Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Педагогічна практика відіграє значну роль в навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, оскільки навчальні заклади такого рівня готують не просто фахівців своєї справи, практиків, а спеціалістів, які здатні акумулювати всі сучасні знання з предмету науки та передавати їх тим, хто навчається.

Мета педагогічної практики - інтеграція складових професійної підготовки викладача економічних дисциплін у досвід професійної викладацької діяльності та в досвід ціннісного ставлення до неї в реальних умовах навчального процесу.

Основу педагогічної практики складає навчально-методична робота, в ході якої реалізуються основні завдання практики, що забезпечує формування в практикантів навичок викладацької роботи. Самостійне виконання завдань практики має формувати готовність студентів до викладацької діяльності та професійний інтерес, поглибити теоретичні знання з дисциплін психолого-педагогічного циклу та забезпечити формування вмінь їх застосування в реальних умовах життєдіяльності, сприяти вихованню потреби систематичного самовдосконалення, без чого важко сподіватися на натхненну творчу працю. У процесі підготовки до педагогічної практики студенти мають:

- поглибити розуміння особливостей різних рівнів освітньої діяльності в Україні;

- ознайомитись з особливостями функціонування різних типів навчальних закладів;

- покращити розуміння реалізації навчально-виховного процесу;

- вдосконалити вміння вести записи спостережень, аналізувати й узагальнювати отриману інформацію, правильно оформлювати документацію;

- навчитися здійснювати елементарну дослідно-діагностичну діяльність з вивчення роботи викладача, особливостей груп навчання.



1. Критичний аналіз бази практики

Педагогічна практика проходила в Київській спеціалізованій школі №24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури імені Олександра Білаша. Навчальний заклад орієнтований на розвиток дидактичної компетентності з метою забезпечення якості освіти.

Якщо говорити про методи та форми навчання, то можна зазначити, що в школі розвинена база наукової роботи школярів, а також акцент поставлений на теоретичну та практичну частину навчання. Методичне забезпечення навчально-виховного процесу: вивчення та використання в своїй професійній діяльності сучасних педагогічних технологій з ефективним використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Викладацький склад характеризується професійністю та компетентністю. Школа має найбільшу кількість кваліфікаційних спеціалістів І та ІІ категорії, що характеризує школу як одну з найкращих.

Школа має значну матеріально-технічну базу, що допомагає учням у навчанні. До цього переліку можна включити бібліотеку університету, читальні зали, навчальні корпуси, спортивні комплекси. Також встановлено 4 інтерактивні дошки (у кабінетах російської мови та літератури, математики, початкової школи, інтерактивних технологій).

Навчальний рік складається з двох семестрів, осінніх, зимових та весняних канікул, є навчальні екскурсії та практика учнів.У школі відбувається Державна підсумкова атестація 4_х, 9_х та 11_х класів.

Протягом семестру проводяться лекції з предметів. Також існують практичні завдання у вигляді проектів, так і у вигляді поточної активності учнів та їх участі у загально шкільних заходах.

Урок проводився в класі, склад якого був 26 осіб.

Класи навчаються відповідно до навчальних планів спеціалізованої школи, де на меті є створення бази знань з російської мови та літератури.У школі є профільне навчання 10_х та 11_х класів, які діляться на:

· Гуманітарний;

· Універсальний.

Навчальна література, яка надана учням, є структурованою, наочною, та з хорошою теоретичною базою, що значно полегшує роботу.

Система контролю успішності навчання наявна у різних видах: тестування, проекти, завдання. Контроль проводиться з однаковою періодичністю, з визначеними нормами та моделями. Оцінювання проводиться за допомогою 12_ти бальної шкали.

У результаті проведених спостережень, бесід з викладачем та учнями можна зробити висновок, що частина учнів класу мають середній рівень навчальних досягнень через відсутність мотивації до навчання. Якщо ж учень не має мотивації, то в школі немає ефективних методів для активного залучення учнів до навчання.

Для того, щоб студенти були активні у навчанні необхідно створити більшу кількість практичних завдань.

