35

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Гра і казка як основні компоненти уроку музики в молодших класах"

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретико-методичні основи використання гри на уроках музики
• 1.1 Гра - основний компонент уроку музики
• 1.2 Застосування гри на уроках музики
• Розділ 2. Методичні основи використання казкового елементу на уроках музики
• 2.1 Казкові сюжети на уроках музики в початкових класах
• 2.2 Використання матеріалу дитячих музично-театральних спектаклів
• 2.2.1 "Пісенька в лісі"
• 2.2.2 "Казка про веселого Метелика"
• 2.2.3 "Зима і Весна"
• 2.3 Народна й авторська казка в різних видах музичної діяльності
• 2.4 Казкові сюжети під час вивчення музичної грамоти
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

"Гра - це життєва лабораторія дитинства, що дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора була б безкорисна для людства." (С.Т. Шацький).

Формування дитини самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного заняття. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних школярів на уроках музики, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання та виховання, серед яких провідне місце займають ігри.

Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві. За життя людина програє близько ста ролей і до виконання кожної із них готується сама або її готує суспільство.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти і підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. За вмілого використання гра, за твердим переконанням психологів, може стати незамінним помічником педагога.

Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще - спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здорове, радісне дитяче життя.

Останнім часом вчені багатьох країн почали пильніше придивлятися та вивчати структуру дитячих ігор. І з'ясувалося, що за їх допомогою діти в ранньому віці опановують елементи грамотності, вивчають вірші, скоромовки, лічилки.

Отже, якщо вчитель помічає, що у навчанні, спілкуванні або в праці у дитини бракує тих чи інших якостей, то в першу чергу варто подумати про організацію таких ігор, де відповідні якості могли б виявитись та розвинутися. Якщо, наприклад, деякі особистісні якості дитини виявляються у навчанні, спілкуванні, праці, то на базі цих якостей можна створювати нові, більш складні ігрові ситуації, які сприятимуть прогресу.

Для дітей гра - це саме життя: відкриття світу, в якому вони вчаться жити, пізнання добра і зла, самого себе. Це й пошук друзів, бо у кожній грі беруть участь двоє, троє, четверо. Добре, коли вже змалечку в таких іграх дитина успадковує національний характер, формує свій особистий.

За словами Юліуса Фучіка, дитячі ігри - дзеркало суспільства. З огляду на це й виникли дитячі ігри. Згадаймо, як у повоєнні роки і пізніше були модними ігри у "війну". Діти й сьогодні залюбки граються у різноманітні ігри, але в них помітна одна деталь: переважна більшість забавок сприяє розумовому розвитку. Звичайно, ці всі забавки корисні. Проте, така однобічність призводить до того, що діти позбавлені своєї природної стихії - рухливості, ритму, які так необхідні у дитячому віці. Не варто також ігнорувати ігри для практичного визначення певного рівня вихованості чи особистісного розвитку, якого досягла дитина.

В психолого-педагогічній науці існують різні підходи до визначення гри, оцінки її ролі і значення у вихованні і навчанні дітей. Чимало написано і про значення сюжетно-рольової гри як первинної апробації дитиною майбутніх соціальних ролей, а відтак важливого засобу підготовки дитини до майбутнього життя (Д.Б. Ельконін, Л.І. Божович, С.А. Шматков, М.Г. Яновська, Е.С. Махлах).

Особливо актуальною і значимою ця проблема є сьогодні, коли перед школою стоять важливі завдання підготовки дітей до життя, творчого пошуку у майбутній діяльності. І таку підготовку необхідно розпочинати з раннього віку дитини, з перших днів перебування її у школі. Цьому може прислужитися використання у навчально-виховній діяльності дидактичної гри.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: "Гра і казка як основні компоненти уроку музики в молодших класах".

Об'єкт дослідження - уроки музики у початковій школі.

Предмет дослідження - гра і казка - основні компоненти музики.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати сутність гри як основного компоненту уроку музики, а також визначити особливості та необхідність їх використання у навчально-виховному процесі в початковій школі.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) вивчити теоретико-методичні основи використання гри на уроках музики;

2) дослідити застосування гри на уроках музики;

3) розглянути методичні основи використання казкового елементу на уроках музики;

4) виявити казкові сюжети під час вивчення музичної грамоти.

Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

казковий сюжет урок музика

Розділ 1. Теоретико-методичні основи використання гри на уроках музики

1.1 Гра - основний компонент уроку музики

Гра - найбільш вільна діяльність людини, вона завжди бажана та цікава. Вона не існує без задоволення та наснаги, несе з собою енергетичний підйом, веселий настрій, захоплення і натхнення.

