Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

КОВАЛЬ Тамара Іванівна

УДК 378.147:004:658.5

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сисоєва Світлана Олександрівна, завідувач відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця;

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Олійник Віктор Васильович, ректор Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Київ;

доктор педагогічних наук, професор Романовський Олександр Георгійович, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”, м. Харків.

Захист відбудеться 26 березня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „23” лютого 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Соціально-економічні трансформації, процеси глобалізації, інтеграції, демократизації та інформатизації суспільства, підвищення ролі інформації і знань у його розвитку висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців з вищою освітою. Значною мірою це стосується менеджерів-економістів, професійна діяльність яких особливо підлягає модернізації, оскільки відбувається в контексті змін та тенденцій постіндустріального суспільства.

Сьогодні спостерігається стала залежність між професійними успіхами менеджерів-економістів і якістю їхньої підготовки з інформаційних технологій, що здебільшого визначається не обсягом засвоєного ними змісту знань, які швидко змінюються, особливо у сфері інформаційних технологій, а рівнем розвитку мислення, умінням самостійно навчатися впродовж життя, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій, безперервно самовдосконалюватися.

Зростання вимог до інформаційної діяльності у сфері менеджменту, пов'язаних з потребою швидкого опрацювання інформаційних потоків, зумовлює необхідність впровадження інформаційних технологій для підвищення результативності, інтенсивності й інструментальності професійної діяльності фахівців, зниження трудомісткості процесів використання ними інформаційного ресурсу.

Разом з тим аналіз професійної діяльності менеджерів-економістів підприємств свідчить про недостатній рівень їх знань, умінь і навичок роботи з програмами MS Outlook, MS Access та MS Excel і вмінь виконувати інформаційно-аналітичну управлінську діяльність. Більшість менеджерів-економістів не володіють засобами створення веб-сторінок і без творчого підходу виконують професійну інформаційно-комп'ютерну діяльність. У менеджерів-економістів є проблеми щодо роботи з інформаційними системами менеджменту і виконання комунікативної діяльності з використанням телекомунікаційних засобів. Значна частина їх має низький рівень знань, умінь і навичок у створенні Інтернет-ресурсів.

Основні напрями та вимоги до сучасної організації професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі ґрунтуються на положеннях Конституції України, Законів України „Про вищу освіту” (2002 р.) „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” (2003 р.), „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 рр.”, „Про Національну програму інформатизації” (1998 р.), Указу Президента України „Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій” (від 20.10.2005 р. № 1497), Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті й науці на 2006-2010 рр.”, постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 рр.” та ін.

Специфічною ознакою організації навчально-виховного процесу майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації в умовах розбудови інформаційного суспільства та широкомасштабного впровадження інформаційних технологій у сферу менеджменту є спрямування вектора професійної підготовки на їх всебічний розвиток в інформаційно-комп'ютерному середовищі, на підвищення соціальної, особистісної, практичної та професійної значущості інформаційно-комп'ютерної складової такої підготовки. У зв'язку з цим практика професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах має низку невирішених проблем, пов'язаних з впровадженням у навчальний процес індивідуального підходу щодо формування їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності; з реалізацією особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до проектування змісту навчання з урахуванням специфіки професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів; з комплексним використанням традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Це зумовлює наявність у вищих навчальних закладах суперечностей, які впливають на якість професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. Це суперечності між:

• соціальним замовленням щодо якісної професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах професіоналів, конкурентоспроможних на ринку праці, і недостатнім рівнем сформованості у менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності;

• великим обсягом інформації, продукованої суспільством в умовах швидкозмінних технологій і реальними організаційно-методичними умовами її засвоєння майбутніми менеджерами-економістами у вищих навчальних закладах;

• недостатньо розвинутою інформаційною інфраструктурою вищих навчальних закладів і необхідністю індивідуалізації й активізації навчального процесу в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти;

• необхідністю впровадження інтегративного підходу до навчання інформаційних технологій, подальшого їх застосування у вирішенні міжнаукових професійно спрямованих завдань і організаційно-методичними умовами забезпечення цього процесу у вищих навчальних закладах;

• тенденцією збільшення обсягу самостійної позааудиторної роботи студентів у контексті принципів Болонської декларації і недостатніми темпами розробки та впровадження в позааудиторну самостійну роботу дистанційних і мультимедійних технологій навчання.

Подолання цих суперечностей потребує розробки й обґрунтування теоретичних і методичних основ професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців приділяється належна увага, зокрема таким її аспектам, як: методологічні основи сучасної філософії освіти (В.П.Андрущенко, В.Г.Кремень, І.А.Зязюн та ін.); проблеми неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, М.Б.Євтух, В.А.Козаков та ін.); професійна підготовка майбутніх фахівців сфери менеджменту (О.М.Бесєдін, В.В.Годін, П.Друкер, В.М.Нагаєв, О.Г.Романовський та ін.); психолого-педагогічні аспекти навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформаційних технологій у навчальному процесі (В.П.Безпалько, В.М.Бондаровська, О.Є.Войскунський, Ю.І.Машбиць, М.Л.Смульсон та ін.). У наукових дослідженнях також приділяється увага проблемам впровадження інформаційних технологій у навчальний процес вищих навчальних закладів, зокрема комп'ютерного навчання дисциплін (Н.В.Апатова, І.Г.Захарова, І.В.Роберт та ін.), застосуванню комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (Р.С.Гуревич, Ю.О.Жук та ін.) і дистанційного навчання (О.О.Андреєв, В.Ю.Биков, В.І.Гриценко, В.М.Монахов, В.В.Олійник, Е.С.Полат, П.В.Стефаненко та ін.). Значний інтерес становлять наукові праці українських і російських учених щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців у вищій школі (І.Є.Булах, А.Ф.Верлань, М.І.Жалдак, Г.О.Козлакова, В.О.Сухомлін, Н.А.Следнєва та ін.), зокрема - професійної підготовки майбутніх фахівців сфери менеджменту (М.В.Вачевський, О.В.Матвієнко, В.С.Пономаренко, В.Ф.Ситник, М.Г.Твердохліб та ін.). Особливості професійної підготовки фахівців економічних та управлінських спеціальностей досліджували молоді науковці Н.В.Баловсяк, Т.М.Золотарьова, Ж.В.Іноземцева, М.Г.Коляда, Ю.М.Красюк.

Разом з тим проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ще недостатньо досліджені у теоретичному та методичному аспектах. Зокрема поза увагою дослідників лишилися такі важливі питання як: розробка й обґрунтування концептуальних положень, моделей та критеріїв ефективності такої підготовки, організаційно-методичних умов їх реалізації в контексті формування у студентів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності.

Враховуючи соціальне значення якісної професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів для забезпечення сталого економічного розвитку суспільства, актуальність теми дослідження, недостатнє теоретичне обґрунтування і практичне впровадження такої підготовки у вищих навчальних закладах, темою дисертаційного дослідження обрано „Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до програм досліджень кафедри інформатики та комп'ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету в межах держбюджетної наукової теми МОН України „Концептуальні основи і реалізація інформаційно-комп'ютерної та лінгвістичної підтримки професійної освіти в європейському вимірі” (держреєстрація № 0106U00358, наказ Міністерства освіти і науки України № 654 від 16.11.05, рішення Вченої Ради КНЛУ від 30.01.05, протокол №6). Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України (до 20.02.07 - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) „Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект) (РК №0196U008876) і „Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі” (РК №0199U0000390). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 13 листопада 2003 р. (протокол №13) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України 23 грудня 2003 р. (протокол № 10).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження: професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; розробити та обґрунтувати концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації; виявити організаційно_методичні умови їх реалізації у професійній підготовці менеджерів-економістів.

Концепція дослідження. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів повинна бути спрямована на формування їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності. Досягнення цієї мети можливе за умови реалізації у навчальному процесі системи загально педагогічних і спеціальних принципів, що відносяться до цілей і змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, відображають комплексний підхід до такої підготовки, розкривають особливості вдосконалення викладацької діяльності і характеризують самостійну позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність майбутніх менеджерів-економістів.

Провідна ідея концепції ґрунтується на тому, що професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів має будуватися на основі комплексного підходу до проектування змісту і використання методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує не тільки всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій менеджменту, а й поетапне формування їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності відповідно до можливостей, здібностей та навчальних досягнень кожного. Тому така підготовка повинна розглядатися як цілісна система, що базується на особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах, органічному поєднанні традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів, комплексному використанню паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп'ютерно орієнтованих засобів навчання, впровадженню як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу. При цьому важливим чинником проектування процесу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів є комплексне використання традиційних та комп'ютерно орієнованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне і професійне значення. Соціальне значення її полягає в позитивному впливі на набуття студентами досвіду життєдіяльності у відкритому інформаційному суспільстві, особистісне значення - у духовному, моральному, інтелектуальному і психологічному розвитку майбутніх менеджерів-економістів у процесі такої підготовки, дидактико-когнітивне значення - у формуванні знань, умінь і навичок з інформаційних технологій, рефлексивних умінь у процесі навчально-пізнавальної діяльності в інформаційно-навчальному середовищі, культурологічне значення - у формуванні гармонійно розвиненої особистості з цілісним науковим світоглядом у сфері інформаційних технологій, професійне значення - у формуванні у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів включає взаємопов'язані і взаємозумовлені суб'єктно-діяльнісні, структурні та функціональні складові. Суб'єктно-діяльнісні складові професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відображають: закономірності діяльності студента і викладача; мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; рефлексію, розвиток, активність студента; спілкування, взаємодію і співробітництво між суб'єктами навчання; результат професійної підготовки з інформаційних технологій. Структурні складові такої підготовки відображають: цілі, принципи, зміст, методи і форми професійної підготовки; навчально-методичний комплекс дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу; способи контролю та корекції знань, умінь і навичок студентів; мережні засоби педагогічної комунікації та засоби організації зворотних зв'язків інформаційно-комп'ютерного навчального середовища. Функціональні складові відображають гностичну, проектувальну, інтегративну, конструктивну, комунікативну, інформаційно-комп'ютерну, управлінсько-організаційну, корективно-регулятивну спрямованість професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів на майбутнього менеджера-економіста, його інформаційні потреби і мотиви, а також на процес такої підготовки у межах розроблених моделі і критеріїв ефективності.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ґрунтується на моделі, яка включає мотиваційний, організаційно-методичний, когнітивний і процесійно-діяльнісний компоненти такої підготовки і спрямована на забезпечення формування у студентів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності впродовж адаптивно-професійного, професійно-розвивального, професійно-продуктивного і професійно-дослідницького етапів їхнього навчання у вищому навчальному закладі. При цьому змінюється роль викладача, який стає координатором пізнавального процесу, консультантом, керівником навчальних проектів тощо. Стає іншою і роль студента, який, будучи суб'єктом учіння, набуває активної позиції в педагогічній взаємодії з викладачем в інформаційно-комп'ютерному навчальному середовищі.

Професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі забезпечує їхній індивідуальний, гармонійний та всебічний професійно спрямований розвиток з інформаційних технологій. Це відбувається завдяки: цільовій установці на особистісно орієнтований, інноваційний, інтегративний і модульний принципи планування змісту дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу; постійному його оновленні в контексті сучасних досягнень у сфері інформаційних технологій; перерозподілу навчального матеріалу з тенденцією збільшення його частки на самостійне позааудиторне опрацювання і підвищення ролі самоконтролю та самокорекції знань, умінь і навичок з інформаційних технологій; впровадженню в навчальний процес комп'ютерно орієнтованих методів, рівневої диференціації завдань для самопідготовки, комп'ютерно орієнтованих засобів і електронного навчання (е-навчання).

Ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів може бути оцінена за допомогою мотиваційного, когнітивного і професійно-діяльнісного критеріїв ефективності такої підготовки і їх показників, які фіксують динаміку і результати поетапного формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі.

Провідна ідея та основні положення концепції відображені в загальній гіпотезі дослідження, яка полягає у тому, що професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності за умов:

– комплексного підходу до процесу її проектування;

– індивідуального підходу до поетапного формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності залежно від можливостей та навчальних досягнень кожного;

– реалізації особистісно орієнтованого, інтегративного та професійно-діяльнісного підходів до організації змісту навчання з урахуванням специфіки професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів;

– органічного поєднання у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів традиційних і комп'ютерно орієнтованих методів, комплексного використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп'ютерно орієнтованих засобів навчання, запровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах:

– професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо впроваджується модель такої підготовки, яка передбачає поетапну підготовку кожного студента за індивідуальною траєкторією його учіння;

– професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо для організації навчання студентів упроваджується навчально-методичний комплекс дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, компонентами якого є „паперова”, комп'ютерно орієнтована та матеріально-технічна складові;

– професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо в навчальний процес впроваджується система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів їх навчання з інформаційних технологій.

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези поставлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та практиці вищих навчальних закладів України та за рубежем.

2. Розробити та обґрунтувати концепцію професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

4. Визначити критерії та показники ефективної професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

5. Виявити організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

6. Визначити структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

7. Розробити систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у контексті виконання принципів Болонської декларації.

8. Створити навчально-методичні матеріали щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на базових дослідженнях педагогіки та психології сучасної освіти, загальній психолого_педагогічній теорії учіння та пізнання, зокрема про взаємозв'язок теорії і практики, на концептуальних положеннях педагогіки і психології щодо ролі комп'ютерно орієнтованих методів, засобів і форм навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у вищій школі, на особистісно орієнтованому, системному, інтегративному та професійно-діяльнісному підходах, ідеях комплексного підходу до навчання та виховання, а також застосування традиційних та комп'ютерно орієнтованих методів, форм та засобів навчання. З метою виявлення особливостей відбору змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів використовувалися ідеї професійно спрямованого, проблемного, модульного, інтегративного, інноваційного, індивідуального та диференційного підходів. Об'єднуючою основою методологічних засад дослідження став принцип взаємного доповнення традиційних і комп'ютерно орієнтованих засобів навчання під час професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення праць із таких проблем: філософії освіти (В.П.Андрущенко, Б.С.Гершунський, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень); концептуальних ідей теорії неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); теорії особистісно орієнтованого навчання та розвитку особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки (Г.О.Балл, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон та ін.); мотивації учіння (С.Л.Рубінштейн, А.К.Маркова та ін.); професійної підготовки фахівців у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, М.Б.Євтух, А.В.Коржуєв, В.А.Попков, О.М.Пєхота, Л.Л.Товажнянський та ін.); інтеграції знань у професійній підготовці майбутніх фахівців (М.М.Берулова, Р.С.Гуревич, І.М.Козловська, В.М.Максимова та ін.); теорії модульного навчання (І.М.Богданова, Л.М.Романишина, П.А.Юцявічене та ін.); організації самостійної навчально-пізнавальної роботи студентів (І.А.Зимня, В.А.Козаков, М.М.Солдатенко та ін.); концептуальних основ модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів (П.І.Сікорський, Л.М.Романишина та ін.); теоретичних засад формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності (Г.М.Жуков, А.Ф.Линенко, О.М.Семеног, О.М.Пєхота та ін.); концептуальних основ інформатизації освіти у вищій школі (А.М.Гуржій, М.З.Згуровський, Г.О.Козлакова, В.М.Мадзігон, І.В.Роберт та ін.); теорії дистанційного навчання і теоретико-методологічних засад створення сучасних засобів та електронних технологій навчання (О.О.Андреєв, В.Ю.Биков, В.І.Гриценко, В.М.Монахов, В.В.Олійник, Е.С.Полат, О.В.Соловов, П.В.Стефаненко та ін.).

Методи дослідження. Серед методів дослідження основними були: теоретичні - вивчення та аналіз педагогічної, психологічної, економічної, методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет, в яких висвітлюються проблеми навчання та формування особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій; аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду і концептуальних підходів до вивчення цієї проблеми; аналіз можливостей удосконалення організаційних форм, методів і засобів навчання з інформаційних технологій, які застосовуються у процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів; емпіричні - методи спостереження для виявлення стану проблеми дослідження в педагогічній теорії і практиці професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі; методи анкетування менеджерів-економістів організацій щодо сформованості в них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій, майбутніх менеджерів-економістів щодо аналізу організаційно-методичних умов їх професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах та визначення рівня їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій; методи експертного опитування керівників організацій (підрозділів) щодо оцінки готовності менеджерів-економістів їх компаній до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності та викладачів вищих навчальних закладів щодо оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, а також щодо визначення рівня їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах; експериментально-теоретичного рівня - педагогічний експеримент щодо оцінювання ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з поетапним нарощуванням рівня їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності; експериментальна перевірка ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з метою сформованості в них готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності; методи статистичного аналізу даних експерименту з використанням їхньої комп'ютерної обробки.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1998-2007 рр. та охопило кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі дослідження (1998-2002 рр.) визначено наукову проблему дослідження; проаналізовано базові поняття дослідження; розроблено програму дослідження; проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. Під час аналітичного періоду констатувального етапу педагогічного експерименту розкрито сутність професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності майбутніх менеджерів-економістів і проаналізовано зарубіжний досвід професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів; вивчено реальні потреби та запити практики на основі аналізу вітчизняного досвіду професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. На цьому етапі було визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано основні положення його концепції; розроблено модель, критерії та показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено програму подальшого дослідження. Під час практичного періоду констатувального етапу педагогічного експерименту визначено рівень мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у менеджерів-економістів підприємств м. Києва; здійснено експертну оцінку їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності; вивчено сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Загалом констатувальний етап педагогічного експерименту охопив 864 респондента - 760 студентів, 16 викладачів, 40 керівників і 48 менеджерів-економістів з різних підприємств м. Києва.

· На другому етапі дослідження (2003-2006 рр.) тривало вивчення наукової та навчально-методичної літератури; створювалися комп'ютерно орієнтовані засоби навчання та навчально-методичні посібники на паперових носіях інформації для навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу. На цьому етапі проведено формувальний експеримент у вищих навчальних закладах, метою якого стала перевірка загальної гіпотези дослідження; у вищі навчальні заклади впроваджено систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; здійснено експериментальну перевірку ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у межах запропонованих організаційно-методичних умов реалізації моделі такої підготовки. Загалом формувальний експеримент охопив 442 респондента, 380 студентів та 62 викладача.

· На третьому етапі дослідження (2006-2007 рр.) було продовжено експериментальні дослідження у групах студентів V курсу, а також здійснювалася експериментальна перевірка моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційно-методичних умов її реалізації; зіставлялися проміжні та кінцеві результати дослідно-експериментальної роботи; проводилося оброблення й узагальнення одержаної інформації, доведення її достовірності. На цьому етапі сформулювалися основні висновки та рекомендації, визначилися перспективи подальших досліджень означеної проблеми.

Експериментальна база дослідження: Дослідно-експериментальна робота проводилася в Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету, Запорізькому національному університеті, Чернігівському державному інституті економіки і управління, Одеській філії Європейського університету, Тернопільському державному технічному університеті ім. Івана Пулюя, Дніпропетровській державній фінансовій академії, Львівській державній фінансовій академії. У дослідно-експериментальній перевірці загалом брало участь 1306 осіб: 1140 студентів, 78 викладачів, 40 керівників і 48 менеджерів-економістів з різних підприємств м. Києва.

Упродовж усього періоду дослідження автор брала участь в апробації і практичному впровадженні розробленої моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету, особисто викладала дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше розроблено й обґрунтовано концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено й обґрунтовано критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів;

- удосконалено робочі програми дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу: „Інформатика та комп'ютерна техніка”, „Комп'ютерні мережі та телекомунікації”, „Інформаційні системи в менеджменті” і „Автоматизоване робоче місце менеджера”;

- подальшого розвитку набули принципи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; положення щодо процесу проектування змісту такої підготовки в умовах інформатизації сфери освіти і виконання принципів Болонської декларації.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що здійснено теоретичний аналіз сукупності педагогічних і психологічних понять, які розкривають сутність глобальних інформаційних та інтегративних процесів, що відбуваються в суспільстві, економіці й освіті в умовах розвитку інформаційного суспільства, запропоновано їх класифікацію; визначено теоретичну сутність дефініцій - „професійна інформаційно-комп'ютерна діяльність менеджерів-економістів”, „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах”, „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів” і „готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності”; визначено і теоретично обґрунтовано суб'єктно-діяльнісні, структурні і функціональні складові професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, компоненти моделі такої підготовки, її критерії та показники ефективності.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні та впровадженні: типової та робочих програм з дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів зі спеціальності „Менеджмент організацій”, що мають застосовуватися в умовах кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу; навчальних посібників: „Інформаційні технології в менеджменті” (Офісна техніка), „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у тестовому процесорі Word. Частина 1.), „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у тестовому процесорі Word. Частина 2); „Інформаційні технології в менеджменті” (Використання електронних таблиць Excel для економічних, статистичних та фінансових розрахунків), „Інформатика та комп'ютерна техніка. Кредитно-модульна організація вивчення дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу”, „Інформаційні технології в менеджменті” (Управління інформацією в офісі з використанням програми Outlook); комп'ютерно орієнтованої складової навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, розміщеної на веб-сторінці автора для студентів спеціальності „Менеджмент організацій” вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації і викладачів дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу.

Навчально-методичні матеріали можуть бути використані у вищих навчальних закладах України економічного профілю під час підготовки майбутніх фахівців спеціальностей „Менеджмент організацій”, „Маркетинг”, „Економічна кібернетика”, „Фінанси”, що вивчають дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу.

Результати роботи впроваджено в Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету (довідка №439/16-23 від 14.06.2007 р.), Запорізькому національному університеті (довідка № 01-09/1069 від 18.07.2007 р.), Чернігівському державному інституті економіки і управління (довідка №101-07/581 від 025.09.2007 р.), Одеській філії Європейського університету (довідка №2 від 01.09.2007 р.), Тернопільському державному технічному університеті ім. Івана Пулюя (довідка №1335 від 03.09.2007р.), Дніпропетровській державній фінансовій академії (довідка № 08 від 06.07 2007 р.), Львівській державній фінансовій академії (довідка №01-13/668 від 9.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальних посібниках, написаних у співавторстві, автору належать: Практикум з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Офісна техніка), автори Т.І.Коваль, Л.В.Липська, О.А.Бойченко - ідея загальної структури посібника та зміст практичних робіт 7,8,9; Практикум із циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Управління інформацією в офісі з використанням програми Outlook), автори Л.А.Карташова, Т.І.Коваль - ідея загальної структури посібника та зміст практичних робіт 9,10,11; Практикум з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у тестовому процесорі Word. Ч.1.), автори Т.І.Коваль, О.П.Безклінська, М.В.Горбань - ідея загальної структури посібника та зміст практичних робіт 1,2,3,4.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю його вихідних положень з використанням аналізу значного обсягу наукових джерел і ресурсів мережі Інтернет; застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; достатньою тривалістю і статистично обґрунтованими результатами педагогічного експерименту на всіх етапах дослідження; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних, висновків експертів і результатів анкетування; використанням сучасних методів аналізу, експертних оцінок і статистичного аналізу та їх математичною обробкою з використанням сучасних комп'ютерних засобів; позитивними результатами їх впровадження у процес професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладів.

На захист виносяться:

1. Концепція професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

2. Модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

3. Система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

4. Структура та зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного дослідження доповідались на 19 науково-практичних конференціях та семінарах різного рівня, зокрема: міжнародних - „Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2001), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2001), „Неперервна професійна освіта педагогічних працівників: теорія і практика” (Черкаси, 2003), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2003), „Інновації у вищій школі - 2003” (Київ, 2003); „Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2003), „Інформаційно_комунікаційні технології у середній і вищій школі” (Ізмаїл, 2004), „Тиждень освіти дорослих в Україні „Освіта дорослих для демократії” (Київ, 2004), „Стратегия качества в промышленности и образовании” (Варна, 2005), „Нові інформаційні технології в навчальному процесі” (Одеса, 2005), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2004), „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2006), „Інформатизація освіти України: Європейський вимір” (Кам'янець-Подільський, 2007); всеукраїнських - „Комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (Луганськ, 2004), „Проблеми, завдання та перспективи шкільної допрофільної і профільної освіти з інформаційно-технологічного профілю” (Київ, 2005), „Комп'ютери в навчальному процесі” (Умань, 2005), „Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції (Київ, 2007), „Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київ, 2007), а також на наукових конференціях Київського національного лінгвістичного університету та науково-методичних семінарах кафедри інформатики та комп'ютерних технологій і лабораторії дистанційного навчання цього університету.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему „Проблемно-ориентированный яыковой интерфейс системы автоматизированного моделирования непрерывных процессов” була захищена у 1982 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використані.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 56 публікаціях, з них 53 написані одноосібно, зокрема 1 одноосібна монографія (17,2 друк. арк.), 1 типова програма з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”, 6 навчально-методичних посібників (3 одноосібних та 3 у співавторстві), 36 статей у наукових виданнях (з них 34 у фахових виданнях України) і 12 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 70,78 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 572 сторінки (основна частина - 392 сторінки, додатки - 131 сторінка). Список використаних джерел містить 521 найменування, зокрема 45 - іноземними мовами. Робота містить 29 таблиць і 14 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; методологічну й теоретичну основи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача; сформульовано концепцію та основні положення, що виносяться на захист; наведено відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та в публікаціях за темою дисертації.

У першому розділі - „Теорія і практика професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України” - проаналізовано базові поняття дослідження; розкрито тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; сутність професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту; здійснено аналіз сучасного стану та проблем професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет проаналізовано базові поняття дослідження, які класифіковано на три групи: 1) поняття щодо загального контексту інформатизації суспільства; 2) поняття, що характеризують процеси інформатизації сфери менеджменту; 3) поняття, які розкривають особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

Поняття першої групи розглядаються в науковій літературі переважно у контексті таких дефініцій: „інформаційне суспільство”, „інформація”, „інформаційні технології”, „інформатизація”. Поняття „інформаційне суспільство” розглядається як суспільство, в якому точкою опори є інформаційні цінності в більшій мірі, ніж цінності матеріальні, а економіка оцінює капітал, втілений у знаннях (knowledge capital), вище, ніж капітал у матеріальній формі (material capital)” (Й.Масуда), „інформація” - як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України „Про інформацію”), „інформаційні технології” - як цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування (Закон України „Про інформацію”), „інформатизація” - як інтелектуальний і матеріальний процес, що полягає у створенні глобальної інфраструктури сучасних засобів зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації, яка стає стратегічним ресурсом суспільства (Концепції державної політики інформатизації).

Поняття другої групи аналізуються в науковій літературі у контексті таких основних дефініцій: „інформаційний менеджмент”, „інформаційні технології менеджменту”, „інформаційний потік в організації”, „інформаційний ресурс”, „інформаційний процес управління”, „інформаційно-комп'ютерне забезпечення”, „інформаційне середовище”, „професійна інформаційно-комп'ютерна діяльність”.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури показано, що заслуговує на увагу позиція тих учених, які розглядають поняття „інформаційний менеджмент” як новий тип управління організацією на основі комплексного використання всіх видів інформації і відокремлюють його від поняття „інформаційних технологій менеджменту” як управління впровадженням і використанням інформаційних технологій (О.В.Матвієнко).

У дисертації розглядаються поняття „інформаційний ресурс” як сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) (Закон України „Про інформатизацію”), „інформаційний процес управління” - як сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація (В.С.Пономаренко), „інформаційно-комп'ютерне забезпечення” - як програмно-апаратні засоби та пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної техніки, засоби та системи телекомунікацій інформаційного обміну, аудіо-, відеотехніки, які забезпечують збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробку, передачу інформації (І.В.Роберт), „інформаційне середовище” - як сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації (В.І.Гриценко).

Поняття „професійна інформаційно-комп'ютерна діяльність менеджерів-економістів” розглядається у дослідженні як процес виконання менеджерами-економістами своїх основних професійних функцій в інформаційному середовищі з метою підвищення їх ефективності та результативності.

Поняття третьої групи аналізуються в науковій літературі в контексті таких основних дефініцій: „інформатизація освіти”, „інформаційні технології навчання”, „інформаційно-навчальне середовище”, „комп'ютерно орієнтоване навчальне забезпечення професійної підготовки з інформаційних технологій”, „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах”, „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”, „готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності”.

„Інформатизація освіти” розглядається як невід'ємна складова інформатизації суспільства, впорядкованої сукупності взаємопов'язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу і тих, хто цей процес забезпечує (В.Ю.Биков), „інформаційні технології навчання” - як педагогічна технологія, яка використовує спеціальні засоби, програмні і технічні засоби (кіно, аудіо- і відео-засоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією (Р.С.Гуревич), „інформаційно-навчальне середовище” - як сукупність умов, які сприяють виникненню і розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між учнями, викладачем та засобами нових інформаційних технологій (С.У.Гончаренко).

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури показано, що в науковій літературі існують різні тлумачення поняття „інформаційна підготовка”. Це поняття є обов'язковою складовою освітнього процесу і спрямоване на підготовку фахівців, здатних ефективно використовувати засоби інформатизації і нові інформаційні технології для вирішення практичних завдань управління та повсякденної діяльності (О.А.Козлов). З іншого боку відомо, що інформаційна підготовка студентів - це комплекс форм і методів роботи, які дають змогу їм ознайомитись із структурою бібліотеки, її фондом, придбати навички роботи з довідково-пошуковим апаратом. З метою розмежування змісту цього поняття для різних напрямів освітньої діяльності студентів у дослідженні введене поняття „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах” як обов'язкова складова бізнес-освіти, зміст якої становлять дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу, кожна з яких є органічною частиною системи формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності у сфері менеджменту.

Аналіз професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів показав, що в умовах швидкого соціально-економічного і матеріально-технічного прогресу майбутній менеджер-економіст має бути готовим упродовж усього життя самонавчатися і самовдосконалюватися, безперервно підвищувати рівень навчальних досягнень у сфері інформаційних технологій. Поняття „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”, що детермінує їх поведінку у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, розглядається в дослідженні як система мотиваційних чинників, які спонукають їх оволодіти комп'ютерно орієнтованими засобами пізнання, свідомо відноситися до неперервного учіння з інформаційних технологій, бути активним у навчально-пізнавальній діяльності в інформаційно-навчальному середовищі з метою формування готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності.