Креативні методи навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра психології і педагогіки

Реферат з дисципліни «Педагогіка вищої школи»

На тему “Креативні методи навчання” (№ 46)

Павлова Юлія

ІЕЕ, гр. ОН-71

Київ 2012

ЗМІСТ

Вступ

Доцільність та актуальність креативних методів навчання

Аргументи застосування креативних методів

Головна ідея, фактори та аксіоми креативного навчання

Класифікація креативних методів навчання

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі становлення національної системи освіти і збагачення її новим змістом особливо актуальна проблема використання в дидактичному процесі креативних методів або розвивального навчання студентів

З метою формування особистості студента в навчальному процесі сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання такими прийомами та способами, які сприяли б формуванню в суб'єктів навчання мотивації, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й емоційного захоплення в навчально-пізнавальній діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь.

Доцільність та актуальність креативних методів навчання

У дидактиці прийнятне визначення метода навчання, як певного способу цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.

Методом навчання ще називають спосіб упорядкованої взаємозв'язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку навчаємих в процесі навчання

Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння навчаємими певного змісту навчального матеріалу.

Щодо поняття креативності. З латини creatio - створення, творчість, новаторська діяльність. Термін є синонімом до слова творчість, однак має й розбіжності.

Творчість ми розглядаємо як діяльність людини, спрямовану на створення певних цінностей, а креативність як поняття актуалізує нестандартність у виявленні творчого потенціалу [1].

Розвиток креативного мислення учнів залежить від їхніх естетичних смаків, інтелектуального потенціалу, що почасти закладено в людині природою. Креативність формується зовнішніми факторами, але навчити учнів мислити не стереотипними, клішованими формулами, а індивідуально, нестандартно, цілком можливо. Для цього варто організувати роботу як із готовими текстами, так і з написання власних висловлень на нестандартні теми.

Креативне навчання є не що інше як навчання творчості, і саме воно є також творчою діяльністю.

Поступово набуває актуальності:

Всебічний розвиток особистості студента, виховання критично мислячого інтелектуала, здатного гармонійно облаштовувати свої відносини з природою та соціумом; забезпечення продуктивності відтворення інформації, а також розвитку творчого мислення завдяки підвищенню змістовності й структурованості інформації, якісній зміні мотиваційної компоненти навчання;

Досягнення у процесі навчально-пізнавальної діяльності низки результатів, серед яких: завершення на певному етапі соціалізації особистості (студента), що навчається; постійне ефективне стимулювання інтелектуального розвитку, потреби в активній, цілеспрямованій самоосвіті, формування відповідних психологічних властивостей особистості;

Забезпечення фундаментальної освіти, яка стає інструментом досягнення наукової компетентності, орієнтується на виявлення зв'язків між різноманітними процесами та явищами;

Трансформація традиційної системи взаємин викладач-студент, зміна ролі викладача, який має виконувати роль наставника. Важливою умовою ефективного впровадження новітніх технологій є здатність викладачів, на яких покладається це завдання, змінити акценти в методиці викладання, їх готовність до видів діяльності, що базуються на нових засадах. Адже від психологічної готовності викладача прийняти “нове”, сприйняти його і бути переконаним у правильності обраного шляху значною мірою залежатиме успіх педагогічної діяльності [2].

Аргументи застосування креативних методів

Порівняння наступних аргументів допоможе з'ясувати, як слід підбирати та застосовувати креативні методи, щоб вони справді дали позитивний результат:

* в основі креативних методів - залучення учасників навчання до діяльності; доведено, що людина найбільше вчиться і запам'ятовує у процесі своєї діяльності;

* громадська діяльність рідко є самостійною діяльністю, найчастіше вона відбувається в групі; креативні методи надають можливість такого групового навчання; креативний навчання

* учасники навчання приходять на заняття з величезним багажем практичного досвіду; креативні методи дають змогу викладачеві і групі використовувати цей досвід;

* навчання повинно підготувати його учасників до вирішення завдань, які можуть з'явитися поза стінами навчального приміщення; креативні методи значно краще, ніж традиційні методи викладання, готують до самостійного розв'язання проблем;