Якщо в навчанні відчуття невідомого іноді лякає учнів, і вони інстинктивно від нього віддаляються, захищаються, втрачаючи віру в свої сили, то у грі людина з величезним бажанням йде назустріч невідомому. Дитина може бути неуважною, працювати на уроці без повної віддачі розумових та творчих сил. Але виконуючи яку-небудь роль у грі, вона перевтілюється, стає активною, зацікавленою, набуває позитивних якостей. Використання ігор веде до підвищення творчого потенціалу учнів, до більш глибокого, осмисленого та швидкого засвоєння дисципліни, що вивчається.

Оскільки діти постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за партами. Гра, ігрові моменти на уроці - це можливість такої організації навчання дітей, яка, не вимагаючи надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим.

Важливо знайти правильне співвідношення ігрових і навчальних форм діяльності в школі. З цією метою доцільно якомога частіше використовувати в навчальній роботі ігрові форми і водночас вчити дітей спостерігати музичні явища, порівнювати їх, знаходити спільне і відмінне. На чільному місці мають бути сприймання і виконання, бо саме у цьому процесі виникають і розвиваються музичні уявлення, для осмислення яких необхідні певні поняття, відповідна-термінологія, графічні знаки тощо [11, 156].

На уроці музики доцільніші такі ігри, які не вимагають тривалої підготовки дітей, в яких можна варіювати ігрові елементи. І, звичайно, всі вони" мають бути навчальними. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети.

Проблема гри на уроці музики багатоаспектна. Крім змісту ігрових ситуацій, необхідно правильно визначити місце і обсяг гри залежно від дидактичних завдань. На різних уроках проблема стимулювання навчально-пізнавальної діяльності за допомогою гри вирішується по-різному. Найчастіше використовуються ігри ролеві, рухливі, дидактичні. На уроці музики недопустимі азартні ігри типу "Знайди схований предмет", "Голосно-тихо" тощо.

Учитель повинен добре володіти методикою проведення ігор, чітко уявляти їх мету і завдання, надавати дітям значної самостійності. Гра має бути динамічною, тому недопустимі довгі пояснення, численні зауваження дисциплінарного порядку. Особливої уваги вимагає організація ігор-змагань, в яких охоче беруть участь діти. Зробити урок цікавим, але не розважальним, ефективним, а не ефектним, навчати граючись, а не просто грати - це найважливіші проблеми, які постають перед учителем у першому класі.

1.2 Застосування гри на уроках музики

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу. Іграм можна вигадати яскраві, образні назви [6, 45].

Розкриття теми уроку

Гра в кореспондентів: скласти опитувальник до однієї з тем програми й опитати маму, тата, друзів, сусідів, знайомих про їх ставлення до музики. Наприклад, у 8 класі, під час вивчення сучасної музики, кореспонденти можуть запитати: "Яку музику Ви любите?" "А яку вважаєте сучасною?" У даному випадку кореспондент має змогу познайомитись з думками багатьох людей і порівняти їх зі своїми власними.

Гра "Вартові казкового королівства" - для підведення підсумків з теми. Учитель оголошує про те, що король та королева казкового королівства запрошують на бал. Усі хочуть на нього потрапити. А перепусткою є відповіді на запитання двох вартових, що стоять на вході до королівства. Основою питань с теми уроків (творчість композитора, теоретичний матеріал).

Бесіда та слухання музики, знайомство з композиторами

Гра у психологів, які розуміються на найпотаємніших проявах людської душі. Умови перед слуханням музичного твору: людина прийшла до психолога розповісти про наболіле. Що можна сказати про цю людину?

Гра в археологів, які розкопали старовинний нотний запис. Завдання: розшифрувавши його, що можна сказати про людину, яка жила 200-300 років тому?

Аукціон композиторів. Умови: учитель показує портрет композитора. Учні, щоб його "викупити", мають "робити ставки" - називати відомості з життя, твори, характеризувати творчість, засоби виразності тощо. Хто назве більше - той переможець.

Гра в детективів використовується для засвоєння поняття "композиторський стиль". Змагаються дві команди, які пропонують одна одній офіційну справу для розкриття незнайомця за музичними прикметами, ознаками-"доказами" (жанри, засоби виразності, теми творчості, історія створення окремих творів, факти "злочину".). Перемагає команда та кращий детектив. Оцінюється оригінальність "Особової справи злочинця".

Гра "Спіймаємо в долоньки " (молодші класи) застосовується для розширення словникового запасу стосовно емоційно-образних характеристик музичних творів. Після прослуховування твору учитель описує характер, спеціально називаючи неправильні слова. Учні повинні "зловити" правильні слова-характеристики даного твору.

"Дерево мудрості". Учні слухають розповідь учителя про життя і творчість композитора, придумують запитання щодо почутого, записують їх та "вішають на Дерево мудрості". Кожен підходить до Дерева, "зриває" записку, читає, відповідає. Інші оцінюють запитання та відповіді.

Ігри-конкурси "Впізнай мелодію", "Змагання музикознавців" (хто краще знає творчість композиторів, факти з їх життя), "Змагання конферансьє" (хто краще оголосить твір).

"Поле чудес " можна використати для кращого запам'ятовування термінів, понять, імен, географічних та біографічних даних, пов'язаних з вивченням творчості композитора.

Ігри-інсценізації (гра "Пантоміма") до творів для слухання: наприклад, Е. Ґріґ "В печері гірського короля", П. Чайковський "Хвороба ляльки", "Нова лялька", "Марш олов'яних солдатиків".

Ігри-драматизації: розігрування епізодів з життя композиторів: наприклад, казки про В.А. Моцарта, про Л. ван Бетховена.

Вивчення музичної грамоти

Гра в розвідників (засвоєння поняття "розміщення нот на нотному стані"): вхід до класу через пароль, розшифровування послання, створення свого послання.

"Конструктор" - для складання тривалостей у такти, тактів вивченої пісні - в мелодії, геометричних фігур різного кольору - в форми музики.

"Лото " - для складання роз'єднаних елементів: назв понять та їх ілюстрацій (схем).

"Казка "-для пояснення вчителем навчального матеріалу (поняття нотної грамоти) у формі казки. Або учням пропонується вигадати свою казку за вивченим матеріалом з будь-якими героями та сюжетом, зрозумілу усім, але так, щоб її головна думка відображала суть навчального матеріалу. Оцінюється оригінальність вигаданого, гумор, незвичність казки.

Пісня-гра "Впізнай, чий це голос " - для розвитку тембрового чуття, поспівка І. Асєєва.

"Гра в слова " - для розвитку динамічного та ладового відчуття.

"Картки " (можуть містити музичні терміни, знаки нотного письма) - дітям роздаються картки, учитель дає визначення терміну, а дитина, що тримає відповідну картку, має вибігти на середину класу; в іншому варіанті - дитина, що отримала картку, сама має дати визначення.

"Музичний рибалка " ("Збираємо квіти ") - музичні терміни записуються на вирізаних із паперу рибках (квітах). Учні ловлять рибу (збирають квіти), пояснюють терміни. Хто не може пояснити, кидає рибку назад в озеро. Кращий той, хто наловив більше риби (назбирав більше квітів).

"Кубики " (з буквами) - дитина кидає на стіл кубик і на букву, що випала, має назвати музичний термін. Перемагає той, хто назве більше термінів.

Розспівування, робота над вокально-хоровою вправою

"Гра-зарядка", яка містить і ритмічну гру "Поїзд", і "Музичне вітання".

"Живий рояль " застосовується для гри на вивчених ступенях ладу. Наприклад, засвоєно V, III, VI ступені. Учні діляться на три групи, за кожною з них закріплюється один зі ступенів, а учитель (або учень-учитель) вказує по черзі на одну з груп. Групи відтворюють свої звуки.

"Піраміда " - спів гармонічних акордів.

"Секрет " використовується для співу ступенів ладу, які "по секрету" показує на пальцях один учень (наприклад, 1,2,3,2,1), клас співає на склад "ма" ("льо","лє"), а інший учень має розгадати "секрет" - назвати ступені. Гра розвиває не лише музичний слух, а й пам'ять.

Гра в учителя, який розспівує клас-хор.

Робота над поспівкою, розучування та виконання пісні

"Гра в назву " може бути використана як завдання до показу нової пісні, колі: учні вигадують свою назву твору.

"Луна " повторює за вчителем музичні фрази з пісні: причому "лінива" - лише кінець фрази, "старанна" - повторює кожну фразу двічі, "розумна" - співає нотами.

"Ланцюжок " - спів вивченої мелодії по фразах.

