Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва

Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Методи та прийоми діагностики творчих здібностей дитини. Декоративно-прикладне мистецтво як засіб впливу на розвиток творчих здібностей старших дошкільників.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2016
Размер файла 82,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Кафедра педагогіки та психології

КУРСОВА РОБОТА

з психології дитячої творчості

на тему: Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва

Студентки 5 курсу, групи ЗДО-51

напрям підготовки 0101 "Педагогічна освіта"

спеціальності 5.01010101 "Дошкільна освіта"

Полагів А.В.

Керівник: Розгон В.В.

Хмельницький-2015 рік

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретичні засади розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічних дослідженнях
  • 1.1 Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку
  • 1.2 Особливості розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку
  • 1.3 Методи та прийоми діагностики творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
  • Розділ 2. Декоративно-прикладне мистецтво, як засіб впливу на розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
  • 2.1 Декоративно-прикладне мистецтво, як вид художньої діяльності дітей старшого дошкільного віку
  • 2.2 Значення декоративно-прикладного мистецтва для розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
  • 2.3 Роль педагога в організації різних видів художньої діяльності декоративно-прикладного мистецтва з метою розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
  • Висновок
  • Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі модернізації дошкільної освіти важливим завданням є формування творчої особистості дитини та розвиток її творчих здібностей. Без виховання естетично освічених людей, вміння розуміти і цінувати мистецтво, без пробудження у дітей творчого початку неможливе становлення цілісної, гармонійно розвиненої і творчо активної особистості.

Оскільки Україна перебуває на шляху становлення, то відповідно і потребує освічених громадян, креативних особистостей, здатних творчо підходити до вирішення будь-яких проблем. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає важливе завдання: сприяти тому, щоб кожна дитина в майбутньому стала не просто пасивним членом суспільства, а інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.

Зокрема, у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні вагоме значення надається розвитку творчих здібностей задля всебічного гармонійного розвитку особистості дошкільників. Результатом оволодіння дитиною мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб'єктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу. Показник творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку визначається рівнем розвитку естетичного сприймання об'єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього [1].

Роль і значення народного декоративно-прикладного мистецтва у вихованні дітей досліджували такі учені, як-от: А. Бакушінская, П. Блонський, Ю. Максімов, Н. Сакуліна, Р. Смірнова, Т. Шацкій та ін. Вони відзначали, що мистецтво пробуджує перші яскраві, образні уявлення про Батьківщину, її культуру, сприяє вихованню почуття прекрасного, розвиває творчі здібності дітей. Ю. Максімов зробив спробу визначити особливості сприйняття дітьми творів декоративно-прикладного мистецтва. [3]

На думку М. Скаткіна, незважаючи на дану від природи здатність до творчої діяльності, тільки цілеспрямоване навчання дає можливість забезпечити високий рівень розвитку закладених творчих здібностей. Формування цих здібностей варто починати на ранніх стадіях формування особистості. [4]

Важко переоцінити значення декоративно-прикладного мистецтва в житті дитини. Психологічними дослідженнями П. Блонського, Л. Виготського, С. Рубінштейна доведено, що дітям дошкільного віку доступне естетично-художнє сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва, старші дошкільники здатні естетично оцінити твір, висловити своє ставлення до нього. [5, с.143-145]

Як засвідчують дослідження Є. Фльоріна, М. Івашиніна, Н. Зубарева, В. Єзикеєва, Н. Пакуліної, Н. Карпинської тощо, дошкільникам доступне створення виробів декоративно-прикладного мистецтва.

Дитяча творчість ґрунтується на наслідуванні, яке слугує важливим чинником розвитку дитини, зокрема його творчих здібностей. Завдання педагога - спираючись на схильність дітей до наслідування, прищеплювати їм навички й уміння, без яких неможлива творча діяльність, виховувати у них самостійність, активність у застосуванні цих знань і вмінь, формувати критичне мислення, цілеспрямованість.

Відомо, що дитяча творчість - явище унікальне. Багато педагогів і психологів, як вітчизняні, так і зарубіжні, підкреслюють вагоме значення занять художньою творчістю у всебічному, особливо в естетичному розвитку особистості дитини.

Л. Виготський, досліджуючи проблеми творчості, відзначав, що в дошкільному віці розвивається здатність іти від думки до дії, що забезпечують можливою творчу діяльність: "Одне з найважливіших питань дитячої психології та педагогіки Ї це питання про розвиток творчості і про значення творчої роботи для загального розвитку і змужніння дитини. Уміння з елементів створювати ціле, комбінувати старе у нові поєднання і становить основу творчості." [2, c.7]

Проблема розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку Ї одна з актуальних у русі реалізації дошкільного виховання. Художньо-образна природа мистецтва робить художню діяльність дітей єдиним у своєму роді засобом формування творчих здібностей, продуктивного мислення та уяви, що лежать в основі будь-якого виду творчості. [1].

Творча діяльність дошкільнят містить в собі великі потенційні можливості всебічного розвитку дитини. Однак ці можливості можуть бути реалізовані лише тоді, коли діти відчують радість і задоволення від створеного ними продукту діяльності, якщо у них процес творчості викличе гарний настрій.

Декоративно-прикладне мистецтво для дитини Ї своєрідна форма пізнання реальної дійсності, навколишнього світу, осягнення художнього мистецтва, і тому вимагає поглибленого вивчення, прогнозування і корекції навчання дітей. Різні види художньої діяльності з використанням декоративно-прикладного мистецтва є чи не найбільш цікавим видом діяльності дітей старшого дошкільного віку. Однак, вбачаємо проблему в тому, що зазначений вид діяльності використовують в дошкільних навчальних закладах не в повному обсязі.

