Твори Джейн Остін на уроках позакласного читання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

«Чи вмієте ви читати?» - якщо таке запитання запропонувати сучасним школярам 5-11 класів, що вивчають зарубіжну літературу, то воно принаймні викличе здивування.» Звичайно, що вміємо», - таку відповідь дадуть учні.

Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття літератури, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною. «У сучасних школярів немає великого бажання читати»…;» не люблять книгу…»; «не цікавляться», «не вміють читати…»; «не читають…».

Ось що, на жаль, дедалі частіше чуєш від учителів літератури. І це дійсно так. Як стверджує всезнаюча статистика, інтерес до читання падає. Причина, здається, лише одна: бути Читачем важко.

Проблема залучення учнів до читання, виховання читача є одним із головних завдань вивчення літератури в школі. Читацькі уміння і навички (культура читання) виховуються протягом усього життя особистості. Але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки літератури (як класного так і позашкільного читання).

Актуальність дослідження. Ідея дослідження саме творів Джейн Остін через призму позакласного читання є актуальною і доцільною. Тому, що твори Джейн Остін знайомлять учнів з культурою тогочасної Англії, виховують у дітей моральні цінності, розвивають естетичний смак.

Метою цього дослідження є розкриття проблеми незацікавленості учнів у читанні, дослідження важливості включення у програму світової літератури уроків з позакласного читання, доцільність вивчення творчості Джейн Остін на таких уроках.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– розглянути структуру і принципи позакласного читання та його особливості;

– визначити доцільність проведення таких уроків у школі;

– виявити різницю між класним та позакласним читанням;

– розробити структуру уроку позакласного читання;

– довести важливість вивчення творів Джейн Остін на уроках позакласного читання;

Мета дослідження даної роботи обумовила вибір методики аналізу, яка включає порівняльно-типологічний, історичний метод, метод цілісно-системного аналізу.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що зроблена спроба визначити актуальність і доцільність вивчення романів Джейн Остін на уроках літератури.

Теоретичне і практичне значення курсової роботи. Проведене дослідження дозволяє проаналізувати поняття позакласного читання, його особливості та важливість використання у педагогічній практиці.

1. Позакласне читання на уроках світової літератури

1.1 Позакласне читання як засіб формування читача

Безперечно, що перший крок до книги - це бажання її прочитати. Здавна відомо, що найцінніші ті книги, котрі змушують думати, шукати сенс буття, пробуджують душу людини, тобто впливають на її емоційний та духовний стан. Недарма ж народ склав прислів'я «Книга вчить, як на світі жити». Психологи вважають, що на різних етапах процесів пізнання діють різні емоції - від здивування до зацікавленості, від зацікавленості до захоплення. Тому, безперечно, що перший крок у формуванні читача - це вдалий етап зацікавленості книгою (від зацікавленості, здивування до захоплення).

У шкільній практиці існує багато різноманітних прийомів, які зацікавлюють читанням. Це й виразне читання найяскравіших сторінок твору; це так зване читання за принципом «Далі буде», коли у класі звучать гостросюжетні уривки, які перериваються в момент кульмінації; це й виставка книг і круглі столи для обговорення книг, літературні вечори та ранки, засідання клубу» Що? Де? Коли? та «Брейн-ринг», і, безперечно, вдало проведені уроки позакласного читання.

Вдало організоване позакласне читання впливає на якість класного, спрямоване на розширення кола знань, умінь та навичок, необхідних для розвитку читацької культури. Воно сприяє формуванню мотивів звертання до книги та потреби у самостійному читанні художніх творів [3; с. 48].

Позакласне читання - це вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами з літератури. Види робіт із позакласного читання можуть бути різноманітними. Можна використовувати анкетування, ведення читацького щоденника, індивідуальні та колективні бесіди, «звіти» учнів про самостійне читання твору, складання анотацій, післямов, передмов до книг, написання рецензій, відгуків, рефератів та творів на книгу, проведення засідань гуртка книголюбів та ін. [3; с. 40].

Особливе значення в організації позакласного читання мають спеціальні уроки, які, як правило, проводяться після певного розділу програми. Частіше весь урок зосереджений навколо якогось одного твору.

Питання про взаємозв'язок уроків класного та позакласного читання дуже важливе. Адже читацькі вміння та навички, що отримуються учнями на уроках класного читання, мають закріплюватись та поглиблюватись на уроках позакласного читання. Організувати та скоординувати уроки класного та позакласного читання можна на основі різних принципів.