Гру "Мелодія-лото " можна грати у двох варіантах. У першому перевіряється знання нотного запису: картки лото містять записані нотами фрази пісні, з яких потрібно скласти мелодію; в другому - розвивається звуковисотне чуття - картки містять запис усієї мелодії, потрібно слухати виконання учителем цієї мелодії з помилками і фішками закривати фальшиві ноти.

Гра "Мелодія Незнайка "також перевіряє знання нотного тексту пісні, який записується на дошці з помилками.

На кожному етапі розучування пісні можна проводити гру "Критики". Для цього двом-трьом (для першого разу) учням роздаються картки з назвою елементів співу, за якими потрібно слідкувати, а потім "покритикувати", тобто розкрити якість їх виконання хором-класом. Наприклад, це можуть бути елементи: співацька постава, дихання, вступ, закінчення фраз, унісон, дикція.

Гра на елементарних музичних інструментах

Гра "Музичний експеримент " - для пошуку нового інструментарію, визначення його "музичних" можливостей: ритмічних, мелодичних, динамічних тощо, а також створення елементарних п'єс на основі таких інструментів.

Гра "Казка " - створення музичної казки з використанням музичних інструментів (О. Трофимчук, Т. Тютюнникова).

Рухи під музику

Для виконання різноманітних рухів під музику існують пісні-ігри, пісні-забави (збірки "Молодощі" М. Лисенка, "Весняночка" В. Верховинця, "Дитяча розвага", "Українське дошкілля" С. Титаренка). Руховими є також інсценізації сюжетно-рольових пісень ("Господарство" Я. Степового, "Веселий музикант" А. Філіпенка), інсценізація творів для слухання ("Ранок", "В печері гірського короля" Е. Гріга, "Марш олов'яних солдатиків" П. Чайковського, "Дощик" В. Косенка).

Крім цього, можна грати в рухливу гру "Пантоміма", завдання якої - вільна передача рухами та мімікою музичних образів, засобів виразності і навіть термінів, що сприяє розвитку творчої уяви, фантазії, пластики рухів.

Гра в диригента спрямована на пластичне вираження музичних творів диригентськими жестами. До гри залучають всіх дітей класу, а кращий диригент керує виконавцями під час "концертного виконання твору".

Творчість

Творча гра "Знайомство " (ритмізація, мелодизація свого імені) - найперша музична гра в школі. Учитель вітається з класом, пропонує познайомитись у незвичайній формі - музичній. На ритмічно-мелодичну вокальну імпровізацію вчителя музики у формі питання "Як тебе звати?" діти, відповідно, повинні проспівати своє ім'я.

Гра "Казка " спрямована на розвиток літературних творчих здібностей, коли учні можуть створювати казки, де б головним героєм були Музика, музикант, інструмент.

Гра "Музичний живопис" повинна розкрити живописні таланти учнів. На "живописних полотнах" можуть бути образи пісень, творів для слухання, власний варіант музичної партитури з вигаданими учнями нотними записами, оркестровкою.

Гра "Естафета " по своїй суті є вокальною імпровізацією, завдання якої - спів нових інтонацій від заданого (попереднього) звука.

Висновки, домашнє завдання

Гра "Збір колекцій " (прийом Н. Гродзенської) використовується для систематизації знань учнів з окремих музичних тем і питань: збір музичних термінів, творів композиторів, образів, пісень, творів певної музично-естетичної тематики, певної форми, з певними засобами виразності.

Гра "Реклама " спрямована на розвиток музичної пам'яті, яка має охопити музику телеекрана, визначити конкретні музичні твори та їх авторів, прорекламувати дану музику на уроці. Цю гру варто запропонувати учням старших класів як зразок поєднання класичного та сучасного.

Розділ 2. Методичні основи використання казкового елементу на уроках музики

2.1 Казкові сюжети на уроках музики в початкових класах

Сучасна школа велику увагу приділяє музичному мистецтву, яке формує духовну культуру школярів. Музика, література, живопис мають естетично розвинути особистість дитини, закласти в ній потяг до прекрасного. А це можливо за умови особливої атмосфери комфортності на уроці, відчуття естетичної насолоди від спілкування з творами мистецтва. Діти вже з перших уроків починають так чи інакше ставитися до музики. А яким буде це ставлення, залежить від особистості вчителя.