Аналіз наукових праць засвідчує, що проблема розвитку творчих здібностей має комплексний характер і є досить актуальною на сучасному етапі модернізації дошкільної освіти та соціально вагомою, що і зумовило вибір теми курсової роботи: "Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва".

Об'єкт дослідження: процес розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва.

Предмет дослідження: декоративно-прикладне мистецтво, як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічні засади розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

2. Визначити методи та прийоми діагностики творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва.

4. Розкрити роль педагога в організації різних видів художньої діяльності з елементами декоративно-прикладного мистецтва з метою розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез,індукція, дедукція,

порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (…… найменувань), …. додатків на … сторінках. Основний зміст роботи викладено на … сторінках.

декоративне прикладне мистецтво дошкільний

Розділ 1. Теоретичні засади розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічних дослідженнях

1.1 Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку

Дошкільний вік - це період, коли творчість може стати стійким захопленням не лише обдарованих, але й майже всіх дітей. Таким чином, вводячи дитину в казковий світ мистецтва, ми непомітно для неї розвиваємо її уяву і творчі здібності.

За дослідженнями О. Запорожця, Л. Божович, Д. Ельконіна, О. Леонтьєва, дошкільне дитинство - це період початкового фактичного утворення особистості, розвитку особистісних "механізмів" поведінки. Елемент творчості, що присутній у всіх специфічно дитячих видах діяльності, збагачує розвиток дитини. На думку відомого російського дослідника дитячої творчості О. Савенкова, творчість та дослідницька поведінка тісно пов'язані між собою і мають спільну природу [10].

Творчість - це одна з найзмістовніших форм психічної активності. Її можна розглядати як універсальну здібність, що забезпечує успіх різноманітної діяльності дитини старшого дошкільного віку. Будь-який творчий акт дошкільника - це результат його активних пізнавальних, творчих дій. Засвоєння дитиною мови є творчим процесом (процес засвоєння норм словотворення), гра - це також творчість, адже, створюючи нові ігрові ситуації, дитина вносить своє, суб'єктивне в ігрові дії, зображувальну діяльність, музику, конструювання тощо. Наслідуючи дорослих, дитина творчо видозмінює своє сприйняття відповідно до власних уявлень, а засвоюючи щось нове, пропускає його крізь особистий досвід, неповторний та унікальний. Нові знання творчо трансформуються кожною дитиною і набувають своїх особливостей. Ці процеси є основою тих неочікуваних актів творчості, які породжуються та реалізуються дитиною.

На думку Л. Обухова, дитинство Ї це період інтенсивного розвитку, змін і навчання. Автор зазначає, що це період парадоксів і протиріч, без яких неможливо уявити собі процес розвитку. Дитинство є найбільш сприятливим для розвитку творчості дитини. [7]

Видатний психолог Л. Виготський зазначав, що творчість виявляється скрізь, де дитина уявляє, змінює, відступає від стереотипу, створює хоча б крупинку нового для інших або для себе. [6]

Творча обдарованість дитини не дається їй у готовому вигляді від природи. Вроджені здібності - це лише одна з передумов надзвичайно складного процесу формування індивідуально-психологічних якостей, у тому числі й художньо-творчого розвитку, які величезною мірою залежать від впливу навколишнього середовища, системи виховання, характеру діяльності.

У процесі творчого розвитку дитина оволодіває певною кількістю об'єктів, способами дій з ними, навчається наслідувати дії оточуючих. Слід зазначити, що здатність до навчання, тобто до наслідування і відтворення, аж ніяк не суперечить процесу розвитку творчої особистості, а є його необхідною умовою. Для творчої особистості здатність учитись і здатність до пошуків мають поєднуватися на всіх етапах її становлення і в усіх видах діяльності. Творча особистість розвивається в умовах постійного розширення пошукових дій, що забезпечується або спеціальними умовами виховання, або ініціативою самої особи [8].

Дитина створює щось нове, і це є для неї суб'єктивно значущим, як у плані його реалізації, так і за своїм психологічним перебігом. Саме цими ознаками характеризується й дитяча творчість. Для дитини створювані нею продукти є суб'єктивними, новими та оригінальними, вони потребують пошуку, думки, є відкриттями. У такому розумінні творчою є така діяльність, яка дає дитині задоволення, збуджує інтерес і є для неї суб'єктивно значущою.

Творчий процес - особлива форма переходу від відомого до невідомого, до нового. Тобто необхідна пошукова діяльність дітей, ведена дорослими.

Потенціал пошукової, творчої діяльності може складатися з уяви, творчої уяви, фантазії, творчого мислення.

Пошукова діяльність дитини не можлива без спроб щось уявляти, оперувати абстрактними образами й поняттями. Завдяки розвиненій уяві дитина набуває здібності до таких операцій, як: побудова образу кінцевого результату її діяльності; складання плану поведінки за різних обставин; створення образів-замінників предметів діяльності; створення образів вигаданих об'єктів. [9]

Творча уява - це складний психологічний процес і не може виникати на порожньому місці. Дитина не народжується фантазером, її здібність вигадувати базується на розвиткові уяви, тобто створення нових образів на матеріалі минулого сприйняття. Для того, щоб почати фантазувати, дитина повинна отримати знання, відчуття і зберегти їх у пам'яті. Чим більше цих знань, тим багатше досвід людини і тим більше можливостей для комбінації різних образів.

Важливою складовою художньо-творчого процесу є творче мислення. Це активна цілеспрямована діяльність, у результаті якої виникає щось нове, оригінальне. На основі своїх досліджень науковці І. Біла, Н. Ветлугіної, О. Кульчицької, І. Лернера, Б. Теплова та Є. Фльоріною підкреслюють, що мислення та уява - рівно необхідні складові творчості.

Таким чином формується визначення дитячої творчості. Дитяча творчість - це створення дитиною суб'єктивно нового (значущого для неї) продукту - малюнка, конструкції, гри, оповідання, створення невідомих раніше деталей, що по-новому характеризують створюваний образ: різних варіантів зображень, ситуацій, рухів, характеристик героїв, інших дій; застосування засвоєних раніше способів зображення або засобів виразності у новій ситуації; прояв ініціативи у всьому.

Дитяча творчість - це також процес створення образів з казки, оповідання, гри-драматизації під час малювання, конструювання, пошук у процесі діяльності способів, шляхів розв'язання завдань. Основними етапами творчого процесу дитини, на думку вчених є виникнення відчуття незрозумілості чогось (поява проблеми); виникнення низки запитань, уточнень; виділення значущих для успішного розв'язання проблеми елементів; усвідомлення, розуміння проблеми; формування гіпотези; пошук і знаходження розв'язку.

Отже, дошкільне дитинство створює особливо сприятливі умови для формування творчих здібностей. Дошкільник приймає участь у всьому розмаїтті художніх видів діяльності. Він співає, танцює, ліпить, малює. У дитини дошкільного віку проявляються такі здібності, як образотворчі, декоративно-прикладні, включаючи відчуття композиції, кольорів, форми. Спеціальні здібності мають спільну основу, а саме певний рівень розвитку пізнавальних процесів, технічних умінь, а також емоційної чутливості й сприйнятливості.

1.2 Особливості розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку

Творчі здібності як здатність до оригінального вирішення проблеми, утворюючи ядро всіх здібностей (Б.Г. Ананьєв, Д.Б. Богоявленська, В.М. Дружинін), є передумовою досягнення творчих результатів (О.М. Матюшкін В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов). Відповідно до положень про розвиток здібностей у діяльності (Б.М. Теплов) та творчий характер діяльності (С.Л. Рубінштейн, А.В. Брушлінський), розвиток творчих здібностей у дошкільному віці відбувається через включення дитини в ігрову та продуктивну діяльності.

У дітей старшого дошкільного віку початковий творчий задум з'являється безпосередньо у процесі діяльності під впливом різноманітних асоціацій, і з часом цей задум може виникати уже до початку гри, підпорядковуючи собі творчі дії. Творчий задум дітей старшого дошкільного віку часто є нестійким і мінливим, оскільки на нього можуть впливати випадкові враження, почуття та переживання.

Інтерес до творчості у дітей обумовлюється його важливістю для розвитку особистості дитини, і з роками потреба в ній не послаблюється, а ще більше зростає.

Формування психічних процесів та основних видів діяльності взаємопов'язані. Сприймання, уява, пам'ять, увага дитини розвиваючись в різних видах діяльності та проявляються по різному, залежно від організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі та сім'ї, яка залежить від прийомів і засобів виховання і навчання, відповідно віку дитини. [11, с.49].

Одним із дієвих засобів розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку визначаємо декоративно-прикладне мистецтво, яке є частиною народної культури. В умовах духовного відродження суспільства, зростання його національної самосвідомості інтерес до народної культури як кореневої системи, сучасного виховання підростаючих поколінь і сприяючий його духовному оздоровленню видається цілком закономірним.

Народні художні промисли - одна з історично обумовлених організаційних форм народного декоративно-прикладного мистецтва. Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції, а саме пізнавальну, комунікаційну, інформативну та ін. Декоративно-прикладне мистецтво збагачується новими аспектами філософсько-естетичного сприйняття, його змістовна краса потрібна людині, в наш час зростає його художньо-культурна цінність.

Народне мистецтво - це унікальний світ духовної цінності, де втілена духовна енергія народу. Українське народне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його вічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних образах орнаменту містяться символи втаємниченої чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту українського народу. [12]

У дошкільному навчальному закладі дітей дошкільного віку знайомлять з різними формами народного мистецтва, навчаючи розрізняти їх за змістом матеріалу, засобам виразності, характерним ознаками. Протягом року вихователь знайоме дошкільників з різними видами декоративно-прикладного мистецтва, щоб показати дітям геометричні орнаменти, рослинні та ін. Добирає наочний матеріал: репродукції, листівки, слайди, відеофільми. Це позитивно впливає на емоційне сприйняття дітей. З іншого боку, сприйняття знайомих предметів переходить на новий рівень, виділяючи загальне, діти помічають те, на що раніше не звертали увагу. У геометричному орнаменті виділяють знайомі елементи та його прикраси. Приділяється увага закономірностям кольору та чергуванню елементів, ритмічності, побудові симетричного візерунка. Важливо показати геометричні елементи, що входять у зображення рослинних елементів - ягід, квітів, листя. Поєднуючи кола, овали, рисочки, майстер створює незвичні квіти, листя, ягоди, не копіюючи у своїй роботі навколишню природу.

На заняттях діти розглядають предмети декоративно-прикладного мистецтва та його зображення, репродукції, листівки. Вихователь знайомить дітей із народним промислом - назва, його місцезнаходження, визначає разом із дітьми утримання і призначення предметів. З метою емоційного виховання розгляд предметів супроводжується художнім словом, потішками, примовлянками, образними словами, що використовують народні майстри, звучанням народної музики, пісень. Різні форми занять, використання наочного матеріалу, художнього

слова, музики, зроблять ці заняття живими і цікавими. Це наче екскурсія до казки. Знайомлячи дітей з одним із видів народного мистецтва виділяють деякі прийоми, доступні дітям: узагальнені способи ліплення, швидке виконання окремих елементів і скоропис, заповнення простору аркуша у певній послідовності, виконуючи спочатку однакові елементи, потім прикраси тощо. Ритмічне заповнення форми одним кольором дозволяє дитині чіткіше виконувати елементи, виробляються навички та темп малювання без пауз.

Отже, знайомство дітей із декоративно-приладним мистецтвом дозволяє показати особливості кожного виду розпису, варіативність візерунків, деякі прийоми майстрів і спонукає до виникнення бажання створювати композиції, розвинути творчі здібності дошкільників.

