Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ ЯК РІЗНОВИД КЛАСНОГО ЧИТАННЯ

1.1 Особливості позакласного читання

1.2 Мета і завдання позакласного читання

1.3 Лінії зв'язку позакласного читання з класним

1.4 Типи завдань, які можна ставити до прочитаної книжки (твору)

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ

2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах

2.2 Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання

РОЗДІЛ ІІІ. ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 5 КЛАСІ НА ТЕМУ: «ТВОРИ УКРАЇНСЬКИЇ ПИСЬМЕННИКІВ ПРО ПРИРОДУ. В. ШЕВЧУК «ПАННА КВІТІВ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ (на диску)



Вступ

На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів та потреби реорганізації позакласного читання в молодших класах, оскільки саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є передумовою розвитку інтелектуального та духовного світу. Як відомо, духовне відображення українського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на формування національної самостійності, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання совісті, моралі, загальнолюдських цінностей, інтелектуальності.

Книга виховує дитину, надає наснаги, допомагає жити, всебічно розвиває примушує хвилюватися за своїх героїв, понурюватися у світ казок, фантазій, пригод, вона дає можливість стати її головним героєм та відчути на собі все вище сказане. Тому читання книжок в системі виховання сучасної української школи займає особливе місце.

Понад тридцять років видатні педагоги, вчені України, країн колишнього радянського союзу працюють над проблемами поліпшення уроків позакласного читання - розробляють методичні рекомендації до підготовки проведення уроків позакласного читання та їх проведення, розробляють тематику занять, бо позакласне читання - це засіб керівництва самостійним читанням. Воно слугує чудовим засобом виховання, розвиває бажання учнів вчитись, багато знати та вміти, прищеплювати любов до своєї рідної країни, до Батьківщини, виховує патріотизм та гуманізм, формує соціальне та громадське самопізнання молодших школярів. Також в останні роки окремі аспекти проблеми формування школярів-читачів знайшли своє вирішення в наукових працях вітчизняних вчених-педагогів В.Скріпченка, О.Савченка В.Острогорського, В.Неділька, Т.Бугайко та інших.

Проте, треба зауважити, що виникають проблеми оновлення змісту й удосконалення структури уроків позакласного читання та їх проведення, а деякі вчителі (з власних спостережень на практиці) зовсім не проводять уроки позакласного читання. Також треба зауважити, що втрату зв'язків з книжкою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому. Маленький читач лише вступає в майбутнє життя, у нього не має життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпаним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповіді на свої незліченні „чому?". Прочитані книжки запам'ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки. В цьому полягає актуальність розглядання теми моєї курсової роботи.

Об'єкт: процес навчання позакласного читання в молодших класах.

Предмет: методика роботи з позакласного читання в молодших класах.

Мета: проаналізувати процес організації позакласного читання та виявлення читацьких інтересів учнів на основі твору В. Шевчука «Панна квітів».

Гіпотеза: застосовування різноманітних методів і форм навчання на уроках позакласного читання, використання ТЗН, що дасть змогу підвищити читацьку самостійність учнів і активність дітей на уроках.

Завдання дослідження:

v вивчити методико-педагогічну літературу по темі „Позакласне читання в молодших класах";

v визначити умови використання уроків позакласного читання, як засобу виховання читацьких інтересів;

v розкрити вимоги до уроку позакласного читання та методичні принципи добору книг, рекомендованих для позакласного читання.

Структура курсового дослідження. Робота складається зі змісту, вступу, основної частини (з трьох розділів, де в першому розділі розглядалися теоретичні відомості про позакласне читання як різновид класного читання; другий розділ присвячено організації позакласного читання в молодших класах; у третьому розділі запропонований план-конспект уроку позакласного читання для 5 класу на прикладі розгляду твору В. Шевчука «Панна квітів»), висновку, списку використаних джерел.

Крім того, в якості доказів наведених тих або інших тлумачень, було зроблено посилання до наукових стверджень.



РОЗДІЛ І. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ ЯК РІЗНОВИД КЛАСНОГО ЧИТАННЯ

1.1 Особливості позакласного читання

Школа озброює дитину навичками читання, тобто формує читця. Але цього недостатньо: вона повинна виховувати активного читця, котрий би був в змозі самостійно прочитати книгу та розібратися в ній, мав би потребу систематичного читання, вмів би вибирати потрібну книжку за визначеною темою, читав би не тільки книжки, а й газети, журнали, користувався б довідковою літературою (енциклопедіями, словниками, довідниками, додатковою літературою тощо). Всі ці навички формуються на уроках позакласного читання.

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ - це поняття багатоскладове. Це невід'ємна складова курсу читання в школі. До позакласного читання входить:

ь ознайомлення учнів із творами, рекомендованими програмою;

ь розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого засвоєння його творчості й епохи, в яку він жив й творив.

Цими двома видами позакласного читання керує вчитель, проводить їх відповідно до програми з української літератури.

ь стихійне самостійне читання.

Воно менш за все кероване, а в такому читанні найяскравіше виявляються смаки читача, спрямованість зацікавлень особистості, внутрішній світ учнів.

ОСОБЛИВОСТІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ:

· це один із важливих шляхів літературного розвитку;

· це один із шляхів морально-естетичного виховання учнів;

· це система, що формує всебічно розвинену особистість:

· позакласне читання передбачає багату скарбницю для саморозвитку;

· уроки позакласного читання спрямовують учнів на самостійну роботу з творами;

· виробляє потребу в читанні;

· передбачає свободу вибору книжок;

· має різноманітні форми навчання (виставки книг, читацькі конференції, літературні диспути, уроки бесіди тощо).

Уроки позакласного читання збагачують знання учнів з літератури, поглиблюють вміння і зміцнюють навички молодших школярів.

1.2 Мета і завдання позакласного читання

Провідною ідеєю позакласного читання в молодших класах було, є і буде поглиблення інтересів до читання і художньої літератури, зокрема, усвідомлення значення читацької діяльності як засобу успішності навчання і розвитку особистості, свого „я".

Основною метою позакласного читання в молодших класах являється формування в учнів стійкої потреби самостійного й осмисленого читання, формування систематичного читання книг, спираючись на знання й навички. Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою.

Школярів спочатку треба навчити вірно та добре читати, методично правильно працювати з книжкою і доступним колом читання. Необхідно прищеплювати любов до самої книжки, до різних жанрів літератури (казки, байки, фольклор тощо), до рідної та зарубіжної літератури. Якщо учнів навчити всьому цьому, то в них сформуються навички самостійної роботи з книжкою і можна вже сміливо переходити до наступних етапів навчання [7].

Урок позакласного читання порівняно з рештою занять з літератури має певні особливості. Його метою є розвиток інтересу до самостійного спілкування з українською художньою книгою. На уроці створюють атмосферу довірливого обміну особистими враеннями від прочитаного [20].

На уроках позакласного читання актуальними є індивідуальна і групова діяльність учнів, яка пов'язана з виконанням ними завдань типу: вибір улюбленої книжки, підготовка розповіді про неї, читання творів, відшукування книжок за вказаною ознакою (автором, жанром, заголовком, серією, темою, структурою), оформлення книжкової виставки, складання рекомендаційного списку дитячих книжок до вказаної теми, запис паспорта книжки на каталожну картку, постановка «живих» картин, інсценізація і переказ прочитаного, групова підготовка до звіту про прочитані книжки, вміння знаходити потрібну книжку, користуючись даними титульної сторінки або вихідними даними обкладинки, вибір і читання книжок, посильних для кожного учня, серед рекомендованих книжок різного рівня складності, визначення типу книжки за конструктивно-оформлювальними елементами, оформлення вирізок з дитячої періодики, вибір і читання біографічних матеріалів про поетів, письменників у виданнях, адресованих дітям, читання книжок за інтересами з опорою на класну картотеку, читання книжок відповідно до особистих інтересів, самостійне використання книжок-довідників, складання усних анотацій на книжку, визначення теми і спрямованості читання за представленими книжками, обмін думками, роздуми над прочитаним і т. д.

Завдяки урокам позакласного читання учитель плекатиме читача власним прикладом, увагою до читацьких інтересів учнів, підтримкою здобутків кожного з них та розумним керівництвом у підвищенні читацької культури. Організація учнівського позакласного читання є сполучною ланкою між шкільним вивченням літератури і дорослим життям, у якому художня книга має посісти гідне місце [20].

1.3 Лінії зв'язку позакласного читання з класним

Позакласне і класне читання не ізольовані і не відірвані одне від одного. Позакласне читання ґрунтується на знаннях і уміннях, здобутих учнями на уроках класного читання. Успіх позакласного читання залежить передусім від сформованості навичок читання вголос і про себе. Без цього використати програмові вимоги позакласного читання неможливо. Звідси й залежність уроків позакласного читання від класного. Уроки класного читання розвивають у дітей свідоме читання, без чого не уявляється ефективна робота над вихованням активного читача.

Свідоме читання - це розуміння тексту, знаходження причиннєво- наслідкових зв'язків в описуваних подіях, уміння відповісти на запитання, переказати частину твору чи весь твір, знайти необхідні для відповіді місця у тексті і процитувати їх. Цьому діти навчаються на уроках класного читання. Позакласне читання спирається на ту любов до книги, яка з'являється у дітей в процесі роботи над творами на уроках класного читання.

Позакласне читання сприяє ефективному виконанню завдань класного читання. Розширення читацького кругозору дозволяє вчителеві вводити до класного читання елементи зіставлення, порівняння, узагальнення, що збагачує методику проведення класного читання [15].

Але тематична методика не рекомендує прив'язувати позакласне читання до класного. Це однак не означає, що вчителеві взагалі не дозволяється пов'язувати тематику позакласного читання з класним.

До взаємозв'язку між позакласним і класним читанням слід вдаватися лише тоді, коли для цього є умови і виникає необхідність. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи.

1.4 Типи запитань, які можна ставити до прочитаної книжки (твору)

позакласний читання молодший клас

Методика рекомендує три типи запитань, які можна ставити до прочитаної книжки (твору):

Ш Ті, що сприяють розумінню інформації - хто це?, що це?, де це відбулося? Вони тематичні, допомагають дати відповідь - про що цей текст.

Ш Питання, що допоможуть крок за кроком зрозуміти, яким є авторське ставлення до того, про що говориться у цьому тексті, його основну думку. Наприклад, чому саме?, які висновки можна зробити? - запитання, які ставляться авторові. Це смислові питання.

Ш Прогнозуючі питання - такі питання, що передбачають, як далі будуть розгортатися події, прогнозувати їх, висловлювати припущення про свою роль як співавтора і т. д.

Кожне з запитань необхідне читачеві, оскільки треба зрозуміти і зміст (на допомогу поспішають тематичні запитання), і авторський задум (смислові запитання, що допомагають з'ясувати авторське ставлення до висловленого у тексті), і контролювати себе (у процесі читання зупинитися, поставити запитання і постаратися уявити, що буде далі), тобто допомогти собі стати вдумливим, зацікавленим читачем.

Не слід обминати увагою і роботу над заголовком книжки, твору, оскільки про них він може сказати дуже багато. Не випадково його називають «вхідними дверима в текст». Якщо спонукати дітей до роздумів над смислом заголовку, то багато чого стане зрозумілим ще перед читанням, «на порозі тексту».

Заголовок може повідомляти попередньо про ті події, що ляжуть в основу сюжету казки, оповідання, вірша, окремої частини тощо. (Наприклад, В. Шевчук «Панна квітів»).

В окремих випадках автор користується заголовком-загадкою, що приховує авторську думку з приводу подій, вчинків героїв тексту. Зрозуміти прихований смисл такого заголовку ми зможемо після читання. Але на «порозі тексту» такий заголовок мимоволі притягує увагу читача, налаштовує його на роздуми у процесі читання [15].

Урок позакласного читання повинен бути розрахований на рівень можливостей учнів і забезпечувати таку взаємодію вчителя з учнями, при якій діти можуть виявляти доступний для їх віку обсяг читацької самостійності. Учні вдосконалюють уміння орієнтуватися в доступному колі читання відповідно до теми читання і особистої мети, засвоюють закономірності: автор - тема, автор - жанр, питання - тип книжки, вчаться користуватися ілюстрованою каталожною і типовою карткою, а також вчаться самі складати картки - як типові, так й ілюстровані.

Оскільки урок позакласного читання виконує навчальну і виховну функцію, то характерною особливістю його виступає спрямованість на засвоєння дітьми прийомів самоконтролю, самообліку, звички до самооцінки, самоаналізу.

Тому всі завдання повинні бути спрямовані на перевірку широти, глибини, впорядкованості читацького кругозору дітей, на з'ясування інтересу, систематичності й усвідомленого вибору читання книжок, тобто з'ясування ставлення дітей до книжки і самостійного читання, та правильність, швидкість, здатність до переносу знань, умінь і навичок, якими діти опанували на попередніх уроках позакласного читання, у процесі уроків класного читання та інших уроках.

Для позаурочної діяльності з книжкою і серед книжок доцільно рекомендувати дітям оформлення класної картотеки, читання вголос книжок у групах, організацію книжкової виставки за вказаною ознакою, відвідування бібліотек, перегляд діафільмів, підготовку до свят, конкурсів, організація у класному куточку читання книжкових розділів (наприклад, книжки-довідники, улюблені вірші, казки тощо), підготовка анотованих карток на прочитані книжки і поповнення ними класної картотеки, збір ілюстрацій до вказаної теми, складання рекомендаційних списків за вказаною ознакою, ведення класного щоденника читання, розучування ігор, виготовлення і оформлення книжок-саморобок і т.д. [14].

Позаурочна діяльність учнів передбачає їх участь в тих заходах, які необхідно проводити у школі, класі і які обов'язково пов'язані з книжкою, з читанням. Серед них найпоширенішими є:

· літературні ігри («Хто я?», «Моя біографія», «Чи знаєш ти письменників?», «Перевір себе», «Чергова буква», «Уяви і пригадай знайомі рядки», «Впізнай вірш», «Літературна думка», «Літературні шаради», «Літературна вікторина за творами...», «Літературні загадки за творами...», «Що ти про мене думаєш?», «Уяви себе», «Хто більше?», «Закінчення слова скажу, прізвище письменника підкажу», «Казкова абетка», «Хто зайвий?», «Кому надійшла телеграма», «Літературний портрет». «Чарівні клітинки» і т.д.);

· конкурси (на кращого читця віршів, знавця загадок, ігор, творів на задану тему, творів письменника);

· тижні дитячої книжки, улюбленого письменника, літературні вернісажі, усні журнали, екскурсії, літературні гуртки іт. д.

Книжкове оточення і активна самостійна робота з книжкою формує особистість, яка хоче зрозуміти навколишній світ і змінити його. Ввести дитину в оточуючі його різні сфери цього світу, навчити розуміти мову цих сфер, допомогти дитині, не запізнившись, визначити ту сферу, що найбільшою мірою відповідає її здібностям, структурі особистості, запитам.

За функціональною спрямованістю, поставленими метою і завданнями для кожного етапу формування читацької самостійності існує своя типова структура уроку позакласного читання.

Початковий етап

· Розв'язання завдань з орієнтування в групі книжок з метою вибору необхідної книжки за вказаною вчителем ознакою (3 хв.).

· Читання книжки (твору) вчителем вголос (7 хв.).

· Бесіда-роздум над прослуханим (4-5 хв.).

· Самостійне знайомство учнів із новою книжкою як засіб підготовки до наступного читання (5 хв ).

· Читання учнями твору вказаного вчителем (10-13 хв.).

· Вияв і оцінка якості самостійного читання-розгляду незнайомої книжки (10 хв.).

· Рекомендації до самостійної позаурочної індивідуальної (колективної) діяльності з книжками(1-2 хв.).