Під час слухання музики діти вчаться розуміти й емоційно, сприймати твори, формуються їхні смаки і виробляється оцінне ставлення до музичних творів. У молодшому шкільному віці переважає наочно-образний характер мислення, конкретно пов'язаний з життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Тому дітям цього віку буде близькою і зрозумілою та музика, що відображає знайомий їм світ іграшок, тварин, казок. Казка пробуджує фантазію, зацікавленість дітей. Музика на казкові сюжети дає змогу ознайомити дітей зі звуковою палітрою та засобами музичної виразності, що характеризують казкових персонажів. Наприклад, діти краще запам'ятають, що зображаючи злого Чорномора (у виконанні духового оркестру звучить "Марш Чорномора" із опери "Руслан і Людмила"), композитор М. Глінка використав низький регістр, голосну динаміку. І зовсім інший образ білочки передається у симфонічній картині "Три дива" з опери М. Римського-Корсакова "Казка про царя Салтана". Композитор використовує народну пісеньку "Во саду ли во огороде". Високий регістр, легка мелодія змальовує грайливу білочку.

П. Чайковський у своєму балеті "Лускунчик" (за сюжетом казки Гофмана) прагнув засобами музики розкрити вічну проблему боротьби добра зі злом і перемогу ідеалів Краси, Радості, Кохання.

Шкільна програма пропонує ще кілька музичних творів на казкові сюжети. Це фрагменти з опер "Снігуронька", "Садко", "Казка про царя Салтана" М. Римського-Корсакова; фрагменти з балету П. Чайковського "Лебедине озеро"; "Музична табакерка", "Кікімора" О. Лядова; "Снігова Королева" Ж. Колодуб; "Хода гномів", "У печері гірського короля", "Танок ельфів", "Кобольд" Е. Гріга; "Вальс" з опери-казки "Ялинка" В. Ребікова; "Марш Бармалея" С. Слонімського.

У 4 класі за програмою А. Авдієвського, А. Болгарського, І. Гадалової до теми "Музика ї дитячий театр" введено слухання уривків з балетів: М. Раухвергера "Снігова королева", В. Гомоляки "Кіт у чоботях", Н. Нахабіна "Весняна казка" ("Снігуронька"), Р. Щедріна "Горбоконик", С. Прокоф'єва "Попелюшка", П. Чайковського "Спляча красуня", І. Морозова "Лікар Айболить", А. Хачатуряна "Гаяне" [11, 45].

Цей список можна доповнити творами українських композиторів. Це фортепіанні мініатюри, доступні для виконання вчителю музики з музично-педагогічною підготовкою. Серед них "Крижаний палац Снігової королеви" Г. Сасько. У п'єсі композитор змалював казкову картину снігового царства, передав "срібний" дзвін крижаних бурульок тощо. Можна запропонувати дітям намалювали замок Снігової королеви.

Створюючи у дітей певні настрої розповіддю, викладач націлює їх на засвоєння відповідних інтонацій у музиці, які потім перетворюються у стійкі емоційно-естетичні зв'язки.

Захоплюючою буде також самостійна робота дітей по створенню казки. Для такої діяльності треба вибирати нескладні зображальні музичні твори, що викликають в учнів чіткі асоціації. Наприклад, можна запропонувати школярам цикл творів Ю. Щуровського "Калейдоскоп". Згрупувати їх можна так: "Рішучий Петрик", "Весела пісенька", "Смачна цукерка", "Колискова". Вчитель грає ці твори на інструменті, їх назви записує на дошці, а потім пропонує дітям скласти казку або розповідь про хлопчика Петрика. Перед цим з'ясовується, який характер у Петрика і як він виражений у музиці. Першокласники відзначають, що хлопчик веселий, любить гратися, бігати, проте й неслухняний, тому музика швидка, "колюча", мелодія звучить голосно. Казку можна складати на уроці колективно або ж як домашнє завдання. Вдома казку можна проілюструвати.

З цього ж музичного циклу можна запропонувати декілька груп творів для казки:

1) "На сонячній галявинці", "Маленький дятел", "Дві синички", "Швень-забіяка", "Танець маленьких жабенят";

2) "Естонська полька", "Вальс-жарт", "Польський танець", "Танець Баби Яги", "Фантастична п'єса".

Дітям можна також запропонувати скласти оповідання, використавши Сюїту для фортепіано Л. Шукайло "Цирк". До неї входять шість творів: "Марш", "Акробати", "Дресирувальниця голубів", "Слон танцює", "Жонглер", "Клоуни". Назви творів дають широкі можливості для фантазії дітей, але завдання вчителя полягає в тому, щоб діти, створюючи казку чи оповідання, зробили детальний розбір засобів музичної виразності кожної п'єси [11, 48].

