Українська обрядовість як засіб виховання дошкільнят

Яскраве Сонечко,

Що світить угорі.

2. Скільки сонця! Скільки волі!

І співаючи у полі,

Ходить літо у віночку

Із пшеничних колосочків.

3. Скільки глянеш - далиною

Пшениці стоять стіною.

Щедро росами умиті,

Світяться волошки в житі.

4. Гарно влітку в ріднім полі -

Дзвонять птиці на роздоллі,

Ніжну казку наодинці

Шепче вітер материнці.

Ведуча: Які гарні вірші ми вивчили про літечко, давайте і пісню веселу заспіваємо.

Пісня «Літо» [9].

Діти: 1. Усе навколо літу радіє,

І ліс, і поле - все зеленіє!

Ростуть у лузі травичка й квіти,

Хороші друзі в ясного Літа.

2. Радіють дорослі,

Радіють малята,

Готуються всі

До літнього свята.

Ведуча: Як і всі інші пори року, літо теж має свої свята, цікаві своїми звичаями та обрядами. Одне з літніх свят - свято Івана Купала. Це свято з'явилося дуже давно і проводиться сьомого липня, в день літнього сонцестояння. Воно уособлює розквіт літа і уславлення життя, життєдайну силу води і сонця. В цей день люди славили пишну природу. Діти, згадайте, які ви знаєте прикмети, пов'язані з цим святом?

Діти: - Якщо на Іван-день роса - на добрий урожай горіхів.

- Якщо на Іван-день гримить - на добрий достаток у році.

- Якщо на Іван-день злива - чекай, бабо, мокрі жнива.

Ведуча: У цей день дівчата й хлопці ішли до лісу, річки, плели вінки з пахучого зілля, прикрашали заздалегідь підготовлене деревце стрічками, квітами, водили хороводи, співали купальські пісні. Ось і ми сьогодні відзначимо це свято, бо ми теж до нього готувалися. Дівчатка, пішли прикрасимо купальське деревце.

Діти прикрашають вербу.

Дівчинка: Поставлю я вербу,

Сама сяду зверху.

На вербі я сиджу, гукаю,

Дівчат на Купайла скликаю.

Ходіть-но, подруженьки,

Не баріться,

На нашого Купайла,

Подивіться!

Дівчатка стають в коло і співають:

В купальську ніч-чарівницю

Вбирали дівчата вербу-купавицю.

Квітку до квітки у вінок вплітали,

Ще й красні стрічки в коси в'язали.

До гурту дівчаток підходять хлопчики.

Хлопчик: Коло Купайла обметено,

Ще й барвінком обплетено,

Ще й васильочком обтикано,

Нас на Купайла покликано.

Ведуча: От і добре, що всі вже зібралися біля вербиці-купавиці. Заспіваймо пісню веселеньку та поведімо хоровод.

Пісня «Марена» [10].

Діти: 1. Пахне квітами навколо,

Мед збирають з липи бджоли,

Посхилялись довгі віти...

Гарно, діти, в липні жити.

2. Серед моря квітів,

Серед моря трав

Весело шуміти

Запашним вітрам.

Під музику, танцюючи, виходить хлопчик - Купайло. На голові у нього віночок з квітів.

Ведуча: А ось і наш Купайло!

Дівчинка: Купайло, Купайло, де ти зимувало?

Купайло: Зимувало в лісі,

Ночувало в стрісі.

Зимувало в пір'ячку,

Літувало в зіллячку.

Дівчинка: Ой Іванку-Купайлочку,

Не гордися, не гордися,

А із нами, дівчатками,

Разом веселися.

Ведуча: Діти, запросимо Купайла на хороводну гру.

Гра «Ой Іванку-Купайлочку!»

Ведуча: Магічної сили набирають на Івана-Купала дерева і різне зілля. За легендою, в ніч на 7 липня цвіте папороть. Хто цей цвіт знайде, той буде багатий і здоровий. В цей день також збирають лікарські трави, бо вважається, що саме в цей день вони мають найбільшу лікувальну і чарівну силу. А які цілющі трави знаєте ви, діти? Може, хтось віршик про цілющі трави знає, а може, хтось загадку загадає?

Діти: 1. Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає.

Хоч мороз усе побив,

Його не займає. (Барвінок)

2. І ромашки, яловець,

І фіалки, і чабрець -

Всі рослини запашні

Виросли в долині.

Це і м'ята, й рути цвіт,

Це і липи квіти,

Там же ми знайшли полин,

Ще й листки малини -

Весело збираєм ми

Цілющі рослини.

Ведуча: На Івана Купала дівчата з різних гарних квітів та трав плели віночки, заквітчувалися цими віночками і водили хороводи.

Дівчинка: Сплетемо вінок український сьогодні

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку та жита, із м'яти, нагідок,

З жоржин, чебрецю та вербини.

Ведуча: Ставаймо всі в коло і заведемо гру-хоровод.

Пісня-гра «Пішли діти в поле».

Ведуча: На свято Івана Купала вінок набував чудодійної сили - він мав символізувати дівчині її долю. Дівчата йшли до річки і, загадуючи бажання, обережно спускали на воду вінки, на яких горіли свічки. Куди попливе вінок, звідтіля чекати сватів. Може, і ми спустимо віночки на воду і загадаємо бажання? Чого ви бажаєте, діти?

Діти: 1. Здоров'я і щастя всій нашій родині,

А цвіту і плоду - моїй Україні!

Щоб був достаток на столі

У кожнім місті і селі!

2. Щоб всі любі й милі діти

Розквітали, наче квіти!

Білочубі, чорноброві,

Виростали всі здорові!

Дівчатка пускають віночки на воду і співають пісню

«Заплету віночок». [10].

Ведуча: Ще одне дуже цікаве дійство відбувалося на цьому святі. Біля обрядового дерева хлопці розпалювали велике вогнище, на якому спалювали опудало відьми або мари. Через вогнище стрибали, бо, за давніми віруваннями, вогонь очищав душу людини від усього лихого і наділяв силою та здоров'ям. Біля вогнища проводилися ігри, чулися жарти, співи. Бачу, діти, ви теж хочете промовляти жартівливі дражнилки.

Хлопчик: Ой на Івана та на Купала

Жаба в борщ упала,

Хлопці не поспіли -

Дівки жабу з'їли!

Дівчинка: Ой на Івана та на Купала

Мишка в юшку впала,

Дівки не поспіли -

Хлопці мишку з'їли!

Хлопчик: Ой на Івана та на Купала

Дівка в воду впала,

Хлопці не поспіли -

Жаби дівку з'їли!

Дівчинка: Ой наші хлопці недбальці -

Не запрошують нас до танцю.

Хлопчик: Годі вам сперечатися!

Ой заграйте, дударики,

Молоді гуцули,

Так, щоб танець-увиванець

Полонини чули!

Звучить весела музика. Діти виконують парний танок.

Частина дітей співає коломийку.

Хлопчик: Ми так розвеселилися, то ж, щоб ми росли здоровими і сильними, і щоб завжди дружили, будемо через вогонь стрибати. Шукайте собі пару, беріться за руки і тричі перестрибніть через вогонь.

Діти парами перестрибують через бутафорський вогонь.

Ведуча: Обов'язковим елементом Купальського свята є обряд купання. Цього дня, за народним повір'ям, сонце рано сходить і купається у річці. Тому в цей день усі намагалися викупатися в річці або в іншій водоймі, обливали один одного водою, а зранку купалися в росі. Ми заспіваємо ще одну гарну купальську пісню, а потім скупаємося в нашому басейні.

Пісня «На Купала»(С. Жупанин. Закарпатські візерунки). На закінчення - ігри з водою, купання.

2) Назва святкової дії: «Медовий спас» (розваги для старших дошкільнят)

Всі діти квіточки або бджоли (3 і більше). Лунають українські народні танцювальні мелодії.

Ведучий 1: Сонце світить

Полянки зігріває

Медовий Спас сьогодні

Дітей збирає!

Ведучий 2: Гей, хлопці, підбігайте

Казку про бджіл та

Медведя зараз сподглядайте!

Ведучий 1: Щоб нам медок

Зібрати треба бджілок всім зізвати

Всі: Бджілки подружки сюди прилітайте

Мед для діток скоріше збирайте

Летять бджілки 3 дівчинки

1 бджола: Треба славно попрацювати

Щоб разом веселитися

Ціле відро зібрати

Щоб діток пригощати!

2 бджілка: Тільки де ж тут квіти незвичайної краси?

Рожеві котики, дзвіночки, ромашки

Троянди, волошки, реп'ях

Покличте їх швидше!

Всі: Гей, квіточки, розквітайте

І лужок наш прикрашайте

Танок квітів і бджілок «Вальс квітів» П.І.Чайковського

3 бджола: Ох, як славно потрудилися

Та ще повеселилися

Медок у вулик понесемо

Пісню дружно всі заспіваємо

Діти співають «Бджілка, бджілка, золотиста бджола» Н. Френкель, М. Красева.

Ведучий 1: Бджілки у вулик полетіли

Задзижчали, загули

Мед по стільниках розливають

Стільники воском заливають

Раптом почули ведмідь

До вуликів крадеться

Цей ведмедик клишоногий

Солодкоїжкою зветься

Ведмідь дорослий: Я несу з собою колоду

Я хочу скуштувати меду

Дуже я медок люблю

Я ваш вулик розіб'ю!

Бджілки: Мишко, не пустуй

Дітям цей мед віддай

Нині ж Медовий Спас

Буде свято тут у нас

Ведмідь: Буду я тоді нудьгувати,

Коли не можна пустувати!

Ведучий 1: Ведмедику, ти не сумуй

Краще з нами пограй

Гра «У ведмедя у бору»

Ведмідь: Ох і спритні дітлахи

Пустотливі стрибуни

Швидко бігають, грають

На галявинці стрибають

Бджілки: Мишко, з нами ти пограйся

Голосочок наш дізнайся

Дізнайся по голосу «Ведмідь, ми до тебе прийшли» муз. Красева

Ведучий 2: Чуйні у ведмедика вушка

Пригостіть його, подружки!

Бджілки: Отримай-но, ведмедик, мед

Коли дізнався нас, хто кличе!

Бджілки дарують Ведмедю відро на ньому написано «Мед» - ведмідь п'є медок.

Ведучий 1: Бджілки, мед ще несіть,

Діток медом пригостіть

Бджілки: Настав Медовий Спас,

Пригостити хочемо ми вас

Ведучий 2:Щоб всі ви підростали

Розумними, великими стали

Адже корисний всім медок

За столи сідай, дружок

Діти сідають за столи

Виходять зайчата - кухарчуки (хлопчики)

Кухарчуки:

1. На честь свята такого

Пригостити вас ми готові

Пряники медяні з печі, готові!

2. Медом поливали, в цукрі купали

От не пряник, а успіх

Пригостити хочем всіх!

Починається чаювання і танці на галявинці.

3) Прислів'я та приказки про літо для розучування в старшій групі:

Бджоли раді цвіту, люди -- літу.

Улітку один тиждень рік годує.

Два рази в році літо не буває.

Коли влітку не ходив по малину, узимку вже пізно.

Садок улітку -- як кожух узимку.

Кому влітку холод, тому взимку голод.

Літо запасає, а зима з'їдає.

Літо дає коріння, а осінь -- насіння.

Літо зиму годує.

Літом пролежиш, а зимою зі сумою побіжиш.

Одне літо ліпше, ніж сто зим.

Хто літом гайнує, той узимку голодує.

Літом сякий-такий бур'янець -- як хліба буханець.

Хто влітку буде співати, той узимку буде танцювати.

Хто влітку ледарює, той узимку біду чує.

Що влітку вродиться, то взимку згодиться.

Готуй сани влітку, а воза взимку.

Буде літо, то буде й розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема.

Червень літо зрум'янив, а липень громами розпік.

Червень - рум'янець, липень - громовик, а серпень - на копи багатий.

Червневе літо ліпше від кожуха.

У червні на полі густо, а в коморі пусто.

У червні перша ягідка в роток, а друга -- в козубок.

У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.

У червні кожен кущик ночувати пустить.

Червень липню серпа не готує.

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.

У липні день одбуває, а спека прибуває.

Липень-пеклиця на зиму робить, а зима з'їдає.

У липні літо маківкою повито.

Липень не тільки полудень літу, а й року.

У липні надворі пусто, зате на полі густо.

Чого липень і серпень недоварять, - того і вересень не досмажить.

Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш.

У серпні серпи гріють, а вода холодить.

У серпні спина мліє, а зерно спіє.

Як у серпні дбаємо, так зимою маємо.

Той, хто шукає у серпні холодочку, натерпиться взимку голодочку.

У серпні хліборобу три роботи: і косити, і орати, і сіяти.

У запропонованих святах мають брати участь усі діти, це допоможе виховати почуття дружби та взаємодопомоги, а також зацікавити всіх учасників дійства українською обрядовістю.

Участь дітей у іграх допоможе їм відчути себе більш вільно та в невимушеній формі передасть певні знання про особливості літньої української обрядовості. У святах мають активно використовуватися й музичні твори, деякі навіть мають виконувати безпосередньо діти, що сприятиме їх музичному розвиткові.

Заучування текстів пісень, віршів, приказок та прислів'їв позитивно вплине на мовленнєвий розвиток, а також послугує певним тренуванням процесу запам'ятовування, що вплине на якість подальшого навчання дошкільнят.

Театралізовані дійства та широке використання наочності налаштують дітей на певний емоційний настрій, зацікавлять та покращать сприймання інформації. Також наочність нерозривно пов'язана з естетичним вихованням дітей, розвитком естетичного смаку, фантазії.

Взагалі, участь та вивчення дітьми національної обрядовості сприятиме збагаченню їх почуттям патріотизму, духовному та релігійному розвиткові.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

У другому розділі визначено форми та методи виховання дошкільників засобами української обрядовості. Формами виховання дошкільників засобами української обрядовості є проведення народознавчих комплексних занять, свят, тематичних розваг та дозвіль. Для цього вихователь може використовувати наступні методи: розглядання виробів і бесіда про них, загадки, приказки, вірші, ігри, картини, художні твори, технічні засоби (діапроектори, діафільми).

З'ясовано основні шляхи використання українських народної обрядовості у вихованні дошкільників у сучасному ДНЗ: вивчення народної творчості, декоративно-прикладного мистецтва, у тому числі різних жанрів усної народної творчості.

Також у другому розділі подано стислий огляд сучасних методик застосування української обрядовості. А саме: проаналізовано практичне використання вихователями сучасних дитячих садків обрядовості як засобу виховання дошкільників; наведено приклади методичних народознавчих розробок А.М.Богуш та Н.В.Лисенко, програму ознайомлення старших дошкільників з українськими традиціями, звичаями та обрядами Чварги О.Ю. та Тулай О.Ю.

На основі вивченого практичного та теоретичного матеріалу з досліджуваного питання підібрано матеріал для формуючого експерименту з дослідження впливу української обрядовості на якість виховання дошкільників:

1) «Ой на Івана, ой на Купала» - дійство присвячене святкуванню свята Івана Купала (7 липня). Призначене для проведення з дітьми старшого дошкільного віку.

2) «Медовий спас» - театралізоване дійство присвячене святкуванню Медового Спасу (14 серпня). Призначене для проведення з дітьми старшого дошкільного віку.

3) Добірка приказок та прислів'їв про літо для розучування з дітьми старшого дошкільного віку.

Запропонований матеріал спрямований на підвищення рівня знань дітей про українську обрядовість та зацікавлення дошкільників в подальшому вивченні народної обрядовості. В подальшому його буде застосовано в експериментальному дипломному дослідженні.

обрядовість український дошкільний виховання

ВИСНОВКИ

Актуальність дослідження.

За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, розпочато практичне реформування галузі на основі приєднання до Болонського процесу .

За цих умов освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську націю, яка прагне жити у співдружності з усіма народами і державами світу.

Освіта виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до української мови і культури, повагу до народних традицій. Вона підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних пріоритетів світоглядної культури, вихованню поваги до народів світу.

Все частіше в суспільстві відчувається «дефіцит моральності», одним із проявів якого виступає втрата духовних цінностей народу, зокрема відчуження підростаючого покоління від народної культури.

У державній національній програмі «Освiта» («Украiна ХХI століття») одним з основних принципів названа національна спрямованість освіти, що виявляється в органічному поєднанні національної історії та традицій, збереженні та збагаченні культури українського народу. Реалізація цього принципу пов'язана з утвердженням пріоритет

Однак те, що відображено в законі «Про освіту», не знаходить конкретний вияв у практиці. Наукові джерела переконливо доводять, що дитина не знаходиться під постійним виховним впливом матеріальної і духовної культури свого народу. Все частіше в суспільстві відчувається «дефіцит моральності», одним із проявів якого виступає втрата духовних цінностей народу, зокрема відчуження підростаючого покоління від народної культури.

Як відомо, дошкільний вік відрізняється підвищеною сприйнятливістю до соціальних впливів. Це робить дошкільний вік найбільш сприятливим для морального виховання.

Тема кваліфікаційної роботи: «Українська обрядовість як засіб виховання дошкільнят».

МЕТА роботи: виявити ефективність використання народних обрядів і свят в моральному вихованні дошкільнят.

ОБ'ЄКТ дослідження: процес виховання дітей в дошкільному навчальному закладі.

ПРЕДМЕТ дослідження: українська обрядовість як засіб виховання дітей дошкільного віку.

Відповідно до визначених завдань і для перевірки наукового припущення було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових робіт з проблем використання української обрядовості як засобу виховання дошкільників; емпіричні: спостереження, вивчення практичного досвіду педагогів, порівняння.

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА дослідження складається з положень, які викладені у працях українських діячів минулих часів (Г. Ващенка, О. Савченко, О. Сухомлинської, М. Ярмаченка О. Воропай, М. Грушевського, О. Духновича, В. Сухомлинського, К. Ушинського, П. Чубинського, Д. Яворницького, Б. Грінченка, Л.Данченко, Л. Любарської, Н. Миропольської, І. Огієнка, М. Стельмахович) та сучасних дослідників (Л. Драчук, А.М. Богуш, К.Л. Крутій, Н.А. Лопатинської), які наголошували на тому, що обрядовість є важливим компонентом виховання дошкільників.

НАУКОВА НОВИЗА дослідження полягає в систематизуванні методичних матеріалів з виховання дошкільнят українською обрядовістю.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ дослідження в з'ясуванні шляхів використання українських народної обрядовості у вихованні дошкільників у сучасному ДНЗ, визначенні форм і методів народознавчого виховання дошкільнят.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК автора дослідження полягає в розробці матеріалу для формуючого експерименту в подальшому дипломному дослідженні.

ПОЛОЖЕННЯ, що виносяться на захист:

1). теоретичне обґрунтування доцільності використання української народної обрядовості у вихованні дітей дошкільного віку;

2). розробка методичних матеріалів з виховання дошкільнят українською обрядовістю.

Структура й обсяг кваліфікаційної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

В процесі дослідження нами вирішено наступні завдання:

1. На основі вивчення наукової літератури (назвати) розкрито сутність поняття «обрядовість»: система, стрій обрядів того чи іншого культу. В свою чергу обрядами називають такі форми поведінки, що склалися історично, для яких характерні:

1) стереотипність, повторюваність без змін;

2) символічність (кожна обрядова пісня щось символізує)

2. Теоретично обґрунтовано доцільність використання української народної обрядовості у вихованні дітей дошкільного віку:

обряди дають можливість проявити свої почуття і думки, будять емоційні почуття і переживання, стимулюють оптимістичний настрій;

в календарних традиціях, звичаях і обрядах збережена багатовікова культура українського народу, яка живить духовність, зокрема ідейність, моральність, естетику кожної людини;

використання обрядовості позитивно впливає на всі лінії розвитку дітей.

3. З'ясували шляхи використання українських народної обрядовості у вихованні дошкільників у сучасному ДНЗ: вивчення народної творчості, декоративно-прикладного мистецтва, у тому числі різних жанрів усної народної творчості.

4. Визначили форми і методи народознавчого виховання дошкільнят. Форми: проведення народознавчих комплексних занять, свят, тематичних розваг та дозвіль.

Методи: розглядання виробів і бесіда про них, загадки, приказки, вірші, ігри, картини, художні твори, технічні засоби (діапроектори, діафільми).

5. Систематизували методичні матеріали з виховання дошкільнят українською обрядовістю сучасних провідних методистів Богуш А.М., Лисенко Н.В.

Узагальнили колективний досвід вихователів ДНЗ № 97 «Веселка» м. Краматорська.

У першому розділі розглянуто психолого-педагогічні та етнографічні засади виховання дошкільників.

1. Дослідження багатьох вітчизняних педагогів та психологів, значущість питання на державному рівні довели, що практично прилучаючись до звичаїв і обрядів народу, молодь вбирає в себе їхній філософський, ідейно-моральний, психологічний і естетичний зміст, поступово стаючи невід'ємною частиною рідного народу, нації.

2. Сьогодні для дошкільних установ нашої держави видано кілька різних програм, в яких реалізуються принципи народності, регіональності, краєзнавства щодо ознайомлення дітей з рідним краєм, історією національної культури минулого і сьогодення. А це означає, що в ДНЗ використовують обрядовість як засіб виховання.

3. Метою виховної роботи дошкільних установ із застосуванням української обрядовості є придбання молодим поколінням морального досвіду, успадкування духовного надбання українського народу, досягнення культури міжособистісних і міжнаціональних стосунків.

Зміст виховної роботи дошкільних установ із застосуванням української обрядовості - виховання любові до рідної землі, народу, його культури і мови, виховання гуманних почуттів, доброзичливого відношення до людей, потреби надавати їм безкорисливу допомогу, формування розумових потреб, усвідомленої дисципліни, відповідального відношення до своїх обов'язків, колективної і громадської праці, виховання скромності, чесності і правдивості, почуття честі, сорому і власної гідності.

У другому розділі розглянуто методи застосування української обрядовості як засобу виховання дошкільників.

1. Формами виховання дошкільників засобами української обрядовості є проведення народознавчих комплексних занять, свят, тематичних розваг та дозвіль. Для цього вихователь може використовувати наступні методи: розглядання виробів і бесіда про них, загадки, приказки, вірші, ігри, картини, художні твори, технічні засоби (діапроектори, діафільми).

2. Шляхами використання українських народної обрядовості у вихованні дошкільників у сучасному ДНЗ: вивчення народної творчості, декоративно-прикладного мистецтва, у тому числі різних жанрів усної народної творчості.

3. Існує багато методик використання української обрядовості як засобу виховання дошкільників. Наприклад, розробки А.М. Богуш, Н.В. Лисенко, О.Ю. Чварги, О. Ю Тулай.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»/Наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко.- 2-ге вид., випр. - К.: Світич, 2008. - 430 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / АПН України. - К.: Ред. журналу “Дошкільне виховання”, 1999.- 62 с.

3. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: практикум: навч. посіб./А.М.Богуш, Н.В.Лисенко. - К.: Вища шк., 2003. - 204 с. С. 63-84

4. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К: Вища школа, 2002.- 407 с. С. 126-163, 228-253

5. В.І. Науменко, Ф.А. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. Культура і побут населення України. Навчальний посібник. - Київ: Либідь, 1993. - 282 с.

6. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - Харків: Фоліо, 2005. - 512 с.

7. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). - К. 1994.

8. Домінанти духовного світу українців: навчальний посібник/Упор. Л.М.Горболіс, О.Р.Єременко. - Суми: Університетська книга, 2010. - 300 с.

9. Дошкільне виховання № 5, 1991

10. Дошкільне виховання, № 9, 1994

11. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. - К.: Довіра, 2006. - 703 с.

12. Закон України « Про дошкільну освіту»// Збірник законодавчих і нормативних актів про дошкільну освіту/ Упоряд.:К.Л.Крутій, Н.В.Погрібняк.-4-те вид., доп.- Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ПТД, 2005.- 336с.

13. Іванова А.А. Сходження людини до Природи в процесі природного виховання: Методичні розробки по етнопедагогіки і народознавства для педагогів дошкільних установ, шкіл, інших фахівців соціогуманітарного знання та широкого кола читачів.- Самара, 2004.

14. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія/Упоряд. О.О.Любар; За ред. В.Г.Кременя. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.- 766 с.

15. Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В. Програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець». - К.: Українське агентство інформації та друку «РАДА». - 2008. - 28 с.

16. Концепція національно-патріотичного виховання молоді. Затверджена наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України 27.10.2009, № 3754/981/538/49.

17. Кудіна Л.М. Від року до року. - Матеріали до уроків. - Харків: Торсінг, 2002. - 160 с.

18. Лавриненко Н. Етнопедагогіка//Дошкільне виховання. 2006. - № 12. - С. 111-119.

19. Лисенко Н.В. Етнопедагогіка дитинства. Навчально-методичний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 120 с.

20. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: Навч. посіб./ За ред. О.О. Любара. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 450 с.

21. Макаренко А. Виховання громадянина / Упоряд. Р.М. Бескіна, М.Д. Віноградова. - М.: Просвіта, 1988. - 308 с.

22. Макаренко О.П. Стежками минувшини: Дітям про звичаєву обрядовість/О.П.Макаренко. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 153 с.

23. Мала енциклопедія етнодержавознавства/НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко та ін. - К.: Довіра: Ґенеза, 1996. - 942 с.

24. Підласий І.П. Педагогіка. Новий курс: Підручник для студ. пед. вузів: У 2 кн. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 1: Загальні основи. Процес навчання. - 576с.

25. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: «Академвидав», 2004.- 456 с.

26. Програма виховання дітей дошкільного віку «Малятко». - К.: Педагогічна думка, 1999. - 286 с.

27. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина». - К.: Освіта, 2004. - 268 с.

28. Руденко Юрій. Основи сучасного українського виховання. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003. - 328 с.

29. Русова С. Вибрані педагогічні твори.- К.: Освіта, 1996.-304 с.

30. Русова С. Українська національна школа//Україна. - 1991. - № 5. - С. 44.

31. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята укр. народу. К.: Освіта, 1995. - 272 с.

32. Словник російських прислів'їв і приказок / Сост. В.П.Жуков. - М:, Наука, 1967. - 476 с.

33. Соломенникова О. Ознайомлення дітей з народним декоративно прикладним мистецтвом Дошкільне виховання. - 2004. - № 9. - С.42-45

34. Стельмахович М. Українська народна педагогіка. - К.: ІЗМН, 1997. - 227

35. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К., Рад. шк., 1985. - 256 с.

36. Стефанюк С.К. Практичне народознавство (Національне виховання): Навч. посіб. для вузів. - Харків: ББН, 2002. - 262 с.

37. Тураніна Н. Формування етнокультурної компетентності дошкільніка.//Дошкільне виховання. 2006, № 8. - С. 41.

38. Українознавство: навч. посіб./Т.В.Лепеха. - К.: Вид. центр «Просвіта», 2005. - 373 с.

39. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн. 2: Навч. посібник/За ред. О.В. Сухомлинської - К.: Либідь, 2005.- 552 с. с.525-536

40. Українське народознавство. Підручник./За загальною редакцією С.П. Павлюка. - Київ: Знання, 2004. - 570 с.

41. Українські свята: Ілюстрований посібник./Упоряд. Л.С.Стецько: - Львів: Видавничий дім «Панорама», 2003. - 268 с.

42. Українські традиції/Упоряд. та передмова О.В.Ковалевського. - Харків: Фоліо, 2003. - 573 с.

43. Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер//Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія/Упоряд. З.Н.Борісова, В.З.Смаль. - К., 1990. - 652 с.

44. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.- Тернопіль: Навч. книга.- Богдан, 1997.- 192с.

45. Чаварга О.Ю., Тулай О.Ю. Народно-календарні свята та обряди в дитячому садку: - Ужгород, 1999.

Размещено на Allbest.ru