Експериментальне дослідження активізації розумової діяльності дітей в процесі ознайомлення з природою

При передачі чергувань діти розповідають всій групі, як вони залицялися за тваринами і рослинами, що нового, цікавого відмітили в розвитку рослин, в поведінки тварин. Хлоп'ята оцінюють виконану черговими роботу, висловлюють думки про її якість, про відносини до обов'язків, про взаємини між черговими під час роботи. В порівнянні з попереднім віком значно ускладнюється організація колективної праці старших дошкільників. Для загальної праці діти підрозділяються на підгрупи. Кожна підгрупа виконує те або інше доручення, а результат виходить загальний, наприклад колективна робота в куточку природи, збір насіння для корму птахів і т.д. (Див. Кириєнко Т. Цікаве природознавство: активні методи екологічного виховання дошкільнят //Дошкільне виховання.- 1997.- №7.- с.10-11).

Спостерігаючи працю дітей, вихователь надає допомогу, дає поради, вказівки. Провідний прийом навчання старших дошкільників новому вигляду праці -- пояснення. Показ способів застосовується в основному при ознайомленні з новою трудовою операцією. У зв'язку із загальним вищим розвитком дітей стає можливим показати відразу весь трудовий процес, все завдання, яке треба виконати. В процесі керівництва працею дітей вихователь вирішує задачу розвитку відчуття самоконтролю: перевіряючи виконання завдання, ставить перед окремими дітьми питання, що направляють їх увагу на результат праці, на порівняння його із завданням, учить співвідносити свої дії з вказівками. Оцінка носить позитивний характер, але вона диференціюється залежно від якості: «Посадив правильно, але землю навколо цибулини притиснув погано». До оцінки притягуються і самі діти: вихователь пропонує одній дитині оцінити, як інший виконав завдання. При роботі підгрупами одна підгрупа оцінює роботу інший. Особливість керівництва працею старших дошкільників полягає і в тому, що вихователь обговорює з дітьми, що потрібно зробити і як треба виконати роботу. Дітей привчають не тільки бачити, але і планувати послідовність виконання окремих трудових операцій, наперед розподіляти обов'язки, самостійно готувати весь необхідний інвентар. Як видимий, форми організації праці і методика керівництва їм на протязі дошкільного віку ускладнюються. Ускладнення визначається віковими можливостями дітей.

Висновки розділа I

В I розділі ми розглянули ознайомлення дітей з природою в процесі спостережень. Провели аналіз психолого - педагогічної літератури з проблеми дослідження. Детально розглянули форми ознайомлення з природою: заняття, спостереження, екскурсії, методичні заняття та їх мету, а також працю дітей в природі та її вплив на розумовий розвиток дитини.

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ

2.1 Ігри як засіб закріплення знань дітей про природу

Разом із спостереженнями для розширення представлень дітей про доступні явища і предмети природи широко використовують різноманітні ігри: дидактичні, рухомі і творчі. У них діти накопичують досвід, творчо освоюють придбані знання.

Дидактичні ігри. У дидактичних іграх діти уточнюють, закріплюють, розширюють наявні уявлення про предмети і явища природи, рослини і тварин. Багато ігор підводять дітей до узагальнення і класифікації. Дидактичні ігри сприяють розвитку пам'яті, уваги, спостережливості, учать застосовувати наявні знання в нових умовах, активізують різноманітні розумові процеси, збагачують словник, сприяють вихованню у дітей уміння грати разом. При ознайомленні дітей з природою використовують дидактичні ігри з предметами, настільні-друкарські і словесні. Наочні ігри -- ігри з листям, насінням, квітами, фруктами, овочами: «Чудовий мішечок», «Вершки і корінці», «Чиї дітки на цій вітці». (Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: «Вища школа», 1993. -с.23).

В цих іграх уточнюються, конкретизуються і збагачуються уявлення про властивості і якості предметів, формуються уміння обстежувати їх, діти опановують сенсорними еталонами. Наочні ігри особливо широко використовуються в молодшій і середній групах. Вони дають можливість дітям оперувати предметами природи, порівнювати їх, відзначати зміни окремих зовнішніх ознак. Такі ігри можна проводити як зі всією групою, так і індивідуально, ускладнюючи зміст з урахуванням віку. Ускладнення включає розширення знань і розвиток розумових операцій і дій.

Настільні-друкарські ігри -- «Зоологічне лото», «Ботанічне лото», «Чотири пори року», «Малюки», «Ягоди і фрукти», «Рослини», «Підбери листя», парні картинки і ін. Вони дають можливість систематизувати знання дітей про рослини, тварин, явища неживої природи, формувати уміння по слову відновлювати образ предмету. Ігри супроводжують словом (слово або передує сприйняттю картинки, або поєднується з ним). Подібні ігри використовують повсякденно в роботі з невеликою кількістю дітей.

Словесні ігри («Хто літає, бігає, стрибає», «У воді, в повітрі, на землі», «Потрібне --не потрібно» і ін.) не вимагають ніякого устаткування. Проводяться вони з метою закріплення знань про функції і дії тих або інших предметів, узагальнення і систематизації знань. Ці ігри розвивають увагу, кмітливість, швидкість реакції, зв'язну мову. Розучування природознавчої словесної гри здійснюється за правилами, загальними для всіх дидактичних ігор. У молодших групах на першому етапі вихователь програє гру разом з дітьми. По ходу гри він повідомляє одне правило і тут же його реалізує. При повторній грі повідомляє додаткові правила. На другому етапі вихователь вимикається з активної участі в грі, керує з боку, направляє гру. На третьому етапі діти грають самостійно. Починаючи з середньої групи шлях навчання грі інший. Спочатку вихователь розповідає зміст гри, заздалегідь вичленує одне - два важливих правила, по ходу гри ще раз підкреслює ці правила, показує ігрові дії, дає додаткові правила. На наступному етапі діти грають самостійно, вихователь спостерігає за грою, виправляє помилки, вирішує конфлікти. Коли інтерес до гри спадає, вихователь пропонує новий її варіант.

Ігрові вправи і ігри-заняття. Разом з перерахованими іграми в роботі з дітьми використовують велику кількість ігрових вправ («Знайди по листу дерево», «Дізнайся на смак», «Знайди до квіточки такий же», «Принеси жовтий лист» і ін.). Ігрові вправи допомагають розрізняти предмети по якостях і властивостях, розвивають спостережливість. Проводять їх зі всією групою дітей або з частиною її. Особливе значення ігрові вправи мають в молодшій і середній групах. Ігри-заняття («Чудовий мішечок», «Квітковий магазин» і ін.) мають певний програмний зміст. Ігрова форма додає іграм-заняттям цікавість, навчання йде через ігрові правила, ігрові дії. Використовуються ігри-заняття в молодших і середніх групах, в старших групах даються як частина заняття.

Рухомі ігри. Рухомі ігри природознавчого характеру пов'язані з наслідуванням звичкам тварин, їх способу життя, в деяких відбиваються явища неживої природи. Це такі ігри, як «Квочка і курчата», «Миші і кіт», «Сонечко і дощик», «Вовки і вівці» і т.д. Діти, наслідуючи діям, імітуючи звуки, в цих іграх глибше засвоюють знання, а емоційно позитивний настрій сприяє поглибленню у них інтересу до природи.

Творчі ігри. У грі діти відображають враження, одержані в процесі занять, екскурсій, повсякденного життя, засвоюють знання про працю, дорослих в природі (робота на птахофермі, в свинарнику, теплиці і т. д.), при цьому у них формується позитивне відношення до праці, вони усвідомлюють значення праці дорослих в природі. Самостійний характер творчих ігор не дає можливості вихователеві використовувати їх як метод навчання дітей новим знанням, навикам і умінням. (Див. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників. - К.: «Освіта», 1993.- с. 27).

Проте він повинен уважно придивлятися до творчих ігор, щоб врахувати, які знання достатньо засвоєні дітьми, достатньо повні, які ще слід уточнити, розширити. Збагачуючи творчі сюжетно-ролеві ігри природознавчого змісту, вихователь розширює і заглиблює знання дітей про працю дорослих на екскурсіях, прогулянках, показуючи діафільми, читаючи книги. Особливий вплив на розвиток гри роблять розповіді трудівників сіла -- доярки, садівника, комбайнера. Живе спілкування з дорослими викликає інтерес у дітей до їх праці і збагачує зміст ігор.

Для розгортання творчих ігор природознавчого змісту необхідно мати набори іграшок -- сільськогосподарські машини, тварин.

Одним з видів творчих ігор є будівельні ігри з природним матеріалом: піском, снігом, глиною, дрібними камінчиками, шишками і т.д. В них діти, творить, пізнають властивості і якості матеріалів. У кожній віковій групі створюються умови для ігор з природним матеріалом у всі часи роки. Це пісочні дворики і пісочні столи, набори форм для ігор з піском і снігом, гумові фігурки людей і тварин, фанерні силуети будинків, дерев, шишки, гілочки, жолуді, службовці основою для ліплення фігурок. Вихователь допомагає дітям в підборі і використанні природного матеріалу в іграх, показує способи його використання.

2.2 Експериментальна частина

Діагностика дітей дошкільного віку по розділу програми "Природний мир".

Тварини. Діагностичні методики. (Додаток 1).

Матеріал: картинки із зображенням тваринних різних класів, а також із зображенням стадій зростання і розвитку кішки (риби, курчати), дидактична гра "Зоологічне лото", моделі понять "птахи", "звірі", "риби", "комахи", "тварини".

Бесіда по картинках.

1.Хто це? Склади групи "звірі", "птахи", "риби", "комахи". Чому ти об'єднав риб (птахів) в одну групу ?

* Дитина самостійно справляється із завданням, дає розгорнені пояснення (наприклад, всі риби живуть у воді; у всіх є плавники, хвіст; дихають зябрами; покриті лускою; раби відкладають ікринки і т. д.)

* Дитина складає групи тварин, називає окремі ознаки різних груп тварин.

* Дитина складає групи тварин.

2.Дитині пропонуються картинки із зображенням чаплі, крота, сома, бабки. Де живе? Чим харчується? Де і як здобуває корм? Як пересувається? Як пристосовується до сезонних змін? Як рятується від ворогів?

* Дитина відповідає на питання з невеликою допомогою дорослого.

* Дитина відповідає на питання за допомогою дорослого.

* Дитина не справляється із завданням або справляється частково.

3. Розклади картинки із зображенням стадій зростання і розвитку тварин. Що спочатку, що потім?

Дитина самостійно справляється із завданням, коментує свої дії розповіддю (наприклад, спочатку риба відкладає ікринки, потім з ікринок з'являються пуголовки, потім пуголовки зростають, у них з'являється хвіст і плавники - ще небагато час і вони стають рибками).

* Дитина справляється із завданням за допомогою дорослого.

* Дитина не справляється із завданням.

4. Чи можна віднести тварин до живих істот? Чому?

* Дитина дає ствердну відповідь, називає ознаки живого (наприклад, заєць росте, харчується, рухається, дихає, дає потомство).

* Дитина називає 2 ознаки живого.

* Дитина називає 1 ознаку живого

5.Що відбувається з тваринами (ведмідь, їжак, заєць, лисиця, вовк, білка) взимку? Чому це відбувається?

* Дитина дає повну, розгорнену відповідь (наприклад, комахи сховалися під кору дерев, під опале листя, в землю; перелітні птахи відлетіли, оскільки вони харчуються комахами; звірі - лисиця, вовк, заєць - линяють, у них зростає тепла шерсть, змінюється її забарвлення; це рятує їх від холоду і від ворогів; білка, їжак запасають корм про запас; ведмідь, їжак і інші звірі залізають в барлоги, нори і засинають).

* Дитина дає неповну відповідь, потребує допомоги дорослого.

* Не справляється із завданням або називає окремі зв'язки.

* Знайди моделі до груп тварин "птаха", "риби", "звірі", "комахи".

* Дитина із загального числа моделей, що відносяться до основних груп тварин, збирає певні групи.

* Справляється із завданням за допомогою дорослого.

* Не справляється із завданням.

Рослини. Діагностичні методики. (Додаток 2).

Матеріал: картинки із зображенням квітника, городу, лугу, лісу, поля; кімнатні рослини; картинки із зображенням стадій зростання і розвитку гороху, квасоля; моделі понять "трави", "чагарники", "дерева", "рослини", "жива природа", "нежива природа". Бесіда по картинках.

1. Дитині пропонується назвати рослину, а також місце його зростання (квітник, город, луг, ліс, поле, кімната).

* Дитина правильно називає всі рослини, а також вірно указує місце їх зростання.

* Дитина не знає назв деяких рослин; невірно указує місця зростання деяких рослин.

* Дитина не знає багатьох назв рослин; не знає місць зростання рослин.

2. Дитяча гра "Плутанина". Завдання:

- розташуй частини рослини правильно;

- чому частині рослини потрібно розташувати саме так?

- навіщо рослині листя, стебло, коріння, квітки, плоди?

* Дитина має чіткі уявлення про будову рослин; пояснює, чому саме так повинні розташовуватися частини рослин; розповідає про функції листя, стебла, кореня.

* Дитина називає частини рослин; розповідає про функції деяких частин рослини.

* Дитина називає частини рослин.

3. Розклади картинки по порядку: як росте горох, квасоля?

* Дитина вірно виконує завдання, коментує свої дії розповіддю.

* Дитина виконує завдання за допомогою вихователя.

* Виконує завдання невірно.

4. Що потрібно робити, щоб рослина росла?

* Розповідає про всі потреби рослин (волога, світло, тепло, повітря).

* Називає деякі потреби рослин.

* Називає одну потребу.

5. Назви і покажи рослини, які люблять багато світла, вологу?

* Вірно називає рослини.

* Помиляється, але самостійно виправляє помилки.

* Не справляється із завданням.

5. Що буває з рослинами восени? Чому це відбувається?

* Дитина дає повну правильну відповідь (наприклад, восени дні стають коротшими, менше світла, знижується температура повітря, часто випадають холодні дощі; бувають заморожування, грунт промерзає; дмуть холодні вітри, іноді йде сніг. Дерева і чагарники скинули листя, пов'янули трави; у землі залишилося коріння рослин, з яких виростуть нові рослини).

* Дитина дає неповну відповідь, потребує допомоги дорослого.

* Не справляється із завданням.

6. Чи можна віднести рослини до живих істот? Чому?

* Дитина дає ствердну відповідь, називає ознаки живого (рослина дихає, харчується, росте, розмножується).

* Дитина називає 2 ознаки живого.

* Дитина називає 1 ознаку живого.

7. Дітям пропонується картинки із зображенням рослин розташувати по групах: "трави", "дерева", "чагарники".

* Дитина самостійно справляється із завданням.

* Дитина припускається помилок, але виправляє їх самостійно.

* Дитина справляється із завданням за допомогою дорослого.

Повітря. Діагностичні методики. (Додаток 3).

1. Досвід з пакетом. Що в пакеті? Яке повітря?

* Дитина говорить, що в пакеті повітря і називає властивості повітря: прозорий, невидимий, повітря скрізь, ми їм дихаємо.

* Називає не всі властивості.

* Називає одну властивість.

2. Що таке вітер?

* Дитина самостійно дає точну відповідь: рух повітря.

* Дає відповідь за допомогою вихователя.

* Не знає відповіді на питання.

3. У чому користь і шкода вітру? Як називається сильний вітер?

* Дитина дає чітку і ясну відповідь: надуває вітрила, вертить крила млина, розгонить хмари і т. д.; руйнує удома, ламає дерева і т.д.

* Самостійно називає 2-3 пункти, далі справляється із завданням за допомогою дорослого.

* Самостійно не відповідає на питання, справляється із завданням за допомогою ілюстративного матеріалу.

4. Як можна виявити вітер?

* Дитина самостійно відповідає на питання: подивитися на верхівок дерев, по флюгеру і т.д.

* Справляється із завданням за допомогою навідних питань дорослого.

* Справляється із завданням за допомогою ілюстрацій.

5. Як вітер допомагає рослинам?

* Самостійно розповідає, що переносить насіння рослин.

* Справляється із завданням за допомогою навідних питань вихователя.

* Справляється із завданням, використовуючи ілюстрації.

Вода. Діагностичні методики. (Додаток 4).

1. Що таке вода? Вода яка?

* Дитина самостійно відповідає, що вода - це рідина і розповідає про властивості води: прозора, без смаку, немає запаху, рідка, не має форми і т.д.

* Називає не всі властивості.

* Називає декілька властивостей.

2. Кому потрібна вода і навіщо?

* Дитина самостійно розповідає, що вода потрібна всім, щоб жити; наводить які-небудь конкретні приклади.

* Справляється із завданням за допомогою навідних питань вихователя.

* Справляється із завданням за допомогою ілюстрацій.

3. Що забруднює повітря? Чи потрібно берегти повітря?

* Дитина самостійно дає вірні відповіді: вихлопні гази, дим заводів, фабрик; щоб дихати чистим повітрям і не хворіти.

* Справляється із завданням за допомогою навідних питань вихователя і ілюстрацій.

* Важко відповісти на питання.

Грунт. Діагностичні методики. (Додаток 5).

1. Що таке грунт? (Верхній шар землі). Хто живе в ґрунті? (Дощові черв'яки). Як вони допомагають ґрунту? (Спушують її).

* Дитина відповідає на всі три питання; наводить приклади з особистого досвіду.

* Дитина не може відповісти на перше питання.

* Відповідає на останні два питання за допомогою ілюстративного матеріалу.

2. Навіщо рослинам потрібний грунт? (З неї рослини одержують необхідні живильні речовини).

* Дитина знає відповідь на питання.

* Відповідає на питання за допомогою вихователя.

* Не справляється із завданням.

Рівні освоєння програми.

ВИСОКИЙ - Дитина розрізняє і називає велику кількість об'єктів природи, самостійно вичленує характерні істотні ознаки. Дитина знає основні ознаки живого, встановлює зв'язки між станом живих істот і сезонними змінами. Моделює ознаки об'єктів і зв'язку. Пізнавальне відношення стійке.

СЕРЕДНІЙ - Дитина розрізняє велику кількість об'єктів природи, вичленує (під керівництвом педагога) істотні ознаки. Знає деякі ознаки живого. Недостатньо опанував загальними поняттями і загальними зв'язками.

НИЗЬКИЙ - Дитина розрізняє невелику кількість тварин і рослин, не вміє вичленувати їх особливості. Знає деякі їх потребі (у волозі, в їжі). Встановлює приватні зв'язки, порівнює об'єкти за окремими характерними ознаками. Пізнавальне відношення нестійке, пов'язане з яскравими, привертаючими увагу ознаками.

Висновки до розділу II

В II розділі ми розглянули дидактичні ігри як засіб закріплення знань дітей про природу та провели експериментальне дослідження активізації розумової діяльності дітей в процесі ознайомлення з природою.

Констатуємо:

1. Дошкільники експериментальної групи в цілому показали середній рівень сформованості екологічних знань і екологічно правильного відношення до світу природи - відповідно 8,5 балів.

2. Рівень знання дошкільників експериментальної групи про світ тварин 9,1 балів.

3. Рівень знання дошкільників експериментальної групи про світ рослин 9,1 балів

4. Рівень знання дошкільників експериментальної групи про повітря 7,7 балів.

5. Рівень знання дошкільників експериментальної групи про воду 8,5 балів.

6. Рівень знання дошкільників експериментальної групи про грунт 8,1 балів.

ВИСНОВКИ

У сім'ї та дошкільному закладі формуються перші уявлення дітей про навколишній світ. Дошкільнят навчають об'єднувати рослини і тварин за спільними ознаками в елементарні класифікаційні групи (комахи; птахи, тварини дикі й свійські; кімнатні, садові, городні рослини тощо). Тривалий час малят учать спостерігати за сезонними змінами в природі та впливом цих змін на життя рослин, тварин і трудову діяльність людини; розрізняти пори року за певними ознаками; формують у них елементарні природознавчі поняття. У дитячому садку дошкільнята набувають перших навичок праці в природі, догляду за тваринами і рослинами. Це розширює їхній кругозір, формує пізнавальні інтереси, допитливість та спостережливість. «Неабиякого значення набувають екскурсії та щоденні прогулянки, які дають змогу в результаті безпосереднього контакту з навколишньою природою формувати реалістичні уявлення про довкілля». (Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання // Дошкільне виховання. - 2001. - №10. - С. 6).

На жаль, основні вимоги і зміст програми дитячого садка недостатньо враховуються у початковій школі, що часто призводить до послаблення в школярів інтересу до пізнання й вивчення природи.

Запорука успішного екологічного виховання дошкільнят -- якнайширше застосування різноманітних ефективних форм і методів навчання. Такими, зокрема, є ігри, словесно-логічні завдання, фенологічні спостереження, практично-дослідницька робота тощо. Бажано комплексно застосовувати їх у різні режимні моменти життя дошкільного закладу. На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина одержує емоційне враження про природу, накопичує уявлення про різні форми життя.

Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, що виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються по їх приводу, показують маленькій людині прекрасний мир природи, допомагають маленькій людині прекрасний мир природи, допомагають налагодити взаємини з ним.

У роботі з дошкільниками по їх екологічному вихованню повинен бути використаний інтегрований підхід, що припускає взаємозв'язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральної діяльності, літератури, моделювання, проглядання телепередач, екскурсій, а також організації самостійної діяльності дітей тобто екологізацію різних видів діяльності дитини. (Див. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Івано-Франківськ, 1999.- с.133).

Робота з дітьми припускає співпрацю, співтворчість педагога і дитини і виключала авторитарну модель навчання. Заняття будуються з урахуванням наочно-дієвого і наочно-образного сприйняття дитиною навколишнього світу і направлені на формування екологічних знань (знання про світ тварин; знання про рослинний світ; знання про неживу природу; знання про часи року) і екологічно правильного відношення до природних явищ і об'єктів.

Розроблений нами комплекс заходів повищає рівень екологічної вихованості дошкільників на заняттях і в повсякденному житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Україна. Закон. Про дошкільну освіту: Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- с.75-87.

2. Україна. Кабінет Міністрів. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"): Постанова від 3 листопада 1993 р. N 896 //Освіта.- 1993.- №41.-с. 2-4

3. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня 1998 р. № 26601/33 //Освіта.-1998.-№34.- с.3-4

4. Визначні особи в історії української педагогіки // Шлях освіти. - 2002. - №4.- с.45

5. Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання // Дошкільне виховання. - 2001. - №10. - С. 6-7.

6. Каменева Л.А. "Как знакомить дошкольников с природой", М.: «Просвещение», 1983.- с.89

7. Кириєнко Т. Цікаве природознавство: активні методи екологічного виховання дошкільнят //Дошкільне виховання.- 1997.- №7.- с.10-11

8. Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. - К.: «РУМК», 1991.

9. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Івано-Франківськ, 1999.

10. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників. - К.: «Освіта», 1993.

11. Маршицька В. Екологічне виховання: соціально-моральні задачі //Дошкільне виховання.- 2003.- №11.- с.7-9

12. Николаева С.Н. Теория и методика экологического образования детей. - М.: «Академия», 2002.

13. Орбели Л.А. Вопросы возрастной физиологии ребенка //Изв. АПН РСФСР.- 1955.- Вып. 75.- с. 45

14. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: Метод. посіб. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

15. Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу «школа -- дитячий садок». -- К.: «Вища школа», 1988.

16. Погляди К. Ушинського на зміст і методику виховання та навчання дітей в сім'ї та школі // Освіта. - 2003. - №.33 (16-23 липня). - С.4-5

17. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» / Наук. керівник О.Л.Кононко. - К., 2004.

18. Різник Л. Горнися до природи - не матимеш пригоди //Дошкільне виховання.- 2001.- №8.- с. 18.

19. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения: В 3-х т. Т.1.- М.: «Педагогика», 1979.

20. Туник І. Таємниці весняної природи: комплексні заняття з природознавства //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- с.14-15.

21. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: «Вища школа», 1993.

22. Яришева Н.Цільові прогулянки до парків та скверів //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- с.12-13

Размещено на Allbest.ru