1.3 Методи та прийоми діагностики творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

Дослідження творчих здібностей особистості дошкільників досі залишається мало висвітленою галуззю психологічної науки, через відсутність достатнього рівня розробленості психодіагностичного інструментарію та через специфічність самого вікового періоду, який потребує створення спеціальних умов дослідження. Специфіка дослідження здібностей дітей дошкільного віку пов'язана із складністю дослідження деяких особистісних характеристик дітей через нерівномірність їх розвитку, а також через наявність прямо пропорційної залежності між батьками та дітьми дошкільного віку.

Основними методами дослідження творчих здібностей дошкільників є застосування стандартизованих тестів досягнень, стандартизованих тестів на перцептивно-руховий розвиток, здійснення оцінки соціальної компетентності та зрілості дітей дошкільного віку та безпосередньо творчих здібностей до окремих видів діяльності та застосування критеріально-орієнтованих тестів. Додатковими способами дослідження творчих здібностей дошкільників є включене та стороннє спостереження, експеримент, анкетування, використання методу експертних оцінок та методу аналізу продуктів діяльності. Найпродуктивнішим методом діагностики творчих здібностей дітей дошкільного віку є застосування проективних методів дослідження та методів дослідження які враховують аналіз продуктів діяльності дітей цього віку. Рівень розвитку творчих здібностей залежить:

· від якості знань і вмінь та від міри їх об'єднання в єдине ціле;

· природних задатків людини, якості природних нервових механізмів елементарної психічної діяльності;

· більшої чи меншої "тренованості" самих мозкових структур, які беруть участь у здійсненні пізнавальних і психомоторних процесів. [13]

Творчу активність, творчий потенціал дітей старшого дошкільного можна проаналізувати за наступними групами показників:

· Ставлення дітей до творчості: їхнє захоплення, здатність "увійти" в уявні обставини, в умовні ситуації, щирість переживань;

· Якість способів творчих дій: швидкість реакцій, винахідливість, комбінування знайомих елементів у нові поєднання, оригінальність способів дій;

· Якість продукції: відбір характерних ознак, предметів, життєвих явищ, відображення їх у творчій діяльності.

Творчість дитини - це її індивідуальна властивість, яка проявляється у здатності відмовлятися від стереотипних способів мислення у ході реалізації будь-яких завдань, а саме: ігрових, побутових, навчальних, соціально-моральних тощо. Дж. Гілфорд, Е. Торренс відмітили основні ознаки прояву творчих здібностей, а саме:

- Оригінальність - здатність по-новому, нестандартно розв'язувати завдання, яка в дошкільному віці проявляється в різних видах діяльності дітей та іграх;

- Семантична гнучкість - словесна гнучкість мислення проявляється у дітей як підвищена чутливість до мовлення, як мовленнєва творчість, тобто утворення нових слів, рим;

- Образна адаптивна гнучкість - це найтиповіша форма прояву творчості в дошкільному віці, це здатність дитини виділяти функції об'єкта таким чином, щоб побачити в ньому нові можливості. Дитяче мислення переважно образне, дитина чуттєво сприймає навколишній світ, перевтілює об'єкти в нові образи, помічає у предметах те, чого не бачать дорослі;

- Стихійна гнучкість - здатність знаходити різноманітні ідеї у дещо обмеженій ситуації, спроможність виділяти функції об'єкта, пропонувати різні способи її використання.

Подані ознаки проявів творчих здібностей відбивають її основні характеристики: створення нового, оригінального продукту, нестандартне "бачення" у відомому нових можливостей, а також перспектива продукувати необмежену кількість ідей. Аналізуючи дитячу творчу діяльність, І. Лернер означив можливі способи продукування ідей, зокрема:

· Самостійне перенесення раніше засвоєних знань у нову ситуацію;

· Віднаходження нової функції предмета (об'єкта);

· Виявлення проблеми у стандартній ситуації;

· Бачення структури об'єкта;

· Здатність до альтернативних рішень;

· Комбінування раніше відомих способів діяльності з новими [14].

Творчі здібності відносяться до дивергентного мислення, тобто типом мислення, що йде в різних напрямках від проблеми, відштовхуючись від її змісту, тоді як типове для нас - конвергентне мислення - спрямовано на пошук з безлічі рішень єдино вірного. Численні тести вимірювання інтелекту (IQ), що виявляють швидкість і точність знаходження вірного рішення з безлічі можливих, не годяться для вимірювання креативності.

У процесі діагностики креативність поділяють на вербальну (словесне творче мислення) і невербальну (образотворче творче мислення). Такий поділ стало виправданим після виявлення зв'язку зазначених видів креативності з відповідними факторами інтелекту: образним і вербальним.

Використання різних методик діагностики творчих здібностей дозволило виявити загальні принципи оцінки креативності:

а) індекс продуктивності, як відношення кількості відповідей до кількості завдань;

б) індекс оригінальності, як сума індексів оригінальності (тобто зворотних величин по відношенню до частоти зустрічальності відповіді у вибірці) окремих відповідей, віднесена до загальної кількості відповідей;

в) індекс унікальності як відношення кількості унікальних (не зустрічаються у вибірці) відповідей до загальної їх кількості. Для підвищення якості тестування креативності необхідне дотримання таких основних параметрів креативної середовища, як: відсутність обмеження за часом;

мінімізація мотивації досягнення; відсутність змагальної мотивації і критики дій; відсутність у тестовій інструкції жорсткої установки на творчість.

Отже, умови креативної середовища створюють можливості прояву креативності, при цьому високі показники тестування значимо виявляють креативних особистостей. У той же час низькі результати тестування не свідчать про відсутність креативності у випробуваного, так як творчі прояви спонтанні і непідвладні довільній регуляції. Таким чином, методики діагностики творчих здібностей призначені, в першу чергу, для фактичного визначення креативних особистостей в конкретній вибірці на момент тестування.

Розділ 2. Декоративно-прикладне мистецтво, як засіб впливу на розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

2.1 Декоративно-прикладне мистецтво, як вид художньої діяльності дітей старшого дошкільного віку

Декоративно-прикладне мистецтво - вид образотворчого мистецтва, призначений для створення та прикрашання предметів повсякденного побуту. Твори декоративно-прикладного мистецтва поєднують в собі естетичні та практичні якості. Декоративно-прикладне мистецтво ще називають - декоративно-ужитковим. Декоративне означає "прикрашати". Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва - зробити гарним речове середовище людини та її побут.

Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета та технікою виконання.

Українське народне декоративно-прикладне мистецтво багате і різноманітне: художня обробка дерева, розпис, вишивання, ткацтво, різьблення, вироби з глини, шкіри, соломи, лози і т.д. Для нього характерні глибока традиційність, стриманість декоративного вирішення, перевага давніх геометричних мотивів, чорно-червона гама в прикрашанні одягу, наявність спільного в мотивах, тематиці і характері з мистецтвом інших слов'янських народів.

Основні види українського народного декоративно-прикладного мистецтва. Відповідно до використовуваного матеріалу і техніки виконання виділяються такі види народного мистецтва:

скульптура (вироби з глини, каменю, тіста);

кераміка (гончарство, кахлярство, іграшки);

дереворізьба (пласка, барельєфна, повна);

ткацтво, килимарство, вишивка;

виробництво предметів з кості, рогу, металу, скла, соломи, паперу тощо; декоративна пластика (писанкарство, стінний розпис, народний станковий живопис, народна гравюра, різьба по дереву; народне будівництво та ін.).

Своєрідність прикладного мистецтва нашого народу обумовлена особливостями суспільно-політичного розвитку української держави, природними умовами її території. Спілкування з національним народно-прикладним мистецтвом необхідне в моральному становленні особистості кожної дитини. Воно є неоціненим засобом виховання любові до рідного краю, формування почуття краси мистецтва. Розкриває багатство культури українців, знайомить з їх минулим і сучасним, допомагає засвоїти національні звичаї, традиції та інше. [15]

Сьогодні елементи національної творчості широко присутні в побуті, одязі, предметах декоративно-прикладного мистецтва. З раннього дитинства вироби народних майстрів природно входять у наше життя. Вишита сорочка, серветка, глиняна іграшка, розписна шкатулка, радують і приваблюють нас. Конкретність, емоційність, яскравість виробів відповідають психологічним можливостям сприймання людей. Тим самим підкреслюється необхідність формування нової людини, що поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Завдання перебудови системи народної освіти в країні, поставлені в документах реформи загальноосвітньої і професійної школи, включаючи першу її ланку - дошкільні установи, які вимагають розвитку самостійності, ініціативи і творчості дітей у всіх галузях їх діяльності. Ця робота повинна починатися з дитинства і здійснюватися різними засобами, серед яких особливе місце належить художньо-творчій діяльності. Однією з таких діяльностей є декоративно-прикладне мистецтво, яке має важливе значення у духовному розвитку дошкільників, в їх трудовому і естетичному вихованні, у підготовці їх до праці у народному господарстві є невід'ємною частиною культури та активно впливає на формування художніх смаків.

Висока духовно-ідейна значущість народного декоративно-прикладного мистецтва потужно впливає на формування внутрішнього світу дітей. Систематичні заняття різними видами художньої обробки матеріалів благотворно позначаються на розвитку естетичного смаку дітей та в той же час, пов'язані з придбанням ними навичок, необхідних для подальшої трудової діяльності. Технологічний процес обробки матеріалів базується на промисловому обладнанні і разом з тим неможливий без використання ручних інструментів, вміння володіти прийомами роботу столяра, токаря, фрезерувальника, штампувальника, зварника, паяльщика, формувальника, електрика, коваля та багатьох інших. Займаючись художньою обробкою матеріалів, дошкільнята освоюють навички цих конкретних професій, набуваючи вміння творчого підходу до виконання трудових операцій. Різні види художньої обробки матеріалів змушують дітей мимоволі стикатися з технічними та технологічними завданнями. Завдяки інтересу до цих занять, захопленості ними, виховуються працьовитість і наполегливість в роботі.

Через процес створення красивих, естетично привабливих виробів декоративно-прикладного мистецтва поволі, ненав'язливо, але дуже продуктивно прищеплюється дітям любов до різних професій.

Заняття декоративно-прикладним мистецтвом поєднує в собі основи багатьох наук, які мають головне значення у політехнічному розвитку дітей.

Декоративно-прикладне мистецтво, як ніякий інший вид навчально-творчої роботи дошкільників, дозволяє одночасно ознайомити з технічними знаннями та розвинути у них трудові уміння і навички, психологічну та практичну підготовку до праці, до вибору професії. Таким чином розкривати красу та величезну духовну цінність виробів народних майстрів, їх високу майстерність та неповторність, формуючи естетичний смак і естетичний ідеал. [16]

Отже, специфіка декоративно-прикладного мистецтва, що виражається в єдності форми і практичного призначення декоративної речі, в єдності трудових умінь, навичок та художньо-естетичного смаку дозволяє здійснювати комплексний підхід до постановки занять декоративно-прикладним мистецтвом у дитячому садку, визначає органічна єдність трудового і естетичного виховання дошкільників. Ця єдність обумовлена і сучасною вимогою міжнародних стандартів у промислових виробах, що виражається не тільки в високоефективному рівні робочого процесу, але і у вимогах технічної естетики. Найбільший виховний ефект дає знайомство дошкільнят з декоративно-прикладним мистецтвом народних художніх промислів.

Вироби народних майстрів відрізняються почуттям матеріалу, органічною єдністю утилітарності (практичної спрямованості) речі з її декором, національним колоритом, високими морально-естетичними достоїнствами. У народному мистецтві закладено стільки виховного заряду (не тільки в готових виробах, що радують око, але і в самому процесі, в технології їх створення), що природно виникає питання про найактивнішому його використання у роботі з дошкільнятами.

2.2 Значення декоративно-прикладного мистецтва для розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

У ході нашого дослідження нами було проаналізовано чинні програми навчання та виховання дітей дошкільного віку щодо впровадження декоративно-прикладного мистецтва.

Комплексна регіональна програма розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля" впроваджена у 2010 році. Структуру програми визначають лінії розвитку дитини: фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний. У змісті програми виокремлено розділи за віковою періодизацією:

· ранній вік (третій рік життя);

· молодший дошкільний вік (четвертий рік життя);

· середній дошкільний вік (п'ятий рік життя);

· старший дошкільний вік (шостий рік життя).

В означених розділах подані стислі психологічні характеристики дітей, завдання розвитку, зміст і форми освітнього процесу з кожного змістового компонента. Кожен розділ змістової частини завершується показниками компетентності дитини.

Для нашого дослідження цікавими є розділи "Художньо-естетичний розвиток". У розділі "Художньо-естетичний розвиток" представлено такі видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом творів художньої літератури, музика, образотворча діяльність. Стратегічною метою дошкільної освіти є розвиток життєвої компетентності дитини, спрямування її на творчість і самореалізацію.

Реалізація завдань в розділі "Художньо-естетичний розвиток" за програмою "Українське дошкілля" спрямоване на розвиток творчих здібностей дітей, їхньої уяви, самостійності у втіленні задуму, пошуку шляхів його реалізації тощо. Для цього пропонується залучення дітей до різноманітних видів роботи, а саме: малювання, ліплення та аплікація за допомогою яких буде втілюватись творчий задум в образотворчу діяльність, виготовлення виробів із різноманітних матеріалів. Означені види роботи забезпечують розвиток творчих здібностей дитини старшого дошкільного віку, у якої розвивається творча уява й проявляється вміння створювати нове, своє.

У програмі "Українське дошкілля" зазначені наступні освітні завдання щодо впровадження театралізованої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку:

· Формувати у дітей особистісну емоційну позицію до творів художньо-творчої діяльності.

· Продовжувати ознайомлювати з творами митців, розвивати вміння диференціювати їх за зображувально-виражальними засобами (види та жанри); вчити помічати виразність ліній та форм, гармонію кольорів.

· Формувати вміння самостійно відображувати у роботах предмети та явища довкілля, користуючись набутими навичками; бажання вдосконалювати їх, опановувати нові.

· Вчити створювати багатофігурні композиції, використовувати перспективу; самостійно добирати потрібні засоби зображення, вміло користуватися знаннями про колір, лінію, форму.

· Продовжувати ознайомлювати з характерними особливостями вишивки, заохочувати до рукоділля. Сприяти розвиткові дизайнерських проявів.

· Продовжувати ознайомлювати з петриківським розписом (кольорами, елементами) та виразністю скульптури малих форм.

· Розвивати фантазію, творче мислення, уяву, креативність у підході до образо творення.

За умови успішного вирішення поставлених освітніх завдань у дітей старшого дошкільного віку спостерігаються наступні показники компетентності:

- проявляє елементарну практичну вмілість в образотворчій діяльності;

- володіє різними способами передачі образів;

- планує свої дії, передбачає майбутній результат;

- самостійно займається художньою творчістю;

- залучає однолітків до створення спільних робіт;

- уміє зображувати контури й силуети людей різного віку та статі;

- розуміє доцільність раціонального використання матеріалів для художньо-творчих дій;

- вимагає позитивного оцінювання робіт;

- у колективній роботі намагається досягти високих стандартів, розуміє і приймає не лише схвальну оцінку. Здатна тривалий час займатися художньо-творчою діяльністю;

- осмислено надає перевагу продуктивній діяльності у вільний час;

- намагається досягти у роботі високих результатів, помічає недоліки власних виробів, самостійно усуває їх;

- із задоволенням передає власне "Я" в образотворчій діяльності, з симпатією сприймає себе, передає цей позитив у роботі;

- знає властивості матеріалів для художньо-творчої роботи, охоче експериментує з ними, знає правила безперечного користування ними;

- цікавиться художньо-творчими професіями: художник-пейзажист, дизайнер, скульптор, архітектор, народний майстер;

- порівнює власний портрет із зображеннями інших людей;

- аналізує власні роботи та твори мистецтва;

- називає прізвища відомих українських та зарубіжних майстрів;

- передає враження від творів мистецтва;

- коментує свої дії у процесі роботи;

- захоплюється витворами мистецтва;

- проявляє художній смак, може оцінити роботи інших, розділяє гарне - погане;

- охоче долає труднощі на шляху до досягнення мети;

- вдається до апробації нового та незвичного, шукає ефективніші засоби;

- самостійно добирає необхідний матеріал, використовує його для підсилення характерності об'єктів і явищ;

- проявляє фантазію, веде пошукову діяльність. [18]

Програма художньо - естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку "Радість творчості" є сучасною парціальною програмою з художньо - естетичного розвитку дітей. Вона зорієнтована на вирішення таких завдань:

збереження та розвиток творчого й особистого потенціалу дитини;

розвиток емоційно - естетичного сприймання, ціннісне ставлення до краси навколишнього світу, творчих здібностей;

- формування уявлень про різні види мистецтва та їх характерні особливості;

- збагачення художньо-естетичного досвіду дитини.

У програмі "Дитина" зміст навчально-виховної роботи з дошкільниками представлено за віковими періодами (від 2 до 7 років) у такій послідовності: "діти раннього віку", "наші малята", "дослідники, чомусики", "наша старша група". Вони є логічно та змістовно взаємопов'язаними, поступово ускладнюються та відображують картину цілісного розвитку різних сфер особистості.

У програмі "Дитина" в розділі "Чарівні фарби і талановиті пальчики" зазначено наступні освітні завдання:

· Прилучати дітей до культури свого народу, вчити бачити, відчувати, милуватись, захоплюватись чарівним світом народного мистецтва;

· учити розуміти "мову" (художні засоби) образотворчого мистецтва, виховувати інтерес, готовність і нахили до творчої діяльності, бажання створювати власні художні образи;

· розвивати дослідницьку, пошукову діяльність при сприйманні запропонованого вихователем художнього матеріалу (живопис, графіка, художня література, музика) розширювати досвід його використання в різних видах власної образотворчої діяльності;

· учити передавати один і той же образ у різних видах художньої діяльності, спираючись на знання характерних особливостей, виразності матеріалу, техніки, способів та прийомів зображення;

· гнучко змінювати завдання, передбачені програмою (полегшувати, ускладнювати, пропонувати іншу тематику), відповідно до можливостей дітей;

· забезпечувати умови розвитку дітей, постійно створюючи "зону найближчого розвитку".

Також, в програмі "Дитина" подана орієнтовна тематика до занять з ознайомленням дітей старшого дошкільного віку з декоративно-прикладним мистецтвом:

· Народне декоративне мистецтво. Ознайомлення з художніми виробами з глини народних майстрів тих регіонів, де живуть діти. При організації творчої роботи привчати дітей попередньо уявляти і намічати задумане в ескізі олівцем. Ліплення декоративних тарілок, таць, мисок, глечиків, кухликів, куманців, підсвічників, оберегів (у вигляді птахів, звірів, коней, геометричних фігур), прикрашання виробів різноманітними орнаментами. Використовуючи холодну кольорову гаму створити посуд для матінки-Зими.

· Уявна екскурсія в музей українського народного декоративного мистецтва. Знайомство з творами народних майстрів декоративного розпису, килимарства, ткацтва. Створення килима у техніці аплікації нитками (товста вовна). Творчі роботи за мотивами народного мистецтва (за вибором дитини).

· Писанки. Знайомство з роботами народних майстрів. Малювання ескізів композицій, елементів розпису, писанок. Виконання творчих робіт в аплікації та ліпленні з використанням різних матеріалів (нитки, ґудзики, серветки, тканина, бісер) за мотивами народних візерунків писанок.

· Українські вишиванки. Знайомство з характерними особливостями кольорової гами, орнаменту вишиванок. Прикрашання (декорування) за мотивами вишиванок, рушників, скатертин, серветок, сорочок тощо. В аплікації та ліпленні - виконання творчих робіт за задумом. [19]

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми і націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей 6-го року життя за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності - провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлена структура програми. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами: "Фізичний розвиток", "Пізнавальний розвиток", "Мовленнєвий розвиток", "Художньо-естетичний розвиток", "Ігрова діяльність". У кожному розділі окреслено ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.

У розділі "Художньо-естетичний розвиток" розкрито основні напрямки розвивального впливу дорослих, визначальні для розвитку природних задатків і здібностей дітей до різних видів художньої діяльності (образотворчої, музичної, театралізованої), естетичного ставлення до дійсності, формування художніх умінь і навичок, сприяння самовираженню у художній творчості. Зміст розділу згруповано в такі підрозділи: "Образотворча діяльність", "Музична діяльність", "Театралізована діяльність". У кожному з них подано освітні завдання, орієнтовні теми з малювання, ліплення, аплікації, конструювання та переліки мистецьких творів, репертуарів.

У підрозділі "Образотворча діяльність" виокремлено наступні завдання:

- розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими;

- знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного;

- розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції);

- вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об'ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу;

- вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності;

- сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму;

- спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами;

- створити розвивальне середовище для самостійної художньої діяльності, що забезпечує самовираження дитини у мистецтві;

- спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання).

За умови успішної реалізації поставлених завдань у дітей старшого дошкільного віку спостерігаються наступні показники розвитку творчих здібностей:

- емоційно сприймає художні твори, запам'ятовує і впізнає знайомі картини, ілюстрації; самостійно визначає художньо-виразні засоби;

- обирає за бажанням різні матеріали для ліплення, малювання, аплікації, конструювання, техніку виконання, поєднує різні техніки;

- за допомогою художніх засобів виразності створює власні образи в малюнку, ліпленні, аплікації, використовує багатопланові просторові взаємовідношення об'єктів у композиції за власним бажанням, надає мотивовану оцінку результатам;

- ліпить і поєднує у невеличкі скульптурні групи декілька фігурок, створює образи за мотивами казок, свят, народних іграшок;

- вміє виконувати предметну і сюжетну аплікацію, володіє способами силуетного, симетричного вирізування, наклеювання;

- бере активну участь в колективній образотворчій діяльності, планує свою діяльність, погоджує власні задуми з діями однолітків, використовує свої роботи в оформленні інтер'єру групи, кімнати;

- має уявлення про народне мистецтво та твори декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема його об'єкти: іграшки - опішнянська, косовська, димківська; з дерева - яворівські, богородська; авторські іграшки; іграшки з природного матеріалу; вироби з кераміки, килимарства, лозоплетіння, орігамі, бісероплетіння. [20]

2.3 Роль педагога в організації різних видів художньої діяльності декоративно-прикладного мистецтва з метою розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

В умовах нинішньої дошкільної освіти особливу уваги набувають педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського, який у розвитку здібностей та інтересів учнів важливу роль відводив педагогу: "Важко переоцінити роль особистості педагога, його духовного обличчя в пробудженні і розвитку творчих здібностей, нахилів, талантів дитини".

В.О. Сухомлинський високо оцінював важку працю педагога, вдумливого геолога, що повинен уміти розшукати скарби природи, "натрапити чи то на золоту жилку, чи на коштовний камінь, чи на вічний граніт".

Василь Олександрович писав, що саме від педагога залежить, чим стане серце дитини - "ніжною квіткою чи засушеною корою". Він наголошував, що робота педагога - це творчість, а не буденне зштовхування знань в дітей. Дитина повинна вчитися не заради оцінки, а відчувати потяг до знань, порив до чогось нового, до творчості. Прагнення до творчості може запалити в дітях лише той вчитель, який сам працює творчо. Справжній вчитель не може жити без творчості. Тільки творчий вчитель може розвинути здібності, можливості у дітей. Василь Олександрович виділяє такі якості педагога, які дозволяють виявити творчий потенціал дитини:

· спрямованість та формування творчої особистості дитини;

· педагогічний такт;

· здатність до співчуття, співпереживання, вміння поставити себе на місце іншого;

· вміння розвинути дитячу уяву;

· аптистизм (вміння миттєво перетворюватися в нові образи);

· вміння ставити цікаві парадоксальні запитання, створювати проблемні ситуації;

· вміння збуджувати питання дітей;

· наявність почуття гумору.

Необхідна риса педагога - оригінальність, безпосередність особистісного бачення світу, віра у вигадку, вміння дивитися на світ очима дитини. Зберегти в собі дитячу безпосередність - це щаслива умова для педагогічного мистецтва.

Справжнього педагога характеризує постійний пошук оптимальних дидактичних, виховних, методичних та педагогічних рішень. Творчість педагога проявляється також в ефективному застосуванні набутого ким-небудь досвіду в нових умовах, у вдосконаленні раціоналізації, модернізації відомого відповідно до нових завдань в гнучкості при виконанні запланованого в непередбачених ситуаціях, вдалій імпровізації як на основі точного знання і компетентного розрахунку, так і високорозвиненої інтуїції; в умінні фантазувати, бачити близьку і далеку перспективи в роботі; трансформувати рекомендації методичного посібника.

Тонкий психолог і знавець дитячої душі, Василь Олександрович зазначав, що найвища насолода життя - у педагогічній творчості, яка чимось наближається до мистецтва. Він вважав: головна особливість її у тому, що об'єктом діяльності є дитина, яка постійно змінюється. Тому творчий педагог будує роботу, враховуючи особливості дитини та закономірності її розвитку, економно, без зайвого тиску керуючись цим процесом, намагається поставити її в такі умови, які спонукали б до пошуку ефективних, виразних, влучних засобів утілення творчого задуму. [21]

Педагогічна діяльність - процес постійної творчості. Але на відміну від творчості в інших сферах (наука, техніка, мистецтво) творчість педагога має справу з розвитком особистості. Звичайно, педагог, який творчо працює, а тим більше педагог-новатор, створює свою педагогічну систему, яка за конкретних умов є способом отримання найкращого результату. Академік В. Енгельгард писав, що творчість у своїх першоджерелах є результатом вродженої, фізіологічної потреби, це "результат певного інстинкту, який відчувається так само владно, як потреба птаха співати або прагнення риби підніматися проти течії бурхливої гірської річки".


Подобные документы

  • Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми мовленнєвих творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Методи розвитку творчих здібностей у дітей. Вимірювання показників сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

    дипломная работа [139,3 K], добавлен 06.12.2008

  • Аналіз останніх здобутків щодо ефективних методів та методик, направлених на виявлення рівня розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку. Критерії творчих здібностей та їх характеристики. Рівні творчих здібностей та їх особливості.

    статья [28,3 K], добавлен 31.08.2017

  • Шляхи підвищення ефективності розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами декоративно-прикладного мистецтва. Методи стимулювання емоційно-почуттєвої сфери, сприяння дієвості уяви і фантазії в конструктивній діяльності учнів.

    дипломная работа [209,3 K], добавлен 03.10.2014

  • Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Основні педагогічні напрями, завдання та методи з розвитку творчої активності дітей на уроках української мови. Напрямки та зміст роботи вчителя. Навчально-пізнавальна діяльність школярів.

    дипломная работа [68,6 K], добавлен 05.05.2014

  • Розвиток творчості дітей на уроках музики й хореографії. Робота над розвитком обдарувань дітей дошкільного віку. Особливості, труднощі виховання обдарованих дітей. Наслідування батьків у творчих досягненнях. Вплив педагога на розвиток творчої особистості.

    курсовая работа [51,5 K], добавлен 28.05.2016

  • Розвиток творчих здібностей молодших учнів як педагогічна проблема. Загальна характеристика театралізованих ігор. Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики, аналіз результатів.

    дипломная работа [91,5 K], добавлен 12.11.2009

  • Особливості розвитку творчих здібностей учнів (віковий та психо-фізіологічний аспекти). Творча лабораторія вчителя музики. Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики.

    курсовая работа [97,5 K], добавлен 02.10.2014

  • Теоретичні засади розробки проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу. Способи оптимізації викладання. Методичні рекомендації щодо моніторингових досліджень розвитку творчих здібностей.

    курсовая работа [32,6 K], добавлен 08.09.2009

  • Методи, прийоми, засоби та проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури. Місце творів М.В. Гоголя у шкільній програмі з літератури. Програма з розвитку творчих здібностей учнів при вивченні творчості М.В. Гоголя.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 11.03.2010

  • Розгляд специфіки навчально-виховної діяльності в галузі формування творчих здібностей особистості. Основні форми і методи роботи педагога сучасного дошкільного навчального закладу щодо розвитку творчого потенціалу дитини засобом художньої літератури.

    дипломная работа [121,5 K], добавлен 03.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.