Основний і завершальний етапи

· Колективна робота з книжками, прочитаними до уроку; визначення книжок для всебічного аналізу і обговорення (5-7 хв ).

· Бесіда про героїв прочитаних книжок, авторів книжок (ЗО хв.).

· Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей учителем (5-7 хв.).

· Домашнє завдання (1-2 хв.).

Творчість при підготовці і проведенні уроків позакласного читання повинна проявлятися не в зміні типової структури уроку, а у доборі навчального матеріалу і прийомів навчання, в майстерності втілення і реалізації методичного задуму.

Сьогодні у шкільній практиці з'явилася тенденція використовувати дитячу художню книжку як особливий об'єкт не лише на уроці позакласного читання, але й на уроках читання. І це правильно, оскільки на основі взаємозв'язків між класним і позакласним читанням можна формувати правильний тип читацької діяльності.



РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ

2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах

Уміле керівництво позакласним читанням стимулює самостійне читання та сприяє творчому розвиткові школярів

Позакласне читання має свою специфічну форму керівництва - урок. Така організаційна форма керівництва з'явилась у 1954-1955 навчальному році, коли в програму з літератури були внесенні спеціальні години для бесід з позакласного читання.

Багато вчених займалися проблемою організації уроків позакласного читання в молодших класах. Цінні для нас поради стосовно уроків М.Рибникової. Основним завданням позакласного читання вона вважала підготовку учнів до подальшого життя. Але ця підготовка може бути здійснена лише тоді, коли художня література не тільки розвиває в школярів уміння бачити життєві явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим та прочитаним, відчути настрій твору, головних героїв, а й ще потім передати його в живому точному слові (переказати правильно події які відбувалися в творі, зміст твору тощо) [10].

М.Рибникова радить на уроках позакласного читання йти від життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову звертатися до життя, бачити його повніше і глибше [10].

Уроки позакласного читання в молодших класах можуть мати й специфічні форми організації - допоміжні форми керівництва. Вони складають фон для звичайних уроків.

ПРОПАГАНДА КНИГ. Бібліотекар або вчитель організує вистави книжних новинок або книжки на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки, які присвяченні творчості письменника тощо. В шкільній або в класній газеті заносяться відгуки школярів про прочитані ними книжки, випускаються монтажі про творчість письменника, про книги на ту чи іншу тему тощо. Книжки пропагандуються також в безпосередньому спілкуванні з учнями: в виступах бібліотекаря в класі, в індивідуальних бесідах вчителя з дітьми.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ. Вчитель проводить бесіду з школярами про ту книжку, яку він зараз читає або вже прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення ілюстрацій, перегляди записів школяра про прочитані книжки, аналізування творі-відгуків про прочитане, відвідування бібліотеки або книжкового магазину вчителем разом із учнями, бесіда з батьками про читання школяра тощо.

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗАХОДИ. Переважна більшість школярів в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам'ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів з позакласного читання обов'язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини. Частіше за все до підготовки масових свят залучаються учні старших класів. На масові свята з позакласного читання запрошуються батьки, рідні та друзі.

Форми масових позакласних заходів в молодших класах:

· організація й проведення навчальних олімпіад з літератури;

· робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія, поетичний гурток та інше);

· підготовка та відзначення ювілею письменника («Шевченко - видатний український письменник»);

· літературні вечори: ювілейні, тематичні, історико-літературні, жанрові, сезонні («Гаї шумлять», «Надворі весна вповні»);

· читацькі конференції;

· турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню тощо);

· зустрічі з письменниками, журналістами;

· КВК;

· вікторини;

· літературні екскурсії.

ЗАПИС ДО БІБЛІОТЕКИ. До шкільної бібліотеки записуються ще у початкових класах за згодою вчителя, за мірою оволодіння навичками читання. Один чи два рази на місяць вчитель відвідує бібліотеку, знайомиться з читацькими формулярами та бесідує з бібліотекарем школи. Зазвичай школярі записуються до іншої бібліотеки - районної, міської, сільської, при клубі та інші. Відвідування нешкільної бібліотеки дуже розвиває учнів, та цю роботу слід заощаджувати.

ОБЛІК ПРОЧИТАНОГО. Робити облік прочитаного можна за бібліотечними формулярами. Але бажано заволікати кожного школяра-читця до цієї роботи. Можна використовувати читацькі щоденники, починаючи з першого класу.

Найбільше поширення в школах отримали читацькі щоденники, тому що вони найкраще зберігаються, їх легше перевіряють.

Облік прочитаного роблять також в усних формах: учні говорять про прочитані книжки на уроках позакласного читання, на звичайних уроках читання, в індивідуальних бесідах з вчителем.

Головне завдання вчителя - залучити учня до читання книжок в усьому тематичному та жанровому обсязі, доступному дитячому віку.

Отже, позакласне читання здійснюється в різних сферах учнівського життя: на уроках та в позакласний час. Це і визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей.

Таким чином, керівництво позакласним читанням виявляє собою складний комплекс форм роботи школярів, вчителя, бібліотекаря.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ. Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілька разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки тощо.

2.2 Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання

Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших школярів відбувається поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду, обумовлюється методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо [17].

Етапи формування читацької самостійності молодших школярів

ПЕРШИЙ ЕТАП - підготовчий. Уроків позакласного читання на цьому етапі майже не має: на роботу з книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин один раз на тиждень. Якщо учні класу мають достатній рівень підготовки з читання, вчитель може проводити заняття упродовж усього уроку. Одним із основних завдань позакласного читання на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до книжки,: формування початкових умінь самостійно з нею спілкуватися.

ДРУГИЙ ЕТАП - навчальний. На цьому етапі вводяться самостійні щоденні уроки позакласного читання. Розширюється коло читань. Потрібен тактичний та уважний індивідуальний підхід вчителя. Необхідно привчити читця до спілкування з книжкою „один на один". Книжки читаються на уроках. Збільшується загальна начитаність учнів та їх досвід учбової праці.

На цьому етапі в учнів формується певний читацький кругозір, вони навчаються усвідомлять фактичний зміст твору, виділяти основних персонажів, практично розрізнюють текст за жанровими ознаками, прогнозуючи орієнтований зміст незнайомої книжки, спираючись на такі основні показники поза текстової інформації: прізвище письменника, заголовок твору, ілюстрації, зміст (перелік) творів, роблять записи про прочитане, вчаться розповідати про прочитане, обговорювати оповідання та коротко виражати до нього своє відношення.

ТРЕТІЙ ЕТАП - основний. Учні самостійно розв'язують завдання, які складають сутність читацької діяльності.

До кінця основного етапу всі учні повинні оволодіти навичками та вміннями, які необхідні активному читачу. Помітною ознакою на основному етапі є планування навчального матеріалу, який опрацьовується на одному уроці, а також під час проведення серії уроків, об'єднаних між собою спільною метою.

На цьому етапі навчальний матеріал складають переважно значні за обсягом твори. Коло читань визначається вчителем, враховуючи умови забезпечення літературою районних (міських), шкільних, домашніх бібліотек.

Зміст програми реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях, шляхом проведення літературних ранків, вікторин, екскурсій тощо.

Методичні принципи добору книг, рекомендованих для позакласного читання молодшого шкільного віку

Основним навчальним матеріалом на заняттях з позакласного читання є дитяча книжка, дитяча періодика (журнали, газети), довідкова література (словники, енциклопедії для дітей).

Відбір змісту літературних творів здійснюється за критеріями їх художньо-естетичної цінності, доступності для освоєння учнями певної вікової групи, насиченості пізнавальним змістом, з урахуванням читацьких інтересів школярів. Під час добору літературного матеріалу вчитель враховує також санітарно-гігієнічні вимоги до видань (поліграфії, ілюстративного матеріалу, обсягу книжок, розміру шрифту тощо).

Програмою передбачається розширення читацького кругозору школярів на основі жанрового, тематичного розмаїття творів та їх авторської приналежності. При цьому йдеться як про художню, так і науково-художню, науково-пізнавальну, довідкову літературу. Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя і діяльності дитини, сприяють розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих, гуманістичних почуттів до рідної мови, землі, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.

Бажано, щоб до кожного уроку добиралася нова книжка, щоб учні мали уявлення, що книжковий світ багатий і різноманітний, що в ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, що з книжкою можна цікаво проводити своє дозвілля.

Загальні вимоги до проведення уроків позакласного читання

Уроки позакласного читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються інакші задачі.

З однієї сторони, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість.

З іншої сторони, на цих уроках виконуються визначенні програмні вимоги, формуються навички та вміння, необхідні активному читачу.

Уроки позакласного читання повинні бути цікавими, стати святом книжки, учні чекають їх із нетерпінням , готуються до них на протязі тижня або двох [17].

Підготовка вчителя до уроків позакласного читання

Підвищення ефективності уроку позакласного читання передусім залежить від якості підготовки вчителя до проведення такого роду занять. Ця підготовка має бути поетапною. Вона повинна включати в себе 4 етапи:

ь Ознайомлення з науково-методичною та психолого педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності.

ь Ознайомлення зі списком рекомендованої літератури для учнів. Вивчення фондів шкільної та міської (сільської) бібліотек. Добір творів для позакласного читання.

ь Перспективне планування:

· тематика уроків позакласної читання;

· типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, вікторини тощо);

· види уроків: тематичний, жанровий, авторський;

· складання конспектів уроків та оптимальних психолого-педагогічних умов).

Складаючи конспект уроку вчитель повинен дотримуватись ряд вимог, без дотримання яких уроки позакласного читання не будуть виконувати своїх задач.

Вимоги до уроків позакласного читання

На кожному уроці ведеться облік того, що діти читали самостійно. Учні приносять до класу ті книжки, які вони прочитали або читають в даний момент, два або три учня коротко розповідають про прочитану книжку. Вчитель створює на уроці таку ситуацію, в якій виникає взаємний обмін власними думками, які продовжуються і поза уроком. На уроці виховується у школярів потреба поділитися з товаришами своїми думками про прочитані книги.

На кожному уроці організується рекомендація нових книжок. Форми рекомендації різноманітні: і обмін думками, і пряма рекомендація вчителя з показом рекомендаційної книжки. Також передбачаються спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в учнів умінь користуватися прийомами самостійної читацької діяльності (наприклад, відтворення змісту вибраної та прочитаної книги за епізодами, за планом; звертання до довідкової літератури та матеріалів із періодики; засвоєння закономірностей: автор - книги, тема - книги тощо). Мають місце елементи аналізу прочитаного оповідання - не тільки у формі бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів. На кожному уроці додається щось нове в читацьких вміннях: вміння знайти відомості про автора, вміння зорієнтуватися в книжці за її заголовком, вміння створити виставку, вміння писати відгук о книжці або вести читацький щоденник і т. п. [17].

На уроках позакласного читання доцільно використовувати такі методи та прийоми роботи, як бесіда, словникова робота, переказ прочитаного, виразне читання вголос.

Плануються уроки позакласного читання відразу на один семестр, причому в плані обов'язково передбачаються всі необхідні форми класної та позакласної роботи з книжкою. При складанні такого плану обов'язково враховуються обставини, які полегшують організації позакласного читання в даному класі, а саме:

· рівень підготовки школярів;

· специфіка міських умов (соціальних склад батьків дітей, фактичний книжний фонд тощо);

· навчально-виховні задачі відповідного періоду навчання.

На підготовчому етапі структура уроку на цьому може бути такою:

I. Організаційний момент.

II. Коротка вступна бесіда (2-3 хвилини).

III. Читання оповідання (5-7 хвилин).

IV. Бесіда за прочитаним (розгляд картинок; розгляд ілюстрацій тощо).

V. Розгляд книжки (обкладинки книжки; вивчення бібліографічних даних

VI. тощо).

VII. Підсумок уроку.

Структура уроку на навчальному етапі може бути такою:

Наприклад, тема уроку позакласного читання: «Сучасні українські літературні казки. «Згине зло, і правда переможе» В. Шевчук. «Панна квітів».

I. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Актуалізація читацького досвіду школярі (учні коротко розповідають про казки, які вони читали самі або прослухали). Показують свої книжки казок. Можна прослухати п'ять або шість учнів. Книжки останніх лежать на партах.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступна бесіда вчителя: невелике емоційне вступне слово на тему казок, про ідейну направленість казок, їх змісті.

2. Читання казки вчителем. Коротка бесіда за цією казкою.

3. Читання однієї або двох казок школярами, за їх власним бажанням та вибором. Коротка бесіда за цими казками. Читання може буде проведено за ролями, бажано інсценізація казки.

4. Робота над картинками до казки. Розгляд та обговорення картинок, намальованих учнями.

5. Імпровізована казка (за попереднім відбором).

6. Перегляд виставки книг-казок. Рекомендації вчителя.

IV. Повідомлення домашнього завдання.

На основному етапі постає питання індивідуалізувати читацьку діяльність. Засобом такої індивідуалізації є самостійне виконання учнями домашніх завдань до уроків позакласного читання, перевірка його виконання.

Класична структура уроку позакласного читання на основному етапі буде така:

I. Повідомлення теми і мети уроку (1-2 хвилини).

II. Актуалізація читацького досвіду школярів (8-10 хвилин).

1. робота з виставкою книжок за темою заняття;

2. розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів;

3. прослуховування письмових відгуків про самостійно прочитані книги.

ІІІ. Активізація читацького мислення (15-20 хвилин):

1. бесіда на основі прочитаних творів (із включенням запитань і завдань, спрямованих на розвиток ціннісних орієнтацій та формування вмінь висловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору);

2. літературні вікторини, ігри, конкурси;

3. підсумок самостійної роботи учнів (оцінювання рівня підготовки учнів до уроку та активності під час обговорення прочитаного).

ІV. Розширення читацького кругозору школярів (5-8 хвилин):

1. розповідь вчителя про нові книжки та їх авторів$

2. розгляд цих книжок, ознайомлення з зовнішніми та внутрішніми ознаками.

V. Підсумкова бесіда (2-Зхвилини).

VI. Завдання до дому (2-3 хвилини).

Дотримання цих умов навчання школярів-читачів потребує особливої уваги вчителя.



РОЗДІЛ ІІІ. ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 5 КЛАСІ НА ТЕМУ: «ТВОРИ УКРАЇНСЬКИЇ ПИСЬМЕННИКІВ ПРО ПРИРОДУ. В. ШЕВЧУК «ПАННА КВІТІВ»

ТЕМА: Урок позакласного читання

Твори українських письменників про природу.Валерій Шевчук «Панна квітів».

МЕТА: а) формувати стійкі читацькі інтереси учнів, заохочувати до української книжки, опрацювати ідейно-художній зміст казки-легенди В. Шевчука «Панна квітів»;

б) розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак, відчуття насолоди художнім текстом;

в) виховувати любов до природи.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, книжкова виставка «Літературні казки», дитячі малюнки.

ТИП УРОКУ: урок-мандрівка, екскурсія у природу.

Казка кличе нас у мандри,

велить бути в житті сміливими й мудрими,

долати перешкоди й біди і не забувати добра світового,

бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.

Валерій Шевчук

ХІД УРОКУ

I. Вступне слово вчителя.

Відома українська поетеса Ліна Костенко про казку сказала так:

Затишно дітям в пазусі казок

Отак би й слухав про царя Салтана,

Або про те, як весело козак,

Обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

Про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що не говорив,

А згине зло і правда переможе!

Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії і мудрості нашого народу, подумки подорожували у летючому кораблі, радіючи вірності і взаємодопомозі друзів наймолодшого сина.

Прочитаймо, діти, ще раз слова Валерія Шевчука, які записані на дошці, що супроводять нас протягом усіх уроків вивчення казок.

Учитель читає цитату, робить відповідні акценти і продовжує вступне слово.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитись над проблемою реального життя - вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість - ось риси вдачі казкових персонажів, які викликають у на с осуд, навіть і сміх. Давайте звернемось до нашої ілюстрованої вікторини, яка складена за вашими ілюстраціями.

2. Ілюстрована вікторина.

Питання до вікторини:

а) до яких епізодів і яких казок намальовані ілюстрації?;

б) хто може розповісти про цей епізод?

Учитель. Отже, діти, казкові епізоди, герої змалечку живуть з нами, допомагають осмислити життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас. Отож сьогодні ми ще раз поринемо у світ казки.

II. Оголошення теми та мети уроку, її мотивація.

Сьогодні ми здійснимо мандрівку, екскурсію у природу, опрацювавши казку-легенду В. Шевчука «Панна квітів».

Запис в зошити дати та теми уроку.

III. Опрацювання біографії В. Шевчука.

Біограф 1. Валерій Шевчук - один з найцікавіших сучасних українських письменників. Народився 20 серпня 1939 року в місті Житомирі. На даний час проживає в Києві. Уже в ранньому дитинстві, яке припало на важкі повоєнні роки, хлопчик навчився чітко розмежовувати добро і зло. Любов'ю до людей, краси і добра позначена вся його творчість. Шевчук - автор цікавих романів, повістей, оповідань. Яскравий і світлий, сповнений доброти світ наповнює його казки «Золотий стіл», «Чотири сестри», «Місто без квітів», «Бігунець та Котило», «Дівчинка, котра шукала маму» та «Панна квітів». У передмові до збірки своїх казок автор розповідає, як народився задум цих творів.

Діалог В. Шевчука та дочок.

- Якось підійшла до мене шестирічна дочка Юліана і каже:

- Тату! Ось ти письменник, а ми й не знаємо який!

- Звісно, не знаєте. Бо пишу для дорослих.

- А чому б тобі не писати книжки для нас, - сказала старша дочка Мирослава.

Біограф 2. І батько разом з донечками взялися до роботи: разом вигадували героїв, обмірковували, як героям поводитися в тій чи іншій ситуації.

Письменник згадує: «Ще тоді, коли писав ці казки, не хотів складати їх надто просто, щоб усе було розжоване і розкладене по поличках. Завжди вважав і тепер вважаю: діти мудрі і часом сприймають твори глибше і тонше за дорослих.

IV. Робота над змістом казки.

Бесіда за запитаннями.

1. Назвіть персонажів казки.

2. Хто така Зеленоочка? Знайдіть і прочитайте її портрет.

3. Як спочатку ставилися до неї господарі, до яких вона наймалася?

4. Чи змінилося ставлення згодом? Чому?

5. Схарактеризуйте вдачу дівчинки.

6. Чи пам'ятала Зеленоочка кривди, заподіяні їй?

7. Яка справжня мета мандрівок Зеленоочки? Дайте відповідь текстом казки.

8. Чи видається вам дивною поведінка старого Кріноса під час знайомства з дівчинкою?

9. Знайдіть і прочитайте розмову старого із Зеленоочкою. Як характеризує його мова?

10. Прокоментуйте сказане Зеленоочкою Димкові: «Коли добрий, то й хвалити його не треба, діло його хвалить, а коли прославляють язиком, то тільки тоді, коли хочуть сховати зло».

11. Знайдіть у тесті і прочитайте рядки, в яких ідеться про дивні почуття дівчинки на тюльпановому полі.

12. Що дізнався Зелеооччин Сон від тюльпанів? Чому вони печальні?

13. Чи справді старий Крінос зробив добро, перетворивши бідних і нещасних людей у красиві квіти?

14. Які наміри у Кріноса щодо Зеленоочки?

15. На яке запитання дівчинки не відповів Вуж?

16. Що повинна зробити Зеленоочка, аби відповісти на це запитання?

17. Прочитайте епізод про те, як Зеленоочка стала квіткою-феєю.

18. Що відкрилося її очам на тюльпановому полі?

19. Як ви думаєте, чому маленька дівчинка зуміла подолати чари Кріноса?

20. Що, по-вашому, означає робити добро іншим?

21. Які думки, почуття й міркування викликала у вас ця казка?

V. Складання плану до казки. (Заголовок до кожного розділу).

Орієнтовний план.

1. Дівчинка-Зеленоочка.

2. У дідуся Кріноса.

3. Завдання для дівчинки.

4. Димко і Зеленоочка на тюльпановому полі.

5. Сон Зеленоочки.

6. Бажання Кріноса зробити із Зеленоочки найкращий жовтий тюльпан.

7. Смуток у серці дівчинки.

8. Панна квітів прийшла на землю.

9. Квіти стали людьми.

10. «Ти така славна, добра і розумна, Зеленоочко. Ти хочеш щастя бідним людям».

Учитель. Таким чином, ми здійснили екскурсію у природу, опрацювавши казку легенду «Панна квітів».

- Чому казку-легенду?

- Які ознаки має казка?

- Які ознаки має легенда?

Отже, в даному творі поєднано елементи легенди в казковому плані.

- Про які квіти розповідається у казці?

- У яку пору року вони цвітуть?

Учень зачитує вірш про тюльпан. Другий учень дає інформацію про квітку, показує ілюстрацію.

- Які ви знаєте ще весняні квіти?

- Що ви про них знаєте?

- Чим вони вам подобаються?

VI. Гра «Відгадай квітку».

Діти по черзі зачитують описи квітів, знайдені самостійно в додатковій літературі. Решта дітей відгадує, як називається квітка.

VII. Підсумок уроку.

Чи бувають у житті люди, чимось схожі на Зеленоочку?

VIII. Оцінювання учнів.

IX. Домашнє завдання.

Твори для читання влітку за програмою шостого класу.



ВИСНОВКИ

Актуальність доведена, а саме було простежено необхідність проведення уроків позакласного читання у школі. Воно слугує чудовим засобом виховання, розвиває бажання учнів вчитись, багато знати та вміти, прищеплювати любов до своєї рідної країни, до Батьківщини, виховує патріотизм та гуманізм, формує соціальне та громадське самопізнання молодших школярів.

Актуальність теми доведена завдяки встановленої мети та завданням.

Мета дослідження досягнута, де було проаналізовано процес організації позакласного читання та виявлення читацьких інтересів учнів на основі твору В. Шевчука «Панна квітів».

Актуальність, мета, завдання виконувалися науково-аналітичним методом, де в якості теоретичної бази виступили роботи видатних методистів та літературних діячів.

В якості узагальненого висновку слід сказати, що дана робота складалася поетапно для більш чіткого висвітлення встановленої мети. А саме: проводилася характеристика уроків позакласного читання, визначався їх зміст, мета та функція. Більш значну увагу приділялося роз'ясненню важливості позакласного читаття в житті школярів.

Під час роботи було виконано всі поставлені завдання, а саме: була вивчена методико-педагогічна література по темі „Позакласне читання в молодших класах"; визначено умови використання уроків позакласного читання, як засобу виховання читацьких інтересів; розкрито вимоги до уроку позакласного читання та методичні принципи добору книг, рекомендованих для позакласного читання.

Підсумовуючи все вище сказане, слід зазначити, що урок позакласного читання порівняно з рештою занять з літератури має певні особливості. Його метою є розвиток інтересу до самостійного спілкування з українською художньою книгою. На уроці створюють атмосферу довірливого обміну особистими враженнями від прочитаного.

Завдяки урокам позакласного читання учитель плекатиме читача власним прикладом, увагою до читацьких інтересів учнів, підтримкою здобутків кожного з них та розумним керівництвом у підвищенні читацької культури. Організація учнівського позакласного читання є сполучною ланкою між шкільним вивченням літератури і дорослим життям, у якому художня книга має посісти гідне місце.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник / І. Д. Бех. -К.: ІЗИН, 1998.

2. Давидов B.B. Проблемы развивающего обучения / В. В. Давидов. - M., 1986.

3. Занков Л.Д. Дидактика и жизнь / Л. Д. Занков. - М., 1968.

4. Мартиненко В. Позакласне читання (навчальна програма) / В. Мартиненко // Початкова школа. - 2003. - №2, 12. - С.39 - 43; 36 - 39.

5. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою / В. Мартиненко // Початкова школа. - 2003. -№№ 7,8.-0.24-28, 40-43.

6. Наумчик М.М. Робота з дитячою книжкою / М. М. Наумчик // Позакласне читання. - Тернопіль, 1998. -128 с.

7. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів як педагогічна проблема / Г. В. Підлужна // Початкова школа. - 1998. - №7. - С. 18-22.

8. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів: реакції та перспективи / Г. В. Підлужна // Початкова школа. - 2004. - №6, С. 56 - 59.

9. Почупайло О. Програма формування читацьких умінь у школярів / О. Почупайло // Початкова школа. - 1997. - №10. С. 29 - 38.

10. Рыбникова М. А. Очерки по методике литературного чтения . - 3-е изд. / М. А. Рыбникова // М. : Учпедгиз, 1963. - 313, [1] с., 1 л. портр. - с. 309-311

11. Рубакин H.A. Избранное: В 2-х т. / Н. А. Рубакин. -М.: Книга. 1975. - Т.1. - с.223: Т.2. - с. 280.

12. Савченко О. Я. Від людини освіченої - до людини культури: Ціннісні орієнтації загальноосвітньої підготовки учнів / О. Я. Савченко // Рідна школа. - 1996. - №5 - 6. -С. 56-60.

13. Светловская H. H. Методика внеклассного чтения / Н. Н. Светловская -M.: Просвещение. 1991.-c.276.

14. Скрипченко Н.Ф. Позакласне читання / Н. Ф. Скрипченко,

М. С. Вашуленко // Початкова школа. - 1972. - № №9, 10. - С. 73 - 78; 85 - 90.

15. Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного читання / Н. Ф. Скрипченко // Початкова школа. - 1990. - №5. - С. 36 - 40.

16. Сухомлинський В. А. Моя педегогичесская вера / В. А. Сухомлинський // Юность, 1968. №9.

17. Ткачук Л. П. Основні вимоги до позакласного читання / Л. П. Ткачук // Початкова школа. - 1986. №8. - С. 20 - 24.

18. Ткачук Л. П. Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання: Посібник для вчителя / Л. П. Ткачук. - Кам'янець-Подільський: Абетка: 200с. 120.

19. Ткачук Г.П. Уроки зустрічі з книжкою / Г. П. Ткачук // Початкова школа - 2000. - №2. -С. 15-18.

20. Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в скрадній школі / Г. Л. Токмань // Академія. - К., 2012. - 312 с., С. 188-193.

Размещено на Allbest.ru