Фантазія дітей молодшого шкільного віку дуже багата. Вчителю треба лише вміло спрямовувати її, і наслідки будуть неперевершеними. Розвиток фантазії та творчої уяви сприятиме не тільки їхньому музично-естетичному розвиткові, а й допоможе розвитку логічного мислення.

Отже, на нашу думку, казка навчить дітей любити, розуміти, цінувати музику і прекрасне навколо себе.

2.2 Використання матеріалу дитячих музично-театральних спектаклів

Казка - улюблений літературний жанр дітей. Їх приваблюють і незвичайні казкові сюжети, і яскраві образи, що запам'ятовуються. Прилучення до казки допомагає збагатити життєвий і художній досвід молодших школярів, які в уяві переносяться то в надхмарні висоти, то в таємничий ліс, то в королівські володіння. Лаконічні формою, цікаві змістом, казки без зайвого дидактизму й нотацій сприяють вихованню моральних рис учнів.

Як зазначав В. Сухомлинський, казка, гра, фантазія - животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень. Він стверджував, що естетичні, моральні й інтелектуальні почуття, зароджуючись у душі дитини під враженням казкових образів, активізують думку. "Через казкові образи в свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками; воно стає сферою духовного життя дитини, засобом відбиття думок і почуттів - живої реальності мислення. Під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю й почуттями дитини, - неможливо уявити дитячого мислення й дитячої мови як певного ступеня людського мислення й мовлення" [9; 167].

2.2.1 "Пісенька в лісі"

Певні можливості для використання казкових сюжетів, зокрема дитячих опер та інших музичних творів, є на уроках музики. Так, фрагменти дитячої опери Р. Бойка "Пісенька в лісі" можна використати в першому класі (І чверть) під час вивчення теми "Перші музичні спогади". Вчитель говорить:

Діти, багато хто з вас улітку був у селі, можливо, і в лісі. Напевне, ви чули там різні пісні. Уявіть собі, що ви на узліссі, де ростуть ромашки, дзвоники, гриби та ягоди. Яка красива наша природа і як нам хотілося б зберегти цю красу!

Літнього ранку виходить на узлісся дівчинка. Побачити її допоможе нам легка, приємна музика. Дівчинка з радістю дивиться навкруги і співає пісеньку, звертаючись до сонечка, котрому радіють усі: і ліс, і річка, й поле. Послухайте цю пісеньку, упевнена, що вона вам сподобається:

Із-за дерева виглядають дятел і кілька зайців, слухаючи, як співає дівчинка. Видно, що пісенька їм сподобалася. Дятел слідкує за деревами, весь день працює, і про це також співає пісеньку. Адже в нашому лісі всі звірі музично грамотні, зайці навіть написали ноти на шматку березової кори і прикріпили їх так, щоб усі бачили.

Потім пісеньку співає їжачок, а підспівують йому маленькі їжачки. А пісенька ця схожа на голочки, чи не так?

Світи нам, сонечко, світи,

Виходь із хмари вище!

На сонечку і в їжаків

Ростуть колючки швидше.

На узлісся виходять зайці, білки, вилітають лісові метелики. Вони виконують танок. Спробуйте й ви, діти, потанцювати разом з ними.

Звучить музика, діти виконують ритмічні рухи.

Кружляючи у веселому танку, звірята наспівують пісеньку, прохають сонечко посвітити:

Світи нам, сонце, як і ти,

Ми встали на світанку.

Високо, пісенько, лети,

Щоб було чути зранку.

Раптом на узліссі з'являється, як ви гадаєте, хто? (звучать важкі акорди у нижньому регістрі). Правильно, це Ведмідь - його привів Дятел, щоб ознайомити з новою піснею. Коли Ведмідь з'явився, мешканці лісу злякалися і почали ховатися одне за одного. Але, помітивши, що в нього настрій миролюбний, усі поступово заспокоїлися.

Як ви гадаєте, діти, чи може Ведмідь проспівати пісеньку?

Може, але це буде для нього важко.

Справді, це важко для Ведмедя, але він дуже старається:

Світи нам, сонечко! Люблю,

Коли від тебе світло.

Під сонцем легко я ловлю

У чистій річці рибку.

Потім у лісі починається концерт, на узлісся вистрибують оркестранти лісового ансамблю "Тритон", виходить диригент - Райка. Спочатку танцюють метелики, потім усі інші. Діти, спробуйте й ви потанцювати під музику.

Концерт закінчено, мешканці лісу відпочивають. Прислухаємося: про що ж співає Журавлиха маленькому Журавленяті?

Світи нам, сонечко, світи,

І доки ти нам світиш,

Не поспішають всі птахи

В чужі краї летіти.

І навіть Райка, замислившись, помічає, що жаби іноді також: люблять погрітися на сонечку.

Сподобалася вам казка, діти?. А ви помітили, що вона не проста, а яка?. Правильно, музична. Бачите, як цікаво буває: дівчинка принесла в ліс пісеньку; потім вона пішла, а пісенька залишилася, і кожен співає її на свій лад.

З дитячою оперою "Пісенька в лісі" першокласники ознайомлюються не тільки у процесі слухання музики, а й під час виконання музично-ритмічних рухів, елементів танцю. Оскільки наведений фрагмент уроку використано на початковому етапі навчання, діти ще не аналізують музики. Але матеріал опери готує їх до подальшої аналітичної роботи. Так, надалі, пояснюючи поняття "тембр", доцільно згадати сюжет і музику цієї казки, показавши дітям, що мешканці лісу виконували пісеньку по-різному. Під час пояснення поняття "регістр" також можна згадати й порівняти музику, що зображує їжачка і Ведмедя.

Розповідаючи пізніше про характерні особливості різних танців, є рація виконати музику, яка звучала на лісовому концерті й допомогти школярам визначити, що танок Першого метелика дуже витончений, нагадує менует, а танок Другого метелика, схожий на вальс. Веселий танець, що йде за ним, - полька. Його можна впізнати за дводольним розміром і завзятою мелодією, яка начебто стрибає [9, 172].

В опері "Пісенька в лісі" немає складного сюжетного розвитку. Це звичайна лісова замальовка, добра казка про природу і гарну пісеньку.

2.2.2 "Казка про веселого Метелика"

На уроках музики в молодших класах можна використати матеріал не тільки дитячих опер і музичних казок, а й дитячих балетів, зокрема "Казки про веселого Метелика" (музика К. М'яскова, лібрето Л. Бондаренка) під час вивчення в першому класі теми "Твої улюблені герої".

Діти, сьогодні до нас у гості прийшли герої "Казки про веселого Метелика", яку створила відома українська письменниця Наталя Львівна Забіла. Може, хтось із вас читав цю казку?. Давайте разом згадаємо її зміст (у ході бесіди вчитель вивішує на дошці малюнки, на яких зображено персонажів казки).

Літнього ранку на узліссі бджілки й мурашки роблять зарядку, тільки Метелик спить. Усі, крім нього, пішли в ліс працювати - адже незабаром осінь, а за нею й зима. Прокинувшись і не побачивши нікого навкруги, Метелик також полетів до лісу й почав танцювати, та так, що комахи, які проходили й пролітали поблизу, зупинялися, дивлячись на нього. Йому це дуже подобалося, і він ще жвавіше продовжував танцювати.

Але незабаром усі розійшлися - адже треба працювати. А Метелик не зрозумів, чому ніхто на нього не дивиться, образився й заплакав. Сорока, дізнавшись, у чому справа, порадила йому полетіти до мудрої Старої Бджоли, може, вона допоможе. Полетіли до неї разом. Бджола відразу зрозуміла, чому засумував Метелик, і вирішила йому допомогти. Головне, не можна бути таким безтурботним, коли всі навкруги працюють. Стара Бджола попросила бджілок зібрати мед з квітів, і Метелик почав їм допомагати. Він захопився цією справою, і настрій його поліпшився. Тепер Метелик зрозумів, чому лісові мешканці перестали звертати на нього увагу, адже він, на відміну від інших, нікому не приносив користі.

Радіє не тільки Сорока, що допомогла Метеликові, а й Стара Бджола. Нарешті, роботу закінчено, і всі повертаються у свої хатинки. Увечері з нагоди успішного трудового дня в лісі відбувся веселий бал.

Діти, охарактеризуйте, будь ласка, героїв цієї казки.

Метелик - самозакоханий, весь час чепуриться.

Бджілки - легкі, веселі, працьовиті.

Мурашки - також працьовиті, серйозні.

Сорока - добра, адже вона допомогла Метеликові.

Крім цих персонажів, у казці ще є Ведмідь, який.

Любить поласуватися медом, він веселий та добрий.

Є ще світлячки, легкі й різнокольорові.

Діти, а хто з героїв цієї казки вам подобається?

Усі! Метелик теж хороший, просто він не відразу зрозумів, що треба працювати, і трохи лінувався. Але потім він усе зрозумів.

Діти, ми з вами згаданій зміст казки, але вона не проста, а музична. Український композитор К М'ясков створив твір, який артисти виконують на сцені. Але в цьому спектаклі не співають, а тільки танцюють. Хто знає, як називається такий твір?. Правильно, балет.

Зараз ми послухаємо кілька номерів з цього балету - цікаво, чи зможете ви впізнати, хто виходить на сцену під цю музику? Хто впізнає, спробуйте показати це певними рухами.

Для прослухування рекомендуємо такі фрагменти балету:

"Вихід маленької Мурашки" - музика звучить неголосно, легко, уривчасто, на високих звуках.

"Зарядка" - музика чітка, ритмічна, бадьора.

"Вихід і танець бджілок" - неначе бджілки кружляють, перелітаючи з однієї квітки на іншу. Чути, як вони дзижчать.

"Мурашки йдуть до лісу" - це марш, і чути, що він мурашковий: високі, уривчасті звуки, але характер чіткий, енергійний (мурашки сповнені ентузіазму).

"Вихід і танець Метелика" - це вальс, легкий, витончений. Метелик пурхає, кружляє. Музика танцю часто змінюється, отже, Метелик робить різні рухи.

"Танець мурашок і бджілок" - це полька, весела й красива.

Характеризуючи фрагменти балету, слід звернути увагу й на зображальні особливості музики, адже четверта чверть є своєрідним підсумком першого класу, і буде логічним узагальнити зміст попередніх тем.

2.2.3 "Зима і Весна"

На уроках за темою "Музика й дитячий театр" доцільно ознайомити четвертокласників і з фантастичною оперою М. Лисенка "Зима і Весна" (лібрето Дніпрової Чайки). Варто нагадати дітям матеріал, який вони вивчали в другому класі, про старовинні календарні обряди, звичаї, пісні. Учні згадують, що в давнину східні слов'яни наділяли явища природи людськими рисами. Головні дійові особи опери - Осінь, Мороз, Метелиця, Зима, Вітер, Весна. Автори твору розкривають слухачам їхні взаємини, показують зміну пір року: спочатку Мороз виганяє Осінь, і приходить Зима з колядниками, щедрівниками, Метелицею. З часом настає Масниця, а незабаром день Явдохи, і до людей приходить Весна.

На уроках музики бажано послухати окремі фрагменти цієї опери-казки. Можна розучити колядку з першої дії:

Увагу школярів слід звернути на те, з якою любов'ю ставилися люди до природи, передаючи свої почуття в пісні:

Нумо, нумо, збираймося, Весна, весна прийшла,

У таночок сплітаймося, Всім щастя принесла!

Ми пісеньку заспіваймо, Хай кожен заспіває,

Славну Зиму закликаймо. Бо Весна усіх єднає!

У завершальному хорі, який слухають діти, народ прославляє весну.

Учитель допомагає дітям з'ясувати, що цей твір трохи схожий на оперу-казку М. Римського-Корсакова "Снігуронька", в якій також відображено зміну пір року, старовинні календарні обряди.

Отже, сюжети й музичний матеріал дитячих казкових спектаклів допоможуть учителеві збагатити й урізноманітнити уроки музики.

2.3 Народна й авторська казка в різних видах музичної діяльності

До жанру казки зверталося багато письменників, композиторів, убачаючи в ньому невичерпні можливості для творчості. Джерелами для них були оригінальні й самобутні народні казкові образи й сюжети. Казки різних народів світу, а також авторські доцільно використовувати на різних етапах уроків музики: у процесі хорових співів, слухання музики, ознайомлення з музичною грамотою.

Ось такі казкові сюжети, які можуть бути використані на уроках музики в початкових класах [9, 178].

Казкові образи в музиці Е. Ґріґа і П. Чайковського

Велику роль в естетичному вихованні учнів з використанням казкових сюжетів відіграє слухання музики. Наводимо фрагменти бесіди про казкові образи у фортепіанних творах Е. Ґріґа і П. Чайковського.

Біля скелястих берегів холодного Північного моря розташована країна Норвегія. Сміливі й мужні люди живуть у Норвегії, адже їм доводиться боротися з бурями, вітрами, штормами на морі. Норвезький народ створив багато казок, легенд. Вважають, що в горах і скелях живуть незвичайні істоти: тролі, кобольди, гноми, ельфи. Є серед них добрі, є й злі. Звуками музики чудово розповів про казки своєї країни великий норвезький композитор Едвард Ґріг.