Формування трудових умінь і навичок у дітей дошкільного віку

Проблема формування трудових умінь і навичок у дітей дошкільного віку у психолого-педагогічній літературі. Особливості проведення різних видів праці та форм організації праці дітей. Значення трудового виховання. Взаємозв’язок сім’ї і дитячого садка.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.05.2015
Размер файла 239,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Велике значення у розвитку дитини має трудове виховання. Воно починається з дошкільного віку, і є одним із найважливіших завдань виховання підростаючого покоління, яке будується в сучасній Україні. Особливе значення цього підкреслюється Конституцією України (1996 р.) Національною Доктриною розвитку освіти в Україні.

Темою мого дослідження є використання різних методів для збагачення трудового досвіду дітей. Ця тема є актуальною в той час, коли відшукуються нові підходи до навчання та виховання дітей. Але якщо педагог не буде збагачений знанням з педагогіки, з історії світової педагогіки та невміння оцінити нові ідеї інших педагогів новаторів, то виховання може не дати бажаних результатів.

Метою дослідження стало підвищення якості виховання на основі активної трудової діяльності гри, використанні різних методів та прийомів, збагачення практичного досвіду дошкільників.

Об'єктом дослідження є трудовий розвиток дитини. Трудове виховання є одним з важливих засобів всебічного і гармонійного розвитку дитячої особистості.

Предметом дослідження є формування трудових умінь і навичок у дітей.

«Весь український дитячий садок має бути пройнятий національним духом нашого народу. Садки ширяться по всій Україні, закладаючи нові головні основи для нового виховання, яке дасть українському народу свідомих, чесних робітників, що виконують, збудують йому і долю і волю» - так говорила Софія Русова про мету виховання в національному дитячому садку.

На сучасному етапі особливо велике значення має залучення дітей до трудової діяльності з дошкільного віку, в умовах дошкільного закладу і сім'ї. Дитина набуває в цей час перші уявлення про працю дорослих, у неї формуються перші навички і вміння в праці, виникає любов і бажання працювати, а часом - звичка і потреба в праці.

Проблема трудового виховання особливо гостро постала в наші дні, коли духовні цінності все далі і далі відтісняються на задній план, коли панує бажання легко заробити гроші. На жаль, не всім це вдається легко… Чому саме молодь не хоче працювати? Тому що не любить і не вміє працювати, тому що немає наполегливості і вміння переборювати труднощі. А майбутнє наше залежить від нашої терплячості та наполегливості, вміння працювати на совість.
Творчо використовуючи багату спадщину нашого українського народу, можна добитись чудових результатів у вихованні дітей, трудових умінь і навичок.
Видатний педагог А.С.Макаренко розробив цілу систему трудового виховання в сім'ї. Він вважав що особливо важливою умовою для цього є участь дитини в господарських справах. У праці виховується чесність, дбайливість, колективізм, дитина привчається рахуватися з інтересами інших людей. Праця розвиває відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу, привчає поважати буденну, хоч і не завжди цікаву, але необхідну домашню роботу, цінувати й поважати працю старших.
Велику увагу трудовому навчанню дітей приділяв і В.О.Сухомлинський. «Трудове виховання, - зазначав він, - це, образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко, прекрасно».

Методи і прийоми, які використала під час роботи це - заняття, екскурсії, бесіди, анкетування, та тестування. Саме завдяки прийомам і методам я визначила уміння та навички дітей у різних видах діяльності. Завдання які я поставила перед собою:

1). Виховати любов до праці, підвищити якості виховання дітей дошкільного віку, удосконалити процес формування трудових умінь і навичок.

2). Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.

3) Формування у дітей системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення..

4) Формування досвіду суспільно-корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.

1. Теоретичні засади виховання трудових умінь і навичок у дітей дошкільного віку

Дослідження питань трудового виховання, в останні десятиріччя і на сучасному етапі спрямовані на вивчення закономірностей побудови педагогічного процесу, з метою цілісного впливу на трудовий розвиток дітей, формування їх систематичних знань про працю дорослих, залучення дітей до безпосередньої дитячої діяльності, встановлення взаємозв'язку різних засобів трудового виховання, визначення місця трудової діяльності дітей в умовах нових підходів до організації навчально-виховної роботи з дошкільниками.

За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу виховання підростаючих поколінь. Споконвічно перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбутньої трудової діяльності. Трудове виховання притаманне всім історичним формаціям, воно є найдавнішою формою виховання. Вже античні мислителі наголошували на необхідності виховання людини самостійної, здатної до життєвого самовизначення. Водночас класовий характер освіти і виховання не передбачав використання фізичної праці у школах.

До проблеми виховання дітей у процесі праці зверталися автори перших утопічних систем оновлення суспільства шляхом виховання. Зокрема, Т. Мор рекомендував маленьких дітей знайомити з працею людей і спонукати їх до посильної участі в трудових процесах.

На думку Ж. - Ж. Руссо, дитину, яка фізично зміцніла і навчилася самостійно орієнтуватися в навколишньому середовищі, слід залучати до фізичної праці оволодіння трудовими навичками - необхідна умова забезпечення молодій людині власного кусня хліба, а відтак - незалежності і свободи.

Послідовник Руссо Й. - Г. Песталоцці не лише теоретично, а й практично доклав багато зусиль до того, щоб поєднавши навчання з фізичною працею, виховувати дітей для чесного життя. Він вперше в історії педагогіки пов'язав мотивацію праці з природою дитини, обґрунтував роль праці як частини педагогічної системи. Песталоцці наголошував, що завдяки поєднанню навчання і фізичної праці діти виходять у життя морально загартованими, здатними до самостійного визначення.

Значна кількість теорій трудового виховання виникає із розвитком буржуазії. Засновник філантропізму німецький педагог Й. Базедов вважав за необхідне вводити у школах заняття праці, диференціюючи їх відповідно до соціального становища сімей учнів.

Особливу увагу питанням трудового виховання приділяв Георг Кершенштейнер (1854 - 1932), автор німецької трудової школи, який пов'язував виховання громадянина з оволодінням професією. Він запропонував створювати, крім народних, додаткові школи, які мали забезпечувати професійно-технічне навчання і формувати навички виконання громадянських обов'язків.

Ідея праці як засобу всебічного розвитку людини розроблена в педагогічній теорії К. Ушинського. Їй присвячена спеціальна робота - «Праця у її психологічному та виховному значенні», в якій обґрунтована необхідність «вільної праці» для розвитку почуття людської гідності. Людина, відірвана від праці, на думку Ушинського, втрачає кращі якості особистості, а батьки, оберігаючи своїх дітей від праці, розбещують і роблять їх нещасними.

Дитяча праця, на думку С. Русової, є основою виховання. Зокрема, ручна праця повинна забезпечити творчу активність дітей, задоволення від результату. А старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущості праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов'язку.

На важливості трудового виховання як засобу всебічного розвитку дитини наголошувалося на з'їздах з дошкільного виховання. У 1919 р. на першому з'їзді ,було визначено види дитячої праці і вимоги до її організації. Другий з'їзд (1921) звернув увагу на зв'язок праці і гри. На основі його рішень у центральному дитячому садку Першої дослідної станції з дошкільного виховання, яка була експериментальним майданчиком для досліджень проблем дошкільної освіти, було введено само-обслуговуючу, ручну та суспільну працю, необхідну для всіх.

У 20 - 30-ті роки теоретики і практики дискутували питання про те, що є головним у вихованні дитини: праця чи гра. У процесі дискусії дійшли висновку, що всі види діяльності дитини не повинні протиставлятися один одному: граючи, дитина трудиться, а працюючи, грається. Відтак, у 50 - 60-ті р.р. питання трудового виховання були відображені і в програмних документах дошкільних закладів, і в наукових дослідженнях (О. Усова, Л. Порембська, Я. Неверович та ін.).

Сучасні українські дослідники проблеми трудового виховання (З. Борисова, В. Павленчик, Г. Бєлєнька, М. Машовець) вивчають питання виховного значення праці дітей у дитячому садку і сім'ї.

До актуальних проблем трудового виховання в нових соціально-економічних умовах належить виховання у дітей основ економічної грамотності, здатності сприймати і використовувати економічну інформацію, відбір видів праці, які найбільше цікавлять дітей у зв'язку з модернізацією економіки; підвищення педагогічної компетенції батьків у питаннях організації дитячої праці в умовах родинного виховання.

1.1 Значення та завдання трудового виховання дітей дошкільного віку

Людина перетворює світ за допомогою праці - фізичної, інтелектуальної діяльності, спрямованої на задоволення матеріальних і духовних її потреб. Праця виконує практично (створення матеріальних, духовних цінностей, соціально-побутових умов життя і діяльності людини), розвивальну (розвиток особистості в процесі активного включення людини у трудовий процес) і виховну (формування суспільно і особистісно-цінних якостей людини, її морально-естетичного ставлення до життя і діяльності) функції. Виховна функція праці реалізується в процесі трудового виховання дітей дошкільного віку.

Трудове виховання - цілеспрямований процес формування у дітей стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю. Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль дитини сприяє самоусвідомленню дитини, всиляє її впевненість у собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності.

Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань:

1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.

2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.

3. Формування досвіду суспільно-корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.

Вирішення цих завдань відбувається у процесі загальноосвітньої підготовки, трудового навчання, різноманітної за змістом і формою трудової діяльності. Для того щоб праця стала засобом виховання, вона повинна бути змістовною, мати особистісну і суспільно корисну значущість, чітку організацію. Процес праці слід будувати на моральних засадах (мета, процес, результат). Моральна сутність її виявляється не лише в бажанні трудитися, діяти творчо, домагатися значущого для себе та інших результату, а й колективному характері трудової діяльності, що вимагає узгодження мети і дій її учасників, взаєморозуміння і допомоги.

З догляду на особливості розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють завдання трудового виховання, пов'язані з формуванням і розвитком мотиваційної сфери, навичок трудової діяльності,встановлення особистості. У реальній педагогічній практиці воно покликане забезпечити:

1. Виховання інтересу до праці дорослих, бережливого ставлення до їх результатів, поваги до людини-трудівника. Праця є особливим видом діяльності, спрямованим на створення суспільно значущих результатів. Ознайомлюючись із працею дорослих, дитина бачить трудовий процес, його конкретні результати, пізнає їх роль у задоволенні потреб людини. Спираючись на емоції дітей, бажання брати участь у житті і діяльності дорослих, вихователь роз'яснює, що саме працею дорослих створені всі блага, які їх оточують, наголошуючи, що сенс праці полягає у створенні необхідних для людини благ і розвитку самої людини. Якщо праця не зорієнтована на конкретний результат, не створює необхідних суспільству, людям цінностей, то вона і не має суспільного значення.

2. Формування навичок трудової діяльності. Вже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступивши до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результат, підібрати необхідні засоби і предмети праці, здійснювати цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми. Спершу діти мають опанувати прості трудові уміння, а згодом - цілісні трудові процеси. Оволодіння трудовими навичками розширює можливості дітей щодо участі у простих трудових процесах вдома, дитячому садку, виховує самостійність, ініціативу, впевненість у своїх силах. Постійна участь у різних видах праці формує вміння і звичку працювати регулярно, переборювати труднощі, виховує організованість, самостійність, вольові якості особистості. Організовуючи трудову діяльність дітей дошкільного віку, педагог має бути особливо уважним до їх індивідуальних особливостей.

3. Виховання особистості дитини у процесі її трудової діяльності. Це група завдань передбачає виховання відповідальності, ініціативи і витримки. Без них не можливе формування основ працелюбства. Педагоги, батьки мають зважати, що організм, психіка дошкільника швидко втомлюються від одноманітної, складної роботи, і регулювати обсяг і тривалість конкретних робіт, чергуючи елементи статичного і динамічного навантаження. Оптимізація трудових зусиль дітей вбереже їх від розчарувань, непомітної втоми, що є важливими передумовами їх позитивного ставлення до праці.

Ш Результативність, яка сприяє вихованню цілеспрямованості, звички доводити почату справу до кінця, адже планування майбутнього результату спонукають дитину серйозно ставитися до роботи.

Ш Творчий характер, що розвиває налаштованість дитини на пошук, удосконалення своєї праці і себе в праці, немає нетворчої праці, оскільки за будь-яких обставин дитина має змогу зробити щось по-новому, не так, як завжди, знайти нові форми взаємодії з однолітками.

Будучи спрямованим на особистісний розвиток дитини трудове виховання дітей дошкільного віку пов'язане з фізичним, моральним, розумовим вихованням. Конкретні його завдання, форми організації трудової діяльності дітей зумовлений як виховними можливостями праці, так і віковими особливостями дошкільників.

1.2 Взаємозв'язок сім'ї і дитячого садка з питань трудового виховання

Трудове виховання дітей у дошкільному закладі не повинно здійснюватися окремо від сімейного виховання. В сім'ї є позитивні умови для формування у дітей працелюбності, це перш за все наочність і доступність різнобічної домашньої праці, що постійно здійснюється на очах дитини, вона відчуває результати цієї праці, можливість для дитини систематично приймати участь в праці,працювати разом з дорослими. При спільній праці разом із старшими членами сім'ї, діти швидше оволодівають трудовими навичками, переймають раціональні прийоми роботи. Праця разом з батьками приносить дитині радість.

Участь у господарсько-побутовій праці дозволяє дитині реально відчувати свою присутність в сім'ї, відчувати себе членом сімейного колективу. Це сприяє вихованню багатьох важливих якостей особистості: турботливість, бережливість, відповідальність.

В сім'ї дитина чує розповіді батьків про свою працю і про працю інших людей. Це розширює уяву дитини про працю дорослих формує інтерес і повагу до неї. Деякі батьки, розуміючи, що дитина дошкільного віку повинна працювати, не уявляють які її можливості, як сформувати у неї трудові навички, як зробити виконання нею трудових доручень систематичними, як з віком повинні змінюватися ці обов'язки, керівництво і контроль зі сторони дорослих. Для того щоб батьки могли відчувати трудове виховання в сім'ї і в дитячому садочку вони повинні добре знати, які завдання трудового виховання ставляться «Програмою виховання в дитячому садку». Знати практику трудового виховання в дошкільному закладі. З цією метою необхідно систематично знайомити батьків з змістом і методами трудового виховання дітей різного віку.

При плануванні роботи з сім'єю по педагогічному освітченню батьків по питаннях трудового виховання дошкільників повинно займати особливе місце. При цьому слід враховувати типові труднощі виховання з якими зустрічаються батьки під час трудового виховання. Це недооцінка важливості трудового виховання починаючи з раннього віку, морального значення праці дитини, як турбота її про члени сім'ї, незнання того, яким по змісту повинна бути праця дитини того чи іншого віку, правильних методів взаємодії дорослих на дитину, відсутності обов'язку, систематичності в виконані дітьми доручень і обов'язків і недооцінка важливості формування емоційного, позитивного відношення до праці.

Для ознайомлення батьків зі змістом і методами трудового виховання дошкільників, можуть бути використані різноманітні форми: збори, консультації, бесіди, лекції, дні відкритих дверей, тематичні стенди, виставки та інше.

Багато дає наочне ознайомлення батьків з постановою трудового виховання в дитячому садку. Так в дні відкритих дверей батьки можуть спостерігати режимні процеси, роботу виховання по формуванню у дітей навичків самостійності, самообслуговування, молодшій групі, в середній і старших групах - колективна праця дітей в природі, прибирання групової кімнати, приготування печива, ремонт книг. Систематичне виконання дитиною п'ятого року життя доручень являється підготовкою до виконання нею постійних обов'язків у старшому дошкільному віці. В цьому віці дитина приймає участь у підтриманні чистоти і порядку в дома, допомагає дорослим в догляді за молодшими братами і сестричками. Тільки при умові систематичного виконання трудових обов'язків можливе формування у старших дошкільників таких якостей, як відповідальність, турботливість.

Трудовому вихованню старшого дошкільника в сім'ї можна присвятити збори батьків. Перед зборами показати їм труд дітей по прибиранню групової кімнати. До зборів, добре оформити стенд, де можна помістити такі статті: «Чому потрібно привчати дітей до праці, про важливість систематичної праці дитини для її різностороннього виховання і підготовки до школи», «Які трудові обов'язки повинні бути у дитини дошкільного віку (перерахувати обов'язки, які можуть виконувати діти старшого дошкільного віку)». Тексти бажано проілюструвати фотографіями, що відображають працю дітей в сім'ї і дитячому садку.

На зборах можна послухати одне-два повідомлення батьків про позитивний досвід трудового виховання в сім'ї. Вихователь допомагає батькам підготувати повідомлення, проаналізувати їх досвід виховання дітей в праці. Вихователь знайомить батьків із завданням трудового виховання старших дошкільників, характеризує трудові навички дітей своєї групи, особливо відмічає тих, хто відрізняється працелюбністю, великою самостійністю, бажанням допомагати іншим. Діти старшого дошкільного віку, як правило володіють навичками самообслуговування і господарсько-побутової праці. Основною формою організації їх праці являються постійні обов'язки: догляд за своєю одежею, взуттям, прибиранням постелі, прання дрібних речей, пришивання ґудзиків, петель. Вони виконують роботу, що має значення для всіх членів сім'ї: накривають стіл і прибирають зі столу, миють чайний посуд, витирають пилюку.

Враховуючи віковий досвід дітей шостого року життя, їх значення і вміння, при навчанні їх новими вміннями потрібно дуже рідко використовувати показ, давати дітям велику самостійність. Однак контроль дорослого при цьому необхідний. Збільшується вимога до якості виконаної роботи, оцінка її повинна бути доброзичлива і емоційна. Особливе значення має праця старших дошкільників разом з дорослими. Діти завжди прагнуть приймати участь в роботі батьків, і це прагнення потрібно підтримувати. В спільній праці з дорослими дитина переймає в них способи роботи, відношення до неї. Старші дошкільники допомагають батькам прибирати кімнату. Повищують цікавість до праці, розповіді про життя рослин і тварин, ціле направленні спостереження в природі. На прогулянках в ліс, парк можна зібрати різноманітний природний матеріал - шишки, жолуді, які пригодяться для виготовлення поробок. Дуже добре, якщо в сім'ї люблять займатися вишиванням, шиттям. З великим інтересом дитина старшого дошкільного віку займається ручною працею. Час від часу батьки разом з дітьми провіряють іграшки, книжки, порвані ремонтують.

Розширення уявлень дітей старшого дошкільного віку про навколишню дійсність велика здатність про узагальнення, їх особистий досвід прийняття участі у посиленні праці дозволяє розкрити перед дитиною суспільне значення праці, взаємозв'язок людей в праці. Читання художньої літератури також сприяє формуванню уявлень дітей про працю дорослих, виховання поваги до неї. Якщо протягом усього дошкільного дитинства батьки приділяють належну увагу трудовому вихованню дітей, у них формуються трудові навички, емоційно-позитивне відношення до праці.

2. Особливості проведення різних видів праці та форм організації праці дітей

Праця дітей в дитячому садку різноманітна. Це дає змогу підтримувати в них інтерес до діяльності, здійснювати їхнє всебічне виховання.

Самообслуговування спрямоване на догляд за собою(умивання, роздягання,прибирання постелі, підготовка робочого місця,та інше). Виховне значення цього виду трудової діяльності полягає насамперед в її життєвій необхідності. Через те, що дії щоденно повторюються, навички самообслуговування міцно засвоюються дітьми;самообслуговування починає усвідомлюватися як обов'язок.

У молодшому дошкільному віці самообслуговування пов'язане з певними труднощами(недостатній розвиток мускулатури пальців, складність засвоєння послідовності дій, невміння планувати їх), що гальмує процес формування навичок іноді викликає у маляти небажання виконувати необхідні дії. Проте вже в цих дітей вихователь починає розвивати вміння обслуговувати себе, добиваючись акуратності й старанності виконання необхідних дій, самостійності, формує звичку до чистоти і охайності.

У середньому дошкільному віці діти достатньо самостійні в самообслуговуванні, тож цей вид праці стає їхнім постійним обов'язком. Ускладнення виховних завдань виражається у підвищенні вимог до якості дій, до організованої поведінки в процесі догляду за собою, до часу затраченого на це. Вихователь формує у малюків прийоми взаємодопомоги, вчить їх, як звертатися за допомогою до товариша, як її подати подякувати за послуги.

У старшому дошкільному віці набуваються нові навички самообслуговування : прибирання постелі, догляд за волоссям, взуттям. Процеси, пов'язані з ним використовуються для вирішення складних завдань: формування у вихованців звички до охайності і чистоти, навичок поведінки серед ровесників.

Господарсько-побутова праця. Метою господарсько-побутової праці є підтримання чистоти і порядку в приміщенні, на інших територіях життєдіяльності дитини, допомога дорослим в організації режимних процесів. У молодшому дошкільному віці вихователь привчає дітей виконувати прості трудові дії з близьким у часі результатом (допомагати помічникові вихователя накривати на стіл; вихователю - у підготовці заняття, підтримувати порядок на столі під час заняття, після нього - прибирати матеріали, складати на місце іграшки).

У середньому дошкільному віці вихователь продовжує формувати у дітей інтерес і бажання виконувати завдання дорослих якісно, старанно, охоче. Зміст цієї праці удосконалюється за рахунок збільшення кількості, деталізації процесів. Передусім вихователь має допомогти дитині з'ясувати мету роботи, послідовність трудових дій (раціонально підготувати робоче місце, правильно виконувати посильні трудові дії з досягненням кінцевого результату, навести порядок на робочому столі,уміти працювати вдвох - втрьох).

У старшому дошкільному віці діти починають розуміти працю, як потрібну і серйозну справу, а інтерес до трудового процесу поєднувати з інтересом до його результатів. Значно складнішими стають для них трудові завдання. Праця в цьому віці все більше відокремлюється від гри, а епізодичні трудові доручення набувають для них значущості постійних обов'язків. Перед педагогами відкриваються можливості для реалізації програмних завдань виховання позитивних взаємин(працювати дружно, узгоджено, допомагати один одному), формувати працелюбства, самостійності, активності.

У старших дошкільників поступово згасає інтерес до того виду праці, який стає звичним, повсякденним. Тому для відновлення інтересу до неї слід збагачувати їх елементами новизни (конкурс «Хто краще накриє стіл до обіду», колективні обговорення творчого виконання обов'язків черговими у групі та інше).

Праця в природі. Особливість її полягає в тому, що діти мають справу не з предметами, а з об'єктами живої природи, на городі, у квітнику, доглядають за тваринами. Основним її виховним завданням є вироблення у дітей інтересу, дбайливого ставлення до живої природи, формування вмінь і навичок з догляду за рослинами і тваринами, вміння правильно користуватися знаряддями праці.

Праця в природі є доступним дітям дошкільного віку видом продуктивної трудової діяльності. Кінцева мета (виростити квіти, овочі), її результати конкретні та зрозумілі, однак їх неможливо швидко досягти. Віддаленість результату вимагає від дитини тривалих фізичних і розумових зусиль, повсякденної клопіткої роботи, терпіння. Як правило, більшість дітей охоче працює з живими об'єктами, радо доглядає за ними, пізнаючи світ живої природи, розкриваючи свої нові можливості, виховуючи в собі дбайливе ставлення до всього живого.

Ручна (художня) праця. Функціональною її метою для дітей є виготовлення виробів з паперу, картону, тканини: іграшок-саморобок, вітальних листівок, ялинкових прикрас, персонажів і декорацій лялькового театру, букетів із засушених рослин, килимків для ляльок, серветок. Виготовлення подарунків рідним і друзям справляє великий вплив на моральну свідомість дитини (привчає виявити увагу до оточуючих, працювати заради того, щоб зробити їм приємне). Така праця розвиває уяву, спостережливість, художнє мислення, естетичне чуття, конструктивні здібності, моторні навички дітей, формує корисні практичні навички, збагачує знаннями про властивості різних матеріалів. Її результати здебільшого викликають позитивні емоції, захоплення дорослих, що посилює ефект самопізнання, самоусвідомлення, самоствердження дитини, збуджують у ній здорове честолюбство. Нерідко вже з дошкільного віку дитина починає усвідомлювати свої здібності, талант, виношувати мрію на все життя.

Дуже важливу роль відіграє організація трудової діяльності дітей. Перше прилучення дітей до трудової діяльності відбувається у спільній із дорослими праці, у процесі якої вони опановують найпростіші трудові навички, що є передумовою переходу в недалекому майбутньому до самостійних форм організації трудової діяльності. Основними формами організації праці дітей дошкільного віку в дитячому садку є трудові доручення, чергування, колективна праця.

Трудові доручення за змістом та організацією структурою доручення є найдоступнішою формою організації дитячої праці. Сутність її полягає у покладанні на індивіда, групу певних обов'язків, виконання певних завдань. Вони мають чітку спрямованість на результат. Залежно від критерії виокремлюють такі види доручень: за складністю - складні та прості; за тривалістю - короткочасні, епізодичні та тривалі; за характером організації дітей: індивідуальні та групові.

Молодшим дошкільникам вихователь дає прості доручення, які є епізодичними, короткочасними (покласти іграшку на місце, принести стілець). Починаючи з середнього дошкільного віку дітям доручають складніші і триваліші справи, які можуть бути пов'язані з проханням або звертанням до інших осіб, прибиранням і підтримання порядку в ігровому куточку, доглядом за тваринами в куточку живої природи.

Виконання доручень виховує у дошкільнят обов'язковість, відповідальність, привчає їх до виявлення вольових зусиль щодо самоорганізації діяльності задля досягнення результату. Але для цього важливо щоб діти усвідомлювали доцільність, значущість для них загальної справи, конкретних доручень. Доручаючи дитині самостійну справу, педагог має враховувати відсутність соціального, трудового, комунікативного досвіду дитини, рекомендуючи у зв'язку з цим раціональні способи її виконання.

Виконання групових доручень привчає дітей до узгодження своїх дій, збагачує їх досвідом співробітництва, прищеплює гуманістичні почуття, виховує вміння бути уважним одне до одного, допомагати один одному.

Чергування. Ця форма доручення полягає у систематичному виконанні дитиною трудових обов'язків стосовно своїх одногрупників. Чергування суттєво стимулюють розвиток дитини, адже вони вимагають немалих зусиль і напружень, що зумовлює її фізичне зміцнення, набуття знань про властивості та якості різних предметів,виробляє усвідомлення значущості своєї праці, навички роботи на конкретний результат. Вони є дієвим засобом виховання почуття відповідальності у дошкільників, формування самостійності, працелюбства, взаємодії у колективній роботі.

Наприкінці молодшого дошкільного віку вихователь починає залучати вихованців до виконання деяких обов'язків чергових у їдальні, а починаючи з середнього дошкільного віку, діти чергують систематично в їдальні на заняттях у куточку природи.

З дорослішанням дошкільників поступово ускладнюються їхні доручення за змістом роботи, формами об'єднання дітей, вимогами до самостійності і само організованості. Залежно від мети, яку переслідує педагог для чергувань об'єднують дітей з однаковим рівнем трудових умінь, працелюбства, почуття відповідальності (для вдосконалення навичок взаємодії у колективній роботі) або з різним, але не дуже контрасним рівнем трудових умінь і самостійності (з метою вирівнювання розвитку). Спільна трудова діяльність дітей. Використання цієї форми організації трудової діяльності дітей можливе у старшому дошкільному віці. Вона може об'єднувати всіх дітей групи і бути колективною (прибирання кімнати або майданчика, робота на клумбі). Колективній праці властиві спільна мета, відповідальність за результат, розподіл праці між учасниками, залежність їх один від одного.

Об'єднання дітей для колективної праці є ефективним за наявності у них досвіду співробітництва, належного оволодіння навичками конкретних видів праці. Систематичність залучення дітей до трудової діяльності забезпечують різні її форми організації. Дослідники виокремлюють такі види колективної праці, як праця поруч, загальна і спільна праця.

Праця поруч - форма організації трудової діяльності, за якої діти незалежно один від одного, одночасно виконують індивідуальні завдання. У процесі роботи поруч виникає безпосереднє спілкування, яке часто спонукає дітей до надання допомоги одне одному, створює сприятливі умови для виховання доброзичливих стосунків. Цей спосіб організації трудової діяльності є проміжним етапом до колективної праці.

Загальна праця - форма організації колективної діяльності дітей, яку характеризують спільні мета і результат. Загалом трудовий процес розгортається як індивідуальний.

Спільна праця - складний різновид колективної діяльності, що передбачає досягнення спільного результату шляхом виконання послідовних трудових дій над певним об'єктом, який переходить від одного учасника трудового процесу до іншого. Цей вид колективної праці використовують у старшому дошкільному віці, він потребує чіткої організації.

Використання різних форм організації трудової діяльності дітей збуджує у них «прагнення серйозної праці», без якої життя людини «не може бути ні гідним, ні щасливим» (К.Д. Ушинський).

2.1 Аналіз рівня формування трудових умінь і навичок у дітей дошкільного віку

Під час проходження практики в Дошкільному Навчальному Закладі №30 «Вишенька» в місті Умані були поставленні завдання для визначення трудових умінь і навичок у дітей дошкільного віку.

Був проведений констатуючий експеримент, під час якого проведено спостереження «За працею помічника вихователя», (Додаток №1).

Мета: закріпити знання дітей про частини рослин. Розвивати уяву дітей. Виховувати любов до природи.

Результат: під час спостереження у дітей була не стійка увага. Діти не достатньо знали частини рослин.

Була проведена бесіда за картиною Єлизавети Миронової «Весняна праця», (Додаток №2).

Мета: показати дітям на картині працю жінки-трудівниці. Розвивати: пам'ять, мислення, уяву. Виховувати: любов до українського живопису.

Результат: під час бесіди діти не чітко відповідали на запитання, не могли описати картину без допомоги, діти не проявляли ніякої ініціативи.

Під час практики була проведена дидактична гра «Відгадай хто це», (Додаток №3).

Мета: формувати уявлення дітей про велику кількість професій, вчити розрізняти їх. Визначати чим вони корисні.

Результат: під час проведення гри у дітей увага була розсіяна, не чітко давали відповіді на поставленні завдання. Було видно, що діти не досить чітко знали професії.

Також було проведено заняття на тему «Фермер», (Додаток №4).

Мета: поглиблювати знання дітей про професію фермера. Ознайомлювати їх із сучасними та стародавніми знаряддями праці. Вчити групувати рослини за місцем вирощування (сад, город, поле, квітник). Ознайомлювати з народними прикметами про погоду. Формувати в дітей екологічне ставлення до довкілля. Виховувати любов до рідної землі, повагу до професії фермера.

Результат: під час проведення заняття було видно, що діти не досконало знають знаряддя праці, не було чіткої відповіді на поставлені запитання, показники трудових умінь і навичок недосконало розвинені.

Проведений був формуючий експеримент під час якого ми формували трудові уміння і навички, виховували любов до праці, ознайомлювали з працею дорослих, проводили трудові доручення, при необхідності виконання допомагали їм, були проведені екскурсії і прогулянки. Під час формуючого експерименту проводили заняття з художньої праці на тему «Чайник», (Додаток №5).

Мета: вчити дітей використовувати різний природний матеріал для виготовлення доробок. Формувати вміння акуратно виконувати роботу. Розвивати: уяву дітей.

Результат: під час заняття діти показали свої вміння і навички працювати, було видно хто з дітей проявляє ініціативу та творчість створити щось своє нове.

Наступним проведено заняття з природи на тему «Садіння цибулі», (Додаток №6).

Мета: уточнити уявлення дітей про цибулю, учити правильно висаджувати її, виховувати інтерес до рослин.

Результат: протягом заняття діти уважно слухали, розглядали та закріплювали знання про цибулю, як правильно її садити, а потім самостійно виконували завдання.

Була проведена екскурсія на «Будівництво житлового будинку», (Додаток №7).

Мета: показати дітям працю будівельників і її значення для дітей. Розвивати: мислення, пам'ять, уяву. Виховувати: бажання трудитися.

Результат: під час екскурсії діти ознайомилися з працею будівельників. Вони спостерігали за працею дорослих, за машинами які допомагають під час будівництва. Вони усвідомили те, що професія «будівельник», дуже необхідна і корисна для всього суспільства.

Під час формуючого експерименту була проведена бесіда на тему: «Робота чергових по їдальні», (Додаток №8).

Мета: закріпити знання дітей про роботу чергових по їдальні. Вчити разом сервірувати стіл, ознайомити з правилами співробітництва, виховувати бажання дружньо взаємодіяти з однолітками.

Результат: під час бесіди діти навчилися сервірувати столи і чітко можна зробити висновок, що майже всі діти справилися із завданням як найкраще. Кожна дитина помітила хто швидше може виконати поставлене завдання.

Також під час проведення практики була проведена колективна праця: «Прибирання в груповій та роздягальній кімнаті», (Додаток №9).

Мета: закріплювати навички у дітей бережно протирати рослини, полички, підвіконники, поливати вазони. Розвивати: спостережливість, увагу, спритність. Виховувати: інтерес до праці, бажання працювати старанно, дружно, виховувати любов до праці.

Результат: під час колективної праці діти працювали один з одним, намагалися як найкраще виконувати свої завдання.

У ході дослідження нами була запропонована «Анкета для батьків», та «Тести для дітей», (Додаток №10), щодо успішного виховання дітей у процесі праці.

Результат: за допомогою тестів та анкетування було видно, що більша частина батьків, виховують у своїх дітей трудові уміння і навички, і вони намагаються виростити їх трудолюбивими.

Після формуючого експерименту нами був проведений контрольний експеримент, для виявлення відповідного рівня трудових умінь і навичок у дітей. Проведено спостереження за працею помічника вихователя, (Додаток №1).

Результат: під час спостереження діти показали свої знання, вміння та навички, знали послідовність роботи. Діти знали частини рослин, увага була стійкою.

Була проведена бесіда за картиною Єлизавети Миронової «Весняна праця», (Додаток №2).

Результат: під час бесіди діти чітко відповідали на запитання, могли описати картину без допомоги, та працю яка зображена на картині.

Також була проведена дидактична гра «Відгадай хто це», (Додаток №7).

Результат: у дітей були сформовані уявлення про велику кількість професій, вони навчилися розрізняти їх, також визначили чим вони корисні.

Наступним проведено заняття на тему «Фермер», (Додаток №4).

Результат: у дітей поглибилися знання про професію фермера, вони могли назвати всі знаряддя праці самостійно, за допомогою ігор навчилися групувати рослини за місцем вирощування. Ознайомилися з народними прикметами та розповідали їх на пам'ять. Діти зрозуміли якою корисною є професія фермера.

По закінченню експерименту була виготовлена діаграма (Додаток №11), на якій чітко видно зміни у трудових уміннях і навичках дітей під час констатуючого експерименту, формуючого та контрольного. Результати вказані від найменшого до найбільшого.

педагогічний трудовий дитячий виховання

Додаток №1

Спостереження за працею вихователя в куточку природи

Мета: закріпити знання дітей про частини рослин. Розвивати уяву. Виховувати любов до природи.

Керівництво: діти дивляться як помічник вихователя висаджує квіти (примулу, бальзамін, клівію) для групової кімнати, повторюючи таким чином агротехнічні прийоми: розпушування грунту, поливання.

- Діти, давайте з вами подивимося, як потрібно садити квітку (віолу). Розглянемо частини квітки: в неї є корінчик, стебельце, листочки, квіточка. Садимо її корінчиком в землю.

Діти спостерігають за послідовністю виконання роботи.

Додаток №2

Бесіда за картиною Єлизавети Миронової

«Весняна праця»

Мета: показати дітям на картині працю жінки-трудівниці. Розвивати пам'ять, мислення, уяву. Виховувати: любов до українського живопису.

Словникова робота: жінка-трудівниця, ошатна, порпаються, розцяцькований.

Про весну теплу, квітучу, лагідну мріяли ми холодної і довгої зими, і саме такою вона постає з картини Єлизавети Миронової - знаної у світі народної художниці України, лауреата премії ім. Катерини Білокур. Миром спокоєм, радісною гармонією життя простих трударів-хліборобів пройняте це полотно. Подивимось уважно на картину, завітаємо на це світле свято пробудження природи, життя.

Вродлива, усміхнена молодиця на передньому плані картини є втіленням поетичного образу української жінки-трудівниці, оспіваної в народній творчості, художній літературі та мистецтві. У святковій сліпучо білій вишитій червоними нитками сорочці, ошатна, гарно прибрана, вона - центр цього затишного, доброго світу, його творець, його повелителька, дбайлива, турботлива господиня.

Ось вона набрала з колодязя води, і до неї потягнулися овечки, яких вона зараз напуватиме; весело сокотять, порпаються на зеленому моріжку кури; хизується, поважно походжає індик, розпустивши хвоста опахалом. Далі, на другому плані, голосно кукурікає півень, скликаючи курей. Його гребінець і борода горять червоним, виблискує барвисте пір'я. Привітно усміхається чистими прозорими шибками біла хата, гарний візок, не просто пофарбований, а розцяцькований блакитними і синіми візерунками. І до всього цього докладено працю прекрасних роботящих рук, усе зігріто теплом люблячого жіночого серця.

А навколо буяє весняна благодать, виграють молодою свіжою зеленню кущики, майорять ранні квіти біля нового колодязного зрубу. Рожевим, білим, жовтим квітує сад, чітко видно коричневі гілки та стовбури, не вкриті ще листям, тому корона здається прозорою, вирізняється на тлі високого блакитного неба.

- Діти, що можна сказати про господаря цієї садиби?

Він зображений десь там на задньому плані, але подивимося, як. Він оре землю біля своєї садиби. Для селянина - початок оранки - надзвичайно важлива подія. Тому на господареві святкова сорочка. Чорний у яблуках кінь поважно ступає, тягнучи плуга. Подивіться, який він доглянутий, причепурений, святковий. Чоловік на картині, як і його дружина, роблять наразі одну справу: вона набирає воду, він оре землю. Але варто поглянути навколо, щоб зрозуміти, які працьовиті, невтомні ці люди, який лад в усьому їхньому господарстві. Дихає, парує, брунатна, родюча, пухка земля-годувальниця, чекаючи, коли її засіють зерном, аби дати новий урожай. Поміж дерев, над дахом, - чиста блакить неба. Відчувається теплий весняний день. Усі радіють теплу. На картині, за визначенням самої художниці, бачимо справжній земний рай, де всім є місце - і людям, і тваринам, і рослинам. Любить і шанує свою землю Єлизавета Федорівна, показує її красу, вчить берегти і цінувати цей земний рай.

Запитання:

1. Уважно подивіться на картину і опишіть її?

2. Назвіть використані художницею відтінки кольорів?

3. Що робить жінка-трудівниця?

4. Хто з тварин знаходиться на подвір'ї?

5. Чи сподобалася вам ця картина? Чому?

Додаток №3

Дидактична гра «Відгадай хто це?»

Мета: формувати уявлення дітей про велику кількість професій, вчити розрізняти їх. Визначити, чим вони корисні.

1. Твій одяг буде мов картинка:

Все по тобі - рукав і спинка.

Пришиє рівно й комірець -

Хто так старається?

(Кравець)

2. Ще до зорі прокидатися звик.

Першим стрічає він сонце у місті:

Двір наш і вулиці, щоб були чисті!

Трудиться з самого ранку…

(Двірник)

3. Є паличка в нього в руках чарівна,

За мить всі машини зупинить вона!

Ось паличку вгору він швидко підняв -

Одразу «Москвич» як укопаний став!

(Регулювальник)

4. Де йшла сотня косарів -

Вийшло п'ять богатирів:

Косять, в'яжуть заодно

І молотять на зерно.

(Комбайнер)

Додаток №4

Заняття на тему «Фермер»

Мета: поглиблювати знання дітей про професію фермера. Ознайомлювати їх із сучасними та стародавніми знаряддями праці. Вчити групувати рослини за місцем вирощування (сад, город, поле, квітник). Ознайомлювати з природними прикметами про погоду. Формувати в дітей екологічне ставлення до довкілля. Виховувати любов до рідної землі, повагу до професії фермера.

Обладнання: предметні та сюжетні малюнки стародавніх і сучасних знарядь праці, сільськогосподарської техніки; картки до дидактичної гри «Чудо-квітка»; картки із зображенням рослин (сільськогосподарських культур), коробочки з насінням; картки з літерами, аркуші паперу, кольорові олівці.

Хід заняття

Діти, ви бачите на картинці, як у давнину люди обробляли землю: у соху (землеробське знаряддя для орання землі) впрягали волів або коней. Ці тварини допомагали людям обробляти поля, збирати врожай. Дерев'яна соха часто ламалася, і людина придумала плуг, який ковалі виготовляли з заліза. Зараз, щоб обробити велике поле, потрібно кілька плугів, які прикріплюються до рами, а потім трактор тягне її полем. Плугом копають ями, рови, а розрихлюють землю бороною, щоб зерно, яке кинуть у землю, змогло прорости. Спеціальна машина - сіялка, висипає насіння, яке потім засипає землею. Сіялку по полю тягне трактор, який замінив людині коня, тому й називають трактор залізним конем. А коли ще не було цих машин, то люди не тільки в ручну сіяли це зерно, але й збирали урожай, використовуючи косу, серп. Колоски зв'язували у великі снопи в яких сушилося зерно. Потім снопи звозили додому й молотили ціпом. Зараз урожай збирають комбайнами, вантажні машин везуть зерно на елеватори де воно зберігається. Потім з зерна, як ви знаєте, роблять борошно, щоб пекти хліб. Такий довгий шлях проходить зерно, щоб потрапити до нас на стіл духмяним хлібом. А роблять цю важку, але потрібну й почесну працю, золоті руки людей, яких ми називаємо хліборобами.

Дидактична гра

«Чудо-квітка»

Фермерська праця - це вирощування не тільки пшениці, а й різноманітних сільськогосподарських культур: кукурудзи, цукрового буряка, соняшника, інших овочів, фруктів. Фермери відгодовують домашніх тварин, доглядають пасіку. Уважно роздивіться ці знаряддя праці (показує картинки) і виберіть лише ті, що потрібні фермеру. (Діти викладають картки у формі квітки).

Дидактична гра

«Вирощуємо овочі»

Ми вже знаємо, що вся праця фермера пов'язана із землею. Хто з вас правильно відповість на запитання, той отримає картку із зображенням одного з овочів. Виграє та дитина яка зможе зібрати найбільший «урожай» - більшість карток.

1. Чому грунт під дією сонця стає твердим як каміння?

2. Для чого в грунт додають мінеральні добрива?

3. Для чого розрихлюють землю?

4. Що таке перегній?

5. Як захищають грунт від розмивання водою?

Рольова гра «Магазин насіння»

Імітація вітрини. «Продавець» розсипає насіння по коробочках, на яких зображені різні рослини. «Фермери» вибирають насіння для саду, городу, поля, квітника, «купують» його, радяться з продавцями.

Народний календар погоди

Щоб виростити багатий урожай, фермеру потрібно не лише з задоволенням працювати на землі, любити природу, але й розуміти, що від погоди залежить, буде рік врожайним чи ні.

Люди здавна вивчали прикмети і спостерігали за природними явищами. Зараз і ми з вами вивчимо кілька прикмет.

1. Дощ у травні врожай підійма.

2. Багато снігу - багато хліба.

3. Сильна роса - до ясного дня.

4. Літо дощове - зима буде сніжна та морозна.

Додаток №5

Конспект заняття з художньої праці

«Чайник»

Програмовий зміст: вчити дітей використовувати різний природний

матеріал для виготовлення поробок; формувативміння акуратно виконувати роботу; розвивати уявудітей.

Матеріал: коробочка маку, пряма і зігнута гілочки, клей або пластилін, жолуді.

Підготовка до роботи: вихователь ножем загострює з одного кінця підготовлені до заняття гілочки (зігнуті - для ручки чайника, прямі - для носика).

Хід роботи

Вихователь спочатку проводить з дітьми бесіду, в ході якої вони згадують, який природний матеріал вони раніше використовували для виготовлення іграшок, а потім повідомляє, що сьогодні іграшки вони будуть робити з іншого природного матеріалу.

Вихователь показує дітям готовий посуд, говорить з чого і як він зроблений: чайник зроблений з головки маку, ручка зроблена із зігнутої гілочки, яку потрібно обережно вставити в голівку маку. Для носика чайника загостреним кінцем гілочки проколюють маленьку дірочку (трішки нижче середини коробочки маку), в яку обережно вставляють пряму гілочку, змащену на кінці клеєм, або прикріплюють пластиліном.

Далі вихователь закріплює з дітьми послідовність виконання роботи і діти приступають до виготовлення іграшки.

Під час роботи дітей вихователь слідкує за ними, особливу увагу звертає на акуратне з'єднання деталей.

Готовий(виготовлений) чайник можна розмалювати фарбами, намалювати на ньому різні малюнки за бажанням дітей. Біля чайника ставлять з шапочок жолудя чашечки. В кінці заняття вихователь відмічає проявлені дітьми старання, акуратність.

Додаток №6

Садіння цибулі (середня група)

Програмовий зміст: уточнити уявлення про цибулю, учити дітей правильно висаджувати цибулю, виховувати інтерес до рослин.

Обладнання: відерця із землею (за кількістю столів), паперові стаканчики, совочки, цибуля, лійка, ящик для стаканчиків.

Хід заняття :

- Діти, сьогодні ми будемо садити цибулю. Давайте її розглянемо. Що у неї є ? У неї є росток і корінець. Її треба садити корінцем у землю, а ростком угору.

Роздаю дітям цибулини для розгляду. Діти кладуть цибулини на стіл. Показую, скільки землі треба насипати в паперові стаканчики і пропоную заповнити їх землею. Показую, як зробити ямку і посадити цибулину.

- А тепер давайте повторимо як правильно треба садити цибулю.

- Для чого ми садимо цибулю ?

- Як робиться ямка?

- А тепер приступайте до роботи.

Стаканчики з цибулинами діти ставлять у ящик і поливають. Оцінюю роботу дітей і зазначаю, що поливати треба часто, тоді цибуля буде рости.

Додаток №7

Екскурсія на будівництво житлового будинку

Мета: показати дітям працю будівників, її значення для людей. Розвивати: мислення, пам'ять. Виховувати: бажання трудитися.

Хід екскурсії.

Пропоную дітям сьогодні піти на екскурсію «Будівництво житлового будинку».

Керівництво: Прийшовши на будівництво, діти спостерігають за працею будівників, яку вони виконують роботу. Один із будівників розповів дітям, як будують дім, які матеріали потрібні для будівництва, як працюють камінщики, відповідав на всі запитання дітей.

Я звертаю увагу дітей на те, що машини, крани, - все це полегшує працю будівників. Якби не було машин доводилося б носити вручну всі будівельні матеріали. Якби не було кранів, люди б підіймали важкі камні вручну. За допомогою техніки людина може швидше збудувати будинок в котрому, незабаром, будуть жити люди. Також я розповідаю дітям, що будівництво - це дуже важлива справа, що без будівників, будівництво не можливе. Тому ця праця дуже корисна. Всі будинки, що будують будує будівельник.

Діти з цікавістю спостерігали за тим, як будівники виконували свої обов'язки, як кран піднімав плити, цеглини на будинок,щоб продовжити будівництво.

Під час повернення в дитячий садок я задавала дітям декілька запитань:

1. Як називається ця професія?

2. Чим вона корисна для людей?

3. Які ви знаєте будівельні матеріали?

4. Що допомагає людям у будівництві будинків?

5. Що ще можна побудувати крім будинків?

6. Чим сподобалася ця професія?

Діти були дуже задоволені, їм дуже сподобалася екскурсія.

Додаток №8

Бесіда про роботу чергових у їдальні

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про роботу чергових по їдальні, вчити разом сервірувати кожен стіл; ознайомити з правилами співробітництва; виховувати бажання дружно взаємодіяти з однолітками.

Обладнання: все необхідне для чергування в їдальні.

Хід заняття

Вихователь: « Діти, в середній групі ви вже чергували в їдальні, допомагали дорослим піклуватись про всіх дітей. У старшій групі ви зможете навчитися чергувати ще краще. Давайте згадаємо, як треба правильно сервірувати столи до обіду!» Далі педагог пропонує кому-небудь з дітей підготувати в певній послідовності один із столів, а решту вихованців спонукає уважно спостерігати за його діями і визначити чи правильно він виконав завдання.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.