та ЛПК - 4).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павленко О.В. Профілактика розвитку стоматологічних хвороб при ортодонтичному лікуванні у дітей молодшого та середнього шкільного віку /
О. В. Павленко, О.В. Біда // Український стоматологічний альманах. - 2006. - № 1. - С. 44-45. (Дисертантом проведено усі клініко-лабораторні дослідження, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

2. Біда О.В. Стоматологічне здоров'я дітей молодшого та середнього шкільного віку і критерії його оцінки / О. В. Біда // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 1. - С. 51-54.

3. Біда О. В. Ортодонтичні технології лікування дітей молодшого та середнього шкільного віку із зубощелепними аномаліями альвеолярного відростка / О. В. Біда // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 2. - С. 11-14.

4. Біда О.В. Гігієнічний стан порожнини рота осіб, що знаходяться на ортодонтичному лікуванні з використанням знімної та незнімної техніки і його зміни в процесі лікування / О. В. Біда // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 3. - С. 63-66.

5. Біда О.В. Стан тканин пародонта і його зміни в процесі ортодонтичного лікування / О. В. Біда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика. - Вип. 16, кн. 3. - К., 2007. - С. 315-321.

6. Павленко О.В. Динаміка мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота обумовлена дією ортодонтичних апаратів / О.В. Павленко,
О.В. Біда // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - Вип. 16, кн. 1. - К., 2007. - С. 429-433. (Дисертантом проведені усі клініко-лабораторні дослідження, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

7. Біда О.В. Оптимізація профілактики основних стоматологічних захворювань - один з пріоритетних напрямків розвитку стоматології / О. В. Біда // Науково-методична конференція з міжнародною участю «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів» : збірник праць. - К., 2007. - С. 92-93.

8. Біда О.В. Стан мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота та його зміни в період ортодонтичного лікування / О. В. Біда // Науково-практична конференція «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота». - К., 2007. - C. 109-111.

9. Біда О.В. Зміни мікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота у осіб в період ортодонтичного лікування / О. В. Біда // Тези. науково-практична конференція з міжнародною участю «Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів». - Судак, 2007. - С. 20-23.

10. Патент 21114, Україна, МПК А61В8/00, А61С9/00. Пристрій для утримання торця світловода лазера в порожнині рота / Трофименко О. А, Онищенко В.С., Павленко О. В., Біда О.В., Динник О.Б., Мостовий С. Є.; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.- № u 2006 12635; заявл. 01.12.06; опубл. 15.02.07, Бюл. № 2. (Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, розробці пристрою та участі в клінічній апробації).

11. Патент 21115, Україна, МПК А61В8/00, А61С9/00. Спосіб лазерної допплерівської флоуметрії для визначення особливостей васкуляризації слизової оболонки пародонта / Трофименко О. А., Онищенко В. С., Павленко О.В., Біда О.В., Динник О.Б., Мостовий С.Є.; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.- № u 2006 12637; Заявл. 01.12.06; Опубл. 15.02.07, Бюл. № 2. (Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та підготовці матеріалів до патентного відділу, участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях).