Для того, щоб правильно підібрати технології навчання по темі "Ремонт автоматичних регуляторів" і розробити дидактичні матеріали, необхідно врахувати характеристику учбової групи з таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Характеристика учбової групи

Мета цього етапу курсового проекту припускає визначення спільної мети заданої теми, на підставі чого визначитися з основними орієнтирами подальшої діяльності і вибрати відповідний тип вчення ООД. Для цього в першу чергу уявимо інформацію про існуючі типи вчення орієнтирами подальшої діяльності і вибрати відповідний тип вчення ООД. Для цього в першу чергу уявимо інформацію про існуючі типи вчення.

Відомий три типи навчання: неповна ООД (перший тип), повна ООД в конкретному виді (другий тип), повна ООД в загальному вигляді (третій тип).

Елементами ООД є: образ кінцевого продукту або уявлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні - це відповідь до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному - деякі зразки, макети, моделі); об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (в теоретичному навчанні - це умови завдань, завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному - заготівлі, матеріали майданчика для монтажу, пристрою, який слід відремонтувати і так далі); засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, теорії, виводи); технологія діяльності або уявлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їх виконання, представлена у формі карт, таблиць, учбових елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).

Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи учбовий матеріал, показує початкові дані, зразок кінцевого продукту, але не пояснює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом "проб і помилок", досить повільно.

Повна ООД в конкретному виді характеризується наявністю усіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в приватній формі, відносно деякого завдання.

Повна ООД в узагальненому виді буде тоді, коли викладачем не даються готові орієнтири, а пояснюються лише принципи їх формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному вигляді, характерному для цілого класу явищ. У кожному конкретному випадку ООД при III типі навчання складається суб'єктом (тим, кого учать) самостійно за допомогою загального методу, який йому дається. В цьому випадку діям властивий чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина перенесення.

Проаналізувавши цю інформацію, вибираємо 3 тип вчення оскільки необхідно порівняти ті знання і уміння з електроавтоматики в загальному вигляді.

Представимо спільну мету вивчення теми у вигляді наступної таблиці 2.2

Таблиця 2.2

2.2 Проектування дидактичних матеріалів та обрання групи загально дидактичних методів навчання

2.2.1 Проектування плану та контурного конспекту з теми

Щоб отримати план, слід здійснити:

вибір необхідних змістовних елементів з теми і встановити типи існуючих між ними взаємозв'язків;

вибір послідовності викладу змістовних елементів і сформулювати заголовки, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками;

вибір рівня складності плану.

Змістовними елементами з теми можуть бути події, поняття, об'єкти, факти і тому подібне. Стосунки між змістовними елементами з різних позицій досліджуються такими науками, як логіка і семантика. З позиції логіки поняттями є предмети, які відбиті у свідомості людини.

Між порівнянними поняттями можуть існувати стосунки рівнозначності, перетин, підпорядкування, супідрядність, протилежності, протиріччя. Щоб забезпечити істинність стосунків "підпорядкування" і "супідрядність" між поняттями теми, необхідно керуватися правилами ділення понять:

ділення має бути розмірним;

при цьому ж діленні необхідно застосовувати ті самі підстави;

члени ділення повинні виключати один одного;

ділення має бути безперервним.

Події, факти, об'єкти,, а також поняття як значимі конструкції вивчаються семантикою. Тоді елементи можуть знаходитися в наступних стосунках: ціле-частина, множина-елемент, клас-підклас, об'єкти-параметри, процес-властивість, явище-характеристика, причина-слідство, суть-явище.

В результаті виявлення змістовних елементів по темі і встановлення їх взаємозв'язків утворюється логіко-семантична структура учбового матеріалу. Логіко-семантична структура, забезпечує уявлення про різноманіття змістовних елементів з теми, їх ролі і значення в темі, дозволяє на наступному етапі вибрати послідовність їх вивчення і, тим самим, зробити другий крок на шляхи конструювання такого дидактичного матеріалу, як план. Логіко-семантична схема приведена в додатку A.

Перехід від загальних станів до приватних понять, характерний для дедуктивного плану. Зворотний перехід реалізується в індуктивному плані.

На вибір типу плану впливають:

особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування учнями нової інформації (тобто повідомленню про принцип дії технічної системи, режими її роботи повинні передувати пункти з визначенням і конструкцією системи);

рівень сформованості базових знань (зацікавити добре підготовлених учнів можна, надавши їм можливість діяти, чому сприяє дедуктивний план; індуктивний кращий для "слабких" учнів);

рівень фахівців, який формується (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного - навпаки).

Ще одним питанням, що вирішується при конструюванні плану викладу теми, є міра його складності. На її вибір впливають:

особливості сприйняття і розуміння учнями нової інформації (число структурних одиниць, яке може утримати людина, не роблячи помилок, дорівнює приблизно 7; тому, вважається нормальним, коли, коли технічний текст з кількістю надфразової єдності, яка не перевищує семи, відноситься до однієї рубрики; інакше, слід розділити об'ємний текст супідрядними заголовками);

рівень підготовки учнів (чим підготовка слабкіше і текст важчий, тим прийнятніше одно - або двоступенева рубрикація; підставами для багатоступінчастої рубрикації, окрім красивої підготовки учнів, є широке, різноманітне коло питань, що охоплюються викладачем, і великий об'єм тексту);

цільове призначення тексту (мнемічні плани /для запам'ятовування/ містять пунктів в два рази більше, ніж пізнавальні; значить, розподіл тексту на структурні одиниці має бути частим; але в той же час, при розподілі його на занадто маленькі частини може бути загублена цілісність матеріалу).

Узявши до уваги усі вищевикладені вимоги, був складений план по темі: "Ремонт автоматичних регуляторів".

По цій темі запропонуємо наступний план:

1. Основні елементи автоматичних регуляторів.

2. Види елементів автоматичних регуляторів.

3. Ремонт і експлуатація елементів е автоматичних регуляторів.

За способом представлення інформації конспекти діляться на плани-конспекти і конспекти-схеми.

В контурному конспекті повинні утримуватися тільки ключові положення нової основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. План-конспект коротко представляє зміст кожного з пунктів плану. Конспект-схема - це ієрархія понять теми, впорядкованих відповідно до плану і доповнених основними відомостями.

Контурний конспект приведений нижче:

1) Загальний алгоритм виконання ремонтних робіт.

Все експлуатоване на підприємствах устаткування підрозділяється на основне і неосновне.

Основним є устаткування, при безпосередній участі якого здійснюються основні енергетичні і технологічні процеси здобуття продукту (кінцевого або проміжного), і вихід з робочого стану якого приводить до припинення або різкого скорочення випуску продукції (енергії).

Неосновне устаткування забезпечує повноцінне протікання енергетичних і технологічних процесів і роботу основного устаткування.

Найбільш перспективним методом ремонту устаткування є агрегатно-вузловий метод, при якому несправні змінні елементи (агрегати, вузли і деталі) замінюються новими або відремонтованими, узятими з оборотного фонду (неосновного устаткування).

Своєчасна заміна несправних агрегатів, вузлів і деталей - реалізація планово - попереджувальної системи ремонту - найуспішніше вирішується при впровадженні технічного діагностування устаткування в процесі його експлуатації, ТО та ремонту.

Система ППР передбачає, що потреба устаткування в ремонтно-профілактичних діях задовольняється поєднанням різних видів ТО і планових ремонтів устаткування, що розрізняються періодичністю і складом робіт.

Види ремонтів.

Положенням про ППР електроустаткування промислових підприємств передбачено виконання декількох видів ремонту (поточного і капітального, середнього і капітального або поточного, середнього і капітального). На практиці широко використовується система, що передбачає здійснення для більшої частини електроустаткування двох видів ремонту: поточного і капітального.

При поточному ремонті після огляду всього електроустаткування усувають дрібні дефекти, регулюють механізми і виконують ряд інших невеликих за об'ємом робіт (наприклад, перезарядку запобіжників із заміною плавких вставок, зачистку підгорілих контактів апаратів, заміну зношених щіток), що дозволяють забезпечити нормальну працю електроустаткування до наступного планового ремонту. Поточні ремонти виробляють зазвичай без розбирання електроустаткування в період короткочасних зупинок виробничого устаткування.

Середнім вважають ремонт, при якому запобігають надмірному зносу найбільш відповідальних деталей і вузлів електроустаткування. В цьому випадку замінюють окремі деталі, усувають дефекти ізоляції лобових частин обмоток електродвигунів, ремонтують щіткотримачі (міняють пружини і гнучкі зв'язки), шліфують контактні кільця електродвигунів з фазним ротором і тому подібне.

При капітальному ремонті відновлюють або замінюють окремі основні деталі і вузли електроустаткування. Наприклад, до цього вигляду ремонту відносять перемотування статорів або роторних обмоток електричних машин, перезаливку підшипників ковзання електродвигунів, виготовлення і установку нових обмоток силових трансформаторів. Капітальний ремонт зазвичай проводиться при частковому або повному розбиранні електроустаткування. Інколи при капітальному ремонті електричних машин, трансформаторів і комутаційних апаратів здійснюють їх модернізацію, тобто удосконалюють конструкцію, покращують експлуатаційні показники, підвищують надійність і інші характеристики.

Якщо при капітальному ремонті здійснюється модернізація із зміною конструкції і основних технічних параметрів устаткування, то такий ремонт називають капітально-реконструктивним.

Планування ремонтних робіт.

Ремонти електроустаткування планують виходячи з міжремонтних періодів, ремонтних циклів і їх структури.

Міжремонтний період - період роботи електроустаткування між двома черговими плановими ремонтами, наприклад сусідніми поточними, поточним і капітальним або поточним і середнім.

Ремонтний цикл - проміжок часу роботи електроустаткування між двома черговими капітальними ремонтами або з моменту введення його в експлуатацію до першого капітального ремонту.

Структура ремонтного циклу є сукупністю поточних і середніх ремонтів впродовж одного ремонтного циклу. Основою для визначення тривалості міжремонтного періоду і ремонтного циклу служить розрахунковий (або дійсний) час, протягом якого електроустаткування може нормально працювати в заданих режимах. При цьому орієнтуються на тривалість нормальної роботи деталей і вузлів електроустаткування, що швидко зношуються.

Схема застосування методів і засобів діагностування при проведенні планового контролю, технічного обслуговування і поточних ремонтів електроустаткування зображена на рис.1.

2) Послідовність технологічних етапів здійснення ремонту електроустаткування на прикладі.

Згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування 2-го розряду повинен виконувати:

нескладні роботи по ремонту і обслуговуванню електроустаткування під керівництвом електромонтера вищої кваліфікації. Монтаж і ремонт розподільних коробок, клемників, запобіжних щитків і освітлювальної арматури. Очищення і продування стислим повітрям електроустаткування з частковим розбиранням, промиванням і протиранням деталей. Чищення контактів і контактних поверхонь. Оброблення, зрощення, ізоляція і паяння дротів напругою до 1000 В. Прокладка настановних дротів і кабелів. Обслуговування і ремонт сонячних і вітрових енергоустановок потужністю до 50 кВт. Виконання простих слюсарних, монтажних і теслярських робіт при ремонті електроустаткування. Підключення і відключення електроустаткування і виконання простих вимірів. Робота пневмо - і електроінструментів. Виконання такелажних робіт із застосуванням простих вантажопідйомних засобів і кранів, керованих з підлоги. Перевірка і вимір мегомметром опору ізоляції розподільних мереж статорів і роторів електродвигунів, обмоток трансформаторів, введень і виводів кабелів.

Для виконання вище перелічених робіт електромонтер 2-го розряду повинен знати: пристрій і принцип роботи електродвигунів, генераторів, трансформаторів, комутаційної і пускорегулюючої апаратури, акумуляторів і електроприладів; основні види електротехнічних матеріалів, їх властивості і призначення; правила і способи монтажу і ремонту електроустаткування в об'ємі виконуваної роботи; найменування, призначення і правила користування вживаним робітниками контрольно-вимірювальним інструментом і основні відомості про виробництво і організацію робочого місця; прийоми і способи заміни, зрощення і паяння дротів низької напруги; правила надання першої допомоги при поразці електричним струмом; правила техніки безпеки при обслуговуванні електроустановок в об'ємі кваліфікаційної групи II; прийоми і послідовність виробництва такелажних робіт.

Для розгляду прикладу послідовності технологічних етапів здійснення ремонту електроустаткування слюсарем 2-го розряду беремо ремонт запобіжника.

1. Вийняти запобіжник з губок.

2. Перевірити омметром справність запобіжника.

3. В разі несправності, відкрутити гвинти кришок запобіжника.

4. Обережно висипати кварцовий пісок з корпусу запобіжника.

5. Від'єднати від болтів кріплення залишки плавкої вставки.

6. Вибрати плавку вставку, відповідну номіналу запобіжника.

7. Приєднати вибрану плавку вставку до ножів кріплення.

8. Вставити і прикрутити гвинтами одну з кришок запобіжника.

9. Засипати в корпус запобіжника кварцовий пісок.

10. Вставить і прикрутити гвинтами другу кришку запобіжника.

3) Устаткування, необхідне для ремонту запобіжника:

· Омметр;

· Викрутка;

· Набір гайкових ключів.

Щупами омметра торкаємося вихідних контактів запобіжника, якщо значення опору вказує на "нескінченність", це говорить про обрив в ланцюзі і необхідності ремонту.

2.3 Постановка навчально-методичних цілей вивчення теми

2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання

Добрий день! На сьогоднішній лекції ми ознайомимося з новою темою "Ремонт автоматичних регуляторів", з якою ви будете зустрічатися в повсякденному житті та у майбутній вашій професії. Вивчення цієї теми дозволить вам краще орієнтуватися в подальшому вивченні даної діяльності та при вивченні цієї дисципліни в майбутньому ви зможете влаштуватися на гарну роботу з непоганим заробітком.

Поточна мотивація.