2. Особливості навчального контингенту

викладач виховний навчальний

Для того щоб продуктивно були проведені уроки ми старанно та глибоко провели аналіз особливостей навчального контингенту.

Отже метою було: виявити навчальні та психологічні можливості учнів для їх подальшого урахування у викладацькій діяльності.

Для того щоб краще вивчити дані особливості ми провели цей процес в три етапи.

На першому етапі зібрали загальні відомості про навчальну групу в якій проводились заняття. Дані відомості збирались на основі таких критеріїв:

1. Кількість учнів у класі.

Урок був проведений у класі, який складався з 26 осіб.

Статевий склад групи.

У класі кількість дівчат та хлопців, як не дивно, була рівною 50% на 50%.

2. Загальна успішність навчання.

У відсотковому співвідношенні в групі приблизно 80% мають гарну успішність.

3. Ставлення учнів до навчання взагалі, конкретного навчального предмету зокрема.

Не дивлячись на те, що школа орієнтована більш на спеціалізацію російської мови та літератури, учням було дуже цікаво дізнатись про новий предмет. Клас був активний, між учнями відчувалась певна конкуренція, а отже і більший стимул показати себе як найкраще, вони легко сприймали інформацію та швидко давали відповідь, переважна більшість активно приймали участь у проведенні пари.

4. Загальний рівень дисципліни в групі.

Щодо дисципліни в класі, можна сказати, що вона була відмінною учні уважно слухали матеріал та старанно виконували всі завдання, не порушували дисципліну взагалі.

Отже як висновок можна сказати, що було дуже цікаво проводити ці три пари так як прийшлося зустрітися не лише зі старанними, активними та позитивними учнями, а також і зі складними особистостями, які дозволяли собі поводити себе некоректно та невиховано. Дослідивши певні факти я зробила висновки про те, що необхідно враховувати виявлені особливості навчального контингенту в процесі викладання (мотивація навчальної діяльності учнів, вибір форм і методів навчання, контроль навчання), так як це сприяє виконанню поставлених цілей та запланованих завдань.



3. Викладацька діяльність. Опис обраних форм і методів

У процесі проходження педагогічної практики ми застосовували активну та інтерактивну моделі навчання.

Активна модель навчання. В цьому випадку учень і вчитель знаходяться в постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. В учителя є можливість співпраці з кожним учнем окремо. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіда, дискусія, фронтальне опитування тощо. Визначимо позитивні і негативні сторони даної моделі:

Позитивні	Негативні
1. Високий рівень інформації (проблемний метод); 2. Велика кількість учнів, які одночасно можуть сприймати інформацію; 3. Відсоток засвоєння матеріалу досить високий. 4. Майстерність педагога відіграє велику роль в організації такого навчання. 5. Учитель може проконтролювати надані учням знання.	1. Учні спілкуються тільки з учителем; 2. Як правило, на уроці така модель використовується тільки для опитування; 3. Учень знаходиться у постійній напрузі, «спитає-не спитає»; 4. Учень може бути незадоволений тим, що його не спитали, не вислухали його думку.

Навчання за такою моделлю є активним. Така модель може дістати назву «Діалог».

Інтерактивна модель навчання. Схема даної моделі відображає постійне спілкування учителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. При навчанні за такою моделлю застосовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:

Позитивні	Негативні
1. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел); 2. Як правило, високий рівень засвоєння знань; 3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань в учнів; 4. Учитель має можливість розкритись як організатор, консультант; 5. Партнерство між учителем і учнями та всередині учнівського колективу.	1. На вивчення певної інформації потрібен значний час; 2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів; 3. В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання. 4. Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.

Ми обрали самі такі моделі навчання тому, що дослідження, проведені Національним тренінговим центром, показують, що інтерактивне та активне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студента, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання».

викладач виховний навчальний

Лекція - 5% засвоєння

Читання - 10% засвоєння

Внідео/аудіо матеріали - 20% засвоєння

Демонстрація - 30% засвоєння

Дискусійні групи - 50% засвоєння

Практика через дію - 75% засвоєння

Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90% засвоєння

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших чи негайне застосування - 90%).

Опис розроблених методичних матеріалів з прикладами

Для проведення трьох навчальних занять у школі нами була обрана тема для першого заняття, тривалістю 45 хвилин: «Безробіття. Види безробіття.». Цей урок розрахований на учнів 11 класу (рівень стандарту) з метою сформувати в учнів уявлення про безробіття як наслідок порушення макрорівноваги; розглянути поняття, хто такі безробітні, зайняті, працездатні, види безробіття; навчити визначати рівень безробіття; сформувати вміння аналізувати умови виникнення безробіття.

Урок 1

Тема уроку: Безробіття. Види безробіття.

Мета уроку:

1) Освітня:

- Сформувати в учнів уявлення про безробіття, як макроекономічну проблему;

- Розглянути поняття: «безробіття», «робоча сила», «зайняті», «безробітні»; види безробіття і показник вимірювання рівня безробіття.

2) Розвиваюча:

- Сприяти розвитку в учнів вміння застосовувати отримані знання, аналізувати і узагальнювати отриману інформацію;

- Розвивати зацікавленість учнів у вивченні нового матеріалу.

3) Виховна - продовжувати роботу над вихованням в учнів працездатності, самостійності, уважності.

Завдання уроку:

- Вивчити нові поняття та визначення;

- Навчити самостійно працювати з інформацією;

- Закріпити отримані знання;

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: урок вивчення нових знань.

Обладнання: підручник «Економіка 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів Л.П. Крупська, І.Є. Тимченко, Т.І. Чорна. Видавництво ринок 2011.

Час: 45 хвилин.

Етапи уроку:

1. Організаційний момент - 2 хв.

2. Міні-лекція 15 хв.

3. Обговорення наданого матеріалу з учнями. Виявлення незрозумілого та запитань. 15 хв.

4. Тест. 10 хв.

5. Підсумок уроку - 3 хв.

Хід уроку:

1. По дзвінку учні заходять до класу і сідають на свої місця.

2.Я розповідаю міні-лекцію. Метою нашого уроку буде вивчення таких понять як: «безробіття», «робоча сила», «зайняті» та «безробітні», рівень безробіття, види безробіття.

Міні-лекція

Що ж таке безробіття?

Безробіття - ситуація в економіці, за якої люди, які можуть і бажають працювати, перебувають у пошуку відповідних робочих місць.

Практично неможливо знайти у світі країну, де немає тієї чи іншої форми безробіття. І Україна теж не виняток. Кожен працівник може в той чи інший момент залишитися безробітним, в силу різних обставин. Це можуть бути особисті обставини - переїзд на нове місце проживання, стан здоров'я, підвищення кваліфікації, бажання знайти роботу, що забезпечує кар'єрний ріст. Залишитися без роботи можна і за обставинами, які мало залежить від людини - спад в економіці, зміна галузевої структури та ін. За будь-якої причини, якщо людина опиниться без роботи, якщо пошуки нового робочого місця надовго затягуються, це стає важким випробуванням для людини і його сім'ї.

Давайте подумаємо, які проблеми в суспільстві і в економіці країни тягне за собою безробіття? (над цим питанням думають діти, і в виділений час ми з ними це опрацьовуємо)

1) Безробітна людина нічого не виробляє, тому безробіття перешкоджає зростанню добробуту країни.

2) Товариство змушене шукати кошти для порятунку безробітних від голодної смерті, виділяючи для цього державні гроші, які завжди обмежені.

3) Зростання безробіття скорочує попит на товари на ринку, ускладнює збут товарів і сприяє скороченню робочих місць.

4) Безробіття загострює політичну ситуацію в країні.

5) Зростання безробіття веде до зростання кількості злочинів.

Все населення країни умовно можна розділити на 2 групи:

1) Робоча сила;

2) Не включаються в робочу силу.

Робочу силу становлять зайняті і безробітні.

Робоча сила - громадяни в працездатному віці, які мають роботу (зайняті), та громадяни, які не можуть знайти роботу (безробітні).

Зайняті - це люди, які мають місце праці у суспільному виробництві.

Людина, що працює неповний день або неповний тиждень вважається неповно або частково зайнятим і включається до числа зайнятих.

До зайнятим відносяться також люди, що не працюють у зв'язку з відпусткою, хворобою і страйком, стихійними лихами.

Безробітні - це люди, які не мають роботи, активно її шукають, але не знайшли роботу з якої-небудь причини.

У категорію «не включаються в чисельність робочої сили» автоматично потрапляють непрацездатні громадяни (не можуть працювати і роботу не шукають):

* діти до 16 років;

* пенсіонери та інваліди;

* укладені і що знаходяться в психіатричних лікарнях;

* домогосподарки;

* бродяги;

* люди, які шукали роботу, але зневірені її знайти і припинили пошук роботи.

Основним показником, що вимірює безробіття, є рівень безробіття.

Рівень безробіття являє собою відношення чисельності безробітних до загальної чисельності робочої сили (сумі кількості зайнятих і безробітних), виражене у відсотках:

u = U / L * 100% = U / (E + U) * 100%, де

u - рівень безробіття;

U_загальна чисельність безробітних;

L - загальна чисельність робочої сили;

E - загальна чисельність зайнятих.

Розрізняють такі види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Коли всі ці люди знайдуть роботу або повернуться на стару після тимчасового звільнення, інші «шукачі» роботи і тимчасово звільнені працівники замінять їх у «загальному фонді безробітних». Тому, хоча конкретні люди, які залишаються без роботи з тієї чи іншої причини, змінюють один одного з місяця в місяць, даний тип безробіття залишається.

Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним, оскільки частина працівників, тимчасово втративши роботу, переходять з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивнішу.

Структурне безробіття Воно виникає тоді, коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Ці зміни призводять до того, що попит на деякі професії зменшується або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не існувало, зростає. Тобто структура робочих місць і професійна структура робітників не збігаються. Виникає категорія робітників, у яких навички та практичний досвід застаріли і стали нікому не потрібними, а значить, їх неможливо продати. Саме цим структурне безробіття відрізняється від фрикційного, за якого безробітні мають навички, які вони можуть продати. «Структурні» ж безробітні не можуть знайти роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а то і зміни місця проживання.

Циклічне безробіття зумовлюється спадами виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги знижується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. Зусилля багатьох держав, зокрема і нашої, тривалий час були спрямовані на ліквідацію безробіття, на те, щоб усі працездатні були зайняті у суспільному виробництві. Проте час показав, що таку «повну» зайнятість забезпечити неможливо, бо існує фрикційне та структурне безробіття, які є неминучими. Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, при якій оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних.

3. Обговорення наданого матеріалу з учнями. Виявлення незрозумілого та запитань (підготовка до тесту).

1. Що таке безробіття?

2. Кого відносять до категорії «робоча сила»?

3. Хто такі: зайняті та безробітні?

4. Кого не включають в робочу силу?

5. Як розраховується рівень безробіття?

6. З чим пов'язана фрикційне безробіття?

7. З чим пов'язана структурне безробіття?

8. З чим пов'язана циклічне безробіття?

Відповіді до тесту:

1.Е)

2.А)

3.Ж)

4.Г)

5.Б)

6.Є)

7.Д)

8.В)

4. Тест (встановити співвідношення)

1. Безробіття-	А) виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу
2. Фрикційне безробіття -	Б) це люди, які мають місце праці у суспільному виробництві. Людина, що працює неповний день або неповний тиждень вважається неповно або частково зайнятим і включається до числа зайнятих.
3. Робоча сила -	В) є рівень безробіття
4. Циклічне безробіття	Г) зумовлюється спадами виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги знижується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає.
5. Зайняті-	Д) це люди, які не мають роботи, активно її шукають, але не знайшли роботу з якої-небудь причини.
6. Структурне безробіття -	Е) ситуація в економіці, за якої люди, які можуть і бажають працювати, перебувають у пошуку відповідних робочих місць.
7. Безробітні-	Є) Воно виникає тоді, коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу.
8. Показник, що вимірює безробіття -	Ж) громадяни в працездатному віці, які мають роботу (зайняті), та громадяни, які не можуть знайти роботу (безробітні).

Урок 2

Тема: «Суть та форми інфляції»

Мета уроку:

1) Освітня:

- закріпити знання по темі;

- повторити поняття: інфляція, витрати, інфляція попиту та витрат.

2) Розвиваюча:

- розвивати пізнавальні інтереси в учнів, критичний спосіб мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

- виховувати творчу активність, вміння працювати в команді, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів;

3) Виховна - продовжувати роботу над вихованням в учнів працездатності, самостійності, уважності.

Завдання уроку:

- Вивчити нові поняття та визначення;

- Навчити самостійно працювати з інформацією;

- Закріпити отримані знання;

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: урок вивчення нових знань.

Обладнання: підручник «Економіка 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів Л.П. Крупська, І.Є. Тимченко, Т.І. Чорна. Видавництво ринок 2011., комп`ютери, слайди.

Час: 45 хвилин.

Етапи уроку:

1. Організаційний момент - 2 хв.

2. Міні-лекція 15 хв (презентація).

3. Міні-гра. Учні діляться на 5 команд, по 6 та 4 людини на команду, обговорюють між собою розповідь на це дається 7-8 хв. Кожна підгрупа повинна придумати розповідь на тему: «Боротьба з інфляцією». Потім з кожної команди виходить представник і ділиться інформацією. На кожну команду 4 хв. На мою думку, така методика викладання є найефективнішою оскільки учні спілкуються між собою, тим самим надаючи інформацію один одному.

5. Підсумок уроку - 1 хв.

Хід уроку:

1. Привітання (настрій на позитив_2 хв.)

Я сподіваюсь, що ви отримаєте задоволення від праці і відкриєте для себе багато нового й цікавого.

2. Огляд теми (15 хвилин). Презентація.

1 слайд

Презентація на тему: Суть та форми інфляції.

2 слайд

План

Інфляція

Першопричини інфляції,

Причини інфляції,

Типи інфляції,

Види інфляції,

Економічні і соціальні наслідки інфляції,

Стан України в період інфляції.

3 слайд

Інфляція

Це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінення.

Це грошове явище, але вона не обмежується знеціненням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди.

4 слайд

Першопричини інфляції

Існують дві концепції щодо вирішення першопричин інфляції: структурна й монетарна. Прихильники структурної концепції вбачають неминучість інфляції за умов наявності структурних «вузьких місць» в економіці до яких вони відносять диспропорції суспільного відтворення, дефіцити державного бюджету переміщення попиту, що супроводжується зростанням цін на товари до яких споживачі виявляють підвищений інтерес. монетаристи розглядають інфляцію як чисто грошовий феномен, зумовлений грошовою та бюджетною політикою держави.

5 слайд

Причини інфляції

1 - Диспропорційність (незбалансованість державних видатків прибутку - т.з. дефіцит державного бюджету)

2 - Інфляційно-небезпечні інвестиції (здебільшого мілітаризація економіки)

3 - Відсутність чистого вільного ринку і досконалої конкуренції, як його частини

4 - Імпортована інфляція (роль якої зростає із зростанням відкритості економіки і утягнення її у світогосподарські зв'язки іншої країни.

5 - Інфляція очікування (виникнення в інфляції сомопідтримуючого характеру

6 слайд

Типи інфляції

1) Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту основними причинами цього можуть бути збільшення державних замовлень, збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості, зростання покупної спроможності трудящих.

2) Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва, чи зменшення сукупної пропозиції. Причинами збільшення витрат можуть бути огополістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії профспілок, що вимагають підвищення заробітної плати.

7 слайд

Види інфляції

1. Помірна. Ціни зростають на 10% на рік, вартість грошей зберігається, відсутній ризик підписання контрактів в номінальних цінах.

2. Галопуюча. Ціни зростають на 20-200% на рік, гроші прискорено матеріалізуються в товари, контракти прив'язуються до зростання цін

3. Гіперінфляція. Ціни зростають астрономічно, розходження цін і зарплати, руйнується добробут забезпечених верств товариства.

8 слайд

Економічні і соціальні наслідки інфляції

1. Помірна. Ціни зростають на 10% на рік, вартість грошей зберігається, відсутній ризик підписання контрактів в номінальних цінах.

2. Галопуюча. Ціни зростають на 20-200% на рік, гроші прискорено матеріалізуються в товари, контракти прив'язуються до зростання цін

3. Гіперінфляція. Ціни зростають астрономічно, розходження цін і зарплати, руйнується добробут забезпечених верств товариства.

8 слайд

Стан України в період інфляції

Інфляція в Україні є результатом всієї сукупності надзвичайно складних соціально-економічних і міжнародних факторів, а також факторів суб'єктивного характеру. Деякий час грошова маса у нашій країні штучно обмежувалась. Зайві гроші вилучалися з обігу в основному за допомогою імпорту і алкоголю. Потім ситуація різко змінилася. Різко скоротилися валютні надходження і, відповідно імпорт. Одночасно були розгорнуті широкі соціальні програми не підкріплені реальними матеріальними ресурсами.

9 слайд

Діяльність українського уряду в період інфляції

в Україні є результатом всієї сукупності надзвичайно складних соціально-економічних і міжнародних факторів, а також факторів суб'єктивного характеру. Деякий час грошова маса у нашій країні штучно обмежувалась. Зайві гроші вилучалися з обігу в основному за допомогою імпорту і алкоголю. Потім ситуація різко змінилася. Різко скоротилися валютні надходження і, відповідно імпорт. Одночасно були розгорнуті широкі соціальні програми не підкріплені реальними матеріальними ресурсами.

Урок 3

На тему: «Циклічні коливання та види ціклів»

Мета уроку:

1) Освітня:

- закріпити знання по темі;

- повторити поняття: економічні цикли, фази, ВВП, охарактеризувати види фаз.

2) Розвиваюча:

- розвивати пізнавальні інтереси в учнів, критичний спосіб мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

- виховувати творчу активність, вміння працювати в команді, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів;

3) Виховна - продовжувати роботу над вихованням в учнів працездатності, самостійності, уважності.

Завдання уроку:

- Вивчити нові поняття та визначення;

- Навчити самостійно працювати з інформацією;

- Закріпити отримані знання;

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: урок вивчення нових знань.

Обладнання: підручник «Економіка 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів Л.П. Крупська, І.Є. Тимченко, Т.І. Чорна. Видавництво ринок 2011., комп`ютери, слайди.

Час: 45 хвилин.

Етапи уроку:

1. Організаційний момент - 2 хв.

2. Міні-лекція 20 хв.

3. Обговорення запитань. 15 хв.

4. Тест 7 хв.

5. Підсумок уроку - 1 хв.

Хід уроку:

1. Привітання (настрій на позитив_2 хв.)

Я сподіваюсь, що ви отримаєте задоволення від праці і відкриєте для себе багато нового й цікавого.

2. Огляд теми (15 хвилин).

3. Обговорення запитань по темі з учнями.

4. Тест.

Міні-лекція

Валовий внутрішній продукт (ВВП) характеризує вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах деякої країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці фактори належать, - резидентам чи іноземцям. Тобто, при вимірюванні ВВП враховується вартість товарів, вироблених підприємствами, організаціями, установами у межах країни, незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, і навпаки, доходи, отримані нашими співвітчизниками за кордоном, не враховуються у ВВП України.

Сутність економічного циклу. Функціонування ринкової економіки, як будь-якої економічної системи, не є рівномірним і безперервним. Економічне зростання час від часу чергується з процесами застою та спаду обсягів виробництва, тобто зниженням усієї економічної (ділової) активності. Такі періодичні коливання свідчать про циклічний характер економічного розвитку.

Циклічність - це об'єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.

За змістом циклічність досить багатоструктурна. З точки зору тривалості виокремлюють декілька типів економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40 - 60 років).

Оскільки характерна риса циклічності - рух економіки не по колу, а по спіралі, то вона є формою прогресивного її розвитку. За сучасних умов циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки.

Економічний цикл та його фази. У теорії цикл трактується як період розвитку економіки від початку однієї кризи до наступної. Особливо рельєфно в структурі функціонування і розвитку економіки проявляються середні цикли, які ще називають промисловими. Економічний цикл (у класичному трактуванні) включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить остаточне відображення у новій кризі. Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак показників економічної активності, основними з яких є: рівень завантаженості виробничих потужностей; сукупні обсяги виробництва; загальний рівень цін; зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів; прибутки та курси акцій найбільших корпорацій; динаміка попиту на товари тривалого користування; інвестиції та контракти на нове будівництво тощо.

Головне значення має фаза кризи, яка починає і завершує цикл. У ній зосереджено основні ознаки й суперечності циклічного процесу відтворення.

Криза - це різке порушення існуючої економічної рівноваги внаслідок диспропорцій у процесі відтворення, що різко зростають. Відбувається зниження попиту на товари і виникнення надлишку їх пропонування. Труднощі зі збутом призводять до скорочення виробництва і зростання безробіття. Зниження платоспроможності населення ще більше ускладнює збут товарів. Усі економічні показники погіршуються. Відбувається падіння рівнів заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін. Через «омертвіння» капіталу у вигляді нереалізованих товарів фірми відчувають брак грошових коштів для поточних платежів, тому швидко зростає плата за кредит - ставка позичкового процента. Курси цінних паперів падають, настає хвиля банкрутств і масового закриття підприємств. Криза завершується з початком депресії.

Депресія - це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва. На цій фазі відбувається просте відтворення, виробництво не збільшується, проте, і не зменшується. Поступово реалізуються товарні запаси, які виникли під час кризи через різке зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. За умов скороченого виробництва ставка позичкового процента падає до свого мінімального значення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умови для наступного пожвавлення виробничої та комерційної діяльності.

Пожвавлення - це фаза відновлення, яка розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу техніку, що пожвавлює попит - спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Створюються нові підприємства, зростають ціни і процентні ставки. Поступово обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня, і економіка вступає у фазу піднесення.

Піднесення (зростання) - це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, підвищується зайнятість, збільшується попит на капітальні й споживчі блага, доходи та прибутки, стрімко зростають ціни й процентні ставки, курси акцій та інших цінних паперів, активізується комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу. Таким чином, розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке, проте, уже закладає основу для наступної нової кризи.

Першопричиною (поштовхом) нової періодичної кризи є скорочення сукупного попиту, і знову все повертається на «круги своя»: починається спад виробництва, зниження зайнятості, зменшення доходів, скорочення витрат тощо.

Запитання:

1. Чому криза являється вихідною фазою економічного циклу?

2. Які основні причини циклічних коливань економіки?

3. Що в період спаду стимулюватиме піднесення?

4. Визначте показники, що найточніше характеризують фази економічного циклу.

5. На вашу думку у якій фазі циклу перебуває нині економіка України?

Тест

1. Що в період спаду стимулюватиме піднесення?

а) скорочення купівельної спроможності;

б) збільшення інвестицій;

в) зростання безробіття;

г) скорочення прибутків.

2. Економічне зростання характеризується:

а) зсувом праворуч кривої виробничих можливостей;

б) зсувом ліворуч кривої виробничих можливостей;

в) переміщенням точки уздовж кривої виробничих можливостей вниз або вгору;

г) переміщенням із точки, розташованої ліворуч від кривої виробничих можливостей, до точки на кривій виробничих можливостей.

3. Що характерно для фази депресії:

а) зростання безробіття;

б) зниження цін;

в) збільшення випуску продукції?

4. Зниження рівня цін з одночасним зменшенням обсягів виробництва та інвестицій є характерним для фази:

а) спаду;

б) депресії;

в) пожвавлення;

г) піднесення.

5. Що не належить до причин економічних коливань:

а) зміна чисельності населення;

б) війни;

в) збільшення споживання;

г) значні зміни у технології;

д) правильна відповідь відсутня?

Відповіді:

1.б

2.а

3.б

4.б

5.д

Самоаналіз проведених занять

Так, при викладанні нового матеріалу ми застосовували такі методи навчання як:

Пояснювально-ілюстративний, за допомогою якого ми орієнтували студентів на отримання і осмислення певної бази знань. Тобто, при застосуванні даного методу навчання, студенти не тільки отримували «сухий матеріал, але й усвідомлювали його через використання різноманітних наочних матеріалів з даної теми.

Репродуктивний, що направлений на необхідність відтворення певних логічних узагальнень. Даний метод навчання використовувався нами у випадку, коли студентам потрібно було провести аналогію між основними поняттями процесу мотивації.

Проблемний метод застосовувався нами у випадках, коли перед студентами ставилися проблемні питання, при пошуку відповідей на які, вони приходять до важливих узагальнень.

Частково-пошуковий метод ми використали у ситуації, коли перед студентами стояло завдання відповісти на певні питання при закріпленні вивченого матеріалу.

Для активізації роботи студентів ми застосували такий метод активізації навчання як вирішення кейсів.

У процесі навчання надзвичайно важливим елементом являється те, щоб матеріал було викладено логічно правильно, чітко. Необхідно завжди виділяти головне, найбільш істотне у змісті подання матеріалу. Формування змісту теми повинно відповідати принципам послідовності нагромадження знань, цілісності, систематичності і доступності. Це означає, що учні повинні отримувати знання у певній послідовності, тобто спочатку отримувати найбільш загальні поняття і терміни, потім поступово ускладнювати свої знання новими категоріями, законами, тощо. Підсумки практичної діяльності нашої групи під час проведення педагогічної практики.

Під час проходження практики ми ознайомилися із практичною стороною здобутих нами теоретичних знань з «Основ психології», «Методики викладання економіки». Намагалися широко використовувати дидактичний та наочний матеріали. Застосовувати різні методи активізації уваги. Ми вважаємо, що при викладанні теми ми дотримувалися вищеназваних принципів подання матеріалу, а саме: послідовності і систематичності подання матеріалу, а також застосовувалася система подання матеріалу «від простого до складного».

Ми зрозуміли, що основне завдання викладача - навчити, а це можливо зробити лише при бажанні учня вчитися.

Під час практики нам довелося побувати у дружній атмосфері викладачів та учнів. При потребі ми зможемо застосувати свої знання в даній галузі.



Підсумки

Після проведення практики було досягнуто поставлені цілі, а саме: оволодіння студентами певними навичками та вміннями щодо основних напрямків викладацької діяльності; самостійне опрацювання завдань практики дало підстави для засвоєння теоретичних знань з педагогіки та психології, методики викладання економіки, комунікацій у навчанні тощо, на рівні вмінь їх застосування в реальних умовах життєдіяльності. Саме ці умови сприяли вихованню потреби систематичного самовдосконалення, без чого важко сподіватися на творчу натхненну працю.

При проведенні психолого-педагогічної практики ми здійснювали наступні дії для закріплень навичок викладача:

здійснювали теоретичну і практичну підготовку до викладання навчального предмету;

планували матеріал викладання;

використовували ефективні форми, методи та засоби навчання;

сприяли становленню особистості;

проводили індивідуальну роботу;

В ході ведення пар були застосовані різні методи активізації аудиторії, застосовані різні принципи мотивації студентів.

Відповідно до індивідуально-типологічних та соціально-психологічних властивостей особистостей були застосовані різні дії щодо підтримання дисципліни на парах, зацікавлення слухачів до активної участі в семінарі та ін.

Размещено на Allbest.ru