Використовують принцип персоналії, коли на уроках позакласного читання розглядаються твори того ж самого автора, який у той же час вивчається за програмою. Так, наприклад, в 5 класі після вивчення «Мауглі» Р. Кіплінга можна провести урок позакласного читання «Рікі-Тікі-Таві», після вивчення казки Г.К. Андерсена «Снігова королева» - урок з вивчення казки «Дикі лебеді». Це дає змогу значно розширити коло читацьких інтересів учнів, поглибити знання про творчість письменника. До того ж проведення таких уроків дає змогу широко використовувати ігрові елементи, застосовувати конкурси, вікторини, змагання, навчання. Такі уроки сприяють вихованню у школярів кращих людських якостей: доброзичливості, милосердя, благородство, почуття власної гідності, правдивість, любов до ближнього.

Застосовують в практиці також проблемно-тематичний принцип, коли до уроку позакласного читання підбирається матеріал, близький до попереднього чи наступного програмового матеріалу за тематикою чи проблемами, що у ньому порушуються; жанрово-родовий принцип. Наприклад, при вивченні теми «Літературна балада» (А. Міцкевич, Р. Бернс, Р. Стівенсон) можна провести урок позакласного читання з вивченням балад Ф. Війона, Й. Гете, Ф. Шиллера, В. Жуковського [18; с. 30].

І ще один дуже важливий принцип - принцип взаємозв'язаного вивчення зарубіжної та української літератури. Наприклад, останній урок позакласного читання у кожному класі можна присвятити проблемі зв'язків української та зарубіжної літератури. Тематика таких уроків може бути різною: зарубіжні письменники про Україну; зарубіжні письменники про українських письменників; українські письменники про зарубіжних тощо. Такі уроки дозволяють дітям уявити світовий літературний процес у цілому, місце в ньому української літератури [12; с. 6]

Плануючи уроки позакласного читання, вчитель може керуватися різними принципами. Головне, щоб уроки були пов'язані з уроками класного читання, доповнювали їх, давали змогу розвивати отримані на попередніх уроках знання, вміння та навички і були цікавими та корисними школярам.

Отже, твори, рекомендовані для додаткового читання, формують особистість, національну цінність, виховують кращі загальнолюдські риси. Адже недаром Ф. Шиллер писав: «Література - це храм, куди можна ввійти лише з чистою совістю і благородними намірами».

1.2 Особливості уроків позакласного читання

Позакласне читання - один із важливих напрямків у роботі вчителя-словесника. Позакласне читання - педагогічно організований процес підготовки учнів до самостійного читання відповідно до їх індивідуальних інтересів і потреб. Вдало організоване позакласне читання впливає на якість класного, націлене на розширення кола знань, умінь та навичок, необхідних для розвитку читацької культури. Воно сприяє формуванню мотивів звертання до книги та потреби у самостійному читанні художніх творів. Позакласне читання - це вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя-словесника на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами із світової літератури.

Його задача не тільки проконтролювати самостійне читання учнів, дати йому необхідний напрям, розвивати любов до книги, літератури, зацікавити школярів тим чи іншим твором, творчістю того чи іншого письменника, навчити їх орієнтуватися у «книжковому морі» літератури, розширити їхні знання з літератури даного часу, а ще й ліквідувати прогалини у знаннях учнів, закріпити вміння використовувати аналіз (елементи аналізу) під час вивчення творів, прочитаних самостійно, бути сполучною ланкою між вивченням програмних творів у класі та самостійним читанням учнів за власним вибором.

Зміст позакласного читання складається з:

- вивчення кола читання учнів;

- формування мотивів звертання до книги;

- засвоювання певних знань, умінь та навичок, необхідних для організації самостійного читання учнів.

Рекомендовано такі види робіт із позакласного читання:

- анкетування;

- підготовка статистично - аналітичних матеріалів для роботи гуртка книголюба;

- індивідуальні та колективні бесіди;

- «звіти» учнів про самостійне читання творів;

- ведення читацького щоденника;

- складання маленьких каталогів з картками, що містять бібліографічні відомості та коротку анотацію;

- ведення альбому власних ілюстрацій до творів;

- ведення робочого зошита з позакласного читання;

- складання анотацій, післямов, передмов до книг;

- написання рецензій, відгуків, рефератів та творів на книгу;

- проведення засідань гуртка книголюбів [7; с. 42-46]

Уроки позакласного читання сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формуванню їх читацьких інтересів, стимулюють позакласне читання, яке, у свою чергу, є опорою шкільного курсу.