* кожен з учасників навчальної групи вирізняється своєрідним стилем навчання; креативні методи дають можливість індивідуального підходу до кожного стилю та кожної особи зокрема, використання цих відмінностей сприяє збільшенню потенціалу всієї групи;

* традиційні методи навчання звертаються до людей-слухачів як до істот, які думають, а людина не лише думає, але й відчуває, діє, приймає рішення; інтерактивні методи намагаються звернутися до всіх форм діяльності людини та залучити їх до процесу навчання;

* навчання означає проведення змін; людина, котра вчиться, повинна в результаті навчання змінити щось в собі; креативні методи допомагають набувати таких змін та отримати згоду на зміни;

* результативність навчання значною мірою залежить від ступеня інтеграції групи;

* люди навчаються краще, коли можуть контролювати рівень, процес та темп здобуття знань; креативні методи залучають кожного із учасників до створення навчання, а також до контролювання навчання;

* навчання дає найкращі результати тоді, коли найменш відірване від попереднього досвіду та щоденної практики; креативні методи допомагають наблизити процес навчання до конкретного досвіду групи;

* найбільшим ворогом результативного навчання є пасивність та апатія учасників; креативні методи є запереченням пасивності, оскільки допомагають учасникам вирішувати їхні власні проблеми та визначити власні потреби;

* креативні методи передбачають значну гнучкість, основне в них - результат, а не реалізація попередньо визначеного дидактичного плану;

Всі ці аргументи не спрямовані проти традиційних методів навчання, лекції, доповіді, читання літератури завжди залишаться важливим елементом доброго навчання.

Добре мати комплект методів разом із підбіркою матеріалів в своєму архіві педагога - організатора навчань, тренера, експерта. Інколи такі готові матеріали стають дуже потрібними в організації наступних навчань. Однак слід пам'ятати, що кожне заняття відрізняється від інших, кожна група є іншою, різними є також її потреби. Зважаючи на це, кожного разу навчальні методи слід пристосовувати до потреб групи [3].

Головна ідея, фактори та аксіоми креативного навчання

Із метою забезпечення креативного розвитку особистості учня під час навчального процесу сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання креативними прийомами та способами, які б були орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів, сприяли б формуванню в суб'єктів навчання мотивації, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й екологічної свідомості в навчально-пізнавальній діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та частковопрофесійних знань, навичок та вмінь [2, 4].

Аксіоми креативного навчання

Великого значення набуває особистість педагога. Він повинен бути яскравою, талановитою, творчою особистістю. Саме креативний педагог може навчити креативності іншого.

Головним фактором креативного навчання є ініціатива учнів. Учень тут уже перестає бути об'єктом впливу і стає повноправним суб'єктом спілкування. Він несе відповідальність за свою роботу у такій самій мірі, як вчитель -- за свою.

Креативне навчання є не що інше як навчання творчості, і саме воно є також творчою діяльністю.

Головним фактором креативного навчання є ініціатива учнів. Учень тут уже перестає бути об'єктом впливу і стає повноправним суб'єктом спілкування. Він несе відповідальність за свою роботу у такій самій мірі, як вчитель -- за свою.

Великого значення набуває особистість педагога. Він повинен бути яскравою, талановитою,творчою особистістю. Саме творчий педагог може навчити творчості іншого.

Головним показником інновації є прогресивне начало в розвитку школи чи вузу у порівнянні з усталеними традиціями і масовою практикою.

Інновації в системі освіти пов'язані з внесенням змін в цілі, зміст, методи і технології, форми організації і систему управління , в стилі педагогічної діяльності і організацію навчально-пізнавального процесу , в систему контролю і оцінки рівня освіти , в навчально-методичне забезпечення , в систему фінансування , в систему виховної роботи , в навчальний план і навчальні програми , в діяльність вчителя і учня .

Результати наукових досліджень і педагогічний досвід сучасних педагогів та науковців дають змогу стверджувати, що використання креативних методів навчання має низку суттєвих переваг перед традиційними методами в контексті формування в учнів загальнолюдських цінностей (Е.Арванітопуло, Л.Байдурова, І.Зимня, І.Мудрицька, А.Муратов, Е.Полат, Т.Полилова, Т.Шапошникова та ін.). Ці переваги полягають у такому: по-перше, в умовах ще наявної в нас класно-урочної системи занять вони найлегше вписуються в навчальний процес, не зачіпаючи змісту навчання, визначеного освітнім стандартом для базового рівня. По-друге, педагогічні методи навчання гуманістичні не лише за своєю філософською й психологічною суттю, але й у суто духовному, моральному аспекті, забезпечують не лише успішне оволодіння навчальним матеріалом, що вивчається, усіма учнями, але й інтелектуальне й духовне формування, виховання й розвиток студентів (учнів).

Я цілком згодна з академіком Л.Боголюбовим, який вважає, що перед суспільством і навчальним закладом стоїть завдання повного розвитку особистості, а не всебічного, як це було раніше [5, с. 37].

Особистість учня дійсно унікальна, і те, що дається з легкістю одним, надто важко досягається іншими; отже, з точки зору схоластичного підходу до розвитку особистості правильніше говорити про повний розвиток особистості. Дуже точно розкриваються потенційні можливості, які містяться в застосуванні креативних методів, у словах відомого педагога Г.Песталоцці: „Мої учні будуть узнавати нове не від мене; вони відкриватимуть нове самі. Моє головне завдання - допомогти їм розкритися, розвинути власні ідеї” [6, с. 45].

Ґрунтуючись на гуманістичній та діяльнісній парадигмі й ураховуючи здобутки сучасної педагогічної теорії й методики професійної освіти, я в якості завдань цієї статті взяла проблеми використання саме тих продуктивних методів навчання, які пов'язані з креативною складовою діяльності того, кого навчають.

Класифікація креативних методів навчання

Метод навчання є досить складним утворенням, має багато сторін, за кожною з яких методи можна групувати в системи. На цій підставі створюються класифікації методів. Класифікація методів навчання - це впорядкована за певною ознакою їх система. Дидактами розроблено десятки класифікацій методів навчання.

У сучасних умовах реформування загальної середньої освіти, переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій, пошуки нових підходів до визначення системи методів та їх класифікації продовжуються. Досить цікавою, на мій погляд, є класифікація методів продуктивного навчання, запропонована російським дидактом А. В. Хуторським. В основу класифікації автор поклав види освітньої діяльності, які дозволяють учням: 1) пізнавати навколишній світ (когнітивна), 2) створювати при цьому освітню продукцію (креативна), 3) організовувати освітній процес (оргдіяльнісна). Тому класифікація включає три групи методів, які забезпечують продуктивну особистісно орієнтовану освіту:

Когнітивні методи навчання (методи навчального пізнання):

методи емпатії (вживання), смислового бачення, образного бачення, символічного бачення, евристичних запитань, порівняння, евристичного спостереження, фактів, дослідження, конструювання понять, конструювання правил, гіпотез, прогнозування, помилок, конструювання теорій.

Креативні методи навчання (методи зорієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів) - придумування, "Якби...", образної картини, гіперболізації, аглютинації, "мозковий штурм", сінектики, морфологічного ящика, інверсії.

Методи організації учіння (поділяються на методи учнів, учителів і керівників освіти). Методи учнів - це метод навчального цілепокладання, учнівського планування, створення учнівських освітніх програм, нормотворчості, самоорганізації навчання, взаємонавчання, рецензій, контролю, рефлексії, самооцінки.

Наявність різних класифікацій методів засвідчує, що метод навчання є багатовимірним утворенням, виконує різні функції (навчальну, розвивальну, виховну, спонукальну, контрольно-коригуючу). Тому його можна розглядати з різних точок зору. Це й спонукає багатьох дослідників відмовитися від штучного відокремлення методів у групи і перейти до простого перерахування, розкриття суті і особливостей застосування в різних умовах навчання.

Ознайомимося з наступними методами навчання та висловити власну думку стосовно доцільності використання таких методів у навчальному процесі.

Креативні методи навчання орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів. Пізнання при цьому можливе, але воно відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності учня. Головним результатом є отримання нового продукту.

