Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру

- грамотність побудови;

- обґрунтованість кольорових співвідношень;

- акуратність виконання.

V. Самостійна художньо-практична діяльність.

Виконання композиції "Осіннє сяйво природи" у живописній техніці.

VІ. Систематизація та корекція набутих знань.

? Що означає поняття "пейзаж"? (Відповіді учнів).

? З чого починається робота над пейзажем? (Відповіді учнів).

? Який вплив на власне забарвлення предмета робить колір іншого предмета? (Відповіді учнів).

? У якому році була написана картина Левітана "Золота осінь"? (у 1895 р.).

VІІ. Підведення підсумків уроку.

1. Оцінка діяльності учнів на уроці.

2. Коротке обговорення учнівських робіт.

3. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку.

4. Проголошення уроку завершеним.

5. Прибирання робочих місць.

2.4 Сценарій виховного заходу на тему: "Пейзажний живопис у творчості В. Д. Полєнова"

Мета виховного заходу.

Навчальна:

* дізнатися деякі факти із біографії великого художника;

* дізнатися секрети його популярних робіт та техніку їх написання).

Пізнавальна:

* розглянувши роботи В. Полєнова, зрозуміти почуття художника, якими він керувався при написанні своїх великих полотен;

Виховна: виховувати в учнів зацікавленість у творах образотворчого мистецтва, ініціативу, активність та любов до природи.

Оснащення. Відеоряд пейзажів В. Д. Полєнова:

* "Успенський собор";

* "Теремний палац";

* "Театр";

* "Рибацький човен. Етрета. Нормандія";

* "Осінь в Абрамцево";

* "Московський дворик";

* "Зарослий ставок";

* "Бабусин сад";

* Етюди "східного циклу";

* "Ставок у парку";

* "Старі ворота";

* "Ісус".

Також, використана репродукція картини І.Левітана "Залишений ставок".

Структура виховного заходу

1. Організаційна частина (2 хв).

2. Активізація уваги учнів (3 хв).

3. Вступна бесіда (2хв).

4. Перегляд презентації на тему: "Пейзажний живопис у творчості В. Полєнова" (23хв).

5. Виконання вправ (11 хв).

6. Підбиття підсумків заходу (4 хв).

Хід заходу

1. Організаційна частина. Залучення учнів до активної участі в навчальному процесі з першої хвилини уроку. (Початок заходу повинен бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості.) Привітання, перевірка наявності учнів у класі та їхню готовність до уроку.

2. Активізація уваги учнів. Учитель пропонує учням пригадати поняття "пейзажист" та назвати російських пейзажистів, яких вони знають ( І. Левітан, В. Полєнов, О. Саврасов, І. Шишкін та ін.).

Пейзажист - художник, спеціаліст із пейзажу.

3. Вступна бесіда. Полєнов - природжений пейзажист, його заслуги у розвитку цього жанру важко переоцінити.

Василь Дмитрович Полєнов - один із засновників "пейзажу настрою" у російському живописі. "Пейзаж настрою" - це пейзаж, у якому реалістичне зображення природи поєднується із драматичними або ліричними настроями, із підвищено-філософським значенням пейзажу.

Він ішов по стопам А. Саврасова, затверджуючи цілу традицію, - в ній пізніше працювало немало чудових художників. Особливо прославився на терені учень Полєнова І. Левітан. На початку свого шляху Полєнов багато експериментував; у зрілих своїх роботах являвся засновником нового жанру, але головна його заслуга полягає в тому, що він навчив художників по-новому використовувати фарби.

Пейзажна творчість Полєнова у його сім'ї не визнавалася "серйозним" ділом, у цьому сенсі його рідні були консерваторами

І. Рєпін називав В. Полєнова природженим архітектором, згадуючи про те, як він ще в Академії "по-братськи" складав деяким студентам архітектурного відділу програми, за які вони отримували медалі. Особливо яскраво ці нахили художника проявилися при створенні "кремлівських" етюдів до так і ненаписаної картини "Постриг непридатної царівни" - таких, як "Успенський собор. Південні ворота", (1877) і "Теремний палац" (1877). Пізніше у Абрамцеві, Полєнов отримав можливість реалізувати свої стилізаторські можливості уже в архітектурній практиці, коли рука об руку із В. Васнєцовим займався будівництвом і оформленням церкви Спаса Нерукотворного.

4. Перегляд презентації на тему: "Пейзажний живопис у творчості В. Д. Полєнова". (Слово учителя).

Полєнов - природжений пейзажист, його заслуги у розвитку цього жанру важко переоцінити. Він міняв жанр і сам - змінювався - тому пейзажний живопис художника прийнято поділяти на два етапи - до і після 1880-х років.

Йому потрібен був "матеріал", і пізньою осінню 1881 року він - у компанії з відомим мистецтвознавцем А. Праховим і князем С. Лазаревим - відправився у подорож. Путь його лежав через Туреччину, Єгипет, Сірію, Палестину і Грецію, поїздка продовжувалася до весни 1882 року. Фарби сходу, його немислимі типажі, яскраві контрасти захопили і підкорили художника - він працював безперестану. Так народився "східний цикл" етюдів - він був показаний на передвижній виставці 1885 року і одразу ж був придбаний П. Третьяковим. Навколо голосно заговорили про нове слово у живописі, сказаним Полєновим.

Вперше по-справжньому захопився пейзажем Полєнов у Франції - це трапилося під час його (спільної з Рєпіним) подорожі до Нормандії. У пейзажних роботах тієї пори уже у повній мірі проявилися основні принципи - пленерна свіжість кольору, природний мотив, вивірена композиція і чіткий рисунок - прикладом може бути "Рибацький човен. Етрета. Нормандія" (1874). Внаслідок деяка заданість виконання зникла, Полєнов відмовився від стандартного протиставлення двох планів, та пленерним вимогам піддавався не так строго, намагаючись створювати чисто поетичні твори, наповнені безпосередньою закоханістю у природу, - яскравою ілюстрацією такого підходу є популярний шедевр художника "Осінь у Абрамцеві" (1890).

У першій половині 1877 року Полєнов перебрався до Москви для постійного проживання. Цей "географічний" перелом у його житті співпав із переломом творчим - на російській художній сцені з'явився новий самобутній живописець. Проголосила про це картина "Московський дворик", показана на VІ передвижній виставці у 1878 році.

"Бабусин сад" (1878) - цей шедевр Полєнова входить у своєрідну лірико-філософську трилогію, створену у 1878-79 роках, - до неї крім "Бабусиного саду", увійшли також "Московський дворик" та "Зарослий ставок". "Бабусин сад" - типовий "пейзаж настрою". Полєнов зобразив типовий дворянський особняк - такими Москва забудовувалася після страшної пожежі 1812 року. Характерна деталь - більшість із них були дерев'яними, але "для вигляду" штукатурилися під кам'яну кладку. На картині штукатурка облупилася, показавши дерев'яні колоди. Зарослий сад. Почуття запущеності багато у чому складається і видом саду - колись "регулярного", але давно "випущеного на волю" і зростаючого по своєму бажанню. Пейзаж, повний життя, у даному випадку - ніяк не декорація до повіствуючого сюжету, а повноправний його учасник; більш того - важливий символ. Бабуся та внучка, які йдуть по стежці, задають основну антитезу цієї роботи, відповідаючи і у м'якому протиставленні дому, що руйнується і молодої зелені, що росте (старі дерева Полєнов виніс за межі картини). Сам одяг (старечий салоп та модна сукня) і пози підкреслюють цю антитезу. Стежка саду, яку колись акуратно посипали піском, виглядає запущеною теж. Вона утворює яскраву пляму, гармонійно доповнюючи єдину колористичну гаму. У цій гаммі нема нічого лишнього, вона настроює глядача на елегійний лад. Строгість, простота і вишуканість класицистичних форм народжують високу ностальгію по тому, уходить на очах, уходить назавжди. Ліпнина, що розвалюється та іржавий карниз - знаки невблаганного часу. Вищерблені сходи примушують глядача фантазувати, представляючи (або видумуючи) сотні молодих і щасливих людей, колись бігавшим по них, додумуючи бали, любовні сюжети і бабусю в молодості, сповнену яскравих надій.

"Зарослий ставок" (1879) ? шедевр Полєнова-кольориста, який представляє повний філософський образ швидкоплинного часу (і в цьому сенсі перегукується із написаним на рік раніше "Бабусиним садом".) Жанр роботи можна зрозуміти як "повіствовальний пейзаж". Академічна традиція дає про себе знати у композиційній побудові картини і цієї полєнівської роботи. У співвідношенні з нею, художник вибудовує два плани - задній, написаний достатньо "приблизно", і докладний передній. Латаття, так само як і деталі берегу, прописані дуже скрупульозно; ці побутові образи контрастно доповнюють святковий образ парку, який губиться за кордонами картини. Старі мостки з витоптаною до біла стежкою додають образу ставка ностальгічне звучання. Моделлю для фігури жінки послугувала сестра художника, В. Д. Хрущова. В основі картини - віртуозно розіграні художником градації одного і того ж зеленого кольору. У дуже тонкому його нюансуванні Полєнов знову виступає неперевершеним майстром-колористом.

5. Виконання вправ. Діти виконують вправи на мультимедійній дощці, запропоновані учителем.

6. Підбиття підсумків заходу. Учитель прощається, дякує учням за увагу та пропонує їм вдома виконати копію картини Полєнова (за бажанням учнів).

Висновки до другого розділу

У другому розділі даної наукової роботи було визначено місце пейзажного жанру в навчально-пізнавальній діяльності учнів 5-6 класів, а саме, було проаналізовано програму "Образотворче мистецтво" для 5-6 класу (керівник авторського колективу Е. В. Бєлкіна) та підручники "Образотворче мистецтво. 5-й клас" (автори Бєлкіна Е. В., Поліщук А.А., Фесенко Л.В.) та "Образотворче мистецтво. 6-й клас" (автори Бєлкіна Е. В., Марчук Ж. С.). За допомогою чого було розкрито усі уроки з даної теми.

Послідовність виконання завдань при вивченні пейзажного жанру методично обґрунтовані психофізичними та віковими особливостями учнів, врахуванням відмінностей художніх та технічних засобів, орієнтовані на творчий пошук учня і виявлення його індивідуальності у виборі засобів художньої виразності техніки та матеріалів. Велика увага при вивченні пейзажного жанру приділяється художньо-практичній компетентності учнів, використанню у творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Такі уроки допомагають дитині відкрити себе як творця, повірити в себе, виразити свої думки, почуття через колір, форму, лінію, штрих, силует.

Було визначено шляхи підвищення активізації навчально-пізнавальної діяльності при вивченні пейзажу. При виконанні цього дослідження можна зробити висновок, що для цього необхідно дотримуватися таких моментів:

а) не вдаватися до стереотипності, організовувати учителеві структурну різноманітність на уроці, структурну режисуру;

б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного що до теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофрагментів);

в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Також, в роботі представлено авторську розробку одного уроку, а саме, розробку 1-го уроку для 6-го класу знз за програмою "Образотворче мистецтво" ? "Пейзаж у живописі". Цей урок добре відповідає темі дослідження, адже є підсумком того, якими знаннями мають володіти учні для творчого використання їх на практиці.

У другому розділі пропонується авторська розробка сценарію виховного заходу для учнів 6-го класу у вигляді віртуальної екскурсії на тему: "Пейзажний живопис у творчості В. Д. Полєнова".

Метою заходу є:

Навчальна:

* дізнатися деякі факти із біографії великого художника;

* дізнатися секрети його популярних робіт та техніку їх написання.

Пізнавальна:

* зрозуміти почуття художника, якими він керувався при написанні своїх великих полотен.

Виховна. Виховувати в учнів зацікавленість у творах образотворчого мистецтва, ініціативу, активність та любов до природи.

Розділ 3. Творча робота

3.1 Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки

Грінченко Борис Дмитрович (1863 _1910) український письменник, педа-гог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Літературні псевдоніми: В. Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.

Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, а також, "Рідного слова" -- книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного "Словника української мови". Один із організаторів і керівників товариства "Просвіта".

Грінченко належав до гурту найвизначніших представників українського народництва. В період найбільшого розмаху великодержавно-шовіністичної політики російського уряду в Україні, виступав за послідовне проведення національно-культурницької роботи серед українського суспільства. Свої політичні погляди виклав у написаній ним програмі УДРП та у "Листах з Наддніпрянської України" (газета "Буковина", 1892--93).

Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених, просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім'я України.

Саме це і надихнуло мене на створення картини, яка б висловлювала мою повагу та вдячність людині, яка так багато зробила для нашої Батьківщини. Його біографічний путь був нелегким, Борису Дмитровичу довелося "подорожувати" по країні. Певний період його життя був тісно пов'язаний з українським селом. Та і народився він на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області. Він захоплювався краєвидами української природи. Чистої та надихаючої. "Це там, у місті, життя вирує зі страшною швидкістю, а тут усе навпаки. Життя ніби зупиняється ? застигає" [33;276]. Ось саме такий момент ? неперевершеного спокою та ніжності, який споглядав колись Грінченко, я і хотіла б зобразити у своїй роботі.

Зробивши багато ескізів та фотографій, я приступила до створення композиції майбутньої картини. Представивши на розгляд керівнику декілька варіантів композицій, ми обрали найбільш вдалий варіант та продовжили роботу над ним.

Тема запропонованої мною творчої роботи: "Україна Грінченка. День на Чернігівщині".

Саме українське село надихало багатьох художників, письменників та композиторів на створення їхніх шедеврів світового мистецтва. Це невід'ємна частка українського духу. Сільські поселення належать до важливих елементів традиційної матеріальної культури народу. В Україні історично склалися три основні соціально-економічні типи сільських поселень: село, присілок, хутір.

Село - давній і найпоширеніший тип поселення. Декілька окремих осель або груп дворів (приблизно 5 - 10 господарств), розростаючись, поступово утворювали село. Культова споруда - церква - знаходилася переважно в центрі села у найкращому місці, поблизу дороги чи проїзду. Часто біля неї розташовувалися кладовище та резиденція священика.

Народна архітектура України оригінальна за формами, розмаїта щодо типів. Вона завжди втілювала національні духовні цінності народу, який її створював. У ній відбивався ступінь розвитку суспільства, стан будівельної техніки. Крім того, вона служила важливим засобом художнього, культурного виховання людини.

Найбільш багатим, і з мистецького боку найцікавішим, видом народної архітектури є церковна архітектура. Українська церква відзначається вишуканістю форм, неповторними пропорціями, оригінальністю, а водночас і простотою конструкційного рішення, при якому всі зовнішні форми відповідають внутрішньому простору.

У церковному будівництві вже на початку ХVI ст. вироблено кілька типів дерев'яних храмів. На цей час викристалізовувались основні прийоми будівництва тридільних і хрещатих церков.

Зовні українські церкви завжди замальовувалися дошками, що було зумовлено використанням різного за якістю будівельного матеріалу. Водночас спосіб шалювання підсилював враження висоти, що є відмінною ознакою українських церков.

Багато уваги під час спорудження храмів приділялось хрестам, що розташовувалися на найбільшій висоті. Всюди вони прикрашалися легким прозірчастим орнаментом, що складалися із зірочок, ліній, тюльпанів.

Українські будиночки виділялися своєю простою та вишуканістю водночас. Українські господарі на Чернігівщині білили свої дерев'яні хатки, що надавало їм гордовитого вигляду та охайності.

Садиба переважно починалася від поля й спускалася до яру (ставка, річки). Хату, господарські приміщення: комору, льох, повітку, хлів, кошару, криницю зводили посеред садиби, подалі від поля і яру - у розкішному садку. Отож, українське село було одним великим садом. Творча робота повинна висвітлити здобуті знання та сформовані вміння і навички, які студент повинен був засвоїти під час навчального процесу, метою якого є професійна підготовка фахівця з високим рівнем художньої майстерності для самостійного творчого вирішення завдань педагогічної образотворчої діяльності.

Оскільки мотив був уже обраний, стояло питання щодо вибору формату. Тому, для передачі безмежного простору українського села, було вибрано горизонтально-видовжене положення композиції, а розміщення високої лінії горизонту зумовило більш широку панораму пейзажу.

Олійний живопис - найпоширеніша техніка створення художніх творів. Саме олійний живопис дає художнику величезний простір для реалізації своїх задумів. При виконанні пейзажу в даній техніці можна передати простори української природи в усій її красі. Олійні фарби дозволяють передавати свіжість та характер зображуваного так, як це неможливо зробити в інших техніках. Також великим плюсом олійного живопису є те, що в необхідний момент можна виправити зображення, яке на думку автора є недосконалим. Тому, саме олійний живопис я вважаю найвдалішим вибором техніки для виконання моєї творчої роботи.

3.2 Реалізація творчого задуму. Технологія виконання творчої роботи

В ескізі я мала можливість пошукати цікаву точку зору, продумати композицію, уточнити пропорції і т. д. Усі деталі в пейзажі пов'язані між собою і допомагають виразити загальну ідею композиції. У роботі визначена характеристика місцевості, а саме, вигляд українського села. Для зосередження уваги на більш характерних рисах місцевості, були вибрані найбільш типові об'єкти, притаманні для українського села, а саме, хати (білі із солом'яними стріхами) та дерев'яна церква. У процесі пошуку художнього образу емоційний вплив живописних засобів передано через гармонію кольорів, шляхом відтворення правдивого колористичного стану даного часу доби, тобто, сонячного дня.

Коли остаточний ескіз уже був затверджений керівником, я приступила до наступного етапу - роботі з картоном.

Малюнок робила вугіллям, який можна легко змахувати з поверхні шматочком ганчірки і таким чином виправляти, уточнювати його. Зроблений вугіллям малюнок потім я змахнула ганчіркою, так, щоб залишився лише слід від нього. Якщо вугілля не струсити, воно буде перемішуватися з фарбою і забруднювати її.

Спочатку весь пейзаж прописувала гарно розведеними фарбами, приблизно визначала кольори предметів і їх відношення по світлоті, потім переходила вже до більш густого письма. При цьому роботу увесь час вела цілком, переходячи від одного предмета на інший, а не так, щоб закінчити повністю одну якусь частину і потім приступати до наступної.

Якщо роботу доводиться переривати на добу або більше, то при продовженні верхній шар фарб потрібно зняти мастихіном або просочити маслом. Шар масляної фарби починає висихати, а з того, що на поверхні утворюється тонка плівка, яка потім буде все більш потовщуватися і, нарешті, висихати на всю товщину барвистого шару.

Якщо на шар фарби вже після утворення плівки нанести новий шар то, висихаючи, фарба стискається і розриває плівку нижнього шару. При цьому масло з цього шару сягає в нижній, і в результаті утворюються так звані пожухлості, при яких фарба втрачає глибину тону, блиск і виглядає глухою, млявою. Пожухлості після закінчення роботи можна усунути, просочивши ці місця маслом, але при цьому необхідно прослідкувати, щоб зайве масло не залишилося на поверхні барвистого шару. Якщо через кілька годин після просочення на картині залишаться блискучі плями (від масла, лежачого на поверхні барвистого шару) їх потрібно обережно витерти м'якою ганчіркою.

Олійні фарби добре лягають на відповідний грунт і дозволяють легко моделювати, тушувати і досягати найтонших непомітних переходів з тону в тон, так як довго залишаються сирими, причому при висиханні не змінюють свого первісного тону.

Але було б помилково думати, що масляний живопис не потребує жодних методів виконання, і дозволяє безкарно наносити один шар фарб на інший без усякої системи. Навпаки, дана техніка вимагає цілком певної системи виконання. Правда, дефекти при неправильному використанні матеріалів в олійного живопису не так скоро виявляються, як це спостерігається при тих же умовах в інших техніках живопису, але раніше чи пізніше вони виявляться неминуче. Тому, виконуючи власну роботу, я строго дотримувалася всіх правил та послідовності виконання картини у техніці олійного живопису.

Висновки до третього розділу

У третьому розділі бакалаврської роботи висвітлено процес написання творчої роботи на тему: "Україна Грінченка. День на Чернігівщині", під час виконання якого, я по новому розкрила свої думки та почуття.

Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених, просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім'я України.

Саме це і надихнуло мене на створення картини, яка б висловлювала мою повагу та вдячність людині, яка так багато зробила для Батьківщини.

Зробивши багато ескізів та фотографій, я приступила до створення композиції майбутньої картини. Представивши на розгляд керівнику декілька варіантів композицій картини, ми обрали найбільш вдалий варіант та продовжили роботу над ним.

Усі деталі в пейзажі пов'язані між собою і допомагають виразити загальну ідею композиції. У роботі визначена характеристика місцевості, а саме, вигляд українського села. Для зосередження уваги на більш характерних рисах місцевості, були вибрані найбільш типові об'єкти, притаманні для українського села, а саме, хати (білі із солом'яними стріхами та дерев'яна церква. У процесі пошуку художнього образу емоційний вплив живописних засобів передано через гармонію кольорів, шляхом відтворення правдивого колористичного стану даного часу доби, тобто, сонячного дня.

Висновки

Дане дослідження було проведене з метою теоретичного обґрунтування методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Аналіз програми та літератури з цієї теми показав, що основними компетенціями, залишаються формування та розвиток у учнів:

· Чуттєво-емоційного сприйняття;

· Асоціативно-образного та понятійно-логічного мислення;

· Розуміння мови мистецтва та опанування цієї мови ( залежно від вікових особливостей);

· Сприйняття цілісної картини світу через розуміння самобутності культурної спадщини України як складової культурної скарбниці світу.

Педагогічні спостереження, бесіди, вивчення результативності роботи вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх школах надали розуміння того, що художнє виховання учнів цього віку базується на розвитку чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах; виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв; створенні художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ. Велику увагу слід приділяти розвитку формально-логічного мислення, вмінням спрощувати, узагальнювати конструкцію та об'єм форми; зосереджувати увагу на художній формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв'язку цієї форми із сутністю образу та вивчення кольору через виявлення зв'язків зі світлом (природнім, штучним) доповнюють попередній досвід учнів у виявлені образності форми.

У досліджені було з'ясовано історичний аспект пейзажного жанру та внесок голландських і російських митців у його розвиток.

Було визначено характеристики й особливості різних видів пейзажних композицій, виявлено композиційні основи в пейзажі.

В даній науковій роботі було визначено місце і шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Також було розроблено конспект уроку за програмою "Образотворче мистецтво" для 5-6-го класу (керівник авторського колективу Е. В. Бєлкіна) на тему: "Пейзаж у живописі" для 6-го класу. В роботі також представлено виховний захід на тему: "Пейзажний живопис у творчості В. Д. Полєнова".

Оскільки навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їхнє орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодіння певними художньо-технічними навичками, виходячи з виконаних завдань, що стояли на початку дослідження, можна сказати, що практична значущість дослідження дуже велика. Тому здобуті результати можуть бути впроваджені у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва сучасних загальноосвітніх навчальних закладах для учнів 5-6-х класів.

Словник педагогічних та мистецтвознавчих термінів

Абстрактне мистецтво - напрямок мистецтва XX ст., основою якого є відмова від реального зображення явищ і предметів світу.

Акварель - нанесення кольору на папір без білил, відрізняється прозорістю та свіжістю кольору.

Акватипія - це техніка художнього друкування, своєрідний напівживопис-напівгравюра.

Анімалістичний жанр ? провідним мотивом є зображення тварин. Анімалістичний жанр поєднує природознавчі й художні елементи.

Батальний жанр пов'язаний із зображенням битв, військових походів, різноманітних бойових дій та епізодів військового життя.

Відтінок - мало примітна відмінність у кольорі або світлоті між двома спорідненими тонами.

Вправа - це метод навчання, що полягає у повтореннi певних дiй, пiд час яких учнями виробляються вмiння та навички застосовування вже набутих знань. Це планомiрне та органiзоване виконання вихованцем рiзних дiй з метою формування та розвитку їх особистості.

Гармонія (грецькою - злагодженість) - упорядкована узгодженість частин єдиного цілого.

Гравюра (від франц. - "вирізати") - відбиток з основи (дошки), на якій попередньо вирізають або прошкрябують зображення. Залежно від матеріалу дошки гравюра буває таких видів: на дереві - ксилографія (дереворит), на металі - офорт, на лінолеумі - ліногравюра (лінорит).

Гратографія - (від гр. "грато" ? продряпувати, "графо" ? малюю) продряпаний малюнок . Гратографія ? це зображення (чорно-біле або кольорове) вишкрябане по воску.

Графіка (з грецького "пишу, малюю") - вид образотворчого пластичного мистецтва, основним засобом якого є рисунок.

Гризайль - це живопис чорно-білою (або одноколірною) фарбою.

Гуаш - фарба, яка має густу консистенцію та велику щільність, непрозора.

Декор (латинською - прикрашаю) - сукупність декоративних елементів в архітектурі та декоративному мистецтві.

Декоративне мистецтво - мистецтво прикрашання, оздоблення.

Ескіз (французькою - начерк) - попередня ідея художнього твору, виконана в графічній або іншій формі.

Естамп - відбиток з авторської друкарської форми.

Етюд - це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. Працюючи над етюдами, художник вивчає явища природи, узагальнює дрібні елементи і більш виразно показує головне.

Жанр -- цe поділ будь-якого виду мистецтва за тематичними, структурними або функціональними принципами.

Живопис - вид зображувального мистецтва, твори якого виникають за допомогою фарб, які наносяться на будь-яку тверду поверхню.

Засвоєння - складна інтелектуальна діяльність людини, яка включає всі пізнавальні процеси, зокрема, сприймання, розуміння, запам'ятовування та відтворення сприйнятого матеріалу. Засвоєння по відношенню до учіння в цілому та учбової діяльності учнів є результатом.

Ілюстрація (від лат. illustratio -- освітлення, наочне зображення) -пояснення за допомогою наочних прикладів.

Колір - зорове відчуття, викликане світлом, яке створює уявлення про забарвлення чого-небудь.

Колорит ? система співвідношення кольорових тонів, що утворюють певну єдність.

Кольоровий тон - відтінок, який характеризує колір як червоний, оранжевий, жовтий і т. д. Це основна відмінна ознака хроматичних кольорів.

Композиція - це закономірні зв'язки і відношення, які виникають між окремими частинами твору. Побудова, структура, конструкція художнього твору, яка зумовлена його змістом, характером і призначенням.

Конструкція ( походить від лат. constructio - складання, побудова) - взаємне розміщення частин об'єкту.

Контраст - засіб розчленування групи на окремі предмети, а предмета - на окремі частини. Посилює відчуття різниці між предметами, їх частинами або ознаками.

Контрастне співвідношення - яскраво виражена різниця між елементами.

Контур (французькою - обрис) - обрис фігури або предмета.

Лінійна перспектива ? засіб перспективного зображення обрисів предметів, який розрахований на нерухому точку зору і передбачає єдину точку сходу на лінії горизонту (предмети зменшуються пропорційно в міру віддалення їх від переднього плану).

Лінія - основний елемент, який передає характер обрисів форм.

Лінія горизонту - умовна лінія, що відповідає видимому горизонту на рівній місцевості і слугує основою для правильної побудови перспективи.

Локальний колір - умовний, позбавлений відтінків, які виникають в природі під впливом освітлення, повітряного середовища, рефлексів від навколишніх предметів і т. д.

Мазок - технічні властивості виконання, пов'язані зі слідами пензля на поверхні фарбового шару.

Мистецтво - образне відображення явищ дійсності.

Монохромний живопис - живопис, виконаний в одному кольорі.

Насиченість - це ступінь вираження кольорового тону. Насиченими називають кольори кольорового круга, мало насиченими - висвітлені або затемнені кольори.

Натюрморт (франц. - nature morte - мертва природа; гол. - stleren - тихе або нерухоме життя) - жанр образотворчого мистецтва (головним чином станкового живопису), що присвячений зображенню навколишніх речей, які як правило, розміщені у побуті та композиційно поєднані в єдину групу.

Нюанси - композиційні відношення, що наближаються до повторення різних елементів, величин, властивостей площинно-просторової форми.

Образ художній - форма відтворення навколишнього світу, думок і почуттів митця в художньому творі.

Образотворче мистецтво - художнє відображення дійсності і фантазій художника у видимих образах.

Пастель - кольорова крейда, якою пишуть на тонованому папері.

Пейзаж (франц. рaazsage, від pays- країна, місцевість) - жанр в образотворчому мистецтві, де об'єктом зображення є природа.

Перспектива ? наука про зображення просторових об'єктів на площині або якій-небудь поверхні у відповідності з тими удаваними скороченнями їх розмірів, змінами обрисів форми і світлотіньових відносин, які спостерігаються в натурі. це спосіб показу просторових фігур на площині такими, якими вони сприймаються з однієї нерухомої точки.

Плани - просторові зони різної віддаленості від спостерігача.

Побутовий жанр - один із традиційних жанрів образотворчого мистецтва, що визначається колом тем та сюжетів із повсякденного життя людей різних класів.

Повітряна перспектива ? показує зміну кольору під впливом повітряного середовища.

Портрет - це зображення людини чи групи людей, які мають риси подібності з тими, що існують, або існували в дійсності. - це художнє зображення оголеної фігури - як жіночої так і чоловічої.

Природна фактура - фактура поверхні, котра не зазнала обробки (кора дерева,поверхня каменю та інше).

Пуантилізм (з фр. pointiller -- означає писати крапка) у живописі -- манера письма роздільними мазками правильної, точкової або прямокутної форми.

Рельєф - опукле скульптурне зображення на площині.

Рефлекс - виникає тоді, коли на предмет падає відблиск від оточуючих предметів.

Ритм - це повторення елементів та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками (тотожними нюансами і контрастними співвідношеннями властивостей).

Світлість - це ознака, котра визначає колір як світлий або темний.

Світлота - наближення кольору до білого.

Силует - це узагальнене площинне однотонне зображення людини, тварини, рослини, що нагадує їхню тінь.

Станковий живопис (від слова " станок", "мольберт", на який ставиться приготовлена основа - картон, дошка, полотно для малювання картин, за яким працював художник) - об'єднує твори самостійного значення, не пов'язані з архітектурним ансамблем.

Стиль (латинською - паличка для письма) - у мистецтві - єдність змісту, образів і художньої форми, властива різним історичним періодам.

Темпера - фарби що розводять водою та готують на олійній суміші.

Техніка (грецькою майстерність) - сукупність прийомів, навичок і способів, за допомогою яких створюється художній твір.

Тон - основний відтінок, який узагальнює та підкоряє собі усі кольори твору, та той, що повідомляє колоритну цілісність.

Точка зору - точка, в якій знаходиться око спостерігача.

Точка сходження ? це точка на горизонті у яку сходяться усі паралельні лінії, що спрямовані у глибину простору.

Урок - це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.

Фактура - характер поверхні мистецького твору, її обробки.

Формат (латинською - сформований) - характеристика зображальної поверхні певної форми (прямокутний, квадратний тощо).

Фресковий живопис - кольоровий прошарок розводять водою та наносять на сиру штукатурку, яка висихаючи, міцно скріплює кольоровий шар.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Лист МОН України від 06. 12. 2005. ? № 1/9 - 695 с. З ? 50. 2. Державні стандарти базової і повної середньої освіти / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки Украйни. ?2004. ? № 1-2. с. 5- 60. 3. Закон України "Про освіту" // Голос України, 1996. ? 25 квітня З ? 5. 4. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13. 05. 1999 р. ? К., 1999.

5. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. ? Інформаційний збірник ? Міністерство освіти і науки України, №10, 2004. ? 32с.

6. Алєксєєва В. В. Что такое искусство? / Алєксєєва В. В. ? М.: Советский художник, 1991. ? 240 с.

7. Бєлкіна Е. В. Образотворче мистецтво. 6 кл.: Посібник для вчителя / Бєлкіна Е. В., Марчук Ж. С. ? Тернопіль: Навчальна книга ? Богдан, 2008. ?

40 с.

8. Бєлкіна Е. В. Програма для загально-освітніх навчальних закладів України. 5-7 класи / Е. В. Бєлкіна, А. А. Поліщук, О. В. Константинова та ін. ? Тернопіль: Навчальна книга ? Богдан, 2005. ? 20 с.

9. Бєлкіна Е. В. Художньо-естетичний цикл 5-11 класи "Образотворче мистецтво" / керівник авторського колективу Бєлкіна Е. В. ? Ірпінь: Вид-во ВТФ "Перун", 2005р.

10. Бєлкіна Е.В. Образотворче мистецтво. 5 клас: Посібник для вчителя / Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Фесенко Л. В. ? Тернопіль: Навчальна книга ? Богдан, 2005. ? 48 с.

11. Бєлкіна Е.В. Образотворче мистецтво: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. шк. / Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Фесенко Л. В. - К.: Промінь, 2005. ? 207с.

12. Ветрова Г. История Росии. Великие полотна / Ветрова Г. - М.: "Белый город", 2003. ? 49с.

13. Вёрман К. Искусство первобытных племен, народов дохристианской эпохи и населения Азии и Африки с древних веков до ХХ сиолетия (История искусства всех времен и народов, т.1) / Верман К. - Санк-Петербург: ООО "Издательство Полигон", 2000. ? 944 с.

14. Вёрман К. Европейское искусство средних веков (История искусства всех времен и народов, т. 2) / Вёрман К. - М.: ООО "Фирма "Издательство АТС"; СПб.: ООО "Издательство Полигон", 2000. ? 944 с.

15. Гамезо М. В. Возрасная і педагогическая психология: Учеб. Пособие для студентов всех специальностей педагогических вузов / Гамезо М. В., Петрова Е. А., Орлова Л. М. - М.: Педагогическое общество России, 2003. ? 512 с.

16. Глушанская В.П. Рисование с методикой преподавания / Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. ? М.: Просвещение, 1971. ? 127 с.

17. Гомбрих Э. История искусства / Гомбрих Э. - М., 1998. ? 678 с.

18. Гончаренко Н.В. Художественное в эстетике и в искусстве/ Гончаренко Н.В. - К.: Просвещение, 1990. - 249с.

19. Горошко Н. А. Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі. Третій рік життя / Горошко Н. А. - Х.: вид. група "Основа", 2007.

20. Горошко Н. А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах (малювання, ліплення, аплікація) / Горошко Н. А. - Х.: Видавництво "Ранок", 2007.

21. Кларк К. Пейзаж в Искусстве / Пер. с англ. Н.Н. Тихонова / Кларк К. - СПб: Азбука-классика, 2004. ? 304с.

22. Конькова Е. А. Популярная история русской живописи / Конькова Е. А. - М.: "Издательство "Вече", 2002. ? 512 с.

23. Лунячек Й. Основы изображения с натуры / Лунячек Й. ? К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 56с.

24. Мост И. Г. Мб4 Мировая живопись / Мост И. Г., Мосин И. Г. СПб.: ООО "Издательский дом "Кристалл"", 2002. ? 96 с.

25. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе / Парнах М. - 2001. - №3. - 60 с.

25. Рескин Д. Лекции об искусстве / Пер. с англ. П. Когана под ред. Е. Кононенко / Рескин Д. - М.: БСГ-ПРЕСС, 2006. ? 319 с.

27. Рубля Т. Є., Федун С. І. Образотворче мистецтво: підруч. для 5кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. ? 144 с.

28. Семеніхіна С. М. Образотворче мистецтво. 7клас: Тематичне планування та розробки уроків / Семеніхіна С. М., Сердюк І. І., Сердюк М.Ф. - Х.: Веста, 2009. - 272 с.

29. Семеніхіна С. М. Образотворче мистецтво. 6 клас: Тематичне планування та розробки уроків / Семеніхіна С. М., Сердюк І. І. - Х.: Веста, 2009. - 256 с.

30. Столяренко Л. Д. Педагогическая психология. Серия "Ученики и учебные пособия" / Столяренко Л. Д. - 2-е изд., перераб, и доп. - Ростов н/Д: "Феникс", 2003. ? 544с.

31. Фесенко Л. В. Образотворче (візуальне) мистецтво. 5-7 класи: Тематичне планування та розробки уроків. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Фесенко Л. В. - Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004. - 384 с.

32. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник / 3-тє видання, стереотипне / Фіцула М. М. - К.: Академвидавництво, 2009. ? 560 с.

33. Художні промисли України. ? Київ: Мистецтво, 1992. - 386 с.

34. Шевченко Р.Д. Виховні функції образотворчого мистецтва у початковій школі // Психологія та педагогіка: Зб. наук. праць. Кн. 1 / Шевченко Р.Д. ? К.: Нора-прінт, 2001. ? 106 с.

35. Шестакова Е.И. Украинская декоративная роспись. ? К.: "Реклама", 1989. - 216 с.

36. "50 художников. Шедевры русской живописи". Выпуск №6, 2010.

37. Великие пейзажисты ХVIІ века. "Великие художники, их жизнь, вдохновение и творчество". Выпуск № 072. Киев, 2003.

38. Словник мистецтвознавчих термінів: [ Електронне джерело ] ? режим доступу: http://readbookz.com/book/187/6757.html

Размещено на Allbest.ru