У ньому ви знайдете розробки уроків, які допоможуть педагогу-словеснику сформувати свій стиль, що до їх проведення, завдання дослідницького характеру, які є елементом навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони пробуджують в учнів дух пошуку, сприяють психосоціальному зростанню школярів, а значить, розкриттю та реалізації їх інтелектуального потенціалу, розвитку творчості, суб'єктивної активної особистості.

Цікавим є те, що уроки позакласного читання дають можливість врахувати індивідуальні особливості учня, сприяють його художньому розвитку, створюється атмосфера розвитку мислення.

В процесі роботи над завданням дослідницького характеру учні набувають знання, уміння та навички, необхідні для виконання нестандартних завдань, вчаться самостійному пошуку шляхів з'ясування істини. А це, в свою чергу, виховує любов до книжки, до справжнього мистецтва, яким є література.

Так, плануючи уроки позакласного читання, вчитель може керуватися різними принципами. Головне, щоб ці уроки були пов'язані з уроками програмного вивчення, доповнювали їх, давали змогу розвивати отримані на попередніх уроках знання, вміння та навички і були цікавими та корисними школярам.

На таких уроках учитель оцінює не тільки конкретну роботу школярів на окремому уроці, а й:

- правильність та мотиви орієнтації учнів у книгах;

- точність та емоційність висновків та суджень про прочитане, вміння учнів спиратись у відповідях на текст книги, залучати ілюстрації до твору, використовувати свій читацький досвід, отримані раніше знання та вміння;

- участь школярів у створенні класних та шкільних бібліотек, картотек і книжкових виставок;

– загальне ставлення учнів до книги та позакласного читання [18; с. 37].

Таким чином, систематично організовуючи позакласне читання учнів, учитель має можливість досконаліше вивчити індивідуальні нахили, прагнення та смаки школярів, що, безперечно, буде впливати на успішне здійснення виховання та освіти учнів засобами літератури, формування читацької культури, загальний розвиток особистості школярів.

1.3 Взаємозв'язок класного та позакласного читання

Ще в ХІХ ст. педагоги різних напрямів виражали думку про необхідність тісного зв'язку класних і позакласних занять. Зв'язок цей може здійснюватися і безпосередньо, і опосередковано. Сама наявність цього зв'язку у початковій школі цілком природна вже тому, що проведення уроку позакласного читання пов'язано з уроками класного читання. [15; c. 12] Уроки читання мають навчити дітей добре читати, що надто важко, тому що існує велика відмінність в начитаності, у володінні технікою читання, в інтересі до предмета. До того ж, крім безпосереднього читання, сам урок включає і екскурсії, і спостереження, і бесіди етичного порядку тощо. Розв'язати ж проблему навчання дітей читанню і зацікавити їх у ньому повинен безпосередньо урок позакласного читання, який має вплинути на формування у школярів такої важливої навички читання, адже вона більш ефективно розвивається при самостійному читанні нових текстів, що і відбувається у процесі підготовки до уроків позакласного читання.

У процесі планування того чи іншого уроку з позакласного читання слід враховувати, що він має допомагати засвоєнню літературного матеріалу, який вивчається на уроках читання, і розширювати кругозір школярів. Отож поглиблення знань щодо класного читання може здійснюватися за рахунок позакласного.

Як сказано у шкільній програмі, базовий компонент змісту початкового навчання з читання визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого». На основі цих принципів мають добиратися твори для читання [15; c. 10].

Тематичне проведення класного читання реалізується на основі вивчення окремих розділів, коли учням пропонують твори, присвячені нашій Батьківщині: наприклад, «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини» (2 клас). Розширюючи та поглиблюючи цю тему на уроках позакласного читання, дітей можна зацікавити і познайомити з творами інших авторів, у тому числі й місцевих, з роботами художників, адже до кожної теми підручника можна дібрати різні твори за жанрами і різних авторів, але сама тема має бути одна, названа вище.

Жанрова лінія зв'язку класного і позакласного читання включає два напрямки [16; С. 17]. Перший напрямок - це розширення уявлення учнів про жанрове розмаїття дитячої літератури. Так, на уроках класного читання школярі знайомляться з казкою, віршем, оповіданням, загадкою, скоромовкою, а на уроках позакласного читання вони мусять познайомитися з епіграмою, авторською загадкою, віршованим і графічним перевертнем, легендою, документальною повістю, лічилкою, дразнілкою тощо.

Отже, жанрове коло вже може набагато розширюватися.

Другий напрямок - це поглиблення уявлень учнів про жанри дитячої літератури. Так, на уроках позакласного читання школярі читають не просто казки, а, наприклад, народні казки (болгарські, російські, іспанські, казки інших народів). Основна мета такого уроку - визначити структуру казок і чому їх називають народними. На іншому уроці доцільно читати авторські казки: К. Ушинського, В. Сухомлинського, І. Франка, І. Камінець і т.ін. Основна мета такого уроку - розібратися в особливостях структури казки (зачин, основна частина, кінцівка, трьохразові повтори тощо), звернувши особливу увагу на те, чим відрізняються вони від народних казок.

Авторська лінія зв'язку класного і позакласного читання припускає на уроках класного читання вивчення та глибокий аналіз одного авторського твору. Позакласне читання дозволяє більш широко познайомити учнів з творчістю автора, прочитати окремі його твори, згадати, який твір цього автора вивчався на уроці читання. Наприклад, після вивчення творів Т. Шевченка на уроках класного читання, більш повне уявлення про творчість українського Кобзаря учні можуть одержати на уроці безпосередньо позакласного читання, де їх можна познайомити зі змістом та особливостями книги «Кобзар», а також творчістю Шевченка-художника.

Безпосереднє продовження класного читання - це елементарний спосіб зв'язку цих уроків. Наприклад, на уроках читання учні знайомилися з казками народів світу, які подаються скорочено. А до уроку позакласного читання вони мають прочитати за списком, рекомендованим учителем, 5-6 казок у повному обсязі [17; с. 56]. Безпосередній зв'язок цих уроків читання може здійснюватися приватними прийомами або шляхом перенесення читацького досвіду і системи знань у процесі читання додаткових текстів. До цих уроків учителю слід заздалегідь знати рекомендовані дітям твори програмою і одразу могти запропонувати питання, що стосуються теми заняття:

- Що ви знаєте про творчість цього письменника з уроків позакласного читання?

- З якими творами даного письменника ви вже познайомилися?

- Яку книгу читаєш дома? Хто її написав? тощо.

Крім того, між класним і позакласним читанням існує зв'язок опосередкований. Робота з книгою, аналіз тексту, формування навичок читання, які отримують учні на уроках класного читання в певній системі і з урахуванням вікових особливостей дітей, повинні використовуватися як на уроках класного так і на уроках позакласного читання.

Між класним і позакласним читанням немає чіткого поділу; це уроки взаємопов'язані. Але якщо на уроках читання велика увага надається техніці читання, то вчитель мусить пам'ятати, що без допомоги додаткового читання (позакласного) ніколи не навчити дітей по-справжньому глибокому розумінню змісту. У свою чергу успішна робота над технікою читання (класне читання) дає школярам можливість розширювати і поглиблювати свій читацький кругозір, бо це дозволяє читати швидше, а значить і більше.

На уроках класного читання учнів привчають звертатися до книги завжди, коли виникає бажання або необхідність щось узнати, доказати. Позакласне читання постійно це уміння тренує. Завдання класного читання - вчити дітей читати в широкому значенні цього слова. Сам процес роботи над читанням проходить під безпосереднім керівництвом і при постійній допомозі вчителя. На уроках позакласного читання вчителем здійснюється своєрідна перевірка рівня читацької самостійності, він постійно користується тими знаннями, уміннями і навичками, які учні набули на уроках читання. На останніх - використовується досвід самостійної роботи з книгою, досвід її аналізу набутий школярами в процесі підготовки до позакласного читання. [17; c. 45]

Отже, не дивлячись на тісний зв'язок, ці два уроки мають і відмінні риси. По-перше, програма класного читання побудована за чітким тематично-плановим принципом. Урок позакласного читання припускає більш широкий діапазон і в охопленні літературного матеріалу, і в роботі з ним. Основна програма позакласного читання вільна у виборі текстів.

По-друге, у процесі класного читання на одному уроці учнів знайомлять з невеликою кількістю творів (1-2), а це затруднює повною мірою використовувати художню літературу для загального розвитку дітей і формувати їх художній смак. До змісту ж уроків позакласного читання входять три групи знань: літературознавчі, книгознавчі і науко-пізнавальні.

По-третє, урок класного читання відрізняється своєю спрямованістю. Урок позакласного читання на відміну від попереднього ґрунтується на принципі добровільності. Вчитель не наполягає на виконанні домашнього завдання в обов'язковому читанні вдома тих або інших творів, а прагне домогтися того, щоб дитина сама захотіла ці завдання виконати. А тому позакласне читання має значно більшу виховну роль, ніж класне, бо переважає атмосфера емоційної зацікавленості, момент переживання, а не засвоєння знань.

По-четверте, позакласне читання навчає школярів прийомам роботи з незнайомою книгою, тоді як класне читання цього завдання перед собою не ставить.

Хоча вчитель у 3-4-ому класах і дає список літератури для уроків позакласного читання, учні залучаються до вільного вибору книги. У зв'язку з цим школярів учать усвідомлювати мету читання (на майбутнє) і власні можливості та цілі в плані реалізації даної мети.

По-п'яте, урок позакласного читання припускає набагато ширше коментування прочитаних творів, ніж урок класного читання, і значно більшу різноманітність прийомів роботи. У процесі класного читання вчитель багато що пояснює дітям, детально аналізує з ними зміст, зачитуючи вислови і використовуючи повторне читання, вивчаються нові слова і вирази; у ході позакласного читання розмова більше йде не від приватного до загального, як це прийнято в світовій дидактиці з часів Яна Амоса Коменського, а від загального до приватного.

І нарешті, якщо на уроці читання весь клас читає один і той же заданий додому текст, то до уроку позакласного читання кожний учень читає те, що рекомендував учитель і що, на його думку, відноситься до майбутньої теми уроку: чим більше різноманітних текстів виявиться прочитаними, тим цікавішим буде урок. Бесіда з дітьми про прочитане на уроках позакласного читання ніколи не носить форми чіткого опитування; на уроці «не існує оцінок у перших-других класах, у третіх-четвертих - ставиться лише позитивна оцінка». Звідси і своєрідність домашніх завдань для уроків з позакласного читання: читати книги, що відносяться до визначеної теми уроку; вміти пояснити зміст вибраної теми чи серії книжок. Завдання може звучати і так: читати книги за темою «Дивне навколо нас»; уміти пояснити, як добирали потрібні до уроку книги тощо.

На уроках позакласного читання більш повно здійснюється облік індивідуальних читацьких запитів школярів. При цьому вчитель завжди має пам'ятати, що виховання читацької активності - це одночасно виховання громадянина в широкому значенні цього слова, тобто накопичення знань школярем повинно здійснюватися для того, щоб зробити ці знання своїм надбанням.

Урок позакласного читання вимагає додаткової роботи від самого вчителя. Тут необхідне знайомство вчителя з новинками дитячої літератури, зв'язок з батьківським колективом класу, розуміння психологічних особливостей учнів для кращого сприйняття книги дітьми та ін. [13; c. 37]

Урок позакласного читання має більш широкі можливості в плані здійснення міжпредметних зв'язків. Окрім уроків читання, про які мова йшла вище, ці зв'язки можуть здійснюватися і з уроками образотворчого мистецтва, і з уроками праці, і з уроками малювання, і особливо з уроками природознавства. Тут є місце проведенню інтегрованих уроків.

Отже, специфіка уроків позакласного читання припускає особливу організацію цих уроків і відмінну від інших предметів методику. Варто розрізняти види таких уроків відповідно до періодів їх проведення.

2. Твори Джейн Остін на уроках позакласного читання

2.1 Загальні відомості про творчість Джейн Остін

Джейн Остін (Jane Austen, 16 грудня 1775 - 18 липня 1817) - відома англійська письменниця, провозвісниця реалізму в британській літературі, сатирик, писала так звані романи моралі

Її книги є визнаними шедеврами і підкорюють нехитрою щирістю і простотою сюжету на тлі глибокого психологічного проникнення в душі героїв і іронічного, м'якого, істинно «англійського» гумору. Джейн Остін досі по праву вважають «Першої леді» англійської літератури. Її твори обов'язкові для вивчення в усіх коледжах та університетах Великобританії. Відзначалася реалістичним, але іронічним і навіть кусючим стилем.

Героїні творів Остін - сучасні їй панянки із верстви не дуже заможних дворянських родин, а головна тема творчості письменниці - мораль англійського суспільства ранньої індустріальної епохи.

Розглядаючи творчість Джейн Остін на уроках позакласного читання зі Світової літератури, варто зазначити, що її твори відносяться до категорії жіночого роману. Проте, не варто загострювати на цьому увагу учнів, тому що у хлопців може відпасти бажання в вивченні такої літератури. Доцільно буде використовувати такі факти, стосовно творів Джейн Остін, як те, що її твори особливі, насичені цікавими особистостями, які вона розкриває в звичайних людях, її твори забарвлені іронією і сміхом, неперевершеним англійським гумором, її герої реалістичні та живі, в своїх творах вона показує справжнє тогочасне життя, не прикрашене солодкою неправдою та надмірним романтизмом.

2.2 План-конспект уроку для 9-го класу з позакласного читання

Урок №1

Тема: Неповторний світ Джейн Остін

Мета: розвивати усне мовлення, образне сприйняття, виховувати вдумливого читача, інтерес до культурної спадщини людства; ознайомити учнів зі змістом творів Джейн Остін; розкрити різні аспекти сприйняття твору; розвивати навички логічного мислення, зв'язного мовлення; сприяти вихованню ораторських здібностей.

Обладнання: фотографії, картки з кросвордом, картки з завданнями, дошка, крейда, ноутбук.

Структура уроку:

I. Підготовка до сприйняття.

1). Вступ.

2). Введення в атмосферу роману. Обговорення цілей уроку.

II. Основна частина.

1). Слово вчителя.

2). Перегляд 3-х хвилинного фільму про дім Джейн Остін.

3). Розгадування кросворду.

4). Гра «Прорекламуй роман!»

III. Узагальнення. Завдання додому.

Хід роботи

I. Підготовка до сприйняття

1). Вступ

Вчитель вітається, заохочує до уроку, розповідає тематику сьогоднішньої зустрічі. Говорить, що на занятті ми поговоримо про дуже цікаву та своєрідну письменницю 18 століття. Прізвище якої ми дізнаємося, зігравши в гру «Поле чудес» (питання взяті з минулих навчальних років):

1.О	2.С	3.Т	4.І	5.Н

1. Як звати найвідомішого представника стилю рубаї? (Омар Хайям)

2. Як прізвище письменника, що написав «Айвенго»? (Скот)

3.В якому стилі писав Ісікава Такубоку свої вірші? (Танка)

4. Як називається найвизначніша поема Гомера? (Іліада)

5. Які це казки: «Пані Метелиця», «Казка про Синдбада-мореплавця», «Василина Прекрасна», «Пензлик Маляна». (Народні)

Таким чином, ми дізнаємося, що сьогодні мова піде про неперевершену англійську письменницю Джейн Остін!

2). Введення в атмосферу теми уроку. Цілі уроку.

Вчитель розповідає про цілі сьогоднішнього уроку. Про те, що буде обговорюватись, до яких цілей будемо прагнути. Вчитель розповідає про життя людей у 18 столітті в Англії. Питає у дітей, з чим у них асоціюється цей період.

II. Основна частина

II.1. Слово вчителя.

Вчитель розповідає про життя і творчість Джейн Остін. Забарвлюючи свою розповідь ілюстраціями. Діти конспектують основні моменти.

Життя письменниці напрочуд безподійне. Вона народилася в сім'ї священика англіканської церкви в Стевентоні, Гемпшир. Її батьки належали до стану дрібного дворянства (джентрі). Джейн мала шість братів і сестру Касандру, яка була її найближчою подругою протягом всього життя. Освіту письменниця отримала в основному дома. Її батько був добре освіченою людиною, мав невеличку школу для кількох хлопчиків при церковній парафії.

Попри високу дитячу смертність в ті роки, усі діти в родині вижили. Старший брат, Джеймс, мав схильність до літературних занять: писав вірші, прозу, але пішов по стопах батька. Про другого брата, Джорджа, вважали за краще в сім'ї не говорити: він був психічно неповноцінним, говорити так і не навчився. Заради нього Джейн вивчила азбуку німих. Третього брата, Едварда, усиновили багаті бездітні родичі Остінів Найти, що відкрило перед ним широкі можливості. Найяскравіша і романтичніша доля була у четвертого, улюбленого брата Джейн Остін, Генрі Томаса. Він був людиною захоплень і не дуже практичним, перепробував за своє життя чимало професій: служив в армії, був банкіром, спочатку успішним, але потім розорився, прийняв сан. Одружений він був з Елізою де Фейд, вдовою французького дворянина, що закінчив свої дні на гільйотині. Еліза доволі сильно вплинула на Джейн. Саме Елізі вона зобов'язана непоганим знанням французької мови і французьких авторів: Ларошфуко, Монтеня, Лабрюєра, а також любов'ю до театру. Два інші брати, Френсіс і Чарльз, були моряками, дослужилися до адміральських чинів. Але особлива дружба зв'язувала Джейн з сестрою Кассандрою. З нею вона ділилася усіма своїми задумами і посвячувала у свої секрети. Кассандра, звичайно ж, знала ім'я людини, якій зберігала вірність Джейн Остін, на руках Кассандри Джейн померла. Кассандра, як і сестра, заміж не вийшла. Її обранець, молодий священик Томас Фаул, помер від жовтої лихоманки у Вест-Індії, куди відправився в надії запрацювати грошей на майбутнє весілля. Коли його не стало, Кассандрі були тільки двадцять чотири роки.

У 1802 році родина переїхала в місто Бат, а в 1809 в містечко Чаутон. Живучи в Чаутоні, Джейн почала публікувати свої твори. Вона не вийшла заміж, хоча й отримувала пропозицію принаймні один раз.

Писала Джейн майже все життя, та публікуватися почала лише після того, як їй виповнилося 35. Її романи - результат тривалої роботи. Кілька з них були опубліковані посмертно, кілька залишилися незавершеними, оскільки письменниця захворіла й померла доволі рано.

Джейн Остін не здобула великої слави за свого життя. Протягом півстоліття після смерті її читали мало, хоча почала утворюватися група палких шанувальників. Увага до Остін відродилася в кінці дев`ятнадцятого столітті, й кількість літературних публікацій, присвячених аналізу її творчості, зросла, продовжуючи зростати й досі.

Справжнє, широке визнання прийшло до Джейн Остен лише в XX столітті. Її психологічне, пронизане витонченої іронією мистецтво виявилося співзвучним уявленням письменників рубежу століття і перших десятиліть XX століття: Г.-К. Честертона, Р. Олдінгтона, С. Моема, В. Вулф, Е. Боуен, Дж.Б. Прістлі, Е.-М. Форстера. «З усіх великих письменників Джейн Остен найважче викрити у величі, їй притаманні особлива закінченість і досконалість», - стверджувала Вірджинія Вулф. «Завдяки своєму неабиякому художньому темпераменту їй вдається цікаво писати про те, що під пером тисячі інших, зовні схожих на неї авторку виглядало б смертельно нудним», - зауважив один із найбільш проникливих англійських критиків Г.-К. Честертон. «Чому героями Джейн Остін, - задає питання майстер психологічної прози Е.-М. Форстер, - ми насолоджуємося кожен раз по-новому, тоді як, читаючи Діккенса, насолоджуємося, але однаково? Чому їх діалоги такі хороші? Чому вони ніколи не грають? Справа в тому, що її герої хоч і не такі масштабні, як герої Діккенса, зате організовані більш складно». Порівняння Джейн Остін з Діккенсом продовжив Р. Олдінгтон: «Діккенс володів даром жити життям своїх героїв, і це передавалося його читачам. Похибки смаку, схильність до мелодрами, сентиментальності і карикатури часто послаблюють його. Дар Остін, можливо, більш скромний і стриманий, зате смак її бездоганний, і він ніколи їй не зраджував».

Твори Джейн Остін неодноразово екранізувалися, часто кінофільми за мотивами її романів здобували престижні нагороди.

У національному опитуванні «Найулюбленіші книги Британії», яке проводила телекорпорація BBC в 2003 році, роман Джейн Остін «Гордість і упередження» посів друге місце, поступившись лише «Володарю Перснів» Толкієна.

Твори

У творчості Остін можна виділити два періоди: у 1795-1798 були створені ранні романи; 1811-1816 - період написання романів, які згодом прославилися, таких як «Гордість і упередження» і «Розум і почуття».

Юнацькі твори

· Три сестри (The Three Sisters)

· Любов і дружба (Love and Freindship), зі знаменитою друкарською помилкою в слові «friendship» у назві.

· Історія Англії (The History of England)

· Прекрасна Кассандра (The Beautifull Cassandra)

Романи

· Розум і почуття (Sense and Sensibility, 1811)

· Гордість і упередження (1813)

· Менсфілд парк (1814)

· Ема (1816)

· Аргументи розуму (1817), опублікований посмертно

· Нортенгерське абатство (1818), опублікований посмертно

Незавершені твори

· Леді Сюзан (Lady Susan), епістолярний роман, не завершений

· Вотсони (The Watsons), не завершений

· Сендітон (Sanditon), не завершений

II.2. Перегляд 3-х хвилинного фільму про дім Джейн Остін.

Учні діляться враженнями.

II.3. Розгадування кросворду.

Вчитель роздає учням аркуші з кросвордом. Відбувається змагання, яка парта перша правильно розгадає кросворд.

Питання до кросворду:

По-горизонталі:

2. Як звали єдину улюблену сестру Джейн?

4.В якому стилі писала письменниця?

7.У якій країні жила письменниця все своє життя?

9. Як звали брата Джейн, якому поталанило, його всиновили багаті родичі Остінів?

11.В якому місті народилася Джейн Остін?

12. Твір якого письменника обігнав твори Джейн Остін на опитуванні «Найулюбленіша книга Британії»

13.В яке місто переїхала сім'я Остін в 1809 році після Бату?

По-вертикалі:

1. Яку професію мали два брати Остін?

3.В яке місто переїхали Остін з Гемпшира?

5. Як звали жінку, яка дуже вплинула на Джейн, навчила її французької мови?

6. Як називається роман Джейн Остін, який був написаний у 1816 році?

8. Як звали улюбленого брата Джейн Остін?

10. Ким по професії був батько Джейн Остін?

14. Стан дрібного дворянства.

Переможці нагороджуються заохочувальним призом.

Висновки

Спеціальні уроки, відведені для бесід з учнями за самостійно прочитаними художніми творами, з'явилися в практиці загальноосвітніх шкіл у програмах з літератури понад півстоліття назад. Відтоді накопичено великий досвід організації уроків з позакласного читання, узагальнено теоретичні положення щодо їх методики, типології й специфіки змісту, мети та структури.

Метою уроків позакласного читання є розширення читацького кругозору учнів, вироблення уміння застосувати знання, отримані на основних уроках, у новій навчальній ситуації. Такі уроки не передбачають поглибленої роботи з художнім текстом, їх завдання - це з'ясування читацьких вражень, розвиток самостійності роздумів і оцінювань. Саме на уроках позакласного читання доречні прийоми: інсценування, театралізація, конференції, диспути, концерти тощо.

Уроки з позакласного читання дають змогу учням дивитися на літературу більш різносторонньо. Допомагають обирати твори для читання у вільний від навчання час. Відкривають більш широку панораму різнобарвності світової літератури.

Систематично організовуючи позакласне читання учнів, учитель має можливість досконаліше вивчити індивідуальні нахили, прагнення та смаки школярів, що, безперечно, буде впливати на успішне здійснення виховання та освіти учнів засобами літератури, формування читацької культури, загальний розвиток особистості школярів.

Розроблений урок з позакласного читання по Джейн Остін також несе у собі мету ознайомити учнів з англійською культурою, з жіночим романом, ціллю є розвивати дітей різносторонньо, прививати любов та цікавість до книги.

Список літератури

урок позакласний остін читання

1. Авраменко О.М. Літературна творчість учнів/ О.М. Авраменко. - К.: Знання, 1968. -39c.

2. Волошина Н.Й. Уроки позакласного читання в старших класах/ Н.Й. Волошина. - К.: Рад. школа, 1988. -96c.

3. Глухова П.А. Позакласна робота як засіб підвищення ефективності уроку/ П.А. Глухова. - К.: Рад. школа, 1983. -43c.

4. Захарчук Д.В. Пізнавальні ігри з літератури у 4 і 5 класах/ Д.В. Захарчук. - К.: Рад. школа, 1985. -104c.

5. Капська А.Й. Педагогіка живого слова/ А.Й. Капська. - К., 1997. -239c.

6. Ладоня І.О., Злотник Й.С. Позакласне читання в 5-8 класах/ І. О. Ладоня., Й.С. Злотник. - К.: Рад. школа, 1968. -50c.

7. Литвин М.C. Думайте, читайте/ М.C. Литвин. - К.: Молодь, 1961. -166c.

8. Ломонос Є.О. Позакласне читання у 4-7 класа/ Є.О. Ломонос. - К.: Рад. школа, 1983. -67c.

9. Львова Ю.Л. Республіка МУЗ [посібник для учителя]/ Ю.Л. Львова. - К.: Рад. школа, 1984. -215c.

10. Майстерність словесника [збірник статей]. - К.: Рад. школа, 1978. -347c.

11. Пасічник Є.А. Літературне краєзнавство в школі/ Є.А. Пасічник. - К.: Рад. школа, 1965. -228c.

12. Покальчук Є. Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітніх шкіл [автореферат кандидатської дисертації]/ Є. Покальчук. - К.: 1998. -90c.

13. Програма роботи літературно-творчого гуртка в школах і позакласних закладах. - К.: Рад. школа, 1971. -22c.

14. Рева Н.М. Учитель-словесник і шкільна бібліотека/ Н.М. Рева. - К.: Рад. школа, 1969. -155c.

15. Степанишин Б.І. Література - вчитель - учень/ Б.І. Степанишин. - К.: Освіта, 1993. -179c.

16. Упор. С.О Література і мистецтво рідного краю [Літературне краєзнавство Житомирщини] /С.О. Упор. // Пультер. - Житомир, 1991. -38c.

17. Упор С.О. Позакласна робота з літератури [посібник для вчителів]/

С.О. Упор. - К.: Рад. школа, 1986. -67c.

18. Ходосов К.О. Літературно-творчий гурток у школі/ К.О. Ходосов. - К.: Рад. школа, 1963. -118c.

Размещено на Allbest.ru