До креативних методів належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними: метод «мозкового штурму», метод емпатії, педагогічні методи учня, що виконує роль учителя, тощо

Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, які мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на виконанні алгоритмічних приписів та інструкцій (методи синектики, «морфологічного аналізу»). Їх мета -- побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції.

Наступний вид креативних методів -- метод евристики, тобто прийоми, які дозволяють учням вирішувати завдання шляхом «наведення» на можливі правильні їх рішення та скорочення варіантів таких рішень.

Розглянемо деякі з методів, що належать до групи креативних методів навчання.

Метод придумування -- це спосіб створення не відомого учням раніш продукту за результатами їх певних розумових дій. Метод реалізується за допомогою таких прийомів:

а) заміщення якості одного об'єкта якостями іншого з метою створення нового об'єкта;

б) пошук властивостей об'єкта в іншому середовищі;

в) зміна елемента об'єкта, що вивчається, та опис властивостей нового об'єкта, який здобуто за результатами цієї зміни.

Метод «Якби...». Учням (студентам) пропонується скласти опис та намалювати малюнок про те, що відбудеться, якщо щось зміниться. Виконання учнями подібних завдань не тільки розвине їх здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти реальність.

Метод гіперболізації. Збільшується чи зменшується об'єкт пізнання, його окремі частини або якості: придумується найдовше слово, найменше число; зображуються інопланетяни з великими головами або маленькими ногами; готується найсолодший чай або дуже солоний огірок. Особливий ефект таким уявленням може надати Книга рекордів Гіннесса, у якій досягнення балансують на межі реальності та фантазії.

Метод аглютинації. Учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальності якості, властивості, частини об'єкта та зобразити, наприклад: гарячий сніг, вершину безодні, обсяг пустоти, солодку сіль, чорне світло тощо.

Метод «мозкового штурму» -- це метод групового розв'язання творчої проблеми або метод комунікативної атаки (А. Ф. Осборн, СІЛА, 1937). Основне завдання методу -- збирання щонайбільшого числа ідей з результатами звільнення учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.

Характерними особливостями методу є:

* спрямованість на активізацію творчої думки учнів;

* використання засобів, які знижують критичність та самокритичність особистості завдяки чому зростає її впевненість у собі;

* функціонування на засадах вільного, нічим не обмеженого генерування ідей у групі спеціально відібраних осіб («генераторів ідей»);

* зниження рівня самокритичності учнів і запобігання витісненню оригінальних ідей у підсвідомість як небезпечних;

* створення умов для появи нових ідей;

* сприяння появі почуття психологічної захищеності.

Для цього використовують низку особливих прийомів, зокрема засоби, що знижують критичність і самокритичність студентів, тим самим підвищуючи його впевненість у собі й механізми його творчого акту.

Метод синектики -- це спосіб стимуляції уяви учнів через поєднання різнорідних елементів (Дж. Гордон, США, 1952), який базується на методі «мозкового штурму», різних за видом аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації тощо.

Характерними особливостями методу є:

* вихід за рамки вузькопрофільних можливостей шляхом залучення до вирішення проблеми спеціалістів з різних галузей (група синектики);

* розширення поля дій, вироблення нових підходів до вирішення проблеми через зіткнення несподіваних думок, незвичайних аналогій (прямих, суб'єктивних, символічних, фантастичних), які розвивають мислення;

* підвищення медитації особистості, що дозволяє гранично зосередитися на об'єкті, створюючи оптимальні умови для активізації інтуїтивного процесу:

Суть методу синектики в тому, щоб зробити невідоме відомим, а звичне - чужим, перетворити невідоме у відоме означає вивчити проблему і звикнути до неї, після цього проробляється зворотна операція - звичне обиться чужим. Це досягається за допомогою чотирьох типів операцій: особистісне уподібнення, пряма аналогія, символічна аналогія та фантастична аналогія.

Метод «морфологічного аналізу», або метод багатовимірних матриць, в основу якого покладено принцип систематичного аналізу (Ф. Цвіклі, Швейцарія, 1942).

У процесі розробки нової ідеї учням необхідно скласти матрицю, у якій слід розкрити повний перелік ознак даної ідеї або завдання (характеристики, процеси, параметри, критерії тощо).

Відбувається процес знаходження нових, несподіваних та оригінальних ідей шляхом складання різноманітних комбінацій відомих та невідомих елементів.

Аналіз ознак та зв'язків, отриманих з різних комбінацій елементів (побудов, процесів, ідей), застосовується як для виявлення проблем, так й для пошуку нових ідей.

Метод інверсії, або звернення, орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних традиційним поглядам та переконанням.

Характерними особливостями цього методу є:

* орієнтація на принцип дуалізму;

* розвиток діалектики мислення учнів;

* вплив на рівень розвитку творчих здібностей.

Коли стереотипні прийоми виявляються марними, застосовуються принципово протилежні альтернативи рішення.

Метод інверсії зорієнтований протилежних на пошук вирішень творчого завдання в нових, несподіваних напрямах, частіше за все традиційним поглядам та переконанням, які присутні в логіці.

Метод інциденту. Цей прийом спрямований на подолання особистісної інерційності й вироблення адекватних способів поводження в напружених стресових ситуаціях, що можуть виникати в майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою. Цей метод відрізняється тим, що застосовується в тих ситуаціях, які характеризуються несприятливими умовами для прийняття рішень: дефіцитом інформації, часу, аварійною обстановкою, тобто чинниками, що призводять до дуже великої напруженості. Ухвалення відповідального рішення в напружених умовах - одна зі складних психологічних проблем підготовки фахівців з інформаційної безпеки.Метод інциденту використовується для того, щоб перебороти підвищену інерційність психіки майбутніх фахівців і сформувати в них навички приймати оптимальні рішення без емоційної напруженості.

Метод гіперболізації. Збільшується чи зменшується об'єкт пізнання, його окремі частини або якості. креативний навчання творчий

Емпатія у рішенні творчої задачі розуміється як ототожнення людини з технічним об'єктом, процесом, деякою системою. Коли застосовується метод емпатії, то об'єкту приписують почуття, емоції самої людини: людина ідентифікує мети, функції, можливості, плюси і мінуси, наприклад машини, зі своїми власними. Людина як би зливається з об'єктом, об'єкту приписується поводження, що можливо у фантастичному варіанті.

Основна мета кейсового методу - навчити на прикладі конкретної ситуації (кейса) груповому аналізу проблеми і самостійному прийняттю рішень [7, 8].

Висновки

Креативні методи навчання орієнтовані на створеннями майбутніми фахівцями нових освітніх продуктів. Умовно креативні методи навчання можна поділити на методи інтуїтивного характеру («мозковий штурм», метод емпатії та ін.), методи навчання, що базуються на виконанні алгоритмічних приписів та інструкцій (методи синектики, «морфологічного аналізу» та ін.) та методи евристики (методи «наведення» на можливі правильні рішення завдань та скорочення варіантів їх вирішення). При виборі таких методів навчання необхідно враховувати чинники, які пов'язані з реалізацією поставлених цілей і завдань заняття, їх відповідністю до специфіки навчального предмета, змісту й обраних форм організації навчання.

Представлені вище креативні методи навчання - це тільки мала частина розв'язуваного комплексного завдання побудови цілісної системи використовуваних продуктивних методів навчання. У майбутньому потребують детального розгляду такі методи навчання, які пов'язані з чуттєво-пізнавальною діяльністю того, кого навчають, і методи організації діяльності майбутніх фахівців у галузі захисту інформації.

Список використаної літератури

Краткий психологический словарь. // Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат. - 1985. - 431 с.

Сидорчук Т. А. Система творческих заданий как средство креативности на начальном этапе становления личности: Автореф. Дис. … канд. пед. наук. - М., 1998. - 21 с.

Харцій О. М. Значення креативності в освіті

Булка Н. І. Креативність і соціальна компетентність // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 10. - С. 46-49.

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Под ред. Е.С. Полат. - М.: Изд. Центр „Академия”, 2000. - 272 с.

Neel Josef. Sketch of a Plan and method of Education. - N. Y., 1969. - 219 р.

За матеріалами Методичний порадник: форми і методи навчання / Б.О.Житник. - Харків, 2005. - С. 106-108.

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Под ред. Е.С. Полат. - М.: Изд. Центр „Академия”, 2000. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru